СОЦІОЛОГІЯ 13.07.2015 04:27

 

УДК316:355.233:159.9](076)

ББК60.5:68:88

С90

 

Рекомендовано до друку методичною радою Інституту

(протокол № 8 від „22” квітня 2014 р.)

 

 

 

 

   Сурганова Ю.О. Соціологія. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 33 с.

 

 

 

 

 

 

 

                               Рецензенти:   

 

В.В. Ткаченко, доктор  історичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри суспільних наук Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління».

А.І. Буймістер, кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ.

Л.І. Приполова, кандидат юридичних наук, викладач кафедри загально-юридичних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомості про автора:

Сурганова Ю.О. – викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат політичних наук.

 

 

 

                                   © Ю.О. Сурганова, 2014

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП ..........................................................................................................................................5

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................6

 

ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................7

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ....................................................................................11

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ........................................................................18

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ..............................................................................................................24

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ...........................................................................................28

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ…….................................................................30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Трансформаційні процеси в Україні, що відбуваються більше ніж 20 років та характеризуються зміною усіх сфер суспільного життя, піднімають безліч питань і потребують ґрунтовного осмислення з точки зору соціології. Адже соціологія як наука, що вивчає соціальну організацію та взаємодію в межах суспільства, допомагає зрозуміти події та соціальні процеси, що відбуваються навколо нас, акцентує увагу на тих аспектах соціального середовища, які ми часто ігноруємо або приймаємо як даність.

Фундаментальною метою дисципліни є формування світоглядних позицій щодо розкриття соціальних явищ та процесів, що пронизують взаємодію людей у різних сферах суспільного життя.

Предметно-видовими цілями є отримання вичерпної інформації про основні проблеми, що визначені предметним полем сучасної соціології як галузі наукового знання та стосуються закономірностей функціонування соціальних груп, спільнот, соціуму в цілому. Отримання навичок застосування категоріального апарату соціології, її методами дослідження, а також теоретичними та концептуальними напрацюваннями.

Загально-функціональними цілями є формування в усього загалу тих, хто навчається:

–                  уявлень про об’єкт, предмет, методи соціології як науки, її категоріально-понятійний апарат; досягнення світової та вітчизняної соціологічної думки,  основні сучасні соціологічні школи, напрями, концепції;

–                   навичок соціологічного дослідження суспільства загалом та його структурних складових на рівні особистості, соціальної групи (спільноти), соціальних організацій та інститутів;

–                   розуміння логіки структурування суспільства, враховуючи актуальні проблеми соціальної стратифікації та соціальної мобільності;

–                    умінь аналізувати конкретні соціальні явища та процеси в категоріях соціології; орієнтуватися у соціальній реальності, характеризувати різні аспекти соціальної структури суспільства;

–                   умінь застосування основних методологічних принципів організації та проведення соціологічного дослідження.

Дисципліна «Соціологія» відноситься до циклу соціально-гуманітарних дисциплін, що сприяють формуванню всебічно розвиненої людини з широким світоглядом. Соціологія тісно пов’язується з окремими темами таких навчальних дисциплін, як філософія, політологія, психологія, історія, теорія держави та права, статистика та математика, культурологія тощо.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Форма контролю – залік

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Назви тем	Нормативний обсяг годин	з них								Технічні засоби/ дидактичні засоби	Взаємозв’язок тем, що вивчаються, з іншими дисциплінами
			Всього годин з викладачем	з них				Самостійна та індивідуальна робота	з них
				Лекцій	Семінарських занять	Практичних занять	Модульна контрольна робота		Самостійна робота	Індивідуальна робота
1.	ТЕМА 1.  Соціологія як наука	6	4	2	2			2	2		Ноутбук, мультимедійний проектор	Філософія
2.	ТЕМА 2.  Основні напрями сучасної соціологічної думки	8	4	2	2			4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Філософія,  Політологія, Конфліктологія
3.	ТЕМА 3.  Суспільство як об’єкт соціологічного аналізу	8	4	2	2			4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Філософія
4.	ТЕМА 4.   Соціологічний аналіз особистості	6	4	2	2			2		2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Філософія,  Політологія, Психологія
5.	ТЕМА5.     Інституціональні основи соціального життя	8	4	2	2		+	4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Політологія,  Основи економічної теорії , Релігієзнавство
6.	ТЕМА6.  Соціальна динаміка	8	4	2	2			4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Філософія,  Політологія, , Основи економічної теорії , Психологія
7.	ТЕМА7.  Емпіричні соціологічні дослідження	14	6	2	4			8	4	4	Ноутбук, мультимедійний проектор	Філософія, Статистика
8.	ТЕМА8.   Галузеві соціологічні теорії	14	6	2	4		+	8	4	4	Ноутбук, мультимедійний проектор	Політологія, Культурологія, Основи економічної теорії,   Правознавство, Конфліктологія
9.	Форма контролю – залік
10.	Всього годин	72	36	16	20			36	18	18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

 

ТЕМА 1. Соціологія як наука.

Сучасна характеристика соціології як науки про суспільство. Проблема об’єкту та предмету соціології. Передумови виникнення соціології як окремої науки: економічні, політичні, наукові витоки соціологічного знання. Основні етапи розвитку соціології (протосоціологія, класичний, модерн, постмодерн).

Структура соціологічного знання: а) загально соціологічні  теорії або загальнотеоретична соціологія; б) спеціальні і галузеві соціологічні теорії або теорії середнього рівня; в) конкретні соціологічні дослідження, мікросоціологія. Функції соціології: описова, пізнавальна, пояснювальна, критична, прагматична, прогностична, ідеологічна, світоглядна. Основні завдання теоретико-методологічного та прикладного спрямування. Класичні методи соціології. Мультипарадигмальність соціології.

Джерела вітчизняної протосоціології. Становлення соціології як науки на теренах сучасної України.  Дослідження Женевського гуртка українських учених як початок самостійного соціологічного вчення науки. Вплив західних соціологів на його становлення. С. Подолинський, М. Драгоманов і Ф. Вовк, їх соціологічні погляди. Соціальна думка України кінця XVI – поч. XVII ст. Соціальна філософія Г.Сковороди.

 

ТЕМА 2. Основні напрями сучасної соціологічної думки.

Стан розвитку та специфічні риси сучасної соціології. Основні парадигми сучасного соціологічного знання та його структура. Теоретична соціологія: структурні та інтерпретативні парадигми.

Теорія розуміючої соціології (М. Вебер). Теорія формальної соціології (Г.Зиммель). Теорія структурного функціоналізму (Т.Парсонс). Соціальна система та її складники. Теорія соціального конфлікту (Ч.Р. Мисс). Теорія соціального обміну (Д. Хоманс, П.Блау). Інтегральна соціологія (П. Сорокін). Проблема соціальної інтеграції. Символічний інтеракціонізм (Дж.Мід, М. Кун). Поняття соціальної взаємодії. Психологічні теорії (З. Фрейд, Г. Леон, Л.Ф. Уорд, Ф.Гіддингс). Теорія соціокультурної динаміки.

Характерні риси розвитку української соціології кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Соціологія радянського періоду та її криза. Основні напрями та проблеми розвитку новітньої української соціології.

 

ТЕМА 3. Суспільство як об’єкт соціологічного аналізу.

Еволюція уявлень про суспільство. Поняття суспільства в соціології, його ознаки. Основні елементи суспільного життя: економіка, політика, соціальна, культурна та духовна сфери. Підходи до визначення способу організації елементів системи: детермінізм та функціоналізм. Економічний  детермінізм К. Маркса. Політичний детермінізм Е. Шілза. Культурний детермінізм М. Вебера. Функціональний підхід Г. Спенсера і Т. Парсонса.

Соціологічна типологія суспільств. Визначення типу суспільства: за особливостями соціальної структури (прості, складні) ; за провідними формами господарської діяльності (давнє суспільство або протосуспільство, аграрне, індустріальне, постіндустріальне). Альтернативні підходи до типології суспільств: формаційний та цивілізаційний. Соціологічна характеристика сучасного українського суспільства.

Системний підхід до суспільства в соціології. Поняття соціальної структури, її основні елементи та різновиди. Види соціальної структури суспільства: соціально-етнічна; соціально-професійне; соціально-демографічна; соціально-територіальна; соціально-класова та стратифікаційна. Поняття, ознаки та типологія соціальних груп. Соціальні спільноти та групи як елемент соціальної структури. Типологія соціальних спільностей. Соціальні групи та їх класифікація в залежності від чисельного складу (малі, середні, великі); характеру зв’язку у середині групи, його міцності та форм здійснення (первинні, вторинні); способу організації (формальні, неформальні) тощо.  Квазі групи та їх ознаки. Соціальна нерівність. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність.

Соціально-класова структура суспільства, тенденції та змін у пострадянському періоді. Динаміка соціальної структури українського суспільства періоду реформ 90-х років ХХ століття – початку ХХІ століття.

 

ТЕМА 4. Соціологічний аналіз особистості.

Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Особливості вивчення особистості в соціології. Значення біологічних, психологічних і соціальних чинників у формуванні особистості.

Процеси соціалізації, десоціалізації, ресоціалізації. Фактори соціалізації: очікування, зміна поведінки, прагнення до конформізму. Основні елементи соціалізації: соціальне середовище; людина як суб’єкт діяльності; спілкування; суб’єкт соціалізації. Суб’єктивні  феномени соціалізації або особистісні системи: мотиваційна, організуюча, реалізуючи. Основні рівні, фази, етапи і стадії соціалізації. Види соціалізації: первинна та вторинна. Агенти соціалізації. Функції соціалізації. Теорії розвитку особистості (Ч.Кулі, Дж. Мід, Ж.Піаже, Л.Колберг, Р.Лілтон, Т. Парсонс). Проблема соціалізації, соціальної адаптації та інтеріоризація. Ресоціалізація особистості в перехідних типах суспільств.

Особа як об’єкт і суб’єкт соціальних взаємодій та суспільних відносин. Структура особистості. Концепції З.Фрейда та П. Сорокіна про структуру особистості. Ядро особистості. Особистість і суспільство.  Соціальний статус та соціальна роль особи. Структура статусу. Основні види статусів. Особистісний і соціальний статус. Основні та неосновні (тимчасові) статуси. Основні статуси: особистісний, природжений, приписаний, досягнутий, соціоекомічний, формальний, неформальний, маргінальний. Статусний набір. Головний статус. Ієрархія статусів. Ранг. Міжстатусна дистанція.

Соціальна роль. Рольова поведінка. Типи рольової поведінки. Компоненти процесу засвоєння соціальної ролі. Ідеальна та реальна рольова поведінка. Рольовий набір. Рольова ідентифікація та дистанціонування. Рольове напруження та рольовий конфлікт: міжрольовий та в межах однієї ролі. Професійна деформація. Девіантна, делінквентна та злочинна поведінка. Соціальна діяльність і соціальна поведінка людей.

 

ТЕМА 5. Інституціональні основи соціального життя.

Соціальний інститут як елемент соціальної структури. Поняття, суттєві риси та загальні функції соціального інституту. Основні підходи до розгляду соціальних інститутів (функціоналізм, феноменологія, структурно-функціональний). Структура та основні елементи соціального інституту. Поняття та основні етапи процесу інституалізації та деінституалізації. Рівень розвину розвинутості соціальних інститутів як характеристика суспільства. Класифікація соціальних інститутів: реляційні, релятивні, інтегративні. Види основних соціальних інститутів: економічні; політичні; соціальні; стратифікації; виховні і культурні; релігійні; відтворення.  Основні фактори впливу на ефективність діяльності соціальних інститутів.

Поняття соціальної організації. Ознаки та загальні риси спеціальних організацій. Структура та управління в соціальних організаціях. Фактори впливу на ефективність діяльності організацій. Соціальний контроль: поняття, процес, механізм, результат. Структура та функції соціального контролю. Соціальні норми. Соціальні санкції

 

ТЕМА 6. Соціальна динаміка.

Соціальний зв'язок. Фактори, що визначають наявність соціальних зв’язків: природно-біологічні, психологічні; соціально-інституційні. Класифікація соціальних зв’язків: формальні, неформальні, особистісні, колективні, прямі, опосередковані, міцні (сталі), неміцні.

Соціальна діяльність та дія. Структура та види діяльності. Поняття та види соціальної дії та взаємодії. Соціальний процес. Види соціальних процесів. (Р.Парк, Е.Берджес). Особливості та відмінні риси соціальних процесів. Основні підходи до класифікації процесів (формальна школа, функціоналізм, за направленістю, за рівнем соціальної системи)

Соціальна зміна. Теорії соціальної еволюції та революції. Типи соціальних змін. Соціальних рух. Основні способи вивчення соціальних рухів. Основні умови, сприятливими для прояви і розвитку соціальних рухів: культурні течії, соціальна дезорганізація, соціальна незадоволеність. Соціальний розвиток. Соціальний прогрес  і регрес. Соціальна мобільність. Основні категорії теорії соціальної мобільності: горизонтальна, вертикальна, інтенсивність, інфільтрація, соціальна дистанція, сукупний індекс мобільності. Види мобільності. Шляхи (канали) соціальної мобільності.

 

ТЕМА 7. Емпіричні соціологічні дослідження.

Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види. Соціальний моніторинг. Програма і робочий план соціологічного дослідження. Вибірка. Основні методи соціологічних досліджень: аналіз документів, анкетне опитування, соціологічне опитування, соціологічне інтерв’ю, соціологічне спостереження, соціологічний експеримент.

Статистична обробка та аналіз емпіричної інформації. Статистика як інструмент обробки даних. Підготовка та аналіз первинної інформації. Підсумковий документ аналізу соціологічної інформації.

 

ТЕМА 8. Галузеві соціологічні теорії.

Поняття галузевої соціології. Соціологія сім'ї  та шлюбу. Поняття сім'ї та шлюбу. Сім'я як соціальний інститут та мала група. Типи та структура сім'ї. Соціальні функції сім'ї. Поняття та ознаки шлюбу. Класифікація шлюбів. Особливості розвитку сімейно-шлюбних стосунків в сучасних умовах. Проблеми стабільності сім'ї. Виникнення і подолання внутрішньо сімейних конфліктів. Соціальна політика держави в сфері сімейно-шлюбних відносин.

Релігія як соціальне явище. Види релігій, їх еволюція. Особливості соціологічного вивчення релігії. Місце соціології в системі наук про релігію. Однобокість тлумачення релігій в радянські часи. Релігія як соціальний інститут. Функції інституту релігії. Поняття «секуляризація». Релігійна ситуація в Украйні. Політика в сфері релігії.

Історія виникнення етносоціології. Понятійний апарат етносоціології: поняття, зв’язані з буттям, формою прояву різних сторін національних спільнот (етнос, нація, націоналізм, етнічні спільноти та ін.); поняття зв’язані з діяльністю, функціонуванням (міжетнічні відносини, міжетнічні конфлікти, інтернаціоналізація, асиміляція, інтеграція, етнічна стратифікація та ін.).

Предмет соціології політики. Політика. Політичні інститути. Політична культура. Мотиви соціально-політичної поведінки. Держава. Влада. Демократія, демократичні інститути. Політичні кон­флікти.

Економічна і соціальна сфери суспільства. Розвиток економіки як самоорганізуючого й підлеглого управлінню процеса. Об’єкт і завдання, система категорій та методів економічної соціології. Соціальний механізм регулювання економіки, його соціологічна сутність. Функції соціального механізму регулювання економіки. Завдання соціології у регулюванні процесу розвитку економіки.

Соціологічна сутність праці. Праця як базовий соціальний процес, її функції. Характер і зміст праці. Види праці. Ставлення до праці, чинники його формування і показники оцінки. Задоволеність працею.

Роль і місце соціології громадської думки в системі соціологічного знання. Об’єкт і предмет соціології громадської думки.  Теоретичне та практичне значення дослідження громадської думки. Співвідношення понять поінформованість і компетентність.

 

 

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

ТЕМА 1. Соціологія як наука.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1.Об’єкт, предмет, структура соціології як науки.

2.Методи та функції соціології.

3.Соціальні закони та соціологічні категорії.

4.Періодизація розвитку соціологічного знання.

 

Література до теми:

 

2-5,8, 20, 29,32, 36, 38-39, 43-44,46.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Протосоціолоогічний етап становлення соціологічного знання.
• Соціологічні погляди О.Конта.  
• Позитивізм Г.Спенсера.
• Погляди К. Маркса на соціальні процеси.
• Концепція соціологізму Е. Дюркгейма.
• Види соціальної дії за М. Вебером.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Становлення класичної теоретичної соціології (О.Конт, Г.Спенсер, Е. Дюркгейм, К.Маркс).
2. О. Конт про методи соціологічного дослідження суспільства.
3. Основні напрямки в соціології ХІХ ст. (географічний детермінізм, расово-антропологічна школа, соціал-дарвінізм, біоорганічна школа).
4. Поняття  «колективні уявлення» і «колективна свідомість» (Е. Дюркгейм).

 

 

ТЕМА 2. Основні напрями сучасної соціологічної думки

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1.Теорії макрорівня: структурний функціоналізм, теорія конфлікту.

2. Теорії мікрорівня: символічний інетракціонізм, етнометодологія.

3.Основні етапи розвитку соціологічної думки в Україні.

 

 

Література до теми:

 

2-5, 8, 10,12,17,27, 30, 32, 34, 45.

 

 

 

 

Пропоновані теми рефератів:

• Т. Парсонс – засновник інституціональної школи структурно-функціональної соціології
• Теорія «соціального обміну» (Дж.Хоманс, П. Блау).
• «Формальна соціологія» Г. Зіммеля.
  • Діалектична теорія конфлікту: теорії класів і класового конфлікту Р.Дарендорфа.
  • Біхевіоризм Дж.Уотсона.
  • Інтегральна соціологія П. Сорокіна.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Соціальні концепції технократизму.
2. Емпірична соціологія.
3. Неофункціоналізм Дж.Александера.
4. Протилежність каузального і функціонального підходів у соціології (В. Парето).
5. Психологічний напрям у соціології ХІХ – початку ХХ ст.Психологія народів  (М. Лацарус, Г. Штейнтель, В. Вунд) та психологія натовпу (Г. Лебон).
6. Сучасна соціологічна школа в Україні, стан та перспективи.

 

 

ТЕМА 3. Суспільство як об’єкт соціологічного аналізу.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Поняття та ознаки суспільства.
2. Типологія суспільств.
3. Соціальна структура суспільства.
4. Соціальні групи, класи та верстви.

 

Література до теми:

 

2-5, 8, 20 ,27, 25, 29-30, 43-44,46.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Типлогія суспільств Г. Спенсера.
• Погляди К. Маркса на суспільство.
• Співвідношення системи та життєвого світу в концепції Ю.Габермаса.
• Еволюція соціальної системи за Н.Луманом.
• Процес диференціації суспільства, типи диференціації.

 

 

 

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Формаційний та цивілізаційний підходи до типологізації суспільств.
2. Соціально-етнічна, соціально-професійна, соціально-демографічна, соціально-територіальна, соціально-класова та стратифікаційна структура суспільства.
   1. Соціальна система та індивідуальні якості особистості.
   2. Просторовий, психологічний та соціальний контакт як основа соціальної взаємодії.
      1. Проблема адаптації людини в перехідних суспільствах.

 

 

ТЕМА 4. Соціологічний аналіз особистості.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1.Особистість як категорія соціології.

2.Концепції особистості.

3.Соціалізація як становлення соціального «Я».

4.Соціальна роль та соціальний статус особистості.

 

Література до теми:

 

2-5, 8, 20 ,25, 29, 27, 30, 32-34, 38-39, 43-44,46.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Основні соціологічні теорії розвитку особистості (Ч. Кулі, Дж. Мід, Ж.Піаже, Т. Парсонс ).
• Агенти та механізми соціалізації.
• Соціальна активність особистості.
  • Р. Мертон про типи поведінки в суспільстві: ритуалізм, ретретизм, інноваційна поведінка, конформізм.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Поясніть – як Ви розумієте такі поняття, як соціальна адаптація особистості, інтеріоризація, амбівалентність?
2. Який зміст слід вкладати у розуміння теоретичного та психологічного рівня моральної свідомості?
3. Розмежуйте такі поняття як ресоціалізація та десоціалізація?
4. Що слід розуміти під терміном «професійна деформація»? Які фактори професійної діяльності (зовнішні та внутрішні) можуть стати причинами деформаційних процесів?
5. 5.Поняття соціального характеру особистості, його взаємозв’язок з соціокультурними умовами її формування.

 

 

 

 

Тема 5. Інституціональні основи соціального життя.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1.Соціальний інститут як елемент соціальної структури.

2.Види і функції соціальних інститутів.

3.Структура та функції соціального контролю.

4.Соціальні організації. Типологія організацій.

 

Література до теми:

 

2-5, 8, 19 ,25, 29, 27, 30, 32, 34-35, 38-39, 43-44,46, 48.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Основні підходи до розгляду соціальних інститутів (функціоналізм, феноменологія, структурно-функціональний).
• Структурні компоненти соціальних інститутів та технологія їх функціонування.
• Основні функції соціальних інститутів: явні та латентні.
• Формальні та неформальні інститути та організації.
• Положення особи в організації, ієрархія.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Соціальні інститути як засоби організації і регулювання суспільних відносин.
2. Соціальні норми та санкції як елементи соціального контролю.
3. Делегітимізація суспільних інститутів: причини та наслідки.
4. Шляхи становлення та трансформації суспільних інститутів у пострадянських країнах.
5. Типи квазігруп: соціальні кола, аудиторії, натовп.
6. Вертикальна та горизонтальна організаційна структура.

 

Тема 6. Соціальна динаміка.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1.Концепції еволюційного та революційного розвитку суспільства.

2.Основні категорії соціального розвитку: соціальний процес, соціальна зміна, трансформація, прогрес і регрес.

3. Соціальний рух та мобільність як категорії соціального переміщення.

 

Література до теми:

 

2-5, 8, 19, 29-30, 32, 34-35, 38-39, 43-44,46, 48.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Види соціальної мобільності.
• Умови виникнення соціальних рухів.
• Співвідношення понять еволюція, революція, трансформація.
  • Глобалізація та тенденції розвитку соціальних і культурних процесів в сучасному світі.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Соціальна дія, соціальна взаємодія, соціальний обмін.
2. Основні способи визначення соціальних рухів.
3. Теорії культурно-історичних типів як альтернатива прогресивістським концепціям розвитку суспільства.
4. Соціально-контрольовані та стихійні процеси у житті соціуму.

 

Тема 7. Емпіричні соціологічні дослідження.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1.Методологія та типологія соціологічних досліджень.

2.Програма теоретико-прикладного соціологічного дослідження:

А) проблема, об’єкт та предмет дослідження;

Б) визначення цілей та завдань;

В) висунення гіпотез та розробка стратегічного плану дослідження;

Г) формування  вибіркової сукупності у соціологічному дослідженні.

3.Методи збору, обробки,  аналізу та інтерпретації соціальної інформації.

4. Особливості організації теоретико-прикладного та прикладного досліджень.

 

Література до теми:

 

2-8, 11, 13, 21-23, 29-30, 38-39, 52-53.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Проблема надійності інформації,  одержаної методом контент-аналізу документів.
• Анкетування як спосіб збору емпіричної інформації.
• Історія виникнення і теоретичні передумови методу фокус-групове інтерв’ю.
• Експеримент у соціологічному дослідженні. Методи перевірки гіпотези.
• Проблема вірогідності документальної інформації.
• Поштове опитування, специфіка та позитивна якість.
• Сприйняття соціологічного дослідження,  мотивація участі респондента у дослідженні.
• Поняття нормативності в організації соціологічних досліджень.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Статистичний аналіз емпіричної інформації.
2. Формування системи показників та індикаторів при проведенні соціологічного дослідження.
3. Схема розглядання факторів, що впливають на предмет: загальні та специфічні; прямі та опосередковані; об’єктивні й суб’єктивні. Формулювання гіпотез.
4. Описовий (аналітичний) стратегічний план, умови його застосування, відмінність від формулятивного.
5. Процедура телефонного опитування. Недоліки та позитивні сторони.
6. Поняття польової соціологічної лабораторії і проблеми організації її роботи.

 

Тема 8. Галузеві соціологічні теорії.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1.Соціологія сім’ї та шлюбу.

2.Соціологія релігії.

3. Етносоціологія.

4.Соціологія політики.

5.Соціологія економіки та праці.

6.Соціологія громадської думки.

 

Література до теми:

 

1,9,11,13-16,18,24,26,28,31,37,40-42,47,49,51.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Соціологічні проблеми міста та села.
• Молодь як суб’єкт суспільного розвитку та об’єкт суспільних впливів.
• «Економічна людина» як абстракція економічної теорії та елемент трудових ресурсів.
• Мотивація та задоволення працею як суб’єктивні фактори управління та менеджменту.
• Взаємодія сім’ї та суспільства як соціальна проблема.
• Шлюбні контракти як форма соціально-правової гарантії шлюбних стосунків.
• Соціально-територіальна організація суспільства.
• Соціологічні аспекти сучасної науки та освіти.
• Прикладні та емпіричні аспекти соціології злочинності.

 

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Поняття стать, роль, ідентичність, маскулінність та фемінність як головні категорії гендерної соціалізації.
2. Види гендерної нерівності: нерівність у домашній сфері, нерівність в виробничій сфері.
3. Молодіжна свідомість і основні рівні її функціонування: когнітивний, емотивний та конативний.
   1. Проблема зайнятості населення у сучасному суспільстві.
   2. Сім’я в нових соціокультурних умовах: «візитні союзи», груповий шлюб, «серійна моногамія», полігамія, «консенсуальний шлюб».
      1. Предмет та об’єкт соціології міста та села, її структура та функції.
   3. Центральні категорії соціології культури: система цінностей і норм, санкції, соціокультурні зразки поведінки (обряди, звичаї, традиції), соціокультурні уявлення, мова.
      1. Традиції соціокультурного мислення в Україні.
      2. Предмет та категорії соціології конфлікту.
      3. Соціології злочинності як нова галузь соціологічного знання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ

1. Крах феодалізму та початок процесу урбанізації у Європі у 19 ст. змусили по-новому переосмислити соціальні процеси та суспільство в цілому. Саме в цей час формуються так звані економічно та політичні передумови формування соціології як науки, що пов’язані з промисловою та буржуазною революціями. Виникла потреба переходу від загальних абстрактних філософських роздумів про суспільство, про тенденції розвитку до позитивної науки про суспільство як живе функціонуюче утворення.

Поясніть чому саме на цьому етапі розвитку людства з’являється соціологія як наука та розкрийте суть економічних та політичних передумов?

 

2. Соціолог Ентоні Гіденс доводить думку, що людині властива так звана соціологічна уява, яка відкриває можливість «мислити себе» поза звичайним перебігом особистого повсякденного життя. Застосування даного методу дає можливість поглянути на звичні події по-новому, відкрити латентні суспільні зв’язки, що існують між людиною і всім світом. 

Проаналізуйте з точки зору соціології таку звичну справу як вранішня філіжанка кави, з якої починається день багатьох людей. Розкрийте символічну цінність даного процесу та виокремте суспільно-економічні відносини, що передують йому.

 

3. Студенти психіатричного відділення університету були запрошені взяти участь у, як їм було сказано, новій формі психотерапії. Їх попросили викласти свою особисту проблему, яку їм потрібно вирішити, а потім задати психотерапевту кілька запитань з цієї проблеми. Спеціаліст був у сусідній кімнаті, так що учасники експерименту не могли його бачити, а зв'язок здійснювався по телефону. При цьому, на питання студентів психотерапевт міг давати тільки відповіді «так», або «ні». Студенти не знали, що людина, яка відповідає на їхні запитання, не була ніяким психотерапевтом, а відповіді "так" чи "ні" були заздалегідь визначені, незалежно від запитань.

Студенти, підсумовуючи результати своєї співбесіди, наділяли сенсом відповіді, що сенсу не мали. Коли ж відповіді видавалися суперечливими чи дивними, студенти вважали, що психотерапевт неправильно їх зрозумів.

Оцініть та поясніть реакцію студентів психіатричного відділення з точки зори такого напряму сучасної соціологічної думки як етнометодологія.

 

4. Один із засновників структурно-функціонального підходу в соціології Роберт Мертон першим запропонував розрізняти «явні» та «приховані» функції соціальних інститутів. Дана відмінність функцій було запроваджена дослідником задля пояснень певних громадських явищ, коли необхідно враховувати як явну (носить навмисний характері і усвідомлюється людьми), так і латентну (є наслідком діяльності, про яку учасники не знають) їх роль у суспільстві. На його думку головна частина соціологічного тлумачення полягає у виявленні латентної функції соціальної діяльності та соціальних інституцій.

Виявіть приховану та явну функції на прикладі «танцю дощу», який виконують індіанці племені Гопі в Нью-Мехіко.

 

5. Під впливом вчення Чарльза Дарвіна та інших відомих біологів-еволюціоністів ХІХ ст. з’являється суспільно-органічне розуміння суспільства. Суспільство на їх думку – це своєрідний організм, динамічна система, яка перебуває у постійному розвитку подібно до живого організму. Одним з представників  органічного напряму в соціології є Герберт Спенсер, який зазначав, що суспільство розвивається за тими ж законами, що й природа (перш за все за біологічними законами).  Головним для Г. Спенсера було вивчення структурних елементів суспільства (освіти, держави, права тощо), їх функцій та взаємозв’язку.

Опишіть процес становлення та функціонування суспільства як біологічного організму, що розвивається, має мозок, м’язи, нервову та кровоносну системи.

 

6. В межах соціологічної науки виокремлюють теорію лінійної соціальної еволюції. Згідно з нею суспільство у своєму розвитку проходить послідовно певні стадії розвитку і стає все більш досконалим.  Так, Огюст Конт виділяв: теологічну (до 1300 р.), метафізичну (до середини XIX ст.) і позитивну стадії (період від середини XIX ст. до сьогодні). На кожній з них, на думку Огюста Конта, суспільство ставало все раціональнішим, багатшим і менш агресивним.

Чи повністю Ви погоджуєтесь з позицією Огюста Конта? Поясніть свою позицію?

 

7.Соціологи виокремлюють певний історичний процес появи особистості: вважається, що спочатку, з цілісної племінної спільноти виокремлюється індивід, а вже потім з появою мови, культури, релігії з’являється особистість. Також вони наголошують на тому, що особистістю не народжуються - нею стають. Індивід є вихідним пунктом для формування у людини особистості. Аби стати особистістю індивід має пройти певний шлях розвитку. Для цього потрібні певні умови: генетичні, біологічні передумови та соціальне середовище з яким дитина взаємодії.

Доведіть думку, що інтеграція людини у суспільство відбувається на основі біологічних передумов через різні соціальні спільноти, групи.

 

8. Найбільш знаною і широко вживаною у соціології є тричленна структура особистості, представлена її складовими: соціальним статусом, соціальною роллю та спрямованістю особистості. Соціальний статус - це певне місце, позиція людини у суспільній ієрархії групи або суспільства в цілому. Статуси можуть бути приписані або вроджені (не контрольовані власною волею людини) та набуті або досягнуті (здобуті в результаті власного вибору та власних зусиль і контрольовані волею людини). Сукупність всіх статусів, що має людина, називається статусним набором. Серед усієї сукупності статусів людини є головний, який визначає стиль та спосіб життя, соціальне оточення, модель поведінки.

Проаналізуйте свій статусний набір та виокремить головний, який визначає Ваш спосіб життя?

 

9. Соціальні інститути — це специфічні утворення, що забез­печують відносну стійкість зв'язків і відносин у межах соціаль­ної організації суспільства, історично обумовлені форми орга­нізації та регулювання суспільного життя. Вони виникають за наявності певної потреби,  на основі соціальних зв’язків та організаційно оформлюється, мають надіндивідуальний характер. Можна виокремити 5 великих груп основний соціальний інститутів: економічні, політичні, сімейні, духовно-культурні.

Опишіть політичні інститути за наступною схемою: вкажіть на ті, символи, за допомогою яких ми умовно позначаємо даний інститут; соціальні статуси, які передбачає даний інститут; соціальні ролі які виконують громадяни в межах даного інституту; утилітарні риси політичної сфери; кодекси, які регулюють відносини людей в даній сфері; можливі ідеологічні системи, що передбачають її особливості функціонування.

 

10. Соціальні зміни – процес появи нових рис й елементів соціальних структур і систем соціальних взаємовідносин. Одним з різновидів соціальних змін суспільства є трансформація - зміни, що  стосуються всіх сфер життя суспільства (економічної, політичної, культурної) і відбуваються як наслідок впливу нововведень на традиційні структури, взаємодії різноманітних аспектів модернізації, елементів традиціоналізму і консерватизму. Як свідчить соціальна реальність країн Центральної і Східної Європи, в тому числі й України, трансформаційний процес включає в себе ряд стадій: соціальну діагностику; переоцінку існуючого стану суспільства як кризового і оцінку сутності, змісту і масштабів кризи, яка має системний характер; демонтаж старої системи, ліквідація її наявних невідповідностей існуючому рівню суспільного розвитку і його тенденціям; нове самовизначення суспільства, висування і обґрунтування шляхів подальшого розвитку.

Розкрийте сутність основних зміни, що відбуваються в процесі системної трансформації на прикладі України.

 

11. Соціальний рух — це масова колективна дія однієї або декількох соціальних груп, пов’язана із забезпеченням групових або суспільних інтересів, задоволенням як матеріальних, так і духовних інтересів, і направлених на соціальні зміни або опір їм у конфліктній протидії з іншими соціальними групами. Основними умовами, сприятливими для появи і розвитку соціальних рухів, є: культурні течії, під якими розуміються зміни в цінностях і нормах поведінки людей; соціальна дезорганізація, яка породжує аномію і відчуження; соціальна незадоволеність, тобто загальна незадоволеність людей умовами життя і системою соціальних відносин в даному суспільстві.

Які суспільства на Ваш погляд є більш схильними до появи соціальних рухів: сталі західні демократії чи країні, які нещодавно стали на шлях демократичного розвитку? Обґрунтуйте свою позицію.  

 

12. Революції стали причиною найважливіших змін у світовій історії за останні три століття. Цей термін у його сучасному розумінні став застосовуватися у той же час, що і термін демократія. Вони не були широко розповсюджені до того часу, поки успіх боротьби в Америці та Франції не показав, що в руках громадян з’явився новий інструмент впливу на владу. В історії людства можна нарахувати велику кількість випадків, коли люди існували у надзвичайних злиднях і підлягали жорсткому гнобленню, проте вони не повставали і не протестували. Постійна бідність або знедоленість не робить з людей революціонерів, вони, навпаки, здатні переживати складні умови смиренно, з відчуттям безвиході.

Поясніть, чому і за яких умов виникати революції?

 

13. Демоскопія – напрям, який пов’язаний з вивченням суспільної думки. У Сполучених Штатах Америки, Німеччині, Франції та інших розвинутих країнах створені цілі інститути з вивчення динаміки, тенденцій, стану суспільної думки. В межах даних інститутів науковці здатні не лише виявити закономірності руху масової свідомості, ставлення широких мас до певних подій, осіб, але й штучно формувати суспільну думку, впливати на людську психіку. Американський соціолог Д. Рисмен прямо вказує на те, що мета даних дослідних центрів – «контроль за думками» мас.

Що саме, на Ваш погляд може бути безпосереднім предметом дослідження демоскопії?

 

14. У. Липпамаиом ввів у соціологію таке поняття як соціальний стереотип. Під останнім звичайно розуміють стійкі, властиві певним соціальним групам схеми, структури, зразки поведінки. Зазвичай ці «стереотипи» формуються та розповсюджуються засобами масової комунікації.

Яку роль виконують стереотипи у нашому повсякденному житті і які приклади стереотипів Ви можете навести?

 

15. Американський соціолог Ч. Барнард розвиває концепцію «прийнятого авторитету». Відповідно до неї авторитет залежить не тільки від однієї сторони, але й від іншої. Авторитет має бути прийнятим, визнаним. Для цього необхідно виконувати наступні вимоги: накази та розпорядження мають бути зрозумілими; мають відповідати меті організації; мають співвідноситися з особистими інтересами адресата; мають бути здійсненими.

Наведіть приклади, коли дані вимоги порушуються та чи є достатнім виконання перерахованих вище умов для того аби авторитет керівника був  прийнятий?

 

16. Для масової комунікації важливо використовувати ма­сові стереотипи, щоб інформацію сприйняла більшість соціуму. Найчастіше їх використо­вують у рекламі. Наприклад, було помічено, що, обираючи певний продукт, покупець орі­єнтується не на раціональну інформацію, яка допомогла б його обрати, а на ту, що не суперечитиме вибору, який він зробив раніше, та підтвердить його звичні уявлення й установки.

Проаналізуйте рекламні телевізійні ролики та складіть список найпоширеніших стереотипів у рекламі. Чи можете ви пригадати випадки, коли стереотипні погляди, нав’язані ЗМІ, вплинули на Вашу поведінку або ставлення до певних явищ та процесів?

 

17. На підприємстві протягом певного періоду відбувається експеримент, що спрямований на виокремлення чинників підвищення продуктивності праці. Протягом досліду висувалося декілька гіпотез: по-перше, ліпше освітлення робочих місць, то вища продуктивність праці; по-друге, запровадження регулярних пауз для відпочинку, другого сніданку за рахунок компанії та одного скороченого робочого дня на тиждень веде до підвищення продуктивності праці; по-третє, що виробіток робітника зумовлюється тиском певної невеликої групи, неформальним членом якої є кожний робітник. З проведеного експерименту було зроблено висновок, що успіх трудової діяльності більше залежить від соціально-психологічних (людських стосунків), ніж від матеріальних чинників. Вплив останніх опосередковується громадською думкою, тобто залежить від того, якого значення працівники надають їх поліпшенню.

Поясніть результати проведеного експерименту та наведіть приклад того, як можна використати отримані результати дослідження?

 

18. Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання: «Соціальний конфлікт – результат спротиву існуючим у будь-якому суспільстві відносинам панування і підкорення. Придушення соціального конфлікту веде до його загострення, а «раціональна регуляція» – до «контрольованої еволюції». Хоча причини соціальних конфліктів у принципі усунути неможливо, “ліберальне” суспільство може залагоджувати їх на рівні конкуренції між індивідами, групами, класами» [Дарендорф Р. Соціальний конфлікт в індустріальному суспільстві. – Штутгарт, 1957.].

Яким чином, на Вашу думку, конфліктну ситуацію вирішую тоталітарні та авторитарні системах?

 

19. Кожній культурі властиві свої унікальні моделі поведінки, які видаються дивними представникам інших культурних формувань та утворень. Варто навести приклад культури Накирема, яка описується у відомому дослідженні Хораса Майнера: «В основі культури Накирема лежить вірування, що тіло людини потворне та схильне до хвороб та стражданнь. Маючи таке тіло, людина може сподіватися лише на допомогу певних ритуалів та церемоній, що здійснюють з використанням культових предметів, амулетів, магічних відварів. Вони зберігаються у білих скриньках, що обов’язково є у кожній хижі. Магічні амулети та відвари виготовляються декількома шаманами, що мають щедро винагороджуватися. Проте шамани самі узвари не роблять вони записують їх на якомусь таємному та старовинному діалекті. Цей діалект відомий лише збирачам трав, які за винагороду приготують потрібне зілля.  Накирема відчувають патологічний страх перед своєю ротовою порожниною. На їх думку, її стан впливає  на їх відносини з іншими членами плем’я. Дикуни вважають, якщо вони не будуть виконувати певний ритуал, то зуби випадуть, з ясен буде литися кров, а саму людину покинуть друзі та коханці. Аби цього не сталось, вони мають проводити щоденний ритуал, який для звичайних людей може видатися бридким: Мені говорили, що дикуни беруть до рота пучок свинячої щетини, змочений у магічний порошок, та виконують ритуальні рухи».

Ким є ці Накирема і у якій частині світу вони живуть? Як ви оцінюєте звичаї та традиції даного плем’я?

 

20. Особу піддають посиленому допиту або «промиванню мозку». На початкових стадіях допиту людина намагається чинити опір. Потім настає стан регресії до дитячого рівня. Особа починає моделювати у собі нові риси поведінки, що засновані на поведінці персони, що уособлює владу – людині, що провидить допит. Наслідком жорсткого допиту  є те, що жертва допиту починає відчувати потяг до слідчого, який з ним дуже грубо поводився.

Який процес зміни особистості описаний та які ще схожі випадки зміни моделей поведінки особи Ви можете назвати?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Змістовний модуль №1

 

1. Виберіть із запропонованих визначень саме те, яке відповідає визначенню соціології:

A. Соціологія — це система ідей, поглядів, уявлень, що містить у собі теоретичне осмислення політичного буття з точки зору інтересів,потреб, цілей, ідеалів соціальних груп та верств, національних утворень.

B. Соціологія — це галузь науки про людську поведінку, яка ставить за мету розкриття причинно-наслідкових зв’язків, що утворюються в процесі соціальних відносин між окремими людьми та людськими спільнотами в ході розподілу матеріальних, духовних благ, ролей та функцій, вивчає форми взаємодій та взаємозв’язків між індивідами і групами.

C. Соціологія — це наука про закономірності становлення, розвитку і функціонування суспільства, соціальних спільнот, соціальних відносин, соціальних процесів, механізмів і принципів їх взаємодії.

2.До категорії яких наук належить соціологія?

A. Про людську поведінку.

B. Про психічні якості людей.

C. Про політичну діяльність людей.

D. Про історичний розвиток подій.

3.Антропологія, історія, політологія та соціологія мають спільні________ наукового вивчення.

A. Предмети.

B. Об’єкти.

4.Яке з визначень є найбільш повним? — «Соціальне явище це — …»:

A. Конкретна змістова ситуація, запропонована респонденту як основа вибору чи відхилення інших членів групи.

B. Комплексна програма взаємопов’язаних заходів, спрямованих на розвиток соціальних процесів у трудовому колективі, регіоні.

C. Явище, обумовлене соціальною взаємодією двох і більше осіб.

5. Соціальне — це (яке з визначень є найбільш повним?)

A. Сукупність індивідів, яка існує реально, фіксується емпірично, характеризується відносною цілісністю та є самостійним суб’єктом історичної, соціальної дії, поведінки.

B. Процес засвоєння індивідом протягом його життя соціальних норм і культурних цінностей суспільства, до якого належать.

C. Сукупність певних властивостей і особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами в процесіїх спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя.

6. Соціальний закон — це:

A. Визнане правило, зразок поведінки чи дій індивідів, соціальних груп.

B. Об’єктивний та повторювальний зв’язок між соціальними явищами і процесами, які виникають завдяки масовій діяльності людей.

C. Значущість явищ і предметів з точки зору їх відповідності чи невідповідності потребам суспільства, соціальних груп і особистості.

7.Мікросоціологія — це:

A. Галузь соціологічних знань, що вивчає взаємодії між особами, всередині груп та повсякденну поведінку людей.

B. Галузь соціологічних знань, що вивчає великі елементи соціальних структур, їх стан та взаємодію.

C. Галузь соціологічних знань, що вивчає генезис, сутність,функції, спільні закономірності розвитку етносів.

8.Визначте, які положення були характерні для поглядів Г. Спенсера:

A. Обґрунтував соціологію як емпіричну науку, синтез теорії і емпірики; однією з центральних ідей є ідея соціальної солідарності (органічної, механічної).

B. Застосував принцип еволюції як методологічної основи будь-якого знання; розробив функціонально-біологічну концепцію суспільства (уряд-мозок, транспорт-кровообіг, економіка – обмін речовин).

C. Засновник теорії соціального конфлікту; прихильник революційного шляху розвитку суспільства; застосував поняття соціально-економічної формації.

9. Представниками якого напряму є Дж. Хоманс та П.Блау

A. Теорія соціального обміну.

B. Теорія соціального конфлікту.

C. Теорія ієрархії потреб. 

10. Теорія конфлікту –

A. Концепція сучасної західної соціології, яка розвиває положення К. Маркса про неминучий конфлікт між соціальними класами. Сучасні представники, як Р. Дарендорф, надають більше значення проблемі розподілу влади, ніж економічним чинникам.

B. Концепція сучасної західної соціології. Її представники (Р. Мертон, К. Девіс) виступають послідовниками Г. Спенсера і розглядають суспільство як систему взаємозалежних частин, кожна з яких має вплив на функціонування цілого.

C. Концепція сучасної західної соціології, представники якої (М. Вебер, Т. Парсонс) пояснюють різноманітні соціальні явища через суб’єктивну рефлексію учасників дій.

D. Концепція сучасної західної соціології. Її представники (Дж. Мід, М. Кун) розглядають взаємодію між людьми як безперервний діалог, у процесі якого вони спостерігають, осмислюють наміри один одного та реагують на них.

 

 

 

 

Змістовний модуль №2

 

1. Процес появи нових рис й елементів соціальних структур і систем соціальних взаємовідносин – це:

А. Соціальні зміни;

В. Трансформація;

С. Суспільний розвиток.

2. Глибока структурна зміна існуючого порядку функціонування спільноти - це:

А. Переворот;

В. Заколот;

С. Переворот;

D. Війна.

3.Соціальна мобільність — це:

A. Просування соціальними «сходинками» завдяки зовнішнім, не залежним від індивіда, групи властивостям (соціальному становищу, фізичним даним).

B. Міжгрупова та просторова рухомість населення, його здатність (готовність) до соціальних переміщень.

C. Здобуття індивідом чи групою певного статусу завдяки безпосередньо власним успіхам.

4.Поняття соціальної аномії за Е. Дюркгеймом — це:

A. Стан суспільства, за якого певне коло його громадян, знаючи про існування обов’язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже.

B. Сукупність технологічних, соціальних, культурних змін, спрямованих на вдосконалення системи в цілому.

C. Певний образ-схема станів та процесів, якби вони проходили без відхилень і перешкод, яка розглядається як найбільш зручний спосіб упорядкування емпіричного матеріалу.

5. Переклад змісту загальних понять в одиничні, емпірично фіксовані індикатори – це:

А. Висунення гіпотези;

В. Операціоналізація поняття;

С. Виокремлення мети дослідження.

6. Коли проблема, об’єкт або предмет дослідження належить до маловідомих або взагалі не вивчених, то використовується:

А. Аналітичний вид дослідження;

В. Пошуковий вид дослідження;

С. Описовий вид дослідження.

7. Уся сукупність одиниць спостереження, яка стосується певної проблеми – це:

А. Генеральна сукупність;

В. Вибіркова сукупність;

С. Банатоступенева сукупність.

8.Теорії середнього рівня — це:

A. Галузь соціологічних знань, що вивчає великі елементи соціальних структур, їх стан та взаємодію.

B. Галузь соціологічних знань, що містить теорії, які займаються вивченням конкретних прпроблем суспільного життя та мають тісний зв’язок з емпірикою.

C. Галузь соціологічних знань, що вивчає взаємодії між особами, всередині груп та повсякденну поведінку людей.

9. Окреме проживання молодого подружжя окремо від батьків чоловіка та дружини має назву:

А. Патрілокальна сім’я;

В. Матрілокальна сім’я;

С. Неолокальна сім’я.

10. Срийняття та оцінювання іншої культури з позиції вищості власної культури – це:

А. Культурний релятивізм;

В. Культурний етноцентризм;

С. Культурна трансмісія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ

1. Об’єкт, предмет, структура соціології як науки.
2. Методи та функції соціології.
3. Соціальні закони та соціологічні категорії.
4. Періодизація розвитку соціологічного знання.
5. Теорії макрорівня: структурний функціоналізм, теорія конфлікту.
6. Теорії мікрорівня: символічний інетракціонізм, етнометодологія.
7. Основні етапи розвитку соціологічної думки в Україні.
8. Поняття та ознаки суспільства.
9. Типологія суспільств.
10. Соціальна структура суспільства.
11. Соціальні групи, класи та верстви.
12. Марґінальні соціальні груп в умовах якісного оновлення суспільства.
13. Місце середнього класу в соціальній структурі суспільства та становлення середнього класу в Україні
14. Особистість як категорія соціології.
15. Концепції особистості.
16. Соціалізація як становлення соціального «Я».
17. Соціальна роль та соціальний статус особистості.
18. Соціальний інститут як елемент соціальної структури.
19. Види і функції соціальних інститутів.
20. Соціогрупова структура соціальних організацій.
21. Класифікація соціальних організацій.
22. Структурно-функційні відмінності соціальних інститутів від соціальних організацій.
23. Соціальні організації у сучасному українському суспільстві.
24. Структура та функції соціального контролю.
25. Концепції еволюційного та революційного розвитку суспільства.
    1. Історична еволюція соціальних систем (на прикладі розвитку європейських суспільств).
    2. Основні категорії соціального розвитку: соціальний процес, соціальна зміна, трансформація, прогрес і регрес.
    3. Соціальний рух та мобільність як категорії соціального переміщення.
    4. Контент-аналіз документів.
    5. Анкетування як спосіб збору емпіричної інформації.
    6. Фокусоване групове інтерв’ю.
    7. Методологія та типологія соціологічних досліджень.
    8. Програма теоретико-прикладного соціологічного дослідження.
       1. Електоральні опитування: специфіка та види.
       2. Дослідницькі стратегії вивчення масової комунікації в соціології (структурно-функціональний, критичний, семіотичний та постмодерний підходи).
       3. Організація польової соціологічної лабораторії.
       4. Експеримент у соціологічному дослідженні. Методи перевірки гіпотези.
       5. Метод експертних оцінок, його особливості.
       6. Етичні проблеми соціологічних досліджень. Професійний кодекс соціолога.
       7. Предмет та функції соціологія сім’ї та шлюбу.
       8. Предмет та об’єкт соціології міста та села, її структура та функції.
          1. Етносоціологія як галузь соціологічного знання. Об’єкт і предмет етносоціології.
          2. Основні характеристики етносу та його структура ( за схемою Е.Сміта).
          3. Призначення соціології політики.
             1. Соціологія праці: предмет, завдання, функції.
             2. Змістовні та процесуальні теорії мотивації праці.
             3. Об’єкт і предмет соціології громадської думки. Специфіка соціологічного підходу в дослідженні громадської думки.
             4. Соціальні функції громадської думки: вертикальний та горизонтальний виміри.
             5.  Предмет та завдання соціології масових комунікацій.
             6. Соціологічні проблеми міста та села.
                1. Всесвітні тенденції розвитку міст. Глобальні міста.
                2. Соціально-територіальна організація суспільства.
                3. Соціологічні аспекти сучасної науки та освіти.
                   1. Суспільство гендерної рівності: основні ознаки.
                   2. Особливості соціологічного вивчення релігії.
                   3. Соціології злочинності як нова галузь соціологічного знання.
                      1. Центральні категорії соціології культури: система цінностей і норм, санкції, соціокультурні зразки поведінки (обряди, звичаї, традиції), соціокультурні уявлення, мова.
                      2. Міжкультурна взаємодія у суспільстві.
                      3. Молодіжна культура як явище субкультури.
                      4. Предмет та категорії соціології конфлікту.

 

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Анцупов А. Я. Конфликтология : [учебник для вузов] / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов. – М. : ЮНИТИ,1999. – 507 с.
2. Арон А. Этапы развития социологической мысли. / А. Арон. – М., 1993. – 608 с.
3. Бачинин В. А. Социология: три курса лекций студентам-юристам / В. А. Бачинин. – Х. : Консум, 2003. – 576 с.
4. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман.. – М., 1995. – 323 с.
5. Бойко, І. І. Соціологія : навч. посіб. / І. І. Бойко; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. - К. : Сталь, 2012. - 380 с.
6. Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом./ И.А.  Бутенко. - М.: Высшая школа, 1989. М.: Высшая школа, 1989. -176 с.
7. Бутенко И.А. Организация прикладного социологического исследования. / И.А.  Бутенко.  - М.:Тривола, 1998. – 186 с.
8. Гіденс Е. Соціологія: Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник; наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
9. Гревцов Ю. И. Очерки теории и социологии права / Ю. И. Гревцов – СПб. : Юридический центр Пресс, 1996. – 221 с.
10. Дюркгейм Э. Норма и патология. Социология преступности (Современные буржуазные теории). М.: Издательство «Прогресс», 1966. С. 39–44.
11.  Єнін М.Н. Соціологія масової комунікації : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., що навч. за спец. ”Соціологія”, ”Реклама та зв’язки громадськістю” / М. Н. Єнін; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДЗ ”Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка”. — Луганськ : ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2012.- 167 с.
12. Западноевропейская социология  Х1Х – начала ХХ веков /Под ред. В.И.Добренького. – М.: Изд–во Международного университета бизнеса и управления, 1996.  - 520с.
13. Ідрісов Б. Електоральна соціологія : [навч.-метод. посіб.] / Б. Ідрісов; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Мелітопол. держ. пед. ун-т ім. Б. Хмельницького. — Мелітополь : ММД, 2012. - 255 с.
14. Крутінь Г.І. Соціологія конфлікту : практикум / Г. І. Крутінь, H. В. Чубур; [редкол.: В. Я. Кардаш (голова) та ін.]; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. закл. «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». — К. : КНЕУ, 2007. — 152 с.
15.  Лукашевич М.П.  Соціологія сім’ї: теорія і практика : навч. посіб. / М. П. Лукашевич; Ін-т підгот. кадрів Держ. служби зайнятості України. — К. : ІПК ДСЗУ, 2012. - 185 с.
16. Медіна Т.В. Соціологія сім’ї : Навч. посіб. / Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці : Рута, 2006. — 70.
17. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура (фрагменты) / Под ред. В. В. Танчера. – К.: Ин-т социологии, 1996. – 112 с.
18. Настасяк І. Ю. Соціологія права : навч. посіб. / І. Ю. Настасяк; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів : ПАІС, 2008. — 195 с.
19. Ньюстром Д.В. Организационное поведение: Поведение человека на рабочем месте: Пер. с англ. / Ньюстром Д.В., Дэвис К.; Ред. Ю.Н.Каптуревского. – СПб.: Питер, 2000. – 447 с.
20. Панина Н. В. Избранные труды по социологии : В трех томах. – Том II. Теория, методы и результаты социологического исследования образа жизни, психологического состояния и социального самочувствия населения / Н. В. Панина / [Сост. и ред. Е. И. Головахи]. – К. : Факт, 2008. – 312 с.
21.  Паниотто В. И. Качество социологической информации (методы оценки и процедуры обеспечения) / В. И. Паниотто. – К. : Наукова думка. – 1986. – 206 с.
22. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження : Курс лекцій / Н. В. Паніна. – [2-ге видання, доповнене]. – К. – 2007. – 320 с.
23. Паніотто В. І. Статистичний аналіз соціологічних даних / В. І. Паніотто, В. С. Максименко, Н. М. Харченко. – К. : Вид.дім «КМ Академія», 2004. – 270 с.
24. Панюков  В. С. Соціологія ринку : [курс лекцій] / В.С.Панюков, Л.Д.Кузьмінська; Держ податк. адмін. України, Нац. ун-т Держ. податк. служби України. — Ірпінь : Нац. ун-т ДПС України, 2007. — 495 с.
25. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс ;[пер. с англ.]. – М.: Аспект- Пресс, 1998. –270 с.
26. Петрова Л. Е. Социальное самочувствие молодежи / Л. Е. Петрова // Социологические исследования. – 2000. – № 6. – С. 50–55.
27.  Пилипенко В.Є. Українська соціологія сьогодні: дослідження основних сфер життєдіяльності суспільства / В.Є. Пилипенко. — Львів : ЗУКЦ, 2012. — 329 с.
28. Пірен М.І. Соціологія релігії : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Пірен; Міжрегіон. акад. упр. персоналом. — К. : Вид. дім «Персонал», 2008. — 343 с.
29. Попова И.М. Социология. Введение в специальность. / И.М.  Попова. - К.: Тандем, 1997. - 287 с.
30. Ритцер Дж. Современные социологические теории. / Дж. Ритцер. - 5 – е изд. – СПб.: Питер, 2002. – 688 с.
31. Скуратівський А.В.Правова культура: сутність, стан та шляхи розвитку // Збір. наук. пр. УАДУ. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - Вип.1. - С.389-401.
32.  Смелзер Н. Социология. / Н. Смелзер. – М. : Феникс, 1998. – 688с.
33. Сорокин П.А. Социальная стратификация и мобильность // Человек. Цивилизация. Общество. — М.: Политиздат, 1992. – С. 313-392.
34. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. / П.А.  Сорокин. - М.: Политиздат, 1992. – 543с.
35. Социология и психология управления: Учеб. пособ. / Ю.Н. Аксененко, В.Н. Каспарян, С.И. Самыгин, И.О. Суханов. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 512 с.
36. Социология: наука об обществе: Учеб. пособие для студ. вузов // под ред. Андрущенко В. П., Волович В. И., Головченко Г. Т., Горлач  Н. И., Добрускин М. Е. - Х., 1996. — 688с.
37. Соціальна психологія: курс лекцій. Практикум. Хрестоматія / П. А. Козляковський, А. П. Козляковський ; Миколаївський держ. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". - Миколаїв : [б.в.], 2005. - 424 с.
38. Соціологія : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / [Докаш В. І. та ін.; за заг. ред. В. І. Докаша]; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича.- 2-ге вид., доопрац., допов. — Чернівці : ЧНУ, 2012. - 447 с.
39. Соціологія : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / [Є. В. Перегуда та ін.]; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. - К. : КНУБА, 2013. - 147 с.
40. Соціологія громадської думки : метод. рек. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича; [уклад. С. Ю. Ципко]. — Чернівці : ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2011. — 87 с.
41. Соціологія освіти : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [І. М. Гавриленко та ін.]; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка [та ін.].- 2009. -287 с.
42. Соціологія політики : енциклопед. слов. / Центр практ. філософії, Центр соц. і політ. досліджень та технологій ”Соціополіс”; [авт.-упоряд.: В. А. Полторак, О. В. Петров, А. В. Толстоухов; редкол.:А. В. Толстоухов (кер.) та ін.]. — К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2009.  – 540с.
43. Соціологія: Навч. посіб. / За ред. С.О. Макеєва. – К. : "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 1999. – 343с.
44. Соціологія: словник термінів і понять / Біленький Є. А. [та ін.]; за ред. Біленького Є. А. і Козловця М. А. — К. : Кондор, 2011. — 370 с.
45. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд. Віталій Лях. – К.: Либідь, 1996. – 384 с.
46. Танчин І. Соціологія : Навч. посіб. / І. Танчин. - Л. : Укр. акад. друкарства, 2005. - 360 c.
47. Терещенко В.К. Соціологія праці : підручник : [навч. посіб. для підгот. бакалаврів у галузі знань 0305 у вищ. навч. закл. II-IV рівнів акредитації] / В.К.Терещенко, В.А.Ткачук, В.І.Лисенко.— Вид. 2-е, доповн. і переробл. — К. : Четверта хвиля, 2007. — 166 с.
48. Холл Р.Х. Организации: структуры, процессы, результаты./ Р.Х.   Холл. – СПб.: Питер, 2001. –  512 с.
49. Чугаєвський В.Г. Соціологія педагогіки : навч. посіб. / В. Г. Чугаєвський, Л. В. Чугаєвська; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т соціології, психології та упр. — К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. — 228 с.
50. Щербина В.В. Социальные теории организации: Словарь./ В.В.  Щербина– М.: ИНФРА-М, 2000. – 264 с.
51. Юрій М.Ф. Соціологія культури: Навч. посіб. / М.Ф.  Юрій. – К.: Кондор, 2006. –302 с.
52. Ядов В.А. Социологическое исследование. Методология. Программа. Методы. / В.А. Ядов. –Москва: Наука, 1992. – 239 с.
53. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности: Учебник для студ. вузов. / В.А. Ядов. – Москва: Добросвет, 1998. – 596 с.