Сучасна українська мова

Сучасна українська мова-Методичні рекомендації- ПЕРЕДМОВА Методичні рекомендації укладено відповідно до програми з дисципліни «Сучасна українська мова½ для студентів спеціальності 5-/1/0/4 «Документознавство та інформаційна діяльність½ і спеціальності5-/2/4/6 «Переклад½ Інституту заочного та дистанційного навчання Національного авіаційного університету'ІЗДН НАУ(- Оскільки мета цих рекомендацій– допомогти студентам-заочникам опанувати дисципліну самостійно+ то вони містять плани проведення практичних занять+вказівки щодо підготовки теоретичних питань+відповідні завдання+ питання для самостійного контролю+ вимоги до виконання та оформлення контрольної роботи+ зразок її виконання+ перелік теоретичних питань до іспиту та рекомендовану літературу- Робочим навчальним планом дисципліни-Сучасна українська мова½ передбачено виконання однієї контрольної роботи+ яка є формою перевірки знань студента-заочника з усіх розділів цієї дисципліни9 фонетики і фонології+ лексикології+ фразеології+ морфеміки і словотвору+ граматики та пунктуації- Контрольна робота має бути набрана на комп’ютері+шрифтVkoeuPew Tqocn+ кегль03+ і роздрукована на аркушах формату А3 з одного боку- Титульну сторінку контрольної роботи слід оформити відповідно до додатка А-Сторінки роботи нумерують вгорі праворуч+починаючи з другої- На першій сторінці подають завдання контрольної роботи+ а в кінці тексту роботи– список використаної літератури- Зразок виконання контрольної роботи подано в додатку Б- Контрольна робота подається методистові ІЗДН НАУ до початку заліково-екзаменаційної сесії- Своєчасне подання контрольної роботи для перевірки і позитивна її оцінка є умовами допущення студента до складання заліку- Контрольна робота+ що не відповідає зазначеним вимогам+ не зараховується і не повертається студентові на доопрацювання- Під час консультації зі студентом за питаннями контрольної роботи проводиться співбесіда- Найбільш ефективним способом засвоєння знань+ вироблення умінь і навичок з дисципліни та їх перевірки є виконання мовного розбору+ тому в додатку В подано схеми мовних розборів одиниць різних мовних рівнів- Автори пропонованих методичних рекомендацій доповнили ці схеми відповідними зразками-Питання до іспиту з дисципліни-Сучасна українська мова½розміщено в додатку Г- Практичне заняття0 ЛЕКСИКОЛОГІЯ-ФРАЗЕОЛОГІЯ План 0- Лексикологія як наука- Лексичне значення слова- Пряме й переносне значення слів-Багатозначність слів- 1- Омонімія-Синонімія-Антонімія-Паронімія- 2- Лексика української мови з погляду походження- 3- Лексика української мови з погляду сфер уживання- 4- Лексика української мови з погляду активного і пасивного вживання- 5- Стилістична диференціація лексики- 6- Фразеологія як наука- Основні типологічні ознаки фразеологізмів- Класифікація фразеологізмів- 7- Джерела української фразеології-Прислів’я і приказки-Крилаті слова- 8- Українська лексикографія-Типи словників- Література9]3_+]6_+]05_+]06_+]08_+]10_+]12_+]18_+]2/_+]22+]24_+]26_+ ]27_- Методичні рекомендації Готуючись до практичного заняття+ теоретичні питання слід опрацьовувати в тій послідовності+у якій вони наведені в плані заняття+й за рекомендованою літературою- До кожного теоретичного питання варто скласти план відповіді- Терміни теми треба вивчити напам’ять- Після ознайомлення з теоретичним матеріалом варто спробувати дати відповіді на запитання+подані для самоконтролю-Переходити до виконання завдань для самостійної роботи потрібно тільки після успішного засвоєння теоретичних відомостей- Лексикологія 'від грецького nezkkqu— словесний+ словниковий і nqiqu— учення(— розділ мовознавства+ що вивчає лексику'словниковий склад мови(- Розрізняють лексикологію історичну+ яка досліджує закономірності формування+ розвитку і збагачення словника мови від найдавніших часів+ і лексикологію сучасної мови+ або описову+ яка вивчає лексичний склад мови сучасного періоду- Прикладна лексикологія займається питаннями укладання словників+ перекладу+ лінгводидактики і культури мовлення- Термін лексикологія вперше введений у французькій енциклопедії Д-Дідро та Л-Д'Аламбера в0654році-Проте як окремий розділ мовознавства лексикологія виділилася порівняно недавно- Треба знати+що усі слова певної мови становлять її лексичний склад- Слово може мати тільки пряме значення+ а може мати й переносне (переносні( значення- Пряме значення безпосередньо вказує на співвідношення слова з тим чи тим явищем об'єктивної дійсності+ як це історично закріпилось у свідомості мовців- Пряме значення є переважно первинним значенням слова- Переносне значення слова — це одне зі значень слова+яке виникло внаслідок перенесення найменувань одних явищ+ предметів+дій+ознак на інші і закріпилося в ньому як додаткове-Переносне значення завжди похідне+ вторинне- Від переносного значення слова+ що є постійним+ слід відрізняти переносне вживання слова- Переносне вживання слова за своїм змістом індивідуальне і використовується лише в певному контексті- Значення+ яке виникає внаслідок переносного вживання слова+ є лише контекстуальним+ тобто тимчасовим+ ситуативним+ і за словом не закріплюється-Якщо ж таке значення закріплюється за словом+то воно стає номінативним- Варто пам’ятати+що переносне вживання слова відбувається в мові у вигляді метафори+метонімії+ синекдохи-Метафора — перенесення назви з одного предмета+ явища на інший предмет+ явище за їхньою схожістю- Метафори бувають за кольором+ за формою+ за розміром+ за місцем+ за динамічністю+за відчуттям дотику+за функцією+за дією+за способом дії+за наслідком дії тощо- Метонімія— перенесення назви за суміжністю- Вона буває тоді+коли вживається9а(назва матеріалу замість назви речі:б(назва предмета замість його вмісту:в(назва властивості замість її носія:г(назва місцевості замість людей тієї місцевості:ґ( назва особи замість речі+що їй належить тощо- Різновидом метонімії є синекдоха— перенесення назви частини на ціле'найменування предмета за його характерною деталлю(- Омо́німи'від грец-hqoqu— однаковий і грец-qn{oc— ім'я(— це слова+ які однаково звучать та пишуться+ але мають різне значення- Розрізняють омоніми9 повні'абсолютні(— омоніми+ у яких збігається уся система форм і часткові 'відносні( — омоніми+ у яких збігаються за звучанням не всі форми-Часткові омоніми поділяють на такі групи9омофони (фонетичні омоніми(— це слова+ однакові за звучанням+ але різні за написанням: омографи 'графічні омоніми(— це слова+ які однаково пишуться+ але фонетично відрізняються- В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом: омоформи'граматичні омоніми(— це слова+ звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах-Пароніми— слова+ досить близькі за звуковим складом і звучанням+ але різні за значенням- Сино́німи 'від грецького συνόνυμος .u{nqn{oqu.— однойменний(— це слова+ які мають близьке+ або тотожне значення+ але відрізняються звучанням- Група слів+ об’єднаних синонімічними відношеннями+утворює синонімічний ряд- У складі такого ряду одне слово є основним+ стрижневим- Його називають домінантою'від латинського fqokncnu—панівний(-Синоніми поділяються на абсолютні (збігаються своїм значенням повністю( і відносні (часткові(- Відносні синоніми+ що розрізняються одним чи кількома значеннями або їхніми відтінками+ називаються семантичними- Відносними стилістичними синонімами називають синоніми+ що розрізняються емоційним забарвленням або стилістичними особливостями-Синоніми+що мають відмінності в семантиці і сфері використання+ називають семантико-стилістичними- Слова протилежні за значенням називаються антонімами- Слід зауважити+ що за походженням лексика української мови неоднорідна-Окремі слова і цілі групи слів в українській мові виникли в різні епохи і з різних джерел+ а тому з погляду походження лексика сучасної української мови поділяється на дві великі групи9споконвічно українську+ яка становить близько8/$ усього словникового складу+ та запозичену-У споконвічно українській лексиці відповідно до етапів розвитку суспільства й мови можна виділити три підгрупи9лексику індоєвропейського походження (вона є найдавнішою і спільною для багатьох індоєвропейських мов+ наприклад9укр-син+рос-сын+нім-Sqhh+англ-uqn+лит-uwnwu:укр-око+рос- око+нім-@wien+ лат- осwnwu+ укр- робота+ рос- работа+нім-Аtbekt(+ лексику праслов’янського походження'поширена в усіх або багатьох слов’янських мовах+ наприклад9 серце+ білий+ косити( та власне українську лексику (утворену на основі спільнослов’янських+ спільноіндоєвропейських коренів за допомогою українських афіксів+наприклад9плаксій+любощі+перепросини+ шевченко+бондарівна+чаєня+грошенята та інші(- Серед запозиченої лексики виділяють запозичення зі слов’янських мов9старослов'янської'здрастуй+храм+вождь+єдиний+зело+перст+суєта(+ російської'посланник+ чиновник+ указ+ артіль+завод+ дуло+ піхота+ нагідки+ лящ+ самовар(+ польської 'хлопець+ повидло+ хвороба+ скарб+ прикрий(+ білоруської'бадьорий+ дьоготь+ жлукто( та запозичення з неслов’янських мов9 класичних–грецької 'ангел+ Лідія+ міф+ гармонія( та латинської 'адміністрація+ нотаріус+ рецепт+ лінія+ префікс+ інститут+ Валентин та інші(+ західноєвропейських 'французької – пальто+ кафе+ парфумерія: німецької – будувати+ ганчірка+ картопля+ крейда+ офіцер+ танець+ бухгалтер+ італійської– бенкет+ газета+ макарони+ концерт( та східних (тюркських–казан+козак+ковбаса+баклажан:арабської–алгебра+алкоголь+ гарем(- Слід звернути увагу на те+ що з погляду сфер уживання лексика української мови поділяється на загальновживану і спеціальну- До загальновживаної належать слова+ використовувані всіма носіями літературної мови незалежно від будь-яких додаткових соціолінгвістичних умов+ які позначають предмети побуту в широкому розумінні+ потрібні для життєзабезпечення діяльності людей+ явища природи+ процеси трудової діяльності+ економічні+ суспільно-політичні+морально-етичні поняття тощо- Спеціальна лексика поділяється на діалектну+ термінологічну і професійну та жаргонну й арготичну- Вживання діалектної лексики'діалектизмів( властиве територіальним діалектам української мови- За сукупністю мовних ознак розрізняються фонетичні+ граматичні та лексичні діалектизми- Фонетичні діалектизми відрізняються від літературної норми вимовою певних звуків9 кирниця — криниця+ гилтати — глитати+ голія — олія+ радно — рядно+ дієд — дід+ куень+куєнь —кінь-Граматичні діалектизми різняться від літературної нор, ми оформленням певних граматичних форм9співаєть — співає+ буду ходив — буду ходити+ я му ходити—ходитиму+ їсиш — їси+ руков — рукою- Лексичні діалектизми поділяються на три групи— власне лексичні+ етнографічні та семантичні- Власне лексичні — це діалектні синоніми до загальнонародних слів9 вуйко— дядько+ кибель— відро+ киря— сокира+ маржина— худоба+шаркан—буря-Етнографічні діалектизми—це назви місцевих реалій+ що не використовуються на решті національної території9 крисаня (різновид чоловічого капелюха(+ трембіта (духовий інструмент(+ ґалаґани (вид печива(+каварма (страва(+ ковганка (вид посуду(-Семантичні діалектизми— слова+що в діалекті мають значення+ відмінне від загально, мовного9губи (гриби(+базар (майдан(+збір (ярмарок(+врода (урожай(- Варто пам’ятати+ що термінологічна лексика використовується для точного визначення понять+ які становлять специфіку найрізноманітніших галузей науки і техніки+наприклад9редукція+відмінок+асиміляція-Натомість професійна лексика+ або професіоналізми+ вживається групами осіб на позначення предметів і понять+ які безпосередньо пов’язані з їхньою професійною діяльністю або родом занять- Здебільшого професіоналізми застосовують в усному неофіційному мовленні людей певного фаху- Виконуючи номінативно-комунікативну функцію+ вони точно називають деталь виробу+ ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють ліпшому взаєморозумінню- У писемній мові професіоналізми використовують у виданнях+ призначених для фахівців (буклетах+інструкціях+порадах(- Жаргонна лексика характерна для групи людей+ об’єднаних спільністю інтересів+ занять+ професійною діяльністю+ соціальним станом+ наприклад жаргонізми студентів9хвіст–академічна заборгованість+шпора– шпаргалка+пара–двійка тощо- Арготична лексика+ арґо́ 'з франц- ctiqt+ жаргон+ первісне — жебрацтво(властива для мовлення людей+ які свідомо хочуть зробити свою мову незрозумілою для інших+ спеціально створюючи або ж деформуючи слова загальновживані+ наприклад9 Іноді термін-арґо½ вживається на позначення певного соціального чи професійного відгалуження від загальнонародної мови'напр-+ арґо акторів+ музикантів+ спортсменів+ військовослужбовців тощо(+тобто в тому ж значенні+що й термін жаргон-У вужчому розумінні арґо— мова-соціального дна½+ декласованих та антисоціальних елементів'рекетирів+злодіїв+жебраків+безхатьків+картярів, шулерів тощо(- Арготизми відомі також серед таких соціальних груп+ як9 лірники+ ремісники+ кожухарі+ мандрівні крамарі- Наприклад+ арготизми українських лірників9 макохтій– місяць+ ботень– борщ+ обоки– чоботи+ морзуля– цибуля- Слід пам’ятати+ що жаргонізми й арготизми використовуються в художніх текстах для створення реального колориту зображуваної дійсності- Варто зауважити+ що активна і пасивна лексика української мови— два шари лексики+наявність яких зумовлена такими основними чинниками+ як поява нових слів і вихід з ужитку слів+що позначали старі явища й реалії- Активна лексика становить ядро словникового складу мови-Вона об'єднує як споконвічно українські слова+ так і численні групи запозичених слів- Головна її ознака— регулярне використання у сфері діяльності людини- Зокрема слова хліб+молоко+яблуко+дорога+тролейбус+повітря+дочка+дощ+ великий+ читати+ тут тощо—загальновживані слова+ використовуються у побуті-Проте до активної лексики належать і такі слова+ як синус+ косинус+ діагональ+ перпендикуляр+ префікс+ іменник+ речення+ кома+ кут— терміни- Активна лексика– це слова+ які часто вживаються в повсякденному спілкуванні- Вони зрозумілі для кожного члена мовного колективу- Це загальновживані слова'хліб+сіль+гіркий+добрий+іти+бігти(та широковідомі терміни'нація+діаспора+принтер+квартет(- Пасивна лексика— це застарілі слова+ які вийшли або виходять з активного вжитку+ а також нові слова+ недавно створені чи запозичені з інших мов— неологізми- До застарілої лексики належать історизми та архаїзми- Історизмами називають слова+ які позначають предмети+ явища+ поняття+ що вийшли з сучасного вжитку+ наприклад9 мушкет+ кунтуш+ опанча+ шеляг+ челядь тощо- Через це історизми інколи називають матеріальними архаїзмами- Історизми трапляються переважно в художніх творах історичної тематики+де вони позначають реалії доби+про яку йдеться+ а також слугують засобом відтворення колориту мови тих часів-Синонімів у сучасній мові історизми не мають- Архаїзмами'від грец- άρχαίοζ— старовинний+ давній( називають слова+ що вийшли з широкого вжитку+ оскільки предмети чи поняття+ які ними називали раніше+у сучасній мові називають інакше-Від архаїзмів вони відрізняються тим+ що мають у сучасній мові синоніми- Усі архаїзми поділяють на окремі типи+ зокрема9 власне лексичні— слова+ витіснені з мови словами з іншим коренем9рать—військо+уста—губи+рот+перст— палець: лексико-словотворчі– слова+ що відрізняються від сьогоднішніх відповідників суфіксами чи префіксами9вої—воїни+шкатула—шкатулка+ ворожбитка — ворожка: лексико-морфологічні – характеризуються застарілою граматичною формою9роля —роль+читаєши—читає+молітеся — моліться+синове —сини:лексико-фонетичні–від сучасних назв різняться однією чи двома фонемами9піїт —поет+злато—золото+ріжний—різний: лексико-семантичні— застарілі значення слів+ які тепер уживаються з іншими+ сучасними значеннями9 живіт 'життя(+ язик'мова+ народ(+ мир (громада+світське життя(-У художніх творах архаїзми використовуються для відтворення історичного колориту тієї доби+ про яку йдеться у творі+ для мовної характеристики персонажів+ для надання мові відтінку урочистості+ схвильованої піднесеності над звичайною+ побутовою формою вираження+ для створення комічного враження- Неологізми поділяють на загальновживані'узуальні(та індивідуально, авторські'оказіональні(- Загальновживаними неологізмами є переважно слова+ що запозичуються з інших мов зазвичай у зв’язку зі стрімким розвитком науки і техніки+появою нових суспільних явищ тощо-Наприклад9 нанотехнології+кіберніж+копірайтер+нетбук-Більшість таких неологізмів з часом приживається в мові й переходить до активної лексики-Так+відносно недавно новими були такі слова+ як метро+ комп’ютер+ проте сьогодні їх значення зрозуміле всім українцям- Aвторські+ або індивідуальні+ неологізми є поширеним явищем в українській літературі+ проте в загальновживану лексику вони переходять рідко+ оскільки здебільшого надовго зберігають забарвлення образної індивідуальності й доречні тільки в окремих творах+ де виконують певну художню функцію- Наприклад+ Були у нього пензлі боговгодні+ став на ослін+ одсунув рогачі (Л-Костенко(- Лебедіє сльоза по щоці В чорен смуток свого коріння'І.Драч(- Лише деякі зі створених письменниками неологізмів увійшли до загальновживаних слів- Найбільше це стосується новотворів літераторів08 століття і першої половини1/-Так+ стали загальновживаними колишні неологізми+ авторами яких є М.Старицький'мрія+майбутнє+крок(+І-Франко'поступ+чинник(+Олександр Олесь'прагнути(+В-Винниченко'незграбний+бруд+окремий(- Склад лексики сучасної української мови є стилістично неоднорідним- Залежно від сфери використання прийнято виділяти дві групи слів90( лексика стилістично нейтральна+ чи міжстильова:1( лексика стилістично маркована 'забарвлена(- До міжстильової лексики належать слова+ не закріплені за яким-небудь стилем- Міжстильову лексику становлять слова будь-якої частини мови+ за винятком вигуків+ які завжди вирізняються стилістичним забарвленням- Нейтральні зі стилістичного погляду слова можуть називати конкретні предмети'стіл+ автомобіль+ ручка+ ваза(+ явища (дощ+ блискавка+ вітер(+ абстрактні поняття'увага+ краса+ щирість+ теплота+ демократія(+ ознаки предметів'червоний+ теплий+ твердий+ надійний+ спокійний(+ дії'розробляти+ продавати+ експонувати+ хотіти(- Нейтральні слова становлять основу словникового запасу української мови- Вони переважають у тексті будь-якого стилю- Серед стилістично забарвленої лексики виділяють лексику усного мовлення'розмовну– двійко+ нечупара+ спатоньки+ бабій( й лексику писемного мовлення+або книжну+зокрема лексику офіційно-ділового'наказ+ протоколювати+ конвенція+ ухвала(+ публіцистичного'гуманність+ добробут+ свобода+ доленосний+ самовідданість+ загарбник+ запроданець+ світоч(+ наукового'деталізація+доказ+взаємовплив+аргументація(стилів- 2лексикою української мови нерозривно пов'язана фразеологія'від грецького rhtcuku–зворот+ вираз+nqiqu–вчення(—розділ мовознавства+ в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів- Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів- Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є фразеологізми (семантично пов’язані сполучення слів+які+на відміну від подібних до них за формою синтаксичних структур'висловів або речень(+ не виникають у процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем+ а відтворюються у вигляді усталених+ неподільних+цілісних конструкцій(+їхня семантика+структура+походження+ роль у мові+ взаємозв’язок з іншими мовними одиницями+зокрема словом і реченням- Особливості фразеологізму9 лексичне значення виражається сполученням кількох слів+ значення фразеологізму єдине: постійно відтворюється той самий компонентний склад: граматичні категорії фразеологізму характеризуються стійкістю: слова у складі фразеологізмів мають часто переносне значення: уживання контекстуально зумовлене- В основі вітчизняної концепції класифікації фразеологізмів лежить семантична класифікація+ запропонована російським мовознавцем В.В.Виноградовим- Він виділив три типи фразеологізмів9фразеологічні зрощення+фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення- Фразеологічні зрощення—семантично неподільні фразеологізми+ у яких цілісне значення невмотивоване+ тобто не випливає із значень компонентів'бити байдики+точити ляси+собаку з’їсти(- Фразеологічні єдності— семантично неподільні одиниці+ але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів'тримати камінь за пазухою+ не нюхати пороху+ прикусити язика(- Фразеологічні сполучення— такі стійкі мовні звороти+ в яких один із компонентів має самостійне значення+ що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами9 нічого в рот не брати'нічого не їсти(+ брати рушник'свататися(- Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць+ М.Шанський виділив четвертий тип—фразеологічні вирази+що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти+ які є не тільки семантично подільними+але й складаються цілком зі слів із вільним значенням9Не все те золото+ що блищить: Вовків боятися— в ліс не ходити- Часто на позначення фразеологізмів уживають термін ідіома'дехто з мовознавців співвідносить ідіоми із зрощеннями і єдностями(--Словник лінгвістичних термінів½'Д.І.Ганич+ І.С.Олійник( трактує цей термін так— стійкий неподільний зворот мови+ що виражає єдине поняття+ зміст якого не визначається змістом його складових елементів9 байдики бити+ на руку ковінька- До фразеології належать і крилаті слова—влучні вирази видатних людей+ українських та зарубіжних письменників+ переклади античних та інших стародавніх висловів- До фразеології відносять також прислів'я і приказки-До фразеологізмів належать і каламбурні вислови+наприклад9На городі бузина+а в Києві дядько- Українська фразеологія поповнювалася й поповнюється з таких джерел9а(приказки+прислів’я+вислови+взяті з мовлення народу9Де руки й охота+ там скора робота- Друзі пізнаються в біді- Язик до Києва доведе+ а може+й до кия:б(виробничо-побутового+суспільного життя9наживу нитку (змовикравців(+розмотати клубок'з мови пряль(+на один копил'з мови шевців(+між молотом і ковадлом'з мови ковалів(+лити воду на чийсь млин'з мови мірошників(+ спіймати на гачок'з мови рибалок(+ стріляний птах'з мови мисливців(+ не святі горшки ліплять'з мови гончарів(+ під один гребінець'з мови перукарів(+ покласти першу цеглину'з мови мулярів(+ піднести на щит'з мови військових(+відігравати роль+зміна декорацій+як по нотах'зтеатрально-музичноїсфери(+ставитизнакрівності'з математики(+ центр ваги'з фізики(+ досягти апогею'з астрономії(+ бурхлива реакція'з хімії(+ гірка пілюля'з медицини(+ закрутити гайки'з технічної сфери(+ входити в колію+натискатинавсіпедалі+набиративисоту+рятівнеколо (із сфери транспорту(+на два фронти'з військової сфери(:в(з висловлювань відомих людей9 Світ ловив мене+ та не спіймав'Г-Сковорода-(: сізіфова праця'Гомер(: Борітеся— поборете'Т- Шевченко(: пропаща сила'Панас Мирний(: Бути чи не бути'В-Шекспір(: людська комедія'О- де Бальзак-(: Маємо те+що маємо'Л-Кравчук(:г(з античної літератури9ахіллесова п'ята (з грецького міфа про героя Ахілла(:перейти Рубікон'з римського переказу про Цезаря(:ґ(з біблійних та євангельських виразів9перекувати мечі на рала (біблійний вислів(+співати Лазаря'євангельський вислів(- Треба знати+ що лексикографія 'від грец- λεξικογραφία та грец- λεξικόν— словник і грец- γράφω— пишу(+ словникарство— розділ мовознавства+ пов'язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад- Відповідно до цього виділяють практичну і теоретичну лексикографію- Лексикографія тісно пов'язана з лексикологією й виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів+ яке початково здійснювалося у вигляді глос+ тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг- Словни́ к— книга+ у якій за алфавітом чи тематикою подано слова якоїсь мови'з тлумаченням+ перекладом на іншу мову тощо(- Розрізняють два типи словників– енциклопедичні й лінгвістичні 'філологічні(- В енциклопедичних словниках пояснюється зміст+ характер і сутність предметів+ явищ-У них можна знайти лаконічні відомості про різні країни+ народи+ мови+ визначні події+ про видатних політичних діячів+ учених+ письменників+ митців- Ці словники містять довідковий матеріал з усіх галузей знань- В енциклопедичних словниках уміщують також ілюстрації (фотографії+ малюнки(+ картографічні матеріали+ статистичні+ хронологічні таблиці та ін- У лінгвістичних словниках об'єктом розгляду є слово як одиниця мови- Лінгвістичні словники бувають одномовні і перекладні- Одномовні поділяють на9 тлумачні+ міжслівних зв'язків'синонімічні+ антонімічні+ паронімічні+ омонімічні(+ діалектні+ історичні+ довідково, лінгвістичні 'етимологічні+ фразеологічні+ орфографічні+ орфоепічні+ словотворчі+ словники труднощів(- Серед одномовних словників найбільш вагомими є тлумачні словники+у яких пояснюється значення слів+подаються їх основні мовні характеристики– граматичні ознаки+ наголос+ написання+ розкриваються стилістичні можливості та деякі особливості сполучуваності з іншими словами- Різновидами тлумачних словників є також словники іншомовних слів+одномовні термінологічні словники'які водночас тяжіють і до енциклопедичних(+ словники мови письменників+ у яких також розкриваються можливості змістового і стилістичного вживання слів- У словниках іншомовних слів уміщуються слова+запозичені з різних мов-До слова подається інформація+з якої мови воно походить або які компоненти використані для його творення+ та пояснюється значення цього слова- Близькими до словників іншомовних слів є спеціальні+ або термінологічні словники+що містять визначення слова-терміна і відомості про використання його в певній системі знань-Словники мови окремих письменників служать для систематизації й пояснення слів+уживаних письменником у його творах- Кожна стаття ілюструється прикладами+ які розкривають особливості індивідуального слововживання в художньому мовленні- У діалектних словниках зібрана лексика територіальних діалектів+з'ясовується значення і характер поширення діалектних слів- Ці словники бувають загальнодіалектними й регіональними- У словниках синонімів+ антонімів+ омонімів+паронімів розкриваються змістові і стилістичні зв'язки між словами та притаманні словам певних груп і рядів своєрідні значення і відтінки значень- Широко використовуються довідково-лінгвістичні словники– орфографічні+ орфоепічні+ етимологічні+ фразеологічні+ словники складних випадків слововжитку тощо- Орфографічні словники подають нормативне написання слів+орфоепічні– містять інформацію про літературну вимову та наголошування слів- В етимологічному словнику пояснюється походження слів+ розкривається їх первинне значення+ історичний розвиток+ а фразеологічні словники вміщують насамперед цілісні звороти (фразеологізми+крилаті слова+ідіоми тощо(й пояснюють значення стійкого сполучення слів+особливості вживання+походження+можливості варіювання в мовленні-У перекладних лінгвістичних словниках подані переклади слів та фразеологізмів з однієї мови на іншу-Найпоширенішідвомовні перекладні словники+хоч є й багатомовні-У перекладних словниках подаються лексичні або фразеологічні відповідники різних мов з урахуванням семантичної структури того слова+ яке перекладається+ а також особливостей функціонування слів та словосполучень у кожній мові-Крім названих+відомі й інші словники+які теж мають важливе теоретичні і практичне значення для вивчення лексичного й фразеологічного складу мови-