Сутність та механізм формування обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства

Сутність та механізм формування обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства 14.10.2016 17:05

Тема 2: Сутність та механізм формування обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства

План:

1.  Визначення ролі і місця обліку та аналізу в системі забезпечення економічної безпеки  підприємства.

2. Механізм формування обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства.

3. Обліково-аналітична діяльність в системі забезпечення економічної безпеки підприємства.

4. Обліково-аналітична інформація як визначальний чинник  у забезпеченні економічної безпеки підприємства.

Інформаційне забезпечення:

1. Конспект лекції;

2. Гнилицька Л.В. Обліково-аналітичне забезпечення економічної безпеки підприємства: [монографія] / Л.В. Гнилицька. – К.: КНЕУ, 2012. - С. 63-103;

3. Теоретико-методологические и прикладные основы обеспечения экономической безопасности субъектов хозяйственной деятельности: монография.  / Л.В.  Гнилицкая, А.И. Захаров, П.Я. Прыгунов. -  К.: ТОВ «Дорадо-Друк», 2011. – С. 156-212;

 4. Євдокимов В.В. Адаптована модель інтегрованої системи бухгалтерського обліку: [монографія] / В.В.Євдокимов. – Житомир: ЖДТУ, 2010. –  С. 309-361.

 

1.  Визначення ролі і місця обліку та аналізу в системі забезпечення економічної безпеки  підприємства. Узагальнення досвіду використання інформації як чинника у забезпеченні економічної безпеки показало безсистемність у отриманні, узагальненні та оцінюванні достовірності даних фахівцями з економічної безпеки.

В умовах сьогодення прийняття рішень щодо безпечного функціонування підприємства та протидії загрозам внутрішнього і зовнішнього середовища ґрунтуються переважно на особистому досвіді та інтуїції фахівців з безпеки, без відповідного обліково-аналітичного  забезпечення. Як наслідок, лише 5% зі 100 опитаних промислових підприємств, що входять до системи корпоративної безпеки Українського союзу промисловців та підприємців (45% від загальної кількості членів УСПП) відзначили, що рішення в галузі безпеки їх підприємств приймаються на основі (чи з урахуванням) облікової інформації. Тоді як інші  95% опитаних підтвердили нагальну потребу у  запровадженні обліково-аналітичної складової забезпечення  економічної безпеки їх підприємств.

Основними складовими обліково-аналітичної системи підприємства при забезпеченні його  безпеки є оперативний облік, бухгалтерський облік  та аналіз фінансово-економічної діяльності (рис. 2.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Основні складові обліково-аналітичної системи підприємства при забезпеченні його  безпеки

 

Властивості  оперативного обліку при забезпеченні потреб економічної безпеки:

-                    відображення господарських операцій безпосередньо в ході їх протікання, що дозволяє оперативно виявляти негативні тенденції, а також визначати внутрішні резерви, які здатні збільшити конкурентні переваги підприємства;

- формування інформації безпосередньо в місцях її виникнення, що дозволяє визначити об’єкти обліку, які потребують підвищеної уваги спеціалістів з економічної безпеки;

- використання методів ситуативного спостереження, сигнальної документації та опитування, що уможливлює на превентивному рівні визначати ризики в господарській діяльності підприємства;

- нерегламентована форма надання даних (навіть без документального підтвердження), яка залежить лише від доцільності забезпечення інформаційних потреб.

Таким чином, оперативний облік є інформаційним джерелом контролю  за ефективним використанням ресурсів підприємства та виявлення  внутрішніх резервів і конкурентних переваг. В зв’язку з цим процедури із забезпечення безпеки  слід розділити на три групи об’єктів контролю: контроль за раціональним використанням ресурсів; контроль дій персоналу; контроль   взаємозв’язків   з  контрагентами, кожна з яких потребує відповідного інформаційного підґрунтя.

При цьому оперативні дані можуть бути отримані  на основі даних кадрового, виробничо-технічного, статистичного обліку, зовнішніх джерел інформації, а також інформації, генерованої безпосередньо підрозділом економічної безпеки. Разом з тим дані оперативного обліку не вирізняються особливою точністю, що вимагає від спеціалістів з економічної безпеки зважених підходів до оцінювання їх достовірності.

На відміну від оперативного, бухгалтерський облік генерує  достовірні і багатофункціональні дані  для забезпечення інформаційних потреб окремих груп користувачів.  Тому він розглядається як окремий елемент   управління процесами із забезпечення стійкого функціонування підприємства, який, з одного боку  задовольняє інформаційні потреби спеціалістів з економічної безпеки при здійсненні контролю та аналізу фактів господарської діяльності, а з іншого – сам виступає інструментом контролю та аналізу в системі економічної безпеки.  Відмінності в змісті та структурі інформації, що використовується різними користувачами породжують формування окремих підсистем бухгалтерського обліку: фінансову та управлінську.

Властивості  фінансового обліку при забезпеченні потреб економічної безпеки:

- жорстка регламентація обліку на державному рівні дає можливість формувати уніфіковану звітність, яка є зрозумілою та порівняльною як в галузевому, так і в трендовому розрізі. Це дозволяє спеціалістам з економічної безпеки знизити інформаційний ризик при виборі оптимального варіанту взаємодії з окремими групами контрагентів;

- суцільне спостереження та відображення у звітності усіх фактів господарської діяльності, як тих, що мали місце, так і тих, які з високим ступенем імовірності можуть відбутися протягом звітного періоду, що робить фінансову звітність джерелом ідентифікації підприємницьких ризиків.

Не знижуючи переваг фінансового обліку як інформаційного джерела забезпечення економічної безпеки, слід зазначити, що використання даних фінансового обліку у цій царині економічних стосунків  носить обмежений характер. Це пов’язано з тим, що:

- показники фінансової звітності мають відкритий характер, тоді як більшість інформації, яка відображає напрями забезпечення економічної безпеки носить закритий характер (є комерційною таємницею);

- фінансовий облік у своїй переважній більшості відображає події, що мали місце в минулому, і які ніяким чином не можуть бути зміненими, тоді як операції із забезпечення економічної безпеки  носять упереджувальний характер, тому потребують прогностичної інформації;

- регламентована на державному рівні фінансова звітність не забезпечує інтереси усіх груп користувачів, оскільки вона орієнтована передусім на потреби інвесторів та власників підприємства, тоді як при забезпеченні економічної безпеки коло зацікавлених осіб значно ширше;

- в основі формування показників фінансової звітності лежить фінансова концепція збереження капіталу зорієнтована на показник прибутку. Разом з тим, з метою забезпечення економічної безпеки більш доцільною є інформація про вартість підприємства та вплив ризиків на зміну вартості його активів, що базується на фізичній концепції збереження капіталу;

- принципи відображення інформації у фінансовій звітності не дозволяють показувати в ній  окремі види ресурсів, які з позицій забезпечення економічної безпеки втілюють у собі конкурентні переваги підприємства (інтелектуальний капітал).

В зв’язку з цим більш корисною з позицій забезпечення економічної безпеки є інформація, відображена в управлінському обліку. Оскільки управлінський облік є різновидом бухгалтерського, метою якого є збереження комерційної таємниці,  підготовка та інтерпретація фінансової та нефінансової інформації, що використовується керівництвом для  прийняття управлінських рішень стосовно ефективного використання корпоративних ресурсів для створення доданої вартості в інтересах усіх учасників, які залучені до господарських процесів.

Визнаючи переваги  управлінського обліку при забезпеченні інформаційних потреб спеціалістів з економічної безпеки перед іншими підсистемами бухгалтерського обліку, слід зазначити, що управлінський облік поряд з функціями спостереження та оцінювання даних виконує прогностичні функції, які не характерні для фінансового обліку, при цьому оперує окрім фінансових показників ще й нефінансовою інформацією.

До найбільш розповсюджених методик управлінського обліку, що використовують в якості інформаційного підґрунтя економічної безпеки можна віднести:

-аналіз беззбитковості (при визначенні чутливості прибутку підприємства до факторів ризику);

- облік та оцінка за центрами відповідальності (при здійсненні оцінювання ефективності діяльності підрозділу безпеки підприємства);

-бюджетування (при розробці заходів із забезпечення економічної безпеки та подальшого контролю їх виконання);

-  збалансована система економічних показників (при оцінюванні стану та рівня економічної безпеки підприємства).

Не менш важливого значення ніж облікові дані при формуванні політики підприємства в частині забезпечення економічної безпеки набуває аналітична інформація,  отримана  на основі технологій аналізу фінансово-економічної діяльності, який дозволяє об’єктивно оцінити стан економічної безпеки підприємства, встановити вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на показники його фінансової стійкості та ефективності функціонування, визначити економічну надійність контрагентів, а також означити внутрішні резерви підприємства.

Кінцевою метою аналізу фінансово-господарської діяльності при забезпеченні економічної безпеки є надання аналітичних даних зацікавленим  особам для прийняття ними адекватних рішень щодо вибору стратегії, яка буде характеризувати перспективи стабільного функціонування та розвитку підприємства. При цьому головною особливістю такого аналізу є його спрямованість на перспективу, на виявлення (раннє діагностування) внутрішніх переваг та слабких сторін,  на відповідність потребам зовнішнього середовища  та стратегічним завданням підприємства.

Використання аналітичних моделей в системі економічної безпеки потребує перегляду традиційної парадигми аналізу, спрямованої на оцінку внутрішніх процесів, пов’язаних з виробництвом, та визначення  його маркетингової орієнтації, що  дозволить здійснювати  ретроспективний та перспективний аналіз з метою:

- оцінювання фінансового стану та ранню діагностику банкрутства власного підприємства;

- визначення конкурентних переваг підприємства та слабких місць в його діяльності;

- оцінювання економічної надійності контрагентів підприємства;

- визначення впливу факторів ризику на прибуток підприємства;

- оцінювання стану та рівня економічної безпеки підприємства тощо.

Види аналізу та його інструментарій, що використовується для виконання зазначених завдань надано на рис. 2.2.

 

 

 

 

 

 

 

	- факторний аналіз використання виробничих ресурсів ; - комплексний аналіз ефективності господарської діяльності; - аналіз конкурентних переваг та слабких місць в діяльності підприємства (SWOT- аналіз); - аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу продажу та прибутку; - аналіз чутливості прибутку до окремих факторів діяльності		- аналіз ліквідності та платоспроможності; - аналіз використання власного капіталу; - аналіз використання залученого капіталу; - аналіз прибутковості підприємства; - аналіз ділової активності; - аналіз грошових потоків підприємства; - аналіз можливої втрати платоспроможності (банкрутства) та її відновлення.		- аналіз кредитоспроможності; - аналіз рентабельності та ділової активності; - аналіз фінансової стійкості; - аналіз ліквідності та платоспроможності; - аналіз та рейтингова оцінка підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2.  Основні компоненти аналізу, які  використовуються при інформаційному забезпеченні економічної безпеки підприємства

 

2. Концепція формування обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання. Обліково-аналітичне забезпечення економічної безпеки виступає частиною загальної інформаційної системи управління підприємством, або є інформаційною  системою другого порядку, що складається з трьох взаємопов’язаних підсистем (складових), які існують в єдиному інформаційному просторі: облікової,  аналітичної та спеціального забезпечення.

Для кожної із підсистем системи обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства характерні три основні рівні: методичний, технологічний (технічний) та  організаційний.

 На методичному рівні здійснюється перетворення первинної (вхідної) інформації на узагальнені дані у відповідності до потреб окремих груп користувачів в сфері безпеки підприємства.

На технологічному рівні визначаються форми надання обліково-аналітичної  інформації окремим групам користувачів при прийнятті рішень в сфері безпеки підприємства.

На організаційному рівні встановлюється порядок взаємодії окремих суб’єктів, що задіяні при підготовці обліково-аналітичних даних, які використовуються в подальшому для прийняття рішень в системі  економічної безпеки підприємства.

Облікова та аналітична складові забезпечення економічної безпеки передбачають збір та узагальнення даних про чинники зовнішнього і внутрішнього середовища  з метою оцінки рівня та стану економічної безпеки власного підприємства, економічної надійності  потенційних партнерів, формування стратегії й тактики протидії загрозам діяльності підприємства та його сталому розвитку, а також визначення заходів щодо збереження цілісності інформації, яка містить  комерційну таємницю.

Складова спеціального забезпечення  передбачає використання технологій безпекознавства при перевірці обліково-аналітичної інформації, що надійшла  від зовнішніх контрагентів або відповідних економічних служб в середині підприємства на її достовірність та цілісність для прийняття результативних управлінських рішень в сфері економічної безпеки.

Головною метою формування системи обліково-аналітичного забезпечення є надання достовірної та релевантної інформації для управління економічними процесами підприємства при виборі напрямів  підтримання його безпеки та сталого розвитку.

Основними завданнями  обліково-аналітичного забезпечення є надання максимально повної та достовірної інформації для здійснення:

а) діагностики фінансово-господарського стану підприємства з метою упередження його неспроможності (банкрутства);

б) оцінювання стану та рівня економічної безпеки власного підприємства;

в) оцінювання рівня економічної надійності контрагентів підприємства;

г) обґрунтування управлінських рішень про доцільність  здійснення заходів з нівелювання впливу виявлених загроз та небезпек;

д) оцінки заходів із  забезпечення стратегії  економічної безпеки підприємства;

е) контролю за збереженням та ефективним використанням корпоративних ресурсів підприємства;

є) ідентифікації підприємницьких ризиків i пов’язаних з ними потенційних загроз в системі бухгалтерського обліку;

ж) мінімізація інформаційних ризиків;

з) забезпечення захисту облікової інформації, яка відноситься до комерційної таємниці;

к) узагальнення даних про діяльність підрозділу економічної безпеки та оцінки ефективності його функціонування тощо.

Предметом обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки є ретроспективні та перспективні параметри господарської діяльності підприємства та його зовнішнього середовища, оскільки більшість управлінських рішень в системі економічної безпеки носять упереджувальний характер, а на їх прийняття впливають поряд з внутрішніми і зовнішні фактори.

В основу ефективного використання інформаційної системи обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства покладено механізм її функціонування ( рис. 2.3).

Механізм  функціонування системи обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства являє собою сукупність законодавчих актів, внутрішніх правових норм, методів та засобів, за допомогою яких  здійснюється цілеспрямована обліково-аналітична діяльність в галузі інформаційного забезпечення економічної безпеки. Він визначається галузевими особливостями діяльності підприємства, його організаційно-правовою формою, стратегією розвитку та безпеки, кваліфікацією та компетентністю  персоналу тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3. Механізм функціонування обліково-аналітичного забезпечення   економічної безпеки підприємства

 

До функціональних складових механізму обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки відносять: правову, методичну, технологічну та організаційну.

Правова складова передбачає формування організаційно-правового поля функціонування системи обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства, який  включає три рівні:

-   діюче законодавство України, що регламентує здійснення господарської та підприємницької діяльності, збору та отримання інформації, ведення бухгалтерського обліку, забезпечення безпеки тощо;

-         підзаконні акти (постанови Кабінету міністрів України та профільних міністерств, які стосуються визначення порядку отримання і надання інформації, її відображення в системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також віднесення до комерційної таємниці тощо);

-         внутрішні нормативні документи підприємства (накази, інструкції, положення, розпорядження тощо), які стосуються організації та здійснення діяльності по забезпеченню економічної безпеки  на підприємстві.

Технологічна складова механізму обліково-аналітичного забезпечення  включає в себе набір технологій (процедур), якими володіють облікові працівники чи фахівці з економічної безпеки для отримання, обробки та надання  необхідної інформації безпосереднім користувачам.

Методична складова механізму обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства представлена сукупністю способів та прийомів, що дозволяють ефективно організувати виконання функцій інформаційного задоволення потреб фахівців з безпеки.

При здійсненні  обліково-аналітичного  забезпечення економічної безпеки підприємства використовують:

- способи та прийоми фінансового та управлінського (стратегічного) обліку;

- способи та прийоми   аналізу фінансово-господарської діяльності.

- спеціальні способи та прийоми отримання, перевірки та збереження інформації, необхідної для забезпечення економічної безпеки підприємства.

Імплементація в обліково-аналітичну систему підприємства спеціальних методів та прийомів безпекознавства сприяє  розширенню превентивної та діагностичної функції облікової інформації, і як наслідок підвищується точність оцінювання окремих економічних процесів в середині підприємства, підсилюється результативність прийнятих на її основі рішень щодо співпраці з контрагентами та знижується рівень професійних ризиків в системі бухгалтерського обліку.

Найбільшого розповсюдження у використанні для перевірки достовірності та цілісності облікової інформації отримали: метод конфіденційних стосунків, метод особистого пошуку, метод конфіденційного  спостереження.

Організаційна складова механізму обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки проявляється у здійсненні обліково-аналітичної діяльності, спрямованої на забезпечення  потреб   економічної безпеки підприємства.

3. Обліково-аналітична діяльність в системі забезпечення економічної безпеки підприємства. Діяльність пов’язана з обліково-аналітичним забезпеченням економічної безпеки повинна носити системний безперервний характер. Вона характеризується суб’єктами, об’єктами, формами реалізації та напрямами здійснення ( рис. 2.4).

 

Рис. 2.4.  Зміст обліково-аналітичної діяльності в системі забезпечення економічної безпеки підприємства

 

Основним суб’єктом обліково-аналітичної діяльності при забезпеченні економічної безпеки підприємства виступають  аналітики з питань фінансово-економічної безпеки, бухгалтери, фінансові аналітики, внутрішні аудитори, керівники підприємств, якщо зазначені категорії персоналу окрім економічних знань володіють ще й навичками забезпечення безпеки.

Об’єктом обліково-аналітичної  діяльності є  інформаційне забезпечення ефективного функціонування системи   економічної безпеки підприємства.

Суб’єкти обліково-аналітичної діяльності в сфері забезпечення економічної безпеки повинні взаємодіяти з іншими фахівцями, які забезпечують безпеку на підприємстві. 

Посадові обов’язки  (напрями діяльності) суб’єктів обліково-аналітичної діяльності при забезпеченні інформаційних потреб економічної безпеки у їх  кореляції  з завданнями  обліково-аналітичного забезпечення, надано в табл. 2.1.

Пріоритетність напрямів обліково-аналітичної діяльності при забезпеченні потреб економічної безпеки та  методичний інструментарій здійснення такої діяльності надано в табл. 2.2.

Здійснення обліково-аналітичної діяльності в сфері безпеки підприємства  потребуватиме додаткових технічних ресурсів, необхідних для виконання професійних завдань, визначених змістом обліково-аналітичного забезпечення. До найбільш розповсюджених комп’ютерних програм, що використовуються суб’єктами обліково-аналітичної діяльності в сфері безпеки відносять  АРМ аналітика з оцінювання та управління ризиками; АРМ аналітика з формування фінансових коефіцієнтів та перевірки економічної надійності контрагентів; АРМ аналітика з оцінювання стану  безпеки власного підприємства тощо.

Таблиця 2.1

Напрями  обліково-аналітичного діяльності при забезпеченні інформаційних потреб безпеки  підприємства

№ з/п	Завдання  обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки	Напрями здійснення діяльності аналітика з питань фінансово-економічної безпеки
1	2	3
1.	Діагностика фінансово-господарського стану підприємства з метою упередження його неспроможності (банкрутства)	- Своєчасно діагностувати зовнішні та внутрішні загрози та ризики безпечному функціонуванню підприємства; - Здійснювати діагностування фінансово-господарського стану підприємства для упередження його неспроможності (банкрутства); - Надавати рекомендації щодо розроблення антикризових заходів.
2.	Оцінка стану та рівня економічної безпеки власного підприємства	- Встановлювати  економічно обґрунтовані індикатори економічної безпеки; - Впроваджувати методики оцінки стану та рівня економічної безпеки власного підприємства, які б найбільш повно враховували специфіку його діяльності  та давали  найбільш коректні результати.
3.	Підготовка інформації для обґрунтування управлінських рішень про доцільність  здійснення заходів з нівелювання впливу виявлених загроз та небезпек	- Застосовувати облікові та аналітичні технології при забезпеченні економічної безпеки; - Брати участь у розробці заходів щодо мінімізації впливу зовнішніх та внутрішніх загроз на діяльність підприємства.
4.	Оцінювання рівня  економічної надійності контрагентів підприємства	- Запроваджувати внутрішні механізми перевірки достовірності фінансової інформації отриманої як із зовнішніх, так і внутрішніх джерел; - Здійснювати оцінку економічної надійності   контрагентів  підприємства.
5.	Ідентифікація підприємницьких ризиків i пов’язаних з ними потенційних загроз в системі бухгалтерського обліку	- Своєчасно діагностувати зовнішні та внутрішні загрози та ризики безпечному функціонуванню підприємства; - Здійснювати максимально повне та достовірне інформаційне забезпечення системи економічної безпеки підприємства.
6.	Мінімізація інформаційних ризиків	- Забезпечувати захист отриманої обліково-аналітичної інформації, яка відноситься до комерційної таємниці підприємства; - Запроваджувати внутрішні механізми перевірки достовірності фінансової інформації отриманої як із зовнішніх, так і внутрішніх джерел; - Приймати участь у розробленні механізмів оцінки професійного ризику окремих категорій персоналу підприємства.
7.	Контроль за збереженням та ефективним використанням корпоративних ресурсів підприємства	- Забезпечувати захист отриманої обліково-аналітичної інформації, яка відноситься до комерційної таємниці підприємства; - Здійснювати загальний контроль за діяльністю структурних підрозділів підприємства щодо забезпечення економічної безпеки.

Таблиця  2.2 

Пріоритетність напрямів обліково-аналітичної діяльності  (у % та рангових місцях) та  методичний інструментарій здійснення такої діяльності

Напрями здійснення обліково-аналітичної діяльності при  забезпеченні потреб економічної безпеки		Пріоритет-ність		Методичний інструментарій здійснення зазначених напрямів діяльності (розроблено автором)
		у %	ранг
1	2		3		4
Застосовування облікових та аналітичних технології при ідентифікації ризиків та оцінюванні їх впливу  на показники фінансово-економічного стану підприємства		25	1	Використання карти ідентифікації ризиків та їх наслідків, розробленої на основі інформації форм фінансової звітності.  Методика управління ризиками підприємницької діяльності, яка базуються на   комбінуванні експертних оцінок щодо імовірності прояву ризику та кількісному аналізі фінансово-економічного стану підприємства на предмет чутливості прибутку до факторів ризику.
Інформаційне забезпечення діяльності, пов’язаної з підтриманням безпечного функціонування підприєм-ства та відображення інформації про неї в системі обліку та звітності		21	2	Комплексне відображення витрат, пов’язаних з діяльністю із забезпечення безпеки в системі бухгалтерського обліку та  фінансової звітності, що підсилить інформаційне забезпечення  користувачів про стан безпеки економічних стосунків з підприємством.
Оцінювання рівня економічної надійності контрагентів		18	3	Методика оцінювання економічної надійності контрагентів, яка, ґрунтуючись на концептуальних підходах до діагностики фінансового стану підприємства у поєднанні з прийомами експертного оцінювання та методами спеціального забезпечення безпеки, дозволяють здійснювати багаторівневий системний моніторинг економічних взаємовідносин з контрагентами
Оцінка стану та рівня економічної безпеки власного підприємства		15	4	Системно-цільовий підхід до оцінювання стану економічної безпеки, що, ґрунтуючись на принципах системи збалансованих показників, забезпечує узгодженість  діяльності усіх функціональних підрозділів підприємства стосовно виконання ними заходів спрямованих на підвищення  стійкості підприємства до впливу внутрішніх та зовнішніх загроз
Визначення критеріїв та індикаторів оцінювання  економічної безпеки		12	5	Система  результативних та випереджувальних показників фінансового та нефінансового характеру, які визначають досягнення стратегічних цілей підприємства щодо його безпечного функціонування та виступають підґрунтям оцінювання економічної безпеки
Розробка заходів щодо мінімізації впливу інформаційних ризиків на прийняття рішень в системі економічної безпеки		9	6	Економічна політика підприємства в частині мінімізації ступеня впливу інформаційних ризиків на стан економічної безпеки підприємства, що передбачає здійснення перевірки достовірності звітних даних; захист облікової інформації, яка становить комерційну таємницю; розробку регламентів щодо підбору та перевірки на лояльність облікового персоналу

 

Разом з тим високий ступінь автоматизації обліково-аналітичної інформації посилює ризик зниження її безпеки, а також підвищує  уразливість до деструктивних дій конкурентів та інших зацікавлених осіб. У зв'язку з цим, впроваджуючи автоматизовані інформаційні технології при формуванні та передачі обліково-аналітичних даних окремим групам користувачів, потрібно забезпечити  і відповідні системи їх захисту. Тобто встановлювати паралельно з комп’ютерними програмами бухгалтерського обліку спеціальне програмне забезпечення (McAfee Host Data Loss Prevention, McAfee Network DLP, Symantec Data Loss Prevention, Websense Data Security Suite (DSS), Контур информационной безопасности), що дозволить окреслити контури захисту даних, які становлять комерційну таємницю у відповідності до потреб окремих груп користувачів.

4. Обліково-аналітична інформація як визначальний чинник  у    забезпеченні економічної безпеки підприємства. Центральне місце у складі інформаційного забезпечення економічної безпеки підприємства відводиться обліково-аналітичній інформації, під якою розуміють економічні відомості про осіб, факти, явища та процеси, що відбуваються  у будь-якому господарюючому суб’єкті, отримані в результаті обліку, аналізу і синтезу.

При формуванні обліково-аналітичної інформації  в системі забезпечення  економічної безпеки слід враховувати наступні моменти:

-         щоб використовуватися як інструмент упередження небажаних зовнішніх та внутрішніх загроз  ефективній діяльності, фінансовій стійкості та незалежності підприємства  інформація має бути гнучкою (релевантною) та носити прогностичний характер;

-         щоб виступати додатковим корпоративним ресурсом у формуванні конкурентних переваг підприємства інформація повинна носити закритий характер, вона не може розголошуватися чи використовуватися  в цілях нанесення матеріальної чи іншої шкоди підприємству та її власникам;

-         щоб бути джерелом прийняття управлінських рішень обліково-аналітична інформація не повинна містити викривлень та маніпуляцій, вона має бути достовірною, характеризувати реальну вартість активів та зобов’язань та надавати дані  про  можливі ризики пов’язані з діяльністю підприємства для потенційних партнерів та інших контрагентів.

В залежності  від вимог, що висуваються до обліково-аналітичної інформації в системі забезпечення економічної безпеки, вона може володіти різними комбінаціями притаманних їй якісних властивостей, серед яких виділяють соціальні, технічні та спеціальні властивості  (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Узагальнення якісних властивостей обліково-аналітичної інформації в системі забезпечення економічної безпеки підприємства

Якісні властивості обліково-аналітичної  інформації	Спеціальні властивості інформації	Технічні властивості інформації	Соціальні властивості інформації
	достовірність	оперативність	конфіденційність
	своєчасність	цілісність	релевантність
	повнота	багатофункціональ-ність	адекватність
	конкурентоспромож- ність

 

Конкурентоспроможною є обліково-аналітична інформація, що виступає додатковим корпоративним ресурсом підприємства, без якого  функціонування системи забезпечення його економічної безпеки не можливе.

До найбільш важливих технічних властивостей обліково-аналітичної інформації при забезпеченні економічної безпеки, як зазначає переважна більшість дослідників, відносять її багатофункціональність.

Багатофункціональною  є обліково-аналітична інформація, що дохідлива для  розуміння користувачам у сфері забезпечення економічної безпеки, які як володіють спеціальною економічною освітою,  так і не володіють нею.

Обліково-аналітична інформація (особливо якщо вона сформована за даними управлінського обліку) утримує дані про конкурентні переваги діяльності підприємства, а тому часто є предметом уваги конкурентів. Саме тому така інформація повинна бути першочерговим об’єктом захисту спеціалістами підрозділу економічної безпеки. Захищеність обліково-аналітичної інформації від несанкціонованого доступу з метою навмисної заміни чи викривлення  характеризується її цілісністю, під якою розуміють незмінність цієї інформації  неавторизованими користувачами як поза межами підприємства, так і серед власного персоналу.

Серед соціальних властивостей обліково-аналітичної інформації при забезпеченні економічної безпеки, перш за все, слід виділити її конфіденційність. Конфіденційною є  інформація, що  містить у собі перелік відомостей, які становлять комерційну таємницю. Конфіденційність визначає статус обліково-аналітичної  інформації для відповідних груп користувачів та необхідний ступінь її захисту. Це передбачає розмежування облікової інформації у відповідності до обмеженості доступу до неї  на інформацію фінансового обліку, яка узагальнюється у фінансовій звітності і є відкритою для зовнішніх користувачів та інформацію управлінського обліку, що фіксується у внутрішній звітності підприємства і забезпечує збереження комерційної таємниці. При цьому дані управлінського обліку носять закритий характер не лише для зовнішніх користувачів інформації, але й для персоналу самого підприємства, який не має прямого відношення до вирішення тієї чи іншої проблеми, що значно підвищує її конфіденційність.

Не менш важливою соціальною властивістю обліково-аналітичної інформації в системі забезпечення економічної безпеки є її адекватність. Адекватність інформації полягає у правильному відображенні зв’язків i відносин у внутрішніх бізнес-процесах та зовнішньому середовищі господарюючого суб’єкта.

Зважаючи на те, що обліково-аналітична інформація є визначальним чинником у забезпеченні економічної безпеки суб’єктів господарювання, до її формування висуваються специфічні вимоги, пов’язані з оцінкою достовірності та захищеності. Тому перш ніж використовувати облікові дані, що надійшли  із зовнішніх джерел або відповідних економічних служб в середині підприємства як основу для прийняття рішень в сфері забезпечення безпеки, фахівець  з економічної безпеки повинен оцінити її достовірність.

Механізм формування обліково-аналітичної інформації в системі забезпечення економічної безпеки підприємства надано на рис.  2.5.

Для прийняття виважених управлінських рішень в системі  забезпечення економічної безпеки на основі облікових даних важливого значення набуває економічно обґрунтована класифікація обліково-аналітичної інформації. Перелік цих ознак надано в табл. 2.4.

В залежності від способів (джерел) отримання обліково-аналітична інформація поділяється на  інформацію, що надходить з офіційних і неофіційних джерел.

Основний масив відомостей (80-90%) надходить, як правило, з офіційних джерел. До них відносять: дані публічної фінансової звітності, довідки різного характеру, інформацію, що надходить по відкритих каналах зв'язку з інших організацій, інформацію, яку отримують фахівці в результаті участі в роботі конференцій, семінарів, нарад,  внутрішньовідомча  інформація.

 

Рис. 2.5. Механізм формування обліково-аналітичної інформації в системі    забезпечення економічної безпеки підприємства

 

Неофіційною є інформація, яка отримана в результаті особистих неофіційних контактів,  зовнішнього спостереження та інших неофіційних  агентурних джерел.

 За ступенем відкритості обліково-аналітичну інформацію поділяють на: конфіденційну (закриту) та відкриту.

Конфіденційна інформація містить у собі перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю. Методика визначення цих відомостей та порядок їх захисту регламентуються керівництвом  господарюючого суб'єкта.

Відкрита інформація - це інформація, яка може бути надана за вимогою як внутрішнім так і зовнішнім користувачам. До такої інформації відносять:  фінансову, статистичну та податкову  звітність; платіжні документи; відомості про чисельність, склад працюючих, їх заробітну плату і умови праці, а також про наявність вільних місць тощо.

Таблиця 2.4

Класифікація обліково-аналітичної  інформації в системі забезпечення

економічної безпеки суб’єктів господарювання

 

Залежно від джерел надходження та об'єктів захисту обліково-аналітична інформація поділяється на внутрішню інформацію про власне підприємство та зовнішню інформацію, що містить дані про партнерів та конкурентів, а також про зовнішнє середовище у якому функціонує суб’єкт господарювання.

В залежності від потреб використання обліково-аналітична інформація поділяється на стратегічну, тактичну  та оперативну.

Стратегічна обліково-аналітична інформація є вищою формою інформаційного продукту. Вона дозволяє виявляти внутрішні та зовнішні загрози стабільному функціонуванню підприємства  і своєчасно інформувати про них керівництво. Тактична інформація використовується  для розв’язання  поточних завдань у системі забезпечення економічної безпеки підприємства. Тоді як оперативна інформація виступає  найважливішим елементом забезпечення узгодженості інтересів усіх структурних підрозділів господарюючого суб'єкта як об'єкта захисту.