|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Статистика
Статистика« Назад
Статистика 14.08.2016 06:52
ЗМІСТ
1. Вступ…………………………………………………………………………………….4 2. Тематичний план науки «Статистика»……………………………………..…………6 3. Зміст науки за темами ……………………………………………………...…………7 4. Плани занять…………………………………………………………………...……...11 4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять для студентів очної форми навчання……………………………………………………………11 4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання……………27 4.3. Плани навчальної роботи для студентів заочної форми навчання в міжсесійний період………………………………………………………….…42 5. Самостійна робота студентів……………………………………………………..…42 6. Поточний і підсумковий контроль знань…………………………………………45 6.1. Очна форма навчання: - Карта самостійної роботи студента……………………………………………45 - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки……………47 6.2. Заочна форма навчання: - Карта самостійної роботи студента……………………………………………51 - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки……………53 6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на іспит…………………………58 6.4. Зразок екзаменаційного білета …………………………………………………61 7. Рекомендована література (основна і додаткова)…………………………………62
1. ВСТУП
Мета науки: оволодіти методами збирання, обробки та аналізу інформації про масові соціально-економічні явища і процеси. Завдання науки визначаються тими функціями,які виконує статистика в системі економічних наук, зокрема: вивчення принципів організації статистичних спостережень, у тому числі вибіркових; обґрунтування системи статистичних показників, оволодіння методами статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів, виявлення закономірностей їх розподілу, динаміки, взаємозв’язків, формулювання і перевірка статистичних гіпотез. Предмет науки: розміри й кількісні співвідношення масових явищ і процесів в економіці та соціальній сфері, закономірності їх формування, розвитку і взаємозв’язку. По завершенню опанування науки (дисципліни) студент повинен знати і вміти застосувати на практиці:
Знання та навички статистичного аналізу соціально-економічної інформації є однією з передумов поглиблення аналітичної роботи на всіх щаблях системи управління та наукового обґрунтування управлінських рішень. Фахові компетенції, що мають бути сформовані за результатами вивчення науки:
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ «СТАТИСТИКА»Для студентів напряму підготовки 6.030506 «Прикладна статистика» очної та заочної форм навчання
3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИТема 1. Методологічні засади статистикиПредмет статистики. Основні категорії статистики. Статистична сукупність, одиниця сукупності як носій властивостей явища. Статистичні ознаки, їх форми подання та варіація, шкали вимірювання. Закономірності масових процесів, їх види, механізм формування. Етапи статистичного дослідження. Особливості статистичної методології. Статистичні ряди як інформаційна база аналізу закономірностей. Тема 2. Організація статистики в Україні. Міжнародні статистичні організації Адміністративні форми та порядок організації статистики в Україні. Сучасна стратегія розвитку державної статистики. Провідні міжнародні статистичні організації, їхня роль в управлінні соціально-економічними процесами. Тема 3. Історія статистики Передумови виникнення статистичної практики. Державознавство та політична арифметика. А. Кетле – фундатор теорії статистики. Класична теорія статистики. Математична статистика, статистичне моделювання і прогнозування. Російська земська статистика. Сучасна статистика. Тема 4. Інформаційне забезпечення статистичного дослідженняСтатистичні дані та вимоги до них. План статистичного спостереження. Програмно-методологічні та організаційні питання плану. Види спостережень за ступенем охоплення первинної сукупності та часом реєстрації фактів. Організаційні форми статистичного спостереження. Статистичні реєстри. Способи спостереження. Статистичний моніторинг. Статистичне забезпечення соціологічних обстежень. Помилки спостереження, контроль даних. Тема 5. Узагальнення і систематизація статистичних данихСуть статистичного зведення як методу систематизації статистичних даних, його завдання. Класифікації та групування. Статистичні класифікатори. Основні економічні класифікації: видів економічної діяльності, форм власності, інші. Статистичні коди. Завдання та види статистичних групувань. Структурні, типологічні, аналітичні групування. Принципи формування інтервалів груп. Прості та комбінаційні групування. Тема 6. Подання статистичних даних: таблиці, графіки , картиСтатистичні таблиці, їх види та правила побудови. Роль графіків в аналізі соціально-економічних явищ. Основні елементи статистичного графіку. Види статистичних графіків. Графіки рядів розподілу, динаміки, порівняння. Побудова графіків з використанням Мастера диаграмм (комп’ютерний модуль EXCEL). Картограми та картодіаграми. Тема 7. Абсолютні та відносні величиниСуть та аналітична роль статистичних показників. Види статистичних показників за ступенем і часом реєстрації та за метою обчислення. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання. Відносні величини, їх види за аналітичною функцією. Тема 8. Узагальнюючі статистичні показникиСередні величини, їх види, умови наукового застосування. Середня арифметична, основні її властивості. Середня гармонічна. Умови використання середньої хронологічної та середньої геометричної. Системи статистичних показників. Середній центрований бал. Інтегральні оцінки соціально-економічних явищ. Суть і методика розрахунку багатовимірної середньої. Тема 9. Аналіз закономірності розподілуРяди розподілу як інформаційна база вимірювання закономірностей розподілу. Види рядів розподілу, їх частотний аналіз. Характеристики центру розподілу: середня, мода, медіана, їх взаємозв’язок. Квантилі розподілу: квартилі, децилі, квінтилі. Їх роль в аналізі закономірностей розподілу. Вимірювання варіації ознак. Абсолютні міри варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення. Коефіцієнти варіації, їх роль у статистичному аналізі. Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу. Тема 10. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів Аналіз нерівномірності розподілу. Коефіцієнти локалізації та концентрації. Використання коефіцієнтів нерівномірності розподілу в аналізі життєвого рівня населення (коефіцієнт децильної диференціації населення за доходами, коефіцієнт фондів, коефіцієнт Джині). Оцінювання подібності структур різних сукупностей. Забезпечення порівнянності структур одного об’єкта в динаміці (вторинні групування) і оцінювання інтенсивності структурних зрушень. Тема 11. Дисперсійний аналіз Суть та мета дисперсійного аналізу. Види дисперсій. Правило декомпозиції (розкладання) дисперсій. Тема 12. Вибірковий метод Суть вибіркового спостереження. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності. Стандартна похибка як міра точності вибіркових даних. Довірчі межі середньої і частки. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок. Відносна похибка вибірки. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. Поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність. Тема 13. Перевірка статистичних гіпотез Суть перевірки статистичних гіпотез. Статистична гіпотеза: нульова і альтернативна. Ймовірності ризиків помилкових рішень при перевірці статистичних гіпотез. Рівень істотності. Статистичний критерій, його характеристика, критична область (одностороння, двостороння). Загальна схема перевірки гіпотез. Особливості застосування критеріїв в соціально-економічних дослідженнях. Тема 14. Метод аналітичних групуваньСуть та види взаємозв’язків. Причинність, кореляція, регресія. Суть кореляційного зв’язку. Завдання статистики при вимірюванні кореляційного зв’язку. Емпірична і теоретична лінії регресії. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування. Перевірка істотності зв’язку за допомогою кореляційного відношення та F – критерію Фішера. Тема 15. Регресійний аналіз взаємозв’язку Регресійний аналіз взаємозв’язку, умови та обмеження його використання . Обґрунтування функціонального виду рівняння регресії. Лінійна регресія, суть коефіцієнтів регресії. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії: коефіцієнти кореляції і детермінації. Перевірка істотності кореляційного зв’язку. Тема 16. Методи оцінювання стохастичного зв’язку Таблиця спряженості як інформаційна база вимірювання стохастичного зв’язку. Особливості аналізу таблиць спряженості, вимірювання щільності і перевірки істотності зв’язку. Коефіцієнти взаємної спряженості Чупрова і Крамера, умови їх використання. Адаптація коефіцієнтів взаємної спряженості до 4-х клітинкових таблиць. Коефіцієнти асоціації і контингенції. Коефіцієнт відношення шансів. Рангова кореляція. Тема 17. Аналіз рядів динамікиСуть та елементи ряду динаміки. Методологічні принципи аналізу динамічних рядів. Види динамічних рядів. Середній рівень ряду. Абсолютні та відносні характеристики інтенсивності динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту; їх взаємозв’язок. Середній абсолютний приріст і середній темп приросту. Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів; коефіцієнти випередження та еластичності, їх суть, умови використання. Тема 18. Аналіз тенденцій розвиткуАналіз тенденцій розвитку та прогнозування. Компоненти динамічного ряду: тенденції, сезонні і випадкові коливання. Суть тенденції розвитку, методи виявлення та аналізу. Ковзна середня. Трендові рівняння: поліноми і експонети; вибір їх функціонального виду, суть параметрів. Екстраполяція трендів. Тема 19. Аналіз коливань та сталості динамічних рядів Сезонні коливання, методи їх вимірювання. Індекси сезонності, сезонна хвиля, амплітуда коливань. Коригування тренду на сезонність. Залишкові величини як характеристики випадкової компоненти ряду. Оцінювання коливань та сталості динамічних рядів. Тема 20. Кореляція динамічних рядів Особливості вимірювання регресії на динамічних рядах. Наявність автокореляції рівнів ряду; способи оцінювання і усунення автокореляції: кореляція перших різниць, відхилення від тренду, поєднання регресії і тренду. Коефіцієнт автокореляції залишкових величин, його роль в перевірці адекватності трендових і регресійних моделей, що описують закономірності динаміки. Тема 21. Динамічний індексний аналіз Суть та функції індексів в аналізі соціально-економічних явищ. Індивідуальні та зведені індекси. Методологічні принципи побудови зведених індексів. Агрегатна форма індексів як основна. Ваги і сумірники. Взаємозв’язок спряжених індексів. Розкладання абсолютного приросту результативного показника за факторами. Середньозважені індекси, умови їхнього використання. Приведення середньозважених індексів до агрегатної форми. Індекси середніх величин: змінного складу, фіксованого складу і структурних зрушень; їх взаємозв’язок.Тема 22. Просторовий індексний аналізРоль індексів у просторово-порівняльному аналізі. Територіальні індекси., правила їхньої побудови. Обґрунтування вибору сумірників (середніх, довільних). Використання середніх, стандартних чи довільних ваг.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ 4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять для студентів очної форми навчання
І навчальний семестр ЗАНЯТТЯ 1 Тема 4. Інформаційне забезпечення статистичного дослідження План заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: визначення, характерні риси, особливості об’єктів та одиниць спостереженні; сутність та етапи розробки програмно-методологічних питань плану статистичного спостереження; вміти: формулювати мету, визначати об’єкт та одиницю спостереження; складати програму спостереження; формулювати та обґрунтовувати організаційні питання плану статистичного спостереження; визначати оптимальні форми, види та способи статистичного спостереження; здійснювати логічний та арифметичний контроль даних. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність здійснювати статистичні спостереження соціально-економічних явищ і процесів. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 2-3 Тема 5. Узагальнення і систематизація статистичних данихПлан заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: сутність статистичного зведення та групування даних; принципові відмінності між класифікаціями і групуваннями; види групувань; функції групувань; основні принципи і правила побудови групувань; способи представлення агрегованої статистичної інформації; вміти: здійснювати статистичне зведення первинної статистичної інформації; будувати різні види групувань залежно від статистичної природи групувальної ознаки; аналізувати результати зведення та групування первинної статистичної інформації; розробляти макети статистичних таблиць. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Спроможність обробляти та поширювати зведену статистичну інформацію у відповідності з потребами управління. Спроможність розробляти макети таблиць, блок-схеми, алгоритми для зведення і комп’ютерної обробки інформації. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 4 Тема 6. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти. План заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: правила побудови статистичних таблиць; основні елементи і правило побудови графіків; принцип побудови графіків за допомогою комп’ютерного модуля EXCEL; умови застосування картограм і картодіаграм; вміти: коректно будувати статистичні таблиці і графіки; вибирати оптимальний варіант візуального представлення статистичної інформації; будувати різни типи графіків за допомогою комп’ютерного модуля EXCEL; представляти статистичну інформацію з використанням картограм і картодіаграм. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Спроможність та здатність коректного візуального представлення статистичної інформації в залежності від поставленої мети дослідження. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 5 Тема 7. Абсолютні та відносні величини План заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: класифікацію статистичних показників за способом обчислення, ознакою часу та аналітичними функціями; сутність абсолютних статистичних величин; сутність відносних величин; види та способи обчислення відносних величин; умови застосування різних видів відносних величин; вміти: класифікувати статистичні показники за способом обчислення, ознакою часу та аналітичними функціями; розраховувати різні види відносних величин; проводити структурний аналіз з використанням відносних величин структури і координації; аналізувати результати розрахунків, що проводились з використанням різних видів абсолютних та відносних величин. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність застосовувати системи статистичних показників для оцінювання стану та розвитку соціально-економічних явищ і процесів. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 6-7 Тема 8. Узагальнюючі статистичні показникиПлан заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: сутність середньої величини; види та умови застосування середніх величин; властивості середніх величин; особливості усереднення ознак номінальної та рангової шкали; принципи розрахунку та умови застосування багатовимірної середньої. вміти: обґрунтовувати вибір форми середньої величини для конкретного набору статистичних даних; розраховувати основні види середніх величин; розраховувати середній порядковий та середній центрований бал; розраховувати багатовимірну середню; аналізувати результати розрахунків. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність застосовувати системи статистичних показників для оцінювання стану та розвитку соціально-економічних явищ і процесів. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 8 - 9 Тема 9. Аналіз закономірності розподілу та варіаціїПлан заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: сутність та види рядів розподілу; основні складові ряду розподілу; економічний зміст та способи обчислення характеристик центру розподілу та порядкових характеристик; економічний зміст та способи обчислення абсолютних і відносних характеристик варіації; економічний зміст та способи обчислення характеристик форми розподілу; вміти: здійснювати частотний аналіз рядів розподілу; розраховувати та надавати змістовну інтерпретацію характеристикам центру розподілу; на основі порівняння значень характеристик центру розподілу робити висновок про однорідність або неоднорідність розподілу елементів сукупності; розраховувати порядкові характеристики варіації; вимірювати варіацію ознак з використанням абсолютних та відносних характеристик варіації; здійснювати порівняльний аналіз варіації; оцінювати кривизну та скошеність розподілу; робити обґрунтовані висновки щодо однорідності статистичної сукупності на основі ряду розподілу. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність аналізувати закономірності розподілу та варіації елементів сукупності з метою можливості подальшого проведення комплексного статистичного аналізу соціально-економічних явищ на макро-, мезо- та мікрорівні. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 10 Тема 10. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів План заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: методи аналізу рівномірності розподілу; умови застосування коефіцієнтів локалізації та концентрації; економічний зміст характеристик рівномірності розподілу; особливості використання децильної диференціації в соціальних дослідженнях; методи оцінювання інтенсивності структурних зрушень; умови застосування та властивості показників оцінювання структурних зрушень; способи порівняння розподілів; вміти: аналізувати рівномірність розподілу елементів сукупності на основі рядів розподілу; оцінювати концентрацію, локалізацію та децильну диференціацію в статиці та динаміці; оцінювати інтенсивність структурних зрушень за допомогою різних методів; порівнювати розподіли елементів з використанням коефіцієнта подібності структур; будувати вторинні групування. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність аналізувати рівномірність розподілу елементів сукупності, оцінювати децильну диференціацію з метою можливості подальшого проведення поглибленого статистичного аналізу соціально-економічних явищ на макро-, мезо- та мікрорівні. Здатність проводити порівняльний аналіз розподілів елементів сукупності. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 11 МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
ЗАНЯТТЯ 12 Тема 11. Дисперсійний аналіз План заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: види дисперсій та їх значення для використання в соціально-економічних дослідженнях; способи обчислення дисперсій та їх сутність; правило складання варіації та його практичне значення; вміти: розраховувати різні види дисперсій для різних типів даних. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність готувати обґрунтовану інформаційну основу для застосування окремих статистичних методів аналізу (регресійний аналіз; метод аналітичних групувань, визначення тенденції розвитку). Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 13 – 14 Тема 12. Вибірковий метод План заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: сутність, переваги та недоліки вибіркового методу; умови застосування вибіркового методу; основні етапи проведення вибіркових обстежень; способи формування вибіркових сукупностей; види похибок, притаманних вибірковому методу; способи обчислення різних видів похибок; сутність довірчого інтервалу та його інтерпретацію; методи порівняння похибок вибірки різних явищ; способи визначення мінімально достатнього обсягу вибірки; способи поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність; вміти: сформулювати переваги, недоліки та умови застосування вибіркового методу для різних видів дослідження; оцінювати точність вибіркових даних; будувати довірчі межі для середньої і частки; порівнювати похибки вибірки різних явищ; визначати мінімально достатній обсяг вибірки в залежності від мети дослідження; аргументовано інтерпретувати результати обчислень за вибірковими даними; на основі вибіркових оцінок робити висновки щодо значення аналогічних характеристик в генеральній сукупності. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність здійснювати статистичні спостереження соціально-економічних явищ і процесів. Здатність проводити моніторинг соціальних і економічних явищ та процесів у відповідності з потребами державного управління та учасників суспільного відтворення. Інформаційне забезпечення заняття:
ІІ навчальний семестр ЗАНЯТТЯ 1 Тема 13. Перевірка статистичних гіпотез План заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: сутність статистичних гіпотез; види статистичних гіпотез; умови застосування статистичних гіпотез в соціально-економічних дослідженнях; сутність статистичних критеріїв, які використовуються при перевірці гіпотез; особливості інтерпретації результатів тестування гіпотез; вміти: сформулювати нульову та альтернативну гіпотезу в залежності від мети дослідження; обґрунтувати вибір рівня істотності та статистичного критерію для перевірки сформульованої нульової гіпотези; інтерпретувати результати тестування гіпотез. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність робити обґрунтовані висновки та приймати рішення в умовах невизначеності та ризику. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 2 Тема 14. Метод аналітичних групувань План заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: види взаємозв’язків між явищами; основи кореляційного зв’язку та його етапи; умови та особливості застосування методу аналітичного групування; спосіб розрахунку та економічну інтерпретацію кореляційного відношення; способи перевірки істотності зв’язку за допомогою кореляційного відношення та F-критерію Фішера вміти: будувати аналітичні групування; оцінювати щільність зв’язку за даними аналітичного групування; перевіряти істотність зв’язку. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 3-4 Тема 15. Регресійний аналіз взаємозв’язку План заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: умови та обмеження застосування регресійного аналізу; види функцій, що можуть бути використані для оцінювання взаємозв’язків; економічну інтерпретацію параметрів регресійної моделі; способи оцінювання щільності та перевірки істотності кореляційного зв’язку на основі регресійних рівнянь; вміти: обґрунтовувати доцільність використання регресійних моделей для аналізу взаємозв’язків між явищами; обґрунтовувати функціональні види рівняння регресії; розраховувати параметри рівнянь; розраховувати та надавати змістовну інтерпретацію коефіцієнтам кореляції та детермінації; оцінювати щільність та перевіряти істотність кореляційного зв’язку на основі регресійних рівнянь. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 5 Тема 16. Методи оцінювання стохастичного зв’язку План заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: умови застосування непараметричних методів вимірювання взаємозв’язків; особливості оцінювання взаємозв’язків з використанням таблиць співзалежності; особливості оцінювання взаємозв’язків для ознак рангової шкали; вміти: оцінювати щільність зв’язку на основі таблиць спів залежності; коректно застосовувати показники щільності зв’язку для таблиць спів залежності; обчислювати та інтерпретувати результати оцінювання щільності зв’язку для 4-х клітинкових таблиць (коефіцієнт асоціації, коефіцієнт відношення шансів); оцінювати узгодженість розподілів за допомогою коефіцієнта рангової кореляції. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 6-7 Тема 17. Аналіз рядів динамікиПлан заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: сутність та види рядів динаміки; особливості розрахунку середніх рівнів динамічних рядів; систему показників інтенсивності динаміки; методи оцінювання прискорення (уповільнення) розвитку; вміти: класифікувати динамічні ряди залежно від статистичної природи рівня динамічного ряду; обчислювати середні рівні різних видів динамічних рядів; обчислювати та надавати змістовну інтерпретацію статистичним характеристикам інтенсивності динаміки; оцінювати прискорення (уповільнення) розвитку; проводити порівняльний аналіз динамічних рядів з використанням коефіцієнтів випередження та еластичності. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати інтенсивність розвитку соціально-економічних явищ. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 8-9 Тема 18. Аналіз тенденцій розвиткуПлан заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: сутність процесу прогнозування; способи визначення тенденції розвитку; види функцій, що можуть бути використані для оцінювання тенденції розвитку; економічну інтерпретацію параметрів трендової моделі; способи перевірки істотності параметрів трендової моделі; сутність екстраполяції тренду; інтерпретацію результатів екстраполяції; вміти: оцінювати наявність або відсутність тенденції в динамічних рядах; обґрунтовувати функціональний вигляд трендової моделі; розраховувати параметри трендової моделі; перевіряти істотність параметрів трендової моделі; здійснювати екстраполяцію тренду; інтерпретувати результати екстраполяції. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність здійснювати статистичне прогнозування соціально-економічних явищ. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 10 Тема 19. Аналіз коливань та сталості динамічних рядівПлан заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: аналітичні методи згладжування коливних рядів; способи кількісного оцінювання інтенсивності коливань рівнів динамічного ряду; основи коригування тренду на сезонність; вміти: згладжувати коливні ряди за допомогою ковзної середньої; здійснювати оцінку інтенсивності сезонних коливань за даними динамічних рядів; порівнювати інтенсивність сезонних коливань; коригувати тренди на сезонність. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати інтенсивність розвитку соціально-економічних явищ. Здатність здійснювати статистичне прогнозування соціально-економічних явищ. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 11 Тема 20. Кореляція динамічних рядівПлан заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: сутність автокореляції; методи оцінювання та усунення автокореляції в динамічних рядах; методи перевірки адекватності трендових і регресійних моделей, що описують закономірності динаміки; вміти: оцінювати автокореляцію динамічних рядів; застосовувати методи усунення автокореляції в динамічних рядах; перевіряти адекватність трендових і регресійних моделей, що описують закономірності динаміки. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати інтенсивність розвитку соціально-економічних явищ. Здатність здійснювати статистичне прогнозування соціально-економічних явищ. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 12 Тема 21. Динамічний індексний аналізПлан заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: методологічні засади індексного методу; класифікацію індексів; методологічні засади побудови індексів; умови застосування індивідуальних, агрегатних та середньозважених індексів; метод ланцюгових підстановок; основні принципи побудови індексних систем середніх величин; основні принципи побудови багатофакторних індексних систем; вміти: застосовувати індексний метод для аналізу складних соціально-економічних явищ; обчислювати різні види індексів; надавати змістовну економічну інтерпретацію результатам обчислення; розкладати абсолютний приріст результативного показника за факторами; будувати індексні системи середніх величин; оцінювати вплив структурних зрушень на динаміку середньої; будувати багатофакторні індексні системи. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність проводити комплексний статистичний аналіз макро- та мікроекономічних процесів. Здатність порівнювати соціальні та економічні аспекти розвитку країни з використанням відповідних міжнародних показників. Інформаційне забезпечення заняття:
ЗАНЯТТЯ 13 МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
ЗАНЯТТЯ 14 Тема 22. Просторовий індексний аналізПлан заняття:
За результатами заняття студент повинен знати: методологічні засади використання індексного методу при здійсненні територіальних порівнянь; вміти: здійснювати територіальні порівняння з використанням індексного методу; будувати індексні системи для територіальних порівнянь; обґрунтовувати вибір сумірників та ваг при побудові індексних систем; змістовно інтерпретувати отримані результати. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність проводити комплексний статистичний аналіз макро- та мікроекономічних процесів. Здатність порівнювати соціальні та економічні аспекти розвитку країни з використанням відповідних міжнародних показників. Інформаційне забезпечення заняття:
4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання
Контактне заняття 1 (2 години) План заняття: 1. Ознайомлення студентів із організаційними моментами проведення контактних занять з науки «Статистика», порядком оцінювання знань згідно Карти самостійної роботи студента, проведення поточного та підсумкового контролю знань. 2. Установча лекція та міні-лекція із ознайомленням теоретичних основ науки з подальшим опрацюванням у вигляді семінару-розгорнутої бесіди: 2.1. Предмет статистики. 2.2. Основні категорії статистики. 2.3. Особливості статистичної методології. 2.4. Визначення об’єкту та одиниці спостереження. 2.5. Розробка програмно-методологічних питань плану спостереження. 2.6. Логічний та арифметичний контроль даних. За результатами заняття студент повинен знати: визначення, характерні риси, особливості об’єктів та одиниць спостереженні; сутність та етапи розробки програмно-методологічних питань плану статистичного спостереження; вміти: формулювати мету, визначати об’єкт та одиницю спостереження; складати програму спостереження; формулювати та обґрунтовувати організаційні питання плану статистичного спостереження; визначати оптимальні форми, види та способи статистичного спостереження; здійснювати логічний та арифметичний контроль даних. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність здійснювати статистичні спостереження соціально-економічних явищ і процесів. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 2 (2 години) Тема 5. Узагальнення і систематизація статистичних данихПлан заняття: 1. Міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Статистичні групування за однією, двома і більше групувальними ознаками. 1.2. Побудова інтервальних рядів розподілу . 1.3. Складання та аналіз комбінаційних та аналітичних групувань. 1.4. Розробка макетів статистичних таблиць. 2. Обговорення особливостей побудови інтервальних рядів розподілу за фактичними даними, складання комбінаційних та аналітичних групувань, набуття практичних навичок побудови статистичних таблиць. За результатами заняття студент повинен знати: сутність статистичного зведення та групування даних; принципові відмінності між класифікаціями і групуваннями; види групувань; функції групувань; основні принципи і правила побудови групувань; способи представлення агрегованої статистичної інформації; вміти: здійснювати статистичне зведення первинної статистичної інформації; будувати різні види групувань залежно від статистичної природи групувальної ознаки; аналізувати результати зведення та групування первинної статистичної інформації; розробляти макети статистичних таблиць. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Спроможність обробляти та поширювати зведену статистичну інформацію у відповідності з потребами управління. Спроможність розробляти макети таблиць, блок-схеми, алгоритми для зведення і комп’ютерної обробки інформації. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 3 (4 години) Тема 8. Узагальнюючі статистичні показникиПлан заняття: 1. Проблемна міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Суть та види статистичних показників. 1.2. Абсолютні та відносні статистичні величини. 1.3. Обґрунтування виду середньої величини для конкретних даних та вибір ваг для зваженої середньої. Визначення середньої арифметичної та гармонічної. 1.4. Розрахунок середньої арифметичної за моментними та інтервальними показниками . 1.5. Обчислення та аналіз середньої геометричної. 1.6. Розрахунок та аналіз центрованого середнього балу 1.7. Обчислення багатовимірної середньої та аналіз результатів. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Класифікація статистичних показників. 2.2. Розрахунок різних видів відносних величин. 2.3. Розрахунок різних видів середніх величин із обґрунтуванням умов їх застосування. 3. Міні-тест. За результатами заняття студент повинен знати: сутність середньої величини; види та умови застосування середніх величин; властивості середніх величин; особливості усереднення ознак номінальної та рангової шкали; принципи розрахунку та умови застосування багатовимірної середньої. вміти: обґрунтовувати вибір форми середньої величини для конкретного набору статистичних даних; розраховувати основні види середніх величин; розраховувати середній порядковий та середній центрований бал; розраховувати багатовимірну середню; аналізувати результати розрахунків. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність застосовувати системи статистичних показників для оцінювання стану та розвитку соціально-економічних явищ і процесів. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 4 (4 години) Тема 9. Аналіз закономірності розподілу та варіаціїПлан заняття: 1. Проблемна міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Частотний аналіз рядів розподілу. 1.2. Аналіз закономірностей розподілу за допомогою характеристик центру розподілу (середньої, моди, медіани) та порядкових характеристик (квартилів, децилів). 1.3. Вимірювання варіації ознак за допомогою абсолютних і відносних показників варіації: розмаху варіації, середніх лінійного та квадратичного відхилень, коефіцієнтів варіації. 1.4.Оцінювання кривизни та скошеності розподілу (коефіцієнти асиметрії та ексцесу) 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Розрахунок та змістовна інтерпретація характеристик центру розподілу. 2.2. Розрахунок та змістовна інтерпретація характеристик варіації. 2.3. Розрахунок та змістовна інтерпретація характеристик форми розподілу. 3. Міні-тест. За результатами заняття студент повинен знати: сутність та види рядів розподілу; основні складові ряду розподілу; економічний зміст та способи обчислення характеристик центру розподілу та порядкових характеристик; економічний зміст та способи обчислення абсолютних і відносних характеристик варіації; економічний зміст та способи обчислення характеристик форми розподілу; вміти: здійснювати частотний аналіз рядів розподілу; розраховувати та надавати змістовну інтерпретацію характеристикам центру розподілу; на основі порівняння значень характеристик центру розподілу робити висновок про однорідність або неоднорідність розподілу елементів сукупності; розраховувати порядкові характеристики варіації; вимірювати варіацію ознак з використанням абсолютних та відносних характеристик варіації; здійснювати порівняльний аналіз варіації; оцінювати кривизну та скошеність розподілу; робити обґрунтовані висновки щодо однорідності статистичної сукупності на основі ряду розподілу. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність аналізувати закономірності розподілу та варіації елементів сукупності з метою можливості подальшого проведення комплексного статистичного аналізу соціально-економічних явищ на макро-, мезо- та мікрорівні. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 5 (2 години) Тема 10. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів План заняття: 1. Проблемна міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Аналіз рівномірності розподілу за допомогою коефіцієнтів локалізації, концентрації, децильної диференціації. 1.2. Оцінювання інтенсивності структурних зрушень. 1.3. Порівняння розподілів: коефіцієнт схожості структур, вторинні групування. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Розрахунок та інтерпретація коефіцієнтів локалізації, концентрації, децільної диференціації. 2.2. Здійснення порівняльного аналізу структур. 2.3. Побудова вторинних групувань. 3. Міні-контрольна робота. За результатами заняття студент повинен знати: методи аналізу рівномірності розподілу; умови застосування коефіцієнтів локалізації та концентрації; економічний зміст характеристик рівномірності розподілу; особливості використання децильної диференціації в соціальних дослідженнях; методи оцінювання інтенсивності структурних зрушень; умови застосування та властивості показників оцінювання структурних зрушень; способи порівняння розподілів; вміти: аналізувати рівномірність розподілу елементів сукупності на основі рядів розподілу; оцінювати концентрацію, локалізацію та децильну диференціацію в статиці та динаміці; оцінювати інтенсивність структурних зрушень за допомогою різних методів; порівнювати розподіли елементів з використанням коефіцієнта подібності структур; будувати вторинні групування. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність аналізувати рівномірність розподілу елементів сукупності, оцінювати децильну диференціацію з метою можливості подальшого проведення поглибленого статистичного аналізу соціально-економічних явищ на макро-, мезо- та мікрорівні. Здатність проводити порівняльний аналіз розподілів елементів сукупності. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 6 (4 години) Тема 12. Вибірковий метод План заняття: 1. Проблемна міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1 Оцінювання точності вибіркових даних. Розрахунок стандартної похибки вибірки і побудова довірчих меж для середньої і частки. 1.2. Порівняння похибок вибірки різних явищ. 1.3. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. 1.4. Поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Розрахунок стандартної похибки вибірки і побудова довірчих меж для середньої і частки. 2.2. Порівняння похибок вибірки різних явищ. 2.3. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. 3. Міні-тест. За результатами заняття студент повинен знати: сутність, переваги та недоліки вибіркового методу; умови застосування вибіркового методу; основні етапи проведення вибіркових обстежень; способи формування вибіркових сукупностей; види похибок, притаманних вибірковому методу; способи обчислення різних видів похибок; сутність довірчого інтервалу та його інтерпретацію; методи порівняння похибок вибірки різних явищ; способи визначення мінімально достатнього обсягу вибірки; способи поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність; вміти: сформулювати переваги, недоліки та умови застосування вибіркового методу для різних видів дослідження; оцінювати точність вибіркових даних; будувати довірчі межі для середньої і частки; порівнювати похибки вибірки різних явищ; визначати мінімально достатній обсяг вибірки в залежності від мети дослідження; аргументовано інтерпретувати результати обчислень за вибірковими даними; на основі вибіркових оцінок робити висновки щодо значення аналогічних характеристик в генеральній сукупності. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність здійснювати статистичні спостереження соціально-економічних явищ і процесів. Здатність проводити моніторинг соціальних і економічних явищ та процесів у відповідності з потребами державного управління та учасників суспільного відтворення. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 7 (2 години) Тема 13. Перевірка статистичних гіпотез План заняття: 1. Міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Формулювання статистичної гіпотези: нульової і альтернативної. 1.2. Вибір рівня істотності та статистичного критерію для перевірки сформульованої нульової гіпотези. 1.3. Інтерпретація результатів тестування гіпотез. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Формулювання нульової і альтернативної гіпотез, вибір рівня істотності та статистичного критерію для перевірки сформульованої нульової гіпотези. 2.2. Перевірка статистичних гіпотез з використанням «Пакету аналізу» ППП «MS Excel». 2.3. Інтерпретація результатів тестування гіпотез. За результатами заняття студент повинен знати: сутність статистичних гіпотез; види статистичних гіпотез; умови застосування статистичних гіпотез в соціально-економічних дослідженнях; сутність статистичних критеріїв, які використовуються при перевірці гіпотез; особливості інтерпретації результатів тестування гіпотез; вміти: сформулювати нульову та альтернативну гіпотезу в залежності від мети дослідження; обґрунтувати вибір рівня істотності та статистичного критерію для перевірки сформульованої нульової гіпотези; інтерпретувати результати тестування гіпотез. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність робити обґрунтовані висновки та приймати рішення в умовах невизначеності та ризику. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 8 (2 години) Тема 14. Метод аналітичних групувань План заняття: 1. Міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 2.1. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування. Розрахунок та інтерпретація кореляційного відношення. 2.2. Перевірка істотності зв’язку за допомогою кореляційного відношення та F – критерію Фішера. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування. 2.2. Розрахунок та інтерпретація кореляційного відношення. 2.3. Перевірка істотності зв’язку. 3. Міні-контрольна робота. За результатами заняття студент повинен знати: види взаємозв’язків між явищами; основи кореляційного зв’язку та його етапи; умови та особливості застосування методу аналітичного групування; спосіб розрахунку та економічну інтерпретацію кореляційного відношення; способи перевірки істотності зв’язку за допомогою кореляційного відношення та F-критерію Фішера вміти: будувати аналітичні групування; оцінювати щільність зв’язку за даними аналітичного групування; перевіряти істотність зв’язку. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 9 (2 години) Тема 15. Регресійний аналіз взаємозв’язку План заняття: 1. Міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Обґрунтування функціонального виду рівняння регресії. 1.2. Розрахунок та інтерпретація параметрів рівняння регресії. 1.3. Оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку на основі регресійних рівнянь. 1.4. Розрахунок коефіцієнтів кореляції та детермінації. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Обґрунтування функціонального виду рівняння регресії. 2.2. Розрахунок та інтерпретація параметрів рівняння регресії. 2.3. Розрахунок та інтерпретація коефіцієнтів кореляції та детермінації. За результатами заняття студент повинен знати: умови та обмеження застосування регресійного аналізу; види функцій, що можуть бути використані для оцінювання взаємозв’язків; економічну інтерпретацію параметрів регресійної моделі; способи оцінювання щільності та перевірки істотності кореляційного зв’язку на основі регресійних рівнянь; вміти: обґрунтовувати доцільність використання регресійних моделей для аналізу взаємозв’язків між явищами; обґрунтовувати функціональні види рівняння регресії; розраховувати параметри рівнянь; розраховувати та надавати змістовну інтерпретацію коефіцієнтам кореляції та детермінації; оцінювати щільність та перевіряти істотність кореляційного зв’язку на основі регресійних рівнянь. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 10 (2 години) Тема 16. Методи оцінювання стохастичного зв’язку План заняття: 1. Міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Аналіз таблиць спряженості, вимірювання щільності та перевірки істотності зв’язку. 1.2. Аналіз 4-х клітинкових таблиць. Розрахунок коефіцієнтів асоціації та контингенції. Обчислення та інтерпретація коефіцієнта відношення шансів. 1.3. Оцінювання ступеня узгодженості розподілів за допомогою коефіцієнта рангової кореляції. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Аналіз таблиць спряженості, вимірювання щільності та перевірки істотності зв’язку (включаючи 4-х клітинкові таблиці). 2.2. Оцінювання ступеня узгодженості розподілів за допомогою коефіцієнта рангової кореляції. 3. Міні-тест. За результатами заняття студент повинен знати: умови застосування непараметричних методів вимірювання взаємозв’язків; особливості оцінювання взаємозв’язків з використанням таблиць співзалежності; особливості оцінювання взаємозв’язків для ознак рангової шкали; вміти: оцінювати щільність зв’язку на основі таблиць спів залежності; коректно застосовувати показники щільності зв’язку для таблиць спів залежності; обчислювати та інтерпретувати результати оцінювання щільності зв’язку для 4-х клітинкових таблиць (коефіцієнт асоціації, коефіцієнт відношення шансів); оцінювати узгодженість розподілів за допомогою коефіцієнта рангової кореляції. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 11 (2 години) Тема 17. Аналіз рядів динамікиПлан заняття: 1. Міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Аналіз закономірностей розвитку соціально-економічних процесів за допомогою системи абсолютних і відносних характеристик інтенсивності динаміки: абсолютного приросту, темпу зростання, темпу приросту, абсолютного значення 1% приросту. 1.2. Розрахунок та інтерпретація середнього абсолютного приросту і середнього темпу приросту. 1.3. Оцінювання прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів з використанням коефіцієнтів випередження та еластичності. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Розрахунок та інтерпретація основних характеристик інтенсивності динаміки. 2.2. Розрахунок та інтерпретація середнього абсолютного приросту і середнього темпу приросту. 2.3. Порівняльний аналіз динамічних рядів з використанням коефіцієнтів випередження та еластичності. 3. Міні-тест. За результатами заняття студент повинен знати: сутність та види рядів динаміки; особливості розрахунку середніх рівнів динамічних рядів; систему показників інтенсивності динаміки; методи оцінювання прискорення (уповільнення) розвитку; вміти: класифікувати динамічні ряди залежно від статистичної природи рівня динамічного ряду; обчислювати середні рівні різних видів динамічних рядів; обчислювати та надавати змістовну інтерпретацію статистичним характеристикам інтенсивності динаміки; оцінювати прискорення (уповільнення) розвитку; проводити порівняльний аналіз динамічних рядів з використанням коефіцієнтів випередження та еластичності. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати інтенсивність розвитку соціально-економічних явищ. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 12 (2 години) Тема 18. Аналіз тенденцій розвиткуПлан заняття: 1. Міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Обґрунтування типу трендового рівняння. 1.2. Розрахунок та інтерпретація параметрів трендового рівняння. 1.3. Екстраполяція тренду. Інтерпретація результатів екстраполяції. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Розрахунок та інтерпретація параметрів трендового рівняння. 2.2. Екстраполяція тренду. Інтерпретація результатів екстраполяції. 3. Міні-тест. За результатами заняття студент повинен знати: сутність процесу прогнозування; способи визначення тенденції розвитку; види функцій, що можуть бути використані для оцінювання тенденції розвитку; економічну інтерпретацію параметрів трендової моделі; способи перевірки істотності параметрів трендової моделі; сутність екстраполяції тренду; інтерпретацію результатів екстраполяції; вміти: оцінювати наявність або відсутність тенденції в динамічних рядах; обґрунтовувати функціональний вигляд трендової моделі; розраховувати параметри трендової моделі; перевіряти істотність параметрів трендової моделі; здійснювати екстраполяцію тренду; інтерпретувати результати екстраполяції. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність здійснювати статистичне прогнозування соціально-економічних явищ. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 13 (2 години)Тема 19. Аналіз коливань та сталості динамічних рядівПлан заняття: 1. Міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Застосування ковзної середньої для згладжування коливних рядів. 1.2. Оцінювання сезонних коливань: сезонна хвиля, амплітуда коливань. 1.3. Коригування тренду на сезонність. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Розрахунок ковзної середньої для згладжування коливних рядів. 2.2. Розрахунок індексів сезонності та показників інтенсивності сезонних коливань. 3. Міні-тест. За результатами заняття студент повинен знати: аналітичні методи згладжування коливних рядів; способи кількісного оцінювання інтенсивності коливань рівнів динамічного ряду; основи коригування тренду на сезонність; вміти: згладжувати коливні ряди за допомогою ковзної середньої; здійснювати оцінку інтенсивності сезонних коливань за даними динамічних рядів; порівнювати інтенсивність сезонних коливань; коригувати тренди на сезонність. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність кількісно оцінювати інтенсивність розвитку соціально-економічних явищ. Здатність здійснювати статистичне прогнозування соціально-економічних явищ. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 14 (2 години)Тема 21. Динамічний індексний аналізПлан заняття: 1. Міні-лекція з викладанням матеріалу за такими питаннями: 1.1. Розрахунок та аналіз індивідуальних та зведених індексів. 1.2. Обчислення та аналіз середньозважених індексів. Вибір форми індексу. 1.3. Розкладання абсолютного приросту результативного показника за факторами. 1.4. Побудова індексних систем середніх величин. Оцінювання впливу структурних зрушень на динаміку середньої. 1.5. Побудова багатофакторних індексних систем. 2. Вирішення практичних завдань: 2.1. Розрахунок та аналіз індивідуальних та зведених індексів. 2.2. Обчислення та аналіз середньозважених індексів. Вибір форми індексу. 2.3. Розкладання абсолютного приросту результативного показника за факторами. 2.4. Побудова індексних систем середніх величин. Оцінювання впливу структурних зрушень на динаміку середньої. 3. Міні-контрольна робота. За результатами заняття студент повинен знати: методологічні засади індексного методу; класифікацію індексів; методологічні засади побудови індексів; умови застосування індивідуальних, агрегатних та середньозважених індексів; метод ланцюгових підстановок; основні принципи побудови індексних систем середніх величин; основні принципи побудови багатофакторних індексних систем; вміти: застосовувати індексний метод для аналізу складних соціально-економічних явищ; обчислювати різні види індексів; надавати змістовну економічну інтерпретацію результатам обчислення; розкладати абсолютний приріст результативного показника за факторами; будувати індексні системи середніх величин; оцінювати вплив структурних зрушень на динаміку середньої; будувати багатофакторні індексні системи. Фахові компетенції, що формуються за результатами заняття: Здатність проводити комплексний статистичний аналіз макро- та мікроекономічних процесів. Здатність порівнювати соціальні та економічні аспекти розвитку країни з використанням відповідних міжнародних показників. Інформаційне забезпечення заняття:
Контактне заняття 15 (2 години)МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
4.3. Плани навчальної роботи для студентів заочної форми навчання в міжсесійний період
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ 5.1. Самостійна робота студентів очної форми навчання. Метою самостійної роботи студентів є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого даною Робочою програмою, та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного професіонала з прикладної статистики. Самостійна робота студентів з науки «Статистика» включає:
Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Згідно тематичного плану до індивідуальних завдань належать:
Індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом самостійно під керівництвом викладача. В окремих випадках, коли завдання мають комплексний характер (презентації), до їх виконання можуть залучатися кілька студентів (мала група). Відповідно до «Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів» від 20.12.2012 року перелік завдань для самостійної роботи студентів включається до «Карти самостійної роботи студента»
5.2. Самостійна робота студентів заочної форми навчання. Самостійна робота студентів заочної форми навчання з науки «Статистика» включає такі форми:
Однією з форм самостійної роботи студентів заочної форми навчання є виконання індивідуальних завдань. До складу індивідуальних завдань відносять написання і захист рефератів, есе, виконання розрахункових робіт, аналіз практичних ситуацій, підготовка аналітичних оглядів фахових публікацій, власні дослідження до конференцій, участь в олімпіадах тощо. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів. Інформація про організацію самостійної роботи студентів надається викладачем на першій оглядовій лекції. Викладач оголошує завдання для СРС; терміни їх виконання; кількість балів за кожну форму СРС; час проведення індивідуально-консультаційної роботи. Кожний студент самостійно роздруковує для себе Карту СРС. У визначені терміни, погоджені з викладачем він виконує завдання і звітує перед викладачем про їх виконання.
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ 6.1. Очна форма навчання КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА (І семестр) з науки «Статистика» для студентів галузі знань 0305 «Економіка підприємництва» напряму підготовки 6.030506 «Прикладна статистика»
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА (ІІ семестр) з науки «Статистика» для студентів галузі знань 0305 «Економіка підприємництва» напряму підготовки 6.030506 «Прикладна статистика»
6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки. Оцінювання знань студентів здійснюється згідно із Ухвалою Вченої ради університету (від 28.05.2009, протокол №9) «Порядок оцінювання знань студентів» (із змінами та доповненнями згідно Ухвали Вченої ради університету від «27» лютого 2014 р. «Про внесення змін до чинного «Порядку оцінювання знань студентів», що набувають чинності з 01.09.2014 року; Ухвали Вченої ради університету від «24» квітня 2014 р. «Про внесення змін до Ухвали Вченої ради від 27 лютого 2014 року «Про внесення змін до чинного «Порядку оцінювання знань студентів», що набувають чинності з 01.09.2014 року). Оскільки наука «Статистика» вивчається протягом 2-х семестрів з підсумковим контролем у формі іспиту, то загальна підсумкова оцінка складається з середнього балу за результатами поточного контролю в обох семестрах та суми балів за результатами іспиту. Максимальна кількість балів поточного контролю знань – 50 , іспиту – 50, підсумкова оцінка – 100 балів. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECTS здійснюється в такому порядку:
Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється відповідно до максимально можливої кількості балів для кожного виду робіт, вказаних в «Карті самостійної роботи студента». Кожний вид роботи оцінюється за шкалою:
Переведення наведеної шкали в кількісну оцінку здійснюється відповідно до «Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів» від 20.12.2012 року в залежності від максимально можливої кількості балів на одному занятті (або за один вид роботи):
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
а) практичні заняття. Робота студента на практичних заняттях оцінюється за наступними критеріями:
б) модульний контроль. Модульні контролі, передбачені Робочою програмою науки «Статистика» включають по 5 аналітичних завдань за тематичними блоками. Для їх виконання студент повинен:
Критерії оцінювання завдань модульного контролю:
в) індивідуальні завдання. Індивідуальні завдання обираються студентами відповідно до «Карти самостійної роботи студента». Зміст роботи та графік виконання встановлюється викладачем індивідуально для кожного студента (або малої групи у випадку комплексного завдання). Термін подання робот до захисту встановлюється відповідно до затвердженого розкладу занять. Для оцінювання рівня виконання студентами індивідуальних завдань використовують такі критерії:
г) підсумкове оцінювання знань. Підсумкове оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється під час екзаменаційної сесії у формі іспиту. Іспит проводиться у письмовій формі протягом трьох астрономічних годин. Екзаменаційний білет містить шість завдань. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за шкалою: 10; 8; 6; 0 балів. Для оцінювання результатів розв'язку задач використовуються такі критерії:
2.2. Заочна форма навчання КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Статистика» для студентів галузі знань 0305 «Економіка підприємництва» напряму підготовки 6.030506 «Прикладна статистика» Заочна форма навчання, І навчальний семестр
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Статистика» для студентів галузі знань 0305 «Економіка підприємництва» напряму підготовки 6.030506 «Прикладна статистика» Заочна форма навчання, ІІ навчальний семестр
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
6.2.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки. Вивчення науки «Статистика» студентами заочної форми навчання відбувається протягом 2-х семестрів. Підсумковий контроль за результатами 1-го семестру здійснюється у формі поточно-модульного контролю; за результатами 2-го семестру – у формі іспиту. Поточний та підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання в І навчальному семестрі Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється відповідно до максимально можливої кількості балів для кожного виду робіт, вказаних в «Карті самостійної роботи студента». Кожний вид роботи оцінюється за шкалою:
Переведення наведеної шкали в кількісну оцінку здійснюється відповідно до «Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів» від 20.12.2012 року в залежності від максимально можливої кількості балів на одному занятті (або за один вид роботи).
Оцінювання знань під час контактних занять (не більше 50 балів) передбачає оцінювання:
а) активність та систематичність роботи під час виконання практичних завдань. Робота студента на оцінюється за наступними критеріями:
б) виконання тестових контрольних робіт. Критерії оцінювання виконання тестових контрольних робіт:
Оцінювання завдань, підготовлених у міжсесійний період (не більше 50 балів) передбачає оцінювання: а) домашнього індивідуального завдання «Розрахункова робота фахового спрямування». Критерії оцінювання:
б) індивідуального завдання за дистанційним курсом. Критерії оцінювання:
в) індивідуальних робіт за вибором студента. Критерії оцінювання:
В залікову відомість виставляється сумарна оцінка за всі виконані роботи. Максимум – 100 балів.
Поточний та підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання в ІІ навчальному семестрі Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється відповідно до максимально можливої кількості балів для кожного виду робіт, вказаних в «Карті самостійної роботи студента». Кожний вид роботи оцінюється за шкалою:
Переведення наведеної шкали в кількісну оцінку здійснюється відповідно до «Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів» від 20.12.2012 року в залежності від максимально можливої кількості балів на одному занятті (або за один вид роботи).
Оцінювання знань під час контактних занять (не більше 25 балів) передбачає оцінювання:
а) активність та систематичність роботи під час виконання практичних завдань. Робота студента на оцінюється за наступними критеріями:
б) виконання тестових контрольних робіт. Критерії оцінювання виконання тестових контрольних робіт:
в) модульний контроль. Модульний контроль, передбачений Робочою програмою науки «Статистика» включає по 5 аналітичних завдань за тематичними блоками. Для їх виконання студент повинен:
Критерії оцінювання завдань модульного контролю:
Оцінювання завдань, підготовлених у міжсесійний період (не більше 25 балів) передбачає оцінювання: а) домашнього індивідуального завдання «Розрахункова робота фахового спрямування». Критерії оцінювання:
б) індивідуального завдання за дистанційним курсом. Критерії оцінювання:
в) індивідуальних робіт за вибором студента. Критерії оцінювання:
Підсумкове оцінювання знань. Підсумкове оцінювання знань студентів заочної форми навчання з дисципліни здійснюється під час екзаменаційної сесії у формі іспиту. Іспит проводиться у письмовій формі протягом трьох академічних годин. Екзаменаційний білет містить п’ять завдань. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за шкалою: 10; 8; 6; 0 балів. Для оцінювання результатів розв'язку задач використовуються такі критерії:
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на іспит
1. Вкажіть, що є об’єктом таких спостережень: а) обстеження комерційних банків з питань їхньої інвестиційної діяльності; б) обстеження фермерських господарств з метою оцінки забезпеченості технікою.
2. Результати тестування 16 слухачів курсів східних мов за 100- бальною системою виявилися такими:
Складіть ряд розподілу слухачів за кількістю набраних балів, виділивши три групи з рівними інтервалами.
3. Спроектуйте макети статистичних таблиць, на основi яких буде проведений аналiз: а) обсягiв виробництва товарiв народного споживання (продовольчi, непродовольчi ) за регiонами; б) розподілу населення регіону за віком і статтю; в) залежнiсть урожайностi цукрового буряка вiд кiлькостi внесених добрив.
4. За даними фірми на експорт реалізовано продукції:
Визначте середній процент реалізованої на експорт продукції. Обгрунтуйте вибір форми середньої.
5. За допомогою середнього центрованого балу оцініть діяльність органів місцевого самоврядування:
6. Прибутковість активів комерційних банків на початок року становила в середньому 15% при дисперсії 36, на кінець року - 10% при дисперсії 25. Оцініть відносну варіацію прибутковості активів на початок і кінець року, зробіть висновок про напрямок зміни середньої і варіації.
7. Частка високоліквідних активів у сумі поточних активів становить 20%. Визначіть дисперсію частки високоліквідних активів.
8. З метою визначення затрат часу на виготовлення деталі проведено хронометраж роботи випадково дібраних 25 робітників. За даними вибірки середні затрати часу становили 15 хв при s = 2 хв. Обчисліть граничну похибку вибірки і довірчий інтервал для середніх затрат часу з імовірністю 0,95.
9. Зазначте, які з наведених залежностей соціально – економічних явищ є функціональними, а які – стохастичними: - попит на легкові автомобілі від наявності їх на ринку і цін; - акціонерний капітал компанії від кількості проданих акцій та їх ринкової ціни; - урожайність картоплі від якості грунту та кількості опадів за рік.
10.Зв'язок між процентною ставкою на міжбанківський кредит (%) та терміном надання кредиту (днів) описується рівнянням регресії Y=18 + 0,5х. Поясніть зміст параметрів рівняння. Визначте процентну ставку на 30-денний кредит.
11. Результати вибіркового опитування споживачів щодо сприйняття ними реклами товарів такі:
Оцініть результативність реклами за допомогою відношення шансів, поясніть його економічний зміст.
12. Інвестиції в економіку регіону становили: 2010 р. — 200 млн. грн., в 2012 р. — 238 млн. грн. Визначте абсолютний приріст і темп приросту інвестицій, покажіть їх взаємозв’язок.
13. Тенденція витрат компанії на рекламу (тис. грн.) за 2000 — 2012 рр. описується трендовим рівнянням Yt = 28,4 + 1,75t, де t = 1, 2,..., n. Припускаючи, що тенденція збережеться, визначте очікуваний обсяг витрат на рекламу в 2013 р.
14.Маємо дані про ціни та обсяги реалізації цінних паперів на фондовій біржі:
Визначте зведені індекси цін та обсягів продажу цінних паперів. Зробіть висновки
15. За наведеними даними визначте зведений індекс біржових цін акцій та абсолютний приріст (зменшення) обсягу продажу за рахунок динаміки цін:
6.4. Зразок екзаменаційного білета
ЗАТВЕРЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, Молоді та спорту України 29 березня 2012року №384 Форма № Н-5.05 ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр» Напрям підготовки «Прикладна статистика» Семестр 6 Навчальна дисципліна «Статистика»
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №__
1. Реалізація 3-х видів продукції в торгівельній мережі міста характеризується даними:
Визначте середню ціну одиниці виробу. Обґрунтуйте вибір форми середньої та зробіть висновки.
2. Розподіл кредитів, наданих комерційним банком, за терміном характеризується даними:
Визначте моду, поясніть її економічний зміст.
3. Наведені дані характеризують зв'язок між вартість основних засобів та обсягами переробленої сировини на підприємствах галузі:
Загальна дисперсія обсягів переробленої сировини становить 0.856. Оцінити щільність зв'язку за допомогою кореляційного відношення. Пояснити його зміст. Перевірити істотність зв'язку за умови, що h20.95 = 0.113.
4. У 2010 р. видобуток вугілля становив 200 млн. т. За 2011 р. обсяги видобутку зросли на 21, а за 2012 р. - на 24 млн. т. Визначте середньорічний темп приросту обсягів видобутку за 2011-2012 рр. Зробіть висновки.
5. Реалізація консервів на оптовому ринку характеризується даними:
Визначте зведений індекс товарообігу, поясніть його зміст.
Затверджено на засіданні кафедри статистики. Протокол № __ від «__» ________ 20__р.
Завідувач кафедри _________________________________
Екзаменатор _____________________________________
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА (основна і додаткова) 7.1. Основна
7.2. Додаткова
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||