Соціальна психологія

Соціальна психологія 28.07.2015 08:41

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

Інститут післядипломної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичний комплекс з курсу «Соціальна психологія»

для підготовки фахівців за спеціальністю

7.040101 «Психологія»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладач:

кандидат психологічних наук,

 доцент В.П.Кутішенко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2012

 

 

 

 

 

 

Зміст

Частина 1. Програмний матеріал з курсу «Соціальна психологія»

1. 1. Вступ до програми……………………………………………………. 3

1. 2. Тематичний план………………………………………………. ……..5

1. 3. Програма вивчення курсу: зміст програми за модулями та темами; плани аудиторних занять; завдання для самостійної роботи……………………………………6

Частина 2.  Методичні матеріали до контролю знань студентів.

2.1. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи:

-          вимоги до оформлення та написання контрольної роботи ……………………..18

-          перелік теоретичних  питань до контрольної роботи ……………………………19

-          Перелік практичних  питань до контрольної роботи ……………………………20

2.2.Орієнтовні питання до іспиту з соціальної психології……………………………………………………………………25

Список рекомендованої літератури………………………………………..  26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина 1. Програмний матеріал з курсу «Соціальна психологія»

1.1.  Вступ до програми

      Навчальна програма курсу «Соціальна психологія» розроблена з урахуванням вимог щодо удосконалення  підготов­ки психологів до успішного пізнання різноманітних аспектів соціально-психологічної проблематики. Позаяк в суспільстві сфор­мувалася нагальна потреба в висококваліфікованих спеціалістах з соціальних наук, здатних стати співтворцями громадянського суспільства в нашій країні.

Мета курсу: забезпечення майбутніх психологів знаннями з основних понять, принципів та положень соціальної психології, а також  озброєння,  на основі теоретичних знань, уміннями і навичками практичної та дослідницької діяльності у соціальній сфері.

Завдання курсу:

1. Ознайомити слухачів з сутністю, місцем і роллю соціальної психології в системі наукового знання.
2. Проаналізувати специфіку застосування методів соціальної психології.  
3. Розкрити історичний розвиток соціально-психологічних ідей.
4. Висвітлити соціально-психологічні проблеми особистості, міжособистісного спілкування.
5. Охарактеризувати особливості функціонування соціальних груп, внутрішньогрупових і міжгрупових відносин.
6. Виробити у слухачів ряд практичних умінь та навичок; сприяти становленню професійного мислення психолога; активізувати особистісний та творчий потенціал майбутнього фахівця.

Програма є модульною та містить 4 модулі

В результаті засвоєння модулів студенти повинні знати:

 історичні передумови та перспективи розвитку соціальної психології; основні теоретичні напрями у сучасній соціальній психології; категорії та методи соціальної психології;  різні підходи до проблеми особистості, до її розвитку, формування та соціалізації; засоби соціально-психологічного впливу в процесі спілкування; особливості міжособистісної та міжгрупової взаємодії в різних видах і формах суспільної діяльності.

На основі цих знань у студенти повинні вміти:

осмислено використовувати термінологічний апарат; застосовувати в соціально-педагогічній діяльності методи соціальної психології; використовувати прийоми комунікації для успішної взаємодії з людьми;  аналізувати соціально-психологічні явища; організовувати взаємодію у малій групі; в практичній роботі враховувати специфіку ментальності населення; визначити психологічні параметри вивчення і оцінки сформованості  активної життєвої позиції особистості, закріплювати її потребу в самоствердженні і самовираженні. 

Об’єм курсу «Соціальна психологія» – 270 годин, з них  аудиторних занять – 32 години: лекцій – 20 годин,  семінарських занять – 12  годин.

Засоби контролю: усне опитування, бесіда, індивідуальна робота,   дискусії, контрольні роботи.

Форма підсумкового контролю – іспит.

Курс “Соціальна психологія” передбачає тісний зв’язок з дисциплінами: загальна, вікова та педагогічна психологія, історія психології, психодіагностика, діагностика індивідуально-типологічних відмінностей особистості та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Розподіл навчального часу за модулями з деталізацією їх змісту та

визначення орієнтовної кількості годин на їх вивчення

 

 

№	Назва модулів і тем		Кількість годин
Модуль 1. Місце і роль соціальної психології в системі наукового знання.			Аудиторна робота	Самостійна робота	разом
Тема 1.		Вступ в соціальну психологію	2
Тема 2.		Формування і розвиток соціально-психологічних знань.	2	2
Модуль 2. Соціальна психологія особистості
Тема 3.		Особистість з погляду соціальної психології.	2	2
Тема 4.		Соціально-психологічні проблеми соціалізації особистості.	2
Модуль 3. Проблеми спілкування та міжособистісної взаємодії в соціальній психології
Тема 5.		Соціально-психологічна характеристика спілкування.	2
Тема 6.		Перцептивна та комунікативна сторони спілкування..	2	2
Тема 7.		Взаємодія і соціальний вплив.	2	2
Модуль 4. Соціальна психологія груп та масових явищ
Тема 8.		Мала група у контексті соціальної психології.	2	2
Тема 9.		Динамічні характеристики малої групи та проблема лідерства.	2
Тема 10.		Психологія великих соціальних груп і масових явищ.	2	2
всього			20	12

 

  1. 3.  Зміст програми

курсу “Соціальна психологія” за модулями та темами

Модуль 1.Місце і роль соціальної психології в системі наукового знання.

Тема 1. Вступ в соціальну психологію

Мета соціальної психології. Предметна сутність соціальної психології. Підходи до визначення структури соціальної психології. Структура соціальної психології: 1. Методологія: (теорія)   концептуальний апарат:  основні положення, пов’язані з визначенням місця і ролі психічного чинника в соціальному житті; історія розвитку соціальної психології; принципи, закони і категорії соціальної психології; теоретичні передумови використання методів, методик і технік конкретного дослідження; (практика) інструментальний апарат (методи, процедури, техніка дослідження). 2. Феноменологія: (теорія) конкретні психологічні явища: соціально-психологічні проблеми особистості; соціальна психологія спільностей (великі, малі групи) і міжгрупової взаємодії; соціально-психологічні характеристики спілкування; (практика) емпіричний матеріал. 3. Праксеологія: (теорія) а) прикладна психологія, концептуальні моделі: психологія побуту; індивідуальна психологія; правова психологія; психологія політики; етнічна психологія; психологія мистецтва; психологія релігії; психологія науки;  (практика) досвід практичного застосування соціально- психологічної теорії.

Категорії соціальної психології.

Функції соціальної психології: теоретико-пізнавальна;  комунікативна; гуманістична; прогностична;  прикладна.  

Завдання соціальної психології. 

Основні підходи до у визначенні предмета та об’єкта соціальної психології: соціологічний, психологічний, синтезуючий. Розуміння предмета соціальної психології у вітчизняній, європейській та американській традиції. Співвідношення поняття «соціальне» та «психічне».

 Поняття соціально-психологічної реальності. Основні соціально-психологічні явища.   “Соціальна психіка” як об’єкт дослідження соціальної психології, її структура та функції.

Основні поняття: соціальна психологія, предмет соціальної психології, праксеологія, феноменологія, методологія, соціальна психологія особистості, соціальна психологія спільностей, міжгрупова взаємодія, спілкування, соціальні відносини, соціальна поведінка, соціально-психологічні властивості, соціально-психологічні стани, соціально-психологічні процеси, соціально-психологічна реальність, соціальна психіка.

Завдання для   самостійної роботи студентів

1.     Об’єкт соціальної психології.

2.     Аналіз різних підходів до структури соціальної психіки.

3.     Соціально-психологічні проблеми в російській науці.

4.     Соціальна психологія та суміжні науки.

5.     Диференціація соціальної психології.

Основна література: 3, 5, 9, 10, 14, 20, 22, 25, 26, 31, 34, 40, 42, 46, 49, 50, 51, 53, 58, 59, 61, 64, 65, 66.

Додаткова література: 82, 89, 94, 113, 116, 124, 163, 198.

 

 Тема 2.  Формування і розвиток соціально-психологічних знань.

  Б. Д. Паригін про донаукові емпіричні передумови виникнення соціальної психології (досвід використовування законів суспільної психології, що стихійно склався; ораторське мистецтво Стародавньої Греції; досвід використовування засобів мистецтва в буденному і святковому житті; досвід використовування мистецтва у формуванні емоційного поля релігійних дійств; досвід дійств жерців, шаманів тощо; культурно-психологічні традиції  буддизму).

Перший етап становлення соціальної психології - накопичення знань в сферах філософії і загальної психології. Філософські витоки і передумови соціально-психологічної теорії: ідеї Платона; ідеї Аристотеля; соціально-психологічні пояснення процесів суспільно-політичного життя Макіавеллі, Гоббса, Гассенді, Спінози, Локка і Руссо; концепція соціальної детерміації розвитку особистості  Гельвеція; філософсько-антропологічне пояснення ролі і сутності  соціально-психологічного спілкування (Л. Фейєрбах); теорія історичного розвитку  Гегеля; науковий аналіз соціально-психологічних явищ   в працях російських філософів (В.Белінський,  О.Герцен, М.Чернишевський, М.Добролюбов); українська філософська думка про взаємовплив людей і їх роль в розбудові суспільства (Г.Сковорода, С.Яворський, Ф.Прокопович, Г. Кониський, М.Костомаров,  П.Куліш, Т.Шевченко).  

2 етап – "описовий" (феноменологічний): виділення описової соціальної психології з філософії (соціології) в самостійну сферу знання.  

Соціальні передумови.    Передумови   в системі наук про людину: школа соціальної філософії,  школа соціальної антропології,  школа англійського еволюціонізму, школа ранньої соціології,  загальна психологія; психіатрія.

Виділення соціально-психологічний явищ в самостійний клас.

Розробка специфічних способів вивчення соціально-психологічний явищ: теорія психології народів  ( М.Лацарус, Ґ.Штейнталь і В.Вундт); теорія психології мас ( Г.Тард), теорії про соціальні інстинкти  (В.Мак-Дуггал).

3 етап – оформлення соціальної психології   в експериментальну науку  ( В. Медэ, Ф.Оллпорт, В.Бехтерев).

 Класична теорія організації та управління  Ф.Тейлор   А.Файоль. Неокласичною концепція "людських стосунків" Е.Мейо.  Вчення про первинну групу  Ч.Кулі.

Соціально-психологічні варіанти ос­новних течій психологічної думки: біхевіоризм, психоаналіз, гештальтизм,  когнітивізм   інтеракціонізм.

Формування і розвиток основних напрямів сучасної соціальної психології: вивчення індивідуальної соціальної поведінки; аналіз діадичної   взаємодії і комуніка­тивних процесів; дослідження малих груп та психологічне вивчення соціальних проблем. Зростання впливу когнітивізму, увага до прикладної сторони дослідження.    

Особливості розвитку вітчизняної соціальної психології. Дослідження соціальної детермінації психіки людини (П.П.Блонський, К.М.Корнілов).  

 Педологія та соціальна психологія. Проблема колективу, його впливу на особистість, взаємо­відносин колективу та особистості (О.С.Залужний,   Є.О.Аркіна).Психотехніка, соц­іально-психологічні аспекти управління (П.М.Керженцев, О.К.Гастєв).   Питання психологчного впливу - навіювання,   наслідування /В.МБехтерєв, Ю.Платонов/.

Заборона рефлексології, педології та інших наук.  Ідеї А.С.Макаренка, Б.А.Блонського. Л.С.Виготського.

Стагнація соціальної психології (друга половина 40 -х — 50-тіроки ХХст.). Розробка соціально-психологічної проблематики  у межах загальної, педагогічної психології та психології праці.  

Відродження соціальної психології. Дискусія 60-х  років про соціальну психологію (В.М.Мясіщев, Б.Д.Паригін, Е.С.Кузьмін, О. Г.Ковальов, В.М.Колбановський, К.К.Платонов).  

 Розвиток сучасної вітчизняної соціальної психології. Актуальні проблеми сьогодення.

Основні поняття: міфологічна, філософська, наукова соціальна психологія, культурно-історична концепція соціальної психології, теорія психології народів,  теорія психології мас, теорія соціальних інстинктів, біхевіоризм, психоаналіз, гештальтизм,  когнітивізм, інтеракціонізм, соціальна поведінка,  діадична взаємодія, комуніка­тивні процеси, мала група, психотехніки, рефлексологія, педологія.

План аудиторного заняття

1.      Сутність, структура та функції соціальної психології.

2.      Передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання.

3.      Основні етапи становлення соціальної психології

4.      Розвиток сучасної зарубіжної та вітчизняної соціальної психології.

Завдання для   самостійної роботи студентів

1. Донауковий етап в розвитку соціальної психології.
2. Розвиток соціальної психології в Радянському Союзі.
3. Історія вивчення взаємостосунків в дитячих групах і колективах.
4. Біхевіористський напрямок соціальної психології.
5. Гуманістичний напрямок соціальної психології.
6. Актуальні проблеми сучасної соціальної психології.

  Основна література: 4, 5, 8, 12, 13, 14, 32, 33, 38, 44, 48, 50, 51, 57, 59, 64, 67.

Додаткова література: 186,  193, 198, 204, 205, 215, 218.

 Форми контролю: фронтальне та індивідуальне  опитування з основних понять тем, прослуховування та обговорення доповідей, рефератів, аналіз конспектів першоджерел та творчих робіт студентів.

 

Модуль 2. Соціальна психологія особистості

Тема 3. Особистість з погляду соціальної психології.

Теоретична розробка проблеми особистості. Основні сучасні підходи до пізнання феномена особистості у соціальній психології. Створення психологічно обумовленої стратегії та  тактики вивчення особистості.

          Взаємозв’язок понять  індивід, індивідуальність, особистість.

Проблема соціального і біологічного в особистості. Ототожнення особистості з її ставленнями. Визначення особистості як сукупності суспільних відносин. Біосоціальна суть особистості.

Соціально-психологічні якості особистості. Атрибути особистості: свідомість, динамічність, активність, неповторність.

Ознаки особистості.

Простори існування та структура особистості

Чинники, що зумовлюють поведінку особистості в соціумі.

 Сутність соціальної установки.  Ціннісна орієнтація, як компонент структури особистості.  

Три рівні ре­гуляції поведінки — смислові, цільові та операційні ати­тюди.  

 «Я» особистості як чинник становлення у групі.  Специфіка входження особистості в групу.  Соціальний статус як показник місця особистості у суспільстві та її приналежності до певних груп. Влада й авторитет.  Джерела авторитету і влади.  Авторитет реальний і фор­мальний.  Престиж. Показники престижу. Соціальна позиція. Взаємозв’язок позиції зі стійкими ха­рактеристиками особистості. Активна життєва позиція. 

Соціальна роль.Форми рольової ідентичності: статева; етнічна; групова; політична. Соціальний ранг. Чинники, що визначають ранг: продуктивність праці, ставлення до роботи, комунікабельність, уміння відстоювати свою точку зору, професійні здібності тощо. 

Основні поняття: індивід, індивідуальність, особистість, активність особистості, соціально-психологічна компетентність особистості, ознаки особистості, атрибути особистості: свідомість, динамічність, неповторність. самосвідомість, «Я-концепція», соціальна особистість, духовна особистість, рефлексія, самопізнання, самооцінка,  соціальні норми,  соціальний статус,  авторитет, престиж, соціальна позиція, соціальна роль, рольова, статева, політична, професійна, етнічна, групова ідентичність, соціальний ранг.

 

План аудиторного заняття

1.     Соціально-психологічна природа особистості.

2.     Основні ознаки та простори існування особистості.

3.     Підходи до структури особистості.

4. «Я» особистості як чинник становлення у групі.

5. Специфіка входження особистості в групу.

6. Статусно-рольові характеристики особистості.

 

Завдання для   самостійної роботи студентів

 1. Теоретичний аналіз еволюції особистості в контексті культурно-історичного процесу.

2. Історія дослідження проблеми особистості.

3. Проблема визначення стратегії та  тактики вивчення особистості.

4. Характеристика підходів до пізнання феномена особистості у психології.

5. Проблема соціального і біологічного в особистості.

6. Форми рольової ідентичності.

7. Порівняльний аналіз підходів до «Я» особистості у різних психологічних концепціях.

8. Психологія особистісного росту.

9. Способи покращення самопочуття особистості в групі.

10. Ролі у психодрамі Я.Морено.

Основна література: 3, 6, 10, 11, 12, 20, 25, 29, 31, 32, 33, 37, 50, 51, 53, 64, 65.

Додаткова література: 78, 82,83, 85, 86, 88, 89, 96,107, 114, 117, 118, 131, 133, 138, 139, 157, 158, 180,  187, 196, 207, 211, 214.

 

Тема 4. Соціально-психологічні проблеми соціалізації особистості.

Поняття соціалізації особистості. Первинна та вторинна соціалізація особистості. Структура процесу соціалізації. Різні підходи до визначення етапів соціалізації. Зміст процесу соціалізації в різних наукових напрямках.  Критерії соціалізованості особистості. Формування свідомості та самосвідомості у процесі соціалізації. Інститути соціалізації як транслятори соціального досвіду.  Роль сім’ї та дитячих закладів у первинній соціалізації людини. Школа як засіб соціалізації через систему освіти та виховання.  Середні та вищі навчальні заклади як інститути вторинної соціалізації. Трудові колективи та громадські оганізації як інститути соціалізації. Вплив великих соціальних групп на  процес соціалізації.

 Основні механізми соціалізації. Стихійні та цілеспрямовані механізми соціалізації. Механізми «зсування мотиву на ціль», ідентифікація, наслідування, прийняття та засвоєння соціальних ролей, навіювання, переконання, соціальна фасилітація, конформність.  Залежність механізмів соціалізації від характеру соціальних відносин. Соціалізація, розвиток, виховання та адаптація особистості.  Поняття соціального потенціалу особистості. Формування захисних функцій особистості у процесі соціалізації.

Загальна характеристика соціально-психологічних теорій особистості. Аналіз зарубіжних психологічних теорій особистості. Експериментальні та неекспериментальні теорії особистості. Структурні та динамічні теорії особистостості. Психодинамічні, соціодинамічні та інтеракціоністичні теорії особистості. Моделі особистості: людина механічна, людина психодинамічна, людина психоенергетична, людина рольова, людина, яка пізнає, думає. Порівняльна характеристика основних моделей особистості.

Основні напрямки дослідження особистості у вітчизняній психологічній науці.  

Теорії рис.   Теорії типів. 

Особистість як система конструктів, система рис, система особистісних смислів, суб’єкт персоналізації.

Основні поняття: первинна та вторинна соціалізація, стадії соціалізації, інститути соціалізації, наслідування, навіювання, переконання, рефлексія, ідентифікація, соціальна фасилітація, конформність, «зсування мотиву на ціль», соціальна роль, розвиток особистості, виховання, адаптація, теорії рис, теорії типів, експериментальні, неекспериментальні, структурні, динамічні, психодинамічні, соціодинамічні, інтеракціоністичні теорії особистостості;  система конструктів; система рис; система особистісних смислів; суб’єкт персоналізації.

Завдання для   самостійної роботи студентів

1. Характеристика неекспериментальних теорій особистості.

2. Характеристика структурних теорій особистості.

3. Загальна оцінка теорій особистості.

4. Теорії рис особистості, методи діагностики.

5. Теорії типів особистості, методи діагностики.

6. Проблема соціалізації в соціології та психології.

7. Особливості процесу соціалізації в онтогенезі та філогенезі.

8. Соціалізація та детермінація соціальної поведінки особистості.

9. Взаємозвязок стадій соціалізації та інститутів соціалізації.

10. Вплив великих соціальних груп на  процес соціалізації.

11. Соціально-культурне оточення і становлення особистості.

 Основна література: 3, 8, 32, 33, 48, 58, 59., 64, 66, 67.

Додаткова література:  73, 80, 83, 86, 91, 108, 114, 118, 142, 160, 173, 179, 190, 204, 205, 211, 215.

 

Модуль 3. Основи психології спілкування

Тема 5. Соціально-психологічна характеристика спілкування.

Спілкування як феномен соціальної психології. Потреба у спілкуванні, потреба в усамітненні. Взаємозв’язок спілкування і діяльності. Спілкування та комунікація: особливості та диференціація.

Основні характеристики спілкування. Різні підходи до визначення структури спілкування. Перцептивний, комунікативний, інтерактивний компонент спілкування. Макрорівень, мезорівень, мікрорівень спілкування. Функції спілкування: інформаційно-комунікативна, регуляційно-комунікативна, афективно-комунікативна (Б.Ломов).

Види спілкування: за орієнтацією, за сферою перебігу, за використовуваними засобами, за мірою опосередкованості, за змістом, за засобами (О.О.Лєонтьєв). Типи міжособистісного спілкування: імперативний, маніпулятивний, діалогічний.

Історично сформовані типи міжособистісного спілкування. Статусний тип міжособистісного спілкування. Негативний тип спілкування. Демократичний тип спілкування.

Конвенційні, ситуативні, насильницькі обмеження спілкування. Застосування маніпулятивних тактик у міжособистісному і діловому спілкуванні (гра на почутті жалості, використання самолюбства партнера за допомогою компліментів і лестощів, використання довірливості і поступливості партнера, провокування захисних реакцій, провокування замішання і дезорієнтації партнера, гра на нетерплячості партнера, гра на почутті безвиході, провокування інтересу партнера до маніпулятора). Емоційні обмеження. Обмеження розмов на певні теми.

Основні поняття: спілкування, комунікація, усамітнення, перцептивний, комунікативний, інтерактивний компоненти спілкування, макрорівень, мезорівень, мікрорівень спілкування, імперативний, маніпулятивний, діалогічний типи спілкування, міжособистісне і ділове спілкування, негативний та демократичний типи спілкування,  конвенційні, ситуативні, насильницькі обмеження спілкування.

 

Завдання для   самостійної роботи студентів

1.     Психологічна культура як одна із умов успішного спілкування.

2.     Специфіка особистісно-орієнтованого спілкування.

3.     Маніпулятивні тактики у міжособистісному і діловому спілкуванні.

4.     Характеристика тренінгів спілкування.

5.     Соціокультурні аспекти спілкування.

Основна література: 15, 16, 20, 22, 33, 37, 41, 46, 47, 56, 59, 63.

Додаткова література: 89, 90, 106, 107, 109, 110, 132, 148, 149, 175, 185, 192, 193, 197, 201, 218.

 

Тема 6.   Перцептивна та комунікативна сторони спілкування

  Поняття та зміст соціальної перцепції. Функції соціальної перцепції. Особливості суб’єкта і об’єкта міжособистісного сприймання. Залежність сприймання від індивідуальних, статево-рольових, вікових, професійних особливостей характеристик суб’єкта сприймання. Аперцепція. 

Проблема взаєморозуміння. Механізми взаєморозуміння: ідентифікація, емпатія, атракція, рефлексія, каузальна атрибуція.

 Пізнавальний, моральний, комунікативний егоцентризм. Бар’єри взаєморозуміння: естетичний, інтелектуальний, моральний, емоційний, соціальний.

Природа соціальних стереотипів. Антропологічні, етнонаціональні, соціально-статусні, соціально-рольові, експресивно-естетичні, вербально-поведінкові стереотипи.

Механізми сприймання. Механізм проекції. Ефект первинності. Ефект новизни. Ефект ореолу. Ефект пріоритету. Ефект поблажливості. Типові схеми формування першого враження. Роль емпатії та емоцій в міжособистісному спілкуванні   Феномен ідентифікації у спілкуванні. 

 Специфіка обміну інформацією між людьми. Функції комунікативного аспекту спілкування.

Зміст, види і форми комунікації. Аксіальна і ретиальна комунікація.  Види інформації за характером впливу: спонукальна, констатуюча. Безпосередньо міжособистісні і масові комунікації (організовані і стихійні). Культурні норми, заборони: мовні, тематичні, контактні. Стереотипні ситуації спілкування.

Характеристика компонентів комунікативного простору (суб’єкти комунікації, спільна комунікативна дія, зворотний зв'язок, спільне інформаційне поле, механізми і феномени, що гальмують чи сприяють взаєморозумінню, налагодження діалогічних відносин). Комунікативний простір міжособистісних відносин його системні властивості (цілісність, структурність, автономія чи функціональна однорідність структурних компонентів). Ефективність обміну інформацією.

Психологічні особливості вербальної та невербальної комунікації. 

       Основні поняття: аксіальна і ретиальна комунікація,       міжособистісний простір, вербальні засоби спілкування, нерефлексивне та рефлексивне слухання, критичне та емпатійне слухання,  комунікативний процес, комунікативні бар’єри, соціальна перцепція, аперцепція, ідентифікація, емпатія, атракція, рефлексія, каузальна атрибуція, бар’єри взаєморозуміння, антропологічні, етнонаціональні, соціальні стереотипи, механізм проекції, ефект первинності, ефект новизни, ефект ореолу, ефект пріоритету, ефект поблажливості, перцептивні здібності.

 

План аудиторного заняття

1.     Поняття спілкування в соціальній психології, його зміст та цілі.

2.     Поняття соціальної перцепції, її зміст, механізми та функції.

3.     Характеристика соціальних стереотипів.

4.     Основні механізми взаєморозуміння.

5.     Бар’єри взаєморозуміння.

6.     Сутність міжособистісної комунікації.

7.     Психологічні особливості вербальної комунікації.

8.     Характеристика невербальної комунікації.

Завдання для   самостійної роботи студентів

1. Управління враженнями: основні техніки.
2. Проблема розвитку перцептивних здібностей.
3. Аналіз феноменів соціальної перцепції.
4. Принципи побудови оцінних уявлень.
5. Особливості педагогічної соціальної перцепції.
6. Характеристика рефлексивно-перцептивний тренінгу.
7. Психологічні особливості діалогу та монологу.
8. Бар’єри розуміння інформації.
9. Особливості спілкування психолога-консультанта.
10. Моделі комунікації та комунікативна сітка.
11. Чинники ефективності спілкування.

Основна література: 2, 3, 15,16, 20,22, 33, 37,41, 46, 50, 53, 62, 65, 68.

Додаткова література: 71,74, 84, 90, 93, 95, 101,  104, 106, 110, 114, 115, 126, 127, 138, 149, 150, 151, 161, 167, 176, 181, 185, 188,  191, 197, 200,  201, 210, 216.

 Форми контролю: фронтальне опитування, аналіз конспектів першоджерел,  творчих завдань та рефератів студентів, колоквіум.

 

 Тема 7. Взаємодія і соціальний вплив

Особливості взаємодії в соціальній психології. Види взаємодії: співробітництво («кооперація», «згода», «пристосування», «асоціація); суперництво («конкуренція», «конфлікт», «опозиція», «дисоціація») .

 Основні наукові погляди на взаємодію та її структуру. Теорія соціальної дії (М. Вебер, Т. Парсонс та ін.). Пошук домінуючих чинників мотивації дій.  

Модель діадичної взаємодії (Дж. Тібо і Г. Келлі).  Типи контролю і особливостей соціальної поведінки учас­ників взаємодії.

Концепції символічного інтеракціонізму Дж.-Г. Міда. Взаємодія  як вихідний пункт будь-якого соціально-психологіч­ного аналізу (особистість формується у взаємодії з іншими людьми; механізмом цього процесу є контроль дій особистості, що має у своїй основі уявлення оточення про людину).  

 Деструктивні форми взаємодії.

Міжособистісна атракція.  

Загальна характеристика міжособистісного впливу. Міжособистісний вплив як процес і результат зміни одним індиві­дом поведінки, установок, намірів, уявлень, оцінок іншого індивіда.

Види впливу: спрямованим та неспрямований,  прямий  та опо­середкований,  навмисний і ненавмисний.  

Стра­тегії впливу: імперативна, маніпулятивна, розвивальна.  

Види міжособистісного впливу: психологічний вплив, особистий вплив, функціонально-рольовий вплив, індивідуально-спе­цифічний вплив, комунікативний вплив та інші. Критерії ефективності впливу. 

Види психологічного впливу: переконання, зараження, навіювання, наслідування.

Засобів впливу: вербальні і невербальні.  Форми впливу: мовні (письмові й ус­ні) та наочні.

Конформізм. Поступливість. Підпорядкування.

Тактики  та механізми впливів. Автоматичні реакції людей. Стандартне мислення. Правило взаємного обміну. Бажання бути послідовним. Принцип соціального доведення. Система аргументації. Чинники, які впливають на ступінь поступливості (фізична привабливість, подібність, близьке знайомство). Вплив авторитетів.

Механізми захисту від негативних впливів.

Основні поняття: співробітництво, кооперація, згода, пристосування, асоціація, суперництво, конкуренція, конфлікт, опозиція, дисоціація,   міжособистісний вплив, імперативна, маніпулятивна, розвивальна стра­тегії впливу, психологічний вплив, особистий вплив, функціонально-рольовий вплив,  комунікативний вплив, переконання, зараження, навіювання, наслідування, конформізм, нонконформізм, агресія, конфлікт, атракція,   емпатія,   альтруїзм.

План аудиторного заняття

1. Особливості взаємодії в соціальній психології.

2. Загальна характеристика міжособистісного впливу.

3. Механізми та види міжособистісного впливу.

4. Характеристика видів психологічного впливу.

Завдання для   самостійної роботи студентів

1. Механізми захисту від негативних впливів.

2. Характеристика функціонально-рольового впливу.

3. Характеристика влади авторитету.

4. Розвиток критичності мислення як захисту від негативних впливів.

5. Використання механізмів впливу в політичній сфері діяльності.

          6. Конформізм і нонконформізм в рекламі.

          7. Соціалізація агресивності.

     8. Формування альтруїстичної установки.

9. Аналіз компонентів кохання.

10. Становлення дружби на різних етапах онтогенезу.

11. Особливості юнацького кохання.

12. Індивідуальне почуття любові і культурне середовище

 Основна література: 7, 16, 18, 25, 33, 41, 46, 50, 53, 58, 59, 64.

Додаткова література: 70, 87, 94, 95, 98,100, 101, 102, 106,  114, 115, 124, 138, 147, 148, 169, 170, 178. 201, 206, 210, 216, 218.  

 

     

Модуль 4. Соціальна психологія груп та масових явищ

Тема 8. Мала група у контексті соціальної психології.

Група як основний інститут соціалізації та реалізації міжособистісного спілкування. Групи умовні і реальні.  Велика, середня, мала соціальні групи. Причини виникнення малої соціальної групи. Особливості виникнення формальних і неформальних соціальних груп. Історія  дослідження малих груп.

Теоретичні підходи дослідження групи у вітчизняній та зарубіжній психології: діяльнісний підхід, організаційно-управлінський підхід, параметрична концепція, формально-модельний підхід, емпірико-статистичний напрямок, теорія підкріплення.  

Ознаки, що характеризують малу групу: кількісний склад або розмір групи; індивідуальний склад або композиція; психологічний клімат, як переважаючий настрій групи; групові норми (правила поведінки членів групи).

 Класифікація груп: за типом головної діяльності, за соціальною спрямованістю, за мірою організації, за типом домінуючої структури, за мірою безпосереднього впливу на особистість, за мірою відкритості, за мірою міцності і стійкості внутрішніх зв’язків, за тривалістю існування.

Основні соціально-психологічні характеристики малої соціальної групи.

Групова норма. Виміри групової структури: формально-статусна, соціометрична, комунікативна, референтна, експертна, ставлення до влади.

Соціометрія як метод дослідження малої соціальної групи.

Структура взаємовідносин у малій соціальній групі: формальна, неформальна. Основні функції формальної та неформальної структури груп.

Особливості відносин в групі високого рівня розвитку.

Специфіка міжгрупової взаємодії.

Основні поняття: велика, середня, мала,  умовна, реальна, формальна, неформальна соціальні групи, психологічний клімат, настрій групи, групова норма, групова структура:  статусна, соціометрична, комунікативна, референтна, експертна, структури взаємовідносин в малій соціальній групі: формальна, неформальна.

План аудиторного заняття

1. Феномен групи з погляду соціальної психології.

2. Класифікація малих соціальних груп.

3. Основні соціально-психологічні характеристики малої соціальної групи.

4. Специфіка міжгрупової взаємодії.

Завдання для   самостійної роботи студентів

1.     Основні концептуальні підходи  до вивчення групи.

2.     Соціометричний підхід при вивченні внутрішньогрупових стосунків у групі.

3.     Спільна діяльність як головний системоутворюючий чинник групи.

4.     Дитяча група як соціальне мікросередовище дитини.

5.     Учнівський колектив та його вплив на розвиток дитини.

6.     Індивідуальні особливості та місце особистості в групі.

7.     Соціометрія як метод вивчення міжособистісних стосунків в групі.

Основна література: 3, 11, 20, 29, 33, 37, 48, 55.

Додаткова література: 70, 75, 92, 111, 112, 143, 166, 177, 180.

 

Тема 9. Динамічні характеристики малої групи та проблема лідерства.

 Поняття про групову динаміку та групові процеси. Механізми групової динаміки: розв’язання внгутрішньогрупових суперечностей, «ідіосинкразійний кредит», психологічний обмін, нормативний вплив меншості, зсув до ризику.

 Стратометрична концепція. Параметричний підхід до динаміки групового розвитку.  Стадії розвитку групи (за Б.Такменом, за Л.Уманським,  та за М.Вудкоком, Д.Френсісом). Характеристика відносин між  членами високоорганізованої групи: 1) ціннісно-орієнтаційна єдність; 2) колективістська ідентифікація; 3) адекватна атрибуція відповідальності; 4) єдність функціонально-рольових очікувань.

Поняття про лідерство та керівництво у групах. Лідер і керівник: спільне та відмінне. Теорії походження лідерства та керівництва. Особистісна теорія лідерства. Ситуаційна теорія лідерства. Синтетична теорія лідерства. Динаміка лідерства та керівництва. Стилі лідерства, керівництва, їх переваги та недаліки. Харизматичний лідер.

Керівництво як управлінський феномен.  Сучасні моделі керівництва.   

Проблема прийняття групового рішення. Теорія прийняття раціонального рішення. Психологічна теорія (поведінкова теорія). Відмінності між груповими та індивідуальними рішення. Нормативний вплив групової більшості. Умови впливу меншості на групу та її тактичні засоби.

Проблема деформації групового мислення. Можливості усунення недоліків групового рішення.  

 Чинники, які сприяють укладанню угод і переговорів.  

 Продуктивність групової роботи. Групова згуртованість як складний психологічний феномен. Фактори, що впливають на процес згуртованості групи.  

Основні поняття: групова динаміка, внгутрішньогрупові суперечності, «ідіосинкратичний кредит», психологічний обмін, стратометрична концепція, параметричний підхід, ціннісно-орієнтаційна єдність,  колективістська ідентифікація, адекватна атрибуція відповідальності, єдність функціонально-рольових очікувань, лідерство, теорія рис, ситуаційна теорія лідерства, синтетична теорія лідерства, харизматичний лідер, керівництво, авторитарний, демократичний та ліберальний стилі керівництва,  групові та індивідуальні рішення, деформації групового мислення,  згуртованість.

Завдання для   самостійної роботи студентів

1. Особливості управління колективом та організацією.
2. Сучасні підходи  до оптимального стилю управління.
3. Харизматичний лідер в сучасній системі управління.
4. Керівництво як управлінський феномен.
5. Фрустрація і агресія у внутрішньогрупових стосунках.
6. Соціально-психологічна характеристика різних стилів керівництва.
7. Лідерство у контексті спільної групової діяльності.
8. Моделі сучасного управління.
9. Колектив як вищий рівень розвитку групи.
10. Умови впливу меншості на групу та її тактичні засоби.  

Основна література: 3, 11, 20, 29, 33, 37, 48, 55.

Додаткова література: 79, 87, 112, 117, 134, 135, 137, 144, 146, 162, 166, 172, 177, 180, 203, 208.

 

Тема 10. Психологія великих соціальних груп і масових явищ.

          Поняття велика соціальна група: сутність та зміст. Ознаки та структура великих соціальних груп. Класифікація великих соціальних груп. Види великих соціальних груп. Соціально-психологічні особливості формування  великих соціальних груп. Функціонування великих груп. Особливості дослідження великих соціальних груп.

Типи соціальних спільностей. Зв’язок понять велика соціальна група та масова поведінка. Поняття про стихійну групу: натовп, юрба, публіка. Натовп та його особливості. Класифікація видів натовпу. Наслідування, навіювання, зараження  як фактори впливу та регуляції поведінки натовпу. Особливості лідерства в натовпі.  Публіка як специфічний різновид натовпу.

Особливості функціонування громадської думки. Масова комунікація як різновид міжгрупового спілкування.  Вплив на функціонування великих соціальних груп громадської думки.

 Психологічні особливості етнічних груп. Основні підходи до визначення поняття «етнос». Ментальність народу. Особливості етнічної та національної психології. Етногенез та  становлення нації.   Емоційна сфера етнічних спільностей. Національний характер, темперамент, самосвідомість, почуття, традиції, звичаї та обряди. Особливості формування національного характеру.

Психологічні особливості українського національного характеру. М.Костомаров, Ю.Кульчицький та інші про ураїнський національний характер. Психологічні аспекти етнопедагогіки та етноконфліктології.  

Проблеми національної державності, національних стосунків та міжнаціонального спілкування. Міжнаціональні та етнічні конфлікти: витоки, сутність, динаміка та шляхи вирішення. Сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку національної свідомості та самоствідомості.

 Основні поняття: велика соціальна група, масова поведінка,  стихійна група, натовп, юрба, публіка, громадська думка, масова комунікація, етнос, ментальність, етнічна та національна психологія, етногенез, нація, національний характер, темперамент, самосвідомість, почуття, традиції, звичаї, обряди,  міжнаціональні та етнічні конфлікти.

План аудиторного заняття

1.     Загальна характеристика великих соціальних груп.

2.     Психологія соціальних класів.

3.     Психологія етнічних груп.

4.     Психологія масових явищ.

Завдання для   самостійної роботи студентів

1. Класифікація великих груп: соціологічний та психологічний  підходи.
2. Стихійна група та способи впливу на неї.
3. Специфіка вербальної та невербальної поведінки у великих групах.
4. Громадська думка та її вплив на функціонування великих соціальних груп.
5. Особливості дослідження великих соціальних груп.
6. Масова комунікація в умовах великої соціальної групи.
7. Міжнаціональні та етнічні конфлікти: сутність, динаміка та шляхи вирішення.
8. Психологічні особливості масового спілкування.
9. Психологічні особливості українського національного характеру.

Основна література: 3, 20, 21, 25, 30, 31, 33, 37, 42, 50, 67.

Додаткова література: 70, 76, 93, 94, 97, 99, 115, 119, 120, 145, 152, 153, 171, 174, 183, 184, 196, 199, 204, 210, 213, 214.

Форми контролю: аналіз результатів соціометричного дослідження, аналіз виступів та рефератів, контрольна робота.

 

Частина 2.  Методичні матеріали до контролю знань студентів

2. 1.Методичні вказівки до виконання контрольної роботи:

Вимоги до оформлення та написання контрольної роботи

Контрольну роботу потрібно виконати на окремих аркушах, які необхідно скріпити.   На титульному аркуші слід вказати прізвище, ім'я та по-батькові студента, курс, групу, спеціальність. Текст контрольної роботи повинен бути чітким, розбірливим, з пронумерованими сторінками, планом роботи.  

Після викладених питань студент вказує перелік використаної ним літератури в алфавітному порядку, відповідно до встановлених вимог написання списку літератури. Посилання на використані літературні джерела необхідно зазначити по тексту контрольної роботи в квадратних лужках. Наприклад: [10,  88], де 10 - порядковий номер джерела відповідно до переліку використаної літератури, що подається в кінці роботи,  88 –  сторінка цього джерела.

Контрольна робота передбачає відповіді на теоретичне питання та практичне завдання. Який номер теоретичного питання обирає студент – такий же йому дістається номер практичного завдання.

Теоретичне питання передбачає логічне викладення студентом основних положень, детальний аналіз точок зору різних авторів щодо конкретного питання, формулювання власних висновків та узагальнень. Відповідно розкриття теоретичного питання потребує використання основної навчальної та додаткової літератури, аналізу періодичних видань. Виклад теоретичного питання за обсягом має становити 8-10 сторінок. 

Виконання практичного завдання передбачає вміння студента використовувати теоретичні знання з соціальної психології в практичній діяльності, нестандартних ситуаціях тощо. Аналізуючи виконання практичної частини роботи, оцінюватиметься вміння студента творчо мислити, орієнтуватися в складних ситуаціях соціальної дійсності, усвідомлення психологічної сутності соціальних явищ.

В кінці роботи ставиться дата та підпис виконавця.

Перелік теоретичних  питань до контрольної роботи

1. Особливості історії української соціальної психології.

2. Специфіка методів соціальної психології.

3. Уявлення сучасної соціальної психології про її предмет.

4. Спільне та відмінне між американським  та європейським напрямами соціальної психології.

5. Когнітивні теорії в соціальній психології.

6. Концептуально-діалогічні методи соціальної психології (психодрама і соціограма Дж.Морено, психоаналіз З.Фрейда, трансактний аналіз Е.Берна).

7. Характеристика групи «активних» соціально-психологічних методів.

8. Аналіз соціометричного методу в соціальній психології.

9. Порівняння теорій особистості за різними параметрами.

10. Спілкування і соціалізація особистості.

11. Закономірності становлення особистості, висвітлені у творах вітчизняних психологів.

12. Етапи та рівні соціалізації особистості у різних теоретичних концепціях.

13. Самосвідомість особистості і її життєвий шлях.

14. Сім'я як інститут соціалізації особистості.

15. Специфіка процесу соціалізації підлітків.

16. Особливості соціалізації людини у зрілому віці.

17. Взаємозв’язок установки і поведінки особистості.

18. Вплив індивідуальних особливостей особистості на її поведінку.

19. Вплив статево-рольових характеристик особистості на процесс спілкування і взаємодії людей.

20. Специфіка входження особистості в группу.

21. Життєві цінності та спосіб життя особистості.

22. Класифікація зарубіжних психологічних теорій особистості.

23. Основні напрямки дослідження особистості у вітчизняній психологічній науці.

24. Історія і сучасні теорії особистості.

25. Психологічні особливості масового спілкування.

26. Психологія міжособистісного оцінювання.

27. Спілкування як чинник формування особистості.

28. Невербальне спілкування в родині.

29. Соціально-психологічна сутність конфліктної міжособистісної взаємодії.

30. Особливості формування установок.

31. Батьківський вплив на формування статево-ролевої ідентичності дитини.

32. Зміст альтруїстичної поведінки особистості.

33. Перцептивні механізми та ефекти пізнання людини людиною.

34. Характеристика видів комунікативних бар’єрів.

35. Характеристика сімейних конфліктів.

36. Основні підходи до вивчення малої соціальної групи.

37. Сутність основних теорій лідерства.

38. Соціально-психологічна характеристика масових явищ.

39. Особливості групового прийняття рішення.

40. Проблема педагогічної соціальної психології.

41. Феномен етнічних груп та його особливості.

42. Характеристика подружнього спілкування.

43. Природа асоціальної поведінки і агресії.

44. Особливості прикладної соціальної психології.

45. Емпатійне спілкування в роботі практичного психолога.

46. Стереотипізація в соціальній перцепції.

47. Сутність гуманістичного спілкування.

48. Характеристика конфліктної міжособистісної взаємодії.

49. Етногенез та менталітет українського народу.

50. Ділова комунікація і професійна діяльність.

Перелік практичних  питань до контрольної роботи

1. Назвіть і опишіть чотири прийоми удосконалення навичок вербального спілкування.

2. Назвіть і опишіть чотири прийоми удосконалення ефективності слухання.

3. Поясніть, яку роль відіграє зовнішність людини у невербальній комунікації.

4. Як впливають особливості інтелекту на індивідуальний тип спілкування?

5. Як ви ставитесь до брутальної лексики в сучасній мові?

6. Як впливають новітні культурні події, мода на характер масового спілкування?

7. Назвіть персонажі сучасного мистецтва і телевізійних передач, які найбільше впливають на характер масового спілкування.

8. Поясніть, як кожен із запропонованих принципів може допомогти людині у вдосконаленні ораторських навичок і навичок ведення бесіди:

а) усвідомлення того, що ви хочете сказати;

б) розширення словникового запасу;

в) візуальний контакт зі слухачами;

г) постановка відкритих запитань.

9. Уявіть, що ваш чоловік (жінка) постійно розкидає свої речі. Ситуація делікатна, але, діючи асертивно, ви можете вирішити її. Опишіть, як це можна зробити.

10.  Скористайтеся вашими знаннями про невербальну комунікацію і розшифруйте, що хотів сказати своїм вчинком кожного з персонажів:

1. Катя зібрала своє довге світле волосся в тугий вузол на потилиці, одягла позичений у матері строгий костюм в тонку смужку і туфлі бабусі,
   склала папку з документами в батьківський портфель і відправилася
   на співбесіду.
2. Після сімейної сварки Сергій намалював портрет дружини в чорних і сірих кольорах.   Малюнок він повісив на дзеркало перед її туалетним столиком.
3.  Оля огляділа переповнений людьми пляж і розстелила свій рушник в
   метрі від симпатичного молодого чоловіка.

11. Уявіть, що вас вибрали мером маленького міста. Ви намагаєтесь регулярно інформувати жителів про вашу роботу, а також сповіщаєте, в які дні вони можуть з вами зустрітися. Однак відгуку на ваші звернення ви практично не відчуваєте. Це вас бентежить. Назвіть шість прийомів. За допомогою яких ви могли б налагодити вхідну комунікацію.

12. Нижче подано перелік деяких засобів невербального спілкування. Виділіть ті, що належать до оптико-кінетичної системи знаків.

Напрям погляду, ритм мови, наморщування чола, бігаючий погляд, нахмурювання та піднімання брів, кут повороту до співрозмовника, покашлювання, рухи ніг та рук, голови й тулуба, час запізнення на зустріч, сміх та плач, пильний погляд, дотик, тембр голосу, відстань до співрозмовника, паузи в мовленні, потиск руки, поцілунок, завчасний прихід на зустріч.

 13. Нижче подано перелік деяких засобів невербального спілкування. Виділіть ті, що належать до паралінгвістичної та екстралінгвістичної системи знаків.

Напрям погляду, ритм мови, наморщування чола, бігаючий погляд, нахмурювання та піднімання брів, кут повороту до співрозмовника, покашлювання, рухи ніг та рук, голови й тулуба, час запізнення на зустріч, сміх та плач, пильний погляд, дотик, тембр голосу, відстань до співрозмовника, паузи в мовленні, потиск руки, поцілунок, завчасний прихід на зустріч.

14. Спираючись на розуміння спілкування як пізнання людьми один одного, поясніть описану нижче ситуацію. Яке явище має місце в цій ситуації?

Як правило вчитель критикує поганих учнів більше і різкіше, використовуючи звернення: «Знову не вивчив…», «Як завжди ти…».

15. Спираючись на розуміння спілкування як пізнання людьми один одного, поясніть описану нижче ситуацію. Яке явище має місце в цій ситуації?

Непомітно для себе вчитель підказує та допомагає хорошим учням. При цьому впевнений, що «витягував» лише поганих учнів.

16. Розробіть рекомендації педагогам щодо поведінки в педагогічних конфліктах.

17. За наведеною нижче схемою проаналізуйте конфліктну ситуацію.

Схема аналізу

а) причини конфліктної ситуації (зовнішні і внутрішні, умови її виникнення);

б) смисл конфлікту для кожного учасника;

в) помилки спілкування в ситуації;

г) перспективні виховні та пізнавальні цілі при різних варіантах розв’язання конфлікту.

 Урок математики в VI класі. Вчителька досвідчена, стаж роботи більше 25 років. Вона пропонує учням вирішити задачу з підручника. Помітивши, що один учень не починає виконувати завдання, вона його різко запитує: «А ти чому не працюєш?»

Батьки цього хлопчика п'ють, нервова система його неврівноважена. Виховує дитину бабуся.

На питання вчительки він відповів грубістю. Вчителька зажадала, щоб він вийшов з класу. У відповідь – знову грубість і невиконання «наказу». Хлопці принишкли, чекали вирішення конфлікту і, звичайно, не займалися завданням. Вчителька вибігла з класу, пішла до директора й зажадала негайно виставити грубіяна з класу.

18. За наведеною нижче схемою проаналізуйте конфліктну ситуацію.

Схема аналізу

а) причини конфліктної ситуації (зовнішні і внутрішні, умови її виникнення);

б) смисл конфлікту для кожного учасника;

в) помилки спілкування в ситуації;

г) перспективні виховні та пізнавальні цілі при різних варіантах розв’язання конфлікту.

 На уроці літератури в VII класі при перевірці домашнього завдання вчителька тричі піднімали одного й того ж учня, але він мовчав. Під кінець уроку вона оголосила, що ставить йому «два». На наступному уроці вчителька знов почала опитування з цього учня, коли він відмовився відповідати, виставила його з уроку. На наступні заняття з цього предмету учень ходити перестав, всіляко уникаючи зустрічей з вчителем, з інших предметів вчився, як і раніше, успішно. В кінці чверті вчителька поставила йому «двійку». Дізнавшись про це, учень зовсім перестав відвідувати школу.

19. Уявіть, що в невеликому містечку є дві середні школи. Традиційно вони суперники в навчанні і спорті. Останнім часом суперництво переросло у ворожість. Опишіть один із методів за допомогою якого можна послабити суперництво між учнями шкіл.

20. Уявіть, що вас призначено керівником групи із 6 чоловік, задача якої – вирощувати овочі на полі площею 2 гектари. Опишіть ваші дії для кожного з трьох стилів лідерства (авторитарного, демократичного, ліберального).

21. Поясніть в яких ситуаціях корисний кожен із трьох стилів керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний).

22. Поясніть, чому розмір групи і ліміт часу є факторами групової продуктивності.

23. Вкажіть причини, чому група приймає більш ризиковані рішення, ніж окрема людина.

24. Що визначає становище учня в системі особистісних взаємовідносин?

25. Поясніть своїми словами різницю між захопленням і прив’язаністю.

26. Перерахуйте 5 чинників успішності шлюбу.

27. Обґрунтуйте необхідність психологічної готовності до шлюбу.

28. Поясніть, чим відрізняються традиційні уявлення про статеві ролі від сучасних.

29. Назвіть три можливі способи впливу батьків на формування статево ролевої ідентичності дитини. Наведіть відповідні приклади.

30. Уявіть, що ви працюєте в службі знайомств. Напишіть аргументовані думки щодо кожної із запропонованих пар.

а) Моріс Л., 55 років, розлучений, тричі був одружений, закінчив Гарвардський
університет, співвласник юридичної фірми, атеїст. Бажає познайомитися
 з молодою жінкою. Любить вечірки, не проти того, щоб випити.

 Таня М., 20 років, освіта середня, працює в універмазі; в шлюбі не була; сповідає релігію мормонів. Бажає познайомитися з чоловіком старшим за неї. Любить тихі розваги в колі близьких друзів.

 

б) Олексій 3., 48 років, вдівець з трьома маленькими дітьми, є власником сітки магазинів, іудей. Бажає знайти жінку з метою створення сім'ї.

 Валентина Д., 43 роки, вдова, має дочку-підлітка; з тих пір, як втратила чоловіка, працює косметологом; єврейка. Шукає чоловіка, який дозволив би їй присвятити себе домашньому господарству і вихованню дітей.

 

в) Валерій Р., 22 роки, неодружений, студент старшого курсу університету, вивчає англійську філологію, православний. Навчання не залишає йому часу на зустрічі
з жінками. Бажає знайти розумну, цікаву співбесідницю.

 Марія М., 21 рік, в шлюбі не була, студентка передостаннього курсу університету, вивчає астрономію і історію, православна. Бажає познайомитися з молодою людиною, яка змогла б стати її товаришем по навчанню і скласти компанію в різних університетських заходах.

31. Підліток Олена вступила в статевий зв'язок з своїм ровесником, хоча він їй зовсім не цікавий. Назвіть чотири можливі причини, які могли підштовхнути її до цього.

32. Назвіть три переваги і три недоліки життя дорослої людини поза шлюбом.

33. Поясніть, в чому полягає трудність розділу генетичних чинників і чинників середовища при визначенні причин статевих відмінностей.

34. Що сприяє підвищенню самооцінки?

35. Вкажіть три критерії аномальної поведінки.

36. Для кожного із перерахованих методів діагностики особистості вкажіть по два недоліки:

а) проективні тести;

б) опитувальники;

в) інтерв’ю;

г) спостереження.

37. Поясніть як співвідносяться установки і упередження.

38. Назвіть три способи, за допомогою яких можна побороти упередженість.

 39. Американські психологи Розенталь і Якобсон провели експеримент. На початку навчального року переконали вчителів у тому, що у певних учнів („пізноцвітучих") слід чекати великих успіхів у навчанні тільки наприкінці навчального року. Насправді учні позначені як „пізноцвітучі" вибиралися випадковим способом. Перевірка, проведена після експерименту, показала, що саме ці учні дійсно значно покращили свої навчальні результати, порівняно з іншими учнями. Про яку залежність тут йдеться?

40. Один з критеріїв хорошої теорії особистості є її здатність допомагати людям знаходити рішення їх повсякденних проблем. Яка теорія з Вашої точки зору найбільше відповідає цьому критерію. Розкрийте її сутність.

41. Наведіть приклади взаємозв’язку проявів агресії з культурними традиціями.

42. Назвіть з власної практики три ефективних методи зменшення агресії.

43. Наведіть приклади прояву конформізму.

44. Як гендерні відмінності впливають на атракцію?

45. Від чого залежить ефективність навіювання?

46. Які особистісні риси характеру людини зумовлюють деструктивну взаємодію?

47. Чим характеризується людина, яка сприймає всі життєві події з позиції своєї етнічної групи?

48. Охарактеризуйте «жіночі» і «чоловічі» культурні цінності спілкування.

49. Як перехідні періоди розвитку впливають на процес соціалізації особистості?

50. Що є основою авторитету особистості?

 

2. 2. Орієнтовні питання до іспиту з соціальної психології.

1.     Сутність та структура соціальної психології.

2.     Функції соціальної психології.

3.      Предмет і завдання соціальної психології.

4.      Характеристика поняття соціальна психіка: її природа, функції, структурні компоненти.

5.     Передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання.

6.     Основні етапи становлення соціальної психології.

7.     Розвиток сучасної зарубіжної та вітчизняної соціальної психології.

8.     Характеристика поняття «методологія» в соціальній психології.

9.     Аналіз загальної методології.

10.                       Характеристика методологічних принципів соціальної психології.

11.                       Методи  та методичні прийоми соціальної психології.

12.                       Соціально-психологічна природа особистості.

13.                       Поняття індивід, індивідуальність, особистість.

14.                       Основні ознаки особистості.

15.                       Простори існування та структура особистості.

16.                       Зміст, механізми та інститути соціалізації.

17.                       Етапи та структура процесу соціалізації.

18.                       Особливості процесу соціалізації в онтогенезі.  

19.                       Аналіз зарубіжних психологічних теорій особистості.

20.                       Основні напрямки дослідження особистості у вітчизняній психологічній науці.  

21.                       «Я» особистості як чинник становлення у групі.

22.                       Специфіка входження особистості в групу.

23.                       Статусно-рольові характеристики особистості.

24.                       Засвоєння гендерних ролей: концептуальні підходи.

25.                       Провідні чинники гендерної соціалізації.

26.                       Основні виміри гендерної поведінки.

27.                       Характер гендерних ролей.

28.                       Поняття спілкування в соціальній психології, його зміст та цілі.

29.                       Види та функції спілкування.

30.                       Історично сформовані типи міжособистісного спілкування.

31.                       Типові обмеження у спілкуванні.

32.                       Розвиток спілкування в онтогенезі.

33.                       Особистісні орієнтації та рівні спілкування.

34.                       Індивідуальні типи спілкування.

35.                       Сутність міжособистісної комунікації.

36.                       Психологічні особливості вербальної комунікації.

37.                       Характеристика невербальної комунікації.

38.                       Моделі комунікації.

39.                       Поняття соціальної перцепції, її зміст, механізми та функції.

40.                       Характеристика соціальних стереотипів.

41.                       Основні механізми взаєморозуміння.

42.                       Бар’єри взаєморозуміння.

43.                       Особливості взаємодії в соціальній психології.

44.                       Загальна характеристика міжособистісного впливу.

45.                       Види міжособистісного впливу.

46.                       Механізми захисту від негативних впливів.

47.                       Природа агресії.

48.                       Причини та типи конфліктів.

49.                       Психологічна структура конфлікту.

50.                       Стратегії поведінки учасників конфлікту.

51.                       Початкові фактори процесу атракції.

52.                       Взаємодія на рівні дружби.

53.                       Романтичні взаємини. Типи любові.

54.                       Альтруїстична поведінка у взаємодії.

55.                       Соціальна установка і реальна поведінка особистості.

56.                       Сімя, особливості подружніх взаємовідносин.

57.                       Альтернативні форми шлюбно-сімейних взаємин.

58.                       Феномен групи з погляду соціальної психології.

59.                       Класифікація малих соціальних груп.

60.                       Основні соціально-психологічні характеристики малої соціальної групи.

61.                       Специфіка міжгрупової взаємодії.

62.                       Характеристика групової динаміки.

63.                       Керівництво і лідерство у малій групі.

64.                       Прийняття групового рішення.

65.                       Продуктивність групової роботи.

66.                       Загальна характеристика великих соціальних груп.

67.                       Психологія соціальних класів.

68.                       Психологічні особливості українського національного характеру.

69.                      Психологія етнічних груп.

70.                       Психологія масових явищ.

 

Список рекомендованої літератури

Основна література:

1. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании.— М.: Наука, 1982.

2. Алешина Ю. Е. Консультативная беседа: введение в практическую со­циальную психологию. — М., 1996.

 3.  Андреева Г.М. Социальная психология. Уч. пос. М.: Аспект-Пресс, 2004.

4. Бехтерев В. М. Коллективная рефлексология. Избранные работы по социальной психологии. — М., 1994.

5. Битянова М. Р. Социальная психология: наука, практика и образ мыс­лей.—М., 2001.

6. Бобнев М.И. Социальные нормы и регуляция поведения.— М.: Наука, 1978.—311с.

7. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика, игры, упражнения. — СПб., 1994.

8. Будилова Е.А. Социально-психологические проблемы в русской науке.— М.: Наука,1983.-231с.

9. Введение в практическую социальную психологию / Под ред. Жукова Ю.М.,Петровской Л,А., Соловьевой О.В.— М., 1996.

10. Вичев В. Мораль и социальная психика. — М., 1978.

11. Волков И.П. Социометрические методы в социально-психологических исследо­ваниях.-Л.: Изд-во ЛГУ, 1970.- 88с.

12. Габитова Р.М. Человек и общество в немецком экзистенционализме,— М.: Наука, 1972.-222с.

13. Герген К.Дж. Социальная психология как история // Социальная психология: Саморефлексия маргинальности. – М.,1995.

14. Гибш Г., Форверг М, Введение в марксистскую социальную психоло­гию. — М., 1972.

15. Джонсон, Девід В. Соціальна психолопія: тренінг міжособистісного спілкування: Пер. з англ. — К., 2003.

16. Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелева Н.В., Уманець Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение.—Л.: ЛГУ, 1985.—168с.

17. Каган М. С. Системный подход и гуманитарное знание.  — Л.: Изд-во ЛГУ, 1991.

 18. Келли Г, Тибо Дж. Межличностные отношения. Теория взаимозави­симости // Современная зарубежная социальная психология. -- М., 1984. — С. 61 — 81.

19. Кэмбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прик­ладных исследованиях: Пер. с англ. — М., 1980.

20. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К., 1995.

21. Корнєв М.Н., Фомічова В.М. Психологія масової поведінки. – К., 2000.

22. Кузьмин Е.С. Основы социальной психологии,—Л.: Изд-во ЛГУ, 1967.— 173с.

23. Левикин И.Т. Теоретические и методологические проблемы социальной психо­логии.— М.: Мысль, 1975.— 256с.

24. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психоло­гии. — М., 1984.

25. Майерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. — СПб., 1996.

26. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. -  К., 1998.

27. Методология и методы социальной психологии / Под ред.           Шороховой Е.В.— М.:Наука, 1977.

28. Методы социальной психологии / Под ред. Кузьмина Е.С., Семенова В.Е.— Л.:Изд-во ЛГУ, 1977.

29. Морено Дж. Социометрия: Пер. с англ. — М., 1958.

30. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс: Пер. с франц. — М., 1998.

31. Московичи С. Общество и личность в социальной психологии // Сов­ременная зарубежная социальная психология. Тексты. — М., 1984.

32. Ньюком Т.М. Социально-психологическая теория:  интеграция индивидуального и социального подходов // Современная зарубежная социальная психология, Тексты. – М., 1984.

33. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. Навч. Посібник – К.,2003

34. Основы социально-психологической теории / Под общ. ред. А. А. Бо-далева, А, Н. Сухова. — М., 1995.

35. Пайнс Эйала, Маслэч Кристина. Практикум по социальной психологии.— СПб.: Изд-во «Питер», 2000,-528с.

36. Паповяк С.С. Математические методы в социальной психологии.—М.:Наука,1983.

37. Парыгин Б.Д. Социальная психология. Учеб. пособие. – СПб.: ГУП, 2003.

38. Перспективы социальной психологии: Пер. с англ. — М., 2001.

39. Петровская Л. А. Теоретические и методологические основы социаль­но-психологического тренинга. — М., 1982.

40. Практикум із соціальної психології. Навч. метод. посібник // Долинська Л. (ред.),Абрамян И., Артемчук О. та ін. –  К., 2001.— 155с.

41. Практикум по социально-психологическому тренингу // Под ред.             Парыгина Б.Д—СПб., 1994.

42. Прикладные проблемы социальной психологии / Под ред. Шороховой ЕВ...Левкович В.П.- М.: Наука, 1983.- 296с.

43. Принцип системности в психических исследованиях / Отв. ред.
Д. Н. Завалишина и В. А. Барабанщиков.  -— М.: Наука, 1990.

44. Почебут Л. Г., Чикер В, А. Индустриальная социальная психология. —СПб., 1997.

 45. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: Питер Ком, 1999.

46. Руденский Е. В. Социальная психология. Курс лекций, — М., 1997.

47. Савчин М.В. Педагогічна соціальна психологя. Навч. посібник. –Дрогобич, 1998.

48. Савчин М. В. Соціальна психолопя. – Дрогобич, 2000.

49. Словарь-справочник по социальной психологии / В.Крысько. – СПб.: Питер, 2003.

50. Современная зарубежная социальная психология: Тексты / Под  ред.   Г. М. Андреевой, Н, Н. Богомоловой, Л. А. Петровской.  — М.: Изд-во МГУ, 1984.

51. Социальная психология в трудах отечественной психологии / Сост. Свенцицкий А.Л. – СПб.: Питер, 2000.

52. Социальная психология и общественная практика / Под ред. Шороховой Е.В., Левкович В. -М.: Наука, 1985.-231с.

53. Социальная психология: ключевые идеи / Бэрон Р., Бирн Д., Джонсон Б. – СПб.: Питер, 2003.

54. Социальная психология / Под ред. Кузьмина Е. С., Семенова В. Е.. —Л., 1979.

55. Социальная психология / Под ред. Петровского А.В.— М,: Просвещение, 1987.

56.Социальная психология / Под ред. Сухова А. Н., Деркача А. А.. — М., 2001.

57. Социальная психология. Проблемы методологии, исто­рии и теории. — СПб., 1999.

58. Социальная психология / Сост. Р.Мокшанцев. – М.: ИНФРА-М, 2001.

59. Социальная психология. Хрестоматия / Сост. Е.Белинская, О.Тихомадрицкая. – М., 1999.

60. Теоретические и методологические проблемы социальной психологии / Под ред.  Г, М.Андреевой и Н.Н.Богомоловой.  —М.: Изд-во МГУ, 1977.

61. Теоретическая и прикладная социальная психология / Под. ред. А. К. Уледова. — М., 1988.

62. Филатова О. Г. Социальная психология. — СПб., 2000.

63. Флоренская Т. А. Психологические проблемы диалога в свете идей М. М. Бахтина и А. А. Ухтомского // Общение и развитие психики. Сборник научных трактатов. — М., 1988. — С. 21 — 31.

64. Хрестоматия по социальной психологии. – М.: МПА, 1995.

65. Шибутани Т. Социальная психология / Пер. с англ.                    Ольшанского В.Б.— Ростов-на-Дону, 1998.

66. Шихирев П. Н. Современная социальная психология. — М., 1999.

67. Шихирев П. Современная социальная психология в Западной Европе. – Л.: Наука, 1998.

68. Щекин Г.В. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности  и поведению: Монография.— К.: МАУП, 1995.

69. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования: Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М., 1998.

Додаткова література:

70. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. Социально-психологический аспект. –  М., 1990.

71. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение. – МГУ, 1991.

72. Альбульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. – М., 1991.

73. Ананьев Б.Г. О психологических эффектах социализации // Человек и общество. – 1971. – Вып. 9.

74. Андреева Г.М. Психология социального познания. – М., 1997.

75. Арестов Б.И. Психологический климат в коллективе. – М., 1973.

76. Арутюнов С, А. Этносы и культуры. Проблемы взаимодействия. – М., 1988.

77. Асмолов А.Г., Ковальчук М.А. О соотношении понятия установки в общей и социальной психологии // Теоретические и методологические проблемы социальной установки. – М., 1977.

78. Асмолов А.Г. Психология личности. – М.: МГУ, 1990.

79. Базаров Т.Ю. Управление персоналом развивающейся организации. – М.,1996.

80. Балл Г. А. Понятие адаптации и ее значение для психологии личнос­ти // Вопросы психологии. – № 1. – 1989.

81. Бэрон Р., Ричардсон Н.Д. Агрессия, – СПб., 1997.

82. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М., 1995.

83. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. – М., 1992.

84. Бернацкий Г.Г. Культура политической дискуссии, – Л.: Знание, 1991– 32с.

85. Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986.

86. Битянова Н.Р. Психология личностного роста: практическое пособие по прове­дению тренинга личностного роста психологов, педагогов, социальных работни­
ков. – М., 1995.

87. Блейк Р., Моутов Дж. Научные методы в управлении. – К., 1990.

88. Богданов В. А. Социально-психологические свойства личности. – Л., 1983.

89. Бодалев А.А. Личность и общение. – М., 1995.

90. Бодалев А.А. Психология общения. – М., 1996.

91. Божович Л.И. Проблема формирования личности. – М., 1995.

92. Бойко В.В., Ковалев Л.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. – М., 1983.

93. Бойко В.В., Маркин Л.А. Устная пропаганда: критерии, показатели, условия эффективности. – Л., 1983.

94. Борев Н.Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. – М., 1991.

95. Брудный А.А. Понимание и общение, – М., 1989.

96. БурлачукЛ.Ф. Психодиагностика личности. – К., 1989.

97. Вундт В. Задачи и методы психологии народов // Социальная психо­логия: Хрестоматия. – М., 1999. – С. 37 – 48.

98. Вудкок М, Фрэнсис Д. Раскрепощенный менеджер: Пер. с англ. –М., 1991.

99. Гнатенко П.І. Український національний характер. – К., 1997.

100. Говорун Т.В., Кікінеджі О.М. Гендерна психологія: Навчальний посібник. – К., 2004.

101. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К., 1989.

102. Голод С. И. Личная жизнь: любовь, отношения полов. – Л., 1990.

103. Голод С.И. Стабильность семьи: Социологический и демографический аспекты, – Л., 1984.

104. Горелов И., Енгалычев В. Безмолвный мысли знак: Рассказы о невербальной коммуникации. – М., 1991.

105. Гребенников И.В. Основы семейной жизни. – М., 1991.

106. Григорьева Т.Г. Основы конструктивного общения. Практикум, – Новосибирск,1997.

107. Гришина Н.В. Я и другие: Общение в трудовом коллективе. – Л., 1990.

108. Деркач А. А., Орбан Л. Э. Акмеологические основы становления пси­хологической и профессиональной зрелости личности. – М., 1995.

109. Дерябо С., Ясвин В. Гроссмейстер общения:  иллюстрированный самоучитель психологического мастерства. – М., 1996.

110. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. – М., 1987.

111. Донцов А. И. О понятии "группа» в социальной психологии // Вестник Московского университета. Серия 14, Психология. – № 4. – 1997. – С. 17 – 25.

112. Донцов А.И. Психология коллектива: Методологические проблемы исследования. – М.,  1984.- 208с.

113. Донченко Е.А.Социальная психика. – К., 1994.

114. Донченко Е.А., Титаренко Т.Н. Личность: конфликт, гармония. – К., 1989.

115. Доценко Е.Л. Психология манипуляции, – М., 1996.

116. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. – М., 1996.

117. Энкельман Н.Б. Харизма. М., 2000.

118. Эриксон Э. Идентичность, юность и кризис. – М., 1996.

119. Етнопсихолог1я: Навчально-методичний посібник / За ред. Л. Е. Ор­бан, В. Д. Хруща. – Івано-Франківськ, 1994.

120. Життя етносу: соціокультурні нариси: Навч.посібник /Б.Попов та ін.- К., 1997.

121. Журавлев А. Л. Психология совместной деятельности в условиях организационно-економических изменений: Дис. доктора психол. наук. – М., 1999.

122. Зейгарник Б.В. Теория личности К.Левина. – М., 1981

123. Зигерт В., Ланге Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.

124. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. – СПб., 2000.

125. Злобина Е.Г. Общения как фактор развития личности. – К., 1981.

126. Знаков В. В. Понимание в познании и общении. – М., 1994.

127. ЗнаковВ.П. Класификация психологических признаков истинности и неистинности сообщения в коммуникативных ситуациях // Психол.журнал. – 1999. – № 2.

128. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб., 2000.

129. Имедадзе И.В. Установка как системообразующий фактор деятельности // Теория установки и актуальные проблемы психологии. – Тбилиси, 1990.

130. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. – К., 1996.

131. Кабрин В. И. Психология коммуникативного развития человека как личности: Автореферат диссертации доктора психол. наук. – СПб, 1993.

132. Каган М.С. Мир общения. – М., 1988. 

133. Каганець І.В. Психологічні аспекти в менеджменті: типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика. – К., 1997. 

134. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. – К., 1993.

135. Карамушка Л. Організаційна психологія. – К., 2001.

 136. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях, – М., 1995.

137. Ковалев А.Г. Коллектив и социально-психологические проблемы руководства. – М., 1978.

138. Коломинский Я.Л. Человек среди людей, – Минск, 1987.

139. Кон И.О. В поисках себя: личность и ее самосознание. – М.,1987. 

140. Кондратьев М.Ю. Подросток в замкнутом круге общения, – М., 1997.

141. Корнелиус X, Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать кон­фликты. –  М., 1992.

142. Котова И.Б., Шиянов Е.Н. Социализация и воспитание. – Ростов н/Д., 1997.

143. КричевскийР.Л., Дубовская Е. М. Психология малой группы: теорети­ческий и прикладной аспекты. – М., 1991.

144. Кричевский Р.Л. Если Вы руководитель. Элементы психологии менеджмента в повседневной работе. – М., 1996.

145. Крысько В. Г., Деркач А. А. Этнопсихология. Теория и методология: Учебное пособие. – Ч. 1. – М., 1992.

146. Кудряшова Е.В. Лидер и лидерство. – М., 1996.

147. Куликов В. Психология внушения. – Иваново, 1978.

148. Куницына В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М. Межличностное об­щение. – СПб., 2001.

 149. Лабунская В. А. и др. Психология затрудненного общения: Теория. Ме­тоды. Диагностика. Коррекция. – М., 2001.

150. Лабунская В. А. О «практичности» социальной психологии невербаль­ного общения // Психологический вестник. – Вып. 1. – Ч. 1. – Ростов-на-Дону, 1996. – С. 307 – 324.

151. Лебедева М. М. Вам предстоят переговоры. – М., 1993.

152. Лебон Г.Психология народов и масс. – СПб., 1995.

153. Левин К. Разрешение социальных конфликтов. – СПб., 2000.

154. Лейтц Г. Психодрама: теория и практика, Классическая психодрама Дж.Морено. – М., 1994.

155. Леонтьев А.А. Психология общения. – Тарту, 1974, – 220с.

156. Ликсон Ч. Конфликт: семь шагов к миру, – СПб., 1997.

157. Лисина М, И. Общение, личность и психика ребенка, – М., 1997.

158. Личность в мире ценностей: Тезисы докладов научно-практической конферен­ции. –Новосибирск, 1994.

159. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология конфликта: Учебное пособие. – К., 2000.

160. Москаленко В.В.Социализация личности. – К., 1986.

161.  Минеева С.А. Полемика – диспут – дискуссия – М., 1990.

162. Митеев В.И. Социально-психологические аспекты управления. – М., 1975.

163. Мудрик А.В. Социализация и смутное время. – М., 1991.

164. Мясищев В.Н. Психология отношения. – М., 1995. 

165. Надирашвили Ш. А, Понятие установки в общей и социальной психо­логии. Тбилиси, 1974.

166. Немое Р.С., Кирпичник А.Г. Путь к коллективу. Книга для учителей о психологии ученического коллектива. – М., 1988.

167. Ножин Е.А. Мастерство устного выступления. – М., 1989.

168. Общая конфликтология: учебн.пособие / Ред. Ващенко И.В., Гиренко С.П. – Харьков, 2001.

169. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. – К., 1990.

170. Обозов Н.Н., Щекин Г.В. Психология работы с людьми. – К., 1990,

171. Ольшанский Д.В. Психология масс. – СПб., 2001.

172. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Посібник. – К., 2003.

173. Орбан Л. Э. Становление личности: Монография. – М., 1992.

174. Павленко В.М., Таглін С.О. Етнопсихологія: Навч.посібник. – К.: Сфера, 1999.

175. Панасюк А.Ю Управленческое общение. – М., 1990.

176. Панфилова А. П. Деловая коммуникация в профессиональной дея­тельности. – СПб., 1999.

177. Парыгин Б.Д. Социально-психологический климат коллектива. – Л., 1981.

178. Паркинсон Дж.Р. Люди сделают так, как захотите вы. – М., 1993.

179. Петровский А.В. Психология неадаптивной личности. – М., 1992.

180. Петровский А.В. Социальная психология коллектива. – М., 1989.

181. Пиз А. Язык телодвижений: Пер. с англ. – Новгород, 1992.

182. Пірен М. I. Основи конфліктології: Навчальний посібник. – К., 1997.

183. Пірен М.І. Основи етнопсихології: Підручник. – К., 1998.

184. Почебут Л.Т. Психология социальных общностей (толпа, социум, этнос). – СПб., 2002.

185. Прудченков А.С. Социально-психологический тренинг межличностного общения. – М., 1991,

186. Психологическая наука в Рссии ХХ столетия: проблемы теории и истории. – М., 1997.

187. Психология личности и образ жизни / Под ред. Шороховой Е.В.,            Бодалева А. А. – М., 1987.

188. Психология межличностного познания / Под ред. Бодалева А.А. – М., 1981.

189.  Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности // Психологический журнал. – 1996 – №5. – С.З – 18.

190. Ремшмидт X. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности. – М., 1994.

191. Рыжов В. В. Психологические основы коммуникативной подготовки: Автореферат диссертации доктора психол. наук. – Н. Новгород, 1995.

192. Семиченко В. А. Психология общения. – К., 1997.

193. Ситниченко Л.А. Человеческое общение в интерпретациях современной западной философии. – К., 1999.

194. Скотт Д. Г.  Конфликты и пути их преодоления. – К., 1991.

195. Словник-довідник термінів з конфліктології / За ред.М.І.Пірен. – Київ-Чернівці, 1995.

196. Сміт Е. Національна ідентичність. – К., 1995.

197. Соловьева О.В. Обратная связь в межличностном общении. – М., 1992.

198. Соснин В.А., Красникова Е.А. Социальная психология. – М., 2004.

199. Старовійт І.С. Збіг і своєрідності західноєвропейської та української ментальностей. – К., 1997.

200. Трусов В.П. Психология межличностного оценивания. – Л., 1984.

201. Трухін І.О. Соціальна психологія спілкування: Навчальний посібник. – К., 2005.

202. Узнадзе Д.Н. Теория установки / Ред. Ш.Надирашвили, В.Цаава. – М.: Воронеж, 1997.

203. Уманский Л. И. Поэтапное развитие группы как коллектива // Кол­лектив и личность. – М., 1975.

204. Фром Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

205. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб., 1997.

206. Чалдини Р. Психология влияния. – СПб., 2000.

207. Чудновский В. Э. Смысл жизни: проблема относительной эмансипированности от «внешнего» и «внутреннего» // Психологический журнал. – Т. 16. – № 2. – 1995. – С. 15 – 26.

208. Шакуров Р.Х. Социально-психологические основы управления: Руководитель и педагогический коллектив. – М., 1990. 

209. Швалб Ю. М., Данчева О. В. Одиночество: Социально-психологичес­кие проблемы. – К., 1991.

210. Шерковин Ю.А. Психологические проблемы массовых информационных процессов. – М.: Мысль, 1973. – 216с.

211. Шихи Г. Возрастные кризисы. Ступени личностного роста. – СПб., 1999.

212. Шостром Э. Анти-Карнеги, – М., 1992.

213. Шпет Г.Г. Введение в этническую психологию: Соч. – М., 1989.

214. Шульга Н.А. Этническая самоидентификация личности. – К.,1996.

215. Юнг К. Г. Психологические типы. – СПб.: М., 1995.

216. Юсупов И.М. Психология взаимопонимания. – Казань, 1991.

217. Ядов В.А. О диспозиционной регуляции социального поведения личности // Социальная психология в трудах отечественных психологов. Хрестоматия. – СПб, 2000.

218. Якобсон П.М. Общение людей как психологическая проблема. – М., 1993.