Системи оброблення економічної інформації 11.10.2015 15:32

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана”

Факультет інформаційних систем і технологій

Кафедра  інформаційних систем в економіці

                               

 

                                 

                 

                 ЗАТВЕРДЖЕНО:                                                                       

                                                        Вченою радою університету

                                                                              Протокол № ___ від ______ 2014  р.

                                                                           Вчений секретар

                                                                              __________________Паценко О.Ю.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо виконання випускного бакалаврського проекту

для студентів галузі знань «Інформатика та обчислювальна техніка»

 напряму підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

на засіданні кафедри

інформаційних систем в економіці

Протокол №      від               2014  р.

Зав. кафедри______     С.В. Устенко

 

 

 

Погоджено:

Начальник відділу

організаційного забезпечення

навчального процесу                      ____________________Жданович А.Д.

 

Начальник

навчально-методичного відділу        ____________________Гуть Т.В.

 

 

 

Київ КНЕУ 2014

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо виконання випускного бакалаврського проекту  для  студентів галузі знань «Інформатика та обчислювана техніка» напряму підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»/ Укладачі: Устенко С.В., проф., д.е.н, Сендзюк М.А., проф., к.е.н., Ситник Н.В., проф., к.е.н., Данильченко Т. В., доцент, к.т.н., Іванченко Г.Ф., к.т.н., доцент, Тішков Б. О., к.е.н., доцент, Помазун О.М., ст.викл. – Київ: КНЕУ ім. В. Гетьмана, 2014 р.,  43 с.

 

Рецензент:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИПУСКНОГО БАКАЛАВРСЬКОГО ПРОЕКТУ.. 4

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБОРУ Й ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВИПУСКНОГО БАКАЛАВРСЬКОГО ПРОЕКТУ.. 6

3. СТРУКТУРА Й ОБСЯГ РОБОТИ.. 7

ВСТУП.. 10

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ  ПРЕДМЕТНОЇ ГАЛУЗІ. 11

РОЗДІЛ 2. ВИБІР МЕТОДУ ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ТА МОДЕЛІ ФУКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ.. 13

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ  СИСТЕМИ.. 19

ВИСНОВКИ.. 26

4. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.. 26

5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ВИПУСКНОГО БАКАЛАВРСЬКОГО ПРОЕКТУ.. 28

6. ПЕРЕЛІК ТЕМ ВИПУСКНИХ БАКАЛАВРСЬКИХ ПРОЕКТІВ.. 35

7. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ ВИПУСКНОГО БАКАЛАВРСЬКОГО ПРОЕКТУ.. 36

ДОДАТКИ.. 38

Додаток А.. 38

Додаток Б. 39

Додаток В.. 41

Додаток Г. 43

Додаток Д.. 44

Додаток Е.. 45

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИПУСКНОГО БАКАЛАВРСЬКОГО ПРОЕКТУ

Навчальним планом підготовки бакалаврів галузі знань “Інформатика та обчислювальна техніка“ за напрямом підготовки 6.050101 - “Комп’ютерні науки” передбачено написання й захист випускного бакалаврського проекту.

Випускний бакалаврський проект є завершеною інженерною розробкою об’єкта проектування інформаційної системи і передбачає його синтез в найбільш оптимальному варіанті із докладною розробкою певної функціональної частини (підсистеми, процесу, елемента, технологічної операції тощо) з урахуванням сучасного рівня розвитку відповідної галузі, досягнень науки і техніки, економічних, екологічних, ергономічних вимог, а також вимог охорони праці та забезпечення життєдіяльності об’єкта проектування.

Тематика бакалаврських робіт повинна відповідати кваліфікаційній характеристиці і навчальному плану підготовки за напрямом 6.050101 “Комп’ютерні науки” і містити проектні завдання з конкретних комплексів задач. Теми бакалаврських робіт присвячені розробленню інформаційних систем (підсистем), автоматизованих систем, інформаційно-аналітичних систем, систем оброблення даних, інформаційно-пошукових систем, систем підтримки прийняття рішень, інтелектуальних систем і підсистеми на основі штучного інтелекту. Традиційним залишається виконання бакалаврських робіт у відділах програмного забезпечення підприємств, державних установ та банків.

Зміст випускного бакалаврського проекту має відповідати призначенню даного напряму підготовки бакалаврів, тобто підготовці висококваліфікованих фахівців з розроблення, впровадження і супроводу інформаційних систем в різних галузях господарювання. З погляду на те, що переважна більшість таких інформаційних систем розробляється й використовується в економіці, менеджменті та підприємництві, а також те, що цим галузям присвячено основну наукову та освітньо-педагогічну діяльність Державного вищого навчального закладу “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, то тематика випускних бакалаврських проектів для студентів з напряму підготовки ”Комп”ютерні науки” орієнтована на вирішення завдань в економіці взагалі, виробничих та комерційних компаніях, організаціях, установах та закладах, а також в структурах державного, регіонального, муніципального та місцевого управління.

Випускний бакалаврський проект з напряму підготовки ”Комп’ютерні науки” має бути побудований на основі стандартних засобів інформаційних технологій і містити схеми технологічного процесу оброблення інформації, базу даних і засоби доступу до неї, постановку задачі, математичні моделі й алгоритми її розв’язку, технічне, програмне та організаційне  забезпечення розв’язання  задач, тощо.

Виконання випускного бакалаврського проекту є завершальною стадією навчання студентів в університеті на бакалаврському рівні. В загальному смислі, випускний бакалаврський проект – це кваліфікаційний документ, на підставі якого визначається рівень та здатність до професійної діяльності фахівців в галузі застосування новітніх засобів інформаційних технологій в економіці та управлінні народним господарством та його галузями. Показником якості підготовки бакалаврів є здійснення ними реальної проектної роботи, яка виконана на матеріалах конкретного об’єкту, містить пропозиції студента щодо вдосконалення існуючої чи розроблення нової інформаційної системи й технології розв’язання економічних та виробничих задач, а також повністю чи частково реалізована в практичній діяльності.

Основною метою написання випускного бакалаврського проекту є оволодіння методологією творчого вирішення сучасних проблем наукового та прикладного характеру щодо побудови інтелектуальних інформаційних управляючих  систем на основі отриманих знань, професійних умінь та навичок відповідно до вимог стандартів вищої освіти.

Основними завданнями випускного бакалаврського проекту є систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання за освітньо-професійною програмою підготовки фахівця бакалаврського рівня за галузю знань „Інформатика та обчислювальна техніка” з напряму підготовки 6.050101   „Комп’ютерні науки”, та їх практичне використання при написанні діючого програмного продукту, вирішенні конкретних інженерних, наукових, економіко-соціальних і виробничих питань у певній галузі професійної діяльності; розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою досліджень та експериментування, математичного моделювання, використання сучасних інформаційних технологій у процесі розв’язання задач, які передбачені завданням на випускний бакалаврський проект; визначення відповідності рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра, його готовності та спроможності до самостійної роботи в умовах ринкової економіки, сучасного виробництва, прогресу науки, техніки та культури.

Випускний бакалаврський проект має відповідати наступним вимогам:

-        бути самостійною проектною розробкою, що присвячена вирішенню актуальних питань в галузі побудови інформаційних систем з урахуванням сучасних досягнень науки, техніки й передового досвіду розроблення інформаційних систем;

-        включати в себе елементи нових наукових розробок, які б сприяли ефективному вирішенню досліджуваної теми;

-        відповідати загальноприйнятим правилам використання літературних джерел і опублікованих матеріалів, а також базуватися на широкому використанні типових проектних рішень, пакетів прикладних програм і стандартних програмних засобів;

-        якщо випускний бакалаврський проект має прикладний характер, то при його підготовці необхідно використати практичний матеріал реального підприємства чи відомства (промислового об’єднання, акціонерного товариства, банку, міністерства, інших організацій);

-        для випускних бакалаврських робіт, які мають теоретичне значення, розробки повинні бути спрямовані на вивчення малодосліджених питань побудови інформаційних систем або їх окремих елементів з метою інтеграції їх в діючі корпоративні інформаційні системи;

-        структура та обсяг випускного бакалаврського проекту, а також його оформлення мають відповідати вимогам даних методичних рекомендацій.

 

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБОРУ Й ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВИПУСКНОГО БАКАЛАВРСЬКОГО ПРОЕКТУ

Матеріали для написання бакалаврського проекту студент збирає в період вивчення дисциплін з фундаментальної підготовки (VІ – VІІІ семестри), а також в передбачений навчальним планом час проходження виробничої практики та для написання випускного бакалаврського проекту  (VІІІ семестр).

Вибір і затвердження теми випускного бакалаврського проекту, а також призначення наукового керівника здійснюється в сьомому семестрі після подання студентом відповідної заяви (Додаток А).

Студент повинен вивчити відповідну тему випускного бакалаврського проекту, ознайомитися з літературними джерелами з обраної теми, вивчити предметну галузь, виконати постановку задачі, визначити характер організації й розв’язання для визначення позитивних сторін і недоліків в організації розв’язання задачі або комплексу задач, а також розглянути застосовані методи збору первинної інформації та методику формування вихідної (результатної) інформації.

В період проходження практики студент повинен ознайомитись з усіма необхідними матеріалами, які характеризують стан і рівень автоматизованогої оброблення інформації, визначають трудомісткість розв’язання конкретної задачі в кількісних і вартісних оцінках. Це дозволить в подальшому зробити відповідні висновки щодо економічної доцільності й ефективності впровадження запропонованих у випускному бакалаврському проекті проектних рішень.

Всі зауваження і побажання працівників економічних служб і інформаційних департаментів, одержані під час знайомства з підприємством чи організацією, необхідно зафіксувати з метою використання їх у випускному бакалаврському проекті для практичної оцінки діючого на підприємстві або організації технологічного процесу збору й оброблення економічної і виробничої інформації, використовуваних методів розв’язання окремих задач і організаційних форм використання сучасних інформаційних технологій, визначення шляхів їх удосконалення.

 

3. СТРУКТУРА Й ОБСЯГ РОБОТИ

Випускний бакалаврський проект студенти розробляють відповідно до вибраної й затвердженої теми наказом ректора ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. Структура випускного бакалаврського проекту в багатьох випадках залежить від специфіки розроблюваної теми, використовуваного комплексу технічних засобів, методів розв’язання задач тощо.

Випускний бакалаврський проект складається з текстової частини та обов’язкового ілюстративного матеріалу. Крім того, при захисті може використовуватись додатково демонстраційний матеріал в графічному, електронному (відеоматеріали, мультимедіа, презентації тощо) або натурному (моделі, макети, зразки виробів тощо) вигляді.

Приблизний обсяг випускного бакалаврського проекту повинен складати 70-100 сторінок рукописного тексту: вступ – 2-3 сторіноки, перший розділ – 15-20 сторінок, другий розділ – 20-30 сторінок, третій розділ – 30 -35 сторінок та висновки – 3-5 сторінок.

Розмір полів аркуша випускного бакалаврського проекту: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Текст випускного бакалаврського проекту поділяють на розділи та підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки розділів випускного бакалаврського проекту друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та тексом повинна дорівнювати 3-ом інтервалам.

Кожний розділ випускного бакалаврського проекту треба починати з нової сторінки.

Не можна вміщувати заголовок в кінці однієї сторінки, а текст починати з іншої. Не допускається розрив речення таблицею.

Нове питання допускається починати на тій же сторінці, на якій закінчився попередній, за умови, що на ній поміститься 2-3 рядки тексту.

Тема випускного бакалаврського проекту знаходить своє відображення  в текстовій частині, що складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаних джерел та додатків з посиланням на сторінки розміщення в тексті.

Випускний бакалаврський проект складається з текстової частини, що включає в себе титульний аркуш, індивідуальне завдання, анотацію, реферат, зміст, перелік умовних позначень, вступ, текстову частину, графіки, рисунки, таблиці, додатки (форми первинних документів, структурних схем, комп’ютерних програм тощо), та графічного матеріалу (на окремих аркушах). Також до випускного бакалаврського проекту на окремих аркушах додаються відзив наукового керівника та рецензія цієї роботи.

Рекомендована структура випускного бакалаврського проекту:

      Титульний аркуш (Додаток Б).

Завдання на випускний бакалаврський проект (Додаток В).

Анотація (Додаток Г).

Реферат (Додаток Д).

Зміст (Додаток Е).

Перелік умовних позначень, символів, одиниць величин і термінів.

      Вступ

Розділ 1. Характеристика та аналіз предметної галузі

            1.1. Характеристика предметної галузі та об’єкта дослідження

            1.2. Аналіз літературних джерел та практичного досвіду використання ІС і технологій в  предметній галузі

Розділ 2. Вибір методу проектування архітектури та моделі функціонування системи

2.1.            Аналіз системних вимог та обґрунтування методу проектування системи

2.2.            Постановка та алгоритм розв’язання задачі

2.3.            Архітектура запропонованої системи

Розділ 3. Проектування компонентів системи

3.1.            Інформаційне забезпечення

3.2.            Технічне забезпечення

3.3.            Програмне забезпечення

3.4.            Організаційне забезпечення

Висновок

Перелік використаних джерел

         Додатки

        Графічні матеріали

 

Титульний аркуш – це заголовний лист випускного бакалаврського проекту, його обкладинка. Титульний лист випускного бакалаврського проекту виконують відповідно до додатку Б.

Індивідуальне завдання на випускний бакалаврський проект видається на спеціальному бланку випускової кафедри (додаток В). В завданні формулюють тему випускного бакалаврського проекту, вказують вихідні дані до проекту, приводяться конкретні завдання, що належить розробити, вказується який програмний продукт в контрольному прикладі повинен бути реалізованим і за якою формою слід отримати результати, приводиться перелік графічного матеріалу, який необхідно представити в результаті розробки. В завданні необхідно відмітити ті відхилення від загальних вимог щодо структури бакалаврського проекту, які можуть бути допущеними. Наводиться календарний план роботи по етапах проектування.

Індивідуальне завдання, відзив наукового керівника та рецензію подають окремо в конверті, який розміщують на зворотній стороні титульної твердої обкладинки.

Анотацію розміщують після титульної сторінки. Анотація має бути стислою, інформативною й містити відомості, які характеризують виконану роботу: основну ідею та зміст випускного бакалаврського проекту, застосовані методи та обґрунтування новизни матеріалу (Додаток Г).

Після анотації на окремій сторінці наводять реферат випускного бакалаврського проекту. Реферат повинен містити стисло сформульовану задачу проекту та основні результати відповідно до стандарту ГОСТ 7.9-77 "Система інформаційно-бібліографічної документації". Загальні вимоги та правила оформлення регламентуються ГОСТ 7.32-81 "Звіт про науково-дослідну роботу". Зразок оформлення реферату наведений у додатку Д.

Зміст є першим аркушем випускного бакалаврського проекту, на якому розміщують назви всіх заголовків та підзаголовків роботи з указанням відповідних сторінок (Додаток Д).

Після змісту на окремому аркуші наводять перелік умовних позначень, символів, одиниць величин і термінів, що зустрічаються в тексті роботи.

 

ВСТУП

Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком "ВСТУП". Текст вступу повинен бути коротким (2 – 3 сторіноки), містити обґрунтування вибору теми дослідження, визначення предметної галузі й об’єкта дослідження, мету й завдання проектування, а також висвітлювати питання актуальності, значення, сучасний рівень і призначення теми випускного бакалаврського проекту.

У вступі треба чітко визначити й обґрунтувати свій вибір теми дослідження та проектування. Повідомивши, на якому рівні перебуває розроблення даної проблеми, дослідник робить висновки про актуальність свого дослідження. Актуальність наукового дослідження – це його соціальна значущість, що складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії у конкретних умовах діяльності.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (5-10 джерел). Закінчити огляд літературних джерел треба коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.

У вступі студент повинен виділити об’єкт та предмет дослідження. Під об'єктом дослідження треба розуміти стан, процес, властивості чи особливості наукової діяльності, які описуються певною системою понять. Поняття "предмет" є більш вузьким, ніж поняття "об'єкт". Предмет дослідження - це не просто один бік, частина об'єкту, а така його частина, через яку можна зрозуміти сутність об'єкту, дослідження цієї частини збагачує розуміння характеристики об'єкта в цілому.

При написанні вступу студент повинен чітко усвідомити мету дослідження і проектування.

У відповідності з метою дослідження ставляться завдання. Завдання - це частина мети, і вони не можуть бути ширшими за саму мету. Завдання дослідження можуть включати наступні елементи:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вирішення, тощо);

- всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, вад і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду;

- обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

- розроблення методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Після опису завдань дослідження, потрібно навести використані для їхнього вирішення методи дослідження та відповідний інструментарій (наприклад, використані методи дослідження: аналіз математичний, статистичний, структурно-логічний, вербально-описовий тощо).

У вступі також показуються теоретична та практична значущість роботи, розкривається структура, її основний зміст.

Якщо студент вирішив не висвітлювати деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих та тих, що входять до переліку умовних позначень роботи.

Основна частина випускного бакалаврського проекту містить усі необхідні розроблення та обґрунтування прийнятих рішень, які супроводжуються відповідними розрахунками (в тому числі з допомогою ПК), ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних теоретичних та експериментальних досліджень.

 

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ  ПРЕДМЕТНОЇ ГАЛУЗІ

1.1. Характеристика предметної галузі та об’єкта дослідження

            Предметна галузь – сукупність об’єктів реального або уявного світу, що розглядається в рамках даного контексту (у нашому випадку в межах інформаційних систем) і підлягає вивченню з метою автоматизації управління. Предметна галузь представляється множиною фрагментів, наприклад, галузь економіки, підприємство – цеха, управління за відповідним напрямом діяльності суб’єкта господарювання, комерційної діяльності чи державного управління. Кожний фрагмент предметної галузі характеризується множиною об’єктів.

            Об’єкт дослідження - це процес або явище що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження.

            В даному підрозділі необхідно дати стислу характеристику предметної галузі, показати її роль і місце в загальній системі, як наприклад галузі економіки. Значну увагу слід приділити особливостям даної предметної галузі, які впливають на організацію інформаційної системи, комп’ютерної технології розв’язання задач. Тут наводять схему організаційної структури у відповідності з РД 50-34. 698-90 “Вимоги до змісту документів” /пункт 2.15/.

Схема організаційної структури повинна містити: склад підрозділів (посадових осіб) організації, що забезпечують функціонування системи; опис основних функцій і зв'язків між підрозділами й окремими посадовими особами, зазначеними на схемі та їхня підпорядкованість.

 Орієнтовний зміст цього підрозділу:

-       стисла характеристика предметної галузі – економічний зміст задач, при розв’язанні яких приймаються рішення;

-       перелік об'єктів (галузей, підприємств, організацій, установ, бізнесу, технологічних об'єктів тощо) предметної галузі;

-       опис рішень, що приймаються в предметній галузі – сутність проблемних ситуацій та цілі їх розв’язання; особи, що приймають рішення, функції їх переваг та принципи узгодження індивідуальних переваг в разі групового прийняття рішень;

-       фактори, що впливають на середовище прийняття рішень, характер і ступінь такого впливу;

-       взаємозв’язки рішень – залежність рішень, що розглядаються, від рішень, що приймаються раніше з досліджуваних та інших задач, вплив цієї сукупності рішень на майбутні рішення;

-       інформація (внутрішня та зовнішня), що необхідна для прийняття обґрунтованих рішень, типи даних (емпіричні, об’єктивні), джерела їх надходження, підходи та методології до їх збирання та оброблення (суцільне перебирання, алгоритмізація, евристика, імітація, аналітична методологія тощо);

-       висновки щодо сутності та особливостей ситуацій прийняття рішень, їх типи (ситуації закритих задач, ситуації відкритих задач або кризові ситуації) і види (детерміновані, за умов ризику, за умов невизначеності, за умов нечітких цілей або посилені відкриті рішення).

 

            1.2. Аналіз літературних джерел та практичного досвіду використання ІС і технологій в предметній галузі

В цьому підрозділі студент повинен показати свої науково-дослідницькі компетенції. Від нього вимагається розкрити сучасний стан наукової думки щодо розв’язання проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних літературних джерел, у тому числі зарубіжних, висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз основних категорій і понять, сформулювати проблемні питання.

Аналіз літературних джерел виконують з метою визначення основних напрямків для розв’язання задач, поставлених у магістерській дипломній роботі. В основу аналізу слід покласти ознайомлення з інформаційно-управляючими системами заданої предметної галузі, описаними в публікаціях вітчизняних та зарубіжних авторів, в матеріалах науково-дослідних інститутів і лабораторій.У процесі аналізу визначають позитивні та негативні сторони вирішення того чи іншого питання досліджуваної теми.

Аналізу підлягають також  ключові аспекти з практики створення та функціонування інформаційних систем в даній предметній галузі, як економічний зміст і повнота функціональних задач системи, економіко-математичні моделі та методи їх розв’язання, підходи до організації інформаційного, програмного, технічного забезпечення ІС, розподіл функцій та елементів забезпечення між автоматизованими робочими місцями ІС, технологічно-організаційні аспекти. Треба виявити й описати основні вхідні та вихідні потоки інформації, їх склад та структуру. При цьому слід проаналізувати існуючі та використовувані документи, інші повідомлення, визначити їх зміст і структуру. Особливу увагу належить звернути на визначення обсягів інформації, періодичності і місць виникнення на об’єкті дослідження. Визначити коло основних користувачів та осіб, що приймають рішення, охарактеризувати зміст і характер цих рішень, рівень їх доцільності й ефективності.

На основі аналізу матеріалів про діяльність об’єкта, особистих спостережень і критичної оцінки концептуально формулюється проблема дослідження, визначається мета роботи, показується її важливість та актуальність для об’єкта дослідження та предметної галузі в цілому.

РОЗДІЛ 2. ВИБІР МЕТОДУ ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ТА МОДЕЛІ ФУКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ

2.1. Аналіз системних вимог та обгрунтування методу проектування системи

В даному підрозділі приведені методи проектування інформаційних систем та їх удосконалення. У відповідності з затвердженою темою дипломного проекта студент має можливість вибрати і обґрунтувати метод проектування системи із наступних: інформаційних систем (підсистем), автоматизованих систем, інформаційно-аналітичних систем, інформаційно-пошукових систем, систем оброблення даних, систем підтримки прийняття рішень, інтелектуальних систем і підсистеми на основі штучного інтелекту, навчальної підсистеми.

При створенні і удосконаленні  інформаційних систем керуються типовими проектними рішеннями, державними стандартами. Роботи виконуються поетапно згідно зі стадіями та етапами, що державним стандартом „ГОСТ 34.601-90”. Цей стандарт встановлює стадії та етапи створення ІС, їх перелік у загальному випадку приведені в таблиці.

                                                                                                      Таблиця 2.1.

Стадії  та етапи створення інформаційних систем

Стадії	Етапи робіт
1. Формування вимог до ІС	1.1. Обстеження об'єкта й обґрунтування необхідності створення ІС. 1.2. Формування вимог користувача до ІС. 1.3. Оформлення звіту про виконану роботу і заявки на розроблення ІС (тактико-технічного завдання)
2. Розроблення концепції ІС.	2.1. Вивчення об'єкта. 2.2. Проведення необхідних науково-дослідних робіт. 2.3. Розроблення варіантів концепції ІС, що задовольняє вимогам користувача. 2.4. Оформлення звіту про виконану роботу.
3. Технічне завдання.	3.1. Розроблення і затвердження технічного завдання на створення ІС.
4. Ескізний проект.	4.1. Розроблення попередніх проектних рішень по системі і її частинах. 4.2. Розроблення документації на ІС і її частини.
5. Технічний проект.	5.1. Розроблення проектних рішень по системі і її частинах. 5.2. Розроблення документації на ІС і її частини. 5.3. Розроблення й оформлення документації на постачання виробів для комплектування ІС і (або) технічних вимог (технічних завдань) на їхнє розроблення. 5.4. Розроблення завдань на проектування в суміжних частинах проекту об'єкта автоматизації.
6. Робоча документація.	6.1. Розроблення робочої документації на систему і її частини. 6.2.  Розроблення або адаптація програм.
7. Впровадження в дію.	7.1. Підготовка об'єкта автоматизації до введення ІС у дію. 7.2. Підготовка персоналу. 7.3. Комплектація ІС програмними і технічними засобами, програмно-технічними комплексами, інформаційними виробами. 7.4. Будівельно-монтажні роботи. 7.5. Пусконалагоджувальні роботи. 7.6. Проведення попередніх випробувань. 7.7. Проведення дослідної експлуатації. 7.8. Проведення приймальних випробувань.
8. Супроводження ІС	8.1. Виконання робіт відповідно до  гарантійних зобов'язань. 8.2. Післягарантійне обслуговування.

 

У зв’язку з особливостями обраної студентом тематики бакалаврської роботи, структура та зміст стадій та етапів створення інформаційної системи може відрізнятись в залежності від типу інформаційної системи. 

                        2.2. Постановка та алгоритм розв’язання задачі

2.2.1. Постановка задачі. Опис постановки задачі визначається РД 50—34.698—90 «Автоматизовані системи, вимоги до змісту документів» (Розд. 2 «Вимоги до змісту документів по загальносистемних рішеннях»). Під час написання постановки задачі потрібно виокремити такі підрозділи: «Характеристика задачі»; «Вихідна інформація»; «Вхідна інформація».

Характеристика задачі. Даючи характеристику задачі, потрібно:

-       вказати призначення, техніко-економічну сутність задачі та обґрунтувати потребу її розв’язання за допомогою ЕОМ;

-       навести перелік об’єктів, за управління якими розв’язується задача;

-       описати призначення й використання вихідної інформації;

-       навести періодичність розв’язання і термін видачі вихідної інформації;

-       вказати умови, за яких припиняється автоматизоване розв’язання задачі;

-       назвати зв’язки даної задачі з іншими задачами, якщо вони існують;

-       описати розподіл дій між персоналом і технічними засобами за різних ситуацій розв’язання задачі.

У цьому підрозділі необхідно також навести інформаційну модель задачі модель задачі (рис. 1).

 

 

Рис. 1 Інформаційна модель розв’язання задачі обліку та аналізу договорів страхування автотранспорту

Вихідна інформація. У тексті описати її призначення і використання, а потім дати перелік і опис вихідних повідомлень за формою, наведеною в табл.2.1; описують вихідні машинограми, відеограми та масиви, які формуються під час розв’язання задачі і зберігаються для розв’язання цієї або інших задач.

Таблиця 2.1

ПЕРЕЛІК І ОПИС ВИХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

№ з/п	Назва вихідного повідомлення	Ідентифікатор	Форма подання і вимоги до неї	Періодичність видання	Термін видання і допустимий час затримки	Користувачі інформації
1	2	3	4	5	6	7

 Далі наводяться перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень, які мають самостійне змістовне значення у вигляді тексту. При цьому необхідно вказати:

- повну назву структурної одиниці інформації (показника);

- ідентифікатор вихідного повідомлення, до складу якого входить відповідна структурна одиниця (показник);

- вимоги до точності та надійності обчислення показника (у разі потреби).

У додатку наводяться ескізи форм вихідних повідомлень, що формуються за автоматизованого розв’язання задачі.

Вхідна інформація. У тексті описують її призначення і способи одержання, а потім наводять перелік і опис вхідних повідомлень за формою табл. 2.2. До табл. 2.2 заносять вхідні документи, які будуть використані для формування оперативних файлів бази даних; файли, які потрапляють на вхід задачі чи комплексу з інших задач та їх комплексів, а також документи та файли, які мають довідковий характер і умовно можуть бути віднесені до постійної інформації.

Таблиця 2.2

ПЕРЕЛІК І ОПИС ВХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

 

Далі наводяться перелік і опис структурних одиниць вхідних повідомлень, які мають самостійне змістовне значення у вигляді тексту. При цьому необхідно вказати:

- повну назву структурної одиниці інформації (показника);

- вимоги до точності числового значення показника (у разі потреби);

- джерела інформації (документ, відеокадр, база даних і т. ін.);

- ідентифікатор джерела інформації.

До самостійних одиниць інформації належать кількісно-цінові реквізити.

2.2.2. Алгоритм розв’язання задачі. Структура цього розділу визначається РД 50—34.698—90 «Вимоги до змісту документів» (Розд. 7 «Вимоги до змісту документів з рішеннями по математичному забезпеченню»).

При описі алгоритму виокремлюють такі підрозділи: «Використовувана інформація»; «Результати розв’язання»; «Математич­ний опис»; «Алгоритм розв’язання задачі на ЕОМ».

Використовувана інформація. У тексті вказують призначення інформації, яку використовують. Потім наводять перелік масивів використовуваної інформації у формі табл 2. 3.

Таблиця2.3

ПЕРЕЛІК МАСИВІВ ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Масив	Ідентифікатор	Максимальна кількість записів
1	2	3

У табл. 2.3 наводяться масиви, які сформовані з вхідних повідомлень і масивів, сформованих іншими алгоритмами для реалізації даного алгоритму.

Результати розв’язання. У тексті вказують призначення результатів, потім наводять перелік масивів результатної інформації за формою табл.2.4.

Таблиця 2.4

ПЕРЕЛІК МАСИВІВ РЕЗУЛЬТАТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Масив	Ідентифікатор	Максимальна кількість записів
1	2	3

У табл. 4 наводяться масиви, які сформовані для видачі вихідних повідомлень (машинограм, відеограм та ін.), та масиви, що зберігаються для розв’язання даної або інших задач.

 Математичний опис. Наводять математичну модель чи математичні формули розрахунку основних показників, які формуються у процесі розв’язання задачі, а також опис процесу, об’єктів, перелік прийнятих допущень і оцінок відповідності розробленої моделі реальному процесу в різних умовах роботи.

У математичних формулах повинні бути використані позначення реквізитів, які наведені при опису їх складу.

Кожній математичній формулі має бути присвоєно номер, що вказується праворуч від формули і може бути використаний для посилання на цю формулу.

Алгоритм розв’язання задачі на ЕОМ. У тексті наводять опис логіки алгоритму і спосіб формування результатів розв’язання із зазначенням послідовності етапів розрахунку. Після цього подається алгоритм у вигляді схеми відповідно до вимог Державного стандарту 19.701—90 «Схеми алгоритмів, програм даних і систем. Умовні позначення і правила виконання».

Алгоритмом мають бути передбачені всі ситуації, які можуть виникнути в процесі розв’язання задачі.

Під час побудови загального алгоритму розв’язання задачі у вигляді схеми можуть бути використані символи, передбачені Державним стандартом 19.701—90. Ступінь деталізації схеми алгоритму визначає автор розробки.

2.3. Архітектура запропонованої системи

Архітектура інформаційних систем визначена як сукупність її складових (елементів) та інформаційні зв’язків між ними. Сукупність елементів системи може бути різною в залежності від її цільового призначення. В бакалаврському проекті необхідно характеризувати архітектуру тієї системи, яку обґрунтовано для проектування в підрозділі 2.1. В даному підрозділі приведені рекомендації до розроблення архітектур всіх вище наведених систем.

Архітектура інформаційних систем включає такі елементи: підсистеми, комплекси задач, окремі задачі як виокремлені технологічні процеси, технологічні операції . Важливо визначити критерії, за якими будут виділяться структурні елементи.

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ  СИСТЕМИ

Даний розділ  включає опис наступних забезпечуючих підсистем інформаційно-управляючих систем:  інформаційне забезпечення, технічне забезпечення, програмне забезпечення, організаційне забезпечення.

                                     3.1.  Інформаційне забезпечення

Структурачастини «Інформаційне забезпечення» визначається стандартом РД 50-34.698-90 (Розділ 5. Вимоги до змісту документів з рішеннями з інформаційного забезпечення). Тут виділяють параграфи:

-        загальна характеристика інформаційного забезпечення (ІЗ);

-        організація збору і передання первинної інформації;

-        побудова системи класифікації та кодування;

-        проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів;

-        cтруктура інформаційних масивів

-        вибір СКБД*

-        інфологічна модель бази (сховища) даних *

-        даталогічна модель бази (сховища)даних*

* Відмічені параграфи включаються до випускного бакалаврського проекту, якщо тема проекту потребує розробки бази (сховища)  даних.

У параграфі «Загальна характеристика інформаційного забезпечення» наводять склад, структуру і принципи організації інформаційного забезпечення, тип носія даних, обґрунтування вибору СКБД та основні її характеристики. Дається опис прийнятих методів контролю інформації, вимог до надійності і достовірності інформації. Доцільно дати загальну схему ІЗ і перелік конкретних елементів, які будуть використані при функціонуванні ІС.

У параграфі «Організація збору і передання первинної інформації» наводять перелік джерел і носіїв інформації та опис загальних вимог до організації збору і передання інформації. За кожним вхідним повідомленням указують АРМ (або підрозділ), що відповідає за своєчасне подання інформації на оброблення і формування вхідних документів у пам’яті ЕОМ. Особливо слід підкреслити можливості використання електронної пошти.

У параграфі «Побудова системи класифікації та кодування» мають бути наведені системи класифікації об’єктів, найменування використовуваних класифікаторів і кодів. По кожному коду необхідно вказати метод кодування об’єктів класифікації, структуру і довжину коду. У додатках можуть бути наведені фрагменти та приклади класифікаторів.

У параграфі «Проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів» дати обґрунтування складу, змісту та форми представлення того чи іншого документа (документ, машинограма, відеокадр, сигнал управління), вимоги до форм документів, указати найменування, ідентифікатор, користувачів, періодичність і терміни видачі документів. Окремо зазначити, які документи будуть відправлені за допомогою електронної пошти.

У параграфі «Структура інформаційних масивів» по кожному масиву наводять таблиці з описом структури масиву. Описом структури масиву можна подати у вигляді таблиці (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Опис масиву

Найменування масиву —

Ідентифікатор масиву —

Найменування носія інформації —

Максимальний об’єм масиву — _____ записів.

Довжина запису — ___ символів (або байтів).

Метод організації — .

Ключі упорядкування —

Ідентифікатор індексного масиву —

(наводиться у випадку використання індексних масивів у середовищі конкретної СКБД).

 

Бізнес-правила задають умови цілісності даних. Умови цілісності можуть задавати такі бізнес-правила:

— первинний ключ (ПК) — проставляється ПК, якщо атрибут є первинним ключем;

— умова на значення — задаються, якщо в базі даних на значення атрибута накладаються якісь обмеження (діапазон значень, не більше, не менше певного значення, не нуль і т. ін.);

— обов’язкове поле — вказує на умову наявності значення атрибута у кожному записі (проставляємо «так», якщо значення атрибуту не може бути пустим, «ні» — у противному разі, якщо значення поля може бути пустим).

Індексне поле — ознака проставляється, якщо поле може виступати як індексне, а також указується, допускається чи не допускається дублювання значення індексу. Тобто можливі такі варіанти заповнення цієї ознаки:

— ІДД — це значить, що поле є індексним, в якому допускається дублювання значень;

— ІНД — це значить, що поле є індексним, в якому не допускається дублювання значень.

Логічні та семантичні зв’язки наводяться для ієрархічних та мережних СКБД або СКБД на основі інвертованих списків, де створюються спеціальні масиви або існує особливий механізм поєднання файлів. Для DВАSЕ сумісних СКБД у цьому стовпчику може стояти ідентифікатор файла, з яким у програмі встановлюється зв’язок. При використанні Access у цьому стовпчику ставиться назва таблиці (таблиць).

Ідентифікатор індексного масиву наводиться для СКБД, в яких застосовуються індексні масиви.

У параграфі  «Вибір СКБД» необхiдно  вибрати СКБД i подати обгрунтування цього вибору. Слiд також навести короткий опис вибраної системи i перелiк тих вимог та обмежень,  якi можуть вплинути на результати проектування на даному етапi.

У параграфі «Інфологічна модель бази (сховища) даних  » потрібно навести інфологічну модель бази (сховища) даних, яка запроектована з використанням  CASE-засобів (пакет AllFusion Erwin Data Modeler  чи інший пакет автоматизації проектування). В цьому ж розділі чи в додатках потрібно надати стисле керівництво користувача  по розробці інфологічної (логічної) моделі бази (сховища) даних з використанням CASE-засобів, яка повинна обов’язково ілюструватися екранними формами.

У параграфі «Даталогічна модель бази (сховища) даних» потрібно навести  фізичну модель (діаграму)  бази (сховища) даних в середовищі вибранної СКБД. Привести опис складових бази (сховища) даних  в термiнах мови опису даних (МОД),  вибраної СКБД та  навести контрольний (тестовий) приклад основних файлiв спроектованої бази (сховища) даних  

 

3.2. Технічне забезпечення

Підрозділ «Технічне забезпечення» повинен розроблятись у відповідності з вимогами стандарту РД 50-34.698-90 (Розділ 4. Вимоги до змісту документів з рішеннями з технічного забезпечення). Тут наводять опис комплексу технічних засобів (КТЗ), обґрунтовують вибір КТЗ й описують його характеристики, а також розміщення КТЗ на об’єктах управління (АРМ). Якщо для оброблення інформації використовують мережі ЕОМ, то в цьому випадку описується загальна характеристика мережі та її особливості, режими роботи конкретної ЕОМ у мережі.

Загалом підрозділ повинен включати наступні підпідрозділи: загальні положення; структуру  КТС - обчислювальний комплекс; абонентні автоматизовані робочі місця (АРМ); схему мережі апаратури передачі даних.

У параграфі «Загальні положення» повинні бути приведені початкові дані, використані при проектуванні технічного забезпечення .

У параграфі «Структура комплексу технічних засобів» (КТЗ) повинна бути представлена структура КТС у вигляді однієї або декількох схем, першою з яких є укрупнена схема КТС в цілому. Схема повинна показувати склад комплексу технічних засобів і зв'язок між окремими технічними засобами або групами технічних засобів, об'єднаними за певними логічними ознаками (наприклад, сумісному виконанню окремих або декількох функцій, однаковому призначенню і т. д.). На схемі допускається вказувати основні характеристики технічних засобів, відображаюти інформаційні (локальні) зв'язки між елементами.

В даному параграфі також необхідно навести:

-       обгрунтування вибору структури комплексу технічних засобів (КТС), зокрема технічних рішень по обміну даними з об'єктом управління і технічними засобами інших;

-       опис розміщення КТС на об'єктах управління і на виробничих площах з урахуванням  виконання вимог техніки безпеки і дотримання технічних умов експлуатації технічних засобів;

-       обгрунтування методів захисту технічних засобів від механічних, теплових, електромагнітних і інших дій, від несанкціонованого доступу до них, і забезпечення заданої достовірності захисту даних в процесі функціонування КТС .

У параграфі «Обчислювальний комплекс» повинні бути приведені:

-       обгрунтування і опис основних рішень по вибору типу ПЕОМ станцій і серверів;

-       опис структурної схеми технічних засобів, розміщених в обчислювальній мережі об’єкта;

-       опис основних рішень по вибору типів периферійних технічних засобів, зокрема засобів отримання, контролю, підготовки, збору, реєстрації, зберігання і відображення інформації;

-       результати розрахунку або розрахунок числа технічних засобів локальної мережі потреби в машинних носіях даних;

У параграфі «Абонентні автоматизовані робочі місця (АРМ)» повинні бути приведені:

-       обгрунтування і опис рішень з вибору технічних засобів АРМ;

-       обгрунтування і опис рішень вибору периферійних технічних засобів АРМ, зокрема засобів отримання, контролю, підготовки, збору, реєстрації, передачі, відображення інформації;

-       результати розрахунку (або розрахунок) числа технічних засобів кожного АРМ  і потреби в мережному устаткуванні об’єкта;

У параграфі «Мережна апаратура передачі даних» повинні бути приведені:

-       обгрунтування і опис рішень по вибору засобів телеобробки і передачі даних, зокрема рішення з вибору каналів зв'язку і результати розрахунку (при необхідності розрахунок) їх числа;

-       вибір мережного апаратного забезпечення;

-       вимоги до каналів зв'язку, що орендуються;

-       відомості про розміщення абонентів і об'ємно-тимчасові характеристики передаваних даних;

-       основні показники надійності, достовірності і інших технічних характеристик засобів телеобробки і передачі даних.

3.3. Програмне забезпечення.

Підрозділ програмне забезпечення необхідно виконувати у відповідності з вимогами стандарту РД 50-34.698-90 (Розділ6. Вимоги до змісту документів з рішеннями з програного забезпечення).

Під програмним забезпеченням (ПЗ) інформаційних систем розуміється сукупність різних за функціями, взаємозалежних програмних і документальних засобів, що забезпечують створення та експлуатацію систем обробки даних.

Підрозділ повинен включати наступні параграфи: структура програмного забезпечення; системне програмне забезпечення; прикладне програмне забезпечення; програмна документація.

У параграфі “Структура програмного забезпечення” потрібно представити структуру ПЗ у вигляді однієї або кількох схем, першою з яких є укрупнена схема ПЗ в цілому.

Так структура програмного забезпечення інформаційної системи повинна містити:

базове або системне програмне забезпечення, що дозволяє організувати процес обробки інформації в комп’ютері і забезпечує робоче середовище для прикладних програм;

прикладне або спеціалізоване програмне забезпечення, що призначене для розробки і виконання конкретних завдань (додатків) користувача;

програмна документація, що описує основні можливості програмних засобів, режими, порядок їх використання.

У параграфі “Системне програмне забезпечення” потрібно описати комплекс програм, що забезпечують роботу комп’ютера та комп’ютерних мереж. У даному параграфі необхідно обґрунтувати рішення щодо вибору потрібного програмного забезпечення. До складу системного ПЗ входять:

-        операційні системи;

-        засоби розробки (CASE-засоби, мови програмування , СКБД);

-        сервісні програми (оболонки, утиліти, антивірусні засоби);

-        програми технічного обслуговування (тестові програми, програми контролю);

-        програмне забезпечення захисту інформації;

-        програми машинної графіки;

-        програми обробки мовних сигналів;

-        інструментальне ПЗ (транслятори мов програмування, компілятори, інтерпретатори, асемблери).

У параграфі “Прикладне програмне забезпечення” потрібно описати сукупність програм, які потрібно розробити для створення та функціонування конкретної інформаційної системи. Прикладні програмні засоби поділяються: ПЗ загального призначення, методо-орієнтоване ПЗ, проблемно-орієнтоване ПЗ, ПЗ для роботи глобальних мереж, ПЗ для організації (адміністрування) обчислювального процесу.

У параграфі “Програмна документація” описують основні можливості програмних засобів, режими, порядок їхнього використання, а також вимоги до інформаційного й технічного забезпечення потрібного для користувачів.

До складу програмної документації входять:

-       формуляр, де описуються основні характеристики програми, її комплектність, відомості про експлуатацію;

-       відомості про призначення програми, області її використання для розв’язання завдань;

-       обмеження на застосування мінімальної конфігурації технічних засобів;

-       керівництво системного програміста, де надаються відомості для перевірки, забезпечення функціонування й налаштування програми відповідно до умов конкретного застосування;

-       опис контрольного прикладу;

-       тексти програми.

                                3.4.Організаційне забезпечення

Організаційне забезпечення інформаційних управляючих систем призначено  для ефективного виконання управлінським персоналом покладених на нього функцій з використанням засобів обчислювальної техніки у відповідності до вимог стандарту РД 50- 34 698-90 (Розділ 3. Вимоги до змісту документів з рішеннями з організаційного забезпечення). Організаційна структура інформаційних систем повинна забезпечити виконувати всі функції з урахуванням їх розподілу по рівнях управління.

У відповідності з наведеними вимогами у  підрозділі повинна бути наведена та описана схема організаційної структура управління об'єктом, на якій  необхідно відобразити:

-       підрозділи , що забезпечують функціонування інформаційних систем;

-       зв'язки між підрозділами і окремими посадовцями, вказаними на схемі, та їх підпорядкованість.

-       регламент робіт;.

 Для встановлення функцій, прав і обов'язків посадовців по забезпеченню функціонування інформаційних систем описується технологічна інструкція або інструкція з експлуатацій на кожне робоче місце.

В цьому підрозділі необхідно привести схему технологічного процесу автоматизованого збору інформації та її оброблення, виходячи з того , що технологічний процес це задана послідовність операцій, що виконуються на кожному робочому місці. Схему технологічного процесу в бакалаврському проекті рекомендується дикладати на 2 чи3 аркушах. При описувані технологічного процесу можна наводити окремо такі схеми:

1) технологічного процесу автоматизованого збору і передання даних (описують склад і послідовність виконання операцій збору, реєстрації, контролю і передання даних на обробку);

2) технологічного процесу оброблення даних (описують склад і послідовність виконання операцій з приймання, контролю, оброблення, видачі результатів оброблення).

На кожній схемі дають перелік документації (інструкції до виконання кожної  операції або посібник користувача), необхідної для даного технологічного процесу.

Технологічна інструкція містить відомості про порядок і послідовність виконання операцій технологічного процесу оброблення даних. В інструкції приводять перелік посад, на які розповсюджується дана інструкція. При необхідності в інструкції вказують про порядок реєстрації виконаної операції.

Інструкція з експлуатації містить також заходи з техніки безпеки, порядок роботи персоналу, порядок перевірки правильності функціонування технічних засобів, дії при аварійному відключенні технічних засобів системи, аварійному станах об'єкту, пусковому і зупинному режимах об'єкту.

ВИСНОВКИ

Головна мета написання висновків – підведення підсумків виконаної роботи у випускному бакалаврському проекті. Висновки (1 – 2 сторінки) повинні містити в собі узагальненя результатів роботи у вигляді обґрунтованих висновків та пропозицій. Висновки подаються як окремі лаконічні положення чи методичні рекомендації. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках коротко, але повно, дається оцінка виконаного випускного бакалаврського проекту, демонструючи всі особливості, переваги і недоліки, а також рекомендації щодо їх усунення, прийнятих проектних рішень з використанням сучасних інформаційних технологій. Якщо окремі параграфи випускного бакалаврського проекту закінчуються практичними пропозиціями, то найважливіші з них повинні бути знову відображені в заключній частині роботи. Але не слід повторювати зміст вступу, основної частини і висновків, зроблених у розділах. У висновках необхідно вказати особистий вклад  студента в розроблення проектних рішень, програмних продуктів, тощо та їх впровадження на практиці, особливо коли студент уже працює за профілем вибраного напряму підготовки.

4. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Системи оброблення економічної інформації: навч. посіб. /за заг. ред. М.А. Сендзюка, М.І. Татарчука. – К. :КНЕУ, 2010. – 455с.
2.  Ситник Н.В. Банківські інформаційні системи: Навч. посіб. -  К.: КНЕУ, 2008, -- 384с. Системи підтримки прийняття рішень: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2004. — 384с.
3. Ситник Н.В. Проектування баз і сховищ даних: Нав. посіб. – К.:2004. – 348 с.
4. Береза А.М., Козак І.А. Проектування систем оброблення інформації: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – 448 с.
5. Галузевий стандарт вищої освіти України з напряму підготовки 6.050101 "Комп’ютерні  науки" :  збірник  нормативних  документів  вищої освіти. – К.: Видавнича група BHV, 2011. – 85 с.
6. Автоматизированные информационные  системы, базы и банки данных. Вводный курс: учебн. пособ. – М. : Гелиос АРВ, 2002. – 368 с.
7. Басс Л.  Архитектура программного обеспечения на практике / Л. Басс, П. Клементс, Р. Кацман. – СПб.: Питер, 2006 – 576 с.
8. Бондаренко М.  Ф.  Моделирование  и  проектирование бизнес-систем: методы, стандарты,  технологии:  учебн.  пособ.  /  М.  Ф.  Бондаренко, С. И. Маторин, Е. А. Соловьев. – Х.: Компания СМИТ, 2004. – 272 с.
9. Брауде Э.  Технологии  разработки  программного  обеспечения / Э. Брауде – СПб. Питер, 2004. – 655 с. : ил.
10. Винниченко И. Автоматизация процессов тестирования / И. Винниченко. СПб.: Питер, 2005 – 203 с.
11. Вигерс К. Разработка требований к программному обеспечению / К.  Вигерс; пер. англ.  – М.: Изд.-торговый дом "Русская  редакция", 2004. – 576 с.
12. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений. / Г. Буч, А. Роберт, Максимчук, У. Майкл. и др. – М. : ИД "Вильямс", 2010. – 720 с.
13. ГОСТ 19.701-90. Схемы алгоритмов, данных, программ и систем. Условные бозначения и  правила выполнения. – М.: Изд. стандартов, 1990. – 16 с.
14. ГОСТ 34.201-89. Виды, комплектность и обозначение документов при создании втоматизированных систем. – М.: Изд. стандартов, 1989. – 16 с.
15. ГОСТ 34.601-90. Автоматизированные системы. Стадии создания. – М. : Изд. стандартов, 1990. – 12 с.
16. ГОСТ 34.602-89. Техническое задание на создание автоматизированной системы. – М.: Изд. стандартов, 1990. – 24 с.
17. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: навч. посіб. / В. М. Гужва. – К. : КНЕУ, 2001. – 400 с.
18. ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 32 с.
19. ДСТУ 2940-94. Системи оброблення інформації. Керування процесами оброблення даних. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 28 с.
20. ДСТУ ISO/IEC TR 15504-1-2002 (Частини  1–9). Інформаційні технології. цінювання процесів програмування. – К.: Держспоживстандарт України, 2002. – 42 с.
21. Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных / К. Дж.  Дейт. – 8-е изд. – М.: ильямс, 2005. – 1328 с.
22. Елиферов В. Г. Бизнес-процессы: Регламентация и управление: учебник / В. Г. Елиферов, В. В. Репин. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 320 с.
23. Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні  системи: навч. посібн. / Н. В. Єрьоміна. – К. : КНЕУ, 2000. – 272 с.
24. Золотарьова І. О. Інформаційні системи та  технології в банківській сфері : навч. посібн. / І. О. Золотарьова, Р. К. Бутова, А. А. Гаврилова. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2009. – 332 с. (укр. мов.)

5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ВИПУСКНОГО БАКАЛАВРСЬКОГО ПРОЕКТУ

Випускний бакалаврський проект оформлюють по мірі написання окремих розділів і пунктів. Перед текстом випускного бакалаврського проекту розміщують титульний аркуш, завдання на випускний бакалаврський проект, анотацію, реферат, зміст і перелік умовних позначень. Текст, рисунки, таблиці, формули, додатки та посилання оформлюють у порядку, який вказано в Держстандарті ДСТУ 3008-95 ”Документація, звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Випускний бакалаврський проект має відповідати наступним основним вимогам.

Нумерація. Сторінки випускного бакалаврського проекту мають бути пронумеровані в правому верхньому куті арабськими цифрами без знака № та крапки в кінці. Всі сторінки випускного бакалаврського проекту підлягають суцільній нумерації. Починається нумерація з титульного листа (без позначення на ньому сторінки).

На титульному листі та листі із завданням нумерація не проставляється, але вони включаються у загальну нумерацію сторінок.

Підготовлений випускний бакалаврський проект подається у зброшурованому вигляді. Текст роботи розбивається на розділи, які теж нумеруються арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова Розділ.

Питання нумерують у межах кожного розділу. Номер питання складається з номера розділу і порядкового номера питання, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третє питання другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумеруються у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, питання, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього питання першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Ілюстрації, таблиці і формули. Цифровий матеріал подають у вигляді таблиць, діаграм, рисунків. Таблиці, рисунки вміщують у тексті, в якому вперше про них згадується і розташовують на сторінці так, щоб було зручно читати. Ілюстрації чи таблиці повинні відповідати тексту. Вони мають окрему порядкову нумерацію (в межах розділу). При цьому ілюстрації чи таблиці слід розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повороту або з поворотом за часовою стрілкою. Не рекомендується включати в роботу рисунки чи таблиці, розмір яких перевищує стандартний формат (210х297мм). Усі графічні частини таблиць і рисунків виконуються в одному кольорі, всі лінії мають бути однієї товщини.

На одній сторінці може розміщуватись декілька ілюстрацій чи таблиць, але вони обов’язково повинні бути розділені текстом. Не допускається розрив речення таблицею.

Кожний рисунок повинен мати підрисунковий підпис, який зазвичай має такі основні елементи:

- найменування графічного чи іншого сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

- порядковий номер ілюстрації;

При наявності на рисунку суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії після рисунку перед його назвою повинні бути подані умовні позначення з поясненням.

Наприклад:

Умовні позначення:                   прямий взаємозв’язок між показниками;

                                                                           зворотний зв’язок.

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще подати у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути короткими і не виходити за межі координатної сітки. На них обов’язково мають бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Цифровий матеріал подають, як правило, у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву (заголовок), який розміщується симетрично над таблицею та наводиться жирним шрифтом  і порядковий номер, що вказується в правому верхньому куті над заголовком. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Слово “таблиця” і заголовок пишуть з великої літери і не підкреслюють.

Заголовки кожної графи чи рядка повинні бути по можливості короткими. Заголовки повинні починатися з великої літери, підзаголовки - з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої – якщо вони є самостійними.

Висота рядків повинна бути не меншою від 8 мм. Графу “№ п/п” у таблицю вводити не потрібно.

Складаючи таблицю, необхідно врахувати таке:

- цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

- в асортиментних таблицях слід наводити як абсолютні, так і відносні показники;

- якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж з двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом «те саме», а далі - лапками;

- замінювати лапками повторення цифр і знаків не дозволяється;

- якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк;

- якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн.., см тощо), то її розміщують над таблицею;

- цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб вони у всій графі розташовувались одна під одною;

- якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу; у такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться  Продовж. табл.5.1.

Зразок побудови таблиці

                Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка						Заголовки граф
						Підзаголовки граф
Рядки
(показни-
ки)

                               Боковик (заголовки                          Графи (колонки)

рядків)

              

При використанні формул необхідно дотримуватись певних правил. Великі, громіздкі та нумеровані формули, розміщують на окремих рядках. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Номери формул пишуть арабськими цифрами біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього параграфу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні випускного бакалаврського проекту студент повинен робити посилання на додатки, ілюстрації, таблиці, формули, літературні та інші джерела.

При посиланні на використані джерела приводиться порядковий номер за списком використаних джерел, взятий у квадратні дужки, наприклад, [2]. Коли використовують відомості джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок. Якщо джерела цитуються, то в кінці цитати, що закінчуються лапками, ставиться порядковий номер використаного джерела та номер сторінки, на якій розміщена цитата (наприклад, [2, с.32] або [2, с.30-31].

Якщо табличні дані запозичені з літературного джерела, то на нього треба посилатися в тексті, взявши номер джерела у квадратні дужки, а номер таблиці - в круглі. Наприклад: “за даними [1] економія матеріальних ресурсів (табл.6)...”.

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад:  “як це видно з рис. 1.2”.

Посилання на таблиці вказують порядковим номером таблиці. При цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад:  “у табл. 1.3”.

Посилання на формули вказують порядковим номером формули, наприклад:  “у формулі (3.2)”.

Посилання на раніше згадані рисунки, таблиці, додатки проводяться скороченим словом “дивись” (наприклад: див.рис.1.1).

Загальні вимоги до цитування такі:

-        текст цитати починається і закінчується лапками, та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

-        цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками;

-        кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

-        при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами),  що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після загальних висновків.

Джерела необхідно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

При побудові списку використаних джерел застосовується суцільна нумерація.

            Дані про використані літературні джерела повинні наводитись відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у ДСТУ 3008-95 (Документація, звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення). Назва джерела повинна наводитись на мові оригіналу, яким студент користувався при написанні роботи.

            З бібліографічним описом монографій, статей, офіційно-документальних матеріалів можна ознайомитись по нижченаведеному зразку оформлення літератури.

При побудові списку використаних джерел розміщують їх в алфавітному порядку за прізвищами авторів. За кожним джерелом використовуваної літератури вказуються: прізвище та ініціали автора, повна назва роботи (при необхідності – номер тому та видане зібрання творів), видавництво, місце та рік видання, обсяг роботи або посилання на сторінку.

Обсяг книги в сторінках вказується в тому випадку, якщо посилання на неї приводиться повністю, або відмічаються сторінки (від ... до), якщо посилання відносяться до окремої частини (розділ, глава) літературного джерела.

Зразок оформлення списку використаних джерел подано в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

Зразок оформлення списку використаних джерел

 

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Навчальні посібники, підручники, монографії:   один, два або три автори       чотири автори       п’ять та більше авторів       Перекладні видання   Складові частини журналу	Глівенко С.В., Соколов М.О. Економічне прогнозування. Навчальний посібник для студентів ВУЗів. – Суми: ВПП „Мрія-1” ЛТД, 2000. – 120 с.   Основи інформаційних систем: Навч.посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. / В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; За ред. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.   Учет себестоимости в управлении производством /  П.П. Новиченко, Д.А. Карбышев, С.С. Тимошенко и др. – М.: Финансы, 1978. – 126с.   Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка / Пер. з англ. А.Олійник, Р.Сокільський. – К.: Основи, 1996. – 646 с.   Тимашова Л., Степаненко О. Інформаційні технології підтримки діагностики підприємства в ринковій економіці // Вісник Академії праці, №3 (27)’2004. – Київ,2004. – с.79-90
Тези доповідей           Закони	Степаненко О.П. Сучасні інформаційні технології для підтримки інвестиційних рішень в антикризовому управлінні підприємством //Збірник тез ІV міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь,2003). – Ірпінь, 2003.- С.300-301    Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон України  від 16.07.99 р. № 996-XIV // Бухгалтерія. - 2001. - №52/2. - С.6-12.
Інструкції           Методичні рекомендації       Положення	Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,  капіталу,  зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. наказом Мінфіну України від 30.11.99р. №291 і зареєстровано Мін’юстом України 21.12.99 р. за №893/4186 // Бухгалтерія. – 2001. - №52/2. – С. 14-64.   Методичні рекомендації по застосуванню реєстрів бухгалтерського обліку малими підприємствами: затв. наказом Мінфіну України від 25.06.03 р. №422 // Баланс. – 2003. - № 33. – С.4-22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Баланс”: затв. наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87 і зареєстровано Мін’юстом України 21.06.99 р. за №396/3689 // Все про бухгалтерський облік. – 2002.- №22. – С.12-15.

В список включається лише ті джерела, що використовувались при написанні випускного бакалаврського проекту.

Додатки. Оформленню додатків випускного бакалаврського проекту слід приділити увагу, оскільки їх кількість та якість свідчать про те, наскільки глибоко та конкретно студент вивчив практичні та теоретичні матеріали з обраної теми, старанно підібрав ці матеріали і підтвердив обґрунтованість висновків та пропозицій, відображених у випускному бакалаврському проекті.

Додатки наводяться в кінці випускного бакалаврського проекту у вигляді форм первинних чи зведених документів, облікових реєстрів, форм звітності, результатів аналізу, аналітичних розрахунків, машинограм. Нумеруються додатки в такій послідовності, в якій їх дані використовуються в випускному бакалаврському проекті. Крім цього, нумерація додатків проводиться і посторінково у зростаючій послідовності, після висновку.

Документи, що додаються та використовуються у випускному бакалаврському проекті, облікові реєстри, форми звітності та інші матеріали повинні бути правильно оформлені (усі реквізити заповнені) та достовірні. Замість підпису на документах вказуються прізвища посадових осіб. Розпечатки з ЕОМ розміщуються як додатки і згортаються за форматом листів випускного бакалаврського проекту. Ксерокопії документів наводити у додатках не дозволяється.

У додатки слід виносити допоміжний матеріал, який не був включений в основну частину.

До допоміжного матеріалу відносять: проміжні розрахунки; таблиці допоміжних чи вихідних цифрових даних; інструкції, методики, розроблені в процесі виконання роботи; ілюстрації допоміжного характеру; запропоновані форми документів.

Додатки необхідно розміщувати в послідовності появи посилань на них в основному тексті. Кожний додаток починається з нової сторінки.

            Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток ___” і велика літера, яка позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи та підрозділи, які нумеруються в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2. - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.

У разі посилання у тексті на додатки в кінці роботи, вказується їх номер, наприклад: (дод. А.1.1).

Оригінал графічного чи того матеріалу що на слайдах у вигляді рисунків, таблиць, схем тощо повинен знаходитись у випускному бакалаврському проекті. Приблизний обсяг графічних робіт – не більше 10 креслень формату А4. Ілюстративний і графічний матеріал виконують самостійно відповідно до вимог ДСТУ 2391-94 (Система технологічної документації. Терміни та визначення).

До переліку графічних матеріалів повинні входити наступні схеми:

1)      алгоритм розв’язання задачі;

2)      математичну модель розв’язання задачі;

3)      інфологічна модель бази даних;

4)      структурна схема комплексу технічних засобів (КТС);

5)      структурну схему технічних засобів компьютерної мережі;

6)      додатки, що ілюструють основні результати розв’язання поставлених у випускному бакалаврському проекті завдань.

Випускний бакалаврський проект має включати в себе самостійно розроблені студентом програми й вихідні результати, які одержані при розв’язанні задачі й оформлені у вигляді додатків.

Випускний бакалаврський проект оформляється за допомогою програмних засобів оброблення текстів і ділової графіки на персональних ЕОМ.

В цілому випускний бакалаврський проект повинен носити завершений характер.

Останній етап завершення випускного бакалаврського проекту - його зовнішнє оформлення. Аркуші роботи вирівнюють по правому та нижньому краях та переплітають у тверду обкладинку.

Закінчений випускний бакалаврський проект підписується студентом та подається на кафедру.

Випускний бакалаврський проект, який лише переказує підручники, навчальні посібники або інструкції, не допускається до захисту і повертається студенту на доопрацювання.

Текст повинен викладатись від третьої особи, без використання займенників “я”, “ми”. Таких термінів як “в теперішній час”, “в цьому році”, “в минулому році” слід не використовувати. Краще вказати конкретно рік та місяць.Не допускається скорочення слів та найменувань, крім загальноприйнятих. Не рекомендується перенасичення тексту спеціальними термінами.

За зміст випускного бакалаврського проекту, достовірність та об’єктивність всіх даних відповідає студент - автор роботи.

6. ПРИКЛАДИ ТЕМ ВИПУСКНИХ БАКАЛАВРСЬКИХ ПРОЕКТІВ

	Автоматизація процесів з розрахунку техніко-економічних показників на підприємстві
	Розроблення бази даних для підсистеми управління запасами підприємства
	Розроблення автоматизованої системи обліку та контролю виробництва на підприємстві
	Інформаційно-аналітична система з управління страховою компанією
	Розроблення елементів експертної системи з управління брокерською діяльністю фінансово-інвестеційної компанії
	Системи управління контентом сайту університету
	Автоматизована система функціонування автомагазину
	Корпоративна автоматизована система управління складом
	Інтернет-портал навчального призначення на базі платформи JAVA
10.	Системи управління бізнес-процесами на базі платформи 1С:Підприємство
11.	Комп’ютеризація процесів підтримки прийняття рішень при управлінні цінними паперами
12.	Інформаційна система моніторингу діяльності торгової фірми
13.	Система підтримки прийняття рішень з вибору постачальників матеріалів і комплектуючих
14.	Розроблення автоматизованої системи для здійснення операцій із цінними паперами
15.	Розроблення елементів системи підтримки прийняття рішень з управління роботою супермаркету

   

7. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ ВИПУСКНОГО БАКАЛАВРСЬКОГО ПРОЕКТУ

Студент повинен старанно підготуватися до публічного захисту випускного бакалаврського проекту. Для цього необхідно скласти тези доповіді та підготувати ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, графіків, діаграм тощо. Захист випускного бакалаврського проекту проводиться на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії у терміни, встановлені розкладом. На засідання комісії подаються: випускний бакалаврський проект із записом в ньому висновку завідувача кафедри про допуск студента до захисту, відзив наукового керівника, рецензія.

Перед захистом секретар державної екзаменаційної комісії передає випускний бакалаврський проект та документи голові ДЕК, після чого  студентові надається слово для доповіді.

На доповідь студенту дається 10 хвилин, протягом яких він повинен коротко обґрунтувати вибір теми, розкрити мету та основний зміст роботи, звернувши особливу увагу на висвітлений в випускному бакалаврському проекті передовий досвід та виділення недоліків в практиці об’єкта, на матеріалах якого виконаний дипломний проект. Особливу увагу студент повинен приділити розробленим пропозиціям і висновкам, які будуть сприяти покращенню розроблення, впровадження і супроводу інтелектуальних систем оброблення інформації і систем підтримки прийняття рішень в різних галузях народного господарства, а також відповісти на зауваження керівника і рецензента та на всі питання членів ДЕК, які відносяться до теми випускного бакалаврського проекту. Студент повинен відповісти на практичні зауваження (якщо вони є), погоджуючись з ними або даючи обґрунтовані заперечення. Відповіді на питання та критичні зауваження членів державної екзаменаційної комісії повинні бути короткими і торкатися тільки сутності справи, відрізнятись діловитістю та науковою обґрунтованістю.

Під час виступу студент повинен продемонструвати ілюстративний матеріал, підготовлений до захисту. Бажано, щоб студент основний зміст своєї роботи викладав вільно, не читаючи письмового тексту.

По закінченні публічного захисту проводиться закрите засідання членів державної комісії, де обговорюються результати та визначається загальна оцінка випускного бакалаврського проекту за чотирьохбальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”).

При цьому враховується:

-       повнота відображення у випускному бакалаврському проекті нових досягнень інформаційних технологій і систем та моделювання процесів з обраної теми;

-       глибина розкриття теми в цілому і за окремими частинами роботи;

-       використання нової спеціальної літератури та практичних матеріалів  підприємства чи установи;

-       здібність студента узагальнювати теоретичний матеріал, якість аналітичних досліджень;

-       обґрунтованість висновків, практична направленість пропозицій;

-       дотримання вимог оформлення випускного бакалаврського проекту;

-       чіткість докладу на захисті, грамотність та ясність відповіді на зауваження наукового керівника та рецензента, питання членів комісії.

Студентам, які позитивно склали комплексний іспит за фахом, а також успішно захистили випускний бакалаврський проект, рішенням Державної екзаменаційної комісії присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра з напряму підготовки  6.050101 ”Комп’ютерні науки” та кваліфікація фахівця технік-програміст і видається диплом встановленого зразка.

Студенти, які не атестовані у затверджений для них термін і не склали державний іспит або не захистили випускний бакалаврський проект, мають право на повторну атестацію в наступний термін роботи Державної атестаційної комісії протягом трьох років після закінчення університету. У випадках, коли захист випускного бакалаврського проекту визнається незадовільним, Державна екзаменаційна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму випускний бакалаврський проект з доопрацюванням чи він має взяти нову тему, визначену випускаючою кафедрою.

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Зразок заяви на затвердження теми та призначення керівника  випускного бакалаврського проекту

 

 

 

Завідуючому кафедри

 

(П.І.Б. завідувача кафедри)

(прізвище, ім’я і по батькови студента повністю,

що навчається за напрямом підготовки„Комп’ютерні науки”, Контактні телефони ______________________,

Поштова скринька-----------------------

 

                                                                                                             

 

З А Я В А

 

Прошу затвердити тему випускного бакалаврського проекту ________________________________________________ та призначити керівником

(назва випускного бакалаврського проекту)

________________________________________________________________________.

(П.І.Б керівника випускного бакалаврського проекту від кафедри)

 

 

 

 

Дата                                                                                                                   Підпис

Додаток Б

Зразок оформлення титульного аркуша

випускного бакалаврського проекту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.В.Гетьмана”

Факультет інформаційних систем і технологій

Кафедра інформаційних систем в економіці

                                                                                                     

 

 

                                                                      Галузь знань- інформатика і обчислювальна техніка

 

                                                                      Напрям підготови – комп’ютерні науки

 

 

Форма навчання________________, 4 курс                    

                             (денна, заочна)

 

 

 

 

 

ВИПУСКНИЙ БАКАЛАВРСЬКИЙ ПРОЕКТ

“ _____________________________________________________”

(назва теми випускного бакалаврського проекту)

 

 

                                                                                              Студента ___________________

                                                                                                               (П.І.Б. студента повністю)

                                                                                                                                     ____________________________

                                                                                                                                    (підпис)

                                                                                           Науковий керівник:

                                                                                                                                      ______________________________

                            (П.І.Б. наукового керівника від кафедри)

__________________________________________

(підпис)

Рецензент:

                                                                                                                                      ______________________________

                                          (П.І.Б. рецензента)

_______________________________________

(підпис)

 

Випускний бакалаврський проект допущено до захисту в ДЕК,

завідувач кафедри:

                                ______________________________

                                     (П.І.Б.завідувача  кафедри)

__________________________________________

(підпис)

 

 

 

 

Київ-201 

Додаток В

Зразок оформлення індивідуального завдання на випускний бакалаврський проект

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

“Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”

Факультет інформаційних систем і технологій

Кафедра інформаційних систем в економіці

 

Затверджую:

Завідувач кафедри  __________ 

                                                    

                                      “____” _____________201   р.

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

на випускний бакалаврський проект

на тему: __________________________________________________________________________________________

 

Студенту ІV курсу напряму підготовки „Комп’ютерні науки ”,

______________________________________________ (П.І.Б. студента повністю)

                                                                                                                                                                           

Тему випускного бакалаврського проекту затверджено наказом ректора від “__” _______ 201  р. № ____

Випускний бакалаврський проект виконується на матеріалах

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Орієнтовний план випускного бакалаврського проекту і терміни подання розділів науковому керівникові[1]:  Розділ І____________________________________________________________________________________________

                                                (назва — термін подання (денна форма - до 4.12; вечірня - травень;  заочна - грудень)

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розділ ІІ __________________________________________________________________________________________

                               (назва — термін подання (денна форма - до 12.05; вечірня - червень; заочна - січень)

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розділ ІІІ__________________________________________________________________________________________

                               (назва — термін подання (денна форма - до 11.06; вечірня - вересень; заочна - лютий)

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Термін подання завершеної роботи науковому керівникові для оформлення відгуку ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

                                                               (денна форма - до 15.06; вечірня - жовтень ; заочна - березень)

Предмет дослідження _______________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

Мета випускного бакалаврського проекту____________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

Продовження додатку В

Конкретні завдання, які студент повинен виконати для досягнення поставленої мети:

У розділі І ___________________________________________________________________________________   

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

 

У розділі ІІ _____________________________________________________________       _____________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

 

У розділі ІІІ __________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

 

Завдання підготував

 

науковий керівник _________________                _______________________________________________

                                                (підпис)                                               (прізвище, ім’я, по-батькові)

“______”___________ 201  р.

Завдання одержав

студент                                     _______________                            ____________________________________________

                                               (підпис)                                                      (прізвище, ім’я, по-батькові)

                                                                                                                                                “______”___________ 201  р.

 

Примітка: Перша сторінка індивідуального завдання на випускний бакалаврський проект заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника, друга — науковим керівником.

Додаток Г

Зразок оформлення реферату

 

 

РЕФЕРАТ

 

Випускний бакалаврський проект містить ___ сторінок, ___ таблиць, ___ рисунків, список літератури з ___ найменувань, ___ додатків.

 

НАЗВА ВИПУСКНОГО БАКАЛАВРСЬКОГО ПРОЕКТУ

 

Перелік ключових слiв ... (записаних у називному відмінку в  один рядок через кому, цей перелік має відбивати зміст реферованого випускного бакалаврського проекту)

Предметом дослідження є…

Об’єктом дослідження виступає...

Мета випускного бакалаврського проекту полягає в ...

Завданнями випускного бакалаврського проекту є ...

Апаратні та програмні засоби, що   використовувались на при проектуванні ...

Результати досягнуті  в процесi роботи (також їх новизна та ступінь упровадження) ...

Одержані результати можуть бути використані (рекомендації щодо практичного застосування здобутих  результатів, iз зазначенням ефективності,  сфери використання) ...

Рік виконання випускного бакалаврського проекту ...

Рік захисту випускного бакалаврського проекту ...

 

 

 

 

 

 

Додаток Д

Зразок оформлення анотації

 

АНОТАЦІЯ

випускного бакалаврського проекту студентки 4 курсу факультету інформаційних систем і технологій  Ващаєвої Катерини Сергіївни, виконаної на тему:

«Автоматизована система управління  кредитними операціями комерційного банку»

Київ: кафедра інформаційних систем в економіці, 201  р.

 

Випускний бакалаврський проект присвячений актуальній проблемі автоматизації підтримки прийняття рішень у кредитній політиці комерційногобанку, яку пропонується розв’язувати та удосконалювати з використанням сучасних інформаційних технологій.

Випускний бакалаврський проект складається з трьох розділів, логічно пов’язаних між собою.

В першому розділі дана характеристика предметної галузі й об’єкта дослідження, наведено аналіз задач, що розв’язуються, а також наводиться перелік існуючих програмних засобів  даної предметної галузі.

Другий розділ є проектним і присвячений обґрунтуванню методу проектування системи, розробленню її архітектури, виконанню постановки та  розробленню алгоритма розв’язання задач.

 Третій розділ – конструктивний. Тут наведено інформаційне, технічне програмне та  організаційне забезпечення для підсистеми підтримки прийняття рішень з фінансового моніторингу операцій комерційного банку. Висвітлені питання організації інформаційного забезпечення: розроблена структура інформаційного забезпечення, описані та наведені в додатках форми вхідних та вихідних документів. Обґрунтований комплекс технічних засобів, а також програмне забезпечення, що використовується для створення системи фінансового моніторингу у комерційному банку. Вказані структури інформаційних масивів, які використовуються під час вирішення задачі.

Висновки містять рекомендації щодо доцільності розроблення та впровадження системи підтримки прийняття рішень з фінансового моніторингу операцій комерційного банку.

Додаток Е

ЗМІСТ

 

      Перелік умовних позначень, символів, одиниць величин і термінів

         Вступ

Розділ 1. Характеристика та аналіз предметної галузі

            1.1. Характеристика предметної галузі та об’єкта дослідження

            1.2. Аналіз літературних джерел та практичного досвіду використання ІС і технологій в  предметній галузі

Розділ 2. Вибір методу проектування архітектури та моделі функціонування системи

2.4.            Аналіз системних вимог та обґрунтування методу проектування системи

2.5.            Постановка та алгоритм розв’язання задачі

2.6.            Архітектура запропонованої системи

Розділ 3. Проектування компонентів системи

3.5.            Інформаційне забезпечення

3.6.            Технічне забезпечення

3.7.            Програмне забезпечення

3.8.            Організаційне забезпечення

Висновок

Перелік використаних джерел

         Додатки

        Графічні матеріали