ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА 22.01.2016 17:37

 

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

 

 

Кафедра фінансів та банківської справи

 

 

 

 

 

 

ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК

ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2013

 

 

 

УДК  314(477)

ББК  66.2(4УКР)

 

Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради

 ВНЗ «Національна академія управління»

Протокол № 5 від 30.08. 2013 р.

 

 

Укладач:

Нам Вікторія Геннадіївна, ст..викладач

 

Рецензенти:

Романишин Володимир Орестович, к.е.н., доцент

 

 

Центральний банк та грошово-кредитна політика: Навчально-методичний комплекс // В.Г. Нам. – К.: Національна академія управління, 2013. –  60 с.

 

 

Запропонований навчально-методичний комплекс "Центральний банк та грошово-кредитна політика" являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами економічних вузів і факультетів семінарів, практичних занять та самостійної роботи з курсу "Центральний банк та грошово-кредитна політика".

 

 

 

УДК  314(477)

ББК  66.2(4УКР)

 

 

 

 

© Оригінал-макет,

"Національної академії управління", 2013

 

ЗМІСТ

 

Передмова	4
Порядок оцінювання знань студентів	5
Програма дисципліни	8
Робоча програма	14
Опис навчальної дисципліни	16
Програма навчальної дисципліни	18
Методичні рекомендації щодо підготовки наукових есе	21
Методи навчання	23
Методичні рекомендації до проведення семінарських та практичних занять	25
Плани семінарських занять, практичних занять	35
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи	37
Завдання для самостійної роботи студентів	37
Методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень	38
Методичні вказівки, варіанти і плани контрольних робіт для студентів  заочної форми навчання	40
Завдання для самостійної роботи студентів до змістовних модулів	47
Тестові завдання	49
Питання для дискусій	54
Орієнтовний перелік питань для підготовки до екзамену	55
Методичне забезпечення	56
Рекомендована література та інформаційні джерела	57

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ПЕРЕДМОВА

 

 

Запропонований навчально-методичний комплекс "Центральний банк та грошово-кредитна політика" являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами економічних вузів і факультетів семінарів, практичних занять та самостійної роботи з курсу "Центральний банк та грошово-кредитна політика".

Комплекс включає опис дисципліни, програму курсу, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи, список рекомендованих джерел, перелік тем наукових есе, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю та методичні рекомендації. Також комплекс містить Тимчасове положення з впровадження рейтингово-модульної системи оцінювання студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально-методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу.

Навчальна дисципліна "Центральний банк та грошово-кредитна політика" є нормативною для підготовки студентів за спеціальністю «Фінанси та кредит», має теоретико-прикладний характер і спирається на такі раніше засвоєні предмети як: "Основи економічної теорії", "Макроекономіка", "Гроші та кредит", "Банківська система" і базою  для вивчення таких дисциплін, як "Аналіз банківської діяльності", "Фінансовий менеджмент у банку".

 

               Ухвалено:

Вченою радою НАУ

від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__

 

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

            І. Загальні положення

 

1.1.        Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).

 

1.2.        Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:

 

-          підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

-          систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін;

-          подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань;

-          розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу;

-          оптимізація навчального процесу.

 

ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.

 

            2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F).

            2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті.

            На іспиті оцінюванню підлягають:

-          володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни;

-          здатність творчо мислити та синтезувати знання;

-          уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань.

2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів.

2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є:

- відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій;

            - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять;

            - виконання модульних контрольних робіт.

Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх.

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій.

Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів).

При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем.

Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань.

2.5. Структура поточної успішності (50 балів).

а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів

б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів;

в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів;

г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів.

д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання.

2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність».

2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.

 

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

 

 

Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність.

У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту.

2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів.  Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано».

У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.

 

 

ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS

 

Сума балів за всі види навчальної діяльності		Оцінка за національною шкалою
	Оцінка за шкалою ECTS	для екзамену, курсового проекту (роботи) практики	для заліку
90-100	A	5 (відмінно)	зараховано
82-89	B	4 (добре)	зараховано
74-81	C	4 (добре)	зараховано
64-73	D	3 (задовільно)	зараховано
60-63	E	3 (задовільно)	зараховано
35-59	FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
034	F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

               

 

           “ЗАТВЕРДЖЕНО”

Перший проректор

ВНЗ «Національна академія

управління» Матвійчук В.К.,

д.ю.н., професор

____________________

“26”   вересня 2013 р.

 

 

ВНЗ "Національна академія управління"

 

 

ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

 

 

3. ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

 

Галузь знань 0305 "Економіка та підприємництво"

Напрям підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит"

Освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр"

Факультет ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

(Шифр за ОПП________)ЗАНЯТЬ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2013

 

 

Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12  від 2 липня 2013 р.

 

 

Розробники програми з дисципліни «Центральний банк і грошово-кредитна політика»:

Романишин В.О., к.е.н., доцент

Нам В.Г., ст.викл.

 

 

 

Заст.завідувача кафедри

д.е.н., професор                                                               Г.Г.Бурлака

 

 

 

 

Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від  «25» вересня 2013 р.

 

 

 

Декан факультету економіки

та інформаційних технологій

д.фіз-мат.н, професор                                                      О.К.Лопатін                  

 

 

ВСТУП

 

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни "Центральний банк та грошово-кредитна політика" складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів зі спеціальності "Фінанси та кредит".

 

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є діяльність центрального банку, що пов’язана з регулюванням грошового обороту в Україні.

 

Міждисциплінарні зв’язки: Навчальна дисципліна "Центральний банк та грошово-кредитна політика" є нормативною для підготовки студентів за спеціальністю «Фінанси та кредит», має теоретико-прикладний характер і спирається на такі раніше засвоєні предмети як: "Основи економічної теорії", "Макроекономіка", "Гроші та кредит", "Банківська система" і базою  для вивчення таких дисциплін, як "Аналіз банківської діяльності", "Фінансовий менеджмент у банку".

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Модуль 1. Діяльність центрального банку
Тема 1	Походження та основні напрямки діяльності центральних банків
Тема 2	Національний банк України – центральний банк держави
Тема 3	Емісія готівки і регулювання готівкового грошового обігу
Тема 4	Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків
Тема 5	Регулювання діяльності комерційних банків
Тема 6	Банківський нагляд
Модуль 2. Проведення грошово-кредитної політики
Тема 7	Грошово-кредитна політика
Тема 8	Інструменти грошово-кредитної політики
Тема 9	Валютне регулювання і контроль
Тема 10	Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни "Центральний банк та грошово-кредитна політика" є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок у сфері функціонування центрального банку.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни "Центральний банк та грошово-кредитна політика", що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, є вивчення змісту завдань і основних напрямів діяльності центрального банку, його операцій та інструментів грошово-кредитної політики, за допомогою яких банк регулює масу грошей і ціну грошей.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

-          організаційно-правовий статус центральних банків; 

-          задачі та функції НБУ;

-          роль НБУ в регулюванні готівкового грошового обігу;

-          методи рефінансування комерційних банків;

-          зміст, цілі, інструменти грошово-кредитної політики;

-          організацію системи банківського регулювання та нагляду;

-           роль НБУ у сфері валютного регулювання і валютного контролю;

-          основні елементи і характеристику платіжних систем, організацію розраху­нків в Україні;

вміти:

-          застосовувати теоретичні знання для оцінки тенденцій розвитку грошово-кредитного ринку України;

-          аналізувати стан грошового ринку та банківської системи

-          оцінювати основні монетарні параметри грошово-кредитної політики;

-          оцінювати ефективність грошово-кредитної (монетарної) політики, яку проводить центральний банк;

-          - оцінювати дієвість інструментів реалізації грошово-кредитної(монетарної політики).

-          аналізувати та оцінювати вплив таких монетарних інструме­нтів як норматив обов'язкового резервування коштів банківською системою, облікова ставка НБУ, депозитний сертифікат НБУ, операції на відкритому ринку, операції на валютному ринку та стан грошово-кредитного ринку;

-           оцінювати структуру і динаміку грошової маси в обігу України;

-          розраховувати економічні нормативи, що регламентують діяльність комер­ційних банків, і визначати рейтинг банків.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин/  3  кредити   ECTS.

 

 

3. ПРОГРАМА КУРСУ

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Діяльність центрального банку

Тема 1. Походження та основні напрямки діяльності центральних банків

• Роль і значення центрального банку в економіці держави. Особливості створення центральних емісійних банків.
• Організаційно-правові основи функціонування центральних банків.
• Взаємовідносини між центральним банком та урядом. Питання незалежності центрального банку від уряду.

Тема 2. Національний банк україни – центральний банк держави

• Побудова банківської системи України. Створення Національного банку України.
• Статус центрального банку. Організаційні основи діяльності НБУ.
• Функції і операції Національного банку України: реалізація грошово-кредитної політики, емісійний центр країни, валютний орган, орган банківського нагляду, банк банків, фінансовий агент уряду, організатор міжбанківських розрахунків.
• Структура Національного банку України. Керівні органи Національного банку України.

Тема 3. Емісія готівки і регулювання готівкового грошового обігу

• Монопольне право НБУ на емісію банкнот і монет в обіг. Організаційне забезпечення друкування банкнот і монет. Створення і організація діяльності Державної скарбниці України. Нагромадження золотовалютних резервів.
• Регламентація готівкового грошового обігу. Основні принципи організації обороту готівки суб’єктами господарювання.
•  Емісійно-касова робота установ Національного банку України. Прогнозування та облік касових оборотів банків. Організація інкасації грошей та перевезення цінностей Національним банком України.
• Переваги  та недоліки готівкового грошового обігу. Шляхи вдосконалення готівкового грошового обігу.

Тема 4. Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків

• Економічна сутність кредитних відносин центральних банків з комерційними банками. Значення кредитів, що надаються центральними банками комерційним банкам. Еволюція кредитних відносин НБУ з комерційними банками.
• Методи рефінансування комерційних банків. Рефінансування банків шляхом операцій на відкритому ринку. Коротко- та середньострокове рефінансування. Кредити "овернайт". Тендери НБУ. Надання стабілізаційного кредиту. Операції купівлі-продажу державних цінних паперів на відкритому ринку. Рефінансування комерційних банків через операції репо.
• Сутність, класифікація і характеристика міжбанківських розрахунків. Еволюція міжбанківських розрахунків в Україні. Організація і здійснення розрахунків через Систему електронних платежів НБУ.

Тема 5. Регулювання банківської діяльності

• Сутність та задачі регулювання банківської діяльності та нагляду. Організація системи банківського регулювання. Основні напрями регулювання НБУ діяльності комерційних банків. Повноваження регулятивно-наглядових органів.
• Реєстрація комерційних банків. Ліцензування операцій комерційних банків.
• Встановлення НБУ економічних нормативів, які регламентують діяльність комерційних банків. Порядок розрахунків економічних нормативів.
• Обов’язкові економічні нормативи: Нормативи капіталу. Нормативи ліквідності. Нормативи кредитного ризику. Нормативи інвестування. Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції банку.

Тема 6. Банківський нагляд

• Сутність і необхідність банківського нагляду.
• Структура банківського нагляду НБУ. Етапи банківського нагляду.
• Методи банківського нагляду. Дистанційне інспектування діяльності банків. Виїзне інспектування.
• Контроль за дотриманням банками економічних нормативів. Система покриття банківських ризиків. Оцінка результатів діяльності банків та їх рейтинг.
• Заходи впливу на комерційні банки за порушення банківського законодавства.

Змістовий модуль 2. Проведення грошово-кредитної політики

Тема 7. Грошово-кредитна політика

• Сутність грошово-кредитної політики. Місце, завдання і роль у системі державного регулювання економіки. Визначення стратегії і тактики грошово-кредитної політики.
• Цілі грошово-кредитної політики НБУ.
• Взаємозв’язок грошово-кредитної політики з фіскальною, бюджетною та валютною політикою. Місце монетарної політики в загальнодержавній економічній політиці.  Типи грошово-кредитної політики. Роль монетарної політики.

Тема 8. Інструменти грошово-кредитної політики

• Характеристика інструментів грошово-кредитної політики.
• Визначення норм обов’язкових резервів.
• Процентна політика.
• Рефінансування комерційних банків.
• Операції з цінними паперами на відкритому ринку.
• Підтримання курсу національної валюти.
• Регулювання імпорту та експорту капіталу.

 Тема 9. Валютне регулювання і контроль

• Визначення валютної політики. Зміст і цілі валютної політики.
• Валютне регулювання НБУ. Основні повноваження НБУ як головного органу валютного регулювання. Здійснення валютної політики. Курсова політика НБУ. Методи регулювання валютного курсу. Формування і управління золотовалютними резервами.
• Валютні обмеження. Регулювання НБУ поточних валютних операцій. Регулювання НБУ валютних операцій, пов’язаних з рухом капіталу.
• Складання платіжного балансу країни, його зміст та використання в регулятивній діяльності НБУ.
• Зміст і задачі валютного контролю. Повноваження НБУ у сфері валютного контролю.

Тема 10. Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду

• Обслуговування внутрішнього державного боргу. Роль НБУ на первинному ринку державних цінних паперів. Регулятивна і контрольна функція НБУ на ринку державних цінних паперів.Система касового виконання державного бюджету в Україні. Касове виконання державного бюджету через казначейську систему.
  • Обслуговування зовнішнього боргу України.

Роль НБУ в здійсненні касового виконання бюджету.

 

           “ЗАТВЕРДЖЕНО”

Перший проректор

ВНЗ «Національна академія

управління» Матвійчук В.К.,

д.ю.н., професор

____________________

“26”   вересня 2013 р.

 

 

 

ВНЗ "Національна академія управління"

Кафедра фінансів та банківської справи

 

 

 

 

4.  РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

 

 

Галузь знань 0305 "Економіка та підприємництво"

Напрям підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит"

Освітньо – кваліфікаційний рівень «бакалавр»

Факультет економіки та інформаційних технологій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2013

 

Робоча програма з дисципліни "Центральний банк та грошово-кредитна політика" для студентів за напрямом підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит"

 

Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12  від 2 липня 2013 р.

 

 

Розробники програми:

Романишин В.О.. к.е.н., доцент

Нам В.Г., ст.викл.

 

 

 

Заст.завідувача кафедри

д.е.н., професор                                                               Г.Г.Бурлака

 

 

 

Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від  «25» вересня 2013 р.

 

 

 

Декан факультету економіки

та інформаційних технологій

д.фіз-мат.н, професор                                                      О.К.Лопатін                  

 

 

5. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ

 

ДИСЦИПЛІНА: «ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА»

 

"Центральний банк і грошово-кредитна політика" є однією з начальних дисциплін, які вивчають у вищих навчальних закладах України.

Курс “Центральний банк і грошово-кредитна політика” має своїм завданням формувати у студентів глибокі теоретичні і практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Вивчення курсу повинно сприяти вихованню у студентів поважного  ставлення до банківської системи як складової частини державного регулювання економіки, фінансових фондів, що перебувають в управлінні державою.

Даний курс дає можливість поглибленого вивчення загальних базових положень фінансової теорії. Зокрема, йдеться про досконале знання законодавчих та теоретичних питань, які стосуються фіскальної сфери.

Збагачення студентів теоретичними знаннями передбачає засвоєння ними різних концепцій, поглядів, дискусійних положень з найбільш важливих питань, у фінансовій теорії, банківській системі, розвиток вміння критично обмірковувати проблемні питання, щоб мати про них свою аргументовану думку, а також розвиток аналітичного мислення, що допоможе правильно орієнтуватися в матеріалі. У зв'язку з цим метою курсу також є не лише детальне вивчення студентами конспектів лекцій, навчальних посібників, а й необхідність вивчення додаткових джерел.

Вивчення курсу " Центральний банк і грошово-кредитна політика " нерозривно пов'язане з такими дисицплінами, як "Теорія фінансів", "Банківська система"  і знанням положень інших загальних та спеціальних дисциплін.

             

1.    Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів  – 4	Галузь знань  0305 "Економіка та підприємництво"	Нормативна
	Напрям підготовки  6.030508 "Фінанси і кредит"
Модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування):	Рік підготовки:
Змістових модулів – 10		4-й	-й
		Семестр
Загальна кількість годин - 108		7-й	-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента - 8	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр	28 год.	10 год.
		Практичні, семінарські
		32 год.	год.
		Самостійна робота
		48 год.	98 год.
		Вид контролю:
		екзамен

 

 

 

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни "Центральний банк та грошово-кредитна політика" є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок у сфері функціонування центрального банку..

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни "Центральний банк та грошово-кредитна політика", що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, є вивчення змісту завдань і основних напрямів діяльності центрального банку, його операцій та інструментів грошово-кредитної політики, за допомогою яких банк регулює масу грошей і ціну грошей.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

-          організаційно-правовий статус центральних банків; 

-          задачі та функції НБУ;

-          роль НБУ в регулюванні готівкового грошового обігу;

-          методи рефінансування комерційних банків;

-          зміст, цілі, інструменти грошово-кредитної політики;

-          організацію системи банківського регулювання та нагляду;

-           роль НБУ у сфері валютного регулювання і валютного контролю;

-          основні елементи і характеристику платіжних систем, організацію розраху­нків в Україні;

вміти:

-          застосовувати теоретичні знання для оцінки тенденцій розвитку грошово - кредитного ринку України;

-          аналізувати стан грошового ринку та банківської системи

-          оцінювати основні монетарні параметри грошово-кредитної політики;

-          оцінювати ефективність грошово-кредитної (монетарної) політики, яку проводить центральний банк;

-          - оцінювати дієвість інструментів реалізації грошово-кредитної(монетарної політики).

-          аналізувати та оцінювати вплив таких монетарних інструме­нтів як норматив обов'язкового резервування коштів банківською системою, облікова ставка НБУ, депозитний сертифікат НБУ, операції на відкритому ринку, операції на валютному ринку та стан грошово-кредитного ринку;

-           оцінювати структуру і динаміку грошової маси в обігу України;

-          розраховувати економічні нормативи, що регламентують діяльність комер­ційних банків, і визначати рейтинг банків.

 

6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовний модуль 1.Діяльність центрального банку

Тема 1. Походження та основні напрямки діяльності центральних банків

Тема 2. Національний банк України – центральний банк держави

Тема 3. Емісія готівки і регулювання готівкового грошового обігу

Тема 4. Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків

Тема 5. Регулювання банківської діяльності

Тема 6. Банківський нагляд

6.1. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього	у тому числі
		л	п	лаб	інд	с.р.		л	п	лаб	інд	с.р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13

 Змістовний модуль 1. Діяльність центрального банку

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього	у тому числі
		л	п	лаб	інд	с.р.		л	п	лаб	інд	с.р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Тема 1. Походження та основні напрямки діяльності центральних банків	15	2	2	-	-	4	10	1				9
Тема 2. Національний банк України – центральний банк держави	17	2	2	-	-	4	10	1				9
Тема 3. Емісія готівки і регулювання готівкового грошового обігу	15	4	4	-	-	6	11	1				10
Тема 4. Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків	14	4	4	-	-	6	11	1				10
Тема 5. Регулювання діяльності комерційних банків		2	4	-	-	4	11	1				10
Тема 6. Банківський нагляд		2	4	-	-	5	11	1				10
Разом за модулем 1	75	16	20	-	-	29	64	6				58

 

 

 

Змістовний модуль 2.   Проведення грошово-кредитної політики

Тема 7. Грошово-кредитна політика

Тема 8. Інструменти грошово-кредитної політики

Тема 9. Валютне регулювання і контроль

Тема 10. Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду

Змістовний модуль 2.  Проведення грошово-кредитної політики

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього	у тому числі
		л	п	лаб	інд	с.р.		л	п	лаб	інд	с.р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Тема 7. Грошово-кредитна політика	19	2	2	-	-	5	11	1				10
Тема 8. Інструменти грошово-кредитної політики	19	4	4	-	-	5	11	1				10
Тема 9. Валютне регулювання і контроль	16	4	2	-	-	4	11	1				10
Тема 10. Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду	15	2	4	-	-	5	11	1				10
Разом за модулем 2	69	12	12	-	-	40	44	4				40
Усього годин	108	28	32	-	-	48	108	10				98

 

 Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Походження та основні напрямки діяльності центральних банків	2
2	Національний банк України – центральний банк держави	2
3	Емісія готівки і регулювання готівкового грошового обігу	3
4	Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків	3
5	Регулювання діяльності комерційних банків	3
6	Банківський нагляд	3
7	Грошово-кредитна політика	2
8	Інструменти грошово-кредитної політики	3
9	Валютне регулювання і контроль	2
10	Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду	3

                                                                                               

 Теми практичних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Емісія готівки і регулювання готівкового грошового обігу	1
2	Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків	1
3	Регулювання діяльності комерційних банків	1
4	Банківський нагляд	1
5	Інструменти грошово-кредитної політики	1
6	Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду	1

                                                                                                             

 Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Походження та основні напрямки діяльності центральних банків	4
2	Національний банк України – центральний банк держави	4
3	Емісія готівки і регулювання готівкового грошового обігу	6
4	Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків	6
5	Регулювання діяльності комерційних банків	4
6	Банківський нагляд	5
7	Грошово-кредитна політика	5
8	Інструменти грошово-кредитної політики	5
9	Валютне регулювання і контроль	4
10	Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду	5

 

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота										Екзамен	Сума
Змістовий модуль 1				Змістовий модуль 2				МКР 1	МКР 2
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8
6	4	6	6	5	5	4	4	5	5	50	100

Примітка: Т1 - Т8 – теми змістових модулів, МКР 1, МКР 2 – модульні контрольні роботи.

 

7. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ

НАУКОВИХ ЕСЕ

 

Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

До індивідуальних завдань належать: підготовка рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій, власні дослідження до конференцій, участь в олімпіадах тощо.

Складовою індивідуальних завдань є підготовка курсових і дипломних робіт, яка здійснюється відповідно до робочого навчального плану та вимог щодо їх змісту.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів.

Як форма самостійної роботи наукове есе є різновидом індивідуального творчого дослідження, в якому в стислому вигляді висвітлюється сутність проблеми або дається наукова порівняльна характеристика явищ, категорій, теорій тощо. Причому, найважливішим у науковому есе є формулювання власної позиції, оцінки, шляхів вирішення проблеми тощо.

Тексту есе передує простий план, що має здебільшого три пункти. В кінці есе подається список літературних джерел (10 найменувань орієнтовно), які були використані для написання роботи. Обсяг наукового есе становить 4,5 – 5,0 аркушів тексту на папері формату А4. В друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків кожному. Для цього зазвичай використовується шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядовий інтервал значенням 1,5. Якщо текст написаний від руки, то обсяг роботи збільшується в 1,5 – 2,0 рази залежно від індивідуальних особливостей написання.

Наукове есе подається викладачу під час проведення аудиторних занять протягом кожного модуля, але не пізніше дня проведення семінарського (практичного) заняття з останньої теми модуля. Якщо есе подане із запізненням, то за кожен день після встановленого строку подання есе з оцінки за роботу знімається один бал. Після 5 днів запізнення есе не приймаються. Якщо студент не зміг вчасно підготувати есе з поважних обставин, то питання приймання на перевірку есе вирішується викладачем індивідуально щодо кожного студента.

Найкращі наукові есе рекомендуються викладачем для доповіді на наукових конференціях, подання на конкурси, ґранти, тощо.

 

Тематика наукових есе з дисципліни «Центральний банк

 та грошово-кредитна політика»:

 

1. Виникнення центральних емісійних банків та загальна характеристика їх статусу
2. Взаємовідносини НБУ з органами державної влади
3. Стан готівкового грошового обігу в Україні та шляхи його вдосконалення
4. Проблеми формування банками резервів на покриття  кредитного ризику
5. Особливості реєстрації банків в Україні
6. Особливості ліцензування банківської діяльності в Україні
7. Заходи впливу до банків за порушення банківського законодавства та їх ефективність

4.    Розвиток кредитних відносин НБУ з комерційними банками

8.    Проблеми функціонування системи гарантування банківських вкладів в Україні

10. Оцінка діяльності банків системою банківського нагляду в Україні

11. Нормативи, що регламентують достатність банківського капіталу: світовий досвід та в Україні

12. Банкрутство банків в Україні та проблеми, пов'язані із їх ліквідацією

1. 13.  Банківський нагляд: сутність, принципи, види, методи та оцінка його ефективності

14. Базель Ш: нові підходи до регулювання банківського сектору

15. Управління банківськими ризиками в світлі Базеля П

16. Організація банківського нагляду в Україні: проблеми та перспективи

17. Регулятивна діяльність Фонду гарантування банківських вкладів фізичних осіб в Україні

18. Система електронних платежів Національного банку України та оцінка її ефективності

19. Роль НБУ в управлінні внутрішнім державним боргом

20. Роль НБУ в управлінні сукупним зовнішнім боргом країни

21. Процентна політика НБУ та оцінка її ефективності

22. Політика НБУ з обов’язкового резервування та оцінка її ефективності

23. Валютно-курсова політика  НБУ та оцінка її ефективності

24. Діяльність НБУ на первинному ринку державних цінних паперів  та оцінка її ефективності

25. Політика НБУ на відкритому ринку та оцінка її ефективності

26. Політика НБУ з рефінансування банків та оцінка її

27. Депозитна політика НБУ та оцінка її ефективності (за останні два роки)

28. Золотовалютні резерви НБУ: проблеми формування, використання та управління

29. Роль НБУ у розвитку ринку платіжних карток в Україні

30. Міжнародне валютне співробітництво України

 

 

8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

 

Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-виховних завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності.

                        Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів.

                        Засоби навчання  - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання,  технічні засоби тощо).

                        При викладенні курсу «Центральний банк та грошово-кредитна політика» використовуються наступні методи навчання:

1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод.

                        Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція.

                        Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу).

                        Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань).

                        Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою.

                        Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці (наприклад, знаряддя вчинення злочину або засоби вчинення злочину, місце вчинення злочину тощо).

                        Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо).

                        Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра.

                        Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, під час рольових або ділових ігор тощо).

                        Практична робота спрямована на використання набутих знань у вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів.

                        Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо).

                        Структурний метод навчання за характером логіки пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод.

                        Аналітичний метод  передбачає мисленнєвий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак.

                        Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого.

                        Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного.

                        Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

                        Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді;  2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань);

                        Метод проблемного викладу знань є перехідним  від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуацію і пропонує студентам її розв’язати).

                        Частково-пошуковий метод  включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання.

                        Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).

 

 

 

 

9. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна  академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття.

Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом Загальної та Особливої частин кримінального права згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного кримінального законодавства і рекомендованих джерел.

Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху.

Основними завданнями семінарського заняття є можливість:

-  розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій;

-  поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета;

-  сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати   свої   думки,   слухати   один   одного,   продуктивно критикувати.

Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів.

Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:

1. Просемінар. Просемінари у ХУІП-ХІХ ст. існували під назвою
   попередніх семінарів для студентів першого семестру. В сучасних умовах в
   навчальних планах заняття під такою назвою відсутні, хоч широко застосовуються в педагогічній практиці окремих викладачів. Головне їхнє
   завдання –  виробити у студента вміння виконувати різноманітні практичні роботи (навчитися працювати з книгою, першоджерелами, навчити реферуванню літератури, складанню тез іншими словами). Просемінари - це своєрідні навчально-методичний комплекси, які проводяться на молодших курсах.
2. Власне семінар. Це традиційне заняття, в якому ставка робиться на закріплення теоретичних відомостей, формування системи знань, підготовку до виконання подальших практичних завдань. Він може проходити у таких формах:

-       фронтальне  семінарське заняття,  що  передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями;

-       семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно - декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського   заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою;

-  комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень.

Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види):

-       сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу - пов'язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх ними на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено;

-       вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться   з найважливіших тем.

3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з  тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі.

За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:

• введенню в тему;
• плануванню вивчення теми;
• дослідженню фундаментальних освітніх об'єктів;
• представленню та захисту освітніх досягнень;
• поглибленню, узагальненню і систематизації знань;
• контрольні та залікові семінари;
• аналітичні семінари.

За методикою проведення розрізняють:

• § вступні семінари (базується на досвіді та знаннях студенти збирають інформацію по новій темі та класифікують її);
• · оглядові семінари (самостійний огляд студентами всієї теми за допомогою літератури);
• · самоорганізуючі семінари студенти самостійно визначають мету заняття, розподіляють теми рефератів між собою, а в деяких випадках - готують реферати за власною ініціативою, доповідають та коментують їх);
• · пошуковий семінар (передбачає дослідницьку діяльність студентів);
• · семінар - "круглий стіл" (запрошуються фахівці або спеціально підготовлені студенти. Це обмін інформацією,  відповіді на питання,  колективний пошук нових шляхів вирішення проблеми (якщо вона є)).

1. Аналіз виробничих (управлінських) ситуацій.
2. Вирішення службових задач: наочно, за допомогою відеопосібників і на ЕОМ.
3. Робота з документами і діловими паперами.
4. Моделювання ситуацій та коментар вирішення проблем, що виникають.

Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи.

Структура практичного заняття:

• вступ викладача;
• відповіді на питання студентів з матеріалу, що залишився не зовсім   зрозумілим;
• практична частина як планова;
• заключне слово викладача.

Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти.

Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.

 

 

 

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті.

Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі:

- формування конкретних (окремих) навичок і умінь;

 

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити.

Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів.

У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри.

Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:

1. Ретельно зважити зміст чергової теми семінарського заняття, її місця в загальній системі занять;
2. Опрацювати необхідну літературу (як рекомендовану для слухачів, так і додаткову);

3.  Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;

1. Скласти перелік основних, додаткових і навідних питань;
2. Підготувати ілюстративні приклади для зв'язку предмета з практикою, з життям;
3. Підготувати наочні й допоміжні засоби;

7.  Особливо  спрогнозувати все те, що, як правило,  викликає певні
труднощі у студентів;

8.  Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення:

-   тематичні дискусії та диспути;

-   колективний пошук відповідей і ролей;

-  бесіда і вільний обмін думками;

-   інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів,
студентів);

-   ігрове проектування.

Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим.

Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента фозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти.

Під час проведення семінарських занять викладач:

• повторює   і   закріплює   знання   студентів;
• демонструє неоднозначність підходів до вирішення теоретичних проблем;
• готує до застосування теоретичних відомостей на практиці;
• контролює засвоєння матеріалу.

Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:

1. Наявністю лекційних матеріалів, що відповідають вимогам сучасності.
2. Методикою читання лекцій.

З . Педагогічною майстерністю викладача.

4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів.

Під час проведення семінарського заняття   слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:

• вступне слово викладача (визначається основна мета семінарського заняття; місце, що займають питання даного семінарського заняття в курсі, який вивчається; головні питання семінарського заняття; методичні рекомендації щодо виступу студентів з даної тематики;
• обговорювання питань семінарського заняття (використання обґрунтованих міркувань студентів з приводу виступів учасників семінарського заняття, запитань, які виникають у студентів організація дискусії, корегування її в межах запланованої теми, короткий висновок після кожного питання);
• заключне слово (реалізація мети семінарського заняття, конструктивний аналіз усіх виступів та відповідей, стимуляція активності  студентів).

Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів.

Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання.

В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять.

Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:

1. Вступ: мотивація навчання, активізація опорних знань.
2. Оголошення теми і мети, порядку проведення.
3. Поступовий розгляд попередньо визначених питань у вигляді виступів, обговорення питання, рефератів, рецензій, відповідей, доповнень до них.
4. Підведення викладачем або сильним студентом загального підсумку заняття.
5. Оголошення завдання, мотивація навчальної діяльності на майбутні
   заняття.

Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так:

Заняття - вивчення нових знань:

1. Повідомлення теми і мети заняття.                                           
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Активізація базових знань.                   
4. Усвідомлення та осмислення нового матеріалу, виділення головного, контроль рівня засвоєння.

Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:

1. Повідомлення теми і мети заняття.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Огляд та активізація раніше вивченого матеріалу.
4. Вивчення зв'язку між темами та розділами раніше вивченого матеріалу.
5. Систематизація вивчених знань.
6. Розгляд окремих деталей та особливостей вивченого матеріалу.
7. Ознайомлення з прийомами роботи з систематизації знань і самоконтролю рівня засвоєння матеріалу.
8. Індивідуалізація домашнього завдання.

Заняття - формування самостійної діяльності:

1. Повідомлення мети і завдань заняття.
2. Видача завдань і ознайомлення з методикою роботи.
3. Виконання роботи.
4. Аналіз одержаних результатів.
5. Виявлення труднощів у роботі.
6. Аналіз та оцінка застосування вивчених методів.
7. Пошук засобів для удосконалення самостійної роботи з матеріалом.
8. Індивідуалізація домашнього завдання.

Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):

1. Повідомлення мети і завдань заняття.
2. Мотивація навчальної діяльності і постановка завдань.
3. Виявлення проблемної ситуації.
4. Висування і обґрунтування гіпотез.
5. Перевірка правильності гіпотез.
6. Аналіз результатів рішень, перевірка правильності обраних методів.
7. Аналіз причин допущених помилок.
8. Індивідуалізація домашнього завдання.

Заняття - формування вмінь і навичок:

1. Повідомлення мети і завдань заняття.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок.
4. Ознайомлення з методикою застосування нових знань.
5. Первинне формування вмінь.
6. Ознайомлення з методикою закріплення вмінь та формування навичок.

Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок:

-           ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування);

-           неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний  тренаж, імітаційні вправи).

Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії.

Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях.

Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:

1. Намагання викладача перетворити семінар на лекцію, демонстрацію власних знань і професійної компетенції при низькій активності студентів.
2. Повне наслідування лекції, коли на семінарі відбувається буквально дослівний переказ сказаного лектором.
3. Перетворення виступу студентів на діалог “викладач – студент” на фоні інертності аудиторії.
4. Відхід від зазначеної теми семінару, обговорення інших проблем.
5. Недотримання розподілу часу, відсутність пропорції часу при розгляді питань.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

 

Практичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних і лабораторних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”.

Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії    та практики, навчання з життям.

Основними цілями практичних занять є:

-                 формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків;

-                 розвиток   у  студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня;

-                 формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності.

Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам.

Його завданнями можуть бути:

-                 підготовка до самостійного виконання практичних завдань;

-                 підготовка студентів до контрольних робіт;

-                 набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці;

-                 підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо.

На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття можуть проходити у таких формах:

1 . Аудиторні практичні заняття;

1. Практичні заняття в спеціальних класах (кабінетах);
2. Практичні заняття на тренажерах;
3. Практичні заняття на полігонах;
4. Практичні заняття безпосередньо в судах.

 

Досягнення  високого  кінцевого  результату  на  практичних  заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття.        

Найбільш розповсюдженими методами є:

1. Вправи    (групові    і    індивідуальні),    в    ході    яких    аналізується    і відпрацьовуються :

-                 різні практичні дії;

-                 професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень;

-                 службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних    умовах професійної діяльності;

-                 службові документи.

-                 формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей.

2 етап - розробка практичного заняття:

-                 визначення методу (методів)

-                 проведення; планування

-                 об'єму задач для відпрацювання;

-                 уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків.

3 етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги:

-                 реальність і вірогідність матеріалів;

-                 різноманітність матеріалів, їх новизна;

-                 дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність;

-                 посильність засвоєння на високому рівні складності;

-                 юридична правомірність.

4 етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття:

-                 розробка завдань для студентів;

-                 розробка методичних рекомендацій для викладача;

-                 розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів.

5   етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з
колегами по кафедрі і їх апробація.

6 етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження.

Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів.

Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне:

-                 у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим;

-                 вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань;

-                 вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації;

-                 навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації;

-        використання за можливістю доступних технічних засобів
(діапозитиви, перфокарти і т.п.). Розвитку самостійного та творчого
мислення сприяє розбір та аналіз і різноманітних методів або способів
вирішення, виконання практичних завдань, знаходження більш економного та раціонального рішення, стимулювання винахідливості та кмітливості.

  Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних   завдань   різної   складності   для   розв’язування   їх   студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби.

Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи:

-        повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції;

-        пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач);

-                 організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно);

-                 розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал:  пояснення
домашнього завдання - зміст, методика роботи з ним, включаючи посилання
на теоретичний матеріал.               

На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій.

Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення.

Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставлені підсумкової оцінки з даної дисципліни.

Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу.

Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета.

Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

 

 

 

10. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Змістовний модуль1. Діяльність центрального банку

Тема 1. Походження та основні напрямки діяльності центральних банків

семінарське заняття - 2год.

1. Виникнення центральних банків.
2. Форма організації центральних банків.
3. Проблема незалежності центральних банків.

самостійна робота - 4год.

Тема 2. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ – ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ДЕРЖАВИ

семінарське заняття - 2год.

1. Побудова банківської системи України.
2. Створення Національного банку України.
3. Функції і операції НБУ.
4. Структура управління НБУ.

самостійна робота - 4год.

Тема 3. емісія готівки і регулювання готівкового грошового обігу

семінарське заняття - 4год.

1. Характеристика НБУ як центра готівкового обігу.
2. Регламентація готівкового обігу.
3. Емісійно-касова робота НБУ.
4. Прогнозування та облік касових оборотів банків.

самостійна робота - 6год.

Тема 4. Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків

семінарське заняття - 4годю

1. Сутність кредитних відносин центральних банків з комерційними банками.
2. Еволюція кредитних відносин НБУ з комерційними банками.
3. Методи рефінансування комерційних банків.
4. Організація і здійснення міжбанківських розрахунків.

самостійна робота - 6год.

 

Тема 5. Регулювання діяльності комерційних банків

семінарське заняття - 4год.

1. Сутність і завдання регулювання діяльності комерційних банків.
2. Реєстрація та ліцензування банків.
3. Економічні нормативи, що регламентують діяльність банків.

самостійна робота - 4год.

Тема 6. банківський нагляд

семінарське заняття - 4год.

1. Структура банківського нагляду НБУ.
2. Методи банківського нагляду.
3. Визначення рейтингової оцінки діяльності банку.

самостійна робота - 5год.

Змістовний модуль 2.  Проведення грошово-кредитної політики

Тема 7. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

семінарське заняття - 2год.

1. Сутність та зміст грошово-кредитної політики.
2. Типи грошово-кредитної політики.
3. Роль монетарної політики в Україні.
4. Цілі монетарної політики.
5. Місце монетарної політики в загальнодержавній економічній політиці.

самостійна робота - 5год.

Тема 8.  ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

семінарське заняття - 4год.

1. Характеристика інструментів грошово-кредитної політики.
2. Визначення норм обов’язкових резервів.
3. Процентна політика.
4. Рефінансування комерційних банків.
5. Операції з цінними паперами на відкритому ринку.
6. Підтримання курсу національної валюти.
7. Регулювання імпорту та експорту капіталу.

самостійна робота - 5год.

Тема 9. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ

семінарське заняття - 2год.

1. Необхідність і завдання валютного регулювання.
2. Валютне регулювання.
3. Валютний контроль.
4. Міжнародне валютне співробітництво України та участь в міжнародних фінансових організаціях.
5. Платіжний баланс.

самостійна робота - 4год.

Тема 10. Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду

семінарське заняття - 4год.

1. Обслуговування внутрішнього державного боргу Національним банком України.
2. Обслуговування зовнішнього державного боргу Національним банком України.
3. Участь у касовому виконанні бюджету.

самостійна робота - 5год.

 

 

11. Методичні рекомендації ЩОДО організації

самостійної роботи

Самостійна робота студента передбачає:

• Підготовку до семінарських, практичних занять, контрольних робіт (опрацювання лекційного матеріалу, законодавчих та інших нормативних матеріалів, навчальної літератури, спеціальних джерел і інформації, періодики тощо);
• Виконання індивідуальних  завдань;
• Опанування матеріалу, що винесений цілком на самостійне опрацювання згідно з робочою програмою;
• Написання контрольних та курсових робіт;
• Підготовка до захисту та іспиту.
• Опрацювання тестів для самостійної роботи

 

Самостійна робота студентів при вивченні дисципліни "Центральний банк і грошово-кредитна політика" має місце в процесі підготовки до семінарських та практичних занять, іспитів і заліків, при написанні рефератів, контрольних та курсових робіт, доповідей і повідомлень для виступів на наукових семінарах і конференціях. Її формами являються вивчення відповід­них законодавчих актів України, підруч­ників і навчальних посібників, монографічної літератури і статей, конспектів лекцій, аналітичних та статистичних даних по банківській діяльності українських банків.

При підготовці до семінарських та практичних занять результати самостійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань.

Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу.

Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журнальних статей.

Сума знань по темі, отриманих з названих джерел, дозволяє студенту перейти до вирішення задач і виконання завдань.

Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування і вирішення задач, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам.

Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням.

Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій.

Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів.

Контроль за обов'язковою самостійною роботою студента передбачає виконання студентом домашніх (розрахункових) завдань. Такі завдання розробляються кафедрою та доводяться до студентів. Контроль передбачає перевірку правильності виконання завдань. Максимальна оцінка складає 5 балів, її отримують студенти, які виконали усі завдання. Успішність усіх інших студентів оцінюється в 0 балів.

З метою мотивації наукової роботи студентів, викладачі здійснюють контроль виконання студентами завдань самостійної роботи студентів. Студент самостійно, з урахуванням власних інтересів, вибирає та виконує одне або декілька завдань, тип яких наведений нижче:

1. Підготовка навчальних чи наукових конспектів текстів.

2. Написання реферату за заданою тематикою.

3. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою проблематикою.

4. Формування аналітичних звітів за заданою тематикою.

5. Написання курсової роботи за заданою проблематикою.

Формами контролю за вибірковими завданнями можуть бути: розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять; обговорення та/або захист матеріалів реферату та курсової роботи під час; доповідь на наукових студентських конференціях (семінарах); публікація статей або доповідей в збірниках (журналах).

 

12. Методичні рекомендації

з підготовки реферативних повідомлень

 

Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду:

Мета:

–               більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практич­ного заняття; прищеплення студентам навичок самостійної роботи з норматив­ними матеріалами і літературними джерелами;

–               контроль знань студентів навчального матеріалу.

Структура:

Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки.

У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомен­дованої літера­тури. При цьому бажано витримувати слідуючу послідовність:

–               закони та інші нормативні акти;

–               навчальна, монографічна та інша література.

В основній частині розкривається суть питання, аналізуються норма­тивні матеріали, практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлює­ть­ся та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний мате­ріал.

Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні.

Оформлення:

Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку.

Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4.

Методика:

Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендо­вану викладачем.

Методологічною основою роботи повинні бути праці по філософії та соціології науки.

Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’явля­ються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відпо­відальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання.

Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати наступний вигляд:

–               спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питан­ня яке розглядається, його практичне значення;

–               аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відом­­чі накази, інструкції), літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі.

Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обґрунтованими. Це означає, що студент, посилаючись на норматив­ний матеріал, судову та слідчу практику (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довес­ти життєвість, приорітет своєї позиції.

Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використан­ням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН.

Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.

 

 

13.  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ, ВАРІАНТИ І ПЛАНИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ  ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Лекції для студентів заочної форми навчання проводяться за загальноакадемічними правилами відповідно до планів та графіків екзаменаційних сесій. Поряд із загальними вимогами щодо якості фахової підготовки студентів, однаковими для всіх форм навчання, специфіка викладання курсу для студентів заочного відділення обумовлює наступну організацію навчального процесу і кінцеву оцінку знань за наступними складовими: 1) відвідування лекцій під час сесій – максимально 20 балів (конкретна величина розраховується за методикою, викладеною для студентів денної форми навчання); 2) виконання контрольної роботи; яка має бути представлена не пізніше, як за тиждень до початку екзаменаційної сесії. Максимальна кількість - 30 балів; 3) іспит як фінальний контроль, що складається письмово за графіком сесії. Максимальна кількість – 50 балів. Таким чином, загальна кінцева оцінка формується як сума:

 

1)    відвідування             – 20

2)    контрольна робота   – 30

3)    екзамен                     – 50

РАЗОМ:                        - 100

 

Метою контрольної роботи є засвоєння набутих в процесі навчання знань і вміння їх використовувати для викладання матеріалу по вказаних проблемах. Питання контрольних робіт сформовані згідно з навчальним планом і програмою по курсу "Центральний банк і грошово-кредитна політика". Додаткове завдання в контрольній роботі викладено на основі Закону України "Про Національний банк України".

Контрольна робота складається з трьох основних питань і одного додаткового завдання. Варіант додаткового завдання призначається згідно з порядковим номером студента у журналі.

Для написання контрольної роботи слід, перед усім, ознайомитися з матеріалом по визначеній темі, викладеним в підручниках, навчальних посібниках, монографіях та інших наукових фахових виданнях. Обов’язковою вимогою до написання контрольної роботи є застосування при викладенні матеріалу даних статистичної звітності або будь-якої іншої інформації, яка характеризує сучасний стан розвитку процесів, що описуються.

При посиланні на літературні джерела з використанням цитат, формул або іншої інформації, треба зазначати джерело цієї інформації. В кінці роботи наводиться загальний список використаних джерел, оформлений згідно з стандартними вимогами.

Робота має бути охайно оформлена: написана або чорнилами одного кольору розбірливим почерком, або надрукована на одній стороні аркуша паперу стандартного формату. Усі сторінки мають бути пронумеровані і скріплені. На останній сторінці студент ставить дату закінчення роботи та власний підпис.

 

Форма закріплення основного варіанта – літера прізвища відповідає номеру теми

 

 

 

 

 

Форма закріплення додаткового завдання – остання цифра залікової книжки студента відповідає номеру варіанту

 

 

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1

1. Передумови створення центральних банків.

2. Валютна політика: зміст і цілі.

3. Організація банківського нагляду комерційних банків України.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 2

1. Сутність кредитних відносин центральних банків з комерційними банками.

2. Функціональна структура НБУ.

3. Роль НБУ в процесі обслуговування зовнішнього боргу.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 3

1. Грошово-кредитна політика: сутність, роль і завдання.

2. Сутність та задачі регулювання банківської діяльності та нагляду.

3. Аналіз і прогнозування економічної ситуації в країні.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 4

1. Методи та інструменти реалізації грошово-кредитної політики в Україні.

2. Система покриття банківських ризиків в Україні.

3. Правовий статус НБУ.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 5

1. Управління відсотковою ставкою та обсягами резервів банків.

2. Монопольне право НБУ на емісію банкнот і монет в обіг.

3. Міжбанківські розрахунки: сутність, класифікація.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 6

1. Рефінансування комерційних банків.

2. Платіжний баланс України: зміст та порядок складання.

3. Роль та місце готівки в платіжних системах України.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 7

1. Управління золотовалютними резервами.

2. Проблема незалежності центрального банку.

3. Система електронних платежів (СЕП) НБУ.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 8

1. Організаційно-правові основи функціонування центральних банків.

2. Операції НБУ з цінними паперами на відкритому ринку.

3. Заходи впливу на комерційні банки за порушення банківського законодавства.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 9

1. Види операцій НБУ.

2. Роль НБУ в регулюванні грошового обігу.

3. Регулювання банківської діяльності НБУ.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 10

1. Емісійно-касова робота НБУ.

2. Структура золотовалютного резерву НБУ.

3. Зміст грошово-кредитної політики НБУ.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 11

1. Шляхи створення центральних банків.

2. Шляхи поповнення та використання золотовалютного резерву в Україні.

3. Реєстрація комерційних банків.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 12

1. Зміст та призначення валютних обмежень.

2. Мета та сфера банківського нагляду НБУ.

3. Зміст грошово-кредитної політики.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 13

1. Характеристика НБУ як органу банківського нагляду.

2. Економічні нормативи.

3. Операції РЕПО.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 14

1. Типи грошово-кредитної політики.

2. Характеристика НБУ як банку банків.

3. Ліцензування банківських операцій.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 15

1. Цілі грошово-кредитної політики.

2. Характеристика НБУ як банку держави.

3. Шляхи зменшення впливу уряду на центральний банк.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 16

1. Банківська система України.

2. Міжнародне валютне співробітництво України.

3. Зміст курсової політики НБУ.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 17

1. Функції НБУ.

2. Організація та здійснення касового обслуговування державного бюджету.

3. Еволюція міжбанківських розрахунків в Україні.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 18

1. Форми організації центральних банків.

2. Розробка НБУ правил, рекомендацій, що регламентують здійснення банківських операцій.

3. Характеристика НБУ як організатора міжбанківських розрахунків

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 19

1. Регулювання НБУ валютних операцій, пов’язаних з рухом капіталу.

2. Зміна норм обов’язкових резервів: сутність та причини застосування.

3. Методи банківського нагляду.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 20

1. Форми управління центральними банками.

2. Проведення процентної політики.

3. Участь НБУ у касовому виконанні державного бюджету України.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 21

1. Характеристика НБУ як валютного органу.

2. Контроль за дотриманням банками економічних нормативів.

3. Еволюція міжбанківських розрахунків в Україні.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 22

1. Операції на відкритому ринку.

2. Характеристика НБУ як центрального банку.

3. Взаємозв’язок грошово-кредитної політики з фіскальною, бюджетною та валютною політикою.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 23

1. Банківська система України.

2. Характеристика та кваліфікація інструментів грошово-кредитної політики.

3. Шляхи вдосконалення готівкового грошового обігу.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

Варіант 24

1. Характеристика НБУ як емісійного центру.

2. Методи регулювання валютного курсу.

3. Основні напрями регулювання НБУ діяльності комерційних банків.

4. Додаткове завдання (ваш варіант).

 

 

 

 

ДОДАТКОВЕ ЗАВДАННЯ
Варіанти додаткового завдання до контрольної роботи

Дайте відповіді „так” або „ні” на кожне з поставлених питань у вашому варіанті.

Варіант 1

Варіант 2

Варіант 3

Варіант 4

Варіант 5

Варіант 6

Варіант 7

Варіант 8

 

14. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІІЙНОІ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ДО ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ

МОДУЛЬ 1 Діяльність центрального банку

Тема 1. Походження та основні напрямки діяльності центральних банків

1. Які ви знаєте шляхи створення центральних банків?
   1. Організаційно-правові основи функціонування центральних банків.
   2. Які форми організації центральних банків?
   3. Вкажіть форми управління центральними банками.
   4. В чому полягає проблема взаємостосунків між центральним банком та урядом?

Рекомендована література для самостійного опрацювання: 1 (с.9-30), 2 (с.9-29), 4, 5, 30, 33, 34, 38, 40.

Тема 2. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ – ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ДЕРЖАВИ

1. Правовий статус Національного банку України.
2. Вкажіть функції НБУ.
3. Охарактеризуйте структуру Національного банку України.
4. Дайте характеристику банківської системи України.
5. Проблема незалежності центрального банку.
6. Фактори, які визначають рівень незалежності центральних банків.
7. Як можна зменшити вплив уряду на політику центрального банку?

Рекомендована література для самостійного опрацювання: 1 (с.31-97), 2 (с.30-64), 3, 4, 5, 28, 34, 37, 40.

Тема 3. емісія готівки і регулювання готівкового грошового обігу

1. Як установи мають монопольне право на емісію банкнот і монет в обіг в Україні?
2. Який орган в Україні виконує організаційне забезпечення друкування банкнот і монет?
3. Ціль та завдання нагромадження золотовалютних резервів.
4. Якими методами здійснюється забезпечення економіки грошима?
5. Назвіть роль НБУ в регулюванні готівкового грошового обігу.
6. Яка роль та місце готівки в платіжних системах України?
7. Які шляхи скорочення готівкової маси в обігу?
8. Яка роль НБУ в стабілізації грошової системи?

Рекомендована література для самостійного опрацювання: 1 (с.99-143), 2 (с.65-100), 5, 6, 7, 8, 9, 24, 25, 27, 28, 29, 33.

Тема 4. Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків

1. Сутність кредитних відносин центральних банків з комерційними банками.
2. Вкажіть методи рефінансування комерційних банків.
3. Опишіть операції РЕПО.
4. В чому полягає зміст кредитних відносин НБУ з комерційними банками?
5. Охарактеризуйте цілі та призначення закритих кредитних аукціонів НБУ.
6. Що таке кредитування комерційних банків під забезпечення державними цінними паперами?
7. Що таке кредитні тендери?
8. На що спрямовуються стабілізаційні кредити НБУ?
9. Дайте класифікацію і охарактеризуйте міжбанківські розрахунки.

10. Еволюція міжбанківських розрахунків в Україні.

11. Як здійснюються розрахунки через Систему електронних платежів НБУ?

Рекомендована література для самостійного опрацювання: 1 (с.145-203), 2 (с.101-159), 4, 16, 17, 19, 22, 28, 29, 34, 36, 40, 41.

Тема 5. Регулювання банківської діяльності

1. Вкажіть сутність та задачі регулювання банківської діяльності.
2. Назвіть основні напрями регулювання НБУ діяльності комерційних банків.
3. У чому полягає реєстрація комерційних банків?
4. Здійснення яких видів банківських операцій потребує  ліцензії НБУ?
5. Що таке економічні нормативи, які регламентують діяльність комерційних банків?
6. Назвіть обов’язкові економічні нормативи.
7. Що передбачає система покриття банківських ризиків?

Рекомендована література для самостійного опрацювання: 1 (с.204-315), 2 (с.160-254), 4, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 21, 23, 30, 40.

Тема 6. банківський нагляд

1. Дайте визначення поняття "банківський нагляд".
2. Чи є поняття банківського регулювання і нагляду тотожніми?
3. Яка структура банківського нагляду НБУ?
4. Назвіть методи банківського нагляду.
5. У чому полягає дистанційне інспектування?
6. Які завдання вирішує виїзне інспектування?
7. Охарактеризуйте оцінка результатів діяльності банків та їх рейтинг.
8. Які існують заходи впливу на комерційні банки за порушення банківського законодавства?

Рекомендована література для самостійного опрацювання: 1 (с.318-351), 2 (с.255-365), 4, 10, 11, 12, 20, 34, 40.

МОДУЛЬ 2 Проведення грошово-кредитної політики

Тема 7. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

1. В чому полягає зміст грошово-кредитної політики?
2. Яке місце грошово-кредитної політики у системі державного регулювання економіки?
3. В чому полягає стратегія і тактика грошово-кредитної політики?
4. Назвіть цілі грошово-кредитної політики.
5. Опишіть систему взаємозв’язків між грошово-кредитною політикою та фіскальною, бюджетною і валютною політикою.
6. Які типи грошово-кредитної політики ви знаєте? 

Рекомендована література для самостійного опрацювання: 1 (с.382-422), 2 (с.457-463), 3, 4, 5, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 34.

Тема 8.  ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

1. Охарактеризуйте інструменти грошово-кредитної політики.
2. В чому полягає сутність визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків?
3. В чому полягає роль процентної політики?
4. В чому полягає політика рефінансування комерційних банків?
5. Що переслідує зміна обсягів і умов рефінансування?
6. Що передбачає управління золотовалютними резервами?
7. На що спрямоване проведення операцій з цінними паперами?

Рекомендована література для самостійного опрацювання: 1 (с.424-469), 2 (с.463-477), 4, 27, 28, 29, 30, 34, 39.

Тема 9. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ

1. Дайте визначення валютної політики.
2. Які ви знаєте зміст і цілі валютної політики?
3. В чому полягає сутність валютного регулювання НБУ?
4. Які основні повноваження НБУ як головного органу валютного регулювання?
5. Охарактеризуйте курсову політику НБУ.
6. Які знаєте методи регулювання валютного курсу?
7. Що таке валютні обмеження?
8. Що таке платіжний баланс країни, його зміст та використання в   регулятивній діяльності НБУ?
9. Назвіть зміст і задачі валютного контролю.

10. Які повноваження НБУ у сфері валютного контролю?

Рекомендована література для самостійного опрацювання: 1 (с.470-536), 2 (с.394-456), 4, 18, 28, 32, 33, 34.

Тема 10. Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду

1. В чому полягає роль НБУ на первинному ринку державних цінних паперів?
2. Опишіть регулятивну і контрольну функції НБУ на ринку державних цінних паперів.
3. Дайте оцінку ролі НБУ в процесі обслуговування зовнішнього боргу України.
4. Яка система касового виконання державного бюджету в Україні
5. Яку роль відіграє НБУ у касовому виконанні державного бюджету України?

Рекомендована література для самостійного опрацювання: 1 (с.353-373), 2 (с.366-393), 4, 22, 28, 32, 35, 37.

 

1. 15.  ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

МОДУЛЬ 1

 

1. Банківська система України:

а) відповідає банківським системам країн з ринковою економікою

б) не відповідає банківським системам країн з ринковою економікою

в) не схожа з жодною із банківських систем зарубіжних країн і є унікальною

г) усі відповіді невірні

 

2. Розроблення Основних засад грошово-кредитної політики відноситься до компетенції:

а) Ради НБУ

б) Правління НБУ

в) Верховної Ради

г) Голови НБУ

 

3. НБУ підзвітний:

а) Верховній Раді України

б) Президенту України

в) Міністерству фінансів

г) всі відповіді вірні

 

4. До структури НБУ не належить:

а) Державна скарбниця

б) Державне казначейство

в) Державне сховище

г) всі відповіді вірні

 

5. Голову НБУ призначає:

а) Президент за поданням Верховної Ради

б) Верховна Рада за поданням Президента

в) Рада НБУ

г) Правління НБУ

              

6. Банківська система України:

а) однорівнева

б) дворівнева

в) багаторівнева

г) усі відповіді невірні

 

7. Національний банк України є:

а) агентом Уряду

б) незалежним від Уряду

в) незалежним від податкової служби України

г) агентом Міністерства фінансів України

 

8. Затвердження кошторису доходів і витрат НБУ відноситься до компетенції:

а) Голови НБУ

б) Правління НБУ

в) Ради НБУ

г) Голови Ради НБУ

 

9. Кількісний склад Ради НБУ формується:

а) Головою НБУ

б) Правлінням НБУ

в) Головою Ради НБУ

г)всі відповіді невірні

 

10. Перший рівень банківської системи України – це:

а) Верховна Рада

б) Міністерство фінансів

в) НБУ

г) тільки комерційні банки

 

11. Основною метою діяльності Національного банку України є:

а) отримання прибутку від своєї діяльності

б) отримання прибутку від діяльності комерційних банків

в) забезпечення економіки грошовими коштами

г) забезпечення стабільності гривні

 

12. Забезпечення реалізації монетарної політики через відповідні монетарні інструменти відноситься до компетенції:

а) Голови НБУ

б) Правління НБУ

в) Ради НБУ

г) Голови Ради НБУ

 

13. Система управління НБУ є:

а) однорівневою

б) дворівневою

в) трирівневою

г) багаторівневою

 

14. Готівковий обіг - це:

а) грошовий обіг при розрахунках між фізичними особами

б) обіг у готівковій формі банкнот та монет

в) обіг грошей в економіці держави

г) грошовий обіг між банками і населенням

15. Призначенням Державної скарбниці є:

а) створення і зберігання запасів дорогоцінних металів та каміння

б) створення і зберігання запасів коштовностей

в) створення і зберігання золотовалютного резерву України

г) усі відповіді вірні

16. Рефінансування комерційних банків - це:

а) кредитна операція

б) фінансова санація

в) біржова операція

г) усі відповіді невірні

 

17. Рух готівки через каси банку, з одного боку, пов’язаний з видаванням готівкових коштів суб’єктам господарювання , іншого боку, надходження до кас банку грошового виторгу від реалізації продукції, продажу товарів, надання послуг, тощо - це:

а) прогноз касових оборотів

б) касові операції

в) позабалансові операції

г) усі відповіді невірні

18. Оперативне надання Національним банком комерційним банкам для підтримання миттєвої ліквідності за умови виконання вимог НБУ - це:

а) стабілізаційний кредит

б) постійно діюча лінія рефінансування

в) операції РЕПО

в) усі відповіді невірні

 

19. Призначенням Центрального сховища є:

а) отримання прибутку від своєї діяльності

б) зберігання золотовалютного запасу країни

в) зберігання депозитів комерційних банків

г) усі відповіді невірні

 

20. Кредитування центральним банком окремих комерційних банків на їх прохання, у випадку тимчасової нестачі ліквідності - це:

а) рефінансування комерційних банків

б) стабілізаційний кредит

в) усі відповіді вірні

г) усі відповіді невірні

 

МОДУЛЬ 2

 

1. Державна реєстрація комерційних банків здійснюється:

а) Національним банком України

б) Міністерством фінансів

в) Верховною Радою України

г) всі відповіді невірні

 

2. Рішення про державну реєстрацію комерційного банка приймається з моменту надання ним повного пакету документів на протязі:

а) 1 місяця

б) 3 місяців

в) 6 місяців

г) 1 року

 

3. Комерційний банк може здійснювати банківську діяльність після отримання:

а) державної реєстрації

б) банківської ліцензії

в) дозволу Міністерства фінансів

г) усі відповіді невірні

 

4. Дистанційний нагляд НБУ ґрунтується на аналізі:

а) даних інспекційних перевірок банків

б) звітності банків

в) звітності клієнтів банків

г) даних Міністерства фінансів

 

5. Інспекційні перевірки проводяться:

а) за системою ІАТА

б) за системою SWIFT

в) за системою CAMELS

г) усі відповіді вірні

 

6. До заходів впливу НБУ щодо комерційних банків відноситься:

а) примусова реорганізація банку

б) заборона надавати бланкові кредити

в) усі відповіді невірні

г) усі відповіді вірні

 

7. Розміщення ОВДП для фінансування внутрішнього державного боргу здійснюють:

а) НБУ

б) Міністерство фінансів

в) комерційні банки

г) державні підприємства

 

8. Згідно з чинним законодавством управління зовнішнім державним боргом здійснює:

а) НБУ

б) Міністерство фінансів

в) Міністерство закордонних справ

г) Верховна Рада

 

9. Касове виконання державного бюджету покладено на:

а) Державне казначейство

б) Міністерством фінансів

в) НБУ

г) всі відповіді невірні

 

10. НБУ:

а) визначає час і обсяги розміщення ОВДП

б) здійснює розрахунки за результатами розміщення ОВДП

в) установлює терміни обігу ОВДП

г) установлює граничний термін дохідності ОВДП

 

11. До методів валютного регулювання не належить:

а) валютні інтервенції

б) диверсифікація

в) девальвація

г) ревальвація

 

12. Дисконтна та девізна валютна політики є:

а) складовими грошово-кредитної політики

б) методами валютного регулювання

в) інструментами монетарної політики

г) усі відповіді невірні

 

13. Офіційне зниження курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют:

а) ревальвація

б) дефляція

в) девальвація

г) усі відповіді невірні

 

14. Співвідношення між валютними платежами економічних суб’єктів певної країни (резидентів) за її економічними межами та валютними надходженнями на їх користь із-за економічних меж країни (від нерезидентів) протягом певного періоду часу - це:

а) валютна політика

б) валюті інтервенції

в) валютні обмеження

г) платіжний баланс країни

 

15. Грошово-кредитна політика є складовою:

а) загальнодержавної економічної політики

б) валютної політики

в) фіскальної політики

г) усі відповіді вірні

 

16. При проведенні рестрикційної  грошово-кредитної політики діяльність центрального банку спрямована на:

а) розширення ресурсної бази банків

б) зменшення портфеля цінних паперів центрального банку

в) активізацію підприємницької діяльності

г) усі відповіді невірні

 

17. До типу експансіоністської політики відноситься:

а) політика дезінфляції

б) політика дефляції

в) політика рефляції

г) політика ревальвації

 

18. Забезпечення центральним банком  комерційних банків додатковими резервами на кредитній основі - це:

а) політика обов’язкових резервних вимог

б) політика рефінансування

в) процентна політика

г) усі відповіді невірні

 

19. Установлення і періодична зміна центральним банком процентної ставки, за якою він здійснює рефінансування комерційних банків - це:

а) політика рефінансування

б) політика обов’язкових резервних вимог

в) політика операцій на відкритому ринку

г) процентна політика

 

20. Зміни обсягів купівлі  та продажу цінних паперів центральним банків – це:

а) політика обов’язкових резервних вимог

б) політика рефінансування

в) політика операцій на відкритому ринку

г) процентна політика

 

 

16. ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЙ

 

1. Як ви вважаєте, чи існує проблема незалежності Національного банку України від уряду? Аргументуйте свою позицію.
2. Який вплив має уряд на формування грошово-кредитної політики в Україні?
3. Чи в достатній мірі національне нормативно-правове поле захищає незалежність НБУ?
4. Що би ви запропонували змінити в національному законодавстві для того, щоб  зменшити вплив уряду на політику Національного банку України, чи є потреба в цих змінах?
5. Розкрийте систему взаємозв’язків між грошово-кредитною політикою та фіскальною, бюджетною і валютною політикою в Україні.
6. Як впливає регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків на економіку України на сучасному етапі?
7. Які методи застосовує НБУ для скорочення готівкової маси в обігу? Чи вважаєте ви ці методи ефективними, і як це позначається на економіці в цілому?
8. Як на вашу думку, валютна політика в Україні сприяє пожвавленню ділової активності чи ні? Аргументуйте відповідь.
9. Як ви вважаєте, чи НБУ в процесі обслуговування зовнішнього боргу України, забезпечує макроекономічну стабільність в країні і в результаті обраної монетарної політики відбувається посилення мотивації зростання національного виробництва? Аргументуйте відповідь.
10. Які умови функціонування українських комерційних банків? Чи відповідає політика НБУ основним вимогам стосовно центральних банків щодо комерційних банків?
11. Які чинники визначають прибутковість комерційних банків в Україні? Яку роль відіграє НБУ в процесі підвищення мотивації комерційних банків?

 

17. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

ДО ЕКЗАМЕНУ

 

1. Основні напрямки діяльності центральних банків. 
2. Принципи організації  та функціонування НБУ.
3. Взаємовідносини  НБУ з органами державної  влади.
4. Статус і форми  організації  центральних банків.
5. Порядок формування  і повноваження Правління НБУ.
6.  Порядок формування  і повноваження  Ради  НБУ.
7.  Призначення центральних банків та основні положення, що характеризують їх правовий статус.
8. Охарактеризуйте принципи незалежності  і економічної самостійності НБУ
9.  Прогнозування НБУ готівкового грошового обігу, його зміст та призначення.
10. 10.  Повноваження НБУ як емісійного центру готівкового грошового обігу.
11. 11.  Регулювання НБУ  готівкового грошового обігу у позабанківській сфері.
12. 12.  Організація емісійно-касової роботи в системі НБУ (охарактеризуйте діяльність Банкнотно-монетного двору, Центрального сховища і територіальних управлінь НБУ). Порядок випуску готівки в обіг.
13. 13.  Принципи організації готівкового обігу на підприємствах і в організаціях, встановлені НБУ
14. 14.  Чинники, що визначають структуру грошової маси  за формою грошей, і шляхи вдосконалення готівкового обігу.

15. Рефінансування НБУ банків шляхом надання кредитів овернайт ( порядок доступу до кредитів НБУ,  особливості забезпечення , умови надання та погашення кредиту).

16. Рефінансування НБУ комерційних банків шляхом проведення кредитних тендерів (умови доступу до тендерів, забезпечення кредитів, порядок проведення тендерів,  надання та погашення кредитів).

17. Рефінансування НБУ банків шляхом проведення операцій "прямого" РЕПО

18. Порядок надання банкам стабілізаційного кредиту. Забезпечення кредиту.

19. Основні принципи організації та функціонування Системи електронних платежів (СЕП) НБУ.

20. Організація системи банківського регулювання (світовий досвід і в Україні).

21. Порядок ліцензування банків в Україні (умови, порядок видачі ліцензії , послуги банків та діяльність, на які вона видається).

22. Сутність, призначення, порядок розрахунку та вимоги НБУ до нормативів,  що регламентують  достатність капітальної бази банків.

23. Сутність, призначення, порядок розрахунку та вимоги НБУ до нормативів, що регламентують ліквідну позицію банків

24. Сутність, призначення, порядок розрахунку та вимоги НБУ до нормативів, що регламентують  кредитний ризик банків.

25. Сутність, призначення, порядок розрахунку та вимоги НБУ до нормативів, що регламентують ризик інвестування банків в цінні папери.

26. Характеристика методів банківського нагляду, що застосовує НБУ.

27. Дистанційний моніторинг діяльності банків ( безвиїзний нагляд): зміст і порядок здійснення.

28. Організація та порядок проведення НБУ інспекційних перевірок банків.

29. Порядок визначення та застосування НБУ рейтингової комплексної оцінки діяльності банків за системою CAMELS.

30. Охарактеризуйте  заходи впливу, які застосовує НБУ  до  банків, за порушення банківського законодавства.

31. Діяльність НБУ на первинному ринку державних цінних паперів.

32. Роль НБУ в управлінні валовим зовнішнім боргом країни.

33. Роль НБУ в управлінні внутрішнім  державним боргом.

34. Зміст  грошово-кредитної політики.

35. Цільова спрямованість грошово-кредитної політики (характеристика цілей, критерії відбору цілей).

36. Характеристика політики грошово-кредитної рестрикції.

37. Характеристика політики грошово-кредитної експансії.

38. Типи грошово-кредитної політики: умови, мета застосування, види.

39. Місце і роль грошово-кредитної політики в системі державного регулювання економіки.

40. Класифікаційна характеристика інструментів грошово-кредитної політики

41. Політика обов’язкових резервних вимог як інструмент грошово-кредитної політики.

42. Процентна політика центрального банку : зміст, характер впливу на макроекономічні показники.

43. Політика операцій з цінними паперами на відкритому ринку.

44. Призначення депозитних сертифікатів НБУ. Порядок їх розміщення та погашення.

45. Характеристика повноважень НБУ у сфері валютного регулювання та валютного контролю.

46. Характеристика дисконтної і девізної політики центрального банку як інструментів валютної політики.

 

18. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Структурними частинами навчально-методичного комплексу є:

1. Програма навчальної дисципліни.

2. Робоча програма, до якої входять:

2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка);

2.2. Тестові завдання;

2.3. Екзаменаційні білети (окрема папка);

2.4. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка);

2.5. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка);

2.6. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.

 

 

19. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

 

Базова:

 

1. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. — К.:  КНЕУ, 2005. — 556 с.
2. Романишин В.О., Уманців Ю.М. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник – К.: Атіка, 2005. – 480 с.
3. Закон України «Про Національний банк України» // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. -№5.-2002.
   1. Закон України "Про банки і банківську діяльність"// Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. -№5.-2002Урядовий кур'єр, 17 січня, 2001р., № 8.

 

Допоміжна:

 

1. Концепція організації готівкового обігу в Україні // Вісник НБУ. -1998. - № 6.
2. Порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні. Затв. Постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001р. № 72 .
3. Інструкція «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», Затв. Постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001р. № 69.
4. Інструкція «З організації емісійно-касової роботи в установах банків України», Затв. Постановою Правління НБУ від 7 липня 1994 р. № 129.
5. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затв. Постановою Правління НБУ від 14.04.1998 № 141. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -1998. - № 7.
6. Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій. Затв. Постановою Правління НБУ від 06.05.1998 № 181 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1998. - № 8.
7. Положення про порядок створення і реєстрації комерційних банків. Затв. Постановою Правління НБУ від 21.07.1998 № 281. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1998. - № 10.
8. Положення про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків. Затв. Постановою Правління НБУ від 31.03.1999 № 157. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -1999. - № 5.
9. Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків. Затв. Постановою Правління НБУ від 27.03.1998 № 122. // Законодавчі і нормативні документи з банківської діяльності. -1998. - № 5.
10. Положення про фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України і НБУ від 21.01.1999 № 70. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1999. - № 3.
11. Положення про механізм рефінансування комерційних банків України. Затв. Постановою Правління НБУ від 15.12.2000р., № 484.// Законодавчі і нормативні документи з банківської діяльності. - 2001. - № 2.
12. Положення про порядок підтримки Національним банком України ліквідності банківської системи через операції РЕПО купівлі/продажу державних цінних паперів. Затв. Постановою Правління НБУ від 20.12.1996 № .333.// - Збірник нормативних актів Національного банку України за 1996 р.-К.І1997.
13. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України. Затв. Постановою правління НБУ від 18.03.1999, № 127. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1999.- № 4.
14. Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні. Затв. Постановою Правління НБУ від 27.12.1999 № 621. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2000. - № 3.
15. Положення про застосування НБУ до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства. Затв. Постановою Правління НБУ від 26.05.2000 № 215. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2000. - № 8.
16. Положення про нормативи обов'язкового резервування коштів банківською системою України. Затв. Постановою Правління НБУ від 09.07.1999 № 332. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1999. - № 10.
17. Положення про депозитний сертифікат НБУ. Затв. Постановою Правління НБУ від 07.03.2000 № 91. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2000. - № 4.
18. Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами. Затв. Постановою Правління НБУ від 30.12.1999 № 629. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2000. - № 2.
19. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика – Терноп.: Карт-бланш, 2002. – 278 с.
20. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч.-метод. посібник. - К.: Основи, 1998.
21. Гейвандов Я.А. Центральный банк Российской Федерации: юридический статус, организация, функции, полномочия. - М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997.
22. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. – К.: Основи, 1996. – 180 с.
23. Гроші та кредит: Підручник / М.І.Савлук, А.М.Мороз, М.Ф.Пуховкіна та ін. -К.:2001.
24. Дзюблюк О.В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки. - К.: Поліграфкнига, 2000.
25. Долан Э.Дж., Кемпбелл К.Д., Кемпбелл Р.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика – М.: Экономическая газета,  1994. – 496 с.
26. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. / пер. з англ. В.Мусієнко, О.Овсієнко. - К.: Основи, 1996.
27. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник. /под ред. Л.Н.Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 2000. – 608 с.
28. Миллер Р.Л. Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело.- М.: ИНФРА-М, 2000. – 608 с.
29. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків/ пер. з англ. С.Панчишин, Г.Стеблій, А.Стасишин. - К.: Основи, 1998. – 963 с.
30. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / за ред. А.М.Мороза, М.Ф.Пуховкіної. - К.: КНЕУ, 1999.
31. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. В.А.Ющенко, А.С.Савченко, С.Л.Цокол, І.М.Новак та ін. -К.: Либідь, 1998.
32. Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996.
33. Смит В. Происхождение центральных банков. - М.: Институт Модели Экономики, 1996.
34. Усов В.В. Деньги. Денежное обращение. Инфляция: Учебное пособие для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999.
35. Шенаев В.Н., Наумченко О.В. Центральный банк в процессе экономического регулирования. Зарубежный опыт и возможности его использования в России / Серия «Международный банковский бизнес». -М.: Изд-во АО «Консалт банкир», 1994.
36. Шишканюк Д.М. Сучасні платіжні системи та їх вплив на фінансову діяльність комерційних банків –К.: НАУ, 2000. – 130 с.
37. M.R.Sneyd International banking and finance.
38. Jim Corbett English for International banking and finance.
39. Статистичний бюлетень НБУ
40. Науково-практичний журнал Вісник НБУ                      

 

Інформаційні джерела

 

Урядовий портал Кабінету Міністрів України	www.kmu.gov.ua
Національний банк України	www.bank.gov.ua
Міністерство економіки України	www.me.gov.ua
Міністерство фінансів України	www.minfin.gov.ua
Міжнародний валютний фонд (МВФ) (The International Monetary Fund)	www.imf.org
Група Світового банку (The World Bank Group)	www.worldbank.org
Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) (International Bank for Reconstruction and Development)	www.worldbank.org/ibrd
Центральні банки країн
Bank for International Settlements	www.bis.org
Bank of England	www.bankofengland.co.uk
Bank of Japan	www.boj.or.jp
Banque de France	www.bangue-france.fr
Board of Governors of the Federal Reserve System	www.bog.frb.fed.us
Deutsche Bundesbank	www.bundesbank.de
European Central Bank	www.ecb.int
Swiss National Bank	www.snb.ch
Bank of Canada	www.bank-banque-canada.ca
Asian Development Bank	www.adb.org
The Central Bank of the Russian Federation	www.cbr.ru

 

    

Основні наукові журнали

1. 1.     Актуальні проблеми економіки
2. 2.     Ринок цінних паперів України
3. 3.     Фінансовий ринок України
4. 4.     Вісник Національного банку України
5. 5.     Фінанси України
6. 6.     Банківська справа
7. 7.     Український інвестиційний журнал

 

Навчально-методичне видання

 

Кафедра фінансів і банківської справи

 

 

 

 

 

"Центральний банк та грошово-кредитна політика"

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

Відповідальний технічний редактор:

 

 

 

 

 

 

 

Підп.до друку. 30.09.2013. Формат вид. 60х80¹/₁₆ 
Папір офсет. № 1. Офс. друк. Гарн. «ArialCyr»

Ум. друк. арк. 9,21. Обл.-вид. арк. 8,79.

Тираж 300 пр.

 

 

03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10

Телефон  (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40

E-mail: nam@nam.kiev.ua

Інтернет: www.nam.kiev.ua