СОЦІОЛОГІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

СОЦІОЛОГІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 04.10.2013 19:21

ВСТУП

         Дисципліна  „Соціологія міжнародних відносин” розрахована на поглиблене вивчення міжнародних відносин, які ще здавна займають істотне місце у житті кожної держави, суспільства, окремої людини.

Підготовка курсової роботи із певного напрямку міжнародних відносин  є однією із форм опанування та закріплення знань з даної дисципліни.  Перелік нижченаведених тем є рекомендованим. Студенту надається право при виборі теми курсової роботи виходити зі свого ін­тересу до тієї чи іншої теми та власного творчого бачення даної про­блеми і по-своєму формувати зміст роботи. При виборі теми потрібно вра­ховувати також можливості доступної інформаційної бази.

В обов'язковому порядку робота повинна містити вступ, в якому слід звернути увагу на актуальність вибраної теми та висновки по даній праці у будь-якій формі: фундаментального аналізу даних міжнародних подій, сво­єї точки зору щодо певного стану міжнародних відносин та аналізу правової документації, власних пропозицій тощо чи просто констатації власного бачення стану міжнародних відносин. Мета написання студентами курсових робіт — закріпити, поглибити й узагальнити теоретичні знання, здобуті під час навчання:

 – студент повинен знати: понятійний апаратсоціології міжнародних відносин, особливості об'єктів та суб'єктів, основні категорії та методи соціології міжнародних відносин, середовище системи міжнародних відносин, закони функціонування і трансформації міжнародних систем, історичні форми і особливості регулятивної ролі міжнародного права, основні принципи міжнародного права, особливості сучасного стану міжнародного порядку.

— студент повинен вміти: порівнювати класичний та традиційний напрямки в соціології міжнародних відносин, аналізувати принципи міжнародного права, пояснювати взаємодію права і моралі у міжнародних відносинах, проводити соціологічні дослідження в сфері міжнародних відносин, визначати і аналізувати соціальні зв’язки і відносини, що є предметом вивчення обраної теми, орієнтуватися у науково-теоретичній і методологічній літературі з проблеми, що вивчається.

При написанні курсової роботи варто уважно слідкувати за змінами чинного міжнародного законодавства та публікаціями із проблем регулюван­ня стану міжнародних відносин загалом, у тому числі і в електронних засобах інформації.

Підготовка роботи має починатись із глибокого засвоєння питань теми на рівні навчальної літератури, вивчення нормативного бази, до­даткової літератури. При необхідності рекомендується звертатись за консультацією на кафедру і до інших спеціалістів. Лише після цього слід приступати до викладення матеріалу. При написанні роботи варто звернути увагу на її оформлення, яке повинно містити: 

 

1)     титульну сторінку

2)     зміст

3)     перелік умовних позначень (за необхідності)

4)     вступ

5)     основна частина

6)     висновки

7)     список використаних джерел

7) додатки

 

 

ОБСЯГ І ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

     Тема курсової роботи обирається слухачем самостійно із урахуван­ням доступності відповідної літератури, інтересу виконавця.

Тема курсової роботи узгоджується із викладачем. Довільна зміна теми курсової роботи не дозволяється.

 Загальний обсяг тексту, надрукованого через півтора інтервали шрифтом Times New Roman 14-того розміру на  28-30 стандартних аркушах паперу (формат А4). Рукописний текст повинен бути обсягом 40 сторінок.

Роботу друкують на аркушах формату А4, залишаючи поля таких розмірів: лівий, верхній і нижній — 20 мм, правий — 10 мм. Відступ абзаців дорівнює 3–5 друкарських знаків. Заголовки відокремлюються від тексту зверху і знизу трьома міжрядковими інтервалами (наприкінці заголовка крапка не ставиться). Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору, середньої жирності. Заголовки структурних частин роботи друкують великими літерами посередині рядка. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, таблиць виконують арабськими цифрами без знака “№”. Першою сторінкою курсової роботи є титульна (зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи наведено у додатках), яку включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ній не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки.

Структурні частини роботи — зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не нумеруються. Номер розділу друкують після слова “Розділ” (крапку не ставлять), назву розділу друкують із нового рядка. Кожний розділ починають із нової сторінки.

Рекомендований обсяг структурних частин курсової роботи: вступ і висновки — щонайбільше 20 відсотків; науково-теоретична частина — 80 відсотків загального обсягу роботи.

У курсовій роботі необхідно робити посилання на джерела, з яких взято матеріали або окремі результати досліджень. Посилання у тексті на джерела слід зазначати відповідним порядковим номером у списку використаної літератури і виокремлювати цей номер двома квадратними дужками, наприклад [15; 45]. Можливе посилання на джерела у виносках.

Курсову роботу студент виконує українською мовою. Курсові роботи, виконані із порушенням встановлених вимог, не допускаються до захисту.

У вступі до курсової роботи необхідно обґрунтувати актуальність вибраної теми дослідження, її наукову та практичну значущість, мету та завдання наукового пошуку, методологію дослідження; охарактеризувати основні джерела. Вступ повинен містити короткий аналіз стану розробки вибраної проблеми, характеристику основних джерел, на основі яких проводиться дослідження, та чітке визначення об’єкта і предмета дослідження.

Текст курсової роботи студент викладає самостійно згідно з планом. В основній частині курсової роботи необхідно описати дослідження із виокремленням того нового, що студент вносить до розробки вибраної теми. Висновки, судження студента повинні бути обґрунтовані. При викладі різних точок зору зі спірних питань необхідно висловити й обґрунтувати свою точку зору.

У першому розділі курсової роботи дається теоретичне обгрунтування досліджуваного питання. У наступних розділах необхідно викласти результати самостійного вивчення теми із використанням літературних джерел.

Висновки є узагальненими рекомендаціями і пропозиціями наукового, практичного характеру. На них має базуватися доповідь під час захисту курсової роботи.

У списку використаних джерел наводиться наукова та навчальна література, що була використана в курсовій роботі і на яку є посилання у тексті роботи.

Обов’язковою складовою курсової роботи є додатки. Це можуть бути схеми, таблиці, діаграми тощо.

До захисту курсової роботи студент допускається після оформлення роботи відповідно до встановлених вимог та одержання позитивного відгуку керівника курсової роботи.

 Готова, належним чином оформлена курсова робота подається на кафедру не пізніше  ніж за  тиждень до її захисту.

При захисті роботи її автор повинен дати чіткі та аргументовані відпові­ді, зробити пояснення по зауваженням.

Робота може бути повернута, якщо вона не відповідає встановленим вимогам:

1. Не має самостійного характеру — суцільне списування із літерату­рних джерел, абсолютна тотожність із роботою іншого автора.

2. Наявність грубих теоретичних помилок.

3. Не розкриттяхоча б одного з питань теми.

4. Нехтування вимог щодо оформлення.

5. Відсутніть практичної частини роботи чи додатків до неї.

 

 

 

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

 

1. Концепція “політичного реалізму” Г.Моргентау.
2. Концепція “політичного реалізму” Р.Арона.
3. Французька соціологічна школа у соціології міжнародних відносин.
4. Глобальні політичні тенденції і соціологія міжнародних відносин.
5. Соціологія міжнародних відносин: межі та можливості.
6. Системний підхід до аналізу міжнародних відносин.
7. Взаємозв’язок внутрішньої та зовнішньої політики.
8. Предмет соціології міжнародних відносин.
9. Проблема методу в соціології міжнародних відносин.
10. Методи аналізу ситуації.
11. Експлікативні методи.
12. Прогностичні методи.
13. Аналіз процесу прийняття рішень.
14. Про характер дії законів в царині міжнародних відносин.
15. Типи і структури міжнародних систем.
16. Закони функціонування та трансформації міжнародних систем.
17. Соціальне середовище міжнародних відносин. Особливості сучасного етапу світової цивілізації.
18. Роль геополітики в науці про міжнародні відносини.
19. Геополітичне положення України.
20. Держава як учасник міжнародних відносин.
21. Недержавні учасники міжнародних відносин.
22. Цілі та інтереси в міжнародних відносинах.
23. Засоби і стратегії учасників міжнародних відносин.
24. Особливості сили як засобу міжнародних акторів.
25. Історичні форми і особливості регулятивної ролі міжнародного права.
26. Основні принципи міжнародного права.
27. Фундаментальні імперативи міжнародної моралі.
28. Взаємодія права і моралі в соціології міжнародних відносин.
29. Конфлікти в соціології міжнародних відносин: основні підходи до дослідження.
30. Міжнародне співробітництво: зміст та форми .
31. Теоретичні моделі міжнародної інтеграції.
32. Поняття та історичні типи міжнародного порядку.
33. Особливості сучасного етапу міжнародного порядку.
34. Міжнародні актори: соціологічний аналіз.

 

 

Тема № 1. Концепція «політичного реалізму» Г. Моргентау

 

Методичні вказівки

 

У даній роботі необхідно показати місце і роль концепції «політичного реалізму» Г. Моргентау в соціології міжнародних відносин. Робота може стосуватися як загальної характеристики концепції «політичного реалізму», так і внеску Г. Моргентау в розвиток цієї концепції. Найкраще цьому слугуватиме знайомство автора з роботою Г. Моргентау «Політичні відносини між націями. Боротьба за вклад і мир». Було б доречно розкрити основні принципи політичного реалізму.

 

 

Тема № 2. Концепція «політичного реалізму» Р. Арона

 

Методичні вказівки

 

Раймон Арон є фундатором соціології міжнародних відносин. Його формула «Міжнародні відносини знаходяться у тіні війни» є, по суті, висловленням сенсу «політичного реалізму». Авторові доречно познайомитися з роботою Р. Арона  «Мир і війна між націями». Також необхідно розкрити основні теоретичні концепції соціології міжнародних відносин, які започаткував Р. Арона.

 

 

 

 

 

 

Тема № 3. Французька соціологічна школа у соціології міжнародних відносин

 

Методичні вказівки

 

Кращому розумінню природи соціології міжнародних відносин і принципів французької соціологічної школи слугує аналіз теоретичного внеску представників даного напрямку: Р. Арона, М- К. Смутак, Д. Бідо, Ж. Вернена, Т. Бутуля, Р. Босна та ін.

 

 

Тема № 4. Глобальні політичні тенденції і соціологія міжнародних відносин

 

Методичні вказівки

 

Виконання даної роботи передбачає висвітлювання проблем політичної глобалізації у сучасному світі і поєднання їх з принципами соціології міжнародних відносин. Необхідно розкрити загальні характеристики та основні напрями можливого розвитку соціології міжнародних відносин у глобальному світі.

.

 

Тема № 5. Соціологія міжнародних відносин: межі та можливості

 

Методичні вказівки

 

Інтенсивний розвиток і зростаючий авторитет у науковому співтоваристві отримав дослідницький напрям, який виник на межі соціології та міжнародно-політичної науки.

В той же час була б не зовсім доречно говорити про соціологію міжнародних відносин як про дисципліну, що вже повністю автономна. Скоріше за все, вона є сукупність найбільш розповсюджених у соціологічній науці підходів, проблематики і методів, які заявляють про свою альтернативність традиційним парадигмам і теоріям міжнародно-політичної науки. Це все треба відобразити у пропонованій роботі.

 

 

Тема № 6. Системний підхід до аналізу міжнародних відносин

 

Методичні вказівки

 

Виконання даної роботи передбачає висвітлювання проблеми міжнародної системи: основні поняття системної теорії, особливості і основні напрями системного підходу до аналізу міжнародних відносин; типи і структури міжнародних систем; закони функціонування і трансформації міжнародних систем.

Необхідно розкрити загальну характеристику та основні ознаки системного підходу.

 

 

Тема № 7. Взаємозв’язок внутрішньої та зовнішньої політики

 

Методичні вказівки

 

Проблема взаємозв’язку і взаємовпливу внутрішньої та зовнішньої політики – одна з найбільш складних проблем, яка була і продовжує залишатися предметом гострої дискусії між різними теоретичними напрямами соціології міжнародних відносин. Виконання даної роботи передбачає висвітлення проблеми представниками політичного реалізму, традиціоналізму, політичного ідеалізму, марксизму, неореалізму і неомарксизму, теорії залежності і взаємозалежності, структуралізму і транс націоналізму. Представники кожного з цих напрямів тлумачать дану проблему, базуючись на власних уявленнях про джерела і рушійні сили внутрішньої та зовнішньої політики.

 

 

 

 

 

 

Тема № 8. Предмет соціології міжнародних відносин

 

Методичні вказівки

 

В останні десятиліття ХХ ст. інтенсивно розвивалося і здобувало авторитет у науковому співтоваристві отримує дослідницький напрям – соціології міжнародних відносин. На перших етапах соціологія міжнародних відносин розглядала  міжнародні відносини як особливу сферу суспільних взаємодій. Прихильники соціологічного підходу наголошують на необхідності аналізу міжнародних відносин в контексті глобальних транснаціональних зв’язків і взаємодій.

У даній роботі необхідно звернути увагу на підходи різних теоретичних напрямів у висвітленні проблеми предмету соціології міжнародних відносин.

 

 

Тема № 9. Проблема методу соціології міжнародних відносин

 

Методичні вказівки

 

Проблема методу – одна із найважливіших проблем будь-якої науки. У даній роботі необхідно зупинитися на питанні значення проблеми метода, а також дати загальний аналіз методів, які застосовуються у соціології міжнародних відносин.

 

 

Тема № 10. Методи аналізу ситуації

 

Методичні вказівки

Аналіз ситуації передбачає використання суми методів і процедур міждисциплінарного характеру, які застосовуються для накопичення і первинної систематизації емпіричного матеріалу. В даній роботі необхідно розглянути найбільш розповсюджені аналітичні методики: спостереження, вивчення документів, порівняння.

 

 

Тема № 11. Експлікативні методи

 

Методичні вказівки

 

Експлікативні методи – це методи наукового вивчення (від експлікація – наукове вивчення) ситуації. У даній роботі необхідно звернути увагу на детальне розкриття наступних методів: конвент-аналізу, івент-аналізу, когнітивного картування, експерименту.

 

 

Тема № 12. Прогностичні методи

 

Методичні вказівки

 

В соціології міжнародних відносин існують як відносно прості, так і більш складні прогностичні методи. До перших слід віднести такі методи,  як наприклад, висновок за аналогією, метод простої екстраполяції, дельфійський метод, побудови сценаріїв і т. ін. До більш складних – аналіз детермінант і змінних; системний підхід; аналіз хронологічних серій (АRIMA); спектральний аналіз; комп’ютерна симуляція і т. ін.

У даній роботі необхідно розглянути дельфійський метод, метод побудови сценаріїв, системний підхід, метод моделювання.

 

 

Тема № 13. Аналіз процесу прийняття рішень

 

Методичні вказівки

 

Аналіз процесу прийняття рішень (ППР) являє собою динамічний вимір системного аналізу міжнародної політики і разом з тим одну із центральних проблем соціальної науки взагалі і соціології міжнародних відносин зокрема. Вивчення детермінант зовнішньої політики без урахувань цього процесу може виявитися даремною витратою часу з точки зору прогностичних можливостей, або небезпечною помилкою, тому що даний процес є тим «фільтром », через який просівається уся сукупність впливів на  зовнішню політику особою (особами), які приймають рішення.

У даній роботі необхідно розглянути зміст класичного та інших підходів, а також чотири узагальнені підходи аналізу ППР, які виокремили Ф. Брайар; М.Р. Джалілі; слід також детально розглянути такий метод, який застосовується при вивченні ППР, як теорія ігор.

 

 

Тема № 14. Про характер дії законів у царині  міжнародних відносин

 

Методичні вказівки

 

Будь-яка наука спрямована на пошук законів функціонування і розвитку досліджуваного нею об’єкту. Тільки так вона може виконати своє головне призначення: витлумачення спостережуваного існуючих фактах, явищах, подіях, процесах і передбачення їх можливої еволюції.

Соціальні науки мають справу  з такою специфічною сферою, як громадські стосунки, суб’єктами яких є люди з не повторюваністю їхніх рис характеру, унікальністю індивідуальних доль, які керуються волею, почуттями, переконаннями, віруваннями, цінностями, ідеологіями, особистими зв’язками і т. ін. Тому сама проблема законів тут виглядає інакше. Якраз це і повинен з’ясувати і висвітлити у своїй роботі автор. При цьому слід звернути увагу на проблему характеру законів у сфері міжнародних відносин, про зміст закономірностей міжнародних відносин та про універсальні закономірності міжнародних відносин.

 

 

Тема № 15. Типи і структури міжнародних систем

 

Методичні вказівки

Системний підхід стає надбанням науки про міжнародні відносини з середини 50-х років ХХ ст. Поєднання системного підходу з методами точних наук стає ще однією з причин, яка породжує надію учених про надання дослідженням у цій сфері необхідної строгості, міцного теоретичного обґрунтування і емпіричної верифікованності «Ідея систем, –  писав                  С. Хоффманн, без сумніву, надає найбільш плодотворну концептуальну основу. Вона дозволяє чітко розрізняти між теорією міжнародні відносини і теорією зовнішньої політики, а також сприяє успішному розвиткові як однієї, так і іншої». (Hoffman. 1961. P.428)

У даній роботі необхідно звернути увагу на основні поняття системної теорії, особливості і основні напрями системного підходу в аналізі міжнародних відносин; типи і структури міжнародних систем та закони функціонування і трансформації міжнародних систем.

 

 

Тема 16. Закони функціонування та трансформації міжнародних систем

 

Методичні вказівки

 

        Виконання даної роботи передбачає висвітлення проблем розмежування законів функціонування і трансформації міжнародних систем.

            При розкритті даного питання необхідно звернути увагу на проблеми структури міжнародної системи, конфігурацію співвідношення сил та місце України у цій конфігурації, а також вплив розпаду радянської системи на конфігурацію співвідношення сил та структуру міжнародної системи.

 

 

Тема 17. Соціальне середовище міжнародних відносин. Особливості сучасного етапу світової цивілізації

 

Методичні вказівки.

 

            У самому загальному вигляді середовище системи – це те, що її оточує. Тому треба визначити зовнішнє та внутрішнє середовище системи, особливості середовища міжнародних відносин, роль соціального та позасоціального середовища у розвитку міжнародних відносин.

 

 

Тема 18. Роль геополітики в науці про міжнародні відносини

 

Методичні вказівки

            Виконання даної роботи пов’язане з визначенням змісту поняття геополітика. В процесі історичного розвитку поняття геополітики пройшло шлях від уявлень географічного детермінізму до вузького та широкого розуміння цього явища в теорії міжнародних відносин.

 

 

Тема 19. Геополітичне положення України

 

Методичні вказівки

 

У даній роботі необхідно висвітлити проблеми сучасного розвитку незалежної України, в контексті міжнародних відносин, загальні закономірності геополітичного становища України, показати її місце у «світовому концерті націй».

 

 

Тема 20. Держава як учасник міжнародних відносин

 

Методичні вказівки

 

Дана робота може стосуватися як загальної характеристики сутності та ролі держави як учасника міжнародних відносин, так і розкривати місце, яке займає якась конкретна держава на політичній арені, як актор міжнародних відносин.

 

 

Тема 21. Недержавні учасники міжнародних відносин

 

Методичні вказівки

 

 Середнедержавних учасників міжнародних відносин перш за все виділяють міжурядові та неурядові організації. У роботі потрібно звернути увагу на головні характеристики та типологію перших та других, а також показати роль, місце та потребу функціонування цих організацій на міжнародній арені. Було б не погано розкрити роль якогось конкретного недержавного учасника міжнародних відносин.

 

 

Тема 22. Цілі та інтереси в міжнародних відносинах

Методичні вказівки

       Аналіз цілей учасників міжнародних відносин – не тільки одна із важливих умов розуміння їх особливостей, але і одне із найскладніших завдань. Справа у тому, що ціль, або мета – у багатьох випадках категорія суб'єктивна.                                                                                    Кращому розумінню соціальної природи міжнародних відносин слугує аналіз особливостей їх учасників і взаємодії останніх один з одним. У той же час такий аналіз породжує нові запитання: які цілі переслідують учасники міжнародних відносин? У даній роботі потрібно звернути увагу як на цілі державних, так і не державних учасників міжнародних відносин.

 

Тема 23. Засоби і стратегії учасників міжнародних відносин

Методичні вказівки

     Цілі та засоби – діалектично взаємозалежні категорії. Встановлення відповідності між цілями та засобами відображається категорією «стратегія».  У даній роботі потрібно звернути увагу перш за все на те,  що цілі, які переслідують міжнародні актори не завжди очевидні, тому і дати визначення поняттю «стратегія» дуже складно. Потрібно звернути увагу на те, що у нас час категорія «стратегія» набуває досить широкого значення, тому потрібно відвести у роботі відповідне місце і розкриттю таких понять, як економічна, політична стратегія, стратегія розвитку підприємництва та ін.

 

Тема 24. Особливості сили як засобу міжнародних акторів

Методичні вказівки

Сила та насилля ще здавна є найбільш поширеними та вирішальними у арсеналі засобів міжнародних акторів. З поняттям сили пов»язана одна із говних проблем міжнародних відносин – проблема війни та миру. У роботі даному питанню потрібно присвятити відповідне місце. Потрібно розглянути два підходи до розуміння сили – атрибутивний та біхевіориальний.

 

Тема 25. Історичні форми і особливості регулятивної ролі міжнародного права

 

Методичні вказівки

 

Основними соціальними регуляторами соціальних відносин, які були вироблені людством в ході його історичного розвитку, етапи правові і моральні норми. У сфері міжнародних відносин вони мають суттєві особливості і відмінності. З одного боку, дослідники справедливо відмічають загальне зростання рівня правової свідомості у світі і розвитку міжнародного права,з іншого – у них не менше підстав вважати, що міжнародне право не так вже кардинально впливає на характер взаємодії держав і народів.

У даній роботі необхідно звернути увагу на висвітлення історичних форм і особливостей регулятивної ролі міжнародного права.

 

Тема 26. Основні принципи міжнародного права

 

Методичні вказівки.

 

      Сучасне міжнародне право визначається юристами як «особлива система права, яка функціонує у міжнародній системі», як «державно-вольове явище; система юридичних норм, яка регулює певні суспільні відносини». Кращому розумінню особливостей міжнародного права слугує аналіз його основних принципів.

 

 

Тема 27. Фундаментальні імперативи міжнародної моралі

 

Методичні вказівки

 

       При розгляді цієї проблеми вихідною є тези про те, що моральні імперативи визначаються принципами міжнародних відносин. Крім того, необхідно розглянути головні вимоги міжнародної моралі та про дієвість моральних норм у міжнародних відносинах.

 

Тема 28. Взаємодія права і моралі в соціології міжнародних відносин

Методичні вказівки

       У даній роботі потрібно розкрити взаємодію права і моралі у сфері міжнародних відносин, спільне та особливе у їх змісті та проявах; специфіку трактувань міжнародної моралі представниками різних теоретичних шкіл і напрямів в історії і на суачсному етапі; імперативи міжнародної моралі у світлі процесів глобалізації, які притаманні сучасному етапові світового розвитку.

 

 

Тема29 . Конфлікти в соціології міжнародних відносин: основні підходи до дослідження

Методичні вказівки

 

      Виконання даної роботи передбачає висвітлення проблем становлен­ня міжнародного конфлікту від стародовніх часів і до сьогодення.

При розкритті даного питання необхідно в якості відповідного висно­вку вказати на роль міжнародного конфлікту і в політичному розвитку України; необхідно розкрити підходи до вивчення міжнародних конфліктів (стратегічні дослідження, дослідження конфліктів, дослідження миру).

Необхідно розкрити загальну характеристику та основні ознаки конфліктів сучасності, а також механізм врегулювання міжнародних конфліктів.

 

 

Тема 30. Міжнародне співробітництво: зміст та форми

Методичні вказівки

        Дана курсова робота повинна бути зосереджена, головним чином, на процесах взаємодії двох або декількох акторів міжнародних відносин без примінення ними збройного насилля один проти одного. Також потрібно розкрити типологію міжнародного співробітництва з позицій політичного реалізму.

 

 

Тема 31 . Теоретичні моделі міжнародної інтеграції

Методичні вказівки

 

Об’єктом дослідження виступає інтеграція як явище і процес у міжнародних відносинах.

В даній роботі потрібно охарактеризувати найбільш розповсюджені моделі інтеграції. Визначити як переваги так і недоліки кожної із моделей.  Розглянути специфіку інтеграційних процесів на регіональному рівні, як прикладів практичної реалізації інтегративних

 

 

Тема 32. Поняття та історичні типи міжнародного порядку

Методичні вказівки

    Проблема міжнародного порядку – одна із головних у науці про міжнародні відносини, оскільки у ній сконцентровано уявлення про взаємодіючі на світовій арені соціальні спільноти як складові частини, елементи єдиного соціуму, -  „міжнародного суспільства”.

Потрібно звернути увагу на те, що ж таке, власне, є „міжнародний порядок”, які історичні типи міжнародного порядку були в історії людського суспільства.

 

 

Тема 33. Особливості сучасного етапу міжнародного порядку

 

Методичні вказівки

 

Проблема міжнародного порядку – одна із основних в науці про міжнародні відносини, оскільки в ній сконцентровано уявлення про взаємодіючі на світовій арені соціальні спільноти, як про складові елементи єдиного соціуму міжнародного співтовариства.

У даній роботі потрібно дати визначення поняттю міжнародного порядку і детально зупинитися на особливостях міжнародного порядку після другої світової війни. Крім того, необхідно проаналізувати думки представників різних течій в науці про міжнародні відносини відносно їх уявлень про характер міжнародного порядку на початку ХХІ століття.

 

 

 

 

 

 

Тема 34. Міжнародні актори: соціологічний аналіз

 

Методичні вказівки.

 

Проблема міжнародних акторів є дискусійною у соціології міжнародних відносин. Найбільш вживаним терміном, яким в науці про міжнародні відносини позначають учасників взаємодій на світовій арені, є термін «актор». «Актор» - це будь-яка особа, яка приймає активну участь, відіграє важливу роль. У сфері міжнародних відносин під актором треба розуміти будь-який авторитет, будь-яку організацію, які здатні відігравати роль, створювати вплив.

У даній роботі необхідно проаналізувати сутність і роль  держави як актора міжнародних відносин, недержавних учасників міжнародних відносин, а також розглянути проблему парадоксів участі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

НАЦІОНАЛЬНИЙ   АВІАЦІЙНИЙ   УНІВЕРСИТЕТ

Гуманітарний інститут

Факультет психології та соціології

Кафедра   соціології

 

 

 

 

КУРСОВА   РОБОТА

на тему:

 

 

Робота виконана студентом (кою)

________ курсу   __________   групи

________________________________

^{(Прізвище)}

________________________________

^{(Ім’я,  по  батькові)}

 

                                               Науковий керівник ______________

 

                                               ________________________________

^{(науковий ступінь, посада)}

________________________________

^{(Прізвище)}

________________________________

                                                                                                             ^{(Ім’я,     по батькові)}

 

Київ  2008

 

Cписок рекомендованої літератури

 

1. Антюхина-МосковченкоВ.И., Злобин А.А., Хрусталев М.А. Основы теории международных отношений. – М., 1988.
2. Баланс сил в мировой политике: теория и практика. - Сборник статей./ Под ред. А.Позднякова. -  М., 1993.
3. Богатуров А.Д. Великие державы на Тихом океане. -  М., 1997.
4. Буглай В.Б., Ливенцов Н.Н. Международные экономические отношения. – М., 1996.
5. Булл Х. анархическое общество: исследование проблемы порядка в мировой политике //Антология мировой политической мысли: В5т. –М., 1997.
6. Дмитриева Г.К. Мораль и международное право. – М., 1991.
7. Дугин А. Основы геополитики. – М., 1997.
8. Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997.
9.  Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. //Відомості Верховної Ради України. –1996.–№30.– Ст.141.
10.   Кукулка Ю. Проблемитеории международных отношений.- М., 1980.
11.  Курс международного права: В 7 т. – М., 1989.
12.  Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов. – М., 1997.
13.  Нахлик С.Е. Краткий очерк международного гуманитарного права – М., 1993.
14.  Поздняков Э.А. Системный подход и международные отношения. –М., 1976.
15.  Поздняков Э.А.Философия политики. - М., 1994.
16.  Проблеми глобальной безопасности /Отв.ред. Е.Г.Пархалина. - М., 1995.
17.  Родионова И. А. Глобальные проблемы человечества.- М., 1995.
18.  Тункин Г.И. право и сила в международной системе. – М., 1983.
19. Фельдман Д.М. закономерности и тенденции в развитии международных отношений //Введение в социологию международных отношений.Уч.пособ. –М., 1992.
20.  Хрусталев М.А. Системное моделирование международных отношений. Уч.пособ. –М., 1987.
21.  Цыганков П.А. Международные отношения. М.:“Новая школа”, 1996.
22.  Цыганков П.А. Теория международных отношений: Уч.пос. – М.: Гардарики,2004.