Теорія держави і права 17.04.2015 10:15

 

 

 

 

 

IV.  Методичні вказівки та завдання до курсових робіт.

1. 1.       Мета та завдання написання курсової роботи.

У відповідності до навчального плану студентами повинні бути написані курсові роботи за тематикою запропонованою кафедрою.

Виконання курсової роботи допомагає більш глибоко уяснити правові положення, показує здібності студентів до самостійної роботи з літературою, допомагає виробити навички до узагальнення матеріалів правової практики і вірного застосовування норм права.

Мета письмової курсової роботи з дисципліни „Теорія держави і права”: перевірити рівень знань студентів найбільш загальних і провідних закономірностей виникнення, функціонування й розвитку держави і права;

-          сприяти розвитку творчої ініціативи, самостійності, відповідальності;

-          сприяти розвитку у кожного студента навичок самостійної роботи.

Основними завданнями курсової роботи є:

-          здобуття навичок, формулювання проблем та шляхів її вирішення;

-          формування культури оформлення письмових, науково-практичних публікацій та матеріалів до публічного виступу;

-          відпрацювання навичок реферування великої кількості інформації (вміння „стискати” інформацію за принципом – „словам тісно – думкам просторо”);

-          здобуття навичок публічного виступу, захисту своїх поглядів;

-          відпрацювання навичок пошуку та опрацювання науково-практичної літератури та інших джерел інформації.

Кращі курсові роботи можуть бути рекомендовані до участі в конкурсі науково-навчальної роботи закладу, подання для доповіді (виступу) на науково-практичні конференції факультету, навчального закладу, міжвузівські, для участі в конкурсах студентських робіт, рекомендації до публікації у фахових виданнях.

 

 

 

2

1. 2.       Загальні вимоги до курсової роботи.

Курсова робота виконується по одній з пропонованих тем (за вибором студента). Виконуючи курсову роботу, студенту слід ретельно ознайомитись і засвоїти певні положення навчальної програми. Тому її слід вибирати з урахуванням інтересу до певного питання курсу. Якщо студент виявив бажання написати курсову роботу за темою, яка не вказана у запропонованому переліку, то він має отримати на це дозвіл викладача.

Курсова робота, виконана з порушенням цих вимог оцінюється „незадовільно”.

За загальним правилом курсову роботу студент повинен виконувати власноруч. За погодженням із керівником курсової роботи її можна надрукувати за допомогою комп’ютера.

Курсова робота має  складатися з таких частин: 1) титульний аркуш; 2) план (зміст); 3) вступ; 4) основна частина (розділи, підрозділи або пункти); 5) висновки; 6) список використаних джерел.

Обсяг курсової роботи становить 30-35 сторінок друкованого тексту (40-45 рукописних сторінок).

Курсова робота з дисципліни „Теорія держави і права” здається не пізніше як за місяць до екзаменаційної сесії студентів відповідної форми навчання.

1. 3.       Опрацювання літератури та складання плану для написання курсової роботи.

Перед написанням роботи потрібно глибоко вивчити, проаналізувати і узагальнити всю рекомендовану по темі літературу. Для того, щоб мати повне уявлення про вибрану тему, доцільно спочатку вивчити відповідний розділ підручника.

Добір літератури необхідно розпочати з праць провідних вітчизняних та зарубіжних науковців. Студент повинен використовувати й матеріали фахових періодичних видань: „Урядовий кур’єр”, „Голос України”, „Право України”, „Держава і право”, Юридичний журнал тощо.

 

 

3

При вивченні рекомендованої літератури слід роботи виписки з потрібного питання. Одночасно при вивченні літератури необхідно підбирати приклади із державно-правової практики для розкриття теоретичних положень.

Робота над літературою потребує усвідомленого підходу, оскільки можуть зустрічатися різні точки зору щодо одних і тих же питань. В цьому випадку студент обов’язково повинен обґрунтувати свою точку зору з даного приводу. При написанні курсової роботи слід враховувати рік опублікування джерел. Бажано спиратися на роботи останніх років.

Після ретельного вивчення і усвідомлення літератури з даної теми можна приступати до складання плану курсової роботи.

План (зміст) курсової роботи подають на її початку. Він складається зі вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури. Студент самостійно обирає структуру основної частини. Це можуть бути розділи з поділом на підрозділи. План повинен містити найменування та номери початкових сторінок. План курсової роботи узгоджується студентом з науковим керівником курсової роботи.

1. 4.       Вимоги до оформлення курсової роботи.

Курсова робота виконується виключно державною мовою. Оцінюється незадовільно курсова робота, яка виконана на базі підручника та позбавлена елементів самостійності.

Неприпустимо переписувати текст з літературних джерел без посилання на авторів назву роботи та сторінку де міститься цей текст.

Кожне посилання на джерело в тексті курсової роботи зазначається в дужках порядковими номерами, починаючи з першого посилання в роботі й до останнього посилання ¹

 

______________________

Наприклад: [1, с.38] де 1 вказує на номер відповідного джерела в списку використаної літератури, а 38 – номер сторінки цього джерела.

 

4

За загальним правилом курсову роботу студент повинен виконувати власноручно. За погодженням із керівником курсової роботи її можна надрукувати за допомогою комп’ютера або інших технічних засобів.

Робота, виконана власноручно, має бути написана чітким, розбірливим почерком на папері формату А4. Сторінки повинні мати поле для зауважень викладача.

За допомогою комп’ютера текст друкується через півтора інтервали між рядками, на одній сторінці білого аркушу паперу формату А4.

На сторінці повинно бути не менше тридцяти і не більше тридцяти двох рядків. В одному рядку повинно бути 62-64 знаки (враховуючи пропуски між словами).

Відступи тексту від країв аркуша формату А4 такі: від верха краю – 20-25 мм; від лівого краю – 30 мм; від правого краю 10 мм; від нижнього краю – 20 мм; розмір шрифту – формат 14.

Курсова робота має складатися з таких частин: 1) титульний аркуш; 2) план (зміст); 3) вступ; 4) основна частина (розділи, підрозділи або пункти); 5) висновки; 6) список використаних джерел.

Заголовки частин курсової роботи друкують великими літерами.

Кожну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Сторінки курсової роботи потрібно нумерувати арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять.

Титульний аркуш курсової роботи містить:

1) найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де виконано роботу; 2) назва курсової роботи; 3) прізвище, ім’я по батькові автора; 4) номер академічної групи; 5) прізвище, ім’я по батькові викладача, який перевірятиме роботу, його науковий ступінь, вчене звання; 6) рік виконання роботи.

 

 

5

План (зміст) курсової роботи подають на її початку. Він містить найменування та номери початкових сторінок структурних елементів курсової роботи.

У „Вступі” потрібно окреслити наукову і суспільну актуальність обраної теми, стисло охарактеризувати основні джерела та літературу, зазначити цінність і недоліки цих праць, чітко визначити основні завдання.

„Основна частина” містить самостійний виклад плану роботи, який базується на вивченні, науковій літературі. Текст кожного пункту плану має відповідати його назві, а зміст своєї праці –її заголовку.

У „Висновках” необхідно узагальнити підсумки курсової роботи в цілому. Вони мають вигляд коротких тез, де автор підсумовує основний зміст окремих пунктів плану, що досліджуються.

У списку використаних джерел потрібно вказувати тільки ті джерела, посилання на які є в тексті роботи. Список використаних джерел складають безпосередньо за текстом курсової роботи. Джерела розміщувати треба в алфавітному порядку прізвищ авторів.

Відомості про джерела необхідно давати відповідно до вимог міждержавних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Відомості про книгу повинні містити: прізвище та ініціали автора, назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок у книзі.

Наприклад: Бобровник С.В., Богініч О.Л. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку. – К.: Наукова думка, 1994. – 121 с.

Посилання на книгу має бути мовою оригіналу якщо книга написана російською або англійською мовою, то відомості про книгу також мають наводитися на тих же мовах.

Наприклад: Рязановский В.А. Единство процесса. – М.: Юрид. бюро «Городец», 1996. – 75с.

Godec S. Elementy prawa rzymsksego w III statucie litewshim (1588)/ - Warsawa: oficyna naukowa, 2004. – 232 s.

 

6

Відомості про нормативно-правовий акт: вид, назва, дата прийняття, дата офіційного оприлюднення та джерело.

Наприклад: Закон України „Про політичні партії” в Україні від 5 квітня 2001р., - № 2365 – ІІІ „Юридичний вісник України. – 2001. - № 19. – 12-18 травня.

Відомості про статтю; прізвище та ініціали автора, заголовок, найменування журналу (газети), рік випуску, номер видання, сторінки, на яких поміщена стаття.

Наприклад: Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави // Право України. – 2005. - № 4. – с. 24.

 

1. 5.       Захист курсової роботи.

Мета захисту курсової роботи – перевірка знань засвоєного студентами теоретичного матеріалу з тем курсової роботи.

Курсова робота з дисципліни „Теорія держави і права” здається не пізніше як за місяць до екзаменаційної сесії студентів відповідної форми навчання. Факт вчасної здачі студентами курсової роботи, засвідчується відповідним записом в журналі реєстрації курсових робіт.

На виконану курсову роботу керівник роботи дає письмову рецензію, вказує позитивні сторони роботи і відзначає недоліки (неточності, помилки, неохайність виконаної роботи, недбалість щодо списку використаної літератури).

Якість курсової роботи оцінюється керівником курсової роботи з урахуванням Положення про рейтингову систему і складається з балів які студент отримує за:

1. Якість виконання нормативних вимог курсової роботи

Ваговий бал – 15. Максимальна кількість балів за якість виконання нормативних вимог дорівнює   15 балів.

1.1 Повне оформлення роботи в комп’ютерному редакторі (“Times New Roman” шрифт 14) разом з копією на дискеті 3,5 дюйма – 5 балів.

1.2. Дотримання загального обсягу роботи – 5 балів.

1.3. Дотримання строків здачі роботи – 5 балів.

 

 

7

1. 2.  Якість виконання текстової частини курсової роботи

Ваговий бал –  6 . Максимальна кількість балів за якість виконання текстової частини курсової роботи  дорівнює  6 балів.

 

2.1.        Наявність плану роботи.

Ваговий бал -   2.

2.1.1.   Розгорнутий план роботи – 2 бали.

2.1.2.   Частково розгорнутий план роботи – 1 бал.

2.1.3.   Простий план роботи – 0 балів.

2.2.        Висвітлення теми роботи

    Ваговий бал -    2. Максимальна кількість балів дорівнює  2 бали.

2.2.1. Повне висвітлення теми з цитуванням науково-практичних, літературних джерел, з посиланнями на джерело, з вказівками сторінок, з яких взята цитата, із прикладами з державно-правової практики – 2 бали.

2.2.2 Повне висвітлення теми без прикладів із державно-правової практики – 1 бал.

2.2.3. Повне висвітлення теми без посилань на літературні джерела –    1 бал.

2.2.4. Неповне висвітлення теми (тобто таке, що не охоплюється межами теми) – 0 балів.

2.3.        Наявність списку використаної літератури

Ваговий бал -    2. Максимальна кількість балів дорівнює 2 бали.

2.3.1.   В роботі використовувались нормативно-правові матеріали, додаткова література - 2 бали.

2.3.2.   В роботі не використовувались нормативно-правові матеріали – 1 бал.

2.3.3.   В роботі не використана додаткова література – 1 бал.

2.3.4.   В роботі використані тільки підручники – 0 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів виконання нормативних вимог курсової роботи та виконання текстової частини курсової роботи становить

Rc 15 + 6 = 21

 

8

До захисту допускаються студенти, які виконали контрольні заходи, передбачені пунктами 1 і 2, та які мають стартовий рейтинг

Rc ≥ 8 балів (0,4 х Rc = 0,4 х 21 = 8)

 

3. Якість захисту курсової роботи

Ваговий бал – 8. Максимальна кількість балів дорівнює 8 балів.

3.1.  Викладення змісту курсової роботи.

Ваговий бал - 4. Максимальна кількість балів дорівнює 4 бали.

3.1.1.   Висока ступінь оволодіння матеріалом, аргументованість тверджень, знання юридичних джерел, вміння обґрунтовувати свої думки, вміння робити самостійні висновки – 4 балів.

3.1.2.   Недостатня ступінь оволодіння матеріалом, не аргументованість тверджень – 3 балів.

3.1.3.   Недостатнє знання юридичних джерел – 2 бали.

3.1.4.   Невміння обґрунтовувати свої думки, роботи самостійні висновки – 1 бали.

3.1.5.   Низька ступінь оволодіння матеріалом, не аргументованість тверджень, незнання юридичних джерел, невміння захищати свої думки і робити самостійні висновки – 0 балів.

3.2.        Відповіді на запитання екзаменатора

Ваговий бал – 4. Максимальна кількість балів дорівнює 4 бали.

3.2.1.Відповідь на два питання екзаменатора по темі роботи – 4 бали.

3.2.2. Відповідь на два питання екзаменатора по темі роботи, яка містить певні недоліки – 3 бали.

3.2.3. Відповідь лише на одне питання екзаменатора – 2 бали.

3.2.4. Відповідь з недоліками лише на одне питання екзаменатора - 1 бал.

3.2.5. Відсутня відповідь на питання екзаменатора – 0 балів.

         

 

 

9

Якість захисту курсової роботи (Rз) дорівнює 14 балів, що становить 40% від Rc (Rc = 21):

Rз=  21  х 40%  = 8

                                                                    100 %     

 

Заохочувальні бали застосовуються за:

-    дострокову здачу курсової роботи – 2 бали.

Штрафні бали застосовуються за:

-    не додержання графіку виконання курсової роботи...............-1 бал

-    несвоєчасний захист курсової роботи .....................................-1 бал

 

РОЗРАХУНОК ШКАЛИ (R) РЕЙТИГНУ

Розрахунок вагових балів контрольних заходів з кредитного модуля курсова робота з “Теорії держави і права” складає:

Rc = 15 + 6 = 21 бал

 

                Складова захисту курсової роботи шкали R дорівнює 40 % від Rc, а саме

 

Rз = Rc     х 40% = 21    х 40% = 8 балів.

     100%                       100%           

 

Рейтингова шкала з кредитного модуля (Rк) складає:

 

Rк = Rc + Rз = 21 + 8 = 29 балів

               

               

 

 

 

 

10

 

Для отримання студентом відповідних оцінок (за ECTS та традиційних) його рейтингова оцінка Rк переводиться згідно з таблицею:

 

 

Rк = Rc + Rз	Оцінка	Традиційна
27 ≤ Rк ≤ 29	A - Відмінно	Відмінно
24 ≤ Rк ≤ 26	B – Дуже добре	Добре
21 ≤ Rк ≤ 23	C - Добре
18 ≤ Rк ≤ 20	D - Задовільно	Задовільно
Rк = 17	E – Достатньо (задовольняє мінімальні критерії)
Rк < 17	Ex – Незадовільно	Незадовільно
Rc < 8	F – Незадовільно (потрібна додаткова робота)	Не допущено

 

                Курсова робота оцінюється керівником на незадовільно, повертається для опрацювання з урахуванням висловлених керівником зауважень. Студент, який отримав незадовільну оцінку, повинен належним чином доопрацювати свою роботу і повторно захистити її у визначений строк.

                Студент, який не захистив курсову роботу в строк, вважається, що має академічну заборгованість і не допускається до іспиту з дисципліни „Теорія держави і права”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

Додаток 1

Національний технічний університет України

„Київський політехнічний інститут”

 

 

Факультет соціології і права

Кафедра теорії права і держави

 

 

 

 

 

 Курсова робота

 з дисципліни „Теорія держави і права”

на тему: ____________________________________________

 

 

 

 

 

Виконав: студент  (ПІБ ) група_________

Науковий керівник:  (ПІБ) посада_________

 

 

Київ

(рік)_____

 

12

Тематика курсових робіт

1. Свобода і відповідальність.
2. Правова культура.
3. Правова природа регулювання суспільних відносин.
4. Проблеми та перспективи вдосконалення законодавства України.
5. Правове регулювання: предмет, метод, процес.
6. Становлення і розвиток правової системи України.
7. Використання сучасних політико-правових концепцій в процесі державно-правового розвитку України.
8. Особливості законотворчого процесу  в Україні.
9. Правоутворення і правотворчість: аспекти співвідношення.
10. Співвідношення норм права та моральних норм.
11. Співвідношення соціальних і правових норм в регулюванні суспільних відносин.
12. Об’єктивне і суб’єктивне право: аспекти співвідношення.
13. Проблеми реалізації загальноправових принципів права в національному законодавстві України.
14. Співвідношення форми і механізму держави.
15. Актуальні напрями перебудови і подальшого формування державного механізму в Україні.
16. Принципи організації та діяльності механізму держави в сучасних умовах.
17. Поняття державного устрою в Україні: проблеми теорії і практики.
18. Особливості монархічної форми правління.
19. Особливості та різновиди республіканської форми правління в сучасному світі.
20. Особливості федеративного устрою у процесі їх історичного розвитку.
21. Конфедеративний устрій держав у процесі їх історичного розвитку.
22. Співвідношення функцій держави та функцій органів держави.
23. Особливості функцій української держави на сучасному етапі її розвитку.
24.  Особливості елементів політичної системи держави.

 

13

1. Характеристика політичної системи України на сучасному етапі.
2. Проблеми подальшого удосконалення політичної системи України.
3. Держава як політична організація влади.
4. Теорія поділу влади і судова влада в Україні.
5. Основні сучасні концепції, що пояснюють сутність та призначення держави.
6. Правова система України.
7. Порівняльний аналіз основних видів правових систем сучасності.
8. Позитивна і ретроспективна юридична відповідальність.
9. Цілі і функції юридичної відповідальності.
10. Використання сучасних політико-правових концепцій в процесі державно-правового розвитку України.
11. Правовідносини як різновид суспільних відносин.
12. Правовідносини, держава, громадянське суспільство і аспекти взаємодії.
13. Тлумачення норм права як елемент правореалізаційного процесу.
14. Тлумачення Конституції України та інших законів Конституційним Судом України.
15. Проблеми тлумачення норм права.
16. Правозастосовчі аспекти систем права.

 

Список рекомендованої літератури:

1. Основні підручники та посібники і наукові статті

1. Алексеев С.С. Общая теория права. В двух томах. – М.: Юрид.  лит., 1982.
2. Алексеев С.С. Теория права.– М., 1993.
3. Алексеев С.С. Теория права.– М., 1995.
4. Алексеев С.С. Теория права.– М.: Издательство БЕК, 1994.
5. Андрусяк Т.Г. Теорія держави і права. – Львів: Право для України, 1997.
6. Баранів О. Римське право: Вступ до науки римського права. – Мюнхен, 1948.
7. Бич Л. Загальна наука права: Курс лекцій. – Регенсбург-Франкфурт: Українська господарська академія, 1947.

14

8. Букреев В. И., Римская И.Н. Этика права: От истоков этики права к мировоззрению: Учеб. Пособие. – М.: Юрайт, 1998.
9. Вишневський А.Ф. Общая теория государства и права / А.Ф. Вишневский,       Н.А. Горбаток, В.А. Кучинский; Под общ. ред. А.Ф. Вишневского, 2-е изд., исправ. и доп. – Мн.: Тесей, 1999.
10. Васильев А.В. Теория права и государства: Учебник. – М.: Флинта; МПСИ, 2005. – 440 с.
11. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Под общ. ред. Е.Б. Кубко. – К.: Юринком, 1997. – 192 с.
12. Ведєрніков Ю.А., Греку В.С. Теорія держави та права. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 223 с.
13.  Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник. – М.: Новый юрист,  1998. – 624 с.
14.  Венгеров А.Б. Теория государства и права: Ч. 2. Теория права. – Т. 1.  – М.: Юристь, 1996. – 152 с.
15.  Давид Р., Жоффре-Спинозі К. Основні правові системи сучасності. – Міжнародні відносини, 1999.
16.  Дмитрук В.Н. Теория государства и права / Учеб. Пособие. – Мн.: Амалфея, 1998.
17.  Жеругов Р.Т. Теория государства и права. – М., 1995.
18.  Теорія держави і права. Академічний курс (під. ред. Зайчука О.В. та ін. – К.: Юрінком, 2006.
19.  Загальна теорія держави і права / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка,              О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002.– 432 с.
20.  Загальна теорія держави і права: Навч. посібник / А.М. Колодій,             В.В.   Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 317 с.
21.  Зарубинський Е.А. Конспект лекций по теории государства и права. – М., 1995.
22.  Источники права. – М., 1985.

 

15

23.  Кнапп Б. Крупные системы права в современном мире. Мусульманское право. Структура и основные понятия. – М., 1984.
24.  Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 1999.
25.  Кельман М.С. Словник термінів та визначень з курсу правознавства. – Львів, 1997.
26.  Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права (зі схемами, кросвордами, тестами). – К.: Кондор, 2002. – 353 с.
27.  Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права. – Львів: Новий світ, 2003. – 581 с.
28.  Кемиров Д.А. Культура и техника законотворчества. – М.: Юрид. лит., 1991. – 160 с.
29.  Комаров С.А. Общая теория государства и права. – СПб.: Питер, 2004. – 510 с.
30.  Комаров С.А. Проблемы теории государства и права: Учебник. – СПб.: Питер, 2003. – 482 с.
31.  Комаров С.А., Мальков А.В. Теория государства и права: Учеб.-метод. пособ. Краткий учебник для вузов. – М.: Издат. Группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – 448 с.
32.  Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України. 1917-1920: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 208 с.
33.  Котюк О.В. Основи держави і права. – К.: Вентурі, 1998.
34.  Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.
35.  Кравчук М.В. Проблеми теорії держави і права. Навчально-методичні матеріали для студентів Юридичного інституту ТАНГ. – Тернопіль, 2000.
36.  Лубський В.І. Борис В.Д. Мусульманське право: Навчальний посібник для студентів факультетів юридичного, міжнародного права. – К.: Вілбор, 1997.

 

16

37.  Манн М. Теория государства модерна // Государство и право. – 1997. - № 2. –     С. 37-42.
38.  Матузов Н.И., Малько А.В. Теория государства и права. – М.: Юристъ. 1997. – 672 с.
39.  Морозова Л.А. Теория государства и права. – М.: Юристъ, 2002. – 365 с.
40.  Мартыненко П.Ф. Сравнительное конституционное право. – К., 1987.
41.  Мухаев Р.Т. Теория государства и права. – М.: Приор, 2002. – 464 с.
42.  Недбайло П.К. Применение советских правовых норм. – М.: Госюриздат, 1960. – 511 с.
43.  Нерсесянц В.С.  Общая теория права и государства. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1999. – 539 с.
44.  Нечитайленко А.А. Основы теории права: Уч. пособие. – Харьков: Фирма «Консум», 1998.
45.  Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – М., 1998.
46.  Общая теория государства и права. – М.: Зерцало-М, 2002. – 534 с.
47.  Общая теория государства и права / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юристъ,    2005. – 561 с.
48.  Политические системы, государство и право в буржуазных и развивающихся странах: тенденции и проблемы. – М., 1988.
49.  Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред. – д.ю.н., проф. А.Я. Сухарев – М.: Издательство НОРМА, 2001.
50.  Проблемы теории государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2005. – 655 с.
51.  Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч. посібник. –   3-є вид. зі змін. і доп. – К.: ІСДО, 1995. – 170 с.
52.  Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч. посібник – 5-е вид., зі змін. - К.: Атіка, 2001.– 176 с.
53.  Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 210 с.

17

54.  Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.: Тендем, 1996.
55.  Селивонов В.Д., Віденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин  // Право України. – 2000. - № 10. – С. 10-20.
56.  Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Харьков: Консул, 2000. –     704 с.
57.  Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. – 2-е вид. – Харків: Консул, 2005. – 656 с.
58.  Словарь терминов по теории государства и права: Учеб. пособие. рук. авт. кол. Н.И. Панов. – Х.: Основа, 1997.
59.  Сучасна політична філософія. Антологія / Пер. з англ.; Упоряд. Янош Кіш. – К.: Основи, 1998. – 575 с.
60.  Телешун С.О. Державний устрій України: Проблеми теорії і практики. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. – 318 с.
61.  Теоретические проблемы юридической практики / Редкол.:                       Э. Кергандберг и др. – Тарту: ун-т, 1990. – Вып. 309. – 140 с.
62.  Теорія государства и права: Курс лекцій / Под ред. Н. И. Матузова и   А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997.
63.  Теорія держави і права: Навчальний посібник для підготовки до державного іспиту / автор-упорядник Кравчук М.В. – Тернопіль, 1999.
64.  Хропанюк В.Н. Теорія государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под. ред. Професора В.Г. Стрекозова. – М., 1995.
65.  Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М., 1995.
66.  Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. М., 1991.
67.  Четвернин В.А. Понятия права и государства. Введения в курс теории права и государства. – М.: Дело, 1997.
68.  Шаповал В.М. Конституційні системи зарубіжних країн / навчальний посібник. – К., 1992.
69.  Юрченко О. Чинне право в Україні. Нарис основних засад. – Мюнхен: УВУ, 1953.

18

Документи та нормативно-правові акти

1. Акт проголошення незалежності України // ВВРУ. – 1991. - № 38.
2. Конституція України. – К., 1996.
3. Коментар до Конституції України. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996.
4. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 року). – ВВРУ. – 1990. - № 31.
5. Європейська конвенція з прав людини (Рим, 4 листопада 1950). – К.: Українська правнича фундація, 1997.
6. Європейська хартія про місцеве самоврядування // Віче. – 1993. - №6
7. Загальна декларація прав людини (ООН, 1948 р.) // М. Дженіс, Р. Кей,               Е. Бредлі, Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Пер. з англ. – К., 1997.
8. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (ООН,        1966 р.). – Основи загальної теорії права та держави за ред.                           П.М. Рабиновича. – К., 1994.
9. Декларація про права осіб, які належать до національних або етнічних релігійних і мовних меншин (ООН, 1992). – Там же.
10. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 року). –      Там же.
11.  Закон України „Про вибори народних депутатів України” // Юридичний вісник України – 24. – 30 листопада. – 2001.
12.  До угоди про створення Співдружності Незалежних Держав. Застереження Верховної Ради України від 10-12 грудня 1991 р. // Голос України. – 1991. – 14 грудня.
13. Закон України „Про Автономну республіку Крим” // ВВРУ. – 1995. - № 11.
14.  Закон України „Про адвокатуру” // ВВРУ. – 1992.
15.  Закон України „Про альтернативну (невійськову) службу // ВВРУ. – 1992. - № 15.

 

19

16. Закон України „Про господарський суд” // ВВРУ. – 1991. - №36; із змінами ВВРУ. 1992. - №32; 1993. - №33; 1997. - № 18.
17. Закон України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим // ВВРУ. – 1998. - № 6-7.
18. Закон України „Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів // Урядовий кур’єр. – 1998. – 29 січня.
19. Закон України „про вбори народних депутатів України” // Урядовий кур’єр. – 1997. – 25 жовтня.
20. Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15 січня  1998 р.
21. Закон України „Про власність”. – К., 1991.
22. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про громадянство України” // ВВРУ. – 1997. - № 23.
23. Закон УРСР „Про всеукраїнський та місцевий референдуми” // ВВРУ. – 1991. -   № 33. – 1992. - № 35.
24. Закон України „Про громадянство України” // ВВРУ. – 1991. - № 50; - 1994. - № 14; - 1994. - № 33; - 1994. - № 43; - 1994. - № 51; - 1997. -            № 210/97.
25. Закон України „Про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998 р. (із змінами, внесеними Законом України № 376 – ХІV від 31.12.1998).
26.  Закон України „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 р. (із змінами внесеними Законом України № 83/98 від 05.02.1998).
27. Закон України „Про державну службу” // ВВРУ. – 1993. - № 52; - 1995. -             № 29; - 1996. - № 16.
28. Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу” // ВВРУ. – 1992. - № 27; - 1992. - № 36; - 1993. - № 44, 49; - 1994. - № 45; - 1995. - № 1, 38; - 1996. - № 26; - 1997. - № 29.
29. Закон України „Про звернення громадян” // ВВРУ. – 1996. - № 47.
30. Закон України „Про звернення громадян” // ВВРУ. – 1997. - № 47.
31. Закон України „Про громадянство України” // ВВРУ. – 1997. - № 23.
32. Закон України „Про інформацію” // ВВРУ. – 1992. - № 48.

20

33. Закон України „Про Конституційний Суд України” // ВВРУ. – 1996. - № 49.
34. Закон України „Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. (зі змінами, внесеними Законами України № 312 – ХІV від 11.12.1998).
35. Закон України „Про місцеве самоврядування” // ВВРУ. – 1997. - № 24.
36. Закон України „Про національні меншини в Україні” // ВВРУ. – 1992.-№ 36.
37. Закон України „Про об’єднання громадян” // ВВРУ. – 1992. - № 34; - 1993. -    № 46.
38. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 р. (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України № 312 - ХІV від 11.12.1998). 
39. Закон України „Про органи служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995 р. (із змінами, внесеними Законом України № 864 – ХІV від 08.07.1999).
40. Закон України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р. (із змінами, внесеними Законом України    № 783 – ХІV від 30 червня 1990).
41. Закон України „Про освіту” // ВВРУ. – 1996. - № 21.
42. Закон України „Про підприємництво в Україні”. – К., 1991.
43. Закон України „Про підприємства в Україні”. – 1991. - № 24.
44. Закон України „Про попереднє ув’язнення” від 30 червня 1993 р. (із змінами, внесеними Законом України № 312 – ХІV від 11.12.98).
45. Закон України „Про Президента України” // ВВРУ. - № 33. – ст. 446.
46.  Закон України „Про прокуратуру” // ВВРУ. – 1991. - № 53.
47. Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” // ВВРУ. – 1991. - № 25; - 1992. - № 20-№ 30; - 1993. - № 10-№ 26; - 1994. - № 13.
48. Закон України „Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001 року. -     № 2365 – ІІІ // Юридичний вісник України. – 2001. - № 19. – 12-18 травня.
49.  Закон України „Про статус народного депутата” // ВВРУ. – 1993. - № 8.
50. Закон України „Про об’єднання громадян” // ВВРУ. – 1992. - № 34.

 

21

51. Закон України „Про статус суддів” // ВВРУ – 1993. -  № 8; - 1994. - № 22 –

№ 26; - 1995. – 34.

52. Закон України „Про уповноваженого Верховної Ради  України з прав людини”     // ВВРУ. – 1998. - № 20.
53. Кодекси України. У 3 кн. / Відп. ред. В.Ф. Бойко. – К.: Юрінком Інтер, 1997.
54. Угода про Співдружність Незалежних Держав // Голос України 1991. –    12 грудня.
55. Указ Президента України від 10.06.97 р. „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності”.
56. Положення „Про державний департамент України з питань виконання покарань” Затвердженого указом Президента України від 31 липня 1998 р. № 827/98 (із змінами, внесеними указом Президента України від 12 березня 1999 р. № 248/99).
57. Положення „Про Міністерство юстиції України”. затверджене 30 грудня          1997 року № 139/97 (із змінами указами Президента України № 145/99 від 09.02.1999).
58. Універсал Української Центральної Ради. – Конституційні акти України 1917-1920. – К., 1992.

Література для поглиблення вивчення

окремих проблем теорії держави та права.

1. Агафонов С. Правовий статус Президента України // Право України. – 2000. -         № 9.
2. Аніщук В. Форми правового забезпечення діяльності політичних партій в Україні     // Право України. – 2000. - № 2.
3. Азімов Ч. Про приватне і публічне право // Право України. – 1995. - № 1.
4. Антонюк З., Мартинович М. Щодо питання прав людини в Україні // Право України. – 1995. - № 2.
5. Антологія української юридичної думки: В 6 т. / Редкол Ю.С. Шемшученко

 

22

та ін. – К.: Юрид. книга, 2002. – Т. 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права. – 568 с.

1. Аристотель. Политика // Антология мировой политической мысли: В 5т. / Рук. Проекта Г.Ю. Семигин. М.: Мысль, 1997. – Т. 1: Зарубежная политическая мысль: истоки и эволюция. – С. 106-127.
2. Аристотель. Соч.: В 4 т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 4. – 830 с.
3. Бабаев В.К. Теория государства и права. – М.: Юристъ, 2002. – 591 с.
4. Бабкин В.Д., Селиванов В.Н. Народ и власть. – К.: Манускрипт, 1996. – 448 с.
5. Байков А.М. Теория государства и права: Энциклопедический словарь. – Рига, 2004. – 555 с.
6. Бандурка О., Пушкін О., Зайцев П. Право і держава – теоретичний аспект // Право України. – 1995. - № 1.
7. Батанов О. Місцевий уповноважений з прав територіальної громади в механізмі захисту прав людини (проблеми теорії та практики) // Право України. – 2001.- № 2.
8. Білий П. Правова держава і правова культура: взаємозв’язок та результативність      // Право України. – 1997. - № 12.
9. Белецкая Л.И. Свобода и ответственность: Автореф. дис. … канд. филос. наук. – Саратов: Изд-во Саратов. Ун-та, 1972. – 21 с.
10.   Блага І. Обмеження права власності (з історії проблеми) // Право України. – 2000. - № 1.
11. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляции поведения. – М.: Наука, 1978. –   311 с.
12. Бобровник С.В. Правове регулювання суспільних відносин та реалізація права  // Правова держава. Щорічних наукових праць Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 1996. – Вип. 7. – С. 103-108.
13. Боден Ж. Методологическое изучение истории // Антология мировой политической мысли: В 5 т. / Рук. проекта Г.Ю. Семигин. – М.: Мысль, 1997. – Т. 1: Зарубежная политическая мысль: истоки и эволюция. – С. 300-306.

 

23

1.  Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских. – М.: Инфра – М, 2000.
2.  Бунге М. Публичность. Место принципа причинности в современной науке / Пер. с англ. И.С. Шерм-Борисовой и С.Ф. Шушурина; Общ. ред.                  Г.С. Васецкого. – М.: Изд-во иностр. лит., 1962. – 511 с.
3. Бучко М. Корислива фінансово-економічна злочинність як протидія демократичним перетворенням // Право України. – 2000. - № 3.
4. Варфоломєєва Т. Правова освіта: критерії професійності // Юридичний вісник України. – 2000. - № 46.
5.  Васькович Й. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні // Право України. – 2000. - № 1.
6.  Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – 668 с.
7. Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України // Право України. – 1998. - № 4.
8. Возьний В. Правова концепція С. Дністрянського // Право України. – 1999. - № 6.
9.  Гаврилов О.А. Стратегия правотворчества и социальное прогнозирование / Ин-т государства и права Рос. А.Н. – М.: Изд-во ИГиП  РАН, 1993. – 127 с.
10. Гегель Г. Философия права / Пер. с нем.; Ред. и сост. Д.А. Керанов и                        В.С. Нерсесянц. – М.: Мысль, 1990. – 524 с.
11. Гегель Г. Государство // Философия права. – М., 1990.
12. Гегель Г. Гражданское общество // Философия права. – М., 1990.
13. Гегель Г. Философия права. – М., 1992.
14. Гоббс Т. Сочинения. В 2-х тт. – М., 1989.
15. Головатий С. Конституція України в системі європейського конституціоналізму // Право України. – 1997. – № 8.
16. Головченко В. Права жінок в Україні: під кутом зору міжнародно-правових стандартів// Право України. – 1999. - № 7.

 

24

1. Головченко В. Тлумачення норм права як науково-практична потреба // Юридичний вісник України. – 2000. - № 22.
2. Головченко В. Формування правової свідомості як напрям державної політики // Юридичний вісник України. – 1999. - № 38.
3. Горьова С. Нормотворча діяльність в умовах побудови в Україні правової держави // Право України. – 200. - № 4.
4. Гребьонкіна Л. Мета та завдання державної виконавчої служби // Право України. – 2000. - № 2.
5. Грошевий Ю.М., Марочкін І. Є. Органи судової влади в Україні. – К., 1997.
6. Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. 1-8. – К., 1991-1996.
7. Гумплович Л. Общее учение о государстве. – СПб, 1910.
8. Гусарев С.Д., Колодій А.М. Основи держави і права. – К., 1997.
9. Дадерко Л. Культура і стиль обвинувальної промови прокурора // Право України. – 2000. - № 11.
10. Демченко Т. та ін. Українська мова – правові проблеми // Право України. – 1996. -  № 7.
11. Державотворення і право творення в Україні: досвід, проблеми, перспективи /  За ред. Ю.С. Шемшученко: Монографія. – К.: Ін-т. держави і права ім.                       В.М. Корецького, 2001.
12. Дзейко Ж. Особа і держава. Обмеження заради взаємовигоди // Віче. – 1994. - № 4.
13. Дмитров Ю. Правова держава: перспектива чи сьогоднішній день? // Право України. – 1995. - № 5,6.
14. Дністрянський С. Погляд на теорію права та держави. – Львів: НТШ, 1925.
15. Добрянський С. Застосування Конвенції як вияв діалектики загального й одиничного у праворозумінні // Право України. – 2000. - № 11.
16. Долежан В., Василюк С. Оновлення виборчого законодавства: на користь чи на шкоду?

 

 

25

1. Доненко В. Систематизація законодавства України про дорожній рух: її перспективи // Право України. – 2001. – № 3.
2. Дьомін О. Ефективність діяльності Верховної Ради – необхідна передумова побудови правової держави // Право України. – 1995. - № 12.
3. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Собр. соч., Т. 21.
4. Євдокимов В.О. Право як феномен соціального регулювання та його вплив на розвиток суспільства і держави // Адвокат. – 1997. - № 2.
5. Євдокимов В. Розвиток ідей правової держави в умовах тоталітаризму та переходу суспільства до демократії // Право України. – 1997. - № 7.
6. Желєзняк Н. Міністерство юстиції України – провідний орган у забезпеченні реалізації державної правової політики // Право України. – 2000. - № 8.
7. Жуковська О.Л. Захист прав людини – проблема не плинна // Адвокат. – 1996. - № 1.
8. Журавський В. Двопалатний парламент в Україні: проблеми формування // Право України. – 2001. - № 3.
9. Завадская Л.Н. Концепция закона: отрицание отрицания! Теория права: новые идеи /третий выпуск/. – М., 1993.
10. Завальнюк В. Принцип історизму в право – і державознавстві // Право України. – 1998. - № 2.
11. Загальноукраїнська декларація основних прав і свобод людини і громадянина // Віче. – 1993. - № 7.
12. Задорожній О. Юридична освіта в Україні, якою вона є на сьогодні? // Юридичний вісник України. – 2000. - № 18-19.
13. Заєць А. Світоглядні основи право розуміння // Вісник Акад.. прав. Наук України. – 1997. - № 2.
14. Зайчук О.В. Правовая система США. – К., 1992.
15. Закоморна К. Особливості законодавчого регулювання діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини // Право України. – 2000. - № 1.

26

1. Закусило О., Мельниченко В. Для чого державі Президент // Віче. – 1993. -              № 12.
2. Захарова О. Тлумачення законодавства та проблеми захисту прав громадян // Юридичний вісник України. – 2000. - № 48.
3. Заєць Н. Місце органів внутрішніх справ у реалізації прав людини // Право України. – 1999. - № 9.
4. История политических и правовых учений ХХ века. – М., 1995.
5. Ільчук Л. Військовий бюрократизм як гальмо демократизації Збройних Сил (політико-правовий аспект) // Право України. – 2001. - № 3.
6. Історія української Конституції / Упоряд. А.Г. Слісаренко, М.В. Томенко. – К., 1997.
7. Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні. – К., 1997.
8. Кампо В. Проблеми еволюції урядової влади //Українське право. – 1995. - № 1.
9. Кампо В. Проблеми унітаризму в проекті нової Конституції України // Розбудова держави. – 1992. - № 5.
10. Кампо В. Українські реформи: політика і право. – К., 1995.
11. Касьян В. Суверенітет: від бажаного до дійсного // Віче. – 1994. - № 2.
12. Кельман М. Десять засад демократії // Право України. – 1996. - № 6.
13. Кикоть П. Міністерство – центральний орган виконавчої влади України // Право України. – 200. - № 1.
14. Кистяковский Б.А. В защиту права // Вехи. – М., 1990.
15. Кістяківський Б.О. Вибране. Бібліотека часопису „Філософська і соціалістична думка”, серія „Українські мислителі”. – К.: Абрис, 1996.
16. Кистяновский Б. Реальность объективного права. – 1910.
17. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини) // Право України. – 2001. - № 1.
18. Ковальський В., Ларін М. Право – це добро та правда // Юридичний вісник України. – 2000. - № 14.

 

27

1. Козловський А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес // Право України. – 2000. - № 2.
2. Козюбра М.І. Права і свободи людини і громадянина в новій Конституції України // Адвокат. – 1996. - № 2.
3.  Колісниченко З. Узгодження законодавства України з вимогами Конвенції ООН про права дитини – вимогами часу // Право України. – 1997. - № 6.
4. Колісник В. Повага до національної гідності особи як складова правової культури // Вісник Акад. правових наук України. – 1997. - № 2.
5. Каліушко І., Тимощук. Про запровадження у сферу виконавчої влади посад державних політичних діячів // Право України. – 2000. - № 2.
6. Комаренко А. Захист трудових прав громадян у світлі Конституції України // Право України. – 1997. - № 12.
7. Комаров В. Актуальні проблеми вищої юридичної освіти України // Юридичний вісник України. – 2000. - № 16.
8. Кондратьєв Р., Гернего О. Принцип права та їх роль у регулюванні суспільних відносин // Право України. – 2000. - № 2.
9. Кононенко О. Правосвідомість судді і перспективи впровадження міжнародних норм у сфері прав людини в практику судового захисту // Право України. – 2001. - № 2.
10.  Конституція і державне будівництво. Питання реалізації Конституції України // Право України. – 1997. - № 9.
11. Копейчиков В.В. Народовластие и личность. – К, 1991.
12. Корнієнко В. Реалізація ідеалу соціально-правової держави в українському суспільстві // Право України. – 2001. – № 2.
13. Коростей В. Каким быть профессиональному национальному законодательству? // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. - № 9.
14. Короткова Л., Віхов О. Правознавство для неповнолітніх – дисципліна обов’язкова // Право України. – 1995. - № 11.
15.  Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України. – 2000. - № 6.

28

1. Костицький М.В. Проблеми державотворення в Україні // Вісник Львівського      ун-ту, сер. юридична, 1994.
   1. Кравченко С., Андрусевич А. Розвиток екологічних прав людини у міжнародному праві // Право України. – 2001. - № 2.
   2. Кравчук В. Правові ознаки юридичної особи // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. - № 9.
   3. Кручок В. Судово-правова реформа в Україні // Юридичний вісник України. – 2000. - № 43.
   4. Кузняк Б. Чому не всі рівні перед законом? // Право України. – 1997. - № 6.
   5. Курило Т. Становлення та розвиток законодавства про охорону культурної спадщини України в сучасний період // Право України. – 2001. - № 3.
   6. Кучма Л. Судово-правова реформа: потрібні відчутні зрушення // Право України. – 2000. - № 1.
   7. Лаврінович О. Реформа виборчої системи і Парламент України // Право України. – 2000. - № 1.
   8. Ларіна О. Забезпечити верховенство закону – завдання прокуратури // Юридичний вісник України. – 2000. - № 28.
   9. Лившиц Р.З. Государство и право в современном обществе: необходимость новых подходов // Советское государство и право. – 1990. - № 10.
   10. Линецький С. Методологічні засади осмислення місця і ролі державного режиму в структурі державного ладу України // Право України. – 2000. -  № 6.
   11. Линецький С. Теоретичні підходи до визначення та еволюції української моделі державного режиму // Право України. – 1999. - № 7.
   12. Лисенко О. Предмет порівняльного правознавства // Право України. – 2001. - № 3.
   13. Лисенков С.Л. Основи держави і права. – К., 1997.
   14. Литвиненко А. Право та культура: теорія і практика // Право України. – 1997. - № 6.

 

 

29

1. Лубський В.І., Борис В.Д. Мусульманське право: навчальний посібник для студентів факультетів юридичного, міжнародного права, міжнародних відносин. – К.: Віл бор., 1997.
2. Ляскова М. Про культуру правотворчої діяльності // Право України. 1994. - № 5,6.
3. М. Дженікс, Р. Кей, Е. Бредлі. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Пер. з англ. – К.: АртЕк, 1997.
4. Майданник О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб’єкти // Право України. – 2001. - № 2.
5. Макаренко О. Щодо співвідношення понять „органи виконавчої влади” та „органи державного управління” // Право України. – 2000. - № 6
6. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права        ім. В.М. Корецького; Редкол.: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К.: Довіра, Генеза, 1996.
7. Медведчук В. Від системної правотворчості до систематизації національного законодавства // Юридичний вісник України. – 1999. - № 42.
8. Медведчук В. Держава в умовах перехідного суспільства // Право України. – 1998. - № 3.
9. Медведчук В. Державна влада в Україні: загальна характеристика сучасного етапу формування // Право України. – 1998. - № 2.
10. Меню О., Головченко В. Формування правової культури підприємців як практична потреба // Право України. – 2001. -№ 1.
11. Міжнародний механізм захисту прав людини // Юридичний вісник України. – 2000. - № 27.
12. Молдован А. Конституційні засади недоторканості особи в нових державах Європи // Право України. – 1999. - № 9.
13. Монтескъе Ш. Дух законов. – М., 1968.
14. Мурашин О. Правозастосовчі акти прямого народовладдя (теоретичний аспект) // Право України. – 1999. - № 8.

 

30

1. Назаренко Е. До питання про конституційну реформу державної влади в Україні // Право України. – 1996. - № 10.
2. Наумов А. Судебный прецедент – источник права? // Адвокат. – 1993. - № 3-4.
3. Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права. – К., 1971.
4. Неновски Нено. Право и ценности. – М., 1987.
5. Нерсесянц В.С. Концепция Советского правового государства. – М., 1989.
6. Нерсесянц В.С. Право в системе социальной регуляции. – М., 1986.
7. Нечай А. Фінансова діяльність держави та фінансове право в сучасний період: їх поняття // Право України. – 2000. - № 1.
8. Ніколаєв В. Про інститут юридичної особи // Право України. – 1997. - № 7.
9. Новгородцев П.И. Введение в философию права. Кризис современного правосознания. – М., 1996.
10. Нор В., Стецюк П. Конституція – основний Закон України. в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник з основних положень Конституції України. – Львів-Київ, 1996.
11. Общая теория прав человека. – М., 1996.
12. Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности. – К., 1989.
13. Омеляненко П. Нова Конституція України і питання судової влади та судочинства // Право України. – 1996. - № 10.
14. Омеляненко П. Питання захисту конституційних прав людини у кримінальному судочинстві України // Право України. – 1997. - № 3.
15. Опришко В. Державно-правова реформа в Україні: основні напрямки // Право України. – 1998. - № 11.
16. Опришко В. Загальнотеоретичні та практичні проблеми систематизації законодавства України // Право України. – 1999. - № 12.
17. Опришко В. Конституція – фундаментальна основа подальшого розвитку законодавства і правової системи України // Право України. – 1996. - № 8.
18. Опришко В. Питання гармонізації законодавства України з міжнародним правом і національними правовими системами // Право України. – 1999. -№ 8.

 

31

1. Опришко В. Питання трансформації Європейського права в законодавство України // Право України. – 2001. - № 2.
2. Осадчук С. Михайло Лозинський – видатний український правник // Право України. – 2000. - № 6.
3. Основи конституційного права України  / За ред. акад. АПрН України, проф. Копєйчикова В.В. – К.: Юрінком, 1997.
4. Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування .- Мюнхен, 1993.
5. Пеньков В.Д. Социальные нормы. – М., 1990.
6. Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. – Т. 1. – СПб, 1907.
7. Петрова Л. Думки щодо підручника проф. С.С. Алексєєв // Право України. – 1995. - № 2.
8.  Підопригора О. Кодифікація законодавства України про авторське право і суміжні права (проблеми моменти) // Право України. – 1999.
9. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Право України. – 2000. - № 3.
10. Підопригора О., Харитонов Є. Римське право як підґрунтя юридичної освіти // Право України. – 2000. - № 1.
11. Платон. Диалоги. – К.: Основи, 1999.
12. Погоріло В. Загальна декларація прав людини – одна з найважливіших загальнолюдських цінностей ХХ століття // право України. – 1999. - № 4.
13. Погоріло В., Малишко М. Стратегія і тактика законотворення // Віче. – 1993. -        № 4.
14. Покрещук О. Питання імплементації міжнародно-правових норм у законодавство України про виконавче провадження // Право України. – 2000. - № 3.
15. Полешко А. Методології правової думки і правозастосовчої практики – належну увагу // Право України. – 1996. - № 12.
16. Полешко А. Питання систематизації законодавства в Україні (за матеріалами міжнародної конференції) // Право України. – 1999. - № 12.

32

1. Полешко О. Правовій освіті населення – посилену увагу // Право України. – 1999. - № 10.
2. Полешко А. Рада Європи – на захисті прав людини // Право України. – 1999. - № 7.
3. Політологія // За ред. О.І. Семківа. – Львів, 1994.
4. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів ВНЗ. – К.: Генеза, 1997.
5. Попеску І. Нова Конституція і права національних меншин в Україні // Нова політика. – 1996. - № 5.
6. Потебенько М. Прокуратура України: проблеми сьогодення і майбутнього // Юридичний вісник України. – 1999. - № 29.
7. Правова держава: Щорічник наукових праць. – К.: Наукова думка. – 1994. -  № 5; - 1995. - № 6; - 1996. - № 7; - 1997. - № 8.
8. Правову реформу варто починати з чітких правил для законодавців // Віче. – 1995. - № 6.
9. Примуш в. Правова регламентація ідеологічних та організаційних засад політичних партій // Право України. – 2000. - № 11.
10. Примуш М. Політичні партії та виборчий процес // Право України. – 2001. -  № 3.
11. Притика Д. Судова належність: етика і проблеми корупції // Право України. – 2000. - № 6.
12. Приходьмо С. Держава і соціальний захист громадян // Право України. – 1999. - № 9.
13. Приходьмо С. Здійснення громадянами права на соціальний захист та гарантії його забезпечення // Право України . – 2000. - № 2.
14. Прохорова Н. Робесп’єр проти Монтеск’є, або знову про розподіл влад // Віче. – 1995. - № 2.
15. Пустовіт Ж. Поняття соціальних гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України. – 2000. - № 3.

 

33

1. Рабінович П. Загальна декларація прав людини – вселюдський ідеал гуманізму    (до 50-річчя прийняття) // Право України. – 1998. - № 12.
2. Рабінович П. Ефективність впливу Конвенції про захист прав та основних свобод людини та держави – члени Ради Європи // Право України. – 2000. - № 11.
3. Реформування судоустрою – об’єктивна потреба // Юридичний вісник України. – 2000. - № 24.
4. Рісний М. Проблеми розсуду застосування національними державними органами норм Конвенції // Право України. – 2000. - № 11.
5. Ромовська З. Закон України „Про політичні партії” (Бути чи не бути? Бути! Але яким?) // Право України. – 1999. - № 8.
6. Рамовська З. Цивільна дієздатність громадянина // Право України. – 1995. -  № 2.
7. Рубаник В. Право і форми власності через призму входження України до європейського співтовариства: деякі замітки // Право України. – 2001. - № 1.
8.  Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре. – М., Огиз-Соцэкгиз, 1938.
9. Савченко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції // Право України. – 1999. - № 2.
10. Саидов А.Х. Сравнительное проведение и юридическая география мира. – М., 1993.
11. Світова класична думка про державу і право: Навч. посібник /                             Є.Ф. Безродний, Г.К. Ковальчук, О.С. Масний. – К.: Юрінком Інтер, 1999.
12. Селіванов В. Методичні проблеми запровадження конституційних принципів „верховенства права” і „верховенства закону” // Право України. – 1997. - № 6.
13. Селіванов В. Приватно-правові засади концепції державної політики захисту прав і свобод людини в Україні // Право України. – 1997. - № 10.
14.  Селіванов В. Проблеми методологічної обґрунтованості вітчизняного правознавства та юридичної практики // Право України. – 1998. - № 12.

 

34

1. Селіванов В. Приватно-правові засади розвитку вітчизняної юридичної науки // Право України. – 2001. - № 3.
2. Селіванов А. Теоретичні і практичні погляди на тлумачення Конституційним судом України норм законодавства // Право України. – 1999. - № 10.
3. Сіленко А. Сила та слабкість профспілок як показ ефективності соціального захисту працівників: порівняний аналіз // Право України. – 2000. - № 2.
4. Скрипнюк О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму // Право України. – 2001. -№ 5.
5. Скрипнюк О. Проблема соціальної держави в контексті концепції „державного мінімалізму” // Право України. – 2000. - № 11.
6. Сливка С. Правнича деонтологія: проблеми, пошуку // Право України. – 2000. - № 11.
7. Смирнова Т. Форми реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні за Конституцією України // Право України. – 1998. - № 5.
8. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – 4-е изд. – М.: Современная энциклопедия, 1986. – 1600с.
9. Соколов А. Конституційне право на опір в дзеркалі порівняльного правознавства // Право України. – 1994. - № 11, 12.
10. Сокуренко В. Гуманістичний зміст концепції соціальної держави // Право України. – 2000. - № 11.
11. Соловьев В. Магомет. Его жизнь и религиозное участие. – СПб., 1992.
12. Солодовник Л. Юридичні факти – підстави виникнення трудових правовідносин // Право України. – 2000. - № 1.
13. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. – М.: Фирма Гардарика, 1996.
14. Станік С. Оптимізація нормотворчої діяльності як правового засобу утвердження прав і свобод людини // Право України. – 1999. - № 5.
15. Старцев О. Актуальні проблеми юридичної відповідальності посадових осіб у сфері управлінської діяльності // Право України. – 2000. - № 11.
16. Сташків Б. Поняття права соціального забезпечення // Право України. – 2000. - № 5.

35

1. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в України // Право У країни. – 2001. - № 1.
2. Стефанюк В. Судовий контроль за діяльністю органів державної влади // Право України. – 1998. - № 3.
3. Стретович В. Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування // Право України. – 1998. - № 3.
4. Сухомлінов С. Доцільність чи верховенство закону? // Право України. – 2000. - №3.
5. Сухонос В. Місце прокуратури в системі органів державної влади України, її розвиток та правове забезпечення гарантій діяльності // Право України. – 2000. -   № 6.
6. США. Конституция и права граждан. – М., 1987.
7. Тацій В., Тодика Ю. Конституційне право України: критерії та сутність обґрунтованості // Віче. – 1995. - № 4.
8. Тацій В., Шемшученко Ю. Концепція розвитку юридичної науки і освіти в Україні // Право України. – 1994. – № 2.
9. Телешун С. Поняття державного устрою України: проблеми теорії і практики // Право України. – 2000. - № 6.
10. Телятник Л. Проблема розширення логічного обсягу загального поняття держави // Право України. – 1999. - № 9.
11. Телешун С. Поняття державного устрою України: проблеми теорії і практики // Право України. – 2000. - № 6.
12. Теория права: новые идеи /третий выпуск/. – М., 1993.
13. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України // Право України. – 2000. - № 2.
14. Татарчук В. Вдосконалення державного апарату (окремі питання) // Право України. – 1999. - № 3.
15. Тищенко О. Закон України „Про загальну середню освіту”: аналіз деяких правових положень // Право України. – 2000. - № 2.

 

36

1.  Ткаченко Ю. Підстави і критерії визнання конституційності нормативно-правових актів//Право України. – 2000. - №9.
2. Тодика Ю., Серьогін В. Конституційний принцип гласності як гарантія основних прав і свобод громадян // Право України. – 1998. - №6.
3. Трипольский В. Демократія і влада // Віче. – 1997. - №1.
4. Труш І. Систематизація законодавства і підприємництво // Право України. – 2000. - №11.
5. Туманов А.А. О развитии сравнительного правоведения // Советское государство и право. – 1982. - №11.
6. Український часопис прав людини. – К., 1996-1999.
7. Федикс С. До характеристики тлумачення Конвенції // Право України. – 2000. - №11.
8. Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.
9. Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1999.
10. Хальота А. Класифікація конституційних особистих прав і свобод людини та громадянина // Право України. 2000. - №8.
11. Хальота А. Щодо захисту конституційних прав шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини // Право України. – 2000. - №3.
12. Харитонов Є., Підопригора О. Деякі міркування з приводу нормотворчості // Право України. – 2000. - №1.
13. Хоцький М. Новий проект Концепції судово-правової реформи // Право України. – 2000. - №1.
14. Цицерон. Диалоги. О государстве – о законах. М., 1966.
15. Чижмар К. Принцип рівності прав жінок і чоловіків у міжнародному праві / Право України. – 2001. - №3.
16. Чиркин В.Е. Разделение властей: социальные и юридические аспекты // советское государство и право. – 1990. - №8.
17. Чубар Л.П. Захист прав і свобод громадянина у Конституційному судочинстві // Юридичний вісник України. – 1999. - №30.

37

1. Чубатий М. Огляд історії українського права. Історія джерел та державного права. – Мюнхен - Київ, 1994.
2. Чушенко В., Волковецький С. Якою має бути влада // Голос України. -          2 червня, 1995.
3. Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. – К., 1993.
4. Шаповал В. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. – К., 1995.
5. Шаповал В. Конституційний механізм державної влади в незалежній Україні: політико-правові проблеми організації виконавчої влади // Право України. – 1997.- №1.
6. Шаповал В. Конституційні акти України першої половини 90-х років ХХ ст. (питання кваліфікації) // Право України. – 2000. - №6.
7. Шаповал В.М. Конституційні системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К., 1992.
8. Шаповал В. Конституція України як нормативно-правовий акт (теоретичні проблеми кваліфікації) // Право України. – 1997. - №10.
9. Шаповал В. Конституція України як форма адміністративного права // Право України. – 2000. - №1.
10. Шаповал В. Основний Закон України і референдум: до питання про “стабільність” Конституції // Право України. - 2000. - №2.
11. Шаповал В. Президент в механізмі здійснення сучасної влади // Національний інститут стратегічних досліджень. Наукові доповіді. - Вип. 36. – 1995.
12. Шаповал В. Суб’єкти конституційного права України: постановка проблем теоретичного визначення // Право України. – 2000.- №8.
13. Шатіло В. Питання форми державного устрою  в програмних документах перших українських політичних партій // Право України. – 2000. - №3.
14. Шевченко Я. Розвиток і перспективи кодифікації цивільного законодавства в Україні // Право України. - 2000.- №2.
15. Шевчук С. Щодо обов’язковості рішень Конституційного Суду України у контексті доктрини судового прецеденту // Право України. - 2000.- №2.

38

1. Шемшученко Ю.С. Академічна юридична наука: наука і сучасність // Право України. - 1998.- №11.
2. Шемшученко Ю.С. Проблеми розбудови української державності // Право України. - 1997. - №1.
3. Шемшученко Ю.С. Теоретичні засади концепції розвитку законодавства України // Право України. – 1996. - №8.
4. Шемшученко Ю.С. Теоретичні проблеми формування правової держави // Право України. - 1995.- №2.
5. Шишкін В. Організація судоустрою у світлі вимог ст.6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини // Право України. - 2000. - №9.
6. Шишкін В. Оскарженню підлягає // Віче. - 1996.- №1.
7. Шишкін В. Чи готова держава до захисту прав громадян? // Право України. – 1995. - №2.
8. Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини // Право України. - 1994. - №10.
9. Шульженко В.П., Андрусяк Т.Г. Історія вчень про державу і право. - К.: Юрінком  Інтер, 1998.
10. Шумак І. Поняття громадянських прав і свобод людини в Україні // Право України. - 1999.- №10.
11. Шундрик В. Правова освіта: проблеми і шляхи вирішення // Юридичний вісник України. - 2000.-  №12.
12. Юзікова Н. Як захистити дітей від жорстокості батьків // Право України. - 1998.- №3.
13. Юридичний словник-довідник: За ред. Ю.С.Шемшученка. - К., 1996.
14. Юриста О. Види правоохоронних відносин // Право України. - 1997.- №12.
15. Ющик О. Про юридичну техніку конституційного визначення судоустрою України // Право України. - 2001.- №3.
16. Якушик В. Типологізація держави // Політологічні читання. - 1995.- №2.

 

39

1. Ярошенко М. Реалізація Конвенції про захист прав і основних свобод людини: проблеми і перспективи // Юридичний вісник України. - 2000.- №9.