|
|
Главная \ Методичні вказівки \ СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ Міністерство освіти і науки України Хмельницький національний університет
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ Міністерство освіти і науки України Хмельницький національний університет« Назад
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ Міністерство освіти і науки України Хмельницький національний університет 20.02.2015 16:38
Міністерство освіти і науки України Хмельницький національний університет
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до виконання
КУРСОВОЇ РОБОТИ
з дисципліни
«СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ» для студентів спеціальності «Управління персоналом і економіка праці»
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри управління персоналом і економіки праці Протокол № 1 від 30.09.2013 р.
2013
Вступ Курсова робота з дисципліни «Стратегічне управління людськими ресурсами» має важливе значення в підготовці спеціалістів з економічних дисциплін, вона виконується студентами після засвоєння відповідної дисципліни в повному обсязі, є різновидом наукової роботи, виконується самостійно згідно з розробленим планом. Курсова робота показує рівень підготовки студента з даної спеціальності, вміння використовувати літературні джерела і практичні матеріали, володіння методикою наукового дослідження. Курсова робота є самостійною роботою студента як за формою, так і за змістом, однак поради, зауваження і рекомендації керівника з поліпшення змісту роботи повинні враховуватися. У спірних випадках можна звернутися до завідувача кафедри і остаточно вирішити ті чи інші ускладнення, що виникли. Ринкові перетворення в суспільстві вимагають перегляду деяких традиційних важелів економічного управління, тому слід звернути увагу на нові тенденції в розвитку економіки на передову практику, зокрема в аспекті стратегічного управління людськими ресурсами.
1. Мета та завдання курсової роботи Курсова робота є складовою, яка визначає кваліфікаційний рівень підготовки фахівців і має за мету систематизацію, розширення та закріплення теоретичних і практичних знань, а також розвиток у студентів навичок самостійної роботи у вирішенні комплексу питань з удосконалення системи управління людськими ресурсами, як на макроекономічному рівні, так і на мікроекономічному рівні в аспекті управління персоналом з метою підвищення ефективності функціонування підприємств, підвищення ефективності господарських рішень, автоматизованої обробки економічної інформації. Курсова робота – це самостійне дослідження студента, яке дозволяє найбільш повно розкрити одержані ним в процесі навчання знання та вміння, показати спроможність їх використання для розв’язку конкретних питань в подальшій практичній роботі. Завдання курсової роботи полягає в тому, щоб студенти на підставі одержаних знань з гуманітарних, фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін розробили конкретні науково-теоретичні пропозиції й практичні рекомендації щодо вдосконалення організації управління персоналом підприємств. При цьому пропозиції щодо удосконалення окремих ділянок економічної роботи повинні супроводжуватись виявленням резервів підвищення ефективності господарської діяльності підприємств різних форм власності.
2. Основні вимоги до курсової роботи Кожний студент обирає і пише курсову роботу на окрему конкретну тему. Усі теми повинні бути висвітлені відповідно до сучасних завдань переходу до ринкових відносин економіки України. Написані курсові роботи студенти подають на кафедру управління персоналом і економіки праці. Викладач кафедри за десять днів від дня подачі чи дня прибуття в університет роботи рецензує і попередньо оцінює їх. Роботи, які не допущені до захисту, студентами доопрацьовуються згідно рецензії. Нові варіанти курсових робіт разом з незадовільно написаними подаються чи пересилаються на кафедру для повторного рецензування. Прийом курсових робіт припиняється за 5 днів до початку заліково-екзаменаційної сесії. Кожен студент, що починає виконувати курсову роботу, повинен уявляти основні вимоги, які пред’являються до неї. Це стосується рівня роботи, її змісту, структури, форм викладання матеріалу і оформлення. При цьому в роботі необхідно показати здатність самостійно узагальнювати літературні джерела, досвід в галузі економіки і організації виробництва, вміння пов’язувати теоретичні положення з практикою господарської діяльності. Найважливіша вимога до виконання курсової роботи – це самостійність її виконання, але необхідні також посилання на використаний матеріал. Неприпустимо переписування, копіювання, пряме відтворення цитат, чи окремих частин творів інших авторів без посилань на першоджерела. В роботі повинні знайти своє відображення закони, законодавчі акти, нормативні документи, регламентуючі процеси управління людськими ресурсами, а також діяльність підприємства (організації), які відносяться до теми дослідження. Приступити до написання курсової роботи можна лише тоді, коли достатньо вивчена відповідна література і опрацьовані відповідні виписки, а зміст роботи відповідно попередньо затверджений керівником. Курсова робота повинна включати такі складові: титульний аркуш (додаток А); зміст; вступ; теоретичний розділ; аналітичний розділ; рекомендаційний розділ; висновки; перелік посилань; додатки. Вступ містить такі структурні складові, як обґрунтування актуальності обраної теми, характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних, довідкових), формулювання мети і завдань роботи, визначення об'єкта, предмету, методології дослідження, інформаційної бази та практичного значення обраної теми. Наприкінці вступу курсової роботи подається її обсяг і структура. Обсяг вступу складає від 2 до 3 сторінок. Зміст основної частини розглядається в 3 розділах. В основній частині зміст теми повинен бути докладно і глибоко викладений у взаємозв’язку з конкретними матеріалами, які підтверджують теоретичні положення. У курсовій роботі слід показати, як дана проблема розв’язується в економічній літературі і практично вирішується на конкретному підприємстві, в установі чи організації. Теоретичний матеріал повинен супроводжуватись схемами, таблицями, рисунками тощо. Аналітичний розділ має містити ґрунтовний аналіз досліджуваної проблематики на основі статистичних даних, звітності підприємства й супроводжуватись відповідними розрахунками, встановленням залежностей с подальшим прогнозуванням розвитку явищ чи процесів. Кожна тема курсової роботи повинна бути досліджена і розроблена за такими напрямками: 1. Науково-теоретичні основи за досліджуваною тематикою. 2. Нормативні документи, що регламентують тему. 3. Встановлення проблематики за обраною тематикою курсової роботи та її ґрунтовний аналіз. 4. Встановлення напрямків подальшого вирішення поставленого завдання та пропозиції студента стосовно подальшого удосконалення стратегічного менеджменту людських ресурсів, які доцільно оформити окремим параграфом або розділом. У рекомендаційному розділі наводиться обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення тих сторін діяльності, проблемні елементи яких були виявлені в аналітичній частині. Пропозиції, що висловлюються в третьому розділі, повинні стосуватись тих проблем, які визначено за результатами аналізу в першому та другому розділах. Розділи курсової роботи закінчують короткими висновками обсягом до 1 сторінки. Загальні висновки повинні узагальнювати матеріал, бути конкретними, показувати існуючі проблеми та шляхи їх вирішення. Вони включають коротко і чітко сформульовані пропозиції щодо пошуку внутрішніх резервів підвищення ефективності стратегічного управління людськими ресурсами, а також обґрунтовують доцільність та ефективність застосування їх на практиці. Обсяг висновків від 3 до 4 сторінок. В кінці роботи наводиться перелік посилань.
3. Правила оформлення курсової роботи При виконанні курсової роботи студент повинен використовувати та керуватись основними правилами і положеннями з оформлення науково-методичних розробок, які викладені в таких нормативних та офіційних документах: 1 ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. 2 ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. 3 ГОСТ 7.9-95 Реферат и аннотация. Общие требования. 4 СОУ 207.01:2004 Текстові документи. Загальні вимоги. (Хмельницький національний університет). 5 СОУ 207.02:2008 Бібліографічний запис. Загальні вимоги та привила складання. (Хмельницький національний університет). Важливою вимогою до оформлення курсової роботи є грамотність оформлення, що підвищує його якість. У звіті не повинно бути граматичних та стилістичних помилок. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення зносок, переліку посилань. Курсову роботу виконують на аркушах формату А4 (210 мм ´ 297 мм). Залежно від особливостей і змісту звіт складають у вигляді тексту, рисунків, таблиць або їх сполучень. Курсову роботу виконують одним із таких способів: - машинним (за допомогою комп’ютерної техніки), використовуючи текстовий редактор MS Word, шрифт Times New Roman розміром 14, міжрядковий інтервал полуторний з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці, за умови рівномірного її заповнення; - рукописним – креслярським шрифтом з висотою літер і цифр не менше ніж 2,5 мм. Цифри і літери необхідно писати чорною пастою чи чорнилами. Окремі слова, формули, знаки, які вписують у текст, а також виконані рисунки мають бути чорного кольору. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіки) машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору. Текст треба писати, дотримуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий, нижній – не менше ніж 20 мм, правий – не менше ніж 10 мм. Абзаци в тексті починаються відступом, рівним п’яти знакам (1,25 см), що повинен бути однаковим упродовж усього тексту. У курсовій роботі жоден текст не повинен бути виділений напівжирним шрифтом. Текст курсової роботи повинен бути стислий, точний та логічно послідовний. Текст викладають, дотримуючись норм чинного українського правопису, використовуючи стиль ділового мовлення, придатний для службових документів. Треба користуватись усталеною лексикою, наявною в академічних словниках. Текст курсової роботи поділяють на розділи. Розділи можна ділити на підрозділи і пункти. Пункти можуть поділятися на підпункти. При поділі тексту на пункти і підпункти необхідно, щоб кожний пункт, підпункт мали завершену інформацію. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти потрібно нумерувати арабськими цифрами і записувати з абзацного відступу. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього документа і позначатися арабськими цифрами без крапки. Кожний розділ рекомендується починати з нової сторінки. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять. Якщо розділ чи підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується. Якщо текст поділяється тільки на пункти, їх треба нумерувати порядковими номерами в межах документа. Пункти можуть бути поділені на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту. Після номера підпункту крапку не ставлять. Сторінки курсової роботи і додатків треба нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього документа. Номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок, номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. Рисунки і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок документа. Розділи, підрозділи курсової роботи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки мають чітко і коротко відображати зміст структурного елемента. Заголовки розділів записуються великими літерами з абзацного відступу без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів треба починати з абзацного відступу, з великої літери без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути: - за машинного способу – не менше ніж два рядки; - за рукописного – 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу – два інтервали, при виконанні рукописним способом – 8 мм. Відстань між основами рядків заголовка приймають такою, як у тексті. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів; їх записують посередині сторінки великими літерами. Посилання у звіті на джерела треба зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками («…у роботах [1 – 5]…»). При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, рисунки, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях треба писати: «…у розділі 4», «…дивись 2.1», «…відповідно до 2.3.4», «…на рисунку 1.3», «(рисунок 5)», «…у таблиці 3.2», «…згідно з формулою (3.1)», «…у рівняннях (1.2) – (1.5)», «…у додатку Б» тощо. Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. При наборі формул слід використовувати редактор формул. Розмір: обычный 14 pt; крупний индекс 10 pt; мелкий индекс 8 pt; крупный символ 16 pt; мелкий символ 10 pt. Надрядкові і підрядкові індекси, показники степенів та ін. мають бути висотою не менше 2 мм. Символи величин і підрядкові та надрядкові індекси друкують похилим шрифтом; числа у числових значеннях величин і розмірності величин друкують прямим шрифтом. Не дозволяється розташовувати позначення одиниць поруч із формулою, що відтворює залежність між величинами чи між їхніми числовими значеннями у літерній формі. Пояснення до позначень і числових множників, якщо їх не було раніше в тексті, треба подавати безпосередньо під формулою.
Приклад Середній розряд робіт () може бути визначений за формулою: , (1.1) де – розряд робіт; – трудомісткість і-го виду робіт, нормо-год; – загальна трудомісткість робіт, приведена до 1-го розряду.
Пояснення кожного позначення, що міститься в формулі, треба подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено в формулі. Перший рядок пояснення треба починати з абзацу словом «де» без двокрапки. Після пояснення позначення через кому пишуть одиницю відповідної фізичної величини. Формули, які подають одна за одною і не відокремлюють текстом, відділяють комою і розташовують у стовпчик. Переносити формулу на наступний рядок необхідно тільки на знакові виконуваної операції, знак на початку наступного рядка повторюють. У разі перенесення формули на знакові множення застосовують знак «´». Формули, крім формул у додатках, треба нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку. Номер формули складають з номера розділу і порядкового номера формули в цьому розділі відокремлених крапкою. Формули в кожному додатку повинні мати окрему нумерацію, складену з літери позначення додатка та порядкового номера формули цього додатка, сполучених крапкою. У курсовій роботі зазвичай використовують таблиці для кращого унаочнення та зручності порівняння показників. Цифрові дані треба оформлювати як таблицю, що звичайно повинна мати форму, наведену на рисунку 1. На кожну таблицю має бути посилання в тексті, при посиланні треба писати слово «таблиця» із зазначенням її номера. Таблиці, крім таблиць додатків, треба нумерувати в межах розділу арабськими цифрами. У такому разі номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці в цьому розділі, відокремлених крапкою.
Таблиця ___ – _________________________ номер назва таблиці
Рисунок 1 – Ілюстрація оформлення таблиць у тексті
Таблиці кожного додатка нумерують окремо. Номери складають з літери – позначення додатка – та порядкового номера таблиці в додатку, відокремлених крапкою. Якщо таблиця належить до другого розділу, її позначають «Таблиця 2.1» або «Таблиця А.1», якщо вона наведена в додатку А. Назва таблиці повинна відображати зміст таблиці, бути конкретною і стислою. Якщо з тексту можна зрозуміти зміст таблиці, дозволено не давати їй назву. Назву таблиці пишуть з першої великої літери і розташовують над таблицею (починаючи над верхнім лівим кутом). Якщо частину таблиці перенесено на іншу або ту саму сторінку, назву подають тільки над першою частиною таблиці, над іншими її частинами подають тільки номер таблиці з таким написом (починаючи над верхнім лівим кутом, з першої великої літери): «Продовження таблиці _____» – на тій самій сторінці чи на подальших сторінках; «Кінець таблиці ____» – на тій самій чи на останній сторінці, де розміщено таблицю. Заголовки колонок та рядків таблиці треба писати з великої літери, підзаголовки колонок – з малої літери, якщо вони становлять одне речення із заголовком колонки, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовка чи підзаголовка крапку не ставлять. Переважна форма іменників у заголовках – однина. Заголовки колонок та текст рядків таблиці зцентровують чи зміщують ліворуч на нульову позицію, зважаючи на специфіку таблиці. Розділяти заголовки та підзаголовки боковика і колонок діагональними лініями не допускається. Горизонтальні та вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, дозволено не наводити, якщо це не ускладнює користування таблицею. Головку таблиці обов’язково відокремлюють лінією від решти таблиці. Заголовки колонок записують здебільшого паралельно рядкам таблиць. За потреби можна розташовувати заголовки колонок перпендикулярно до рядків. Таблицю залежно від її розміру подають відразу після тексту, де на неї посилаються, або якнайближче до першого посилання (на черговій сторінці), а за потреби – у додатку. Дозволено розташовувати таблицю вздовж довгого боку аркуша. Усі графічні матеріали (ескізи, діаграми, графіки, схеми, рисунки, креслення, фотознімки тощо) повинні мати однаковий напис «Рисунок». Рисунки треба розміщувати в документі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі рисунки мають бути посилання в тексті. Рисунки треба нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, крім додатків. Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка в цьому розділі, відокремлених крапкою. Рисунки кожного додатка мають окрему нумерацію, що складається з літери позначення додатка та порядкового номера рисунка в цьому додатку, відокремлених крапкою. Рисунки можуть мати назву, яка повинна відображати його зміст, бути конкретною і стислою. Назву рисунка пишуть з великої літери і розташовують під ним (рисунок 2). У пунктах або підпунктах звіту можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. За наявності в тексті переліків одного рівня підпорядкованості, на який у документі не посилаються, перед кожною його позицією ставлять дефіс. За наявності в тексті переліків різних рівнів підпорядкованості найвищим рівнем є перелік, який позначають малими літерами української абетки, середній рівень позначають арабськими цифрами, найнижчий – дефісом.
Рисунок 2.10 – Динаміка структури працівників ВАТ ХЗКПУ «Пригма-Прес» за 2011 – 2013 рр.
Рисунок 2 – Ілюстрація подання рисунків
Після цифри або літери, якою позначено певну позицію переліку, ставлять круглу дужку. Текст кожної позиції переліку треба починати з малої літери з абзацного відступу відносно попереднього рівня підпорядкованості. Між числовим значенням та позначенням одиниці фізичної величини має бути проміжок. Якщо в позначенні величини використано індекс, який є скороченням слів «номінальний» (ном.), «мінімальний» (мін.), «максимальний» (макс.) тощо, в індексі крапку не ставлять: , , тощо. Діапазон чисел у тексті позначають, використовуючи прийменники «від» і «до». Якщо в тексті наводять діапазон числових значень фізичної величини, позначення одиниці виміру треба наводити після обох меж діапазону. Якщо в тексті зазначають діапазон порядкових номерів, можна використовувати знак «тире». Не можна відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (подавати їх на різних рядках або сторінках). Дробові числа треба подавати як десяткові дроби, за винятком розмірів у дюймах, які треба записувати: , . Якщо неможливо подати числове значення як десятковий дріб, то дозволено записувати його як звичайний дріб в один рядок, через похилу риску. Множення чисел чи числових величин треба позначати знаком «·». Знаки «×», «*» чи будь-який інший знак використовувати не рекомендовано. У тексті звіту з виробничої практики дозволено вживати такі скорочення: - загальноприйняті скорочення: див. – дивись; номін. – номінальний; гран. відх. – граничне відхилення; мін. – мінімальне; макс. – максимальне та інші скорочення, які встановлено правилами української орфографії та ДСТУ 3582-97; - скорочення: абс. – абсолютний; відн. – відносний; с. – сторінка; р. – рік; грн – гривня; к. – копійка; ц. – ціна, тис. – тисяча; млн – мільйон; млрд – мільярд; шт. – штука; т – тонна; кг – кілограм; г – грам; км – кілометр; м – метр та інші скорочення, які вживають з числовими значеннями. Якщо в роботі прийнято особливу систему скорочення слів або назв, то перелік прийнятих скорочень повинен бути наведений у кінці документа в розділі «Позначення та скорочення». У курсовій роботі та супровідній документації до нього обов’язковим реквізитом є дата (підписання, затвердження, прийняття, реєстрування), яку оформлюють цифровим способом. Елементи дати наводять арабськими цифрами в один рядок у послідовності: число, місяць, рік. Рік, починаючи з 2000 року, зазначають повністю (до 2000 р. – двома останніми цифрами). Додатки до курсової роботи оформлюють як продовження документа. Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток В». Дозволено позначати додатки літерами латинської абетки, за винятком літер І та О. У разі повного використання літер української і (або) латинської абеток дозволено позначати додатки арабськими цифрами. Якщо в документі один додаток, його позначають «Додаток А». Кожен додаток повинен мати назву, яку записують симетрично відносно тексту з першої великої літери окремим рядком. Кожний додаток треба починати з нової сторінки із зазначенням зверху посередині сторінки слова «Додаток» із першої великої літери і його позначення. Текст кожного додатка можна поділити на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. У додатках розділи, підрозділи, пункти, підпункти, рисунки, таблиці та формули нумерують у межах кожного додатка. Перед номерами ставлять літерне позначення цього додатка. Сторінки, на яких розміщено додатки, мають наскрізну для усього документа нумерацію. Перелік джерел, на які є посилання в тексті, наводять в кінці звіту, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
4. Вибір теми курсової роботи Студенти вибирають тему курсової роботи самостійно відповідно до поданого переліку за номером по порядку згідно списку в журналі групи. Тема повинна мати теоретичну актуальність, а також практичну цінність. Обрана студентом тема не повинна бути вузькою, бо в такому випадку відсутні підстави для обґрунтованих висновків, а також надто широкою, бо це обмежить можливості студентів у поглибленому дослідженні теми. Теми затверджуються завідувачем кафедри і після цього їх назви не підлягають зміні, хоча допускаються уточнення непринципового характеру (уточнення редакції, деякі доповнення та ін.). Разом із затвердженням теми кафедра призначає за кожною курсовою роботою наукового керівника. На кафедрі розробляється графік консультацій з виконання курсових робіт і строки їх виконання за такими етапами: 1) обрання та затвердження теми курсової роботи; 2) підбір літератури; 3) підбір статистичних й практичних матеріалів; 4) написання роботи; 5) представлення виконаної роботи на кафедру; 6) захист курсової роботи.
5. Складання плану курсової роботи Складання плану – відповідальна частина підготовки курсової роботи. План роботи складається студентом самостійно, при цьому рекомендується представляти 2-3 варіанти плану науковому керівнику який допоможе обрати кращий з них, уточнити його окремі пункти. Скласти його необхідно після глибокого вивчення основної рекомендованої літератури. План повинен бути доцільним, а його розділи послідовно розкривати зміст теми. Одні розділи повинні бути основними, інші – другорядними. Керівник курсової роботи дає студентам первинну загальну консультацію, де в загальних рисах розповідає якими повинні бути плани з тієї чи іншої теми. Перед складанням плану рекомендується звернутися до викладача за вичерпною консультацією. Складання плану – процес творчий, тобто плани навіть до однієї і тієї ж теми можуть бути різними. Кожна робота повинна носити свій індивідуальний характер. Підготовлений студентом план дозволяє керівнику скласти уяву про рівень підготовки, ступінь ознайомлення з літературою, про логічне мислення і творчий потенціал студента. Крім того в курсовій роботі доцільно складати робочий план, в якому детально визначаються етапи виконання робіт та строки їх закінчення. Особливо детально слід висвітлювати хід виконання робіт по збору інформації (літературні джерела та практичні дані), її обробці та викладанню. План роботи повинен складатися з декількох питань, які розкривають зміст теми дослідження: - спочатку висвітлюються загальні питання, які потім конкретизуються; - наводяться факти на підтвердження тих чи інших гіпотез; - здійснюється критичний аналіз основних проблем; - робляться висновки та пропозиції.
6. Підбір літературних джерел В курсовій роботі допустимо використовувати всі наявні джерела інформації – як опубліковані, так і неопубліковані, літературу з питань філософії, економічної теорії, економічну та технічну літературу, нормативні матеріали, що регламентують економіку підприємства. Проте нормативну літературу необхідно критично оцінити на предмет доцільності впливу на практику господарювання підприємств в ринковій економіці. В основу дослідження слід покласти ті знання та вміння, які отримані в процесі навчання на лекційних і практичних заняттях, а також ті, які набуті з літературних джерел та практичної діяльності студента. Показником якості виконаної роботи є достатня кількість використаних джерел та посилання на них у тексті. При підборі літератури слід звернути увагу на визнані публікації провідних вчених – монографії, книги, підручники, навчальні посібники, брошури, статті в журналах і газетах. Мінімально допустима кількість літературних джерел для виконання роботи рекомендується на рівні 25 найменувань, а практичні джерела використовуються без обмежень.
7. Рецензування та захист курсових робіт Подана на кафедру курсова робота перевіряється науковим керівником. У рецензії на курсову роботу викладач звертає увагу на такі суттєві моменти: - рівень виконання роботи; - позитивні і негативні сторони дослідження; - за текстом робляться відмітки стосовно якості написання і суттєвих помилок; - дається загальна характеристика роботи; - робиться висновок про можливість допуску до захисту. Після рецензування робота повертається студенту. У випадках, коли робота виконана на низькому рівні і не відповідає вимогам, викладеним в даних методичних вказівках, вона повертається на доопрацювання. Студент вносить відповідні доповнення, зміни, ліквідує недоліки згідно з зауваженнями, зробленими в рецензії. Якщо робота до захисту не допускається, студент пише нову роботу на таку ж тему і обидва екземпляри роботи повторно здає на рецензію або з дозволу завідувача кафедри обирає іншу тему. Захист курсових робіт організовується у відповідності з графіком навчального процесу. Курсову роботу студент захищає в окремій аудиторії перед спеціально створеною для цього комісією, яка складається з двох-трьох осіб. При захисті роботи студент повинен глибоко розкрити актуальність і зміст теми, показати добрі знання досліджуваного об’єкта, обґрунтувати свої пропозиції. Після цього члени комісії можуть ставити питання з теми дослідження, методики виконання, збору матеріалів, змісту та самостійної роботи, конкретизації тих чи інших питань з метою виявлення ступеню оволодіння матеріалом. Оцінка виставляється одразу ж після захисту курсової роботи. Оцінка оголошується публічно і проставляється в екзаменаційній відомості і заліковій книжці. Захист курсової роботи без залікової книжки не допускається. Якщо студент отримав оцінку “незадовільно” – він може захищати її повторно, а коли знову отримає оцінку “незадовільно” він повинен обрати нову тему курсової роботи, затвердити її план, написати і здати на рецензію.
8. Рекомендована тематика курсових робіт 1. Формування концепції управління людськими ресурсами. 2. Перспективні моделі стратегічного менеджменту людських ресурсів. 3. Сучасна концепція філософії управління людськими ресурсами. 4. Сучасні методи та принципи управління людськими ресурсами. 5. Методологічні засади гуманістичного менеджменту в системі формування, розподілу й використання людських ресурсів. 6. Дослідження зарубіжних теорій управління: від управління персоналом до управління людськими ресурсами. 7. Мотиваційні концепції в системі стратегічного управління людськими ресурсами. 8. Мотивація ефективності праці та мотиваційна система управління. 9. Соціальна політика підприємства та її використання в управлінні персоналом. 10. Кадрова політика в стратегії управління людськими ресурсами. 11. Поведінкові аспекти діяльності персоналу в умовах кризи. 12. Стратегія і тактика антикризового управління персоналом. 13. Організація діяльності з антикризового управління персоналом. 14. Управління конфліктами в системі стратегічного менеджменту людських ресурсів. 15. Роль інвестицій в управлінні людськими ресурсами. 16. Концепція планування людських ресурсів в умовах ринку. 17. Роль корпоративної культури в управлінні людськими ресурсами. 18. Вплив корпоративної культури на процес управління людськими ресурсами організації. 19. Стратегічне планування людських ресурсів як головна умова функціонування підприємства. 20. Досвід державного економічного планування людських ресурсів в розвинених країнах. 21. Самоменеджмент як засіб стратегічного розвитку людських ресурсів. 22. Формування стратегії управління людськими ресурсами. 23. Особливості управління людськими ресурсами в зарубіжних компаніях. 24. Навчання і розвиток персоналу в аспекті стратегічного менеджменту людських ресурсів. 25. Розробка стратегії ефективного менеджменту людських ресурсів на сучасному підприємстві. 26. Застосування закону синергії в стратегічному управлінні людськими ресурсами. 27. Якість робочої сили як фактор конкурентоспроможності національної економіки. 28. Відтворення людських ресурсів України в сучасних умовах. 29. Еволюція менеджменту людських ресурсів. 30. Мотивація праці в управлінні людськими ресурсами. 31. Конкурентоспроможність і професійна підготовка працівників в умовах сучасних інтеграційних процесів. 32. Мотиваційний моніторинг як умова ефективного впливу на поведінку персоналу. 33. Соціальна політика підприємств в ринкових умовах. 34. Етика взаємовідносин та спілкування в управлінні персоналом 35. Роль трудових доходів у формуванні ефективної системи управління людськими ресурсами. 36. Соціальне партнерство та його роль в управлінні людськими ресурсами. 37. Людський розвиток - мета і критерій соціально-економічного прогресу. 38. Шляхи удосконалення управління людським капіталом підприємства 39. Конфлікти в системі управління персоналом. 40. Розвиток кар’єри як фактор ефективного управління людськими ресурсами підприємства.
9. Рекомендована література
Додаток А
Міністерство освіти і науки України ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра управління персоналом і економіки праці
курсова робота
з дисципліни «Стратегічне управління людськими ресурсами» на тему: «Формування концепції управління людськими ресурсами»
КРУПЕП 009039.00.00.00
2014 КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||