СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ 13.07.2015 02:41

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

 

 

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

 

Наказ Інституту кримінально-

Виконавчої служби

    від «___» ______ 2014 року №__

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ

 

 

 

Програма

нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

                            

 напряму 7.03040101 Правознавство

 

 (Шифр за ОПП________)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

 2014 рік

 

 

УДК...........

ББК .............

С....

 

 

Рекомендовано до друку методичною радою Інституту

(протокол № __ від „  ” _______ 2014 р.)

 

 

Підготував: Джужа А.О. – доцент кафедри кримінально-правових дисциплін, кандидат юридичних наук

 

Рецензенти:

__.__. ___________, доктор юридичних наук, професор

__.__. ____________, кандидат юридичних наук, доцент

 

 

 

 

 

 

 

                 © О.С. Стеблинська, 2014

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП .......................................................................................................................................... 4

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН.............................................................................................................. 5

 

ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................7

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ................................................22

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ.......................................................................54

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.............................................................................................................57

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ...................................................................................68

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................................74

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” передбачає опанування курсантами теоретичного матеріалу згідно з даною навчальною програмою дисципліни, а також ознайомлення з відповідною термінологією та основними поняттями дисципліни.

Запропонована дисципліна покликана сприяти правовому вихованню курсантів, зокрема, виробленню у них особистої поваги до загальновизнаних принципів діяльності судових та правоохоронних органів і правових норм, що регулюють їх діяльність.

 

Мета: надати курсантам необхідні знання щодо системи, структури, завдань та компетенції органів судової влади, прокуратури, внутрішніх справ, адвокатури, інших правоохоронних органів, взаємодії цих органів між собою та з іншими державними установами й громадськими організаціями, формування навичок самостійної роботи з нормативними актами, основною та додатковою літературою.

 

Завдання: на базі різностороннього вивчення завдань таких правових інститутів, як інститут судоустрою та інститут державних правоохоронних органів, а також положень відповідних галузей права, зокрема конституційного, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального, цивільно-процесуального, трудового та права соціального забезпечення, ознайомити курсантів з теоретичними та практичними основами функціонування зазначених органів. Також виділити об’єкт, предмет та методи на основі яких діють судові та правоохоронні органи України.

Основною метою вивчення дисципліни є сприяти формуванню у курсантів розуміння понять законності, відповідальності, моральності, справедливості, співпраці, порядності та стриманості. На основі наведення прикладів з національної та зарубіжної практики роботи СПОУ висвітлити їх надбання, а також основні проблемні питання, таким чином розширивши світогляд курсантів.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни  курсант (слухач) повинен

знати:

- положення Конституції України, законів України та відомчих нормативних актів, що регулюють діяльність судових та правоохоронних органів;

- предмет та основні поняття дисципліни;

- завдання, які вирішують судові та правоохоронні органи;

- їх систему, структуру та повноваження (права, обов’язки та функції);

- основні принципи, на яких ґрунтується діяльність Конституційного суду, судів загальної юрисдикції та правоохоронних органів;

- основні положення щодо організації їх діяльності та підпорядкування.

 

вміти:

- аналізувати норми Конституції України та відомчих нормативних актів, що регулюють діяльність судових та правоохоронних органів;

- правильно застосовувати зазначені норми у практичній діяльності;

- давати порівняльну характеристику нормативного правового регулювання судових та правоохоронних органів;

- визначати ефективність дій судових та правоохоронних органів, спрямованих на захист прав фізичних і юридичних осіб, охорону громадського порядку, громадської безпеки, попередження, припинення і розкриття злочинів та інших правопорушень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма								Заочна форма
	усього	У тому числі							Усьо-го	у тому числі
		Л	С		П		інд	с.р.		л	с		п	інд	с.р.
1	2	3	4		5		6	7	8	9	10		11	12	13
Змістовий модуль 1. Загальні положення дисципліни «Судові та правоохоронні органи України». Судові органи України.
1.1.	6	2	2	-		-		2	-	-	-	-		-	-
1.2.	6	2	2	-		-		2	-	-	-	-		-	-
1.3.	6	2	2	-		-		2	-	-	-	-		-	-
1.4.	6	2	2	-		-		2	-	-	-	-		-	-
1.5.	6	2	2	-		-		2	-	-	-	-		-	-
1.6.	6	2	2	-		-		2	-	-	-	-		-	-
Разом за змістовим модулем 1	36	12	12	-		-		12	-	-	-	-		-	-
Змістовий модуль 2. Правоохоронні органи України.
2.1.	8	4	2	-			-	2	-	-	-	-		-	-
2.2.	6	2	2	-			-	2	-	-	-	-		-	-
2.3.	8	4	2	-			-	2	-	-	-	-		-	-
2.4.	6	2	2	-			-	2	-	-	-	-		-	-
Разом за змістовим модулем 2	28	20	8	-			-	8	-	-	-	-		-	-
Всього за рік	64	32	20	-			-	20	-	-	-	-		-	-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

 

Змістовий модуль 1. Загальні положення дисципліни «Судових та правоохоронних органів україни».

СУДОВІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

 

ТЕМА № 1. Поняття, предмет, метод і система дисципліни «Судові та правоохоронні органи України».

 

Предмет дисципліни “Організація судових та правоохоронних органів” складається із знань про компетенцію та діяльність уповноважених державних органів, а також про діяльність недержавних структур, які співпрацюють у системі правового захисту та правової охорони. Ця дисципліна відноситься до загальнотеоретичних спеціальних навчальних дисциплін, таких як теорія держави та права, конституційне право, цивільний процес, кримінальний процес.

В предмет даної дисципліни входять відомості про побудову зазначених  органів, їх структуру, взаємозв’язок, підлеглість, головних функціях, напрямках та завданнях діяльності,  організації взаємодії  між ними та з усім державним механізмом в цілому, значна увага приділяється  порядку  підбору та розстановки  кадрів цих органів та їх відповідальності.

Навчальна дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” є дисципліною правового характеру, оскільки в ній вивчаються юридичні установи і органи нашої держави.

Курс “Судові  і  правоохоронні  органи  України”  тісно  пов’язаний  з  іншими правовими науками:  теорією держави і права; історією держави і права;   конституційним правом;  адміністративним правом; кримінальним правом;  цивільним правом; господарським правом та ін.

 

 

ТЕМА № 2. Судова система України.

 

Судова влада відповідно до теорії та практики розподілу влади є самостійною, незалежною сферою публічної влади й становить сукупність повноважень із здійснення правосуддя, тлумачення норм права, з відповідними контрольними повноваженнями спеціально уповноважених органів влади - судів.

Атрибутами судової влади є широкі юрисдикційні повноваження: це правовий статус судів як особливих органів державної влади і власне виконання ними владних суддівських повноважень.

За даними соціально-правових досліджень, в Україні поступово відбувається трансформація ролі суду з органу примусу на гілку влади, яку покликано здійснювати державний захист прав і свобод людини.

Діяльність ланок судової системи визначають тим, які функції виконує суд залежно від стадії розгляду справи, тобто в якій інстанції розглядають справу. Отже, судова інстанція - це стадія розгляду справи в суді з певною компетенцією. Справи в судах розглядають у першій інстанції, другій інстанції - апеляційній та третій інстанції - касаційній.

 

 

ТЕМА № 3. Місцеві суди. Суддівське самоврядування в Україні.

 

Місцевий суд є основою в системі судів загальної юрисдикції, це випливає насамперед з того, що суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів.

За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Незалежність судів і суддів України забезпечено належним функціонуванням органів суддівського самоврядування, метою діяльності яких є колективне вирішення професійними суддями питань внутрішньої діяльності судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів і діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, які безпосередньо не пов'язано зі здійсненням правосуддя. Рішення із зазначених питань не пов'язані зі здісненням правосуддя, приймають їх органи суддівського самоврядування відповідно до закону.

 

ТЕМА № 4. Апеляційні суди.

 

Захист прав і інтересів громадянина, суспільства та держави здійснюється у судовому порядку судами загальної юрисдикції. Важливе місце у судовій системі займають апеляційні суди. Вони належать до другої ланки єдиної системи судів загальної юрисдикції. У судовій системі апеляцій суди займають рівне по компетенції і положенню місце. Суди даного рівня мають широке коло повноважень по розгляду цивільних і кримінальних справ як суд першої та апеляційної інстанції. Апеляційні суди є судами вищого рівня стосовно місцевих загальних судів, Апеляційний суд України - стосовно апеляційних судів.

Апеляція - це основний спосіб перегляду судових рішень у цивільних, кримінальних і господарських справах, закріплений у законодавстві більшості країн світу.

 

 

ТЕМА № 5. Вищі спеціалізовані суди.

 

Однією із стадій судочинства є касаційне провадження, змістом якого є перевірка судом вищої інстанції за касаційною скаргою судових рішень апеляційних судів, а також вироків місцевих судів і ухвал апеляційних судів, постановлених щодо цих вироків.

Касація трактується як перегляд справи судом вищої інстанції без самостійного дослідження доказів, лише на основі матеріалу судової справи і лише з метою визначити, чи були дотримані вимоги закону під час розгляду справи судами нижчих інстанцій.

У юриспруденції вживається єдиний термін - касація, який є перевіркою законності і обґрунтованості винесеного рішення чи вироку судом першої інстанції.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ.

Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

 

 

ТЕМА № 6. Верховний суд України. Компетенція Конституційного суду України.

 

Основне завдання ВСУ – полягає у здійснення перегляду судових рішень з метою забезпечення однакового забезпечення норм матеріального права усіма судами загальної юрисдикції, а також забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини, якщо їх виконання вимагає перегляду виконання судових рішень національних судів. Здійснює ці повноваження шляхом перегляду рішень Вищих Спеціалізованих Судів.

Рішення ВСУ в частині тлумачення норм матеріального права є обов’язковим для всіх судів загальної юрисдикції, а також суб’єктів владних повноважень, які застосовують цю норму права.

Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завдання його полягає в гарантуванні верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій території України.

 

 

ТЕМА № 7. Прокуратура України. Органи безпеки України та органи внутрішніх справ України.

 

Прокуратура України - самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад, права й свободи людини, а також основи демократичного устрою засобами та методами, які передбачено законом.

СБУ – державний правоохоронний орган спеціального призначення, підпорядкований Президентові України та підконтрольний Верховній Раді України, діяльність якого спрямована на забезпечення державної безпеки України.

Міністерство внутрішніх справ України як головний (провідний) орган у системі органів виконавчої влади спрямовує свою діяльність на формування й реалізацію державної політики в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, ведення боротьби зі злочинністю, охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів.

 

 

ТЕМА № 8. Міністерство юстиції України та його органи.

 

Система органів юстиції за час свого існування змінювалася залежно від завдань, які на неї покладали.

На даний час Міністерство юстиції України є провідним органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні реалізації державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та міграційних відносин.

 

 

ТЕМА № 9. Державна пенітенціарна служба України та її органи.

 

Державна пенітенціарна служба  України  (ДПтС  України)  є центральним    органом    виконавчої    влади,   діяльність   якої спрямовується і координується Кабінетом  Міністрів  України  через Міністра  юстиції  України,  входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. 

ДПтС  України  у  своїй  діяльності керується Конституцією України та  законами  України,   актами   і   дорученнями Президента   України   та  Кабінету  Міністрів  України,  наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства України, дорученнями Міністра юстиції України.

 

 

ТЕМА № 10. Правоохоронна діяльність інших органів.

 

Правоохоро́нні о́ргани — державні органи, що на підставі Конституції і законів України здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність, до переліку яких включені і органи Державної податкової служби, і адвокатура, нотаріат та ряд інших.

Адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Нотаріат покликаний охороняти власність, права і законні інтереси громадян і організацій, зміцнювати законність і пра­вопорядок, попереджати правопорушення шляхом правильного і своєчасного посвідчення договорів і інших угод, оформлення спадкових прав, здійснення виконавчих написів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Змістовий модуль 1. Загальні положення дисципліни «Судових та правоохоронних органів україни».

СУДОВІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

 

ТЕМА № 1. Поняття, предмет, метод і система дисципліни «Судові та правоохоронні органи України».

 

Семінарське заняття –  2 год.

Питання для обговорення на семінарі:

 

1. Предмет дисципліни «Судові та правоохоронні органи України», його значення для вивчення інших юридичних дисциплін.
2.  Загальна характеристика правоохоронної діяльності держави.
3. Правоохоронні органи; поняття й загальна характеристика.
4. Поняття, ознаки та повноваження судової влади.
5. Законодавчі джерела курсу.

 

Література до теми:

 

1. Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.
2. Закон України “ Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23.12.1993 р.
3. Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України.- Київ. Юрінком Інтер .- 2004.- с.7 – 69.
4. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002.
5. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посіб./ В.С. Ковальський, В.Т.Білоус, С.Е.Демський та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
6. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.
7. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.
8. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.
9. Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. - Ст. 360.
10. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41– 45. – Ст.529.
11. Діяльність судових і правоохоронних органів України: Нормат.-правове регулювання. – Київ: Правова єдність, – 2011. – 423 с.
12. Судові та правоохоронні органи України: навч. посіб./ П.Д.Біленчук,ред.,І.І.Котюк, А.П.Гель та ін. - Київ: Атіка, 2011. – 327 с.
13. Судові та правоохоронні органи України: Навч.-метод. комплекс для курсантів 2-го курсу фак-ту підготовки кадр. для підрозділів по б-бі з незаконним обігом наркотиків / МВС України. НАВС. Каф. крим. процесу.; Укл.О.С.Степанов. – Київ, 2011. – 25 с.
14. Судові та правоохоронні органи України: Робоча навч. програма для факівців освітньо-кваліфікац. рівня бакалавр за спец. 6.030402 “Правознавство” / НАВС. – Київ, 2011. – 76 с.
15. Волинець В. (Волинець, Віталій.) Роль правоохоронної функції держави у державотворчому і правотворчому процесах в Україні / В. Волинець // Юридична Україна. – 2012. – № 7. – С. 4-10.
16. Нікітенко О.І. Конституція і закони України як основні акти регулювання діяльності правоохоронних органів із забезпечення внутрішньої безпеки держави / О.І. Нікітенко // Науковий вісник НАВС. – К., 2012. – Вип.2(81). – С. 10-17.
17. Пшонка В. Щодо забезпечення належної координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі з правопорушеннями/ В. Пшонка// Вісник прокуратури. – 2012. – №3. – С. 3−10.

 

 

 

 

Теми рефератів, доповідей:

 

1. Взаємозв’язок й взаємозалежність навчальної дисципліни «Система правоохоронних органів України» з рядом суміжних юридичних дисциплін.

2. Завдання правоохоронних органів в умовах формування правової держави в Україні.

3. Шляхи вдосконалення діяльності судових і правоохоронних органів на сучасному етапі здійснення судово-правової реформи.

4. Роль міжнародно-правових актів у питаннях відправлення правосуддя та діяльності з підтримання правопорядку.

5. Роль судової влади в правовій державі.

6. Становлення й основні етапи розвитку судової системи в Україні.

7. Концепція судово-правової реформи в Україні, її основні положення та цілі.

 

 

Запитання для перевірки знань:

1. Що розуміється під термінами “судові” та “правоохоронні органи”?

2. Яке співвідношення понять “органи правосуддя”, “органи юстиції”, “правоохоронні органи”?

3. Як взаємодіє курс “Система правоохоронних органів України” з іншими суміжними науками та навчальними дисциплінами?

4. Хто є носієм судової влади в Україні?

5. Яка роль судової влади у правовій державі?

6. Дайте визначення загального поняття влади, державної і судової..

8. Які органи за законом належать до правоохоронних?

9. Чи передбачена в Україні недержавна правоохоронна діяльність?

10. Які статті Конституції України безпосередньо або опосередковано стосуються даної навчальної дисципліни?

 

 

Завдання для самостійного вивчення:

1. Законодавчі джерела дисципліни “Судові та правоохоронні органи України” і їх класифікація.
2. Аналіз міжнародного законодавства (позитивний та негативний досвід).
3. Характеристика другорядних правоохоронних функцій.

 

 

 

ТЕМА № 2. Судова система України.

 

Семінарське заняття –  2 год.

Питання для обговорення на семінарі:

 

1. Поняття й ознаки судової влади.
2. Загальна характеристика правосуддя, його завдання.
3. Місце суду в системі державних органів влади.
4. Судова система, судова ланка, судові інстанції: поняття та характеристика.
5. Особливості правового статусу суддів.

 

Література до теми:

 

1. Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.
2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.
3. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.
4. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.
5. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
6. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-45. – Ст.529.
7. Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді. За заг. ред. О.М. Пасенюка. – К., 2007. – 608 с.
8. Адміністративні суди в Україні: становлення та перспективи розвитку: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 [Електронний ресурс] / О.Г. Свида; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2008. – 17 с.
9. Апеляційні суди в Україні: становлення і розвиток: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 [Електронний ресурс] / Володимир Миколайович Коваль; Одеська національна юридична академія. – О., 2004. – 19 с. 
10. Бринцев О.В. Розмежування компетенції адміністративних і господарських судів: проблеми та перспективи. – Х.: Право, 2007. – 64с.
11. Бурак О.В. Організаційно-правові засади діяльності спеціалізованих судів в контексті європейських стандартів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Бурак Оксана Вікторівна; Акад. адвокатури України. – К., 2010. – 18 с.
12. Василевич М. В.  Конституційно-правові гарантії незалежності судової влади: теорія та практика реалізації: Дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02) // НАВС. – : 2010 р. – 225 с.
13. Городовенко В.В. Реалізація принципів судової влади в КПК України 2012 р.: концептуальний аналіз / В. В. Городовенко // Адвокат. – 2012. – № 7. – С. 9-14.
14. Константий О.В. Практика Європейського суду з прав людини як джерело судового правозастосування Верховного Суду України / О. В. Константий // Вісник Верховного Суду України. – 2012. – № 1. – С.33-36.
15. Коротун В.М. Інституціональні принципи судової влади/ В. Коротун // Юридична Україна. – 2012. – № 4. – С.80-83.
16. Коротун В. Класифікація принципів судової влади / В. Коротун // Юридична Україна. – 2012. – № 3. – С.98-101.
17. Попельнюх Р. Правовий статус місцевих загальних судів при вирішенні справ адміністративної юрисдикції/ Р. Попельнюх // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 7. – С.123-126.
18. Романюк Я.М. Єдність судової практики : теоретичні засади забезпечення та вдосконалення законодавчого регулювання / Я.М.Романюк, І.В.Бейцун// Вісник Верховного Суду України. –2012. – № 5. – С. 37- 42.
19. Сердюк В.В.Деякі питання єдності правового статусу вищих спеціалізованих судів/ В. В. Сердюк // Адвокат. – 2012. – № 5. – С. 8 - 11.
20. Юрчишин В. (Юрчишин, Василь.) Основні функції кримінального судочинства / В. Юрчишин // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 7. – С.107-110.

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Дисциплінарна відповідальність суддів.
2. Система та механізм реалізації гарантій незалежності суддів в Україні.

 

Питання для перевірки знань:

1. Дайте характеристику судової влади в Україні.

2. Який механізм реалізації правосуддя в Україні?

3. Охарактеризуйте судову систему України, її завдання та структуру.

4. Які суди можуть виступати як суди першої інстанції?

5. Назвати суди, що розглядають справи в апеляційному порядку.

6. Розкрийте порядок обрання та призначення суддів.

7. Які конституційні гарантії незалежності суддів?

8. Що означає право судді на відставку?

9. Який механізм притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності?

 

Завдання для самостійного вивчення:

1. Співвідношення судової влади з іншими гілками влади.
2. Принципи правосуддя та їх характеристика.
3. Конституційні засади судочинства.

 

 

 

ТЕМА № 3. Місцеві суди. Суддівське самоврядування в Україні.

 

 

Семінарське заняття –  2 год.

Питання для обговорення на семінарі:

 

1. Місцевий суд – основна ланка судової системи України.
2. Склад місцевого суду. Порядок його формування.
3. Організація роботи місцевих судів.
4. Загальні засади суддівського самоврядування.
5. Збори суддів та конференції суддів.
6. Ради суддів.
7. Вищі органи суддівського самоврядування.

 

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141. (поточна редакція від 06.10.2013).
2. Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.
3. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.
4. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.
5. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.
6. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
7. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-45. – Ст.529.
8. Указ Президента України «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» (від 05.07.2012 р. № 437/2012)
9. Указ Перезидента України «Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів»{Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 437/2012 від 05.07.2012}
10.  Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді. За заг. ред. О.М. Пасенюка. – К., 2007. – 608 с.
11. Адміністративні суди в Україні: становлення та перспективи розвитку: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 [Електронний ресурс] / О.Г. Свида; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2008. – 17 с.
12.  Апеляційні суди в Україні: становлення і розвиток: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 [Електронний ресурс] / Володимир Миколайович Коваль; Одеська національна юридична академія. – О., 2004. – 19 с.
13.  Бринцев О.В. Розмежування компетенції адміністративних і господарських судів: проблеми та перспективи. – Х.: Право, 2007. – 64с.
14.  Бурак О.В. Організаційно-правові засади діяльності спеціалізованих судів в контексті європейських стандартів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Бурак Оксана Вікторівна; Акад. адвокатури України. – К., 2010. – 18 с.
15.  Василевич М. В.  Конституційно-правові гарантії незалежності судової влади: теорія та практика реалізації: Дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02) // НАВС. – : 2010 р. – 225 с.
16.  Городовенко В.В. Реалізація принципів судової влади в КПК України 2012 р.: концептуальний аналіз / В. В. Городовенко // Адвокат. – 2012. – № 7. – С. 9-14.
17.  Константий О.В. Практика Європейського суду з прав людини як джерело судового правозастосування Верховного Суду України / О. В. Константий // Вісник Верховного Суду України. – 2012. – № 1. – С.33-36.
18.  Коротун В.М. Інституціональні принципи судової влади/ В. Коротун // Юридична Україна. – 2012. – № 4. – С.80-83.
19.  Коротун В. Класифікація принципів судової влади / В. Коротун // Юридична Україна. – 2012. – № 3. – С.98-101.
20. Романюк Я.М. Єдність судової практики : теоретичні засади забезпечення та вдосконалення законодавчого регулювання / Я.М.Романюк, І.В.Бейцун// Вісник Верховного Суду України. –2012. – № 5. – С. 37- 42.
21.  Сердюк В.В.Деякі питання єдності правового статусу вищих спеціалізованих судів/ В. В. Сердюк // Адвокат. – 2012. – № 5. – С. 8 - 11.

 

 

Теми рефератів, доповідей:

 

1. Організація роботи місцевого суду.
2. Актуальні проблеми становлення судової влади та шляхи її реформування в Україні.

 

Питання для перевірки знань:

1. Склад місцевого суду.
2. Назвіть порядок формування місцевого суду.
3. Загальна характеристика ради суддів.

 

Завдання для самостійного вивчення:

1. Адміністративні справи, які підсудні місцевим загальним судам.
2. Адміністративні справи, які підсудні місцевим адміністративним судам.
3. Слідчий суддя: порядок обрання та повноваження.

 

 

ТЕМА № 4. Апеляційні суди.

 

 

Семінарське заняття –  2 год.

Питання для обговорення на семінарі:

1. Апеляційні суди в Україні.
2. Склад і структура апеляційних судів.
3. Порядок їх формування.
4. Повноваження апеляційних судів.
5. Повноваження голови апеляційного суду.

 

Література до теми:

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141. (поточна редакція від 06.10.2013, підстава 586-18).
2. Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.
3. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.
4. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.
5. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.
6. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.

6. Закон України «Про судоустрій та статус суддів», документ 245-17, поточна редакція від 22.01.2014, підстава 721-18.

7. Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року               СХВАЛЕНО Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН                            27.07.2006 N 2006/23

8. Організація судових та правоохоронних органів: підручник / І.Є Марочкін, Л.М. Москвич, П.М. Каракач; за ред.. І.Є. Марочкіна. – Харків: «Право», 2014. – 448 с.

9. Основні принципи незалежності судових органів / Документ 995_201, поточна редакція від 13.12.1985. Схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року.

10. Судові та правоохоронні органи України: Робоча навч. програма для факівців освітньо-кваліфікац. рівня бакалавр за спец. 6.030402 “Правознавство” / НАВС. – Київ, 2011. – 76 с.

11. Организация судебных и правоохранительных органов Украины. Методическое пособие. / Афанасьев В.В., Марочкин И.Е., Толочко А.Н. и др. – Никополь, 1995. – 336 с.

12. Судебные и правоохранительные органы Украины. Учебник / [под ред. проф. А.М.Бандурки]. – Харьков: Ун-т внутр. Дел, 1999. – 350 с.

13. Правоохранительные органы Российской Федерации. Учебник. – М.: “Спартак”, 1996. – 286 с.

14. Правоохранительные органы. Учебник для ВУЗов / [под ред. проф.                    К. Ф. Гуценко]. – М. : “БЕК”, 1995. – 320 с.

15. Юзикова Н.С. Система судебных и правоохранительных органов органов Украины. Учебное пособие / Н. С. Юзикова. – Днепропетровск : УкО ИМА-пресс, 2000. – 280 с.

1. Діяльність судових і правоохоронних органів України: Нормат.-правове регулювання. – Київ: Правова єдність, – 2011. – 423 с.
2. Організація судових та правоохоронних органів: підручник для студ. ВНЗ, які навч. за спец.“Правознавство”/ за ред. І.Є.Марочкіна, Н.В.Сібільової; МОН України, нац. юрид. акад. України. – Харків: Одіссей, 2011. – 371 с.
3. Судові та правоохоронні органи України: навч. посіб./ П.Д.Біленчук,ред.,І.І.Котюк, А.П.Гель та ін. - Київ: Атіка, 2011. – 327 с.
4. Судові та правоохоронні органи України: Навч.-метод. комплекс для курсантів 2-го курсу фак-ту підготовки кадр. для підрозділів по б-бі з незаконним обігом наркотиків / МВС України. НАВС. Каф. крим. процесу.; Укл.О.С.Степанов. – Київ, 2011. – 25 с.

 

Теми рефератів, доповідей:

 

1.   Загальна характеристика апеляційних судів в Україні.
2.   Суди, що розглядають справи в апеляційному порядку.
3.   Порядок обрання та призначення суддів апеляційного суду.
4.   Міжнародний досвід у діяльності апеляційних судів.
5.   Який порядок формування апеляційних судів.

 

Завдання для самостійного вивчення:

 

1. Справи, які підсудні апеляційним судам як судам І інстанції.
2. Поняття вироку, рішення, ухвали.

 

 

ТЕМА № 5. Вищі спеціалізовані суди.

 

 

Семінарське заняття –  2 год.

Питання для обговорення на семінарі:

 

1. Система і склад Вищих спеціалізованих судів.
2. Повноваження Вищого спеціалізованого суду.
3. Суддя Вищого спеціалізованого суду.
4. Голова Вищого спеціалізованого суду.
5. Пленум Вищого спеціалізованого суду.
6. Науково-консультативна рада Вищого спеціалізованого суду.

 

 

Література до теми:

1. Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.
2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.
3. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.
4. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.
5. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
6. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-45. – Ст.529.
7. Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді. За заг. ред. О.М. Пасенюка. – К., 2007. – 608 с.
8. Адміністративні суди в Україні: становлення та перспективи розвитку: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 [Електронний ресурс] / О.Г. Свида; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2008. – 17 с.
9. Апеляційні суди в Україні: становлення і розвиток: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 [Електронний ресурс] / Володимир Миколайович Коваль; Одеська національна юридична академія. – О., 2004. – 19 с. 
10. Бринцев О.В. Розмежування компетенції адміністративних і господарських судів: проблеми та перспективи. – Х.: Право, 2007. – 64с.
11. Бурак О.В. Організаційно-правові засади діяльності спеціалізованих судів в контексті європейських стандартів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Бурак Оксана Вікторівна; Акад. адвокатури України. – К., 2010. – 18 с.
12. Василевич М. В.  Конституційно-правові гарантії незалежності судової влади: теорія та практика реалізації: Дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02) // НАВС. – : 2010 р. – 225 с.
13. Городовенко В.В. Реалізація принципів судової влади в КПК України 2012 р.: концептуальний аналіз / В. В. Городовенко // Адвокат. – 2012. – № 7. – С. 9-14.
14. Константий О.В. Практика Європейського суду з прав людини як джерело судового правозастосування Верховного Суду України / О. В. Константий // Вісник Верховного Суду України. – 2012. – № 1. – С.33-36.
15. Коротун В.М. Інституціональні принципи судової влади/ В. Коротун // Юридична Україна. – 2012. – № 4. – С.80-83.
16. Коротун В. Класифікація принципів судової влади / В. Коротун // Юридична Україна. – 2012. – № 3. – С.98-101.
17. Попельнюх Р. Правовий статус місцевих загальних судів при вирішенні справ адміністративної юрисдикції/ Р. Попельнюх // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 7. – С.123-126.
18. Романюк Я.М. Єдність судової практики : теоретичні засади забезпечення та вдосконалення законодавчого регулювання / Я.М.Романюк, І.В.Бейцун// Вісник Верховного Суду України. –2012. – № 5. – С. 37- 42.
19. Сердюк В.В.Деякі питання єдності правового статусу вищих спеціалізованих судів/ В. В. Сердюк // Адвокат. – 2012. – № 5. – С. 8 - 11.
20. Юрчишин В. (Юрчишин, Василь.) Основні функції кримінального судочинства / В. Юрчишин // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 7. – С.107-110.

 

 

Теми рефератів, доповідей:

 

1.   Порівняння принципів діяльності Вищих спеціалізованих судів в Україні та в світі.
2.   Вищий адміністративний суд України.
3. Вищий спеціалізований суд з розглядц цивільних та кримінальних справ України.
4.   Вищий господарський суд України.
5.   Вищі судові органи Франції, Великобританії та США.

 

Завдання для самостійного вивчення:

 

1. Справи, які підсудні вищим спеціалізованим судам як судам І інстанції.
2. Справи, які підсудні вищим спеціалізованим судам як судам апеляційної інстанції.
3. Значення діяльності Пленуму Вищого спеціалізованого суду.

 

 

ТЕМА № 6. Верховний суд України. Компетенція Конституційного суду України.

 

 

Семінарське заняття –  2 год.

Питання для обговорення на семінарі:

 

1. Верховний Суд України – найвищий судовий орган судів загальної юрисдикції України.
2. Порядок формування Верховного суду України, його склад і структура.
3. Склад і повноваження Пленуму Верховного Суду України.
4. Науково-консультативна рада при Верховному Суді України. 
5. Голова Верховного Суду України.

 

Література до теми:

1. Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.
2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.
3. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.
4. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.
5. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
6. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-45. – Ст.529.
7. Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді. За заг. ред. О.М. Пасенюка. – К., 2007. – 608 с.
8. Адміністративні суди в Україні: становлення та перспективи розвитку: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 [Електронний ресурс] / О.Г. Свида; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2008. – 17 с.
9. Апеляційні суди в Україні: становлення і розвиток: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 [Електронний ресурс] / Володимир Миколайович Коваль; Одеська національна юридична академія. – О., 2004. – 19 с. 
10. Бринцев О.В. Розмежування компетенції адміністративних і господарських судів: проблеми та перспективи. – Х.: Право, 2007. – 64с.
11. Бурак О.В. Організаційно-правові засади діяльності спеціалізованих судів в контексті європейських стандартів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Бурак Оксана Вікторівна; Акад. адвокатури України. – К., 2010. – 18 с.
12. Городовенко В.В. Реалізація принципів судової влади в КПК України 2012 р.: концептуальний аналіз / В. В. Городовенко // Адвокат. – 2012. – № 7. – С. 9-14.
13. Константий О.В. Практика Європейського суду з прав людини як джерело судового правозастосування Верховного Суду України / О. В. Константий // Вісник Верховного Суду України. – 2012. – № 1. – С.33-36.
14. Коротун В.М. Інституціональні принципи судової влади/ В. Коротун // Юридична Україна. – 2012. – № 4. – С.80-83.
15. Коротун В. Класифікація принципів судової влади / В. Коротун // Юридична Україна. – 2012. – № 3. – С.98-101.
16. Попельнюх Р. Правовий статус місцевих загальних судів при вирішенні справ адміністративної юрисдикції/ Р. Попельнюх // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 7. – С.123-126.
17. Романюк Я.М. Єдність судової практики : теоретичні засади забезпечення та вдосконалення законодавчого регулювання / Я.М.Романюк, І.В.Бейцун// Вісник Верховного Суду України. –2012. – № 5. – С. 37- 42.
18. Сердюк В.В.Деякі питання єдності правового статусу вищих спеціалізованих судів/ В. В. Сердюк // Адвокат. – 2012. – № 5. – С. 8 - 11.
19. Юрчишин В. (Юрчишин, Василь.) Основні функції кримінального судочинства / В. Юрчишин // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 7. – С.107-110.

 

Теми рефератів, доповідей:

 

1. Судові палати Верховного суду, їх склад і повноваження.
2. Статус суддів Верховного суду України.

 

Питання для перевірки знань:

1.  В чому проявляється статус Верховного Суду України як найвищого судового органу судів загальної юрисдикції України?
2.  Назвіть порядок формування Верховного суду України.
3.  Назвіть повноваження Голови Верховного Суду України.

 

Завдання для самостійного вивчення:

 

1. Поняття матеріальних та процесуальних норм.
2. Значення постанов Пленуму Верховного суду України у правотворчій і правозастосовчій діяльності.
3. Характеристика принципів діяльності Конституційного Суду України.

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістовий модуль 2. ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

 

ТЕМА № 7. Прокуратура України. Органи безпеки України та органи внутрішніх справ України.

 

 

Семінарське заняття –  2 год.

Питання для обговорення на семінарі:

 

1.   Правова основа діяльності, завдання та функції органів прокуратури.
2.   Система, структура й організація діяльності органів прокуратури.
3.   Поняття, функції та система органів внутрішніх справ в Україні.
4.   Основні напрямки діяльності органів внутрішніх справ України.
5.   Правовий статус та завдання органів Служби безпеки України.
6.   Система і організація діяльності Служби безпеки України.
7.   Обов'язки та права органів Служби безпеки України.

 

Література до теми:

 

1.       Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.
2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.
3. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.
4. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.
5. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.

6.Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/conv.

1. Гультай П. Деякі проблеми прокурорського нагляду за законністю застосування запобіжних заходів у світлі нового КПК України / П. Гультай // Вісник прокуратури. – 2012. – № 9. – С. 54-60.
2. Давиденко В. Концептуальні засади нової редакції Закону України “Про прокуратуру” / В. Давиденко// Вісник прокуратури. – 2012. – №1. –
   С. 65-69.
3. Колесник О. Процесуальний статус прокуратури міста з районним поділом/ О. Колесник // Вісник прокуратури. – 2012. – № 8. – С. 48-51.
4. Корнаш О. Мета і завдання прокуратури як правозахисного органу/ О. Корнаш // Вісник прокуратури. – 2012. – №1. – С. 55-60.
5. Марчук Н. Щодо визначення поняття “прокурор” у кримінальному провадженні / Н. Марчук // Вісник прокуратури. – 2012. – № 8. – С. 3-10.
6. Пшонка В. Щодо забезпечення належної координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі з правопорушеннями / В. Пшонка // Вісник прокуратури. – 2012. – № 3. – С. 3-10.
7. Пшонка В.Важливі аспекти діяльності органів прокуратури у світлі нового КПК / В. Пшонка // Вісник прокуратури. – 2012. – № 6. – С. 3-6.
8. Рубан В. Наглядова та координаційна діяльність прокуратури у боротьбі зі злочинністю та протидії наркоманії / В. Рубан // Вісник прокуратури. – 2012. – № 8. – С. 22-26.
9. Спусканюк Ю. Повноваження прокурора в стадії досудового розслідування у зв'язку з реформуванням кримінально-процесуального законодавства України / Ю. Спусканюк // Вісник прокуратури. – 2012. – № 7. – С. 89-92.
10. Реформування органів внутрішніх справ у відповідності до європейських стандартів/ Американська асоціація юристів. Ініціатива з верховенства права (ABA ROLI). – Київ, 2012. – 141 с.
11. Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: матер.IV Міжнарод. наук.- практ. конференції (24 лют. 2012 р.). Ч.1/ МВС України, ОДУВС. – Одеса: ОДУВС, 2012. – 278 с.
12. Управління органами внутрішніх справ (збірник наукових праць слухачів ННІУ) / Редкол.: М.М.Дивак, В.В.Коваленко, В.І.Шакун та ін.; Упоряд. С.В.Кухаренко, О.М.Ботнаренко; МВС України. НАВС. ННІУ. – Київ, 2012. –   124 с.

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Органи внутрішніх справ в системі правоохоронних органів України.
2. Особливості правового статусу міліції в Україні.
3. Служба безпеки України як державний правоохоронний орган спеціального призначення.
4. Особливості організаційної побудови Служби безпеки України.

 

Питання для перевірки знань:

1. Яке місце посідає прокуратура у правовій державі?
2. Які завдання стоять перед органами прокуратури?
3. Назвіть принципи організації та діяльності прокуратури.
4. Які основні напрямки діяльності прокуратури?
5. Що собою становить система органів прокуратури?
6. Дайте визначення поняття органів внутрішніх справ.
7. Які функції органів внутрішніх справ?
8. Які структурні елементи включає в себе система органів внутрішніх справ?
9. Дайте визначення поняття Служби безпеки України.
10. Що складає правову основу діяльності Служби безпеки України?
11. Яка структурна побудова органів Служби безпеки України?

 

Завдання для самостійного вивчення:

1. Система органів прокуратури. Структура та компетенція Генеральної прокуратури та підпорядкованих їй органів.
2. Принципи діяльності СБУ та їх сутність.
3. Повноваження Антитерористичного центру при СБУ.
4. Компетенція органу внутрішніх справ обласного та районного

 

 

ТЕМА № 8. Міністерство юстиції України та його органи.

 

 

Семінарське заняття –  2 год.

Питання для обговорення на семінарі:

 

1. Міністерство юстиції України: завдання, функції та структура.
2.  Система органів і установ Міністерства юстиції, їх структура й основні напрямки діяльності.
3. Міністр юстиції України.
4. Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

 

Література:

 

1. Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі В.Ф. Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.
2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.
3. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.
4. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.
5. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
6. Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395.
7. Наказ Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України».
8. Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
9. Указ Президента України «Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України»;  Положення від 06.04.2011 № 394/2011.
10. Будаков М.О. Організаційно-правові засади діяльності спеціальних служб держав НАТО / СБУ. Науковий координаційний центр Національна академія. — К. : Видавництво АН СБ України, 2004. — 188с.
11. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: [підручник] /             О. С. Захарова, В. Я. Карабань, В. С. Ковальський (кер. авт. кол.) та ін. [ідп. ред. В. Маляренко]. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.
12. Юзікова Н. С. Судові та правоохоронні органи України: [навч. посібник] / Н. С. Юзікова. – [Вид. четверте, перероб. і допов]. – К. : Істина, 2006. – 320 с.
13. Нор В. Т. Судові та правоохоронні органи України: [підручник] /                  В. Т. Нор, Н. П. Анікіна, Н. Р. Бобечко. – К. : ІнЮре, 2010. – 240 с.
14. Організація судових та правоохоронних органів України: [нормативні акти] /упоряд. А. В. Лапків. – Х. : Право, 2012. р. – 390 с.
15. Організація судових та правоохоронних органів України у схемах: [навч. посіб. ] / А. В. Лапків. – Х.: Право, 2012. –136 с.

 10. Мельник М. І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі. Навчальний посібник / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К. : “Атіка”, 2000. – 512 с.

11. Організація судових та правоохоронних органів / [за ред. І. Є. Марочкіна,  Н. В. Сибільової, О. М. Толочка]. – Харків : “Право”, 2000. – 269 с.

12. Судебные и правоохранительные органы Украины. Учебник / [под ред. проф. А.М.Бандурки]. – Харьков: Ун-т внутр. Дел, 1999. – 350 с.

13. Юзикова Н.С. Система судебных и правоохранительных органов органов Украины. Учебное пособие / Н. С. Юзикова. – Днепропетровск : УкО ИМА-пресс, 2000. – 280 с.

14. Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К. : “ЮрінкомІнтер”, 2001. – 350 с.

 

Теми рефератів, доповідей:

1.  Організація та завдання органів юстиції.

2.  Установи та органи юстиції в Україні: види та повноваження.

 

Питання для перевірки знань:

1. Що таке «юстиція»?

2. В чому полягає відмінність термінів «юстиція» та «юрисдикція»?

3. Що таке адміністративна юстиція?

4. Назвіть структуру органів юстиції в Україні.

 

Завдання для самостійного вивчення:

1. Підвідомчі установи та державні підприємства, підпорядковані Міністерству юстиції України.
2. Територіальні управління юстиції, склад та повноваження.

 

 

ТЕМА № 9. Державна пенітенціарна служба України та її органи.

 

 

Семінарське заняття –  2 год.

Питання для обговорення на семінарі:

 

1. Державна пенітенціарна служба України (ДПСУ): завдання, функції та структура.

2. Система органів і установ виконання покарань ДПСУ.

3. Повноваження Голови ДПСУ.

4. Структура апарату ДПСУ

5. Органи і установи виконання покарань

6. Струкрура управління органами кримінально-виконавчої інспекції ДПСУ

7. Департамент забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України

8. Управління капітального будівництва та розвитку ДПСУ

 

Література до теми:

 

1. Конституція України: ВР Украіни Закон, Конституція від 28.06.1996 № 254к/96-ВРредакція діє з 22.02.2014.
2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.
3. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.
4. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.
5. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
6. Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395.
7. Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» 23 червня 2005 року № 2713-IV , редакція від 02.03.14, підстава 763-18.
8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 631/2012 «Про Концепцію державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України» від 8 листопада 2012 року.
9. Наказ Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України».
10. Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
11. Указ Президента України «Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України»;  Положення від 06.04.2011 № 394/2011.
12. Будаков М.О. Організаційно-правові засади діяльності спеціальних служб держав НАТО / СБУ. Науковий координаційний центр Національна академія. — К. : Видавництво АН СБ України, 2004. — 188с.
13. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: [підручник] /             О. С. Захарова, В. Я. Карабань, В. С. Ковальський (кер. авт. кол.) та ін. [ідп. ред. В. Маляренко]. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.
14. Юзікова Н. С. Судові та правоохоронні органи України: [навч. посібник] / Н. С. Юзікова. – [Вид. четверте, перероб. і допов]. – К. : Істина, 2006. – 320 с.
15. Нор В. Т. Судові та правоохоронні органи України: [підручник] /                  В. Т. Нор, Н. П. Анікіна, Н. Р. Бобечко. – К. : ІнЮре, 2010. – 240 с.
16. Організація судових та правоохоронних органів України: [нормативні акти] /упоряд. А. В. Лапків. – Х. : Право, 2012. р. – 390 с.
17. Організація судових та правоохоронних органів України у схемах: [навч. посіб. ] / А. В. Лапків. – Х.: Право, 2012. –136 с.
18. Мельник М. І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі. Навчальний посібник / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К. : “Атіка”, 2000. – 512 с.
19. Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К. : “ЮрінкомІнтер”, 2001. – 350 с.
20. Кримінально-виконавчий кодекс України (від 11 липня 2003 року № 1129-ІV).
21. Закон України «Про попереднє ув’язнення» (від 30 червня 1993 року № 3352-ХІІ). 
22. Кримінальний процесуальний кодекс України (від 13 квітня 2012 року № 4651-VI).
23. Про схвалення Концепції Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на період до 2017 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р.
24. Інструкція про порядок приймання до установ кримінально-виконавчої системи та звільнення з них ув’язнених і засуджених іноземних громадян: Затв. Наказ. Держ. Департ. України з питань виконання покарань від 22 червня 1999 р. № 68.

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Особливості реалізації засудженими до позбавлення волі конституційних прав та обов'язків
2. Вимоги до персоналу виправних установ
3. Прокурорський нагляд за діяльністю установ і органів виконання покарань
4. Судовий контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань
5. Назвіть поняття та засади кримінально-виконавчої політики?
6. Яким чином у ДПСУ відбувається забезпечення  формування  системи наглядових,  соціальних, виховних  та  профілактичних  заходів, які   застосовуються до засуджених та осіб, узятих під варту?
7. Вкажіть поняття та види органів, установ та організацій по виконанню покарань та їх завдання?
8. Які Ви знаєте форми участі громадськості в діяльності установ і органів в діяльності установ і органів, що виконують покарання?

 

Питання для перевірки знань:

 

Завдання для самостійного вивчення:

1. Управління виправними установами та органами держави, які виконують покарання
2. Поняття та види органів, установ та організацій по виконанню покарань та їх завдання
3. Структура кримінально-виконавчих установ. Кримінальна та матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі
4. Забезпечення законності в діяльності органів і установ, які виконують покарання
5.  

 

ТЕМА № 10. Правоохоронна діяльність інших органів.

 

 

Семінарське заняття –  2 год.

Питання для обговорення на семінарі:

 

1. Державна податкова служба України та Державна митна служба України: реорганізація, порядок діяльності та повноваження.
2. Правовий засади та гарантії адвокатської діяльності в Україні.
3. Особливості організаційних форм діяльності адвокатури.
4. Митні органи України як правоохоронні органи.
5. Завдання і система митних органів України.
6. Поняття нотаріату та його завдання.

 

Література до теми:

1. Конституція України: ВР Украіни Закон, Конституція від 28.06.1996 № 254к/96-ВРредакція діє з 22.02.2014.
2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.
3. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.
4. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.
5. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
6. Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395.
7. Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
8. Закон України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат»
9. Указ Президента України від 12.05.11 №584/2011”Про Положення про Державну податкову службу України”
10. Про безоплатну правову допомогу: Закон України  від 02.06.2011 // Урядовий кур’єр № 135 від 27.07.2011.
11. Постанова Кабінету міністрів України № 8 від 11.01.2012: Про затвердження Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі // Урядовий кур’єр № 15 від 26.01.2012.
12. Постанова Кабінету міністрів України № 305 від 18.04.2012: Питання оплати послуг адвокатів, які надають вторинну правову допомогу особам, затриманим в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку, а також у кримінальних справах // Урядовий кур’єр № 90 від 23.05.2012.
13. Постанова Кабінету міністрів України № 504 від 06.06.2012: Про утворення Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції // Урядовий кур’єр № 93 від 25.07.2012.
14. Постанова Кабінету міністрів України № 915 від 10.10.2012: Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1362 “Про затвердження Порядку і умов проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги” // Урядовий кур’єр № 186 від 12.10.2012.
15. Будаков М.О. Організаційно-правові засади діяльності спеціальних служб держав НАТО / СБУ. Науковий координаційний центр Національна академія. — К. : Видавництво АН СБ України, 2004. — 188с.
16. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: [підручник] /             О. С. Захарова, В. Я. Карабань, В. С. Ковальський (кер. авт. кол.) та ін. [ідп. ред. В. Маляренко]. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.
17. Юзікова Н. С. Судові та правоохоронні органи України: [навч. посібник] / Н. С. Юзікова. – [Вид. четверте, перероб. і допов]. – К. : Істина, 2006. – 320 с.
18. Нор В. Т. Судові та правоохоронні органи України: [підручник] /                  В. Т. Нор, Н. П. Анікіна, Н. Р. Бобечко. – К. : ІнЮре, 2010. – 240 с.

 

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Перспективи у подальшому вдосконаленны інституту адвокатури в Україні.
2. Організація роботи в адвокатських об’єднаннях та приватної адвокатської діяльності.
3. Місце та роль нотаріату в системі правоохоронних органів України.

 

Завдання для самостійного вивчення:

1. Переваги та недоліки утворення Міністерства доходів і зборів України.
2. Сутність принципів діяльності адвокатської діяльності.
3. Адвокатське самоврядування в Україні.
4. Довіреності і заповіти, які прирівнюються до нотаріально посвідчених.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ

ТЕМА № 2.

Судова система України.

 

1. Суддя Межигірського районного суду Рахівської області призначив медичний огляд працівників і огляд санітарного стану підприємства громадського харчування, яке належить позивачу.

Як називається такий вид адміністративного попередження? Чи такі дії судді можна назвати засобом забезпечення законності?

Відповідь: Держава наділяє суд правом використовувати примусові повноваження державної влади. Найбільш типовими є такі засоби адміністративного попередження: ….л) медичний огляд осіб і огляд санітарного стану підприємств громадського харчування. Положення, про Державний комітет України у справах захисту прав споживачів.

 

2. На зборах суддів Волоського окружного адміністративного суду було розглянуто запитання про виготовлення нових мантій для суддів та проблемні питання виплати матеріальної допомоги суддям.

Чи є реалізацією судової влади вирішення зазначених запитань?

Відповідь: Прецедент - 06 грудня 2013 року судді Харківського окружного адміністративного суду зібралися на збори; Судову владу реалізують через:формування органів суддівського самоврядування (Збори суддів) та надання можливості підіймати на зборах питання щодо соціального та матеріально-технічного забезпечення суддів певного суду .

 

3. Слухання судової справи відбулося у закритому судовому засіданні. Позивачем виступав - Валентій Олег Іванович (громадянин України) національний партнер, а відповідачем - Томпсон Алекс (громадянин України з 2000 року) партнер з боку Швейцарської сторони у справі про володіння спільними розробками нових зразків оборонно - військової техніки для потреб України, а також спільну реалізацію продукції та послуг військового призначення.

Чи буде за таких обставин порушенням конституційних засад судочинства (ст. 129 КУ) слухання справи у закритому судовому засіданні?

Відповідь:Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Розгляд справ у всіх судах України є відкритим. Слухання справ у закритому засіданні суду допускається лише у випадках, установлених законом, з додержанням при цьому всіх правил судочинства. Згідно з п. 3 ст. 8 ЗУ «Про дердавну таємницю»: Інформація, що може бути віднесена до державної таємниці: 3) у сфері зовнішніх відносин: про директиви,  плани, вказівки делегаціям і посадовим особам з  питань  зовнішньополітичної  і  зовнішньоекономічної діяльності України,  спрямовані на забезпечення її національних  інтересів  і безпеки; про військове,   науково-технічне   та  інше  співробітництво України з іноземними державами,  якщо розголошення відомостей  про це завдаватиме шкоди національній безпеці України; про експорт  та  імпорт  озброєння,  військової і спеціальної техніки, окремих стратегічних видів сировини і продукціі. Випадки слухання справ у закритому судовому засіданні включають у себе ті випадки, які допускають можлиість розголошення державної таємниці.

 

ТЕМА № 3.

Місцеві суди. Суддівське самоврядування в Україні.

 

1. За умови, що учасниками справи є: позивач (заявник) Новосельцева Тетяна Василівна, відповідач (боржник) Малопоможська сільська рада Васильківського району Житомирської області, відповідач (боржник) Управління Держземагенства у Васильківському районі Житомирської області, відповідач (боржник) Реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, 3-я особа Валевський Орест Ількович.

Якому суду в такому випадку підсудна справа?

Відповідь: Адміністративна справа підсудна місцевому адміністративному суду (Окружному.

 

2. Під час вивчення матеріалів щодо Голови суду Маршисина Валентина Йосиповича, стосовно якого вирішується питання з приводу звільнення з адміністративної посади у суді, виникають певні особисті обставини у житті судді, що потребують додаткової перевірки.

Кому доручено проведення такої перевірки та чи може її проведення бути передоручене іншим особам? Обґрунтуйте спираючись на нормативно-правові акти.

Відповідь: Якщо під час вивчення матеріалів щодо судді стосовно якого

вирішується питання з приводу його звільнення з адміністративної посади виникають обставини, що потребують додаткової перевірки, голова ради суддів проводить таку перевірку особисто або доручає її проведення одному з членів ради. За результатами перевірки складається обґрунтований висновок (п. 3.3 ПОРЯДОК підготовки і перелік документів, необхідних для розгляду радою суддів загальних судів питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в місцевих, апеляційних загальних судах, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ та звільнення їх з цих посад).

3. На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 липня 2013 року було прийняте рішення про здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних Леванкіної Інни Іванівни через порушення правил щодо відводу.

Чи законними є зазначені дії? Назвіть нормативно-правовий акт у якому це зазначено.

Відповідь: Дисциплінарна відповідальність суддів. Спеціальну дисциплінарну відповідальність судді несуть на підставі Закону України від 7 липня 2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляді догани (ст. 88). Дисциплінарне провадження стосовно судді здійснюють Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України. Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає перевірку даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і ухвалення рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження. Перевірку проводить член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за результатами якої він складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відповідно до статті 131 Конституції України до завдань Вищої ради юстиції належать: здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

 4. У суді загальної юрисдикції м. Житомира на порядок денний зборів суддів зазначеного місцевого суду було винесено питання кадрового забезпечення судових органів та дисциплінарної відповідальності працівників судових органів.

Якими нормами права і яким чином регулюються дані питання?

Відповідь: Нормами права соціального забезпечення, нормами трудового права.

 

ТЕМА № 4.

Апеляційні суди.

1. Рішенням апеляційного суду Вінницької області 20 жовтня 2010 року було скасовано рішення першої інстанції по справі та відправлено справу назад до першої інстанції для нового розгляду по суті.

Чи правомірними є такі дії суду? У якому нормативно-правовому акті це зазначено?

Відповідь: До внесення змін у серпні 2010 року апеляційний суд мав право скасувати рішення суду першої інстанції але після змін така можливість із Цивільного процесуального кодексу була виключена і тепер апеляційний суд зобов'язаний переглянути рішення по суті. Така міра направлена на скорочення термінів розгляду справ, оскільки справа могла розглядатися роками, перекочовуючи з першої інстанції в апеляцію і назад.

 

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) на своєму засіданні дала рекомендації для переводу до Вищого адміністративного суду суддю Адміністративного окружного суду м. Харкова Тимофійчика Дмитра Івановича, стаж роботи якого складає шість років. Члени комісії відмітили, що показники роботи у судді високі, жодних скарг за увесь час роботи на суддівській посаді на нього не поступало, відмінених чи змінених рішень майже немає. В тому числі, судя Тимофійчик проходив стажування в суді вищої апеляційної інстанції.

Чи правомірними є дії ВККСУ? Обгрунтуйте свою відповідь.

Відповідь: Так. Якщо ВККСУ має достатні підстави для цього (позитивна характеристика судді, високі показники роботи, відсутність скарг, дисциплінарних проваджень та наявність стажування  в суді вищої апеляційної інстанції.

Приклад: На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що відбулося 3 лютого 2014 року, за результатами розгляду матеріалів було прийнято рішення надати рекомендації щодо переведення суддів до іншого суду. суддю господарського суду Львівської області Мазовіта Андрія Богдановича рекомендовано на посаду судді Вищого господарського суду України.

 

ТЕМА № 5.

Вищі спеціалізовані суди.

1. Суддя Решетніков Олег Іванович пропрацювавши суддею Апеляційного окружного суду м. Харкова протягом трьох років, був назначений суддею Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ України.

Чи правомірними є такі дії за законодавством України?

Відповідь: Ні. Тому що призначення суддів до Вищих судів України відбувається відповідно до юрисдикції (спеціалізації) в якій він працює. Отже, виходячи з вищезазначеного, суддя  Апеляційного окружного суду може бути назначений суддею Вищого адміністративного суду, з урахуванням вимог зазначених у п. 3 ст. 31 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

2. 20 жовтня 2013 року у Вищому адміністративному суді України, як у суді першої інстанції було розглянуто справу дострокового припинення повноважень народного депутата України – Ващенка Віктора Андрійовича.

Яким органом по цій справі буде представлено апеляційну та касаційну інстанції? Обґрунтуйте свою відповідь.

Відповідь: У випадках, передбачених процесуальним законом, Вищі спеціалізовані суди України розглядають справи  відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції. Є судом першої (і останньої інстанції) у справах щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України.

 

3. У колегіальному органі Вищого спеціалізованого суду 14 березня 2012 року суддями було заслухано інформацію щодо питання однакового застосування законодавства, якості виготовлення процесуальних документів, аналізу судової статистики та узагальнення судової практики.

До повноважень якого органу Вищих спеціалізованих судів належить заслуховування зазначеної інформації про стан правосуддя у судах цивільної і кримінальної юрисдикцій та практику розгляду окремих категорій справ?

Відповідь: До повноважень Пленуму ВСС.

 

ТЕМА № 6.

Верховний суд України.

Компетенція Конституційного суду України.

 

1. Суддя цивільної палати Верховного Суду України - Цвіркун Олег Михайлович повідомив Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантної посади Судді у Верховному Суді України через 15 днів з дня їі утворення.

Чи законними є дії Судді? Обґрунтуйте свою відповідь згідно з нормативно-правовими актами.

Відповідь: Повноваження Голови Верховного Суду України повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у Верховному Суді України в десятиденний строк з дня їх утворення. (п. 5 ст. 41 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»

 

2. Суддя Конституційного суду Кононенко Ігор Володимирович був призначений на зазначену посаду строком на 9 років. Пропрацювавши на посаді Судді протягом строку та за тієї обставин, що Суддя ще не досяг 65 років (граничний вік) його було призначено на цю посаду повторно. 

Чи можливе зазначене призначення Судді? Обгрунтуйте використовуючи законодавство України.

Відповідь: Призначення на посаду Судді Конституційного Суду України відбувається строком на 9 років, але  без права бути призначеним повторно. Стаття 9-а Закону України «Про Конституційний Суд України».

 

3. ФОП Адвокатом Маргуліс Веронікою Богданівною було ініційовано процедуру конституційного контролю про відповідність Акту Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2013 року № 33 Конституції України.

Чи могла Маргуліс Вероніка Богданівна ініціювати зазначену процедуру? Обґрунтуйте свою відповідь та підтвердьте її нормативно-правовими актами.

Відповідь: Відповідно до своїх повноважень, ви­значених у ст. 150 Конституції України, Конституційний Суд України не розгля­дає конституційних скарг фізичних осіб (ч. 1 ст. 150 Конституції України).

 

4. Сверидова Ганна Миколаївна звернулася до Вищого спеціалізованого суду України (ВССУ) з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Чи могла Сверидова Ганна Миколаївна звернутися до ВССУ з зазначеною заявою? Які нормативно-правові акти використовувалися нею при оформленні звернення?

Відповідь: Так могла. У разі звернення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд судового рішення Верховним Судом України необхідно дотримуватися вимог, передбачених у статтях 448, 449 КПК України, статтях 400-15, 400-16 КПК України 1960 р. та статтях 357, 358 ЦПК України (Інформація ВССУ – «Окремі вимоги до порядку подання касаційної скарги та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України»)

 

ТЕМА № 7.

Прокуратура України.

Органи безпеки України та органи внутрішніх справ України.

 

1. Прокурор Фаєнко Станіслав Миколайович звернувся до адміністративного суду в інтересах держави. В позовній заяві ним було самостійно визначено, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтування необхідності їх захисту. Чи набуває Фаєнко Станіслав Миколайович статусу позивача в такому разі?

Відповідь: Відповідно до 2 абзацу частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (Інформаційний лист Вищого Адміністративного суду України 11.09.2013 року №1237/12/13-13

 

ТЕМА № 8.

Міністерство юстиції України та його органи.

 

1. Визначте один з центральних органів виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та який входить до системи органів виконавчої влади, до повноважень якого входить внесення змін в актові записи у зв’язку із зміною імені.

Як зазначений орган називається? Відповідь обґрунтуйте.

Відповідь: Відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 401 Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. До компетенції Державна реєстраційної служби України входить державна реєстрація актів цивільного стану, зокрема і порядок зміни імені особи.

 

ТЕМА № 9.

Державна пенітенціарна служба України та її органи.

 

1.  Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області забезпечує в Державній кримінально-виконавчій службі:
реалізацію державної політики у сфері будівництва, ремонтів та будівельного контролю, також ефективне і цільове використання видатків з держбюджету та капітальних вкладень, що спрямовуються на капітальне будівництво і ремонти будівель та інженерних споруд виробничого та невиробничого призначення
координацію діяльності органів і установ щодо комплексного їх розвитку, забудови, поліпшення технічного стану будівель та інженерних споруд.

Чи входить до компетенції Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області  виконання зазначених дій? Обґрунтуйте вашу відповідь.

Відповідь:  Ні, не входить. Виконання цих функцій покладене на Управління капітального будівництва та розвитку Департаменту пенітенціарної служби України.

 

ТЕМА № 10.

Правоохоронна діяльність інших органів.

 

1. Приватний підприємець Борисов Євген Дмитрович направив запит до Державної митної служби України. В ньому він хоче дізнатися інформацію щодо такого питання: чи зобов’язаний митний орган дотримуватися послідовності виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення, зазначену у «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 631 від 30.05.2012г.

Чи отримає  Борисов Євген Дмитрович відповідь на своє запитання з Державної митної служби України?

Відповідь: Ні. Тому що Указом Президента України від 24.12.12 №726/2012 утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України. Отже такого органу, як Державна митна служба України вже не існує.

 

 

ТЕСТИ:

 

1. Предмет дисципліни "Судові та правоохоронні органи України"– це:

            а) суспільні відносини, які виникають в діяльності людей;

            б) об’єкти матеріального світу, які регулюються нормами права;

             в) відомості про державні органи, які здійснюють судову та правоохоронну діяльність;

            г) суспільні відносини, які виникають між суб’єктами та об’єктами державного управління.

2. Система курсу “Судові та правоохоронні органи” – це:

            а) його внутрішня будова;

            б) окремі елементи вивчення;

            в) його предмет;

            г) сукупність методів.

3. Однією з провідних функцій держави є:

                а) неправовий вплив на суспільні відносини;

                б) забезпечення охорони прав та законних інтересів громадян від протиправних посягань, забезпечення принципу законності;

                в) вплив на державне управління;

                г) забезпечення безпеки судочинства.

4. Приписи — це:

а) покладення прямого юридичного зобов'язання не чинити ті чи інші дії;

б) правове регулювання;

в) переконання;

г) покладення прямого юридичного зобов'язання чинити ті чи інші дії.

5. До головних правоохоронних функцій належать:

а) профілактична;

                б) дозвільна;

                в) охоронна;

                г) захисна.

6. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» прийнято:

а) 07.07.2001;

б) 07.01.2010;

в) 01.07.2010;

г) 07.07.2010.

7. Контроль за законністю судових рішень і дотриманням судом процедури їх прийняття стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів здійснює:

                а) прокуратура;

                б) Вища рада юстиції;

                в) Вища кваліфікаційна комісія суддів України;

                г) Міністерство юстиції України.

8. Функції органів судової влади:

а) контроль;

б) профілактика;

в) правосуддя;

г) судовий розгляд.

9. Ознаки правосуддя:

                а) суб'єктом, який відправляє правосуддя, може бути тільки суд;

                б) правосуддя здійснюється від імені держави;

                в) акти правосуддя з конкретної справи мають силу закону;

                г) правосуддя здійснюється у суворо встановленій законом процесуальній формі.

10. Конституційні засади судочинства:

а) обов'язковість рішень суду;

б) гласність судового процесу;

в) змагальність сторін;

г) законність.

11. Сутність забезпечення обвинуваченому права на захист як конституційної засади судочинства полягає у:

а) правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання та інших обставин;

б) правосуддя в Україні здійснюється в повній відповідності з законодавством України;

в) особа, яка скоїла правопорушення, може бути притягнута до відповідальності лише за умови доведеності її вини в судовому засіданні;

г) підозрюваний, обвинувачений має право на захист. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

12. Сутність гласності судового процесу як конституційної засади судочинства полягає у:

а) правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання та інших обставин;

б) правосуддя в Україні здійснюється в повній відповідності з законодавством України;

в) особа, яка скоїла правопорушення, може бути притягнута до відповідальності лише за умови доведеності її вини в судовому засіданні;

г) розгляд справ у всіх судах України є відкритим.

13. Судову систему України складають::

        а) суди загальної юрисдикції;

        б) суди спеціальної юрисдикції;

        в) суди конституційної юрисдикції;

        г) суди апеляційної юрисдикції.

14. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є:

        а) місцеві суди;

        б) апеляційні суди;

        в) вищі спеціалізовані суди;

        г) Верховний суд України.

15. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами:

        а) спеціалізації;

        б) гласності;

        в) територіальності;

        г) інстанційності.

16. Вимога принципу спеціалізації полягає в тому, що:

        а) кожна стадія судового процесу відбувається у перед­баченій процесуальним законодавством судовій інстанції;

        б) мережа судових органів має рівномірно поширюватись на всі адміністративно-територіальні одиниці України;

        в) існує необхідність в окремих випадках перегляду судового рішення;

        г) передбачає створення судових ланок з визначеною компетенцією в окремих галузях права, тобто уповноважених вирішу­вати справи визначених категорій.

17. Судовий орган, що наділений відповідними процесуальними повноваженнями, які залежать від стадії судового процесу щодо роз­гляду, вирішення або перегляду справи – це:

        а) Кабінет Міністрів України;

        б) органи місцевого самоврядування;

        в) судова інстанція;

        г) спеціальна інстанція.

18. В апеляційній інстанції:

        а) справа розглядається вперше, і в судовому засіданні суд постановляє судове рішення по суті;

        б) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І інстанції;

        в) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І та ІІ інстанцій, а також перегляд судових рішень, ухвал у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами чи при неправильному застосуванні норм процесуального права, що істотно вплинули на правильність судового рішення;

        г) встановлення відповідності Конституції законів України.    

19. В касаційній інстанції:

        а) справа розглядається вперше, і в судовому засіданні суд постановляє судове рішення по суті;

        б) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І інстанції;

        в) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І та ІІ інстанцій, а також перегляд судових рішень, ухвал у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами чи при неправильному застосуванні норм процесуального права, що істотно вплинули на правильність судового рішення;

        г) встановлення відповідності Конституції законів України.

20. До судів І інстанції належать:

        а) Апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя; Апеляційний суд Автономної Республіки Крим; Апеляційні господарські суди, Апеляційні адміністративні суди;

        б) Місцеві загальні суди; Місцеві господарські суди; Місцеві адміністративні суди;

        в) Верховний суд України;                     

        г) Вищий спеціалізований суд України  з розгляду цивільних і кримінальних справ,       Вищий господарський суд України, Вищий адмiнiстративний суд України.

21. Єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні:

        а) Верховний суд України;

        б) Вищий господарський суд України;

        в) Конституційний суд України;

        г) Вищий адмiнiстративний суд України.

22. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів:

а) громадянин України не молодший 30 років, який має  вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше 5 років, проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою;

б) громадянин України не молодший 25 років, який має  вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше 3 років, проживає в Україні не менше 15 років і володіє державною мовою;

в) громадянин України не молодший 25 років, який має стаж роботи у галузі права не менше 3 років, проживає в Україні не менше 10 років;

г) громадянин України не молодший 25 років, який має  вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше 3 років, проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою.

23. Місцеві суди, які розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин:

        а) місцеві загальні суди;

б) місцеві господарські суди;

в) місцеві кримінальні суди;

г) місцеві адміністративні суди.

24. Місцеві суди, які розглядають адміністративні справи, у  яких  однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада,  Київська  або  Севастопольська  міська рада, їх посадова чи службова  особа:

        а) місцеві загальні суди;

        б) місцеві адміністративні суди.

25. Організаційними формами суддівського самоврядування є:

        а) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;;

      б) ради суддів відповідних судів;

      в) конференції суддів відповідних судів, Рада суддів України;

      г) з'їзд суддів України.

26. Види апеляційних судів:

        а) апеляційні суди з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення;

        б) апеляційні суди з розгляду господарських справ;

        в) апеляційні суди з розгляду адміністративних справ;

        г) апеляційні військові суди.

27. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом:

                а) п’яти днів з дня його проголошення;

                б) п‘ятнадцяти днів з дня його проголошення;

                в) десяти днів з дня його проголошення;

                г) тридцяти днів з дня його проголошення.

28. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ утворений:

                а) 01 жовтня 2001 року:

                б) 01 листопада 2010 року;

                в) 01 жовтня 2010 року:

                г) 01 листопада 2001 року.

29. Вищий господарський суд утворено в:

                а) 2001 році:

                б) 2002 році;

                в) 2010 році:

                г) 2005 році.

30. Вищий спеціалізований суд є судом першої (і останньої інстанції) у справах щодо:

                а) оскарження рішень, дій чи бездіяльності ЦВК стосовно встановлення результатів виборів (лише нардепів і ПУ) або Всеукраїнського референдуму;

            б) оскарження рішень, дій чи бездіяльності ПУ, ВРУ, Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

            в) управління державним майном;

            г) дострокового припинення повноважень нардепа України.

31. У складі Вищого господарського суду передбачено:

                а) 97 суддівських посад;

                б) 95 суддівських посад;

                в) 100 суддівських посад;

                г) 120 суддівських посад.

32. У складі всіх вищих спеціалізованих судів для вирішення питань пов’язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції та інших питань віднесених до його повноважень законом діє:

            а) апарат;                                                              г) рада суддів.

            б) секретаріат;

            в) Пленум;

33. До складу Верховного Суду України входять:

            а) сорок вісім суддів;

            б) сорок сім суддів;

            в) сорок шість суддів;

            г) сорок три судді.

34. Суддя Верховного Суду України:

                а) бере участь у розгляді справи в порядку, встановленому процесуальним законом;

                б) аналізує судову практику, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства та його застосування;

             в) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду України;

                г) здійснює інші повноваження, визначені законом.

35. Персональний склад судових палат визначається:

                    а) суддями Верховного Суду України за пропозицією Пленуму Верховного Суду України;

                    б) Верховною Радою України за  поданням Міністра  юстиції  України;

                    в) Пленумом Верховного Суду України за пропозицією суддів Верховного Суду України;

                    г) Міністром юстиції України.

36. Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо  неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:

                    а) перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті;

                    б) порушення цілісності правових актів;

                    в) порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

            г) невідповідність Конституції України.

37. Основним методом вивчення дисципліни “Судові та правоохоронні органи України”:

            а) метод діалектики;

            б) історичний;

            в) системного аналізу;

            г) абстрагування.

38. Навчальна дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” тісно пов‘язана з:

а) теорією держави та права;

б) кримінологією;

в) конституційним правом;

г) кримінальним процесом.

39.  Правоохоронна діяльність – це:

                а) діяльність уповноважених державних органів та недержавних організацій з метою охорони прав і свобод громадян, забезпечення законності та правопорядку;

                б) діяльність держави, спрямована на забезпечення інтересів владних суб’єктів;

                в) юридична рівність суб’єктів правовідносин;

                г) волевиявлення у здійсненні юридичних дій.

40. Правоохоронні функції поділяють на:

а) загальні, особливі;

                б) головні, спеціальні;

                в) загальні, другорядні;

                г) головні, другорядні.

41. До другорядних функцій належать:

а) контрольна;

                б) аналітична;

                в) інформаційна;

                г) оперативно-розшукова.

42. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється:

а) різними органами, що входять до судової системи;

б) органами виконавчої влади;

в) незалежними та безсторонніми судами;

г) органами законодавчої влади.

43. Контроль за законністю судових рішень і дотриманням судом процедури їх прийняття стосовно суддів місцевих та апеляційних суддів здійснює:

                а) прокуратура;

                б) Вища рада юстиції;

                в) Вища кваліфікаційна комісія суддів України;

                г) Міністерство юстиції України.

44. Правосуддя – це:

                а) другорядна функція судової влади;

                б) вид державної діяльності, що здійснюється судом, результатом якої є суб’єктивне судове рішення;

                в) вид державної діяльності, що здійснюється судом на підставі закону, зміст якої становить розгляд і вирішення судових справ, а результатом є винесення справедливого судового рішення, яке має загальнообов’язковий характер;

                г) порядок прийняття судового рішення, яке суддя виносить враховуючи окремі обставини справи.

45. Виключна, професійна діяльність судів по відправленню правосуддя, процес втілення правосуддя – це:

                а) судочинство;

б) суспільні відносини в сфері державного управління;

                в) спосіб зов­ніш­нього оформлення норм;

                г) контрольна функція.

46. Сутність законності як конституційної засади судочинства полягає у:

а) правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання та інших обставин;

б) правосуддя в Україні здійснюється в повній відповідності з законодавством України;

в) особа, яка скоїла правопорушення, може бути притягнута до відповідальності лише за умови доведеності її вини в судовому засіданні;

г) підозрюваний, обвинувачений має право на захист. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

47. Сутність рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом як конституційної засади судочинства полягає у:

а) правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання та інших обставин;

б) правосуддя в Україні здійснюється в повній відповідності з законодавством України;

в) особа, яка скоїла правопорушення, може бути притягнута до відповідальності лише за умови доведеності її вини в судовому засіданні;

г) підозрюваний, обвинувачений має право на захист. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

48. Контрольна функція судової влади полягає в тому, що:

        а) вона здійснює самоконтроль;

        б) вона проводить внутрішній контроль над діяльністю апарату суду;

        в) вона здійснює контроль за законністю й обґрунтованістю рішень і дій державних органів, посадових осіб та державних службовців у разі їх оскарження до суду;

        г) вона здійснює контроль за законністю й обґрунтованістю арештів і затримань, застосованих ОВС; санкціонування проведення дій, пов´язаних з обмеженням прав громадян, передбачених Конституцією України.

49. Систему судів загальної юрисдикції складають:

        а) місцеві суди;

        б) апеляційні та вищі спеціалізовані суди;

        в) військові суди;

        г) Верховний суд України.

50. Суди загальної  юрисдикції  утворюються  і  ліквідовуються:

        а) Верховною Радою  України  за  поданням  Міністра  юстиції  України  на підставі пропозиції голови  відповідного  вищого  спеціалізованого суду ;

        б) Кабінет Міністром  України  за  поданням  Міністра  юстиції  України  на підставі пропозиції голови  відповідного  вищого  спеціалізованого суду;

        в) Міністром  юстиції  України  на підставі пропозиції голови  відповідного  вищого  спеціалізованого суду;

        г) Президентом  України  за  поданням  Міністра  юстиції  України  на підставі пропозиції голови  відповідного  вищого  спеціалізованого суду.

51. Вимога принципу територіальності полягає в тому, що:

        а) кожна стадія судового процесу відбувається у перед­баченій процесуальним законодавством судовій інстанції;

        б) мережа судових органів має рівномірно поширюватись на всі адміністративно-територіальні одиниці України;

        в) існує необхідність в окремих випадках перегляду судового рішення;

        г) передбачає створення судових ланок з визначеною компетенцією в окремих галузях права, тобто уповноважених вирішу­вати справи визначених категорій.

52. Вимога принципу інстанційності полягає в тому, що:

        а) кожна стадія судового процесу відбувається у перед­баченій процесуальним законодавством судовій інстанції;

        б) мережа судових органів має рівномірно поширюватись на всі адміністративно-територіальні одиниці України;

        в) існує необхідність в окремих випадках перегляду судового рішення;

        г) передбачає створення судових ланок з визначеною компетенцією в окремих галузях права, тобто уповноважених вирішу­вати справи визначених категорій.

53. Процесуальне законодавство визначає такі судові інстанції:

        а) апеляційно-касаційна інстанція;

        б) ІІ - Апеляційна інстанція;

        в) ІІІ - Касаційна інстанція;

        г) І інстанція.

54. В І інстанції:

        а) справа розглядається вперше, і в судовому засіданні суд постановляє судове рішення по суті;

        б) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І інстанції;

        в) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І та ІІ інстанцій, а також перегляд судових рішень, ухвал у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами чи при неправильному застосуванні норм процесуального права, що істотно вплинули на правильність судового рішення;

        г) встановлення відповідності Конституції законів України.

55. До судів касаційної інстанції належать:

        а) Апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя; Апеляційний суд Автономної Республіки Крим; Апеляційні господарські суди, Апеляційні адміністративні суди;

        б) Місцеві загальні суди; Місцеві господарські суди; Місцеві адміністративні суди;

        в) Верховний суд України;                     

        г) Вищий спеціалізований суд України  з розгляду цивільних і кримінальних справ,       Вищий господарський суд України, Вищий адмiнiстративний суд України.

56. До судів апеляційної інстанції належать:

        а) Апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя; Апеляційний суд Автономної Республіки Крим; Апеляційні господарські суди, Апеляційні адміністративні суди;

        б) Місцеві загальні суди; Місцеві господарські суди; Місцеві адміністративні суди;

        в) Верховний суд України;                     

        г) Вищий спеціалізований суд України  з розгляду цивільних і кримінальних справ,       Вищий господарський суд України, Вищий адмiнiстративний суд України.

57. Сукупність прав та обов’язків суддів, закріплених та гарантованих законом – це:

        а) єдність статусу судді;

        б) наділення суддів повноваженнями;

        в) їх правовий статус;

        г) забезпечення реалізації суддями повноважень в особливо важливих сферах діяльності.

58. Види місцевих судів:

        а) місцеві загальні суди;

б) місцеві господарські суди;

в) місцеві кримінальні суди;

г) місцеві адміністративні суди.

59. Районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, які розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення:

        а) місцеві загальні суди;

б) місцеві господарські суди;

в) місцеві кримінальні суди;

г) місцеві адміністративні суди.

60. Голова місцевого суду, його заступник призначаються на посади строком на :

        а) п’ять років;

        б) десять років;

        в) п’ятнадцять років;

        г) три роки.

61. Найвищий орган суддівського самоврядування – це:

        а) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;;

      б) ради суддів відповідних судів;

      в) конференції суддів відповідних судів, Рада суддів України;

      г) з'їзд суддів України.

62. Значення діяльності апеляційного суду:

а) є додатковою гарантією справедливості рішення місцевого суду;

б) є гарантією від незаконного і необгрунтованого засудження підсудного або, навпаки,від залишення непокараними осіб, які вчинили злочини;

в) забезпечує виправлення помилок, яких припустився суд першої інстанції.

г) є формою судового контролю за діяльністю судів нижчого рівня.

63. Вищими спеціалізованими судами є:

              а) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

                б) Верховний суд України;

             в) Вищий господарський суд України;

                г) Вищий адміністративний суд України.
64. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ розпочав свою діяльність:

                а) 01 жовтня 2001 року:

                б) 01 листопада 2010 року;

                в) 01 жовтня 2010 року:

                г) 01 листопада 2001 року.

65. Вищий адміністративний суд утворено в:

                а) 2001 році:

                б) 2002 році;

                в) 2010 році:

                г) 2005 році.

66. У складі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ передбачено:

                а) 97 суддівських посад;

                б) 95 суддівських посад;

                в) 100 суддівських посад;

                г) 120 суддівських посад.

67. У складі Вищого адміністративного суду передбачено:

                а) 97 суддівських посад;

                б) 95 суддівських посад;

                в) 100 суддівських посад;

                г) 120 суддівських посад.

68. Основне завдання ВСУ:

            а) полягає у здійснення перегляду судових рішень з метою забезпечення однакового забезпечення норм матеріального права усіма судами загальної юрисдикції;

            б) забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини, якщо їх виконання вимагає перегляду виконання судових рішень національних судів;

            в) встановлення відповідності Конституції законів України;

            г) перегляд рішень, ухвал, вироків судів І інстанції.

69. Суддею Верховного Суду України може бути:

            а) особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п'ятнадцяти років;

            б) особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;

            в) суддя Вищого спеціалізованого суду;

            г) суддя Конституційного Суду України.

70. У Верховному Суді України діють:

         а) Судова палата в адміністративних справах;

         б) Судова палата у господарських справах;

              в) Судова палата у справах про адміністративні правопорушення;

         г) Судова палата у цивільних справах.

71. Свою діяльність Конституційний Суд України будує на засадах:

                    а) верховенства права;

                    б) незалежності суддів при відправленні правосуддя;

                    в) рівноправності суддів;

                    г) суб’єктивізму.

72. Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо  неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:

                    а) перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті;

                    б) порушення цілісності правових актів;

                    в) порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

                    г) невідповідність Конституції України.

73. Систему органів прокуратури становлять:

                    а) Генеральна прокуратура України;

                    б) прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних);

                    в) міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури;

                    г) військові прокуратури.

74. Прокурорами можуть призначатися:

                    а) громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові якості;

                    б) громадяни України, які мають вищу юридичну освіту;

                    в) громадяни України, які мають необхідні ділові і моральні якості;

                    г) громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості.

75. Державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України і підпорядкований Президенту України:

                    а) прокуратура:

                    б) Міністерство внутрішніх справ;

                    в) Служба Безпеки України;

                    г) Державна міграційна служба України.

76. Принципи діяльності Служби безпеки України:

                    а) законності;

                    б) поваги до прав і гідності особи;

                    в) партійності;

                    г) відповідальності перед народом України.

77. Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотриманням нею законодавства здійснюється:

                    а) Центральним управлінням Служби безпеки України;

                    б) Президентом України;

                    в) Головою Служби безпеки України;

                    г) Верховною Радою України.

78. Функції, які мають внутрішній характер і спрямовані на забезпечення ефективної діяльності органів внутрішніх справ:

                а) другорядні;

                б) загального керівництва;

                в) основні;

                г) забезпечувальні.

79. Система ОВС має такі групи структурних підрозділів:

            а) галузеві служби;

            б) функціональні служби;

            в) міжгалузеві служби;

            г) загальні служби.

80. Головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань - це:

                    а) прокуратура:

                    б) Міністерство внутрішніх справ;

                    в) Служба Безпеки України;

                    г) Міністерство юстиції України.

81. Через міністра юстиції Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:

                    а) Державна архівна служба України;

                    б) Державна пенітенціарна служба України;

                    в) Державна реєстраційна служба України, Державна служба України з питань захисту персональних даних;

                    г) Державна виконавча служба України.

82. Штатний розпис та кошторис головних управлінь юстиції затверджує:

                    а) Міністр юстиції України;

                    б) Президент України;

                    в) заступник Міністра юстиції - керівник апарату;

                    г) Кабінет Міністрів України.

83. Основними завданнями Держмитслужби України є:

         а) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері державної митної справи;

         б) реалізація державної політики у сфері державної митної справи;

                    в) забезпечення захисту економічних інтересів України;

                    г) забезпечення зборів до Державного бюджету України.

84. Недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури – це:

                    а) нотаріат;

                    б) адвокатура;

                    в) прокуратура;

                    г) міліція.

85. Система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності – це:

                    а) нотаріат;

                    б) адвокатура;

                    в) прокуратура;

                    г) міліція.

86. Нотаріусом може бути:

                    а) громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

                    б) іноземець;

                    в) особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду;

                    г) громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою.

87. Чи може нотаріус займатись викладацькою та науковою діяльністю?

                    а) так;

                    б) ні.

88. Штатна чисельність органів прокуратури України в межах фонду заробітної плати затверджується:

                    а) Міністром юстиції України;

                    б) Вищою радою юстиції України;

                    в) Генеральним прокурором України;

                    г) Конституційним судом України.

89. Функції органів прокуратури:

    а) підтримання державного обвинувачення в суді;

                б) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового  характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

              в) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

    г) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

90. На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист:

                а) державного суверенітету;

б) конституційного ладу;

              в) науково-технічного і оборонного потенціалу України;

              г) територіальної децентралізованості.

91. Систему Служби безпеки України складають:

                    а) Центральне управління Служби безпеки України;

                    б) органи військової контррозвідки;

                    в) військові формування;

                    г) навчальні, науково-дослідні заклади Служби безпеки України.

92. Функції ОВС:

                а) другорядні;

                б) загального керівництва;

                в) основні;

                г) забезпечувальні.

93. Функції, які мають на меті забезпечення ефективності в управлінні органами системи МВС України:

                а) другорядні;

                б) загального керівництва;

                в) основні;

                г) забезпечувальні.

94. Державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань – це:

            а) прокуратура;

            б) Державна пенітенціарна служба;

            в) міліція;

            г) митна служба.

95. Міністерство юстиції України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені у встановленому порядку:

                    а) адміністративні одиниці;

                    б) територіальні органи юстиції;

                    в) підвідомчі установи та державні підприємтва;

                    г) приватні підприємства.

96. Структуру головних управлінь юстиції затверджує:

                    а) Міністр юстиції України;

                    б) Президент України;

                    в) заступник Міністра юстиції - керівник апарату;

                    г) Кабінет Міністрів України.

97. Незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту:

                    а) захисна діяльність;

                    б) представницька діяльність;

                    в) охоронна діяльність;

                    г) адвокатська діяльність.

98. Адвокатом може бути:

   а) фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

   б) фізична особа, яка володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

   в) фізична особа, яка має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

                    г) фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше трьох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

99. Уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності:

                    а) адвокат;

                    б) нотаріус;

                    в) суддя;

                    г) державний службовець.

100. Чи може нотаріус займатись підприємницькою діяльністю?

                    а) так;

                    б) ні

101. Чи може нотаріус займатись викладацькою та науковою діяльністю?

                    а) так;

                    б) ні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ»:

 

1. Предмет і метод дисципліни “Судові та правоохоронні органи України”.
2. Система дисципліни “Судові та правоохоронні органи України”.
3. Співвідношення дисципліни “Судові та правоохоронні органи України” з іншими юридичними дисциплінами.
4. Поняття та ознаки правоохоронної діяльності.
5. Правоохоронні функції.
6. Поняття судових та правоохоронних органів.
7. Ознаки судової влади.
8. Функції органів судової влади.
9. Ознаки правосуддя.
10. Конституційні засади (принципи) судочинства.
11. Суди загальної юрисдикції.
12. Принципи територіальності, спеціалізації та інстанційності.
13. Конституційний Суд України.
14. Правовий статус суддів.
15. Гарантії незалежності і самостійності суддів.
16. Місцеві суди: поняття і види.
17. Адміністративні справи, які розглядають місцеві загальні суди.
18. 18.  Голова місцевого суду.
19. Апеляційі суди: поняття та види.
20.  Значення діяльності апеляційного суду.
21. Строки апеляційного оскарження.
22. Повноваження апеляційного суду.
23. Категорії справ, які віднесені до компетенції апеляційного суду процесуальним законодавством як до суду І інстанції.
24. Голова апеляційного суду.
25. Вищі спеціалізовані суди: поняття і види.
26. Голова вищого спеціалізованого суду.
    1. Верховний Суд України: склад і повноваження.
    2. Судові палати Верховного Суду України.
    3. Голова Верховного Суду України.
    4. Принципи організації і діяльності прокуратури.
    5. Система органів прокуратури.
    6. Обов'язковість виконання вимог прокурора.
    7. Функції органів прокуратури.
    8. Вимоги до осіб на посаду прокурора.
    9. Принципи діяльності Служби безпеки України.
    10. Система Служби безпеки України.
    11. Вимоги до осіб на посаду співробітника СБУ.
    12. Функції ОВС.
    13. Форми діяльності органів системи МВС України.
    14. Система органів внутрішніх справ.
    15. Міліція в Україні.
    16.  Принципи діяльності міліції.
    17. Міністерство юстиції України, його основні завдання.
    18. Функції Міністерства юстиції України.
    19. Структура Міністерства юстиції України.
    20. Міністр юстиції України.
    21. Головне управління юстиції Міністерства юстиції України.
    22. Державна податкова служба України.
    23. Державна митна служба України.
    24. Основні завдання ДПтС України.
    25. Основні завдання Держмитслужби України.
    26. Адвокатура України.
    27. Принципи адвокатської діяльності.
    28. Види адвокатської діяльності.
    29. Обов’язки адвоката.
    30. Нотаріат в Україні.
    31. Вимоги до особи на посаду нотаріуса.
    32. Обов’язки нотаріуса.
    33. Права нотаріуса.
    34. Довіреності, які прирівнюються до нотаріально посвідчених.

35.  Завдання Служби безпеки України.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України: від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII;
2. Кримінально-процесуальний кодекс України:редакція від 22.08.14 року;.
3. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст.62.
4. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 року // Голос України. – 1994. – 2 березня.
5. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст.93.
6. Про Конституційний Суд України: Закон України (за станом на 1 березня 2011 р.): Офіційне видання. – К.: Парламентське вид-во, 2011. – 40 с.
7. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України.1991. –№ 4. Ст.20.
8. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39.
9. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст.303.
10. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року // Голос України. – 1993. – 6 серпня.
11. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року (із змін і доп. на 1 листопада 1999 року) // Вісник прокуратури України. – 1999. – № 1. – С.103-126.
12. Про Раду національної безпеки: Закон України від 5 березня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – С.18.
13. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст.382.
14. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст.232.
15. Про судоустрій та статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 р. // ВВРУ – 2010. – № 32–33. – Ст.230.
16. Закон України “Про прокуратуру”: Науково-практичний коментар. – Харків, 2010. – 235 с.
17. Дисциплінарний статут прокуратури України: Затв. Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 4. – Ст.15.
18. Положення про порядок реєстрації адвокатських  об`єднань: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 302 // Урядовій кур`єр. – 1993. – 30 квітня.
19. Положення про Міністерство внутрішніх справ України. Затверджено Указом президента України від 06.04.2011р. № 338 // Урядовий кур`єр. – 2011. – 16 квітня.
20. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затв. Указом Президента України від 10 червня 1993 р. // Голос України. –  1993. – 26 червня.
21. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури: Затв. Указом Президента України від 5 травня 1993 року // Голос України. – 1993. – 13 травня.
22. Положення про класні чини працівників прокуратури України: Затв. Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. –  1992. – № 4. – Ст.14.
23. Положення про Національне центральне бюро Інтерполу: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 № 220 // Зібрання Постанов уряду України. – 1994. – № 2. – Ст. 25.
24. Правила адвокатської етики (Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року; протокол № 6/VI від 1– 2 жовтня 1999 року). – К., 1999. – 44 с.
25. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство: Наказ Генерального прокурора України від 19.09.2005 р. № 4 гн.
26. Про організацію прокурорського нагляду за органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність: Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 року №4/1 гн.
27. Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні: Указ Президента України від 23 серпня 1998 року // Офіційний вісник України. – 1998. – № 34. – Ст.1274.
28. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 403 від 18 вересня 1991р. – К., 1991.
29. Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. – № 20. – Ст.884.
30. Про заходи щодо виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 № 220 “Про національне центральне бюро Інтерполу”: Наказ МВС України від 7 квітня 1993 року № 194.
31. Про координаційний комітет з питань боротьби зі злочинністю: Указ Президента України від 18 червня 1993р. // Голос України. – 1993. – 22 червня.

2.       Кримінальний кодекс України від 1 вересня 2001 року, поточна редакція від 11.07.14;

 

Монографії, підручники, навчальні посібники,

автореферати дисертацій, статті:

1. Адвокати й адвокатські об'єднання в Україні: Довідник / Спілка адвокатів України; Академія адвокатури України / В.В.Медведчук (голова ред.кол.), К.В. Гутаріна (упоряд.). – К. : Редакція журналу "Адвокат", 2009. – 459с.
2. Адвокатура України: правове регулювання і судова практика: Практ. посіб. для адвоката / Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України / С.Ф.Сафулько (ред.), Т.Г.Захарченко (упоряд.), О.Д.Святоцький (ред.) – К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2010. – 768с.
3. Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді. За заг. ред. О.М. Пасенюка. – К., 2007. – 608 с.
4. Азаров Ю.І., Заїка С.О., Фатхутдінов В.Г. Кримінально-процесуальне право України: Навчальний посібник – К.: КУТЕП, 2008. – 430 с.
5. Бандурка О.М. Інтерпол: Міжнародна організація кримінальної поліції: Наук.-практ. посібник / Національний ун-т внутрішніх справ – Х. : Основа, 2003. – 323с.
6. Берназ В.Д., Смоков С.М. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти): Монографія. – Одеса: ОЮІ НУВС, 2005. – 151 с.
7. Бондаренко І. Правоохоронна діяльність та правоохоронні органи: поняття й ознаки // Право України. – 2003. – №4. – С. 18-21.
8. Бондаренко І. Правоохоронні органи в України та їх функції // Право України. – 2005. – № 7. – С. 53-57.
9. Будаков М.О. Організаційно-правові засади діяльності спеціальних служб держав НАТО / СБУ. Науковий координаційний центр Національна академія. – К. : Видавництво АН СБ України, 2004. – 188с.
10. Скомороха В. Деякі питання вдосконалення організації та діяльності Конституційного Суду України// Вісник  Конституційного суду України. – 2010. – № 5. – С.111–116.
11. Кампо В., Савчин М.. Легітимність рішень конституційних судів у контексті доктрини верховенства права: компаративний та праксеологічний аспекти // Вісник  Конституційного суду України. – 2010. – № 5. – С.99-110.
12. Вакуленко Т. Право на захист відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини // Право України. – 2004. – № 2. – С. 38-43.
13. Венедиктов В.С., Іншин М.І. Статус працівників органів внутрішніх справ України як державних службовців: Наук.-практ. посіб. / Національний ун-т внутрішніх справ – Х. : Видавництво НУВС, 2003. – 187с.
14. Віденко М. Місце і роль прокуратури в системі органів влади // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 7. – С. 15-20.
15. Вчинення нотаріальних дій (довідкові матеріали): (Пpакт. посіб.) / (Авт. –упоpяд.: О. В. Запісочний та ін.). – К.: Асоц. нотаpіусів Київ. обл. КП "Інюpсеpвіс", 2000. – 83 с.
16. Головань І. Деякі проблеми виконання рішень Конституційного Суду України // Вісник  Конституційного суду України. – 2010. – № 6. – С.132-137.
17. Грицаєнко Л. Роль та місце прокурорської влади у системі державних органів// Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 5. – С. 43 – 47.
18. Грохольський В.Л. Організаційно-правові засади управління спеціальними підрозділами МВС України по боротьбі з організованою злочинністю / Національний ун-т внутрішніх справ / О.М. Бандурка (заг.ред.). – X.: Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2003. – 307 с.
19. Грошевой Ю.М., Вапнярчук В.В., Капліна О.В., Шило О.Г. Досудове розслідування кримінальних справ / За заг. ред. Ю.М. Грошевого Навчально-практичний посібник. – Харків: Видавництво „ФІНН”, 2009. – 328 с.
20. Гультай М. До питання про необхідність впровадження конституційної скарги в Україні // Вісник  Конституційного суду України. – 2010. – № 6. – С.114–125.
21. Джабаров С. Принципи організації та діяльності органів прокуратури // Вісник прокуратури. – 2006. – № 3. – С. 69-77.
22. Джига М.В., Баулін О.В., Лук`янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні. – К.: Атіка, 1999. – 156 с.
23. Дізнання в органах внутрішніх справ: Навч.-метод. посібник / Ю.І. Азаров, О.В. Бугаков, Н.І. Щегель. – К.: КНУВС, 2007 – 157 с.
24. Захаров Д.О Правова природа та система рішень апеляційного суду у кримінальному судочинстві: Автореф. дис. канд. юрид. наук. (12.00.09) Національна юридична академія ім.. Я. Мудрого. – Харків. – 2006. – 20 с.
25. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі: Наук. – практ. посіб. – К.: Вища шк., 2002. – 271 с.
26. Каркач П.М. Державне обвинувачення в суді: конституційна функція прокуратури: Навчально-методичний посібник. – Х.: 2007. – 208 с.
27. Кодекс судейской этики: Проект // Рос. юстиция. – 2004. – № 3. – С. 74-79.
28. Козьяков І.М., Лісова Н.В. Прокурор в апеляційному провадженні у кримінальних справах: Навч. Посібник. – К.: Алерта, 2010 – 148 с.
29. Костюченко О. Ю Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України: Автореф. дис. канд. юрид. наук. (12.00.09), Академія адвокатури України. – К. – 2005. –18 с.
30. Курочка Н.И., Каркач П.М. Прокурорський нагляд в Україні. – Луганськ, 2009. – 236 с.
31. Логінова С. Адвокатська таємниця через призму судово-правової реформи // Право України. – 2002. – № 2. – С. 94-97.
32. Лужковська В. Застосування судами України при здійсненні правосуддя ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини // Право України. – 2004. – № 8. – С. 30 – 33.
33. Савчин М. Конституційні цінності та конституційна юриспруденція в Україні // Вісник Конституційного суду України. – 2010. – № 1. – С.112-122.
34. Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 287 с.
35. Мірошніков І.Ю Судове слідство в апеляційній інстанції: Монографія. –Харків, Право. – 2007. – 156 с.
36. Мічурін Є.О. Правочини. Зразки нотаріальних документів: Навчально-практичний посібник: Коментар цивільного законодавства, нові види договорів, зразки нотаріальних документів, коментар до окремих зразків документів – Х. : Еспада, 2010. – 464с.
37. Молдован В.В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН: Навч. посібник / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Кондор, 2009. – 256с.
38. Організація судових та правоохоронних органів: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.; За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – X.: Одіссей, 2007.– 346 с.
39. Осадчий В.І. Кримінально-правовий захист правоохоронної діяльності / Національна академія внутрішніх справ України. – К. : Атіка, 2004. – 335с.
40. Попович Є. Становлення та розвиток органів прокуратури // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – №  6. – С. 105 – 111.
41. Поповченко О.І. Захист і реалізація процесуальних прав нотаріуса (процесуальні, криміналістичні та психологічні аспекти). – Харків: ЛЛС, 2007. – 184 с.
42. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: Паливода А.В., 2011. – 456 с.
43. Радецький Б. Міжнародне поліційське співробітництво: Україна в Інтерполі // Міліція України. – 1998. – № 2. – С.4-5.
44. Руденко М. Прокуратура України у правозахисній системі держави: теоретичні та практичні аспекти // Право України. – 2004. – № 6. – С. 6-18.
45. Святоцька В. Адаптація законодавства України про адвокатуру до європейських стандартів: деякі питання // Право України. – 2005. – № 10. – С. 87-89.
46. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: Історія і сучасність. –  К.: Ін Юре, 1997. – 236 с.
47. Слинько С. Проблеми процесуальних функцій прокуратури // Право України. – 2003. – № 12. – С. 70-73.
48. Сліпченко В.І Апеляційне провадження в системі кримінально-процесуальних стадій: Автореф. дис. канд. юрид. наук. (12.00.09) КНУВС – К. – 2007. – 17 с.
49. Стрижак.А Конституційний Суд України як інститут забезпечення та захисту конституційної законності // Вісник  Конституційного суду України. – 2010. – № 1. – С.101-111.
50. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посібник / Під ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 320 с.
51. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. Захаров, В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. – 3-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 352 с.
52. Тимченко С.М. Судові і правоохоронні органи України: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 354 с.
53. Удалова Л.Д., Рогатинська Н.З. Кримінальний процес України в питаннях і відповідях: Навч. посіб. – К., 2011. – 153 с.
54. Узагальнення Верховного Суду України судової практики в кримінальних справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: Паливода А.В., 2011. – 180 с.
55. Фурса С. Правова концепція нотаріальної діяльності щодо охорони прав громадян // Право України. – 2000. – № 6. – С.100-104.
56. Фурса С.Я. Предмет і методи науки про нотаріат // Підприємництво, госп-во і право. – 2009. – № 5. – С.6-10.
57. Фурса С.Я., Драгнєвіч Л.Ю., Фурса Є.І. Настільна книга нотаріуса: Сімейні відносини в нотаріальному процесі. – К. : Видавничий дім "Ін Юре", 2009. – 351с.
58. Цимбал П.В. Міжнародна організація кримінальної поліції – Інтерпол та    участь в ній України: Лекція. – Ірпінь, 1998. – 35 с.
59. Черниш В. Незалежний нотаріат – необхідна умова становлення громадянського суспільства // Право України. – 2000. – №  9. – С.4-9.
60. Шаптала Н. Особливості національного конституціоналізму в питаннях захисту Конституційним Судом України прав і свобод громадян // Вісник  Конституційного суду України. – 2010. – №  6. – С.125-132.
61. Юзікова Н.С. Судові та правоохоронні органи України: Навчальний посібник. – 4-е вид., перероб. і доп. – К.: Істина, 2010. – 275 с.
62. Якимчук М. Правові засади незалежності прокуратури України // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 2. – С. 26 – 30.
63. Ясінська Л. Виникнення та розвиток інституту нотаріату // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 2009. – С.113 – 114.