СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ 20.02.2016 01:43

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний університет

імені Вадима ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

Кафедра  макроекономіки та державного управління

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань

 

 

з дисципліни «СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ»

 

освітній ступінь	бакалавр
галузь знань	«Менеджмент і адміністрування»
спеціальність	«Менеджмент»
спеціалізація	«Менеджмент державних установ»

 

Київ 2015

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ .............................................................................................................  3

2. Тематичний план науки ............................................................................  4

3. Зміст науки за темами ................................................................................  6

4. Плани занять:

4.1. Плани лекцій .......................................................................................  11

4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання ..............................................................................................................  13

4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання ...  17

4.4. Плани навчальної роботи студента заочної форми навчання в

межсесійний період .............................................................................  20

5. Самостійна робота студентів ...................................................................  21

6. Поточний і підсумковий контроль знань:

6.1. Очна форма навчання:

6.1.1. Карта самостійної роботи студента .........................................  24

6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки  25

6.2. Заочна форма навчання:

6.2.1. Карта самостійної роботи студента .........................................  34

6.2.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки  36

6.3. Приклади типових розрахункових завдань ......................................  39

6.4. Підсумкова оцінка з дисципліни ........................................................  43

7. Рекомендована література (основна і додаткова) ................................  44

 

 

1. ВСТУП

 

Метою опанування дисципліни є оволодіння теоретичними знаннями з оцінки та підтвердження відповідності якості та безпеки товарів, та методичними навичками з питань роботи зі стандартами, технічними регламентами та іншими нормативними та технічними документами. При цьому в центрі уваги дисципліни перебувають категорії й параметри, які відображають взаємодію держави та бізнесу в сфері стандартизації, регіональні стандарти, захист споживчого ринку, застосування міжнародних стандартів в Україні.

Завдання дисципліни полягає формуванні уявлень про порядок стандартизации, сертификации та створення навичок по оцінці їх ефективності.

 Об’єктом вивчення дисципліни є система стандартизації.

Предмет вивчення дисципліни – стандарти, сертифікати та технічни регламенти.

Дисципліна посідає важливе структурно-логічне місце в навчальному процесі підготовки фахівців. Вона викладається після вивчення дисциплін «Макроекономіка», «Менеджмент», «Мікроекономіка», «Маркетинг».

Під час вивчення дисципліни студент повинен засвоїти знання: про сутність та застосування системи стандартизації; про теорію організації процесу стандартизації та сертифікації, про основи державного контролю за виконанням стандартів, механізм застосування системи стандартизації та сертифікації як в Україні, так і у розвинених країнах. Студент повинен вміти аналізувати процес розробки та використання технічних регламентів, обчислювати показники у сфері стандартизації та сертифікації, оцінювати ефективність застосування стандартів

 

 

Професійні компетентності, формування яких забезпечуються

на основі вивчення дисципліни «Стандартизація та сертифікація»

 

 

 

 

 

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ

 

        

Наука «Стандартизація та сертифікація» є дисципліною циклу професійної підготовки для студентів напрямку «Менеджмент». Для студентів вона є вибірковою навчальною дисципліною.

Згідно з навчальними планами загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення дисципліни «Стандартизація та сертифікація» для студентів усіх форм навчання, становить 150 год.

Для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» денної форми навчання передбачено лекцій – 14 год., семінарських занять — 28 год., індивідуальних занять — 15 год., підсумковий контроль – 3 год., самостійної роботи студентів — 93 год. На заочній формі навчання: контактні заняття — 14 год., індивідуальні заняття – 15 год., самостійна робота студентів – 121 год. (табл. 2.1).

Відповідно до сучасної концепції організації навчального процесу важливим засобом оволодіння студентами навчальним матеріалом є їх самостійна робота. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого — спонукає студентів до формування в себе таких рис, як самодисциплінованість, відповідальність, наполегливість, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок, передбачених навчальною програмою дисципліни. Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосовно того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, а які рекомендується вивчати самостійно за допомогою відповідних літературних джерел.

 

 

Табл. 2.1.

Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять, год.

 

Назва теми	Кількість годин
	Очна форма навчання					Заочна форма навчання
	Навчальні заняття				СРС	Навчальні заняття		СРС
	Лекції	Семінарські	Практичні	Індивідуальні		Контактні	Індивідуальні
1.Стандартизація та сертифікація як інструмент державного управління	1	3	-	1	8	1	1	11
2. Механізм побудови системи стандартизація та сертифікації	1	3	-	2	10	1	2	11
3. Стандартизація в світовому масштабі	1	3	1	2	11	1	2	15
4. Національна система стандартизації	2	3	-	1	10	2	1	12
5. Стандарти у сфері послуг	1	3	-	1	9	1	1	10
6. Стандарти у сферах економічної діяльності	2	4	1	2	12	2	2	15
7. Стандартизація у секторі загальнодержавного управління	2	3	-	2	12	2	2	16
8. Дерегулювання економіки	2	3	-	2	11	2	2	15
9. Гармонізація стандартів	2	3	-	2	10	2	2	15
Усього:	14	28		15	93	14	15	121
Разом годин:
годин	150					150
кредитів	5					5

3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ

 

Тема 1. СУТНІСТЬ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

 

         Поняття стандартизації як виду діяльності та її суть. Історія виникнення стандартизації: її цілі, задачі, принципи та функції на сучасному етапі. Цілі та об’єкти сертифікації. Закон «Про метрологію та метрологічну діяльність» - правова основа метрологічного забезпечення. Категорії та виді стандартів.  

 

Основні поняття та їх визначення

 

Стандартизація — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового користування стосовно розв'язання існуючих чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за таких умов.

Міжнародна стандартизація — стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів всіх країн.

Регіональна стандартизація — стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів країн лише одного географічного або економічного регіону.

Національна стандартизація — стандартизація, яка проводиться на рівні однієї держави.

Державна система стандартизації — це система, яка визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації.

Об'єкт стандартизації — об'єкт, що має бути застандартизованим.

 

Тема 2. СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Нормативно-правові засади стандартизації та сертифікації. Міжнародні системи стандартизації. Розвиток сертифікації в розвинутих країнах світу. Роль технічних регламентіву системі стандартизації.Організація робіт зі стандартизації. Правила позначення нормативних документів. Організаційна структура сертифікації. Основні сфери застосування міжнародних стандартів.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Стандарт — створений на основі консенсусу та ухвалений визнаним органом нормативний документ, що встановлює для загального і багаторазового користування правила, настановчі вказівки або характеристики різного виду діяльності чи її результатів і спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері та доступний широкому колу споживачів.

Технічні умови — нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким мають відповідати виріб, процес чи послуга.

Регламент — прийнятий органом влади нормативний документ, що передбачає обов'язковість правових положень.

Технічний регламент — регламент, що містить технічні вимоги або безпосередньо, або через посилання на стандарт, технічні умови, настанову їхній зміст.

Уніфікація — вибір оптимальної кількості різновидів продукції, процесів, послуг, значення їх характеристик

 

 

Тема 3. Державне регулювання системи стандартизації та сертифікації

         Нормативно-правове забезпечення стандартизації та сертифікації в Україні. Порядок розробки, узгодження та застосування стандартів. Національна система технічного регулювання. Принципи та складові технічного регулювання. Вимоги технічних регламентів та узгодження їх зі стандартами розвинутих країн. Види сертифікації: обов’язкова та добровільна. Організаційні основи добровільної сертифікації.    

 

Основні поняття та їх визначення

 

Показники стандартів - це характеристика об'єктів стандартизації, що виражаються за допомогою умовних одиниць, позначень чи понять. До показників стандартів належать показники щодо розмірів виробів, хімічного складу, фізичних властивостей, маси, експлуатаційних якостей, економічності, надійності, нешкідливості, безпеки тощо.

Сумісність - придатність продукції, процесів, послуг до спільного використання, що не викликає небажаних взаємодій за заданих умов для виконання встановлених вимог.

Безпека - відсутність недопустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди здоров'ю людини під час звичайних умов використання, зберігання, транспортування, виготовлення й утилізації продукції (процесів, робіт, послуг).

Охорона навколишнього природного середовища - комплекс міжнародних, державних, регіональних заходів (адміністративних, господарських, політичних та громадських) щодо підтримування параметрів функціонування природних систем (фізичних, хімічних, біологічних) у межах, що забезпечують здоров'я та добробут людини.

 

 

 

Тема 4. Національна система стандартизації

Економічне та соціальне значення підвищення якості продукції. Взаємозв’язок науково-технічного прогресу і підвищення якості продукції. Роль стандартизації в підвищені якості продукції. Визначення основних понять якості: якість, рівень якості, система якості, петля якості, комплексна система управління якістю продукції. Прості та складні властивості продукції. Одиничні та комплексні показники якості продукції.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Стандарт на методи випробування - стандарт, що встановлює методи випробування, як наприклад, використання статистичних ме­тодів і порядок проведення випробувань.

Стандарт на продукцію - стандарт, що встановлює вимоги, які повинен задовольняти виріб (група виробів), щоб забезпечити свою відповідність призначенню.

Стандарт на процес - стандарт, що встановлює вимоги, які по­винен задовольняти процес, щоб забезпечити свою відповідність приз­наченню.

Стандарт на послугу - стандарт, що встановлює вимоги, які по­винна задовольняти послуга, щоб забезпечити свою відповідність при­значенню.

Стандарт на сумісність - стандарт, що встановлює вимоги сто­совно сумісності виробів чи систем у місцях їх поєднання.

 

Тема 5. СТАНДАРТИ У СФЕРІ ПОСЛУГ

Особливості та відмінностей сфери послуг та їх стандартизація. Дослідницькі навики і уміння. Особливостей організації стандартизації у різних видах послуг. Аналіз ефективності технічних регламентів при наданні фінансових послуг.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Вторинні дані — інформація з так званих вторинних джерел (статистичні довідники, періодика, теле-, радіопередачі тощо).

Документ — матеріальний носій запису із зафіксованою на ньому інформацією для передавання її в часі і просторі

Інформацію (від лат. informatio — повідомляти) визначають як будь-яке повідомлення про будь-що, теоретичні відомості, значен­ня певних показників, що є об’єктами збереження, обробки та пе­редачі, які використовуються в процесі аналізу певних (економіч­них, технологічних, політичних тощо) рішень.

Первинні дані — інформація про стан ринку і всі його елементи з перших вуст.

 

 

Тема 6. СТАНДАРТИ У СФЕРАХ ЕКОНМОІЧНОЇ ДЯІЛЬНОСТІ

Структурна диференціація і спеціалізація по видах економічної діяльності. Застосування технічних регламентів до певного виду економічної діяльності. Актуальності стандартизації в провислості. Впливу технічного прогресу на розвиток стандартизації в Україні. Стандартизації ринку енергоресурсів.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Агрегатні індекси відносяться до загальних індексів, які характеризують середню зміну індексованого показника у часі та просторі.

Ваговий коефіцієнт - числовий коефіцієнт, що відображає значимість, відносну важливість данного чинника

 

 

Тема 7. СТАНДАРТИЗАЦІЯ У СЕКТОРІ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Особливостей та тенденцій стандартизації на регіональному рівні. Необхідність муніципальних стандартів. Сектор загальнодержавного управління. Вплив стандартів на суспільний добробут. Ефективність соціальних стандартів.

Основні поняття та їх визначення

 

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило,що приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді.

Інфляція (від лат. inflatio — роздування)  — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

Коефіцієнт зростання -  відношення величини поточного економічного показника до його значення в попередньому періоді, що приймається за базу відрахунку. Вимірюється у відносних величинах або процентах.

 

 

Тема 8. ДЕРЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

 

Вплив держави на підприємства через систему стандартів. Ззменшення контролю держави на підприємства через стандарти. Вдосконалення законодавства захисту споживчого ринку. Аналіз ефективності технічних регламентів.

Основні поняття та їх визначення

 

Коефіцієнт детермінації показує ступінь участі факторної ознаки у формуванні загальної змінюваності результативної ознаки.

Кореляція є залежністю двох випадкових величин. При цьому, зміна однієї або кількох цих величин призводить до систематичної зміни іншої або інших величин. Математичною мірою кореляції двох випадкових величин слугує коефіцієнт кореляції.

 

 

 

Тема 9. ГАРМОНІЗАЦІЯ СТАНдАРТІВ

 

Негативні і позитивні сторони впливу необхідності вдосконалення стандартів. Оцінінка ефективності гармонізації стандартів. Вплив вступу України до СОТ на гармонізацію стандартів. Інституційного забезпечення стандартів та їх гармонізації. Копіювання в Україні стандартів ISO. Наслідки для економіки.  

 

Основні поняття та їх визначення

 

Гармонізація - це приведення змісту стандарту у відповідність з іншим стандартом для забезпечення взаємозамінності продукції (послуг), взаємного розуміння результатів випробувань і інформації, що міститься в стандартах.

Фактори впливу на ступінь гармонізації є рівень орієнтації економіки країни на зовнішню торгівлю, ємність внутрішнього ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

 

4.1. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

Перед початком лекційного курсу викладач повинен зробити короткий вступ до дисципліни «Стандартизація та сертифікація» в якому мають бути висвітлені такі питання: роль дисципліни в підготовці фахівців, особливості дисципліни, структурне навантаження студента по дисципліні, навчально-методичне забезпечення, форми контролю.

На лекції виносяться не всі питання навчальної програми, а лише вузлові і такі, зміст яких суттєво змінився порівняно з навчальним посібником. Питання, які не виносяться на лекції, мають бути опрацьовані студентами самостійно з використанням базових навчального та навчально-методичного посібника та інших джерел, що містяться у списку рекомендованої літератури .

 

1. Лекція на тему: «Стандартизація та сертифікація як інструмент державного управління» – (1 год.).

         Питання, які виносяться на лекцію:

1. Основні поняття.
2. Еволюція стандартизації.
3. Метрологія.
4. Система обов’язкової та добровільної сертифікації.

2. Лекція на тему: «Механізм побудови системи стандартизація та сертифікації» – (1 год.).

         Питання, які виносяться на лекцію:

1. Правові засади організації стандартизації та сертифікації.
2. Національна система технічного регулювання.

3.   Роль стандартів в системі державного управління.

3. Лекція на тему: «Стандартизація в світовому масштабі» – (1 год.).

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Правові засади стандартизації.
2. Форми міжнародної співпраці.
3. Особливості роботи зі стандартизації та сертифікації в країнах СНД, ОЕСР.

4. Лекція на тему: «Національна система стандартизації» – (2 год.).

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Організація робіт зі стандартизації. 
2. Порядок державної реєстрації галузей стандартизації.
3. Інформаційне забезпечення робіт зі стандартизації

5. Лекція на тему: «Стандарти у сфері послуг»– (1 год.).

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Регулювання сфери охорони здоров’я.
2. Стандартизація в сфері освіти.
3. Регулювання фінансових послуг.

6. Лекція на тему: «Стандарти у сферах економічної діяльності» – (2 год.).

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Стандартизація в промисловості.
2. Зв'язок розвитку наукомістких технологій та стандартів.
3. Стандартизація ринку енергоресурсів.

7. Лекція на тему: «Стандартизація у секторі загальнодержавного управління» – (2 год.).

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Регіональні стандарти.
2. Муніципальні послуги та їх регулювання

8. Лекція на тему: «Дерегулювання економіки» – (2 год.).

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Захист споживчого ринку.
2. Ефективність стандартів.
3. Технічне регулювання екологічної безпеки.

9. Лекція на тему: «Гармонізація стандартів» – (2 год.).

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Суть гармонізації національних стандартів.
2. Пріоритетні напрями гармонізації.
3. Економічна ефективність гармонізації стандартів.

 

4.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Семінарські заняття з дисципліни застосовуються на всіх формах навчання. Метою семінарських занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих тем дисципліни.

На семінарські заняття виносяться лише найважливіші й найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно.

При використанні літературних джерел слід брати до уваги, що всі вони, як правило, різняться за логічною побудовою навчального матеріалу, визначеннями економічних категорій тощо. У зв’язку з цим доцільно віддавати перевагу підручнику, який є базовим для університету, підготовленому провідними викладачами кафедри макроекономіки та державного управління (Слід також мати на увазі, що підручники з часом старіють. Тому лише в лекціях викладач може оперативно висвітлювати зміни в макроекономічній теорії та практиці).

Оскільки на заочній формі навчання обсяг годин, виділених на семінарські заняття, є незначним, то нижче подаються плани занять лише на денній формі навчання.

 

 

Заняття 1.

Тема 1. Стандартизація та сертифікація як інструмент державного управління

                 Кількість годин:      аудиторні заняття – 3.

                                                   самостійна робота – 10.

Завдання. Сформувати компетенції: Зміст сутності стандартизації. Відмінність стандартизації та стандартів. Розвиток стандартизації в Україні. Особливості еволюції стандартизації та сертифікації у світі.   Роль метрології в системі стандартизації. Сертифікація – добровільна та обов’язкова.

 

1.  Засвоєння основ базових знань з категоріального апарату зі стандартизації.

2. Аналізувати причини розвитку стандартизації в Україні.

3. Визначити роль метрології в стандартизації та економічному розвитку.

План заняття.

1. Провести усне опитування, з’ясувати сутність стандартизації, сертифікації та їх ролі у економічному зростанні.

2. Провести евристичну бесіду з проблеми застосування стандартів та сертифікатів.

3. Провести дискусію з основних етапів еволюції стандартизації.

4. Аналізувати переваги і протиріччя добровільної та обов’язкової сертифікації.

Рекомендована література:

1. Лифиц Э.А. Стандартизация, сертификация и управление качеством продукции. – М.: ВИПСИ, 2001. – 240 с.
2. Примакова Е.И. Сертификация продукции, товаров, работ, услуг. – Х.: Фактор, 2002. – 147 с.

Заняття 2.

Тема 2.  Механізм побудови системи стандартизація та сертифікації.

Тема 3. Стандартизація в світовому масштабі

                                   Кількість годин:  аудиторні заняття – 3.

                                                                  самостійна робота –12.

Завдання. Сформувати компетенції:

1. Аналізувати нормативно-правову базу при пошуку, оцінці стандартів та сертифікатів.

2. Здатність до аналізу інституційного забезпечення та організаційної організації розробки, прийняття та застосування стандартів та технічних регламентів.

3. Здатність до визначення особливості роботи зі стандартизації та сертифікації в країнах СНД, ОЕСР.

План заняття.

1. Провести дискусію з питання особливостей стандартизації в країнах ОЕСР.

2.Провести усне опитування з основних вимог і критеріїв правового забезпечення процесу стандартизації.

3. Виявити основні закономірності створення систем стандартизації ISO, DIN.

4. Аналізувати національну систему технічного регулювання.

5.Проведення ділової імітаційної гри щодо особливостей застосування системи стандартизації у Європі.

Заняття 3.

 

Тема 4. Національна система стандартизації.

                                    Кількість годин:  аудиторні заняття – 3.

                                                                   самостійна робота –12.

Завдання. Сформувати компетенції.

1. Здатність до аналізу нормативно-правової бази зі системи стандартизації.

2. Прийняття рішення щодо механізму формування і  реалізації національної системи стандартизації.

3.  Розв‘язання проблеми ефективності організації робіт зі стандартизації та сертифікації.

План заняття.

1. Провести ділову гру з питання функцій національної системи стандартизації.

2. Виконати аналіз організаційного процесу формування сучасних вимог та критеріїв до стандартів.

3.  Провести дискусію з питання особливостей впровадження технічних регламентів в українській економіці.

Заняття 4.

 

Тема 5. Стандарти у сфері послуг

                                     Кількість годин:  аудиторні заняття – 3.

                                                                   самостійна робота –10.

 

Завдання. Сформувати компетенції.

1. Знання особливостей та відмінностей сфери послуг та їх стандартизація.
2. Дослідницькі навики і уміння.

План заняття.

1. Провести усне опитування, з‘ясувати рівень засвоєння студентами питання особливостей організації стандартизації у різних видах послуг.

2. Провести аналіз ефективності технічних регламентів при наданні фінансових послуг.

Заняття 5.

Тема 6. Стандарти у секторах економічної діяльності

 

                                     Кількість годин:  аудиторні заняття – 2.

                                                                   самостійна робота –12.

Завдання. Сформувати компетенції.

1. Класифікуватиструктурну диференціацію і спеціалізацію по видах економічної діяльності.

2. Аргументувати застосування технічних регламентів до певного виду економічної діяльності.

План заняття.

1. Провести дискусію з актуальності стандартизації в провислості.

2. Виконати аналіз впливу технічного прогресу на розвиток стандартизації в Україні.

3. Провести евристичну бесіду з питання стандартизації ринку енергоресурсів.

Заняття 6.

   Тема  7.  Стандартизація у секторі загальнодержавного управління

                                     Кількість годин:  аудиторні заняття – 3.

                                                                  самостійна робота –10.

Завдання. Сформування компетенції.

1. Знання особливостей та тенденцій стандартизації на регіональному рівні.
2. Аргументувати необхідність муніципальних стандартів.

План заняття.

1. Провести усне опитування, з‘ясувати рівень засвоєння студентами поняття сектор загальнодержавного управління.

2. Провести дискусію з питання впливу стандартів на суспільний добробут.

3. Оцінити ефективність соціальних стандартів.

 

Заняття 7.

Тема 8. Дерегулювання економіки

 

                                   Кількість годин:  аудиторні заняття – 3.

                                                                 самостійна робота –12.

 

Завдання. Сформувати компетенції.

1. Вміння проводити дослідження впливу держави на підприємства через систему стандартів.
2. Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

План заняття.

1. З‘ясувати необхідність зменшення контролю держави на підприємства через стандарти. 

2. Провести опитування студентів з питання вдосконалення законодавства захисту споживчого ринку.

5. Виконати аналіз ефективності технічних регламентів.

 

Заняття 8.

Тема 9. Гармонізація стандартів

                                   Кількість годин:  аудиторні заняття – 2.

                                                                  самостійна робота –10.

Завдання. Сформувати компетенції.

1. Виявити негативні і позитивні сторони впливу необхідності вдосконалення стандартів.
2. Критично оцінювати ефективність гармонізації стандартів.

План заняття.

1. Провести дискусію з питання  - вплив вступу України до СОТ на гармонізацію стандартів.

2. Провести усне опитування, з‘ясувати рівень засвоєння основних підходів до інституційного забезпечення стандартів та їх гармонізації.

3. Розглянути можливості копіювання в Україні стандартів ISO. Наслідки для економіки.

 

 

 

 

4.3. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Заняття 1.

Тема 1. Стандартизація та сертифікація як інструмент державного управління.

Тема 2. Механізм побудови системи стандартизація та сертифікації.

 

                 Кількість годин:      аудиторні заняття – 2.

                                                 

Завдання. Сформувати компетенції:

1.Засвоєння основ базових знань з категоріального апарату зі стандартизації.

2. Аналізувати причини розвитку стандартизації в Україні.

3. Визначити роль метрології в стандартизації та економічному розвитку. План заняття.

1. Провести усне опитування, з’ясувати сутність стандартизації, сертифікації та їх ролі у економічному зростанні.

2. Провести евристичну бесіду з проблеми застосування стандартів та сертифікатів.

3. Провести дискусію з основних етапів еволюції стандартизації.

4. Аналізувати переваги і протиріччя добровільної та обов’язкової сертифікації.

5. Провести дискусію з питання особливостей стандартизації в країнах ОЕСР.

6.Провести усне опитування з основних вимог і критеріїв правового забезпечення процесу стандартизації.

 

Рекомендована література:

1. Лифиц Э.А. Стандартизация, сертификация и управление качеством продукции. – М.: ВИПСИ, 2001. – 240 с.
2. Примакова Е.И. Сертификация продукции, товаров, работ, услуг. – Х.: Фактор, 2002. – 147 с.

 Заняття 2.

Тема 3. Стандартизація в світовому масштабі.

Тема 4. Національна система стандартизації.

                                   Кількість годин:  аудиторні заняття – 2.

Завдання. Сформувати компетенції:

1. Здатність до аналізу інституційного забезпечення та організаційної організації розробки, прийняття та застосування стандартів та технічних регламентів.

2. Здатність до визначення особливості роботи зі стандартизації та сертифікації в країнах СНД, ОЕСР.

Здатність до аналізу нормативно-правової бази зі системи стандартизації.

3. Прийняття рішення щодо механізму формування і  реалізації національної системи стандартизації.

4.  Розв‘язання проблеми ефективності організації робіт зі стандартизації та сертифікації.

План заняття.

1. Провести ділову гру з питання функцій національної системи стандартизації.

2. Виконати аналіз організаційного процесу формування сучасних вимог та критеріїв до стандартів.

3.  Провести дискусію з питання особливостей впровадження технічних регламентів в українській економіці.

4. Виявити основні закономірності створення систем стандартизації ISO, DIN.

5. Аналізувати національну систему технічного регулювання.

6.Проведення ділової імітаційної гри щодо особливостей застосування системи стандартизації у Європі.

Заняття 3.

Тема 5. Стандарти у сфері послуг.

Тема 6. Стандарти у секторах економічної діяльності

                                    Кількість годин:  аудиторні заняття – 2.

Завдання. Сформувати компетенції.

1. Знання особливостей та відмінностей сфери послуг та їх стандартизація.

2. Дослідницькі навики і уміння.

3.  Розв‘язання проблеми ефективності організації робіт зі стандартизації та сертифікації.

План заняття.

1. Провести усне опитування, з‘ясувати рівень засвоєння студентами питання особливостей організації стандартизації у різних видах послуг.

1. Провести аналіз ефективності технічних регламентів при наданні фінансових послуг.
2. Провести ділову гру з питання функцій національної системи стандартизації.
3.  Виконати аналіз організаційного процесу формування сучасних вимог та критеріїв до стандартів.
4. Провести дискусію з питання особливостей впровадження технічних регламентів в українській економіці.

Заняття 4.

Тема 7. Стандартизація у секторі загальнодержавного управління.

Тема 8. Дерегулювання економіки.

                                     Кількість годин:  аудиторні заняття – 2.

                                                           

Завдання. Сформувати компетенції.

1. Знання особливостей та тенденцій стандартизації на регіональному рівні.
2. Аргументувати необхідність муніципальних стандартів.
3. Вміння проводити дослідження впливу держави на підприємства через систему стандартів.
4. Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

План заняття.

1. Провести усне опитування, з‘ясувати рівень засвоєння студентами поняття сектор загальнодержавного управління.

2. Провести дискусію з питання впливу стандартів на суспільний добробут.

3. Оцінити ефективність соціальних стандартів.

4. З‘ясувати необхідність зменшення контролю держави на підприємства через стандарти. 

5. Провести опитування студентів з питання вдосконалення законодавства захисту споживчого ринку.

6. Виконати аналіз ефективності технічних регламентів

 

Заняття 5.

Тема 9. Гармонізація стандартів.

                                   Кількість годин:  аудиторні заняття – 2.

                                                                 

Завдання. Сформувати компетенції.

1. Виявити негативні і позитивні сторони впливу необхідності вдосконалення стандартів.
2. Критично оцінювати ефективність гармонізації стандартів.

План заняття.

1. Провести дискусію з питання  - вплив вступу України до СОТ на гармонізацію стандартів.

2. Провести усне опитування, з‘ясувати рівень засвоєння основних підходів до інституційного забезпечення стандартів та їх гармонізації.

3. Розглянути можливості копіювання в Україні стандартів ISO. Наслідки для економіки.

4.4. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

 

У міжсесійний період студент заочної форми заняття має підготуватися до модульної контрольної роботи, а також:

• Ø виконати аналітичне завдання;
• Ø виконати індивідуальне завдання;
• Ø виконати індивідуальну роботу за власним вибором.

Індивідуальна робота за власним вибором студента передбачає виконання таких видів робіт:

1. Анотування літературних джерел за проблематикою державного регулювання економіки.
2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень.
3. Підготовка презентації у програмі Power Point.
4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри.

Зміст і система оцінювання роботи студента у міжсесійний період викладені у розділах 8.2.1 і 8.2.2.

Студент має самостійно обрати форму індивідуальної роботи за власним вибором і погодити її з викладачем під час Дня заочника.

Звіт про виконання аналітичного завдання має бути виконаний у письмовій формі. Індивідуальне завдання (реферат, есе, переклад тексту), а також звіт про виконання індивідуальної роботи за власним вибором виконуються в електронній формі.

 

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Самостійна робота студента (СРС) — це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРСє важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності.

 Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Самостійна робота студентів над наукою «Стандартизація та сертифікація» може включати різні форми,які визначаються робочою навчальною програмою залежно від мети, завдань та змісту науки (дисципліни), зокрема:

• Ø опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;
• Ø вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
• Ø переклад іноземних текстів;
• Ø виконання домашніх завдань;
• Ø підготовка до семінарських (практичних, лабораторних) занять;
• Ø підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю;
• Ø вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;
• Ø систематика вивченого матеріалу науки (дисципліни) перед написанням модулів та екзаменом;
• Ø відпрацювання завдань тренінгів з наук (дисциплін);
• Ø аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study);
• Ø підготовка практикуму з науки (дисципліни) з використанням програмного забезпечення;
• Ø виконання індивідуальних завдань тощо.

Семінарські (практичні) заняття передбачають обов’язкове використання інноваційних технологій та проводитися у формах:

• Ø семінар-розгорнута бесіда;
• Ø семінар-вирішення ситуаційних вправ;
• Ø міні-кейс;
• Ø дискусія з елементами аналізу;
• Ø семінар-розв’язання проблемних завдань;
• Ø семінар – «мозковий штурм»;
• Ø робота в малих творчих групах;
• Ø семінар-конференція;
• Ø семінар-дискусія;
• Ø ділова гра;
• Ø інших прогресивних форм.

Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Всі завдання СРС поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студент зобов’язаний виконати під час опанування даної дисципліни (підготовка до семінарських занять, підготовка до модульної контрольної роботи тощо). До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів (написання реферату, есе тощо).

Карта самостійної роботи студентів (Карта СРС)є основою організації СРС з кожної науки (дисципліни). Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних, лабораторних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.

У тих випадках коли, семінарські (практичні, лабораторні) заняття мають тренувальний характер і передбачають виконання розрахункових робіт, набуття проектно-аналітичних здатностей, підготовку до виконання модульних контрольних робіт, проведення ділової гри, комплексного тренінгу тощо поточна робота на цьому занятті може не оцінюватися, а бути об’єктом діагностики навчальних досягнень на наступному семінарському (практичному, лабораторному) занятті.

Карта самостійної роботи студентів є обов’язковою складовою робочої навчальної програми науки та «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», що розміщуються на сайті університету.

Студенти, що приступають до вивчення науки (дисципліни), на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента.

До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації самостійної роботи:

• Ø Після одержання інформації про всі форми організації самостійної роботи з науки та максимальну кількість балів, які можна набрати за їх виконання, кожен студент роздруковує для себе Карту самостійної роботи студента із «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», що розміщені на сайті університету, обирає індивідуальні завдання.
• Ø Бали, одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів.
• Ø Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС, а також підведення підсумків з деяких видів виконаних робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи.

Семінарське (практичне, лабораторне) заняття може об’єднувати декілька тем з науки.

Для оцінювання знань студентів важливо визначити оптимальну кількість видів контролю і його форми в межах заняття так, щоб  присутній на занятті студент мав реальну можливість заробити бали (за всіма видами контролю) на кожному занятті за умови належної підготовки.

 

Види самостійної роботи студентів та форми контролю

 

6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

 

6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

№ семінарського (практичного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних) занять	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних) заняттях
Змістовий модуль № 1
1	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда
2	Завчасна підготовка за визначеними питаннями	Робота у складі малих груп	6
3	Аналіз конкретної виробничої ситуації	Семінар-вирішення ситуаційних вправ	6
4	Підготовка до модульної контрольної роботи № 1	Модульна контрольна робота № 1	6
Змістовий модуль № 2
5	Пошук та огляд літературних джерел за проблематикою теми	Робота у складі малих груп	6
6	Аналіз конкретної виробничої ситуації	Семінар-вирішення ситуаційних вправ	6
7	Завчасна підготовка за визначеними питаннями	Семінар – мозковий штурм Контрольна робота на метод беззбитковості	20
8	Підготовка до модульної контрольної роботи № 2	Модульна контрольна робота № 2	10
Усього балів за роботу на семінарських (практичних) заняттях			60
За виконання модульних завдань
Модуль № 1	Написання модульної контрольної роботи		15
Модуль № 2	Написання модульної контрольної роботи		15
Усього балів за модульний контроль			30
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (студент обирає один вид завдань з запропонованих)
1. Написання реферату за заданою тематикою			10
2. Написання есе з проблемних питань			10
3. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою			10
4. Реферування літературних джерел за заданою проблематикою			10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань			10
Разом балів за самостійну роботу студента			100

6.1.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

 

6.1.2.1. Порядок та критерії оцінювання знань студентів

 

Оцінювання знань студентів господарсько-правової спеціалізації з дисципліни «Стандартизація та сертифікація» здійснюється на основі результатів поточної успішності (залік).

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю.

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу з дисципліни – 100 балів.

Оцінювання знань студентів здійснюється експертними методами. При оцінюванні усіх видів діяльності студентів застосовуються такі критерії:

 

 

6.1.2.2. Об’єкти поточного контролю знань студентів денної форми навчання

Об’єктами поточного оцінювання знань студентів є:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях;

б) виконання контрольної роботи на розв’язок розрахункових завдань

в) виконання модульних контрольних робіт;

г) виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи.

 

6.1.2.3. Оцінювання рівня знань та активності роботи на семінарських (практичних) заняттях

         Під час контролю виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягають: а) рівень знань, продемонстрованих у відповідях на семінарських (практичних) заняттях; б) зміст і результати контрольної роботи на розв’язок розрахункового завдання. Максимальна оцінка – 50 балів.

Кількість балів, яку може набрати студент за відповіді на кожному семінарському (практичному) занятті, відображена у Карті самостійної роботи. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

 

 

Ці бали викладач переносить у електронний журнал обліку поточної успішності студентів.

Кількість балів, отриманих студентом на кожному семінарському (практичному) занятті, підсумовуються і включається в загальну суму балів поточної успішності.

         У разі відсутності студента на семінарських заняттях з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати завдання, передбачені планом семінарських занять, і одержати відповідні оцінки. Відпрацювання пропущених занять має відбутися до останнього семінарського (практичного) заняття під час індивідуально-консультативної роботи викладача.

 

6.1.2.3. Контрольна робота на розв’язок розрахункових завдань

 

Контрольна робота на розв’язок розрахункових завдань проводиться на 6-му семінарському занятті. За результатами контрольної роботи студент може одержати максимальну оцінку 20 балів. Контрольна робота складається з трьох завдань. Виконання одного завдання оцінюється за 10-бальною шкалою, двох інших – за 5-бальною шкалою:

 

 

Перелік типових розрахункових завдань міститься у розділі 8.3.

У разі відсутності студента на семінарському занятті під час контрольної роботи з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати її до останнього семінарського (практичного) заняття.

 

6.1.2.4. Модульні контрольні роботи

 

  Навчальний матеріал дисципліни «Стандартизація та сертифікація» поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1–4 теми; другий – 5–8 теми. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування тем певного модулю. Контрольні роботи проводяться у формі тестів.

Перша модульна контрольна робота проводиться на 8-му семінарському занятті; друга – на 15-му. Максимальна кількість балів за виконання кожної модульної контрольної роботи – 15.

 

 

6.1.2.5. Індивідуальне завдання

 

Студент обирає вид індивідуального завдання за власним бажанням. Видами індивідуального завдання є:

1. Написання реферату за заданою тематикою.
2. Написання есе з проблемних питань.
3. Переклад літературних джерел іншомовного походження на українську мову.
4. Анотування літературних джерел за заданою проблематикою.
5. Аналітичне завдання.

Максимальна кількість балів за зміст та презентацію виконання індивідуального завдання – 20. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

 

 

Своєчасність подачі студентом виконаного індивідуального завдання на перевірку включається в критерій оцінювання.

 

6.1.2.6. Реферат

 

Реферат – стисле розкриття у письмовій формі певного питання, яке здійснюється на основі узагальнення відповідних матеріалів.

В рефераті слід розкрити актуальність теми, охарактеризувати стан предмету дослідження, визначити й аргументувати проблеми функціонування певної системи або державного управління та регулювання (залежно від назви теми), а також сформулювати пропозиції щодо їх удосконалення. Для написання реферату студент обов’язково має використати додаткові літературні джерела, а саме: монографії; наукові статті, опубліковані у періодичних економічних виданнях; сучасні статистичні та аналітичні матеріали та ін.

Реферат комплектують у такій послідовності: титульна сторінка, основна частина, список літератури.

Обсяг реферату – 12–15 сторінок.

Реферат (есе) має бути правиль­но оформлений. Текст реферату (есе) повинен розміщуватися на одній сторін­ці аркуша паперу формату А4. Шрифт – Times New Roman. Розмір шрифту – кегль 14. Поля: зверху, знизу та зліва – 2,5 см: справа – 1 см. Міжрядковий інтервал – 1.

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки про­ставляють арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульній сторінці реферату (есе) номер сторінки не про­ставляють.

Орієнтовна структура реферату (есе):

1. Вступ.
2. Актуальність теми.
3. Історичні аспекти.
4. Викладення думок щодо теми есе
5. Висновки.
6. Список літератури.
7. Додатки.

Кожний студент вибирає тему реферату (есе) за власним бажанням.

Зразок титульної сторінки наведений нижче.

 

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

 

1. Що таке стандарти та їх роль в техніці  
2. Економічні переваги стандартизації
3. Технічні переваги стандартизації
4. Системність як принцип стандартизації
5. Повторюваність як принцип стандартизації
6. Варіантність як принцип стандартизації
7. Взаємозамінність як принцип стандартизації
8. Кінцева мета та цілі стандартизації
9. Вимоги до розроблення стандартів
10. Функції стандартизації
11. Сировина як об’єкт стандартизації
12. Продукція як об’єкт стандартизації
13. Послуги як об’єкт стандартизації
14. Процеси управління як об’єкт стандартизації
15. Європейська концепція взаємного визнання.
16. Структура і функції метрологічної служби підприємства.
17. Особливості проведення сертифікації промислової продукції.
18. Міжнародні організації ISO та ІЕС.
19. Міжнародні організації з стандартизації.
20. Інформаційне забезпечення в сфері стандартизації.
21. Системи сертифікації продукції в системі УкрСЕПРО.
22. Україна в міжнародній стандартизації та сертифікації.
23. Стандартизація в сфері екології.

 

 

 

6.1.2.7. Есе

 

Есе – вільний за композицією твір невеличкого обсягу, в якому висвітлюються індивідуальні враження і міркування з конкретного питання. Есе виконує студент як альтернативу щодо виконання реферату.

Обсяг есе – до 5-ти сторінок.

 

ТЕМАТИКА ЕСЕ

 

1. В чому суть впровадження європейських стандартів на промислових підприємствах України?
2. Чи економічно доцільно при переорієнтуванні ринків збуту змінювати систему стандартів?
3. Які проблеми вирішує сучасний підхід застосування технічних регламентів?
4. Які принципові положення сучасної системи поглядів на сертифікацію?
5. Які підходи розвитку стандартизації та сертифікації можуть бути використані в Україні?
6. В чому полягають організаційно-правові проблеми стандартизації?
7. Проблеми ефективного застосування системи стандартизації в Україні.
8. Чи потрібно використовувати покладатись виключно на вітчизняний досвід в сфері стандартизації?
9. Зміна концепції розвитку стандартизації у зв’язку з вступом до СОТ.

 

 

 

6.1.2.8. Переклад іноземної літератури на українську мову

 

1. Звіт про виконання індивідуального завдання (переклад іноземної літератури на українську мову) має включати:

1.1.                    титульний аркуш;

1.2.                    таблицю, що має складатися з двох колонок: 1) текст оригіналу іноземною мовою; 2) текст перекладу українською мовою.

1. Форматування тексту:

2.1.                     поля: праворуч – 1 см; інші – 2 см;

2.2.                     шрифт – Times New Roman, кегль – 10;

2.3.                     міжрядковий інтервал – одинарный;

2.4.                     абзацний відступ – 0,4 см.

1. Номери сторінок оригіналу розміщувати в тексті, виділяючи їх червоним кольором і рамкою, наприклад: 256.
2. При друкуванні перекладу необхідно, щоб абзац оригіналу розміщувався напроти абзацу перекладу. В разі потреби необхідно в тексті оригіналу або тексті перекладу клавішею Enter робити міжабзацні відступи.
3. При друкуванні перекладу необхідно дотримуватися авторського підходу до виділення тексту засобами форматування.
4. Для презентації необхідно побудувати 8-10 слайдів в програмі Power Point.

 

6.1.2.9. Анотація літературних джерел

        

Для анотування літературних джерел за заданою проблематикою студент має погодити з викладачем і обрати проблему наукового та практичного характеру у сфері державного регулювання економіки. Після цього обрати чотири-п’ять публікацій за обраною проблематикою (статей у наукових виданнях).

Анотування – процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, мета якого – отримання узагальненої характеристики документа, що розкриває логічну структуру і зміст. Анотації використовуються для стислої характеристики наукової статті, монографії, дисертації тощо, а також у видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності.

Анотації виконують дві основні функції:

– сигнальну (подається важлива інформація про документ, що дає можливість встановити основний його зміст і призначення, вирішити, чи варто звертатися до повного тексту праці);

– пошукову (анотація використовується в інформаційно-пошукових, зокрема, автоматизованих системах, для пошуку конкретних документів).

Анотація складається з двох частин: бібліографічного опису і власне тексту. Анотація не розкриває зміст наукового джерела, а лише інформує про наукове джерело певного змісту й характеру. Анотація дозволяє користувачеві скласти достатнє й об'єктивне попереднє уявлення про незнайому для нього наукову публікацію і тим самим допомагає в пошуку, відборі та систематизації потрібної інформації.

За функціональним призначенням анотації бувають довідкові та рекомендаційні.

Довідкова анотація уточнює заголовок і повідомляє відомості про автора, зміст, жанр та інші особливості документа, що відсутні в бібліографічному описі.

Рекомендаційна анотація покликана активно пропагувати, зацікавлювати, переконувати в доцільності прочитання документа, тому в рекомендаційних анотаціях є дидактична спрямованість, педагогічні рекомендації, методичні поради тощо, за обсягом вони ширші, аніж довідкові.

За обсягом та глибиною розрізняють анотації описові та реферативні.

Описові анотації, узагальнено характеризуючи зміст первинного документа і подаючи перелік основних тем, що в ньому відображені, відповідають на питання: про що повідомляється у документі?

Реферативні анотації не тільки подають перелік основних тем, а й розкривають їх зміст. Вони відповідають на два питання: про що повідомляється в основному документі? що саме з цього приводу повідомляється?

Текст анотації вирізняється лаконічністю, високим рівнем узагальнення інформації, що представлена в первинному документі. У тексті анотації не варто використовувати складні синтаксичні конструкції, що перешкоджають сприйняттю тексту.

План аналізу документа під час складання довідкової анотації:

1. Відомості про автора.

2. Відомості про форму (жанр) тексту.

3. Предмет, об'єкт або тема.

4. Характеристика змісту анотованого документа.

5. Характеристика довідкового апарату видання.

6. Цільове й читацьке призначення документа.

План аналізу документа під час складання рекомендаційної анотації:

1. Відомості про автора.

2. Характеристика анотованого твору.

3. Оцінка твору.

4. Характеристика художньо-поліграфічного та редакційно-видавничого оформлення.

5. Цільове й читацьке призначення документа.

 

Відомості про автора (професія, науковий ступінь, вчене звання)	Автор статті (монографії, брошури) - ... Стаття (монографія) відомого вченого (науковця, дослідника...) Автори посібника висококваліфіковані фахівці в галузі... Академік... присвятив свою працю... Автор, доктор філологічний наук, професор...
Форма (жанр) анотованого твору	Видання (монографія, стаття, посібник, підручник, брошура, практикум, словник...) присвячено ... У збірник (антологію) увійшли праці з проблем... Довідник містить...
Системний виклад	У монографії всебічно проаналізовано. Збірник - результат комплексного дослідження...
Притаманні особливості, новизна поданого матеріалу	Уперше введено в науковий обіг... Збірник присвячено маловивченій проблемі... У монографії вперше представлено...
Характеристика довідкового апарату видання	Завершується монографія післямовою... спискам ілюстрацій, додатками... Полегшить користування посібником довідковий апарат, короткий словник, допоміжні покажчики Автор наводить переконливі приклади...
Цільова аудиторія (призначення)	Книга адресована (розрахована, орієнтована, призначена) Видання може зацікавити,.. Стаття корисна для... Варто рекомендувати посібник...

 

6.1.2.10. Аналітичне завдання

 

Студент може підготувати звіт про виконання аналітичного завдання та захистити його. Мета аналітичного завдання – поглиблення та деталізація теоретичних знань, отриманих студентом на лекціях та в процесі самостійної роботи, і на цій основі прищеплення практичних умінь та навичок.

Звіт про виконання аналітичного завдання студент подає для перевірки викладачеві, який веде семінарські (практичні) заняття в даній групі. Захист звіту про виконання аналітичного завдання проводиться у формі співбесіди, за результатами якого студент отримує відповідну оцінку.

Виконуючи аналітичне завдання, кожен студент має здійснити розрахунки, аналіз і зробити висновки щодо економічного і соціального розвитку України по відповідному напрямку політики. Для виконання завдання слід використати дані Державної програми економічного і соціального розвитку України, Стратегій економічного і соціального розвитку України, сайтів державних органів України, статистичних збірок та інших інформаційних джерел.

Студент обирає тему аналітичного завдання за власним бажанням.

 

 

Тематика АНАЛІТИЧНих завдань

 

1. Характеристика напрямів гармонізації стандартів.
2. Характеристика процесу виникнення та запровадження стандартів.
3. Характеристика сертифікації, як інструмента державного управління.
4. Оцінка впливу стандартизації на економічне зростання.

 

 

Звіт про виконання аналітичного завдання має бути правиль­но оформлений. Текст повинен розміщуватися на одній сторін­ці аркуша паперу формату А4. Шрифт – Times New Roman. Розмір шрифту – кегль 14. Поля: зверху, знизу та зліва – 2,5 см: справа – 1 см. Міжрядковий інтервал – 1.

До звіту входять титульний аркуш та основна частина. Основна частина звіту виконується у вільній формі обсягом 12–15 сторінок. Зразок титульної сторінки наведений нижче.

Максимальна кількість балів за зміст і результати захисту звіту – 10. Критерії оцінювання наведені нижче:

 

 

У разі відсутності студента на семінарському занятті під час захисту звітів про виконання аналітичних завдань з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана захистити його до останнього семінарського (практичного) заняття. Час та порядок звітування визначає викладач.

 

6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

 

6.2.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)	Форма занять і контролю	Макс. кіл-ть балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1.	Тема 1.Стандартизація та сертифікація як інструмент державного управління Тема 2. Механізм побудови системи стандартизація та сертифікації	Установча міні-лекція (конспект)	2
		Робота в малих групах з виконання практичних завдань	2
2.	Тема 3. Стандартизація в світовому масштабі Тема 4. Національна система стандартизації	Міні-лекція (конспект)	3
		Міні-семінар – розгорнута бесіда	2
		Робота в малих групах з виконання практичних завдань	2
3.	Тема 5. Стандарти у сфері послуг Тема 6. Стандарти у сферах економічної діяльності	Міні-лекція (конспект)	3
		Міні-семінар – дискусія	2
4.	Тема 7. Стандартизація у секторі загальнодержавного управління Тема 8. Дерегулювання економіки	Міні-лекція (конспект)	2
		Міні-семінар – дискусія	3
5.	Тема 9. Гармонізація стандартів	Міні-лекція (конспект)	2
		Міні-семінар – «мозковий штурм»	2
		Виконання розрахункових завдань	3
Сума			35
За виконання модульних (контрольних) завдань
9.	Комплексна аудиторнасамостійна контрольна робота	Поточний модульний контроль у тестовій формі	15
Усього балів за контактні заняття			50

 

міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань
Види завдань	Форма подання	Термін подання і реєстрація	Форма контролю	Макс. кіл-ть балів
Підготовка звіту про виконання аналітичного завдання.	Письмова	Подання на кафедру за тиждень до початку сесії	Захист і обговорення результатів.	20
Виконання індивідуального завдання (підготовка реферату есе, перекладу тексту з іноземної мови тощо).	Електронна	Подання на кафедру за тиждень до початку сесії	Викладачем в онлайн-режимі	20
За виконання індивідуальних робіт  за вибором [за темою аналітичного завдання або темою реферату (есе, перекладу тексту з іноземної мови)]
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій. 2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень. 4. Підготовка презентації у програмі Power Point. 5. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри.	(письмова або електронна)	Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника»	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	10
Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань				50
Разом*				100

 

 

 

Довідкова інформація:

 

ПІБ викладача повністю, посада, вчене звання, електронна адреса викладача	Костенок Ярослава Олександрівна, доц, к.е.н., ya_kostenok@mail.ru
Адреса, телефон та режим роботи кафедри	1-й корпус, аудиторія 257, тел. 456-51-58, з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30 та у день заочника
Адреса, телефон та режим роботи деканату	пр-т Перемоги 54/1, 1-й корпус університету, ауд. 245, тел. 371-61-81, з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30, та у день заочника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.2.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

 

6.2.2.1. Контактні заняття

 

На заочній формі навчання розподіл балів за результати поточного контролю та виконання завдань у міжсесійний період встановлений у співвідношенні 50 : 50:

 

 

Оцінювання роботи студента під час кожного контактного заняття здійснюється за такими критеріями:

 

 

6.2.2.2. Обов’язкові позааудиторні індивідуальні завдання та індивідуальна робота за власним вибором студента

 

У міжсесійний період студент заочної форми заняття має підготуватися до модульної контрольної роботи, а також:

• Ø виконати аналітичне завдання;
• Ø виконати індивідуальне завдання (реферат);
• Ø виконати індивідуальну роботу за власним вибором (есе; переклад тексту з іноземної мови на українську за проблематикою державного регулювання економіки; підготовка презентації у програмі Power Point; анотування наукових публікацій.

Методичні поради щодо підготовки і тематика аналітичних завдань наведена у розділі 8.1.2.10. Методичні поради щодо підготовки і тематика рефератів наведена у розділі 8.1.2.6.

Методичні поради щодо написання і тематика есе наведена у розділі 8.1.2.3. Методичні поради щодо оформлення перекладу тексту на іноземну мову наведені у розділі 8.1.2.8. Методичні поради щодо оформлення анотації літературних джерел за проблематикою державного регулювання економіки наведені у розділі 8.1.2.9.

Для підготовки презентаційних матеріалів у програмі Power Point студент має представити 10-12 слайдів по темі або обраного аналітичного завдання, або по темі обраного реферату чи есе.

В університеті передбачений обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту.

Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 8.2.1).

Оцінювання виконання завдань, що виконують у міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:

 

 

Зразок титульної сторінки звіту про виконання аналітичного завдання (реферату, есе та ін.)

 

 

6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ

 

Завдання № 1.

Вихідні дані:

Якість продукції - сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, які надають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби Кожен показник якості, як кількісна характеристика однієї із властивостей об'єкта, який повинен відображати здатність цього об'єкта задовольняти суспільні потреби в конкретних умовах.

Для того щоб оцінити рівень якості, необхідно використовувати відповідну номенклатуру показників. Показники якості поділяються на такі групи:

1) Показники призначення характеризують властивості продукції (послуг), що визначають основні функції, для виконання яких вона призначена, і що обумовлюють область її застосування.

2) Показники надійності характеризують властивості безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності і зберігання.

3) Показники технологічності характеризують сукупність властивостей конструкції продукції, що визначає її пристосованість до досягнення оптимальних витрат під час виробництва, експлуатації і ремонту для заданих показників якості продукції, обсягу її випуску і умов виконання робіт.

4) Показники уніфікації характеризує ступінь використання в продукції стандартизованих виробів і рівень уніфікації складових частин виробів.

5) Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції, вони важливі для визначення її конкурентоспроможності.

6) Ергономічні показники характеризують систему «людина - виріб» (або «Людина - машина») з позицій людини, як би дають їй «людський вимір», і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних і психологічних властивостей людини, що проявляються у виробничих і побутових процесах.

7) Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання.

Показники інформаційної виразності визначають здатність виробу виражати своєю формою естетичне уявлення і культурні норми, що склалися в суспільстві. У цю підгрупу входять показники: знаковості, оригінальності; стильової відповідності; відповідності моді.

Показники цілісності композиції визначають єдність частин і цілого, ефективність використання професійно-художніх засобів, для створення повноцінного композиційного рішення, обмежений взаємозв'язок елементів форми виробу і його узгодженість з ансамблем інших виробів.

8) Показники транспортабельності - характеризують властивості продукції, до переміщенням в просторі, що не супроводжується її використанням або споживанням.

9) Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, що виникають під час споживання продукції або її експлуатації.

10) Показники безпеки характеризують властивості продукції, що обумовлюють безпеку людини під час споживання чи використання продукції.

11) Економічні показники характеризують витрати на розроблення, виготовлення, експлуатацію або споживання продукції.

Характеристики показників якості

Основними характеристиками показників якості є кількісна і якісна характеристика. Показники якості мають розмірність або можуть бути безрозмірними. Кількісною характеристикою показника якості є їх розмір, який потрібно відрізняти від значення - вираження розміру в певних одиницях. Якісною характеристикою показника якості є розмірність. Якщо показник якості є безрозмірним, то кількісною характеристикою є бал. Значення показників якості можуть бути, як абсолютними, так і відносними. Абсолютні значення мають розмірність, а відносні - безрозмірні.

Показники якості поділяються на одиничні і комплексні. Одиничні показники відносяться до однієї з властивостей продукції, що визначають якість, а комплексні - відразу до декількох.

Таблиця 1.

 Типові об’єкти експертизи

Об’єкти експертизи
Бензин автомобільний Дизельне паливо Нафта сира Годинник наручний Вольтметр Магнітофон Папір ксеросний Телевізор Радіоприймач	Насос Тостер Холодильник Велосипед Миючий засіб Бурильна труба Комп’ютер Двигун Принтер	Сканер Телефон Кондиціонер Фен Стіл Крісло Манометр Диск Калькулятор

Завдання.

1) Вибрати об’єкт експертизи із заданого переліку (табл. 1.).

2) Сформувати одиничні показники якості.

3) Визначити міри показників якості (в одиницях фізичних величин або у безрозмірних одиницях, балах)

4) Результати оформити у вигляді таблиці і зробити висновки.

 

Запитання до самоконтролю:

1. Які існують основні ряди показників якості продукції?

2. Чому показники призначення продукції важливіші, ніж економічні показники?

3. Яким чином встановлюються безрозмірні показники якості продукції?

 

 Завдання №2.

Вихідні дані:

Відповідно з метою роботи слід виконати оцінювання якості наступних моделей холодильних агрегатів: A, B, C, D, E. Їх технічні характеристики (одиничні показники якості) наведені в табл. 1.

Всі розглянуті моделі холодильних агрегатів призначені для зберігання продуктів в охолодженому і замороженому стані, приготування харчового льоду і охолодження напоїв у побуті. Конструкція холодильних агрегатів постійно вдосконалюється, тому аналізовані моделі мають відмінності в технічних характеристиках, дизайні і зручності використання.

Таблиця 1.

Одиничні показники якості

Модель холодильного агрегату	Висота, мм	Ширина, мм	Довжина, мм	Вага, кг	Кількість льоду за 1 год., кг	По тужність, Вт	Витрата електроенергії за 1добу, кВт/добу	Потужність заморожування, кг/добу
А	1280	590	620	100	0,04	160	1,2	4
В	1230	590	610	69	0,05	150	1,4	5,2
С	1450	580	600	67	0,05	135	1,5	4,5
D	1455	570	600	73	0,05	140	1,48	4,5
E	1050	580	600	70	0,06	160	1,6	5

 

Наприклад, холодильний агрегат моделі D у порівнянні з іншими моделями має ряд елементів комфортності:

- можливість перенавішування дверей на протилежне відкривання;

- можливість перестановки полиць і бар'єрів по висоті з інтервалом 50мм;

- обмеження кута відкривання дверей холодильної камери;

- наявність автоматичного танення випарника холодильної камери і видаленні талої води за межі холодильника з подальшим випаровуванням.

До всіх моделей холодильних агрегатів встановлюються однакові вимоги з техніки безпеки, виробники подають відповідні рекомендації відповідно до догляду за холодильним агрегатом, а також правила його зберігання.

Оцінка рівня якості продукції

Оцінювання рівня якості продукції, зокрема холодильних агрегатів, будемо здійснювати методами, прийнятими в кваліметрії.

Кваліметрія - наукова дисципліна, що вивчає методологію і проблеми комплексного кількісного оцінювання якості об'єктів будь-якої природи. Кваліметрія поділяється на теоретичну і прикладну. У даній роботі будемо спиратися на прикладну кваліметрію, що розробляє методи кількісної оцінки якості для конкретних видів об'єктів. Під час оцінювання рівня якості однорідної продукції використовуються два кваліметричних методи: диференційний і комплексний. Диференційним називається метод, заснований на порівнянні одиничних показників якості розглянутого зразка продукції з такими ж показниками якості базового зразка. Базове значення показника якості продукції - це значення показника якості продукції, прийняте за основу під час порівняльної оцінки її якості. Вибір базового зразка здійснюється залежно від мети оцінки рівня якості розглянутих зразків. У разі, коли метою оцінки є прийняття рішення за результатами випробувань відповідно до нормативно-технічного документу, згідно з яким оцінювана продукція виробляється тоді, як базові показники використовуються показники даного стандарту. Якщо необхідно оцінити якість з точки зору споживача, то базовим є найбільш конкурентоспроможний зразок з розглянутих.

Завдання:

 1. Чи відповідають параметри виробу вимогам споживачів?

2. Чи відповідає виріб усім нормативним і юридичним документам?

3. Чи переважає виріб товари-конкуренти?

 

 

 

6.4. ПІДСУМКОВА ОЦІНКА З ДИСЦИПЛІНИ

 

Результати поточної успішності оцінюється за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») та шкалою ECTS.

Оцінка «зараховано» виставляється студенту, якщо він набрав 60 балів і більше.

Оцінка «не зараховано» виставляється студенту, якщо він набрав менше 60 балів.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в двобальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

 

 

7. рекомендована література

 

7.1. Основна література

 

1. Крылова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 711 с.
2. Бичківський Р.В. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник / Р.В. Бичківський, П.Г.Столярчук – Львів: Львівська політехніка, 2004. – 560 с.
3. Саранча Г.А. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 672 с.
4. Цюцюра В.Д., Цюцюра С.В. Метрологія та основи вимірювань: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2003. – 180 с.
5. Тарасова В.В., Малиновський А.С., Рибак М.Ф. Метрологія, стандартизація і сертифікація. Підручник /За заг. ред.. В.В.Тарасової. – К.: . Центр навчальної літератури, 2006. – 264 с.
6. Мережко В.В. Сертифікація продукції та послуг: Підручник – К.: Київ. нац. торг. – екон. ун-т, 2002. – 298 с.
7. Момот О.І. Менеджмент якості та елементи системи якості: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 368 с.

 

 

7.2. Додаткова література

 

1. Сергеев А.Г., Латышев М.В., Терегеря В.В. Метрология, стандартизация, сертификация: Учебное пособие. – М.: Логос, 2003. – 536 с.
2. Фомин В.И. Квалиметрия. Управление качеством. Сертификация: Учебное пособие. – М.: Ось-89,2002. – 384 с.
3. Мишин В.М. Управление качеством.: Учебное пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.- 303 с.
4. Розова Н.К. Управление качеством. – СПб.: Питер, 2003. – 224 с.
5. Зіміна М.М. Стандартизація систем управління якістю згідно стандартів серії ISO 9000-2000 (у схемах): Навч.-практ. пос. – К.: ШАУЗ, 2003. – 256 с
6. ISO 9001:2000 (просто и доступно о стандартах ИСО серии 9000) – Нижний Новгород: СПЦ „Приоритет”, 2003. – 40 с.
7. Клевлеев В.М. Метрология, стандартизация и сертификация: Учебник /В.М.Клевлеев, И.А.Кузнецова. – М.: ФОРУМ – ИНФРА – М., 2004. – 256 с. 
8. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів /В.І.Павлов, О.В.Мишко.
9. Клименко М.О., Скрипчук П.М. Метрологія, стандартизація і сертифікація в екології: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 368 с.