Скорочення термінів підвищення ефективності підготовки виробництва та освоєння нових продуктів

13.1. Резерви удосконалення підготовки виробництва

Резервами удосконалення підготовки виробництва до випуску нової продукції є: невикористані можливості для подальшого скорочення термінів і витрат на створення нової техніки, підвищення якості й ефективності створюваної техніки [6, с. 110]. Ці резерви поділяють на три групи: прискорення підготовки виробництва до випуску нової продукції; скорочення витрат на розроблення та освоєння виробництва нових виробів; підвищення технічного рівня і економічності нових видів продукції (табл. 15).

13.2. Методи аналізу стану підготовки виробництва

Для визначення конкретних напрямів удосконалення організації підготовки виробництва на підприємстві необхідно всебічно проаналізувати стан процесів створення нових видів продукції. Для цього використовують систему техніко-економічних показників, що дозволяють оцінити стан і рівень організації  підготовки виробництва [6, с.114]. Ці показники поділяють на групи [6, с.114-115]:

1. Показники, що характеризують ступінь відновлення продукції, яка випускається підприємством: питома частка нових виробів у загальному  випуску підприємства; коефіцієнт відновлення  продукції; питома частка продукції, що відповідає вищому світовому рівню.

2. Показники, що характеризують виробничі можливості підприємства для освоєння та випуску нових виробів: виробничі потужності цехів підготовки виробництва (інструментальні, нестандартного устаткування та ін.) і їх відповідність завданням освоєння нової продукції; характеристика виробничих можливостей технічних служб підприємства; наявність вільних або виробничих потужностей, що вивільняються, у цехах основного виробництва; структура кадрів підприємства та кваліфікаційний склад працівників і т.ін.

3. Показники, що характеризують стан технічної підготовки виробництва: ступінь технічної прогресивності нових конструкцій; рівень конструктивної спадкоємності; показники технологічності конструкцій; питома частка прогресивних технологічних процесів; коефіцієнт технологічної оснащеності виробів; ступінь технологічної стандартизації, рівень механізації та автоматизації виробничих процесів, КПВ та ТПВ.

4. Показники, що характеризують стан організаційних етапів підготовки виробництва: питома частка прогресивних виробничих процесів у загальній кількості нових процесів; наявність організаційних проектів цехів, ділянок, бригад і ступінь охоплення ними виробничих підрозділів; питома частка норм праці та матеріалів за новими виробами, охопленими технічним нормуванням; терміни технічного, виробничого і економічного освоєння нової продукції та ін.

5. Показники, що характеризують стан організації і управління процесами створення нової техніки: тривалість і структура циклу підготовки виробництва; ступінь паралельності і безперервності процесів створення нової техніки; рівень організації праці; ступінь централізації робіт і показники спеціалізації підрозділів; застосування сітьових методів планування; ступінь охоплення робіт з підготовки виробництва; ефективність матеріального та морального стимулювання працівників.

6. Показники, що характеризують економічність процесів підготовки виробництва та їх вплив на економіку підприємств: рівень трудових, матеріальних і грошових витрат на створення нових видів продукції; ступінь впливу підготовки виробництва на економіку підприємства; характеристика застосовуваних методів економічного стимулювання працівників.

   Аналізу техніко-економічних показників підготовки виробництва конкретного підприємства. Під час аналізу розраховують показники, що характеризують стан підготовки виробництва (табл. 16), а потім порівнюють їх з показниками нормативного рівня або попереднього років [6, с.115–116].

   Таблиця 16

   Показники, що характеризують стан підготовки виробництва [6, с.115–116]

Продовження табл. 16

Під час порівняльного аналізу стану підготовки виробництва за групою споріднених підприємств галузі виявляються можливості скорочення термінів і витрат на підготовку виробництва, досягнення високого техніко-економічного рівня створюваної техніки. Під час аналізу визначаються показники підготовки виробництва на підприємстві в динаміці за ряд років за групою споріднених  підприємств і виявляються їх відхилення від середнього, від найвищого рівня, досягнутого провідними підприємствам [6, с. 117].

Мета аналізу показників підготовки виробництва за одним або групою однотипних виробів нової техніки – отримати інформацію про рівень робіт на підготовчій стадії і визначити можливості скорочення термінів робіт, витрат на створення виробів певного типу, підвищення їх якості й економічності [6, с. 117].

13.3. Методи швидкісного проектування й освоєння випуску нових продуктів

Завдання скорочення термінів створення і освоєння випуску нової продукції потребують широкого використання методів прискореної підготовки виробництва [6, с. 128–130]: підвищення рівня стандартизації, технологічна стандарти­зація, комплексна стандартизація, підвищення гнучкості виробничих систем.

Процес перебудови виробництва на випуск нової продукції потребує великих витрат часу та інших ресурсів, що в сучасних умовах потребує застосування технічних засобів та організаційних рішень, підвищення гнучкості виробничих систем і на цій основі забезпечення переходу на випуск нової продукції у стислий термін і з найменшими витратами. Одним з методів, реалізація якого дозволяє підвищити ступінь гнучкості виробничих систем, є груповий метод обробки виробів.