
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Тематика контрольних робіт та методичні вказівки до їх виконання
Тематика контрольних робіт та методичні вказівки до їх виконання« Назад
Тематика контрольних робіт та методичні вказівки до їх виконання 16.02.2014 08:03
Тематика контрольних робіт та методичні вказівки до їх виконання . Письмова контрольна робота - результат самостійної праці, який дозволяє оцінити ступінь засвоєння слухачам матеріалу дисципліни, що вивчається. Під час виконання контрольної роботи слухач поглиблює та закріплює теоретичні знання, набуває навичок використання засобів обчислювальної техніки. Контрольна робота включає опис постановки, алгоритму і технології розв’язання задачі з планування на конкретному об’єкті економіки (промислове підприємство, посередницька організація, біржа, комерційна служба тощо). Контрольну роботу виконують на стандартних аркушах паперу, переплетених у папку, або в учнівському зошиті. Всі аркуші необхідно пронумерувати. Обсяг роботи 15 – 18 сторінок. На титульній сторінці слід вказати назву університету, ЦПО, спеціальність, групу, назву дисципліни, прізвище та ініціали студента, номер залікової книжки. В кінці роботи поставити дату і підпис, залишити вільну сторінку для зауваження викладача.
5.1.Тематика контрольних робіт з курсу “Інформаційні системи і технології у фінансах”
Загальна характеристика задач управління фінансами суб’єктів господарювання. Виконати постановку задачі «Автоматизація обліку руху коштів на валютному рахунку суб’єкта господарювання».
5.4. Методичні вказівки до написання контрольноъ роботи
Контрольна робота повинна мати таку структуру: Титульний аркуш, Вступ.
У вступі необхідно відкрити значення використання обчислювальної техніки в економічній діяльності; назвати і коротко схарактеризувати діяльність організації, підприємства на матеріалах яких написана робота; дати коротку характеристику технічних засобів, які використовуються на підприємстві; назвати і стисло охарактеризувати програмні засоби; викласти передумови автоматизованого розв’язання обраної задачі. Організаційно-економічна сутність задачі включає: техніко-економічну сутність задачі та призначення її автоматизованого розв’язання; назви підрозділів і посадових осіб підприємства, які використовують результатні дані; призначення вихідних документів та їх використання в процесі управління фінансово-економічною діяльністю, періодичність розв’язання; зв’язки, даної задачі з іншими задачами управління (у вигляді інформаційної моделі); розподіл функцій між персоналом управління і технічними засобами при розв’язанні задачі. Приклад інформаційної моделі задачі наведено в додатку 2.
згідно з таблицею 2. В таблиці наведено окремі приклади її заповнення. При заповненні таблиці необхідно навести всі види вихідних повідомлень: машинограм, відеокадрів, файлів. Одержані форми машинограм (основні з них) додати у додатках у контрольній роботі, форми машинограм мають містити цифровий матеріал.
ТАБЛИЦЯ № 2 Перелік і опис вихідних повідомлень
3. Характеристика вхідних даних вміщує перелік і характеристику первинних документів, що використовуються; масивів з нормативно-довідковою або накопичу вальною інформацією. Опис вхідних даних виконується згідно з таблицею 3. В таблиці наведені окремі приклади її заповнення.
ТАБЛИЦЯ 3 Перелік і опис вхідних повідомлень.
У третьому пункті відмічаються зміни в документі, що вирисовуються у зв’язку автоматизацією розрахунків. Слухач може надати зразки первинних документів у додатках до контрольної роботи. Склад вхідних інформаційних масивів описується по кожному масиву згідно з таблицею 3. В таблиці наведено приклад заповнення (фрагмент).
4. Структура інформаційних масивів. У розділі “структура інформаційних масивів” вказуються номери таблиць, де описані структури масивів, роблять посилання на зміст масиву, який містить цифровий матеріал і наводиться в розділі 6 “Контрольний приклад”. Таблиця повинна мати наступну форму.
ТАБЛИЦЯ №4 Опис масиву Ідентифікатор масиву – Носій інформації Обсяг масиву – Довжина запису – Метод організації – Ключ упорядкування –
Бізнес – правила задають умови цілісності даних. Умови цілісності можуть задавати такі бізнес-правила: первинний ключ - проставляється ПК, якщо атрибут є первинним ключем; умова значення – задаються, якщо в базі даних на значення атрибута накладаються якісь обмеження (діапазон значень, не більше, не менше певного значення, не нуль та ін.). Діапазон значень наводиться тільки для тих атрибутів у яких програмно можна контролювати діапазон, або у яких атрибут (реквізит) може набирати значення у контрольних межах (наприклад, місяць 01-12). Обов’язкове поле – вказує на умову наявності значення атрибута у кожному записі (проставляємо “так”, якщо значення атрибуту не може бути пустим, “ні” – у противному разі, якщо значення поля може бути пустим). Індексне поле – ознака проставляється, якщо поле може виступати як індексне, а також указується, допускається чи не допускається дублювання значення індексу. Тобто можливі такі варіанти заповнення цієї ознаки: ІДД – це значить, що поле є індексним, в якому допускається дублювання значень. ІНД – це значить, що поле є індексним, в якому не допускається дублювання значень. Логічні та семантичні зв’язки наводяться для ієрархічних та мережних СУБД або СУБД на основі інвертованих списків де створюються спеціальні масиви або існує особливий механізм поєднання файлів. Для DBASE сумісних СУБД у цьому стовпчику може стояти ідентифікатор файла, з яким у програмі встановлюється зв’язок. При використанні Access у цьому стовпчику ставиться назва таблиці (таблиць). Ідентифікатор індексного масиву наводиться для СУБД, в яких застосовуються індексні масиви. Контрольний приклад змісту масиву наведено в додатку 3. 5. В алгоритмі розв’язання задачі подається перелік всіх показників, що розраховується і математичні формули для їх одержання. 6. У контрольному прикладі наводять зміст масивів, заповнених відповідними цифровими даними і вихідну машинограму, показники якої розраховуються на основі наведених у масиві даних і математичних формул. У висновках роблять підсумки відносно ефективності використання обчислювальної техніки, проведену слухачем роботу з реалізації задачі на контрольному прикладі (доцільно на ПК), функцій персоналу управління у зв’язку з автоматизацією описаної ділянки роботи; дають рекомендації про можливість подальшого вдосконалення. 7. Порядок захисту контрольної роботи. Виконану контрольну роботу згідно з графіком навчального процесу слухач надсилає (здає) методистові. Під час перевірки викладач вказує на допуск її до захисту і свої зауваження щодо змісту та порядку виконання роботи. Захист проводиться в екзаменаційну сесію методом опитування слухача по змісту роботи.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||