Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні 30.08.2016 03:15

План:

1. Функціональні стилі української мови та сфери їх застосування.
2. Основні ознаки функціональних стилів.
3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
4. Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності (конспект).

 

Рекомендована література:

 

1.   Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник  / Ф.С. Бачевич. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – 344с.

2.    Погиба Л.Г. Українська мова фахового спрямування. Підручник / Л.Г. Погиба, Т.О. Грибіниченко, Л.М. Голіченко. – К.: Кондор-Видавництво. – 350с.

3.    Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С.В. Шевчук, І.В. Клименко. – К. : Алерта, 2012. – 696 с.

 

Завдання 1. Ознайомтесь з інформацією. 

Основні стилі сучасної української літературної мови

Сучасна українська літературна мова поєднує системи книжного (писемного) й усного літературного мовлення. Функціональна розгалуженість мови породжує стилі літературної мови. Стиль – система  мовних елементів, способів відбору й уживання їх, об'єднаних певним функціональним призначенням. основою виділення стилів мови є організація мовних елементів відповідно до настанови – спілкування, повідомлення, вольового впливу. Розрізняють книжні й розмовні стилі літературної мови. До книжних стилів української літературної мови належать: публіцистичний, науковий, офіційно-діловий та стиль художньої літератури.

Публіцистичний стиль – це  функціональний різновид літературної мови, який використовується в газетах, періодично-громадських виданнях, агітаційно-пропагандистських та інших засобах масової комунікації. Основне завдання – популярний  виклад фактів, подій, агітаційно-пропагандистська спрямованість і націленість на досягнення результативного впливу. Це зумовлює доступність, яскравість і чіткість викладу, наприклад, у памфлеті, фейлетоні, відозві, листівці, зверненні. Це сприяє широкому використанню на тлі загальновживаної лексики слів суспільно-політичного звучання, термінів, емоційно забарвлених слів, фразеологічних зворотів. З синтаксичних засобів типовими є: використання імперативних (наказового способу) форм дієслів, спонукальних і риторично-питальних речень, уведення звертань, цитат. Яскраво виражена в окремих публіцистичних творах експресивність наближує публіцистику до стилю художньої літератури, а полемічність і логіка викладу думок - до наукового стилю.

Науковий стиль – обслуговує  сферу науки, призначенням якої є передача наукової інформації аргументовано і доказово, що зумовлює відбір і широке використання науково-термінологічної лексики, слів з абстрактним значенням; іншомовних слів та інтернаціоналізмів; речень, ускладнених дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами, вставними словами, словосполученнями і реченнями, складних синтаксичних конструкцій; підкріплення положень за допомогою схем, діаграм, карт, таблиць, реєстрів та ін. На фоні наукового стилю виділяється його підстиль - науково-популярний, якому властива  доступність викладу наукової інформації, коментування явищ.

Офіційно-діловий стиль обслуговує сферу стосунків ділових та юридично-правових, виробничо-економічних і дипломатичних. Офіційно-ділові папери відзначаються чітким і лаконічним викладом змісту, факту; однозначністю формулювань, несуперечливою аргументацією викладеного в документі. У зв'язку з цим в офіційно-діловому мовленні спостерігається стандартизація в оформленні документів, штампи; використання слів з нейтральним значенням і відмова від займенниково-вказівних слів - він, вона, вони (у юридичних протоколах). У синтаксичному оформленні тексту ділового паперу поширені інфінітивні конструкції спонукання та складні речення із відношеннями з'ясувальними, причиновими, умови і наслідку.

Стиль художньої літератури виділяється за функцією естетичною, яка накладається на комунікативну функцію. Усі жанрові різновиди художньої літератури – епос, лірика, драма, та інші – характеризуються емоційністю, експресивністю, естетичною мотивованістю мовних засобів, образністю. Специфіка художнього мовлення полягає в тому, що в мові художньої літератури беруть елементи усіх стилів, передусім розмовного, у тому числі й ті, що не належать до літературної норми, - діалектні, просторічні, арготизми та ін. Включаючись в індивідуально-образну систему художнього мовлення, усі засоби взаємодіють для вираження естетичного змісту твору через систему художніх образів. На лексичному рівні стиль художньої літератури широко послуговується словами з переносним значенням, що стають основою тропів, емоційно забарвленими словами, фразеологічними одиницями, фольклорними джерелами, прислів'ями, і приказками. Євангелієм та іншою церковно-релігійною літературою. Естетичні функції здатні виконувати в художньому тексті фонетичні, словотвірні, морфологічні, і синтаксичні засоби мови.

Розмовний  стиль виявляє себе як усне літературне мовлення та розмовно-побутове на піддіалектному і діалектному рівнях української мови. Оскільки усне мовлення ситуативне і за основною функцією мови виникає як потреба у спілкуванні, тобто діалогічне, то, природно, розмовний стиль має свою специфіку. Усне літературне мовлення ґрунтується на дотриманні орфоепічних норм – правильної  літературної вимови звуків, звукосполучень, дотримання правил постановки в словах наголосу, словесного і фразового наголосу, інтонаційного оформлення речень відповідної модальності, дотримання слово порядку й логічних пауз, що відповідають закономірностям мелодики української мови. У розмовно-побутовому мовленні спостерігається відсутність чіткої регламентації літературних норм. Таке мовлення характеризується деякою довільністю у відборі лексичних засобів. Літературно-нормативні правила можуть порушуватися уживанням русизмів, діалектизмів, просторічних слів, вульгаризмів, жаргонізмів. Порушуються закономірності чергування звуків, наголосу, вимови, голосних або приголосних звуків також і під впливом говірки, іншої мови, через незасвоєність літературної норми та з причин неуважного ставлення до побутового спілкування. 

Різновидом усного стилю вважають ораторський, особливістю якого є монологічне мовлення із застосуванням прийомів ораторського мистецтва. Оратор повинен бути добре обізнаним, знати предмет розмови, психологію і рівень підготовки до сприйняття повідомлюваного аудиторії, уміти переконати і нав’язати свою волю, досягти поставленої мети. В ораторському мовленні елементи доказовості часто гіперболізовані, виступ супроводжується закликами, насичений лексичними повторами, перифразами, афоризмами, текс має логічно наголошену кінцівку. Крім функціональних стилів літературної мови, виділяють експресивно-стилістичні різновиди мовлення: урочистий, офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, жартівливий, насмішкуватий. Розрізняють також високий стиль та його різновиди - патетичний і знижений (аж до просторікування).

 

Завдання 2. Прочитайте тексти.  Визначте,  до якого стилю мови вони належать. Відповідь обґрунтуйте.

1. Ще в заметеній снігом землі спить до слушної пори цілий світ, але вневидимому потаємному тому світі вже ось-ось мають починатися зміни або йпочались. Це світ багатоликого зела, що чекає на вознесіння своїх зелених душ досонця й світла, на волю й повітря, під теплі дощі й погожі зорі.

2. Управління господарським механізмом і суспільним виробництвомстановить собою сукупність методів, форм ведення господарства, взаємопов’язанихта планомірно діючих структур, що забезпечують найбільш ефективний розвитокусього народногосподарського комплексу України...

3. І восени, й узимку на місцевому базарчику одна стара жінка чи дві продаютьягоди горобини чи калини, сушений цвіт, стебла й коріння лікувальних рослин.Часто дивлюся на цих непоказних жінок і на їхній зовні непоказний товар. Вонизнають, як і коли заготовляти рослини. Ці жінки виходили своїми ногамидовколишні яри, ліси та луги, їм відомо, де ще збереглися зовсім рідкісні рослини,яких меншає і меншає, яких і зовсім може не стати.

4. Виконавчий комітет Донецької міської ради хоче спростити процедуруоформлення субсидій на оплату комунальних послуг. Про це на черговому засіданнікомісії з тарифів на житлово-комунальні послуги повідомила начальник управлінняпраці й соціальної допомоги міської ради Галина Скоблєва.

5. Рада з питань мовної політики при Президентові України (далі  Рада) є консультативно-дорадчим органом, покликаним сприяти проведенню ефективноїроботи, пов’язаної зрозробленням пропозицій щодо формування мовної політики,створенням необхіднихумов для функціонування державної мови в усіх сферахсуспільного життя...

 

Завдання 3. Дайте відповіді на тестові запитання.  Опрацюйте матеріал п.п. 1.3.1 – 1.3.3 підручника  Шевчук СВ., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням. – К. : Алерта, 2011 – 696 с. Ел. адреса: http://applied-physics.pp.ua/archive/ukr/mova1.pdf ).

 

1. Усвідомлена суспільством підсистема в системі загальнонародної мови, закріплена за тими чи іншими ситуаціями спілкування, яка історично склалася й характеризується набором засобів вираження і певним принципом їхнього відбору – це: …
   1. 2.  У професійній мові відбуваються процеси зближення таких стилів, як …
      1.  Найважливішою рисою офіційно-ділового стилю є:

а) наявність образності, емоційності;

б) наявність наукової термінології;

в) наявність реквізитів, уживання мовних кліше.

   4. Сфера застосування наукового стилю:

а) наука, техніка, освіта;

б) законодавство, господарська діяльність;

в) державно-політичне життя.

  5. Уживання метафор характерне для ... стилю мовлення.

а) наукового;

б) офіційно-ділового;

в) художнього.

   6. Точність, логічність, доступність, інформативність — ознаки ...

стилю.

а) художнього;

б) розмовного;

в) публіцистичного.

   7. Тексти ділових документів укладаються в ... стилі.

а) публіцистичному;

б) конфесійному;

в) офіційно-діловому.

  8. За допомогою таких метатекстових одиниць, як наприклад, для прикладу,

як-от, приміром, зокрема, а саме, тобто, як ось, це значить, передусім (передовсім), так, тільки, лише, навіть та ін.  можна …

9. Вказати на порядок думок і їх зв'язок, послідовність викладу, можна за допомогою таких метатекстових одиниць, як: …

 

10. За допомогою таких метатекстових одиниць, а, але, проте, однак, не тільки (не лише), а й..., всупереч положенню (твердженню) та ін.  можна …

 

11. Писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних у тематичну і структурну цілісність – це …

12. Структурно-змістова одиниця членування тексту, що характеризується єдністю теми і графічного позначення, відступом праворуч у початковому рядку, якими починаються виклад нової думки – це: …

13. Визначальна категорія тексту, основним показником якої є розвиток теми і формальні засоби (семантично близькі слова і фрази, граматичні й стилістичні одиниці тощо) – це: …

14. Ознака текстів, що передбачає їхню формальну і змістову закритість – це:…

15. Призначення публіцистичного стилю:

а) повідомлення про результати наукових досліджень, систематизація знань тощо;

б) пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, активний вплив на слухача чи читача;

в) формування естетичних смаків.