
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Соціологія
Соціологія« Назад
Соціологія 11.10.2016 06:57
ЗМІСТ
Вступ
Рекомендації призначені для випускників – студентів спеціальності 6.030101«Соціологія» денної і заочної форм навчання Гуманітарного інституту Національного авіаційного факультету. В них подається структура курсової роботи, загальні вимоги до її змісту й оформлення, загальні правила написання, цитування і посилання, критерії оцінювання та вказівки щодо процедури захисту роботи, зразки необхідних документів.
Курсова робота є самостійною, науковою, теоретично-практичною, навчально-дослідною (науково-пошуковою) роботою студента, що завершує вивчення основних дисциплін, передбачених навчальним планом. При її виконанні повинні бути використані і продемонстровані всі знання, вміння та навички, отримані за час вивчення дисципліни (спецкурсу). Мета написання студентами курсових робіт — закріпити, поглибити й узагальнити теоретичні знання та практичні навички, здобуті під час навчання. Студент повинен показати володіння навичками: ü аналізу предметної області дисципліни, ü узагальнення й систематизації науково-теоретичного матеріалу; у залежності від специфіки навчальної дисципліни: ü методологічної, методичної, практичної реалізації соціологічного дослідження з подальшим аналізом і інтерпретацією отриманих результатів, ü проведення вторинного аналізу фактологічного матеріалу (соціологічних, статистичних та ін. Даних), ü формулювання і викладу власних позицій та точок зору, ü оформлення й грамотної подачі результатів науково-дослідної роботи. Курсові роботи, що виконуються в системі вищої школи, відносяться до розряду навчальних самостійних робіт, тому в більшості випадків в їх основі повинен бути аналіз вже відомих теоретичних положень і практичних результатів. Проте, курсова робота не може бути простою компіляцією і складатися з фрагментів різних статей і книг. Вона повинна бути науковим, завершеним матеріалом, включати факти і дані, що розкривають взаємозв’язок між явищами, процесами, аргументами і містити щось нове: узагальнення літератури, матеріалів емпіричних досліджень, в яких з’являється авторське бачення проблеми. Цьому загальнотеоретичному положенню підпорядковується структура роботи, її мета, завдання, методика дослідження і висновки. Завдання на курсову роботу. Перелік запропонованих тем є рекомендованим. Він зберігається на випусковій кафедрі й оновлюється щороку. Тема курсової роботи обирається слухачем самостійно з урахуванням доступності відповідної інформації, інтересу виконавця. Студентові надається право самостійно сформулювати тему та зміст курсової роботи. Тема курсової роботи обов’язково узгоджується із викладачем. Студентові надається право обрати одну із запропонованих тем курсової роботи або самостійно сформулювати її, якщо такої не виявилося у запропонованому переліку. При цьому тема і зміст курсової роботи повинні відповідати соціологічній проблематиці і бути актуальними в науковому і практичному значенні. Обрана тема курсової роботи узгоджується з керівником не пізніше визначеного терміну. Керівником курсової роботи може бути провідний викладач або асистент – згідно навчального навантаження викладачів.
2. Етапи виконання курсової роботи
Для підготовки курсової роботи треба виконати наступні позиції.
Таблиця 1 Орієнтовні терміни написання курсової роботи
Робота над курсовою роботою не повинна відкладатися на останні дні. Ставитися до неї необхідно з відповідальністю і сумлінням. Лише систематична, правильно спланована і організована праця дасть можливість досягти високого результату у встановлені терміни.
Порядок підготовки курсової роботи
3. структура курсової роботи тарекомендованийобсягїїелементів
Титульний лист На титульному листі повинні бути зазначені (зразок див. в додатках).: - назва вищого навчального закладу; - назва кафедри, де виконувалася робота; - назва групи; - прізвище, ім’я та по-батькові автора роботи (повністю); - тема роботи; - прізвище, ініціали, посада й учений ступінь керівника; - місце і рік виконання роботи
Зміст Служить для забезпечення швидкого пошуку потрібної інформації й повинен включати назви складових частин курсової роботи з обов’язковим зазначенням номерів сторінок.
Вступ Є головним показником кваліфікаційної «зрілості» автора курсової. Вступ повинен бути чітким і зваженим (2-3 сторінки). Його не слід перевантажувати загальними фразами. У вступі: - обґрунтовується вибір теми роботи, описується актуальність і суть досліджуваної проблеми; - визначаються об’єкт і предмет курсової роботи; - формулюються мета й завдання роботи; - описуються методи дослідження; - аналізуються фактологічні джерела, якщо такі використовувалися (емпірична база дослідження, статистика тощо); - дається коротка довідка про структуру роботи. Актуальність теми дослідження – це обґрунтування проблеми дослідження з точки зору її соціальної та наукової значущості в даний час. Актуальність в цілому слід оцінювати з точки зору тієї концептуальної установки, якої дотримується автор роботи. Актуальність включає в себе опис проблемної ситуації та її соціальну значимість. Об’єкт і предмет дослідження завжди представлені в самій темі курсової роботи. Об’єкт – це іменник (назва), який визначає, що саме досліджується автором у даній роботі. Наприклад, у темі «Релігійність в українському соціумі: детермінанти та характеристики сучасного стану» об’єктом є: релігійність в сучасному українському соціумі. Предмет – це «причина» для вивчення об’єкта. Наприклад, у наведеній вище темі, предметом дослідження є: детермінанти релігійності в сучасній соціокультурній реальності та риси й вияви релігійності нинішнього віруючого в Україні. Мета роботи у формулюванні може бути подібною за змістом (або майже збігається) з назвою самої теми, а попереду повинно стояти дієслово: виявити, визначити, установити, проаналізувати, дослідити і т.п. Слід пам’ятати, що цілей не може бути декілька (як, наприклад, завдань). Мета завжди націлена на кінцевий результат. Наприклад, у запропонованій для «наочності» темі, мета може бути сформульована як: «дослідити стан і особливості вияву релігійності в постсоціалістичній Україні, охарактеризувати її як духовний феномен, якому притаманні специфічні ознаки». Завдання розкривають конкретні кроки, за яких досягається мета курсової роботи. Це по суті алгоритм досягнення мети. На основі сформульованих завдань вибудовується структура самої роботи, що відбита у змісті (у пунктах змісту). Тобто, завдання роботи повинні бути безпосередньо пов’язані, корелюватися зі змістом. Пунктів змісту може бути стільки ж або більше, ніж завдань, але не менше. Наприклад, завданнями вищенаведеної науково-дослідної роботи з вивчення релігійності можуть бути наступні:
Відповідно, пунктами змісту даної роботи повинні стати наступні: Розділ 1. Релігійність як суспільний і особистісний феномен: огляд наукових підходів, дослідницькі проблеми (теоретичний – увійшло завдання 1) Розділ 2. Детермінанти сучасного стану релігійності (теоретико-практичний – увійшло завдання 2) Розділ 3. Особливості сучасної релігійності українського соціума (практичний – увійшли завдання 3-5) 3.1. Характеристика носіїв релігійності 3.2. Розуміння сучасним віруючим віри і релігії 3.3.Релігійні практики як ознака релігійної ідентичності людини 3.4. Релігійність в системі цінностей і життєвих пріоритетів сучасного віруючого. Неприпустимі такі формулювання завдань:
Методи дослідження підбираються відповідно до поставлених завдань. Наприклад, з вищенаведеної роботи: Вивчаючи соціологічні, соціально-філософські, психологічні, релігієзнавчі праці західних, радянських та вітчизняних дослідників, на основі компаративістського, структурного, функціоналістського (функціоналістська парадигма) та аналітичного методів дослідження були висвітлені різноманітні наукові погляди і підходи щодо з’ясування детермінант і сучасного стану релігійності (методи теоретичного аналізу). Соціологічними методами даного дослідження стали масове анкетне опитування, фокусовані і напівструктуровані е акт’ю, вторинний аналіз результатів досліджень за темою дослідження. Додатково використовувалися аналіз статистичної інформації, е акту-аналіз релігієзнавчої літератури, періодичної преси, а також метод спостереження: відвідування релігійних організацій, спілкування з членами і е актуально релігійних організацій традиційного й новітнього нетрадиційного спрямування та е актуальності або е актуальностіи віруючими. Для обробки, первинної структуризації та формалізації кількісних даних під час роботи активно використовувався апарат математичної статистики, зокрема кореляційний, типологічний та факторний аналізи. Програмний засіб аналізу – статистичний пакет SPSS. Фактологічні джерела (емпірична база дослідження, статистика тощо). Коротко описується весь арсенал джерел інформації, з яких автор курсової роботи брав факти для підкріплення викладу матеріалу роботи. Наприклад, емпіричною базою наведеного для «наочності» дослідження були: ü результати конкретних соціологічних досліджень, проведених під керівництвом і за методикою автора дослідження Українським центром економічних і політичних досліджень (2000 р.)[1], Українським інститутом соціальних досліджень (2001 р.)[2] (авторські первинні соціологічні дослідження). Як фактологічна база для вивчення взаємозв’язку наявності релігійних переконань у сучасної людини з її ціннісними орієнтаціями й життєвими пріоритетами використовувалися дані соціологічних досліджень УІСД[3] (вторинні соціологічні дослідження). Крім того, для дослідження динаміки змін релігійних процесів, стану сучасної релігійності, визначення її детермінант та специфіки використані дані соціологічних досліджень різних років Інституту соціології та Інституту філософії НАН України (вторинні соціологічні дослідження). Коротка довідка про структуру роботи. Є обов’язковою інформаційною частиною вступу: останнім абзацом у цій частині роботи повинен бути наступний текст: «Робота складається із вступу, двох (трьох) розділів, висновків, списку джерел інформації й додатків. Список літератури містить 18 найменувань. У додатках представлені розробки ...». Розділи або основна частина Основна частина присвячена розкриттю, деталізації, доказу, аргументації основних положень роботи. Висвітлюється процес дослідження, дається аналіз та узагальнення отриманих результатів, їхня інтерпретація та пояснення. Ця частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Зміст розділів – послідовність викладу інформації диктується логікою проведеної роботи. Головне, щоб текст розділу відповідав його назві, а також розкривав поставлені завдання. Всі розділи роботи повинні бути пов’язані між собою. Тому особливу увагу потрібно звертати на логічні переходи від одного розділу до другого і всередині розділу від питання до питання. Весь зміст курсової роботи від вступу до висновку повинен мати єдиний стрижень. Всі частини роботи повинні бути зв’язані між собою, повинні доповнювати й поглиблювати одна одну. У першому розділі висвітлюються: - концептуальні підстави аналізу проблеми; - розглядаються теоретично і методологічно значущі теорії, наукові парадигми; - даються визначення і інтерпретуються поняття, що розкривають предмет дослідження (особливо терміни та/або поняття неоднозначні або спірні), а також абревіатури. У другому розділі розглядається і аналізується предмет дослідження відповідно до поставлених завдань. Систематизуються і узагальнюються наукові, теоретичні, дослідницькі, статистичні, вторинні соціологічні та інші матеріали для розкриття, підкріплення та доказовості концептів курсової роботи (основних, вирішальних ідей, положень). Практична (емпірична) частина (якщо логіка цього вимагає, то це, як правило, останній розділ основної частини) повинна базуватися на аналізі результатів дослідження, проведеного студентом самостійно, або в рамках загального дослідження, проведеного спільно з керівником, або з іншими студентами, та/або на вторинному аналіз результатів раніше проведених досліджень. Вона може містити також опис об’єкта дослідження на базі виконаних студентом розрахунків за статистичними та іншими джерелами інформації (останній розділ основної частини). У практичній (емпіричній) частині наводяться: - обґрунтування обраних методів дослідження; - методика і техніка збору та аналізу даних (опис процедури дослідження); - для вторинного аналізу зазначення дослідницької інституції та, по можливості, характеристика й особливості вибіркової сукупності); - отримані результати; - практичні рекомендації (при необхідності та за бажанням); - висновки. Інструментарій (бланки інтерв’ю, зразки анкет, сценарії фокус-груп і т.п.) наводяться в додатках. Додаються також приклади заповнених анкет, розшифровки текстів інтерв’ю, листи щоденників спостережень і т.д.. Наприкінці кожного розділу (підрозділу) формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі (підрозділів) результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначущих подробиць. Висновки Це підсумкове викладення основного, концептуального змісту роботи, стисле формулювання найважливіших результатів, отриманих в курсовій роботі. Найзручніше формулювати висновки у відповідності з поставленими завданнями курсової роботи. Таким чином, висновків повинно бути не менше, ніж завдань (більше може бути – по одному завданню можна одержати декілька висновків). Висновки повинні бути чіткими, однозначними й органічно випливати зі структури роботи. Список використаних джерел і літератури Список використаних джерел і літератури формується за алфавітом. Спочатку перераховуються нормативні джерела (закони, укази тощо), потім – література, після цього – газетні й журнальні статті, і наприкінці – назви сайтів, інформація з яких була використана в курсовій роботі та видавництва іноземною мовою. При перерахуванні списку літератури спочатку вказуються прізвище автора (авторів), потім – назва книги, місце видання, видавництво й рік видання (зразки вимог ВАК України до бібліографічного опису і списку джерел подано у додатках).
Додатки Цей елемент структури роботи не є обов’язковим. Їхнє завдання – документально підтвердити наведені в роботі дані, привести приклади, дати зразки й т.д.. Додатки доцільно вводити, коли автор використовує відносно велику кількість громіздких таблиць, графіків, статистичного, довідкового та ін. Матеріалу. У тексті роботи повинно бути посилання на інформацію, включену в додатки. Додатки приводяться в довільній формі й порядку.
4. Оформлення курсової роботи
Курсова робота виконується в одному екземплярі. Обсяг завершеною курсової роботи 30-35 сторінок. Титульний лист, список джерел та додатки в цей розрахунок не входять. Робота повинна бути оформлена акуратно, з дотриманням низки вимог: - текст розміщується на одній стороні білого паперу стандартного формату (А4); - шрифт – Times New Roman, розмір – 14; - інтервал – полуторний (30 рядків на сторінку).; - поля: верхнє – 2 см, нижнє – 2 см, ліве – 2,5 см, праве – 1,5 см; - нумерація сторінок наскрізна: перша є титульний аркуш, друга – зміст і т.д. Номери сторінок проставляються арабськими цифрами вгорі в правому куті сторінки без крапки в кінці.. На титульному аркуші та змісті номери сторінок не ставляться (але рахуються). Бібліографія та додатки включаються в наскрізну нумерацію; - заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів тексту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці; - абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати п’яти знакам (тобто відступ – 1,25 см); - якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається; - не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту; - кожен розділ, підрозділ починається з нової сторінки, відстань між підрозділами, між заголовком і текстом має становити 1 рядок; - розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті тексту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.; - підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т. Д.; - довільні скорочення слів, крім загальноприйнятих (наприклад, США, ООН, ВІЛ/СНІД тощо), не допускаються; - у разі наявності додатків: кожен додаток має свій заголовок і починається з нової сторінки, їх кількість не обмежується; позначаються додатки великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, ь), наприклад, «Додаток А»; нумерація сторінок курсової роботи, на яких розміщені додатки, не проводиться; - у разі використання ілюстрацій (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки): ілюстрації слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у звіті; якщо ілюстрації створені не автором звіту, необхідно при поданні їх у звіті дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права (посилання на джерело інформації); ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують знизу. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані. Ілюстрація позначається словом «Рисунок 3.1», яке разом з назвою розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 3.1 – Схема розміщення»; ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу. - у разі використання таблиць слід враховувати, що: таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту; таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу; таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці; при поділі таблиці на частини, слово «Таблиця» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці ___» значенням номера таблиці; - у разі використання приміток (примітки вміщують у звіті за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації): примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки. Наприклад, Примітка: Дані дослідження «Ваша думка – листопад 2013 р.», яке проводилося Центром «Соціальний моніторинг»; декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки. Наприклад, Примітки: 1._________________________________________ 2._________________________________________ Курсова робота повинна бути ретельно відредагована, цитати і цифровий матеріал звірені з джерелами. При написанні роботи потрібно давати посилання на літературні джерела, з яких запозичені матеріали. Оформлення посилання в тексті: [3, 63] – означає, що цитата запозичена із 63 сторінки 3 джерела в бібліографії. Посилання на декілька видань оформлюється так: [5; 7; 10; 23] (вказуються порядкові номери у списку джерел). В окремих випадках, коли номер сторінки вказати неможливо, скажімо в Інтернет-публікації, то посилання оформляється так: [23], де 23 – номер джерела у списку. При посиланні на ілюстрацію вказують Рисунок 1.2, на таблицю – у Таблиці 1.3. Числа та знаки у тексті. Великі круглі числа (тисячі, мільйони, мільярди) зручніше писати у вигляді поєднання цифр із скороченням тис., е а., е ак., наприклад, 6 тис., 12 млн., 14 млрд. Знак №, §, %, С у тексті може стояти тільки біля цифри. Якщо такий знак застосований без поєднання з числом у цифровій формі, то його замінюють словом. У список літератури включаються всі джерела, що згадуються в тексті курсової роботи, а також ті, на які автор спирається в ході її написання. Бібліографічний опис має відповідати певним вимогам (вимоги ВАК України в додатках). Список літератури подається в алфавітному порядку. Різні праці одного автора розміщуються в хронологічному порядку; за наявності декількох праць одного і того ж року – в алфавітному порядку. Завершується оформлення курсової роботи брошуруванням у спеціальні папки або за допомогою папок-скорозшивачів, використання файлів не припускається. Матеріали розміщуються в такій послідовності: титульний лист; зміст; вступ; розділи; висновки; список літератури; додатки. Ілюстрований матеріал по курсовій роботі може бути розміщений як у тексті, так і в додатку, обсяг якого не повинен перевищувати обсяг самої курсової роботи. При написанні та оформленні курсової роботи слід уникати всього того, що знижує її науково-теоретичний її рівень внаслідок: - неактуальності обраної теми; - описового (не аналітичного) характеру викладу: - відсутності результатів практичної складової роботи (за винятком робіт теоретичного та методологічного спрямування); - відсутності узагальнень, висновків; - застарілого фактологічного матеріалу; - слабкої аргументації основних положень, порушення логіки викладу; - ненаукового стилю і мови (публіцистичного, побутового, розмовного); - відхилення від теми; - порушення стандартів написання та оформлення; - відсутності обов’язкових структурних елементів; - неправильного оформлення довідкового апарату, в тому числі підрядкових виносок, стилістичних помилок, невиправлених друкарських помилок. Низька культура виконання і оформлення роботи негативно впливає на оцінку роботи. 5. Порядок захИСТу курсової РОБоти
До захисту курсової роботи студент допускається після оформлення роботи відповідно до встановлених вимог та одержання позитивного відгуку керівника курсової роботи. Готова, належним чином оформлена курсова робота подається на кафедру не пізніше ніж за тиждень до її захисту. При підготовці тексту виступу та презентації (за бажанням студента) слід планувати його на 10-15 хвилин. В основі виступу повинні бути актуальність обраної теми, мета, завдання та висновки. Після заслуховування доповіді 5 хвилин відводиться на запитання з боку комісії та аудиторії, на які її автор повинен дати чіткі та аргументовані відповіді, зробити пояснення по зауваженням.
Критерії оцінювання курсової роботи Після завершення остаточного варіанта курсової роботи керівник оцінює ступінь самостійності в дослідницькій діяльності автора, обґрунтованість висновків, якість виконання дослідження, відзначає відповідність опрацьованої науково-дослідної літератури з обраної теми, наявність оригінальних елементів дослідницького та експериментального характеру, інші позитивні риси і недоліки курсової роботи. Студент знайомиться із зауваженнями керівника за день-два до захисту. Захист робіт проводиться у призначений розкладом час за участю наукового керівника та студентів. Через те що робота виконується впродовж усього семестру, студент має можливість консультуватися або здавати на перевірку викладачеві окремі розділи (підрозділи) роботи з метою отримання і врахування зауважень, маючи достатньо часу до захисту.
Таблиця 3 Оцінювання курсової роботи за конкретними складовими її виконання, в балах, за 20-бальною системою
Таблиця 4 Відповідність рейтингових оцінок за виконання курсової роботи оцінкам за національною шкалою
Курсова робота остаточний текст роботи здається керівнику для перевірки та рецензування за два-три тижні до запланованого захисту курсових робіт, але не менше, ніж за тиждень. Процедура захисту роботи: - повідомлення студента про зміст роботи (7-10 хв.), презентація; - запитання наукового керівника; - запитання присутніх на захисті студентів; - відповіді студента (2-3хв.).
Під час захисту особливо важливо, щоб мова доповідача була чіткою, граматично точною, розбірливою та переконливою. Мова доповідача повинна бути не тільки ясною та впевненою, але і виразною, і це залежить від темпу, гучності та інтонації. Якщо говорити поспішно, квапливо, проковтуючи закінчення слів, чи, навпаки, дуже тихо та нерозбірливо, то якість виступу від цього погіршується. Спокійна, неспішна манера викладу завжди імпонує слухачам. Відповіді на запитання повинні бути стислими, чіткими та добре аргументованими. Уміння відповідати на запитання ємко і чітко є очевидним достоїнством студента, який претендує на високу оцінку. Якщо можливі посилання на текст курсової роботи, в такому разі їх треба обов’язково робити.
Додаток А НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Гуманітарний інститут КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ
курсова робота на тему: ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ
Робота виконана студентом (кою) ________ курсу ___________ групи ________________________________ (прізвище) ______________________________ (ім’я, по-батькові)
Науковий керівник ______________
________________________________ (науковий ступінь, посада) ________________________________ (прізвище) ________________________________ (ім’я, по-батькові)
Київ 2014
ЗМІСТ
Додаток Б
ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ (вимоги Вищої атестаційної комісії України)[4]
[1] Дослідження проводилося Українським центром економічних і політичних досліджень у 2000 р. як масове анкетне соціологічне опитування населення України. Опитано 2017 осіб віком 18 років і старші. Вибіркова сукупність квотна, територіально-поселенська, репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками. Стандартне відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5-0,5 становить 1,34-2,24 відсотка. [2] Дослідження “Релігійні орієнтації молоді України” проводилося Українським інститутом соціальних досліджень у вересні 2001 р. як комплексне з використанням трьох соціологічних методів збору емпіричної інформації: фокусовані та напівструктуровані інтерв’ю, масове анкетне опитування 14-28-річної молоді України за основними соціально-демографічними характеристиками населення України по 12 регіонах – опитано 1190 осіб. Стандартне відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5-0,5 становить 1,7-2,9 відсотка. [3] “Молодь України: ціннісні орієнтації й культурні запити” проведене у листопаді-грудні 1997 р. за всеукраїнською репрезентативною вибіркою (опитувалися особи віком 15-28 років, N=1494); “Молодь в сучасному суспільстві” – вересень 1998 р. за всеукраїнською репрезентативною вибіркою (опитувалися особи віком 15-30 років, N=1208); “Цінності-1999” – лютий 2000 р. за всеукраїнською репрезентативною вибіркою (опитувалися особи віком 18 років і старші, N=1200). КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||