|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Соціальна психологія
Соціальна психологія« Назад
Соціальна психологія 22.09.2015 14:20
417 УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ
Кафедра психології та педагогіки
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
Для студентівнапряму підготовки “Психологія” Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр (денна,заочна)
Київ – 2013
Підготовлено: кандидатом історичних наук , доцентом кафедри психології та педагогікиЯнкіним В. О.
Затверджено на засіданні кафедри психології та педагогіки (Протокол № 1 від 29.08.13)
Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань
Якін В.О. Навчальна програма з дисципліни “Соціальна психологія” (для бакалаврів). К.: УСЗ, 2013 - 26с.
Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Соціальна психологія”, вказівки до виконання контрольних робіт, теми контрольних робіт, питання для самоконтролю, плани семінарських занять, методичні рекомендації викладачу, список літератури.
Університет сучасних знань УСЗ, 2013
Пояснювальна записка Соціальна психологія є відносно молодою наукою. Ставши самостійною на початку XX ст., у наш час вона є однією з наукових дисциплін, що динамічно розвивається. Отже, предмет цієї науки знаходиться теж у постійному розвитку та уточненнях. У сучасній соціальній психології існують декілька основних теоретичних напрямків, залежно від яких розглядаються концептуальні питання та прикладні проблеми соціальної психології. Головні завдання курсу "Соціальна психологія" полягають у тому, щоб дати студентам основні поняття, принципи та положення соціальної психології, навчити їх застосовувати соціально-психологічні знання у практичних сферах своєї діяльності. Мета курсу: сформулювати у студентів систему знань про предмет соціальної психології, закономірності соціальної поведінки особистості та різноманітні соціальні групи. Завдання курсу:
Міждисциплінарні зв’язки та місце дисципліни в навчальному процесі. Дисципліна «Соціальна психологія» логічно пов’язана з такими дисциплінами як загальна психологія, соціологія, конфліктологія, психологія управління. Вивчення дисципліни «Соціальна психологія» базується на знаннях з філософії, антропології, етнографії.
ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І УМІНЬ СТУДЕНТІВ У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
студент повинен вміти:
критерії оцінювання знань студентів Курс розрахований на 144 годин, у тому числі – 36 години лекцій, 30 годин семінарських занять, 2 годин індивідуальних занять, 76 годин самостійної роботи. Поточний та рубіжний контроль знань та умінь студентів здійснюється засобом письмових контрольних робіт, рефератів, аналізом практичних завдань після вивчення окремих тем, колоквіумів – після вивчення розділу. За підсумками вивчення дисципліни студенти складають - екзамен. Рівень знань студентів на екзамені оцінюється за чотирьох бальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”. “Відмінно” виставляється за умов, якщо студент демонструє вільне володіння питаннями програми, безпомилково виконує практичні завдання. Студент повинен правильно відповісти на два теоретичних запитання та розв'язати задачу. За своєю формою відмінна відповідь повинна бути логічною, матеріал викладатися чітко, впевнено. “Добре” виставляється за умови, коли студент дає повні правильні відповіді на два питання, при цьому допускає неповне висвітлення одного з питань, або при дачі правильних, але недостатньо повних відповідей на два питання, розв'язання задачі обов'язкове. “Задовільно” виставляється за умови, коли студент дає відповідь на одне питання, або недостатньо висвітлює два теоретичних питання та допускає помилки при розв'язанні практичного завдання. “Незадовільно” виставляється в тих випадках, коли студент демонструє некомпетентність у більшості питань програми, слабо володіє лексикою дисципліни. Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:
тематичний план дисципліни «СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ «СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»
Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні та історичні аспекти соціальної психології Тема 1. Об'єкт, предмет та структура соціальної психології Необхідність визначення предмета та об’єкта соціальної психології. Соціальна психологія як наука про закономірності становлення розвитку та функціонування соціально-психологічної реальності. Співвідношення понять "соціальне" та "психічне". Поняття соціально-психологічної реальності. Соціально-психологічне відображення, його зміст та форма. Поняття соціальної психіки. Психічне як суб'єктивне відображення та регулятор соціального процесу. Нормативність соціально-психологічної регуляції. Спільна діяльність та інтерсуб'єктні відносини як основа виникнення соціально-психологічних явищ. Ціннісний характер соціально-психологічного відображення. Інтеграція "соціального" та "індивідуального" як шлях розвитку сучасної соціальної психології. Основні сфери досліджень у соціальній психології: закономірності та механізми спілкування й взаємодії людей, великих і малих соціальних груп та особистості в системі суспільних та міжособистісних відносин. Різні підходи до визначення структури та функцій соціальної психології Визначення завдань сучасної теоретичної та прикладної соціальної психології. Література: [1.2.9.18.19.]
Тема 2. Місце соціальної психології в системі наукового знання Основні критерії виділення соціальної психології в системі наук про суспільство та людину. Зв'язок соціальної психології з соціальною філософією. етикою, історією, етнографією, педагогікою та іншими науками. Виникнення соціальної психології як результат розвитку та диференціації психологічної та соціологічної наук. Традиції розгляду соціально-психологічної проблематики у соціології та психології. Специфіка міждисциплінарного характеру соціальної психології. Особливості розвитку соціальної психології як самостійної науки. Принципи класифікації соціально-психологічних явищ за їх змістом та структурою. Специфіка та взаємозв'язок різних соціально-психологічних явищ. Прояв соціальної психології на різних рівнях соціальної організації та рівні особистості. Література:[1,2,3,16,18,19.]
Тема 3. Історія розвитку соціально-психологічних знань Емпіричні передумови та теоретичні витоки соціальної психології. Соціально-психологічні ідеї у поглядах античних філософів (Платон, Аристотель, Епікур). Розробка соціально-психологічних проблем у філософії нового часу (Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, К.А.Гельвецій, И.Бентам, А.Смит, А.Фейербах, Г.В.Ф.Гегель). Соціально-психологічна проблематика в історико-еволюційній соціології XIX ст. (О.Конт, Г.Спенсер). Виокремлення соціальної психології в самостійну науку. "Психологія народів" – теоретичні передумови, формування програми М.Лацаурусом та Г.Штейналем. Специфіка підходу В.Вундта до теорії "психології народів". Особливості дослідження етнічної психології в роботах О.О.Потебні. "Психологія мас", її витоки у психологічних концепціях вчених кінця XIX - початку XX ст. Індивідуально-психологічний напрям у соціально-психологічній проблематиці (В.Мак-Даугалл, У.Джеме) і у соціологічному напрямі (Е.Дюркгейм, Дж.Мід та ін.). Основні підходи до визначення праць Г.Тарда, їх розвиток в роботах Г.Лебона і С.Сігеле. Розвиток соціально-психологічної проблематики в роботах М.Михайловського. Основні напрями соціально-психологічних досліджень у соціальній психології Розвиток тенденції до пошуку ірраціональних чинників поведінки людини (З.Фрейд), Психоаналіз та інстинктивізм як соціально-психологічна орієнтація. Особливості розвитку соціальної психології як прикладної науки. Мала група як головний об'єкт соціально-психологічних досліджень. Спроби розробки емпіричних та експериментальних методів. Формування основ та програми експерименту в соціальній психології в роботах Г.Меде, Ф.Олпорта. Дослідження соціальної фасилітації та соціальної взаємодії. Коакційний ефект. Лабораторний експеримент як основний метод дослідження у соціальній психології. Школа групової динаміки К.Левша. Труднощі у розробці наукового підходу до розв'язання соціально-психологічних проблем у 20-ті роки в СРСР. Основні течії у соціальній психології того часу: рефлексологічна (В.Бехтерев) психологія поведінки (П.Блонський), реактологічна (М.Корнілов. В.Артем'єв). Специфіка педологічного підходу у соціальній психології. Культурно-історична концепція Л.Виготського та її вплив на розвиток соціальної психології. Зародження "діяльнісної концепції" в роботах О.Леонтьева. С.Рубінштейна. Соціально-психологічні ідеї у поглядах українських мислителів: С.Яворського, Ф.Прокоповича, Г.Сковороди, В.Яніва, О.Кульчицького та ін. Література: [1,2,3,16,17,18,19.]
Тема 4. Головні теоретичні напрямки сучасної зарубіжної соціальної психології Особливості розвитку американської соціальної психології, її зв'язок з філософією неопозитивізму та лабораторним експериментом. Спроба побудови соціальної психології на моделі точного знання. Проблема методу та змісту соціально-психологічного дослідження - сцієнтистський підхід до науки. Принцип верифікації як специфічний засіб перевірки істинності психологічних знань. Практична спрямованість американської соціальної психології. Спільне та особливе у розгляді соціально-психологічних проблем у класичному психоаналізі та неофрейдизмі. Соціалізація, агресія, культура - їх пояснення із психоаналітичної позиції (З.Фрейд, К.Юнг, А.Адлер. Е.Фромм). Когнітивістська орієнтація: гештальтпсихологія та теорія К.Левіна як основа когнітивістського підходу у соціальній психології. Ідея взаємозв'язку індивіда та оточення (середовища). Гуманістичні аспект когнітивістської психології. Теорії когнітивної відповідності. (Ф.Хайдер, Т.Ньюком, Л.Фестінгер, Ч.Осгуд, П.Танненбаум). Теорія структурного балансу Ф.Хайдера. Теорія комунікативних актів Т.Ньюкома. Теорія когнітивного дисонансу Л.Фестшгера Теорія конгруентності Ч.Осгуда та П.Танненбаума. Когіні-тивний підхід С.Аша, Д.Креча, Р.Крачфілда. Перспективи та недоліки розвитку когнітивістської орієнтації у соціальній психології. Біхевіорізм та необіхевіорізм як течії соціальної психології. Научіння як основний механізм надбання соціальної поведінки. Два типи научіння. Базові поняття сучасного біхевіоризму: "стимул", "реакція", "драйв" (спонукання), "генералізація" та "дискримінація", "підкріплення". Теорія агресії та наслідування (Н.Міллер, Д.Доллард). Теорія елементарної соціальної поведінки Г.Хоманса. Особливості гуманістичного напрямку у соціальній психології. Само-актуалізація як головний мотив життя людини та її роль у соціальній поведінці особистості. Мотивація та ієрархія потреб за А.Маслоу. Феноменологічна позиція К.Роджерса. "Я-концепція" як основа розв'язання проблеми міжособистісних стосунків, взаємин суспільства та індивіда. Інтеракціоністська орієнтація у соціальній психології. Концепція Дж. Міда – головне теоретичне джерело інтеракціонізму. Соціальний процес як інтеракція індивідів у групі та суспільстві. Інтеракція як відправний пункт соціально-психологічного аналізу. Символічний інтеракцюнізм як головний напрямок штеракціоністської орієнтації: "чиказька" школа (Г. Блумер) "айовська" школа (М.Кун). Поняття символічної взаємодії (комунікації), значення символів та жестів у формуванні людської психіки. Структура особистості за Дж.Мідом. Рольові теорії Т.Сарбіна. Є.Гофмана, Р.Лінтона. Прийняття ролі іншого як умова взаємодії між людьми Поняття "роль" та "соціальна роль". Соціологічний та соціально-психологічні підходи до поняття ролі. Взаємозв'язок соціальної ролі та статусу особистості. Особливості міжрольових та внутрішньорольо-вих конфліктів. "Соціальна драматургія" Е.Гофмана. Теорія референтної групи (Г.Хайман, Т.Ньюком, М.Шеріф, Г.Келлі, Р.Мертон). Функції референтної групи. Взаємозв'язок соціальних установок та референтних груп. Значення референтної групи для аналізу зв'язку між мотивацією людини та соціальною структурою Література: [1,2,3,5,9,13,16,17.]
Тема 5. Методологічні проблеми соціально-психологічного дослідження Поняття "методологія науки". Форми організації науки. Логіка та методологія наукового дослідження. Загальна методологія, спеціальна (часткова) методологія та методичні прийоми дослідження: взаємозв'язок понять та їх диференціація. Методологічні принципи соціальної психології. Поняття та характеристика наукового дослідження. Отримання ретельно зібраних даних. об єднання їх у принципи, перевірка та використання цих принципів для прогнозування як головні риси наукового дослідження. Специфічні особливості соціально-психологічного дослідження. Проблема емпіричних даних у соціальній психології. Кореляційні та експериментальні емпіричні дані. Поняття "гіпотеза". Особливості побудови гіпотез та теорії в соціально-психологічному дослідженні. Поняття “теорії середнього рангу” та їх значення для соціально-психологічного знання. Особливості верифікації гіпотез у соціальній психології. Обмеженість верифікації гіпотез у соціальній психології. Репрезентативність та надійність емпіричних даних у соціально-психологічному дослідженні. Об’єктивність та суб’єктивність як параметри якості дослідницької інформації. Обгрунтованість (валідність), точність та надійність як головні вимоги до дослідницького інструментарію та отриманої інформації. Людина як головне та специфічне джерело інформації в соціально-психологічних дослідженнях. Поняття “вибірка”, “генеральна сукупність”, “часткова (окрема) вибірка”. Проблема репрезентативності вибірки. Види вибірок. Поняття “соціально-психологічного дослідження”. Етапи соціально-психологічного дослідження. Різні підходи до класифікації методів дослідження (С. Рубінштейн, В. Кедров, А. В. Семенов та ін.). Особистості використання методів збирання даних та обробки інформації в соціально-психологічних дослідженнях. Роль, місце, переваги та обмеженість лабораторного експерименту в соціальній психології. “Ефект експериментатора”, “ефект досліджуваного” та їх вплив на репрезентативність соціально-психологічного дослідження. Проблема цінностей як специфічна проблема репрезентативності даних соціально-психологічного дослідження. Проблема еталона соціально-психологічного дослідження. Соціометрія як специфічний метод соціально-психологічного дослідження. Соціометрія як наука про суспільство: основні принципи та положення. Роль та місце емоційних відносин у розвитку особистості, групи та суспільства з позиції соціометрії. Головні принципи застосування соціометричного методу у соціально-психологічному дослідженні. Особливості практичного застосування соціометрії. Основні індивідуальні та групові індекси. Переваги та обмеження соціометричного методу. Література: .1,2,3,5,9,13,16.
Змістовий модуль 2. Закономірності спілкування та взаємодії людей
Тема 6. Проблема спілкування у соціальній психології Спілкування як необхідна умова існування людини та суспільства. Потреба у спілкуванні як реалізація об'єктивної потреби людей в об’єднанні, співробітництві та соціального розвитку. Спілкування як необхідний аспект людської діяльності. Різні підходи до визначення спілкування у психології, соціальній психології та соціології. Взаємозв'язок спілкування та спільної діяльності, спілкування та соціальні відносини. Спілкування та комунікація: їх особливості та підстави для диференціації Спілкування та взаємодія: спільне та відмінне у цих поняттях. Поняття спілкування у вузькому та широкому розумінні. Види та форми спілкування: за метою, за змістом та за засобами. Особливості масового та міжособистісного спілкування. Емоційна основа міжособистісного спілкування. Діада як основна форма міжособистісного спілкування. Спілкування як спосіб реалізації міжособистісних та соціальних відносин. Література: [1,2,4,10,11,15.]
Тема 7. Спілкування як взаємодія Різні підходи до визначення структури спілкування. Виокремлення функцій спілкування (Г.Андреєва. Д.Паригін, Б.Ломов та ін.). Взаємодія як форма зв'язку людей та соціальних груп у суспільстві. Взаємодія та інтеракція. Внутрішня та зовнішня сторони взаємодії. Суспільні та міжособистісні відносини: їх особливості. Зміст та форма взаємодії. Чуттєвий характер міжособистісної взаємодії. Кон'юнктивні та диз'юнктивні почуття. Спільна та індивідуальна діяльність: їх особливості та специфіка. Структура та механізми спільної діяльності. Поняття сукупного групового суб'єкта. Головні ознаки міжособистісної взаємодії: предметність, ситуативність. рефлексивність, експлікованість Типи та форми взаємодії та сумісної діяльності. Критерії ефективності спільної діяльності. Експериментальна схема взаємодії Р.Бейлза. Проблема взаємодії у символічному інтеракцюнізмі. Підходи до розгляду особливостей співвідношення між спілкуванням та діяльністю. Спілкування як конкретний вид діяльності (Б.Ананьєв. І.Кон. М.Каган). Спілкування як необхідний аспект діяльності (ОМЛеонтьєв). Спілкування як специфічний вид діяльності (О.Запорожець. М.Лісіна). Спілкування як комунікативна діяльність (О.Леонтьєв). Спілкування та діяльність як аспекти буття людини (Б.Ломов). Суб'єкт-об'єктна та суб'єкт-суб’єктна парадигми спілкування та діяльності. Література:[1,2,4,10,11,15.]
Тема 8. Спілкування як обмін інформацією Зміст, форма та функції комунікативного аспекту спілкування. Спільне та специфічне у поняттях "спілкування" та "комунікація". Сутність обміну інформацією між людьми - використання знакових систем. Проблема тезауруса, смисл та значення у комунікативному процесі. Різновиди інформації за впливом на реципієнта. Особливості спонукальної та констатуючої інформації. Специфіка видів інформації за характеристиками аудиторії. Структура комунікативного процесу. Рівні спілкування: імперативне, машпулятивне та діалогічне. Психологічні особливості монологу та діалогу. Схема діалогу. Мовлення як специфічний засіб комунікації. Схема передачі та сприйняття інформації. Завдання з орієнтації партнера по спілкуваннію (О.О.Леонтьєв). Характеристики комунікатора як важливий фактор підвищення ефективності комунікативного обміну. Феномен семантичне значущої інформації. Психологічні перешкоді на шляху передачі інформації. Види бар'єрів та їх особливості. Явища фасцинації та засоби її використання. Роль невербальної комунікації у комунікативному процесі. Оптико-кінетична система, її особливості. Загальні напрямки інтерпретування моторики комунікатора та реципієнта. Дослідження К.Бердствіла. Пара- та екстарлінгвістичні системи та їх роль у збільшенні семантично значущої інформації. Простір та час як фактори підвищення ефективнсоті комунікативного акту. Дослідження Е. Холла. Поняття “особистісного простору”, його особливості. Використання різних параметрів простору та часу у комунікативному процесі. Феномен хронотопів. “Контакт очей” як специфічний обмін інформацією. Дослідження М. Арджайла. Загальні правила ефективного використання “мови погляду”. Література: [1,2,4,10,11,15.]
Тема 9. Перцептивний аспект спілкування Теоретичні передумови виникнення соціальної перцепції. Перцептивні процеси в загальній психології. Специфіка вивчення перцептивних процесів у соціальній психології. Дослідження соціального сприйняття – вихідний пункт психології соціального пізнання. Проблема соціальної перцепції в теоріях когнітивної відповідності. Структура соціальної перцепції. Особливості змісту та процесів міжособистісного сприймання та розуміння. Явище стереотипізації, його переваги та недоліки в соціальній перцепції. Ефекти міжособистісного сприймання: ефект ореола, ефекти первинності, ефект новизни. Типові схеми формування першого враження. Особливості інтерпретації поведінки іншого. Феномен каузальної атрибуції. Логіка процесу приписування причин поведінки. Концепції Е.Джонса і К Девіса. Теорія каузальної атрибуції Г.Келлі. Модель аналізу варіацій та теорія каузальних схем. Помилки атрибуції. Феномен фундаментальної помилки атрибуції. Поняття розуміння та взаєморозуміння. Рівні розуміння іншої людини. Егоцентризм як нездатність до розуміння іншого. Різновиди егоцентризму Феномен ідентифікації у процесі людського спілкування. Особливості епатії як механізму взаєморозуміння. Види емпатії. Соціальна рефлексія як ефективний механізм розуміння іншої людини. Точність сприйняття соціальних об’єктів як проблема соціальної психології. Методи дослідження точності соціальної перцепції: їх переваги та недоліки. Суб’єктне та об’єктне сприйняття. Проблема соціально-психологічної компетентності. Психологічні технології та їх роль у підвищенні точності соціальної перцепції. Атракція як позитивна емоційна установка на соціальний об'єкт. Детермінанти атракції. Деякі принципи формування атракції. Роль атракції у життєдіяльності групи. Література:[1,2,4,5,10,11,15.]
Тема 10. Психологічні способи впливу у процесі спілкування Зміна поведінки та діяльності партнера по спілкуванню – основна мета психологічного впливу. Особливості психологічного впливу у стихійних та організованих групах. Перші соціально-психологічні теорії, що спрямовані на вивчення психологічного впливу. Зараження як засіб групового впливу. Основа зараження – несвідома схильність індивіда до співпереживання певних психічних станів. Феномен багаторазового взаємного підсилення емоційного впливу партнерів по спілкуванню як головний механізм зараження. Теорії зараження (Г. Гард, В.Мак-Даугалл, Г. Лебон, Т.Олпорт, С. Московичі та ін). Паніка як специфічний випадок соціально-психологічного зараження. Шокуючий стимул, дефіцит або надлишок інформації як умова виникнення паніки. Специфічні особливості поведінки людей у ситуації паніки. Причини виникнення або посилення паніки. Умови попередження та зкупинення паніки. Навіювання, або сугестія, як цілеспрямований вплив на основі некритичного сприйняття інформації. Погляди Г. Гарда, Г. Лебона, М. Михайловського, В. Бехтерева та інших дослідників щодо специфіки феномена навіювання. Сугестія та контрсугестія як важливі чинники соціалізації особистості, групової інтеграції та прогресу суспільства (Б.Ф.Поршнєв). Психологічна протилежність "Ми" та "Вони" – основа формування поля довіри та недовіри та дії сугестії. Умови ефективності навіювання. Прикладне значення досліджень соціально-психологічної сугестії. Наслідування як відтворення індивідом певних зовнішніх рис та зразків поведінки. Традиції дослідження навіювання в історії соціальної психології (Г.Тард. Г.Лебон, Г. Зиммель, З.Фрейд, М. Михайловський та ін). Роль наслідування у процесі розвитку дитини та засвоєння нею соціального досвіду. Особливості наслідування в соціальній групі. Мода як форма стандартизованої масової поведінки людей та соціальних груп. Суперечливість моди: ідентифікація та негативізм наслідування та протиставлення, уніфікація та персоналізація. Універсальність моди. Зв’язок моди зі смаками та звичаями. Теорії походження моди. Мода як фактор соціалізації особистості. Чутки як стихійна форма передачі інформації та засіб зняття особистісного напруження в умовах дефіциту інформації. Потреба задоволення в інформації – головний мотив сприймання та відтворення чуток. Інформаційна та експресивна функції чуток. Види чуток. Зв’язок чуток з пануючими у суспільстві масовими настроями та громадською думкою. Чутки як спосіб підвищення власного статусу та боротьби за лідерство у групі. Засоби протидії чуткам. Ефективність дії засобів масової інформації та пропаганди як спосіб попередження чуток. Роль авторитета та престижу джерела інформації у поширенні чуток. Переконання як спосіб цілеспрямованого впливу на свідомість та поведінку людини через звертання до її власних критичних суджень. Прямий та опосередкований засоби переконання. Особливості впливу комунікатора у процесі переконання: компетентність та привабливість як специфічні чинники ефективності переконання Особливості побудови змісту повідомлення та його вплив на реципієнта Використання контраргументів для підвищення ефективності переконуючого впливу. Ефект первинності та вторинності інформації в ефективності переконання. Канали комунікації та особливості їх використання у процесі переконання. Література: [1,2,5,10,14,16,19.]
Змістовий модуль 3. Соціальна психологія груп
Тема 11. Психологічна характеристика великих соціальних груп Методологічні та теоретичні принципи дослідження великих соціальних груп. Соціально-психологічна проблематика великих соціальних груп. Зв’язок понять велика соціальна група та масова поведінка. Особливості дослідження психології соціальних груп: обмеженість можливостей експерименту, специфіка спостереження, логіко-теоретичні та порівняльні методи аналізу, використання апарату статистики. Особливості дослідження великих соціальних груп в історії соціальної психології та соціології (М.Лацаурус, В.Вундт, Г.Лебон, Г.Тард, Е.Дюргейм, О.Потебня, Г.Шпет). Сучасні підходи до розв’язання проблеми великої соціальної групи. Проблема класифікації великих соціальних груп. Тимчасові, організовані, неорганізовані, стійкі та нестійкі великі соціальні групи. Структура великих соціальних груп. Соціально-психологічні особливості формування громадської думки та її вплив на функціонування великих соціальних груп. Дослідження психологічних особливостей народів, націй та рас в історії соціології та соціальної психології. Особливості етнічної та національної психології. Психологія нації та національна психологія, їх зміст та взаємозв’язок. Психічний склад нації та національний характер. Самосвідомість та самопочуття нації. Культурно-історичні, етнічні, національні традиції, стереотипи, забобони, їх психологічні характеристики. Національне та етнічне, національне та інтернаціональне у психології націй. Соціально-психологічні проблеми національної державності, національних стосунків та міжнаціонального спілкування. Міжнаціональний та етнічний конфлікти: витоки, сутність, динаміка та шляхи вирішення. Тенденції та перспективи розвитку національної свідомості та самосвідомості. Особливості формування національного характеру та менталітету. Загальна характеристика психології класів і класової психології. Ідеологія та психологія класів та прошарків як різні рівні класової свідомості до самосвідомості. Соціально-психологічні механізми потреб та інтересів соціальних класів та прошарків. Проблема соціального характеру. Традиції, звичаї та звички як складові психічного стану класу та класової психології. Класова психологія та соціальна диференціація сучасного суспільства. Література: [1,2,8,9,16,18,19.]
Тема 12. Особливості масової поведінки Біологічна обґрунтованість взаємодії індивідуальних та групових форм поведінки. Взаємозв’язок індивідуального та колективного у філогенезі. Особливості психологізації суспільних відносин у психоаналітичних концепціях (З.Фрейд, К.Юнг, А.Адлер, Е.Фромм). Природа агресивної поведінки особистості в концепціях Дж.Долларда, Н.Міллера, А.Бандури, А.Стаса, С.Стаса. Бюлогізація суспільних відносин у теоріях соціал-дарвиністичного напрямку. Ідеї К.Лоренца, Р.Ардрі, Д.Моріса стосовно біологічних джерел людської агресивності. Соціально-культурні фактори регуляції поведінки людини. Особливості соціологізації соціально-психологічних явищ у культурно-антропологічній школі. Натовп як специфічний фактор активізації типових рис людини. Поняття “натовпу" та його особливості. Класифікація видів натовпу. Методи вивчення натовпу. Г.Лебон та його концепція масової поведінки. Зараження та навіювання як механізми регуляції поведінки індивідів у натовпі. Розумова та чуттєва діяльність натовпу. Г.Тард та його погляди на природу натовпу. Наслідування як фактор регуляції поведінки натовпу. Злочинна поведінка натовпу як предмет аналізу психологічних та юридичних теорій. Особливості лідерства у натовпі. Поняття “маніпуляція”. Структура соціального маніпулювання. Види маніпулятивного впливу. Особливості стратегій та прийомів маніпулювання свідомістю та поведінкою людей. Феномен маніпуляції в теорії “психології мас”. Основні стратегії маніпулятивного впливу за теорією має: репрезентативність, церемоніал та переконання. Умови ефективної пропаганди з погляду Г. Леона, Г. Тарда, С. Москвичі. Особливості масової комунікації як основного засобу маніпулятивного впливу. Становлення та розвиток засобів масової комунікації. Публіка як специфічний різновид натовпу. Особливості функціонування громадської думки. Використання колективного впливу в сучасних маніпулятивних технологіях. Література: [1,2,5,10,14,18,19.]
Тема 13. Теоретико-методологічні та історичні аспекти дослідження малої соціальної групи. Динамічні процеси у малій соціальній групі Проблема визначення малої соціальної групи. Соціально-психологічний, психологічний та соціологічний підходи до вивчення малих соціальних груп. Проблема класифікації малої соціальної групи: за принципами організації, за характером взаємодії, за часом існування, за соціальною спрямованістю тощо. Основні теоретичні підходи у вивченні малої соціальної групи на 3аході: соціометричний напрям (Дж.Морено), соціологічний напрям(Е.Мейо), школа групової динаміки (К.Левін), інтеракціоністський напрям (Дж. Мід), психоаналітичний напрям (З.Фрейд. В. Бенніс та Г.Шеппардта ін.). Дослідження малої соціальної групи у вітчизняній психології. Рефксологічний напрямок у дослідженнях малої соціальної групи (В.Бсхтерев). Особливості педологічного підходу у вивченні групової психології (О.Залужний. Л.Виготський та ін.). Психотехніка та її роль у вивченні малої соціальної групи (П.Керженцев. О.Гастєв). Внесок А.Макаренко в теорію та практику колективу як виду малої групи. Структурні та динамічні аспекти малих соціальних груп. Різні підходи до визначення групової динаміки. Теорія поля як теоретична основа груподинамічного підходу (К.Левін Групові процеси як способи індивідуальної поведінки у групі. Література:[1,2,5,11,14,16,18,19.]
Тема 14. Утворення та розвиток малої соціальної групи Утворення малої соціальної групи. Соціальні та психологічні детермінанти виникнення малої соціальної групи. Група як структурна одиниця суспільного розподілу праці та соціальної диференціації суспільства. Роль потреб, інтересів та ціннісних орієнтацій у формуванні малої соціальної групи. Цілі та завдання спільної діяльності як основа виникнення малої соціальної групи, її структури, розміру та складу Потреба у задоволенні міжособистісного спілкування як психологічна детермінанта виникнення малої соціальної групи. Мала соціальна група як своєрідне мікросередовище спілкування та спільної діяльності. Мала соціальна група як єдність її формальної та неформальної структур. Специфіка формальної та неформальної організації, формальні та неформальні групи.Етапність розвитку малої соціальної групи як процес її групової життєдіяльності. Особливості підходів до розвитку малої соціальної групи у різних теоретичних концепціях. Стадії розвитку малої соціальної групи за М. Обером. Колектив як вищий рівень розвитку малої соціальної групи що формується на засадах спільної соціально значущої діяльності. Література: [1,2,4,12,18,19,20.]
Змістовий модуль 4 Проблема особистості в соціальної психології
Тема 15. Проблема соціалізації індивіда Неоднозначність поняття соціалізації.. Соціалізація, розвиток виховання та адаптація особистості. Первинна та вторинна соціалізація особистості. Зміст та структура процесу соціалізації. Різні підходи до визначення етапів соціалізації.Концепції Е.Еріксона та Р.Бернса про стадії соціалізації особистості. Формування свідомості та самосвідомості у процесі соціалізації, значення групових та соціальних норм у цьому процесі. Соціалізація та детермінація соціальної поведінки особистості. Механізми та інститути соціалізації. Залежність механізмів та інститутів соціалізації від характеру соціальних відносин. Соціаліалізація як формування самовідчуття, самосприймання, самопізнання та саморегуляції поведінки індивіда. Соціально-культурне: (символічне) оточення та становлення особистості. Персоніфікація як результат включеності індивіда в соціальну систему. Провідні види діяльності (праця пізнання, гра, спілкування) як основні сфери соціалізації. Проблема механізмів соціалізації в соціальній психології. Стихійні та цілеспрямовані механізми соціалізації.. Формування захисних функцій особистості у процесі соціалізації. Інститути соціалізації як транслятори соціального досвіду. Взаємозв'язок стадій соціалізації та інститутів соціалізації. Роль сім’ї та дитячих дошкільних закладів у первинній соціалізації людини. Школа як засіб соціалізації через систему освіти та виховання. Трудовий колектив як один з найважливіших інститутів соціалізації. Проблема референтності інститутів соціалізаціїПроблема "десоціалізащї" та "ресоціалізації”. Соціально-типове та індивідуальне у процесі соціалізації. Вплив великих соціальних груп (етносів, націй, професійних, політичних, демографічних) на процес соціалізації. Література:[1,2,5,8,12,14,15,16.]
Тема 16 Особистість у структурі групових відносин Поняття "індивід", "суб'єкт", "особистість", "індивідуальність" як певні рівні взаємовідносин людини з оточуючим світом. Особистість як головний об’єкт дослідження соціальній психології. Поняття особистості в системі теоретичного та практичного людинознавства (А. Ананьєв, Б. Ломов та ін.). Особливості підходів у дослідженнях особистості в соціальній психології. Співвідношення поглядів у вивченні особистості Б.Ананьєва, Л.Божович, В.Мясищева, К.Мясищева, К.Платонова, Д.Узнадзе, С.Рубінштейна. Особистість як об’єкт спілкування. Особистість та група, діяльність та поведінка особистості у групових процесах. Міжособистісні стосунки і регуляція діяльності та поведінки особистості. Поняття про групові та соціальні норми. Групові норми як стандарт поведінки особистості. Наслідки відхилення для особистості від групових норм. Література: [1,2,4,12,18,19,20.]
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Семінарське заняття № 1.Тема: Об'єкт, предмет та структура соціальної психології. Місце соціальної психології в системі наукового знання 1. Різні підходи до визначення предмета спціальної психології: а) дискусія про предмет соціальної психології (20- та 60-ті роки); б) специфіка сучасних підходів до визначення предмета соціальної психології: в) особливості соціологічного та психологічного підходів до предмета соціальної психології. 2. Феномен соціальної психіки, її структура та функції. 3. Особливості теоретичної та прикладної соціальної психології: структура, функції, завдання. 4. Соціально-психологічна проблематика в науках про суспільство та людину. 5. Співвідношення соціальної психології з соціологією та психологією. 6. Особливості соціально-психологічних явищ та їх обумовленість соціальними та психологічними факторами. Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література: [1, 2, 9,16, 18, 1 9.]
Семінарське заняття № 2. Тема: Історія розвитку соціально-психологічних знань
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література:[1,2.3,16,18,19]
Семінарське заняття № 3. Тема: Головні теоретичні напрямки сучасної зарубіжної соціальної психології
а) динамічна теорія функціонування групи А.Байона; б) теорія розвитку групи В.Бенніса та Г.Шеларда; в) тривимірна теорія інтерперсональної поведінки В.Шутца.
а) теорії когнітивної відповідності; б) теорія структурного балансу Ф.Хайдера; в) теорія комунікативних актів Т Ньюкома; г) теорія когнітивного дисонансу Л.Фестінгера; д) теорія конгруентності Ч.Осгуда і П.Танненбаума; є) когнітивні підходи С.Аша, Д.Креча, Р.Крачфілда.
а) теорія агресії та наслідування (Н.Міллер, Д.Доллард, О.Бандура); б) теорії діадичної взаємодії ( Д.Тібо, Г.Келлі, Г.Хоманс).
а) символічний інтеракціонізм; б) рольові теорії; в) теорія референтної групи.
а) аналіз критичних тенденцій в американській соціальній психології; б) особливості критичного підходу до розвитку соціальної психології в європейській науці. Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Літератур:[ 1, 2, 3, 5, 9, 13,16,17] Семінарське заняття № 4. Тема: Методологічні проблеми соціально-психологічного дослідження
Питання до дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література:[1, 2, 3,5, 9, 13, 16.]
Семінарське заняття № 5. Тема: Проблема спілкування у соціальній психології
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література[: 1, 2, 4, 10,11,15]
Семінарське заняття № 6. Тема: Спілкування як взаємодія
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література:[1, 2, 4, 10,11,15]
Семінарське заняття № 7. Тема: Спілкування як обмін інформацією
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література: [1, 2,4,10,11,15]
Семінарське заняття № 8.Тема: Перцептивний аспект спілкування
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література:[1 2, 4,10,11,15] Семінарське заняття № 9.Тема: Психологічні способи впливу у процесі спілкування
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література:[1, 2, 4,10,11,15]
Семінарське заняття № 10.Тема:. Психологічна характеристика великих соціальних груп
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література: [1,2,5,10,14,16,19]
Семінарське заняття № 11.Тема: Особливості масової поведінки
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література:[ 1, 2, 8, 9, 16,18,19]
Семінарське заняття № 12.Тема: Теоретико-методологічні та історичні аспекти дослідження малої соціальної групи. Динамічні процеси у малій соціальній групі
Питання для дискусії:
@Завдання для самостійної роботи:
Література:[1, 2, 5, 10,14,18,19]
Семінарське заняття № 13.Тема:. Утворення та розвиток малої соціальної групи
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Літератур: [1, 2, 5, 11,14,16, 18,19]
Семінарське заняття № 14. Тема: Проблема соціалізації індивіда
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література: [1, 2, 4,12,18 , 19,20.]
Семінарське заняття № 15. Тема Особистість у структурі групових відносин 1 .Психологічні особливості групових норм та нормативної поведінки. Феномен групового тиску, конформізм конформність та конформна поведінка.
Питання для дискусії:
Завдання для самостійної роботи:
Література:[1, 2, 5, 8, 12, 14,15,16]
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна:
Додаткова:
ЗМІСТ
УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ 03150 Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||