Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ

« Назад

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ 03.08.2015 08:17

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
Донецький національний університет економіки
і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра контролю і АГД

 

Т.Д. Косова, П.Н. Cухарев, І.А. Ангеліна

 


СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Методичні вказівки та завдання
для практичних та семінарських занять
для студентів спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит»
денної та заочної форм навчання

 

 


ДонНУЕТ
Донецьк
2013


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
Донецький національний університет економіки
і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра контролю і АГД

 

Т.Д. Косова, П.Н. Cухарев, І.А. Ангеліна


СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Методичні вказівки та завдання
для практичних та семінарських занять
для студентів спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит»
денної та заочної форм навчання

 


Затверджено на засіданні
кафедри контролю і АГД
Протокол №___від __________2013 р.

Схвалено навчально-методичною
радою ДонНУЕТ
Протокол №___від __________2013 р.

ДонНУЕТ
Донецьк
2013

УДК 65.011.1 (075.4)
ББК 65.053.012 я 73
С-90

Рецензенти:
Я.І. Глущенко – к.е.н., доцент кафедри коетроля і АГД;
Е.С. Гейер – к.е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку.

Косова Т.Д., Cухарев П.Н., Ангеліна І.А.
С - 90 Стратегічний аналіз: методичні вказівки та завдання для практичних та семінарських занять / Косова Т.Д., Cухарев П.Н., Ангеліна І.А. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2013. - 90с.

Методичні вказівки та завдання для практичних та семінарських занять розроблено для самостійного вивчення дисципліни магістрами спеціальності “Облік і аудит” відповідно до діючого навчального плану. Методичні вказівки містять програму дисципліни, методичні матеріали по опрацюванню лекцій в розрізі відповідних тем і модулів, завдання для практичних та семінарських занять, наведено перелік теоретичних питань відповідно до програми, тести для контролю знань за відповідними темами, тематику рефератів, наведено глосарій.

УДК 65.011.1 (075.4)
ББК 65.053.012 я 73


© Косова Т.Д., Cухарев П.Н., Ангеліна І.А., 2013
© Донецький національний університет економіки
і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2013
ЗМІСТ

Вступ ..................................................................................................... 4
I. Загальні положення………………………………………………... 5
II. Види і форми самостійної роботи магістрів……………………. 5
III. Форми контролю окремих видів самостійної роботи магістрів… 6
IV. Організація самостійної роботи магістрів …………………… 7
V. Індивідуальні навчально-дослідні завдання …………………… 8
VI. Критерії оцінювання знань магістрів ………………………… 10
VII. Орієнтований перелік питань для підготовки до екзамену…. 11
VIII. Система нарахування балів ……………………………….….. 13
IX. Методичні рекомендації по самостійному вивченню дисципліни «Стратегічний аналіз»………………………………….
14
Змістовий модуль 1. Стратегічний аналіз у системі управління підприємством………………………………………………………...
Тема 1. Стратегічний аналіз, його місце в управлінні економікою підприємства …………………………………………………………
14
Тема 2. Основи методології стратегічного аналізу ………………... 20
Тема 3. Стратегічний аналіз конкурентних позицій підприємства.. 24
Змістовий модуль 2. Стратегічний аналіз операційної і фінансової діяльності підприємства……………………………………………...
Тема 4. Аналіз стратегії виробничої діяльності підприємства …… 28
Тема 5. Стратегічний аналіз структури капіталу ………………….. 32
Тема 6. Стратегічний аналіз фінансової звітності і фінансових потреб.....................................................................................................
35
Змістовий модуль 3. Стратегічний аналіз інвестиційної діяльності
Тема 7. Стратегічний аналіз інвестиційної діяльності ……………. 38
Тема 8. Стратегічний аналіз як основа прийняття управлінських рішень………………………………………………………………….
42
X. Тести для підсумкового контролю знань ………………………. 46
XI. Критерії оцінювання знань……………………………………. 62
Глосарій ……………………………………………………………… 63
Література ............................................................................................. 87
Додатки .................................................................................................. 91

ВСТУП

Сьогодні економічні кадри підприємства повинні дедалі більше уваги приділяти розв’язанню стратегічних проблем, які зумовлюються перспективами розвитку підприємства. У цьому відношенні стратегічний аналіз посідає важливе місце в процесі підготовки і прийняття управлінських рішень, є невід’ємною частиною планування господарської діяльності підприємств усіх форм власності та господарювання.
Стратегічний аналіз посідає важливе місце в підготовці фахівців зі спеціальності “Облік і аудит”, освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр, тому що він дозволяє набути практичних навичок в проведенні аналітичних досліджень для обґрунтування стратегічних управлінських рішень.
Метою методичних вказівок з курсу “Стратегічний аналіз” є надання магістрам можливості оволодіти методикою та технікою проведення аналітичних досліджень для обґрунтування управлінських рішень.
Це дозволить їм опанувати основи методів підготовки, оцінювання, аналізу виробничої діяльності, структури капіталу, показників діяльності підприємства і прийняття інвестиційних рішень.
Методичні вказівки та завдання для практичних та семінарських занять складаються з розділів і передбачає послідовне вивчення інструментарію, методів та засобів, що використовуються при здійсненні стратегічного аналізу за модулями.
Методичні вказівки передбачають самостійне виконання магістрами практичних завдань, написання рефератів, складання конспекту лекцій з вибраної теми, а також здійснення самоконтролю рівня знань.
Запропоновані методичні вказівки конкретизують самостійну роботу магістрів для всебічного підвищення рівня знань, раціоналізації процесів підготовки, виконання і захисту самостійної роботи, єдності навчання та науково-дослідної роботи.

I. Загальні положення

Самостійна робота є невід’ємною частиною навчального процесу і основою пізнавальної діяльності магістратури. Робочою навчальною програмою на самостійну роботу магістрів по вивченню курсу «Стратегічний аналіз» виділено 70 годин.
Метою методичних рекомендацій є конкретизація самостійної роботи магістра для всебічного підвищення рівня знань, раціоналізації процесів підготовки, виконання й захисту самостійної роботи, єдності навчання та науково-дослідної роботи.
Самостійна робота (СРС) – це форма поза аудиторної організації навчального процесу, при якій магістром виконуються заплановані завдання під керівництвом викладача.
Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми курсу та послідовне формування у магістрів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.
Поточне оцінювання самостійної роботи магістрів здійснюється відповідно до порядку оцінювання знань магістрів ДонНУЕТ з урахуванням вимог Болонської декларації за такими об’єктами поточного контролю:
а) перевірка теоретичних знань;
б) перевірка виконання індивідуальних практичних завдань.

II. Види і форми самостійної роботи магістрів

При вивчені курсу «Стратегічний аналіз» виділяються такі основні види самостійної роботи:
- підготовка до поточних аудиторних занять;
- пошуково-аналітична робота;
- наукова робота;
- індивідуальні завдання.
Самостійна робота з курсу ««Стратегічний аналіз» включає такі форми СРС, які визначаються робочою навчальною програмою:

1.Підготовка до поточних аудиторних занять

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу (текстів лекцій);
- вивчення обов’язкової та додаткової літератури;
- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
- підготовка до семінарських, практичних занять;
- виконання домашніх завдань;
- підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю;
- вирішення і письмове оформлення задач;

2.Пошуково-аналітична робота

- пошук та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу;
- аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки;
- написання реферату (ессе) за заданою проблематикою курсу;
- аналітичний розгляд наукової публікації.

3.Наукова робота

- участь в наукових магістрських конференціях і семінарах;
- підготовка наукових публікацій;
- виконання завдань в рамках НДР кафедри.

4.Індивідуальні завдання

- виконання розрахункових робіт, оформлення звітів;
- аналіз практичних матеріалів;
- підготовка реферативних матеріалів з публікацій по тих чи інших проблемах, власних досліджень до олімпіад, конференцій.

III. Форми контролю окремих видів самостійної роботи магістрів

1.Підготовка до поточних аудиторних занять
1.1. Активна участь в різних видах аудиторних занять.
1.2. Перевірка правильності виконання домашнього завдання.
1.3. Складання конспекту лекцій з питань курсу, винесених на самостійне вивчення.
1.4. Написання модульної контрольної роботи.

2. Пошуково-аналітична робота
2.1. Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або індивідуальної консультаційної роботи (ІКР).
2.2. Перевірка правильності виконання завдань.
2.3. Обговорення (захист) матеріалів реферату (ессе0 під час аудиторних занять або ІКР.

3.Наукова робота
3.1. Доповіді на наукових магістрських конференціях і семінарах.
3.2. Обговорення з викладачем підготовлених матеріалів, подача в друк.
4.Індивідуальні завдання
4.1. Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або ІКР.
4.2. Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР.
4.3. Перевірка правильності виконання завдань.

IV. Організація самостійної роботи магістрів

1. Перелік завдань для СРС, форми її організації та звітності, терміни виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання завдань, визначаються робочою навчальною програмою дисципліни і включаються до карти самостійної роботи магістра (Додаток А).
2. Карта самостійної роботи магістра (КСРС) відображає перелік контрольних форм самостійної роботи, які необхідно виконати магістру з дисципліни, планові терміни її складання та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.
3. Викладач на першому занятті повинен проінформувати магістрів щодо організації самостійної роботи з курсу, термінів її виконання, кількості балів за кожен вид робіт, часу проведення консультацій, критеріїв оцінювання знань магістрів.
4. Всі завдання самостійної роботи з дисципліни поділяються на обов’язкові і вибіркові.
4.1. До обов’язкових належать завдання, які всі магістри повинні виконати обов’язково під час вивчення дисципліни:
- підготовка до семінарських і практичних занять;
- опрацювання текстів лекцій, методичної літератури;
- вивчення обов’язкової і додаткової літератури;
- виконання домашніх (розрахункових) завдань;
- написання реферату (ессе) за даною проблематикою;
- підготовка до модульних контрольних робіт.
4.2. До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен магістр може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів:
- аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій з проблематики курсу, магістерської роботи;
- формування аналітичних звітів за заданою тематикою і т. ін.
5. Для організації самостійної роботи по вивченню дисципліни кожен магістр повинен роздрукувати «Карту самостійної роботи магістрів» (Додаток Б).
6. Бали, одержані магістрами за виконання різних видів самостійної роботи, проставляються викладачем в «Журналі обліку поточної успішності магістрів».
7. Контроль за виконанням деяких видів виконаних робіт здійснюється викладачем під час планових занять і індивідуально-консультаційної роботи.
8. Індивідуально-консультаційна робота (ІКР) здійснюється викладачем (керівником курсу) відповідно до складеного кафедрою графіка, в якому визначено час проведення консультації та аудиторія.

V. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

1. Підготовка доповіді на наукову конференцію.
2. Підготовка статті в науковий збірник.
3. Участь у виконанні держбюджетної і госпдоговірної тем.
4. Підготовка реферату.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Стратегічний аналіз, його завдання та сфери застосування.
2. Використання аналітичних методів стратегічного аналізу в різних видах прогнозу.
3. Інформаційне забезпечення аналітичних оцінок відповідно до стратегії розвитку підприємства.
4. Стратегічний прогноз збуту продукції.
5. Стратегічний аналіз у системі ціноутворення.
6. Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошових потоків під час проведення стратегічного аналізу.
7. Ануїтет, його використання у стратегічному аналізі.
8. Методи стратегічної оцінки виробничої діяльності підприємства.
9. Прогнозована оцінка обсягу виробництва, її зв’язок зі стратегією підприємства.
10. Оцінка беззбитковості одно продуктового і багато продуктового виробництва.
11. Методи прогнозування прибутку підприємства.
12. Оцінка прогнозованих витрат виробництва.
13. Оцінка доданої вартості у стратегічному аналізі.
14. Аналіз стратегічної політики структури капіталу.
15. Стратегічна оцінка фінансового леверіджу.
16. Аналіз структури капіталу і фінансового ризику.
17. Оцінка оптимальної структури капіталу.
18. Прогнозоване моделювання фінансових показників відповідно до стратегії розвитку підприємства.
19. Прогнозування показників фінансової звітності на основі методу відсоткового відношення до продажів.
20. Прогноз матеріальних витрат виробництва.
21. Прогноз операцій по оновленню основних засобів і оренди майна.
22. Побудова моделі прогнозованої фінансової звітності.
23. Грошовий потік підприємства, його прогноз.
24. Використання результатів аналізу фінансового стану підприємства для стратегічних оцінок.
25. Оцінка грошових потоків під час визначення доцільності інвестицій.
26. Стратегія підприємства при інвестуванні в цінні папери.
27. Критерії дивідендної політики підприємства.
28. Визначення фінансових потреб підприємства та їх зв’язок зі стратегією його розвитку.
29. Інвестиційна стратегія підприємства і ризик.
30. Прийоми моделювання під час визначення ризику і доходності різних проектів.
31. Головні вимоги до формування портфеля інвестицій.
32. Стратегія фінансового розвитку і вибір інвестиційної політики.
33. Стратегічний аналіз діяльності підприємства в умовах
диверсифікації виробництва.
34. Оцінка факторів ринку та їх вплив на доцільність стратегічних інвестиційних рішень.

VI. Критерії оцінювання знань магістрів

Викладення дисципліни «Стратегічний аналіз» для слухачів магістерських програм відрізняється більшою практичною спрямованістю, що знаходить вираження у підвищенні ролі самостійної роботи магістрів і виконанні ними індивідуальних завдань на базі конкретних організацій. Це знаходить відбиток у специфічних особливостях оцінювання знань, умінь та навичок, яке може здійснюватися такими методами:
А. Виконання індивідуальних завдань.
Б. Проміжний тестовий контроль.
В. Підсумковий контроль.
А. Виконання індивідуальних завдань здійснюється послідовно за графіком відповідно до складності поданого матеріалу. Складання та захист індивідуальних завдань проводиться на консультаціях один раз на два тижні. Умовою допуску до проміжного тесту є своєчасне складання індивідуальних завдань з відповідних тем курсу.
Б. Проміжний тестовий контроль здійснюється у тестовій формі (тест включає 30 запитань одиничного, множинного, впорядкованого вибору) в терміни, передбачені графіком навчального процесу. Для оцінювання рівня відповідей магістрів на тестові завдання використовуються такі критерії:
- оцінка «відмінно» - від 26 до 30 правильних відповідей;
- оцінка «добре» - від 21 до 25 правильних відповідей;
- оцінка «задовільно» - від 15 до 20правильних відповідей;
- оцінка «незадовільно» - менше ніж 15 правильних відповідей.
В. Підсумковий контроль.
Умовою допуску до екзамену є отримана за виконання індивідуальних завдань протягом вивчення курсу сума в 35 балів, яка згідно з Положенням про критерії оцінювання знань магістр відповідає оцінці «задовільно».
Підсумковий контроль здійснюється за екзаменаційними білетами за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну чотирибальну шкалу для фіксації оцінки в нормативних документах вищих навчальних закладів, а - оцінка «добре» саме:
- оцінка «відмінно» - 90-100 балів;
- оцінка «добре» - 75-89 балів;
- оцінка «задовільно» - 60-74 балів.
Кожне завдання екзаменаційного білета оцінюється окремо за такою шкалою: 10; 5; 0 балів.
Для оцінювання рівня відповідей магістрів на теоретичні запитання з фахових дисциплін використовуються такі критерії:
- відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чинне володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментарієм, передбаченим програмами дисциплін, уміння використовувати їх для розв’язання як типових, так і нетипових практичних задач; виявлення творчих здібностей у розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;
- задовільному рівню (5 балів) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; засвоєння в основному інформації лекційного курсу; володіння необхідними методами, методиками та інструментарієм, передбаченим програмами; вміння використовувати їх для розв’язання типових задач із допущенням окремих незначних помилок;
- незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методами та інструментами з допущенням при їх використанні принципових помилок.
Для придбання підсумків роботи магістрів з курсу «Стратегічний аналіз» використовується середньоарифметична оцінка, тобто по кожному з трьох видів контролю виставляється загальна оцінка, яка підсумовується, на такій основі визначається загальна оцінка з курсу.

VII. Орієнтований перелік питань для підготовки до екзамену

1. Зміст і призначення стратегії підприємства у конкурентному середовищі.
2. Суть, зміст та завдання стратегічного аналізу. Сфера його застосування.
3. Стратегічний план діяльності підприємства.
4. Економічна стратегія як сукупність господарських та аналітичних дій.
5. Види стратегій та їх характеристика.
6. Прогнозування в діяльності підприємства: поняття, роль, види і методи.
7. Прогнозування обсягу виробництва та його методи.
8. Витрати виробництва та їх оптимізація.
9. Оцінка обсягів виробництва, орієнтованих на стратегію оптимізації фінансового результату.
10. Індуктивний і дедуктивний підходи у стратегічному аналізі.
11. Система методичних прийомів стратегічного аналізу.
12. Інформаційна база стратегічного аналізу.
13. Оцінка грошових потоків підприємства в стратегічному аналізі.
14. Характеристика методики SWOT-аналізу.
15. Ідентифікація та аналіз зовнішніх можливостей і загроз.
16. Аналіз сильних і слабких сторін підприємства.
17. Метод аналізу витрат і ланцюжка цінностей.
18. Зміст і сфера застосування бенчмаркінгу.
19. Характеристика основних етапів бенчмаркінгового проекту.
20. Стратегічний бенчмаркінг.
21. Методика дискримінантного аналізу.
22. Методика кластерного аналізу.
23. Аналіз секторів бізнесу підприємства (модель ВСG).
24. Аналіз конкурентних позицій підприємства (модель GE/McKinsey).
25. Матриця спрямованої політики (модель Shell/DPM).
26. Загальна характеристика моделі ADL.
27. Методика аналізу життєвого циклу за допомогою RONA.
28. Стратегічний аналіз показників фінансової звітності та його значення в управлінні бізнесом.
29. Методика стратегічного аналізу на основі проектованих фінансових звітів.
30. Аналіз статей проектованого звіту про фінансові результати.
31. Аналіз статей проектованого балансу.
32. Методика аналізу грошових потоків у довгостроковому періоді.
33. Стратегічний аналіз доцільності інвестицій у розвиток стратегічних господарських підрозділів.
34. Оцінка ануїтетів. Оцінка й аналіз цінних паперів.
35. Оцінка ризику в стратегії прийняття стратегічних управлінських рішень.
36. Методи і критерії прийняття стратегічних управлінських рішень.
37. Стратегічний аналіз і прийняття рішень в умовах визначеності.
38. Стратегічний аналіз і прийняття рішень в умовах обмеженої інформації та невизначеності.
39. Особливості прийняття стратегічних рішень за допомогою ймовірнісного підходу.


VIII. Система нарахування балів

п/п Види робіт Бали
1.

 

 

 


2.

 

 


Види робіт за модулями
1.1. Підготовка до семінарських, практичних занять
1.2. Виконання домашніх (розрахункових) завдань
1.3. Написання реферату (ессе) і його захист
1.4. Виконання модульних контрольних робіт
Наукова робота
2.1. Участь у наукових конференціях
- ДонДУЕТ
- за межами вуза
2.2. Підготовка наукових публікацій (копія публікації)
2.3. Участь у всеукраїнських конкурсах наукових магістрських робіт (диплом, грамота)
2.4. Участь у держбюджетних і госпдоговірних темах кафедри (науковий звіт)

2

5

5
5 за модуль

4
6

5

8

10
3.

 

 


4.

Виконання всіх видів робіт за модулями:
3.1. Модуль 1
3.2. Модуль 2
3.3. Модуль 3
Усього за модулями
Підсумковий модульний контроль у формі іспиту
Усього

10
20
10
40

60
100

IX. Методичні рекомендації по самостійному вивченню
дисципліни «Стратегічний аналіз»

Змістовий модуль 1. Стратегічний аналіз у системі управління підприємством

Тема 1. Стратегічний аналіз, його місце в управлінні економікою підприємства

Концептуальні засади стратегічного аналізу. Суть, зміст та завдання стратегічного аналізу, сфера його застосування. Економічна стратегія як сукупність господарських дій, спрямованих на ефективну виробничу, збутову, фінансову та інші види діяльності підприємства.
Аналітичні методи збуту. Розробка та оцінка багатоваріантних прогнозів відповідно до стратегії розвитку підприємства. Інформаційна база стратегічного аналізу. Умови, фактори, можливості макросередовища і мікросередовища, в яких здійснюється господарська діяльність підприємства.
Оцінка та аналіз грошових потоків в стратегічному аналізі підприємства. Фактор часу в оцінці теперішньої і майбутньої вартості грошових потоків, цінних паперів, в інвестиційній діяльності.
Ануїтет, його різновиди і використання в стратегічному аналізі.

Питання для самоконтролю знань
1. В чому полягає суть стратегічного аналізу?
2. Значення стратегічного аналізу?
3. Що означає термін “стратегія”?
4. Які визначення стратегії в контексті економіки і управління Ви можете навести?
5. Що таке корпоративна, ділова, функціональна і операційна стратегія?
6. Які стратегії можна виділити за функціональною ознакою?
7. Які стратегії можна виділити залежно від стадії життєвого циклу бізнесу?
8. Що означає термін “економічна стратегія”?
9. У чому полягають стратегії мінімальних витрат, диференціації і зосередження?
10.Які переваги і недоліки мають стратегії вузької спеціалізації і
диверсифікації?
11.Яка мета і особливості складання стратегічного плану
діяльності підприємства?
12. Які Ви знаєте підходи до формування стратегічного плану?
13. Методи стратегічного аналізу середовища підприємства.
14. Характеристика методу SWOT-аналіза.
15. Можливості використання методу аналіза витрат і ланцюжка цінностей в стратегічному аналізі.
16. Характеристика методу оцінки конкурентоспроможності підприємства.
17. Що є джерелом інформаційної бази стратегічного аналізу?
18. Способи формування інформаційної бази стратегічного аналізу?
19. Що означає грошовий потік?
20. Приведіть приклади руху грошових коштів унаслідок операційної, інвестиційної, фінансової діяльності.
21. Оцінка майбутньої вартості грошових коштів.
22. Оцінка теперішньої вартості грошових коштів.
23. Оцінка ануїтетів.

Тести для перевірки знань

1. Стратегія – це:
а) комплексний план діяльності підприємства, сформований для досягнення довгострокових глобальних цілей підприємства;
б) дослідження плану дій, яке розвиває перевагу у бізнесі;
в) обережне дослідження плану дій для задоволення споживачів.

2. Реальна стратегія складається з:
а) комплексу стратегічних планів;
б) маркетингової, виробничої і фінансової стратегій;
в) продуманих цілеспрямованих дій та реакції на непередбачений розвиток подій і на конкуренцію, що зростає.

3. Стратегія найвищого рівня для компанії і сфер її діяльності в цілому це:
а) функціональна стратегія;
б) корпоративна стратегія;
в) операційна стратегія.

4. Виробнича стратегія розробляється відповідно до:
а) фінансової стратегії;
б) організаційної стратегії;
в) корпоративної стратегії.

5. Стратегія спрямована на створення своїх власних конкурентних переваг, яких не має лідер у галузі, це:
а) стратегія послідовника;
б) стратегія претендента;
в) стратегія новачка.

6. Стратегія скорочення передбачає:
а) комплексні дії щодо поступового згортання бізнесу який перейшов у завершальну стадію життєвого циклу;
б) здійснення вибіркового інвестування і утримання балансу між витратами і доходами;
в) вибір цільових сегментів інвестування, науково-дослідні розробки та інновації.

7. Стратегія яка полягає у прагненні досягти мінімуму сукупних витрат на одиницю продукції і отримати прибуток вище середнього у галузі, це:
а) стратегія диференціації;
б) стратегія зосередження;
в) стратегія мінімальних витрат.

8. Стратегічний план підприємства складається для:
а) допомоги акціонерам (власникам) отримати уявлення про стратегію, яка обрана керівником;
б) надання менеджерам різного рівня інформації про стратегічні наміри вищого керівництва;
в) допомоги підприємству максимально використати можливості у середовищі, що постійно змінюються.

9. Вивчання навколишнього середовища є початковим етапом підготовки стратегічного плану за умови застосування:
а) оптимізаціного підходу;
б) підходу “від досягнутого”;
в) адаптаційного підходу.

10. Стратегічний аналіз – це:
а) система і механізм стратегічного управління активами і капіталом
підприємства;
б) спосіб дослідження і перетворення бази даних, одержаних внаслідок аналізу середовища, на стратегію підприємства;
в) багатоплановий процес управління для досягнення довгострокових цілей підприємства.

11. Предметом стратегічного аналізу є:
а) позитивні і негативні фактори, які впливають на економічне становище підприємства у близькому майбутньому;
б) організаційні, економічні та інформаційні ресурси та можливості, які розглядаються з погляду зміцнення позицій на ринку у довгостроковому аспекті;
в) трудові, фінансові і матеріальні ресурси підприємства, а також господарські процеси і чинники, які на них впливають, для оцінки поточного стану підприємства.

12. Першим процесом стратегічного управління є:
а) аналіз середовища;
б) визначення місії і цілей фірми;
в) розробка стратегій фірми.

13. Методи: SWOT-аналіз, аналіз ланцюжка цінностей, оцінка конкурентоспроможності використовуються для:
а) стратегічного аналізу продукту;
б) стратегічного фінансового аналізу;
в) стратегічного аналізу середовища.

14. Вивчення впливу економіки держави, правового регулювання, політичних процесів, природних умов і ресурсів, соціальних аспектів на стратегію розвитку підприємства – це:
а) стратегічний аналіз мікросередовища;
б) стратегічний аналіз макросередовища;
в) стратегічний аналіз безпосереднього оточення.

15. Майбутня вартість грошових потоків – це:
а) вартість на сьогодні майбутніх надходжень грошових коштів з поправкою на ризик;
б)вартість інвестованих в справу грошових коштів через визначений
проміжок часу з урахуванням встановленої ставки відсотка;
в) надходження, здійснювані за рівні проміжки часу протягом певного періоду часу.

16. Результатом стратегічного аналізу є:
а) системна модель зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;
б) стратегічні зони господарювання, сектори бізнесу або окремі продукти;
в) напрямки функціонування і розвитку підприємства.

17.Стратегічне прогнозування виконує дві головні функції:
а) планування, регулювання;
б) передбачення, розпоряджувальна;
в) координації, контролю.

18.Комплексний план діяльності підприємства, який розробляється на основі творчого науково обґрунтованого підходу і призначається для досягнення довгострокових глобальних цілей підприємства:
а) стратегічне управління;
б) стратегічний аналіз;
в) стратегія.
Практичні завдання до теми 1

Практичне завдання 1. Аналіз грошових потоків підприємства для прийняття стратегічних рішень.
Ситуація 1.1. Є дані про грошові потоки:
Необхідно розрахувати для кожного потоку його майбутню вартість при Іс = 12 % для двох випадків:
Потік Рік
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
А 200 200 200 200 200
Б 800 - - - -
В - - - - 1450
Г 300 400 200 400 350
а) потоки мають місце на початку року;
б) потоки мають місце в кінці року.

Ситуація 1.2. Підприємство реалізувало товарів і послуг на суму 750 000 грн. Собівартість проданого товару і послуг – 514 000 грн., в тому числі амортизаційні відрахування – 20 000 грн. Податок на прибуток становить 107594 грн.
Визначити суму грошового потоку і пояснити його значення в управлінні та прогнози господарської діяльності підприємства.

Ситуація 1.3. Аналізується два варіанти накопичення коштів за схемою ануїтету постнумерандо, тобто находження грошових коштів здійснюється наприкінці відповідного часового інтервалу:
Варіант 1: роблять внесок на депозит 700 грн. кожні півроку за умови, що банк нараховує 16 % річних з піврічним нарахуванням відсоток.
Варіант 2: здійснюється щорічний внесок у розмірі 1150 грн. на умовах 10 % річних за умови щорічного нарахування відсотків.
Необхідно визначити:
- яка сума коштів буде на рахунку через одинадцять років при реалізації кожного з планів? Який варіант привабливіший?
- чи зміниться ваш вибір, якщо відсоткова ставка у варіанті 2 буде зменшена до 8 % ?

Ситуація 1.4. З метою реконструкції основного виробництва компанія А залучила банківський кредит на 5 років у розмірі 200 000 грн. на 12 % річних, які нараховуються за схемою складних відсотків на непогашений залишок. Повертати треба однаковими сумами наприкінці кожного року. Визначте величину кожного року.

Ситуація 1.5. Фізична особа позичила на шість років 25650 грн. під 10 % річних, що нараховуються за схемою складних відсотків на непогашений залишок. Повертати треба однаковими сумами наприкінці кожного року.
Необхідно визначити, яка частина основної суми боргу буде погашена за три перші роки.

Ситуація 1.6. З метою розширення виробництва мале підприємство А залучило кредит на сім років у розмірі 310 100 грн. під 14 % річних. Повертати треба однаковими сумами на початку кожного року.
Необхідно визначити загальну суму відсотків до сплати.

Ситуація 1.7. Фізична особа протягом дев’яти років щорічно вкладає по 5000 грн. в облігації з купонною доходністю 13 % за схемою пренумерандо.
Чому дорівнюватиме сума до отримання в кінці періоду?

Ситуація 1.8. Ураховуючи прогнозні дані щодо обсягів реалізації продукції, підприємству А з метою розширення виробництва необхідно через сім років придбати виробниче приміщення, для чого необхідно мати 450500 грн. Найбільш безпечним способом накопичення є придбання без ризикованих державних цінних паперів, у які підприємство має намір щорічно вкладати кошти за схемою постнумерандо.
Необхідно визначити величину цих внесків, якщо даний вид цінних паперів генерує річний дохід за ставкою 14 % при піврічному нарахуванні відсотків.

Тема 2. Основи методології стратегічного аналізу

Загально-методичні основи стратегічного аналізу: індукція, дедукція, різновиди цих методів. Система методичних прийомів стратегічного аналізу. Якісні методи прогнозування.
Індивідуальні та колективні експертні методи прогнозування, метод написання сценарію. Правила Дельфі. Кількісні методи прогнозування. Методи екстраполяції, моделювання, регресійний аналіз, методи економетрічного моделювання.колективного експертного дослідження. Метод
Інформаційна база стратегічного аналізу. Сканування середовища, моніторинг середовища, прогнозування майбутнього стану середовища.

Питання для самоконтролю знань

1. Які загальнонаукові методичні прийоми застосовуються у стратегічному аналізі?
2. Що таке узагальнювальна і каузальна індукція?
3. Що таке нуклеарна і консеквенціальна дедукція?
4. Які прикладні методичні прийоми стратегічного аналізу Ви знаєте?
5. Перелічіть і дайте характеристику якісним методам прогнозування?
6. Які кількісні методи прогнозування Ви можете назвати?
7. Як потрібно проводити аналіз часових рядів?


Тести для перевірки знань

1. При проведенні кластерного аналізу ступінь подіб¬ності при виборі змінних не може визначатися за допомогою:
а) евклідової відстані;
б) коефіцієнта кореляції;
в) коефіцієнта асоціативності;
г) методу відстані від еталону.

2. Який з наведених методів є найкращим для оцінки ре¬зультатів кластерного аналізу і перевірки обґрунтованості рішень:
а) тести значимості для ознак, необхідних при складанні кластерів;
б) повторна вибірка;
в) тести значимості для зовнішніх ознак;
г) процедури Монте-Карло.

3. Який з наведених методів прогнозування є якісним:
а) метод рухомого середнього;
б) метод інтерв'ю;
в) побудова трендів;
г) методи екстраполяції.

4. Які з наведених нижче методів прогнозування є кількісними:
а) матричне моделювання;
б) метод написання сценарію;
в) метод експертних оцінок;
г) метод Дельфі.

5. Сукупність усіх можливих значень випадкових змінних описується:
а) вибіркою;
б) генеральною сукупністю;
в) стратифікованою сукупністю;
г) вірної відповіді немає.
6. Регресійний аналіз застосовується при прогнозу¬ванні:
а)на короткострокову перспективу;
б)на короткострокову і середньострокову перспективу;
в)середньострокову і довгострокову перспективу;
г)довгострокову перспективу.

7. Який з наведених методів не використовується для прогнозу на короткострокову перспективу:
а) регресійний аналіз;
б) метод рухомого середнього;
в) метод експоненціального згладжування;
г) методи математичного моделювання.

8. Відповідно до якого значення Z- рахунку Альтмана у підприємства виникає висока загроза банкрутства:
а)до 1,8;
б)від 1,8 до 2,7;
в)від 2,8 до 2,9;
г)понад 3,0.

9. Метод Z-рахунку Альтмана належить до:
а) експертних оцінок;
б) графічних методів діагностики загрози банкрутства;
в) багатомірних статистичних моделей;
г) рейтингових систем оцінки.

Практичні завдання до теми 2
Завдання 2.1. Охарактеризувати умови і методику засто¬сування матриці "Важливість / Результативність":
- мета;
- фактори важливості;
- фактори результативності;
- способи побудови матриці;
- етапи аналізу за її допомогою.

Завдання 2.2. Розкрити сутність, мету та умови використання:
- дискримінантного аналізу;
- кластерного аналізу.

Завдання 2.3. Розкрити зміст, оцінити переваги і недолі¬ки наведених нижче методів прогнозування:
- дискримінантний аналіз;
- факторний аналіз;
- компонентний аналіз;
- кластерний аналіз;
- регресійний аналіз.

Завдання 2.4. Розкрити наступні поняття (методи) з фор-мулюванням та обґрунтуванням практичних аспектів:
- канали розподілу;
- матриця відстаней;
- вибірка;
- екстраполяція;
- моделювання;
- часові ряди;
- дерево цілей.

Завдання 2.5. Надати характеристику якісних методів прогнозування, оцінити їх переваги і недоліки:
а) методи індивідуальних експертних оцінок:
- метод написання сценарію;
- метод "інтерв'ю";
б) методи колективних експертних оцінок:
- метод Дельфі;
- "мозкова атака";
- метод "комісії".

Завдання 2.6. Надати характеристику кількісних методів прогнозування, оцінити їх переваги і недоліки:
а) методи екстраполяції:
- метод найменших квадратів;
- метод рухомих середніх;
- метод експоненціального згладжування;
б) методи кореляційно-регресійного анлізу:
- методи кореляції трендів;
- метоли регресійного аналізу;
в) методи моделювання:
- структурне моделювання;
- сітьове моделювання;
- матричне моделювання.

Завдання 2.7. Визначити й описати кризові фактори:
- за місцем виникнення;
- за наслідками;
- за ступенем впливу;
- за часом дії;
- за ступенем взаємообумовленості;
- за визначенням.
-
Завдання 2.8. Навести приклади кризових факторів і оцінити їх практичний аспект для вітчизняної економіки:
а) міжнародні кризові фактори:
- загальноекономічні;
- політичні;
- пов'язані з діяльністю іноземних партнерів;
б) національні кризові фактори:
- демографічні;
- економічні;
- політичні;
- соціальні;
- науково-технічні;
- природні.

Завдання 2.9. Розкрити методичні засади використання наведених нижче методів та обґрунтувати умови їх викори¬стання для діагностики загрози банкрутства:
- розрахунок показників-індикаторів кризового стану;
- побудова балансових моделей;
- побудова матриць фінансової рівноваги;
- побудова графіків;
- побудова статистичних моделей;
- експертні методи;
- побудова рейтингових систем.

Тема 3. Стратегічний аналіз конкурентних позицій підприємства

Бенчмаркінг як метод конкурентного аналізу. Бенчмаркінговий проект. Завдання бенчмаркінгу і застереження щодо йо¬го проведення.
Процес бенчмаркінгу та його етапи - плануван¬ня, дослідження, спостереження і збирання інформації, аналіз, адаптація, вдосконалення.
Функції і завдання робочої групи бенчмаркінгу. Фактори успіху та індикатори досягнення по¬ставлених цілей. Види партнерів по бенчмаркінгу, їхні перева¬ги і недоліки. Кількісні оцінки і рейтинг у процесі бенчмаркін¬гу. Особливості проведення стратегічного бенчмаркінгу.
Питання для самоконтролю знань

1. Що таке бенчмаркінг? Яким повинен бути бенчмаркінг і яким він не повинен бути?
2. Яка різниця між операційним і стратегічним бенчмаркінгом?
3. Назвати п’ять генерацій бенчмаркінгу і дати характеристику кожної з них.
4. Що таке бенчмаркінговий проект? Які його етапи ви можете назвати?
5. Які дії повинна виконувати робоча група бенчмаркінгу на етапі планування?
6. Що потрібно зробити в процесі бенчмаркінгу на етапі дослідження?
7. Як проводиться аналіз зібраних даних і будується профіль бенчмаркінгу підприємства?
8. У чому полягає зміст етапів адаптації і вдосконалення бенчмаркінгового проекту?
9. Як проводиться стратегічний бенчмаркінг? У чому полягають особливості вибору показників та їх інтерпретації в процесі здійснення стратегічного бенчмаркінгу?

Тести для перевірки знань

1. Який з наведених нижче параметрів належить до внутрішніх при побудові матриці стратегічного вибору:
1) характеристики ринку;
2) завоювання частки ринку;
3) відносини з покупцями;
4) ступінь децентралізації.

2. До основних способів формування конкурентних переваг не належать:
1) нарощування обсягу випуску;
2) зниження витрат;
3) підвищення якості;
4) поліпшення сервісу.

3. При виявленні конкурентних переваг звичайно ви-користовується:
1) аналіз внутрішніх факторів росту підприємства;
2) аналіз трендів ринку і перспектив розвитку з урахуван¬ням зміни технологій і
структури ринку;
3) аналіз потенціалу ринку і перспектив розвитку при не¬змінності технологій і
структури ринку;
4) аналіз дій конкурентів при зміні технологій і структури ринку.

4. Для показника конкурентоспроможності характер¬ні наступні ознаки:
1) порівняльний характер;
2) динамічність;
3) правильні відповіді 1 і 2;
4) стійкість.
5. Еталонним вважається підприємство, яке:
1) має найбільші конкурентні переваги серед групи оціню¬ваних підприємств;
2) має максимальні показники серед групи оцінюваних підприємств;
3) має показники, що наближуються до 1;
4) вірної відповіді немає.
6. Виявлення та визначення характеру взаємозв'язків між процесами у різних компаніях і побудова прогнозів на перспективу - це завдання:
1) етапу планування бенчмаркінгового проекту;
2) етапу дослідження бенчмаркінгового проекту;
3) етапу аналізу бенчмаркінгового проекту;
4) етапу адаптації бенчмаркінгового проекту.

7. Конкурентний аналіз особливостей продукту нале¬жить:
1) реверсивному бенчмаркінгу;
2) конкурентному бенчмаркінгу;
3) процесному бенчмаркінгу;
4) глобальному бенчмаркінгу.

Практичні завдання до теми 3
Завдання 3.1. Визначити і охарактеризувати основні ета¬пи аналізу загальної ситуації і конкуренції у галузі:
- мета і зміст аналізу;
- економічна характеристика середовища;
- оцінка ступеня конкуренції;
- рухомі сили конкуренції;
- фактори успіху.

Завдання 3.2. Розкрити наступні поняття з формулюван¬ням та ґрунтуванням практичних аспектів:
- конкурентоспроможність;
- конкурентне середовище;
- потенціал підприємства;
- бачення;
- комплексна оцінка вартості підприємства.
Завдання 3.3. Охарактеризувати поняття "бенчмаркінг":
- зміст;
- види;
- рівні;
- генерації.

Завдання 3.4. Визначити мету, завдання, методику етапів бенчмаркінгового проекту:
- планування;
- дослідження;
- спостереження і збір інформації;
- аналіз;
- адаптація (інтеграція);
- вдосконалення.

Завдання 3.5. Надати характеристику стратегічному бенчмаркінгу:
- цілі;
- задачі;
- процедура організації;
- методика проведення.

Змістовий модуль 2. Стратегічний аналіз операційної і фінансової діяльності підприємства

Тема 4. Аналіз стратегії виробничої діяльності підприємства

Обсяг виробництва, його прогнозування. Методи визначення оптималь-ного обсягу виробництва. Виробнича функція, її значення в стратегічному аналізі обсягів виробництва.
Витрати виробництва, їх оптимізація. Оцінка обсягів виробництва, орієнтованих на стратегію максимізації прибутку, мінімізацію витрат або припинення діяльності.

Питання для самоконтролю знань
1. Що таке прогнозування ?
2. Роль і завдання прогнозування в умовах ринкової економіки.
3. Суть стратегічного прогнозування.
4. Класифікація економічних прогнозів ?
5. Основні методи прогнозування.
6. Суть експертних методів оцінки прогнозування.
7. Роль і використання індивідуальних експертних оцінок у стратегічному виборі прийняття рішень .
8. Роль і використання колективних експертних оцінок в прийнятті стратегічних рішень.
9. Суть методу екстраполяції трендів.
10.Методи визначення прогнозованого обсягу виробництва.
11.Витрати виробництва і їх класифікація відповідно до зміни обсягів продукції.
12.Поняття середніх, додаткових і граничних витрат.
13.Стратегічний аналіз оптимізації витрат.
14.Стратегічний вибір обсягу виробництва, орієнтованого на максимальний прибуток.

Тести для перевірки знань
1. Прогнозування –це:
а) оцінка майбутньої діяльності;
б) план управління підприємством, спрямований на зміцнення його позицій;
в) процедура стратегічного планування розвитку національної економіки в цілому, її окремих ланок і структурних елементів.

2. Стратегічне прогнозування виконує дві головні функції:
а) планування, регулювання;
б) координації, контролю;
в) передбачення, розпоряджувальна.

3. Стратегічні, довгострокові, середньострокові, короткострокові, оперативні–це прогнози, які розподіляються за:
а) масштабом прогнозування;
б) функціональною ознакою;
в) терміном і характером розв’язуваних проблем.

4. Прогнози призначені для виявлення можливостей вирішення конкретних аспектів стратегічних прогнозів, короткострокових перспектив і поточної діяльності - це:
а) стратегічні прогнози;
б) довгострокові прогнози;
в) оперативні прогнози.

5. Виробнича функція відображає:
а) динаміку обсягів виробництва;
б) максимальний прогнозований обсяг виробництва за даних умов;
в) мінімальний прогнозований обсяг виробництва за даних умов.

6. Метод “комісії”, метод “мозкових атак”, метод Дельфі – це методи:
а) системного аналізу;
б) колективних експертних оцінок.
в) індивідуальних експертних оцінок.

7. Граничний фізичний продукт змінних витрат – це:
а) різниця між кількістю продукції планового випуску і поточного;
б) додатковий обсяг продукції, що виробляється у незмінних умовах;
в)додатковий обсяг продукції, що виробляється кожною додатковою одиницею праці.

8. Додаткові витрати, пов’язані зі збільшенням випуску продукції на одну одиницю, називаються:
а) середніми змінними витратами;
б) граничними витратами;
в) середніми постійними витратами.

Практичні завдання до теми 4
Ситуація 4.1. Стратегічна оцінка обсягу виробництва.
Використовуючи прогнозні дані, наведені у таблиці 2.1, розрахувати середній і граничний продукт праці за кожним обсягом виробництва продукції А. Дати письмове пояснення понять “середній продукт праці” та “граничний продукт праці”, розкрити умови їх використання у стратегічному аналізі.

Таблиця 4.1
Прогноз обсягу виробництва
Виробництво продукції А, одиниць Прогнозовані витрати праці, годин Середній продукт праці Граничний продукт праці
0 0
90 150
205 300
265 450
305 600
325 750
343 900
360 1050
370 1200

Ситуація 4.2. Прогноз обсягу виробництва з використанням методу беззбитковості.
У приватному бізнесі використовується один автомобіль. Прогнозовані показники експлуатації автомобіля на наступний рік мають такий вигляд:
корисний пробіг автомобіля згідно з оцінкою – 8000 грн.;
сукупні експлуатаційні витрати – 16000 грн.;
валовий дохід – 42000 грн.
Експлуатаційні витрати залежать від корисного пробігу.
1. Визначити точку беззбитковості (у кілометрах) для прогнозованого періоду.
2. Розрахувати прибутки (збитки) за умов експлуатації автомобіля: 20 000 км, 35 000 км, 40 000 км.
3. Розрахувати точку беззбитковості (у кілометрах), якщо за прогнозом витрати на оплату праці будуть зменшені до 12 000 грн.
Ситуація 4.3. Підприємство роздрібної торгівлі наступного року передбачає реалізувати 60 000 пар взуття. Середня ціна реалізації за пару взуття – 90 грн. Закупівельна ціна за пару взуття – 60 грн. Сукупні постійні витрати на рік:
оплата праці - 240 000 грн.;
реклама - 42 000 грн.;
інші витрати - 220 000 грн.
1. Визначити критичний обсяг реалізації товару.
2. Обчислити прибуток або збиток магазину, якщо буде реалізовано 55 000 пар взуття.
3. Визначити, скільки пар взуття потрібно реалізувати, щоб одержати 10 000 грн. прибутку. Якщо за реалізацію кожної пари взуття буде введена додаткова оплата у розмірі 5 грн.
4. Яким при цьому має бути товарообіг ?
Ситуація 4.4. Підприємство передбачає наступного року випустити чотири види продукції. Прогнозовані показники на наступний рік наведені у табл. 4.2.
Таблиця 4.2.
Показники обсягів виробництва
Вид продукції Обсяг реалізації Сукупні постійні витрати, грн. Сукупні змінні витрати, грн.
Кількість одиниць Ціна, грн. Сума, грн.
А 600 110 36000
Б 800 120 40000
В 700 100 38000
Г 500 140 28000
98000
Весь обсяг продукції передбачається повністю реалізувати наступного року.
Сукупні постійні витрати розподіляються між видами продукції пропорційно обсягу її реалізації.
Визначити критичний обсяг виробництва за кожним видом продукції і за продукцією в цілому. Обчислити прибутки (збитки) за кожним виробом та випуском в цілому.

Тема 5. Стратегічний аналіз структури капіталу

Структура капіталу і ризик, їх взаємозв’язок та прогнозування.
Cтратегічна політика структури капіталу підприємства. Аналіз структури
капіталу та прогнозні показники діяльності підприємства.
Оцінка фінансового левериджу і його зв’язок зі структурою капіталу.
Прогноз структури капіталу відповідно до стратегії розвитку підприємства і показників, зумовлених нею.

Питання для самоконтролю знань

1. У чому полягає сутність політики стратегії структури капіталу ?
2. Яка залежність існує між структурою капіталу та фінансовим ризиком?
3. Які фактори впливають на структуру капіталу підприємства ?
4. Назвіть основні методичні підходи щодо визначення оптимальної структури капіталу підприємства.
5. Назвіть основні етапи оптимізації структури капіталу відповідно до стратегії розвитку підприємства.
6. Дайте визначення поняття “фінансовий леверидж”.
7. Наведіть формулу розрахунку фінансового левериджу за умов стабільних цін.
8. Наведіть формулу розрахунку фінансового левериджу за умов інфляції.
9. Що характеризує диференціал фінансового левериджу ?
10. Розкрийте сутність поняття “податковий коректор фінансового левериджу”.
11. Який існує взаємозв’язок між показниками “плече фінансового важеля” та “рентабельність власного капіталу” ?
12. Назвіть основні підходи до оцінки оптимальної структури капіталу.
13. У чому полягає сутність концепції вартості капіталу підприємства та її роль у аналізі структури капіталу?
14. Наведіть основні принципи формування ринкової вартості капіталу.
15. Які методи аналізу застосовують для визначення ринкової вартості капіталу ?

Тести для перевірки знань
1. Структура капіталу – це співвідношення між:
а) окремими джерелами формування позикового капіталу;
б) власним і позиковим капіталом;
в) окремими статтями власного капіталу.

2. Мета оптимізації структури капіталу – це:
а) мінімізація витрат;
б) максимізація ринкової вартості підприємства;
в) максимізація прибутку.

3. Коефіцієнт структури капіталу показує:
а) величину залученого капіталу, яка припадає на одну гривню власного апіталу;
б) ступінь впливу на ефект фінансового левериджу рівня оподаткування прибутку;
в) різницю між рівнем доходності активів і рівнем відсотків за залучений капітал.

4. Мінімізація ризику при формуванні структури капіталу притаманна:
а) консервативній політиці фінансування активів;
б) компромісній політиці фінансування активів;
в) агресивній політиці фінансування активів.

5. Консервативна політика фінансування передбачає викори-стання власного капіталу та довгострокових зобов’язань для формування:
а) необоротних активів та половини змінної частини оборотних активів;
б) тільки необоротних активів;
в) необоротних активів та постійної частини оборотних активів.

6. Величина залученого капіталу яка припадає на одну гривню власного капіталу є:
а) фінансовий леверидж;
б) диференціал фінансового левериджу;
в) коефіцієнт структури капіталу.

7. Показник, що відображає рівень додаткового прибутку на власний
капітал за різних варіантів структури капіталу, називається:
а) фінансовим левериджем;
б) диференціалом фінансового левериджу.
в) ефектом фінансового левериджу.

Практичні завдання до теми 5

Завдання 5.1. За даними фінансової звітності розрахувати показники фінансового левериджу підприємства за умови стабільності цін та наявності інфляції, рівень якої визначити за повідомленнями органів державної статистики. Отримані результати аналізу оцініть.
Розв’язок задачі оформити аналітичною таблицею.
Завдання 5.2. За даними таблиці 5.2 розрахувати вплив ефекту фінансового левериджу, за різних варіантів структури капіталу, на рівень дохідності власного капіталу підприємства. зробити висновки.

Таблиця 5.2
Прогнозування впливу фінансового левериджу
на рівень дохідності власного капіталу підприємства
(тис.грн.)
Показники Варіанти структури капіталу
I II III
Сума капіталу у прогнозованому періоді 5000 5000 5000
Сума власного капіталу 5000 4000 2500
Сума прибутку 1000 1000 1000
Рівень відсотків за кредит 12 12 12

Завдання 5.3. Визначити за допомогою фінансового левериджу найбільш оптимальний проект структури капіталу. при цьому врахувати, що у підприєм-ства є можливість отримати короткостроковий кредит у сумі 1000 тис. грн., або довгостроковий кредит у сумі 3000 тис. грн. Рівень рентабельності сукупних активів підприємства становитб 25%, рівень відсотків за кредит-18%, рівень податку на прибуток – 25%.
Розв’язок задачі оформити аналітичною таблицею.

Тема 6. Стратегічний аналіз фінансової звітності і фінансових потреб

Стратегічний аналіз показників фінансової звітності, його значення в управлінні підприємством. Прогноз моделювання фінансових показників. Види
моделей, їх зміст і призначення. Прогноз складових елементів бізнесу.
Стратегічна оцінка матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відраху-
вань, пов’язаних з ними. Прогноз фінансових операцій з оновлення основного капіталу підприємства. Моделювання грошового потоку.
Інтегрована модель показників прогнозної фінансової звітності.

Питання для самоконтролю знань
1. Значення і склад проектованих фінансових звітів.
2. Характеристика основних етапів підготовки прогнозованих фінансових
звітів.
3. Основні методи підготовки показників прогнозованих фінансових звітів.
4.Суть і характеристика методу відсотка від продажу при складанні проектованого звіту про фінансові результати.
5. Як прогнозуються статті проектованого звіту про фінансові результати з допомогою методу відсотка від продажу.
6. Як визначаються статті проектованого звіту про фінансові результати з допомогою методу лінійної регресії.
7. Які припущення використовуються під час підготовки проектованого балансу і як класифікуються його статті.
8. Дайте характеристику методиці підготовки прогнозованого балансу з допомогою методу відсотка від продажу.
9. Зміст методики уточнення показників прогнозованого балансу в процесі проведення стратегічного аналізу фінансових потреб.

Тести для перевірки знань
1. Першим етапом складання проектованих фінансових звітів є:
а) прогнозування собівартості;
б) визначення чистого прибутку;
в) прогнозування доходу (виручки) від реалізації.

2. Метод відсотка від продажу – це:
а) прогнозування витрат на основі відсотка від минулорічного обсягу реалізації;
б) збільшення або зменшення всіх статей прогнозованого балансу і звіту про фінансові результати на відсоток зміни обсягу продажу продукції;
в) збільшення або зменшення додатково необхідних фондів на той же відсоток, на який змінився обсяг продажу;
г) збільшення або зменшення показника доходу від реалізації продукції і статей проектованого балансу і звіту про фінансові результати (крім тих, що не залежать від зміни продажу) на однаковий відсоток.

3. Якщо прогноз статей проектованої фінансової звітності
складається з урахуванням інформації про майбутні управлінські рішення, цей метод називається:
а) метод експертних оцінок;
б) метод нормативних коефіцієнтов;
в) метод регулювання статей;
г) метод обробки детермінованих чисел.

4. У проектованому звіті про фінансові результати до автоматично утворених не належить:
а) дохід (виручка) від реалізації;
б) собівартість реалізованої продукції;
в) операційні доходи і витрати;
г) фінансові доходи і витрати.
5. Додатково необхідні фонди – це:
а) непокрита частина власного капіталу – неоплачений капітал;
б) частина основних фондів оборотних активів, яка має бути поповнена для забезпечення прогнозованого зростання обсягів продажу;
в) потреба у додатковому фінансуванні за рахунок збільшення власного капіталу або за рахунок збільшення зобов’язань.

6. Визначити, які статті не належать до регульованих:
а) поточні зобов’язання;
б) власний капітал;
в) довгострокові зобов’язання.

7. Якщо у проектованому балансі активи перевищують пасиви, то різниця між ними називається:
а) додатково необхідні фонди;
б) додатковий капітал;
в) додаткові активи.

8. Якщо додатково необхідні фонди набувають від’ємного значення, тоді у проектованому балансі:
а) збільшують декілька статей необоротних активів;
б) збільшуються статті зобов’язань;
в) збільшують статті власного капіталу.

9. Коли адміністрація підприємства приймає суттєві, іноді далеко не оптимальні з фінансового погляду управлінські рішення, для прогнозування статей проектованої фінансової звітності застосовується:
а) метод регулювання статей;
б) метод нормативних коефіцієнтов;
в) метод відсотка від продажу.

Практичні завдання до теми 6
Завдання 6.1. За даними фінансової звітності (Додатки 1-2) побудувати прогнозний звіт про фінансові результати підприємства. При цьому врахувати, що у зв’язку із загостренням конкуренції керівництво підприємства очікує зростання продажу на 5 % та має намір скоротити адміністративні витрати на 20 %. Інший дохід (при його наявності) планується скоротити на половину суми поточного року. Ставки податків і дивідендів залишається на рівні минулого року. Аналітики під час підготовки проектованого звіту вирішили застосувати метод відсотку від продажу.

Завдання 6.2. Проаналізувати фінансові результати, показники прибутковості діяльності підприємства поточного року та за прогнозованим звітом. Для цього використати фінансову звітність та рішення попередніх завдань. Визначити доцільність доходів, які прийняті керівництвом при проектуванні звіту про фінансові результати. Розв’язок задачі оформити аналітичною таблицею.

Завдання 6.3. За даними фінансової звітності і рішення попередніх завдань побудувати прогнозний баланс підприємства. Аналітики під час підготовки проектованого балансу вирішили застосувати метод відсотку від продажу. При цьому врахувати, що підприємство з метою стимулювання продажу, погашення дебіторської заборгованості планує продовжити на 5 днів. Вартість запасів та кредиторська заборгованість залишається на рівні поточного року. Вартість основних засобів зросте на 3 %, нематеріальні активи (при їх наявності) скоротяться на 3 %. Визначити додатково необхідні фонди (ДНФ), розподілити їх між балансуючими статтями. Для розподілу ДНФ (якщо значення буде позитивним) використати такі статті: статутний капітал, довгострокові кредити банку, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у пропорції 50 %, 30 %, 20 % відповідно.

Завдання 6.4. Проаналізувати структуру балансу, оцінити фінансовий стан підприємства за показниками фінансової стійкості та платоспроможності на дату складання звітності, короткострокову перспективу відповідно фінансової звітності та рішення попередніх завдань. Розв’язок задачі оформити аналітичною таблицею.

Змістовий модуль 3. Стратегічний аналіз інвестиційної діяльності

Тема 7 . Стратегічний аналіз інвестиційних проектів
Обґрунтування доцільності інвестицій у виробництво, цінні папери, їх зв’язок зі стратегією розвитку підприємства. Критерії прийняття інвестиційних рішень. Оцінка ефективності інвестиційної стратегії.
Аналіз доцільності інвестицій без ризику. Методи “внутрішньої ставки доходу”, “середньої ставки доходу”, “чистої теперішньої вартості”, “періоду окупності”, “індексу прибутковості”.
Стратегічна оцінка інвестиційної діяльності з ризиком. Методи “еквівалента певності”, “чутливості реагування”.

Питання для самоконтролю знань

1. Дайте характеристику сутності та форми інвестицій.
2. Наведіть класифікацію інвестицій за відповідними ознаками.
3. Розкрийте сутність окремих видів інвестицій.
4. Класифікація методів оцінки проектів капітальних вкладів.
5. У чому полягає сутність методу визначення терміну окупності інвестицій ?
6. Сутність методу облікової норми прибутковості.
7. У чому полягає сутність методу розрахунку чистої теперішньої вартості ?
8. У чому полягає сутність внутрішньої норми прибутковості при оцінці ефективності інвестиційного проекту ?
9. Розкрийте сутність методу розрахунку індексу прибутковості.
10. Оцінка ризику в стратегії прийняття інвестиційних рішень.
11. Врахування інфляції в оцінці майбутніх доходів від інвестиційних проектів

Тести для перевірки знань
1. За міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 25 “Облік інвестицій” виділяють інвестиції:
а) портфельні, реальні;
б) короткострокові, довгострокові;
в) матеріальні, фінансові, нематеріальні.

2. Власний капітал в групу проектів – це:
а) реальні інвестиції;
б) фінансові інвестиції;
в) портфельні інвестиції.

3. Фінансові вкладення в конкретний довгостроковий проект і зазвичай пов’язані з придбанням реальних активів є:
а) матеріальні інвестиції;
б) фінансові інвестиції;
в) реальні інвестиції.

4. Інвестиції в облігації, акції, спеціальні фонди та матеріальні необоротні активи – це:
а) довгострокові інвестиції;
б) короткострокові інвестиції;
в) довгострокові вкладення.

5. Інвестиції в підготовку кадрів, дослідження і розробки, рекламу – це:
а) нематеріальні інвестиції;
б) фінансові інвестиції;
в) матеріальні інвестиції.

6. Інвестиції в обладнання, будівлі, запаси матеріалів – це інвестиції:
а) матеріальні;
б) фінансові;
в) нематеріальні.

7.Різниця між загальними сумами початкових витрат і початкового доходу – це:
а) додаткові витрати проекту;
б) початкова вартість проекту;
в) залишкова вартість проекту.

8.Ставка, нижче якої проекти відхиляються – це:
а) середня ставка доходу;
б) внутрішня ставка доходу;
в) гранична ставка.

9. Якщо теперішня вартість майбутніх грошових потоків, очікуваних від інвестицій, вища за початкову вартість інвестицій, то:
а) проект слід відхилити;
б) проект варто реалізувати;
в) проект слід доопрацювати.

Практичні завдання до теми 7

Завдання 7.1.
Підприємство розглядає інвестиційний проект, інформацію про який дано в таблиці 7.1.
Ставка дисконту дорівнює 11 %. За чистою теперішньою вартістю визначте, чи прийнятий проект.
Таблиця 7.1
Проект Грошові потоки, грн.
0-й 1-й 2-й 3-й
А (200 000) - 110 000 100 000

Завдання 7.2.
Підприємство розглядає інвестиційний проект, інформацію про який дано в таблиці 7.2.
Таблиця 7.2.
Проект Грошові потоки, грн.
0-й 1-й 2-й 3-й
А (200 000) - 110 000 100 000
Ставка дисконту дорівнює 11 %. Визначте індекс прибутковості.

Завдання 7.3.
Протягом 7 років щорічні грошові потоки становлять 7000 гр. од. Початкові інвестиції – 28300 гр. од. Визначте внутрішню норму прибутковості.

Завдання 7.4.
Підприємству належить вибрати один чи два проекти. Початкові інвестиції кожного з проектів становлять 24000 гр. од. Ставка дисконту – 10 %.
Проекти мають грошові потоки (табл.7.3).
Таблиця 7.3
Рік Проект 1 Проект 2
1 11 000 0
2 11 000 0
3 11 000 0
4 11 000 0
5 11 000 68 000
Визначте за допомогою методу чистої теперішньої вартості, який проект пріоритетнішій.

Завдання 7.5.
Підприємству належить вибрати один чи два проекти. Початкові інвестиції кожного з проектів становлять 24 000 гр. од. Ставка дисконту – 10 %. Проекти мають грошові потоки (табл. 7.4).
Визначте за допомогою методу чистої теперішньої вартості, який проект пріоритетнішій.
Таблиця 7.4

Рік Проект 1 Проект 2
1 11 000 -
2 11 000 -
3 11 000 -
4 11 000 20 000
5 11 000 40 000

Тема 8. Стратегічний аналіз як основа прийняття управлінських рішень

Види стратегічних управлінських рішень – організаційні (запрограмовані або незапрограмовані), компромісні, інтуїтивні, рішення, що базуються на судженнях, раціональні рішення. Якість управлінського рішення і критерії її оцінки. Форми альтернативних управлінських рішень.
Стратегічні управлінські рішення в умовах визначенності та невизначенності. Прийняття рішення за умови однієї головної мети. Прийняття рішення при декількох цілях.
Аналіз стратегічних управлінських рішень за аналогією і за допомогою структурного аналізу. Поняття ризику. Якісний і кількісний аналіз ризику. Методика прийняття стратегічних рішень в умовах невизначеності. Особливості прийняття стратегічних рішень за допомогою теорії ймовірності.

Питання для самоконтролю знань

1. Охарактеризуйте види стратегічних управлінських рішень.
2. Що таке якість управлінського рішення? Які фактори впливають на неї?
3. Яким чином приймаються управлінські рішення в умовах визначеності зовнішнього середовища, якщо в процесі стратегічного аналізу поставлено одну головну мету?
4. Якщо існує декілька цілей, яким чином вони мають узгоджуватися в процесі прийняття рішень? Опишіть метод аналізу витрат і результатів.
5. Як аналізується ризик стратегічного управлінського рішення?
6. Що таке теорія ігор? Які її основні терміни і правила?
7. Охарактеризуйте критерії прийняття стратегічних управлінських рішень.
8. Як здійснюється прийняття рішень за допомогою дисперсії та стандартного відхилення?

Тести для перевірки знань
1. За яким підходом стратегія є результатом індивідуальних пропозицій, а керівник надає певні межі щодо проекту:
а) культурному;
б) колаборативному;
в) кресцивному;
г) командному.

2. Введення нової продукції в межах попереднього класу товарів – це:
а) стратегія продовження;
б) обмежена стратегічна зміна;
в) радикальна стратегічна зміна;
г) звичайна (планова) стратегічна зміна.

3. Продаж значної частини бізнесу (філій, підрозділів) - це:
а) радикальна зміна;
б) переорієнтація організацій;
в) обмежена стратегічна зміна;
г) стратегія продовження.

4. Ситуація, коли погано сформульована стратегія добре реалізується, є характеристикою результату:
а) «успіх»;
б) «проблема»;
в) «рулетка»;
г) «провал».
5. Аналіз ризику під час прийняття управлінського рішення починається з:
а) оцінювання різних видів ризику;
б) визначення зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на ступінь ризику;
в) встановлення допустимого ступеня ризику;
г) аналізу стратегічних рішень з погляду допустимого ступеня ризику.

6. Визначити вірну відповідь: критерій Севіджа
а) забезпечує найменше значення максимальної величини ризику;
б) забезпечує найбільше значення мінімальної величини ризику;
в) рекомендує компромісний варіант між песимізмом і оптимізмом;
г) це критерій крайнього оптимізму.

7. Який принцип у теорії ігор вважається основним:
а) принцип обережності;
б) принцип максимізації;
в) принцип оптимізації;
г) принцип мінімізації.

8. Якість управлінського рішення визначається за показником ентропії. Яким чином змінюється показник ентропії, якщо проблема оцінюється тільки якісно:
а) не змінюється;
б) наближується до нуля;
в) наближується до одиниці;
г) стає від’ємним.

9. За допомогою коефіцієнта апроксимації при оцінці якості управлінського рішення визначається:
а) ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним;
б) імовірність реалізації рішення;
в) ступінь ризику вкладення інвестицій;
г) показник ентропії.

10. Метод згортання використовується при застосуванні:
а) кривої байдужості;
б) паралельного інжинірингу;
в) дерева рішень;
г) множини Парето.

11. Метод аналізу витрат і результатів належить до:
а) матричних методів оцінки;
б) методів екстраполяції;
в) кореляційних методів;
г) вірної відповіді немає.

Практичні завдання до теми 8

Завдання 8.1. Дати повну і змістовну відповідь на питання:
- види управлінських рішень;
- фактори, що впливають на якість управлінського рішення;
- інформаційна база прийняття стратегічних рішень:
а) в умовах визначеності;
б) в умовах невизначеності.

Завдання 8.2. Охарактеризувати і визначити практичний аспект застосування кількісних методів прийняття стратегіч¬них управлінських рішень:
- системна оптимізація;
- динамічне програмування;
- дерево рішень;
- критичний шлях;
- мінімальний розріз;
- крива байдужості;
- множина Парето.

Завдання 8.3. Охарактеризувати і визначити практичний аспект застосування якісних методів прийняття стратегічних управлінських рішень:
- експертні оцінки;
- метод комітетів.

Завдання 8.4. Описати підходи до реалізації стратегічних рішень, визначити їх переваги і недоліки, умови використання:
- командний підхід;
- коллаборативний підхід;
- культурний підхід;
- кресцивний підхід.
Завдання 8.5. Описати процес визначення змін для реалі¬зації стратегії за
наступними елементами:
- можливі результати реалізації стратегії:
а) успіх;
б) проблема;
в) "рулетка";
г) провал;
- види стратегій за рівнями стратегічної зміни:
а) стратегія продовження;
б) планова стратегічна зміна;
в) обмежена стратегічна зміна;
г) радикальна стратегічна зміна;
д) переорієнтація організації.

Завдання 8.6. Охарактеризувати етапи реалізації стратегії:
- визначення рівня змін;
- аналіз формальних і неформальних структур;
- аналіз організаційної культури;
- вибір підходу для реалізації;
- оцінка отриманих результатів.

Завдання 8.7. Описати завдання й етапи процесу прийнят¬тя стратегічних рішень:
- в умовах визначеності;
- в умовах невизначеності.

Завдання 8.8. Пояснити і дати визначення факторам, що впливають на якість стратегічного управлінського рішення, обґрунтувати практичний аспект їх оцінки:
- методологія розробки;
- методики розробки.

X. Тести для підсумкового контролю знань

1. Стратегія це:
а) комплексний план діяльності підприємства, сформований для досягнення довгострокових глобальних цілей підприємства;
б) дослідження плану дій, яке розвиває перевагу у бізнесу;
в) обережне дослідження плану дій для задоволення споживачів.
2. Реальна стратегія складається з:
а) комплексу стратегічних планів;
б) маркетингової, виробничої і фінансової стратегій;
в) продуманих цілеспрямованих дій та реакції на непередбачений розвиток подій і на конкуренцію, що зростає.

3. Стратегія найвищого рівня для компанії і сфер її діяльності в цілому це:
а) функціональна стратегія;
б) корпоративна стратегія;
в) операційна стратегія.

4. Виробнича стратегія розробляється відповідно до:
а) фінансової стратегії;
б) організаційної стратегії;
в) корпоративної стратегії.

5. Стратегія спрямована на створення своїх власних конкурентних переваг, яких не має лідер у галузі, це:
а) стратегія послідовника;
б) стратегія претендента;
в) стратегія новачка.

6. Стратегія скорочення передбачає:
а) комплексні дії щодо поступового згортання бізнесу який перейшов у завершальну стадію життєвого циклу;
б) здійснення вибіркового інвестування і утримання балансу між витратами і доходами;
в) вибір цільових сегментів інвестування, науково-дослідні розробки та інновації.

7. Стратегія яка полягає у прагненні досягти мінімуму сукупних витрат на одиницю продукції і отримати прибуток вище середнього у галузі, це:
а) стратегія диференціації;
б) стратегія зосередження;
в) стратегія мінімальних витрат.


8. Стратегічний план підприємства складається для:
а) допомоги акціонерам (власникам) отримати уявлення про стратегію, яка обрана керівником;
б) надання менеджерам різного рівня інформації про стратегічні наміри вищого керівництва;
в) допомоги підприємству максимально використати можливості у середовищі, що постійно змінюються.

9. Вивчання навколишнього середовища є початковим етапом підготовки стратегічного плану за умови застосування:
а) оптимізаційного підходу;
б) підходу “від досягнутого”;
в) адаптаційного підходу.

10. Стратегічний аналіз – це:
а) система і механізм стратегічного управління активами і капіталом підприємства;
б) спосіб дослідження і перетворення бази даних, одержаних внаслідок аналізу середовища, на стратегію підприємства;
в) багатоплановий процес управління для досягнення довгострокових цілей підприємства.

11. Предметом стратегічного аналізу є:
а) позитивні і негативні фактори, які впливають на економічне становище підприємства у близькому майбутньому;
б) організаційні, економічні та інформаційні ресурси та можливості, які розглядаються з погляду зміцнення позицій на ринку у довгостроковому аспекті;
в) трудові, фінансові і матеріальні ресурси підприємства, а також господарські процеси і чинники, які на них впливають, для оцінки поточного стану підприємства.

12. Першим процесом стратегічного управління є:
а) аналіз середовища;
б) визначення місії і цілей фірми;
в) розробка стратегій фірми.

13. Методи: SWOT-аналіз, аналіз ланцюжка цінностей, оцінка конкуренто-спроможності використовуються для:
а) стратегічного аналізу продукту;
б) стратегічного фінансового аналізу;
в) стратегічного аналізу середовища.

14.Вивчення впливу економіки держави, правового регулювання, політичних процесів, природних умов і ресурсів, соціальних аспектів на стратегію розвитку підприємства – це:
а) стратегічний аналіз мікросередовища;
б) стратегічний аналіз макросередовища;
в) стратегічний аналіз безпосереднього оточення.

15. Майбутня вартість грошових потоків – це:
а) вартість на сьогодні майбутніх надходжень грошових коштів з поправкою на ризик;
б) вартість інвестованих в справу грошових коштів через визначений
проміжок часу з урахуванням встановленої ставки відсотка;
в) надходження, здійснювані за рівні проміжки часу протягом певного періоду часу.

16. Результатом стратегічного аналізу є:
а) системна модель зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;
б) стратегічні зони господарювання, сектори бізнесу або окремі продукти;
в) напрямки функціонування і розвитку підприємства.

17.Стратегічне прогнозування виконує дві головні функції:
а) планування, регулювання;
б) передбачення, розпоряджувальна;
в) координації, контролю.

18.Комплексний план діяльності підприємства, який розробляється на основі творчого науково обґрунтованого підходу і призначається для досягнення довгострокових глобальних цілей підприємства:
а) стратегічне управління;
б) стратегічний аналіз;
в) стратегія.


19. При проведенні кластерного аналізу ступінь подіб¬ності при виборі змінних не може визначатися за допомогою:
а) евклідової відстані;
б) коефіцієнта кореляції;
в) коефіцієнта асоціативності;
г) методу відстані від еталону.

20. Який з наведених методів є найкращим для оцінки ре¬зультатів кластерного аналізу і перевірки обґрунтованості рішень:
а) тести значимості для ознак, необхідних при складанні кластерів;
б) повторна вибірка;
в) тести значимості для зовнішніх ознак;
г) процедури Монте-Карло.

21. Який з наведених методів прогнозування є якісним:
а) метод рухомого середнього;
б) метод інтерв'ю;
в) побудова трендів;
г) методи екстраполяції.

22. Які з наведених нижче методів прогнозування є кількісними:
а) матричне моделювання;
б) метод написання сценарію;
в) метод експертних оцінок;
г) метод Дельфі.

23. Сукупність усіх можливих значень випадкових змінних описується:
а) вибіркою;
б) генеральною сукупністю;
в) стратифікованою сукупністю;
г) вірної відповіді немає.

24. Регресійний аналіз застосовується при прогнозу¬ванні:
а) на короткострокову перспективу;
б) на короткострокову і середньострокову перспективу;
в) середньострокову і довгострокову перспективу;
г) довгострокову перспективу.

25. Який з наведених методів не використовується для прогнозу на короткострокову перспективу:
а) регресійний аналіз;
б) метод рухомого середнього;
в) метод експоненціального згладжування;
г) методи математичного моделювання.

26. Відповідно до якого значення Z- рахунку Альтмана у підприємства виникає висока загроза банкрутства:
а) до 1,8;
б) від 1,8 до 2,7;
в) від 2,8 до 2,9;
г) понад 3,0.

27. Метод Z-рахунку Альтмана належить до:
а) експертних оцінок;
б) графічних методів діагностики загрози банкрутства;
в) багатомірних статистичних моделей;
г) рейтингових систем оцінки.

28. Яке визначення найкраще характеризує бенчмаркінг:
а) постійний систематичний пошук інформації, спрямований на виявлення факторів продуктивності у конкурентів і запозичення їхнього досвіду;
б) позиціонування підприємства у галузі, пошук внутрішніх можливостей удосконалення бізнес-процесів;
в) постійний систематичний пошук, впровадження найкращої практики, що призводить до поліпшення продуктивності;
г) удосконалення діяльності на основі комплексного дослідження існуючої практики і прогнозування майбутніх змін.

29. Початок вивчення найкращої практики підприємств з інших галузей належить до генерації:
а) конкурентного бенчмаркінгу;
б) процесного бенчмаркінгу;
в) реверсивного бенчмаркінгу;
г) стратегічного бенчмаркінгу.

30. Виявлення та визначення характеру взаємозв'язків між процесами у різних компаніях і побудова прогнозів на перспективу - це завдання:
а) етапу планування бенчмаркінгового проекту;
б) етапу дослідження бенчмаркінгового проекту;
в) етапу аналізу бенчмаркінгового проекту;
г) етапу адаптації бенчмаркінгового проекту.

31. Конкурентний аналіз особливостей продукту нале¬жить до:
а) реверсивному бенчмаркінгу;
б) конкурентному бенчмаркінгу;
в) процесному бенчмаркінгу;
г) глобальному бенчмаркінгу.

32. У побудові профілю бенчмаркінгу підприємства критерієм порівняння є:
а) критичні бізнес-процеси;
б) індикатори досягнення успіху;
в) найкраща практика;
г) група бенчмаркінг.

33. Головною перевагою, яку отримує підприємство, що запровадило бенчмаркінг, є:
а) посилення зв’язків з іншими підприємствами;
б) вибір конкретної стратегії дій на майбутнє;
в) перехід до системи безперервного удосконалення;
г) визначення власних позицій на ринку серед повідних конкурентів.

34. Які дії виконуються на заключній стадії стратегічного бенчмаркінгу:
а) вибір стратегії розвитку підприємства;
б) складання відповідного розділу стратегічного плану;
в) аналіз зв’язку між стратегіями конкурентів та досягнутими ними результатами;
г) порівняння показників операційної діяльності зі стратегічними орієнтирами.

35. Який з наведених нижче параметрів належить до внутрішніх при побудові матриці стратегічного вибору:
а) характеристики ринку;
б) завоювання частки ринку;
в) відносини з покупцями;
г) ступінь децентралізації.

36. До основних способів формування конкурентних переваг не належать:
а) нарощування обсягу випуску;
б) зниження витрат;
в) підвищення якості;
г) поліпшення сервісу.

37. Виявленням і оцінкою впливу факторів макросередовища на результати поточної і майбутньої діяльності під¬приємства займається:
а) SWOT- аналіз;
б) TOWS;
в) PEST- аналіз;
г) немає вірної відповіді.

38. До неосяжних ресурсів підприємства належать:
а) якісні характеристики бізнесу, наприклад, імідж мене¬джерів;
б) матеріальні активи, наприклад, запаси;
в) нематеріальні активи, наприклад, гудвіл;
г) людські ресурси.

39. Який з факторів належить до по¬тенційних внутрішніх слабких сторін:
а) розширення асортименту продукції для задоволення по¬треб клієнтів;
б) вузький асортимент продукції;
в) зростання вимогливості покупців;
г) значний досвід.

40. До якої групи належить повільне зростання ринку:
а) потенційних зовнішніх можливостей;
б) потенційних зовнішніх загроз;
в) потенційних внутрішніх слабих сторін;
г) потенційних внутрішніх сильних сторін.

41. Індекс Герфіндаля використовується у SWOT-аналізі для:
а) визначення прибутковості;
б) оцінки ступеня монополізації ринку та рівня конкуренції;
в) інтегрованої оцінки абсолютної конкурентної сили;
г) інтегрованої оцінки економічного зростання підприємства.
42. За якого значення показника інтенсивності конку¬ренції ( ) можна стверджувати, що конкуренція незначна:
а) >0,7;
б) 0,7 > > 0,4;
в) 0,4 > ;
г) =1.

43. Визначте абсолютну конкурентну силу підприєм¬ства, якщо є результати порівняння з конкурентами за показ¬никами прибутковості (-1), репутація (0), продукція (+2), тру¬дові ресурси (-1), організація (+1):
а) 0 балів;
б) -1бал;
в) 1 бал;
г) 5 балів.

44. Визначити невірне твердження:
а) коефіцієнт рентабельності активів відображає відношення чистого прибутку до середньої суми активів;
б) коефіцієнт чистого прибутку розраховують як відно¬шення суми чистого прибутку до суми чистого доходу від ре¬алізації;
в) коефіцієнт витрат розраховується шляхом ділення чи¬стого доходу від реалізації на суму витрат;
г) коефіцієнт адміністративних витрат розраховується як відношення адміністративних витрат до суми чистого доходу від реалізації.

45.Виразом формальної організаційної структури під¬приємства є:
а) комунікативні шаблони;
б) організаційна схема;
в) графік документообігу;
г) відносини у колективі.

46. Прогнозування – це:
а) оцінка майбутньої діяльності;
б) план управління підприємством, спрямований на зміцнення його позицій;
в) процедура стратегічного планування розвитку національної економіки в цілому, її окремих ланок і структурних елементів.


47. Стратегічне прогнозування виконує дві головні функції:
а) планування, регулювання;
б) координації, контролю;
в) передбачення, розпоряджувальну.

48. Стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні, короткострокові, – це прогнози, які розподіляються за:
а) масштабом прогнозування;
б) функціональною ознакою;
в) терміном і характером розв’язуваних проблем.

49. Прогнози призначені для виявлення можливостей вирішення конкретних аспектів стратегічних прогнозів, короткострокових перспектив і поточної діяльності - це:
а) стратегічні прогнози;
б) довгострокові прогнози;
в) оперативні прогнози.

50. Виробнича функція відображає:
а) динаміку обсягів виробництва;
б) максимальний прогнозований обсяг виробництва за даних умов;
в) мінімальний прогнозований обсяг виробництва за даних умов.

51. Метод “комісії”, метод “мозкових атак”, метод Дельфі–це методи:
а) системного аналізу;
б) колективних експертних оцінок.
в) індивідуальних експертних оцінок.

52. Граничний фізичний продукт змінних витрат – це:
а) різниця між кількістю продукції планового випуску і поточного;
б) додатковий обсяг продукції, що виробляється у незмінних умовах;
в) додатковий обсяг продукції, що виробляється кожною додатковою одиницею праці.

53. Додаткові витрати, пов’язані зі збільшенням випуску продукції на одну одиницю, називаються:
а) середніми змінними витратами;
б) граничними витратами;
в) середніми постійними витратами.

54. Структура капіталу – це співвідношення між:
а) окремими джерелами формування позикового капіталу;
б) власним і позиковим капіталом;
в) окремими статтями власного капіталу.

55. Мета оптимізації структури капіталу – це:
а) мінімізація витрат;
б) максимізація ринкової вартості підприємства;
в) максимізація прибутку.

56. Коефіцієнт структури капіталу показує:
а) величину залученого капіталу, яка припадає на одну гривню власного капіталу;
б) ступінь впливу на ефект фінансового левериджу рівня оподаткування прибутку;
в) різницю між рівнем дохідності активів і рівнем відсотків за залучений капітал.

57. Мінімізація ризику при формуванні структури капіталу притаманна:
а) консервативній політиці фінансування активів;
б) компромісній політиці фінансування активів;
в) агресивній політиці фінансування активів.

58. Консервативна політика фінансування передбачає використання власного капіталу та довгострокових зобов’язань для формування:
а) необоротних активів та половини змінної частини оборотних активів;
б) тільки необоротних активів;
в) необоротних активів та постійної частини оборотних активів.

59. Величина залученого капіталу яка припадає на одну гривню власного капіталу є:
а) фінансовий леверидж;
б) диференціал фінансового левериджу;
в) коефіцієнт структури капіталу.

60. Показник, що відображає рівень додаткового прибутку на власний капітал за різних варіантів структури капіталу, називається:
а) фінансовим левериджем;
б) диференціалом фінансового левериджу.
в) ефектом фінансового левериджу.

61. Першим етапом складання проектованих фінансових звітів є:
а) прогнозування собівартості;
б) визначення чистого прибутку;
в) прогнозування доходу (виручки) від реалізації.

62. Метод відсотка від продажу – це:
а) прогнозування витрат на основі відсотка від минулорічного обсягу реалізації;
б) збільшення або зменшення всіх статей прогнозованого балансу і звіту про фінансові результати на відсоток зміни обсягу продажу продукції;
в) збільшення або зменшення додатково необхідних фондів на той же відсоток, на який змінився обсяг продажу;
г) збільшення або зменшення показника доходу від реалізації продукції і статей проектованого балансу і звіту про фінансові результати (крім тих, що не залежать від зміни продажу) на однаковий відсоток.

63. Якщо прогноз статей проектованої фінансової звітності складається з урахуванням інформації про майбутні управлінські рішення, цей метод називається:
а) метод експертних оцінок;
б) метод нормативних коефіцієнтов;
в) метод регулювання статей;
г) метод обробки детермінованих чисел.

64. У проектованому звіті про фінансові результати до автоматично утворених не належить:
а) дохід (виручка) від реалізації;
б) собівартість реалізованої продукції;
в) операційні доходи і витрати;
г) фінансові доходи і витрати.

65. Додатково необхідні фонди – це:
а) непокрита частина власного капіталу – несплачений капітал;
б) частина основних фондів оборотних активів, яка має бути поповнена для забезпечення прогнозованого зростання обсягів продажу;
в) потреба у додатковому фінансуванні за рахунок збільшення власного капіталу або за рахунок збільшення зобов’язань.

66. Визначити, які статті не належать до регульованих:
а) поточні зобов’язання;
б) власний капітал;
в) довгострокові зобов’язання.

67. Якщо у проектованому балансі активи перевищують пасиви, то різниця між ними називається:
а) додатково необхідні фонди;
б) додатковий капітал;
в) додаткові активи.

68. Якщо додатково необхідні фонди набувають від’ємного значення, тоді у проектованому балансі:
а) збільшують декілька статей необоротних активів;
б) збільшують статті зобов’язань;
в) збільшують статті власного капіталу.

69. Коли адміністрація підприємства приймає суттєві, іноді далеко не оптимальні з фінансового погляду управлінські рішення, для прогнозування статей проектованої фінансової звітності застосовується:
а) метод регулювання статей;
б) метод нормативних коефіцієнтов;
в) метод відсотка від продажу.

70. За міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 25 “Облік інвестицій” виділяють інвестиції:
а) портфельні, реальні;
б) короткострокові, довгострокові;
в) матеріальні, фінансові, нематеріальні.


71. Вкладення капіталу в групу проектів – це:
а) реальні інвестиції;
б) фінансові інвестиції;
в) портфельні інвестиції.

72. Фінансові вкладення в конкретний довгостроковий проект і зазвичай пов’язані з придбанням реальних активів є:
а) матеріальні інвестиції;
б) фінансові інвестиції;
в) реальні інвестиції.

73. Інвестиції в облігації, акції, спеціальні фонди та матеріальні необоротні активи – це:
а) довгострокові інвестиції;
б) короткострокові інвестиції;
в) довгострокові вкладення.

74. Інвестиції в підготовку кадрів, дослідження і розробки, рекламу – це:
а) нематеріальні інвестиції;
б) фінансові інвестиції;
в) матеріальні інвестиції.

75. Інвестиції в обладнання, будівлі, запаси матеріалів – це інвестиції:
а) матеріальні;
б) фінансові;
в) нематеріальні.

76. Різниця між загальними сумами початкових витрат і початкового доходу - це:
а) додаткові витрати проекту;
б) початкова вартість проекту;
в) залишкова вартість проекту.

77.Ставка, нижче якої проекти відхиляються – це:
а) середня ставка доходу;
б) внутрішня ставка доходу;
в) гранична ставка.

78. Якщо теперішня вартість майбутніх грошових потоків, очікуваних від інвестицій, вища за початкову вартість інвестицій, то:
а) проект слід відхилити;
б) проект варто реалізувати;
в) проект слід доопрацювати.

79. За яким підходом стратегія є результатом індивідуальних пропозицій, а керівник надає певні межі щодо проекту:
а) культурному;
б) коллаборативному;
в) кресцивному;
г) командному.

80. Введення нової продукції в межах попереднього класу товарів – це:
а) стратегія продовження;
б) обмежена стратегічна зміна;
в) радикальна стратегічна зміна;
г) звичайна (планова) стратегічна зміна.

81. Продаж значної частини бізнесу (філій, підрозділів) - це:
а) радикальна зміна;
б) переорієнтація організацій;
в) обмежена стратегічна зміна;
г) стратегія продовження.

82. Ситуація, коли погано сформульована стратегія добре реалізується, є характеристикою результату:
а) «успіх»;
б) «проблема»;
в) «рулетка»;
г) «провал».

83. Аналіз ризику під час прийняття управлінського рішення починається:
а) з оцінювання різних видів ризику;
б) з визначення зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на ступінь ризику;
в) з встановлення допустимого ступеня ризику;
г) з аналізу стратегічних рішень з погляду допустимого ступеня ризику.

84. Визначити вірну відповідь: критерій Севіджа
а) забезпечує найменше значення максимальної величини ризику;
б) забезпечує найбільше значення мінімальної величини ризику;
в) рекомендує компромісний варіант між песимізмом і оптимізмом;
г) це критерій крайнього оптимізму.

85. Який принцип у теорії ігор вважається основним:
а) принцип обережності;
б) принцип максимізації;
в) принцип оптимізації;
г) принцип мінімізації.

86. Якість управлінського рішення визначається за показником ентропії. Яким чином змінюється показник ентропії, якщо проблема оцінюється тільки якісно:
а) не змінюється;
б) наближується до нуля;
в) наближується до одиниці;
г) стає від’ємним.

87. За допомогою коефіцієнта апроксимації при оцінці якості управлінського рішення визначається:
а) ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним;
б) імовірність реалізації рішення;
в) ступінь ризику вкладення інвестицій;
г) показник ентропії.

88. Метод згортання використовується при застосуванні:
а) кривої байдужості;
б) паралельного інжинірингу;
в) дерева рішень;
г) множини Парето.

89. Метод аналізу витрат і результатів належить до:
а) матричних методів оцінки;
б) методів екстраполяції;
в) вірної відповіді немає.
XI. Критерії оцінювання знань

Загальна підсумкова оцінка знань магістрів з дисципліни “Стратегічний аналіз” складається з суми балів за результати поточного контролю знань (40 балів) та результати підсумкового контролю виконання завдань, що виносяться на іспит (60 балів).
Підсумковий контроль здійснюється за екзаменаційними білетами, які містять чотири завдання. Кожне завдання екзаменаційного білета оцінюється окремо за шкалою від 0 до 10 балів.
Загальна підсумкова оцінка складається з результатів поточного і підсумкового контролю (60 балів + 40 балів) і виставляється за 100-бальною шкалою в такому порядку:
90 – 100 балів – “відмінно” (А) виставляється за роботу, виконану в повному обсязі, що свідчить про вміле, правильне і творче застосування теоретичних знань, вміння робити правильні розрахунки та формулювати самостійні висновки.
75-89 балів – “добре” (ВС) - робота виконана в повному обсязі, але має незначні помилки, практична частина свідчить про вміле і правильне застосування теоретичних знань, практичні розрахунки мають незначні помилки.
60-74 балів – “задовільно” (DЕ) - робота в основному виконана, теоретичних знань недостатньо для вмілого і творчого застосування їх при виконанні завдання, допущені помилки в розрахунках, порушена логіка, послідовність у виконанні роботи.
35-59 балів – “незадовільно” (FX) – робота виконана з грубими помилками, демонструє незнання більшої частини програмного матеріалу, допущені істотні помилки в розрахунках, порушена логіка та послідовність у виконанні роботи. Висновок відсутній або сформульований неправильно.

XII. ГЛОСАРІЙ

Активи – економічні ресурси, контрольовані підприємст-вом у результати минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому.
Активи балансу – відображають характер використання капіталу, показують суму наявних у підприємства господарських коштів, що називаються майном підприємства.
Акціонерний капітал – кошти, інвестовані власниками підприємства в його акції, і сума нерозподіленого прибутку.
Активи підприємства - ресурси, які контролюються підприємством у результати минулих подій та використання яких, як очікується, забезпечить збільшення економічних вигід у майбутньому.
Акція – цінний папір, що підтверджує участь власника у статутному капіталі підприємства.
Амортизація – списання згідно з вимогами оподатку-вання та бухгалтерського обліку протягом кількох років первісної вартості активів.
Амортизація активів – поступове планове зменшення вартості капі-тальних витрат.
Аналіз SWOT - методика, яка дозволяє побудувати стратегічний баланс негативних і позитивних факторів, що впливають на підприємство як іззовні, так і зсередини. Спрямований на визначення (у загальних рисах) корпоративної стратегії компанії з урахуванням впливу зовнішнього і внутрішнього середовища одночасно.
Аналіз джерел та – аналіз того, звідки підприємство залучає напрямів використання кошти і як воно їх використовує.
і розміщення коштів
Аналіз зовнішнього – вивчення факторів. зовнішніх стосовно
середовища до підприємства, з метою визначення по-тенційних можливостей і загроз у процесі стратегічного аналізу і планування.
Аналіз середовища – забезпечення балансу між внутрішніми і зовнішніми факторами забезпечення життєдіяльності підприємства.
Аналіз сценаріїв – метод індивідуальних експертних оцінок, який дозволяє розробляти (прогнозувати) альтернативні сценарії розвитку маубутніх подій і становищ системи.
Аналіз часових рядів – аналіз, який базується на припущенні, що тенденція, яка мале місце у минулому, може бути екстрапольована (продовжена) у майбутнє.
Аналіз чутливості – прийом, що показує як змінюється один
реагування фактор залежно від іншого.
Ануїтет – довгострокова фінансова рента, рівнове-ликі платежі за рівні проміжки часу (річні, піврічні, квартальні, помісячні) за заставою під нерухомість, орендні платежі, періодичне погашення позик, внески зі страхування тощо.
Арбітраж – визначення різниці у вартості капіталу фірми на фінансових ринках.
Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.
Баланс платежів – документ, що відображає всі платежі країни іншим країнам та всі надходження в країну від інших країн світу за рік.
Балансова вартість – активи після вирахування боргових зобов’язань.
Бачення – бажаний стан бізнесу у віддаленому майбутньому, який може бути досягнутий за найсприятливіших умов; орієнтир для визначення стратегічних цілей розвитку підприємства.
Безпечна ставка – дисконтна ставка, яка дорівнює ставці
доходу від безпечних активів.
Бюджет - план, сформований відповідно до обраної стратегії розвитку підприємства, що охоплює всі сторони його діяльності на визначений період часу.
Бюджет грошових – прогнозний документ про рух грошових
надходжень та надходжень і платежів підприємства на
витрат певний період.
Бюджетування – складання прогнозних варіантів інвести- капітальних вкладень ційних витрат підприємства, вибір
проектів та джерел фінансування.
Вага складових капіталу – оцінка фінансової структури капіталу за за балансовою вартістю балансовою вартістю складових апіталу.

Вага складових капіталу - оцінка фінансової структури капіталу
за ринковою вартістю за ринковою вартістю складових капіталу
капіталу.
Варант – вид цінних паперів, що дозволяє власникові облігації або привілейованих акцій купувати звичайні акції за визначену ціну.
Вартість капіталу – дохід, який підприємство має заплатити інвесторам, щоб спонукати їх купувати акції та облігації фірми.
Вексель – борговий цінний папер, який підтверджує зо-бов’язання емітента виплатити пред’явнику певну суму.
Визначена контрактом – ціна, за яку власник опціону може
опціону ціна акції купувати акції.
Визначена ціна – попередньо встановлена ціна, за яку власники варантів можуть купити звичайні акції. Початкова визначена ціна, як правило, вища за ціну акції на той час, коли випускається варант або опціон.
Витрати – зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення
власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його ви-
лучення або розподілу власниками).
Витрати на випуск – винагорода посередникам, які допомагають
та розміщення підприємству випустити і продати акції та цінних паперів облігації.
Відсоток доходу від – річний дивіденд, поділений на ринкову акції ціну акції.
Відсоткова ставка – відносна величина доходу за фіксований відрізок часу.
Вільний грошовий – різниця між внутрішнім (операційним) потік грошовим потоком та всіма видатками
підприємства.
Власний капітал – частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань
Внутрішніій грошовий –різниця між надходженнями та платежа-
потік ми підприємства, тобто чистий прибуток плюс амортизаційні відрахування.
Внутрішній коефіцієнт – дисконтна ставка, за якої теперішня вартість грошових потоків за проектом дорівнює теперішній вартості витрат на його впровадження.
Внутрішня ставка – ставка, що врівноважує початкову
доходу інвестицію з теперішньою вартістю майбу-тнього грошового потоку.
Горизонт прогнозу –період, на який розробляється прогноз.
Господарський підрозділ – повністю або частково відокремлена частина бізнесу (відділення), яка відповідає за певний вид діяльності.
Гранична вартість – приріст вартості капіталу понад
капіталу попередній рівень
Гранична ставка – ставка, нижче якої проекти відхиляються.
Грошові витрати – дорівнюють приросту витрат на одиницю приросту кількості виробленої продукції.
Гранічний дохід – це прирост виручки на одиницю приросту кількості виробленої продукції.
Грошовий потік – міра ліквідності підприємства, що складається з чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування.
Гудвіл – актив підприємства, що вираховується як перевищення купівельної ціни над балансовою вартістю підприємства.
Дата погашення – дата, на яку той, хто випустив облігації, має сплатити власникові облігації суму основного боргу або номінальну вартість.
Диверсифікація – процес проникнення в інші галузі з метою зменшення залежності від головного (стратегічного) господарського підрозділу підприємства і зниження ризику бізнесу.
Дивіденд – дохід від інвестицій (готівка або акції).
Дисконт – сума перевищення вартості погашення
боргових цінних паперів над їх собіварті-
стю.
Дисконтований період – визначає період часу, необхідний для окупності повного відшкодування дисконтованої
вартості інвестицій за рахунок теперіш-
ньої вартості майбутніх грошових
надходжень.
Дисконтування – процес визначення теперішньої вартості майбутніх грошових надходжень.
Дискримінантний – методика багатовимірного групування
аналіз об’єктів аналізу, яка передбачає розподіл
сукупності на окремі групи з допомогою
так званих зразкових вибірок.
Диференціал фінансового – різниця між рівнем дохідності активів левериджу і рівнем відсотків за залучений капітал.
Довгострокові інвестиції – кошти вкладені на тривалий термін (понад рік) в юридично самостійні підприємства заради їх придбання, впливу на них чи одержання додаткового прибутку.
Додатково необхідні – невідома змінна величина, яка визначає
фонди,“корок” потребу підприємства у фондах або
надлишок фондів на дату складання
проектованого балансу.
Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводить до зростання власного капіталу за рахунок внесків власників).
Еквівалент купівельної – ставка дисконту, яка прирівнює
цін теперішню вартість орендної плати та втрачених знижок до купівельної ціни активів.
Економічна додана – показник, що використовується для вартість оцінки результативності фінансово-інве-
стиційної діяльності компаній.
Розраховується як різниця між чистим
операційним прибутком після оподатку-
вання і вартістю використаного для його
отримання капіталу компанії.
Ефективний портфель – структура інвестицій у цінні папери, цінних паперів за якої інвестор отримує максимально
очікуваний дохід за мінімального ризику.
Ефект фінансового - показник, що відображає рівень левериджу додаткового прибутку та власний капітал
за різних варіантів струткури капіталу.
Загальні методи – методи експертних оцінок, екстраполяції прогнозування трендів, регресивного аналізу, економіко-
математичного моделювання.
Збалансована система – система стратегічного вимірювання
показників результативності бізнесу, розроблена на
початку 1990-х років Р. Капланом і Д.
Нортоном. Часто розглядається як самостійна концепція стратегічного упра-вління, особливістю якої є збалансована оцінка ефективності стратегії з фінанси-вими і нефінансовими показниками одночасно.
Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Звичайні акції – дають право голосу на зборах акціонерів,
величина дивідендів за ними заздалегідь
не фіксується і відсутні гарантії щодо їх
отримання.
Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними
довгострокові зобов’язаннями.
Зобов’язання поточні – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Індекс рентабельності – відношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків до початкової вартості інвестиції.
Інформаційний метод – використання оцінок ділової активності підприємства в минулому.
Кластерний аналіз – методика, що базується на поняттях подібності об’єктів або їх ознак (залежно від того, що групується – об’єкти чи ознаки). За допомогою підбору найбільш “подібних” одиниць виконується розподіл сукупності на кластери, тобто групи.
Коваріація – рівень кореляції між доходами від певних активів і доходами від інших активів.
Коефіцієнт варіації – статистичний показник, що відображає відносну мінливість рівня ризику і
доходу. Вираховується діленням стандартного відхилення на сподівану
величину доходу.
Коефіцієнт виплати – сплачений грошима дивіденд на акцію,
поділений на дохід на акцію.
Коефіцієнт конверсії – кількість акцій, на які можна обміняти конве-ртовані цінні папери. Обчислюється діленням номінальної вартості на ціну конверсії.
Коефіцієнт кореляції – показник рівня взаємозалежності між двома змінними.
Коефіцієнт кратності – дохід до вирахування податків і
відсотків відсотків, поділений на річні витрати на сплату відсотків (показник того, як підприємство може покрити свої виплати на сплату відсотків).
Коефіцієнт окупності – чистий прибуток після сплати податків,
власного капіталу поділений на власний капітал.
Коефіцієнт β (бета) – показник вимірювання систематичного ризику.
Коефіцієнт чистого – частка від ділення чистого прибутку після
прибутку сплати податків на виручку від продажу товарів.
Короткострокові – інвестиції терміном до одного року задля інвестиції вигідного розміщення тимчасово вільних
грошових коштів.
Критерій – кількісний показник або правило, відповідно до якого варіанти досягнення мети розташовуються в порядку їх переваги; критерії не є виміром мети діяльності.
Критерії прийняття – норми, у відповідності з якими можуть рішень прийматися альтернативні рішення.
Купонна ставка – відсоткова ставка, яка сплачується
щоквартатально, кожне півріччя або
щорічно власникові облігації.
Ланцюжок цінностей – оцінка основних видів діяльності підприємства щодо створення продукції
та вплив на процес виробництва допоміжних видів діяльності.
Ліквідаційна вартість – ціна продажу активів, що повністю
амортизовані.
Ліквідність – готовність грошових коштів (інших активів) до платежу, коли перевага віддається готівці перед її інвестуванням надією на майбутній прибуток.
Майбутня вартість – вартість інвестиції через визначений період з урахуванням певної відсоткової ставки.
Маржинальний метод – врахування змінних і постійних витрат.
обліку
Метод аналізу витрат – визначена діяльність, функції і процеси ланцюжка цінностей з розробки, виробництва, доставки,
маркетингу продукції або послуг.
Метод аналізу – визначення змін чистої теперішнього
чутливості реагування вартоссті проекту залежно від зміни факторів обсягу продажів товарів, матеріальних витрат, витрат на оплату праці, ставки дисконту та інших.
Метод відсотку від – метод прогнозування, що грунтується
продажу на припущенні про стійке співвідноше-
ння різних статей звіту про фінансові
результати та балансу до обсягу реаліза-
ції продукції (това рів, робіт, послуг).
Метод групувань – науково обгрунтована обробка зібраних в процесі спостереження матеріалів, спрямована на узагальнення індивідуальних даних з метою виявлення характерних рис і закономірностей, властивих досліджуваному явищу (процесу).
Метод Дельфі – метод прогнозування, що базується на досягненні згоди групою експертів.
Метод економічного – науково поставлений дослід, активне експерименту втручення в економічний процес і спосте-
реження за результатами. Межа покриття
постійних витрат і прибутків – ціна
продажу товару за вирахуванням змін-
них витрат.

Метод експертних – врахування суб’єктивних думок оцінок експертів про майбутній стан підприємства.
Метод екстраполяції – статистичні спостереження за трендів динамікою певного показника, визначен-
ня тенденції його розвитку й продовжен-
ня його в майбутньому, тобто виявлення
закономірності минулого розвитку в
майбутньому.
Метод комісії – організація “круглого столу” чи інших подібних заходів для узгодження думок експертів.
Метод “мозкових атак” – колективна генерація ідей та творче вирішення поставлених проблем.
Метод оцінки конкуре- – аналіз галузі (ринку товару) й
нтоспроможності певного оцінка конкурентів за основними критеріями, що забезпечують конкурентні переваги.
Метод середньої – розрахунок вартості, витрат як добутку вартості середньої ціни одиниці товару, продукції
цінних паперів і кількості одиниць.
Метод системного – дослідження різних об’єктів за допомогою аналізу їх представлення як систем і аналіз цих
систем.
Метод участі у капіталі – один з методів обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується із збільшенням, зменшенням частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.
Методи визначення - розрахунок ефективності, результативно-
продуктивності сті: натуральний, трудовий, вартісний.
Мінливість – коливання значень певного показника навколо визначеної величини, такої, як середньоарифметичне значення цього показника.
Місія –послання, адресоване зовнішнім і внутріш-нім користувачам.
Моделювання – використання гіпотетичних ситуацій, схожих на реальні.
Модель динамічна – модель, що описує розвиток явищ або процесів у часі через встановлення залежності внутрішніх змінних (параметрів) об’єкта, що моделюється, від внутрішніх та зовнішних (параметрів) попереднього періоду.
Модель ділової переваги –система стратегічного аналізу і контро-лю, елементами якої виступають стратегічні сфери і взаємозв’язок між ними (останні визначаються з допомогою так званої “імовірнісної логіки”). Призначена для періодичної перевірки результативності бізнесу і визначення змін, потрібно внести у системи планування й управління фірмою.
Модель оцінки –теоретична модель, що визначає необхід-
капітальних інвестицій ну ставку доходу від певних активів,
враховуючи чутливість реагування дохі-
дності окремих активів на зміну показни-
ків, які відображають загальну ринкову
ставку доходу.

Моделювання – розробка моделей явищ і процесів, із можливістю обрахування поведінки (стану) таких за змінності певних показників і критеріїв.
Мультиплікатор – коефіцієнт, який характеризує співвідно-шення між агрегатною величиною та її структурною частиною, ступінь позитивного зворотного зв’язку – впливу однієї величини (вхідної) на іншу (вихідну) у керованій системі.
Накладні витрати – додаткові до основних виробничі витрати, пов’язані з господарським обслуговуванням виробництва, утриман-ням апарату управління підприємства,
створенням належних умов праці, з організацією реалізації продукції (утримання складського господарства, збутових баз, транспортні витрати), що включаються до складу собівартості продукції.
Невизначеність – ситуація, коли майбутні події, які можуть суттєво вплинути на фінансовий стан підприємства та його результати, достовірно не передбачаються та не оцінюються.
Негативний гудвіл – перевищення вартості частки покупця у спра-ведливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань над вартістю придбання на дату придбання.
Нееластичність – незалежність або незначна змінюваність певного показника за зміни вихідного показника, що аналізується.
Необігові (необоротні) – матеріальні, нематериальн і та фінансові
активи ресурси, термін використання яких пере-
вищує календарний рік (або операційний
цикл).
Необхідна ставка – мінімальний майбутній дохід, на який доходу погоджується інвестор, вкладаючі гроші.
Неоплачений капітал – заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капітала.
Неплатоспроможність – неспроможність сплатити борги.
Нерозподілений прибуток – сума прибутку, що реінвестується у підприємство (сума прибутку, що є у розпорядженні підприємства до прийняття рішення про виплату дивідендів).
Нетто-активи – вартість капіталу компанії за її ринковою ціною з урахуванням її нематеріальних активів і боргових зобов’язань.
Нетто-вартість – різниця між активами і пасивами підпри- підприємства ємства, яка становить її власний капітал.
Нетто-грошовий потік – різниця між нетто-прибутком і платежами підприємства плюс амортизаційні відрахування.
Нетто-дохід – дохід, який залишається у підприємства після всіх відрахувань.
Норма – максимально допустима величина матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для виробництва одиниці продукції, встановлена для певних господарських умов.
Норма оборота – відношення річного обсягу продаж до обсягу товарів, що зберігаються на складі в середньому протягом року.
Норма прибутку – відношення додаткової вартості до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках.
Норма рентабельності – показник ефективності економічної діяльності підприємства, узагальнене відображення раціональності викори-стання наявних ресурсів.
Норма трансформації – збільшення випуску товару, якого можна гранична досягти скороченням випуску іншого
товару на одиницю або скороченням
випуску товару, необхідним для збільше-
ння випуску іншого товару на одиницю.
Нормативи – показники, що характеризують рівень використання знарядь і засобів праці, предметів праці, живої праці, грошових коштів, їх витрат на одиницю продукції, площі, обсягу і т.ін.
Нормування – розробка нормативів і встановлення норм витрат певних видів ресурсів.
Нормування оборотних – встановлення оптимальних розмірів
засобів оборотних засобів, необхідних для забез-
печення безперервного ефективного
виробництва.
Обачність – принцип фінансової звітності підприємства, згідно з яким методи оцінки, що застосо-
вуються у процесі обліку, повинні запобігати зниженню оцінки зобов’язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.
Облігація – еміційний цінний папер, що являє собою зобов’язання щодо виплати підприємством-емітентом його власникові номінальної вартості облігації (та обумовлених відсотків).
Оборот – замкнутий цикл відтворення (у виробництві, при обміні тощо); рух товарів, грошових коштів у відновлювальному процесі.
Оборот активів – показник використання активів, що визнача-ється як співвідношення чистої виручки з продаж до середньої величини сукупних активів компанії; є одним з показників ефективності використання активів.
Оборотні засоби – грошові кошти підприємства, що авансуються в об’єкти, які використовуються в межах одного відновлювального циклу або в короткостроковому періоді (до одного року).
– запаси сировини, матеріалів, інструментів, інвентар, запаси готової продукції, кошти в розрахунках.
Оборотність грошей – кількість оборотів, які роблять за рік грошові кошти підприємства.
Оборотність обігових – постійно відновлювальний рух коштів грошових коштів підприємства у сфері
виробництва та обігу, розрізняють чотири стадії: грошові кошти, виробничі запаси, незавершена продукція; оцінюється коефіцієнт оборотності обігових коштів, тривалістю одного обороту в днях.
Оборотність основних – повернення авансових оборотних засобів коштів за період від часу купівлі необхі-
дних матеріальних цінностей для виго-
товлення певної продукції до отримання
готівки за її реалізацію; визначаються
кількістю оборотів оборотних коштів, є
часткою від ділення собівартості реалі-
зованої продукції на середню суму обо-
ротних коштів, що були в розпорядженні
підприємства певний проміжок часу.
Обстеження – нагляд, перевірка, спеціальне вивчення проблеми. Можливі вибіркове статистичне обстеження, управлінське обстеження, технологічне та ін.
Обсяг – кількісний економічний показник, що відображає величину затрат ресурсів, окремих факторів виробництва, попиту і пропозиції товарів і послуг, вимірюється у вартісних (грошових) або натуральних (фізичних) одиницях.
Ознака – характерна риса, властивість, якість цілісної економічної системи, її окремих стадій і етапів, а також певних економічних явищ і процесів.
Окупність інвестицій – чистий прибуток після сплати податків, поділений на активи.
Операційний леверідж – регулювання постійних витрат для збільшення прибутку фірми.
Операційний цикл – період часу між придбанням сировини (інших ресурсів) для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації продукції.
Опитування експертів – метод прогнозування, за якого думки експертів у різних галузях зводяться до єдиного, усереднюються.
Оптимальна структура – теоретична структура капіталу, за якої капіталу досягається найнижча якої вартість капі-
талу та найвищий дохід.
Оптимальний критерій – показник (система показників якості
роботи системи (суб’єкта), значення
якого (яких) мате бути мінімізоване за
певних обмежень.
Оптимальність – найкращий спосіб економічних дій (вирішення суперечностей).
Оптимізація – обрання найкращого варіанта рішення з багатьох можливих; приведення системи в оптимальний (найбільш вигід-
ний) стан.
Опціон – право купували та продавати акції за визначеною ціною.
Опціонні стратегії - методика, яку використовують інвестори на ринку цінних паперів для формування портфеля фінансових активів і управління ними з метою отримання достатньо широкого спектра інструментів і вибору оптимального з них залежно від ситуації на ринку (відкриті позиції, закриті позиції, комбіновані стратегії).
Оренда – угода, з якою орендатор набуває права кори стування.
Оренда операційна – оренда інша, ніж фінансова.
Оренда фінансова – це оренда, що передбачає передачу
орендарю.
Оцінка – процес вираження інформації, що має значення для господарських відносин, у грошовому вартісному вимірі.
Оцінка економічна – кількісна міра впливу економічних процесів, господарських дій тощо на результативність (ефективність) функціонування економічних систем чи структур.
Оцінка номінальна – один із інструментів і результатів економічного виміру, який своєю структурою і загальною величиною,
відображає лише власний обсяг економічних параметрів та економічних процесів.
Оцінка оборотних коштів – система способів виміру вартості оборотних засобів (матеріальних цінностей), вартість яких повністю переходить на собівартість продукції.
Оцінка основних засобів - система способів вимірювання вартості основних засобів залежно від
конкретної мети і завдань обліку та аналізу.
Оцінювання лінейно – тип економічного оцінювання
масштабне (елементарне) (економічного виміру), за якого еконо-мічні форми визначаються кількісно лише щодо їх власного змісту і здій-снюється у певній системі взаємодій.
Оцінювання системне – один із функціональних типів економі-чного вимірювання, що полягає у здійсненні вимірювальних процедур, результати яких відображають вплив одних елементів систем на інші (або на результативність функціонування систем загалом).
Очікувані доходи – майбутні доходи від інвестицій, на які сподіваються інвестори.
Параметр – показник, величина якого істотно впливає на економічні процеси.
Пасиви стійкі – частина оборотних засобів, що порівнюються до власних, але не належать підприємству і перебувають у його господарському обороті.
Перевага ліквідності – вибір між можливими варіантами, за якого вибір припадає активам у грошовій формі, а не не інші менш ліквідні активи.
Перегрупування акцій – перегляд співвідношення між обсягами статутного капіталу та вартістю акцій підприємства внаслідок заміни привіле-
йованих акцій на прості (випуску приві-
лейованих акцій обміном на прості) або
обміну акцій внаслідок зміни номіналу акцій.
Переоцінка – дооцінка (збільшення вартості) або уцінення (зменшення вартості) активів підприємства внаслідок зміни економічної кон’юнктури, зміни валютних курсів, поліпшення чи зношення основних фондів, зміни рин-кової вартості здійснених інвестицій.
Період базовий – певний період часу (місяць, рік і т. ін.) з даними якого зіставляються дані іншого періоду.
Період окупності – термін, упродовж якого вкладена сума інвестицій в певний інвестиційний проект повністю повертається.
Підприємницький ризик – ризикованість вкладень в активи підприємства, що не дає боргів; невизначеність в одержанні майбутнього валового прибутку від операційної діяльності.
Піраміда фінансова – розподіл активів підприємства за рівнями ризику, за якого обсяг капіталовкладень обернено пропорційний ризику.
План – найвища та найсладніша форма (модель) майбутнього, що передбачає виділення ресурсів та систему заходів: комплексна характеристика, модель розвитку основних показників, а також шляхи і способи досягнення цілей і завдань, необхідні для цього ресурси.
Планування оптимальне – комплекс методів, за допосогою яких із декількох альтернативних варіантів плану або програми розвитку обирається такий, який забезпечує найефективніше використання ресурсів і отримання найбільшого прибутку.
Платоспроможність – здатність суб’єкта своєчасно і в пов-ному обсязі виконувати свої зобов’язан-
ня, що випливають з торговельних, кредитних та інших операцій.
Повна раціональність – припущення в окремих економічних концепціях, згідно з яким суб’єкти повністю використовують доступну їм інформацію, на основі якої розра-ховують найраціональніше використан-
ня доходів, їх реакцію на зміну цін,
іншу кон’юнктуру і т.п.
Податковий коректор – ступінь впливу на ефект фінансового левериджу рівня оподаткування прибутку.
Подвійно-понижуючий – метод нарахування амортизації балансовий метод активів, коли балансова вартість активів
списується за нормою, що, як правило,
удвічі вища за норму амортизації при
рівномірному нарахуванні зносу.
Позитивні методи – пізнавальні методи застосування економічного аналізу емпіричних фактів: нормалізування еко-
номічних процесів до певної маремати-
чної (вербальної, матричної) форми;
індукції; аналізу практики господарюва-
ння; абстракції; аналізу історичної прак-
тики розвитку систем, процесів, явищ;
інші графічні, матрічні, економетрічні
методи.
Показник – кількісна характеристика певної особливості об’єктів і процесів; якісно визначена змінна величина, що набуває повного значення з множини можливих, що є результатом намірів чи розрахунків.
Показник дохідності – відносний показник, що визначається як співвідношення величини усього отриманого підприємством доходу за певний період (як правило, за рік) у роз-
рахунку на 100 % акцій до їх поточної ціни.
Показник конкуренто - – показник, який синтезує окремі
спроможності груповий показники і відображає загальний ріве-
нь задоволення потреби.
Показник конкурентоспро - – відношення групового показника
можності інтегральний за технічними параметрами товару до
групового показника за економічними
його параметрами.
Показник – відношення певного технічного конкурентоспроможності (натурального) показника параметру
одиничний товару до економічного показника за
умови задоволення потреб споживачів.
Показник оборотності – показник швидкості обороту оборотних засобів оборотних засобів (період, упродавж
якого авансовані кошти здійснюють
повний обіг) і тривалості обороту.
Показник фінансового – співвідношення суми основного
стану підприємства капіта лу до функціонуючого, поточ-
ного боргу підприємства.
Портфель інвестицій -усі активи, якими володіє підприємство.
Портфельна інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку.
Портфельний аналіз – дослідження портфеля (інвестицій, замовлень, зобов’язань, активів) та генерації стратегічних альтернатив на корпоративному рівні.
Поточна вартість – дисконтована вартість майбутнього грошового потоку.
Поточний коефіцієнт – поточні активи, поділені на поточні
ліквідності зобов’язання підприємства.
Премія за ризик – додаткова ставка доходу, що має бути сплачена інвесторам.
Принцип розумної – принцип поведінки суб’єкта, який
достатності прагне отримати оптимально достат-
ній прибуток, керуючись звичайними
темпами зростання і ухиляється від
прагнення до максимальних прибутків.
Прогноз – оцінка майбутніх тенденцій, явищ, процесів чи показників.
Прогнозування – напрацювання передбачень, що грунтуються на наявній інформації щодо напрямків, характеру і особливостей явищ і процесів у майбутньому.
Прогнозування обсягів – сукупність прийомів, з допомогою
реалізації яких прогнозується показник обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Передбачає вивчення тенденцій, що склалися на ринку споживачів та конкурентів.
Проектовані фінансові звіти – форми прогнозних фінансових звітів, які відображають фінансовий стан, результати діяльності і грошові потоки з одним або декількома припущеннями.
Пряма інвестиція – господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Реальні інвестиції – фінансові вкладення в конкретний, як правило, довготерміновий проект, а також ті, які пов’язані з придбанням певних активів.
Реінвестування дивідендів – інвестування коштів, отриманих інвесторами у вигляді дивідендів, шляхом купівлі нових акцій даного підприємства.
Середній період погашення – середня кількість днів між датою заборгованості покупцями одержання товару та датою сплати
покупцем рахунка.
Середньозважена вартість – міра вартості всього капіталу
капіталу підприємства. Вираховується, виходя-
чи з відсоткових часток складових капіталу в його фінансовій структурі.
Справедлива вартість - вартість, за якою активи можуть обмінюватися між досвідченими і бажаючими це зробити сторонами в найближчому майбутньому.
Ставка дисконтування – відсоткова ставка, яка використовує-ться для визначення поточної вартості майбутніх рошових потоків.
Ставка капіталізації – ставка дисконту, за якою дисконтують доходи.
Стандартне відхилення – мінливість доходів або середнє відхилення від очікуваної величини.
Статистичний аналіз – сукупність статистичних процедур,
збуту які використовуються визначення най-
важливіших факторів, що впливають
на збут.
Стратегічний прогноз – емпіричне або науково обгрунтоване судження про можливі стани об’єкта прогнозування в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни досягнення цих станів.
Стратегічне планування – процес, за допомогою якого забезпе-чується розробка, уточнення й організація виконання стратегічних планів, проектів і програм.
Стратегічне управління, – багатоплановий управлінський або стратегічний процес, який дозволяє розробляти та
менеджмент впроваджувати ефективні стратегії
для досягнення довгострокових цілей
підприємства.
Стратегічний аналіз – комплексне дослідження позитивнихінегативних факторів, що впливають на економічне становище підприємства у перспективі, та шляхи досягнення стратегічних цілей підприємства.
Стратегічний план – документ, призначений для плану- вання глобальних довгострокових ці-
лей підприємства, а також заходів,
які здійснюватимуться для досягне-
ння стратегічних цілей підприємства.
Стратегія – комплексний план діяльності підпри-ємства, який розробляється на основі творчого науково обгрунто-ваного підходу і призначається для досягнення довгострокових глобаль-
них цілей підприємства.
Структура капіталу – фінансові складові капіталу підприємства. Чим вища частка заборгованості порівняно з власним капіталом, тим вищим вважається фінансовий леверидж підприємства.
Теперішня вартість – сьогоднішня вартість майбутніх надходжень грошових коштів з поправкою на ризик.
Термін окупності – період, протягом якого очікувані грошові потоки від інвестиційного проекту компенсують суму початкових вкладень.
Техніко-економічне – план (розробка), що визначає основні
обгрунтування цілі здійснення бізнес-діяльності (на підприємстві, щодо певного виробу чи напрямку діяльності) і визначає доцільність та ефективність проекту, витрати на його реалізацію, порівняння варіантів реалізації проекту.
Управлінський аналіз – процес комплексного дослідження внутрішніх ресурсів та резервів підприємства з метою системної оцінки його реальних і потенційних можливостей, виявлення внутрішніх стратегічних можливостей і проблем.
Фактор еквівалента – використовується для приведення
певності запланованих грошових потоків до
безпечного рівня.
Фінансова оренда – оренда, за якою до орендаря переходять усі ризики і переваги, пов’язані з об’єктом оренди.
Фінансове планування – процес оцінки потреб підприєм-ства у коштах та з’ясування того, як задовольнити ці потреби.
Фінансове прогнозування – метод планування, в якому передба-чення фінансових показників спирається на нагромаджену у минулому інформацію та поточні гіпотези щодо майбутнього.
Фінансовий леверидж – використання підприємством залуче-них коштів, що впливає на зміну дохідності власного капіталу і дає можливість одержати додатковий прибуток на власний капітал.
Фінансові інвестиції –активи, що утримуються підприємств-вом з метою збільшення прибутку, зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.
Цикл обороту коштів – кількість днів між датою купівлі
сировини, матеріалів та інших акти-
вів і датою надходження виручки від
реалізації виробленої з них продук-
ції або товарів і послуг.
Цінні папери – загальний термін для позначення специфічних грошових документів – фінансових інструментів (акцій, облігацій, векселів та деяких інших), які випускаються та/або продаються чи придбаються в процесі діяльності підприємства.
Чиста поточна – поточна вартість грошових теперішня) вартість потоків за (вирахуванням поточної
вартості грошових виплат.
Чистий робочий капітал – поточні активи за вирахуванням по-точних зобов’язань. Може бути ви-користаний як показник ліквідності
в одному році порівняно з іншим.



Література

Основна
1. Головко Т.В., Сагова С.В. Стратегічний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. Диск. / За ред. д-ра екон. наук, проф. М.В. Кужельного. – К.: КНЕУ. 2002.- 198 с.
2. Гордієнко П.А. Стратегічний аналіз: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2006. – 404 с.
3. Господарський кодекс України: затверджений Верховною Радою України 16.01.2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. – Ст. 144; № 19-20. – Ст. 144; № 21-22.
4. Ивакина И. Стратегический анализ [Текст] / И. Ивакина. - Х. : Фактор, 2008. - 244 c. - ISBN 978-966-312-792-7.
5. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейского інтеграції України від 22.05.2002 р. № 145 // Баланс. – 2002. – С. 8 – 33.
6. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції, робіт, послуг: Затверджені Наказом Державного комітету промислової політики від 02.01.2001 р. № 47 // Податки та бухгалтерський облік. – 2001. – 09 (спецвипуск № 17). – С. 3 – 28.
7. Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку: Затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356 // Баланс. – 2001. – 03. – С.3 - 47.
8. Почепцов Г.Г. Стратегический анализ [Текст]: стратегический анализ для политики, бизнеса и военного дела / Г. Г. Почепцов. - К.: Дзвін, 2004. - 336 с. - ISBN 966-95346-0-7.
9. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99р. № 996—XIV, зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000р. № 1707–III, від 08.06.2000 р. № 1807-III, від 22.06.2000 р. № 1829-III // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 40. – Ст. 365.
10. Редченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навч. Посібник. Вид.2-ге, доповнене. – Львів: “Новий Світ – 2000”, 2003. – 272 с.
11. Стратегічний аналіз [Текст]: навч. посіб. / [Г. М. Давидов та ін.]. - К.: Знання, 2011. - 389 с.: табл. - (Серія "Вища освіта XXI століття"). - ISBN 978-966-346-854-9 (серія). - ISBN 978-966-346-555-5.
12. Стратегічний аналіз [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., які навчаються за освітньо-проф. прогр. магістра зі спец. "Облік і аудит" / В. М. Яценко, В. В. Демиденко, С. Л. Демиденко; Черкас. держ. технол. ун-т. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - 247 с.
13. Стратегічний аналіз [Текст]: навч.-метод. посіб. / Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича; уклад.: Т. М. Ковальчук, Г. М. Дутчак. - Чернівці: ЧНУ, 2009. - 160 с. Яценко, Володимир Микитович.
14. Сухарев П.М. Стратегічний аналіз: навч. посіб. – Донецьк: видавництво «Вебер», 2008. – 244с.
15. Томпсон-мл. Артур А. Стратегический менеджмент. Концепции и ситуации для анализа [Текст] / А. А. Томпсон-мл., А. Д. Стрикленд III; пер. с англ. А. Р. Ганиева [и др.]. - 12.изд. - М.; СПб.; К.: Вильямс, 2003. - 924 с. - ISBN 5-8459-0407-2
16. Тоцька О. Л. Стратегічний аналіз [Текст]: практикум: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. Л. Тоцька ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Екон. ф-т. - Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. - 179 с.
17. Фляйшер Крейг. Стратегический и конкурентный анализ [Текст]: методы и средства конкурентного анализа в бизнесе / К. Фляйшер, Б. Бенсуссан; пер. с англ. Д. П. Конькова; общ. ред. пер. И. М. Степнов, Ю. А. Ковальчук. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2005. - 541 с. - ISBN 5-94774-220-9.
18. Ходкинсон Джерард П. Компетентная организация. Психологический анализ процесса стратегического менеджмента [Текст] / Д. П. Ходкинсон, П. Р. Сперроу; пер. с англ. и науч. ред. П. К. Власов. - Х.: Гуманитарный центр, 2007. - 392 с. - ISBN 966-8324-28-5.
19. Шнайдер Дитер Иоган Георг. Стратегическое поле деятельности предприятия и портфельный анализ [Текст]: учеб. пособие для студ. техн. и экон. спец. / Д. И. Шнайдер [и др.]; Национальный технический ун-т "Харьковский политехнический ин-т". - Х.: НТУ "ХПИ", 2005. - 72 с.
20. Шубіна С. В. Стратегічний аналіз [Електронний ресурс]: дистанц. курс / С. В. Шубіна, О. Ю. Мірошник; Ун-т банк. справи Нац. банку України (м. Київ). - Електрон. дан. - К.: УБС НБУ, 2010. - 1 електрон. оптич. диск (CD-ROM). - Систем. требования: Pentium; 256 Mb RAM ; Windows 98, 2000, XP; Internet Explorer; Adobe Acrobat Reader 5.0 - 8.0. - ISBN 978-966-484-090-0.

 


Додаткова

21. SWOT-аналіз- основа формування маркетингових стратегій підприємства [Текст]: навч. посіб. для вищ. навч. закл. / ред. Л. В. Балабанова; Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.І.Туган-Барановського. - Донецьк: [б.в.], 2001. - 180 с. –
22. Бурденок Т.Г. Стратегічний аналіз конкуренто- спроможності підприємств [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.09 / Бурденюк Тарас Григорович; Терноп. нац. екон. ун-т. - Т., 2011. - 19 с.
23. Вагнер І. М. Організація та методика стратегічного аналізу в управлінні підприємством [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.09 / Вагнер Ірина Михайлівна; Центр. спілка спожив. т-в України, Львів. комерц. акад. - Л., 2011. - 20 с.
24. Гаращенко Н. М. Стратегічна платформа підприємства (теоретико-методологічний аналіз) [Текст]: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Гаращенко Наталія Миколаївна ; Київський національний економічний ун-т. - К., 2003. - 20 с.
25. Головко Т. В. Стратегічний аналіз [Текст]: навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Т. В. Головко, С. В. Сагова; ред. М. В. Кужельний; Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2002. - 198 с.
26. Жукевич С.М.. Стратегічний аналіз діяльності підприємств споживчої кооперації [Текст]: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / С.М. Жукевич; Тернопільський держ. економічний ун-т. - Т., 2006. - 20 с.
27. Лозовицький Д.С. Методика та організація стратегічного обліку й аналізу на підприємствах поліграфічних матеріалів [Текст]: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.09 / Лозовицький Дмитро Сергійович; Тернопільський національний економічний ун-т. - Тернопіль, 2009. - 18 с.
28. Парасій-Вергуненко І. М. Стратегічний аналіз в банках: методологія та практика [Текст]: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.09 / Парасій-Вергуненко Ірина Михайлівна; Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана". - К., 2009. - 32 с.
29. Печериця Ю. В. Стратегічний аналіз як основа формування та реалізації стратегії виноробних підприємств [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 / Печериця Юлія Василівна; Нац. ун-т харч. технологій. - К., 2012. - 20 с.
30. Підлипна Р. П. Аналіз стратегій діяльності торговельних підприємств [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.09 / Підлипна Радміла Петрівна; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - К., 2010. - 21 с.
31. Стефаненко М. М. Стратегічний аналіз прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємств харчової промисловості [Текст]: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Стефаненко Маргарита Миколаївна; Харківська держ. академія технології та організації харчування. - Х., 2002. - 17 с.
32. Тесленок І. М. Стратегічний аналіз зовнішнього середовища в системі управління промисловим підприємством [Текст]: монографія / І. М. Тесленок, Л. О. Кримська ; Запоріз. нац. техн. ун-т. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. - 109 с.
33. Тесленок І.М. Управління підприємством на основі стратегічного аналізу зовнішнього середовища [Текст]: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / Тесленок Ірина Миколаївна; Приазовський держ. технічний ун-т. - Маріуполь, 2009. - 21 с.

 

 

 

 

 


ДОДАТКИ


Додаток 1
Карта 1 самостійної роботи магістра з дисципліни
«Стратегічний аналіз» спеціальності «Облік і аудит»
Види самостійної роботи Термін
виконання Форми
контролю Макси-
мальна
кількість
балів
1 2 3 4
1. Підготовка до поточних аудиторних занять
1.1. Опрацювання текстів лекцій, вивчення обов’язкової та додаткової літератури.
1.2. Підготовка до семінарських і практичних занять.
1.3.Виконання домашніх завдань.
1.4. Підготовка до модульних контрольних робіт.
2. Пошуково-аналітична робота
2.1.Пошук та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу.
2.2.Складання конспекту з питань курсу, винесених на самостійне вивчення.
2.3.Написання реферату (ессе) за заданою проблематикою.
2.4.Аналіз конкретної виробни-чої ситуації та підготовка аналітичної записки.
3. Наукова робота
3.1. Участь в наукових магістр-ських конференціях і семінарах.
3.2.Підготовка наукових публікацій.
3.3.Виконання завдань в рамках НДР кафедри.
4.Індивідуальні завдання
4.1.Виконання розрахункових робіт, оформлення звітів.
4.2.Аналіз практичних матеріалів
4.3.Підготовка реферативних матеріалів з публікацій по тих чи інших проблемах, власних досліджень.
Згідно календар-но-тема-тичного плану

 

 

-//-

 

 

 

 

 

-//-

 

 


-//-
1.1.Активна участь в різних видах аудиторних занять
1.2. Тести
1.3.Перевірка пра-вильності виконання завдань, модульних контрольних робіт
2.1.Розгляд підготов-
лених матеріалів під час аудиторних занять
2.2.Розгляд предста-вленого конспекту
2.3.Обговорення
(захист) матеріалів реферату
2.4.Розгляд предста-лених матеріалів

3.1.Доповідь на нау-кових конференціях
3.2.Обговорення
матеріалів подачі в друк
3.3.Використування
матеріалів в звіті
НДР
4.1.Розгляд наданих матеріалів
4.2.Обговорення ре-зультатів проведеної роботи
4.3.Перевірка прави-льності виконаних завдань
20

 

 

 


15

 

 

 

 

 

15

 

 


10

Додаток 2
Карта 2 самостійної роботи магістра
з дисципліни «Стратегічний аналіз» спеціальності «Облік і аудит»

п/п Найменування
теми курсу Кількість навчаль-них годин Кількість
годин
СРС Термін вико-нання Зміст
СРС Засоби діагностики Максима-льна кількість
балів
1 2 3 4 5 6 7 8
Змістовий модуль 1 «Стратегічний аналіз в системі управління підприємством» Модуль 1
–20 балів
1. Тема 1. Стратегічний аналіз, його місце в управлінні економікою підприємства


4


8

Згідно
КТП 1.Опрацювання лекційного і методичного матеріалу
2.Вивчення обов’язкової і додаткової літератури
3.Підготовка до семінарсь-кого заняття 1.Активна участь у семінарському занятті
4. Тести
3.Обговорення (захист) матеріалів під час ІКР


Тема 1 –
7 балів
2. Тема 2. Основи мето-дології стратегічного аналізу

4

8
Згідно
КТП 1.Опрацювання лекційного і методичного матеріалу
2. Вивчення обов’язкової і додаткової літератури
3.Підготовка до семінарсь-кого заняття
4.Підготовка реферату (ессе) з проблемних питань 1.Активна участь у семінарському занятті
2.Тести

3.Обговорення (захист) матеріалів під час ІКР Тема 2 – 7 балів
3. Тема 3. Стратегічний аналіз конкурентних позицій підприємства

4

8
Згідно
КТП 1.Опрацювання лекційного і методичного матеріалу
2.Підготовка до семінарсь-кого заняття
4.Підготовка реферату (ессе) з проблемних питань 1.Перевірка правильно-
сті виконання домаш-
нього завдання
2. Обговорення (за-хист) матеріалів рефе-рату (ессе) під час ІКР
3.Тести Тема 3 –
6 балів

1 2 3 4 5 6 7 8
Змістовий модуль 2 «Стратегічний аналіз операційної і фінансової діяльності підприємства» Модуль 2
–30 балів
4. Тема 4. Аналіз стра-тегії виробничої діяль-ності підприємства

5

10
Згідно
КТП 1.Опрацювання лекційного і методичного матеріалу
2.Підготовка до контроль-ної роботи з модулю 1
3.Виконання домашніх (розрахункових) завдань
4.Аналіз конкретної вироб-ничої ситуації та підготовка аналітичної записки 1.Перевірка правильно-
сті виконання модуль-ної контрольної роботи
2.Перевірка виконання завдань
3.Обговорення результатів проведеної роботи під час ІКР Тема 4 –10 балів
5. Тема 5. Стратегічний аналіз структури капіталу

5

9
Згідно
КТП 1. Пошук та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу
2.Виконання домашніх (розрахункових) завдань
3. Підготовка наукових публікацій 1.Розгляд підготовле-них матеріалів під час ІКР
2.Перевірка виконання завдань
3.Обговорення матері-алів для подачі в друк
Тема 5 –10 балів
6. Тема 6. Стратегічний аналіз фінансової звітності і фінансових потреб


6


11
Згідно
КТП 1. Аналіз конкретної вироб-ничої ситуації та підготовка аналітичної записки
2. Виконання домашніх (розрахункових) завдань
3.Виконання завдань в рамках НДР кафедри
4. Підготовка до контроль-ної роботи з модулю 2 1. Розгляд підготовле-них матеріалів під час ІКР
2. Перевірка виконання завдань
3. Обговорення (за-хист) матеріалів під час ІКР
4.Тести Тема 6 –12 балів

1 2 3 4 5 6 7 8
Змістовий модуль 3 «Стратегічний аналіз інвестиційної діяльності» Модуль 3
–10 балів
7. Тема 7. Стратегічний аналіз інвестиційних проектів

4

8
Згідно
КТП 1.Виконання домашніх (розрахункових) завдань
2.Складання конспекту з питань курсу винесених на самостійне рішення
3.Підготовка докладу до участі в науковій магістрській конференції 1.Перевірка виконання завдань
2.Конспект лекції (обговорення) під час ІКР
3.Доповідь на наукову конференцію Тема 7 –
6 балів
8. Тема 8. Стратегічний аналіз як основа прийняття інвестицій-них рішень


4


8

Згідно
КТП 1.Виконання домашніх (розрахункових) завдань
2.Пошук та огляд літера-турних джерел за заданою проблематикою курсу
3. Підготовка до контроль-ної роботи з модулю 3 1.Перевірка виконання завдань
2. Розгляд підготовле-них матеріалів під час ІКР
3. Тести Тема 8 –
4 бали
Усього годин 36 70 60


Додаток 3
ТОВ “Мрія”
БАЛАНС НА 31.12. 20___ р.

АКТИВ Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1 2 3 4
1. НЕОБОРОТНІ АКТИВИ
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 010 14,7 17,9
первісна вартість 011 52,0 82,8
накопичена амортизація 012 37,3 64,9
Незавершене будівництво 020 92,5
Основні засоби:
залишкова вартість 030 11225,2 10079,8
первісна вартість 031 16688,3 16914,5
знос 032 5463,1 6834,7
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість 040
первісна вартість 045
накопичена амортизація
Довгострокові фінансові інвестиції: 050
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
інші фінансові інвестиції
Довгострокова дебіторська заборгованість 47,6 43,1
Відстрочені податкові активи 060
Інші необоротні активи 070
Усього за розділом I 080 11287,5 10233,3
II. ОБОРОТНІ АКТИВИ
Виробничі запаси 1972,1 1945,4
Поточні біологічні активи 100
Незавершене виробництво 120 6,2 7,0
Готова продукція 130 703,0 1227,9
Товари 140 586,8 348,2
Векселі одержані 150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160 374,4 581,0
первісна вартість 161 374,4 581,0
резерв сумнівних боргів 162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
с бюджетом 170 84,0 25,3
по виданими авансами 180 23,8 48,0
з нарахованих доходів 190
із внутрішніх розрахунків 200
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 7,9 9,1
Поточні фінансові інвестиції 220
Грошові кошти та їх еквівалентів:
в національній валюті 230 126,1 56,9
в иноземній валюті 240 0,2
Інші оборотні активи 250 1,3 9,0
Усього за розділом II 260 3884,8 4256,8
III. ВИТРАТИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ 270 16,5 2,7
БАЛАНС 280 15188,8 14492,8

ПАССИВ Код строки На начало отчетного периода На конец отчетного периода
1. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Статутний капітал 300 1869,9 1869,9
Пайовий капітал 310
Додатковий вкладений капітал 320
Інший додатковий капітал 330 151,0 151,5
Резервний капітал 340 459,7 467,5
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 5971,8 7072,1
Неоплачений капітал 360
Вилучений капітал 370
Усього за розділом I 380 8452,4 9560,0
II. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНИХ ВИТРАТ І ПЛАТЕЖІВ
Забезпечення виплат персоналу 400
Інші забезпечення 410
Цільове фінансування 420
Усього за розділом II 430
III. ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Довгострокові кредити банків 440 4843,0 2708,3
Інші довгострокові фінансові зобов’язання 460
Відстрочені податкові зобов’язання 470
Інші довгострокові зобов’язання
Усього за розділом III
480 4843,0 2708,3
IV. ПОТОЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Короткострокові кредити банків 500 1418,3 708,7
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 1192,2
Векселі видані 520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 232,6 81,0
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів 540 2,0 33,3
збюджетом 550 114,3 115,3
з позабюджетних платежів 560 3,6 1,1
зі страхування 570 29,5 28,7
з оплати праці 580 69,4 56,1
с учасниками 590 22,2 4,7
із внутрішніх розрахунків 600
Інші поточні зобов’язання 610 1,5 3,4
Усього за розділом IV 620 1893,4 2224,5
V. ДОХОДИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ
630
БАЛАНС 640 15188,8 14492,8

Керівник
Головний бухгалтер


Додаток 4
ТОВ “Мрія”
Звіт
про фінансові результати за 20___ рік
I. Финансовые результаты
Стаття Код рядка За звітний період За попередній період
1 2 3 4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, рабіт, послуг) 010 23368,8 23600,1
Податок на додану вартість 015 3879,1 3933,4
Акцизний збір 020
025
Інші вирахування з доходу 030
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт) 035 19489,7 19666,7
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 15394,1 15342,3
Валовий:
прибуток
050
4095,6
4324,4
збиток 055
Інші операційні доходи 060 1148,4 131,2
Адміністративні витрати 070 907,1 785,0
Витрати на збут 080 914,5 938,7
Інші операційні витрати 090 1129,2 350,4
Фінансові результати від операційноі діяльності:
прибуток
100
2293,2
2381,5
збиток 105
Дохід від участі в капіталі 110
Інші фінансові доходи 120
Інші доходи 130 215,7 22,0
Фінансові витрати 140 984,2 613,1
Втрати від участі в капіталі 150
Інші витрати 160 338,0 61,0
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток

170

1490,9

1729,4
збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 262,1 707,2
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток
190
1228,8
1022,2
збиток 195
Надзвичайні:
доходи
200
витрати 205
Податки з надзвичайного прибутку 210
Чисті:
прибуток 220 1228,8 1022,2
збиток 225
II. Елементи операційних витрат

Наименування показника Код рядка За
звітний період
За попередній період
1 2 3 4
Матеріальні витрати 230 10369,3 10009,2
Витрати на оплату праці 240 1635,8 1574,4
Відрахування на соціальні заходи 250 626,5 511,7
Амортизація 260 1400,9 617,0
Інші операційні витрати 270 483,6 469,8
Разом 280 14516,1 13182,1

III. Розрахунок показників прибутковості акцій

Назва статті Код рядка За звітний період За попередній період
1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 300 468907 468907
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 468907 468907
Чистий прибуток на одну просту акцію 320 2,62056 2,17996
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію 330 2,62056 2,17996
Дивіденди на одну просту акцію 340 0,33630 0,23470

Керівник
Головний бухгалтер

 

 



Додаток 5
Теперішня вартість однієї грошової одиниці ануїтету (РVIFA r,n)

Кількість періодів Відсоткова вартість
1 % 2 % 3 % 4 % 5 % 6 % 7 % 8 % 9 % 10 % 11 % 12 % 13 % 14 % 15 % 16 % 17 %
1 0,990 0,980 0,971 0,962 0,952 0,943 0,935 0,926 0,917 0,909 0,901 0,893 0,885 0,877 0,870 0,862 0,855
2 1,970 1,942 1,913 1,886 1,859 1,833 1,808 1,783 1,759 1,736 1,713 1,690 1,668 1,647 1,626 1,605 1,585
3 2,941 2,884 2,829 2,775 2,723 2,673 2,624 2,577 2,531 2,487 2,444 2,402 2,361 2,322 2,283 2,246 2,210
4 3,902 3,808 3,717 3,630 3,546 3,465 3,387 3,312 3,240 3,170 3,102 3,037 2,974 2,914 2,855 2,798 2,743
5 4,853 4,713 4,580 4,452 4,329 4,212 4,100 3,993 3,890 3,791 3,696 3,605 3,517 3,433 3,352 3,274 3,199
6 5,795 5,601 5,417 5,242 5,076 4,917 4,767 4,623 4,486 4,355 4,231 4,111 3,998 3,889 3,784 3,685 3,589
7 6,728 6,472 6,230 6,002 5,786 5,582 5,389 5,206 5,033 4,868 4,712 4,564 4,423 4,288 4,160 4,039 3,922
8 7,652 7,326 7,020 6,733 6,463 6,210 5,971 5,747 5,535 5,335 5,146 4,968 4,799 4,639 4,387 4,344 4,207
9 8,566 8,162 7,786 7,435 7,108 6,802 6,515 6,247 5,995 5,759 5,537 5,328 5,132 4,946 4,772 4,607 4,451
10 9,471 8,983 8,530 8,111 7,772 7,360 7,024 6,710 6,418 6,145 5,889 5,650 5,426 5,216 5,019 4,833 4,659
11 10,37 9,787 9,253 8,760 8,306 7,887 7,499 7,139 6,805 6,495 6,207 5,938 5,687 5,453 5,234 5,029 4,836
12 11,25 10,57 9,954 9,385 8,863 8,384 7,947 7,536 7,161 6,914 6,492 6,194 5,918 5,660 5,421 5,197 4,998
13 12,13 11,35 10,63 9,986 9,394 8,853 8,358 7,904 7,487 7,103 6,750 6,424 6,122 5,842 5,583 5,342 5,118
14 13,00 12,11 11,29 10,56 9,899 9,295 8,746 8,244 7,786 7,367 6,982 6,628 6,303 6,002 5,724 5,468 5,229
15 13,86 12,85 11,94 11,12 10,38 9,712 9,108 8,560 8,061 7,606 7,191 6,811 6,462 6,142 5,847 5,575 5,324

Додаток 6
Відсотковий фактор теперішньої вартості однієї грошової одиниці

Періоди Відсоткова вартість
1 % 2 % 3 % 4 % 5 % 6 % 7 % 8 % 9 % 10 % 11 % 12 % 13 % 14 % 15 % 16 % 17 %
1 0,990 0,980 0,971 0,962 0,952 0,943 0,935 0,926 0,917 0,909 0,901 0,893 0,885 0,877 0,870 0,862 0,855
2 0,980 0,961 0,943 0,925 0,907 0,890 0,873 0,857 0,842 0,826 0,812 0,797 0,783 0,769 0,756 0,743 0,731
3 0,971 0,942 0,915 0,889 0,864 0,840 0,816 0,794 0,772 0,751 0,731 0,712 0,693 0,675 0,658 0,641 0,624
4 0,961 0,924 0,888 0,855 0,823 0,792 0,763 0,735 0,708 0,683 0,659 0,636 0,613 0,592 0,572 0,552 0,534
5 0,951 0,906 0,863 0,822 0,784 0,747 0,713 0,681 0,650 0,621 0,593 0,567 0,543 0,519 0,497 0,476 0,456
6 0,942 0,888 0,837 0,790 0,746 0,705 0,666 0,630 0,596 0,564 0,535 0,507 0,480 0,456 0,432 0,410 0,390
7 0,933 0,871 0,813 0,760 0,711 0,665 0,623 0,583 0,547 0,513 0,482 0,452 0,425 0,400 0,376 0,354 0,333
8 0,923 0,853 0,789 0,731 0,677 0,627 0,582 0,540 0,502 0,467 0,434 0,404 0,376 0,351 0,327 0,305 0,285
9 0,914 0,837 0,766 0,703 0,645 0,592 0,544 0,500 0,460 0,424 0,391 0,361 0,333 0,308 0,284 0,263 0,243
10 0,905 0,820 0,744 0,676 0,614 0,558 0,508 0,463 0,422 0,386 0,352 0,322 0,295 0,270 0,247 0,227 0,208
11 0,896 0,804 0,722 0,650 0,585 0,527 0,475 0,429 0,388 0,350 0,317 0,287 0,261 0,237 0,215 0,195 0,178
12 0,887 0,789 0,701 0,625 0,557 0,497 0,444 0,397 0,356 0,319 0,286 0,257 0,231 0,208 0,187 0,168 0,152
13 0,879 0,773 0,681 0,601 0,530 0,469 0,415 0,368 0,326 0,290 0,258 0,229 0,204 0,182 0,163 0,145 0,130
14 0,870 0,758 0,661 0,577 0,505 0,442 0,388 0,340 0,299 0,263 0,232 0,205 0,181 0,160 0,141 0,125 0,111
15 0,861 0,743 0,642 0,555 0,481 0,417 0,362 0,315 0,275 0,239 0,209 0,183 0,160 0,140 0,123 0,108 0,095

Навчальне видання

Косова Тетяна Дмитрівна, д.е.н, професор
Сухарев Петро Миколайович, к.е.н, професор
Ангеліна Ірина Альбертівна, к.е.н., доцент

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Методичні вказівки та завдання
для практичних та семінарських занять
для студентів спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит»
денної та заочної форм навчання


Технічний редактор О.І. Шелудько


Зведений план 2013 р., поз. №
Підписано до друку ______________2013р. Формат 60 х 84/16. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman. Друк – ризографія. Ум. друк. арк. ___.Обл.-вид.арк. Тираж – прим. Зам. № ___.


Донецький національний університет економіки
і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
83050, м. Донецьк – 50, вул. Щорса, 31
Редакційно-видавничий відділ
83023, м. Донецьк, вул.. Харитонова,10
тел. (0622) 97-60-45, 97-60-50
е- mail: druk @ dnuet.donetsk.ua

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів вида-
вничої продукції ДК № 1106 від 5.11.2002 р.


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить