|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Товарознавство
Товарознавство« Назад
Товарознавство 20.12.2015 04:46
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОЕБЛЯ
КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА І ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ
КУРСОВОЇ РОБОТИ
з дисциплін “Товарознавство”
для напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво»
Затверджено на засіданні кафедриПротокол № 1 від 29.08.2014
Дніпропетровськ 2014
Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни “Товарознавство” / Г.А. Рижкова, О.В. Кузьменко – Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2015. – 41 с.
Укладачі: Г.А. Рижкова, к.е.н., доц, О.В. Кузьменко, ст. викладач
Відповідальна за випуск: В.А. Павлова, зав. кафедри товарознавства і торговельного підприємництва, д.е.н., професор.
ЗМІСТ
1. Мета і завдання курсової роботи
Курсова робота – це одна з форм самостійної науково-дослідної роботи студента вищого навчальною закладу. Згідно з навчальним планом за спеціальністю „Товарознавство і торговельне підприємництво” у десятому триместрі студенти виконують курсову роботу з дисципліни „Товарознавство”. Головна мета курсової роботи – закріплення та поглиблення теоретичних знань студентів з проблем товарознавства; набуття практичних навичок з питань організації та проведення експериментальних досліджень відповідно до обраної теми. При виконанні курсової роботи студент повинен показати вміння працювати з літературою, аналізувати думки різних авторів щодо досліджуваної проблеми; висловити та обґрунтувати свою позицію; скласти докладний, логічно побудований огляд літератури, показати вміння самостійно організувати і в повному обсязі провести експериментальні дослідження, проаналізувати одержані дані з використанням комп'ютерної техніки і на цій основі зробити висновки та подати реальні, обґрунтовані пропозиції. Тему курсової роботи студент вибирає самостійно. Вона закріплюється за студентом розпорядженням по кафедрі. У цьому розпорядженні вказується також науковий керівник. Бажано, щоб виконана студентом курсова робота стала частиною його майбутньої дипломної роботи. Курсова робота з товарознавства обов'язково повинна мати експериментальну частину. Проведення експериментальних досліджень дає студенту можливість на практиці перевірити одержані теоретичні знання; впевнитися в життєздатності особистих ідей та можливості їх практичного втілення. У процесі експериментальних досліджень студент може використовувати не тільки стандартні методики визначення основних (регламентованих) показників якості продовольчих товарів, але й оригінальні і уніфіковані автором методи дослідження. Разом з науковим керівником студент складає план курсової роботи та календарний графік її виконання, визначає об'єкт дослідження, методики, які будуть використані в процесі експериментальної роботи, узгоджує структуру та обсяг курсової роботи. У процесі виконання курсової роботи студент підтримує постійний зв’язок з науковим керівником, інформує його про хід написання роботи, одержує необхідні наукові та методичні консультації. 2. Загальна структура курсової роботи
Титульна сторінка (додаток А). Завдання на курсову роботу (додаток Б). Зміст – 1-2 сторінки. Потрібно вказати назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Назви розділів і підрозділів мають бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її. Вступ – 2-3 сторінки. Дається обґрунтування актуальності і значення обраної теми, формулюються мета, завдання та об’єкт дослідження, визначаються методи дослідження та джерела інформації, структура. Зміст основної частини курсової роботи викладають за розділами. Розділи можуть поділятися на підрозділи, пункти, підпункти. Теоретична частина курсової роботи присвячується теоретико-методологічним аспектам обраного об'єкта та предмета досліджень. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у формуванні якості товарів, їх конкурентоспроможності, експертизі, ідентифікації, сертифікації, комерційній та зовнішньоекономічній діяльності підприємства. Розглядаються загальнотеоретичні підходи до теми з використанням сучасних літературних джерел щодо досліджуваної проблеми, а також: питання з висвітлення теоретичних основ товарознавства, пов'язаних з маркетинговими дослідженнями (монографії, наукові статті, матеріали конференцій, електронні ресурси тощо), у тому числі іноземних авторів; обов'язковим є порівняння різних точок зору, використання статистичних відомостей (із посиланням на джерела). Під час розкриття теоретичних питань слід висвітлити елементи наукової новизни з формулюванням власної позиції автора щодо напряму дослідження, оригінальні авторські пропозиції стосовно розбудови теоретичних і методичних питань. В аналітичній частині надається аналіз ринку певного товару, зокрема результатів його моніторингу щодо експорту та імпорту регуляторного впливу держави і його значення у формуванні товарного ринку, аналіз нормативно-правової бази, що визначає порядок випуску товарів у вільний обіг, динаміку товарного забезпечення ринку за певний період тощо. У цій частині аналізуються вітчизняні та міжнародні вимоги до якості досліджуваного товару, а також наводяться дані систематизації властивостей об'єкта досліджень. За змістом цей розділ є аналітичним підґрунтям виконання досліджень і має бути органічно поєднаним з наступними розділами. У результаті аналітичного огляду визначається перелік факторів, що є вирішальними у формуванні ринку України та економічної ситуації в цілому, суттєво впливають на стан ринку товарів, спонукають до внесення змін у чинні нормативні документи. На основі наявної інформації студент узагальнює результати аналітичних досліджень і робить висновок наприкінці розділу про необхідність вирішення проблемних питань. Наведений аналіз стану проблеми як в теоретичному, так і в аналітично-правовому аспектах, повинен містити обов'язкові посилання на джерела інформації (зі списку використаних джерел). Написання роботи потребує використання статистичних даних, нормативно-правових документів, довідкової та спеціальної літератури. Саме тому бажано доповнити систематизовану інформацію таблицями, графіками, діаграмами з подальшим їх аналізом в основному тексті роботи. Експериментальна частина роботи містить власні товарознавчі та економічні дослідження студента, який повинен виявити вміння самостійно проводити та аналізувати результати. Обґрунтовується вибір об'єктів та методів, подається схема досліджень, наводяться результати експерименту. В роботі наводяться докази наукової гіпотези, методологія постановки експерименту, зазначаються методи, що використовуються, здійснюється економічний аналіз основних показників роботи підприємства відповідно до предмета дослідження. Об'єктом роботи є товар, що реалізується на підприємстві або задіяний в комерційній діяльності, експертному чи ідентифікаційному дослідженні. Доцільним є надання товарознавчої оцінки товару та стислої характеристики підприємства (установи, об'єднання тощо), експертної установи, за матеріалами яких здійснюється дослідження. Цей розділ повинен містити такі основні відомості про підприємство: форму власності, організаційно-правову форму, основні економічні показники діяльності, матеріально-технічну базу, чисельність працюючих, схему організаційної структури тощо. У розділі «Методи дослідження» наводяться методи, за допомогою яких визначаються показники якості товарів у лабораторних умовах, здійснюються експертні оцінки, розрахунки конкурентоспроможності товару, ефективності продажу, збуту, зовнішньоторговельних операцій тощо. Розкриваються питання щодо оцінки товару, зокрема, споживних властивостей, асортименту, якості, а також визначення рівня конкурентоспроможності, позиціонування товару. Виявляються споживчі переваги, аналізуються результати щодо ідентифікації, якості, безпечності, експертних та сертифікаційних досліджень товарів тощо. Якщо методи є стандартними, то наводиться лише їх суть з посиланням на стандарт. При використанні нових методів, їх обов'язково слід описати і зробити посилання на джерело. В роботі наводяться тільки ті методики та методи, що безпосередньо використано в роботі. Цей розділ також містить аналіз діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з питань комерції, маркетингу, організації виробництва, логістики, мерчандайзингу тощо. Результати власних досліджень оформлюються у вигляді таблиць, графіків, рисунків з їх детальним аналізом. Студент повинен давати оцінку повноті вирішення поставлених завдань, достовірності одержаних результатів, характеризувати обрані для дослідження зразки та їх аналоги. Висновки та рекомендації – 3–5 сторінок. Це заключна частина роботи. Вона містить стислий конкретний виклад результатів аналізу, пропозицій, які зроблені студентом для покращення стану об’єкта дослідження. Текст висновків та рекомендацій повинен поділятися на пункти. Перелік використаних джерел (літератури) містить відомості про всі використані джерела інформації. Додатки містять матеріали допоміжного характеру – таблиці, блок-схеми, дослідницькі анкети, форми звітності тощо. Орієнтовний обсяг курсової роботи має складатися з 30-40 друкованих аркушів комп’ютерного набору формату А-4 (без врахування переліку використаних джерел та додатків). Всі частини курсової роботи повинні бути логічно поєднані та переконливо аргументовані.
3. Зміст курсової роботи
Вступ. У вступі обґрунтовується актуальність теми курсової роботи, визначаються її мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, обґрунтовується послідовність вирішення завдань курсової роботи тощо. зазначається проблема, що потребує вирішення, ступінь її дослідження, актуальність проведення і мета досліджень у обраному напрямі, завдання, що вирішуються для досягнення мети, об'єкт і предмет досліджень, Обсяг вступу, зазвичай, не повинен перевищувати 2,5 – 3 сторінки. Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв'язання проблеми, обґрунтування необхідності досліджень для підприємств та організацій. Мета (представлення про результат. Ставлячи мету, дослідник уявляє собі, який результат він має намір одержати, яким буде цей результат) та завдання роботи повинні бути чітко сформульованими та відображати тематику дослідження. Об'єкт дослідження визначається разом з вибором теми і є товаром, послугою, підприємством (методологічна характеристика дослідження; процес чи явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Визначення об’єкта пов’язано з відповіддю на питання: що розглядається?). Предмет дослідження міститься в межах проблемного об'єкта, який потребує вирішення (методологічна характеристика того, що знаходиться в межах об’єкту дослідження. Предмет позначає аспект розгляду, дає представлення про те як розглядається об’єкт, тобто визначення предмета пов’язано з відповіддю на питання: як розглядається об’єкт дослідження). Теоретичну частину, а саме огляд літератури, слід виконати так, щоб всебічно, повно і системно розкрити теорію питання, взятого для дослідження; розповісти про сучасний стан досліджуваної проблеми; викласти та проаналізувати точки зору різних авторів щодо питань, які вирішуються в даній роботі; обґрунтувати свою особисту думку з цих питань. Залежно від теми курсової роботи в огляді літератури можуть висвітлюватися такі питання: стан та тенденції розвитку ринку товару хімічний склад та харчова цінність товару; характеристика чинників, що формують асортимент і якість товару (роль нормативної документації, характеристика та вплив сировини, вплив окремих технологічних операцій); характеристика чинників, які впливають на зберігання якості товару (тара та пакувальні матеріали, умови транспортування, умови й терміни зберігання); класифікація та характеристика асортименту досліджуваної групи товарів; сучасні напрямки підвищення якості та зменшення втрат товарів у процесі товаропросування; оцінка якості товару. Огляд літератури повинен показати рівень знань студента, його обізнаність з питань, які вирішуються в курсовій роботі, вміння логічно та аналітично мислити і письмово викладати свої думки. Тому студент не повинен дослівно переписувати матеріал з книжки. Необхідно творчо його опрацьовувати і по можливості давати критичну оцінку. Дуже важливо закінчити літературний огляд коротким підсумком (резюме) з обґрунтуванням необхідності роботи над даною проблемою. Eкcпepимeнтaльнo–aнaлiтичнa чacтинa. У цій частині курсової роботи мова йдеться про кoнкpeтнi зpaзки споживчих тoвapiв, нa якиx пpoвoдилиcя дocлiджeння, пpo opгaнiзaцiю пocтaнoвки i пpoвeдeння eкcпepимeнтy, мeтoди дocлiджeння, пpo загальну характеристику підприємства що реалізує чи виробляє дану продукцію,. Якщo для викoнaння доcлiднoї poбoти викopиcтoвyютьcя зaraльнoпpийнятi мeтoдики, тo вoни дeтaльнo нe oпиcyютьcя, a poбитьcя лишe пocилaння нa джepeлa, в якиx вoни oпyблiкoвaнi (cтaндapти, мeтoдичнi вкaзiвки). Hoвi aбo yнiфiкoвaнi мeтoдики дocлiджeння oпиcyютьcя бiльш дeтaльнo. Згiднo з тeмoю курсової poбoти cтyдeнт вивчaє динaмiкy acopтимeнтy визнaчeнoї гpyпи тoвapiв нa пiдпpиємcтвi (opгaнiзaцiї) зa ocтaннi 4-5 poкiв з нacтyпним aнaлiзoм oдepжaниx дaниx. Пpoвoдить дocлiджeння якocтi тoвapiв, якi зaплaнoвaнi тeмoю курсової poбoти, пpи нaдxoджeннi нa пiдпpиємcтвo (opгaнiзaцiю) в пepioд peaлiзaцiї aбo в пpoцeci збepeжeння. Peзyльтaти дocлiджeнь якocтi oднoймeннoгo тoвapy piзниx пocтaчaльникiв дoзвoлять poзpaxyвaти piвeнь його якоcтi. Peзyльтaти eкcпepимeнтaльниx i aнaлiтичниx дaниx пoвиннi бyти oфopмлeнi y виглядi тaблиць, rpaфiкiв зa дoпoмoгoю пepcoнaльниx EOM i oбoв'язкoвo пpoaнaлiзoвaнi. Висновки. В них дається оцінка одержаних результатів, стисло характеризується стан питання, методи вирішення поставленої мети, їх практичний аналіз, обґрунтування достовірності результатів. Рекомендації повинні мати конкретний, адресний характер, бути повністю підтверджені результатами виконаної роботи. Текст висновків та рекомендацій повинен поділятися на пункти. Перелік використаних джерел (літератури)містить опис книг, підручників, брошур, статей, методичних матеріалів, нормативних документів та інших джерел, на які є посилання в тексті курсової роботи. Додатки. У додатки виносяться матеріали допоміжного характеру: розширені таблиці, проміжні розрахунки, копії документів, ілюстрації допоміжного характеру тощо.
4. Порядок оформлення курсової роботи
4.1. Загальні вимоги
Курсові роботи виконуються українською мовою. Текст друкують за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 через 1,5 міжрядкових (комп’ютерних) інтервали, шрифт Times New Roman, 14. Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм. Розмір абзацу – 5 знаків. Текст основної частини поділяють на розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин „зміст”, „вступ”, „розділ”, „висновки”, „ПЕРЕЛІК використаних джерел (ЛІТЕРАТУРИ)”, „додатки” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 3 – 4 інтервалам. Кожний розділ курсової роботи слід починати з нової сторінки.
4.2. Нумерація
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № . Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці. Зміст, вступ, висновки, перелік використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова „розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком тих, що подані в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл.” і вказують номер, наприклад: „Продовження табл. 1.2” . Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках арабськими цифрами, наприклад: (2.1), перша формула другого розділу. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова „Примітки” ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: … … Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова „Примітка” ставлять крапку. 4.3. Таблиці
Приклад побудови таблиці:
Таблиця 1.1 Прогнозні показники розвитку окремих галузей сфери виробництва споживчих товарів по Дніпропетровській області на 2006-2013 рр.*
Продовження табл.1.1
*Складено за матеріалами управління харчової та переробної промисловості „Прогнозні показники соціально-економічного розвитку регіону на 2006-2013 рр.” та Програмою розвитку легкої промисловості Дніпропетровської області на період до 2010 р.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків крапки не ставлять. Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
4.4. Формули
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки. Наприклад:
, (2.1) де Vp - об’єм розчину, який беремо для розчинення жиру в продукті; dж – густота жиру, при t 20 0С, г/см3; q – наважка шоколаду; Пр – коефіцієнт переломлення розчинника; Прж – коефіцієнт переломлення розчину жиру; Пж – коефіцієнт переломлення жиру.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (´) і ділення (:).
4.5. Посилання
При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які він наводить у роботі, або на ідеях і висновках яких розробляється проблема. Посилання в тексті курсової роботи слід зазначати у квадратних дужках порядковим номером за переліком джерел, наприклад: „… у працях [1-7] …”, або [4, с. 52]. Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером, наприклад, „рис. 1.2”, на формули – порядковим номером формули в дужках „…у формулі (4.1)”. На всі таблиці в тексті мають бути посилання, при цьому слово „таблиця” пишуть скорочено, наприклад: „… в табл. 1.2”.
4.6. Перелік використаних джерел (літератури)
Перелік використаних джерел будують у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку. Вимоги до оформлення посилань: а) посилання на книгу:
б) посилання на електронні джерела інформації:
в) посилання на нормативні документи:
4.7. Додатки
Додатки розміщують у порядку появи посилань у тексті курсової роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок. Над заголовком праворуч малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток” і велика літера на позначення послідовності (Додаток А). Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки (наприклад: додаток А, додаток Б), за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.
5. Порядок виконання курсової роботи
На початку виконання роботи студенту необхідно ознайомитися з основною літературою за обраною темою і скласти план в аспекті основних розділів і параграфів. План має бути узгоджений з науковим керівником. В ході роботи перелік літератури доповнюється, а план роботи коригується і деталізується. Пicля пiдгoтoвки poздiлiв курсової poбoти та ознайомлення з ними кepiвника, cтyдeнт згiднo iз зayвaжeннями тa вкaзiвкaми дoопpaцьoвyє poздiли роботи. Зaвершeнa poбoтa (у пepeплeтeному вигляді) пoдaєтьcя нa пiдпиc кepiвникові. Керівник оцінює курсову роботу за такими основними критеріями: – ступінь відповідності змісту курсової роботи назві теми; – ступінь відповідності оформлення курсової роботи встановленим університетом вимогам (обсяг; зміст; оформлення титульного листа, рисунків, таблиць, діаграм, посилань, списку літератури тощо); – логічність побудови роботи в цілому та в межах окремих розділів; – масштаби представлення в роботі сучасних досліджень даної проблематики, представлених в літературі та інших інформаційних джерелах; – ступінь повноти та деталізації при розкритті основних аспектів теми курсової роботи; – наявність фактичного матеріалу, в тому числі первинного, зібраного студентом, масштаби та доцільність його використання. Ступінь новизни статистичного та іншого фактичного матеріалу, що використано в курсовій роботі; – наявність розрахунків, проведених студентом, ступінь їх обґрунтованості; – наявність та ступінь обґрунтованості рекомендацій та пропозицій, викладених в роботі та відображаючих власний погляд студента. Виконання курсової роботи та подання її на кафедру відбувається у терміни, передбачені графіком навчального процесу. Курсова робота, яка не містить дослідження проблеми на конкретному торговельному підприємстві, а відбиває лише теоретичні її аспекти та не відповідає вимогам щодо оформлення, до захисту не допускається і повертається студенту для доопрацювання.
6. Захист та оцінювання курсової роботи
Виконану курсову роботу студент подає на кафедру, де її мають зареєструвати і передати на рецензування. У рецензії зазначають допускається чи не допускається робота до захисту. В разі незадовільної оцінки робота повертається студенту на дороблення. Студент повинен усунути недоліки і представити роботу для повторного рецензування. Захист курсової роботи проводиться згідно з графіком навчального процесу. Захищена курсова робота зберігається на кафедрі. Критерії оцінки курсової роботи. Максимальна кількість балів, якою оцінюється курсова робота, складає 100 балів. Із них: – за своєчасне подання курсової роботи на кафедру – максимум 20 балів; – оцінка за результатами рецензування – максимум 40 балів (при повторному представленні роботи після доопрацювання – максимум 20 балів); – оцінка за результатами захисту – максимум 40 балів. Своєчасним вважається подання курсової роботи на кафедру відповідно до терміну, визначеному викладачам-лектором. У цьому випадку студент отримує 20 балів. При запізненні з представленням курсової роботи не більше, ніж на 7 (сім) днів студент отримує 10 балів. В інших випадках – 0 балів.
ВІДПОВІДНІСТЬ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ШКАЛОЮ ECTS 100-БАЛЬНОЇ РЕЙТИНГОВОЇ ШКАЛИ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ (ЧОТИРИБАЛЬНОЇ) ШКАЛИ
Студент повинен повторно виконати курсову роботу за новою темою: а) при загальній підсумковій оцінці «незадовільно»; б) при отриманні за результатами захисту 0 або 10 балів.
Студент повинен пройти повторний захист курсової роботи, якщо його оцінка за результатами захисту дорівнює 19 балам. При цьому повторний захист не може бути оцінений викладачем більше ніж на 26 балів.
Додаток А Форма титульного листа
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ
КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА І ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Представлено на кафедру______________ (дата, підпис секретаря кафедри) Рецензування: _______________________ ____________________________________ ____________________________________ (кількість балів, «до захисту» («на доопрацювання»), дата, підпис керівника курсової роботи) Захист:______________________________ (кількість балів, дата, підпис викладача) Підсумкова оцінка____________________ ____________________(кількість балів, оцінка за 4-х бальною системою, дата, підпис викладача)
К У Р С О В А Р О Б О Т А
з дисципліни ____________________________________ на тему _________________________________________ ________________________________________________
Студента(ки)_________________ (П.І.Б.) Групи_______________________
Керівник курсової роботи_____________ ______________________ (П.І.Б., науковий ступень, вчене звання)
Дніпропетровськ 20__
Додаток Б
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ
КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА І ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Затверджую Зав. кафедри_________
З А В Д А Н Н Я на курсову роботу Студенту__________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) Напрям підготовки__________________________________________________ Відділення_________________________________________________________ Науковий керівник__________________________________________________ __________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, посада)
__________________________________________________________________ __________________________________________________________________
5. Термін здачі курсової роботи на кафедру_____________________________ 6. Дата захисту_____________________________________________________ Науковий керівник__________________________________________________ (підпис) Студент___________________________________________________________ (дата, підпис студента)
Додаток В Орієнтовна тематика курсових робіт
26. Дослідження якості та асортименту телевізорів. 27.Товарознавча оцінка якості та асортименту пральних машин. 28. Дослідження якості та асортименту іграшок. Додаток Д
Приблизний зміст курсової роботи на тему
Порівняльна характеристика якості та асортименту соняшникової олії різних виробників
Дослідження харчової цінності, споживчих властивостей та асортименту крупів
Вступ Розділ 1. Теоретичні основи формування якості крупів. 1.1. Стан та тенденції розвитку ринку крупів в Україні 1.2. Класифікація крупів та характеристика асортименту 1.3. Чинники, що формують якість крупів 1.3.1. Хімічний склад, харчова цінність крупів 1.3.2. Вплив сировини та технології виробництва на якість крупів 1.3.3. Оцінка якості та вади крупів Розділ 2. Дослідження харчової цінності, споживчих властивостей та асортимент ту крупів 2.1. Організація, об’єкти та методи дослідження 2.2. Результати дослідження 2.3. Аналіз асортименту крупів Висновки та пропозиції Список використаних джерел
Порівняльна характеристика якості та асортименту шоколаду Вступ Розділ 1. Теоретичні основи формування якості та асортименту шоколаду 1.1. Аналіз ринку шоколадних виробів вітчизняних та закордонних виробників 1.2. Класифікація шоколаду та характеристика асортименту 1.3. Чинники, що формують я кість та асортимент 1.3.1. Хімічний склад та харчова і біологічна цінність 1.3.2. Вплив сировини та технологічних процесів на якість та асортимент шоколаду 1.3.3. Оцінка якості, вади і причини їх появи Розділ 2. Товарознавча характеристика шоколаду та аналіз асортименту виробника/ підприємства 2.1. Товарознавчі аспекти формування асортименту шоколаду в Україні 2.2. Організація, об’єкти та методи дослідження 2.3. Результати досліджень Висновки та пропозиції Список використаних джерел
Дослідження та оцінка якості м'яких меблів Вступ Розділ 1. Теоретичні основи формування якості та асортименту м'яких меблів 1.1.Стан та тенденції розвитку ринку м'яких меблів в Україні 1.2. Класифікація меблів 1.3. Чинники, які впливають на формування якості м'яких меблів 1.3.1. Матеріали для виробництва м'яких меблів 1.3.2. Технологія виготовлення 1.4. Споживні властивості та вимоги до якості меблів Розділ 2. Формування асортименту та дослідження якості м'яких меблів 2.1. Організація, об’єкт та методи дослідження 2.2. Дослідження та оцінка якості м'яких меблів 2.3. Формування торгового асортименту м'яких меблів на ринку м. Дніпропетровська Висновки та пропозиції Список використаних джерел
Дослідження якості та асортименту телевізорів
Вступ Розділ 1. Теоретичні аспекти формування якості і асортименту телевізорів 1.1. Аналіз ринку телевізорів в Україні 1.2. Класифікація і асортимент телевізорів 1.3. Фактори, що впливають на формування якості та асортименту телевізорів 1.4. Споживні властивості та вимоги до якості телевізорів Розділ 2. Дослідження якості та асортименту телевізорів 2.1. Організація, об’єкт, методи дослідження та охорона праці 2.2. Порівняльна характеристика та оцінка якості телевізорів 2.3. Структура асортименту, що реалізується в магазині „Фокстрот” Висновки та пропозиції Список використаних джерел
Товарознавча оцінка якості ювелірних виробів Вступ Розділ 1. Теоретичні основи дослідження якості та асортименту ювелірних виробів 1.1. Дослідження стану та тенденцій розвитку ринку ювелірних товарів 1.2. Класифікація та характеристика асортименту ювелірних виробів 1.3. Фактори, що впливають на формування якості ювелірних виробів 1.4. Вимоги до якості ювелірних виробів Розділ 2.Товарознавча оцінка якості ювелірних виробів 2.1. Організація, об'єкт та методи дослідження 2.2. Результати досліджень якості ювелірних виробів 2.3. Дослідження асортименту ювелірних виробів Висновки та пропозиції Список використаних джерел
Додаток Ж ВСТУП
Кондитерська промисловість – це одна з галузей, що динамічно розвивається у складних економічних і правових умовах національної економіки України. свідченням того є постійне збільшення обсягів виробництва та реалізації. Відомо, що сучасний ринок кондитерських виробів характеризується доволі високим рівнем досвіду, стабільністю, а також наявністю великих виробників, які розподілили між собою його окремі сегменти. Тенденції останніх років на українському ринку кондитерських виробів свідчать, що ведучі виробники роблять ставку на випуск високорентабельної продукції, яка відрізняється також високою собівартістю. При цьому недешеві новинки від «гігантів» мають стабільний попит, а їх виготовлення, як правило, не по силам малим і навіть середнім кондитерським підприємствам. Основний акцент кондитерські лідери роблять на шоколадні продукти (цукерки і плитку), високотехнологічні карамельні і складні борошняні вироби. Вже не перший рік і великі і середні по потужності підприємства використовують в виробництві печива шоколадну глазур і краплі. Ринок кондитерських виробів знаходиться під впливом наступної сировинної кризи: ціни на цукор – один із основних компонентів – збільшились майже вдвічі. При цьому до середини літа ситуація наскільки погіршилась, що окремі фабрики були змушені призупинити карамельне виробництво, а деякі багатопрофільні кондитерські підприємства перейшли на роботу в одну зміну. Враховуючи норму витрат цукру, підприємства борошняної кондитерської промисловості опинились в більш вигідному положенні. Однак, на думку, експертів, на перших сильніше подіє ситуація на ринку енергоносіїв. На сучасному етапі розвитку кондитерського ринку – етапі зрілості –спостерігається жорстка конкуренція. В цей же час деякі виробники кондитерських виробів при виборі постачальника сировини в першу чергу орієнтуються на ціну. Ринкова ситуація супроводжується нестабільністю цін на сировину і регулярним подорожчанням основних інгредієнтів. Аналіз ринку показав, що через подорожчання енергоносіїв та основного компоненту – цукру, на ринку кондитерських виробів залишаться найсильніші виробники цієї галузі, також спостерігається висока конкурентоспроможність наших виробників, які витісняють виробників з інших країн. Тому на мій погляд, дослідження якості борошняних кондитерських виробів вітчизняного виробництва є актуальною темою на сьогодні. Метою курсової роботи є визначення якості борошняних кондитерських виробів ТОВ „Кондитерська фабрика ”Квітень”. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:
Об’єктом дослідження є процеси формування якості та асортименту кондитерських виробів, а предметом – методи дослідження якості кондитерських виробів ТОВ Кондитерська фабрика «Квітень». Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та пропозицій, викладених на 45 сторінці машинописного тексту. Курсова робота ілюстрована 7 таблицями і 10 рисунками. При написанні використано 29 літературних джерел.
Додаток З РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ І ЯКОСТІ БОРОШНЯНИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ
1.1. Стан та тенденції розвитку ринку кондитерських виробів
Кондитерська промисловість – є однією із небагатьох галузей харчової промисловості, яка змогла відносно швидко адаптуватися до ринкових умов господарювання та забезпечити досить високий рівень конкурентоспроможності підприємств. Промислове виробництво кондитерських виробів з Україні зародилося понад 100 років тому. Найбільше зростання обсягів виробництва кондитерської продукції спостерігалося в 1996-2006 роках ( рис.1.1).
Рис. 1.1. Динаміка виробництва кондитерських виробів в Україні у 2006-2014 роках, тис. грн.
Виробництво борошнистих кондитерських виробів на 56 % сконцентроване в Донецькій області, Києві, Черкаській, Київській та Харківській областях. При цьому Черкаську і Київську можна віднести також до найбільш спеціалізованих по борошнистих кондитерських виробах, оскільки тут їхня частка в структурі загального виробництва кондитерських виробів складає 70-89%. Крім них, є ще декілька регіонів, які спеціалізуються на борошнистих виробах, однак обсяги відносно невеликі. У 2005 р. більше половини борошнистих кондитерських виробів було вироблено десятьма підприємствами: ЗАТ ВО „Київ-Конті” (м. Донецьк), ТОВ „Світ Ласощів” (м. Черкаси), ЗАТ „Харківська бісквітна фабрика” (м. Харків), ЗАТ „Кондитерська фабрика ім. К. Маркса” (м. Київ), ВАТ „Вінницька кондитерська фабрика” (м. Вінниця), ВАТ „Полтавакондитер” (м. Полтава), ТОВ „Кондитерська фабрика „Лагода” (м. Кагарлик), ЗАТ „Кондитерська фабрика АВК” (м. Луганськ), ЗАТ „Житомирські ласощі” (м. Житомир), ВАТ „Запорізька кондитерська фабрика” (м. Запоріжжя) [32, с. 56-57].
Рис. 1.2. Структура виробництва кондитерських виробів у регіонах України
Додаток К РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ
2.1. Організація, об’єкт та методи дослідження
Дослідження якості та асортименту хлібобулочної продукції виробництва ТОВ «Дніпропетровський хлібозавод №9» та інших хлібозаводів проводилось у торговельній мережі «Варус» м. Дніпропетровська. ТОВ «Дніпропетровський хлібозавод №9» належить до виробничих підприємств сільськогосподарської галузі. Засноване підприємство у 1998 році і за рахунок вкладення великих інвестицій воно майже одразу зайняло одну з лідируючих позицій на ринку хлібобулочних виробів міста Дніпропетровська. За період з 2005 по 2014 рр. щорічний прибуток підприємства збільшився майже у три рази – з майже 12 млн. грн у 2005 році до більше ніж 42 млн. грн у 2014 році. Відповідно чистий прибуток ТОВ «Дніпропетровський хлібозавод №9» за цей період зріс з 35 тис. грн до 150 тис. грн. Відібрані на підприємстві ТОВ «Дніпропетровський хлібозавод №9» 9 зразків хлібобулочних виробів різних за групою, типом, торговими марками, а саме: батонів формових з пшеничного борошна нарізних Гірчичних трьох вітчизняних виробників, хлібів формових з житньо-пшеничного борошна Бородінських трьох вітчизняних виробників і булочок зі згущеним молоком запакованих також трьох вітчизняних виробників було досліджено в лабораторії кафедри товарознавства і торговельного підприємництва Дніпропетровського університету економіки та права. Для визначення органолептичних і фізико-хімічних показників зразків, взятих для дослідження, використано ГОСТ 1415-77 «Хлеб и булочные изделия. Правила приемки и методы отбора проб» [13, с. 5]. Характеристику і кількість відібраних для дослідження зразків хлібобулочних виробів представлено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Характеристика досліджуваних зразків хлібобулочних виробів
Дослідження хлібобулочних виробів проводилося за органолептичними і фізико-хімічними показниками, які представлено у таблиці 2.2. Перед тим як провести дослідження за органолептичними показниками, хліб і булочні вироби автором роботи перевірено на відповідність маркування та маси вимогам нормативно-технічної документації та поміщено у криту ємність з температурою 16 – 18˚С. Перевірка маси виробів відбувалася шляхом почергового зважування цілих виробів на електронних вагах типу КР-2 з похибкою вимірювання ± 0,1%. Дегустацію починали проводити з пшеничних видів хліба, потім було продегустовано житні види хліба і в кінці – здобні булочні вироби. Таблиця 2.2 Показники якості хлібобулочних виробів
Для визначення пористості використовували прилад Журавльова, який складається з трьох частин: металевого циліндра із внутрішнім діаметром 3 см із загостреним краєм з однієї сторони; дерев’яної втулки; дерев’яного або металевого лотка з поперечною стінкою, в якій на відстані 3,8 см від стінки є проріз 1,5 см завглибшки. З середини лабораторного зразка відрізали шматок виробу розміром не менше 7–8 см. Із м’якушки шматка на відстані не менше 1 см від скоринок циліндром приладу взяли виїмки. Заповнений м’якушкою циліндр вклали на лоток так, щоб обідок його щільно входив у проріз, який є на лотку. Після цього хлібну м’якушку виштовхнули із циліндра втулкою приблизно на 1 см і зрізали її на краю циліндра гострим ножем. Відрізаний шматок м’якушки відділили. М’якушку, яка залишилася у циліндрі, виштовхнули втулкою до стінки лотка і також відрізали на краю циліндра. Для визначення пористості пшеничного хліба зробили три циліндричні виїмки; для житньо-пшеничного хліба – чотири виїмки об’ємом 27 см3 кожна. У булочних виробах, де з одного шматка неможливо взяти три-чотири виїмки, зробили виїмки з двох виробів. Виїмки зважили одночасно з похибкою, не більшою від 0,05 г. Пористість, яка виражається в %, визначено за формулою: (2.1) де V – загальний об’єм виїмок виробу, см3; m – маса наважок, г; g – щільність маси м’якушки. Визначення кислотності було розпочато з підготовки зразків до аналізу. Зразки масою більше 500 г розрізано навпіл по ширині. Від однієї половини виробу відрізано шматок масою приблизно 70 г, в якого зрізано скоринку і підскоринковий шар 1 см завтовшки. Для булочних виробів масою 200 г зразки для аналізу було підготовані таким же чином. З цілих штучних булочних виробів знято скоринку шаром приблизно 1 см. Із виробів і м’якушки видалено згущене молоко та інші додатки, після чого їх було швидко подрібнено і перемішано. За арбітражним методом аналізу кислотності 25 г подрібненої м’якушки зважено із похибкою до 0,05 г. Наважку поміщено у суху пляшку місткістю 500 см3 з добре притертим корком. Мірну колбу місткістю 250 см3 заповнено до поділки дистильованою водою кімнатної температури. Приблизно ¼ взятої дистильованої води перелито у пляшку з подрібненими виробами, які після цього було швидко розтерто дерев’яною лопаткою з гумовими наконечниками до утворення однорідної маси. До суміші долито з мірної колби решту дистильованої води. Після цього пляшку було закорковано, суміш енергійно струшено протягом кількох хвилин і залишено при кімнатній температурі на 10 хв. Потім суміш знов енергійно струшено протягом 2 хв. І залишено відстоюватися на 8 хв. Згодом рідину, яка відстоялась, було акуратно злито крізь густе сито в суху склянку. Зі склянки відібрано піпеткою по 50 см3 розчину в дві конічні колби місткістю по 100 см3 кожна і титровано 0,1 моль/дм3 розчином гідроокису калію з 3 краплями фенолфталеїну до появи слабко-рожевого забарвлення, яке залишалося протягом 1 хв. Кислотність виробу, яка виражається в °, розраховано за формулою: (2.2) де О – об’єм 0,1 моль/дм3 розчину гідроокису натрію або гідроокису калію, см3; 25 – маса наважки досліджуваного продукту, г; 50 – об’єм досліджуваного розчину, взятого для титрування, см3; 4 – коефіцієнт, який приводить до 100 г наважки; 250 – об’єм води, см3; 1/10 – приведення 0,1 моль/дм3 розчину гідроксиду натрію або гідроксиду калію до 1 моль/дм3. За кінцевий результат взято середнє арифметичне двох паралельних титрувань для одного фільтрату, розбіжність між якими не перевищувала 0,3°. Кислотність розраховано із точністю до 0,5°. Суть методу визначення вологості полягає у висушуванні наважки виробу при відповідній температурі і вологості. Лабораторний зразок масою більше 0,2 кг розрізано упоперек на дві приблизно однакові частини. Від однієї частини відрізано шматок 2 см завтовшки. Після цього відділено м’якушку від скоринки на відстані приблизно 1 см. Від лабораторного зразка масою 0,2 кг з середини вирізано шматки 4 см завтовшки. З м’якушки видалено усі додатки (згущене молоко, кмин). Маса проби не перевищувала 20 г. Підготовлену пробу було швидко і старанно подрібнено механічним ножем, перемішано і відразу зважено у заздалегідь підсушених і тарованих металевих чашечках із кришками. Таких зважувань зроблено два по 5 г із похибкою не більше 0,05 г. Наважки у відкритих чашечках із підкладеними під дно кришечками поміщено до сушильної шафи. У шафі марки СЕШ-1 наважки висушено при температурі 130°С протягом 45 хв. З моменту завантаження до моменту вивантаження чашечок. Тривалість зниження і підвищення температури становила 20 хв. Для більш рівномірного висушування наважок у сушильній шафі марки СЕШ-1 у процесі сушіння 3 рази повернено диск із чашечками. Температури 130°С із моменту завантаження чашечок у сушильну шафу досягнуто протягом 10 хв. Після висушування чашечки було вийнято, закрито кришками і перенесено в ексикатор для охолодження. Час охолодження тривав 1 год. Після охолодження чашечки було зважено. Вологість, яка виражається в %, визначено за формулою: (2.3) де m1, m2 – маси чашечки з наважкою до і після висушування, г; m – маса наважки, г. За кінцевий результат прийняли середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень. Розбіжність між результатами паралельних визначень вологості становила 0,3%. Вологість визначили з точністю до 0,5%, причому частку до 0,25 включно відкинули; частку, більшу від 0,25 і до 0,75 включно, прирівняли до 0,5; частку, більшу від 0,75, прирівняли до одиниці. Для визначення органолептичних показників якості відібраних зразків хлібобулочних виробів експертній комісії було запропоновано автором роботи скористатися національною п’ятибальною шкалою. Для цього попередньо було визначено характер невідповідностей, за які стягується певна кількість балів (табл. 2.3). Таблиця 2.3 Бальна шкала для органолептичної оцінки хлібобулочних виробів
Продовження таблиці 2.3
При органолептичній оцінці враховувалось, що, якщо виріб мав ознаки кількох балів, підсумковий бал виставлявся за найменшим з балів. Таким чином, відповідно до нормативно-технічної документації на хлібобулочні вироби було відібрано зразки хліба та булочних виробів та проведено їх аналіз за органолептичними та фізико-хімічними показниками на кафедрі товарознавства та торговельного підприємництва Дніпропетровського університету економіки та права. Експертною комісією було визначено такі органолептичні показники, як форма, поверхня, колір, стан м’якоті, проміс, пористість, смак та запах. Також у лабораторії університету було визначено наступні фізико-хімічні показники якості хлібобулочних виробів: вологість, кислотність, пористість та масова частка цукру.
РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ М’ЯКИХ МЕБЛІВ
2.1. Організація, об’єкт та методи дослідження
На ринку м. Дніпропетровська найбільш великими і стабільними підприємствами, що виробляють меблі є: «ЛВС», «Прогрес», «Дніпромеблі», «Медлайн», «Лівс» та інші [19]. …. Ці виробники на ринку більше 10 років, а їх продукція залишається високоякісною і доступною для багатьох споживачів. Незважаючи на економічну кризу, споживачі обирають їх за високу якість, функціональність, ергономічність, які залишаються стабільними. На сьогоднішній день м’яки меблі користуються найбільшим попитом, тому, повинні бути якісні і надійні, тому експертам кафедри товарознавства і торговельного підприємництва Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля директором підприємства «ЛВС»було запропоновано провести оцінку якості меблевої продукции за органолептичними показниками виробника «ЛВС» з меблевими підприємствами «Прогрес», «Дніпромеблі», «Медлайн», «Лівс». Для цього експертами було відібрано по одному зразку диванів-ліжок з механізмом трансформації «еврокнижка» (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Характеристика відібраних зразків
При перевірці якості відібраних зразків м'яких меблів були використані органолептичний і інструментальний методи (табл. 2.2):
Таблиця 2.2 Показники якості м'яких меблів
Якість маркування і пакування — один з важливих показників, бо не відповідність умовам маркування є передусім порушенням Закону України «Про захист прав споживачів», а пакування – це захист меблів від механічних пошкоджень при транспортуванні її до підприємств роздрібної торгівлі. До пакування меблів для сидіння і лежання повинен бути прикріплений зразок декоративної оббивної тканини. У випадку відсутності упакування або застосування прозорої (поліетиленової) упаковки зразок тканини прикріплюється до виробу… Кожний виріб меблів повинен мати маркування українською мовою. Меблі маркірують незмивною фарбою. Маркування повинне бути чітким і містити: найменування виробу; найменування країни-виробника; найменування фірми-виробника; юридичну адресу виробника і (або) продавця; індекс виробу; дату випуску; позначення дійсного стандарту; штриховий код; товарний знак фірми-виробника; позначення національного знака відповідності для сертифікованої продукції. Зовнішній вигляд кожного відібраного зразка контролюють візуально. При перевірці зовнішнього вигляду необхідно звернути увагу на такі показники:
Конструкція виробів з відділеннями для зберігання постільної білизни повинна забезпечувати вільний доступ до них та провітрювання. Трансформуючі, висувні і розсувні елементи виробів повинні мати вільний хід без заїдань і перекосів. При експлуатації виробів, що трансформуються, повинна бути забезпечена їхня безпека для життя і здоров'я людини за умови дотримання правил експлуатації. Габаритні розміри готових виробів виміряються з точністю до 1 мм. Для меблів, габаритні розміри яких визначаються розмірами м'якого елемента, граничні відхилення від габаритних розмірів не повинні перевищувати ± 5мм. Категорія м’якості меблевого виробу визначається методом навантаження у 70 даН (кгс) на зразок м’якого елемента (спинка або сидіння), що здійснюється на спеціальному випробувальному стенді. Таким чином визначається загальна деформація зразка та його податливість до деформації. Отриманий результат випробування порівнюється із показниками, зазначеними у нормативному документі, і встановлюють категорію м’якості меблевого виробу [28]. М'які елементи залежно від категорій повинні мати показники м'якості за табл. 2.3.
Таблиця 2.3 Характеристика м’якості меблів
М'якість спинки, вкладних і розкладних елементів, які при формуванні «спального місця» розташовуються «в ногах» або «в узголів'ї», можуть відрізнятися на одну або дві категорії від м'якості центрального елемента. Спинка дивана-ліжка, що трансформується в положення «ліжко» за шириною спального місця, повинна мати ту ж категорію м'якості, що і сидіння. М'які елементи, облицьовані тканиною і сформовані з пінорезини або декількох настилочних матеріалів, де верхній шар – пінорезина, повинні мати додатковий настилочний шар товщиною не менш 3 мм із рулонних або пластових матеріалів, виготовлених з натуральних волокон. Якщо отримані при випробуванні показники деформації і піддатливості відповідають суміжним категоріям, а також у випадках, коли показники перебувають між категоріями, м'якість елементів варто відносити до категорії, якій відповідає найменший показник. Показники м'якості (деформація і піддатливість) спального місця ліжка на гнучкій або еластичній підставах повинні бути в межах однієї категорії [29]. Визначення стійкості, міцності опор, статичної міцності, ударної міцності сидіння і спального місця проводиться експериментальним методом, зміст якого полягає у здійсненні циклічних навантажень для різних показників з різною силою (40, 60, 80 даН (кгс)). Це надає можливість визначити стійкість дослідного виробу вбік, вперед і назад. Міцність зразка перевіряється методом ударного навантаження на сидіння. Вантаж циклічно опускають на м’який елемент з висоти 140 мм і визначають характер руйнувань. Результати дослідження зразка порівнюють із нормою стандарту. У випадку відсутності ознак руйнування зразок вважається міцним [30]. Таким чином, при перевірці якості конкурентних виробів необхідно, щоб оцінка проводилася спеціалістами. Показники категорії м’якості диванів-ліжок визначаються за ГОСТ 21640 «Мебель для сидения и лежания. Метод определения категории мягкости мягких элементов»; стійкість, статистична міцність навісних боковин, міцність ніжок, ударна міцність сидіння або спального місця визначають за ГОСТ 19120 «Мебель для сидения и лежания. Диваны-кровати, диваны, кресла-кровати, кресла для отдыха, тахты, скамьи, банкетки. Методы испытания». Обов’язковою умовою проведення випробувань є температура приміщення 18-25 0С та відносна вологість повітря не вище 70%.
Додаток Л ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
На підставі проведення в курсовій роботі роботи можна зробити наступні висновки: Що гриби – це один з важливих продуктів який повинен споживатися в організм людини. Гриби дуже багаті різними вітамінами, такими як наприклад, аскорбінова кислота, вітаміни групи В, В1, В6, В13, Е. У цілому мінеральну частину грибів можна охарактеризувати як достатню.
На підставі висновків підприємству пропоную: 1. Здійснювати постійний контроль за якістю продукції, яка надходить до торгової мережі, департаменту закупівлі – при підписанні договору поставки робити акценти на якість продукції, дотримання товарів вимогам діючих стандартів. 2. Бухгалтерії ТОВ “Фоззі-Ост” рекомендується враховувати не тільки економічні, але і психологічні чинники ціни, а також при встановленні цін на товари необхідно користуватися чітко встановленими ціновими орієнтирами. 3. Розробити рекламні акції, дегустації - для доведення населенню про корисні властивості грибної продукції.
Додаток М СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Навчальне видання
Методичні вказівки студентам заочної форми навчання щодо виконання курсової роботи з дисципліни “Товарознавство” 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» ________________________________________________________________ Підписано до друку____________Формат 60х80/16. Оперативна поліграфія. Тираж прим. Ум. друк. арк. 1,25 Зам. № _______________________________________________________________ Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля. 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||