|
|
Главная \ Методичні вказівки \ СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА« Назад
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА 20.02.2016 01:43
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД«Київський національний економічний університет імені Вадима ГЕТЬМАНА» Факультет економіки та управління Кафедра макроекономіки та державного управління
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань
з дисципліни «СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА»
Київ 2015
Зміст 1. Вступ. 2. Тематичний план дисципліни. 3. Зміст дисципліни за темами. 4. Плани занять: 4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання. 4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання. 4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період. 5. Самостійна робота студентів. 6. Поточний і підсумковий контроль знань: 6.1. Очна форма навчання: - Карта самостійної роботи студента. - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни). 6.2. Заочна форма навчання: - Карта самостійної роботи студента. - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни). 7. Рекомендована література (основна і додаткова).
Метою вивчення дисципліни є розширення сучасного управлінського світогляду та стратегічного мислення, розвиток практичних навичок обґрунтування та прийняття стратегічних рішень для підвищення ефективності функціонування економіки міста. Завданнями дисципліни є забезпечення студентів знаннями та навичками стосовно:
Предметом дисципліни є принципи, методи та засоби стратегічного планування соціально-економічного розвитку міста. Дисципліна посідає важливе структурно-логічне місце в навчальному процесі підготовки фахівців. Вона викладається після вивчення дисциплін “Макроекономіка”, та «Державне регулювання економіки», «Статистика», «Регіональна економіка» та «Просторова економіка» , «Національна економіка», «Управління економічним потенціалом міста» та ін. Під час вивчення дисципліни студент повинен засвоїти знання: з основних напрямків регіональної та муніципальної економічної політики держави; теоретичних, нормативно-правових та організаційних основ стратегічного планування соціально-економічного розвитку муніципального утворення; специфіки стратегічного планування міста. Студент повинен вміти: використовувати джерела економічної, соціальної та управлінської інформації; організовувати в муніципальних утвореннях роботу з формування та реалізації стратегічних планів, цільових програм для вирішення окремих проблем розвитку територій. Студент під час навчання оволодіє: сучасними методами збору, обробки та аналізу економічних та соціальних даних; методами та прийомами аналізу економічних явищ і процесів за допомогою стандартних теоретичних та економетричних моделей; методами стратегічного аналізу стартових умов соціально-економічного розвитку міста, обґрунтування стратегії розвитку міста. Професійні компетенції, формування яких забезпечуються на основі вивчення дисципліни «Стратегічне планування соціально-економічного розвитку міста»
Дисципліна «Стратегічне планування соціально-економічного розвитку міста» є дисципліною циклу професійної підготовки. Для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» вона є вибірковою навчальною дисципліною. Згідно з навчальними планами загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення дисципліни «Стратегічне планування соціально-економічного розвитку міста» для студентів усіх форм навчання, становить 150год. Для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» денної форми навчання передбачено лекцій – 14 год., семінарських занять — 28 год., індивідуальних занять — 15 год., самостійної роботи студентів — 93 год. На заочні формі навчання контактні заняття складають 14 год., індивідуальні заняття — 15 год,, самостійна робота студентів – 121 год. (табл. 2.1). Відповідно до сучасної концепції організації навчального процесу важливим засобом оволодіння студентами навчальним матеріалом є їх самостійна робота. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого — спонукає студентів до формування в себе таких рис, як самодисциплінованість, відповідальність, наполегливість, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок, передбачених навчальною програмою дисципліни. Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосовно того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, а які рекомендується вивчити самостійно за допомогою відповідних літературних джерел.
Таблиця 2.1. Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять, год. (для спеціалізації «Менеджмент державних установ»)
Тема 1. Системна характеристика планування соціально-економічного розвитку міста
Основні поняття та їх визначення Абсолютні показники — показники, що відображають кількісну характеристику процесів та явищ. Балансовий метод — метод макроекономічного планування, сутність якого полягає в застосуванні прийомів і розрахунків, які уможливлюють установлення зв'язку і узгодження між потребами й засобами для їх забезпечення. Валова додана вартість (ВДВ) — узагальнюючий показник, який розраховується як різниця між випуском в основних цінах та проміжним споживанням. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними. Валовий внутрішній продукт (ВВП) — узагальнюючий показник, який розраховується як різниця між випуском у ринкових цінах та проміжним споживанням у цінах покупців або як сума валових доданих вартостей видів економічної діяльності і податків на продукти за виключенням субсидій на продукти. Вартісні показники — показники, за допомогою яких вимірюються сукупні результати відтворення, передусім макроекономічні показники. Індикативний народногосподарський план — це організаційно-економічний інструмент втілення економічної політики держави у практичні дії суб'єктів господарювання, який базується на системі економічних, науково-технічних і соціальних прогнозів, має орієнтуючий, рекомендаційний характер і служить основою для вироблення регуляторів ринку. Економічне прогнозування — це процес розробки економічних прогнозів. Кількісні показники — показники, що характеризують прямі безпосередні результати діяльності. Логіка розробки плану — впорядкована послідовність та обґрунтованість дій, пов’язаних зі складанням плану. Натуральні показники — показники, які характеризують речовий аспект відтворення. Нормативний метод— метод планування, який базується на використанні прогресивної, науково обґрунтованої системи норм і нормативів. Прогнозування — це наукове, обґрунтоване системою встановлених причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей виявлення стану та вірогідних шляхів розвитку явищ і процесів. Ряди динаміки — ряди, які за допомогою показників характеризують зміну явищ в часі. Аналіз рядів динаміки є найефективнішим засобом оцінки тенденції і закономірностей розвитку явищ. Соціологічне дослідження — система логічних і послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес. Основними методами що використовують у соціологічному дослідженні, опитування і аналіз документів, соціологічне спостереження, соціологічний експеримент. Якісні показники — показники, які характеризують споживчу вартість продукції, умови розвитку виробництва, ефективність, ступінь використання різних видів ресурсів та ін.
тема 2. Економіка міста як об’єкт планування
Основні поняття та їх визначення Адміністративно-територіальні спільності – це територіальні спільності утворенні штучним шляхом. Валовий регіональний продукт у ринкових цінах — узагальнюючий показник на регіональному рівні, який характеризує рівень розвитку економіки регіону, визначається як сума валової доданої вартості усіх видів економічної діяльності, включаючи чисті податки на продукти. Демографічна ситуація — характеризує відтворення населення за його основними структурними елементами у просторовій і часовій визначеності. Глобалізація — це об'єктивний процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Економічний потенціал міста — сукупна здатність системи здійснювати виробничо-господарську діяльність, випускати товари та послуги, задовольняти індивідуальний та суспільний попит, забезпечувати розвиток виробництва та на цій основі потреб суспільства. Інвестиційний потенціал міста — здатність залучати у виробництво та ефективно використовувати інвестиційні ресурси, які є джерелом інвестиційного потенціалу. Інноваційний потенціал міста — це здатність міста, як окремої економічної одиниці в певних економічних та політичних умовах використовувати власний науково-технічний потенціал, створювати новації, отримувати новації чи проміжні результати ззовні, спираючись на наявну інфраструктуру міста і сформовану інноваційну культуру, доводити їх до кінцевого споживача. Мегаполіс (від грец. μεγας, родовий відмінок μεγαλου — великий і πολης — місто) — будь-яке місто з населенням більше мільйона мешканців. Урбанізована форма міського розселення, що склалася стихійно, розповсюджена у кількох високорозвинених країнах та обумовлена високою концентрацією населення. Місто — складне соціально-територіальне утворення, до якого крім природного і матеріально-речового компонентів входять населення, виробництво і споживання матеріальних благ, тому воно і вивчається багатьма суспільними, економічними та географічними науками. Місцеве самоврядування — право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення. Регіональні спільності — це територіальні спільності, що формуються і розвиваються в окремих регіонах. Розвиток — це рух вперед, формування нових рис, становлення нових структурних характеристик об’єкта, що досліджується. Рурбанізація — процес розповсюдження міських форм і умов життя на сільську місцевість, розвиток тут промисловості, сфери обслуговування. Соціальна спільність — це сукупність людей , що характеризують умови їхньої життєдіяльності ( економічний, соціально-статусне, рівень професійної підготовки й утворення, інтереси і потреби і т.д. ), загальні для даної групи взаємодіючих індивідів (нації класи, соціально-професійні групи, трудові колективи і т.п. ), приналежність до історично сформованих територіальних утворень (місто, село, регіон), приналежність досліджуваної групи взаємодіючих індивідів до тих чи інших соціальних інститутів (родина, утворення, наука, політика, релігія, і т.д. ) . Соціально-територіальна спільнота — це група людей, що проживають на певній території, між якими виникають соціально-культурні зв'язки завдяки однорідності об'єктивних умов їх життєдіяльності. До таких об'єктивних умов належать географічні, кліматичні, соціокультурні особливості проживання людей. Субурбанізація — це розвиток міських агломерацій за рахунок прискореного росту населення зовнішньої зони. Торгово-промислова палата (також Господарча палата) — це форма бізнесової мережі (об'єднання підприємств), спрямованої на представлення, захист та лобіювання інтересів учасників. Формуються за галузевим, територіальним або загальнонаціональним принципом. Циклічність — це об’єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого. Інакше кажучи, це закономірний рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої. Функціонування — це діяльність, виконання функцій у відносно незмінних умовах. Урбанізація — це соціально-економічний процес, для якого характерною є географічна обумовленість і визначеність у просторі який супроводжується підвищенням ролі міст у житті країни чи регіону
ТЕМА 3. ГАЛУЗІ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА 1. Планування промислового виробництва. Задачі та показники плану промислового виробництва. Основні напрямки планування обсягів, темпів та пропорцій промислового виробництва. 2. Планування розвитку міської інфраструктури. Зміст та показники плану по транспортній системі. Нормативна основа планування навантаження на транспортну систему міста. Порядок планування розвитку інженерних мереж. 3. Планування містобудування. Зміст та показники планів розбудови міста. Генеральний план міста та його структура. Основи методики планування та обґрунтування обсягів, структури та розподілу інвестицій. Механізми врахування стандартів якості життя у містобудуванні. Основні поняття та їх визначення Генеральний план — вид містобудівної документації, що регулює містобудівну діяльність в містах і інших поселеннях, визначає умови безпеки мешкання населення, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціональне визначення меж землекористування, зон житловою, суспільної, промислової забудови, територій, що особливо охороняються, зон різної містобудівної цінності, розміщення місць прикладення праці, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини і антропогенних ландшафтів. Інженерна інфраструктура — це комунікації для постачання комунальних послуг. Мережі інженерно-технічного забезпечення (інженерні мережі, системи або комунікації) — комплекс систем і комунікацій, які забезпечують нормальну життєдіяльність споживачів (населення, комунально-побутових і промислових підприємств). Містобудівна діяльність — це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку і планування територій, проектування, будівництво і реконструкцію об'єктів житлово-цивільного, виробничого призначення, спорудження інших об'єктів, регенерацію історичних поселень, реставрацію архітектурних комплексів і ансамблів, створення інженерної і транспортної інфраструктури. Транспортна система — це системне поєднання транспортної інфраструктури (шляхи сполучення, вокзали, морські та аеропорти), транспортних підприємств, власне транспортних засобів (потягів, автомобілів, морських та річкових суден, літаків) та системи управління.
Тема 4. ОХОРОНА ПРИРОДИ ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНІХ РЕСУРСІВ 1. Екологічне планування. Цілі та сутність екологічного планування. Система показників екологічних планів та програм: показники здоров’я різних верств населення, показники стану біологічних систем, показники стану матеріально-технічних об’єктів. Екологічне картирування. 2. Планування раціонального використання природніх ресурсів. Баланси природніх ресурсів та їх використання у плануванні. Особливості планування використання земельних ресурсів. Використання нормативного методу при визначенні потреб у водних та рекреаційних ресурсах. Основні поняття та їх визначення Екологічна карта — це засіб для наукових досліджень взаємозв'язків і взаємодій суспільства й природи у просторі й часі й водночас засіб відображення в особливій формі результатів досліджень. Екологічна картографічна модель — своєрідний графічний метод зображення існуючого розміщення й стану різних екологічних об'єктів чи процесів, відображення їх економічної чи іншої оцінки. Екологічне картування — узагальнюючий процес екологічних досліджень, результатом якого є екологічні карти. Екологічне планування — діяльність уповноважених державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, спрямовану на створення екологічно обґрунтованих імперативів раціонального та комплексного використання природних ресурсів, їх відтворення, а також охорони довкілля. Екологічне прогнозування — це урегульована екологічним законодавством діяльність спеціально уповноважених суб'єктів права, спрямована на підготовку та проведення екологічних прогнозів у галузі використання та відтворення природних ресурсів та забезпечення сприятливого стану навколишнього природного середовища й екологічної безпеки. Земельні ресурси — частина земельного фонду міста, що використовується або може бути використана. Ідентифікація екологічних аспектів планування — це безперервний процес визначення минулого, поточного й потенційно можливого сприятливого чи несприятливого впливу діяльності організації на навколишнє середовище. Природні рекреаційні ресурси - це природні умови, об'єкти, явища, які сприятливі для рекреації - відновлення духовних і фізичних сил, витрачених під час праці, навчання, творчості. Рекреаційні ресурси — географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення Соціально-економічні рекреаційні ресурси — культурні об'єкти, пам'ятки архітектури, історії, археологічні стоянки, етнографічні музеї, місця, пов'язані з життям, перебуванням видатних учених, письменників, акторів, політичних діячів, викладачів, робітників, селян та ін.
ТЕМА 5. ТРУДОВІ РЕСУРСИ 1.Основні задачі планування трудових ресурсів. Баланси трудових ресурсів та їх використання у плануванні. Планування потреби у трудових ресурсах. 2. Методологічні основи планування демографічних процесів. Демографічні процеси та їх кількісні параметри: коефіцієнти народжуваності та смертності, кількості шлюбів та розлучень. Система заходів, спрямованих на регулювання чисельності та структури населення: морально-ідеологічні, економічні, адміністративно-правові та медичні. Регулювання міграційних процесів у великому місті. Основні поняття та їх визначення Баланс трудових ресурсів – система показників, що характеризують кількість і склад трудових ресурсів, їх розподіл та використання. Загальний коефіцієнт народжуваності — відношення кількості народжених за рік на 1000 жителів до середньорічної чисельності населення. Загальний коефіцієнт смертності — відношення кількості померлих за рік на 1000 жителів до середньорічної чисельності населення: Коефіцієнт сумарної народжуваності (коефіцієнт фертильності) — коефіцієнт, який характеризує середнє число народжень у однієї жінки в гіпотетичному поколінні за все її життя при збереженні існуючих рівнів народжуваності у кожному віці незалежно від смертності і змін вікового складу Міграція населення — переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час. Продуктивність праці — узагальнюючий показник, який показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Робоча сила – сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини до праці, які вона використовує на виробництві (кожного разу, коли виробляє матеріальні цінності). Трудові ресурси — працездатне населення (дійсне і потенціальне) на території міста.
ТЕМА 6. ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ 1. Планування рівня добробуту. Зміст та завдання плану підвищення матеріального та культурного рівня життя городян. 2. Планування соціально-культурного та побутового обслуговування. Зміст та завдання плану соціально-культурного та побутового обслуговування населення. Основні методики планування соціально-культурного та побутового обслуговування населення.
Основні поняття та їх визначення Добробут — ступінь задоволення певних потреб людини, характеризує забезпеченість населення необхідними матеріальними і духовними благами; залежить від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин; виражається системою показників, що характеризують рівень життя населення. Побутове обслуговування населення — організована діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з наданням побутових послуг. Побутова послуга — вид діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовника. Соціальний розвиток — це процес життєдіяльності людства та його складових частин (рас, мегаетносів, етносів, субетносів) у навколишньому природному середовищі, який зумовлений як свободою людської волі, так і об'єктивними закономірностями. Соціально-культурне середовище — сукупність факторів, що випливають з поведінки людини, яка являє собою діалектичну єдність фізіологічної та соціальної поведінки, бо людська поведінка формується саме під впливом фізіологічних і соціальних засад. Якість життя — ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини. Якість інфраструктури міста - сукупність параметрів галузей інфраструктури, що задовольняють фізіологічні, соціальні та духовні потреби людини, а також виробничі потреби фірм, організацій, установ, що знаходяться на території міста. Соціальна інфраструктура — це насиченість населеного пункту такими об’єктами як школи, дитячі садки, поліклініки та лікарні.
ТЕМА 7. основи територіального стратегічного планування 1.Категоріальний апарат стратегічного планування. Стратегія, стратегічний план, стратегічне партнерство. Основні елементи та відмінні ознаки стратегічного плану. Співвідношення категорій "планування", "управління", "менеджмент". Типова структура стратегічного плану. Типовий зміст основних розділів стратегічного плану. 2. Методологія стратегічного планування. Методологічні підходи: реактивізм, інактивізм, преактивізм, інтерантивізм. Ситуаційний підхід до планування. Логіка стратегічного планування. Принципи побудови моделі стратегічного планування. Основні моделі стратегічного планування: «модель школи проектування» К. Ендрюса, теорія «полюсів зростання» Ф.Перру. 3.Історичні основи формування системи довгострокового територіального планування. Історія виникнення, аналогія зі стратегічним плануванням фірми. Причини появи стратегічних планів: глобалізація економіки, загострення конкуренції, невирішеність соціально-економічних проблем, урбанізація. Система довгострокового територіального планування в СРСР: Комплексна програма науково-технічного прогресу, Генеральна схема розселення.
Основні поняття та їх визначення Інактевізм — методологічний підхід до планування, який основується на орієнтації на нинішнє. Інтерактивізм — методологічний підхід до планування, який основується на орієнтації на взаємодії.. Концепція — система поглядів на певні явища, а також спосіб розуміння, тлумачення, інтерпретації їх. Логіка стратегічного планування — це впорядкована послідовність, взаємоузгодженість і обґрунтованість процедур, пов'язаних з вирішенням будь-якої проблеми стратегічного планування. Модель стратегічного планування К.Ендрюс — це модель, відповідно до якої стратегічне планування це процес проявлення сукупності загроз та можливостей, сильних та слабких сторін. Нормативний метод планово-економічних розрахунків — метод, заснований на використанні прогресивної, науково обґрунтованої системи норм і нормативів. Преактивізм — методологічний підхід до планування, який основується на орієнтації на майбутнє. Полюси зростання — компактно розміщені галузі промисловості або головні підприємства, які динамічно розвиваються і мають домінуючий вплив на територіальну структуру господарства регіону. Пріоритети — найважливіші напрями державної економічної політики. Прогноз — науково обґрунтоване судження про можливий стан об’єкта в майбутньому, а також про альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану. Реактивізм — методологічний підхід до планування, який основується на орієнтації на минуле. Ретроспекція — етап прогнозування, на якому досліджується історія розвитку об’єкта для одержання його систематизованого опису. Стратегія — у менеджменті — детальний, всебічний комплексний план, спрямований на втілення місії держави. Стратегічне планування — особливо вий вид наукової та практичної діяльності, який полягає у розробці стратегічних рішень, які забезпечують ефективне функціонування об’єкту у довгостроковій перспективі. Стратегічне програмування — система економічних, виробничих, організаційно-технологічних заходів, які спрямовані на розробку стратегії розвитку певної системи. Тактика — цілі і засоби, форми і способи діяльності, які найбільше відповідають конкретним обставинам на даний момент і забезпечують досягнення стратегічних цілей. . Тема 8. ПРОЯВЛЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ МІСТА 1.Процедури проявлення сильних та слабких сторін міста. Оцінка можливостей саморозвитку. Методика SWOT-аналізу та його використання у стратегічному планування розвикту міста. Оцінка сприятливих і несприятливих тенденцій. Приклади побудови таблиць SWOT-аналізу у вітчизняних та зарубіжних стратегічних планах розвитку міст. 2.Конкурентоспроможність та її складові. Сутність конкурентоспроможності міст. Конкурентний імунітет території. Стратегічна та фактична конкурентоспроможність. Структура системи забезпечення конкурентоспроможності міста. 3.Методичні підходи до визначення конкурентоспроможності міста. Існуючі системи рейтингів та комплексних оцінок та особливості їх використання на муніципальному рівні. Рівень конкурентоспроможності міста: показники фактичної та стратегічної конкурентоспроможності. Стратегічне позиціонування. Фактори та нормативи конкурентоспроможності міста. 4.Теорія управління конкурентними перевагами. Конкурентна перевага міста як його ексклюзивна цінність. Система конкурентних переваг міста. Методичні основи управління конкурентними перевагами міста. 5. Відображення конкурентного положення та конкурентних переваг міста у стратегічних планах. Вітчизняні міста та їх конкурентні переваги. Чинники, що впливають на конкурентне положення вітчизняних та зарубіжних міст. Світовий досвід формування конкурентних переваг міста Основні поняття та їх визначення SWOT-аналіз — аналіз в стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії: сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses) сторін проекту, можливостей (Opportunities), що відкриваються при його реалізації, та небезпек (Threats), пов'язаних з його здійсненням. Конкурентоздатність регіону — це обумовлене економічними, соціальними, політичними та іншими факторами положення регіону і його окремих товаровиробників на внутрішньому і зовнішньому ринках, яке відображається через показники, що характеризують такий стан і його динаміку. Конкурентний імунітет території - здатність території в сьогоденні і в майбутньому успішно вести конкурентну боротьбу з іншими містами за інвестиції, бізнес, трудові ресурси і та ін., з метою досягнення сталого економічного зростання, створення і збереження оптимальних виробничих, комерційних і соціальних зв'язків, а також послідовного підвищення рівня та якості життя. Норма — це максимально чи мінімально допустиме значення параметра об'єкта управління, вимога, правило. Норматив — це, як правило, по елементна складова норми. Саморозвиток міста — це здатність міста за існуючого макросередовища забезпечувати розширене відтворення валового регіонального продукту за рахунок власних дохідних джерел. Стратегічна конкурентоспроможність — конкурентоспроможність, яка визначає потенційну здатність міста конкурувати з аналогічними об’єктами в майбутньому.
Тема 9. Цільові орієнтири стратегічного планування соціально-економічного розвитку міста 1. Візія, місія, головна мета та цілі розвитку міста. Сутність місії, візії та цілей стратегічного розвитку. Приклади формулювань цілей розвитку. Дерево цілей, правила побудови дерева цілей, можливості кількісної визначеності цілей. 2.Індикатори досягнення цілей. Якість життя як цільовий орієнтир. Проблема вимірювання і зіставлення якості життя. Цільові орієнтири за окремими складовими якості життя. Механізми узгодження соціальної та економічної складової цілей розвитку міста. 3. Практика формулювання цільових параметрів стратегічних планів. Цільові параметри вітчизняних та зарубіжних стратегій розвитку міст. Механізми узгодження соціальних та економічних цілей розвитку міст у зарубіжній практиці. Візія міста у вітчизняних та зарубіжних стратегіях: механізми визначення, інструменти формування. Основні поняття та їх визначення Інфраструктура — це сукупність складових частин якого-небудь об'єкту, які мають підпорядкований допоміжний характер та забезпечують умови для нормальної діяльності об'єкту в цілому. Добробут — ступінь задоволення певних потреб людини, характеризує забезпеченість населення необхідними матеріальними і духовними благами; залежить від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин; виражається системою показників, що характеризують рівень життя населення. Індекс розвитку людського потенціалу — індекс для порівняльної оцінки бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя й інших показників країни. Мета або ціль — означає стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути. Тим самим мета є бажаною кінцевою точкою процесу, як правило дії людини. Місія — це філософія існування, стратегічна мета, принципове значення організації, яким вона відрізняється від інших організацій і в рамках якого визначає характер своїх дій Соціальний розвиток — це процес життєдіяльності людства та його складових частин (рас, мегаетносів, етносів, субетносів) у навколишньому природному середовищі, який зумовлений як свободою людської волі, так і об'єктивними закономірностями. Якість життя — ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини.
тема 10 . Фінансове забезпечення реалізації стратегічних планів та бюджетне планування 1. Сутність бюджетного планування. Завдання, принципи та методи бюджетного планування. Нормативно-правова основа бюджетного планування в Україні. 2. Муніципальне бюджетне планування. Етапи складання місцевого бюджету. Структура бюджету міста. Місцеві податки та збори як джерело доходів у бюджеті. Бюджетна класифікація як інструмент врахування надходжень доходів і фінансування витрат згідно з затвердженим бюджетним розписом. Загальні та спеціальні фонди у структуру бюджету. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів. Міжбюджетні трансферти: сутність, види, напрямки використання. Механізм розподілу міжбюджетних трансфертів. 3. Механізми фінансового забезпечення реалізації стратегічних планів. Ієрархія фінансового обґрунтування стратегічних планів. Механізм бюджетування стратегічного плану. Структура джерел реалізації завдань стратегічного плану. Фінансовий аналіз інвестиційних проектів.
Основні поняття та їх визначення Бюджет — це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються відповідно органами влади з 1 січня до 31 грудня кожного року. Бюджетна класифікація — єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в т. ч. кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за економічною сутністю, функціональним призначенням діяльності, організаційним устроєм та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів. Бюджетне планування — це комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів із визначення доходів і видатків бюджетів у ході їх складання, розгляду та затвердження. Бюджетне регулювання — це складова бюджетного планування, згідно якої регламентуються бюджетні потоки. Індекс відносної податкоспроможності — коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці порівняно з аналогічним середнім показником по Україні у розрахунку на одного мешканця.
ТЕМА 11. засоби стратегічного партнерства влади та бізнесу
Основні поняття та їх визначення Державно-приватне партнерство - співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами - підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами. Концесія — договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи місцевим органам влади, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам. Міжсекторне партнерство (МСП) – це специфічна форма соціальної взаємодії. Структуроване представлення різноманітних можливостей реалізації взаємодій між комбінаціями організацій, що в свою чергу представляють різні сектори суспільства, які розрізняються у вигляді багатовимірної сукупності, але взаємодоповнюють один одного, і пересічних функціонально значущих полів МСП (для будь-якої пари або всіх трьох секторів), що створюють синергетичний «потенціал» МСП і знаходяться побічно під впливом відповідних полів кожного сектору. Партнери зовнішні (стейкхолдери) - це фізичні і юридичні особи, які зацікавлені у розвитку даного міста і здатні впливати на цей розвиток.
ТЕМА 12. МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ПЛАНІВ
Основні поняття та їх визначення Базовий моніторинг — виявлення нових проблем і небезпек до того, як вони стануть осмисленими на рівні управління. Громадська експертиза — це складова механізму демократичного управління державою, яка передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі. Динамічний моніторинг — коли підставою для експертизи служать дані про динаміку розвитку того або іншого об'єкта, явища або показника. Інформаційний моніторинг — структуризація, накопичення і розповсюдження інформації. Не передбачає спеціально організованого вивчення. Комплексний моніторинг — коли використовується декілька підстав для експертизи. Можна виділити три види моніторингу залежно від його цілей. Конкурентний моніторинг — коли як підстава для експертизи вибираються результати ідентичного обстеження інших систем. Моніторинг впровадження конкретних проектів — це складова загальної системи моніторингу Стратегії – дозволяє зрозуміти, яким чином ці проекти пов’язані з досягненням запланованих операційних цілей. Також відповідні показники є підставою для висновків, наскільки визначним є вплив проектів на очікуваний загальний стратегічний результат. Порівняльний моніторинг — коли як підстава для експертизи, вибираються результати ідентичного обстеження однієї або двох систем вищого рівня. Проблемний моніторинг — з'ясування закономірностей, процесів, небезпек, тих проблем, які відомі і суттєві з погляду управління. Система моніторингу — це система індикаторів, що відповідають основним стратегічним пріоритетам. Як правило їх розподіляють за рівнями стратегічного процесу на: індикатори продуктів, які дозволяють відстежувати прямі (так звані «матеріальні») результати; індикатори операційних цілей – наслідки реалізації стратегії для цільових груп; індикатори стратегічних пріоритетів – відповідно вплив стратегії на громаду, якість життя, сталий розвиток регіону.
4.Плани занять
4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Семінарські та практичні заняття з дисципліни застосовуються на всіх формах навчання. Метою семінарських і практичних занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих тем дисципліни. Поряд з цим під час деяких семінарських і практичних занять передбачається проведення модульного контролю, тобто перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу певного модуля дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі модульних тестів. Методику їх побудови та критерії оцінювання результатів тестового опитування наведено у розділі 9. На семінарські та практичні заняття виносяться лише найважливіші й найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно. При використанні літературних джерел слід брати до уваги, що всі вони, як правило, різняться за логічною побудовою навчального матеріалу, визначеннями економічних категорій тощо. Оскільки на заочній формі навчання обсяг годин, виділених на семінарські і практичні заняття, є незначним, то нижче подаються плани семінарських і практичних занять лише на денній та вечірній формах навчання. Плани семінарських занять для студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра зі спеціалізації «Менеджмент державних установ» ЗАНЯТТЯ 1 Тема 1. «Системна характеристика планування соціально-економічного розвитку міста» Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. ЗавданняСформувати компетентності:
ПЛАН ЗАНЯТТЯ 1. Визначити методологічні засади планування соціального та економічного розвитку. 2. Провести порівняльний аналіз підходів до планування соціально-економічного розвитку системи 3. Охарактеризувати методи планування. 4. Визначити територіальні особливості планування 5. Проведення вихідного контролю Інформаційне забезпечення [3,4,5,6,7,13,16]
ЗАНЯТТЯ 2 Тема 2. «Економіка міста як об’єкт планування» Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. ЗавданняСформувати компетентності:
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [1,2,3,4,5,7,9,13,19,22]
ЗАНЯТТЯ 3 Тема 3. «Галузі матеріального виробництва» Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. ЗавданняСформувати компетентності:
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [6,7,10,19]
ЗАНЯТТЯ 4 Тема 4. «Охорона природи та раціональне використання природніх ресурсів» Вид заняття. Семінар-дискусія ЗавданняСформувати компетентності: • аналізувати та систематизувати наукову інформацію • володіти методами аналізу показників природного потенціалу міста • здійснювати моніторинг основних показників природно охоронно діяльності міста • здійснювати експертно-аналітичну оцінку та відбір інформації для проведення розрахунків екологічного навантаження міста план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [7,10,19,21,22]
ЗАНЯТТЯ 5 Тема 5. «Трудові ресурси» Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. завданняСформувати компетентності:
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [7,10,19,21,22]
ЗАНЯТТЯ 6 Тема 6. «Соціальна сфера» Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. завданняСформувати компетентності:
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [7,10,19,21,22]
Заняття 7 Модельний тест №1 ЗАНЯТТЯ 8 Тема 7. «Основи територіального стратегічного планування» Вид заняття. Семінар-дискусія ЗавданняСформувати компетентності:
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [1,7,14,15,17,18,19]
ЗАНЯТТЯ 9 Тема 8. «Проявлення конкурентних переваг міст» Вид заняття. Семінар-мозковий штурм завданняСформувати компетентності:
план заняття
6. Провести аналіз конкурентного положення міста ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [8,11,15,22]
ЗАНЯТТЯ10 Тема 9. «Цільові орієнтири стратегічного планування соціально-економічного розвитку міста» Вид заняття. Семнар-розв’язання проблемних завдань завданняСформувати компетентності:
план заняття 1. Розкрити особливості визначення візії, місії, головної мета та цілей розвитку міста. 2.Визначити особливості побудови системи індикатори досягнення цілей. 3. Дати характеристику сутнісного наповнення системи індикаторів в залежності від цілей розвитку 4.Дослідити практику формулювання цільових параметрів стратегічних планів. 5. Провести наліз відповідності цілей розвитку міста його соціально-економічному стану. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [6,9,10,17,19,21]
ЗАНЯТТЯ 11 Тема 10. «Фінансове забезпечення реалізації стратегічних планів та бюджетне планування» Вид заняття. Семінар-мозковий штурм завданняСформувати компетентності:
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [6,7,17,19,20,22]
ЗАНЯТТЯ 12 Тема 11. «Засоби стратегічного партнерства влади та бізнесу» Вид заняття. Семінар-дискусія завданняСформувати компетентності:
план заняття 1.Визначти сутність та форми стратегічного партнерства. 2.Сформувати систему передумов, що визначають необхідність і ефективність взаємодії влади, бізнесу та громадськості у плануванні та реалізації планів розвитку міста. 3. Дати характеристику нормативно-правовим засадам стратегічного партнерства в Україні. 4. Дослідити досвід використання форм стратегічного партнерства з точки зору їх ефективності щодо розвитку міста. 5. Проведення вихідного контролю ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [1,6,23]
ЗАНЯТТЯ 13 Тема 12. «Моніторинг реалізації територіальних планів» Вид заняття. Семінар-розв’язання проблемних завдань завданняСформувати компетентності:
план заняття 1.Надати сутнісну характеристику системи моніторингу реалізації стратегії розвитку міста. 2. Визначити особливості проведення та врахування результатів громадського моніторингу. 3. Дослідити вітчизняний та зарубіжний досвід у формуванні механізмів моніторингу реалізації стратегій розвитку міста ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [1,2,3,6,9,10,19,21,22] ЗАНЯТТЯ 14 Модульний тест №2
4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ЗАНЯТТЯ 1 Тема 1. «Системна характеристика планування соціально-економічного розвитку міста» Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. ЗавданняСформувати компетентності:
ПЛАН ЗАНЯТТЯ 1. Визначити методологічні засади планування соціального та економічного розвитку. 2. Провести порівняльний аналіз підходів до планування соціально-економічного розвитку системи 3. Охарактеризувати методи планування. 4. Визначити територіальні особливості планування 5. Проведення вихідного контролю Інформаційне забезпечення [3,4,5,6,7,13,16] ЗАНЯТТЯ 2 Тема 2. «Економіка міста як об’єкт планування» Тема 3. «Галузі матеріального виробництва»
Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. ЗавданняСформувати компетентності:
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [1,2,3,4,5,7,9,13,19,22,6,7,10,19]
ЗАНЯТТЯ 3 Тема 4. «Охорона природи та раціональне використання природніх ресурсів» Тема 5. «Трудові ресурси» Вид заняття. Семінар-дискусія ЗавданняСформувати компетентності: • аналізувати та систематизувати наукову інформацію • володіти методами аналізу показників природного потенціалу міста • здійснювати моніторинг основних показників природно охоронно діяльності міста
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [7,10,19,21,22] ЗАНЯТТЯ 4 Тема 6. «Соціальна сфера» Тема 7. «Основи територіального стратегічного планування»
Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. Семінар-дискусія завданняСформувати компетентності:
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [1,7,10,14,19,21,22] ЗАНЯТТЯ 5 Тема 8. «Проявлення конкурентних переваг міст» Тема 9. «Цільові орієнтири стратегічного планування соціально-економічного розвитку міста»
Вид заняття. Семінар-мозковий штурм Семнар-розв’язання проблемних завдань завданняСформувати компетентності:
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [5,7,8,19,26,27,28,29,30, 31-45] ЗАНЯТТЯ 6 Тема 10. «Фінансове забезпечення реалізації стратегічних планів та бюджетне планування» Тема 11. «Засоби стратегічного партнерства влади та бізнесу» Вид заняття. Семінар-мозковий штурм. Семінар-дискусія завданняСформувати компетентності:
план заняття
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [1,6,7,17,19,20,22,23] ЗАНЯТТЯ 7 Тема 12. «Моніторинг реалізації територіальних планів» Вид заняття. Семінар-розв’язання проблемних завдань завданняСформувати компетентності:
план заняття 1.Надати сутнісну характеристику системи моніторингу реалізації стратегії розвитку міста. 2. Визначити особливості проведення та врахування результатів громадського моніторингу. 3. Дослідити вітчизняний та зарубіжний досвід у формуванні механізмів моніторингу реалізації стратегій розвитку міста 4. Модульний контроль ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [1,2,3,6,9,10,19,21,22]
4.3.Плани навчальної роботи студента заочної форми навчання у міжсесійний період На заочній формі навчання протягом семестру студент повинен набрати 100 балів
Система оцінювання знань студентів заочної форми навчання з дисципліни «Управління економічним потенціалом міста» має такий зміст:
У міжсесійний період студент має підготувати :
Методичні поради щодо підготовки звіту і тематика аналітичних завдань наведена у розділі 9.3. Індивідуальне завдання виконується у формі реферату, або есе. Методичні поради і тематика рефератів наведена у розділі 9.4. Методичні поради і тематика есе наведена у розділі 9.5. Студент має самостійно обрати форму індивідуального завдання, тему реферату або есе і погодити її з викладачем під час Дня заочника. Індивідуальна робота за власним вибором студента передбачає виконання таких видів робіт:
Студент має самостійно обрати форму індивідуальної роботи за власним вибором і погодити її з викладачем під час Дня заочника. В університеті передбачений обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту. Звіт про виконання аналітичного завдання має бути виконаний у письмовій формі відповідно до вимог, викладених у розділі 9.3. Індивідуальне завдання (реферат, есе, переклад тексту), а також звіт про виконання індивідуальної роботи за власним вибором виконуються в електронній формі. Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 6).
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студента (СРС) — це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРСє важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Самостійна робота студентів над дисципліною «Державне регулювання економіки» може включати різні форми,які визначаються робочою навчальною програмою залежно від мети, завдань та змісту дисципліни, зокрема:
Семінарські (практичні) заняття передбачають обов’язкове використання інноваційних технологій та проводитися у формах:
Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Всі завдання СРС поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студент зобов’язаний виконати під час опанування даної дисципліни (підготовка до семінарських занять, підготовка до модульної контрольної роботи тощо). До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів (написання реферату, есе тощо). Карта самостійної роботи студентів (Карта СРС)є основою організації СРС з кожної науки (дисципліни). Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних, контактних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. У тих випадках коли, семінарські (практичні, лабораторні) заняття мають тренувальний характер і передбачають виконання розрахункових робіт, набуття проектно-аналітичних здатностей, підготовку до виконання модульних контрольних робіт, проведення ділової гри, комплексного тренінгу тощо поточна робота на цьому занятті може не оцінюватися, а бути об’єктом діагностики навчальних досягнень на наступному семінарському (практичному, лабораторному) занятті. Карта самостійної роботи студентів є обов’язковою складовою робочої навчальної програми науки та «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни», що розміщуються на сайті університету. Студенти, що приступають до вивчення науки (дисципліни), на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента. До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації самостійної роботи:
Семінарське (практичне, лабораторне) заняття може об’єднувати декілька тем з науки. Для оцінювання знань студентів важливо визначити оптимальну кількість видів контролю і його форми в межах заняття так, щоб присутній на занятті студент мав реальну можливість заробити бали (за всіма видами контролю) на кожному занятті за умови належної підготовки.
Види самостійної роботи студентів та форми контролю
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ 6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ 6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
6.1.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з ДИСЦИПЛІНИ
6.1.2.1. Порядок та критерії оцінювання знань студентів Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу і його результатів у міжсесійний період, що здійснюється в ході аудиторних та індивідуальних занять і перевірки самостійно виконаних студентами завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, вироблених навичок здійснення економічних розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст тем, умінь публічно та письмово презентувати певний матеріал. 6.1.2.2.Об’єкти поточного контролю знань студентів денної і заочної форм навчання Поточний контроль здійснюється під час семінарських, практичних та індивідуальних занять. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів денної та вечірньої форм навчання є: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях; б) виконання розрахункових завдань; в) виконання модульних контрольних робіт г) виконання завдань для самостійної роботи. Навчальним планом передбачено 12 семінарських (практичних) занять. З них: 11 – занять відводиться на обговорення навчальних питань тем дисципліни; 1 – на проведення модульних контрольних робіт. 6.1.2.3.Оцінювання рівня знань та активності роботи на семінарських (практичних) заняттях Під час контролю виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягають: а) рівень знань, продемонстрованих у відповідях на семінарських (практичних) заняттях; б) зміст і результати контрольної роботи на розв’язок розрахункового завдання. Максимальна оцінка – 50 балів. Кількість балів, яку може набрати студент за відповіді на кожному семінарському (практичному) занятті, відображена у Карті самостійної роботи. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:
Ці бали викладач переносить у свій журнал, в журнал обліку роботи академічної групи та в систему електронного обліку поточної успішності студентів. Кількість балів, отриманих студентом на кожному семінарському (практичному) занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності. У разі відсутності студента на семінарських заняттях з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати завдання, передбачені планом семінарських занять, і одержати відповідні оцінки. Відпрацювання пропущених занять має відбутися до останнього семінарського (практичного) заняття під індивідуально-консультативної роботи викладача. 6.1.2.4.Індивідуальне завдання Максимальна кількість балів за виконання індивідуального – 10. Оцінювання здійснюється за такими критеріями: Шкала оцінювання індивідуальних завдань студентів
Реферат Реферат готується та оформлюється згідно до вимог, викладених у Методичних рекомендацій до виконання науково-дослідної роботи та оформлення її результатів. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ 1. Інститут стратегічного планування за сучасних умов розвитку економіки великих міст. 2. Стратегічне управління розвитку систем: історичний огляд. 3. Конкурентоспроможність та конкурентний імунітет території. 4. Сучасні рейтинги конкурентоспроможності територій: методологічний аналіз. 5. Передумови формування конкурентного імунітету території. 6. Формування моделі державно-приватного партнерства в стратегії розвитку міста. 7. Оцінка ресурсного потенціалу модернізації соціально-економічної системи міста. 8. Показники реакції міста на зміну зовнішніх умов. 9. Поняття і структура активів міста. 10. Промисловість сучасного міста та виклики ХХІ століття. 11. Соціально-культурна сфера як фактор підвищення конкурентоспроможності міста. 12. Державно-приватне партнерство в реалізації стратегії міста: напрями, проекти, інститути розвитку. 13. Ключові показники результативності економічних цільових програм 14. Ключові показники результативності соціальних цільових програм. 15. Традиційні та інноваційні напрямки стратегічного розвитку сучасного міста. 16. Соціо-еколого-економічні фактори стану урбанізованих територій. 17. Територіальна конкуренція в сучасному економічному просторі. 18. Унікальні переваги як критерії конкурентоспроможності міст. 19. Сучасна методологія управління реалізацією стратегії розвитку міст к соціально-економічних систем. 20. Стратегія соціально-економічного розвитку міста: сучасна практика та напрями вдосконалення планування 21. Теоретичні парадигми соціально-економічного розвитку міст. 22. Теорія управління стратегічним управлінням мегаполісом. 23. Особливості іноземних практик стратегічного управління містом. 24. Контролінг в системі стратегічного управління містом. 25. Типологія міст у стратегічному плануванні. 26. Особливості стратегічного планування розвитку міста. 27. Муніципальне управління: соціально-економічний розвиток міста. 28. Система індикаторів соціально-економічного розвитку міст: зарубіжний досвід. 29. Традиційні концепції стратегічного планування розвитку міст.
Есе Есе готується та оформлюється згідно до вимог, викладених у Методичних рекомендацій до виконання науково-дослідної роботи та оформлення її результатів. ТЕМАТИКА ЕСЕ 1. Модернізація економіки міста: методологічний підхід до визначення «полюсів зростання» 2. Промисловість м. Києва та виклики ХХІ століття 3. Особливості мегаполісу як об’єкту стратегічного планування. 4. Трансформація інституту міста. 5. Напрямки удосконалення інформаційного забезпечення територіального планування муніципального рівня. 6. Оцінка ефективності управління в муніципальних утвореннях. 7. Оцінка впливу фаз життєвого циклу на цільові орієнтири стратегічних планів. 8. Стратегічні орієнтири державного регулювання соціально-економічного розвитку муніципального утворення. 9. Трансакційні витрати та процес інвестування економіки міста. 10. Неформальні систем просування територій
Інші види індивідуальних завдань Окремими видами індивідуальних завдань з дисципліни є Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою і Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою проблематикою. Такі індивідуальні завдання видаються студентам за бажанням, як альтернатива виконанню реферату або есе. Проблематика літературних джерел визначається викладачем і погоджується зі студентом під час першого семінарського заняття. Оформлення Перекладу літературних джерел іншомовного походження і Реферування літературних джерел за заданою проблематикою здійснюється у такому ж порядку, як і оформлення реферату (есе). Виконані індивідуальні завдання підлягають презентації під час семінарських занять. 6.1.2.5.Модульні контрольні роботи Навчальний матеріал дисципліни «Стратегічне планування соціально-економічного розвитку міста» поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1-6 теми; другий – 7 – 12 теми. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування тем певного модулю. Контрольні роботи проводяться у формі тестів. Перша модульна контрольна робота проводиться на 6-му семінарському занятті; друга – на 12-му. Максимальна кількість балів за виконання кожної модульної контрольної роботи – 10. За результатами двох модульних контрольних робіт студент максимально може отримати 20 балів. Кожен модуль для студентів включають теоретичні та тестові питання, опрацювання проблемної ситуації. На денній формі навчання модульні завдання виконуються студентами в аудиторії під час семінарських (практичних) занять, На заочній формі навчання модульні завдання виконуються в аудиторії після закінчення семінарських (практичних) занять, які передують проведенню іспиту з даної дисципліни. Виконання кожного модульного тесту студентами денної форми навчання по спеціалізації «Менеджмент державних установ» оцінюється в діапазоні від 0 до 20 балів. Шкала оцінювання модульного завдання студентів
Зразок модульного завдання МОДУЛЬ Варіант Х Теоретичні питання 1. Форми та функції державно-приватного партнерства. 2. Конкурентоспроможність та конкурентоздатність міст. 3. Історичні основи формування системи довгострокового територіального планування. Тестові запитання 4. Які чинники визначають необхідність державного (суспільного) впливу на соціально-економічний розвиток соціально-територіальних спільнот? 5. Які задачі плану промислового виробництва міста? 6. Що таке генеральний план міста? 7. Які основні задачі планування трудових ресурсів? 8. Які верстви городян відносяться до економічно-активного населення? Проблемні ситуації 9. Визначити: середньорічну чисельність населення, коефіцієнти: народжуваності, смертності, життєвості, фертильності, природного приросту та середній темп росту і приросту населення, використовуючи наступні дані: на початок поточного року чисельність населення працездатного віку в області становила 1350 тис. осіб. Чисельність померлих упродовж року — 6,5 тис. осіб. Чисельність молоді, яка досягла у поточному році працездатного віку, — 34,5 тис. осіб. Чисельність осіб, які досягли пенсійного віку в поточному році, — 7,5 тис. осіб.
6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ 6.2.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Довідкова інформація:
6.2.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни
6.2.2.1. Контактні заняття
На заочній формі навчання розподіл балів за результати поточного контролю та та виконання завдань у міжсесійний період встановлений у співвідношенні 50 : 50:
Оцінювання роботи студента під час кожного контактного заняття здійснюється за такими критеріями:
6.2.2.2. Обов’язкові позааудиторні індивідуальні завдання та індивідуальна робота за власним вибором студента
У міжсесійний період студент заочної форми заняття має підготуватися до модульної контрольної роботи, а також:
В університеті передбачений обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту. Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 8.2.1). Оцінювання виконання завдань, що виконують у міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:
6.3. Приклади розрахункових завдань Розрахункове завдання №1. Оцінити поточне соціально-економічне положення міста на основі наведених статистичних показників. Розрахункове завдання № 2. На основі даних про структуру валової доданої вартості за видами економічної діяльності проявити основні тенденції розвитку економіки міста та проранжувати види діяльності за ступенем їх впливовості. Обґрунтувати стратегічні напрямки розвитку міста. Розрахункове завдання №3. На основі наведених статистичних даних визначити стадію циклічного розвитку міста. Розрахункове завдання №4. Проаналізувати бюджет міста. Дати характеристику його доходним та витратним статтям. Виявити потенційні джерела наповнення бюджету. Розрахункове завдання №5. Сформувати та заповнити зведену форму SWOT-аналізу. Розрахункове завдання №6. Оцінити конкурентний імунітет міста та визначити його конкурентоспроможність. Розрахункове завдання №7. Охарактеризувати якість життя населення міста за наданими параметрами. Оцінити рівень збалансованості економічних та соціальних орієнтирів стратегічного плану. Розрахункове завдання №8. Оцінити ефективність реалізації проекту за умови його реалізації: лише державою, державою та приватним сектором, державною та муніципальною владою, лише приватним сектором. Розрахункове завдання №9. Проранжуйте показники стратегічної конкурентоспроможності міста: інноваційна активність, якість освіти, якість інфраструктури, якість муніципального управління містом. Розрахункове завдання №10. Визначити: середньорічну чисельність населення, коефіцієнти: народжуваності, смертності, життєвості, фертильності, природного приросту та середній темп росту і приросту населення, використовуючи наступні дані: на початок поточного року чисельність населення працездатного віку в області становила 1350 тис. осіб. Чисельність померлих упродовж року — 6,5 тис. осіб. Чисельність молоді, яка досягла у поточному році працездатного віку, — 34,5 тис. осіб. Чисельність осіб, які досягли пенсійного віку в поточному році, — 7,5 тис. осіб. Розрахункове завдання №11. Розрахувати, як змінилась структура зайнятих в економіці у звітному періоді, якщо усього зайнятих у цьому періоді в галузях економіки було 24,32 млн. осіб, у тому числі у сфері матеріального виробництва — 14,2 млн. осіб, у сфері послуг 10,12 млн. осіб. Відповідно у попередньому періоді показники становили 15,5 та 10,6 млн. осіб.
6.4. ПІДСУМКОВА ОЦІНКА З ДИСЦИПЛІНИ
Результати поточної успішності оцінюється за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») та шкалою ECTS. Оцінка «зараховано» виставляється студенту, якщо він набрав 60 балів і більше. Оцінка «не зараховано» виставляється студенту, якщо він набрав менше 60 балів. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в двохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
7.1.Основна література
kiev4you.org/gif/genplan2025.pdf
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1621-15
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1602-14
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=9407&skl=7
7.2.Додаткова література
www.auc.org.ua
http://www.ukrstat.gov.ua
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||