СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА 06.06.2014 21:08

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота є важливим елементом навчального процесу підготовки висококваліфікованого фахівця. Вона повинна бути самостійним науково-практичним дослідженням студента, що має за мету закріпити і систематизувати знання, отримані в період навчання.

Дана курсова робота призначена для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання. Метою курсової роботи є вивчення і аналіз теоретичних основ розробки стратегії підприємства, а також закріплення на практиці набутих теоретичних знань. Курсова робота складається з трьох розділів: теоретичного, аналітичного і розділу з розробки заходів щодо вдосконалення питань, що розглядаються.

У процесі курсового проектування необхідно використовувати отримані знання лекційного матеріалу, практичних занять, а також усі доступні джерела інформації, включаючи самостійний їх пошук.

Для розробки курсової роботи студенту потрібно самостійно шукати необхідну інформацію в доступних джерелах, а також провести міні-дослідження ринку. Діяльність з розробки стратегії є вельми специфічною, вона не має набору готових рішень, тому  до  написання роботи  необхідний творчий підхід. Ринкова ситуація, що вивчається в роботі, не може бути змодельованою, вона є реальною.

Курсова робота повинна свідчити про глибоке знання автором найважливіших законів економіки, спеціальної літератури й інших джерел, рекомендованих викладачем. Разом з тим засвоєний матеріал варто викладати самостійно, творчо. Він повинен відбивати ставлення студента до тих точок зору, з якими він зустрівся при вивченні літератури (виклавши свою думку зі спірного питання, студент повинен вказати, яку з названих точок зору він підтримує і чому, або висловити і мотивувати свою точку зору на розглянуту тему).

Об’єктом дослідження курсової роботи є підприємство або організація, на яких студенти проходили практику (денна форма навчання) або працюють (заочна форма навчання).

2. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

1. 1.     SWOT-аналіз: техніка проведення та особливості застосування.
2. 2.     Необхідність формування стратегічного мислення менеджерів у сучасних умовах.
3. 3.     Сутність та призначення функціональних стратегій.
4. 4.     Стратегічний план як інструмент реалізації стратегій різного типу.
5. 5.     Конкурентні стратегії, їх порівняльна характеристика.
6. 6.     Конкурентні переваги фірми та їх класифікація.
7. 7.     Особливості формування та сфери застосування стратегічних програм.
8. 8.     Основні напрямки стратегічних змін. Стратегічні зміни як умова реалізації стратегії.
9. 9.     Передумови застосування стратегічного управління в організаціях.
10. 10.           Характеристика середовища господарських підприємств України, необхідність формування систем стратегічного моніторингу.
11. 11.           Конкурентоспроможність підприємства. Модель конкурентоспро-можного підприємства.
12. 12.           Прогнозування в системі стратегічного управління.
13. 13.           “Дерево цілей” підприємства і методи його побудови.
14. 14.           Характеристика системи стратегічного планування на підприємстві.
15. 15.           Аналіз у системі стратегічного управління.
16. 16.           Основні переваги стратегічного управління і можливості його застосування на українських підприємствах.
17. 17.           Характеристика зовнішнього, проміжного та внутрішнього середовищ функціонування підприємства.
18. 18.           Сутність, зміст і процес формування ефективного “стратегічного набору” для підприємств різних типів.
19. 19.           Особливості побудови системи стратегічного планування на вітчизняних підприємствах.
20. 20.           Сутність і механізм формування “організаційної культури” як об’єкта стратегічного управління.
21. 21.           Критичний аналіз моделі “галузевої конкуренції” М. Портера: методи та фактори, що використовуються для оцінки елементів проміжного середовища.
22. 22.           Поняття, параметри та показники конкурентоспроможності продукту.
23. 23.           Загальноконкурентні стратегії. Підхід М. Портера до визначення загальноконкурентних стратегій.
24. 24.           Бізнес-план як стратегічний план розвитку підприємства.
25. 25.           Види інформаційних потреб, їх виявлення та задоволення в системі стратегічного управління.
26. 26.           Стратегічний контроль та його вплив на коригування стратегічних планів.
27. 27.           Фундаментальні елементи та етапи стратегічного планування.
28. 28.           Еволюція розуміння та методів передбачення майбутнього у діяльності підприємств, що функціонують у ринковому середовищі.
29. 29.           Поняття “потенціалу підприємства”: характеристика ресурсного, цільового і структурного підходів щодо його оцінки.
30. 30.           Основні методи прогнозування, що використовуються в стратегічному плануванні.
31. 31.           Організація проведення маркетингових досліджень для розробки стратегії підприємства.
32. 32.           Конкурентна поведінка підприємства. Конкурентний профіль як метод її оцінки.
33. 33.           Розробка інноваційної стратегії діяльності підприємства.
34. 34.           Маркетингова стратегія підприємства та її реалізація.
35. 35.           Конкуренція та конкурентоспроможність, фактори що її визначають.

 

3. ПОРЯДОК ВИДАЧІ ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

Тему курсової роботи обирає студент за порядковим номером в загальному списку студентів академічної групи.

Керівник курсової роботи призначається на засіданні кафедри прикладної економіки згідно з розподілом навчального навантаження.

Керівник курсової роботи надає студенту допомогу в розробленні календарного графіка роботи на весь період виконання курсової роботи; рекомендує студенту необхідну літературу, нормативні і довідкові матеріали, типові проекти та інші джерела за темою; проводить систематичні, відповідно до розкладу, консультації з питань виконання розділів курсової роботи; перевіряє виконання курсової роботи; готує студента до захисту курсової роботи.

Курсову роботу студент виконує відповідно до календарного графіка на весь період роботи. Порушення графіка розглядається як невиконання навчального плану. Студент повинен звітувати перед керівником, який фіксує терміни виконання календарного графіка і якість виконання розділів роботи.

 

4. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота складається з: титульного листа та пояснювальної записки.

Пояснювальна записка включає наступні розділи:

Зміст курсового проекту, який розташовують безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки.

Вступ, який відбиває актуальність проблеми, її наукову і практичну цінність, основну мету і задачі дослідження. Вступ починають з нової сторінки після змісту.

Основну частину роботи, яка складається з трьох розділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Розділи можуть поділятися на підрозділи. Кожен підрозділ повинен містити закінчену інформацію.

Висновок, який розташовують безпосередньо після викладу основної частини роботи, починаючи з нової сторінки. У висновку відбивається ухвалення обґрунтованого рішення щодо вибору оптимального шляху досягнення поставленої мети роботи, визначення позитивних і негативних сторін, можливостей практичного використання результатів дослідження.

Перелік літературних джерел, які були використанні при написанні курсової роботи, повинен бути приведений після висновку з наступної сторінки.

Додатки, які містять матеріал, що є необхідним для повноти викладення матеріалу курсової роботи, але включення його в основну частину може змінити упорядковане і логічне уявлення про роботу,та через великий обсяг не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи.

При виконанні курсової роботи необхідно дотримуватись нормативно встановлених правил оформлення тексту, таблиць, формул, розрахунків, схем, рисунків, діаграм тощо.

Закінчену курсову роботу необхідно зброшурувати і здати на кафедру за два тижні до початку екзаменаційної сесії.

Перший розділ (теоретичний) присвячений викладу і аналізу основних теоретичних проблем теми, що розглядаються, виявленню особливостей стратегічних проблем на вітчизняних та зарубіжних підприємствах. У теоретичній частині необхідно навести огляд літературних джерел з обов’язковим посиланням на них. Задачі, що повинні вирішуватися в розділі, наступні: аналіз місця досліджуваної проблеми в економічній системі; історико-економічний розгляд досліджуваної проблеми; вивчення сучасних концепцій досліджуваних питань; співставлення різних точок зору на досліджувану проблему; вибір напрямків дослідження на основі огляду літератури за темою; узагальнення поданих у літературі визначень основних понять, розуміння сутності яких впливає на подальше дослідження проблеми; пошук невирішених питань, що стосуються досліджуваної проблеми.

Другий розділ (аналітичний) складається з загальної оцінки системи стратегічного управління на підприємстві (в організації). Для виконання аналітичного розділу необхідно обрати об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження може бути підприємство чи організація, де студент проходив практику (денна форма навчання), або працює (заочна форма навчання). Студентам заочної форми навчання також дозволяється вільно обирати об’єкт дослідження.

Стратегічний аналіз повинен бути спрямований на виявлення недоліків у системі стратегічного управління підприємства, визначення резервів, які можуть бути використанні при розробці корпоративної стратегії підприємства. Оцінка стратегічного стану підприємства повинна спиратися на методу стратегічного аналізу.

Аналітичний розділ включає в себе ряд етапів, які логічно взаємопов’язані між собою.

2.1. Характеристика об’єкта дослідження

Завдання:

дати загальну характеристику підприємству (організації), що досліджується, визначити його місію та стратегічне бачення.

2.2. Аналіз основних техніко-економічних показників

2.3. Аналіз фінансових результатів та фінансового стану

2.4. Стратегічний аналіз макро- та проміжного середовища

2.4.1. Провести аналіз макросередовища, використовуючи методику PEST-аналізу (побудувати таблиці, зробити висновки).

2.4.2. Провести аналіз проміжного середовища організації, використовуючи модель п’яти сил конкуренції Портера.

2.5. Аналіз мікросередовища організації

Завдання:

провести стратегічний аналіз за наступними напрямками:

організація та управління; виробництво; персонал; маркетинг; фінанси.

Під час проведення аналізу необхідно використовувати конкретні показники та звітно-статистичні дані роботи підприємства.

Необхідно супроводжувати аналіз методами стратегічного дослідження (матриця БКГ, матриця Mc Kincey, модель ADL, PIMS-аналіз, ланцюжок цінностей, тощо), визначаючи конкретні види стратегій, що використовуються.

2.6. Загальна оцінка стратегічного стану організації

Завдання:

провести оцінку сил та слабкостей, можливостей та погроз, побудувати таблицю і матрицю SWOT;

на основі отриманої матриці розробити рекомендації, зробити висновки.

Третій розділ присвячений розробці заходів щодо вдосконалення стратегії розвитку підприємства. На підставі результатів аналітичної частини та запропонованих у третьому розділі пропозицій  треба зробити обґрунтовані пропозиції щодо вибору найбільш ефективного варіанта стратегії діяльності підприємства та визначити його стратегічний набір.

Для цього необхідно:

1) запропонувати ряд конкретних заходів, які були б спрямовані на знівелювання або взагалі усунення виявлених недоліків під час проведення в другому розділі аналізу як техніко-економічних показників, так і механізму стратегічного управління;

2) після цього провести прогнозування макроекономічних тенденцій щодо розвитку підприємства;

3) скласти дерево цілей для підприємства;

4) побудувати матрицю БКГ на плановий період;

5) окреслити загальну (корпоративну) стратегію;

6) обрати конкретні види функціональних стратегій (управлінської, маркетингової, наукових досліджень, виробничої, стратегії управління персоналом, фінансової тощо);

7) побудувати ієрархічну схему отриманого стратегічного набору.

Зробити висновки.

 

5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

5.1. Загальні вимоги

Курсову роботу пишуть від руки або за допомогою комп’ютера з одного боку на  аркушах білого паперу формату А4 через 1,5 міжрядкові інтервали.

Текст роботи необхідно оформляти, залишаючи поля, мм: ліворуч – не менше  20, праворуч – не менше 10, угорі – не менше 20, внизу – не менше 20.

Шрифт друку  має бути чіткий, чорного кольору середньої жирності, щільність тексту роботи – однакова.

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного.

Заголовки структурних частин курсової роботи: “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

 

5.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими літерами без знака “№”.

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яку враховують у загальній нумерації. На титульній сторінці номер сторінки не ставлять, сторінка змісту і вступу також не нумерується, на наступних – номер проставляють у правому верхньому куті сторінки  без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номеру крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому самому рядку друкують заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумеруються у межах кожного пункту за тими самими правилами, що й пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботи безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі наведено одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці має складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово “Таблиця” і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над перенесеними частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер, наприклад, “Продовження табл. 1.2”.

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть праворуч на рівні самої формули в круглих дужках, наприклад, (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1…

2…

3…

Якщо примітка одна, її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

5.3. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, має оформлюватися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Слово “Таблиця” та її назву починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф треба починати з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не менше 8 мм.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під другою в межах однієї сторінки.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця (номер)

Назва таблиці

 

5.4. Формули

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший порядок пояснення починають зі слова “де”.

Рівняння і формули треба виділяти в тексті вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після математичних знаків (+, -, ×).

5.5. Посилання

У процесі написання курсової роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, з яких наводиться матеріал в роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдання, питання, дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати зміст, мову тексту, обсяг.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “…у працях [1-7]…”.

 

5.6. Список використаних літературних джерел

Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів:

у порядку появи посилань у тексті;

в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, занесені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

5.7. Додатки

Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних його сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч.

Текст кожного додатка в разі потреби може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка, наприклад, А.2.

 

6. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Автор курсової роботи публічно захищає її керівнику, який оцінює відповідність підготовки студента.

Студенти денної форми навчання захищають курсову роботу згідно з затвердженим графіком-модулем.

До захисту курсових робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги. Процедура захисту передбачає стисле викладення студентом результатів дослідження і відповідей на запитання керівника. В ході захисту оцінюються не тільки виконання роботи, але й якість самого захисту.

Якщо захист курсової роботи оцінено незадовільно, то студент може повторно захищати ту саму роботу з доопрацюванням, визначеним керівником або ж зобов’язаний розробити нову тему, яку визначає керівник.

 

7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

1. 1.       Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
2. 2.       Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.
3. 3.       Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Питерком., 1999. – 416 с.
4. 4.     Ансофф И. Стратегическое управление / Пер. с англ. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
   1. 5.       Афанасьєв М.В., Селезньова Г.О. Стратегія підприємства: Навч.-метод. посібник. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2007. – 272 с.
   2. 6.     Березін О.В. Стратегія підприємства: Навчальний посібник. – К., 2010. – 220 с.
   3. 7.     Бровкова О.Г. Стратегічний менеджмент. – К., 2010. – 222 с.
      1. 8.     Довгань Л.Є., Каракай Ю.В., Артеменко Л.П. Стратегічне управління: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 440 с.
      2. 9.       Карлоф Б. Деловая стратегия.  – М.: Экономика, 1991. – 239 с.
      3. 10.   Клівець П.Г. Стратегія підприємства: Навч. Посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 320 с.
      4. 11.  Ковтун О.І. Стратегія підприємства: Підручник – Львів: Новий Світ-2000, 2009. – 680 с.
      5. 12.  Ковтун О.І. Стратегія підприємства: практикум: Навчальний посібник. –Львів: «Новий Світ-2000», 2009. – 308 с.
      6. 13.  Міщенко А.П. Стратегічне управління: Навч. посіб – Київ.: Центр навчальної літератури, 2004. – 336 с.
      7. 14.   Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку / Київський національний економічний ун-т. – К. : КНЕУ, 2001. – 228с.
      8. 15.  Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. – К., 2002. – 560 с.
      9. 16.            Порохня В.М. Стратегічне управління. – К., 2012. – 220 с.
         1. 17.  Савченко В.Д., Байдик М.І., Шелудько Р.М. Стратегія підприємства: Навч.посіб. / Харківський національний аграрний ун- т ім. В.В.Докучаєва. – Х., 2004. – 206с.
         2. 18.  Саєнко М.Г.  Стратегія підприємства: Підручник – Тернопіль: Економічна думка. – 2006. – 390 с.
         3. 19.  Шершньова З.Е., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
         4. 20.  Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент. – М.: Дело, 2008. – 448 с.
         5. 21.  Бузько И.Р., Дмитренко И.Е., Сущенко Е.А. Стратегический потенциал и формирование приоритетов в развитии предприятий / Восточноукраинский национальный ун-т им. Владимира Даля; Донбасский горно-металлургический ин-т. – Алчевск : Издательство ДГМИ, 2002. – 217с.
         6. 22.           Виханский О.С. Стратегическое управление. – М: Экономист, 2006. – 293 с.
            1. 23.  Голан І.О. Фінансова стратегія підприємства:  Монографія. –  К., 2009. – 146 с.
            2. 24.  Гордієнко М.В. Стратегічний аналіз. – К., 2008. – 480 с.
            3. 25.  Карпенко С.В., Самогулов А.Б., Богун С.В. Современное стратегическое управление: Учебное пособие. – М., 2011. – 384 с.
            4. 26.  Ковалевська А.В. Стратегія підприємства: Навч. посібник у тестах. – Х.: ХНАМГ, 2011. – 156 с.
            5. 27.           Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент. – М.: Юнити, 2000. – 324 с.
               1. 28.  Маркова В.Д., Кузнецова С.Л. Стратегический менеджмент. – М.: ИНФРА-М, 1999.
               2. 29.  Мізюк Б.М. Стратегічне управління підприємством: Підручник. – Львів: Магнолія плюс, 2006. – 392 с.
               3. 30.   Минцберг Г., Квинн Б., Гошал С. Стратегический процесс. / Пер с англ. -    С-Пб:   Издательство “Питер”, 2001. - 648с.
               4. 31.   Назаренко О.В. Стратегія підприємства: Навч. посіб. / Національний фармацевтичний ун-т. – Х. : Видавництво НФаУ, 2003. – 342с.
               5. 32.   Портер М. Конкуренция: Пер. с англ.: Уч. пос. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. – 495 с.
               6. 33.   Пономаренко В.С. Стратегічне управління підприємством. – К.: Основа, 1999, - 619 с.
               7. 34.   Сумець О.М. Стратегія підприємства. Теорія, ситуації, приклади: Навч. посібник – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 354 с.
               8. 35.   Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегии: Учебн. для вузов / Пер. с англ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.

 

Додаткова література