СТРАХОВЕ ПРАВО

СТРАХОВЕ ПРАВО 27.02.2014 23:40

1. 1.    ВСТУП

 

Незважаючи на потенціал страхування для економічного розвитку країни і, зокрема, на забезпечення більш ефективної соціальної та інвестиційної політики держави, роль страхового ринку в Україні на сучасному етапі залишається дуже незначною. В економічно розвинених країнах внески страхувальників зі страхування сягають близько 10% до ВВП, а в Україні цей показник становить біля 3%. Загалом частка страхових платежів вітчизняних страховиків в загальноєвропейському обсязі надходжень становить лише 0,1% – при тому, що в Україні проживає 7% населення Європи.

Дисципліна (наука) «Страхове право» є фаховою дисципліною (наукою) в системі підготовки магістрів за програмою «Страховий менеджмент», орієнтована на засвоєння студентами сучасних норм страхового права. Місце навчальної дисципліни (науки)   у навчальному процесі визначається її інтегральним характером, міждисципліна (наука)  рним дискурсом: тісний зв’язок з комплексом базових та гуманітарних, а також фахових спеціальних економічних дисциплін.Усе це дає змогу перейти на магістерському рівні навчання до формування у студентів компетенцій із питань страхового права з огляду на забезпечення ефективного використання страховими компаніями наявного потенціалу.

Мета: сформувати у студентів систему теоретичних та прикладних знань зі страхового права необхідних для розуміння основних правових засад регулювання діяльності у сфері страхування; формування самостійного мислення та власної оцінки нормативно-правових актів, здатності застосовувати їх до конкретних ситуацій майбутньої професійної діяльності.

Завдання: сформувати у студентів компетенції за таким переліком:

1. Розуміти:

-          сутність, значення та зміст страхового права як цілісного механізму правового забезпечення страхових зобов’язань;

-          зміст міжнародного та вітчизняного страхового права;

-          правовий статус та повноваження державних органів та учасників страхового ринку;

-          особливості правового регулювання страхової діяльності  та допоміжної діяльності на страховому ринку;

-  специфіку правового захисту інтересів страхувальників (застрахованих, вигодонабувачів) та третіх осіб, а також функції омбудсмана;

-          сутність та завдання обов’язкового страхування.

2. Знати:

-        основні положення вітчизняного та міжнародного страхового права, джерела правового регулювання у сфері страхування в Україні, ЄС та СНД;

-        поняття та істотні умови договорів страхування та перестрахування, а також вимоги до правил страхування;

-        правове регулювання таємниці страхування, страхового шахрайства, запобігання та протидії легалізації брудних грошей на страховому ринку;

-        поняття та види відповідальності у страхових правовідносинах.

3.Уміти:

-        аналізувати правові документи страхової компанії на відповідність страховому законодавству України та ефективність організації претензійної роботи у страховій компанії;

-        проводити дослідження щодо вибору оптимальної регламентації захисту інтересів учасників страхового ринку, протидії страховому шахрайству та легалізації брудних коштів;

-        оцінювати ризики змін страхового законодавства на діяльність страховика (перестраховика), страхового посередника (брокера, агента), аварійного комісара, асистансу;

-        контролювати договірну та претензійну роботу учасника страхового ринку зі страховими компаніями, страхувальниками (застрахованими, вигодо набувачами, третіми особами), перестраховиками, страховими посередниками, ассистуючими компаніями, аварійними комісарами та іншими організаціями і установами; дотримання страховиком нормативно-правових актів;

-        контролювати процес укладання и виконання договорів страхування (перестрахування) допоміжних у страхуванні (перестрахування) договорів та інших договорів;

-        орієнтуватись в системі чинного законодавства України, яке регулює відносини в сфері страхування та застосовувати набуті знання в своїй практичній діяльності;

-        організувати контроль за дотримання нормативно-правових актів  підрозділами й окремими виконавцями.

4. Володіти стійкими навичками:

-        правового регулювання діяльності у сфері страхування в Україні та за кордоном;

-        правового регулювання майнових і особистих немайнових відносин, які виникають у сфері страхування;

-        розробки договорів (страхування, перестрахування, посередництва, асистансу, експертизи тощо), внутрішню нормативно-правову базу страховика та іншого учасника ринку страхових послуг;

-        організації роботи з укладання і обслуговування договірних відносин;

-        проведення претензійної роботи, в т.ч. з судовими та правоохоронними органами.

Предмет: цивільно-правові відносини, що регулюються нормами страхового права.

                                                                            

 

 

 

 

 

                  

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ НАУКИ

 

За навчальним планом наука «Страхове право» вивчається в дев’ятому семестрі. При визначені структури науки враховано зарубіжний досвід, зокрема Лондонського інституту дипломованих страховиків, Віденського економічного університету, Фінансової академії при Уряді РФ.

Форма підсумкового контролю – іспит.

Орієнтовний розподіл часу за формами навчання та видами занять наведений у табл. 1 та 2.

                                              Таблиця 1

Тематичний план науки “Страхове право”

напрям підготовки –  «Фінанси і кредит»

спеціалізація  «Страховий менеджмент» (8508/1-3)

            Денна форма навчання

 

№ теми	Найменування теми	Всього	У тому числі
			Лекції	Семінар-ські та практичні заняття	Індиві-дуальна робота	Підсумковий конт-роль	Самостійна робо-та
1.	Загальні положення страхового права	5	1	-	2		2
2.	Правовий статус та повноваження державних органів на страховому ринку	5	1	-	2		2
3.	Правове регулювання страхової діяльності	8	2	-	2		4
4.	Правове регулювання  допоміжної діяльності на страховому ринку	12	2	-	2		8
5.	Договірні відносини зі страхування	22	2	-	6		14
6.	Правове регулювання обов’язкового страхування	16	2	-	4		10
7.	Міжнародне страхове право	18	2	-	4		12
8.	Правове регулювання перестрахування	20	2	-	4		14
9.	Правовий захист інтересів споживачів страхових послуг	22	2	-	6		14
10.	Відповідальність за правопорушення у сфері страхування	16	2	-	4		10
	Усього	144	18	-	36		90

 

 

                                                                                               Таблиця 2

 

Тематичний план науки  “Страхове право”

напрям підготовки –  «Фінанси і кредит»

галузь знань (спеціальність)  «Страховий менеджмент» (8508/1-3)

 

     Заочна форма навчання

№ теми	Найменування теми	Всього	У тому числі
			Лекції	Семінар-ські та практичні заняття	Індиві-дуальна робота	Підсумковий конт-роль	Самостійна робо-та
1.	Загальні положення страхового права	3	1	-	1		1
2.	Правовий статус та повноваження державних органів на страховому ринку	3	1	-	1		1
3.	Правове регулювання страхової діяльності	6	2	-	2		2
4.	Правове регулювання  допоміжної діяльності на страховому ринку	6	2	-	2		2
5.	Договірні відносини зі страхування	7	2	-	2		2
6.	Правове регулювання обов’язкового страхування	8	2	2	4		2
7.	Міжнародне страхове право	9	2	-	4		2
8.	Правове регулювання перестрахування	8	2	-	3		2
9.	Правовий захист інтересів споживачів страхових послуг	10	2	2	4		2
10.	Відповідальність за правопорушення у сфері страхування	9	2	-	4		2
	Модульний контроль	2	-	2	-		-
	Усього	69	18	6	27		18

 

 

                                                                   

3.ПРОГРАМА НАУКИ ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. 1.      Зміст дисципліни (науки).

 

Тема 1. Загальні положення страхового права

 

Поняття страхового права. Предмет страхового права. Джерела страхового права. Інститут звичаїв ділового обороту і його значення. Норми страхового права. Особливості систем кодифікованого та прецедентного страхового права. Страхова діяльність та її предмет. Поняття та ознаки страхових правовідносин. Умови настання страхових правовідносин. Суб’єкти страхових правовідносин.

 

Тема 2. Правовий статус та повноваження державних органів на страховому ринку

Система державного регулювання діяльності учасників страхового ринку. Функції Кабінету Міністрів України щодо регулювання діяльності у сфері страхування.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України – як спеціально уповноважений державний орган виконавчої влади у сфері страхування: структура, завдання, функції та повноваження. Міжнародна співпраця Нацкомфінпослуг з регуляторами з інших країн.

Суб’єкти державного та первинного фінансового моніторингу: повноваження та завдання. Держфінмоніторинг. Правовий статус Міжнародної асоціації органів страхового нагляду: функції та повноваження. Основі принципи та рекомендації Міжнародної асоціації органів страхового нагляду. Проблеми та перспективи удосконалення державного регулювання страхового ринку: іноземний досвід та сучасні тенденції.

 

Тема 3. Правове регулювання діяльності страховиків

Організаційно-правові форми діяльності страховиків. Ліцензування страхової діяльності (видача, відмова у видачі, припинення, переоформлення ліцензії на страхову діяльність). Страхові групи: правовий статус та консолідований нагляд. Правове регулювання процедури реорганізації та банкрутства страховика.

Об’єднання страховиків (асоціації, федерації, спілки, союзи, бюро, ліги, пули): класифікація, повноваження та правовий статус їх нормативних актів. Правовий статус Європейського комітету страховиків: функції та повноваження.

Поняття та походження офшорних юрисдикцій та принципи організації офшорних страхових (перестрахових) організацій.

 

Тема 4. Правове регулювання допоміжної діяльності на страховому ринку

Посередниці відносини у сфері страхування та перестрахування. Порядок реєстрації та правові засади діяльності страхових (перестрахових) брокерів в Україні. Рекомендації та директиви ЄС щодо регулювання діяльності страхових брокерів. Правове регулювання діяльності страхових посередників за кордоном.

Правовий статус та повноваження актуаріїв та аудиторів (аудиторських фірм) в системі пруденційного нагляду. Повноваження та відповідальність аварійних комісарів (аджастери, диспашери).

 

Тема 5. Договірні відносини зі страхування

Поняття та ознаки договору страхування. Правила страхування. Форма і зміст договору страхування. Укладення договору страхування. Набрання чинності договору страхування. Припинення дії договору страхування. Недійсність договору страхування. Зміна страхувальника-фізичної особи в договорі страхування. Наслідки втрати страхувальником прав юридичної особи. Наслідки втрати страхувальником фізичною особою дієздатності. Солідарна відповідальність. Співстрахування.

Вимоги Міжнародного стандарту фінансової звітності №4 „Договір страхування”. Поняття значний страховий ризик. Випадки визнання договорів не страховими.

 

Тема 6. Правове регулювання обов’язкового страхування

Поняття та принципи обов'язкового страхування. Причини запровадження видів обов'язкового страхування: історичний та правовий аспект. Класифікація обов'язкового страхування. Переваги та недоліки правового регулювання обов’язкового страхування. Практика регулювання обов’язкового медичного страхування в ЄС, США та країнах СНД. Законодавство про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів перед третіми особами за кордоном та в Україні. Стан та перспективи удосконалення правової бази обов'язкового страхування в Україні.

 

Тема 7. Міжнародне страхове право

Джерела та норми міжнародного страхового права. Вимоги СОТ щодо лібералізації страхового ринку та правові норми захисту національних страховиків. Міжнародні норми права про авіаційне, медичне (подорожуючих громадян), морське та ядерне страхування та рівень імплементації у вітчизняному законодавстві. Правовий статус та функції Багатостороннього агентства інвестиційних гарантій.

Рейтинг страховиків (перестраховиків): правовий статус та застосування на страховому ринку. Принципи діяльності рейтингових агентств відповідно до вимог Міжнарод­ної організації комісії з цінних паперів та Базельського Комітету Система та джерела Європейського страхового права. Вимоги Директив  ЄС зі страхування життя та страхування іншого, ніж страхування життя. Істотні умови договорів страхування в країнах ЄС, співвідношення імперативних і диспозитивних норм права. Міжнародна система „Зелена картка”. Європейський протокол та пряме відшкодування шкоди.

 

Тема 8. Правове регулювання перестрахування

Поняття перестрахування. Звичаї ділового обороту в перестрахуванні. Правові норми в ЄС про перестрахування. Рекомендації та стандарти нагляду за операціями перестрахування Міжнародної асоціації органів страхового нагляду.

Порядок здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента в Україні. Вимоги вітчизняного законодавства до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів.

 

Тема 9. Правовий захист інтересів споживачів страхових послуг

Правовий статус страхового омбудсману та його завдання. Право на звернення громадян. Досудове та судове вирішення спорів. Таємниця страхування та випадки її розкриття. Правова регламентація формування та обіг кредитних історій.

Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки. Участь страхувальника у відшкодуванні шкоди: норми права та ділового обороту.

Гарантування страхових виплат за договорами страхування. Фонди страхових гарантій. Захист інтересів страхувальника (застрахованого, вигодонабувача) у разі банкрутства страховика.

 

Тема 10. Відповідальність за правопорушення у сфері страхування

Поняття та види юридичної відповідальності. Поняття та види правопорушень. Правові наслідки порушення зобов’язання. Збитки і неустойка. Загальні положення про відшкодування шкоди. Поняття та види адміністративно-господарських санкцій.

Відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму на страховому ринку: міжнародні та вітчизняні норми щодо запобігання та протидії.

Правила проведення перевірок страхових компанії та застосування заходів впливу.

Поняття та наслідки страхового шахрайства. Класифікація страхового шахрайства. Запобігання страховому шахрайству. Відповідальність за страхове шахрайство.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

 

1. Конституція України. – К.: Українська правнича фундація, 1996. – 56 с.
2. Господарський кодекс України.
3. Цивільний кодекс України. – Х.: Одіссей, 2003. – 408 с.
4. Закон України „Внесення змін до Закону України „Про страхування” //Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2002. – № 7. – ст. 50.
5. Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28.11.2002 №249-ІV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 1. – ст. 2.
6. Закон України „Про недержавне пенсійне страхування” // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 7. – С. 50.
7. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг України” //Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2002. – № 1. – ст.1.
8.  Залєтов О.М., Слюсаренко О.О. Основи страхового права України. Навчальний посібник з комп’ютерним довідником “Дінай: Страхування”. Під редакцією д.е.н. Б.М. Данилишина. – К.: Міжнародна агенція „Бізон”, 2002. – 384 с.
9. Залєтов О.М. Убезпечення життя: Монографія. – К.: Міжнародна агенція „Бізон”, 2006. – 688 с.
10. Мачуський В. В. Правові основи страхування. — К., КНЕУ, 2003.
11. Страхове право України: Навч. посібник / Н.Б. Пацурія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 176 с.
12. Страхове право: Навч. посібник / За ред. Ю.О. Заіки. – К.: Істина, 2004. – 192 с.
13. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук, ред. С.С. Осадець. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.
14. Серебровский В.И. Избранные труды по наследственному и страховому праву. Изд. 2-е, испр. – М.: «Статут», 1999. – С. 339.
15. Худяков А.И. Страховое право. – СП.: Издательство Р. Асланова „Юридический центр Пресс”, 2004. – С. 506.

 

Додаткова література та інші джерела інформації

 

1. Алгазин А.И., Галагуза Н.Ф., Ларичев В.Д. Страховое мошенничество и методы борьбы с ним: Учеб.-практ. пособие. — М.: Дело, 2003. - 512 с.
2. Барановський О.І. „Відмивання” грошей: сутність та шляхи запобігання. – Х.: Вид-во „Форт”, 2003. – 472 с.
3. Белых В. С., Кривошеев И. В. Страховое право. – М.:НОРМА, 2002. – 224 с.
4. Бірюков В.Є., Єфімов Ю.П., Залєтов О.М., Мюллер П., Расшивалов Д.П. Страхове посередництво: теорія та практика. – К.: Міжнародна агенція „Бізон”, 2004. – 416 с.
5. 5.     Бондар О.В., Залєтов О.М., Соболєв А.М. Страхування від нещасних випадків. К.: Міжнародна агенція „Бізон”, 2003.– 324 с.
6. Бондар О.В., Залєтов О.М., Фурсевич П.П. Обов’язкове страхування – К.: Міжнародна агенція „Бізон”, 2005. – 496 с.
7. Боротьба з відмиванням коштів: правовий, організаційний та практичний аспекти / С.Г. Гуржій, О.Л. Копиленко, Я.В. Янушевич та ін. – К.: Парлам. вид–во, 2005. – 216 с.
8. Брагинский М.И. Договор страхования. – М.: Статут, 2000. – 174 с.
9. Гоцуляк С.А., Залетов А.Н., Перетяжко А.И., Шевченко В.И. Страховое дело в Украине: состояние, тенденции, перспективы – К.: Международная агенция „Бизон”, 2005.– 416 с.
10. Жилкина М.С. Страховое мошенничество: Правовая оценка, практика выявления и методы пресечения. – М.: Волтерс Клувер, 2005. - 192 с.
11. Залетов А.Н. Пукала Р., Слюсаренко О.А., Цыганов А.А.Страховые рынки Восточной Европы и СНГ. – К.: Международная агенция „Бизон”, 2004. – 624 с.
12. 12.           Залетов А.Н. Страхование в Украине. Под редакцией д.е.н. Слюсаренко О.А. – К.: Международная агенция „Бизон”, 2002. – 452 с.
13. Ларичев В.Д. Мошенничество в страховании: Выявление, предупреждение, раскрытие. — М., 1998.
14. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: кримінально-правова характеристика. – П.П. Андрушко, М.Є. Короткевич. – К.: Юрисконсульт. – 2005. – 292 с.
15. Протидія економічній злочинності // П.І. Орлов, А.Ф. Волобуєв, І.М. Осика, Р.Л. Степанюк, І.М. Зарецька, Едвард Картер, Ричард Ворнер. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 568 с.
16. Ротова Т.А. Страхування: Навч. посіб. – 2-ге вид. Переробл. та допов. – К.: Київ. нац. торг.-еконо. ун-т, 2006. – 400 с.
17. Страхование: принципы и практика / Сост. Д.Бланд: Пер. с англ. – М.: Финансы и статистика, 1998.
18. Страховой бизнес: Словарь-справочник / Р.Т.Юлдашев, М.: «Анкил», 2005 – С. 803
19. Федорова Т.А. Основы страховой деятельности. Учебник. – М.: Изд-во «БЕК», 2002. – 768 с.
20. Фурман В.М. Страхування: теоретичні засади та стратегия розвитку: Монография. – К.: КНЭУ, 2005.
21. Шумелда Я.П. Страхування. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. – Тернопіль: Джура, 2004.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ПЛАНИ ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ

 

Згідно з „Навчальним планом” на денній формі навчання проведення семінарських (практичних) занять не передбачено.

Згідно з „Навчальним планом” на заочній формі навчання передбачено 3 семінарських занять, з яких одне виділяється для проведення модульного контролю.

В розділі наведений орієнтовний перелік питань до семінарських занять та орієнтовний зміст практичних занять.

Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, обговорення доповідей, дискусій тощо. На практичному занятті детально розглядаються окремі теоретичні положення навчальної дисципліни  та формується вміння та навички їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань, представлених у формі задач і певних ситуаційних завдань. Специфіка науки  “Страхове право” робить доцільним поєднання елементів семінарського і практичного заняття в одному занятті.

 

Семінарське заняття1

 

Тема . Правове регулювання обов’язкового страхування

1. План семінарського заняття

1. Поняття та принципи обов'язкового страхування. Причини запровадження видів обов'язкового страхування: історичний та правовий аспект.

2. Класифікація обов'язкового страхування. Переваги та недоліки правового регулювання обов’язкового страхування.

3. Практика регулювання обов’язкового медичного страхування в ЄС, США та країнах СНД.

4. Законодавство про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів перед третіми особами за кордоном та в Україні. С

5. Стан та перспективи удосконалення правової бази обов'язкового страхування в Україні.

 

2. Порядок проведення  заняття

1)  Прояснити мету вивчення цієї теми.

2)  Провести усне опитування щодо правового регулювання обов’язкового страхування.

3) З’ясувати рівень засвоєння студентами термінів і понять цієї теми.

4) Провести обговорення дискусійних питань: «Які види обов’язкового страхування діють в Україні?»;  «За якими критеріями має встановлюватись обов’язків вид страхування?»; «Які види обов’язкового страхування діють в країнах ЄС».

5) Розглянути процедуру регресних вимог з обов’язкового виду страхування.

6) Провести вибіркову контрольну роботу за питаннями теми.

7)  Підвести підсумки проведеного заняття.

 

3. Перелік компетентностей, яких набуде студент після опанування цієї теми:

• · самостійно знаходити необхідну інформацію в інформаційному полі;
• · встановлювати причинно-наслідкові зв’язки взаємодії фінансових та страхових зобов’язань суб’єктів договору обов’язкового страхування;
• користуватися понятійним апаратом;
• знати особливості порядку укладання договору обов’язкового страхування;
• визначати права та обов’язки сторін за договорами обов’язкового страхування;
• виявляти проблеми та тенденції розвитку вітчизняного ринку обов’язкового страхування;
• · критично мислити, генерувати креативні ідеї щодо вирішення проблемних питань правової бази обов'язкового страхування.

 

4. Література

  Основна: 1,  2,  3,  10,  11,  12, 13.

   Додаткова: 14, 16,  18.

 

Семінарське заняття2

 

Тема. Правовий захист інтересів споживачів страхових послуг

Питання для обговорення:

 

1. Правовий статус страхового омбудсману та його завдання. Право на звернення громадян. Досудове та судове вирішення спорів. Таємниця страхування та випадки її розкриття. Правова регламентація формування та обіг кредитних історій.

2. Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки. Участь страхувальника у відшкодуванні шкоди: норми права та ділового обороту.

3. Гарантування страхових виплат за договорами страхування. Фонди страхових гарантій. Захист інтересів страхувальника (застрахованого, вигодонабувача) у разі банкрутства страховика.

 

2. Порядок проведення  заняття

1)  Прояснити мету вивчення цієї теми.

2)  Провести усне опитування щодо правового захисту інтересів споживачів страхових послуг.

3) З’ясувати рівень засвоєння студентами термінів і понять цієї теми.

4) Провести обговорення дискусійних питань: «Як діє страховий омбудсман за кордоном та можливості його запровадження в Україні?»;  «За якими критеріями має встановлюватись таємниця страхування?»; «Які види гарантування діють у сфері страхування».

5) Розглянути процедуру правового захисту інтересів споживачів страхових послуг в судовому та позасудовому порядку.

6) Провести вибіркову контрольну роботу за питаннями теми.

7)  Підвести підсумки проведеного заняття.

 

3. Перелік компетентностей, яких набуде студент після опанування цієї теми:

• · самостійно знаходити необхідну інформацію в інформаційному полі;
• · встановлювати причинно-наслідкові зв’язки взаємодії фінансових та страхових зобов’язань суб’єктів договору страхування;
• користуватися понятійним апаратом;
• знати особливості порядку правового захисту інтересів споживачів страхових послуг;
• визначати права та обов’язки сторін та відповідальність за договорами страхування;
• виявляти проблеми та тенденції розвитку правового захисту інтересів споживачів страхових послуг;
• · критично мислити, генерувати креативні ідеї щодо вирішення проблемних питань правового захисту інтересів споживачів страхових послуг.

 

4. Література

  Основна: 1,  2,  3,  10,  11,  12, 13.

   Додаткова: 14, 16,  18.

 

Семінарське заняття 3

Проведення підсумкового модульного контролю знань студентів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

5.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

 

Самостійна робота студентів є однією з форм оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом.

З метою оволодіння в повному обсязі питаннями програми з науки “Страхове право” змінюються підходи до організації самостійної та індивідуальної роботи студентів денної та заочної форм навчання.

На початку вивчення науки “Страхове право” кожний студент повинен мати роздрукований документ, що має назву “Картка самостійної роботи студента” (табл. 3,4).

Картка самостійної роботи студента включає перелік видів самостійної роботи, форми контролю, терміни їх виконання, бальне оцінювання.

До видів самостійної роботи з цієї науки належать:

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного   опрацювання - теми: « Правове регулювання  допоміжної діяльності на страховому ринку», «Договірні відносини зі страхування», «Міжнародне страхове право», «Правовий статус та повноваження державних органів на страховому ринку»;

- підготовка до виступу на семінарському занятті (заочна форма навчання);

- активна участь в обговоренні питань теми (заочна форма навчання);

- виконання тестових завдань;

- вирішення і письмове оформлення задач;

- опрацювання конкретних ситуаційних завдань;

- написання модульного завдання;

- систематика вивченого матеріалу перед екзаменом;

- виконання індивідуальних завдань:

1)  критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою;

2)  розрахункова робота за заданою тематикою;

3) переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою тематикою;

4) підготовка наукової публікації (визначається із науковим керівником і схвалюється кафедрою);

5) підготовка доповідей на конференцію (визначається із науковим керівником і схвалюється кафедрою).

Кожний студент при виконанні завдань повинен чітко дотримуватись визначених планових термінів, що вказані в картці самостійної роботи студента.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3

           

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з науки “ Страхове право ”

 

для студентів напряму підготовки –  «Фінанси і кредит»

галузі знань   «Страховий менеджмент» (8508/1-3)

 

Денна форма навчання

№ семінар-ського (практичн,) заняття	Назва теми	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять	Макси- мальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних)заняттях
“Навчальним планом” семінарські заняття не передбачено
За виконання модульних (контрольних) завдань
Модуль № 1	Написання модульної контрольної роботи			30
Усього балів за модульний контроль				30
За виконання індивідуальних завдань *
Види індивідуальних завдань (студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)
1. Виконання індивідуальних практичних завдань на основі  статистичних матеріалів конкретних страхових компаній (бази практики)				60
2. Критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою				10
3. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою тематикою				10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань				70
Разом балів за ПМК				100

 

 

* Студенти можуть отримати додаткові бали за участь в такій позанавчальній науковій діяльності:

 а) підготовка доповіді та участь в науковій студентській олімпіаді або/та конференції –  10 балів (при умові виступу з доповіддю і здобуття призового місця);

б) підготовка та публікація наукової статті –  10 балів

                         

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4

 

                КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з науки “ Страхове право ”

 

для студентів напряму підготовки –  «Фінанси і кредит»

галузі знань   «Страховий менеджмент» (8508/1-3)

 

Заочна форма навчання

№ семінар-ського (практичн,) заняття	Назва теми	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять	Макси- мальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних)заняттях
1	Правове регулювання обов’язкового страхування	Опрацювання лекційного матеріалу та навчальної літератури	Семінар-дискусія, вирішення ситуаційних завдань	-
2	Правовий захист інтересів споживачів страхових послуг	Опрацювання лекційного матеріалу та навчальної літератури	Семінар-дискусія, вирішення ситуаційних завдань	-
За виконання модульних (контрольних) завдань
Модуль № 1	Написання модульної контрольної роботи			10
Усього балів за модульний контроль				10
За виконання індивідуальних завдань *
Види індивідуальних завдань (студент обирає не більше одного завдання упродовж семестру)
1. Написання домашньої контрольної роботи за заданою проблематикою, де обов’язковими складовими, які окремо оцінюються є:       - теоретичне питання; - практичне завдання.				10
2. Критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою				10
3. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою тематикою				10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань				10
Разом балів за СРС				20

 

 

* Студенти можуть отримати додаткові бали за участь в такій позанавчальній науковій діяльності:

 а) підготовка доповіді та участь в науковій студентській олімпіаді або/та конференції –  10 балів (при умові виступу з доповіддю і здобуття призового місця);

б) підготовка та публікація наукової статті –  10 балів

 

 

5.2. ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ ТА ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ НАУКИ

СРС – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої школи.

За навчальним планом підготовки магістрів із фінансів на вивчення науки «Страховий менеджмент» для всіх форм навчання відведено 144 години, в т.ч. на самостійну роботу студентів – 90.

Працюючи самостійно, студент повинен розуміти, що конспект установчих лекцій передбачає викладення дисципліни в дуже стислій формі. Для глибокого вивчення науки лекції мають бути доповнені самостійним опрацюванням матеріалів із рекомендованих літературних джерел. Саме на СРС над рекомендованими у наведеному переліку публікаціями розраховано використання основної частини часу, відведеної на вивчення науки «Страховий менеджмент». Особливу увагу при цьому слід приділити вивченню законодавчих і нормативних актів, якими регулюється управління діяльністю страхових компаній України.

Самостійна робота магістрантів може включати: опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу, самоперевірку вивченого матеріалу, виконання індивідуальних завдань (денна форма навчання), написання контрольних робіт (заочна форма навчання) тощо.

У процесі самостійної роботи необхідно звернути особливу увагу на програмні питання, які не були висвітлені в лекціях. Студенту належить скласти конспект коротких відповідей на такі питання. Слід приділити увагу розв’язанню типових завдань (тестів, ситуацій, задач).

 

До переліку завдань, що виносяться на самостійне опрацювання студентів при вивченні теоретичного матеріалу, віднесено типові тести та задачі.

 

Тестові завдання

 

1.Зміст договору добровільного страхування:

а) регламентується законодавством;

б) визначається за згодою сторін;

в) погоджується в Нацкомфінпослуг;

г) погоджується в Мінфіні;

д) погоджується в Антимонопольному комітеті.

2.Страховий брокер - це:

а) суб’єкт підприємницької діяльності, що здійснює посередницьку діяльність на страховому ринку на підставі доручень страховика та від його імені;

б) юридична особа, яка працює на одного страховика;

в) страхова фiрма, яка надає клієнтам свої страхові послуги;

г) суб’єкт підприємницької діяльності

д) юридична особа, що здійснює посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені за дорученням страхувальників.

3.. Яка з перерахованих умов не є суттєвою для договору майнового страхування?

а) страхова сума;

б) застрахована особа;

в) страховий випадок.

г) страховий платіж;

д) страхове відшкодування.

4. Зміст договору добровільного страхування:

а) регламентується законодавством;

б) визначається за згодою сторін;

в) погоджується в Нацкомфінпослуг;

г) погоджується в Мінфіні;

д) погоджується в Антимонопольному комітеті.

5.Страховий агент працює:

а) від власного імені та за власний рахунок;

б) від імені страховика та за власний рахунок;

в) від імені та за рахунок страховика;

г)  від імені страховика та за рахунок страхувальника;

д)  від імені страхувальника та за рахунок страховика.

6. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути:

а) страхування;

б) перестрахування;

в) кредитування постійних страхувальників-юридичних осіб;

г) торгівля нерухомістю;

д) фінансова діяльність, пов`язана з формуванням, розміщенням страхових резервів і управлінням ними.

7. Страховики зобов’язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності:

а) наявності сплаченого статутного фонду та наявності гарантійного фонду страховика;

б) перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності;

в) наявності резервного фонду;

г) наявності вільних резервів;

д) створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

8. Страховиком в Україні може бути:

а) будь-яка фізична особа;

б) фізична або юридична особа, яка зареєструвалася як суб’єкт підприємницької діяльності;

в) юридична особа;

г) юридична особа, яка одержала ліцензію на проведення страхової діяльності;

д) державні органи влади.

 

Задачі

 

1. Пан Мазуркевич О.М. на території України, діючи від імені австрійської компанії «Save invest» як страховий агент, уклав 12 квітня 2013 року із пані Макаровою Р.О. договір страхування життя на випадок смерті. У результаті ДТП, яке сталось на території України 28 грудня 2013 р., Макарова Р.О. отримала інвалідність ІІ групи і пред’явила Мазуркевичу О.М. вимогу про страхову виплату, але одержала відмову. Розв’яжіть цю суперечку?

2. Пані Фроляк О.М. на території України уклала 12 квітня 2013 року договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу. У результаті ДТП, яке сталось на території України 28 грудня 2013 р., потерпіла Рожнова Р.О. загинула, а її діти (10 та 12 років) пред’явили вимогу про страхову виплату, але одержали відмову. Розв’яжіть цю суперечку?

 

5.3. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ НА БАЗАХ ПРАКТИКИ

Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, і мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Згідно з навчальним планом студенти денної форми навчання не мають аудиторних практичних занять. Після вивчення теоретичного матеріалу науки (слухання лекцій в університеті та самостійної роботи з літературними джерелами) студенти продовжують вивчати, аналізувати та оцінювати її практичні аспекти на базах практики.

Завдання для виконання на базах практики складається з 7-х пунктів.

Завдання 1. Ознайомитись зі структурою бази практики, установчими документами, її підпорядкуванням та штатним розкладом, правилами та програмою фінансового моніторингу і розробити рекомендації щодо їх удосконалення;

Завдання 2. Взяти участь в оформленні результатів з’ясуванні обставин і причин настання страхових випадків за договорами добровільного і обов’язкового страхування та підготувати конкретні пропозиції щодо удосконалення договірної та претензійної роботи у сфері страхування;

Завдання 3. Підготувати пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Закону України „Про страхування” та інших нормативно-правових актів з питань страхової діяльності щодо удосконалення договірної та претензійної роботи.

Завдання 4.  Здійснити аналіз законодавства з агентської діяльності, розробити агентську угоду, а також визначити проблеми і перспективи правових відносин між страховими агентами та бази практики.

Завдання 5.  Здійснити аналіз законодавства з брокерської діяльності, розробити брокерську угоду, а також визначити проблеми і перспективи правових відносин між страховими (пере страховими) брокерами та бази практики.

Завдання 6.  Провести аналіз законодавства з асистанської діяльності та розробити угоду про ассистанс, а також визначити проблеми і перспективи правових відносин між асиситансом та бази практики.

Завдання 7.  Провести аналіз законодавства з експертної діяльності, розробити угоду про страхову експертизу, а також визначити проблеми і перспективи правових відносин між аварійними комісарами (диспашерами, аджастерами) та бази практики.

  Усі завдання студент виконує письмово. У кожному з них необхідно:

• сформулювати мету і завдання вибраної проблеми дослідження;
• коротко розкрити теоретичні положення проблеми, що досліджується;
• обґрунтувати методику розв’язання практичного завдання;
• при потребі здійснити необхідні розрахунки;
• оцінити отримані результати й зробити необхідні висновки та пропозиції.

Там де це можливо (за згодою керівника практики від страхової чи іншої організації) студент додає до звіту про виконання індивідуальних завдань копію підготовлених ним проектів документів. При цьому інформація, що складає предмет комерційної таємниці не наводиться, або змінюються реквізити та інші дані страхувальника (страховика) на умовні.

Термін подання  виконаних завдань на кафедру та їх захисту визначається згідно із затвердженим графіком навчального процесу, але не пізніше 10 днів до строку здачі іспиту із цього предмету.

 

Методичні вказівки щодо оформлення та подання звіту про виконання індивідуальних завдань

Про виконання індивідуальних завдань студент звітує у письмовій формі. Звіт виконується на стандартних аркушах формату А4 на комп’ютері. Звіт скріплюється  або прошивається з лівого краю.

На титульному аркуші студент записує назву міністерства, університету, факультету, кафедри. Нижче робиться запис: Звіт про виконання індивідуальних завдань із науки «Страховий менеджмент» студента (прізвище, ініціали, шифр академічної групи), варіант №, назва організації.

Після титульного аркуша розміщується звіт. Обсяг звіту про виконання практичних завдань має бути в межах 20 сторінок.

Граничний термін подання звіту про виконання індивідуальних завдань на кафедру страхування – за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії. Звіти, що будуть зареєстровані пізніше встановленого терміну (без поважних причин, засвідчених деканатом), не розглядаються й не оцінюються.

Одержані кафедрою звіти студентів оцінюються викладачем у семиденний термін. Про одержану попередню оцінку студент може дізнатись у викладача під час щотижневої консультації на кафедрі.

 

 

5.4. ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Завдання для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

 

Поточна робота студента заочної форми навчання протягом семестру на семінарських і практичних заняттях не оцінюється. «Навчальним планом» у кінці семестру передбачено всього 2 семінарсько-практичних заняття, які використовуються як комплексно-узагальнуючі практичні заняття перед виконанням модульних робіт. За рішенням кафедри написання іспиту оцінюється у 100 балів. Бали за СРС розподіляється наступним чином:

а) виконання модульних робіт – 10 балів;

б) виконання завдань для самостійної роботи (домашні письмові роботи з науки  (контрольні роботи)) - 10 балів.

Для студентів заочної форми навчання, що працюють у страховій сфері допускається виконання індивідуального завдання (для денної форми навчання, на вибір варіант 1) чи 2) замість контрольних робіт.

Для студентів, що не працюють у страховій сфері, теми контроль­них робіт розподіляються відповідно до початкової літери прізвища. Студенти, прізвища яких починаються з букви «А»; «Б» пишуть роботу №1; «В»; «Г» — №2; «Д»; «Е»; «Є» — №3; «Ж», «З»; «І»— №4; «К»; «Л»— №5; «М»; «Н»; «О» — №6; «П»; «Р»; «С»-№7; «Т»; «У»; «Ф»— №8; «Х»; «Ц»; «Ч»; «Ш»— №9; «Щ»; «Ю»; «Я»-№10.

В окремих випадках за обґрунтованою заявою студента тема зав­дання може бути змінена науковим керівником, що узгоджується під час установчої сесії.

Всі завдання студент виконує письмово. У кожному з них необхідно:

¨Обґрунтувати актуальність, сформулювати мету і завдання вибраної проблеми дослідження.

¨ Розкрити теоретичні положення проблеми, що досліджується.

¨ За отриманими результатами дослідження зробити висновки та пропозиції.

При виконанні контрольних завдань студентам необхідно працювати з літературними джерелами: підручниками, посібниками, періодичними виданнями, статистичним матеріалом страхових організацій; засвоїти ряд законодавчих, нормативних актів, які регулюють страхову діяльність в Україні за останні 10—15 років.

 

Завдання для поточного контролю студентів заочної форми навчання:

 

1. Інститут звичаїв ділового обороту і його значення.
2. Основі принципи та рекомендації Міжнародної асоціації органів страхового нагляду.
3. Поняття, ознаки форма і зміст договору страхування.
4. Вимоги СОТ щодо лібералізації страхового ринку та правові норми захисту національних страховиків.
5. Принципи організації офшорних страхових (перестрахових) організацій.
6. Правове регулювання діяльності страхових посередників за кордоном.
7. Система та джерела європейського страхового права.
8. Істотні умови договорів страхування в країнах ЄС, співвідношення імперативних і диспозитивних норм права.
9. Правовий статус страхового омбудсману та його завдання.
10. Поняття та наслідки страхового шахрайства.

 

Додатково, на вибір студента, пропонуються теми (за додатковим узгодженням):

1. Вимоги Міжнародного стандарту фінансової звітності №4 „Договір страхування”.
2. Таємниця страхування.
3. Міжнародні норми права про авіаційне страхування та рівень імплементації в Україні.
4. Міжнародні норми права про медичне (подорожуючих громадян) страхування та рівень імплементації в Україні.
5. Міжнародні норми права про морське страхування та рівень імплементації в Україні.
6. Міжнародні норми права про ядерне страхування та рівень імплементації в Україні.
7. Міжнародні норми права про автотранспортне страхування та рівень імплементації в Україні.
8. Комерційна таємниця в страхуванні.
9. Страхові групи: правовий статус та консолідований нагляд.
10. Відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму на страховому ринку: міжнародні та вітчизняні норми щодо запобігання та протидії.

У разі виникнення проблем із вибором теми контрольної роботи студенти можуть звертатися до викладача в час відведений для консультації. В окремих випадках за обґрунтованою заявою студента тема завдання може бути уточнена або змінена науковим керівником. Студенти повинні пам’ятати, що виявлені в процесі перевірки контрольні роботи з однаковим тестом, або значною частиною співпадаючого тексту не будуть зараховуватися.

Усі завдання студент виконує письмово. У кожному з них необхідно:

обґрунтувати актуальність, сформулювати мету й завдання вибраної теми дослідження;

розкрити теоретичні положення теми та здійснити аналіз відповідних явищ, використовуючи статистичні дані з літературних джерел та не конфіденційні матеріали за місцем роботи;

за отриманими результатами дослідження зробити висновки та пропозиції.

При виконанні контрольних робіт студентам необхідно працювати   з літературними джерелами: підручниками, посібниками, періодичними виданнями, довідниками, статистичним матеріалом страхових організацій; засвоїти ряд законодавчих, нормативних актів, які регулюють  страхову діяльність в Україні.

Методичні вказівки щодо оформлення та подання контрольних робіт

Контрольна робота виконується у письмовій формі на стандартних аркушах формату А4 на комп’ютері або від руки розбірливим почерком. Рукопис скріплюється металевими скобками або прошивається з лівого краю.

На титульному аркуші студент записує назву міністерства, університету, факультету, кафедри. Нижче робиться запис: Контрольна робота з дисципліни «Страховий менеджмент» студента (прізвище, ініціали, шифр академічної групи), варіант №, тема, назва організації на базі якої виконана робота.

Обсяг контрольної роботи має бути в межах 15-20 сторінок. Вона повинна містити короткий «Вступ», 2-4 питання, »Висновки», перелік використаних літературних джерел, включаючи Інтернет сайти. Робота має бути ілюстрована таблицями, графіками, схемами. Бажано використовувати матеріали  компаній, розташованих у районах за місцем роботи магістранта. При підготовці рукопису обов'язкове посилання на джерела інформації. При виконані контрольних робіт варто користуватися нормативними актами, рекомендованою літературою, періодичними виданнями,  а також інформацією, яка розміщена на спеціалізованих страхових сайтах, зокрема, http://www.dfp.gov.ua/ http://forinsurer.com/public/,  http://www.uainsur.com/

Граничний термін подання контрольної роботи на кафедру страхування – за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії. Рукописи, що будуть зареєстровані  на кафедрі пізніше встановленого терміну (без поважних причин, засвідчених деканатом) не розглядаються і не оцінюються.

Отримані кафедрою контрольні роботи студентів оцінюються викладачем у десятиденний термін. Про одержану оцінку студент може дізнатись у викладача під час щотижневої консультації на кафедрі або безпосередньо на семінарському (практичному) занятті.

 

 

 

 

 

 

 

6. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З НАУКИ

 

6.1. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З НАУКИ

Поточне й підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється відповідно із чинними в КНЕУ положеннями.

Поточне оцінювання знань студентів денної форми навчання полягає в оцінюванні викладачем:

• правильності виконання модульної (контрольної) роботи;
• якості опрацювання та захисту обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань.

Кожне з 3 завдань, які виконуються на базі практики, або за місцем роботи, може мати наступні оцінки: 0, 6; 8, 10 балів.

Викладач оцінює звіт про виконання студентом кожного пункту індивідуального завдання за такими вимогами:

 

Оцінка	Характеристика виконаного завдання
10 балів	Студент бездоганно виконав завдання, зробив логічні висновки та узагальнення, належним чином його оформив, добре проілюструвавши фактичними даними та навівши практичні приклади з діяльності підприємства-бази практики (-місця роботи).
8 балів	Студент в цілому виконав завдання, зробив окремі висновки та узагальнення, проте не в повній мірі проілюстрував завдання фактичними даними та не навів практичні приклади з діяльності підприємства-бази практики (-місця роботи).
6 балів	Завдання в цілому виконано, але мають місце окремі недоліки: частини інформації бракує, або вона є суперечливою на різних сторінках звіту, відсутні необхідні ілюстрації чи пропозиції студента.
0 балів	Завдання не виконано або виконано з великими недоліками.

 

Модульна (контрольна) робота оцінюється в залежності від повноти та правильності відповідей на тестове завдання та розв’язання задачі. Кожне завдання оцінюється в «0», «6», «8» або «10» балів.

Студент має можливість також отримати 10 балів за підготовлену доповідь на наукову конференцію (семінар), опубліковану статтю з питань страхового менеджменту.

Поточне оцінювання знань студентів заочної форми навчання полягає в оцінюванні викладачем:

• якості та повноті розкриття теми домашньої контрольної роботи;
• правильності виконання модульної роботи;
• якості опрацювання та захисту індивідуальних завдань.

Такі студенти обов’язково виконують контрольну роботу. Вона готується на підставі вивчення літературних джерел, звітних матеріалів страховиків, що публікуються в пресі. За виконання обраного варіанту контрольної роботи студент може отримати в залежності від якості її виконання 0; 6; 8, 10 балів.

Викладач оцінює контрольну роботу студентів за такими вимогами:

 

 

Серед вибіркових видів СРС студент може вибрати або виконання модульної роботи, або виконання одного завдання із будь-якого пакету індивідуальних завдань по аналогії зі студентами денної форми. (див. пакети «А» і «Б»).

Завдання для модульного контролю для студентів заочної форми навчання складаються з 2 пунктів (тестове завдання і задача).

Оцінка виконання кожного модульного завдання визначається у балах: 0, 6, 8, 10.

«0» балів виставляється при відсутності студента на модульному контролі або при  неправильних відповідях на всі 2 завдання модуля;

«6» балів виставляється при правильній відповіді на 1 завдання модуля;

«8» балів виставляється при правильних відповідях на завдання модульної контрольної роботи, але з незначними помилками.

«10» балів виставляється при правильній відповіді на 2 завдання модуля.

Студент має можливість також отримати 10 балів за виконання одного із завдань пакету «А» або «Б» або за підготовлену доповідь на наукову конференцію (семінар), опубліковану статтю з питань страхового менеджменту.

Критерії оцінювання знань на семінарських (практичних) заняттях:

Найвищий бал – студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; правильно розв’язує задачі або без помилок дає відповіді на тестові завдання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників, лекційного курсу.

Високий бал – студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулювання термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посилання на конкретні періоди і дати; допускає незначні помилки у розрахунках задач або відповідях на тестові завдання; питання викладене недостатньо глибоко, в стислій формі.

Середній бал – студент в цілому володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені окремі суттєві помилки у формулюванні термінів і категорій, у розв’язуванні задач або відповідях на тестові завдання, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене не глибоко, в занадто стислій формі.

Незадовільно – студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Невірно розв’язує задачі за темою курсу або дає неправильні відповіді на тестові завдання.

Загальна кількість балів, що вносяться до екзаменаційної відомості за поточну роботу студента денної форми навчання не може перевищувати 50 балів, а заочної – 20 балів.

 

 

6.2. ПОРЯДОК ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

Підсумковий контроль знань студентів усіх форм навчання з науки «Страховий менеджмент» відбувається у формі іспиту. Іспит проходить у письмовій формі за білетами, затвердженими кафедрою. При цьому письмове завдання для денної форми включає:

• 2 теоретичні питання;
• 2 тестові завдання;
• 2 задачі;

для заочної форми:

• 4 теоретичні питання;
• 4 тестові завдання;
• 2 задачі.

Варіанти завдань складаються з розрахунком на охоплення всього програмного матеріалу дисципліни. Правильність відповідей на кожне теоретичне питання, тестове завдання та задачу оцінюється за бальною шкалою (0, 6, 8, 10). Максимальна кількість балів за відповіді на питання екзаменаційного білету для денної форми не може перевищувати 60 балів, а для заочної – 100 балів.

У разі, коли відповідь студента на іспиті оцінено менше ніж у 30 балів (50 балів), він отримує незадовільну оцінку за результатом іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.

Викладач оцінює відповіді на питання за такими вимогами:

Вимоги до оцінки теоретичних питань

а) 10 балів – студент дає обґрунтовану, глибоку й теоретично правильну відповідь на поставлене питання, яка демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників;

б) 8 балів – студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене недостатньо глибоко, в занадто стислій формі;

в) 6 балів – студент в цілому володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені окремі суттєві помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене неглибоко, в занадто стислій формі;

г) 0 балів – студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. У відповіді відсутні необхідні докази та аргументи. Зроблені висновки не відповідають загальновизначеним, є помилковими. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає змісту питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти суть питання. Відповідь є цілком ідентичною тексту підручника чи конспекту або цілком ідентичною відповіді іншого студента на це ж саме питання.

Вимоги до оцінки тестових завдань

Тестове завдання, яке складається з трьох (п’ятьох) тестів, і оцінюється як одне питання письмового завдання за шкалою: 10; 8; 6, 0 балів, таким чином:

а) 10 балів – студент правильно відповів на 3 (4,5-5) питань тестового завдання;

б) 8 балів – студент правильно відповів на 2-2,5 (3,5-4) питань тестового завдання;

в) 6 балів – студент правильно відповів на 1,5 (2,5-3) питань тестового завдання;

г) 0 балів – студент не відповів правильно на жодне питання тестового завдання.

Вимоги до оцінки задач

а) 10 балів – студент дає повну, вичерпну відповідь. Вона складається із правильного арифметичного результату; доцільного й логічного теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків; вірного посилання (за необхідністю) на відповідні законодавчі та нормативні акти;

б) 8 балів – студент розв’язує задачу правильно, надане теоретичне обґрунтування поверхове; або хід розв’язку вірний, теоретичне обґрунтування зроблене, але є арифметична помилка у розрахунках;

в) 6 балів – студент дає правильну відповідь, але відсутній розв’язок задачі, або є лише окремі правильні проміжні розрахунки;

г) 0 балів – студент зовсім не розв’язує задачі або розв’язує її невірно; або: опис розв’язання є повністю ідентичним опису розв’язання подібної задачі іншим студентом.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 (100) балів (включно).

У разі, коли відповіді студента на іспиті оцінені менше ніж в 30 (50) балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. У цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з науки «Страховий менеджмент» складається із суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав за їх виконання 30 (50) балів і вище).

До екзаменаційної відомості заносяться окремо результати в балах поточного контролю та іспиту, а також їх сума.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну здійснюється в такому порядку:

 

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку  (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	А
80-89	добре	зараховано	В
70-79			С
66-69	задовільно	зараховано	D
60-65			Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано — з можливістю повторного складання заліку	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано — з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

Оцінка за 4-х бальною шкалою виставляється в залікову книжку та екзаменаційну відомість.

 

 

6.3. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

 

ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

ДЛЯ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Теоретичне питання

1. Інститут звичаїв ділового обороту у сфері страхування та його значення.

2. Солідарнавідповідальність та її використання на страховому ринку.

 

Тестові завдання

 

3.1.Зміст договору добровільного страхування:

а) регламентується законодавством;

б) визначається за згодою сторін;

в) погоджується в Нацкомфінпослуг;

г) погоджується в Мінфіні;

д) погоджується в Антимонопольному комітеті.

 

3.2.Страховий брокер - це:

а) суб’єкт підприємницької діяльності, що здійснює посередницьку діяльність на страховому ринку на підставі доручень страховика та від його імені;

б) юридична особа, яка працює на одного страховика;

в) страхова фiрма, яка надає клієнтам свої страхові послуги;

г) суб’єкт підприємницької діяльності

д) юридична особа, що здійснює посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені за дорученням страхувальників.

 

4.1. Яка з перерахованих умов не є суттєвою для договору майнового страхування?

а) страхова сума;

б) застрахована особа;

в) страховий випадок.

г) страховий платіж;

д) страхове відшкодування.

 

4.2. Зміст договору добровільного страхування:

а) регламентується законодавством;

б) визначається за згодою сторін;

в) погоджується в Нацкомфінпослуг;

г) погоджується в Мінфіні;

д) погоджується в Антимонопольному комітеті.

 

Задачі

 

5. Пан Мазуркевич О.М. на території України, діючи від імені австрійської компанії «Save invest» як страховий агент, уклав 12 квітня 2013 року із пані Макаровою Р.О. договір страхування життя на випадок смерті. У результаті ДТП, яке сталось на території України 28 грудня 2013 р., Макарова Р.О. отримала інвалідність ІІ групи і пред’явила Мазуркевичу О.М. вимогу про страхову виплату, але одержала відмову. Розв’яжіть цю суперечку?

 

6. Пані Фроляк О.М. на території України уклала 12 квітня 2013 року договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу. У результаті ДТП, яке сталось на території України 28 грудня 2013 р., потерпіла Рожнова Р.О. загинула, а її діти (10 та 12 років) пред’явили вимогу про страхову виплату, але одержали відмову. Розв’яжіть цю суперечку?

 

ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

ДЛЯ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Теоретичне питання

1. Інститут звичаїв ділового обороту у сфері страхування та його значення.

2. Солідарна відповідальність та її використання на страховому ринку.

3. Джерела та норми міжнародного страхового права.

4. Правовий статус страхового омбудсману та його завдання.

 

Тестові завдання

 

5.1.Зміст договору добровільного страхування:

а) регламентується законодавством;

б) визначається за згодою сторін;

в) погоджується в Нацкомфінпослуг;

г) погоджується в Мінфіні;

д) погоджується в Антимонопольному комітеті.

 

5.2.Страховий брокер - це:

а) суб’єкт підприємницької діяльності, що здійснює посередницьку діяльність на страховому ринку на підставі доручень страховика та від його імені;

б) юридична особа, яка працює на одного страховика;

в) страхова фiрма, яка надає клієнтам свої страхові послуги;

г) суб’єкт підприємницької діяльності

д) юридична особа, що здійснює посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені за дорученням страхувальників.

 

6.1. Яка з перерахованих умов не є суттєвою для договору майнового страхування?

а) страхова сума;

б) застрахована особа;

в) страховий випадок.

г) страховий платіж;

д) страхове відшкодування.

 

6.2. Зміст договору добровільного страхування:

а) регламентується законодавством;

б) визначається за згодою сторін;

в) погоджується в Нацкомфінпослуг;

г) погоджується в Мінфіні;

д) погоджується в Антимонопольному комітеті.

 

7.1. Страховий агент працює:

а) від власного імені та за власний рахунок;

б) від імені страховика та за власний рахунок;

в) від імені та за рахунок страховика;

г)  від імені страховика та за рахунок страхувальника;

д)  від імені страхувальника та за рахунок страховика.

7.2. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути:

а) страхування;

б) перестрахування;

в) кредитування постійних страхувальників-юридичних осіб;

г) торгівля нерухомістю;

д) фінансова діяльність, пов`язана з формуванням, розміщенням страхових резервів і управлінням ними.

 

8.1. Страховики зобов’язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності:

а) наявності сплаченого статутного фонду та наявності гарантійного фонду страховика;

б) перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності;

в) наявності резервного фонду;

г) наявності вільних резервів;

д) створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

8.2. Страховиком в Україні може бути:

а) будь-яка фізична особа;

б) фізична або юридична особа, яка зареєструвалася як суб’єкт підприємницької діяльності;

в) юридична особа;

г) юридична особа, яка одержала ліцензію на проведення страхової діяльності;

д) державні органи влади

 

Задачі

 

9. Пан Мазуркевич О.М. на території України, діючи від імені австрійської компанії «Save invest» як страховий агент, уклав 12 квітня 2013 року із пані Макаровою Р.О. договір страхування життя на випадок смерті. У результаті ДТП, яке сталось на території України 28 грудня 2013 р., Макарова Р.О. отримала інвалідність ІІ групи і пред’явила Мазуркевичу О.М. вимогу про страхову виплату, але одержала відмову. Розв’яжіть цю суперечку?

 

10. Пані Фроляк О.М. на території України уклала 12 квітня 2013 року договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу. У результаті ДТП, яке сталось на території України 28 грудня 2013 р., потерпіла Рожнова Р.О. загинула, а її діти (10 та 12 років) пред’явили вимогу про страхову виплату, але одержали відмову. Розв’яжіть цю суперечку?