|
|
Главная \ Методичні вказівки \ СИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ НАСОА
СИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ НАСОА« Назад
СИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ НАСОА 29.01.2015 15:32
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
“ЗАТВЕРДЖУЮ” Завідувач кафедри менеджменту ЗЕД д.е.н., проф. Кістерський Л.Л.. ________________________________ “___” _________ 2013 року
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ з навчальної дисципліни СИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» Галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» Напрям підготовки 6.030601 “Менеджмент” Професійне спрямування «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» заочної форми навчання
Укладач: к.ф-м.н. Гладкова В.І.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри менеджменту ЗЕД, протокол № 1 від 27 серпня 2013 р.
Київ – 2013
ВСТУП
Значимість цієї навчальної дисципліни у підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційних рівня "бакалавр" полягає в її спрямованості на формування системного знання щодо ситуаційного менеджменту. Предмет дисципліни “Ситуаційний менеджмент” – вміння передбачити причину й джерела виникнення проблемних ситуацій і знати механізм розв’язання цих ситуацій, які за наявними ресурсами і можливостями можна досягти поставленої мети і скоротити збитки. Доцільність реалізації ситуаційного підходу в управлінні виробництвом обумовлена також необхідністю удосконалення організаційних структур в ринкових умовах. Дисципліна “Ситуаційний менеджмент” викладається після вивчення дисциплін: “Мікроекономіка”, “Вища математика”, “Менеджмент”. Мета викладання дисципліни – опанування концепції і головних принципів ситуаційного управління, що враховує світовий досвід і застосування її в практиці виробничої діяльності під час настання небезпечних ситуаційних проблем для виробництва і для підприємства; формування у студентів теоретичних знань з прогнозування можливості появи несприятливих виробничих ситуацій та їх попередження, оволодіння ними при їхньої появі для усунення негативних впливів на досягнення запланованих результатів. Завдання - орієнтовані на формування компетентності студентів відносно: - доцільності реалізації ситуаційного підходу в управлінні виробництвом шляхом удосконалення організаційних структур в ринкових умовах; - сутності, напрямів і ролі стратегічного і тактичного управління діяльністю підприємства в кризових ситуаціях; - методів корегувальних дій і внесення їх у розвиток підприємства і розподіл ресурсів, що забезпечують реалізацію стратегічних цілей; - оцінювання потенціалу підприємства як чинника виживання у проблемній ситуації, знижує ризи банкрутства і ліквідації підприємства.
1. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ Дисципліна “Ситуаційний менеджмент” є вибірковим курсом для підготовки бакалаврів напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент”. Вивчення даного курсу через виконання вищезазначених завдань надасть можливість студентам краще зрозуміти задачі та завдання ситуаційного менеджменту. Процес формування теоретичних знань, вмінь та практичних навичок студентів з дисципліни “Ситуаційний менеджмент” здійснюється за допомогою лекційних занять, виконування практичних завдань, індивідуальної роботи та обговорення найбільш складних питань і положень на семінарських заняттях. Поглиблення програмного матеріалу та закріплення знань студентів ґрунтується на самостійній роботі студентів.
В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
фінансових потреб підприємства;
та вміти:
його розвитку;
діяльності;
на підставі стратегічної діагностики фінансових результатів підприємства та аналізу інвестиційних проектів.
2. ЗМІСТ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИЗмістовий модуль 1. Основи ситуаційного менеджменту та його завдання. Тема 1. Економічні явища і причини виникнення проблемних ситуацій на підприємствах. Потенціал розвитку організації. Умови його здійснення, закони і закономірності у тому числі закономірностям циклічного розвитку всієї соціально-економічної системи. Особливості ситуаційного менеджменту. Предметом цього виду управління є профілактичні заходи превентивного плану, тобто вибір дій, що запобігають появі проблемних ситуацій на підприємствах, а не розвитку об'єкта управління взагалі. Література: основна: 1,4,5,6,11,13,20,23,28 Тема 2. Ситуаційний підхід до управління організацією. Завдання, що виникають в практиці керування, за своєю суттю є або функціональними, або ситуаційними. Функціональні (стабільні) завдання визначаються сформованим поділом праці у виробництві і керуванні. Ситуаційні завдання є наслідком порушень взаємодії спеціалізованих підсистем й елементів організації під впливом дестабілізуючих факторів виробництва. В узагальненому вигляді до/середами кризових (проблемних) ситуацій можуть бути зовнішні та внутрішні фактори. Література: 1,4,5,6,8,10,11,13,16,20,23,28 Тема 3. Кризові ситуації на підприємстві. Кризи виникають у результаті дій або людей, або природних катастроф — пожежі, повені, землетрусу і т.д. Усередині організації кризи можуть бути викликані навмисне людьми, що намагаються нав'язати свою точку зору, або випадково, в результаті якої-небудь групи помилок при прийнятті рішень чи тривалого нагромадження помилок. Фактори, що зумовлюють виникнення кризової ситуації, в загальному вигляді розподіляються на зовнішні і внутрішні. Реструктуризація - спосіб зняття протиріччя між вимогами ринку і застарілою логікою дії підприємства. Щоб адекватно вписатися в нові відносини, необхідні кардинальні всебічні зміни, які не слід зводити тільки до приватизації чи одержання іноземних інвестицій. Література: 1,4,5,6,11,13,14,20,23,27,28 Тема 4. Розроблення управлінських рішень в проблемних ситуаціях. Змістовий модуль 2. Компоненти ситуаційного менеджменту Тема 5. Основи та фактори ситуаційного менеджменту. Фактори проблемних ситуацій і їхній вплив. Для досягнення своєї мети кожне підприємство створює необхідні для цього організаційні структури. Ситуаційний підхід пов'язує конкретні прийоми з конкретними ситуаціями для забезпечення досягнення місії та цілей виробничої системи за існуючих обставин. Мета і завдання ситуаційного менеджменту. Експрес-діагностика фінансової заможності фірми. Прогнозування в ситуаційному менеджменті. Методи прогнозування забезпечують можливість передбачення розвитку проблемних ситуацій. Методи розв'язання ситуацій. Література: 2,3,4,5,6,7,24,25 Тема 6. Облік ризиків у ситуаційному менеджменті. Важливе правило поведінки підприємця - не уникати ризику, а передбачати його, прагнути знизити до найнижчого рівня. Ризикова ситуація на підприємстві пов'язана з поняттям власності, прибутку, з ймовірністю їх упустити. Ризик пов'язаний з конкретною ризиковою ситуацією несе загрозу, небезпеку виникнення збитку. Для того, щоб оцінити імовірність тих чи інших втрат, обумовлених розвитком подій за непередбаченим варіантом, треба, насамперед, знати всі види втрат, пов'язаних з підприємництвом, і вміти заздалегідь обчислити їх чи виміряти як імовірні прогнозні величини. Література: 1,4,5,6,11,13,20,22,23,26,28 Тема 7. Технологічне забезпечення ситуаційного менеджменту. Моделі і моделювання. Ситуаційні методи керування спираються на адаптивні плани, що враховують можливість появи проблемних ситуацій, передбачення їх, заходи для їхнього запобігання і управління виробництвом з появою кризових і надзвичайних обставин. Адаптивні плани (їх ще іноді називають альтернативними]): винні відбивати спрогнозовані варіанти розвитку подій у якісному кількісному вираженні і являють собою альтернативи дій (системах методів) з досягнення поставлених цілей. Розробка управлінських рішень у ситуаційному менеджменті. Комунікаційне забезпечення й інформаційна підтримка керівника. Комунікація й інформація — різні, але пов'язані між собою поняття. Комунікація містить у собі і те, що передається, і те, як це «що» передається. Для того, щоб комунікація відбулася, необхідна, як мінімум, наявність двох людей. Література: 1,4,5,6,8,9,10,11,13,16,17,20,23,28 Тема 8. Прогнозування в ситуаційному менеджменті
Змістовий модуль 3. Методи і прийоми ситуаційного менеджменту.
Тема 9. Управління в кризовій ситуації. Стратегії відновлення для кризових ситуацій. На рівні стратегічного менеджменту часто використовують стратегію відновлення, коли напрямок діяльності, яку треба зберегти і розвинути, знаходиться в кризовому стані, їхньою метою є якнайшвидше виявлення і ліквідація джерел конкурентної і фінансової слабкості фірми. Організація керування за контрольними точками. Економічний механізм виникнення кризового стану «запускається» поступово і зі швидкістю, що набігає, надплановими відхиленнями рухається до фіналу. Стратегія і тактика антикризового управління. Управління відхиленнями - це система діяльності, заснована на виявленні і доведенні до відома керівника тільки тієї інформації, яка обов'язково вимагає його особистої уваги. Управління фірмою в надзвичайних ситуаціях. Рольова поведінка менеджера в проблемних ситуаціях. Література: 1,4,5,6,8,10,11,13,16,20,23,24,28 Тема 10. Методи і моделі рішень з управління ризиками в умовах конкуренції
Тема 11. Управління стратегічними ситуаціями. Договірні відношення. Економічні суб'єкти, що с інтерпретативно раціональними, виявляються здатними вирішити тупикові для звичайної раціональності проблеми. Моніторинг зовнішнього середовища. Управління за «слабкими сигналами». Реактивний менеджмент. Управління в умовах стратегічних несподіванок. Література: 1,4,5,6,8,10,11,13,16,20,23,25,27,28 Тема 12. Аналіз і шляхи підвищення ефективності ситуаційного менеджменту. Аналіз проблемних ситуацій і їхніх наслідків. Заходи для підвищення стійкості роботи фірми. Стабільність роботи організації, її стійке функціонування, незважаючи на всілякі впливи, перешкоди і капризи зовнішнього середовища, - основа ефективності роботи фірми. Досвід ситуаційного антикризового керування. Визначення ефективності менеджменту. Література : 1,4,5,6,8,10,11,13,16,19,20,22,23,28
3. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ У відповідності з вимогами навчального плану студенти заочної форми навчання повинні виконати одну письмову контрольну роботу або реферат та складають залік з дисципліни “Ситуаційний менеджмент”. Підготовка до складання заліку полягає у вивченні матеріалів згідно з тематикою, що викладена у робочій програмі. Виконання контрольної роботи є одним із заключних етапів вивчення курсу для заочної форми навчання, її підготовка сприяє поглибленню та закріпленню теоретичних знань, одержаних студентами при самостійному вивченні окремих розділів дисципліни, набутті навичок самостійної роботи над учбовим матеріалом. Контрольна робота повинна висвітлити вміння студентів коротко і точно відповідати на поставлені питання, підбирати і використовувати для відповідей необхідний матеріал. При цьому студенту необхідно врахувати, що механічно переписані тексти з літературних джерел: монографій, учбових посібників та інше, не будуть зараховані, якщо вони будуть надані без логічної послідовності, повного висвітлення питання. Контрольна робота повинна містити відповідь на питання. Номер питання для кожного студента визначається в залежності від початкової літери його прізвища. Кожне питання роботи висвітлюється студентом при обов'язковому посиланні, як найменше на трьох авторів (на три джерела). При цьому студент порівнює погляди авторів джерел, що цитуються. Перед виконанням контрольної роботи студент зобов'язаний вивчити рекомендовану літературу з дисципліни, зібрати, проаналізувати та узагальнити практичний матеріал. Крім того слід використовувати нормативні та інструктивні матеріали, статті періодичного друку, які висвітлюють вітчизняний та зарубіжний досвід з питань технології здійснення міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій. Із списку рекомендованої літератури, що приведений в кінці методичних вказівок, в контрольній роботі наводяться тільки ті, які використовуються. Загальний обсяг роботи 10-15 друкованих сторінок. В роботі слід зазначити номери питань. Відповіді на завдання повинні бути повні і обґрунтовані. В кінці роботи студент зобов'язаний навести перелік використаної літератури з зазначенням автора, повного найменування книги (посібника, брошури, статті тощо), міста, видавництва, року видання. Контрольну роботу слід представити на кафедру менеджменту ЗЕД у встановлений графіком строк, але не пізніше 15 діб до початку екзаменаційної сесії.
4.ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ Контрольна робота виконується українською мовою і має бути стилістично, граматично та технічно слушно оформлена. Композиція роботи складається у наступній послідовності: титульний аркуш; зміст; основна частина; список літератури. Контрольна робота відкривається титульним аркушем, на якому вказані назва вузу та кафедри; тема контрольної роботи; прізвище, ім'я та по батькові автора, домашню адресу, рік написання роботи та інші відомості, які ідентифікують контрольну роботу (додаток 1). Після титульного аркуша вміщується сторінка змісту, яка подається до початку контрольної роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх складових контрольної роботи. Текст контрольної роботи друкують на аркушах з одною боку білого паперу формату А4 (210x297 мм) на комп'ютері через 1,5 інтервали або машинописним способом через 2 інтервали, або може бути написаним від руки чорнилом (до тридцяти рядків на сторінці). Текст контрольної роботи друкують, залишаючи береги таких розмирів: лівий - не менше 25 мм, правий - не менше 10 мм, верхній та нижній - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка - чорною кольору середньої жирності. Висота шрифту 1,8 мм (14 комп'ютерний). Нумерацію сторінок контрольної роботи подають арабськими цифрами. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Контрольна робота завершується останньою сторінкою - списком літератури. Список використаної літератури має суцільну нумерацію.
5.ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
Управлінські ситуації Управлінська ситуація 1. У місті N автомобільний завод випускає легкові автомобілі марки «Шва» з обсягом двигуна 2000 смЗ. Одночасно завод випускає причепи для легкових автомобілів, що складають 10% від загального обсягу виробництва. У зв'язку з тим, що на автомобільному ринку країни з'явилася велика кількість імпортних автомобілів аналогічного класу з більш високими споживчими характеристиками, попит на автомобіль «Шва» знизився на 50% і продовжує падати. Завод загубив своє монопольне положення на внутрішньому ринку автомобілів. Відбувається затоварення складів готовою продукцією. Керівництво підприємства прийняло рішення провести дослідження з метою виробітки стратегії і тактики виходу з становища, що створилося. Була організована служба маркетингу, підпорядкована віце-президенту по збуті і маркетингу.
У результаті маркетингових досліджень визначені наступні позиції: Для подальшого випуску автомобіля марки «Ніва» і забезпечення стабільного ринку збуту необхідно підвищити конкурентоспроможність продукції і знизити ціну на виріб. Ці задачі можуть бути виконані: а) зниженням собівартості виробництва (і як наслідок - зниження ціни реалізації) за рахунок застосування більш дешевих матеріалів, стандартизації й уніфікації вузлів і деталей; б) реалізацією актуальної конкурентної переваги - зниженою витратою палива в процесі експлуатації за рахунок модернізації конструкції двигуна і заміни гальмівної системи. По попередніх оцінках, дані заходи можуть бути здійснені за 1,5-2 року при додаткових інвестиціях у розмірі 20 млн. грн. Після проведення цих заходів обсяг завантаження виробництва при стабільному попиті може скласти 50% від загальної потужності заводу. 2. Останнім часом у зв'язку з інтенсивним дачним будівництвом збільшився попит на внутрішньому ринку на вантажні автомобілі з обсягом двигуна до 2000 смЗ і вантажопідіймальністю 1,5 т. Попит на зовнішньому ринку на автомобілі цього класу також підвищується. Створення вантажного автомобіля на базі що випускається в даний час автомобіля «Іскра» може бути здійснене за 0,5-1 року (завод уже має дослідні зразки) і вимагає інвестиції в розмірі 35 млн. грн. Передбачуваний обсяг завантаження виробництва може скласти до 60% загального обсягу потужностей заводу. 3. Попит на автомобільні причепи на внутрішньому і зовнішньому ринку в даний час не задоволений. Для розширення виробництва причепів необхідні інвестиції в розмірі 5 млн. грн. із поступовим введенням у стрій нових потужностей протягом року, із моменту закінчення інвестування. Завантаження виробничих потужностей планується в обсязі до 30% від загального обсягу виробництва. Завод має можливість одержання кредиту в Приват-банку м. Києві в розмірі 50 млн. грн. терміном на 5 років із дисконтною ставка банківського відсотка 50% річних. На основі вихідних даних намітьте стратегію виводу заводу із ситуації, що створилася. Пропонується виконати наступні дії: 1. Проведіть ситуаційний аналіз зовнішнього середовища. Визначите 2. Конкретизуйте формулювання постановки проблеми і сформулюйте її 3. Визначте, чи досить інформації для рішення поставленої задачі. 4. Проведіть аналіз внутрішнього потенціалу заводу. Уточніть асортимент 5. Визначите цілі і задачі підприємства по організації умов для випуску 6. Визначите стратегії (зросту, швидкого зросту, скорочення) по кожному 7. Запропонуєте варіант організаційної структури заводу. Які нові 8. Запропонуєте варіанти систем контролю по матеріальних, фінансових і 9. Розглянете реалізацію форм здійснення контролю (попередній, 10. Сформулюйте заключні висновки.
Управлінська ситуація 2. Ви — менеджер промислового підприємства. На підприємстві, де Ви здійснюєте управлінські функції, заплановано завезти нові верстати. Ви зібрали осіб, відповідальних за виробничий сектор, і обговорюєте з ними питання про те, які поставити верстати, — ті, що пропонує компанія "К", чи ті, що пропонує компанія "С". Протягом дискусії виявились дві протилежні думки: одні вважають, що краще поставити верстати, вироблені компанією "К", а інші наполягають на тому, що треба неодмінно закупити верстати фірми "С". Оскільки І в тій, і в другій думці є свій резон, то не так просто прийняти рішення. Ви знаєте, що право прийняти остаточне рішення належить Вам. Яку з запропонованих нижче позицій Ви приймете як управляючий? 1. Оскільки практичну роботу по використанню верстатів фактично виконують підлеглі рядові робітники, то слід продовжити обговорення даного питання з ними і вести справу до того, щоб в їхньому середовищи склалося остаточне рішення. 2. Треба уважно вислухати думки обох сторін і після цього самому прийняти остаточне рішення, а потім роз'яснити усім, з яких причин було прийнято саме таке рішення. Якщо буде потрібно переконати незгодних з Вами. 3. Глибоко розібратися в перевагах і недоліках обох думок, потім доповісти про це вищому управляючому і звернутися з проханням прийняти будь-яке рішення.
Управлінська ситуація 3. Ви – начальник цеху машинобудівного заводу. У разі, коли підпорядкованому доручається робота, необхідно чітко роз'яснити мету діяльності. Спробуйте вибрати з наведених нижче рекомендацій три найважливіші, які бажано враховувати при вивченні цієї мети. 1. Добиватися розуміння того, яке значення поставленні цілі мають для досягнення цілей організації. 2. Визначити мету діяльності з урахуванням думки підлеглих. 3. Добиватися всебічного розуміння мети кожним підлеглим. Культивувати у підлеглих почуття справедливості. 4. Коли при визначенні мети виходити із здібностей підлеглих, то буде дуже важко досягнути її, як не намагатися. 5. Можна досягти будь-якої мети, якщо враховувати здібності підлеглих. 6. При визначенні мети діяльності треба залучати конкретні факти і цифри. 7. Добиватися розуміння того, що досягнення мети є для підлеглих їх обов'язком, справою, за яку вони несуть відповідальність.
Управлінська ситуація 4. Підприємство постачало модулі систем управління технологічними процесами для комплектування промислових об'єктів відповідно до розроблених проектів. Керівництво зіткнулось з різким зниженням попиту на продукцію та падінням інвестиційної активності в умовах інфляції. Керівник заявив: "Якщо фірма бажає існувати, необхідно змінювати форми і методи роботи та активізувати зусилля на виробництві товарів, необхідних населенню: побутової техніки та засобів зв'язку". Для розробки напрямку диверсифікації була створена цільова група за участю представників нового структурного підрозділу - відділу маркетингу Питання
Управлінська ситуація 5. Ви – менеджер виробничої фірми. До кола службових обов'язків управляючого належить багато питань, зокрема, виконанні вказівок від вищих інстанцій. Управляючий повинен рішати, як саме до могтися успішної реалізації цих вказівок, як мобілізувати на це підлеглих як здійснити взаємодію з суміжними організаціями і т. ін. Проте трапляються випадки, коли з боку вищих інстанцій не надходять чіткі вказівки не визначаються конкретні цілі. Як повинен діяти менеджер в таких випадках? Якщо Ви – управляючий, то який з наведених нижче варіантів дій Ви вважаєте кращим? 1. Треба звернутися з пропозицією до вищої інстанції і запитати необхідні вказівки. 2. Проаналізувати обстановку; визначити, що можна зробити з власною ініціативою в інтересах організації та розпочати здійснення дії з мобілізації персоналу на рішення виявлених завдань. 3. Відсутність чітких вказівок та постановки конкретних цілей з боку вищої інстанції може пояснюватися тим, що в цих сферах вважають недоцільним та несвоєчасним приймати поспішні рішення. Отже, розпочинати будь-які практичні дії треба тільки після того, як надійдуть вказівки зверху.
Управлінська ситуація 6. Керівнику дільниці з регулювання радіоапаратури підлягають 18 чоловік. Праця, що виконується, автоматизована, здебільшого має рутинний характер, параметри висвітлюються на відеотерміналах. Між співробітниками взаємодія щодо праці низька, їх стосунки з керівником торкаються лише загального контролю щодо виконання робіт, інформування про політику, завданнях та подіях, що відбуваються в організації. Питання. Чи підходить в даній ситуації вказана кількість підлеглих одному керівникові? Чому так або чому ні?
Управлінська ситуація 7. У керівника фірми 6 заступників та 10 менеджерів вищої ланки, які мають безпосередній доступ до керівника. В їх праці щодня виникає велика кількість проблем (або труднощів). Питання. Чи відповідає кількість підлеглих в даній ситуації раціональному діапазону контролю? Чому так або чому ні?
Управлінська ситуація 8. У завідуючого лабораторією академічного інституту 10 чоловік підлеглих. Більшість мають ступінь кандидату наук або навчаються в аспірантурі. Праця має індивідуальний творчий характер. Питання. Чи відповідає діапазон контролю в даній ситуації раціональному рівню?
Управлінська ситуація 9. Ви — менеджер виробничої фірми. Щоб підвищити коефіцієнт корисної діяльності працівників у торгівлі та на виробництві, їх утягують у змагання. Яке з наведених нижче положень, що стосуються змагань, є правдивим? 1. Оскільки вважається, що людина прагне одержати верх над іншими, її слід утягувати у змагання. 2. Змагання підвищують коефіцієнт корисної діяльності людини у трудовій діяльності. Проте людина, яка не має перспективи перемоги у змаганнях, поступово відмовляється від них. Змагання, які продовжуються протягом довгого часу, не лише не підвищують, а, навпаки, знижують коефіцієнт корисної діяльності працівників. 3. У змаганні лише частина працівників напружують свої сили, вкладають душу у працю. Більшість не змінює звичного для себе трудового ритму. Тому змагання майже не змінює коефіцієнт корисної діяльності працівників.
Управлінська ситуація 10. Ви – економіст-менеджер фінансового відділу Культивація у співробітників сильного почуття належності до підприємства або місця роботи є не тільки ефективним закріплюючим фактором, але й дуже важливим з точки зору стимулювання працелюбності. Який з приведених нижче прикладів є в цьому зв'язку найбільш доцільним для стимулювання працелюбності. 1. При детермінації цілей роботи на підприємстві, також при складанні робочих планів треба робити так, щоб підлеглі в міру можливостей приймали в цьому участь, висловлювали свої думки. 2. Необхідно, наскільки це можливо, уникати того, щоб примушувати підлеглих виконувати роботу, вищу за їх можливості, або давати їм розгону. Треба виявляти постійну турботу про кожного підлеглого. 3. Встановити суворий порядок на робочих місцях і самому, як управляючому, дотримувати його, показуючи приклад іншим. Одночасно треба примушувати підлеглих дотримувати встановлений порядок та не допустити самовільних дій.
Управлінська ситуація 11. Ви – керівник проекту промислової корпорації. Менеджери добре знають, що в маленькій робочій групі значно легше добитися поєднання дій, ніж у великій. Чому в малій групі легше добитися цього поєднання? Яка з наведених нижче причин є обґрунтованою? 1. Спосіб мислення однієї людини відрізняється від способу мислення Іншої, тому в малій групі легше знайти загальне для всіх спільне рішення. У великій групі добитися цього значно складніше, оскільки комунікаційні процеси у малій групі інтенсивніші, ніж у великій. 2. Якщо група невелика, то в ній легше забезпечити єднання дій. Це пов'язано з прагненням людей до взаємопорозуміння. 3. У будь-якій групі завжди є люди, погляди яких розходяться з поглядами інших. Якщо група мала, то, природно, і менше таких людей. Тому не треба витрачати зайвих зусіль на вмовляння таких людей.
Управлінська ситуація 12. Ви – керівник проекту у промислової корпорації. В Японії в основі управління організацією покладено феномен групизму. Обов'язок керівника полягає у тому, щоб сформувати атмосферу взаємодопомоги, взаємодії поміж підпорядкованих. Які, на Вашу думку, з наведених нижче мір є найбільш ефективними за для культивування такої атмосфери? 1. Будь-то сфера виробництва чи сфера торгівлі, на підприємстві треба створити свого роду атмосферу змагання між працюючими групами. 2. Визначити обсяг праці у рамках підприємства, розподілити її поміж усіма підпорядкованими, зробити так, щоб кожний не виходив за рамки своєї компетенції. Водночас з цим здійснювати керівництво таким чином, щоб гарантувати успішне виконання праці кожним працівником і щоб ніхто не заважав один одному. 3. Провести неофіційний захід, наприклад, подружньої зустрічі або екскурсії, у ході яких працівники з задоволенням та невимушене розмовлятимуть один з одним. Нарівні з цим треба з допомогою зборів та Інших заходів сприяти тому, щоб працівники стали розуміти характер один одного.
Управлінська ситуація 13. Ви — головний менеджер приватної фірми. Навички які потрібні від управляючого, можливо в цілому розділити на три види:
Яке з приведених нижче суджень відносно трьох видів навичок управляючих ви вважаєте правильним7 1. Значення технологічних навичок знижується в міру того, як підвищується ранг управляючого та відповідно зростає значення концептуальних навичок. 2. Чим вище ранг управляючого, тим більше потрібно від нього комунікативних навичок. Важливість технологічних навичок остається незмінною для управляючого будь-якого рангу. 3. В міру того як стає жорстоким довколишнє середовище, підвищується значення комунікативних навичок.
Управлінська ситуація 14. Ви – економіст-менеджер планового відділу. Застосування менеджером відмінних комунікативних навичок у сполученні з демократичним стилем керівництва має багато заслуг та переваг з точки зору управління виробництвом. Однак навички ці ховають у собі череду недоліків. В якому з приведених нижче прикладів можливо побачити ці недоліки? 1 Завдяки тому, що управляючі уважно прислуховуються до думок підлеглих та враховують їх у своїй діяльності, поміж управляючими та підлеглими встановлюються тісні, відкриті взаємовідносини. Однак при цьому у підлеглих виникає сильне почуття залежності та не виховується самостійність. 2. Якщо управляючі будуть вислуховувати думки кожного підлеглого, вони будуть витрачати багато часу на вмовляння, переконання, урегулювання різних питань. У зв'язку з цим може статися так, що управляючі будуть неспроможні вчасно здійснювати необхідні заходи в екстремальних умовах. 3. Якщо управляючі будуть дуже часто вислуховувати думки підлеглих, то останнім це поступово набридне і вони будуть уникати перших, радитися зі старшими по віку колегами, спілкування з якими "зручніше", ніж спілкування з керівництвом.
Управлінська ситуація 15. Ви – менеджер промислового підприємства. Сучасний етап історичного розвитку називають періодом складних політичних, соціальних та економічних процесів. Зміни, які відбуваються несподівано, зачіпають управління не тільки в області навколишнього середовища, техніки та економіки, але і в області соціального і політичного розвитку У таких обставинах виняткового значення набуває умілий та своєчасний облік вищим ешелоном управляючих цих змін та прийняття відповідних заходів. Яке з приведених нижче заходів доцільно, на Вашу думку, здійснити управляючому, щоб оптимально відреагувати на несподівані зміни ситуації? 1. Поперед усе оцінити характер змін, потім привести у відповідність з ним цілі та діяльність самої організації, а також методи управління нею. 2. У випадку змін завжди приймаються поспішні, невідповідні рішення, затрачуються даремні, зайві зусилля. Від цього організація працює нерівномірно. Тому необхідно терміново виявити усі негативні ситуації, усунути їх та постаратися підтримувати у діяльності організації необхідну стабільність. 3. Зміни, які виникають у довколишній обстановці, відбиваються на навиках, які потрібні від співробітників організації. Тому необхідно докладати зусилля до того, щоб вони могли пристосуватися до будь-яких змін.
Управлінська ситуація 16. Керівник установи викликав до себе начальника одного з відділів. — Я рішуче заявляю, що ви зовсім невірно обґрунтовуєте необхідність реорганізації праці вашого відділу. — Але чому? — Вас ніхто не прохав виступати з подібною пропозицією. — Що з того? У мене вже давно зріла ідея і вона уявляється мені цілком обґрунтованою. — Мало що вам уявляється! Мені особисто все це незрозуміле. Вам постійно приходять в голову безглузді думки. Та ще такі, які зовсім не відповідають вашій посаді. — Чому ви так говорите? — Тому, що так вважаю. Все. Не хочу більше сперечатися. Питання 1. Чи була дискусія доброзичливою? 2. Які помилки були допущені керівником та начальником відділу? 3. Чим саме було викликано роздратування керівника?
Управлінська ситуація 17. Підлеглий Послухайте Це завдання не моє Це вже занадто! Керівник. Чому це ви завжди скаржитесь7 Підлеглий: Перепрошую, але це несправедливо! Мені завжди дають якісь особливі, важкі завдання Керівник. Усім відомо, що ви перевантажені А зараз йдіть та працюйте. Завдання: Намагайтесь змінити ситуацію, застосовуючи метод розігрування та використовуючи засоби рефлексивного та нерефлексивного слухання.
Управлінська ситуація 18. Ви — менеджер вищої ланки управління. У Вашому колективі поширились чутки про те, що Ви без причини погано ставитесь до одного з підлеглих. Припустимо, що причини цього Вам не зовсім зрозумілі, але нормалізувати умови в колективі необхідно. Що Ви зробите в першу чергу? килим" та будете погрожувати їм. 2. Проігноруєте чутки, що дійшли до Вас . 3. Прилюдно спростуєте чутки, не водячи їх змісту, та звернете увагу на те, що напружені взаємовідносини не сприяють успіху в роботі.
Терміни і визначення
Кожному з наведених нижче термінів знайдіть відповідне визначення
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Система керування являє собою: а) об'єкт керування в організації; б) суб'єкт керування соціотехнічної системи; с) систему вироблення і реалізації управлінського рішення; д) систему вироблення і реалізація управлінських впливів; е) орган і структуру керування чим-небудь.
2. Зовнішнє оточення фірми є: а) джерелом загроз для існування фірми; б) джерелом можливостей реалізації устремлінь фірми; с) джерелом напрямку діяльності організації; д) джерелом знань про його потреби; е) постачальником ресурсів для фірми.
3. Комерційний успіх фірми можливий, якщо: а) організація застосовує існуючі стандарти; б) організація задовольняє потреби покупця; с) організація значно відтворює запити споживачів; д) продукт, що випускається, має потребу в обслуговуванні фірмою; е) продукт, що випускається, відповідає моді і забобонам ринку.
4. Найважливішими керованими перемінними в організації є: а) працівники фірми; б) мета і завдання організації; с) структура фірми; д) культура й імідж фірми; е) ресурси фірми.
5. Основною функцією організації, фірми, підприємства є: а) керування діяльністю; б) організація і контроль керування; с) мотивація персоналу; д) задоволення потреб клієнтів; е) ритмічна виробничо-господарська діяльність.
6. Планування – це: а) процес визначення майбутнього організації; б) методи досягнення цілей організації; с) вибір дій фірми по досягненню поставленої мети; д) використання інструментів у досягненні цілей організації; е) набір прийомів і методів з досягнення завдань фірми.
7. Прогнозування – це: а) процес досягнення майбутньої мети підприємства; б) комплексний план досягнення мети підприємства; с) директивний план досягнення мети; д) передбачення, імовірність появи яких-небудь результатів; е) робоча гіпотеза діяльності фірми.
8. Системний підхід – це: а) облік усіх заходів даного рівня в системі планування; б) всебічний аналіз наслідків проведення розглянутого заходу в усіх сферах господарської діяльності; с) методи системного аналізу, застосовувані при виробленні господарських рішень; д) облік місця і взаємозв'язку розглянутого заходу в багаторівневій системі керування; е) усі відповіді правильні.
9. Функція планування – це: а) виявлення і структуризація, визначення пріоритетів і послідовності дій; б) вибір дій, засобів і ресурсів із забезпечення досягнення поставлених цілей; с) вибір планових показників і методів досягнення місії організації; д) використання економічних методів керування і створення творчого клімату в колективі підприємства для досягнення цілей фірми; е) усі відповіді правильні.
10. Поняття «рішення» являє собою: а) процес підготовки і формування, прийняття і реалізації зробленого ОПР вибору; б) акт вибору ОПР єдиного варіанта рішення проблеми за допомогою певних правил; с) результат вибору ОПР, що являє собою розпорядження до дії; д) усунення всіх варіантів рішення, крім прийнятого, припинення існування проблеми; е) усі відповіді правильні.
11. Проблема в керуванні – це: а) постійно діюча функція в будь-якій організаційній системі; б) усвідомлення і встановлення симптомів утруднень у прийнятті рішень; с) невідповідність бажаного (нормативного) і фактичного рівнів досягнення цілей; д) поява ризику в прийнятті господарських рішень; е) зміна умов функціонування виробництва.
12. Завдання в керуванні – це: а) частина мети підприємства; б) проблема, що підлягає розв'язку; с) тактика з досягнення рішень ОПР; д) ціль роботи структурних підрозділів фірми; е) орієнтир у досягненні мети фірми.
13. Комунікації в керуванні – це: а) інженерні мережі як частина основних фондів, що забезпечують життєдіяльність підприємства; б) шляхи забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, напівфабрикатами; с) джерела і шляхи надходження релевантної інформації для прийняття рішень; д) прямий зв'язок керівництва з підлеглими; е) прямий і зворотний зв'язки для обміну інформацією між об'єктами і суб'єктами керування.
14. Прийняте рішення – це: а) вибір одного з альтернативних засобів для заданих цілей; б) результат цілеспрямованого впливу на об'єкт керування, заснований на аналізі виробничої ситуації; с) результат дій ОПР, що є законом для підприємства і підлягає виконанню; д) вибір ОПР правильного напрямку в діяльності фірми за допомогою визначених правил; е) вибір однієї з альтернативних цілей.
15. Управлінське рішення – це: а) варіант впливу менеджера на об'єкт керування, тобто опис передбачуваних дій менеджера, що приймає рішення стосовно виконавців; б) організаційно-практична діяльність менеджера нижчестоящого рівня з виконання розпоряджень менеджера вищестоящого рівня; с) вибір дій, виду діяльності, пов'язаний з виробленням адекватної реакції підприємства на вплив якого-небудь фактора; д) системність, комплексність, динамічність, поєднання народногосподарських і госпрозрахункових інтересів у діях ОПР; е) всебічний аналіз наслідків початих дій ОПР.
16. Оцінка рішення – це: а) метод розкладання витрат і результатів на елементи з метою кількісної їхньої оцінки; б) вартісна оцінка кожного з наслідків прийнятого рішення; с) методика оцінки прибутковості, рентабельності підприємства, фірми; д) оцінка реалізації рішення в залежності від усіх його фінансових підсумків; е) контроль відповідності фактичного ходу робіт плановим.
17. Делегування повноважень – це: а) перекладання ОПР своїх обов'язків на підлеглих; б) передача керівником частини своїх обов'язків і відповід-ті підлеглим; с) передача ОПР частини своїх прав, обов'язків і відповідальності підлеглим; д) передача керівником частини своїх прав і обов'язків підлеглим; е) передача ОПР своїх прав і відповідальності підлеглим.
18. Дескриптивна модель керування – це: а) оптимізаційна модель технології керування; б) поведінкова теорія прийняття рішень; с) нормативна математична модель економічних проблем; д) релевантна інформаційна модель, необхідна для ухвалення рішення; е) вербальний опис завдання і його моделювання.
19. Релевантна інформація – це: а) недостатня інформація, необхідна для прийняття рішень; б) зайва інформація для прийняття рішень; с) вся інформація про ринки і конкурентів, необхідна фірмі; д) необхідна інформація для ухвалення господарського рішення; е) відсутня частина інформації для прийняття й уточнення рішень.
20. Який шлях виявлення проблем фірми найкращий при обмеженості фінансових ресурсів: а) фінансовий аналіз фірми; б) експертне опитування керівників і фахівців; с) спостереження за виконанням управлінських функцій на фірмі за допомогою фахівців-консультантів; д) думка керівництва фірмою; е) думки членів колективу підприємства.
21. Який вид ресурсів є найважливішим для фірми ІВМ: а) трудові ресурси; б) матеріальні ресурси; с) технологічні ресурси; д) фінансові ресурси; е) інформаційні ресурси.
22. До яких економічних категорій варто віднести питання прийняття рішень: а) філософія менеджменту; б) проблема менеджменту; с) результат менеджменту; д) мета менеджменту; е) технологія менеджменту 23. Оптимізація: а) допускає розгляд усіх варіантів рішення за даних умов; б) допускає вибір найкращого варіанта рішення за даних умов; с) забезпечує максимальний середній виграш; д) забезпечує раціональне вирішення завдання даного рівня в завданнях більш високого рівня; е) допускає раціональні втрати при максимальному виграші.
24. Яке з наведених формулювань найбільшою мірою відповідає функції контролю: а) перевірка готовності підрозділів і виконавців до початку роботи; б) оцінка ступеня виконання плану; с) порівняння фактичних результатів роботи з запланованими; д) виявлення на даній стадії відхилень від плану; е) нагляд за фактичним ходом роботи.
25. Діагностика кризових ситуацій полягає в: а) аналізі виробничої діяльності фірми; б) аналізі фінансового стану фірми; с) прогнозі розвитку ринкової ситуації; д) виявленні ознак майбутнього неблагополуччя фірми; е) виявленні загострення соціальної напруженості серед членів колективу.
26. Кризова ситуація на підприємстві: а) благо, що змушує фірму краще працювати; б) закономірність розвитку підприємства; с) втрата робочих місць і ріст соціальної напруженості в суспільстві; д) ротація управлінського персоналу, що забезпечує ріст кваліфікації управлінських кадрів; е) закриття нерентабельних виробництв, зниження витрат і ріст ефективності суспільного виробництва.
27. Гнучкість у плануванні характеризується: а) взаємозв'язком планів різної тривалості; б) постійним здійсненням планових розрахунків з коректування виробництва; с) еластичністю планування; д) здатністю планів реагувати на прояв випадкових факторів; е) наступністю і взаємозв'язком планів різної складності і тривалості.
28. Для скорочення загальної тривалості робіт застосовують такі прийоми: а) переробляють графіки проведення робіт; б) перерозподіляють ресурси; с) поєднують технологічні процеси в часі; д) скорочують кількість фіктивних залежностей; е) зменшують змінність робіт.
29. При плануванні бізнесу основна увага приділяється: а) зонам ризику; б) прогнозуванню розвитку росту фірми; с) визначенню точки беззбитковості; д) можливій частці ризику; е) асортименту товарів і послуг.
30. Яка кількість експертів вважається достатньою для проведення експертизи якої-небудь проблеми: а) три чоловіки; б) п'ять чоловік; с) вісім чоловік; д) десять чоловік; е) п'ятнадцять чоловік.
31. З якими функціями керування пов'язаний процес реалізації рішення: а) планування; б) облік; с) контроль; д) регулювання; е) мотивація.
32. Для запобігання банкрутства на ранніх стадіях його розвитку фірма змушена: а) проводити реструктуризацію; б) перейти в іншу сферу діяльності; с) диверсифікувати виробництво; д) змінити організаційну форму; е) змінювати виробничу структуру організації.
33. Який стиль керівництва найбільш прийнятний за будь-яких змін в організації: а) авторитарний; б) ліберальний; с) партисипативний; д) колегіальний; е) демократичний.
34. Система являє собою: а) будівлю, сполучення основних частин чого-небудь; б) щось ціле, що являє собою єдність закономірно розташованих частин, що знаходяться у взаємозв'язку; с) компоненти рівнів ієрархії у взаємозв'язках; д) сукупність сполучень чого-небудь; е) об'єднання чого-небудь у єдине ціле.
35. При послідовному виконанні робіт: а) потреба в ресурсах буде максимальною; б) потреба в ресурсах мінімальна; с) тривалість дорівнює кратності ритму; д) загальний термін виконання робіт дорівнює сумі протяжностей складових робіт; е) потреба в ресурсах у часі буде величиною, рівною тривалості.
36. Модель як економічна категорія – це: а) умовний образ об'єкта дослідження; б) реальний об'єкт у мініатюрі; с) креслення, графічне уявлення чого-небудь; д) образ об'єкта, що відображає найбільш істотні його характеристики; е) відображення реального об'єкта.
37. Планування в менеджменті виконує такі завдання: а) структуризацію цілей і доведення їх до конкретних виконавців; б) формування заходів, вирішення яких забезпечить досягнення встановлених цілей; с) тимчасовий і просторовий взаємозв'язок окремих цілей, підцілей, заходів і виконавців; д) оцінку матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для реалізації цілей і завдань; е) регулювання ходу виконання робіт з інноваційних проектів.
38. У завдання контролю реалізації планів входить: а) збір і обробка інформації про стан виробництва; б) оцінка фінансового стану фірми; с) розробка антикризових планів фірми; д) аналіз причин, відхилень і факторів, що впливають на результати діяльності фірми; е) підготовка і реалізація рішень, спрямованих на досягнення поставлених цілей фірми.
39. Соціально-психологічні аспекти менеджменту знаходять висвітлення в: а) делегуванні повноважень; б) мотивації праці; с) контролі виробництва; д) ергономіці підприємства; е) АРМ службовців.
40. Ефективність комунікацій на підприємстві залежить від: а) стилю керівництва менеджера; б) структури фірми; с) довжини вертикальних і горизонтальних зв'язків; д) технічних засобів передачі інформації.
41. Параметри системи «Канбан» включають: а) максимальний розмір партії; б) кількість карток замовлення (добору); с) тривалість замовлення партії; д) запас у цеху; е) час у дорозі.
42. Система «Канбан» сприяє одержанню: а) максимальної поставної партії на робочі місця; б) мінімальних витрат; с) найбільших термінів; д) оптимальних витрат; е) чітких завдань виконавцям.
43. Концепція вирішення ситуаційних завдань менеджменту полягає в наступному: а) поява проблемних ситуацій носить постійний характер; б) для кожного конкретного завдання необхідний свій специфічний підхід і метод розв'язання; с) поява на виробництві будь-якої ситуації вимагає від фірми мобілізації всіх ресурсів; д) будь-яка проблемна ситуація вимагає вирішення; е) проблемна ситуація на виробництві повинна цілком проявитися, щоб потім приймати ефективні рішення.
44. Психологічний клімат на виробництві формується: а) особистістю керівника; б) неформальним лідером; с) правильним підбором кадрів; д) психологічною сумісністю людей; е) зовнішнім середовищем.
45. Для кожного типу керівника кризова ситуація є найтяжчим іспитом, якщо: а) керівник – автократ; б) керівник – ліберал; с) керівник – популіст; д) керівник – бюрократ; е) керівник – демократ.
46. Проблемні ситуації на виробництві зважуються: а) звичайними функціональними діями менеджера; б) спеціальними антикризовими діями; с) за допомогою методів ситуаційного керування; д) надзвичайними заходами антикризового характеру; е) за допомогою правил і процедур, наявних на підприємстві.
47. До втрат у підприємницькій діяльності відносять: а) витрати, які можна заздалегідь передбачати; б) рух цін, що передбачається, податків; с) інфляцію; д) уповільнення підприємницької діяльності в порівнянні з планом; е) випадкові витрати, що не піддаються прямому розрахунку, прогнозуванню, не враховані в підприємницькому процесі.
48. Під зоною допустимого ризику варто розуміти: а) галузь, у якій втрати не очікуються; б) галузь, в межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну цінність; с) галузь, у якій максимальні втрати можуть дорівнювати рівню втрат; д) зону, у якій втрати можливі; е) зону, у якій втрати менші чи рівні очікуваному прибутку.
49. Які з перерахованих показань є самими небезпечними для фірми: а) зменшення прибутку, що залишається в розпорядженні фірми; б) ріст витрат фірми в зв'язку з необхідністю обслуговування отриманого кредиту; с) падіння попиту на товари фірми; д) зниження платоспроможності фірми; е) зниження рівня конкурентного статусу фірми.
50. Завданням експрес-діагностики фінансової заможності фірми є: а) огляд економічного стану; б) виконання «великих» статей бізнесу; с) аналіз причин коливань структури майна суміжних звітних періодів (попереднього і того, що проходить); д) аналіз причин коливання балансових сум за окремими статтями; е) визначення класифікації підприємства за ознаками фінансової стійкості.
51. Поняття «організація» як структурна одиниця передбачає: а) внутрішню впорядкованість усієї системи і її частин, їхню погодженість і взаємодію; б) сукупність процесів чи дій, спрямованих на утворення і розвиток зв'язків між частинами цілого; с) об'єднання людей єдиною метою; д) створення груп і угруповань; е) дії правил і процедур для кожної групи людей.
52. При відхиленнях ходу проведення робіт від норми (допустимих меж) керівнику варто почати наступні дії: а) якщо відхилення не загрожують катастрофічними наслідками, залишити все, як є – можливо, все утрясеться саме по собі; б) доручити підлеглим зайнятися виправленням становища в оперативному порядку; с) самому прийняти важливе управлінське рішення, засноване на глибокому аналізі причин і наслідків; д) створити комісію (команду) з ліквідації відхилень; е) перейти на систему ситуаційного керування.
53. Виробнича потужність підприємства не залежить від: а) використання основних виробничих фондів; б) використання і завантаження трудових ресурсів; с) стану бази підприємства; д) застарілого і бездіяльного устаткування; е) роботи субпідрядних організацій з кооперованих зв'язків.
54. Ситуаційне керування носить характер: а) поточний; б) оперативний; с) перспективний, довгостроковий; д) стратегічний; е) інноваційний.
55. Проблемні ситуації виникають: а) на всіх етапах і стадіях керування; б) коли відхилення від плану перевищують допустимі відхилення; с) коли порушується функціональне керування; д) при стратегічних змінах на фірмі; е) у щоденній діяльності фірми.
56. Зона катастрофічного ризику являє собою: а) ризик, пов'язаний із прямою небезпекою для життя людей; б) ризик, пов'язаний з діяльністю фірми, здатний викликати екологічну катастрофу; с) межу втрат, що за своєю величиною перевершують критичний рівень очікуваного прибутку; д) межу втрат, що у максимумі можуть досягти величини, рівної власному капіталу фірми; е) ризик, що здатний привести до краху, банкрутства і закриття справи.
57. Забезпечення ресурсами за стадіями керування здійснюється на етапах: а) прогнозування; б) планування; с) оперативного керування; д) контролю; е) аналізу.
58. Матеріальні запаси виконують кілька важливих функцій, що підвищують гнучкість у керуванні фірмою: а) функція нагромадження; б) функція ресурсозбереження; с) функція захисту ціни від інфляції; д) функція керування витратами з урахуванням дисконту; е) функція зменшення обсягу завершеного виробництва.
59. Криза на підприємстві може носити: а) локальних характер; б) загальний характер; с) аварійний; д) перехідний; е) технічний.
60. З боку пасиву балансу тривожними симптомами неспроможності фірми можуть бути: а) нові кредитні рахунки; б) зменшення заборгованості фірми своїм постачальникам і кредиторам; с) збільшення заборгованості фірми своїм постачальникам і кредиторам; д) заміна кредиторської заборгованості на дебіторську; е) явна заміна дебіторської заборгованості кредиторською.
61. У загальному випадку результатом виходу підприємства з кризи можуть бути: а) повернення в колишній стан; б) несподіваний ріст фірми; с) припинення діяльності фірми; д) перехід в інший сприятливий стан; е) санація фірми і її виживаність.
62. Основними факторами формування організаційної культури при стратегічних змінах в організації є: а) точки концентрації впливу вищого керівництва; б) реакція керівництва на критичні ситуації; с) відношення до роботи і стиль поведінки керівництва; д) критеріальна база заохочення працівників; е) система передачі інформації й організаційних факторів.
63. Рішення, прийняті при керуванні запасами, безпосередньо впливають на наступні види витрат: а) вартість предметів закупівлі; б) витрати на оформлення замовлення; с) витрати на збереження матеріально-технічних запасів; д) витрати, викликані відсутністю запасів; е) загублений обсяг збуту.
64. Висока якість продукції дозволяє: а) знижувати витрати виробництва; б) збільшувати обсяг продажів; с) підвищити продуктивність праці; д) підвищити її конкурентоспроможність; е) збільшити частку прибутку в доходах.
65. Структура організації в загальному випадку формується: а) вищестоящим керівництвом; б) самим колективом фірми; с) статутом організації; д) керівником організації; е) власниками організації.
66. Характерною властивістю творчого мислення керівника при прийнятті рішень вважається: а) можливість їхнього прийняття при повній визначеності; б) детерміністський підхід; с) прийняття рішень в умовах невизначеності; д) прийняття рішень в умовах визначеності; е) ухвалення рішення на основі суворих математичних канонів.
67. Реакція компанії на зовнішні і внутрішні збурювання може привести до: а) творчих явищ; б) стабілізації виробництва; с) руйнування системи; д) появи нових виробництв; е) переходу фірми в новий кількісний стан.
68. Рішення як процес містить у собі: а) постановку мети і планування дій; б) розподіл часу, ресурсів і дій; с) мотивацію і спонукання до дій; д) здійснення контролю і регулювання процесу виробництва; е) математичне й евристичне програмування дій.
69. Наукова обґрунтованість рішень залежить від: а) застосовуваних методів прийняття рішень; б) рівнів знань ОПР; с) створення відповідних умов; д) знання законів керування людиною; е) уміння володіти законами зв'язку з зовнішнім середовищем.
70. Успіху в менеджменті можна домогтися: а) копіткою і сумлінною роботою керівника; б) творчим підходом до керування; с) можливістю ризикувати; д) раціоналізацією технології виробництва і керування; е) прийняттям суворих математично обґрунтованих рішень.
71. Управлінське рішення як процес – це: а) чіткий, математичний, чітко вивірений процес; б) логічні психологічні дії ОПР; с) інтуїтивний процес індивідуального чи групового ОПР; д) врівноваженість і раціональність мислення керівника; е) судження ОПР на базі емоцій, ризику і раціоналізму.
72. При ухваленні рішення керівник повинен прагнути до: а) одержання швидкого і значного ефекту; б) одержання гарного результату в перспективі; с) виявлення наслідків прийнятого рішення; д) отримання етичних, соціальних, екологічних, моральних принципів.
73. Процес керування в організації носить ... характер: а) циклічний; б) безупинний; с) інформаційний; д) логіко-мислительний; е) організаційний.
74. Систему управлінських рішень варто оцінювати: а) трудозатратами ОПР; б) витратами часу на реалізацію рішення; с) ступенем організованості функціонування; д) співвідношенням ОПР і персоналу апарату; е) залежністю рішень від наслідків його реалізації.
75. У процесі рішення ОПР: а) висуває завдання; б) ставить мету; с) розробляє рішення і його варіанти; с) вибирає єдину альтернативу; д) реалізує рішення; е) реалізує системність методу.
76. При побудові системи цілей використовують: а) метод структуризації цілей; б) метод парних порівнянь; с) лінгвістичний аналіз формулювань; д) спільне застосування першого і третього методів; е) спільне застосування другого і четвертого методів.
77. Здійснюючи управлінський вплив на об 'єкт, ОПР знаходиться в ролі: а) інформанта; б) інформатора; с) керівника; д) системного аналітика; е) системотехніка.
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
1. Коли і чому з'явилася можливість економічних криз? 2. Назвіть основні причини економічних криз. 3. Що таке фази циклів і як вони виявляються? 4. Які види економічних криз ви знаєте? 5.Яким чином виявляється криза державної влади ? 6. Які заходи подолання сучасної кризи на макрорівні? 7. У чому полягає суть закону самозбереження організації? 8. Яка роль і призначення ситуаційного менеджменту? 9. Що є базою ситуаційного менеджменту? 10. Від чого залежить поява проблемних ситуацій на виробництві? 11. Які зовнішні причини появи проблемних ситуацій? 12. Які внутрішні фактори можуть привести до появи кризи? 13. Що таке внутрішні перемінні організації? 14. Що таке виробнича система? 15. Які основні елементи характеризують виробничу систему? 16. Що таке техніка і технологія керування? 17. У чому полягає різниця між технологією керування і процесом керування? 18. Що служить в організації об'єктом керування? 19. Що таке енергія переконаності й енергія ліквідації? Як ви церозумієте? ' 20. Назвіть основні складові техніки керування. 21. Які перспективи розвитку техніки керування? 22. Які основні методи керування ви знаєте? 23. Який метод керування, на ваш погляд, найбільш ефективний? 24. Яким чином в організації передається інформація? 25. Що служить «транспортним» засобом для передачі інформації? 26. У чому розходження між симптомами і причинами появи проблемних ситуацій? Поясніть в цьому зв'язку роль факторів. 27. У чому полягає системний метод досліджень? 29. Чи існує різниця між системним підходом і системним методом? 30. Які Ви знаєте види організаційних систем? 31. Що таке синергетика? 32. Яка галузь застосування ситуаційного менеджменту? 33. Що е метою ситуаційного менеджменту? 34.У чому полягає головна проблема керування всередині організації вданий час? 35.Яке основне завдання ситуаційного менеджменту? 36. Що таке об'єктні і суб'єктні параметри? 37.Які особливості характерні для виробничих систем? 38.Якими обставинами характеризують кризову ситуацію? 39.У чому різниця між функціональними і ситуаційними завданнями виробництва? 40.Чим, якими заходами може бути забезпечена адаптивність системи підприємства? 41.Які основні етапи розвитку проблемної ситуації? 42.Хто є автором поняття «ситуаційне керування»? 43.Які ви знаєте основні концепції ситуаційного керування, висунуті різними авторами в різний час? 44.У чому полягає концепція вирішення ситуаційних завдань? 45.Як би ви охарактеризували основні завдання ситуаційного менеджменту?
48.Як погоджується ситуаційний менеджмент зі стратегією і фірми? 49.Чим викликана організація підсистеми ситуаційного менеджменту? 50. Які основні компоненти характеризують підсистему ситуаційного менеджменту? 51. Яким чином ситуаційний менеджмент погоджується з теорією прийняття рішень? 52. У чому полягає класифікація ситуацій? 53.Чому в деяких випадках вважається доцільним відмовлення від функціональної схеми керування? 54. Чим характеризується господарський ризик? 55. Яке основне правило підприємця в галузі господарського ризику? 56. Що таке ризикове підприємництво? 57. Чим характеризується ризикова ситуація? 58. Ризик — це поняття, явище, ознака чи властивість 59. Упущена вигода і збитки — це те саме? 60. Що таке матеріальні втрати, викликані ризиком? 61. Які границі ризику існують у господарській діяльності підприємства? 62. Які ви знаєте зони ризику? Які його границі? 63. Які джерела зони ризику ? Чим вони зумовлені? 64. Що таке кризи? 65. Що таке керування ризиком? 66. Що конкретно ви розумієте під кризою підприємства? 67. Що таке банкрутство підприємства? 68. Які шляхи виходу з кризи ви знаєте? 69. Яка головна причина неспроможності і банкрутства під приємства? 70. Які об'єктивні фактори виникнення кризи підприємства в знаєте? 71. Чим характеризуються ранні ознаки банкрутства? 72. Які стадії банкрутства ви знаєте? У чому полягає реструктуризація підприємства? 73. Чому, на ваш погляд, реструктуризація може запобігти банкрутству? 73. Які види стратегії і тактики ви знаєте, які здатні вивести підприємство з кризи? 75. Що таке санація підприємства? 76. Що необхідно для організації санації підприємства? 77. Що є базою прогнозування появи кризових ситуацій? 78. У чому полягає захисна тактика організації в ситуаційному менеджменті? 79. У чому полягає різниця між наступальною і захисти, тактикою? 80 . Що таке ПУП? Яке їх призначення?
6. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Базова 1. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. З.М. Короткова. — М.: ИНФРА-М, 2001. 2. Боди Д., Пзйтон Р. Основы менеджмента: Пер. с англ. / Под ред. Ю.Н. Каптуревского. — СПб: "Питер", 1999. — 816 с. 3. Василенко В.А., Мельник И.Е. Ситуационное и операционное управление в системе менеджмента: Учебное пособие. — М.: МГИУ, 2002. 4. Василенко В.О., Антикризове управління підприємством: Навч. посібн. – К.: Вид. ЦНЛ, 2003. 5. Василенко В. О. та ін. Ситуаційний менеджмент: Навч. посібн. – К.: ЦНЛ, 2005. 6. Вітлінський В. В. та ін. Ризик в менеджменті. – К.: ТОВ „Борисфен” – М., 1996. 7. Поспелов Д.А. Ситуационное управление: теория и практика.—М.: Наука, 1986. 8. Хміль Ф.І. Основи менеджменту. Підручн. – К.: Академвидав, 2007.
Допоміжна 9. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. — М.: Прогресс, 1985. 10. Андрушків Б.М., Кузмін О.Б. Основи менеджменту. Львів: вид-во Світ, 1995. 11. Ансофф Й. Стратегическое управление. — М., 1989. 12. Глухов В.В. Менеджмент: Учебник. — СПб.: Специальная Литература, 1999. 13. Голобоков С.А. Реструктуризация предприятия. //Материалы республиканского совещания. "Стратегия приватизации и ее последствия". — Симферополь, 1997, 14. Грузинов В.П. Экономика предприятия и предпринимательства. — М.: ОФИТ. 1994. 15. Гренсон А. Джексон К. Американский менеджмент на пороге 21в. — М.: Экономика, 1991. 16. Евенко Л.И. От рациональности к гибкости. // Экономика промышленного производства. — 1986. —№1. 17. Инновационный менеджмент: Справочное пособие / Под ред. Л.Н. Завлина, А.К.Казанцева, Л.З. Миндели. 2-е изд. — М.: ЦИСК, 1998. 18. Карсекин В.Н., Манов М.А. Менеджмент: Підручник. — К.: Вища школа, 1994. 19. Козловский В.А. и др. Производственный и операционный менеджмент. Учебник. — СПб: Специальная литература, 1998. 20. Мангейм М.Л. Иерархические структуры. — М.: Мир. 1990. 21. Мескон М., Альберт М., Хедоури Р. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М.: Дело, 1994. 22 Монден Я. "Тойота" методы эффективного управления. — М., 1989. 23. Практический менеджмент. Методы и приемы деятельности / Авт. сост. Н.Я. Сацков. —Донецк: Стальнед, 1998. 24. Санталайнен Тимо и др. Управление по результатам: Пер. с финского. — М: Универс, 1993. 25. Томпсон А.А., А.Дж. Стрикленд. Стратегический менеджмент / пер. с англ. — М, "ЮНИТИ", 1998. 26. Трояновский В.Й. Математические методы в менеджменте. — М., 1999. 27. Шершньова З.Е., Оборська С.В. Стратегія управління: Навч. посібник. — К., 1998. 28. Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента: Научно-практическое пособие. —К.: Украина, 1994. 29. Экономическая стратегия фирмы: Учебное пособие/ Под ред. Засл. Деят. Науки РФ, докт. экон. наук, проф. А.П. Градова. 2-е изд., испр. и доп. — СПб.: Специальная литература, 1999. 30. Якокка Ли. Карьера менеджера. — М.: Прогресс, 1991. 31. Большаков А. С. Моделирование в менеджменте: Уч. Пособ. – М.: «Филинъ»ООО «Рилант», 2000. 32. Терехов Л. М. Економіко – математичні методи і моделі. Навч. посіб. – К.: ВПД «Формат», 2008.
Додаток 1 ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОГО АРКУША
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни «Ситуаційний менеджмент» Напрям підготовки 6.030601 “Менеджмент”
На тему «_______________________________________________________»
Київ 201_
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |