СТАТИСТИКА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРОГРАМА КУРСУ

та методичні вказівки

до виконання курсової роботи з дисципліни

“СТАТИСТИКА”

для студентів інституту заочного

та дистанційного навчання

спеціальності

                                    7.050201   “Менеджмент організацій”

Київ НТУ 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

ПРОГРАМА КУРСУ

та методичні вказівки

до виконання курсової роботи з дисципліни

“СТАТИСТИКА”

для студентів інституту заочного

та дистанційного навчання

спеціальності

                                    7.050201   “Менеджмент організацій”

                                                                           ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                          на засіданні навчально – методичної Ради

                                                                             Національного транспортного університету

                                                                         Протокол №     від «    »                   2011р.

                                             Перший проректор НТУ

                                                                           професор                     М.О. БІЛЯКОВИЧ

Київ НТУ 2011

Методичні вказівки і завдання до курсової роботи з дисципліни «Основи статистики» для студентів інституту заочного та дистанційного навчання спеціальності 7.050201 “Менеджмент організацій”, за кредитно-модульною системою. / укладачі Хобта М.О., Сукманюк В.М. – К.:НТУ, 2011.-65 с.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….5

1.ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ………………………….……………….6

1.1 Предмет статистики………………………………………………………….….6

1.2 Мета і завдання курсу………………………………………………………..…6

1.3 Міждисциплінарні зв'язки................ …………………………………………6

2.МОДУЛІ ТА ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ ДИСЦИПЛІНИ………………...………..7

2.1 Основні терміни, поняття та їх визначення…..………………………………..7

2.2 Формування модулів і змістовних модулів дисципліни………………….…..9

2.3 Характеристика дисципліни «Основи статистики»……………….…...........10

2.4 Структура навчальної дисципліни «Основи статистика» за модульною системо……………………………………………………………………………...11

2.5 Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни «Основи статистика»……..……………………………………………………......12

3.ТЕМАТИКА І ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ……….……….…13

3.1 Зміст лекцій дисципліни «Основи статистики»………………………….….16

4.ПИТАННЯ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ…………………..……...........19

5.ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ………………………………………………............20

6.МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ...............21

6.1 Загальні вимоги до оформлення курсової роботи……………………….....21

6.2 Мета теми та основні етапи курсової роботи……………………………….22

7. ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ………………………………..24

8. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСВОЇ РОБОТИ……………………………..56

9. ОЦІНКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ …………………………………..………….....61

10.СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ…………………..………….63

Додатки……………………………………………………………………………..64

Вступ

Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя, його проблеми, успіхи і невдачі. Оволодіння методами статистичного вимірювання й аналізу складних суспільних явищ — невід'ємний елемент підготовки висококваліфікованих економістів і менеджерів. Надмірна централізація статистики в минулому сприяла формуванню відомчої монополії на збір і обробку інформації, позбавляла статистичні органи аналізу та контролю.

Недосконала методологія та прямі приписки зменшу­вали вірогідність офіційних статистичних даних. Низький рівень статистичної роботи не відповідав вимогам життя; фундаментальні методи дослідження і досвід зарубіжної науки недооцінювались.

Для того щоб підняти статистику до сучасного наукового рівня, задовольнити потреби системи управління та інших соціально-економічних суб'єктів в якісній, різноманітній і своєчасній інформації, потрібна докорінна її перебудова.

Першочерговим завданням статистики є оптимізація звітності, приведення обсягу інформації до потреб системи управління в умовах переходу до ринкових відносин. Впровадження замість суцільної звітності вибіркових обстежень, одноразових обліків, опитувань приведе до поглиблення аналізу. Це стосується передусім інвестиційних процесів, використання виробничого потенціалу, ресурсозбереження, збалансованості економіки, соціальної сфери, моральних і екологічних проблем. Крім того, слід розширити прогнозні функції статистики.

Забезпечення вірогідності і надійності статистичної інформації можливе за умови підвищення наукового рівня всієї статистичної методології, наближення її до методології і стандартів світової практики. Це стосується, зокрема, методології оцінки збалансованості матеріальних і фінансових ресурсів, визначення витрат в народному господарстві, побудови зведених індексів, аналізу динаміки.

1. 1.     ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СТАТИСТИКА»

1.1   Предмет статистики

Предметом вивчення дисципліни «Основи статистики» є кількісна сторона соціально – економічних та інших явищ в нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах місця і часу.

1.2   Мета і завдання курсу

Мета і завдання навчального курсу: формування у майбутніх менеджерів теоретичних знань і практичних навичок статистичної оцінки економічних явищ і процесів суспільного життя, опанування методів статистичного аналізу, формування вмінь: проводити статистичні дослідження, обчислювати узагальнюючі показники, будувати статистичні таблиці, графіки, виявляти закономірності і тенденції розвитку досліджуваних явищ.

Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, є:

• збирання, перевірка та оцінювання статистичної інформації, розробка статистичних формулярів;
• зведення та групування матеріалів статистичного спостереження,

виявлення зв'язків між окремими явищами та процесами, встановлення його структури;

• техніка обчислення узагальнюючих статистичних показників (абсолютних, відносних, середніх) та їх економічна інтерпретація;
• статистична оцінка однорідності зібраного статистичного матеріалу;
• вивчення динаміки суспільних явищ, тенденцій і закономірностей їх розвитку;
• проведення вибіркового спостереження і техніка перенесення його результатів на генеральну сукупність;
• використання сучасної системи показників соціальної та економічної статистики.

1.3 Міждисциплінарні зв’язки

Вивчення дисципліни “Основи статистики” ґрунтується на основних поняттях і визначеннях курсів: “Вища математика”, “Математичне програмування”, “Теорія ймовірності і математична статистика”; передує вивченню дисциплін “Теорія економічного аналізу”, “Економіка підприємства”, “Фінанси”, “Бухгалтерський облік” , “Менеджмент”.

2.  МОДУЛІ ТА ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ ДИСЦИПЛІНИ

2.1 Основні терміни, поняття та їх визначення

             Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

             Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Модуль включає в себе один або  декілька змістових модулів.

             Змістовий модуль – це логічно завершена, системно впорядкована і структурована за окремими навчальними елементами частина теоретичних знань та практичних вмінь навчальної дисципліни або практики студентів, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння.

          Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів (модулів). 1 кредит = 36 ак. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за шкалою ECTS, 1 кредит = 54 акад. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за національною шкалою.

              Модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь з модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова  контрольна робота, захист курсового проекту (роботи), захист звіту з практики тощо).

         Підсумковий контроль – це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – залік,   екзамен.

        Поточне оцінювання знань – це контроль стану засвоєння поточних знань в рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни.

          Рейтинговий показник студента з дисципліни – це числова величина, яка  дорівнює сумі набраних студентом балів у відповідності до запровадженої єдиної шкали оцінок за однією з наведених нижче процедур:

-         з усіх контрольних зрізів з дисципліни в семестрі (відвідування занять, консультацій, активність, поточне оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульний контроль, наукова робота), якщо студент не приймає участі у підсумковому контролі;   

-         нормованої кількості балів за роботу в семестрі та кількості балів, отриманих під час підсумкового контролю, за наукову роботу, якщо студент приймає участь у підсумковому контролі.        

            Рейтинговий показник студента з модулів дисципліни – це числова величина, яка  дорівнює сумі набраних балів з відвідування занять, активності, поточного оцінювання знань при  вивченні змістових модулів, та модульного контролю.

            Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в групі за результатами  навчання з навчальної дисципліни, або з усіх навчальних дисциплін (визначається за середнім арифметичним рейтингових показників з усіх навчальних дисциплін).

Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1.

Таблиця 1

Рейтингова система оцінювання знань студентів та шкала оцінок

При участі студента у підсумковому контролі максимальна кількість балів,  яку студент може отримати під час підсумкового контролю, складає 60 балів, максимальна нормована кількість балів за роботу в семестрі, яка враховується у рейтингу студента під час проведення підсумкового контролю, - 40 балів. Технологія нормування кількості балів з дисципліни, отриманих студентом за роботу у семестрі, наведена в табл. 2.

                                                                                                     Таблиця 2.       

Технологія нормування кількості балів з дисципліни статистика

2.2 Формування модулів і змістовних модулів дисципліни

Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає поділ навчального матеріалу кожної дисципліни на кілька логічно завершених змістових модулів із розрахунку приблизно один змістовий модуль на один кредит ECTS. Для студентів заочної форми навчання кількість модулів для дисципліни за семестр дорівнює кількості контрольних згідно навчального плану. При відсутності контрольної роботи вивчення дисципліни також планується в межах одного модуля в семестрі. Тобто дисципліна з обсягом 108 академічних годин за семестр (що складає 3 кредита ECTS),  де виконується одна курсова робота, вивчається в межах одного модуля, який включає в себе шість змістових модуля.

Курсовий робота є окремим модулем, що оцінюється окремо.

Підсумкова оцінка (рейтинговий показник) з дисципліни проставляється за умови представлення студентом повністю виконаної курсової роботи, яка залишається в архіві університету.

Викладач заповнює відомість модульного контролю. В цю відомість заносяться:

• сукупні бали за присутність студента – заочника на заняттях настановної та  заліково-екзаменаційної сесій, а також на консультаціях в семестрі (сукупна максимальна кількість балів у семестрі складає 10 балів);
• сукупна кількість балів за активність на заняттях та консультаціях в семестрі (максимум 10 балів);
• сукупна оцінка знань програмного матеріалу за семестр (максимум 80 балів). Ця оцінка складається з:
  •  сукупної оцінки поточних контролів вивчення змістових модулів (максимальна кількість балів - 20);
  •  оцінки модульного контролю (максимальна кількість балів - 60). Модульний контроль виконується в письмовій формі (тестування, контрольна робота) та включає захист контрольної роботи, курсової роботи, курсового проекту.
  • сумарна кількість набраних балів за вивчення дисципліни в семестрі (максимум 100 балів);
  • відмітка про зарахування контрольної роботи або оцінка по курсовому проекту (роботі) за національною шкалою;
  • Підпис викладача та дата підсумкової оцінки.

Також викладач заповнює заліково-екзаменаційну відомість з дисципліни.

          2.3 Характеристика дисципліни «Основи статистика»

2.4 Структура навчальної дисципліни «Основи статистики» за модульною системою

2.5 РОЗПОДІЛ БАЛІВ ПРИ РЕЙТИНГОВІЙ СИСТЕМІ ОЦІНЮВАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

" ОСНОВИ СТАТИСТИКИ "

3        ТЕМАТИКА І ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Розподіл учбового навантаження по лекціям та практичним заняттям

3.1 Зміст лекцій дисципліни «Основи статистики»

Тема 1. Предмет і метод статистики

Література: 1(розділ1)

Предмет статистики. Статистична сукупність. Ознаки одиниці сукупності та їх варіація. Закон великих чисел і їх статистична закономірність.

Теоретичні основи статистики. Облік і статистика в сучасному суспільстві. Стислі відомості про історію вітчизняної статистики. Сучасна організація статистики.

Тема 2. Статистичне спостереження

Література:1(розділ 3), 2(розділ 1)

  Етапи статистичного спостереження. Статистичне спостереження — перший етап статистичного дослідження, форми, види та способи статистичного спостереження. Вибір об'єкта спостереження і визначення одиниці спостереження. Програма спостереження. Статистичний формуляр і його види. Помилки спостереження і контроль статистичних даних.

Тема 3. Зведення та групування статистичних даних

 Література: 1(розділ 4), 2(розділ 2)

Зведення — другий етап статистичного дослідження. Задачі зведення, їх основний зміст.

Групування — основа наукової обробки даних статистики. Задачі групування та їх значення у статистичному дослідженні. Види групувань. Вибір групових ознак, комбінація ознак, вибір інтервалів. Використання методу групувань в аналізі процесів виконання планів. Роль групувань у вивченні передового досвіду і виявлення резервів.

Статистичні таблиці, їх основні елементи. Види таблиць. Прості, групові та комбінаційні таблиці. Розробка макета таблиці.

Статистичні таблиці і ряди, як спосіб послідовного викладу результатів зведення. Ряди розподілу, принципи їх побудови і використання.

Організація та техніка зведення первинного статистичного матеріалу.

Тема 4. Абсолютні та відносні величини

Література: 1(розділ 2), 2(розділ 3)

Види абсолютних величин, їх значення і способи одержання. Суть і роль статистичних величин. Види відносних величин і форми їх вираження.

Відносні величини динаміки, планового завдання, виконання плану, структури, інтенсивності, координації, порівняння та рівня економічного розвитку.

Загальні принципи будови відносних величин.

Тема 5.Графічний спосіб зображення величин

 Література: 1(розділ 11),

   Роль і значення графічного способу зображення статистичних даних. Основні елементи графіка. Види графічних зображень і способи їх побудови. Діаграми лінійні та стовпчикові. Діаграми квадратні, кругові та секторні. Метод фігур - знаків. Картограма та картодіаграма. Спосіб графічного   зображення   динаміки,   структури   і   рядів   розподілу   двох взаємопов'язаних явищ. Спосіб графічного зображення явищ з метою їх порівняння.

Графічний метод виконання плану. Контрольно - планові графіки

Тема 6. Середні величини і показники варіації

Література: 1(розділ 5), 2(розділ 3)

Середня величина, її суть і визначення. Середня, як узагальнююча, цифрова характеристика ознаки. Середні у плануванні і статистичному дослідженні.

Єдність методу середніх і групувань. Загальні та групові середні Умови типовості середніх. Вибір типу середніх.

Середня арифметична. Основні властивості середньої арифметичної. Визначення середньої арифметичної за даними ряду розподілення, спрощенні способи її визначення. Середня арифметична із групових середніх. Статистичні ваги, їх значення, вибір ваг. Обчислення середніх за даними статистичної звітності. Середня гармонійна. Середня геометрична. Середня квадратична. Мода і медіана.

Показники варіацій. Середнє квадратичне відхилення Види дисперсій і правило їх додавання. Спрощений спосіб визначення дисперсій. Коефіцієнт варіації. Основні положення дисперсійного аналізу. Аналіз варіаційних рядів.

Тема 7. Вибіркові спостереження

Література: 1(розділ 10), 2(розділ 5)

Поняття про вибіркове спостереження. Причини та умови використання вибіркового спостереження. Репрезентативність вибірки. Закон великих чисел у вибірковому методі.

Способи відбору, які забезпечують репрезентативність вибірки. Власне випадковий відбір. Механічний відбір, типовий відбір. Серійний відбір. Комбінування у виборці різних способів відбору. Помилки відбіркового спостереження. Визначення помилки вибірки для середньої і для частоти за різних способів відбору. Визначення необхідного обсягу вибірки. Способи поширення даних вибіркового спостереження на генеральну сукупність.

       Тема8. Ряди динаміки

Література: 1(розділ 8), 2(розділ 7)

  Вивчення   суспільних  явищ   в   їх   зміні   у   часі   —   одне   з найважливіших завдань статистики. Статистичні дані — ряди динаміки, як відображення розвитку та зміни явища у часі. Основні правила побудови рядів динаміки, Показники ряду динаміки. Рівень ряду динаміки. Абсолютний приріст рівня, темп зростання і темп приросту. Базисні та ланцюгові показники. Визначення середнього темпу зростання як середньої геометричної. Інші види середніх ряду динаміки. Зведення ряду динаміки до однієї основи.

Методи вирівнювання динамічних рядів. Аналітичне вирівнювання. Інтерполяція та екстраполяція.

Тема 9. Індекси

Література: 1(розділ 9), 2(розділ 8)

Індекси, їх суть і визначення. Індекси індивідуальні та зведені, групові та загальні. Агрегатний індекс найпоширеніша форма загального індексу.

Проблема порівняння при побудові агрегатних індексів. Взаємний зв'язок індексів кількості та ціни. Середні арифметичні та гармонійні індекси, тотожні агрегатному.

Ряди індексів з постійними і змінними вагами. Перехід від ланцюгових до базисних індексів.

Індексний метод аналізу впливу факторів. Результативний показник і показники - фактори. Встановлення зв'язку між ними. Методи системи взаємопов'язаних індексів. Арифметичний розклад абсолютного і відносного приросту результативної оцінки. Графічний розклад абсолютного приросту.

Тема 10. Вимірювання зв'язку

Література: 1(розділ 7), 2(розділ 6)

Вивчення взаємозв'язку суспільно - економічних явищ — одне з важливих завдань статистики. Зв'язки функціональні та стохастичні. Зв'язки прямолінійні та криволінійні, однофакторні та багатофакторні.

Основні статистичні методи вивчення стохастичних зв'язків. Метод порівняння паралельних рядів. Метод аналітичних групувань. Графічний метод аналізу зв'язку.

Аналіз регресії і кореляції. Етапи регресійно - кореляційного аналізу. Вибір форми зв'язку при побудові однофакторних моделей. Побудова багатофакторних моделей. Оцінка і аналіз регресійно - кореляційних моделей.

4. ПИТАННЯ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Семестр 6. Статистичне спостереження, зведення, групування та обробка статистичних даних. Визначення динаміки суспільних явищ, тенденції і закономірності їх розвитку, виявлення дії впливу окремих факторів їх розвитку.

1. Джерела статистики.
2. Предмет статистики.
3. Основні поняття статистиці.
4. Метод статистики
5. Суть і організаційні форми статистичного спостереження.
6. План статистичного спостереження.
7. Види і способи спостереження.
8. Помилки спостереження і контроль вірогідності даних.
9. Суть статистичного зведення та групування.
10.  Основні завдання і види групування.
11.  Основні питання методології статистичних групувань.
12.  Ряди розподілу.
13.  Статистичні таблиці.
14.  Кількісна характеристика суспільних явищ
15.  Види абсолютних величин
16.  Види відносних величин і форми їх вираження
17.  Поняття статистичного графіка.
18.  Основні елементи статистичних графіків
19.  Класифікація графіків.
20.  Суть і умови використання середніх величин.
21.  Види середніх величин.
22.   Середнє арифметичне.
23.  Середня гармонійна. Середня геометрична. Середня квадратична.
24.  Деякі особливості середніх величин.
25.  Суть і характеристики варіації.
26.  Методи обчислення дисперсії.
27.  Характеристики форми розподілу.
28.  Криві розподілу.
29.  Суть і переваги вибіркового спостереження.
30.  Обчислення помилок вибірки і визначення меж інтервалу для середньої величини і частки.
31.  Різновиди вибірок.
32.  Багатоступеневі і багатофазні вибірки.
33.  Визначення обсягу вибірки і способи поширення вибіркових даних.
34.  Динамічний ряд –– основа аналізу і прогнозування соціально – економічного розвитку.
35.  Характеристики динамічних рядів.
36.  Аналіз структурних зрушень.
37.  Визначення тенденції розвитку.
38.  Аналіз коливань і сталості динамічних рядів.
39.  Особливості вимірювання взаємозв'язків за даними динамічних рядів.
40.  Суть індексів і їх роль у статистико – економічному аналізі.
41.  Методологічні принципи побудови індексів
42.  Середньозважені індекси.
43.  Індекси із змінними і постійними вагами.
44.  Системи співзалежних індексів і визначення впливу окремих факторів.
45.  Територіальні індекси.
46.  Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника
47.  Суть індексів і їх роль у статистико – економічному аналізі.
48.  Методологічні принципи побудови індексів
49.  Середньозважені індекси.
50.  Індекси із змінними і постійними вагами.
51.  Системи співзалежних індексів і визначення впливу окремих факторів.
52.  Територіальні індекси.
53.  Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника.

  54. Види зв’язку в статистиці.

  55. Методи аналізу взаємозвязків

5. ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ

1. Збір і обробка статистичної інформації для контролю виконання плану вантажних перевезень.
2. Збір і обробка статистичної інформації з метою контролю виконання плану автобусних перевезень.
3. Збір і обробка статистичної інформації для контролю виконання плану таксомоторних перевезень.
4. Збір і обробка статистичної інформації з метою оцінки ефективності використання основних фондів автотранспортного підприємства.
5. Збір і обробка статистичної інформації для оцінки ефективності використання рухомого складу (вантажного, автобусного, таксомоторного).
6. Збір і обробка статистичної інформації з метою оцінки трудових ресурсів і їхнє використання на АТП.
7. Збір і обробка статистичної інформації для оцінки ступеню використання робочого часу на АТП.
8. Збір і обробка статистичної інформації з метою оцінки рівня продуктивності праці на АТП.
9. Збір і обробка статистичної інформації для оцінки використання палива і матеріалів у виробничому процесі АТП.
10. Збір і обробка статистичної інформації з метою оцінки виконання плану по зниженню собівартості перевезень.

1. 6.     МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

6.1 Загальні вимоги до оформлення курсової роботи

Перед виконанням роботи необхідно ознайомитися з відповідними розділами курсу, використовуючи рекомендовану літературу. Курсова робота повинна виявити, наскільки студент оволодів загальною теорієї статистики і як вміє застосовувати свої знання на практиці, для проведення свого статистичного дослідження. При виконанні курсової роботи необхідно враховувати таке:

1.  Розрахунки показників мають наводитися в розгорнутому вигляді з усіма поясненнями і розрахунками. Необхідно вказати всі формули, за якими обчислюються показники, і пояснити числові значення величин, підставлені у формулу.

У процесі розрахунків рекомендується користуватися таблицями (розробленими, приватними і загальними). Величини потрібно розраховувати з точністю до 0,001, а у відсотках – 0,1%.

1.  Результати розрахунків обов’язково подавати графічно. Студент самостійно вирішує, який тип діаграми найкраще відображає результати.
2.  Розрахунки показників мають завершуватися висновками, в яких розкривається соціальний і економічний зміст одержаних характеристик досліджуваного процесу або явища.
3.  Курсова робота має бути виконана на А4, написана чітко і акуратно, сторінки, таблиці і рисунки пронумеровані.
4.  Наприкінці роботи треба навести перелік літературних джерел: підручників, навчальних посібників і нормативних матеріалів, використаних при її виконанні.
5.  Завдання на курсову роботу є індивідуальним, видається викладачем (типова форма № У.6.01. додаток 1). В завданні вказується тема курсової роботи, що являється предметом дослідження. Вихідні дані задаються викладачем і являються індивідуальним варіантом курсової роботи студента. В вихідних даних вказується генеральна сукупність (N), вибіркова сукупність (n), яка буде досліджуватися, об’єктивний час спостереження та перелік ознак, які характеризують одиницю сукупності і по яким студент проведе статистичне спостереження і отримає числові значення, які будуть являтись вихідною інформацією для виконання всіх наступних розділів курсової роботи.
6.  Під час розв’язування задач рекомендується широко використовувати ПК. Для розрахунку статистичних показників (середнє значення ознаки, дисперсія і т. п.) дозволяється використовувати стандартні програми. За консультацією з усіх питань, що виникають у процесі вивчення курсу і виконання курсової роботи, необхідно звертатися на кафедру менеджменту.

6.2 Мета теми та основні етапи курсової роботи

Мета курсової роботи ― перевірити уміння студента самостійно вивчити за допомогою статистичних методів реальні процеси і явища, що відбуваються на автомобільному транспорті, давати їм оцінку і виявляти резерви виробництва.

Курсова робота являє собою самостійне статистичне дослідження на задану тему. Тема вибирається по запропонованому списку (розділ 5).

За узгодженням із викладачем студент може виконувати курсовий проект на іншу запропоновану ним тему.

Вихідними даними для рішення задачі, поставленої в курсовому проекті, є матеріали того автотранспортного підприємства, на якому студент працює або на який він має доступ. Допускається використовувати умовну статистичну інформацію.

Як усяке статистичне дослідження, курсовий проект повинний містити наступні 4 етапи:

1. Збір вихідної статистичної інформації

На цьому етапі необхідно розробити план статистичного спостередження, визначити джерела первинної статистичної інформації, зробити збір необхідної статистичної інформації і перевірити зібрані статистичні матеріали. Закінчити перший розділ статистичними формулярами, у яких повинна бути приведена первинна статистична інформація, необхідна для досягнення поставленої задачі.

2. Зведення й угрупування статистичної інформації

Статистичні матеріали, приведені в першому розділі, повинні бути упорядковані. З цією ціллю необхідно зробити складне зведення зібраної статистичної інформації для виявлення тенденцій і закономірностей досліджуваного явища або процесу. Представити результати зведення графічно і у таблицях.

3. Обробка статистичної інформації

Необхідно розрахувати показники, що узагальнюють, (середні, відносні, індекси, що характеризують вивчені явища), а також визначити рівні тих ознак, що впливають на шуканий показник, використовуючи для цього відомі формули і статистичні методи.

4. Аналіз отриманих результатів і виводи

Порівняти отримані рівні статистичних показників з плановими значеннями для конкретного АТП. Пояснити знайдені закономірності і тенденції, дати конкретні рекомендації по досліджуваному явищу для впровадження їх у виробничий процес вашого АТП.

Чотири етапи статистичного дослідження реалізується студентом в наступному змісті курсової роботи:

Вступ

Розділ 1. Організація та проведення статистичного спостереження

1.1 Розробка плану статистичного спостереження

1.2 Збір статистичної інформації

Розділ 2. Зведення та групування статистичних даних

Розділ 3. Обробка статистичних даних

3.1  Визначення відносних величин

3.2 Середні величини та показники варіації

3.4. Характеристика рядів розподілу

3.5. Перенесення результатів вибіркового спостереження на генеральну сукупність

3.6. Визначення показників та середніх показників ряду динаміки

    3.6.1. Визначення трендових рівнянь

3.7. Вимірювання взаємозв’язку між факторною та результативною ознакою

Розділ 4. Аналіз отриманих результатів та висновки

Список використаної літератури

Графічна частина в курсовому проекті обов'язкова. Студент за своїм розсудом може винести на листи окремі матеріали курсового проекту: схему інформаційних джерел, зразки запропонованих документів (макети таблиць, формуляри первинного обліку і звітності і т.п.), алгоритми, блок - схеми програм і т. і.

Під час аудиторної самостійної роботи під контролем викладача студент уточнює завдання курсового проекту, проводить статистичне спостереження,      в результаті отримує заповнений списковий статистичний формуляр (числовий масив), який являється вихідною інформацією для виконання всіх розрахунків по кожному розділу курсової роботи.   Обговорює з викладачем повноту і достовірність зібраної статистичної інформації, вивчає рекомендовану навчальну  літературу, вивчає методи і прийоми рішення поставленої задачі, вибирає найкращий варіант збору й опрацювання статистичної інформації.
7. ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Титульний лист виконується по зразку, який наведено в додадку 2. Курсову роботу студент виконує згідно виданого завдання додаток 1  відповідно темі та вихідних даних пункт 3 завдання. Третя сторінка курсової роботи це реферат, в якому необхідно на 1/3 сторінки вказати, що собою представляє курсова робота. Четверта сторінка - зміст роботи, який наведений в розділі 6.2.  В вступі необхідно довести актуальність, необхідність та важливість теми дослідження.

РОЗДІЛ 1. ПРОВЕДЕННЯ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1.1.              Розробка плану статистичного спостереження

Програмна частина

            В програмній  частині проводиться перелік пунктів, які відповідають на питання: для чого проводиться спостереження (мета  спостереження); об'єкт спостереження; складові частини об'єкта:  одиниця сукупності;  одиниця спостереження.

Згідно з виданим студенту завданням (додаток1) темою курсової роботи є «Збір і обробка статистичної інформації з метою оцінки ефективності використання основних фондів автотранспортного підприємства».

          Отже, метою  даного статистичного спостереження є дослідження структури та використання основних фондів.

Статистичний формуляр – це документ, в якому перераховано питання на які необхідно буде дати відповіді в ході проведення статистичного спостереження.

Розробляємо макет статистичного формуляра даної курсової роботи, який наведений у таблиці 1.1. При розробці формуляра необхідно враховувати, що є ознаки, які реєструються кожного дня за весь період дослідження (час роботи і дохід), а є ознаки, які реєструються один раз(первинна та залишкова вартість).

Таблиця 1.1

Макет статистичного формуляра

У даному формулярі вказані ознаки за, якими проводиться дослідження, згідно виданого завдання.

Одиниця сукупності - складовий первинний елемент об’єкта спостереження, який служить основою реєстрації і володіє ознаками, що підлягають реєстрації. В даній курсовій роботі це основні фонди, досліджувати будемо активну їх частину – рухомий склад.

 Об’єктом дослідження є  процес ефективності використання основних фондів АТП .

 Одиниця статистичного спостереження – це первинна виробнича одиниця, яка являється джерелом інформації. В даній курсовій роботі це відповідна документація та рахунки.

Ознаки, що фіксуються при спостереженні: повна первинна вартість; залишкова вартість; час роботи; дохід.

Організаційна частина

            Об’єктом дослідження, тобто місцем проведення статистичного  спостереження є АТП, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Декабристів 8а.

           Об'єктивний час це той час до якого відносяться зареєстровані  дані, тобто 1 – 8 вересня 2010 року.

            Суб’єктивний час, це той час, коли проводиться статистичне спостереження, тобто 10 вересня 2010 року.

Відповідальна особа за організацію та проведення статистичного спостереження – Іванов Іван Іванович.

Результати обробки документів та аналізу отриманої інформації повинні бути передані керівникові – Петову М. М.

1.2. Збір статистичної інформації

        Відповідно з виданим  завданням на курсову роботу із досліджуваної генеральної сукупності (N=137 одиниць основних фондів), досліджується вибіркова сукупність (n=21 одиниць основних фондів) випадковим безповторним способом відбору. Числові значення студент приймає самостійно, але в тих межах, які наведені викладачем в завданні.  Отримані дані заносимо до формуляру. Списковий формуляр статистичного спостереження представлений у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Формуляр статистичного спостереження

Числові дані таблиці 1.2 являються вихідною інформацією для всіх майбутніх розрахунків.
РОЗДІЛ 2. ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ            2.1. Статистичні зведення

Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.

Виконуємо узагальнення значень по ознакам, які реєструвалися кожного дня (час роботи, дохід), і представляємо в таблиці 2.1

                  Таблиця 2.1

Зведення статистичної інформації за весь період дослідження

Виконуємо підсумовування значень по дням дослідження, по ознакам, що реєструвалися кожного дня  за весь період дослідження (час роботи, дохід) і представляємо в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Зведення значень показників по дням роботи ОВФ

      Отже, ми отримали зведення статистичної інформації, яка буде вихідними даними для наступних розрахунків.

2.2. Статистичні групування

Статистичне групування – це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками.

Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань:

• поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних явищ;
• вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;
• дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками  явищ.

Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань:

• типологічне;
• структурне;
• аналітичне, які необхідно побудувати в цьому розділі.

Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.

Після визначення групувальної ознаки, по якій будемо розподіляти сукупність, важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:

Г = 1 + 3,332 × lg n

де n – кількість одиниць вибіркової сукупності.

Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

I = (X_max – X_min) / Г

 де X_max і X_min максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.

Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.

Структурне групування характеризує розподіл одиниць сукупності по утвореним групам або підгрупам.

Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.

Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки.

У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища.

Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці базується полігон; по кількісній – гістограма.

Структурне групування будується на основі типологічного групування.

  Аналітичне групуваннядопомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі.          Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки.

         Для аналітичного групування потрібно вибрати дві ознаки, визначити, яка з них є факторною, яка результативною.

        Побудуємо статистичні групування, за ознаками, що приведені в таблиці 2.1

1. 1.     Типологічне групування:

• за первинною вартістю:

Визначаємо кількість груп: Г=1+3,332 lg21 = 1+3,332 *1,32 = 5

Визначаємо межі між групами, для цього розрахуємо інтервал: i = (x_max – x_min)/Г = (456-61)/5 = 79 (тис. грн..)                                                                       

  Таблиця 2.3

Розподіл сукупності за первинною вартістю ОВФ

• за залишковою вартістю:  визначаємо кількість груп:  Г = 5;

Визначаємо межі між групами:  і = (398-52)/5 = 69,2  ( тис. грн..)                   

Таблиця 2.4

Розподіл сукупності за залишковою вартістю ОВФ

• за часом роботи: визначаємо кількість груп:  Г = 5;

Визначаємо межі між групами:  і = (90 – 74 )/5 = 3,2(год.)                                            

Таблиця 2.5

Розподіл сукупності за часом роботи ОВФ

• за доходом: визначаємо кількість груп:  Г = 5;

Визначаємо межі між групами:  і = (40500 – 15520)/5 = 4996 ( грн..)

Таблиця 2.6

Розподіл сукупності за  доходами ОВФ

1. 2.     Структурне групування, будується на основі таблиць 2.3 – 2.6

• за первинною вартістю:

Таблиця 2.7

Розподіл одиниць ОВФ за первинною вартістю

Результати структурного групування відображаємо графічно, будуючи гістограму розподілу одиниць ОВФ за первинною вартістю, що наведено на рисунку 2.1

Рис 2.1 Гістограма розподілу одиниць ОВФ за первинною вартістю

Отже, гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ з вартістю 61 – 140 тис. грн., а найменша – 140 – 219 тис. грн.

• за залишковою вартістю:      

 Таблиця 2.8

Розподіл одиниць ОВФ за залишковою вартістю

Результати структурного групування наведено на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Гістограма розподілу одиниць ОВФ за залишковою вартістю

Отже, дана гістограма показує , що найбільша кількість ОВФ із залишковою вартістю 52 – 121,2 тис. грн., а найменша – 121,2-190,4 тис. грн.

• за часом роботи:

   Таблиця 2.9

Розподіл одиниць ОВФ за їх часом роботи

Рис. 2.3. Гістограма розподілу одиниць ОВФ за часом роботи

Дана гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ відпрацювала годин – 80,4 – 83,6 а найменша – 74 – 77,2 годин.

3. Аналітичне групування, будується на основі таблиць 2.7 – 2.9

Беремо дві ознаки: час роботи і дохід, де факторною ознакою є час роботи, а результативною – дохід. По факторній ознаці будуємо структурне групування, що було зроблено раніше табл. (2.7 – 2.9) і встановлюємо взаємозв'язок між факторною та результативною ознаками.

   Таблиця 2.10

Виявлення залежності  доходу від часу роботи ОВФ

Результати аналітичного групування відобразимо графіком залежності:

Рис 2.5. Графік залежності  доходу від часу роботи

              Графік показує, що із збільшенням часу роботи дохід зменшується, окрім цього можна дослідити залежність між первинною вартістю і доходом, а також між залишковою вартістю і доходом.

Таблиця 2.11

Залежність  доходу від первинної вартості

Результати аналітичного групування відобразимо графічно:

Рис. 2.6. Графік залежності доходу від первинної вартості

Графік показує, що із збільшенням первинної вартості ОВФ дохід зростає. Визначимо зв’язок між доходом і залишковою вартістю ОВФ побудувавши аналітичне групування, таблиця 2.12.

Таблиця 2.12

Залежність  доходу від залишкової вартості

Результати аналітичного групування табл.2.12 відобразимо графічно:

Рис 2.7. Графік залежності доходу від залишкової вартості

Побудувавши  всі можливі види групувань, встановили внутрішню будову сукупності по різним ознакам виявили  залежності між цими ознаками та відобразили їх графічно, щоб побачити цілісність процесу, який досліджується. Всі ознаки тісно пов'язані між собою та відіграють важливу роль в їх оцінці на транспортному підприємстві.

РОЗДІЛ З. ОБРОБКА СТИТИСТИЧНИХ ДАНИХ

3.1. Середні величини та показники варіації

При вивчені масових явищ одна з основних задач статистики є вивчення окремих властивостей кожної сукупності явища. Для того щоб виявити характерні особливості сукупності, використовують середні величини. В статистиці використовують декілька видів середніх величин. Основними серед них є: середня арифметична, середня гармонічна, середня квадратична і середня геометрична.

Середня арифметична – основний вид середніх величин. Буває проста і зважена. Проста – це сума індивідуальних значень варіюючої ознаки, що поділена на кількість одиниць сукупності. Зважена – середня із варіантів, що повторюється не однакову кількість раз чи має різну статистичну вагу.

Використовуємо середню арифметичну зважену, оскільки сукупність згрупована, а частоти варіантів задані явно:

                       ;                                  (3.1)

                 де Х_і – індивідуальні значення ознаки;

                      m_і – абсолютна кількість повторення варіюючої ознаки (частота).

Визначимо середню первинну вартість ОВФ.

= [(140+61)/2*11 + (219+140)/2*1  + (298+219)/2*3 + (377+219)/2*4 + (377+456)/2*2] /21 = 4157/21 = 198(тис. грн.) – середня первинна вартість основних фондів.

- середня залишкова вартість ОВФ

= [(52+121,2)/2*11 + (121,2+190,4)/2*1  + (190,4+259,6)/2*3 + (259,6+328,8)/2*3  +  (328,8+398)/2*3] /21 = 3694/21= 176 (тис. грн.)

- середній час роботи ОВФ

=[(74 + 77,2)/2*1 + (77,2 + 80,4)/2*4  + (80,4 + 83,6)/2*8 + (83,6 + 86,8)/2*4 + (86,8 + 90)/2*4] /21 = 1745/21 = 83 (години) – середній час роботи основних фондів.

-         середній дохід ОВФ

 = [(15520+20516)/2*4 + (20516+25512)/2*8  + (25512+30508)/2*4 + (30508+35504)/2*2  +  (35504+40500)/2*3] /21  = 558105/21=26576 (гривень) – середній дохід основних фондів.

Показники варіації:

а) Розмах варіації Rx – показник, який показує в яких межах змінюється ознака

Rx = Xmax – Xmin;                               (3.2)

б) Середнє лінійне відхилення Лx

                                                                                                 (3.3)

в) середнє квадратичне відхилення - показує наскільки в середньому індивідуальне значення відхиляється від середнього, з врахуванням знаку відхилення.

                                                                                          (3.4)

г) дисперсія:

                                                                              (3.5)

     д)коефіцієнт варіації:

                                                                                                                              (3.6)

               Проведемо розрахунок показників варіації для ознак: первинна вартість – за даними таблиці 2.7, залишкової вартості – за  даними таблиці 2.8, часу роботи – за даними таблиці 2.9.

 Визначаємо показники варіації для ознаки  первинна вартість

а) R _х = 456 – 61 = 395(тис. грн.)

Первинна вартість змінюється в межах  395 тис. грн.

б) (тис. грн.)

В середньому індивідуальні значення первинної вартості відхиляються від середнього значення на 118,3 тис. грн.

в) (тис. грн.)

Середнє квадратичне відхилення індивідуальних значень первинної вартості від середнього значення становить 131,1 (тис. грн.).

Ступінь варіації об’єктивніше відображує показник середнього квадрата відхилення (дисперсія). Його обчислюють як середню арифметичну з суми квадратів відхилень окремих варіантів від їхньої середньої:

г) (тис. грн.)

д) %

         Вважається, якщо коефіцієнт варіації менше 30%, то сукупність однорідна, а якщо більше 30%, то не однорідна. Отже, дана сукупність по ознаці первісна вартість - не однорідна, а індивідуальні значення змінюються суттєво.

Визначаємо показники варіації для ознаки -  залишкова вартість:

а) R _х = 398 – 52 = 346 (тис. грн.)

Залишкова вартість змінюється в діапазоні  346 тис. грн.

б) (тис. грн.)

В середньому індивідуальні значення залишкової вартості відхиляються від середнього значення на 98,4 тис. грн.

в) (тис. грн.)

Середнє квадратичне відхилення індивідуальних значень залишкової вартості від середнього значення становить 107,5 (тис. грн.).

г) (тис .грн.)

д) %

         Дана сукупність по ознаці залишкова вартість - не однорідна.

- показники варіації для часу роботи

а) R _х = 90 – 74  = 16 (год.)

Час роботи одиниць ОВФ змінюється в межах  16 год.

б) (год.)

В середньому індивідуальні значення часу роботи відхиляються від середнього значення на 2,98 год.

в) (год.)

Середнє квадратичне відхилення індивідуальних значень часу роботи від середнього значення становить 3,6 (год.).

г) (год.)

д) %

         Дана сукупність по цій ознаці однорідна.

3.2. Визначення відносних величин

          Відносними статистичними величинами називають показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-економічного життя. Відносна величина характеризує відношення двох абсолютних величин.

Відносні величини використовуються при виконані третього етапу статистичного спостереження, тобто при обробці даних спостереження. Мета – полегшити отримання висновків із матеріалів статистичного спостереження. Відносна величина – результат співставлення двох статистичних показників. За змістом відносні величини діляться на: динаміки; виконання плану; структури; координації; планового завдання; інтенсивності; рівня економічного розвитку; порівняння.    

         Відносні величини, які можна розрахувати у даній курсовій роботі:

1) відносна величина динаміки – вона характеризує напрямок та інтенсивність зміні явища в часі:

                                                                (3.7)

         де Yi – поточний або аналізуючий рівень показника;

               Y₀ – базовий рівень показника.

2) відносна величина структури – показує питому вагу або долю складової частини в цілому:

                                                                                (3.8)

         де Yч – частка показника;

               Yц – загальне значення показника.

3) відносні величини координації – показують співвідношення частин одного і того ж цілого:

                                                                                                             (3.9)

          де Y_{Ч Ι} – 1частина  показника;

               Y_{Ч ΙΙ} –друга частина тогож показника.

         Розрахунки всіх відносних величин проводимо за вихідними даними таблиці 2.2, 2.7, 2.8, 2.9.

     Відносні величини динаміки можна розрахували для:

- часу роботи ОВФ:

ВВ _{дин 2} = 217/208 * 100% =104,3% - час роботи 8.09.09 порівняно з 7.09.09, збільшився на 4,3%.

ВВ _{дин  3} = 208/212 * 100% = 98,1% - час роботи 7.09.09 порівняно з 6.09.09, зменшився на 1,9%.

ВВ _{дин 4} = 212/225 * 100% = 94,2% - час роботи 6.09.09 порівняно з 5.09.09, зменшився на 5,8%.

ВВ _{дин 5} = 225/214 * 100% = 105,1% - час роботи 5.09.09 порівняно з 4.09.09, збільшився на 5,1%.

ВВ _{дин 6}  = 214/208 * 100% = 102,8% - час роботи 4.09.09 порівняно з 3.09.09, збільшився на 2,8%

ВВ _{дин 7}  = 208/238 * 100% = 87,3% - час роботи 3.09.09 порівняно з 2.09.09, знизився на 12,7%

ВВ _{дин 8}  = 238/223* 100% = 106,7% - час роботи 2.09.09 порівняно з 1.09.09, зменшився на 6,7%

- динаміка доходу:

ВВ _{дин 2} = 69143/68523* 100% = 100,9% - дохід 8.09.09 порівняно з 7.09.09 зріс на 0,9%

ВВ _{дин  3} = 68523/66128 * 100% = 103,6% - дохід 7.09.09 порівняно з 6.09.09, зріс на 3,6%.

ВВ _{дин 4} = 66128/71955 * 100% = 91,9% - дохід 6.09.09 порівняно з 5.09.09, зменшився на 8,1%.

ВВ _{дин 5} = 71955/69138 * 100% = 104,0% - дохід 5.09.09 порівняно з 4.09.09, збільшився на 4,0%.

ВВ _{дин 6}  = 69138/65247 * 100% = 105,0% - дохід 4.09.09 порівняно з 3.09.09, збільшився на 5,9%

ВВ _{дин 7}  = 65247/76500 * 100% = 85,2% - дохід 3.09.09 порівняно з 2.09.09, знизився на 14,8%

ВВ _{дин 8}  = 76500/71471* 100% = 107,0% - дохід 2.09.09 порівняно з 1.09.09, збільшився на 7,0%

Відносна величина структури можна розрахувати для всіх ознак даної курсової роботи, розрахуємо по ознакам: часу роботи, первинної вартості та залишкової вартості ОВФ:

-         відносна величина структури по часу роботи згідно даних таблиці 2.9:

ВВ _стр1 = 1/21* 100% =  4,8% - складають фонди, які пропрацювали 74 – 77.2 год. за досліджуваний період;

ВВ _стр2 = 4/21* 100% =  19% - складають фонди, які пропрацювали 77,2 – 80,4 год. за досліджуваний період;

ВВ _стр3 = 8/21* 100% =  38,2% - складають фонди, які пропрацювали 80,4 – 83,6 год. за досліджуваний період;

ВВ _стр4 = 4/21* 100% =  19% - складають фонди, які пропрацювали 83,6 – 86,8 год. за досліджуваний період;

ВВ _стр5 = 4/21* 100% =  19% - складають фонди, які пропрацювали 86,8 – 90  год. за досліджуваний період;

-         відносна величина структури по первинній вартості ОВФ згідно даних таблиці 2.7:

ВВ _стр1 = 11/21* 100% =  52,4% - доля ОВФ по первинній вартості у інтервалі 61 – 140 тис. грн.

ВВ _стр2 = 1/21* 100% =  4,8% - доля ОВФ по первинній вартості у інтервалі 140 – 219 тис. грн.

ВВ _стр3 = 3/21* 100% =  14,3% - доля ОВФ по первинній вартості у інтервалі 219 – 298 тис. грн.

ВВ _стр4 = 4/21* 100% =  19% - доля ОВФ по первинній вартості у інтервалі 298 – 377  тис. грн.

ВВ _стр5 = 2/21* 100% =  9,5% - доля ОВФ по первинній вартості у інтервалі 377 - 456 тис. грн.

- відносна величина структури по залишковій вартості згідно даних таблиці 2.8:

ВВ _стр1 = 11/21* 100% =  52,3% - залишкова вартість фондів у інтервалі 52 -121,2  тис. грн.

ВВ _стр2 = 1/21* 100% =  4,8% - доля ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 121,2 – 190,4 тис. грн.

ВВ _стр3 = 3/21* 100% =  14,3% - доля ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 190,4 – 259,6  тис. грн.

ВВ _стр4 = 3/21* 100% =  14,3% - доля ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 259,6 – 328,8 тис. грн.

ВВ _стр5 = 3/21* 100% =  14,3% - доля ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 328,8 - 398 тис. грн.

-         відносна величина координації по часу роботи згідно даних таблиці 2.9:

ВВ _стр1 = 1/4= в 0,25 рази менше складають фонди, які пропрацювали 74 – 77.2 год. порівняно з 77,2 – 80,4 год.;

ВВ _стр2 = 4/8= в 0,5 рази менше складають фонди, які пропрацювали 77,2 – 80,4 год. порівняно з 80,4 - 83,6 год.;

ВВ _стр3 = 8/4=  в 2 рази більше складають фонди, які пропрацювали 80,4 – 83,6 год. порівняно з 83,6 – 86,8 год.;

ВВ _стр4 = 4/4=  в 1 раз, порівну складають фонди, які пропрацювали 83,6 – 86,8 год. порівняно з 86,8 – 90 год.;

-         відносна величина координації по первинний вартості згідно даних таблиці 2.7:

ВВ _стр1 = 11/1= в11 разів більше ОВФ по первинній вартості  у інтервалі 61 – 140 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом.

ВВ _стр2 = 1/3=  в 0,33 рази менше ОВФ по первинній вартості у інтервалі 140 – 219 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом.

ВВ _стр3 = 3/4=  в 0,75 разів менше ОВФ по первинній вартості у інтервалі 219 – 298 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом.

ВВ _стр4 = 4/2= в 2 рази більше ОВФ по первинній вартості фондів у інтервалі 298 – 377  тис. грн. порівняно з наступним інтервалом.

- відносна величина координації по залишковій вартості згідно даних таблиці 2.8:

ВВ _стр1 = 11/1=  в 11 разів більше ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 52 -121,2  тис. грн. порівняно з наступним інтервалом.

ВВ _стр2 = 1/3=  в 0,33 рази менше ОВФ по залишковій вартості фондів у інтервалі 121,2 – 190,4 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом.

ВВ _стр3 = 3/3=  рівні частини ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 190,4 – 259,6  тис. грн. порівняно з наступним інтервалом.

ВВ _стр4 = 3/3=  рівні частини ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 259,6 – 328,8 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом.

3.3. Структурні середні

Структурні середні характеризують структуру варіаційних рядів. До них відносяться мода і медіана.

Мода – значення ознаки, що найбільш часто повторюється у одиниць сукупності.

Медіаною називається значення варіюючої ознаки у одиниці, що знаходиться в середині упорядкованого ряду і поділяє цей ряд на дві рівні частини

Структурні середні:

а) визначення моди:

;                        (3.10)

де Х₀– нижня межа модального інтервалу;

      і – величина інтервалу;

      m_Mo ‑ частота модального інтервалу;

      m_Mo-1 – частота інтервалу, що передує  модальному;

      m_Mo+1 –частота інтервалу, наступного після модального.

б) визначення медіани:

                ;                                         (3.11)

де Х₀ – нижня межа медіанного інтервалу;

     і – величина інтервалу;

     m_і – загальна сума частот усіх інтервалів;

     m_е – частота медіанного інтервалу;

     Sm_e-1 – сума накопичених частот до медіанного інтервалу.

Визначимо структурні середні для первинної вартості, користуючись варіаційним рядом розподілу табл.. 2.7.

1) Модальним інтервалом для первинної вартості  є інтервал – 61 – 140         

      М О = 61+79= 61+79*= 102,08 (грн.)

Найпоширенішим значенням у наведеному ряді розподілу є первинна вартість 102,08 тис. грн.