ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький національний університет економіки

і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Інститут післядипломної освіти

Кафедра економіки і менеджменту

О.О. Градінарова

ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

науково-методичні рекомендації з вивчення дисципліни

для студентів спеціальності 8.18010018 «Адміністративний менеджмент» денної форми навчання

ДонНУЕТ

Донецьк

2014

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький національний університет економіки

і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Інститут післядипломної освіти

Кафедра економіки і менеджменту

О.О. Градінарова

ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

науково-методичні рекомендації з вивчення дисципліни

для студентів спеціальності 8.18010018 «Адміністративний менеджмент» денної форми навчання

Затверджено

На засіданні кафедри економіки і менеджменту

Протокол № ___ від «___» ___________ 2014 р.

Схвалено навчально-методичною

Радою ДонНУЕТ

Протокол № ___ від «___» ___________ 2014 р.

ДонНУЕТ

Донецьк

2014

УДК

ББК

Г

Рецензенти:

Г.М. Лозікова – канд. екон. наук, доц.

Т.Б. Хлевицька – канд. екон. наук, доц.

Градінарова О.О.

Г        Теорія організації: науково-методичні рекомендації з вивчення дисципліни для студ. спец. 8.18010018 «Адміністративний менеджмент» ден. форми навчання / О.О. Градінарова. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2014. – 100 с.

Методичні рекомендації з вивчення дисципліни «Теорія організації» містять загальні положення, на які необхідно звернути увагу під час вивчення означених тем дисципліни, контрольні питання та засоби діагностики для поточного і підсумкового контролю знань, критерії оцінки знань, рекомендовану літературу, тестові та практичні  завдання до кожної теми.

Призначені для студентів спеціальності 8.18010018 «Адміністративний менеджмент» денної форми навчання, що вивчають курс «Теорія організації»

УДК

ББК

©Градінарова О.О., 2014

©Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2014

ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................ 1

Тема 1. Предмет, методологія, завдання теорії організації...................... 8

Основні поняття..............................................................................................

Рекомендована література.............................................................................

Питання для самоперевірки та обговорення.................................................

Тестові завдання.............................................................................................

Практичні завдання........................................................................................

Тема 2. Загальна характеристика організації......................................... 12

Основні поняття..............................................................................................

Рекомендована література.............................................................................

Питання для самоперевірки та обговорення.................................................

Тестові завдання.............................................................................................

Практичні завдання........................................................................................

Тема 3. Теоретичні засади організації як об’єкта управління................ 1

Основні поняття..............................................................................................

Рекомендована література.............................................................................

Питання для самоперевірки та обговорення.................................................

Тестові завдання.............................................................................................

Практичні завдання........................................................................................

Тема 4. Організація як система................................................................... 1

Основні поняття..............................................................................................

Рекомендована література.............................................................................

Питання для самоперевірки та обговорення.................................................

Тестові завдання.............................................................................................

Практичні завдання........................................................................................

Тема 5. Організаційне проектування.......................................................... 1

Основні поняття..............................................................................................

Рекомендована література.............................................................................

Питання для самоперевірки та обговорення.................................................

Тестові завдання.............................................................................................

Практичні завдання........................................................................................

Тема 6. Структура організації як чинник забезпечення її ефективності 1

Основні поняття..............................................................................................

Рекомендована література.............................................................................

Питання для самоперевірки та обговорення.................................................

Тестові завдання.............................................................................................

Практичні завдання........................................................................................

Тема 7. Організаційна культура................................................................. 1

Основні поняття..............................................................................................

Рекомендована література.............................................................................

Питання для самоперевірки та обговорення.................................................

Тестові завдання.............................................................................................

Практичні завдання........................................................................................

Тема 8. Ефективність діяльності організації: економічні та соціальні аспекти       1

Основні поняття..............................................................................................

Рекомендована література.............................................................................

Питання для самоперевірки та обговорення.................................................

Тестові завдання.............................................................................................

Практичні завдання........................................................................................

Рекомендована тематика індивідуальних навчально-творчих завдань 1

Контрольні питання до екзамену................................................................ 1

Критерії оцінювання студентів.................................................................... 1

Висновки......................................................................................................... 1

Перелік основної й додаткової навчально-методичної літератури........ 1

Вступ

В організаціях переплітаються інтереси окремих особистостей і груп, дисципліна й вільна творчість, тверді нормативні вимоги й реалізація неформальних ініціатив. У кожної організації – від дитячого саду до комерційного банку – своя особливість, своя культура, свої традиції й своя репутація. Однак, незважаючи на величезну розбіжність форм і способів їх існування, в усіх їх є безліч спільних рис, які дозволяють їх об'єднати в єдиний соціальний феномен – організації як спосіб людської діяльності. Не пізнавши їх сутності, не зрозумівши закономірності їх розвитку, не можна а ні управляти ними, а ні використати їх на благо особистості та суспільства в цілому. Адже саме таке завдання ставиться перед менеджерами.

Вивчення дисципліни «Теорія організації» дозволяє зрозуміти основні визначення категорій організації, характеристику її основних змінних як частин цілісної системи, їх ролі в забезпеченні ефективного функціонування організації. Зазначені принципові положення, поряд із загальними вимогами освітнього стандарту, визначили структуру та зміст курсу «Теорія організації» для магістрів спеціальності «Адміністративний менеджмент».

Метою курсу «Теорія організації» є засвоєння студентами теоретико-методологічної бази організаційних систем управління. Одним із основних завдань курсу є озброєння майбутніх фахівців знанням законів, принципів і правил, необхідних для створення сучасного організаційного мислення.

Завдання курсу «Теорія організації» полягають у:

визначенні місця теорії організації в предметній матриці, що виникає на перетині ряду дисциплін: теорія управління, соціологія управління, менеджмент, економічна теорія, соціологія праці, соціологія організацій й ін.;

розкритті специфіки організацій як об'єкту наукового дослідження;

визначенні основних етапів і базових концептуальних підходів до дослідження організацій у рамках історичного розвитку вітчизняної й зарубіжної теорії організації;

характеристиці способів та особливостей взаємодії організацій з різними рівнями їх зовнішнього соціально-економічного оточення;

набуттям студентами навичок аналітичного та емпіричного дослідження організації;

напрацюванні цілісного уявлення про різні аспекти будови й функціонування організації на всіх її рівнях;

формуванні навичок організаційного мислення та корпоративної культури;

систематизації знань, отриманих студентами на інших, суміжних з теорією організації, навчальних курсах.

Відповідно до зазначених вимог курс «Теорія організацій» охоплює наступні теми: предмет, методологія, завдання теорії організації; загальна характеристика організації; теоретичні засади організації як об’єкта управління; організація як система; організаційне проектування; структура організації як чинник забезпечення її ефективності; організаційна культура; ефективність діяльності організації: економічні та соціальні аспекти.

Вивчення курсу ґрунтується як на традиційних формах навчання (лекції, семінарські заняття), так і на сучасних активних формах навчання (дискусії, кейси, самостійні дослідження, аналіз ситуацій тощо). Самостійна робота базується на вивченні рекомендованої основної й додаткової літератури, а також ресурсів Internet.

Підготовка магістрів з адміністративного менеджменту передбачає вивчення дисциплін, які формують професійну і практичну підготовку. Освітньо-професійна програма підготовки магістрів за спеціальністю «Адміністративний менеджмент» передбачає, що майбутні менеджери здійснюватимуть управлінську, організаційно-методичну, діагностичну та інноваційну діяльність при управлінні державними установами та організаціями (на підприємствах виробничої та невиробничої сфери, установах та організаціях, навчальних та наукових закладах, підприємницьких структурах)

Оскільки фахівці з даної галузі стануть керівниками підприємств, державних установ, організацій та їх структурних підрозділів, специфіка курсу для спеціальності полягає в наступному: теорія організації, по-перше виконує системоутворюючу роль стосовно кола суміжних організаційно-управлінських дисциплін. До таких відносяться, з одного боку, різні галузі менеджменту: стратегічний, кадровий, виробничий, фінансовий та ін.; з іншого боку, – соціально орієнтовані дисципліни: організаційна психологія, організаційна поведінка, соціологія та психологія, соціологія й психологія праці та ін.; по-друге, елементи теорії організації сприятимуть формуванню навичок розробки системних концепцій для виявлення та реалізації організаційних резервів вдосконалення систем управління, формуванню вмінь структурувати різні компоненти функціонування організацій, систематизувати види організаційних взаємодій, здійснювати компетентний менеджмент своєї поведінки в організації та впливати на поведінку інших людей; по-третє, дисципліна є однією із фундаментальних елементів наукової бази менеджменту, в межах якої організація постає не тільки інструментом досягнення цілей, але і як об’єкт дослідження, як система, процес та функція управління.

У зв’язку з цим, наукове бачення організації та вміння використати отримані при вивченні дисципліни знання і навички аналізу та управління організаційним розвитком, дозволять майбутнім фахівцям отримати фахову підготовку за спеціальністю «Адміністративний менеджмент».

Методичні рекомендації з вивчення дисципліни «Теорія організації» можуть бути використані для самостійного вивчення теорії організації, закріплення набутих теоретичних знань за допомогою виконання наведених практичних завдань.

Тема 1. Предмет, методологія, завдання теорії організації

1. Теорія організації як наука та її місце в системі наукових знань.
2. Еволюція теорії організації.
3. Основоположні ідеї теорії організації

3.1.                  Ф. Тейлор і наукові основи теорії організації.

3.2.                  Принципи організації А. Файоля.

3.3.                  Бюрократія М. Вебера.

3.4.                  Е. Мейо і хоторнський експеримент.

3.5.                  Д. Макгрегор і теорія XY.

3.6.                  А. Чандлер, Дж. Томсон, П. Лоуренс, Дж. Лорш і дослідження впливу зовнішнього середовища на організацію.

3.7.                  Р. Сайерт, Дж. Марч, Г. Саймон і модель «смітника».

1. Сучасна теорія організації.
2. Моделі теорії організації.

5.1.                  Класична модель.

5.2.                  Бюрократична модель.

5.3.                  Неокласична модель.

5.4.                  Інституційна модель.

5.5.                  Системна модель.

Основні поняття

Теорія організації - це область наукового знання про загальні закономірності, функціонування і розвитку організацій як складних динамічних систем, що мають мету.

Принципи організації - це загальні правила (положення) формування (самоформування) систем в природі і суспільстві, що забезпечують їх впорядкованість і доцільність функціонування.

Об'єкт теорії організації — це регульовані та самоорганізаційні процеси, які відбуваються в суспільних організаційних системах, сукупність організаційних відносин як за вертикаллю, так і за горизонталлю: організація і дезорганізація, субординація і координація, впорядкування та узгодження, тобто взаємодія людей з метою організації спільної діяльності, виробництва матеріальних благ, відтворення самих себе як суб'єктів суспільних змін.

Предмет теорії організації — організаційні відносини, тобто зв'язки і взаємодії між різного роду цілісними утвореннями та їх структурними складовими, а також процеси і дії організуючої та дезорганізуючої спрямованості.

Метод теорії організації — набір теоретико-пізнавальних і логічних принципів та категорій, а також наукового (формально-логічного, математичного, статистичного та власне організаційного) інструментарію для дослідження системи організаційних відносин.

Основоположне завдання теорії організації — вивчення впливу, який здійснюють індивідууми та групи людей на функціонування організації, на зміни, що відбуваються, на забезпечення ефективної цілеспрямованої діяльності й отримання необхідних результатів. Теорія організації покликана використовувати досягнення і досвід низки суміжних наукових дисциплін (психології, соціології, соціальної психології, антропології) для вирішення завдань.

Ситуативний підхід заснований на визнанні того, що в організаційній діяльності не має єдиного правильного шляху. Організація повинна пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Неможливо забезпечити створення таких структур, методів, типів організаційного порядку, які були б ідеально пристосовані до будь-якого часу, цілей, цінностей, ситуації. Кожному типу управлінської ситуації, вирішуваних завдань, зовнішнього середовища відповідають свої оптимальні вимоги до стану організації, стратегія і структура.

Екологічний підхід стверджує, що серед організацій «виживає найбільш пристосована», тобто діє процес природного відбору і заміни організацій.

Підхід до організаційного навчання заснований на визнанні двох видів навчання: першого порядку — по «одинарній петлі» і другого порядку — по «подвійній петлі». Відмінність між цими видами навчання стосовно організації полягає в тому, що навчання по "одинарній петлі" — це звичайне для будь-якої організації обов'язкове навчання персоналу, воно підвищує здатність організації досягати поставлених цілей, а навчання по "подвійній петлі" — це організований і свідомо керований процес самонавчання в організації, який зумовлює повне переосмислення досвіду організації (переоцінку її організаційних цілей, цінностей, переконань) та її навчання за допомогою цього процесу.

Рекомендована література

1. Монастирський Г.Л. Теорія організації: навч. посіб. / Г.Л. Монастирський. - К.: Знання, 2008. - 319 с.
2. Колосов А. М.  Теорія організації: навч. посіб. / А. М. Колосов, Н. В. Прус. - Луганськ: Елтон-2, 2014. - 212 с.
3. Колосов А.М. Організаційна поведінка підприємства в умовах мінливого середовища (150 питань теорії і практики організації): [монографія]. — Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. — 344с.
4. Бояринова К.О. Інноваційність функціонування підприємства в теоріях організації / К.О. Бояринова // Вісник НТУ «ХПІ», 2013. - №45(1018). – С. 8-14.
5. Абибуллаев М.С. Прикладные аспекты эволюционной теории экономики / М.С. Абибуллаев // Экономика Крыма, 2008. - № 23. – С. 32-35.
6. Клейнер Г.Б. Развитие теории экономических систем и ее применение в корпоративном и стратегическом управлении / Г.Б. Клейнер. – М.: ЦЭМИ РАН, 2010. – 69 с.

Питання длясамоперевіркита обговореннядо теми

1. У чому полягає роль організації в розвитку суспільства?

2. Визначте місце теорії організації в системі наукових знань.

3. Назвіть об'єкт і предмет теорії організації.

4. Охарактеризуйте методи пізнання, які використовує теорія організації?

5. Які функції виконує теорія організації?

6. Назвіть основні етапи еволюції теорії організації. Яка між ними відмінність?

7. Назвіть основні напрями розвитку теорії організації. Які особливості властиві кожній науковій школі в розвитку теорії організації?

8. Охарактеризуйте принципи організації А. Файоля. Що таке «місток» Файоля?

9. Який зміст бюрократичного підходу М. Вебера?

10. Які висновки дозволили зробити Е. Мейо результати проведення Хоторнських експериментів?

11. Що таке «цілеспрямовані» організації Ч. Вернарда?

12. Охарактеризуйте теорію ХY Д. Макгрегора.

13. Який зміст моделі «смітника» Р. Сайерта?

14. Охарактеризуйте напрямки сучасної теорії організації.

15. Які основні положення класичної моделі теорії організації?

16. У чому полягає неокласична модель теорії організації?

17. Назвіть характерні риси інституційної моделі теорії організації.

18. Визначте умови, які зумовили виникнення системної моделі теорії організації.

Тестові завдання

1. Досліджувані аспекти теорії організації:

а) суб'єкти та об'єкти управління, мотивація, прийняття рішень, керівництво, методи, закономірності, принципи, функції;

б) особистість, поведінка, ставлення до праці, навчання, мотивація, задоволеність;

в) групова динаміка, ролі, статус, влада, організаційна культура;

г) сутність організацій, типи, цілі, місія, середа, структура, комунікації, механізм функціонування, адаптація, динаміка організації.

2. Організація - це...

а) свідомо координоване соціальне утворення з визначеними межами, що функціонує на відносно постійній основі для досягнення загальних цілей;

б) група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей;

в) наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти значимої для всіх мети;

3. Кожна організація має певні риси. До них можна віднести:

а) комплексність;

б) формалізацію;

в) співвідношення централізації і децентралізації;

г) абстрактність.

4. За цільовим призначенням виділяють організації:

а) наукові та виробничі;

б) виробництво продукції, надання послуг; виконання робіт;

в) комерційні та некомерційні;

г) формальні і неформальні.

5. Для організацій характерний цілий комплекс ознак, які відрізняють їх від інших різновидів груп і соціальних утворень:

а) наявність сукупності цілей; технологічність;

б) спільна діяльність; управління;

в) особлива система організаційних відносин;

г) культура організації.

6. Завданням теорії організації є:

а) вивчення впливу, який чинять індивідууми і групи людей на функціонування організації і на забезпечення необхідних результатів;

б) організаційні відносини, тобто зв'язки та взаємодія між різного роду цілісними утвореннями та їх структурними складовими, а також процеси та дії організуючою і дезорганізуючої спрямованості;

в) упорядкована діяльність з досягнення певної мети;

г) сутність організацій, типи, цілі, місія, середа, структура, комунікації, механізм функціонування, адаптація, динаміка організації.

7. Принцип інгресії звучить так:

а) всяке з'єднання комплексів відбувається через загальні ланки, що утворюють ланцюговий зв'язок;

б) узагальнюється все корисне і відмітається все марне, тобто фундаментальний принцип організації;

в) утворення ланцюгового зв'язку здійснюється шляхом входження посередніх комплексів між організованими, наприклад, потокова лінія - машини, що працюють в єдиному ритмі;

г) кожна організація проходить у своєму розвитку такі фази життєвого циклу: становлення, розквіт, згасання.

8. Принцип ланцюгового зв’язку говорить, що:

а) утворення ланцюгового зв'язку здійснюється шляхом входження посередніх комплексів між організованими, наприклад, потокова лінія - машини, що працюють в єдиному ритмі;

б) всяке з'єднання комплексів відбувається через загальні ланки, що утворюють ланцюговий зв'язок;

в) узагальнюється все корисне і відмітається все марне, тобто фундаментальний принцип організації;

г) кожна організація проходить у своєму розвитку такі фази життєвого циклу: становлення, розквіт, згасання.

9. Закон самозбереження звучить:

а) кожна матеріальна система (живий організм, соціальна організація та ін.) прагне налаштуватися на найбільш економний режим функціонування в результаті постійної зміни своєї структури або функцій;

б) кожна матеріальна система (організація, колектив, сім'я) прагне зберегти себе (вижити) і використовує для цього весь свій потенціал (ресурс)

в) кожна матеріальна система прагне зберегти у своїй структурі всі необхідні елементи, що знаходяться в заданій співвідносності або в заданому підпорядкуванні;

г) чим більшою інформацією про внутрішнє і зовнішнє середовище володіє організація, тим більша ймовірність її стійкого функціонування (самозбереження).

1. 10.           Біологічна самоорганізація як процес являє собою:

а) дії, засновані на генетичній програмі збереження виду і покликані забезпечити соматичну (тілесну) побудову об'єкту;

б) автоматичну зміну програми дії при зміні властивостей керованого об'єкта, мети управління або параметрів навколишнього середовища;

в) діяльності з гармонізації суспільних відносин, що включає дії зі зміни пріоритетів потреб та інтересів, ціннісних установок, мотивів і цілей;

г) відрізок еволюційного шляху від точки біфуркації до необхідного фіналу.

11. Цілеспрямовані організації - це організації, що

а) володіють властивістю формувати для себе цілі діяльності та змінювати їх на підставі досягнутих результатів, власної еволюції і зміни зовнішнього середовища;

б) мають єдину і незмінну головну мету, носять тимчасовий характер;

в) поведінка яких визначається заданою системою цінностей;

г) діють відповідно до чітко сформульованих і заданих системою більш високого рівня цілей, які здатні змінюватися.

12. Типологія організації дозволяє:

а) систематизувати об'єкт, зосередитися на особливостях, подібності і відмінності організацій за різними параметрами (цілі, структура, функції);

б) встановити спільність проблем і типізувати їх для різних організацій, щоб одні організації могли користуватися методами вирішення проблем, застосовуваними в інших;

в) дати характеристику суспільства з організаційної точки зору, яка може використовуватися при аналізі можливих змін у структурі суспільства;

г) всі відповіді вірні.

13. Відкриті системи - це системи,

а) у яких немає обміну із зовнішнім середовищем;

б) які обмінюються із зовнішнім середовищем речовиною, енергією та інформацією;

в) в яких процеси протікають у часі безперервно і відбуваються тільки в дискретні моменти часу;

г) функціонують в умовах початкової невизначеності і змінюються у зовнішніх умовах.

14. Абстрактні організації - це

а) вироби, обладнання, машини і взагалі системи з природних і штучних об'єктів;

б) моделі реальних об'єктів (мови, системи числення, ідеї, плани, гіпотези і поняття, алгоритми та комп'ютерні програми, математичні моделі, системи наук);

в) системи, які виражають принципову ідею або зразкову дійсність - зразковий варіант наявної або проектованої системи;

г) не існують в дійсності, модельні або розумові уявлення реальних об'єктів, явищ, процесів.

15. Множинність - основний принцип системного підходу, який означає:

а) наявність безлічі елементів, розташованих на основі підпорядкування елементів нижчого рівня елементам вищого рівня;

б) розгляд одночасно системи як єдиного цілого і в той же час як підсистеми для вищих рівнів;

в) використання безлічі кібернетичних, економічних та математичних моделей для опису окремих елементів і системи в цілому;

г) властивість об'єкту володіти всіма ознаками системи.

Альтернативні тестові завдання (відповідь так / ні)

1. Організація дуже складний механізм, у неї є свій вигляд, культура, традиції, репутація.

2. Організацією можна назвати не тільки двох або більше людей, але й одну людину, яка займається будь-якою діяльністю.

3. Організація - це не різновид соціальних систем, а об'єднання людей, які спільно реалізують деяку загальну мету і діють на основі певних принципів і правил.

4. Теорія організації бере початок з багатьох наук і є базою для більш складних теорій.

5. Організації мають певні властивості, рис та ознак, характерні для цього виду соціальних систем.

6. До ознак організації можна віднести: формалізацію, спільну діяльність, формалізацію.

7. За критерієм формалізації виділяють наступні види організацій: формальні і неформальні.

8. Закон - це об'єктивно існуючий стійкий зв'язок між явищами і їх причинами.

9. Принцип - це відображення об'єктивних і стійких зв'язків, що проявляються  у природі, суспільстві і людському мисленні.

10. Існує 5 фундаментальних принципів організації: принцип інгресії; принцип ланцюгового зв'язку; принцип підбору (відбору); принцип рухомої рівноваги; принцип слабкої ланки.

Практичні завдання

Завдання 1. Створити особистий словник основних термінів теорії організації в електронній формі з посиланнями на джерела визначень термінів.

Завдання 2. Описати приклади застосування моделей теорії організації в практиці українських та світових організацій.

Завдання 3. Теорія організації покликана використовувати досягнення і відомості низки суміжних наукових дисциплін (психології, соціології, соціальної психології, антропології) для вирішення завдань. Вивчить теоретичні передумови окресленого питання і на їх основі заповніть блоки 1-9, які визначають зв'язок теорії організації з аспектами суміжних дисциплін (рис. 1.1).

Теоретичні передумови виконання завдання: основоположне завдання теорії організації — вивчення впливу, який здійснюють індивідууми та групи людей на функціонування організації, на зміни, що відбуваються в ній, на забезпечення ефективної цілеспрямованої діяльності й отримання необхідних результатів.

Внесок психології в теорію організації полягає у вивченні і прогнозуванні поведінки індивідуума, визначенні можливостей зміни поведінки людей. Психологія визначає умови, що заважають або сприяють раціональним діям та вчинкам людей. Останнім часом розширилася база саме тих психологічних досліджень, які безпосередньо пов'язані з поведінкою людини в організації. Йдеться про прийоми сприйняття, навчання і тренування, виявлення потреб та розробку мотиваційних методів, ступінь задоволеності роботою, психологічні аспекти процесів ухвалення рішень, оцінку вчинків і позицій людей, природу підприємництва.

Дослідження у сфері соціології удосконалюють методологічні основи теорії організації за рахунок вивчення соціальних систем, де індивідууми виконують свої ролі та вступають у певні відносини між собою. Принципово важливим є вивчення групової поведінки, особливо у формальних й складних організаціях. Актуальними стають соціологічні висновки та рекомендації, що стосуються групової динаміки, процесів соціалізації, організаційної структури, бюрократії, комунікацій, статусу і влади. Особливий внесок соціології зумовлений вивченням природи соціальних конфліктів (і насамперед між особових конфліктів) між малими, середніми та великими соціальними групами. Для теорії організації великого наукового значення набувають вивчення мотивації людської діяльності, місця і ролі людини в соціальних та технічних системах, аналіз чинників соціальної активності та соціальної патології, моделювання соціальної значимості діяльності людини, дослідження її соціальних можливостей, очікувань, обмежень, соціальних переміщень, мобільності, ідентифікації.

На питання, що виникають у процесі функціонування організації, а саме, як індивідууми поводяться в груповій діяльності, чому вони поводяться так, а не інакше, дає відповіді порівняно нова наукова дисципліна — соціальна психологія. При вивченні міжособової поведінки головним орієнтиром є те, як відбуваються зміни, в яких формах вони здійснюються та як долаються бар'єри їх сприйняття. Виняткову важливість для організацій мають дослідження, присвячені оцінці й аналізу зміни позицій, форм комунікацій та шляхів задоволення індивідуальних потреб.

Внесок антропології в теорію організації визначається тим, що ця сфера знань серед інших проблем вивчає функцію культури суспільства, тобто своєрідний механізм відбору цінностей та норм минулого, трансляції їх теперішнім поколінням, що озброюються певними стереотипами свідомості та поведінки. У теорії організації важливо враховувати характер та ступінь впливу вказаних чинників на формування пріоритетів людей і їх поведінку в організаціях.

Рис. 1.1. Система наук про організацію

Зв'язок теорії організації з економічною наукою полягає в об'єктивній потребі формувати цілі і стратегію організацій як основи для їх побудови, забезпеченні внутрішніх і зовнішніх взаємодій. Дослідження відносин власності, ринкового і державного регулювання, макро- і мікроекономічних аспектів функціонування суб'єктів господарювання, проблем ефективності та її вимірників, методів економічного стимулювання мають безпосереднє відношення до орієнтації організацій.

Важливим є зв'язок теорії організації з юридичною наукою, що вивчає право як систему соціальних норм. Безпосередній вплив на формування ключових розділів теорії організації здійснюють такі галузі юридичної науки, як цивільне, трудове та господарське право. Це стосується і адміністративного права, що регулює суспільні відносини, які виникають у процесі організації державного управління і здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності. Особливо слід виділити корпоративне право — сукупність юридичних норм, що регулюють правовий статус, порядок створення та діяльності господарських товариств. У організаційній діяльності велику роль відіграють системи правил, що встановлюються власником або адміністрацією організації та регулюють різні внутрішньо-організаційні відносини. Сукупність соціальних регуляторів, що мають відповідну законодавчу форму та забезпечують юридичну регламентацію суспільних відносин, створює необхідні передумови для ефективного функціонування організацій.

Особливе місце посідають сучасні інформаційні системи, що зв'язують воєдино всі процеси функціонування організацій і власне управлінської діяльності, а також інформатика як наука, що вивчає закони, закономірності, методи, способи та засоби реалізації інформаційних процесів у цих системах. Організації мають бути структуровані так, щоб максимізувати спроможність системи управління з обробки та передачі необхідної інформації, досягти необхідної оперативності ухвалення, реалізації та контролю управлінських рішень. Організації повинні забезпечити оперативне отримання необхідної інформації як керівниками, так і виконавцями. Розвиток сучасних інформаційних систем відбувається швидкими темпами за рахунок широкого впровадження нових інформаційних технологій, розвитку комп'ютерних мереж та телекомунікацій.

Завдання 4. Розкрийте кожен з етапів еволюції теорії організації за наведеною схемою:

Рис. 1.2. Етапи розвитку теорії організації

Тема 2. Загальна характеристика організації

1. Організація як універсальна категорія: основні підходи
2. Генезис організації
3. Властивості організації
4. Часткові та ситуативні принципи організації
5. Система законів організації

5.1. Загальні закони організації

5.2. Часткові закони організації

5.3. Специфічні закони організації

Основні поняття

Організація - 1) об'єднання людей, які спільно реалізують якусь програму і діють на основі певних принципів і правил; одна з функцій менеджменту, що полягає в упорядкуванні діяльності людей шляхом встановлення регламентів, нормативів, дисциплінарних вимог і відповідальності; 2) властивості матеріальних і абстрактних об'єктів виявляти взаємозалежну поведінку частин у рамках цілого. Організація виступає не тільки як властивість всього сущого, але як деяка впорядкованість змісту, впорядкованість системи відповідно до системоутворюючих факторів; 3) об'єднання людей для досягнення спільних цілей; 4) внутрішня упорядкованість, узгодженість, взаємодія частин цілого, обумовлені його будовою; 5) сукупність цілеспрямованих дій, що ведуть до утворення необхідних зв'язків; 6) будова, взаємозв'язок складових; 7) подання про модель пристрою об'єктивних, суб'єктивних, змішаних процесів або систем у матеріальному, інтелектуальному та змішаному вираженні.

Закономірність - суттєвий зв'язок між явищами і результатами, у вигляді характерної тенденції, традиції (як результат певної функціональної діяльності), що повторюється.

Закон - 1) спосіб вираження стійкості зв'язків і відносин між предметами і явищами, а також стійкість структури організації самих цих предметів і явищ; 2) відображення об'єктивних і стійких зв'язків, що виявляються в природі, суспільстві, людському мисленні; 3) істотний вираз необхідного зв'язку явищ внутрішнього зв'язку між причиною і наслідком; 4) необхідне, істотне, стійке, повторюване відношення між явищами у природі і суспільстві (існують загальні, часткові, специфічні, або приватні). У законі, як правило, проявляється цілий ряд закономірностей.

Закони:

єдності - аналіз і синтез здійснюються на єдиній основі;

інформатизації - рівень організації визначається рівнем інформатизації,

ітерації - чим більше складових, тим складніше організація;

композиції - метою приватного є підцілі спільного;

онтогенезу - виникнення, становлення і розвиток організації змінюється стагнацією, розпадом і ліквідацією;

самозбереження - будь-яка організація пріоритетно прагне до самозбереження;

синергії - властивості організації більше суми якостей її складових;

відповідності - властивості організації відповідають якостям її складових;

формації - форма організації визначається будовою її зв'язків.

Онтогенез - відображення існування організації стадіями виникнення, становлення, розвитку, стагнації, розпаду та ліквідації.

Принцип - найбільш загальне правило діяльності, яке забезпечує його правильність, але не гарантує його однозначність і успіх; вихідний момент, опора на теоретичні положення (обґрунтування) і результат, що випливає із законів організації. Найпростіший «важіль» використання законів у вигляді вимог.

Принципи:

адекватності впливу - зміст дій, що обумовлюється станом організацій;

загального зв'язку - система виступає як прояв універсальної взаємодії всіх предметів і явищ;

головної ланки - адекватність формування та функціонування організації визначається її універсальністю;

дерева мети - постановка і досягнення мети будується в логічній послідовності: приватна - локальна - оперативна - тактична - стратегічна - глобальна;

єдності форми і змісту - співвідношення форми і змісту визначає якості організації;

ієрархічності - розвиток і керованість організації забезпечуються її ієрархічністю;

компенсації протидії - адекватна організація компенсує протидію, що об'єктивно виникає;

конструктивності - внутрішня стійкість організації забезпечується її конструкцією;

лінійності та функціональності - зв'язки організації мають лінійно-функціональну спеціалізацію;

необхідної різноманітності - адекватність організації забезпечується різноманітністю її складових;

необхідності і достатності - кількість і різноманітність складових організації має бути оптимальним;

безперервності і ритмічності - самодостатня ефективна організація здійснюється безперервно і ритмічно;

нормативності - будь-яка система може бути зрозуміла тільки в тому випадку, якщо вона буде порівнюватися з деякою нормативною системою.

зворотного зв'язку - зворотний зв'язок об'єднує організацію;

оперативності і гнучкості - адекватність взаємодії в організації визначається оперативністю і гнучкістю;

оптимальної ланковості - адекватність організації забезпечується оптимальним співвідношенням її ланок;

оптимальності - будь-яка система може бути приведена в стан найкращого її функціонування з точки зору деякого критерію;

паралельності і послідовності - функціонування і розвиток організації здійснюється паралельно-послідовно;

перманентності визначення мети - розробка, постановка і коректування цілі здійснюються безперервно в режимі супроводу її досягнення;

первинності мети - мета суб'єктивної організації первинна;

розвитку - всі системи знаходяться в розвитку, проходять етапи виникнення, становлення, зрілості і низхідного розвитку;

розділення і кооперації - основою існування і розвитку організації є поділ і кооперація функцій;

розподілу та спеціалізації - основою побудови організації є розподіл і спеціалізація функцій;

резервування і дублювання - ефективність організації забезпечується балансом резервування і дублювання;

системності - будь-яка організація представляється сукупністю взаємопов'язаних елементів; розгляд об'єктів як системи, тобто як цілісності, яка зводиться до сукупності елементів і зв'язків;

стратегічного планування - ефективна постановка досягнення мети ґрунтується на пріоритетному плануванні перспектив розвитку організації;

толерантності - існування організації визначається стійкістю до зовнішніх впливів;

універсальності - адекватність формування та функціонування організації визначається її універсальністю;

управління - найбільш загальне правило управлінської діяльності, що володіє здатністю регулювати управлінську діяльність;

формалізації - будь-яка система з більшою чи меншою коректністю може бути представлена формальними моделями, у тому числі формально - логічними, математичними, кібернетичними та ін.;

цільової адаптації - проблеми, завдання, рішення, результати та інші складові організації адаптуються до цілей;

визначення мети - будь-яка система прагне до певного кращого для неї стану, який виступає в якості мети системи;

цілісності - розгляд будь-якого об'єкта, системи з точки зору внутрішньої єдності, відокремленості від навколишнього середовища;

елементарізма - система являє собою сукупність взаємопов'язаних елементарних складових.

Властивості - 1) сукупність проявів, що відображають загальні, характерні і специфічні риси організації; 2) характеристика, притаманна речам і явищам, що дозволяє відрізняти або ототожнювати їх.

Емерджентність - 1) наявність у системі таких властивостей, яких немає у її окремих елементів, незвідність системи до властивостей елементів системи, 2) оперативна мобілізація принципово нових якостей.

Рекомендована література

1. Монастирський Г.Л. Теорія організації: навч. посіб. / Г.Л. Монастирський. - К.: Знання, 2008. - 319 с.
2. Горбатенко Ю.В.. Генезис наукової думки про сутність та особливість функціонування виробничо-господарських систем / Ю. В. Горбатенко       //    Економіка   і    організація

                              управління, 2012. - №2(12). – С. 113-120.

1. Щокін Г.В. Закони соціального розвитку і управління / Г.В. Щокін; Міжрегіональна академія управління персоналом. – К.: МАУП, 2006. – 192 с.
2. Подлесных В.И. Новые подходы и методы обеспечения устойчивого развития предпринимательских структур (теория организации, самоорганизации и управления) [монография] / В.И. Подлесных, Н.В. Кузнецов, О.Г. Тихомирова. – М.: ИНФРА-М, 2011. – 304 с.
3. Просалова В.С. Генезис форм и методов стратегического управления / В.С. Просалова, О.М. Смольянинова // Экономика и управление. – 2011. - №6. – с. 70-73.
4. Тогунов И.А. Новое в теории организации: фрактально-фасеточные модели [монография] / И.А. Тогунов. – Владимир.: Собор, 2009. – 136 с.
5. Бурганова Л.Л. Теория управления: учебн. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2009. – 138 с.

Питання длясамоперевіркита обговореннядо теми

1. Дайте визначення поняття «організація» Чому організацію називають універсальною?

2. Які є підходи до розуміння організації?

3. Що таке генезис організації? Назвіть його основні положення.

4. Що є первинним: організація як система чи організація як процес?

5. Що таке властивості організації? Назвіть основні властивості організації.

6. Назвіть специфічні властивості організації,

7. Які є загальні принципи організації та яка їх роль в управлінні організацією?

8. Дайте характеристику часткових і ситуативних принципів організації.

9. Як проявляється принцип відповідності цілей та ресурсів організації?

10. Як формулюється закон синергії? Охарактеризуйте його зміст.

11. Назвіть основні показники ефекту синергії.

12. Сформулюйте закон розвитку організації.

13. Як виявляється закон самозбереження в різних системах — соціальних та біологічних?

14. Які параметри впливають на рівень самозбереження організації?

15. У чому сутність часткових законів організації?

16. Назвіть специфічні закони організації та розкрийте їх зміст.

17. Охарактеризуйте зміст закону інформованості-впорядкованості.

Тестові завдання

1. Роль законів у теорії організації та діяльності організацій:

а) вони утворюють теоретичний фундамент;

б) сприяють переходу від емпіричного підходу до професійного;

в) дозволяють правильно оцінити виникаючу ситуацію, аналізувати зарубіжний досвід;

                                  г) всі відповіді вірні.

2. До законів функціонування (статики) організації відносять:

а) закон композиції;

б) закон пропорційності;

в) закон найменших;

г) закон єдності аналізу та синтезу.

3. До законів розвитку (динаміки) організації відносять:

а) закон онтогенезу (перетворення); закон єдності аналізу та синтезу;

б) закон синергії; закон самозбереження;

в) закон інформованості - впорядкованості;

г) закон найменших; закон пропорційності; закон композиції.

4. Закон найменших означає:

а) сумарна стійкість комплексу по відношенню до даного середовища є, очевидно, складний результат різних частин цього комплексу по відношенню до спрямованих на них впливів;

б) кожна організація проходить у своєму розвитку такі фази життєвого циклу: становлення, розквіт, згасання;

в) кожна матеріальна система прагне зберегти у своїй структурі всі необхідні елементи, що знаходяться в заданій співвідносності або в заданому підпорядкуванні;

г) для будь-якої організації існує такий набір елементів, при якому її потенціал завжди буде або істотно більше простої суми потенціалів вхідних у неї елементів, або істотно менше.

5. Закон єдності аналізу і синтезу звучить:

а) кожна матеріальна система (живий організм, соціальна організація та ін.) прагне налаштуватися на найбільш економний режим функціонування в результаті постійної зміни своєї структури або функцій;

б) кожна організація проходить у своєму розвитку такі фази життєвого циклу: становлення, розквіт, згасання;

в) кожна матеріальна система прагне зберегти у своїй структурі всі необхідні елементи, що знаходяться в заданій співвідносності або в заданому підпорядкуванні;

г) чим більшою інформацією про внутрішнє і зовнішнє середовище володіє організація, тим більша ймовірність її стійкого функціонування (самозбереження).

6. За ступенем універсальності виділяють принципи:

а) універсальні; специфічні;

б) наукові і буденні;

в) ситуаційні;

г) важливі, основоположні, другорядні.

7. За масштабом дії виділяють принципи:

а) діючі тільки в окремих елементах системи (принцип індивідуальної роботи);

б) між елементами системи всередині підприємства (принцип корелятивного зв'язку суб'єкта та об'єкта управління, принцип зворотного зв'язку);

в) між системами (між підприємствами, галузями народного господарства);

г) ситуаційні, важливі, наукові.

8. Принцип ланцюгового зв’язку говорить:

а) утворення ланцюгового зв'язку здійснюється шляхом входження посередніх комплексів між організованими, наприклад, потокова лінія - машини, що працюють в єдиному ритмі;

б) всяке з'єднання комплексів відбувається через загальні ланки, що утворюють ланцюговий зв'язок;

в) фундаментальний принцип організації, тобто узагальнюється все корисне і відмітається все марне;

г) всі відповіді вірні.

9. За критерієм формалізації виділяють організації :

а) наукові та виробничі;

б) приватні; муніципальні; державні;

в) комерційні та некомерційні;

г) формальні і неформальні.

10. Принцип рухомої рівноваги означає:

а) утворення ланцюгового зв'язку здійснюється шляхом входження посередніх комплексів між організованими, наприклад, потокова лінія - машини, що працюють в єдиному ритмі;

б) всяке з'єднання комплексів відбувається через загальні ланки, що утворюють ланцюговий зв'язок;

в) фундаментальний принцип організації, тобто узагальнюється все корисне і відмітається все марне;

г) об'єкт, віддаючи свої сили, і енергію може далі також функціонувати; організаційні форми ніколи не зберігаються в простому і чистому вигляді.

Тестові завдання на відновлення відповідності частин

Зіставте назву принципу з його визначенням

Зіставте назву закону з його визначенням

Практичні завдання

Завдання 1. Підготувати бібліографічний огляд навчально-методичної, наукової монографічної та періодичної літератури з питань теми.

Завдання 2. Поповнити особистий словник в електронній формі основними термінами щодо джерел та базових законів теорії організації (основні ідеї, представники, сучасна оцінка) та представити в табличній формі.

Завдання 3. Наведіть практичні приклади складових представленого в цій темі спектра різноманітних проявів організацій, з якими ви безпосередньо зустрічалися.

Завдання 4. Проаналізуйте логіку постановки та вирішення трьох основних положень генезису організації використовуючи запропоновану схему (рис. 2.1).

Теоретичні передумови виконання завдання: дослідження будь-якого об'єкта, виокремлення та вивчення вибраного предмета традиційно передбачає з'ясування його природи як феномену виникнення або створення. Саме у з'ясуванні його причин та чинників приховано багато положень, що визначають не тільки появу об'єкта, який вивчається, але і ще більшою мірою сутність та зміст подальших метаморфоз становлення й розвитку. Вся навколишня реальність, незалежно від матеріалістичного або ідеалістичного підходу, була спочатку заснована на організації. Вона є імовірнісною, матеріально-інтелектуальною системою як складний та поліобразний продукт виникнення, становлення, розвитку та вдосконалення, отриманий у результаті сукупності об'єктивних, суб'єктивних або змішаних процесів.

Досліджуючи генезис організації (рис. 2.1) як систему знань, уявлень про її виникнення чи створення, необхідно насамперед отримати переконливу відповідь на питання: що є первинним в організації — процес чи система.

Перше положення генезису організації: система є результатом процесу її організації, але не кожен процес завершується створенням системи. Тобто первинним в організації є процес.

Рис. 2.1. Генезис організації

Сутність цього положення полягає в тому, що організація як процес первинна, а організація як система — вторинна, оскільки завжди є результатом певного процесу організації. Такий логічно обґрунтований висновок зумовив подальший підхід до аналізу та побудови основних конструкцій теорії організації з позицій процесу над системою.

Наступне важливе питання дослідження генезису організації — з'ясування обставин її виникнення, становлення та розвитку як процесу, оскільки його первинність вже визначена. Це обумовлює і актуалізує друге положення генезису організації: яка природа процесу організації.

Теоретично організація як процес може мати об'єктивний і суб'єктивний характер та призводити до відповідних результатів. Крім того, з розвитком цивілізації велика кількість реальних процесів організації неминуче набуває змішаного характеру. Насамперед, він виявляється в діях людини на об'єктивну організацію, що розширюється, та здійснюється в широкому спектрі від генного до космічного рівня.

Друге положення генезису - організація має подвійну об'єктивно-суб'єктивну природу, що зумовлює її виникнення, становлення і розвиток.

У будь-якому об'єднанні або роз'єднанні, якщо їх розглядати з позицій процесуального аналізу організації, рано чи пізно виникає порівняння, зіставлення, співвідношення елементів. Це дає відповідь на третє питання генезису організації: як формується співвідношення між об'єктивною і суб'єктивною організацією. Насправді далеко не всі процеси, а значить і системи організації сучасного всесвіту, виникли або могли б виникнути, розвиватися та удосконалюватися об'єктивно, випадково, без цілеспрямованої участі певного суб'єкта. Значна кількість найрізноманітніших процесів та систем у навколишньому світі так чи інакше ґрунтується на суб'єктивній природі, стає її опосередкованим або безпосереднім продуктом, наприклад інтелектуальним.

Сприйняття, розуміння та застосування отриманих людиною знань про навколишній світ здійснюється на основі її суб'єктивного уявлення про організацію процесів, що відбуваються в ньому. Причому організаційні моделі такого уявлення, елементи і зв'язки їх організації настільки різноманітні, наскільки різноманітна свідомість різних суб'єктів пізнання. Це важливо розуміти і враховувати, оскільки, всі цілеспрямовані та випадкові впливи людини на те, що оточує, ґрунтуються на її конкретному, суб'єктивному уявленні про загальну організацію.

Трете положення генезису організацій є логічною послідовністю виникнення, становлення і розвитку об'єктивних, суб'єктивних та змішаних взаємозв'язків у матеріальному, інтелектуальному та змішаному проявах.

Така багатофакторна модель комплексно відображає загальну послідовність, зміст та логіку побудови взаємозв'язку основних рівнів виникнення, становлення і розвитку організації.

Склад і зміст такої основоположної послідовності становлення і розвитку всіх проявів організації є достатньо детермінованим ланцюжком визначальних елементів і зв'язків.

Завдання 5. Проведіть власну систематизацію принципів організації у вигляді схеми наведеної на рис. 2.2, проведіть лінії процесів взаємодії.

Рис. 2.2. Система принципів організації

Тема 3. Теоретичні засади організації як об’єкта управління

1. Організація і управління
2. Система управління організацією
3. Технології управління організацією: теоретичні засади

Основні поняття

Управління - елемент, функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), що забезпечують збереження їх певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію їх програм та цілей.

Система управління організацією включає сукупність усіх служб організації, всіх підсистем та комунікацій між ними, а також процесів, що забезпечують її функціонування.

Управління організацією — це безперервний процес впливу на продуктивність працівника, групи або організації в цілому з метою досягнення найкращих результатів з позиції поставленої мети.

Менеджмент організації — напрям наукових досліджень, що формує теоретичні засади та практичні пропозиції щодо ефективного управління розвитком організації;

Стратегічне управління - формування цілісної системи вироблення та реалізації стратегії розвитку організації на основі визначення довгострокових пріоритетів.

Фінансовий менеджмент організації - управління фінансовими ресурсами організації та фінансовими відносинами, які виникають у процесі їх руху.

Організаційний маркетинг - комплексна система одержання інформації про стан певних підсистем організації та зовнішнього середовища, забезпечення просування організації в умовах напруженої конкуренції на основі реалізації конкурентних переваг.

Проектний менеджмент – забезпечення комплексного розвитку організації як складної системи проектів з конкретними цілями, ресурсами і часовими межами

Організаційна логістика - управління рухом матеріальних, фінансових та інформаційних потоків в організації.

Кадровий менеджмент - формування адекватної системи управління кадровим забезпеченням організації на основі врахування пріоритетності людського фактора в процесі реалізації цілей її розвитку.

Ризик-менеджмент - зменшення чи усунення впливу зовнішніх та внутрішніх ризиків розвитку організації в умовах невизначеності.

Антикризове управління - згладжування циклічних коливань розвитку організаційної системи з метою попередження кризових ситуацій.

Ситуаційне управління організацією - застосування інструментів менеджменту організації з урахуванням характеристик конкретної організації та стану зовнішнього середовища

Рекомендована література

1. Монастирський Г.Л. Теорія організації: навч. посіб. / Г.Л. Монастирський. - К.: Знання, 2008. - 319 с.
2. Граждан В.Д. Теория управления: учебн. пособ. / В.Д. Граждан. – М.: Гардарика, 2006. – 416 с.
3. Андрушків Б.М. Основи менеджменту: підручник / Б.М. Андрушків, О.Є. Кузмін. – Львів: Світ, 2005. – 294 с.
4. Беляев А.А. Системология организации: учебник / А.А. Беляев, В.М. Коротков. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 240 с.
5. Гибсон Дж. Л. Организации: поведение, структура, процессы / Дж.Л. Гибсон, Д.М. Иванцевич, Д. Х.-мл. Доннелли. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 482 с.
6. Кожухар В.М. Основы теории организации: учебн. пособ. / В.М. Кожухар. – М.: Изд-торговая корпорация «Дашков и К», 2006. – 184 с.
7. Колокиева М.В. Теория организации в вопросах и ответах: учеб. пособ. / М.В. Колокиева. – М.: Проспект, 2006. – 280 с.
8. Коренченко Р.А. Общая теория организации: учебник для вузов / Р.А. Коренченко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 286 с.

Питання длясамоперевіркита обговореннядо теми

1. Охарактеризуйте співвідношення понять «організація» та «управління».

2. Яку роль відіграє управління всередині організації?

3. Чи потрібно управляти процесом взаємодії організації з зовнішнім оточенням?

4. Охарактеризуйте процес здійснення управління організацією.

5. Що таке система управління організацією? Назвіть її елементи.

6. Які елементи в організації є об'єктом управлінської діяльності?

7. Хто є суб'єктом управлінської діяльності та які ролі він виконує в організації?

8. Назвіть принципи, що характеризують організацію як керовану систему.

9. Що таке менеджмент організації? Назвіть елементи його спеціального економічного інструментарію.

Тестові завдання

1. 1.                Під парадигмою в філософії науки розуміють:

а) дії, засновані на генетичній програмі збереження виду;

б) певну сукупність загальноприйнятих у науковому співтоваристві ідей і методів (зразків) наукового дослідження;

в) автоматичну зміну програми дії при зміні властивостей керованого об'єкта, мети управління або параметрів навколишнього середовища;

г) сумарну стійкість комплексу по відношенню до даного середовища.

1. 2.                Роль самоорганізації та самоврядування полягає в тому, що вони:

а) компенсують неохоплені галузі управління в разі недостатнього професійного управління;

б) ініціюють розвиток штучного (формального) управління та організації.

в) працюють в єдиному ритмі;

г) знаходяться в заданій співвідносності або в підпорядкуванні.

1. 3.                Виділяють такі види самоорганізації:

а) технічна;

б) біологічна і соціальна;

в) комерційні та некомерційні;

г) формальні і неформальні.

1. 4.                Технічна самоорганізація як процес являє собою:

а) дії, засновані на генетичній програмі збереження виду і покликані забезпечити соматичну (тілесну) побудову об'єкту;

б) автоматичну зміну програми дії при зміні властивостей керованого об'єкту, мети управління або параметрів навколишнього середовища;

в) діяльність з гармонізації суспільних відносин, що включає дії зі зміни пріоритетів потреб та інтересів, ціннісних установок, мотивів і цілей людини і колективу;

г) відрізок еволюційного шляху від точки біфуркації до необхідного фіналу.

1. 5.                Види соціальної самоорганізації:

а) самовиховання;

б) самонавчання і самоконтроль;

в) самореалізація;

г) самомотивація.

1. 6.                Під аттрактором в синергетиці розуміють:

а) точка розгалуження шляхів еволюції системи;

б) відрізок еволюційного шляху від точки біфуркації до необхідного фіналу;

в) відносно стійкий стан системи, яке ніби притягує до себе безліч «траєкторій» системи, визначених різними початковими умовами;

г) складний результат різних частин комплексу по відношенню до спрямованих впливів.

1. 7.                Процеси самоорганізації - це

а) процеси виникнення якісно нового цілісного формування з якоїсь сукупності об'єктів певного рівня;

б) процеси, що підтримують певний рівень організації при обліку зовнішніх і внутрішніх умов функціонування;

в) процеси вдосконалення організацій, здатні накопичувати і використовувати минулий досвід.

1. 8.                Гнучкість - це

а) властивість певних систем в певному етапі їх життєвого циклу;

б) здатність до оперативних змін;

в) здатність змінювати свої властивості в результаті мінливих запитів на продукцію з різними характеристиками в межах фізичних можливостей даної системи;

г) коригування складу і змісту виконуваних функцій.

9. Принцип рухомої рівноваги означає:

а) утворення ланцюгового зв'язку здійснюється шляхом входження посередніх комплексів між організованими, наприклад, потокова лінія - машини, що працюють в єдиному ритмі;

б) всяке з'єднання комплексів відбувається через загальні ланки, що утворюють ланцюговий зв'язок;

в) фундаментальний принцип організації, тобто узагальнюється все корисне і відмітається все марне;

г) об'єкт, віддаючи свої сили, і енергію може далі також функціонувати; організаційні форми ніколи не зберігаються в простому і чистому вигляді.

10. За формою власності виділяють організації :

а ) наукові та виробничі;

б) приватні; муніципальні; державні;

в) комерційні та некомерційні;

г) формальні і неформальні.

11. Системність - основний принцип системного підходу, який означає:

а) наявність безлічі елементів, розташованих на основі підпорядкування елементів нижчого рівня елементам вищого рівня;

б) розгляд одночасно системи як єдиного цілого і в той же час як підсистему для вищих рівнів;

в) аналіз елементів системи та їх взаємозв'язків в рамках конкретної організаційної структури;

г) властивість об'єкту володіти всіма ознаками системи.

12. Реальні системи - це

а) вироби, обладнання, машини і взагалі системи з природних і штучних об'єктів;

б) моделі реальних об'єктів (мови, системи числення, ідеї, плани, гіпотези і поняття, алгоритми та комп'ютерні програми, математичні моделі, системи наук);

в) системи, які виражають принципову ідею або зразкову дійсність - зразковий варіант наявної або проектованої системи;

г) не існують в дійсності, модельні або розумові уявлення реальних об'єктів, явищ, процесів.

13. Класифікація - це

а) модель реальності;

б) поділ сукупності об'єктів на класи за деякими найбільш істотним ознаками;

в) інструмент системного аналізу;

14. Унінодальна організація

а) характеризується відсутністю персоніфікованої влади; рішення приймаються двома або кількома автономними відповідальними особами;

б) управляє своїми членами більше, ніж вони управляють цією організацією;

в) має ієрархічну структуру; в ній на вершині піраміди влади перебуває індивід, що має вирішальний голос і здатний вирішити всі проблеми, які виникають на більш низьких рівнях;

г) управляється своїми членами більше, ніж вона управляє ними.

15. Показник централізації персоналу являє собою відношення:

а) кількості централізованих структурних підрозділів до чисельності працівників централізованих підрозділів;

б) кількості централізованих структурних підрозділів до загальної кількості структурних підрозділів;

в) чисельності працівників централізованих підрозділів до загальної кількості працівників.

Тестові завдання на альтернативну відповідь

1. Виключіть невірне висловлювання про ентропію:

а) це міра безладу системи;

б) чим більше порядку, тим менше ентропія;

в) величина, зворотна рівню організації системи;

г) величина,   що    характеризує     ступінь невизначеності системи.

2. Виключіть невірне висловлювання про самоорганізацію:

а) це природні процеси впорядкування;

б) вона компенсує неохоплені галузі управління в разі недостатнього професійного управління;

в) спонтанний перехід відкритої нерівноважної системи від менш складних і упорядкованих форм організації до більш складних;

г) ініціює розвиток штучного (формального) управління та організації.

1. 3.                Виключіть невірне висловлювання про синергію:

а) спільна кооперативна дія;

б) це міра безладу системи;

в) дії, засновані на генетичній програмі збереження виду;

г) покликана забезпечити соматичну (тілесну) побудову об'єкту.

4. Виключіть невірне висловлювання про синергетику:

а) від грецького - спільний, узгоджено діючий;

б) науковий напрям, що вивчає процеси утворення і колективних взаємодій об'єктів (елементів, підсистем);

в) це природні процеси впорядкування;

г) вона компенсує неохоплені галузі управління в разі недостатнього професійного управління.

Практичні завдання

Завдання 1. Розробити порівняльну таблицю критеріїв для зіставлення організацій щодо їх виду.

Завдання 2. Обрати конкретний ринок і описати причини краху і успіху організацій на ньому.

Завдання 3. Дослідити висвітлення українськими та зарубіжними вченими проблематики організації як об’єкту дослідження.

Завдання 4. У наведеній нижче табл. 3.1. «Елементи спеціального економічного інструментарію менеджменту організації» сформулюйте значення та перспективи впровадження кожного елементу для забезпечення розвитку організації, занесіть в таблицю.

Таблиця 3.1

Елементи спеціального економічного інструментарію менеджменту організації

Тема 4. Організація як система

1. Поняття організаційної системи. Організація як внутрішня система
2. Життєвий цикл організації
3. Соціальна організація
4. Внутрішнє середовище організаційної системи. Підсистеми організації.
5. Зовнішнє середовище організаційної системи.
6. Класифікація організацій
7. Еволюція соціальних організацій

Основні поняття

Система - 1) ціле, створене з частин та елементів цілеспрямованої діяльності, володіє новими властивостями, відсутніми у елементів і частин, що його утворюють; 2) об'єктивна частина світобудови, включає схожі і сумісні елементи, що утворюють ціле, яке взаємодіє з зовнішнім середовищем. Допустимі і багато інших визначень. Спільним у них є те, що система є деяке правильне поєднання найбільш важливих, істотних властивостей досліджуваного об'єкту.

Системний підхід - експліцитний (очевидний, відкритий) метод опису процедур визначення об'єктів як систем та способів їх специфічного системного дослідження (описи, пояснення, прогнози).

Життєвий цикл організації — сукупність стадій, які проходить організація за період свого життя: народження, дитинство, юність, зрілість, старіння, відродження.

Соціальна організація - штучне об'єднання інституційного характеру, призначене для виконання певної функції. У цьому сенсі соціальна організація має свій соціальний статус, виступає як цільовий об'єкт, цільова спільність, в якій досягнення загальної мети визнається за можливе тільки через досягнення індивідуальної мети, і навпаки, досягнення індивідуальної мети стає можливим тільки через висунення та досягнення загальної мети.

Структура організації — це логічний взаємозв'язок та взаємозалежність рівнів управління і підрозділів, побудована в такій формі, яка дає змогу найефективніше досягати цілей організації.

Рекомендована література

1. Монастирський Г.Л. Теорія організації: навч. посіб. / Г.Л. Монастирський. - К.: Знання, 2008. - 319 с.
2. Гречина І.В. Науково-методичні підходи до потенціального аналізу потенціалу системи управління / І.В. Гречина // Вісник ДонНУЕТ, 2013. - № 3 (59). – С. 140-146.
3. Колосов А. М.  Теорія організації: навч. посіб. / А. М. Колосов, Н. В. Прус. - Луганськ: Елтон-2, 2014. - 212 с.
4. Горожанкіна М.Є. Теоретичні витоки інституціональної кризи в Україні / М.Є. Горожанкіна // Вісник ДонНУЕТ, 2013. - № 3 (59). – С. 66-73.
5. Сіменко І.В. Якість системи управління підприємствами: методологія, організація, практика: монографія / І.В. Сіменко. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. – 394 с.
6. Акимова Т.А. Теория организации: учеб. / Т.А. Акимова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010. – 367 с.
7. Гараедаги Дж. Системное мышление: как управлять хаосом и сложными процессами: платформа моделирования архитектуры бизнеса / Дж. Гараедаги; пер. с англ. – Минск: Гревцов Букс, 2010. – 480 с.
8. Майнцер К. Сложносистемное мышление: материя, разум, человечество. Новый синтез / К. Майнцер; пер. с англ.; под ред. Г.Г. Малинецкого. – М.: ЛИБРОКОМ, 2009. – 464 с.

Питання длясамоперевіркита обговореннядо теми

1. Які спільні та відмінні риси мають поняття «організація» і «система»?

2. У чому полягає сутність системного підходу до організації? Чому доцільно розглядати організацію як систему?

3. Які системні властивості має організація?

4. Що таке життєвий цикл організації? Назвіть стадії життєвого циклу організації,

5. Дайте визначення організації як соціальної системи. Що таке соціальна організація?

6. Яка залежність характеризує сутність соціальної організації. Чи можна ототожнювати соціальну організацію та колектив організації?

7. Що таке внутрішнє середовище організації? Назвіть його елементи.

8. Який взаємозв'язок структури організації та розподілу праці в ній?

9. Чому завдання розробляються відповідно до розподілу праці в організації?

10. Який вплив спеціалізації завдань на продуктивність?

11. Охарактеризуйте теорію «діамант» Г. Лівітта.

12. Назвіть підсистеми внутрішнього середовища організації. Яку роль в їх функціонуванні відіграє управлінська підсистема?

13. Які чинники зовнішнього середовища впливають на сучасну організацію?

14. Охарактеризуйте сутність ПЕСТ-аналізу для оцінки чинників макросередовища організації.

15. Яка відмінність між приватними, комунальними та державними організаціями?

16. Що таке формальні і неформальні організації?

17. Охарактеризуйте зміст та особливості ділової організації.

18. Які особливості еволюції соціально-економічних систем?

Тестові завдання

1. Система - це

а) ціле, створене з частин та елементів цілеспрямованої діяльності, володіє новими властивостями, відсутніми у елементів і частин, що його утворюють;

б) об'єктивна частина світобудови, що включає схожі і сумісні елементи, що утворюють ціле, яке взаємодіє із зовнішнім середовищем;

в) безліч взаємопов'язаних елементів, об'єднаних заради досягнення спільної мети в єдине ціле, взаємодія між якими характеризується впорядкованістю і регулярністю на окремому відрізку часу;

г) структурні частини системи, здатні виконувати відносно незалежні функції, спрямовані на досягнення спільної мети системи;

2. Відмінними ознаками системи виступають:

а) наявність взаємопов'язаних частин в об'єкті;

б) взаємодія між частинами об'єкта;

в) впорядкованість даної взаємодії заради досягнення спільної мети;

г) сукупність параметрів, що визначають поведінку системи.

3. Властивості системи - основний термін, широко використовуваний в системних дослідженнях, який означає:

а) сукупність параметрів, що визначають поведінку системи;

б) упорядкований безліч істотних властивостей, якими вона володіє в певний момент часу;

в) реальне або потенційне дію системи;

г) подія, що відбувається з системою і викликана іншою подією.

4. Елемент системи - поняття, що характеризує будову системи, яке означає:

а) структурні частини системи, здатні виконувати відносно незалежні функції, спрямовані на досягнення спільної мети системи;

б) елементи системи, зв'язки між ними і атрибути цих зв'язків;

в) найпростіша неподільна частина системи, межа членування системи з точки зору вирішення конкретного завдання;

г) необхідні і достатні відносини між елементами.

5. До атрибутів зв'язку в системі відносять:

а) спрямованість;

б) силу;

в) характер;

г) пропорційність.

6. За силою зв'язку в системі виділяють відношення:

а) направлені і ненаправлені;

б) прямі і зворотні;

в) слабкі та сильні;

г) підпорядковані і породжені.

7. Системний підхід - це

а) направлення методології дослідження, в основі якого лежить розгляд об'єкту як безлічі елементів в сукупності відносин і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкту як системи;

б) підхід, при якому будь-яка система (об'єкт) розглядається як сукупність взаємопов'язаних елементів (компонентів), що має вихід (мету), вхід (ресурси), зв'язок із зовнішнім середовищем, зворотний зв'язок;

в) властивість об'єкта володіти всіма ознаками системи;

г) наявність безлічі елементів, розташованих на основі підпорядкування елементів нижчого рівня елементам вищого рівня.

8. Основні принципи системного підходу:

а) цілісність; множинність;

б) ієрархічність будови;

в) структуризація;

г) системність;

9. Цілісність - основний принцип системного підходу, який означає:

а) наявність безлічі елементів, розташованих на основі підпорядкування елементів нижчого рівня елементам вищого рівня;

б) розгляд одночасно системи як єдиного цілого і в той же час як підсистеми для вищих рівнів;

в) аналіз елементів системи та їх взаємозв'язку в рамках конкретної організаційної структури;

г) властивість об'єкту володіти всіма ознаками системи.

10. Природні системи - це

а) атом, молекула, клітина, організм, популяція, суспільство, всесвіт ;

б) системи, об'єктивно існуючі в дійсності, в живій і неживій природі і суспільстві;

в) системи, які виникли в природі без участі людини;

г) системи, створені людиною.

11. Технічна система - це

а) сукупність операцій (процесів) в досягненні деяких цілей (рішень деяких завдань);

б) сукупність реальних приладів, пристроїв, інструментів і матеріалів (технічне, забезпечення системи), що реалізують операції (процесне забезпечення системи) і що обумовлюють їх якість і тривалість;

в) матеріальна система, яка вирішує завдання за програмами, складеними людиною; сама людина при цьому не є елементом таких систем;

г) система, складовим елементом якої є людина-оператор.

12. До законів функціонування (статики) організації відносять:

а) закон онтогенезу (перетворення); закон єдності аналізу та синтезу;

б) закон синергії; закон самозбереження; закон інформованості - впорядкованості;

в) закон найменших; закон пропорційності;

г) закон композиції.

13. Закон синергії означає, що:

а) сумарна стійкість комплексу по відношенню до даного середовища є, очевидно, складний результат різних частин комплексу по відношенню до спрямованих на них впливів;

б) кожна організація проходить у своєму розвитку такі фази життєвого циклу: становлення, розквіт, згасання;

в) кожна матеріальна система прагне зберегти у своїй структурі всі необхідні елементи, що знаходяться в заданій співвідносності або в заданому підпорядкуванні;

г) для будь-якої організації існує такий набір елементів, при якому її потенціал завжди буде або істотно більше простої суми потенціалів вхідних у неї елементів, або істотно менше.

14. Подія - основне поняття, широко використовується в системних дослідженнях, яке означає:

а) сукупність параметрів, що визначають поведінку системи;

б) зміна принаймні однієї властивості системи;

в) реальна або потенційна дія системи;

г) подія, що відбувається з системою і викликана іншою подією.

15. Ерготична система - це

а) сукупність операцій (процесів) в досягненні деяких цілей (рішень деяких завдань);

б) сукупність реальних приладів, пристроїв, інструментів і матеріалів (технічне, забезпечення системи), що реалізують операції (процесне забезпечення системи) і що обумовлюють їх якість і тривалість;

в) матеріальна система, яка вирішує завдання за програмами, складеними людиною; сама людина при цьому не є елементом таких систем;

г) система, складовим елементом якої є людина-оператор.

Тестові завдання на відновлення відповідності частин

Зіставте види систем з їх прикладами

Зіставте основні поняття системного підходу з їх змістом

Практичні завдання

Завдання 1. Згрупувати перераховані нижче (рис. 4.1) властивості систем за ознакою спільності параметрів системи (сутність і складність системи, зв'язок системи із зовнішнім середовищем, методологія визначення мети, функціонування і розвиток системи). Прокоментувати отриманий перелік на основі розгляду змісту кожного властивості.

Рис. 4.1. Властивості систем

Завдання 2. Функціонування організації як складної відкритої соціотехнічної системи можна продемонструвати на основі схематичного зображення її операційної системи. Прокоментувати рис. 4.2 на прикладі різних організацій (університет, виробниче підприємство, рекламне агентство, друкарня, торговий центр, готельний комплекс та ін.)

Рис 4.2. Організація як складна відкрита соціотехнічна система

Тема 5. Організаційне проектування

1. Сутність організаційного проектування
2. Універсальні погляди на проект організації
3. Етапи організаційного проектування
4. Методи проектування організацій
5. Чинники проектування організацій

Основні поняття

Проектування - процес створення проекту, прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об'єкту, стану. На відміну від конструювання воно полягає в описі не тільки технічних аспектів майбутнього об'єкту, його складу та властивостей, але і економічних, соціальних, організаційних аспектів модельованих систем.

Організаційне проектування — це процес знаходження відповідності між ключовими елементами організації (структура, люди, завдання, системи рішень та заохочень, а також неформальна організація і культура) та її стратегією, яке приводить до успіху, також це процес, який має дискретний характер і безліч альтернативних напрямів розвитку.

Проект системи - модель системи, яка виступає засобом конструювання системи.

Проектна структура управління: основним принципом побудови проектної структури є концепція проекту, під яким розуміється будь-яка цілеспрямована зміна в системі, наприклад, освоєння і виробництво нового виробу, впровадження нових технологій, будівництво об'єктів тощо. Діяльність підприємства розглядається як сукупність виконуваних проектів, кожен з яких має фіксований початок і закінчення. Під кожен проект виділяються трудові, фінансові, промислові та інші ресурси, якими розпоряджається керівник проекту. Управління проектом включає визначення його цілей, формування структури, планування і організацію робіт, координацію дій виконавців. Після виконання проекту структура проекту розпадається, її компоненти, включаючи співробітників, переходять у новий проект або звільняються (якщо вони працювали на контрактній основі).

Проектне рішення - опис об'єкту або його складової частини, що є достатнім для розгляду та ухвалення висновку про закінчення проектування або шляхи його продовження.

Проектна процедура - частина проектування, що закінчується отриманням проектного рішення.

Етап проектування - це умовно виділена частина проектування, що зводиться до виконання однієї або декількох проектних процедур, об'єднаних за ознаками приналежності одержуваних проектних рішень до одного ієрархічного рівня і (або) аспекту описів.

Рекомендована література

1. Мильнер Б.З. Теория организации / Б.З. Мильнер. – 5-е изд. – М.: Инфра-М, 2006. – 720 с.
2. Сапицька І.К. Організаційне проектування: навч. посіб. / І.К. Сапицька; Донец. нац. ун-т, екон.-прав. ф-т, каф. інформ. систем упр. – Донецьк: ДонНУ, 2012. – 198 с.
3. Організаційне проектування: метод. вказівки до вивч. дисципліни для студ. напряму підготов. 6.030601 «Менеджмент» проф. спрямувань «Менеджмент організацій», «Менеджмент інноваційної діяльності» / Нац. техн. ун-т України «Киів політехн. ін.-т»; [уклад. Сімченко Н.О. та ін.]. – К.: НТУУ «КПІ», 2012. – 57 с.
4. Кукоба В.П. Організаційне проектування підприємства: навч. посіб. / В.П. Кукоба; Держ. вищ. навч. закл. «Киів. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2010. – 420 с.
5. Кукоба В.П. Організаційне проектування підприємств: монографія / В.П. Кукоба; Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2009. – 270 с.
6. Чернявський А.Д. Організаційне проектування: навч. посібник / А.Д. Чернявський; Міжнародна академія управління персоналом. – К.: МАУП, 2005. – 160 с.

Питання для самоперевірки та обговорення до теми

1. Що таке організаційне проектування? Охарактеризуйте наявні підходи до розуміння його сутності.

2. Назвіть принципи, на яких має базуватися процес організаційного проектування.

3. У чому полягає системний підхід до організаційного проектування?

4. У чому полягає сутність механістичного підходу до проектування організаційних структур? Перерахуйте умови його ефективного застосування.

5. У чому полягає сутність органічного підходу до проектування організаційних структур?

6. Назвіть стадії процесу організаційного проектування та розкрийте їх зміст.

7. Назвіть та проаналізуйте основні методи організаційного проектування. У чому полягає сутність методу організаційного моделювання?

8. Назвіть ситуативні чинники проектування організації.

9. Які типи ситуацій можуть виникати у процесі проектування організації?

10. Охарактеризуйте взаємозв'язок між стратегією організації та організаційним дизайном.

Тестові завдання

1. Організаційне проектування розглядається як

а) діяльність управлінського апарату;

б) розробка технологічних виробничих карт;

в) спостереження операторів за виробничим процесом;

г) ситуаційний вибір характеристик організаційної системи.

2. Функціонально - структурне проектування використовує

а) функціональну структуру організаційної системи;

б) ситуаційний вибір характеристик організаційної системи;

в) раціоналізацію технологій організаційних процесів;

г) соціометричну модель.

3. При функціональному структуруванні організаційної системи використовують

а) емпіричний підхід до організаційного проектування;

б) модулі системи, що володіють функціональною завершеністю;

в) морфологічні моделі організаційної системи;

г) методи організаційно-дослідної діяльності.

4. У сфері управління організаційною діяльністю використовують

а) зв'язок людей із засобами виробництва і між собою;

б) математичні методи, що моделюють виробничий процес;

в) прийоми логіко - семантичного аналізу;

г) аналіз функціонування технологічних ліній.

5. Структурне проектування організаційних систем використовує

а) прийоми логіко - семантичного аналізу;

б) прикладні функції, пов'язані з виконанням основних цілей системи;

в) теоретико - ігрові моделі;

г) методи ситуаційного аналізу.

6. При проектуванні систем на основі аналізу організаційних зв'язків використовують

а) методи типового проектування;

б) формування дерева функцій системи;

в) методи організаційно -дослідної діяльності;

г) прикладні функції, пов'язані з виконанням основних цілей системи.

7. В організаційному проектуванні використовують

а) детерміновані моделі;

б) методи оперативного управління економічним об'єктом;

в) моделі експлуатаційного рівня;

г) евристичні методи проектування.

8. Серед організаційних систем виділяють

а) системи управлінського рівня;

б) системи планування виробничо- господарської діяльності;

в) системи аналізу економічної діяльності;

г) системи виробничої інфраструктури.

9. У модульному проектуванні організаційних систем використовують

а) моделі спеціальних проектів;

б) типові організаційні структури;

в) морфологічні моделі подання знань;

г) методи організаційно -дослідної діяльності.

10. Серед організаційних модулів розрізняють

а) комплексні організаційні модулі;

б) модулі технологічних процедур;

в) діагностичні модулі;

г) модулі управління виробничим процесом.

11. Проектування організацій - це

а) процес створення прообразу майбутньої організації;

б) підбір персоналу для майбутньої організації;

в) проектування службових приміщень організації;

г) схематичне зображення організаційної структури управління.

12. Департаменталізація, що забезпечує дію на постійній основі спеціальних проектних груп, застосовується в:

а) матричних структурах;

б) проектних структурах;

в) штабних структурах;

г) мережевих структурах.

13. До групи показників, що характеризують зміст і організацію процесу управління, відносяться:

а) продуктивність апарату управління;

б) ступінь централізації;

в) адаптивність системи управління;

г) норми керованості.

14. Показник структурної централізації представляє собою відношення:

а) кількості централізованих структурних підрозділів до чисельності працівників централізованих підрозділів;

б) кількості централізованих структурних підрозділів до загальної кількості структурних підрозділів;

в) чисельності працівників централізованих підрозділів до загальної кількості працівників;

г) загальної кількості структурних підрозділів до загальної кількості працівників.

15. Процес організаційного проектування включає в себе наступні стадії:

а) передпроектна;

б) технічне проектування;

в) робоче проектування;

г) підготовка технічного завдання;

Завдання, що вимагають написати в якості відповіді до поставленого питання одне слово (термін)

1. Проведення прикладних досліджень, аналіз можливих варіантів вирішення проектних завдань, здійснення підготовки початкових даних, тобто встановлення цілей, завдань, об'єктів та обсягів робіт, проведення розрахунків щодо наявності необхідних ресурсів на їх виконання, визначення складу виконавців, підготовка технічного завдання, проведення попереднього оцінювання ефективності проектних рішень передбачається на етапі ___________________.

1. Обґрунтування остаточного комплексу організаційних рішень, що дає повне уявлення про організаційні нововведення, які передбачаються в модельованій або проектованій системі передбачається на етапі ___________________.

1. Випуск повного комплекту робочої документації, що завершує весь комплекс робіт з проектування та експертизи організаційних проектів здійснюється на етапі ___________________.

1. Метод організаційного проектування, що передбачає використання досвіду проектування структур управління в аналогічних організаціях та вироблення типових структур управління в різних видах організацій, визначення меж, умов і механізму застосування, це метод - __________________.

1. Метод організаційного проектування, що має за мету виявити специфічні особливості роботи апарату управління, можливі недоліки в діяльності різних ланок організаційних структур, обґрунтовані рекомендації з їх удосконалення, це метод - __________________.

1. Метод організаційного проектування, що передбачає вироблення системи цілей організації, включаючи їх кількісне та якісне формулювання, подальший аналіз організаційних структур з погляду їх відповідності системі цілей, це метод - __________________.

1. Метод організаційного проектування, що передбачає розробку формалізованих математичних, графічних, машинних та інших відображень розподілу повноважень і відповідальності в організації, що є базою для побудови, аналізу й оцінювання різних варіантів організаційних структур за взаємозв'язком їх змінних, це метод - __________________.

1. Моделі, що описують організаційні зв'язки і відносини у вигляді математичних рівнянь та нерівностей (моделі багатоступінчатої оптимізації), це _________________ моделі.

1. Моделі, що є мережевими, матричними і іншими табличними та графічними відображеннями розподілу функцій, повноважень, відповідальності, організаційних зв'язків (матриці розподілу повноважень і відповідальності), це _________________ моделі.

1. Моделі організаційних структур і процесів, що полягають в оцінюванні їх функціонування у реальних організаційних умовах (експерименти), це _________________ моделі.

1. Моделі, що виявляють залежності між початковими чинниками організаційних систем та характеристиками організаційних структур (регресивні моделі залежності показників спеціалізації, централізації, стандартизації управлінських робіт за типом організаційних завдань та інших характеристик), це _________________ моделі.

Практичні завдання

 
 
Завдання 1. Необхідною умовою існування організації є наявність певної мети. Менеджмент передбачає двояке формулювання мети: « місія» і «бачення». Враховуючи принципові відмінності двох рівнів цілепокладання, запропонуйте свої формулювання місії і бачення для таких організацій, як    комерційний     банк,     інвестиційна    компанія, 

                                ювелірно-художня        фірма,       підприємство        з 

                                виробництва побутової техніки.

Побудуйте дерево цілей для однієї з перерахованих вище організацій, керуючись існуючими правилами декомпозиції загальної мети на підцілі різних ієрархічних рівнів.

Завдання 2. З урахуванням взаємозалежності основних контекстуальних змінних організації визначити ключові фактори вибору механізмів координації (неформальна непрограмована, програмована безособова, програмована індивідуальна, програмована групова), заповнивши наступну табл. 5.1:  

Таблиця 5.1

Основні контекстуальні змінні організації

Характер технології

Тип організаційної системи

Тип організаційної структури

Рівень централізації

Стиль управління

Механізми координації

Рутинний

Механістична

Ієрархічні організаційні структури

Високий

Авторитарний

Нерутин-ний

Органічна

Адаптивні організаційні структури

Низький

Демократичний

Завдання 3. Охарактеризуйте основні типи ситуацій при проектуванні організації, наведіть приклади. Вивчить теоретичні передумови окресленого питання та на їх основі заповніть пропущені блоки на рис. 5.1. 

Теоретичні передумови: двовимірна класифікація чинників зовнішнього середовища дає змогу виявити чотири типи ситуацій, кожна з яких співвідноситься з тим або іншим видом бізнесу (рис. 5.2).

Квадрант 1. Ситуація характеризується низькою невизначеністю і є сприятливою для керівництва організації. Зовнішнє середовище не робитиме багато сюрпризів, і працівники безумовно дотримуватимуться прийнятих в організації політики та процедур. Від керівників не вимагається високого рівня підготовки, тривалого навчання, великого досвіду.

Квадрант 2. Ситуація характеризується помірною невизначеністю. Вона є більш напруженою для керівництва організації. Високий ступінь складності зовнішнього оточення вносить елемент значного ризику до процесу ухвалення рішень. Керівники в цій ситуації потребують серйозної підготовки і наявності досвіду.

Рис. 5.1. Основні типи ситуацій при проектуванні організації

Квадрант 3. Ситуація характеризується помірно високою невизначеністю. Вона вимагає від керівництва і самої організації достатньої гнучкості. Це необхідно в зв'язку з частою зміною характеру взаємодії з чинниками зовнішнього середовища. Аналіз чинників дає змогу керівникам справлятися з ситуацією.

Квадрант 4. Ситуація характеризується високою невизначеністю. Вона є найбільш проблемною для управління організацією. Ця ситуація вимагає від керівників високого рівня підготовки, аналітичних здібностей та інтуїції. За оцінками фахівців, тільки 20 % зовнішніх чинників у бізнесі піддаються врахуванню і контролю з боку керівника, а інші 80 % є неконтрольованими.

Кожна з розглянутих вище ситуацій вимагає свого специфічного підходу до проектування як організації в цілому, так і її частин зокрема.

Тема 6. Структура організації як чинник забезпечення її ефективності

1. Поняття структури організації та принципи її побудови
2. Формальна та неформальна організаційна структура
3. Елементи структури та зв’язки в організації
4. Концепції організаційної структури
5. Підходи до формування організаційної структури
6. Характеристики організаційної структури

6.1.             Складність

6.2.             Формалізація

Основні поняття

Організаційна структура - сукупність способів, за допомогою яких процес праці спочатку поділяється на окремі робочі завдання, а потім досягається координація дій з вирішення завдань. Організаційна структура визначає розподіл відповідальності і повноважень всередині організації.

Органіграма -   графічна    схема,    елементами   якої  є

                 ієрархічно   впорядковані   організаційні  одиниці (підрозділи,

                 посадові позиції).

Організаційна структура - документ, що встановлює кількісний і якісний склад підрозділів підприємства та схематично відображає порядок їх взаємодії між собою. Структура підприємства встановлюється виходячи з обсягу і змісту завдань, що вирішуються підприємством, спрямованості та інтенсивності, інформаційних та документаційних потоків, що склалися на підприємстві з урахуванням його організаційних і матеріальних можливостей.

Формальна структура — це офіційний план виконання завдань, що приводять до досягнення мети організації, структура включає стійку систему формальних прав і обов'язків, посадові інструкції, положення про організацію, процедури виконання робіт.

Неформальна структура — це організаційні характеристики та відносини, що не є складовою формальної структури організації, але впливають на її успіхи в досягненні мети.

Адхократія - тип організації, ключовим елементом якої є персонал підтримки, що зумовлено високо спеціалізованим характером забезпечення діяльності організації. Адхократична організація характеризується високим ступенем свободи в діях працівників та умінням вирішувати проблеми, що виникають.

Централізація — це концентрація прав ухвалення рішень, зосередження владних повноважень на верхньому рівні керівництва організацією.

Децентралізація — це передача або делегування відповідальності за низку ключових рішень, а отже, передача характерних цій відповідальності прав на нижні рівні управління організацією.

Рекомендована література

1. Коваль Л.В. Проблеми оцінювання якості людського потенціалу підприємства / Л.В. Коваль // Актуальні проблеми економіки. – 2011. - № 10 (111). – С. 104-109.
2. Прудникова І.М. Технологія діагностики якості організаційних структур управління підприємствами / І.М. Прудникова // Вісник ДонНУЕТ. - № 4(60). – 2013. – С. 102-108.
3. Кузьмін О.Є. Соціально-економічна діагностика діяльності підприємства в умовах глобалізації: сутність, види, принципи здійснення / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник, Н.Я. Петришин // Логістика [зб. наук. пр.] / відп. ред. Є.В. Крикавський – Л.: Вид-во «Львівська політехніка», 2010. - № 690. – С. 623-628.
4. Хміль Ф.І. Управління персоналом: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ф.І. Хміль. – К.: Академ-видав, 2006. – 488 с.
5. Марцин В.С. Економічне регулювання ефективності господарської діяльності: монографія / В.С. Марцин. – Л.: ЛБІ НБУ, 2005. – 491 с.

Питання для самоперевірки та обговорення до теми

1. Дайте визначення поняттю «структура організації»  та охарактеризуйте принципи її побудови.

2. З яких елементів складається організаційна схема?

3. Що таке формальна та неформальна організаційна структура? Наведіть приклади неформальних організаційних структур,

4. Назвіть елементи структури та зв'язки в організації. Яка роль стратегічного центру в організації?

5. Охарактеризуйте концепції організаційних структур. Чим відрізняються класична та сучасні концепції організаційних структур?

6. Дайте характеристику концепції побудови структури організації, яка базується на теорії диференціації та інтеграції Лоуренса — Лорша.

7. Назвіть підходи до формування організаційної структури.

8. Охарактеризуйте просту структурну форму організації.

9. Що таке механістична бюрократія? Назвіть її основні риси. Чим вона відрізняється від професійної бюрократії?

10. Назвіть особливості адхократичного дизайну.

11. Які є нові підходи до побудови організації?

12. Дайте характеристику проектної структури організації.

13. Що таке мережева структура організації? Чим відрізняється від неї віртуальна організація?

14. Назвіть характеристики організаційної структури.

15. Що таке складність організаційної структури?

16. Назвіть переваги та недоліки централізованого та децентралізованого типів організаційної структури.

Тестові завдання

1. Для якого виду організаційних структур управління характерно розширення середнього рівня управління та посилення його ролі в діяльності організації:

а) лінійно-функціональна;

б) функціональна;

в) дивізіональна;

                                     г) проектна.

2. Типом конфігурації структур, які представляють собою замкнуту децентралізовану конфігурацію, є:

а) «колесо»;

б) «зірка»;

в) «ланцюгова»;

г) «стільникова».

3. Формування функціонально однорідних підрозділів, що не мають спеціалізації, характерно для:

а) дивізіональних структур;

б) лінійних структур;

в) функціональних структур;

г) проектних структур.

4. Висока складність матричних структур визначається:

а) множинністю зв'язків;

б) гетерогенністю зв'язків;

в) високим ступенем децентралізації;

г) великою кількістю відокремлених структурних підрозділів.

5. Для якої оргструктури управління характерно самостійне прийняття рішень і координація робіт автономних робочих груп:

а) проектна;

б) матрична;

в) дивізіональна;

г) бригадна.

6. До замкнутих конфігурацій належить:

а) «кільцева»;

в) «колесо»;

г) «ланцюгова»;

д) «стільникова».

7. Висока значимість лінійного керівництва і слабкість функціонального управління характерні для:

а) лінійно- функціональних структур;

б) дивізійних структур;

в) матричних структур;

г) функціональних структур.

8. Недоліками дивізіональної організаційної структури управління є:

а) тенденція до централізації;

б) посилення контролю діяльності структурних підрозділів;

в) багаторівневість;

г) тенденція до децентралізації.

9. Яка організаційна структура управління передбачає наявність взаємопов'язаних за рівнями ієрархії робочих груп:

а) проектна;

б) матрична;

в) бригадна;

г) дивізіональна.

10. Недоліками матричної організаційної структури управління є:

а) складність управління;

б) порушення принципу єдиноначальності;

в) слабка орієнтація на запити споживачів і потреби ринку;

г) надмірний контроль діяльності структурних підрозділів.

11. Недоліками функціональної оргструктури управління є:

а) ускладнення організаційних зв'язків;

б) надмірне навантаження на базовий рівень управління;

в) повільне вирішення питань, що виникають між різними структурними підрозділами;

г) перерозподіл відповідальності на працівників кількох структурних підрозділів.

12. Недоліками лінійної організаційної структури управління є:

а) нечіткі взаємозв'язки типу «начальник - підлеглий»;

б) повільна реакція на прямі управлінські впливи;

в) нечітко виражена відповідальність;

г) складність побудови.

Альтернативні числові тестові завдання

1. Скільки видів внутрішньоорганізаційних процесів Ви знаєте?
2. Скільки форм розвитку організації Ви знаєте?
3. Скільки існує основних напрямків організаційного розвитку?
4. Джеймс Томпсон, визначаючи «основну технологію» організації, стверджує, що саме вона визначає структуру. Скільки категорій технологій він виділяє ?
5. Скільки основних ознак організації існує ?
6. Скільки класифікацій технологій по Вудворду ?
7. Скільки класифікацій технологій по Томпсону ?
8. Скільки «шарів управління» може бути виділено в дивизіональній структурі з аналітичної точки зору?
9. Скільки рівнів самозбереження можна виділити в діяльності організації?
10. Яка середня тривалість фази падіння організації?
11. Яку кількість тенденцій має у своїй практиці закон самозбереження ?
12. Яка кількість етапів виконується при синтезі систем?
13. Скільки етапів включає життєвий цикл матеріальної системи ?
14. Скільки видів планування розрізняють ?
15. Який діапазон тактичного планування?
16. Скільки факторів можна виділити при формуванні організаційної системи?
17. Скільки існує принципів раціоналізації ?
18. Скільки існує типів управління?
19. Скільки існує видів повноважень?
20. Скільки етапів відповідно до системно-цільового підходу включає зміст процесу вдосконалення структур управління?

Практичні завдання

 
 
Завдання 1. Визначити сутнісні характеристики різних типів організаційних структур, заповнивши наступну табл. 6.1.

Відповідно до принципу системного підходу вибір механізмів координації здійснюється з урахуванням стану всіх внутрішніх змінних організації і визначається безліччю факторів: розміром організації, рівнем спеціалізації праці, типом домінуючої технології, складністю і характером вирішуваних завдань, типом організаційної системи, характеристиками кадрового складу, переважаючим стилем управління тощо. 

Таблиця 6.1

Основні характеристики організаційних структур

Характеристика структури

Тип організаційної структури

лінійна

лінійно-функціональна

дивізіональна

матрична

Принцип єдиноначальності

Кваліфікація керівника

Число рівнів ієрархії

Функціональний поділ

Спеціалізація

Вертикальні зв'язки

Горизонтальні зв'язки

Адаптація до зовнішнього середовища

Примітка. Значимість зазначених характеристик представити у відповідному елементі таблиці в % (від 0 до 100) або, використовуючи такі логічні твердження:

+ + дуже велика

+ велика

- мала

- дуже мала

≈ середньорозповсюджена

Завдання 2. На прикладі організаційної структури управління ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод НКМЗ» (рис. 6.1) проаналізувати дотримання правила системного підходу, заснованого на властивості розмірності: «число компонентів системи, як і її розмір, має бути мінімальним, але достатнім для реалізації цілей системи».

У порівнянні з організаційними структурами подібних машинобудівних гігантів 1980 -х рр. замість посади заступника директора з кадрів ввели посаду заступника генерального директора з управління персоналом, безпеки та зв'язків з громадськістю. Замість відділу планування створено відділ стратегічного планування розвитку підприємства. Відділ організації праці перейменований в службу управління персоналом, ввели новий відділ управління, економіки та фінансів. Відділ зовнішньоекономічних зв'язків перейменували у зовнішньоторговельну фірму. У коментарях до організаційної структури управління підприємством написано, що «вона була розроблена з метою глибокого проникнення ринкових відносин на середній і низовий рівень управління», «в результаті помітно зміцнилася економіка самостійних підрозділів, які стали більш активно займатися питаннями скорочення зайвих і нераціональних витрат».

Оцінити переваги і недоліки наведеної структури з позицій застосування системного, маркетингового, процесного і комплексного підходів.

Теоретичні передумови: системний підхід передбачає опис та облік зовнішнього оточення (вхід, вихід, зв'язки з зовнішнім середовищем, зворотні зв'язки), а також взаємозв'язків підсистем внутрішньої структури.

Маркетинговий підхід передбачає пріоритет орієнтації на інтереси і потреби споживача при проектуванні організаційної структури (дослідження ринку, стратегічний і тактичний маркетинг, інформаційний центр та ін.)

Процесний підхід забезпечується створенням в організації структурних ланок, що гарантують реалізацію всіх основних функцій менеджменту (планування, організації процесів, обліку і контролю, мотивації, регулювання та координації, стратегічного маркетингу).

Комплексний похід заснований на всебічному обліку всіх аспектів функціонування підприємства (технічних, економічних, управлінських, соціальних і ін.).

Рис. 6.1. Організаційна структура ПАО «НКМЗ»

Тема 7. Організаційна культура

1. Поняття, структурні елементи і властивості організаційної культури
2. Функції організаційної культури
3.  Класифікація організаційної культури
4. Система методів підтримки культури організації
5. Зміна організаційної культури

Основні поняття

Культура - специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представлений в продуктах матеріального та духовного виробництва, системі соціальних норм і духовних цінностей, сукупності відносин людей до природи, один до одного і до самих себе.

Організаційна культура - це набір найважливіших припущень, що приймаються членами організації та виражаються в цінностях, які заявляються організацією та визначають людям орієнтири їх поведінки та дій.

Цінності організаційної культури -  властивості тих або інших предметів, процесів та явищ, емоційно привабливі для більшості членів організації, що робить їх взірцями, орієнтирами, мірилом поведінки. До цінностей належать передусім цілі, характер внутрішніх взаємин, орієнтованість поведінки людей, старанність, новаторство, ініціатива, трудова і професійна етика.

Ритуал - сукупність спеціальних заходів (обрядів), що чинять психологічний вплив на членів організації з метою зміцнення відданості їй, затушовування дійсного сенсу певних сторін її діяльності, навчання організаційним цінностям та формування необхідних установок.

Обряд — це стандартний, захід, що повторюється і проводиться в певний час за спеціальним приводом.

Матеріальна культура — це вся сфера матеріальної діяльності та її результати. До неї належать: знаряддя і засоби праці, речі, матеріально-предметна діяльність, матеріально-предметні відносини, штучне середовище, соціальні організації.

Духовна культура — це цілісна система, що включає всі види, форми і рівні суспільної свідомості, освіти та виховання, релігії, науки, моральності. Вона включає: сенс, цінності, соціальні норми, соціальні орієнтири, ритуали, вірування, знання.

Суб'єктивна організаційна культура — це припущення працівників, їх віра і очікування, а також групове сприйняття організаційного оточення з його цінностями, нормами та ролями, що існують поза особою. Сюди включають такі елементи: героїв організації, міфи, історії про організацію та її лідерів, організаційні табу, обряди і ритуали, мову спілкування.

Об'єктивна організаційна культура — це, зазвичай, матеріальне зовнішнє оточення організації: будівля, її архітектура, забарвлення, місце розташування, устаткування і меблі, кольори і обсяг простору, зручності, кімнати прийому, оснащення робочих місць.

Рекомендована література

1. Гладкий М.О. Моделювання методики оцінки якості елементів організаційної культури торговельного підприємства / М.О. Гладкий // Вісник ДонНУЕТ. - № 4(60). – 2013. – С. 59-72.
2. Корпорації: управління та культура: моногр. / А.Е. Воронкова, М.М. Баб’як, Є.Н. Коренєв, І.В. Мажура. – Дрогобич: Вимір, 2006. – 376 с.
3. Камерон К.С. Диагностика и изменение организационной культуры / К.С. Камерон, Р.И. Куинн. – СПб.:Питер, 2001. – 510 с.
4. Соломандина Т.О. Организационная культура компании: учеб. пособие / Т.О. Соломандина. – М.: Управление персоналом, 2003. – 455 с.
5. Тихомирова О.Г. Организационная культура: формирование, развитие и оценка: ученик для вузов / О.Г. Тихомирова. – СПб.: Изд-во ГУ ИТМО, 2008. – 160 с.
6. Харчишина О.В. Формування організаційної культури в системі менеджменту підприємств харчової промисловості: моногр. / О.В. Харчишина. – Житомир: Вид-во Житомирського державного університету ім. І.Франка, 2011. – 289 с.
7. Корпоративна культура; під заг. ред. Г.Л. Хаєта. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. – 403 с.

Питання для самоперевірки та обговорення до теми

1. Що таке організаційна культура?

2. Перерахуйте структурні елементи організаційної культури та розкрийте їх зміст.

3. Охарактеризуйте рівні організаційної культури.

4. Розкрийте зміст основних властивостей організаційної культури. Що таке неформальність організаційної культури?

5. Назвіть суб'єктивні та об'єктивні елементи організаційної культури.

6. Які функції виконує організаційна культура стосовно внутрішнього та зовнішнього середовища організації?

7. Охарактеризуйте адаптивну функцію організаційної культури.

8. Як можна класифікувати організаційну культуру?

9. Назвіть риси сильної та слабкої організаційних культур.

10. Розкрийте зміст абетки корпоративної культури У. Холла.

11. Яку типологію організаційних культур запропонував Ч.Хенді?

12. Охарактеризуйте види організаційної культури, запропоновані У. Оучі.

13. Охарактеризуйте методи підтримки культури організації.

14. Які є методи зміни організаційної культури? Чому культура організації з часом змінюється?

Тестові завдання

1. Корпоративна культура характеризується:

а) прагненням членів організації до підвищення особистого престижу і посадового статусу;

б) внутрішньогруповим контролем;

в) ідентифікацією індивідів з організацією або групою;

г) наявністю м'яких, довірливих відносин між керівниками і підлеглими.

2. Особливості сприйняття співробітниками пріоритетних завдань організації являють собою:

а) організаційну культуру;

б) організаційний клімат;

в) організаційні норми;

г) організаційні цінності.

3. Основними властивостями організаційної (корпоративної) культури є:

а) адаптивність;

б) комплексність;

в) формальність;

г) стійкість.

4. Вироблена в організації в процесі спільної діяльності сукупність матеріальних і духовних цінностей, норм поведінки, проявів, що відображають її індивідуальність і що виявляється в соціальній ролі і сприйнятті зовнішнього середовища, являє собою:

а) організаційну культуру;

б) організаційну поведінку;

в) організаційні цінності;

г) організаційні відносини;

5. Імідж організації обумовлює:

а) відносини між членами організації;

б) цілеспрямовано сформований образ організації;

в) популярність організації в зовнішньому середовищі.

г) наявністю норм прямого регулювання і жорсткого контролю.

6. Організація і об'єкти всередині неї, щодо яких члени організації займають позицію оцінки відповідно зі своїми потребами та цілями організації, являють собою:

а) організаційні цінності;

б) організаційну культуру;

в) імідж організації;

г) матеріальні цінності;

7. За характером владних відносин, прийнятих в організації, організаційна культура класифікується як:

а) демократична;

б) авторитарна;

в) сильна;

г) слабка.

8. За пріоритетом інтересів організаційна культура класифікується як:

а) демократична;

б) авторитарна;

в) суб'єктивна;

г) об'єктивна.

9. Корпоративний клімат визначається:

а) способом структурування діяльності;

б) характером формальних і неформальних відносин;

в) системою мотивації персоналу;

г) системою контролю.

10. Факторами, що впливають на організаційну культуру, є:

а) ідеальні цілі;

б) колективні ідеї та цінності;

в) виробничі технології;

г) чисельність персоналу.

11. За характером поєднання науки і виробництва виділяють організації :

а ) наукові та виробничі;

б) приватні; муніципальні; державні;

в) комерційні та некомерційні;

г) формальні і неформальні.

12. Гетерогенна організація

а) характеризується відсутністю персоніфікованої влади; рішення приймаються двома або кількома автономними відповідальними особами;

б) управляє своїми членами більше, ніж вони управляють цією організацією;

в) управляється своїми членами більше, ніж вона управляє ними.

г) має ієрархічну структуру; в ній на вершині піраміди влади перебуває індивід, що має вирішальний голос і здатний вирішити всі проблеми, які виникають на більш низьких рівнях.

Альтернативні завдання

Кросворд

1. Властивість організації, яке відображає схильність до групової асоціації та кооперації, соціальну природу і характер відповідних організацій цивілізації (15).

2. Принцип організації, який полягає в тому, що ланцюговий зв'язок здійснюється шляхом входження посередніх комплексів між організованими (9).

3. Спосіб вираження стійкості зв'язків і відносин між предметами і явищами, а також стійкості структури організації самих цих предметів і явищ (5)

4. На даній стадії життєвого циклу компанія володіє значними фінансовими засобами, які витрачаються на облаштування діяльності і зміцнення існуючої системи контролю, з'являються негласні формальні правила, пов'язані в першу чергу зі стилем одягу та іншими традиціями, вона намагається бути інноваційною і генерувати нові продукти та ідеї, поглинаючи інші компанії, що знаходяться на більш ранніх стадіях розвитку (13).

5. Концентрація прав ухвалення рішень, зосередження владних повноважень на верхньому рівні керівництва організації (16).

6. Наука, яка вивчає особистість, поведінку, ставлення до праці, навчання, мотивацію, задоволеність (10).

7. Наука, що вивчає групову динаміку, ролі, статус, владу, організаційну культуру (10).

8. Тип організації, ключовим елементом якої є персонал підтримки, що зумовлено високоспеціалізованим характером забезпечення діяльності організації (10).

9. Відображення існування організації стадіями виникнення, становлення, розвитку, стагнації, розпаду та ліквідації (9).

10. На цьому етапі життєвого циклу організації конкуренти незмінно претендують на частку організації на ринку, існує бюрократична тяганина, не завжди обґрунтована стратегія, неефективна система мотивацій, громіздка система контролю, закритість до нових ідей. У результаті організація поступово починає розпадатися, організація відкочується назад, і знову починається боротьба за виживання (8).

11. Найбільш загальне правило діяльності, яке забезпечує його правильність, але не гарантує його однозначність і успіх; вихідний момент, опора на теоретичні положення (обґрунтування) і результат, що випливає із законів організації (7).

12. Група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей; об'єкт і суб'єкт суспільства (11).

13. На даному етапі життєвого циклу організації упор робиться на ефективність інновацій і стабільність, збільшується випуск продукції і розширюється ринок надання послуг, керівники виявляють нові можливості організаційного розвитку (8).

14. Елемент, функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), що забезпечують збереження їх певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію їх програм та цілей (10).

15. Повторне застосування якоїсь операції (із зміненими даними) при розв'язанні обчислювальних задач, яке дає можливість поступово наблизитися до правильного результату (8).

16. Суттєвий зв'язок між явищами і результатами, у вигляді характерної тенденції, традиції (як результат певної функціональної діяльності), що повторюється (14)

17. Етичний принцип поведінки, що означає здатність безкорисно жертвувати власними інтересами на користь інтересів іншої людини (9).

Ключове слово. Область наукового знання про загальні закономірності, пристрої, функціонування і розвитку організацій як складних динамічних систем.

Практичні завдання

Завдання 1. На основі аналізу даних пропонованої табл. 7.1 визначити елементи японської та американської моделей організації, які, на Ваш погляд, можуть бути затребувані в українських умовах. Які специфічні елементи, що відображають особливості вітчизняної ділової культури, повинні бути включені, на Вашу думку, в національну модель організації?

Таблиця 7.1

Модель організації в японських і американських промислових компаніях

Закінчення табл. 7.1

Завдання 2. З урахуванням існуючих принципів формулювання місії організації і вимог до визначення її цілей і завдань проаналізувати наступний фрагмент з «Кодексу по підприємству N- гірського алюмінієвого заводу».

Місія компанії: створити найуспішнішу і шановану компанію в світі, що є еталоном якості та досконалості.

Стратегічні цілі: забезпечення сталого розвитку бізнесу та отримання прибутку.

Головні цілі: виробництво конкурентоспроможної продукції, що задовольняє потреби та очікування наших споживачів.

Основні завдання:

- збільшити обсяг виробництва алюмінію в 1,5 рази;

- стати економічно безпечною компанією з безпечними умовами праці;

- забезпечити інноваційну незалежність і створити найефективнішу технологію у регіоні для будівництва нових заводів;

- стати компанією, в якій люди будуть прагнути працювати;

- знизити захворюваність працівників підприємства у 2,5 рази;

- скоротити витрати на виробництво 1 т алюмінію на 15 доларів США.

Визначити основні прорахунки, допущені керівництвом заводу при розробці даного стратегічного документу.

Тема 8. Ефективність діяльності організації: економічні та соціальні аспекти

1. Поняття ефективності діяльності організації
2. Чинники ефективності організації
3. Критерії організаційної ефективності та види ефектів.
4. Оцінювання ефективності діяльності організації
5. Оцінювання ефективності організаційних систем

Основні поняття

Ефективність діяльності організації - це її властивість, пов'язана зі здатністю організації формулювати свої цілі з урахуванням зовнішніх і внутрішніх умов функціонування та досягати поставлених цілей шляхом використання соціально схвалених засобів за встановленого співвідношення витрат і результатів.

Критерій - мірило, вимоги, випробування для визначення та оцінки людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.

Чинник — поняття, що здійснює вплив. Чинник в економіці, також драйвер - робота чи умова, що має прямий вплив на поточну (операційну) роботу певного господарства. Чинник в технології - джерело впливу на процес, явище, систему.

Динамічна ефективність - основний спосіб підтримки конкурентоспроможності підприємства протягом максимального періоду.

Операційна ефективність полягає у виконанні подібних видів діяльності краще, ніж це роблять конкуренти.

Стратегічне позиціонування - здійснення відмінних від конкурентів видів діяльності або виконання схожої діяльності, але іншими способами.

Рекомендована література

1. Александров І.О. Обгрунування векторів змін стратегічно орієнтованого підприємства / І.О. Александров // Вісник ДонНУЕТ. - № 4 (60). – 2013. – С. 35-42.
2. Організація і методика економічного аналізу: навч. посіб. / І.Д. Косова [та ін.]. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – 288 с.
3. Економічний аналіз: навч. посіб. / М.Г. Чумаченко [та ін.]; за ред. М.Г. Чумаченка. – 2-ге вид., перероб. і доп.  – К.:КНЕУ, 2003. – 556 с.
4. Савицька Г.В. Економічнмй аналіз діяльності підприємства: навч. посіб. / Г.В. Савицька. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662 с.
5. Попович П.Я. Економічнмй аналіз діяльності субєктів господарювання: підручник / П.Я. Попович. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 630 с.
6. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа [пер. с англ.] / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд. – 12-е изд. – М.: Вильямс, 2003. – 928 с.

Питання длясамоперевіркита обговореннядо теми

1. Дайте визначення поняттю «ефективність діяльності організації».

2. Коли організацію можна назвати ефективною?

3. Охарактеризуйте модель ефективності діяльності організації.

4. Чи може економічно ефективна організація бути соціально ефективною?

5. Які чинники визначають ефективність організації?

6. Назвіть критерії організаційної ефективності та види ефектів.

7. Охарактеризуйте алгоритм оцінювання ефективності діяльності організації.

8. Охарактеризуйте критерії оцінювання ефективності організаційних систем.

9. Які показники можуть використовуватися у процесі оцінювання ефективності організаційної структури?

 Тестові завдання

1. 1.                 Розуміння ефективності організацій як ступеня досягнення цілей організації є коректним, якщо:

а) організаційні цілі конкретні, охоплюють широкий спектр діяльності організації та піддаються вимірюванню;

б) організаційні цілі конкретні, охоплюють широкий спектр діяльності організації але разом з тим не піддаються вимірюванню;

в) організаційні цілі не є конкретними;

г) організаційна структура підсилює задоволеність, відчуття гарантованості і контроль персоналу над діяльністю організації

2. Одним із основних аспектів цієї концепції є взаємозалежність між організацією і зовнішнім середовищем організації як форми обміну певними ресурсами:

а) розуміння ефективності як ступеня досягнення цілей організації;

б) розуміння ефективності як здатності організацій використовувати середовище з метою придбання рідкісних ресурсів;

в) розуміння ефективності як ступеня задоволеності населення організацією та її продуктом;

г) розуміння ефективності як здатності організацій досягати максимальні результати за фіксованих витрат.

3. Відомий економіст Д. Сінк під ефективністю організаційної системи розуміє результативність її функціонування, яка містить такі складові:

а) дієвість, економічність, якість;

б) прибутковість, продуктивність;

в) якість трудового життя, впровадження нововведень;

г) централізованість, задоволеність споживачів.

4. Зовнішні чинники обмеження діяльності організації

а) визначають передумови ефективного функціонування організації, до яких належать ступінь реалізації принципів діяльності організації, організаційна культура, обґрунтованість системи відбору і оцінки організаційних рішень, наявність організаційного механізму, що здійснює координацію і забезпечує взаємозв'язок часткових процесів;

б) обумовлені вимогами зовнішнього середовища, обмеженням інвестиційних ресурсів;

в) обумовлені наявністю програми розвитку організації, забезпеченістю організаційними ресурсами;

г) найбільш істотно впливають на ефективність організації.

5. Основою побудови практичної роботи організації за рахунок узгодження і впорядкування зв'язків основних елементів і процесів організації, а також зв'язків із зовнішнім середовищем є:

а) принципи діяльності організації;

б) організаційна культура;

в) організаційний механізм;

г) організаційні ресурси.

6. Програма розвитку організації виконує функції:

а) планування, контролю і регулювання її діяльності;

б) планування, мотивації і контролю;

в) управління та контролю;

г) планування, управління і контролю.

7. Можна виділити декілька типів критеріїв оптимальності:

а) глобальний — локальний;

б) зовнішній — внутрішній;

в) максимізуючий результат — мінімізуючий витрати;

г) економічний – маркетинговий.

8. Глобальний критерій оптимальності

а) оцінює ефективність діяльності організації з позицій узгоджених емерджентних інтересів, що формують систему;

б) характеризує ефективність функціонування окремих підсистем організації;

в) дає змогу оцінити ефективність організації з погляду відповідності поставлених цілей і засобів їх досягнення нормативній системі суспільних цінностей та дотримання обмежень на ресурси, виходячи з цілей виробничої системи, частиною якої вона є;

г) характеризує інтереси, властиві цій організації, та може бути виражений через витрати ресурсів системи за обмежень, що накладаються суспільними потребами.

9. Ефект організації може бути у формі:

а) економічного ефекту;

б) соціального ефекту;

в) організаційного ефекту;

г) маркетингового ефекту.

10. Критеріями ефективності організаційної діяльності є:

а) впорядкованість організаційної діяльності;

б) оперативність в ухваленні рішень;

в) доцільність дій, що здійснюються;

г) відповідність тенденціям розвитку ринку.

11. Критерій ефективності організації, що характеризує ступінь досягнення організацією поставлених цілей, це –

а) економічність;

б) дієвість;

в) упорядкованість;

г) оперативність.

12. На першому етапі методу послідовного порівняння за допомогою стандартних оцінок, коли вимірювання ефективності проводиться шляхом експертного розрахунку значень окремих показників за групами критеріїв і визначення їх відносної значимості за інтервальною шкалою відбувається:

а) ідентифікація організаційної системи, яка полягає у виявленні особливостей функціонування організації;

б) визначення функцій, цілей й організаційних ресурсів системи, встановлюються вимоги і можливості їх задоволення в конкретних умовах;

в) визначення основних напрямів оцінювання і критеріїв ефективності

г) формування системи критеріїв є їх ранжування за ступенем впливу на ефективність організації.

13. Резерв зміни ефективності характеризує:

а) величину невикористаних можливостей;

б) підвищення за конкретним критерієм;

в) показує необхідність вдосконалення системи;

г) включає розрахунок резервів зміни ефективності, відносну оцінку значимості критеріїв для підвищення результативності системи, встановлення напрямів її реорганізації.

14. Ефективність організаційної структури має оцінюватися на стадії:

а) контролю;

б) проектування;

в) організації;

г) планування.

15. Принципове значення для оцінювання ефективності системи управління має

а) вибір бази для порівняння або визначення рівня ефективності, який використовується за нормативний;

б) використання всіх критеріїв ефективності;

в) використання ситуаційного підходу;

г) визначення показників: обсяг продукції, що випускається, прибуток, собівартість, капітальні вкладення, якість продукції.

Альтернативні тестові завдання на знання формул розрахунку ефективності

1. Коефіцієнт ефективності організаційної структури управління розраховується за формулою:

а)  12Рљ=Р РѕР—Сѓ"> , де Р_о – кінцевий результат (ефект), одержаний від функціонування організаційної структури управління; З_у – затрати на управління (фонд оплати праці, втрати на утримання приміщень, придбання та ремонт оргтехніки, приймання та передачу управлінської інформації;

б) 12Рљ=ПфПо"> , де П_ф – фактична кількість наявної організаційної структури; П_о – оптимальна кількість ланок організаційної структури.

в) 12Рљ=РџСЂРџ"> , де П_р – кількість організацій певного типу в регіоні діяльності досліджуваної організації; П – площа регіону.

г) 12Рљ=РљР·СЂРљРЅ"> , де К_зр – кількість робіт, закріплених за декількома підрозділами; К_н – нормативна кількість робіт.

2. Коефіцієнт дублювання функцій розраховується за формулою:

а) 12Рљ=ПфПо"> , де П_ф – фактична кількість наявної організаційної структури; П_о – оптимальна кількість ланок організаційної структури.

б) 12Рљ=РџСЂРџ"> , де П_р – кількість організацій певного типу в регіоні діяльності досліджуваної організації; П – площа регіону.

в) 12Рљ=1-КнрКзаг"> , де К_нр – кількість нереалізованих рішень; К_заг – загальна кількість рішень, прийнятих у підрозділі.

г) 12Рљ=РљР·СЂРљРЅ"> , де К_зр – кількість робіт, закріплених за декількома підрозділами; К_н – нормативна кількість робіт.

3. Коефіцієнт надійності системи управління розраховується за формулою:

а) 12Рљ=РџСЂРџ"> , де П_р – кількість організацій певного типу в регіоні діяльності досліджуваної організації; П – площа регіону.

б) 12Рљ=РљР·СЂРљРЅ"> , де К_зр – кількість робіт, закріплених за декількома підрозділами; К_н – нормативна кількість робіт.

в) 12Рљ=1-КнрКзаг"> , де К_нр – кількість нереалізованих рішень; К_заг – загальна кількість рішень, прийнятих у підрозділі.

г) 12Рљ=РфРзаг"> , де Р_ф – кількість прийнятих рішень при виконанні цієї функції на верхніх рівнях управління; Р_заг – загальна кількість прийнятих рішень на всіх рівнях управління.

4. Коефіцієнт ступеню централізації функцій розраховується за формулою:

а) 12Рљ=1-КнрКзаг"> , де К_нр – кількість нереалізованих рішень; К_заг – загальна кількість рішень, прийнятих у підрозділі.

б) 12Рљ=РфРзаг"> , де Р_ф – кількість прийнятих рішень при виконанні цієї функції на верхніх рівнях управління; Р_заг – загальна кількість прийнятих рішень на всіх рівнях управління.

в) 12Рљ=ІевІвхід"> , де І_ев – кількість випадків ефективного використання документу; К_н – інформація на вході.

г) 12Рљ=ПфПо"> , де П_ф – фактична кількість наявної організаційної структури; П_о – оптимальна кількість ланок організаційної структури.

Практичні завдання

Завдання 1. Ефективність функціонування організації залежить від взаємної узгодженості всіх компонентів - внутрішніх змінних організації. Складіть таблицю, що характеризує взаємозв'язок типів спільної діяльності, організаційних культур, управлінських форм і важелів управління.

Таблиця 8.1

Елементи, що забезпечують ефективність функціонування організації

Тип спільної діяльності

Організаційна культура

Управлінська форма

Важіль управління

Для заповнення таблиці використовуйте наступні варіанти:

1. Типи спільної діяльності: спільно - послідовний, спільно - взаємодіючий, спільно - індивідуальний, спільно - творчий.

2. Організаційна культура: підприємницька, органічна, бюрократична, партисипативна.

3. Управлінська форма: колективістська, бюрократична, демократична, ринкова, діалогова.

4. Важіль управління: гроші, сила, авторитет, закон, знання.

Завдання 2. Визначити ключові цілі, характеристики стратегії і особливості персоналу, які відповідають різним стадіям життєвого циклу організаційного розвитку. Заповнити табл. 8.2: 

Таблиця 8.2

Цілі, характеристики стратегії і особливості персоналу, що відповідають різним стадіям життєвого циклу організаційного розвитку

Стадія

Основні цілі

Характеристика стратегії

Особливості персоналу

Формування

Інтенсивне зростання

Стабілізація

Криза

Рекомендована тематика індивідуальних навчально-творчих завдань

1. Закони організації та їх класифікація.
2. Закон синергії. Поняття синергетичного ефекту.
3. Групування принципів організації.
4. Функціонування організації на різних етапах її розвитку
5. Класична та некласична організаційні теорії: схожі риси та відмінності.
6. Переваги та недоліки існуючих організаційних теорій.
7. Основні моделі організацій.
8. Сучасний стан організаційної парадигми
9. Еволюція розвитку системних уявлень.
10. Сутність системного підходу.
11. Правила побудови систем.
12. Загальна класифікація систем.
13. Класифікація систем за ознакою реалізації суспільних функцій
14. Основні риси соціальної організації.
15. Види соціальних організацій.
16. Регулятори у соціальних системах
17. Альтернативні парадигми організаційного процесу.
18. Кібернетичний підхід до управління організацією.
19. Оптимізація управління.
20. Сучасні методи управління
21. Співвідношення понять "організація" та "управління".
22. Головні процеси організації.
23. Структура організації, її головні елементи та взаємозв'язки.
24. Система управління організацією.
25. Управлінські рішення в організації: процедури розробки та реалізації.
26. Технології управління організацією: теоретичні засади та практичні підходи.
27. Менеджмент організації, його основні функції.
28. Інструментарій менеджменту організації
29. Сутність та етапи організаційного проектування.
30. Переваги та недоліки традиційних та адаптивних організаційних форм управління.
31. Теоретичні засади створення й розвитку організаційних форм управління.
32. Методологія проектування організаційних форм управління.
33. Основні методологічні принципи проектування організаційних форм управління.
34. Технологія проектування організаційних форм управління.
35. Процес проектування організаційних форм управління.
36. Оцінка ефективності організаційних форм управління.
37. Показники та методика розрахунку основних коефіцієнтів ефективності.
38. Криза парадигми традиційного менеджменту
39. Структура організації та принципи її побудови.
40. Принципи ефективної організаційної структури.
41. Види організаційної структури.
42. Неформальні групи, лідери, відносини в організації.
43. Компоненти структури організації.
44. Горизонтальні, вертикальні, лінійні та функціональні зв'язки.
45. Концепції організаційних структур.
46. Сучасна теорія організаційних систем.
47. Підходи до формування організаційної структури.
48. Основні способи координації діяльності організації.
49. Структурні форми організації.
50. Характеристики організаційної структури.
51. Види організаційних структур
52. Змінні всередині організації, їх взаємозв'язок.
53. Методи дослідження внутрішнього середовища організації.
54. Зовнішнє середовище організації.
55. Мікро- та макрооточення організації.
56. Методи дослідження зовнішнього середовища.
57. Взаємозв'язок факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організації
58. Самоорганізація як ґрунтовний процес природи.
59. Синергетична концепція самоорганізації, її основні положення.
60. Принципи самоорганізації.
61. Гнучкість та сталість організації.
62. Типи сталості організації.
63. Сталість і управління змінами
64. Концептуальні підходи до формування організаційної культури.
65. Моделі організаційної культури.
66. Типологія організаційних культур.
67. Визначальні фактори культури організації.
68. Характеристика типів культури.
69. Сучасна українська організаційна культура
70. Інформація в організації.
71. Джерела управлінської інформації, її вартість.
72. Технології інформаційної діяльності в організації.
73. Еволюція апарату управління з позиції інформаційного забезпечення.
74. Аналітичні методи отримання інформації.
75. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності.
76. Інформаційні технології в організації.
77. Інтернет як інноваційний засіб реалізації інформаційних технологій.
78. Інформаційна система організації.
79. Сучасні інформаційні технології організаційної культури.
80. Сучасні інструментальні інформаційні технології
81. Основні підході до визначення ефективності організацій.
82. Складові ефективності організаційної системи.
83. Модель ефективності діяльності організації.
84. Чинники ефективності організації.
85. Критерії організаційної ефективності та види ефектів.
86. Економічна та соціальна форми ефекту.
87. Організаційний ефект організації.
88. Напрями оцінювання ефективності функціонування системи.

Контрольні питання до екзамену

1. Теорія організації як наука та її місце в системі наукових знань.
2. Еволюція теорії організації.
3. Основоположні ідеї теорії організації
4. Ф. Тейлор і наукові основи теорії організації.
5. Принципи організації А. Файоля.
6. Бюрократія М. Вебера.
7. Е. Мейо і хоторнський експеримент.
8. Д. Макгрегор і теорія XY.
9. А. Чандлер, Дж. Томсон, П. Лоуренс, Дж. Лорш і дослідження впливу зовнішнього середовища на організацію.
10. Р. Сайерт, Дж. Марч, Г. Саймон і модель «смітника».
11. Сучасна теорія організації.
12. Моделі теорії організації.
13. Класична модель теорії організації.
14. Бюрократична модель теорії організації.
15. Неокласична модель теорії організації.
16. Інституційна модель теорії організації.
17. Системна модель теорії організації.
18. Організація як універсальна категорія: основні підходи
19. Генезис організації
20. Властивості організації
21. Часткові та ситуативні принципи організації
22. Система законів організації
23. Загальні закони організації
24. Часткові закони організації
25. Специфічні закони організації
26. Організація і управління
27. Система управління організацією
28. Технології управління організацією: теоретичні засади
29. Поняття організаційної системи. Організація як внутрішня система
30. Життєвий цикл організації
31. Соціальна організація
32. Внутрішнє середовище організаційної системи. Підсистеми організації.
33. Зовнішнє середовище організаційної системи.
34. Класифікація організацій
35. Еволюція соціальних організацій
36. Сутність організаційного проектування
37. Універсальні погляди на проект організації
38. Етапи організаційного проектування
39. Методи проектування організацій
40. Чинники проектування організацій
41. Поняття структури організації та принципи її побудови
42. Формальна та неформальна організаційна структура
43. Елементи структури та зв’язки в організації
44. Концепції організаційної структури
45. Підходи до формування організаційної структури
46. Характеристики організаційної структури
47. Складність як основна характеристика оргструктури
48. Формалізація як основна характеристика оргструктури
49. Поняття, структурні елементи і властивості організаційної культури
50. Функції організаційної культури
51. Класифікація організаційної культури
52. Система методів підтримки культури організації
53. Зміна організаційної культури
54. Поняття ефективності діяльності організації
55. Чинники ефективності організації
56. Критерії організаційної ефективності та види ефектів.
57. Оцінювання ефективності діяльності організації
58. Оцінювання ефективності організаційних систем

Критерії оцінювання студентів

Кожен студент протягом вивчення дисципліни «Теорія організації» повинен ґрунтовно засвоїти теоретичні питання даної дисципліни, розглянути питання для самостійного вивчення курсу, продемонструвати відповідний рівень знань під час тематичного тестування, вміти застосувати отримані знання і навички на практиці.

Загальна підсумкова оцінка студента складається із:

-                   усного опитування під час семінарських занять – за повну і ґрунтовну відповідь на задане запитання з теми заняття;

-                   оцінка виконання ситуаційних вправ та завдань під час семінарських занять і виконання домашніх завдань – за запропоновану правильну послідовність вирішення завдання; за знання теоретичних основ проблеми, поставленої в завданні; за володіння формулами та математичними методами, необхідними для вирішення завдання; за отриманий правильний результат;

-                    поточного тематичного тестування у вигляді завдань підсумкового модульного контролю за правильні відповіді на всі питання роботи;

-                   оцінка підготовки глосарію, презентацій - за глибокі знання навчального матеріалу, що містяться в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах;

-                   обговорення матеріалів рефератів під час практичних занять, обговорення матеріалів доповідей з поставленого проблемного питання, проведення дискусій, підведення резюме питання під час практичного заняття - за повноту та використання сучасних концепцій і джерел інформації (крім лекційного конспекту має бути ще не менше п’яти джерел інформації); за оформлення роботи згідно з вимогами і наявність посилань на джерела інформації; за наявність змістовних висновків.

При невиконанні окремих критеріїв з тієї чи іншої форми контролю знань кількість балів, яка виставляється студентові, може бути знижена:

• за неповну відповідь  - 1 бал;
• за невчасне виконання індивідуальної роботи – 1 бал;
• за недостовірність поданої інформації – 1 бал;
• за недостатнє розкриття теми – 1 бал;
• за відсутність посилань на літературні джерела – 1 бал.

Результати поточного контролю знань студентів (кількість отриманих балів) обов’язково доводяться викладачем в кінці кожного заняття до відома всіх студентів та проставляються в “Журналі обліку поточної успішності та відвідування занять студентів”. Кількість балів за результатами оцінювання під час заняття записуються в стовпчик, в якому відмічається присутність студентів на занятті; кількість балів за результатами самостійної роботи (за виконання домашніх чи індивідуальних завдань) – в стовпчику поряд.

Оцінка студенту за іспит з дисципліни «Теорія організації» виставляється за національною шкалою та за шкалою ECTS.

Відповідь на кожне запитання білету оцінюється окремою оцінкою «відмінно», «добре», «задовільно» чи «незадовільно». Загальна оцінка по білету підраховується як середньоарифметичне значення оцінок, отриманих з кожного питання білету. Оцінка «відмінно» може бути поставлена лише у тому випадку, якщо жодне із запитань екзаменаційного білету не оцінено нижче оцінки  «добре».

Оцінка «відмінно» (за системою ECTS – A) виставляється, якщо студент точно і повно відповів на запитання білету і правильно розв'язав практичне завдання, а також чітко і логічно відповів на поставлені екзаменатором запитання, вільно володіє науковою термінологією.

Оцінка «добре» (за системою ECTS – В) ставиться у випадку, коли при відповіді студент допустив деякі неточності чи залишилась нерозкритою частина білета (до 15%) за умови, що принципові моменти запитань були розкриті правильно, а при розв'язанні практичного завдання допущені лише арифметичні помилки.

Оцінка «добре» (за системою ECTS – С) ставиться, якщо відповідаючи на білет студент допускає несуттєві неточності і не може чітко відповісти на поставлені у білеті запитання, залишаючи тим самим нерозкритим до 25% їх змісту, за умови, що допущені несуттєві помилки при розв'язанні задачі усуваються самим студентом, коли на помилки вказує екзаменатор.

Оцінка «задовільно» (за системою ECTS – D) виставляється за наявність у відповіді  декількох суттєвих неточностей, нечіткість відповіді, та коли до 30% змісту білета залишається нерозкритою. При розв'язанні практичного завдання допущені помилки і порушена логіка їх розв'язання, що вплинуло на результат та правильність висновків. Але при цьому базові формули, взяті для розрахунку, є в основному правильними.

Оцінка «задовільно» (за системою ECTS – Е) виставляється, якщо під час відповіді допущено ряд суттєвих помилок, або коли студент не розкриває до 50% змісту питань білету. На додаткові запитання екзаменатора відповідає теж в межах 45-50%. При розв'язанні практичного завдання допущені помилки і порушена логіка їх розв'язання, що вплинуло на результат та правильність висновків. Але при цьому базові формули, взяті для розрахунку, є в основному правильними, або при нагадуванні екзаменатором назв, необхідних для розв'язання задачі коефіцієнтів, інших показників тощо, студент самостійно згадує їх суть і швидко знаходить правильне вирішення практичного завдання.

Оцінка «незадовільно» (за системою ECTS – FX) вказує на те, що студент не оволодів і половиною матеріалу, який винесено на екзамен. На логічні запитання екзаменатора студент часто не знає правильної відповіді. Не знає базових категорій та економічних показників, інших фундаментальних формул, потрібних для розв'язання практичного завдання.

Екзаменаційне завдання повинно виключно виконуватися студентами самостійно. Тому у разі використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту й одержує нульову оцінку.

По завершенні іспиту екзаменаційні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента екзаменатором.

Висновки

Однією із найскладніших проблем у свідомій діяльності людей є управління функціонуванням систем, у які людина входить як головний складовий елемент, тобто організаційних систем. Організаційний чинник мав домінуюче значення в житті суспільства в усі часи і в культурі усіх народів. Теорія організації покликана дати ключ до засвоєння законів і принципів організаційних систем, зробити їх зрозумілими з погляду внутрішнього устрою і механізму функціонування. Особливе значення це має для сучасних вітчизняних організацій, становище яких в умовах ринкової економіки докорінно змінюється. Тепер організація повинна самостійно формувати цілі і завдання, розробляти стратегію і тактику розвитку, знаходити необхідні матеріальні та трудові ресурси для реалізації поставлених завдань, вирішувати питання створення, злиття і ліквідації структурних підрозділів, служб та філіалів, перебудови системи управління. Це призводить до розширення обсягу робіт, що входять у сферу діяльності менеджера, ускладнення процесу їх виконання.

Практичне застосування теоретичних положень - законів, закономірностей та сформульованих на їх основі принципів, методичних рекомендацій, методів і правил в організаційній діяльності - дає змогу підвищити ступінь обґрунтованості рішень, що ухвалюються, повніше використовувати наявні та залучені ресурси. Воно має велике значення для профілактики помилок, запобігання втратам і упущеним вигодам, що виникають на ґрунті організаційної непрофесійності. Це особливо важливо при проведенні великомасштабних заходів, які перетворюють організаційні форми власності, що склалися при виробленні та реалізації новаторських рішень, що мають довготривалі соціальні наслідки.

«Теорія організації» як навчальна дисципліна необхідна для забезпечення якості спеціальної теоретичної підготовки економістів та управлінців й ефективності організаційної діяльності фахівців та керівників як працюючих на підприємствах і в установах різних форм власності та сфер національної економіки, так і службовців державних, центральних і місцевих органів управління. Оволодіння основами теорії організації дає змогу розглядати будь-яку проблему через систему організаційних відносин та знаходити шлях до її вирішення через організаційно-конструктивну діяльність.

Навчальну дисципліну «Теорія організації» віднесено до групи освітньо-професійних дисциплін підготовки бакалаврів за напрямом підготовки «Адміністративний менеджмент». Вона є невід'ємною частиною циклу економічних дисциплін, необхідних робітникам економічних підрозділів підприємств незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання. Програму навчальної дисципліни розроблено відповідно до вимог галузевого стандарту вищої освіти на базі освітньо-професійної програми підготовки магістра. Враховано рекомендації положень щодо кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Перелік основної й додаткової навчально-методичної літератури

1. Александров І.О. Обґрунтування векторів змін стратегічно орієнтованого підприємства / І.О. Александров // Вісник ДонНУЕТ. - № 4 (60). – 2013. – С. 35-42.
2. Абибуллаев М.С. Прикладные аспекты эволюционной теории экономики / М.С. Абибуллаев // Экономика Крыма, 2008. - № 23. – С. 32-35.
3. Акимова Т.А. Теория организации: учеб. / Т.А. Акимова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010. – 367 с.
4. Акулов В.Б. Теория организации: учеб. Пособие / В.Б. Акулов, М.Н. Рудаков. – Петрозаводск: ПетрГУ, 2002. – 192 с.
5. Андрушків Б.М. Основи менеджменту: підручник / Б.М. Андрушків, О.Є. Кузмін. – Львів: Світ, 2005. – 294 с.
6. Беляев А.А. Системология организации: учебник. / А.А. Беляев, Э.М. Коротков; под ред. Э.М. Короткова. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 182 с.
7. Бояринова К.О. Інноваційність функціонування підприємства в теоріях організації / К.О. Бояринова // Вісник НТУ «ХПІ», 2013. - №45(1018). – С. 8-14.
8. Бурганова Л.Л. Теория управления: учебн. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2009. – 138 с.
9. Гараедаги Дж. Системное мышление: как управлять хаосом и сложными процессами: платформа моделирования архитектуры бизнеса / Дж. Гараедаги; пер. с англ. – Минск: Гревцов Букс, 2010. – 480 с.
10. Гибсон Дж. Л. Организации: поведение, структура, процессы / Дж.Л. Гибсон, Д.М. Иванцевич, Д. Х.-мл. Доннелли. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 482 с.
11. Гладкий М.О. Моделювання методики оцінки якості елементів організаційної культури торговельного підприємства / М.О. Гладкий // Вісник ДонНУЕТ. - № 4(60). – 2013. – С. 59-72.
12. Горбатенко Ю.В.. Генезис наукової думки про сутність та особливість функціонування виробничо-господарських систем / Ю. В. Горбатенко // Економіка і організація управління, 2012. - №2(12). – С. 113-120.
13. Горожанкіна М.Є. Теоретичні витоки інституціональної кризи в Україні / М.Є. Горожанкіна // Вісник ДонНУЕТ, 2013. - № 3 (59). – С. 66-73.
14. Граждан В.Д. Теория управления: учебн. пособ. / В.Д. Граждан. – М.: Гардарика, 2006. – 416 с.
15. Гречина І.В. Науково-методичні підходи до потенціального аналізу потенціалу системи управління / І.В. Гречина // Вісник ДонНУЕТ, 2013. - № 3 (59). – С. 140-146.
16. Економічний аналіз: навч. посіб. / М.Г. Чумаченко [та ін.]; за ред. М.Г. Чумаченка. – 2-ге вид., перероб. і доп.  – К.:КНЕУ, 2003. – 556 с.
17. Камерон К.С. Диагностика и изменение организационной культуры / К.С. Камерон, Р.И. Куинн. – СПб.:Питер, 2001. – 510 с.
18. Клейнер Г.Б. Развитие теории экономических систем и ее применение в корпоративном и стратегическом управлении / Г.Б. Клейнер. – М.: ЦЭМИ РАН, 2010. – 69 с.
19. Коваль Л.В. Проблеми оцінювання якості людського потенціалу підприємства / Л.В. Коваль // Актуальні проблеми економіки. – 2011. - № 10 (111). – С. 104-109.
20. Кожухар В.М. Основы теории организации: учебн. пособ. / В.М. Кожухар. – М.: Изд-торговая корпорация «Дашков и К», 2006. – 184 с.
21. Колокиева М.В. Теория организации в вопросах и ответах: учеб. пособ. / М.В. Колокиева. – М.: Проспект, 2006. – 280 с.
22. Колосов А. М.  Теорія організації: навч. посіб. / А. М. Колосов, Н. В. Прус. - Луганськ: Елтон-2, 2014. - 212 с.
23. Колосов А.М. Організаційна поведінка підприємства в умовах мінливого середовища (150 питань теорії і практики організації): [монографія]. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. — 344с.
24. Коренченко Р.А. Общая теория организации: учебник для вузов / Р.А. Коренченко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 286 с.
25. Корпоративна культура; під заг. ред. Г.Л. Хаєта. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. – 403 с.
26. Корпорації: управління та культура: моногр. / А.Е. Воронкова, М.М. Баб’як, Є.Н. Коренєв, І.В. Мажура. – Дрогобич: Вимір, 2006. – 376 с.
27. Кузьмін О.Є. Соціально-економічна діагностика діяльності підприємства в умовах глобалізації: сутність, види, принципи здійснення / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник, Н.Я. Петришин // Логістика [зб. наук. пр.] / відп. ред. Є.В. Крикавський – Л.: Вид-во «Львівська політехніка», 2010. - № 690. – С. 623-628.
28. Кукоба В.П. Організаційне проектування підприємств: монографія / В.П. Кукоба; Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2009. – 270 с.
29. Кукоба В.П. Організаційне проектування підприємства: навч. посіб. / В.П. Кукоба; Держ. вищ. навч. закл. «Киів. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2010. – 420 с.
30. Латфуллин Г.Р. Теория организации / Г.Р. Латфуллин, А.В. Райченко. СПб : Питер, 2004. – 395 с.
31. Майнцер К. Сложносистемное мышление: материя, разум, человечество. Новый синтез / К. Майнцер; пер. с англ.; под ред. Г.Г. Малинецкого. – М.: ЛИБРОКОМ, 2009. – 464 с.
32. Марцин В.С. Економічне регулювання ефективності господарської діяльності: монографія / В.С. Марцин. – Л.: ЛБІ НБУ, 2005. – 491 с.
33. Мильнер Б.З. Теория организации / Б.З. Мильнер. – 5-е изд. – М.: Инфра-М, 2006. – 720 с.
34. Монастирський Г.Л. Теорія організації: навч. посіб. / Г.Л. Монастирський. – К.: Знання, 2008. – 319 с.
35. Організаційне проектування: метод. вказівки до вивч. дисципліни для студ. напряму підготов. 6.030601 «Менеджмент» проф. спрямувань «Менеджмент організацій», «Менеджмент інноваційної діяльності» / Нац. техн. ун-т України «Киів політехн. ін.-т»; [уклад. Сімченко Н.О. та ін.]. – К.: НТУУ «КПІ», 2012. – 57 с.
36. Організація і методика економічного аналізу: навч. посіб. / І.Д. Косова [та ін.]. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – 288 с.
37. Подлесных В.И. Новые подходы и методы обеспечения устойчивого развития предпринимательских структур (теория организации, самоорганизации и управления) [монография] / В.И. Подлесных, Н.В. Кузнецов, О.Г. Тихомирова. – М.: ИНФРА-М, 2011. – 304 с.
38. Попович П.Я. Економічнмй аналіз діяльності субєктів господарювання: підручник / П.Я. Попович. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 630 с.
39. Приходько Т.Ю. Теория организации / Т.Ю. Приходько, В.И. Приходько. СПб. : Питер, 2004. – 269 с.
40. Просалова В.С. Генезис форм и методов стратегического управления / В.С. Просалова, О.М. Смольянинова // Экономика и управление. – 2011. - №6. – с. 70-73.
41. Прудникова І.М. Технологія діагностики якості організаційних структур управління підприємствами / І.М. Прудникова // Вісник ДонНУЕТ. - № 4(60). – 2013. – С. 102-108.
42. Радченко Я.В. Теория организации / Я.В. Радченко, Э.А. Смирнов. – М. : ЗАО Финстатинформ, 2000. – 212 с.
43. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: навч. посіб. / Г.В. Савицька. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662 с.
44. Сапицька І.К. Організаційне проектування: навч. посіб. / І.К. Сапицька; Донец. нац. ун-т, екон.-прав. ф-т, каф. інформ. систем упр. – Донецьк: ДонНУ, 2012. – 198 с.
45. Сіменко І.В. Якість системи управління підприємствами: методологія, організація, практика: монографія / І.В. Сіменко. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. – 394 с.
46. Смирнов Э.А. Теория организации / Э.А. Смирнов. – М. : Инфра-М, 2003. – 248 с.
47. Соломандина Т.О. Организационная культура компании: учеб. пособие / Т.О. Соломандина. – М.: Управление персоналом, 2003. – 455 с.
48. Тихомирова О.Г. Организационная культура: формирование, развитие и оценка: ученик для вузов / О.Г. Тихомирова. – СПб.: Изд-во ГУ ИТМО, 2008. – 160 с.
49. Тогунов И.А. Новое в теории организации: фрактально-фасеточные модели [монография] / И.А. Тогунов. – Владимир.: Собор, 2009. – 136 с.
50. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа [пер. с англ.] / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд. – 12-е изд. – М.: Вильямс, 2003. – 928 с.
51. Харчишина О.В. Формування організаційної культури в системі менеджменту підприємств харчової промисловості: моногр. / О.В. Харчишина. – Житомир: Вид-во Житомирського державного університету ім. І.Франка, 2011. – 289 с.
52. Хміль Ф.І. Управління персоналом: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ф.І. Хміль. – К.: Академ-видав, 2006. – 488 с.
53. Чернявський А.Д. Організаційне проектування: навч. посібник / А.Д. Чернявський; Міжнародна академія управління персоналом. – К.: МАУП, 2005. – 160 с.
54. Щокін Г.В. Закони соціального розвитку і управління / Г.В. Щокін; Міжрегіональна академія управління персоналом. – К.: МАУП, 2006. – 192 с.

Навчальне видання

Градінарова Орина Олександрівна, к.е.н., доц.

ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

науково-методичні рекомендації з вивчення дисципліни

для студентів спеціальності 8.18010018 «Адміністративний менеджмент» денної форми навчання

Технічний редактор

Зведений план 2014 р., поз. №

Підписано до друку 2014 р. Формат ________. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman. Друк – ризографія. Ум. друк. арк.

Обл.-вид. арк.     Тираж        прим. Зам. №

_________________________________________________________________

 Донецький національний університет економіки

і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.

Редакційно-видавничий віділ НПІТ

83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 10.

Тел.: (062) 297-60-50

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 3470 від 28.04.2009 р.