СОЦІОЛОГІЯ 22.01.2016 17:45

 

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

 

 

Кафедра гуманітарних дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СОЦІОЛОГІЯ

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2013

 

УДК 316(075.8)

ББК 60.5я73

 

 

Обговорено і схвалено на засіданні
кафедри гуманітарних дисциплін

(Протокол № 5 від 30 серпня 2013 року)

Рецензенти:

Пометун Олена Іванівна – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, завідувач лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України

 

Чугаєнко Юрій Олексійович - доктор історичних наук, кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри суспільних наук Національної академії управління

 

 

 

  Укладач:

  Рапаєва Марина Володимирівна – кандидат педагогічних наук

 

 

 

 

Соціологія:Навчально-методичний комплекс  // Укл. М.В. Рапаєва – К.: Національна академія управління, 2013. – 70 с.

 

 

Курс містить цикл лекцій, що розкривають загальний зміст та логіку побудови теоретичних понять, семінарські заняття, що розвивають навички застосування соціологічних понять та методів щодо аналізу конкретних соціальних явищ. Предметом дослідження є основні елементи соціальної структури, соціальних інститутів, тенденцій розвитку соціальної структури в сучасному українському суспільстві. Значну увагу зосереджено на особливостях новітніх соціальних феноменів, властивих сучасним суспільствам та спричинених процесами модернізації і глобалізації.

 

 

 

 

             УДК 316(075.8)

             ББК 60.5я73

 

 

 

 

 

© Оригінал-макет,

"Національної академії управління", 2013

ЗМІСТ

 

1. ПЕРЕДМОВА	4
2.  ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ      2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ      2.2. ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ             ВИВЧЕННЯ КУРСУ ТА ЇХ ОЦІНЮВАННЯ     2.3. ОСОБЛИВОСТІ РЕГЛАМЕНТУ ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ            ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ            ФОРМИ НАВЧАННЯ	5 5 7 10
3.  ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ	11
4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 5. ПЛАНИ І ЗАВДАННЯ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА     САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ	20 28                  37
7. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ     КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 8. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ З НАПИСАННЯ МОДУЛЬНИХ     КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 9. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ     9.1 ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ. МОДУЛЬ 1     9.2. ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ. МОДУЛЬ 2     9.3. ТЕСТИ ДЛЯ ЗАМІРУ ЗАЛИШКОВИХ ЗНАНЬ	42   44   46 46 51 57
7. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ	65
8. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 9. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	67 68

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 1.  ПЕРЕДМОВА

 

 

Навчально-методичний комплекс "Соціологія”  є нормативним курсом, що входить до складу циклу гуманітарних дисциплін  для студентів вищих навчальних закладів будь-якого напряму підготовки. Він може використовуватись не тільки для аудиторних занять, а і для самостійної роботи студентів.

            Структура навчально-методичного комплексу включає опис дисципліни, програму курсу, побудовану за змістовними модулями, цикл лекцій, що розкривають загальний зміст та логіку побудови теоретичних понять, плани семінарських занять, що практично закріплюють навички застосування соціологічних понять та методів при аналізі конкретних соціальних явищ,  завдання для самостійної роботи студентів до змістовних модулів, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю, тимчасове положення щодо оцінювання знань студентів за рейтингово-модульною системою з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально-методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу.

 

Навчальна дисципліна "соціологія” є базовою нормативною дисципліною, що викладається на 3 курсі VI семестру. Загальний обсяг –  144 години (4 кредити), з них лекцій – 26 годин, семінарських (практичних) занять – 22 години, самостійної роботи студентів – 96 годин. Форма підсумкового контролю – іспит.

Вивченнядисципліни "соціологія" дає можливість сформувати у студентів більш глибоке розуміння закономірностей розвитку та функціонування суспільства, свого місця і ролі в суспільному процесі, знання про предмет, структуру, історію, понятійний апарат, основні теоретичні напрями та дослідницькі методи сучасної соціології.

Предметом дослідження є основні елементи соціальної структури, соціальних інститутів, тенденцій розвитку соціальної структури в сучасному українському суспільстві. Значна увага приділяється особливостям новітніх соціальних феноменів у сучасних суспільствах, спричинених процесами модернізації та глобалізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Ухвалено:

Вченою радою НАУ

від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__

 

 

2.1. Порядок оцінювання знань студентів

 

            І. Загальні положення

 

1.1.        Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).

 

1.2.        Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:

 

-          підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

-          систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін;

-          подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань;

-          розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу;

-          оптимізація навчального процесу.

 

ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.

 

            2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F).

            2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті.

            На іспиті оцінюванню підлягають:

-          володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни;

-          здатність творчо мислити та синтезувати знання;

-          уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань.

2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів.

2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є:

- відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій;

            - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять;

            - виконання модульних контрольних робіт.

Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх.

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій.

Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів).

При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем.

Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань.

2.5. Структура поточної успішності (50 балів).

а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів

б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів;

в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів;

г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів.

д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання.

2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність».

2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.

 

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

 

 

Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність.

У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту.

2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів.  Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано».

У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.

 

ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS

 

Сума балів за всі види навчальної діяльності		Оцінка за національною шкалою
	Оцінка за шкалою ECTS	для екзамену, курсового проекту (роботи) практики	для заліку
90-100	A	5 (відмінно)	зараховано
82-89	B	4 (добре)	зараховано
74-81	C	4 (добре)	зараховано
64-73	D	3 (задовільно)	зараховано
60-63	E	3 (задовільно)	зараховано
35-59	FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0-34	F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

               

 

 

2.2. ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ВИВЧЕННЯ КУРСУ ТА ЇХ ОЦІНЮВАННЯ

Порядок, встановлений відповідним наказом НАУ, передбачає можливість диференційованого підходу до формування 100 - бальної оцінки з окремих дисциплін, що об’єктивно зумовлено специфікою їх викладання. Весь програмний матеріал курсу "Соціологія" поділяється на два модулі, що відповідають навчально-тематичному плану дисципліни. Викладання основних питань згідно з темами модулів та опанування їх студентами денної форми навчання включають такі складові: 1) відвідування лекцій та семінарів; 2) активність на семінарських заняттях; 3) тести; 4) контрольні роботи; 5) самостійну роботу згідно з "Планом самостійної роботи".

Перша складова - лекції та семінарські заняття проводяться за загальноакадемічними правилами в аудиторний час за розкладом. Відвідування лекцій і семінарів та підготовка щодо їх проблемної тематики є обов’язковими, що контролюється викладачем, який по завершенні семестру оцінює відповідну складову максимально 10-ма балами. Ці бали є додатковими (бонусними). Так, якщо студент за будь-яких обставин мав пропуски, його бали розраховуються за простою пропорцією, виходячи з сумарної кількості лекцій та семінарських занять. Так, якщо під час семестру було 11 лекцій і 7 семінарів (разом 18), а студент відвідав 9 лекцій і 5 семінарів (разом 14), то його оцінка відвідування складає 3,8 (5/18)·14=3,8 додаткових (бонусних) балів; результат за загальноарифметичними правилами округляється до цілої цифри і дорівнює 4 балам.

Друга складова семестрової оцінки - це активність студента на семінарських заняттях. Студент може накопичувати додаткові бали зарахунок виступів, число яких об’єктивно лімітоване питаннями планів семінарських занять та інших форм активності на семінарах, що додатково підлягають оцінюванню викладачем (виступи, доповнення, коментарі, участь у дискусіях, грамотно поставлені запитання тощо). Результати роботи кожного студента (основні та додаткові) визначаються викладачем на семінарах індивідуально. Всього студент може отримати за участь у 9-ти семінарських заняттях від 0 до 30 балів. Участь студента у семінарських заняттях є обов’язковою.

Третьою складовою семестрової комплексної оцінки є міжмодульні тести, які проводяться по завершенні вивчення кожного з двох модулів, охоплюючи також матеріал для самостійного вивчення. По кожному з міжмодульних тестів студент може отримати максимально по 5 балів, тобто всього не більше 10 балів. Технологія тестування передбачає наступне: 1) викладач заздалегідь готує 30 тестових завдань, що охоплюють програмний матеріал тем модулів. Під час тестування методом випадкової вибірки студент отримує 10-15 завдань, кожне з яких має 4 варіанти відповідей. Студент обирає, на його думку, одну вірну, для чого дається 2 хвилини на кожне запитання. Загальний час на одне тестування – 32 хвилини, тобто (15 х 2) + 2 резервні хвилини.

По завершенні процесу міжмодульного тестування студент отримує оцінку, що залежить від кількості правильних відповідей, а саме: 15-14 вірних відповідей – 5 балів; 13- 12 – 4 бали; 11-10 – 3 бали тощо. Повторне тестування для поліпшення оцінки не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому тестуванні з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Ті студенти, що не з’явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті, що не були присутніми на додатковому тестуванні, мають нульову оцінку.

Четверта складова – це дві контрольні роботи, виконання яких показує рівень засвоєння студентом матеріалу по завершенні кожного з модулів. Головними критеріями для отримання максимальної кількості балів є власна точка зору студента на проблемні питання, аналіз причинно-наслідкових зв’язків, бачення динаміки процесів, еволюції теоретичних поглядів, використання зіставлень, порівнянь, узагальнень, вміння робити висновки. Максимальна кількість балів за одну контрольну роботу – 5 балів (максимальна оцінка за дві контрольні -  10 балів).

П’яту складову семестрової оцінки складає результат, отриманий за самостійну роботу згідно з "Планом самостійної роботи студента" (далі "План СРС"). Самостійна робота є обов’язковою умовою допуску до іспиту, виконується протягом семестру і оцінюється максимально у 10 балів. Оцінюючи самостійну роботу, викладач приділяє першочергову увагу наявності власної позиції, оцінки шляхів вирішення проблем, вмінню синтезувати, аналізувати інформацію, використовувати прийоми індукції, дедукції, робити висновки тощо. Робота подається викладачеві в окремому зошиті, спеціально відведеному для самостійних завдань, у заздалегідь визначений термін. Якщо зошит подано із запізненням, то за кожний день прострочення з оцінки за роботу знімається один бал. По завершенні 10 днів прострочення робота не приймається. Коли робота подається куратору, останній проставляє дату на титульній сторінці і засвідчує її своїм підписом. Якщо студент не зміг вчасно підготувати роботу з поважних обставин, це питання вирішується викладачем із кожним індивідуально.

Студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності (в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій) можуть додаватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10-ти.

Таким чином, комплексна оцінка розраховується як сума вищезгаданих складових, і може максимально дорівнювати 50-ти балам (решта, від 0 до 50 – це оцінка за іспит), а саме:

Параметри оцінювання	Бали
1. Відвідування занять	0-10
2. Участь та активність на семінарах	0-30
3. Міжмодульні тести, в тому числі:  3.1. Перший ММТ  3.2. Другий ММТ	0-10 5 5
4. Модульні контрольні роботи, в тому числі:  4.1. Перша МКР  4.2. Друга МКР	0-10 5 5
5. Виконання завдань для самостійної роботи	0-10
Усього	максимально 50
Іспит	50
Усього:	100

 

Оцінки за виконання всіх видів поточної роботи студентів фіксуються викладачем у журналах академічних груп. У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин студенти мають право виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі "поточна успішність". Оскільки загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів, додаткові бали студент може отримати, виконуючи індивідуальні творчі завдання та завдання для самостійної роботи.

Результат екзамену, що оцінюється в діапазоні 0-50 балів, додається до сумарної оцінки поточної роботи

 

 

 

 

 

 

2.3. ОСОБЛИВОСТІ РЕГЛАМЕНТУ ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Лекції для студентів заочної форми навчання проводяться за загальноакадемічними правилами згідно з планами та графіками екзаменаційних сесій. Поряд із загальними вимогами щодо якості фахової підготовки студентів, однаковими для всіх форм навчання, специфіка викладання курсу для студентів заочної форми навчання зумовлює наступну організацію навчального процесу і кінцеву оцінку знань за складовими: 1) виконання контрольної роботи, що містить 3 індивідуальні завдання. Кожне з цих завдань оцінюється в межах 10 – 17 балів, тоді як максимальна оцінка за весь обсяг не перевищує 50 балів. Контрольна робота має бути представлена не пізніше, як за тиждень до початку екзаменаційної сесії. 2) Іспит як фінальний контроль складається усно за графіком сесії. Екзаменаційний білет містить  питання в межах програмного матеріалу тем курсу. Таким чином, загальна кінцева оцінка формується як сума:

1)    контрольна робота – 50

2)    іспит – 50

РАЗОМ: – 100 балів

 

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань для заочної форми навчання має наступний вигляд:

 

 

Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше, ніж на 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність.

У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про вищу освіту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Затверджено:

Перший проректор

ВНЗ “Національна академія

                                                                                     управління”  Матвійчук В.К.,

                                                                                     д.юр.н., професор

 

                                                                                                            __________________

 

 

ВНЗ “Національна академія управління”

Кафедра гуманітарних дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

          СОЦІОЛОГІЯ

 

 

3.ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

підготовки “бакалавр”

 

 

 

З галузей знань 0304 “Право”,

0305 “Економіка та підприємництво”,

0501 “Інформатика та обчислювальна техніка”

 

Юридичний факультет

 

 

 

                                      

 

 

 

 

 

Київ

2013 рік

 

 

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін,

протокол № 5  від 30 серпня  2013 року

 

 

 

Розробник програми:

Рапаєва М.В., канд. педагогічних наук

 

 

 

Завідувач кафедри :                                                    Чугаєнко Ю.О., д.іст.н., професор 

 

 

Затверджено  та схвалено вченою радою академії до друку, протокол №  5   від 30 серпня 2013 року

 

 

Вчений секретар:                                                             Костюк В.Р., к.ек.н., доцент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “ соціологія ” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавр напрямів  “право”, “економіка та підприємництво”, “інформатика та обчислювальна техніка”.  

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни “соціологія” є основні елементи соціальної структури, соціальних інститутів, тенденцій розвитку соціальної структури в сучасному українському суспільстві. Значну увагу зосереджено на особливостях новітніх соціальних феноменів, властивих сучасним суспільствам та спричинених процесами модернізації та глобалізації.

 

Міждисциплінарні зв’язки:  Навчальна дисципліна "соціологія" належить до циклу гуманітарних дисциплін. Вона вивчається студентами після засвоєння таких дисциплін як

“історія України ” ,  “філософія ”,  “історія української культури ”, “політологія ”  “психологія і педагогіка ” і передує вивченню дисципліни  “соціологія права ”. 

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістовних модулів:

 

6-й семестр

1. Загальна теорія та історія соціології.
2. Субєкти суспільного життя, їх сфери життєдіяльності.

 

1.Мета та завдання навчальної дисципліни

 

1.1 Метою викладання навчальної дисципліни “соціологія”   є формування у студентів більш глибокого розуміння закономірностей розвитку та функціонування суспільства, визначення свого місця і ролі в суспільному процесі,  отримання навичок проведення елементарних соціологічних досліджень.

 

1.2.       Основними завданнями вивчення дисципліни “соціологія” є доцільність:

-          дати цілісне уявлення про специфіку соціологічного знання, його об’єкт і предмет, про історію зарубіжної і вітчизняної соціології, перспективи її подальшого розвитку;

-          сформувати у студентів розуміння ролі соціальних інститутів у житті суспільства;

-          допомогти студентам органічно пов’язувати здобуті соціологічні знання зі складними проблемами сучасного життя для орієнтування в ньому;

-          навчити студентів проводити соціологічні дослідження

 

1.3.       Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

-          особливості соціологічного знання і його функціонування в суспільстві;

-          зміст основних категорій соціології, системоутворюючих елементів суспільства (зокрема соціальна спільнота, група, соціальний інститут, соціальна організація, особистість тощо);

-          зміст основних структурних елементів програми соціологічного дослідження

 

 

        вміти:

-          аналізувати   суспільні  явища   за    допомогою    різноманітних    теоретичних

      моделей соціальної взаємодії, соціальної структури, соціальних змін;

-     визначати   зміст   соціальної  стратифікації  та  розкривати  сутність  основних 

      стратифікаційних моделей сучасного суспільства;

-          орієнтуватися    у    сутності   основних   підходів   до   визначення    механізмів

      соціалізації та етапів її проходження;

-          складати програму соціологічного дослідження.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 години  4 кредити ECTS

 

ПРОГРАМА КУРСУ

2.Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

 

Змістовний модуль 1.  Загальна теорія та історія соціології

 

Тема 1. Соціологія як наука. Предмет, структура і функції соціології

Соціально-культурні і наукові передумови виникнення соціології як науки. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими гуманітарними науками.

Об’єкт і предмет соціології. Основні методологічні засади соціології як науки. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ. Принципи комплексності, системності, детермінізму, історизму, діяльності в соціологічному знанні. Ціннісний підхід у соціології. Категорії та закони соціології.

Система соціологічних знань та її елементи. Системна єдність соціології як науки і плюралізм її теоретичних напрямків. Загальні, спеціальні і галузеві соціологічні теорії.

            Макросоціологія і мікросоціологія. Фундаментальні та прикладні дослідження соціології.

Теоретична та емпірична соціологія. Місце соціології в системі гуманітарних наук: взаємодія соціології і філософії, історії, політології, економічної теорії. Емпіричні соціологічні дослідження. Фундаментальні і прикладні дослідження. Характеристика основних методів соціології.

Основні функції соціології як науки: теоретико-пізнавальна, пояснювальна, описова, прогностична, управлінська, соціотворча, інформаційна, інструментальна, світоглядна, культурно-просвітницька тощо.

Соціологія і проблема наукового управління суспільством. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.

 

 

Тема 2. Еволюція соціологічного знання. Становлення і розвиток зарубіжної соціології

Основні етапи розвитку соціологічного знання (протосоціологічний, академічний, сучасний).

Місце історії соціології в системі соціологічного знання.

 Періодизація історії соціології.

Соціальне знання у стародавньому світі.

            Епоха середньовіччя в контексті соціального знання.

Новий час: передумови та тенденції формування соціального знання. Соціальні та інтелектуальні передумови формування науки про суспільство в середині - кінці ХІХ століття.

Позитивізм О.Конта, його соціологічна суть і спрямування.

            Еволюціонізм  Г.Спенсера: суспільство як саморегульована система. Соціал-дарвіністський, расово-анторопологічний та географічний напрями в соціології.

Психологічний напрям соціології ХІХ століття та його вплив на її розвиток. Основні напрями соціологічного психологізму. Соцієтальні, групові та індивідуалістичні напрями, основні положення їх концепцій. Представники психологічного напряму соціології.

 

 

 

Тема 3. Класична соціологічна спадщина

Концепція соціологізму Е.Дюркгейма. Поняття соціального факту. Соціальна норма та патологія. Соціологія суїциду. 

Розуміюча соціологія М.Вебера. Теорія соціальної дії. Протестантська етика і дух капіталізму. Політична соціологія М.Вебера.

Структурний функціоналізм Т.Парсонса та Р.Мертона.

Теорія конфліктів Р.Дарендорфа, Л.Козера.

 

 

 

 

Тема 4. Поняття суспільства. Його сутність, типи і тенденції розвитку

Поняття суспільства. Суспільство і особистість; суспільство і культура; суспільство і природа. Суспільство як цілісна система. Типологія суспільств та їх ознаки.

Світове (глобальне суспільство), характерні особливості його розвитку. Поняття суспільного життя. Біологічні, географічні, демографічні, економічні, соціокультурні засади суспільного життя.

Специфіка розвитку українського суспільства. Витоки формування українського менталітету, його властивості. Соціально-психологічні особливості українців Галичини, Наддніпрянщини та Лівобережжя. Стереотипи поведінки і соціокультурні типи мислення українського суспільства.

Характерні особливості розвитку сучасного українського суспільства, його перехідного стану. Модернізаційні, трансформаційні процеси в України: напрямки, протиріччя, проблеми ефективності. Соціологічний аналіз соціально-економічних та політичних реформ в Україні.

 

 

Тема 5. Соціальні зміни.

Соціальний розвиток і соціальні зміни: спільні риси і відмінності. Поняття соціального прогресу, соціальної еволюції.

Сучасні концепції соціальних змін: модернізація, глобалізація, віртуалізація суспільства.

Демократизація як компонент модернізації.  Глобалізація і розвиток демократичного процесу в світі. Перспективи подальшого становлення демократії в Україні.

Віртуалізація. Використання поняття віртуальності у соціології.

Індустріалізація, науково-технічна революція, секуляризація, урбанізація.

 

 

Тема 6. Класичні та сучасні концепції трансформації суспільства

Пояснення динаміки соціальних змін еволюційними, циклічними, функціональними і конфліктними теоріями.

Основні теорії соціального розвитку: закон трьох стадій інтелектуально-соціальної еволюції О.Конта. Закон зміни соціально-економічних формацій К.Маркса; відмінності між позитивістською парадигмою та соціологією марксизму.

Теорія функціональної диференціації Т.Парсонса.

Розуміння соціальних змін теорією конфліктів.

Сучасні концепції соціальних змін. Теорії технократії. Теорія постіндустріального суспільства Д.Белла. Постіндустріалізм і постмодернізм: спільні риси, відмінності. Постмодерністські ідеї в соціології. Теорія постфордизму.

Виокремлення і характеристика глобальних інтеграційних циклів і пояснення за їх допомогою динаміки глобалізаційних процесів.

Глобалізаційні процеси в економіці, політиці, культурі. Теоретичні моделі і концепції економічної, політичної і культурної глобалізації.

 

 

 

 

Змістовний модуль 2. Суб’єкти суспільного  життя, їх сфери життєдіяльності

Тема 7. Соціальна структура суспільства. Соціальні інститути

 

Загальне визначення соціальної структури.

Основні елементи соціальної структури: соціальні групи, соціальні інститути, соціальні організації, особистість.

Механізми взаємодії між соціоструктурними елементами суспільства. Ускладнення соціальної структури як чинник суспільного розвитку.

Поняття соціальної спільноти. Соціальна спільнота як предмет сфери соціології. Типологія соціальних спільнот.

Поняття соціального інституту. Ознаки соціального інституту. Структура та механізми функціонування соціальних інститутів. Соціальні інститути як регулятори суспільних відносин. Ознаки, показники та суперечності процесу інституціоналізації.

Основні типи соціальних інститутів, їх функції. Зміна функцій різних соціальних інститутів в суспільстві, що трансформується. Основні напрямки соціоструктурних змін у  сучасному українському суспільстві. Формальні та неформальні соціальні інститути.

Феномен віртуальності соціальних інститутів сучасності.

Економіка як соціальний інститут, її функції. Структура соціальних механізмів розвитку економіки. Соціальні проблеми економічної реформи в Україні: проблеми зайнятості в умовах переходу до ринкових відносин, можливості соціологічного прогнозування та регулювання конфліктів у сфері зайнятості.

Політика як соціальний інститут. Соціологічне бачення політичного процесу.

Сім’я як соціальний інститут, її зв'язок з іншими соціальними інститутами.

 Засоби масової інформації як соціальний інститут:сутність, специфіка, функції, основні тенденції розвитку. Критерії та показники ефективності засобів масової комунікації. Соціологічні та соціально-психологічні аспекти вивчення ефективності засобів масової інформації в соціалізації особистості.

 

 

Тема 8. Соціальні організації суспільства. Соціогрупова структура суспільства

Організація як соціальний феномен.

Компоненти соціальної організації та їх співвідношення.

Типи соціальних організацій.

Теорії організації: погляди Макса Вебера на організацію, теорія організації Мішеля Фуко.

Моделі соціальної організації: раціональна, неораціональна.

Соціологічні проблеми віртуалізації організаційних форм.

 Поняття соціальної спільноти.

Соціальна група як процес взаємодії. Визначення та ознаки соціальної групи. Види соціальних груп: експресивні, інструментальні. Референтні групи.

Проблеми лідерства.  Соціальне ледарство. Конформізм.

 

 

Тема 9. Статусно-рольова взаємодія.

Поняття соціальної взаємодії і соціальної дії. Соціальна взаємодія як процес координації людьми своїх вчинків.

Дослідження соціальної взаємодії на мікрорівні. Основні підходи вивчення соціальної взаємодії на мікрорівні: теорія соціального обміну, інтеракціоністський підхід, драматургічний підхід, етнометодологічний підхід.

Особливості вивчення соціальної взаємодії на макрорівні.

Структура механізму соціальної взаємодії. Види соціальної взаємодії.

Форми взаємодії: поведінка, обмін діями, відношення.

Статусно - рольова регуляція взаємодії. Впорядкованість соціальної взаємодії: нормативні очікування, цінності та норми. Соціальні статуси і ролі як результати та передумови взаємодії: рольові очікування, рольові конфлікти та засоби їх послаблення і вирішення. Причини виникнення конфліктів, функції соціальних конфліктів.  Класифікації різновидів соціальних конфліктів. Способи уникнення конфліктів.

 

Тема 10. Соціальна диференціація суспільства

Соціальна нерівність та її історичні форми - касти, рабство, страти, класи.

Основні компоненти соціальної нерівності. Доступ до ресурсів у відповідності із соціальним статусом. Вроджені та досягнуті статуси.

Концепції стратифікації. Теорії стратифікації у сучасних суспільствах. Напрями теорій соціальної стратифікації та їх динаміка.

Соціальна мобільність та її види: вертикальна, горизонтальна, міжґенераційна (інтергенераційна), інтраґенераційна мобільність.

Маргінальність і процеси маргіналізації в сучасному українському суспільстві.

Соціальна стратифікація і соціальна мобільність як процеси відтворення і розвитку соціальної структури суспільства.

Тенденції розвитку соціальної структури в сучасних суспільствах.

Бідність як невід'ємний структурний елемент сучасного суспільства.  Статистичні показники і характеристики бідності.

Специфіка бідності країн “першого ”, “другого” і  “третього” світу.

 Бідність в Україні. Наслідки прояву бідності в Україні. Динаміка бідності різних категорій сімей України, рівня комфортності їх житлових умов. Зростання в українському суспільстві межі бідності, її рівня та глибини в динаміці.

 

 

 

 

 

Тема 11. Особистість у системі соціальних зв’язків.

 

Поняття особистості в соціології. Основні ознаки особистості. Основні теоретичні концепції особистості. Типологія особистості.

Соціальний статус та соціальні ролі особистості. Внутрішні детермінанти соціальної поведінки особистості. Потреби, інтереси, цінності, ціннісні орієнтації як елементи духовної структури особистості. Співвідношення особистих та суспільних інтересів.

Соціалізація індивідів та її основні етапи. Співвідношення соціалізації та індивідуалізації особистості. Соціалізація як цілеспрямований (навчання, виховання) і стихійний вплив соціальних чинників.

Структура процесу соціалізації: адаптація, інтеріоризація та формування особистості.

Поняття ресоціалізації. Проблеми ресоціалізації особистості в умовах суспільної трансформації.

Особистість як суб’єкт суспільних відносин. Соціальна активність особистості: критерії, показники. Види та рівні соціальної активності.

Основні проблеми соціології особистості.

Соціологічні дослідження ролі особистісного чинника в соціальних, політичних та економічних реформах у сучасній Україні.

 

 

Тема 12. Соціологія сім’ї

 

            Соціологія сім’ї як галузь соціологічного знання. Специфіка макро-  і мікросоціологічного рівнів аналізу  сім’ї.

Соціобіологічні теорії еволюції сім’ї.

            Сім’я як соціальний інститут та соціальна спільнота.

Основні функції  сім’ї: репродуктивна, виховна, господарсько-економічна, соціалізаційна, психологічна, соціально-статусна, сексуального контролю.

Структура та типологія сім’ї. Сім’я і шлюб. Аналіз структури  сім’ї і внутрісімейних комунікацій.

Сімейні відносини та демографічна політика.

Напруження, конфлікти в сім’ї та шляхи їх подолання. Умови стабільності шлюбу і причини розлучення. Життєвий цикл сім’ї: методи і результати дослідження.

 

 

Тема 13. Соціологічна інформація. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації

 

            Поняття про соціологічне дослідження, його різновиди. Соціологічне дослідження як професійна діяльність.

Поняття соціологічної інформації.

Основні етапи й процедури соціологічного дослідження. Програма соціологічного дослідження: систематизація та вирішення методологічних, методичних, організаційних питань дослідження. Формування гіпотез у соціологічному дослідженні. Види гіпотез, їх роль.

                        Загальна характеристика і класифікація методів збору первинної соціологічної інформації. Аналіз документів як джерело інформації, його місце серед інших методів збору інформації. Поняття документів у соціології, їх класифікація. Основні правила вибору документальних джерел. Співвідношення якісного і кількісного аналізу документів.

Методи аналізу документів. Якісний і кількісний аналіз: особливості, порядок проведення.

Спостереження у соціології, його загальна характеристика і місце серед інших методів збору первинної  соціологічної інформації. Види спостереження, їх переваги й недоліки, техніка проведення.

Соціальний експеримент, його призначення. Різновиди соціального експерименту, його спрямування та етапи проведення. Місце дослідника в соціологічному експерименті.

Опитування як метод збору соціологічної інформації, його місце серед інших методів. Різновиди опитування, їх переваги, недоліки, цільове призначення. Основні правила побудови опитувальника. Види й функції питань.

Особливості анкетування. Анкета, її структура, техніка анкетування. Вимоги до анкети й анкетера. 

Специфіка інтерв’ю, його організація. Вимоги до інтерв’юерів. Види інтерв’ю, техніка інтерв’ювання. Реєстрація результатів інтерв’ю. Способи підвищення надійності опитувальних даних. Оцінка надійності результатів опитування.

Фокус-група: переваги й недоліки, особливості й умови проведення.

Місце соціометрії в соціологічному дослідженні. Кількісна інтерпретація соціометричних даних. Мета обробки первинної соціологічної інформації. Необхідність кількісного виміру, його інструменти. Способи соціологічного аналізу.

 

 

4.Форма підсумкового контролю успішності навчання – екзамен

 

 

 

5.Засоби діагностики успішності навчання

Діагностика знань студентів здійснюється за допомогою контролю завдань самостійної роботи щодо кожної теми  у спеціально відведених для цього зошитах, перевірки есе, усних опитувань і відповідей на семінарських заняттях, контрольних робіт до кожного модулю, тестових завдань до кожної теми (виконуються  за комп’ютером), а також складання екзамену. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                         ЗАТВЕРДЖЕНО

 

                                                                                                 Перший проректор

                                                                                                 ВНЗ “Національна академія

                                                                                                 управління” Матвійчук В.К.,

                                                                                                 д.юр.н., професор

 

                                                                                                  __________________

 

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

 

Кафедра гуманітарних дисциплін

 

 

4.РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“СОЦІОЛОГІЯ”

 

 

 

З галузей знань 0304 “Право”,

0305 “Економіка та підприємництво”,

0501 “Інформатика та обчислювальна техніка”

 

Юридичний факультет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2013 рік

 

 

 

 

 

 

Розроблено та внесено: на засіданні  кафедри гуманітарних дисциплін,

протокол № 5  від 30 серпня  2013 р.

 

 

 

 

 Розробник програми:

                                    Рапаєва М.В.,  кандидат педагогічних наук

 

 

 

 

 Завідувач кафедри :                                                          Чугаєнко Ю.О., д.іст.н., проф.                                                                   

 

 

 

 

Затверджено та схвалено Вченою радою Національної академії управління до друку, протокол № 5  від 30 серпня 2013 р.

 

 

 

Вчений секретар:                                                             Костюк В.Р., к.ек.н., доцент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 1.    Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів - 4	Галузь знань Цикл гуманітарної підготовки	Нормативна
Модулів - 2	Напрям підготовки Право, економіка і підприємництво	Рік підготовки:
		3 - й	3 - й
Змістовних модулів - 2	Спеціальність правознавство, економіка і підприємництво, міжнародна економіка, маркетинг, фінанси та кредит	Семестр:
Індивідуальне науково-дослідне завдання :  опрацювання тем самостійної роботи, у тому числі аналітичних завдань з письмовим оформленням результатів		6 - й	6 -й
Загальна кількість годин  - 144		Лекції:
Тижневих годин для денної форми навчання: Аудиторних – 48 Самостійної роботи студента - 96	Освітньо-кваліфікаційний рівень:   бакалавр	26 год.	8   год.
		Практичні, семінарські заняття:
		22 год.	4  год.
		Лабораторні
		–	–
		Самостійна робота та індивідуальні завдання:
		96 год.	132    год.
		Вид контролю: екзамен

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

     для денної форми навчання – 48/96

     для заочної форми навчання – 12/132

 

 

 

 

 

1. 2.    Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета  вивчення дисципліни "соціологія" – сформувати у студентів більш глибоке розуміння закономірностей розвитку та функціонування суспільства, свого місця і ролі в суспільному процесі, навчити їх проводити елементарні соціологічні дослідження.

                        Завдання вивчення соціології:

-          дати цілісне уявлення про специфіку соціологічного знання, його об’єкт і предмет, про історію зарубіжної і вітчизняної соціології, перспективи її подальшого розвитку;

-          сформувати у студентів розуміння ролі соціальних інститутів у житті суспільства;

-          допомогти студентам органічно пов’язувати здобуті соціологічні знання зі складними проблемами сучасного життя для орієнтування в ньому;

-          навчити студентів проводити соціологічні дослідження

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни соціологія студент   

повинен

знати:

-          особливості соціологічного знання і його функціонування в суспільстві;

-          зміст основних категорій соціології, системоутворюючих елементів суспільства (зокрема соціальна спільнота, група, соціальний інститут, соціальна організація, особистість тощо);

-          зміст основних структурних елементів програми соціологічного дослідження

           вміти:

-           аналізувати   суспільні  явища   за    допомогою    різноманітних    теоретичних  моделей соціальної взаємодії, соціальної структури, соціальних змін;

-     визначати   зміст   соціальної  стратифікації  та  розкривати  сутність

      основних  стратифікаційних моделей сучасного суспільства;

-          орієнтуватися    у    сутності   основних   підходів   до   визначення    механізмів  соціалізації та етапів її проходження;

-          складати програму соціологічного дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Назви змістовних модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	Усьо-го	у тому числі					усього	у тому числі
		л	п	лаб.	інд.	с.р.		л	п	лаб	інд	с.р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль 1
Змістовний модуль 1. Загальна теорія та історія соціології
Тема 1. Соціологія як наука. Предмет, структура і функції соціології	14	2	2	-	10		12	2		-	10
Тема 2. Еволюція соціологічного знання.	13	2		-	11		10			-	10
Тема 3. Класична соціологічна спадщина	8	2		-	6		10			-	10
Тема 4. Поняття суспільства	12	2	2	-	8		12		2	-	10
Тема 5. Соціальні зміни	12	2	4	-	6		10			-	10
Тема 6. Класичні та сучасні концепції трансформації суспільства	8	2		-	6		12	2		-	10
Разом за змістовним модулем 1	67	12	8	-	47		66	4	2	-	60
Модуль 2
Змістовний модуль 2. Субєкти суспільного життя, їх сфери життєдіяльності
Тема 7. Соціальна структура суспільства.	12	2	2	-	8		12	2		-	10
Тема 8. Соціальні організації суспільства	10	2	2	-	6		10			-	10
Тема 9.Статусно-рольова взаємодія	10	2		-	8		10			-	10
Тема 10. Соціальна диференціація суспільства	12	2	2	-	8		10			-	10
Тема 11. Особистість у системі соціальних зв’язків	10	2	2	-	6		10			-	10
Тема 12. Соціологія сім’ї	10	2	2	-	6		10			-	10
Тема  13. Соціологічна інформація	13	2	4	-	7		16	2	2	-	12
Разом за змістовним модулем 2	77	14	14	-	49		78	4	2	-	68
Усього годин	144	26	22	-	96		144	8	4	-	132

 

Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Соціологія як наука. Предмет, структура і функції соціології	2
2.	Поняття суспільства	2
3.	Соціальні зміни	2
4.	Соціальна структура суспільства	2
5.	Соціальні організації суспільства	2
6.	Соціальна диференціація суспільства	2
7.	Особистість у системі соціальних зв’язків	2
8.	Соціологія сім’ї	2
9.	Соціологічна інформація. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації	2

 

Теми практичних занять

Практичні заняття з дисципліни "соціологія" полягають у написанні двох модульних контрольних робіт, що охоплюють тематику першого і другого модулю

 

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Загальна теорія та історія соціології	2
2.	Субєкти суспільного життя, їх сфери життєдіяльності	2

 

Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Соціологія як наука. Предмет, структура і функції соціології	10
2	Еволюція соціологічного знання.	11
3	Класична соціологічна спадщина	6
4	Поняття суспільства	8
5	Соціальні зміни	6
6	Класичні та сучасні концепції трансформації суспільства	6
7	Соціальна структура суспільства.	8
8	Соціальні організації суспільства	6
9	Статусно-рольова взаємодія	8
10	Соціальна диференціація суспільства	8
11	Особистість у системі соціальних зв’язків	6
12	Соціологія сім’ї	6
13	Соціологічна інформація. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації	7

 

 Індивідуальні завдання

            Індивідуальні завдання входять до складу самостійної роботи студентів і полягають у  написанні 1 – 2 - х есе на вибір із запропонованої тематики (див. с. 38 - 39).

Методи навчання

 

Дидактика постійно пропонує значну  кількість класифікацій методів навчання, враховуючи  динаміку їх розвитку. 

Сучасні представники теорії навчання вважають, що "метод навчання" – це впорядкований спосіб взаємодії учасників навчального процесу (викладача і студентів), спрямований на досягнення цілей і завдань вищої освіти. Виходячи з критерію характеру цієї взаємодії, методи навчання соціології можна розподілити на 1) пасивні (умовно-пасивні), 3) активні та 4) інтерактивні. 

 До першої групи методів відносяться лекції, побудовані на монолозі вчителя, поєднаному з демонстрацією ілюстративного матеріалу і комп’ютерними презентаціями. Однак, використання лише цих методів навчання не відповідає  формуванню активної життєвої позиції студентів у сучасному демократичному суспільстві. Тому лекції  у вигляді названої вище першої групи методів (як пасивний монолог учителя)  з дисципліни "соціологія" не використовуються. Вони проводяться тільки у поєднанні  з активними (постійна активізація студентів внаслідок ведення діалогу, проведення "круглих столів" тощо) та інтерактивними методами навчання. 

Сутність інтерактивних методів навчання полягає у взаємодії всіх тих, хто навчається і того, хто навчає. Це суб’єкт – суб’єктне  навчання у взаємодії і співпраці студентів між собою, тоді як викладач є координатором цієї взаємодії. Інтерактивні методи навчання з дисципліни "соціологія" використовуються переважно на семінарських заняттях. Оскільки основа інтеракції – принцип багатосторонньої взаємодії, такий процес передбачає: 1) роботу на семінарах невеликими групами – командами, на які розподіляються студенти групи; 2) колективну взаємодію  (у вирішенні певної ситуації або питання бере участь кожен студент всієї студентської групи без винятку); 3) поєднання роботи невеликих груп з роботою всього колективу (тобто всієї студентської групи). 

 

У навчанні студентів з дисципліни "соціологія" також використовуються традиційні методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації: словесні (розповідь, пояснення, лекція), наочні (демонстрація, ілюстрація), практичні              (вправи, кейс-ситуації, ділові, рольові ігри тощо) , методи роботи з джерелами (книгами, журналами, WEB-ресурсами).

       За характером структурування думок і логіки пізнання використовуються аналітичний (умовний розклад будь-якого соціального явища, процесу на складові елементи, кожен з яких досліджується, аналізується)  і синтетичний (умовне виділення і поєднання  визначених елементів до складу певного процесу, явища), індуктивний (шлях вивчення суспільних явищ від мікрорівня до мезо-, макро- та мегарівня) та дедуктивний методи (шлях думок, обернений індуктивному методу).

За рівнем здійснення самостійної розумової діяльності з дисципліни "соціологія" у поєднанні використовуються репродуктивний (отримання і запам’ятовування певного обсягу інформації у готовому вигляді, зокрема метод використовується для вирішення тестових завдань), проблемний (розв’язання певних ситуацій, де наявного обсягу інформації недостатньо для їх вирішення, для чого за допомогою творчо-пошукової діяльності видобуваються нові факти); частково-пошуковий (евристичний пошук шляхів, прийомів для розв’язання певних ситуацій) і дослідницький методи (самостійне здійснення студентами всього шляху вирішення завдань, включаючи пошук інформації і самостійне обрання певних прийомів і алгоритмів для вирішення поставленої проблеми).  

 

 Методи контролю

 

Контроль поточних знань студентів полягає у написанні двох модульних контрольних робіт,  у тестуванні за комп’ютером щодо кожної теми модулів. До складу методів контролю входить тестова перевірка знань з модулів, а також комплексна перевірка залишкових знань студентів з навчальної дисципліни.

Специфіка дисципліни "соціологія" передбачає різноманітні методи і форми контролю   (не тільки виконання контрольних робіт і тесових завдань, а також  проведення колоквіумів,"круглих столів" на семінарських заняттях за відповідною тематикою,  написання есе (рефератів),  розв’язання кейс-ситуацій і задач, реферування або конспектування статей, розділів підручників і монографій, хрестоматій, збірників документів. Виконуючи завдання щодо самостійної роботи, студенти опрацьовують  друковану літературу та Інтернет - джерела,  статистичну інформацію; складають схеми, діаграми, графіки, створюють кросворди термінів та тестові завдання, переліки запитань  тощо.  Кожен студент здійснює власну дослідно-експериментальну роботу (роботу над аналітичним завданням) з письмовим оформленням її результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З КУРСУ "СОЦІОЛОГІЯ"

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

 

Семінарське заняття 1  (2 години)

Тема 1. Характеристика соціології як науки

1. Предметна сфера соціологічної науки соціології.
2. Сутність соціології як суспільної науки.
3. Об’єкт і предмет соціології.
4. Рівні соціологічного знання.
5. Зв'язок соціології з іншими науками.
6. Функції соціології.
7. Спеціальні соціологічні теорії.
8. Діяльність центрів соціологічних досліджень в Україні.

Перелік ключових термінів і понять:

Біхевіоризм, етнометодологія, макросоціологія, мікросоціологія, наука, об’єкт соціології, парадигма, предмет соціології, прикладна соціологія, символічний інтеракціонізм, соціальна структура, соціум, соціологія, соціальне, соціологічна уява, структура соціологічного знання, структурний функціоналізм, суспільство, феноменологічна соціологія,

 

Самостійна робота – 10 годин (завдання див. план СРС)

 

Література

Базова: [ 1, с. 25 – 26, 29 – 39; 2, с.9 – 27; 3, с. 7 – 17; 4, с. 8 - 19 ]

Допоміжна

1.  Болотіна Є.В., Мішура В.Б. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 128 с.
2. Ґіденс Е. Соціологія / Пер. С англ. В.Шовкун, А.Олійник; Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.

3. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 312 с.
4. Нестуля О.О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: Навч. пос. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.
5. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.
6. Соціологія: Підручник / За редакцією Н.П.Осипової - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
7. Соціологія: Підручник /За редакцією В.М.Пічі. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 277 с.
8. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

 

 

 

 

 

Семінарське заняття 2  (2 години)

Тема 2. Поняття суспільства

1. Поняття суспільства. Типологія суспільств.
2. Характерні особливості розвитку сучасного суспільства
3. Сучасне українське суспільство і проблеми його становлення

            Перелік ключових термінів і понять:

Біполярність, біфуркація, буржуазія, еволюція, "кінець історії", коеволюція, латентні процеси, менталітет, національне (етнічне самоусвідомлення), новий світовий лад, позитивізм, психологічний редукціонізм, "римський клуб", соціологічне знання, соціально-політична еліта

 

Самостійна робота – 11 годин (завдання див. план СРС)

 

 

Література

Базова [ 1, с. 163 – 182; 2, с.183 – 199, 205 - 208; 3, с. 28 – 30; 4, с. 62 - 70 ]

 

Допоміжна

1. Болотіна Є.В., Мішура В.Б. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 128 с.
2. Викладання соціології: досвід інноваційних прийомів: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, – 2008. – 280 с.
3. Ґіденс Е. Соціологія / Пер. С англ. В.Шовкун, А.Олійник; Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
   1. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь мир», 2004. – 120 с.
   2. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 312 с.
   3. Нестуля О.О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: Навч. пос. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.
   4. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.
   5. Соціологія: Підручник / За редакцією Н.П.Осипової - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
   6. Соціологія: Підручник /За редакцією В.М.Пічі. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 277 с.

10. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика: Навч. посібник / В.М.Бебик, С.О.Шегрін, Л.О.Дегтерьова. – К.: Університет «Україна», 2006. – 208 с.

11. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

12. Юрій М.Ф. Соціокультурний світ України: Монографія. – Видання 2-е. – К.: Кондор, 2004. – 738 с.

 

 

 

 

 

 

Семінарське заняття 3   (2 години)

Тема 3. Соціальні зміни

1. Загальна характеристика глобалізаційних процесів сучасності.
2. Концепції нового світового порядку

1) "Оптимістичний лібералізм" (Ф.Фукуяма)

2) "Новий світовий порядок" (Г.Кіссінджер)

3) "Американські шахи" (З.Бжезинський)

4) Ліберальний антифундаменталізм (Дж.Сорос)

5) Безполюсний світовий порядок (Е. Баталов)

3. Теорія “макдональдизації” Дж.Рітцера.

4. Американізація як продукт масової культури.

5. Вектори прямування України у пошуках " глобальної ніші"

 

Перелік ключових термінів і понять:

Аграрні суспільства, вестернізація, віртуальність, віртуалізація, глобалізація, глобальні проблеми сучасності, індустріалізація, індустріальне суспільство, істернізація,  модернізм, модернізація, мотиваційні соціальні зміни, неорганічна модернізація, науково-технічна революція, органічна модернізація, постіндустріальне суспільство, процесуальні соціальні зміни, секуляризація, соціальна еволюція, соціальні зміни, соціальний прогрес, соціальний розвиток, структурні соціальні зміни, теорії економічної глобалізації, "технологічний детермінізм", технократизм,  урбанізація, формація суспільно-економічна, функціональні соціальні зміни

 

Самостійна робота – 6 годин (завдання див. план СРС)

 

Література

Базова [   1, с. 12 – 14, 20; 2, с. 80 – 83, 94 – 100, 124 – 126; 3, с. 21 – 22, 25; 35 – 45;  4, с. 27, 34 – 35, 69 - 83 ]

Допоміжна

1. Болотіна Є.В., Мішура В.Б. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 128 с.
2. Викладання соціології: досвід інноваційних прийомів: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, – 2008. – 280 с.
   1. Ґіденс Е. Соціологія / Пер. С англ. В.Шовкун, А.Олійник; Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
   2. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь мир», 2004. – 120 с.
   3. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 312 с.
   4. Нестуля О.О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: Навч. пос. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.
   5. Социально-экономические проблемы информационного общества: монография / под ред. д.э.н., проф. Л.Г.Мельника, к.э.н., доц. М.В.Брюханова. – Вып.2. – Сумы: Университетская книга, 2010.– 896 с.
   6. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.
   7. Соціологія: Підручник / За редакцією Н.П.Осипової - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.

10. Соціологія: Підручник /За редакцією В.М.Пічі. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 277 с.

11. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика: Навч. посібник / В.М.Бебик, С.О.Шегрін, Л.О.Дегтерьова. – К.: Університет «Україна», 2006. – 208 с.

12. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

 

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

 

Семінарське заняття 4 ( 2 години)

Тема 4. Соціальна структура суспільства

1. 1.              Поняття та основні елементи соціальної структури.
2. 2.              Причини утворення соціальних спільностей і груп.
3. 3.              Характерні особливості діяльності соціальних інститутів.
4. 4.              Основні соціальні інститути та їх функції.

 

Перелік ключових термінів і понять:

Економічні інститути, електронна комерція, інститути культури і соціалізації, інституціоналізація, політичні інститути, соціальна структура суспільства, соціальний інститут

 

Самостійна робота – 8 годин (завдання див. план СРС)

 

Література

Базова[1, с.140- 143; 2, с. 209 – 216, 254-255; 3, с. 67-78; 4, с. 88-95 ]

 

    Допоміжна

1. Ґіденс Е. Соціологія / Пер. С англ. В.Шовкун, А.Олійник; Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
2. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь мир», 2004. – 120 с.
3. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 312 с.
4. Нестуля О.О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: Навч. пос. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.
5. Социально-экономические проблемы информационного общества: монография / под ред. д.э.н., проф. Л.Г.Мельника, к.э.н., доц. М.В.Брюханова. – Вып.2. – Сумы: Университетская книга, 2010.– 896 с.
6. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.
7. Соціологія: Підручник / За редакцією Н.П.Осипової - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
8. Соціологія: Підручник /За редакцією В.М.Пічі. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 277 с.
9. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика: Навч. посібник / В.М.Бебик, С.О.Шегрін, Л.О.Дегтерьова. – К.: Університет «Україна», 2006. – 208 с.

10. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

 

 

 

Семінарське заняття 5( 2 години)

 

Тема 5. Соціальні організації суспільства

1. Організація як соціальний феномен.
2. Типи соціальних організацій.
3. Моделі соціальної організації.
4. Організаційна культура.
5. Соціальна група як процес взаємодії.
6. Види соціальних груп
7. Проблеми лідерства

 

Перелік ключових термінів і понять:

Бюрократія, віртуальна організація, девіантна поведінка (девіація), експресивні групи, інструментальні групи, конформізм, неформальні групи, організація, організаційна культура, паноптикум, ресоціалізація, референтна група, референтність, соціалізація, соціальна спільнота, соціальна група, соціально-політичне лідерство, формальна група

 

Самостійна робота – 6 годин (завдання див. план СРС)

 

 

Література

Базова [ 1, с. 107 – 115; 2, с.209 – 212, 283 – 287, 304 - 307; 3, с. 51-62, 71-91,

 101 - 103, с.154 - 161; 4, с.84 – 88, 107 - 120]

Допоміжна

1. Болотіна Є.В., Мішура В.Б. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 128 с.
2. Василенко В.О., Шматько В.Г.Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. Видання  3-е, вип. та доп.  – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 440 с.
   1. Викладання соціології: досвід інноваційних прийомів: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, – 2008. – 280 с.
   2. Ґіденс Е. Соціологія / Пер. С англ. В.Шовкун, А.Олійник; Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
   3. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь мир», 2004. – 120 с.
   4. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 312 с.
   5. Михайлова Л.І., Турчіна С.Г. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 248 с.
   6. Настільна книга для неприбуткових організацій /За ред. А.Ткачука. – К.: Інститут громадянського суспільства: ІКЦ «Леста», 2005. – 288 с.
   7. Нестуля О.О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: Навч. пос. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.

10. Рапаєва М.В. Використання інноваційних моделей та методів управління персоналом у практичній діяльності державних службовців: Методичні матеріали. – К.: Вид-во НАДУ, 2008. –  38 с.

11. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 529 с.

12. Социально-экономические проблемы информационного общества: монография / под ред. д.э.н., проф. Л.Г.Мельника, к.э.н., доц. М.В.Брюханова. – Вып.2. – Сумы: Университетская книга, 2010.– 896 с.

13. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.

14. Соціологія: Підручник / За редакцією Н.П.Осипової - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.

15. Соціологія: Підручник /За редакцією В.М.Пічі. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 277 с.

16. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика: Навч. посібник / В.М.Бебик, С.О.Шегрін, Л.О.Дегтерьова. – К.: Університет «Україна», 2006. – 208 с.

17. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

 

 

 

Семінарське заняття 6 ( 2 години)

Тема 6. Соціальна диференціація суспільства

Соціальна стратифікація

1. Соціальна нерівність та її історичні форми. Природа і значення нерівності як основи соціальної структури суспільства.
2. Моделі соціальної стратифікації.
3. Соціальна стратифікація і мобільність у процесі розвитку соціальної структури.
4. Теорія соціальної мобільності Питирима Сорокіна.
5. Характерні риси стратифікації сучасного українського суспільства.

 

Додаткове завдання. Підготувати доповідь на одну з тем:

1)  Рівень життя населення України, специфічні особливості його матеріального становища [13, с.61 - 111].

2)  Диференціація населення за рівнем доходів [13, с.111 - 127].

3)  Бідність в Україні, критерії бідності [13, с.127 - 150].

 

Перелік ключових термінів і понять:

Абсолютна бідність, аристократія, вертикальна мобільність, відносна бідність, горизонтальна мобільність, "другий світ", інтергенераційна (міжґенераційна) мобільність, інтраґенераційна мобільність, інформаційна бідність, каста, клас,  латеральна мобільність, низхідна мобільність, перехідні класи, " перший світ", рабство, селяни, середній клас, соціальна мобільність, соціальна стратифікація, стан, соціальний статус, " третій світ"

 

Самостійна робота – 8 годин (завдання див. план СРС)

 

 

 

 

 

 

Література

Базова[ 2, с. 247 - 257; 3, с. 131-134; 4, с. 95-104 ]

Допоміжна

1. Болотіна Є.В., Мішура В.Б. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 128 с.
2. Викладання соціології: досвід інноваційних прийомів: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, – 2008. – 280 с.
   1. Ґіденс Е. Соціологія / Пер. С англ. В.Шовкун, А.Олійник; Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
   2. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 312 с.
   3. Нестуля О.О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: Навч. пос. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.
      1. Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку / Монографія.  Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Український центр соціальних реформ, Фонд народонаселення ООН - К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009. — 248 с.
      2. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.
      3. Соціологія: Підручник / За редакцією Н.П.Осипової - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
      4. Соціологія: Підручник /За редакцією В.М.Пічі. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 277 с.

10. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

 

 

 

Семінарське заняття 7 ( 2 години)

 

Тема 7. Особистість у системі соціальних зв’язків

1. Поняття особистості.
2.  Соціальний статус.
3. Соціальні ролі особистості.
4. Соціологічна структура особистості
5. Соціалізація особистості

Перелік ключових термінів і понять:

Егоцентризм, ейджизм, особистість, соціальна роль, соціальний статус, соціальна адаптація, девіантна поведінка, соціалізація,гендерна соціалізація,  ресоціалізація, диспозиції особистості

 

Самостійна робота – 6 годин (завдання див. план СРС)

 

      Література

Базова [  1, с. 91 – 122;  2, с. 271 - 294; с. 530 – 557; 3, с. 46 - 66 ; 4, с. 107 - 125 ]

Допоміжна

1. Ґіденс Е. Соціологія / Пер. С англ. В.Шовкун, А.Олійник; Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
2. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 312 с.
3. Нестуля О.О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: Навч. пос. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.
4. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.
5. Соціологія: Підручник / За редакцією Н.П.Осипової - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
6. Соціологія: Підручник /За редакцією В.М.Пічі. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 277 с.
7. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

 

 

 

Семінарське заняття 8   (2 години)

 

Тема 8. Соціологія сім’ї

Сім’я як соціальний інститут і соціальна спільнота

 

1. Еволюція сім’ї.
2.  Традиційна і сучасна сім’я.
3. Структура сім’ї та її функції.
4. Проблеми сучасних сімей країн "першого", "другого" і "третього" світу.

 

Перелік ключових термінів і понять:

Ендогамія, моногамія, серійна моногамія, полігамія, поліандрія, полігінія, розширена сім’я, неповна  сім’я, нуклеарна сім’я, коабітація, маскулінність, матрилінійна спадковість, патрилінійна спадковість, фемінність, феміністський рух

 

Самостійна робота – 6 годин (завдання див. план СРС)

 

Література

   Базова  [ 1, с. 274 - 288;  2, с. 578-596; 3, с. 135-147; 4, с. 206 – 223 ]

        Допоміжна

1. Ґіденс Е. Соціологія / Пер. С англ. В.Шовкун, А.Олійник; Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
2. Піча М.В. Соціологія сім’ї – Львів, 1994.
3. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.
4. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

3. Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку / Монографія.  Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Український центр соціальних реформ, Фонд народонаселення ООН - К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009. — 248 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Семінарське заняття 9  (2 години)

 

Тема 9.  Соціологічна інформація. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації

 

1. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види.
2. Методи збирання первинної соціологічної інформації.
3. Обробка та аналіз соціальної інформації.

 

Перелік ключових термінів і понять:

Аналіз документів, анкета, анкетне опитування, багатоступінчата вибірка, біографічний метод,  вибіркова сукупність (вибірка), випадкова вибірка, вторинні документи, генеральна сукупність, гіпотеза, гніздова вибірка, документальний метод, завдання, емпіричне дослідження, інтерв’ю, інтерв’юер, інтерпретація, кабінетні дослідження, кейс-стаді, мета дослідження, метод, методика, об’єкт соціологічного дослідження, обробка соціологічної інформації, омнібус, первинна соціологічна інформація, первинні документи, польове дослідження, предмет соціологічного дослідження, питання-фільтри, проблема в соціології, соціальна проблема,  програма соціологічного дослідження, процедура, респондент, ролінгові  дослідження, систематична вибірка, соціологічне дослідження, соціологічна інформація, соціологічне спостереження як метод збирання наукової інформації, стратифікована вибірка, техніка, фокус-група, формалізоване інтерв’ю

 

Самостійна робота – 7 годин (завдання див. план СРС)

 

Література

Базова  [ 1, с. 65-80; 2, с. 597-616; 3, с. 315 - 332; 4, с. 244 - 274 ]

Допоміжна

1. Ґіденс Е. Соціологія / Пер. С англ. В.Шовкун, А.Олійник; Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
2. Добреньков В.И., Кравченко А.И. Методы социологического исследования: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2009. – 768 с.
3. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 312 с.
4. Нестуля О.О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: Навч. пос. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.
5. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.
6. Соціологія: Підручник / За редакцією Н.П.Осипової - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
7. Соціологія: Підручник /За редакцією В.М.Пічі. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 277 с.
8. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.
9. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. - М.: Добросвет, 1998. - 596 с

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Методичні рекомендаці і завдання для

самостійної роботи

 

 

          Самостійна робота студентів складає одну з найважливіших частин навчального процесу, що сприяє практичному застосуванню отриманих теоретичних положень, розвитку синтетичних, аналітичних здібностей, індуктивного і дедуктивного мислення, вмінню робити порівняння і зіставлення щодо будь-яких аспектів соціології.

            Цьому сприятиме розвиток вмінь студентів самостійно опрацьовувати інформацію до запропонованої тематики, самостійний пошук інформації WEB –ресурсів, періодичних видань,  реферування або конспектування статей, розділів підручників і монографій, хрестоматій, збірників документів тощо.

Самостійна розробка студентами термінологічних словників, складання ними тестових завдань, кросвордів,  діаграм і графіків щодо опрацювання статистичної інформації, індивідуальне складання власної програми соціологічного дослідження сприятиме подальшому розвитку не тільки їх аналітичних здібностей, а й креативної  ( творчої) активності.

Результати самостійної роботи студентів відображаються в окремих зошитах, що перевіряються викладачем. Отримана за виконану роботу кількість балів є складовою частиною поточної успішності студентів.

Планування самостійної роботи студентів є основою її раціональної організації відповідно до відведеного і регламентованого для неї бюджету часу.

З цією метою викладачем пропонується план самостійної роботи студентів (далі – план СРС) до кожної з тем, де заздалегідь розроблені завдання з урахуванням годин їх опрацювання.

 

 

ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ ("ПЛАН СРС")

 

№ теми з\п	Зміст самостійної роботи, завдання для опрацювання і виконання студентами	Кількість годин
1	1) Прочитати текст підручника [2, с.117 - 119]. Зробити аналітичну обробку прочитаного тексту. Створити таблицю (три стовпчики, де колонка № 1 буде містити основні засади інтеракціонізму; № 2 – позитивні характеристики інтеракціонізму; колонка № 3 – негативні або недоліки. У вигляді висновків сформулювати власну точку зору щодо інтеракціонізму Джорджа Міда, використовуючи порівняння, зіставлення, узагальнення. 2) Прочитати [2, с.124 - 126]. Проаналізувавши текст, письмово схарактеризувати суть структурного функціоналізму Толкотта Парсонса. 3) Прочитати [2, с.130 - 132]. Письмово дати характеристику теорії соціального обміну. Згідно з Вашим розумінням цієї теорії навести два-три приклади з життя, сформулювати щодо них своє ставлення.	3         3     4   Усього 10 годин
2	За матеріалом посібника [2, с.28 - 71] в зошиті для самостійної роботи написати за створеним Вами планом есе (у стислому вигляді) за однією з цих тем: 1)передумови виникнення соціології; 2)розвиток соціальних знань у стародавньому світі; 3)соціологічна думка середньовіччя та епохи відродження; 4)особливості розвитку соціальних знань XVII століття; 5)філософія історії – новий етап розвитку соціології; 6) політико-соціальні вчення Західної Європи кінця XVIIІ – початку ХІХ століття. Згідно з інформацією обраної Вами однієї з 6-ти тем по завершенні есе скласти перелік запитань не репродуктивного (що?, де?, коли?), а проблемного рівня (чому?, у зв’язку з чим, чим зумовлено? тощо). На одне есе має бути розроблено приблизно 8 – 16 запитань.	11
3	Скласти контрольний тест за темою. “Ключ” додати окремо. Інформацію для створення тесту див. [2, с. 111 – 116; 126 - 128]. Приблизний обсяг – 10-12 запитань з варіантами відповідей.	6
4	Згідно з джерелом [13, с. 45 - 52] зробити соціологічний аналіз розвитку українського суспільства. Дати стислу письмову характеристику за напрямами: 1) демографічний розвиток; 2) розвиток регіональних ринків праці; 3) матеріальне становище і умови проживання українського населення. Можливим є самостійний пошук інформації WEB-ресурсів, що характеризує будь-які моменти розвитку сучасного українського суспільства. Дати стислу письмову характеристику.	8
5	За темою "Соціальні зміни " самостійно дібрати будь-яку інформацію WEB-ресурсів, що висвітлює її аспекти. Зміст оформити у стислому вигляді в зошиті для самостійної роботи.	6
6	Створити термінологічний словник (глосарій) за темою. Література: [ 1, с. 12 – 14, 20; 2, с. 80 – 83, 94 – 100, 124 – 126; 3, с. 21 – 22, 25; 4, с. 27, 34 – 35, 69 - 70 ]	6
7	За літературою [ 2, с. 209-216, 254-255, 578-596 ] розробити блок-схему, де буде відображено суть соціальних інститутів, їх функції, поділ на групи, визначення соціальних інститутів. Окремою блок-схемою оформити інститут сім’ї та шлюбу: його суть, функції, типи. За сторінками 578-596 вибрати певну частину статистичної інформації, яку зобразити у вигляді діаграми або графіку.	8
8	Розробити кросворд термінів за темою. Література[ 1, с. 107 – 115; 2, с.209 – 212, 283 – 287, 304 - 307; 3, с. 51-62, 71-91, 101 - 103, с.154 - 161; 4, с.84 – 88, 107 - 120]. Можливим є використання будь-яких інших джерел.	6
9	За літературою до теми [ 1, с. 143 – 148; 2, с. 223-227, 274 – 282; 3, с. 62-67; 140 – 149, 167 – 187; 4, с.112-116, 224 - 243] або за будь-якими іншими джерелами та Інтернет-джерелами обрати аспекти теми, що зацікавили Вас найбільше і стисло оформити у вигляді конспекту в зошиті для самостійної роботи.  Додаткове індивідуальне завдання – підготовчий етап для семінару (оцінюється приблизно в 4 бали): розробити доповідь на тему: "Традиційні обґрунтування диференціації статевих ролей " [22, с. 330-360]	8
10	Згідно з джерелом [22, с. 273-286] письмово висвітлити суть нерівності, стратифікації і класу. Пояснюючи природу нерівності за Н.Смелзером, навести приклади.  Дати стислу характеристику критеріїв оцінки статусу особистості [22, с. 287-290].  Пояснити письмово суть вертикальної і горизонтальної мобільності; реорганізації соціальної структури і її впливу на розвиток соціальної мобільності. Які Ви знаєте дослідження мобільності й дослідників цього питання? Схарактеризувати дослідження факторів досягнення статусу [22, с. 291-302].  Пояснити особливості сексуальних ролей та нерівності [22, с. 328].	8
11	Проаналізувати сучасні моделі соціалізації [1, с. 111 - 115]. Можна використовувати будь-які інші джерела. З якими теоріями ви погоджуєтесь, з якими – ні? Письмово сформулювати своє ставлення і пояснити, в чому (на Вашу думку) позитивні, а в чому негативні складові сучасних моделей соціалізації.	6
12	За допомогою інформації WEB-ресурсів оформити есе, де пояснити специфіку  шлюбу і сімейних відносин будь-яких двох країн "першого", "другого" і "третього" світу (тобто 6 країн). Стисло зробити узагальнення, визначити спільні риси і відмінності. Які чинники є прогресивними, а в чому полягають консервативні моменти? На Вашу думку, послаблення сімейних стосунків і поступовий занепад інституту шлюбу  переважно в країнах "першого" і "другого" світу – це позитивна чи негативна тенденція?	6
13	Підготувати дослідно-експериментальну роботу (роботу над аналітичним завданням) з письмовим оформленням її результатів.  Сформулювати проблему, мету і завдання конкретно-соціологічного дослідження за самостійно обраною темою. Сформулювати робочу гіпотезу. Визначити вид дослідження, розробити власну програму соціологічного дослідження, схарактеризувати доцільні для вашого випадку методи збирання соціологічної інформації. Спрогнозувати, які висновки будуть Вами отримані.	7
	Усього:	96 годин

 

 

 

Реферативні повідомлення (есе) є складовою індивідуальної самостійної роботи студентів. За бажанням студент обирає будь-яку із запропонованих тем і узгоджує її з викладачем. Можливими є власні пропозиції щодо обрання іншої теми написання, що не входить до складу переліку, наданого викладачем.

            Подане на розгляд есе має містити чітку структуру (план), що включає вступ, (актуальність досліджуваної проблематики тощо), основну частину (розкриття сутності питання згідно з аналізом опрацьованих джерел, проведення зіставлень, паралелей, визначення суперечностей із зазначенням власної аргументованої думки студента на відповідну проблему)  і висновки (резюме основних положень питання, що вивчалось).

 

ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ

            Такі індивідуальні завдання як написання рефератів  входять до складу самостійної роботи студентів і полягають у написанні 1 – 2 - х есе на вибір із запропонованої тематики:

 

1. Роль і функції соціології в суспільстві.
2. Сучасні дискусії про предмет соціології.
3. Конкуренція функціоналізму і теорії конфліктів. Порівняльний аналіз основних засад.
4. Соціокультурний підхід до аналізу суспільства.
5. Соціальна теорія народництва.
6. Розвиток соціальних знань у давньому світі.
7. Міфологія як засіб відображення соціальної реальності.
8. Соціальні знання епохи Середньовіччя і Відродження.
9. Сутність поглядів М.Макіавеллі на людину, владу, державу. Макіавеллізм.
10. 10.  Поняття суспільства. Суспільство і природа.
11. 11.  Стратифікація і класова структура суспільства.
12. 12.  Демократія і сучасний стан суспільного розвитку в країнах "другого світу".
13. 13.  Теорії соціальної мобільності і їх тенденції розвитку в сучасному  українському суспільстві.
14. 14.  Ознаки маргінального суспільства.
15. 15.  Суспільна думка: сучасний стан, ресурси і аспекти механізмів масового впливу.
16. 16.  Розвиток гендерних питань в сучасному українському суспільстві.
17. 17.  Соціальні проблеми розвитку сучасного українського суспільства.
18. 18.  Студентство і його соціальна роль у житті суспільства.
19. 19.  Характерні риси стратифікації сучасного українського суспільства.
20. 20.  Політика як соціальний інститут, її подальші перспективи розвитку в Україні.

21. Сім’я як соціальний інститут. Проблеми усталеності шлюбу в світі.

1. 22.  Соціальна політика держав "першого світу".
2. 23.  Проблеми і перспективи розвитку релігії в Україні.
3. 24.  Функції освіти як соціального інституту.
4. 25.  Наука, інтелектуальний потенціал і якісне відновлення суспільства.
5. 26.  Універсально-історичні закони ієрархії. Управлінська еліта і закрита група.

27. Функції внутрішніх правил організації.

28. С.Паркінсон про патологію організацій.

1. 29.  Бюрократія як засіб організації спільної діяльності.
2. 30.  Влада і лідерство.
3. 31.  Проблеми соціалізації особистості.
4. 32.  Процес і стадії формування особистості.
5. 33.  Етнічна самосвідомість та ідентичність.
6. 34.   Девіантна поведінка: сутність, види, механізми виникнення.
7. 35.  Природа соціального конфлікту.
8. 36.  Соціальний аспект трудових конфліктів.
9. 37.  Соціальні проблеми відносин між поколіннями.
10. 38.  Тоталітаризм: сутність і прояви.
11. 39.  Сучасні тенденції розвитку економічних систем.
12. 40.  Сучасна демографічна ситуація в Україні й основні напрямки демографічної політики держави.
13. 41.  Методи збирання соціологічної інформації.
14. 42.  Проблеми збирання соціологічної інформації.
15. 43.  Ступінь і прояви соціальної дискримінації жінок  в країнах "першого", "другого" і "третього" світу.
16. 44.  Концепція вивчення культури  Ф.Ніцше.
17. 45.  Вплив культури і побуту населення України на поведінкову позицію українців у суспільстві.
18. 46.  Схожі риси і відмінності  менталітету українців у порівнянні з менталітетом мешканців європейських країн.
19. 47.  Тенденції позитивного і негативного впливу макдональдизації на розвиток постіндустріального суспільства.
20. 48.  Позитивні і негативні наслідки віртуалізації соціальних інститутів сучасності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До складу індивідуальної самостійної роботи студентів також входить підготовка ними інформації до проблемних тем обговорення (дискусій, "круглих столів" тощо), орієнтовний перелік яких має наступний вигляд:

 

ПРОБЛЕМНІ ТЕМИ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1.      Чи потрібна людині "соціологічна уява"?

2.      Чи можуть соціальні конфлікти відігравати позитивну роль у розвитку суспільства?

3.      Чи погоджуєтеся Ви з тезою щодо тотальної американізації сучасного суспільства?

4.      Чи можна вважати, що Україна йде модернізаційним шляхом розвитку?

5.      Чи можна українське суспільство вважати постіндустріальним?

6.      Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що країни з "периферійного світу" не зможуть внаслідок модернізації наздогнати країни-лідери?

7.      Бюрократія - позитивне чи негативне соціальне явище?

8.      Чи будь-яка група є одночасно організацією?

9.      На вашу думку, людина в організації - елемент системи, працівник, особистість?

10.    Який із типів сім'ї домінує сьогодні в українському суспільстві?

11.    Чи існують в сучасному українському суспільстві канали вертикальної соціальної мобільності?

12.    Чи існує в Україні середній клас?

13.    Чи може людина існувати поза межами суспільства?

14.    Послаблення сімейних відносин, різні форми сімейних стосунків - це негативна тенденція сучасності?

15.    Чи виступають суспільні рухи агентами змін сучасного суспільства?

16.    Чи існує молодіжний рух в Україні?

17.    Чи підтримуєте Ви рух антиглобалістів?

18.    Чи потрібні молодіжні субкультури суспільству?

19.    Що зумовлює девіантну поведінку молоді?

 

І проблемні теми для обговорення,  і теми рефератів, опрацьованих студентами, обговорюються на практичних та семінарських заняттях. Інтерактивні методи навчання передбачають те, що проблемні аспекти цих питань розробляються студентами як у малих групах (дві-три особи), так і в поєднанні з роботою всієї студентської групи, тоді як викладач є координатором цієї роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. ЗАВДАННЯ з написання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання

 

       Контрольна робота є важливим засобом для вивчення навчального матеріалу. Її виконання дозволяє студенту систематично засвоїти навчальний матеріал в умовах самостійної роботи над вивченням курсу.

       Написання контрольної роботи по одній з тем передбачає її детальне вивчення. 

При виконанні роботи слід дати відповіді на кожне питання теми. Особливу увагу слід звернути на засвоєння ключових термінів до тем. При написанні відповідей на кожне з питань слід використовувати рекомендовану літературу, посилаючись на сторінки із складеного за алфавітом списку.   Студенту потрібно  додатково самостійно переглядати статті у спеціалізованих наукових виданнях, опрацьовувати інформаційні ресурси: сайти тощо.

       Тему і варіант контрольної роботи студент заочної форми навчання обирає самостійно, виходячи з останнього номера цифри залікової книжки.

            Контрольна робота має бути змістовною, теоретичне питання чітко структурованим (вступ, основна частина, висновки).

 

Тематика контрольних робіт

 

Варіант 1

1. Біхевіористські парадигми (теорія соціального обміну і теорія раціонального вибору); інтерпретативні парадигми (символічний інтеракціонізм, феноменологічна соціологія, етнометодологія).
2. Глобалізаційні процеси в економіці, політиці, культурі.

 

Варіант 2

1. Періодизація історії соціології. Протосоціологічна, класична, неокласична соціологія. Соціальне знання у стародавньому світі. Епоха середньовіччя в контексті соціального знання. Новий час: передумови та тенденції формування соціального знання. Соціальні та інтелектуальні передумови формування науки про суспільство в середині - кінці ХІХ століття.
2. Сучасні концепції соціальних змін: модернізація, глобалізація, віртуалізація суспільства.

 

Варіант 3

1. Порівняльний аналіз основних засад позитивізму О.Конта і еволюціонізму Г.Спенсера. Спільні риси і відмінності їх поглядів. Основні принципи соціологічного позитивізму.
2. Характерні особливості розвитку сучасного суспільства. Сучасне українське суспільство, соціологічний аналіз його особливостей.

 

Варіант 4

1. Основні напрями соціологічного позитивізму – соціальний дарвінізм, географічна та расово-антропологічна школи.
2. Індустріалізація, науково-технічна революція, секуляризація, урбанізація, демократизація як компоненти модернізації.

 

Варіант 5

1. Соціологізм Е.Дюркгейма. Соціальна норма та патологія.

 Соціологія суїциду. Розуміюча соціологія М.Вебера. Теорія

 соціальної дії. Протестантська етика і дух капіталізму. Політична

 соціологія М.Вебера.

1. Соціологічний аналіз особливостей менталітету українського

 суспільства. Проблеми і перспективи.

 

Варіант 6

1. Психологічний напрямок соціології – соціологічний психологізм. Основні представники, теорії. Спільні риси і відмінності їх поглядів.
2. Характеристика постмодернізму як соціокультурного процесу.

 

Варіант 7

1. Порівняльний аналіз спільних ідей і розбіжностей поглядів Т.Парсонса і Р.Мертона як представників структурного функціоналізму.
2. Типологія суспільств. Світове (глобальне суспільство). Характерні особливості його розвитку.

 

Варіант 8

1. Порівняльний аналіз спільних рис і відмінностей поглядів представників теорії конфліктів Р.Дарендорфа і Л.Козера.
2. Основні напрямки і особливості діяльності соціологічних центрів в Україні

 

Варіант 9

1. Організація як соціальний феномен. Теорії організації: погляди М.Вебера на організацію, теорія організації М.Фуко.
2. Тенденції основних змін у сучасному суспільстві.

 

Варіант 10

1. Концепції стратифікації. Теорії стратифікації у сучасних суспільствах. Порівняльний аналіз поглядів її представників.
2. Теорія постіндустріального суспільства і соціологічна доктрина доби постмодернізму.

 

Завдання 3 для всіх варіантів контрольних робіт полягає у складанні кросворду термінів за темами першого і другого питань.

 

 

 

 

 

 

8.ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ
з написання МОДУЛЬНИХ контрольних робіт для студентів ДЕННОЇ форми навчання

 

ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ  РОБОТИ № 1

 

Варіант 1

1.      Що дає знання соціології для сучасної людини?

2.      Як можна використати соціологічні знання спеціалісту вашої професії?

3.      Які сфери суспільного життя Ви знаєте?

 

Варіант 2

1.      У зв’язку з чим зростає значення соціології сьогодні.

2.      Назвіть відомі Вам наукові соціологічні центри та інститути в Україні.

3.      Чим, на вашу думку, визначається соціологічний підхід до аналізу суспільства?

 

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

1.      Предмет і структура соціології.

2.      Сутність "соціального" як ключової соціологічної категорії.

3.      Особливості соціологічного знання, рівні його формування.

4.      Сутність основних функцій соціології.

5.      Особливості протосоціологічного знання, його основні форми

6.      Позитивна соціологія О.Конта.

7.      Охарактеризуйте роль і завдання соціології в реформуванні українського суспільства.

8.      Соціологічні погляди М.Вебера.

9.      Охарактеризуйте роль соціологічних знань у професійній підготовці молоді.

10.    Сучасні соціологічні теорії.

11.    Проаналізуйте основні напрямки діяльності соціологічних центрів в Україні.

12.    Теорія конфлікту Р. Дарендорфа.

13.    Дайте загальну характеристику постмодернізму як соціокультурного процесу.

14.    Поняття суспільства в соціології.

15.    Розкрийте зміст "соціологічної уяви".

16.    Суспільство як соціальна система та соціальне явище.

17.    Розкрийте сутність парадигми соціального обміну.

18.    Історичні типи суспільства.

19.    Наведіть приклади відтворення теорій "символічного інтеракціонізму" у сучасному суспільстві.

20.    Визначте тенденції основних змін у сучасному суспільстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2

 

Варіант 1.

1. Які соціальні інститути суспільства називають “ліфтами” соціальної мобільності?
2. Що таке соціальна стратифікація?
3. Порівняйте різні типи соціальних організацій

 

Варіант 2.

1. Чому людина не може існувати поза межами суспільства?
2. Як визначається у соціології поняття “соціальний статус”?
3. Які умови виникнення і становлення соціальних інститутів?

 

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

1.      Поняття соціальної структури суспільства, її складові.

2.      Інституціалізація як соціальний феномен.

3.      Поняття соціального інституту, його види.

4.      Проаналізуйте основні тенденції соціальної диференціації українського суспільства.

5.      Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства.

6.      Визначте основні суттєві риси феномену "середнього класу", його соціальні функції.

7.      Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.

8.      Поняття соціальної спільноти.

9.      Основні ознаки соціальної групи.

10.    Соціологічне тлумачення соціальної організації, її структура. 11.Соціологічні теорії організації.

12.    Охарактеризуйте основні маргінальні групи в сучасному українському суспільстві та визначте тенденції їх розвитку?

13.    Соціальна нерівність та її історичні форми.

14. Проаналізуйте спільне та відмінне в поняттях "соціальна організація" та "соціальний інститут".

15.    Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.

16.    Розкрийте позитивні та негативні наслідки бюрократії.

17.    Соціальна стратифікація та мобільність.

18.    Дайте аналіз власної версії соціалізації, визначте її агентів?

19.    Статусно-рольова взаємодія.

20.    Сутність процесу соціальної мобільності, її види.

21.    Характеристика основних методів збирання соціологічної інформації..

22.    Програма соціологічного дослідження.

 

 

 

 

 

 

9.ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

9.1.ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ. МОДУЛЬ 1

 

1. Мезорівень – рівень дослідження соціальних процесів і явищ, що передбачає вивчення:

А. Глобальної спільноти, людства.

В. Суспільства.

С. Спільнот.

D. Людини.

 

2. У структурі соціологічних знань соціокультурний і цивілізаційний підходи щодо історичного розвитку суспільства входять до складу:

            А. Соціологічних теорій середнього рівня.

            В. Спеціальних теорій.

            С. Емпіричної соціології.

            D. Загальнотеоретичної соціології.

 

3. Термін "парадигма" у науковий обіг ввів:

            А. Д. Белл.

            В. Т. Кун.

            С. Т.Парсонс.

            D. Р.Мертон.

 

4. Символічний інтеракціонізм, феноменологічна соціологія, етнометодологія належать до:

            А. Інтерпретативних парадигм.

            В. Структурних парадигм.

            С. Емпіричної соціології.

            D. Спеціальних теорій.

 

5. Авторами соціальних утопій епохи відродження були:

            А. Боккаччо і Данте.

            В. Мор і Кампанелла.

            С.Макіавеллі і Петрарка.

            D. Бруно і Галілей.

 

6. Академічний етап розвитку соціологічних знань представлений:

            А. Неокласичною соціологією.

            В. Гуманістичними теоріями.

            С. Класичною соціологією.

            D.Теоріями просвітництва.

 

 

 

7. Соціологія як самостійна наука виникла:

            А. В добу античності.

            В. У ХVII столітті.

            С. У ХVIIІ столітті.

            D. У ХІХ столітті.

8. Засновником соціології як самостійної науки вважається:

            А. Аристотель.

            В. О.Конт.

            С. Г.Спенсер.

            D. Е.Дюркгайм.

 

9. Основною ідеєю соціологічного вчення Г.Спенсера є:

            А. Ідея еволюції.

            В. Ідея революції.

            С. Ідея солідарності.

            D. Ідея всезагальної конфліктності.

 

10. Французький соціолог ХІХ століття О.Конт називав соціологію:

            А. Соціальною механікою.

            В. Соціальною математикою.

            С. Соціальною фізикою.

            D. Соціальною хімією.

 

11. Психологічний редукціонізм – це:

А. Тлумачення розвитку суспільства як живого організму із властивими йому  психологічними особливостями.

В. Заперечення важливості впливу психологічних чинників на розвиток  суспільства.

С. Ідеї про те, що головну роль у житті суспільства відіграє психіка окремих  харизматичних індивідів (правителів держави).          

D. Зведення соціального до психічного, де всі соціальні явища і процеси пояснюються особливостями психіки індивіда або групи як колективного цілого.

 

12. За Е.Дюркгаймом, аномія – це:

А. Стан суспільства, за якого певне коло його громадян, знаючи про існування  обов’язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже.

В. Формування нових цінностей для набуття сенсу повсякденного життя.

С. Один із різновидів суїциду.

D. Психологічне відхилення від загальноприйнятих норм поведінки в суспільстві.

 

13. Згідно з провідними ідеями представників теорії конфліктів:

А. Конфлікт у суспільстві – це негативне явище, якого треба уникати.

В. Конфлікт у суспільстві зумовлений різними поглядами індивідів на одні й ті ж  проблеми.

С. Будь-якому суспільству властиві конфлікти, проте вони мають позитивні наслідки, сприяючи збереженню соціальної системи, її пристосуванню до нових  обставин.

D. Будь-якому суспільству притаманні конфлікти, які призводять до війн, що  відкидають надалі державу на нижчий щабель розвитку.

 

 

14. Процес соціалізації розуміється в соціології як:

А. Пристосування індивіда до умов соціального існування.

В.Процес становлення особистості, навчання і засвоєнні індивідом цінностей,   норм, установок, зразків поведінки, властивих певному суспільству, соціальній  спільноті, групі.

С. Якісна зміна, різкий перехід від одного якісного стан особистості до іншого.

D. Формування внутрішньої структури людської психіки у процесі переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє "я" особистості.

 

15. Вкажіть, які подібності виділяє Г.Спенсер, обґрунтовуючи правомірність проведення  аналогій між суспільством і біологічними організмами:

А. Соціальні та органічні організми у процесі розвитку збільшують масу та об’єм.

В. У соціальному і біологічному організмах внутрішня структура залишається незмінною.

С. Існування обох типів організмів пов’язане з обов’язковим виконанням відповідних цілей.

D. І соціальні, і біологічні організми мають однакове джерело розвитку – зовнішні  чинники.

 

16. Яка з тез є найбільше характерною для поглядів М.Вебера:

А. Суспільство потрібно вивчати як живий організм.

В. Суспільство – система, що саморегулюється.

С. Суспільство, як і будь-який живий організм, розвивається за принципом  еволюції.

D. Суспільство – автономна реальність, докорінно відмінна від природи.

 

17. Засновники сучасного структурного функціоналізму Т.Парсонс і Р.Мертон у своїх теоретичних розробках спирались на погляди:

А. Г.Спенсера, Е.Дюркгайма, М.Вебера

В. О.Конта, Г.Спенсера, К.Маркса.

С. О.Конта, Г.Спенсера, Е.Дюркгайма.

D. Г.Спенсера, Л.Ворда, М.Вебера.

 

 

18. Основоположниками теорії конфліктів вважаються:

А. Ч.Мілс, Л.Козер, Л.Ворд;

В.Ч.Мілс, Л.Козер, К.Маркс.

С. Ч.Мілс, Л.Козер, Р.Дарендорф.

D. Л.Козер, Р.Дарендорф, К.Маркс.

 

19. Біфуркація – це:

А. Забруднення навколишнього середовища.

В.Катастрофа біосфери.

С. Вичерпаність мінеральних ресурсів внаслідок нераціональної діяльності  людства.

D. Збільшення рівня вуглецю в атмосфері – так званий "парниковий ефект", від  якого страждає біосфера.

20. Коеволюція – це:

А. Прискорені темпи еволюції.

В. Уповільнені темпи еволюції.

С. Дисбаланс еволюції суспільства, людської діяльності і стану екології.

D. Адаптація діяльності людства до природних процесів у біосфері, що сприяє  збереженню її теперішнього стану, унеможливлюючи загрозу біфуркації.

 

21. Науково-технічна революція охоплює такі хронологічні рамки:

А. XV століття – кінець ХХ століття.

В. XV століття – сьогодення.

С. XVІІ століття – кінець ХХ століття.

D. XVІІ століття – сьогодення.

 

22. "Кінець історії" у розвитку суспільства – це термін, запроваджений:

А. Е.Гіденсом.

В. А.Туреном.

С. Ч.Мілсом.

D. Ф.Фукуямою.

 

23. Представник сучасного структурного функціоналізму Толкотт Парсонс виокремлює  такі процеси суспільних змін:

А. Диференціації та інтеграції.

В. Диференціації та акумуляції.

С. Акумуляції та інтеграції.

D. Трансформації та інтеграції.

 

24. Трьом стадіям людського розвитку (доіндустріальній, індустріальній,  постіндустріальній) відповідно дали назву премодерн, модерн і постмодерн такі  соціологи:

А. Д.Белл і А.Турен.

В. С.Крук і С.Леш.

С. Т.Парсонс і Ч.Мілс.

D. Г.Лебон і С.Леш.

 

25. Вищим рівнем потреб, що відповідає постіндустріальній стадії розвитку людства є:

А. Побутові й економічні потреби.

В. Соціальні потреби.

С. Естетичні потреби.

D. Потреби у знаннях і самореалізації.

 

26. На першому місці у новій системі цінностей постіндустріального суспільства країн "першого світу" знаходяться такі якості працівника, як:

А. Трудова активність, швидкі темпи виконання розумових операцій.

В. Соціальна активність і психологічні здібності для налагодження стосунків з партнерами і укладання угод.

С. Творча (креативна) активність.

D. Фізична активність у поєднанні з розумовою.

 

27. Представником теорії постфордизму є:

А. Р.Райх.

В. Р.Дарендорф.

С. Г.Форд.

D. В.Мак-Дугал.

 

28. Термін глокалізація відображає:

А. Напругу між глобальним і локальним, супротив включенню до глобальної системи.

В. Перевагу глобальних процесів над локальними.

С. Перевагу локального над глобальним.

D. Швидкі темпи поступу локальних процесів глобальним.

 

29. Засновником символічного інтеракціонізму вважається:

А. Д.Хоманс.

В. П.Блау.

С. Д.Уотен.

D. Д.Мід.

 

30. Один з представників соціологічного психологізму, засновник теорії  психоаналізу З.Фрейд стверджував, що:

А. Головну роль в житті суспільства грає психіка окремих соціальних груп.

В. Визначальну роль в житті суспільства грає психіка окремих осіб (вождів,  правителів).

С. Головну роль в житті суспільства грають інстинкти людей, що зумовлюють їхню  соціальну поведінку.

D. Більше за все на життя суспільства впливає психологія натовпу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.2.ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ. МОДУЛЬ 2

 

1. 1.  Соціальний інститут – це:

А. Стійка форма організації і регулювання спільної діяльності людей, безособова система ролей та статусів.

В. Науково-дослідний заклад, де основна увага приділяється вивченню проблем  розвитку соціуму.

С. Вищий навчальний заклад, де основна увага приділяється підготовці  професіоналів, які в майбутньому будуть пов’язані з проблемами розвитку  суспільства: соціологів, соціальних психологів, соціальних педагогів та ін.

D. Певні соціальні норми і правила для регулювання спільної діяльності людей.

 

2. Інституціоналізація – це:

А. Навчання в інституті.

В. Поступова адаптація індивіда до певного інституту (політичного, стратифікаційного, релігійного тощо).

С. Шляхи регуляції людської діяльності, забезпечення організованості,  упорядкованості, нормативності життя суспільства і підвищення його ефективності.

D. Соціальний обмін.

 

3. Необхідною умовою функціонування соціального інституту є:

А. Процес соціального відтворення, внаслідок якого верстви, групи, класи  виявляються нерівними між собою, складаючи ієрархічно розміщені страти.

В. Регулювання соціальних відносин між різними соціальними групами внаслідок розв’язання соціальних проблем, забезпечення ефективного впровадження соціальних резервів виробництва.

С. Виконання індивідами своїх соціальних ролей, засноване на здійсненні  очікуваних дій та дотриманні зразків (норм) поведінки.

D. Автоматичне виконання соціальним інститутом певних потреб, задоволення яких не вимагає спільних дій.

 

4. Соціальна спільнота – це:

А. Об’єднання людей, яке має закріплену спільну територію, спільні культурні  цінності та соціальні норми, які характеризуються усвідомленням соціокультурної ідентичності.

В. Сукупність індивідів, зайнятих економічно і соціально рівноцінними видами  праці, які відповідно отримують приблизно однакову матеріальну і моральну  винагороду.

С. Умовно об’єднані за певними критеріями прошарки суспільства, що знаходяться на приблизно однаковому рівні в соціумі.

D. Сукупність людей, об’єднана відносно стійкими соціальними зв’язками,  відносинами, що згуртовують індивідів у загальне ціле.

 

5. Правильний варіант поставте (умовно) в дужки. Спільна діяльність людей породжує складну систему соціальних зв’язків, яка згуртовує  індивідів у єдине соціальне ціле – ( ________?) і через неї в соціальну систему:

А. Соціальну страту.

В. Соціальну спільноту.

С. Соціальну верству.

D. Соціальну організацію.

 

6. Які з перерахованих видів соціальних спільнот (структур) за змістом представляють їх  найбільш вичерпно:

А. Соціально-класові, соціально-релігійні, соціально-професійні, соціально- демографічні, соціально-територіальні.

В. Соціально-класові, соціально-економічні, соціально-етнічні, соціально-релігійні, соціально-демографічні.

С. Соціально-класові, соціально-етнічні, соціально-демографічні, соціально- професійні, соціально-територіальні.

D. Соціально-класові, соціально-економічні, соціально-етнічні, соціально- демографічні, соціально-професійні.

 

7. Соціальна група – це:

А. Сукупність індивідів, об’єднаних за певними поглядами, схильностями,  смаками, які усвідомлюють свої інтереси.

В. Група людей, між якими відсутні емоційні зв’язки, а їх взаємодія зумовлена  прагненням досягнути певної мети.

С. Певний соціальний прошарок населення, люди якого не об’єднані певними  мотивами і способами їх досягнення.

D. Сукупність людей, які певним чином взаємодіють одне з одним, відчувають   свою приналежність до групи і сприймаються іншими як члени відповідної групи

 

8. Референтна група – це:

А. Соціальна група, на яку індивід за власним бажанням орієнтує свою поведінку, до якої належав у минулому, належить зараз і хоче належати у майбутньому.

В. Соціальна група, до якої індивід належить від народження, його воля або  бажання не впливають на цю приналежність.

С. Широкі соціальні утворення, дія яких не регламентується свідомо.

D. Організації, які мають свої усталені алгоритми функціонування, на які не  впливають інтереси особистості.

 

9. Первинна соціальна група – це:

А. Група людей, між якими майже відсутні емоційні зв’язки і їх взаємодія  зумовлена прагненням досягнути певної мети.

В. Група людей, між якими існують прямі контакти, де члени групи сприймають  один одного як особистостей та індивідуальностей.

С. Сукупність індивідів, об’єднаних певними поглядами, схильностями, смаками.

D. Група людей, між якими майже відсутні емоційні зв’язки, а функціонування  якої пов’язано з досягненням багатьох цілей різних її учасників.

 

10. Вторинна соціальна група – це:

А. Сукупність індивідів, яких об’єднують певні погляди, схильності, смаки.

В. Група людей, між якими існують прямі контакти, що відображають різні аспекти  їх особистостей.

С. Сукупність індивідів, яка існує реально, але не характеризується відносною  цілісністю і не є самостійним суб’єктом історичної та соціальної поведінки.

D. Сукупність індивідів, де всі контакти функціональними відповідно до  соціальних ролей; соціальні контакти безособові, мають утилітарний, однобічний характер.

 

11. Мала соціальна група – це:

А. Одиниця соціальної структури, що зосереджує у собі всі види соціальних  зв’язків, між членами якої відбувається постійне особисте спілкування.

В. Сукупність індивідів, де всі контакти є функціональними відповідно до  соціальних ролей; соціальні контакти безособові, мають утилітарний, однобічний характер.

С. Незначна кількість індивідів, які виконують в межах певної організації  приблизно однакові посадові та функціональні обов’язки

D. Незначна кількість індивідів, які здійснюють своє спілкування виключно в неформальних обставинах.

 

12. Велика соціальна група буває:

А. Первинною або вторинною залежно від обставин.

Б. І первинною, і вторинною водночас.

С. Лише вторинною.

D. Лише первинною.

 

13. На інгрупу та аутгрупу розподіляються соціальні групи за ознаками:

А. Належності до них індивіда.

В. Характеру взаємовідносин між її членами.

С. Поєднання в собі всіх видів соціальних зв’язків.

D. Як належності до них індивіда, так і характеру взаємовідносин між її членами.

 

14. Під соціальною структурою у вузькому значенні цього терміну розуміють:

А. Економічну і соціальну сферу життя.

В. Економічну і релігійну сферу життя.

С.Соціальну стратифікацію та соціальну диференціацію.

D. Соціально-класові, демографічні, територіально-професійні та етнічні ланки  соціальної структури суспільства.

 

15. Соціальна структура – це:

А. Порівняно стійкий та впорядкований зв'язок елементів суспільства, якими є  люди, соціальні ролі й статуси, соціальні спільноти та інститути; ці взаємопов’язані елементи взаємодіють, вступаючи в соціальні відносини  між собою.

В. Сукупність індивідів, зайнятих економічно і соціально рівноцінними видами  праці, які отримують приблизно однакову матеріальну і моральну винагороду.

С. Об’єднання людей, яке мешкає на закріпленій спільній території, має спільні  культурні цінності, які характеризуються усвідомленням соціокультурної ідентичності.

D. Сукупність соціально-економічних, демографічних і релігійних спільнот, пов’язаних між собою відносно сталими стосунками.

 

16. Двома головними елементами соціальної структури є:

А. Соціально-територіальні спільноти та етнічні групи.

В. Система цінностей і система правил.

С. Соціальні інститути і соціальні норми.

D. Соціальні інститути і система класів.

 

17. Соціальна стратифікація – це:

А. Просування соціальними сходинками завдяки зовнішнім, незалежним від  індивіда властивостям (соціальному становищу, фізичним даним).

В. Просування соціальними сходинками індивідууму завдяки його свідомим  вольовим зусиллям.

С. Міжгрупова та просторова рухомість населення, його здатність до соціальних  переміщень і формування в ієрархічно розміщені страти.

D. Процес соціального відтворення, внаслідок якого верстви, класи, стани або  касти виявляються нерівними між собою і групуються в ієрархічно розміщені  страти з різним престижем, власністю, владою.

 

18. Маргіналізація – це:

А. Процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп, їх  переміщення в інший регіон чи в іншу країну, а також переселення із села в місто або навпаки.

В. Втрата особистістю об’єктивної належності до даної соціальної групи без можливості подальшого входження до іншої, а також втрата особистістю норм і цінностей відповідної субкультури.

С. Втрата особистістю об’єктивної належності до даної соціальної групи, верстви з можливістю подальшого входження до іншої; перехідний, структурно невизначений стан суб’єктів; "нетипові" представники своєї соціальної спільноти.

D. Процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп, їх  переміщення за територіальні межі даного суспільства.

 

19. Соціальний статус – це:

А. Позиція людини в суспільстві, пов’язана з певними правилами, правами та  обов’язками; становище індивіда і соціальної групи стосовно інших індивідів та груп, що визначається за соціально вагомими для певної суспільної системи ознаками (освітніми, фаховими та ін.).

В. Позиція людини в суспільстві, пов’язана з певними правилами, правами та  обов’язками; становище індивіда і соціальної групи стосовно інших індивідів та груп, що є у індивіда набутими від народження відповідно до суспільної верстви його батьків;

С. Значення і становище, придбане індивідом у суспільстві завдяки його власним  зусиллям.

D. Соціальне становище в суспільстві, що поступово змінюється в індивіда згідно з його віком.

 

20. Соціальна мобільність – це:

А. Просування соціальними "сходинками" завдяки зовнішнім, не залежним від  індивіда або групи властивостям (соціальному становищу, особистим даним).

В. Здобуття індивідом або групою певного статусу завдяки безпосередньо власним успіхам.

С. Рух індивідів і груп між різними позиціями в ієрархії соціальної стратифікації.

D. Темпи швидкості міжгрупової і просторової рухомості населення.

 

21. Системне вивчення соціальної мобільності розпочав:

А. Л.Уорнер.

В. П.Сорокін.

С. Д.Лєнскі.

D. Б.Барбер.

 

22. Які існують форми соціальної мобільності:

А. Горизонтальна.

В. Вертикальна.

С. Горизонтальна і вертикальна.

D. Горизонтальна, вертикальна і міжпоколінна.

 

23. Шляхи підвищення соціального статусу – це:

А. Аскрипція і досягнення.

В. Конформізм і адаптація.

С. Адаптація і досягнення.

D. Аскрипція і конформізм.

 

24. Кейс-стаді – це:

А. Професійні ситуативні задачі і завдання.

В. Глибинне, детальне дослідження кількох об’єктів в чітких часових і просторових межах з метою подальшого зіставлення і порівняння результатів досліджень щодо цих об’єктів.

С. Глибинне, детальне дослідження одного об’єкту (фабрики, шкільного класу,  сім’ї, села тощо) в чітких межах часу і простору.

D. Глибинне, детальне дослідження одного об’єкту (фабрики, шкільного класу,  сім’ї, села тощо), що не обмежене чіткими межами часу і простору.

 

25. Кабінетні дослідження:

А. Обробка інформації, що вже була зібрана для інших досліджень (вторинні  дослідження у маркетингу), але може бути корисною для нового вивчення.

В. Обробка інформації, зібраної вперше, яка потім буде обов’язково використовуватись для подальших досліджень.

С. Обробка як первинної, так і вторинної інформації з метою вибору корисної в  межах певного дослідження інформації.

D. Дослідження, що здійснюються в закритих приміщеннях (кабінетах, офісах  тощо).

 

26. Обробка соціологічної інформації – це:

А. Аналіз отриманих даних шляхом їх аналізу, синтезу і подальшої систематизації.

В. Аналіз отриманих даних для здійснення подальших узагальнень і складання  рекомендацій або корисних пропозицій на майбутнє.

С. Аналіз отриманих даних з метою подальших наукових прогнозувань.

D. Математично-статистичне перетворення даних, що робить їх компактними і  зручними для подальшого аналізу та інтерпретації.

 

27. Омнібус – це:

А. Анкетування респондентів з метою заповнення декількох різних анкет.

В. Опитування респондентів шляхом заповнення ними анкет з великою кількістю  запитань на різні теми.

С. Опитування респондентів шляхом заповнення ними анкет з великою кількістю запитань однієї тематики.

D. Опитування респондентів шляхом заповнення анкет, де ними обов’язково  даються пропозиції і власне бачення певних проблем.

 

 

28. Ролінгові дослідження – це:

А. Опитування, в якому інформація накопичується до досягнення достатнього   рівня значимості.

В. Опитування, інформація яких миттєво опрацьовується для подальших висновків  і пропозицій.

С. Вивчення соціальних явищ великого масштабу шляхом безпосереднього  спостереження за поведінкою людей в реальних життєвих ситуаціях.

D. Вивчення соціальних явищ великого масштабу шляхом спостереження за  поведінкою людей в конкретно спланованих, створених штучно умовах.

 

29. Фокус-група – це:

А. Бесіда невеликої групи осіб за визначеним планом на заздалегідь сформульовану науковцем тему в безпосередньому (особистісному) контакті у спеціально відведеному приміщенні.

В. Сформована невелика група осіб, які дають відповіді на поставлені запитання  заздалегідь сформульованої тематики за визначеним планом. Ці відповіді  можуть бути дані в різний час; головна умова – їх наявність для подальшого аналізу.

С. Опитування певної невеликої кількості людей, де увага фокусується на певних  питаннях заздалегідь сформульованої тематики, що мають більше значення,

 ніж інші.

D. Опитування невеликої кількості людей певної референтної групи, де в  подальшому увага інтерв’юера фокусується на певних аспектах і відповідях на  запитання тематики, що мають більше значення, ніж інші.

30. Формалізоване інтерв’ю:

А. Інтерв’ю або бесіда, що здійснюється у формальних обставинах.

В. Інтерв’ю, або бесіда, де об’єктом аналізу виступає форма соціальних відносин; вивчаються зв’язки, які відрізняються за суттю, але демонструють певні формальні властивості.

С. Бесіда за детально розробленою програмою, що включає в себе послідовність і конструкцію запитань, а також варіанти можливих відповідей.

D. Інтерв’ю, що здійснюється за певною формою, але варіанти відповідей опитуваних не складаються заздалегідь і мають фіксуватись за тією довільною  формою, в якій вони ними подаються.

 

 

 

 

 

ТЕСТИ ДЛЯ ЗАМІРУ ЗАЛИШКОВИХ ЗНАНЬ

 

 

1. 1.            Мезорівень – рівень дослідження соціальних процесів і явищ, що передбачає вивчення:

А. Глобальної спільноти, людства.

В. Суспільства.

С. Спільнот.

D. Людини.

2.   Термін "парадигма" у науковий обіг ввів:

            А. Д. Белл.

            В. Т. Кун.

            С. Т.Парсонс.

            D. Р.Мертон.

3. Соціологія як самостійна наука виникла:

            А. В добу античності.

            В. У ХVII столітті.

            С. У ХVIIІ столітті.

            D. У ХІХ столітті.

4. Засновником соціології як самостійної науки вважається:

            А. Аристотель.

            В. О.Конт.

            С. Г.Спенсер.

            D. Е.Дюркгейм.

5. Основною ідеєю соціологічного вчення Г.Спенсера є:

            А. Ідея еволюції.

            В. Ідея революції.

            С. Ідея солідарності.

            D. Ідея всезагальної конфліктності.

 

 

 

 

6. Французький соціолог ХІХ століття О.Конт називав соціологію:

            А. Соціальною механікою.

            В. Соціальною математикою.

            С. Соціальною фізикою.

            D. Соціальною хімією.

7. Психологічний редукціонізм – це:

А. Тлумачення розвитку суспільства як живого організму із властивими йому  психологічними особливостями.

В. Заперечення важливості впливу психологічних чинників на розвиток  суспільства.

С. Ідеї про те, що головну роль у житті суспільства відіграє психіка окремих  харизматичних індивідів (правителів держави).          

D. Зведення соціального до психічного, де всі соціальні явища і процеси пояснюються особливостями психіки індивіда або групи як колективного цілого.

8. За Е.Дюркгаймом, аномія – це:

А. Стан суспільства, за якого певне коло його громадян, знаючи про існування  обов’язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже.

В. Формування нових цінностей для набуття сенсу повсякденного життя.

С. Один із різновидів суїциду.

D. Психологічне відхилення від загальноприйнятих норм поведінки в суспільстві.

9. Основоположниками теорії конфліктів вважаються:

А. Ч.Мілс, Л.Козер, Л.Ворд;

В.Ч.Мілс, Л.Козер, К.Маркс.

С. Ч.Мілс, Л.Козер, Р.Дарендорф.

D. Л.Козер, Р.Дарендорф, К.Маркс.

10. "Кінець історії" у розвитку суспільства – це термін, запроваджений:

А. Е.Гіденсом.

В. А.Туреном.

С. Ч.Мілсом.

D. Ф.Фукуямою.

11. Трьом стадіям людського розвитку (доіндустріальній, індустріальній,  постіндустріальній) відповідно дали назву премодерн, модерн і постмодерн такі  соціологи:

А. Д.Белл і А.Турен.

В. С.Крук і С.Леш.

С. Т.Парсонс і Ч.Мілс.

D. Г.Лебон і С.Леш.

12. Найважливішими у новій системі цінностей постіндустріального суспільства країн "першого світу" знаходяться такі якості працівника, як:

А. Трудова активність, швидкі темпи виконання розумових операцій.

В. Соціальна активність і психологічні здібності для налагодження стосунків з партнерами і укладання угод.

С. Творча (креативна) активність.

D. Фізична активність у поєднанні з розумовою.

13. Засновником символічного інтеракціонізму вважається:

А. Д.Хоманс.

В. П.Блау.

С. Д.Уотен.

          D. Д.Мід.

14. Особливість соціологічного знання полягає в тому, що:

1. Воно є сукупністю наукових понять про соціальні явища, процеси тощо.
2. Воно є чітко структурованою системою наукових понять.
3. Воно є не тільки певним обсягом інформації, а структурованою системою знань про суспільство в динаміці.
4. Воно має свої, відокремлені від інших наук, характерні тенденції розвитку.

15. Неокласичний етап розвитку соціологічних знань:

1. Закінчився в кінці ХХ століття.
2. Закінчився на початку другої половини ХХ століття.
3. Закінчився у першій декаді ХХІ століття.
   1. Триває до сьогодення.

16. Вперше розподіл влади в суспільстві на законодавчу, виконавчу і судову здійснив у своєму вченні:

1. Томас Гоббс.
2. Бенедікт Спіноза.
3. Френсіс Бекон.
4. Шарль Монтескьє

17. Термін "аномія" вперше ввів у науковий обіг вчений:

1. О.Конт.
2. М.Вебер.
3. Г.Спенсер.
4. Е.Дюркгейм.

18. Засновниками структурного функціоналізму вважаються:

1. Т.Парсонс і Р.Мертон.
2. Г.Спенсер та Е.Дюркгейм.
3. Е.Дюркгейм та М.Вебер.
4. М.Вебер та Е.Дюркгейм.

19. "Римський клуб" – це:

1. Організація, що підтримується урядом і розробляє програми перетворення соціальних і політичних систем.
2. Клуб, де збирається аристократія Риму з метою розробки нових засад щодо етики і вдосконалення норм поведінки в італійському суспільстві.
3. Організація, що у своїй діяльності охоплює великий спектр економічних, політичних, соціальних проблем, які вона досліджує з метою їх вирішення в італійському суспільстві.
4. Міжнародна неурядова організація, що об’єднує вчених і політичних діячів багатьох країн світу з метою досліджень глобальних проблем сучасності, у тому числі з метою дослідження причин виникнення екологічних проблем та шляхів їх подолання.

 20. Засновник "Римського клубу":

1. Тойнбі.
2. Печчеї.
3. Макіавеллі.
4. Кампанелла.

 21. Група "МЕЗО", утворена в 90-х роках ХХ століття соціологами США:

1. Досліджує соціологічні процеси на глобально-універсальному рівні.
2. Досліджує процеси на середньому рівні (діяльність соціальних груп і спільнот), через які будуються відносини в суспільстві.
3. Досліджує суспільні процеси на рівні держави.
4. Досліджує мотиви діяльності людей як окремих суспільних індивідів.

  22. Термін "постіндустріальне суспільство" вперше запропонував:

1. А.Турен.
2. Д.Белл.
3. С.Крук.
4. С.Леш.

   23. Головним стратегічним ресурсом постіндустріального суспільства вважається:

1. Продукування кодифікованого знання.
2. Швидкий розвиток новітніх технологій.
3. Вдосконалення інформаційних технологій.
4. Розвиток сфери послуг.

    24. Коли урбанізація стала вважатись глобальним процесом:

1. У ХІХ столітті.
2. У другій половині ХІХ століття.
3. В кінці ХІХ століття.
4. У ХХ столітті.

     25. Секуляризація – це:

1. Процес, за якого релігійні вірування піддаються сумніву, а інститут релігії втрачає свій соціальний вплив.
2. Передача церковних земель у державну власність.
3. Швидкі темпи змін, що супроводжують процеси модернізації.
4. Процес швидкого зростання міст і кількості міських жителів.

     26. Модернізм – це:

1. Сукупність економічних, політичних, соціальних, культурних змін, що відбулись в суспільстві у зв’язку з процесом індустріалізації.
2. Сукупність переважно економічних і політичних змін, що відбулись в суспільстві у зв’язку з процесом індустріалізації.
3. Течія в етносоціології, представники якої пов’язують виникнення нації з модерними часами, тобто періодом, розпочатим Французькою революцією в політиці та індустріальною революцією в економіці.
4. Сукупність переважно культурних і соціальних змін, що були наслідком процесу індустріалізації.

     27. Нуклеарна сім’я – це:

1. Сімейна група, що складається з матері та дітей на її утриманні
2. Сімейна група, що складається з матері, батька (або когось одного з них) та дітей на їхньому утриманні.
3. Сімейна група, що складається з батька та дітей на його утриманні.
4. Сімейна група, що складається з чоловіка та жінки, в яких за різних обставин немає дітей.

     28. На думку К.Маркса, зіткнення продуктивних сил і виробничих відносин

      зумовлює:

1. Конфлікти, що уповільнюють темп розвитку суспільства.
2. Суперечності, які неможливо подолати.
3. Заміну старих виробничих відносин новими.
4. Виникнення нової суспільно-економічної формації

     29. В кінці ХХ століття були створені терміни, що характеризували новий

           суспільний лад. Які з перерахованих нижче термінів є правильними:

1. Постіндустріальне суспільство.
2. Інформаційне суспільство.
3. Суспільство послуг.
4. Всі перераховані варіанти є правильними.

      30. Теорія постіндустріального суспільства виникла на основі такої самостійної

            соціологічної концепції, як:

1. Позитивізм.
2. Технологічний детермінізм.
3. Технократизм.
4. Модернізм.

      31. Соціальний інститут – це:

А. Стійка форма організації і регулювання спільної діяльності людей,

     безособова  система ролей та статусів.

В. Науково-дослідний заклад, де основна увага приділяється вивченню проблем

     розвитку соціуму.

С. Вищий навчальний заклад, де основна увага приділяється підготовці

    професіоналів, які в майбутньому будуть пов’язані з проблемами розвитку

    суспільства: соціологів, соціальних психологів, соціальних педагогів та ін.

D. Певні соціальні норми і правила для регулювання спільної діяльності людей.

32. Референтна група – це:

А. Соціальна група, на яку індивід за власним бажанням орієнтує свою

     поведінку, до  якої належав у минулому, належить зараз і хоче належати у

      майбутньому.

В. Соціальна група, до якої індивід належить від народження, його воля або

     бажання не впливають на цю приналежність.

С. Широкі соціальні утворення, дія яких не регламентується свідомо.

D. Організації, які мають свої усталені алгоритми функціонування, на які не

     впливають інтереси особистості.

33. Соціальна структура суспільства – це ієрархічно впорядкована сукупність індивідів, спільнот, організацій, соціальних інститутів, груп, об’єднаних:

1. Зв’язками.
2. Відносинами.
3. Зв’язками і взаємовідносинами.
4. Спільними інтересами.

34. На основі близькості соціальних статусів формуються такі структурні елементи суспільства, як:

1. Соціальні відносини.
2. Рольові відносини.
3. Соціальні ролі.
4. Соціальні групи.

35. До інститутів культури і соціалізації належать:

1. Правовий, релігійний, сімейний.
2. Правовий, релігійний, освітній.
3. Освітній, релігійний, сімейний.
4. Сімейний, освітній, правовий.

36. До формальних соціальних інститутів відносяться:

1. Економічні, політичні, правові.
2. Економічні, політичні, виховні й культурні.
3. Економічні, політичні, виховні й релігійні.
4. Економічні, політичні, культурні та релігійні.

37. У соціології поняття "бюрократія" розуміється:

1. В негативному забарвленні для позначення неефективності роботи уряду, паперової тяганини, зосередження на правилах і нормах, що перешкоджає швидкому вирішенню справ.
2. У нейтральному значенні: як певний засіб управління людьми, адміністративну владу тощо.
3. У позитивному значенні, беручи за основу ідеальний тип організації з ієрархією, що чітко функціонує і дає конкретні результати своєї діяльності.
4. Правильна відповідь – А і В, в залежності від конкретного випадку діяльності організації, що розглядається.

 

 

38. Поняття "ідеальний тип бюрократії" було введено:

1. Максом Вебером.
2. Мосьє де Ґурне.
3. Мішелем Фуко.
4. Роберто Мічелзом.

39. "Соціальне ледарство" – це:

1. Термін, що означає зменшення зусиль кожної окремої людини, коли вона працює в групі.
2. Поступова втрата з часом активності діяльності організації.
3. Термін, яким характеризуються ті особи, які не бажають працювати в соціальному колективі, групі.
4. Правильна відповідь – А і С.

40. Шляхами підвищення соціального статусу є:

1. Конформізм і адаптація.
2. Адаптація і досягнення.
3. Аскрипція і досягнення.
4. Аскрипція і конформізм.

41. Аскрипція – це:

1. Надбання індивідом (групою) певного статусу завдяки безпосередньо власним успіхам.
2. Надбання індивідом певного статусу від народження, що не залежить від його зусиль (рівень життя і статок сім’ї, де він народився, місце народження тощо).
3. Надзвичайно швидке просування індивіда соціальними сходинками завдяки як суб’єктивним, так і об’єктивним чинникам.
4. Просування індивіда соціальними сходинками завдяки зовнішнім властивостям, що не залежать від нього (соціальному становищу, везінню, фізичним даним тощо).

42.  Рольові очікування – це:

1. Система уявлень про те, як людина має поводитись у конкретній ситуації, яких вчинків від неї очікувати.
2. Система уявлень індивіда про те, як до нього мають ставитись інші люди, які виконують певні ролі в його житті.
3. Система уявлень індивіда про те, які ролі мають виконувати ті люди, які з ним безпосередньо і постійно взаємодіють.
4. Правильна відповідь – В і С.

43. Стан – це:

1. Крайня форма нерівності, де певні індивіди належать іншим як власність.
2. Форма соціальної стратифікації, в якій соціальне становище особи фіксується з моменту народження і не може змінюватись.
3. Форма стратифікації, що віддзеркалює узаконену нерівність різних груп та осіб.
4. Широке угрупування людей, які спільно розпоряджаються основними соціальними ресурсами, що визначають їхні життєві шанси, соціальні претензії та соціальні можливості спільних дій.

44. Який(і)  клас(и) виконує(ють) функцію агента технологічного і соціально-економічного прогресу:

1. Вищий.
2. Середній.
3. Як вищий, так і середній.
4. Нижчий, оскільки конфлікти між нижчим і вищим класом сприяють переходу на більш високий щабель соціально-економічного розвитку.

 

45. Термін "соціальна стратифікація" вперше був запропонований:

1. К.Марксом.
2. М.Вебером.
3. П.Сорокіним.
4. Т.Парсонсом.

46. Для позначення руху індивідів (груп) між різними соціоекономічними позиціями застосовують термін:

1. Соціальна стратифікація.
2. Соціальна диференціація.
3. Соціальна нерівність.
4. Соціальна мобільність.

47. Маргіналізація – це:

1. Процес зміни постійного місця проживання індивідів або соціальних груп, їх переміщення в інший регіон чи в іншу країну, переселення з села до міста або навпаки.
2. Втрата особистістю об’єктивної належності до даної соціальної групи без можливості подальшого входження до іншої, а також втрата особистістю норм і цінностей відповідної субкультури.
3. Втрата особистістю об’єктивної належності до даної соціальної групи, верстви з можливістю подальшого входження до іншої; перехідний, структурно невизначений стан суб’єктів, "нетипові" представники своєї соціальної спільноти.
4. Процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп, їх переміщення за територіальні межі даного суспільства.

48. Соціальна мобільність – це:

1. Просування соціальними "сходинками" завдяки зовнішнім, незалежним від групи або індивіда властивостям (соціальному становищу, особистим даним тощо).
2. Здобуття індивідом або групою певного статусу завдяки безпосередньо власним зусиллям.
3. Рух індивідів і груп між різними позиціями в ієрархії соціальної стратифікації.
4. Темпи швидкості міжгрупової і просторової рухомості населення.

49. Які існують види соціальної мобільності:

1. Горизонтальна.
2. Вертикальна.
3. Горизонтальна і вертикальна.
4. Горизонтальна, вертикальна, міжґенераційна, інтраґенераційна.

50. Програма соціологічного дослідження послідовно складається з таких частин:

1. Методичної і методологічної.
2. Методологічної і методичної.
3. Методологічної і аналітичної.
4. Методичної в практичної.

51. Процедурою в соціологічному дослідженні називається:

1. Загальна система дій дослідника, засоби організації і проведення дослідження, послідовність операцій тощо.
2. Способи, які дослідник застосовує для збирання, обробки і аналізу даних.
3. Послідовна і взаємозалежна сукупність технічних прийомів, операцій.
4. Сукупність спеціальних прийомів для ефективного проведення дослідження. Ці прийоми сприяють підвищенню надійності первинної інформації.

52.  Найбільш розповсюдженим різновидом інтерв’ювання є:

1. Формалізоване інтерв’ю.
2. Фіксоване інтерв’ю.
3. Стандартизоване інтерв’ю.
4. А, В, С є правильною відповіддю.

53. Фокус-група – це:

1. Бесіда невеликої групи осіб за визначеним планом на заздалегідь сформульовану науковцем тему в безпосередньому (особистісному) контакті у спеціально відведеному приміщенні.
2. Сформована невелика група осіб, які дають відповіді на поставлені запитання   заздалегідь сформульованої тематики  за визначеним планом. Ці відповіді  можуть бути дані в різний час; головна умова – їх наявність для подальшого  аналізу.
3.  Опитування певної невеликої кількості людей, де увага фокусується на

                  певних  питаннях заздалегідь сформульованої тематики, що мають

                  більше значення, ніж інші.

1. Опитування невеликої  кількості людей певної референтної  групи, де

в подальшому увага інтерв’юера фокусується на певних  аспектах і відповідях  на запитання тематики, що мають більше значення, ніж інші.

 54. Які дані в соціології є найнадійнішими?

1. Оброблені і проаналізовані.
2. Первинні.
3. Вторинні.
4. Ті, що підтверджують гіпотезу.

 

 

10.ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ "СОЦІОЛОГІЯ"

 

 1.     Предмет і структура соціології.

 2.     Доведіть, що соціальний конфлікт існує в самій природі суспільства.

 3.     Сутність "соціального" як ключової соціологічної категорії.

 4.     У чому полягає соціальна функція "середнього класу" для українського суспільства?

5.      Особливості соціологічного знання, рівні його формування.

6.      Здійсніть проекцію власної соціальної мобільності.

7.      Сутність основних функцій соціології.

8.      Розкрийте зміст нових моделей соціалізації в сучасному суспільстві.

9.      Особливості протосоціологічного знання, його основні форми.

10.    Яка модель організації, на ваш погляд, домінує в сучасному суспільстві. Поясніть, чому?

11.    Позитивна соціологія О.Конта.

12.    Охарактеризуйте роль і завдання соціології в реформуванні українського суспільства.

13 .   Соціологічні погляди М.Вебера.

14.    Охарактеризуйте роль соціологічних знань у професійній підготовці молоді.

15.    Сучасні соціологічні теорії.

16.    Проаналізуйте основні напрямки діяльності соціологічних центрів в Україні.

17.    Теорія конфлікту Р. Дарендорфа.

18.    Дайте загальну характеристику постмодернізму як соціокультурного процесу.

19.    Поняття суспільства в соціології.

20.    Розкрийте зміст "соціологічної уяви".

21.    Суспільство як соціальна система та соціальне явище.

22.    Розкрийте сутність парадигми соціального обміну.

23.    Історичні типи суспільства.

24.    Наведіть приклади відтворення теорій "символічного інтеракціонізму" у сучасному суспільстві.

25.    Поняття соціальної структури суспільства, її складові.

26.    Визначте тенденції основних змін у сучасному суспільстві.

27.    Інституціалізація як соціальний феномен.

28.    Проаналізуйте особливості розвитку українського суспільства.

29.    Поняття соціального інституту, його види.

30.    Проаналізуйте основні тенденції соціальної диференціації українського суспільства.

31.    Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства.

32.    Визначте основні суттєві риси феномену "середнього класу", його соціальні функції.

33.    Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.

34.    Охарактеризуйте будь-яке соціальне явище з позиції мікросоціології.

35.    Поняття соціальної спільноти.

36.    Охарактеризуйте будь-яке соціальне явище з позиції макросоціології.

37.    Основні ознаки соціальної групи.

38.    Розкрийте діяльність будь-якого соціального руху сучасності.

39.    Соціологічне тлумачення соціальної організації, її структура.

40.    Наведіть приклади віртуалізації сучасного соціального простору.

41.    Соціологічні теорії організації.

42.    Охарактеризуйте основні маргінальні групи в сучасному українському суспільстві та визначте тенденції їх розвитку.

43.    Соціальна нерівність та її історичні форми.

44.    Проаналізуйте спільне та відмінне в поняттях "соціальна організація" та "соціальний інститут".

45.    Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.

46.    Розкрийте позитивні та негативні наслідки бюрократії.

47.    Соціальна стратифікація та мобільність.

48.    Дайте аналіз власної версії соціалізації, визначте її агентів.

49.    Статусно-рольова взаємодія.

50.    Охарактеризуйте основні тенденції трансформації соціальної структури українського суспільства.

51.    Сутність процесу соціальної мобільності, її види.

52.    Розкрийте зміст інформаційної функції соціології.

53.    Поняття соціальної взаємодії. Теоретичні моделі соціальної дії.

54.    Доведіть, що соціалізація це - стрижень соціального життя.

55.    Характеристика основних методів збирання соціологічної інформації..

56.    Охарактеризуйте поняття глобалізації, визначте її основні тенденції.

57.    Сутність теорії соціальної стратифікації.

58.    Визначте позитивні і негативні прояви девіантної поведінки.

59.    Програма соціологічного дослідження.

60.    Проаналізуйте, у чому полягає соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Рапаєва М.В. Соціологія. Навчально-методичний комплекс. – К.:ВНЗ «Національна академія управління», 2013. – 68 с.

 

Структурними частинами навчально-методичного комплексу є:

1. Програма навчальної дисципліни (форма Н-3.03. Наказ МОНмолодьспорт України від 29.03.2012 № 384).
2. Робоча програма навчальної дисципліни (форма Н-3.04. Наказ МОНмолодьспорт України від 29.03.2012 № 384).
3.  Опорний конспект лекцій (окрема папка).
4. Пакет візуального супроводження (знаходиться в окремій папці).
5. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських  занять.
6. Тестові завдання для поточного/ модульного контролю (окрема папка).
7. Екзаменаційні питання (білети  знаходяться в окремій папці).
8.  Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (в окремій папці за варіантами);
9.  Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (в окремій папці за варіантами);
10. Пакет контрольних завдань для проведення ректорського контролю (в окремій папці за варіантами)
11. Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів (із розрахунку реального навчального часу, що відводиться на вивчення студентом дисципліни), у тому числі творчі завдання з використанням інтерактивних методів навчання.
12. Методичні рекомендації  та завдання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання.
13. Фонд законодавчих та інструктивних матеріалів (окрема папка та електроний віріант);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

БАЗОВА

1. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 312 с.
2. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.
3. Соціологія: Підручник / За редакцією Н.П.Осипової - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
4. Соціологія: Підручник /За редакцією В.М.Пічі. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 277 с.

 

ДОПОМІЖНА

1. Барматова С.П. Політична соціологія: Курс лекцій – К.: , 2003. - 252 с.
2. Бергер П. Капиталистическая революция: 50 тезисов о процветании, равенстве и свободе - М.: Прогресс, 1994. - 320 с.
3. Бергер П. Капіталістична революція: П'ятдесят пропозицій щодо процвітання, рівності і свободи: Монографія - К.: Вища школа, 1995. - 247 с.
4. Бжезінський З. Велика шахівниця – Л., Ів.-Фр.: Лілея – НВ, 2000. – 236 с.
5. Білоус В.С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навчальний посібник - К.: КНЕУ, 2002. - 140 с.
6. Жоль К.К. Соціологія: Навч. посібник - К.: Либідь, 2005. - 440 с.
7. Ионин Л.Г. Социология культуры: Учеб. пособ. - Львів: Логос, 1998. - 280 с.
8. Лукашевич М.П. Соціологія праці: Підручник - К.: Либідь, 2004. - 440 с.
9. Людський розвиток в Україні: 2003 р.: Щорічна науково-аналітична доповідь за редакцією Лібанової Е.М. – К.: Інститут демографії та соц. досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 290 с.
10. Мартен Д., Мецжер Ж.-Л., П'єр Ф. Метаморфози світу: Соціологія глобалізації - К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2005. - 302 с.
11. Мильнер Б.З. Теория организаций. - М.: Инфра-М, 1998. - 336 с.
12. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія: Навчальний посібник - К.: Лібра, 2000. - 256 с.
13. Піча В.М. Соціологія: загальний курс: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України - К.: Каравела, 2000. – 248 с.
14. Попова І.М. Соціологія: пропедевтичний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів - К.: Тандем, 1996. - 271 с.
15. Примуш М.В. Загальна соціологія: Навчальний посібник - К.: ВД "Професіонал", 2004. - 592 с.
16. Пшеничнюк О.В., Романовська О.В. Соціологія: Посібник для підготовки до іспитів - К.: Видавництво Паливода А.В., 2002. - 152 с.
17. Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навчальний посібник - К.: Атіка, 2004. - 480 с.
18. Смелзер Н. Социология - М.: Феникс, 1998. - 688 с.
19. Соціальна держава: український вибір: Монографія / За ред. В.А.Гошовської, Л.І.Ільчука – К.: ЦПСД, 2007. - 337 с.
20. Соціологія культури: Навчальний посібник - К.: Каравела, 2002. - 334 с.
21. Соціологія права: Навчальний посібник - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 288 с.
22. Соціологія права: Підручник - К.: Ін Юре, 2003. - 276 с.
23. Соціологія: короткий енциклопедичний словник - К.: Укр. Центр. духовної культури, 1998. - 736 с.
24. Соціологія: Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих закл. освіти - Львів: "Новий Світ-2000", 2002. - 312 с.
25. Соціологія: Підручник - К.: Глобус, 1998. - 624 с.
26. Соціологія: Посібник для вищих навч. закладів - М.: Академия, 1999. - 384 с.
27. Соціологія: Терміни, поняття, персоналії: Навчальний словник-довідник - К.: Каравела, 2002. - 480 с.
28. Танчин І.З. Соціологія: Навч.посіб.- 2-ге вид., переробл. і доп. - К.: Т-во "Знання", 2007. - 351 с.
29. Шульга М.А. Соціально-політичне управління: Навч.пос. – К.: ЦУЛ, 2008. – 248 с.
30. Юрій М.Ф. Соціологія: Підручник - К.: Кондор, 2007. - 288 с.
31. Юрій М.Ф. Соціологія: Підручник - К.: Дакор, 2004. - 552 с.
32. Экономическая культура населения Украины: Монография / под ред. М.Вороны. – К.: Інститут соціології НАНУ, 2008. – 316 с.
33. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. - М.: Добросвет, 1998. - 596 с.
34. Якуба Е.А. Соціологія - Х.: Константа, 1996. - 192 с.

 

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

1. http://www.socionauki.ru- сайт науково-теоретичних журналів, книг та ін. видань в галузі суспільствознавчих дисциплін російською й англійською мовами
2. http://mykod.ru/index.php/...– інформація з соціології та конфліктології
3. http://www.soc.pu.ru/ - матеріали факультету соціології Санкт-Петербурзького державного університету
4. http://www.nir.ru/socio/content/vsb.htm - соціологічні посилання за розділами: соціологічні факультети російських ВУЗів; соціологічні асоціації; центри соціологічних досліджень; класики соціології; аналітичні матеріали
5. http://socionet.narod.ru – тексти з теорії соціології, статті, публікації тощо, статистичний аналіз даних, значна кількість інформації щодо постмодерну
6. http://www.krapivensky.webs.... – сучасні статті з соціології щодо віртуалізації засобів комунікації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичне видання

 

 

 

Кафедра  гуманітарних дисциплін

 

 

 

 

 

 

СОЦІОЛОГІЯ

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

Укладач:

Рапаєва Марина Володимирівна
кандидат педагогічних наук

 

 

 

Відповідальний технічний редактор:

Цаплюк І.В.

 

 

 

 

 

 Формат вид. 60х80¹/₁₆ 
Папір офсет. № 1. Офс. друк. Гарн. «ArialCyr»

Ум. друк. арк. 4,21. Обл.-вид. арк. 3,61.

Тираж 300 прим.

 

 

 

03151, Україна, м. Київ, вул. Вінницька, 10

Телефон  (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40

E-mail: nam@nam.kiev.ua

Інтернет: www.nam.kiev.ua