Трансформація державної політики залучення прямих іноземних інвестицій

Трансформація державної політики залучення прямих іноземних інвестицій 25.04.2015 10:41

Трансформація державної політики залучення

прямих іноземних інвестицій

 

Державна політика у відношенні прямих іноземних інвестицій (ПІІ) стає сьогодні все важливішим елементом загальної економічної політики всіх без винятку країн світу. Так, якщо протягом 1980-хрр. більшість держав світового господарства вводили нормативні акти, які обмежували надходження прямих іноземних інвестицій в їх національні економіки, то, починаючи з 1990-х рр. ситуація докорінно змінилася. На сьогодні спостерігається відхід держав від політики контролю і обмеження іноземного інвестування своїх національних економік, що супроводжується посиленням тенденцій лібералізації умов залучення ПІІ. Так, лише протягом 2008 року між країнами було укладено 59 двосторонніх інвестиційних угод (загалом їх кількість сягнула 2676; 6 угод припинили своє існування) та 75 угод про уникнення подвійного оподаткування (загальне число сягнуло 2805), а в закони і правила, які регулюють прямі іноземні інвестиції, було внесено 110 поправок, 85 з яких стосувалися подальшої лібералізації процесу іноземного інвестування (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5

Зміни в національних режимах регулювання процесу залучення національними економіками ПІІ протягом 1992-2010 рр.

	1992- 1994	1995- 1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Кількість країн, що вносили зміни до своїх законодавств в частині регулювання ПІІ	49	66	70	71	72	82	103	92	91	58	55	50	74
Кількість змін в режимах регулювання	95	132	150	207	246	242	270	203	177	98	110	102	149
Зміни на покращення умов притоку ПІІ	94	121	147	193	234	218	234	162	142	74	85	71	101
Зміни на погіршення умов притоку ПІІ	1	11	3	14	12	24	36	41	35	24	25	31	48

 

Джерело: UNCTAD.  World Investment Report 2009:  Transnational Corporations, Agricultural Production and Development, table I.14.; WIR 2011: Table III.1. National regulatory changes, 2000–2010.

Кількість змін на погіршення умов ввезення та вивезення ПІІ лишалося майже стабільним в порівнянні з періодом 2004 – 2006рр. Збільшилася й кількість угод про вільну торгівлю, які містять положення щодо захисту інвестицій, сягнувши 273. Разом з тим, зросла й кількість суперечок інвесторів з державами – до 317.   

У 2010 році більш як  2/3 заходів інвестиційної політики було прийнято на користь лібералізації та заохочення ПІІ. Особливо це стосувалось країн азійського регіону, де значна кількість заходів була націлена на полегшення умов доступу та розміщення іноземних інвестицій. Однак, незважаючи на суттєві  позитивні зрушення 1/3 всіх  нових інвестиційних ініціатив відносилась до таких, що регулюють та обмежують інвестиційну діяльність суб’єктів міжнародного бізнесу, зокрема, в галузях природокористування та фінансових     послуг. Це, в свою чергу, лише підтверджує тенденцію, що почала формуватись у 2003 році щодо пожорсткішання процедур допуску ПІІ й загалом підвищення ризиків запровадження інвестиційного протекціонізму (рисунок 3.1).

 

Рисунок 3.1.  Динамика заходів щодо національних режимів регулювання іноземних інвестицій протягом 2000-2010рр., у %

Джерело: UNCTAD, World Investment Report 2011.

 

В галузевому розподілі більше половини заходів, націлених на зміну інвестиційної політики, стосувались досить специфічних галузей. Найбільша частка обмежувальних процедур припала на сільське господарство (62%) та видобувну промисловість (93%), натоміcть, ліберацізацію інвестиційних режимів  можна було спостерігати у секторі фінасових послуг (61%), звязоку та транспорті (інші послуги – 61%)  й галузях, заснованих на природокористуванні (електро-, водо-, газопостачання – 75%).

   Таблиця 3.6

Галузевий розподіл кількості регуляторних змін в інвестиційній політиці країн у 2010 році,  у %

Назва галузі	Ліберазізаційні / стимулюючі заходи	Регулюючі/обмежувальні заходи
Всього заходів по галузям:	67	33
Сільське господарство	38	62
Видобувна промисловість	7	93
Обробна промисловість	50	50
Електро-, водо- газопостачання	75	25
Фінансові послуги	59	41
Інші послуги	61	39

Джерело: UNCTAD, Investment Policy Monitor database: Table III.3. National regulatory changes in 2010 by industry

Уряди країн продвжують застосовувати державну політику купівлі  неліквідних активів компаній, яка активно розпочалась у кризовий період. Станом на квітень 2011р., за оцінками експектів ЮНКТАД, у державній власності залишається низка проблемних активів фінансових і нефінансових підприємств на суму понад  2 трдн.дол.США.

Загалом у 2010 році було укладено 6092 міжнародні інвестиційні угоди (МІУ) (за перші 5 місяців 2011р. – ще 48), з яких 2807 – двосторонні, 2976 – про унікнення подвійного оподаткування та 301 – інші міжнародні інвестиційні угоди. Наявна нині кількість МІУ забезпечує захист лише 2/3 глобального обсягу ПІІ та охоплює 1/5 двосторонніх інвестиційних угод (ДІУ). Для формування сприяливого інвестиційного клімату у світовому масштабі, на думку експертів, необхідно укласти додатково 14100 двосторонніх угод.

Країнами ЄС підписано 1300 (ДІУ) з країнами, що не є членами даного інтеграційного блоку (рис. 3.2.). У 2010 р. розпочато 390 справ з врегулювання інвестиційних супречностей, щодо 197 - завершено розгляд. Як правило, ініціаторами виступали промисловорозвинуті країни, відповідачами – країни, що розвиваються. 

 

 

Рисунок 3.2. Кількість  двосторонніх (ДІУ), міжнародних інвестиційних угод (МІУ) та угод про уникнення подвійного оподаткування (УУПО)

Джерело: UNCTAD, World Investment Report 2011.

Політика, спрямована на поліпшення умов іноземного інвестування, має свої позитивні наслідки, що проявляється, передусім у масштабах діяльності ТНК (див.табл.3.7-3.8). Будучи найбільш рухомою складовою заощаджувальної частини світового доходу за умов «розмивання» національних кордонів, що визначають національну приналежність створеної вартості, прямі іноземні інвестиції стають каталізатором поглиблення глобалізаційних процесів, залишаючись при цьому об’єктом жорсткої конкурентної боротьби за залучення в економіки країн світового господарства.

 

Таблиця 3.7.

Окремі показники ПІІ та світового виробництва, 1982-2010 рр.

	Вартісний обсяг в поточних цінах,  в млрд.дол.США
	1982	1990	2007	2008	2009	2010
Притік ПІІ	58	207	1979	1744	1185	1244
Відтік ПІІ	27	239	2147	1911	1171	1323
Обсяг ввезених ПІІ	790	1942	15660	15295	17950	19141
Обсяг вивезених ПІІ	579	1786	16227	15988	19197	20408
Доходи від ввезених ПІІ	44	74	1182	1066	945	1137
Доходи від вивезених ПІІ	46	120	1252	1113	1037	1251
Транскордонні злиття та поглинання		112	1031	707	250	339
Обсяг продажів зарубіжних філій ТНК	2530	6026	31764	33300	30213	32960
Валове виробництво зарубіжних філій	623	1477	6295	6216	6129	6636
Вартість активів зарубіжних філій ТНК	2036	5938	73457	64424	53601	56998
Експорт зарубіжних філій ТНК	635	1498	5775	6599	5262	6239
Зайнятість в зарубіжних філіях, тис.осіб	19864	24476	80396	64484	66688	68218
Світовий ВВП	11963	22121	55114	61147	57920	62909
Валове накопичення основного капіталу	2795	5099	12399	13999	12735	13940
Доходи від роялті та ліцензійних платежів	9	29	163	191	187	191
Експорт товарів та нефакторних послуг	2395	4414	17321	19794	15783	18713

Таблиця 3.8.

Темпи річного приросту ПІІ та окремих показників світового виробництва, 1986 – 2010 роки,  у %

	Темпи річного приросту, %
	1986-1990	1991-1995	1996-2000	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Притік ПІІ	23,6	22,1	39,4	32,4	50,1	35,4	-14,2	-32,1	4,9
Відтік ПІІ	25,9	16,5	35,6	-5,4	58,9	53,7	-13,5	-38,7	13,1
Обсяг ввезених ПІІ	15,1	8,6	16,0	4,6	23,4	26,2	-4,8	17,4	6,6
Обсяг вивезених ПІІ	18,1	10,6	16,9	5,1	22,2	25,3	-0,1	20,1	6,3
Доходи від ввезених ПІІ	10,2	35,3	13,3	32,8	23,3	21,9	-0,9	-11,3	20,3
Доходи від вивезених ПІІ	18,7	20,2	10,3	28,4	18,4	18,5	1,7	-6,8	20,6
Транскордонні злиття та поглинання	32,0	15,7	62,9	91,1	38,1	62,1	-34,7	-64,7	35,7
Обсяг продажів зарубіжних філій ТНК	19,7	8,8	8,1	5,4	18,9	23,6	-4,6	-9,3	9,1
Валове виробництво зарубіжних філій	17,4	6,8	6,9	12,9	21,6	20,1	-4,4	-1,4	8,3
Вартість активів зарубіжних філій ТНК	18,1	13,7	18,9	20,5	23,9	20,8	-5,0	-16,8	6,3
Експорт зарубіжних філій ТНК	22,2	8,6	3,6	13,8	15,0	16,3	15,4	-20,3	18,6
Зайнятість в зарубіжних філіях, тис.осіб	5,5	5,5	9,7	8,5	11,4	25,4	-3,7	3,4	2,3
Світовий ВВП	9,5	5,9	1,3	8,4	8,2	12,5	10,3	-5,3	8,6
Валове накопичення основного капіталу	10,0	5,4	1,1	11,8	10,9	13,8	11,5	-9,0	9,5
Доходи від роялті та ліцензійних платежів	21,1	14,6	8,1	10,6	9,1	16,1	8,6	-1,9	1,7
Експорт товарів та нефакторних послуг	11,6	7,9	3,7	13,8	15,0	16,3	15,4	-20,3	18,6

Джерело: UNCTAD, World Investment Report 2010, 2011.

 

1)          Аргументуйте переваги вільного переміщення прямих іноземних інвестицій для країн-донорів та країн-реципієнтів інвестиційного капіталу. 2)          Які негативні наслідки має процес нерегульованого залучення прямих іноземних інвестицій в економіку приймаючих країн? 3)          Чи обґрунтованою є теза про те, що позитивний ефект від іноземного інвестування отримує як країна-донор, так і країна-реципієнт інвестиційного капіталу? 4)          Охарактеризуйте динаміку та структуру формування міжнародних інвестиційних режимів в кризовий та посткризовий періоди. До яких наслідків може призвести запровадження країнами протекціоністських заходів у реалізації їх інвестиційної політики? 5)          Чи корелюють між собою динаміка змін у інвестиційних режимах країн та динаміка змін у світовому виробництві та діяльності ТНК? Дайте відповідь, враховуючи той факт, що останніми роками ТНК схильні до переміщення капіталів у вигляді внутрішньофірмових позик та кредитів  і часто вдаються до злиття та поглинання з національними фірмами.