ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА 08.02.2015 07:00
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИКОНАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ
з навчальної дисциплін
«ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО»
для студентів денної та заочної форм навчання
зі спеціальності 5.03040101 «Правознавство»
Схвалено на засіданні циклової комісії
загальноюридичних дисциплін
Протокол № _1__
від «_30_» _серпня_ 2014 року
Голова циклової комісії ______О.М. Бобокал
КИЇВ 2014
ЗМІСТ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА………………………………………………… 3
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ……………………………………………………… 4
2. ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………………. 6
3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОБСЯГУ КУРСОВОЇ РОБОТИ………………. ..10
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ………………………. 13
5. РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………………….17
6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ…………………………….20
Додаток А «Тематика»…………………………………………………………..22
Додаток Б «Зразок оформлення титульної сторінки»…………………………26
Додаток В «Зразок змісту курсової роботи»…………………………………...27
Додаток Д «Зразок оформлення списку літератури»………………………….28
Додаток К «Зразок рецензії на курсову роботу»………………………………30
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Серед складових елементів навчального процесу особливе місце займає виконання курсової роботи.
Курсова робота – це різновид студентської індивідуальної творчої роботи, яка виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час вивчення дисципліни «Цивільне та сімейне право», та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Написання курсової роботи передбачає самостійне поглиблене вивчення студентом окремих питань, систематизацію знань, що сприяє розширенню світогляду студента, розвиток навичок самостійної роботи з науковими працями, навчальною літературою, нормативно-правовими актами, статистичними, аналітичними та практичними матеріалами, електронними та Іnternet-ресурсами, формує основи проведення науко¬вих досліджень та юридичну культуру майбутнього фахівця з права.
Виконання курсової роботи дозволяє студенту продемонстру¬вати рівень опанування дисципліни «Цивільне та сімейне право», вміння досліджувати поставлені питання та творчо підходити до вирішення конкретних юридичних завдань.
Метою методичного посібника є:
- узагальнення вимог щодо виконання курсових робіт відповідно до діючої сучасної нормативно-правової бази;
- викладення чіткого тлумачення стандартів і способів їх реалізації при виконанні курсової роботи;
- встановлення єдиних вимог для написання курсової роботи з навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право»;
- допомога студентам при виконання курсової роботи.
Методичні рекомендації допоможуть студентам знайти відповіді на такі найбільш розповсюджені питання:
1. Як вибрати тему курсової роботи?
2. Як обґрунтувати актуальність теми дослідження?
3. Якою має бути структура курсової роботи?
4. Як визначити основні характеристики курсової роботи?
5. Як вести роботу з основними поняттями з теми дослідження?
6. Як оформити текст курсової роботи?
8. Яку допомогу має подати студенту науковий керівник?
Методичні рекомендації складаються з таких розділів:
1. Загальні положення.
2. Вибір і затвердження теми курсової роботи.
3. Вимоги до змісту та обсягу курсової роботи.
4. Вимоги до оформлення роботи.
5. Рецензування та захист курсової роботи.
6. Критерії оцінювання курсової роботи.
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Курсова робота є одним із видів навчально-дослідної, індивідуальної роботи студентів, складовою частиною навчального процесу підготовки фахівців за спеціальністю «Правознавство», адже глибокі знання у сфері «Правознавства» неможливі без серйозної цілеспрямованої самостійної роботи із законодавством, науковими джерелами, практикою врегулювання відповідних правовідносин. Залучення студентів до дослідницької діяльності певною мірою сприятиме використанню їх творчого потенціалу для законодавчого та практичного вирішення актуальних проблем сучасної цивілістики.
Виконання курсової роботи є необхідним та важливим етапом поглиблення і закріплення теоретичних та практичних знань, отриманих в процесі навчання, а також формує та розвиває дослідницькі вміння та здібності. Підготовка до написання курсової роботи вирішує одночасно навчальне (студент виявляє рівень засвоєння поточного навчального матеріалу ознайомлення з відповідною юридичною літературою) і дослідницьке (засвідчує уміння студента аналізувати, узагальнювати, робити правильні висновки) завдання.
Курсова робота з навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право» виконується на ІV курсі денної форми навчання та на V курсі заочної форми навчання спеціальності «Правознавство».
Головною метою написання курсової роботи є:
систематизація і закріплення знань шляхом вивчення та аналізу змісту нормативно-правових актів, загальної і спеціальної літератури та світового і вітчизняного досвіду в сфері досліджуваної проблеми;
розвиток уміння застосовувати на практиці набуті теоретичні знання;
розвиток навиків здійснення самостійного наукового дослідження і оволодіння відповідною методикою;
підвищення рівня фахової підготовки майбутніх спеціалістів, здатних вирішувати весь спектр цивільно-правових проблем в подальшій практичній діяльності.
Курсова робота повинна ґрунтуватись на сучасних досягненнях
юридичної науки, чинному законодавстві, конкретних справах та ситуаційних теоретико-практичних проблемах, матеріалах юридичної практики.
У процесі виконання курсової роботи студент повинен показати:
вміння відбирати систематизувати та опрацьовувати правову та наукову інформацію відповідно до цілей дослідження;
вміння поглиблено аналізувати конкретні проблеми правознавства;
оволодіння навичками самостійної науково-дослідної роботи, конкретними методами наукового дослідження та експериментування при вирішенні актуальних правових проблем, що є об’єктом та предметом дослідження з обраної теми;
знання основних програмних теоретичних положень з дисципліни «Цивільне та сімейне право», а в певних випадках – вміння комплексно застосовувати знання, одержані при вивченні інших дисциплін та вміння поглиблювати їх шляхом самостійного вивчення наукової літератури;
глибоке знання основних положень нормативних та законодавчих актів, що регулюють досліджувану сферу діяльності;
вміння визначити основні напрями та тенденції вдосконалення чинного законодавства;
вміння використовувати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ у прикладній сфері, формулювати наукові узагальнення, висновки, конкретні пропозиції й рекомендації щодо розвитку та оптимізації правового регулювання цивільних та сімейних відносин;
вміння пов’язувати конкретні проблеми юриспруденції з сучасним етапом розвитку суспільства;
самостійність та оригінальність викладання матеріалу;
вміння завершено, логічно, послідовно й точно виконувати поставлені завдання;
вміння робити самостійні, правильні аналітичні висновки та глибокі узагальнення, давати зрілі оцінки різним юридичним явищам і процесам у правозастосовній діяльності;
вміння логічно викласти план та зміст курсової роботи;
вміння правильно оформити роботу відповідно до встановлених вимог;
вміння аргументовано вести захист курсової роботи.
Кожен студент виконує курсову роботу під консультаційним і методичним керівництвом наукового керівника.
ІІ. ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота виконується на основі поглибленого вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, чинного законодавства відповідно до теми курсової роботи, аналізу судової та іншої правозастосовної практики. Основними етапами виконання курсової роботи є підготовчий етап, робота над змістом та заключний етап.
Підготовчий етап включає: вибір теми, визначення мети, завдань, об’єкта та предмета дослідження; складення плану курсової роботи,календарного графіку її виконання та визначення строків подання й захисту курсової роботи.
Студентові надається право самостійно обирати тему курсової роботи згідно з тематикою, яка затверджується на засіданні циклової комісії відділення «Правознавство». Орієнтовна тематика курсових робіт розробляється згідно із встановленими вимогами кваліфікаційної характеристики зі спеціальності «Правознавство» та відповідно до програми вивчення дисципліни «Цивільне та сімейне право» із урахуванням актуальних проблем сучасного розвитку українського законодавства (Додаток А).
Тематика курсових робіт затверджується щорічно на першому засіданні циклової комісії у новому навчальному році, після перегляду, оновлення та схвалення її головою циклової комісії. Разом із цим визначаються викладачі, які будуть керівниками курсових робіт у поточному навчальному році.
Студент може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідності програмі дисципліни, відповідного обґрунтування доцільності та актуальності її розробки за умови письмового погодження з науковим керівником.
Виконання робіт кількома (двома і більше студентами) однієї академічної групи на одну і ту ж тему не допускається.
Обираючи тему курсової роботи, слід враховувати особисті уподобання, попередні напрацювання, зацікавленість певною проблематикою та можливістю підбору відповідного теоретичного та практичного матеріалу за тематикою курсової роботи.
Закріплення тем курсових робіт за студентами та визначення термінів захисту здійснюється на підставі розпорядження зав. відділенням «Правознавство».
Закріплена за студентом тема курсової роботи погоджується з науковим керівником, який допомагає студентові у складанні її структури (плану), підборі матеріалів, надає різноманітні консультації щодо її змісту та оформлення, контролює регламент підготовки роботи, її науковий рівень, дає попередню оцінку та рекомендації щодо її вдосконалення.
Для забезпечення належного опанування студентом теми наукової роботи та можливості отримання ним кваліфікованої допомоги від керівника на період виконання студентами курсових робіт на відділенні «Правознавство» складається графік консультацій наукових керівників, що затверджується зав. відділенням та заступником директора з навчально-методичної роботи.
До обов’язків наукового керівника курсової роботи належать:
- консультування студентів з питань вибору теми курсової роботи, розроблення її плану, добору літератури, написання та оформлення дослідження, підготовки роботи до захисту;
- контроль за дотриманням студентом графіка підготовки курсової роботи;
- оцінювання якості курсової роботи;
- інформування зав. відділенням та голову циклової комісії про хід виконання студентами курсових робіт і випадки недотримання графіка виконання роботи.
У встановлений календарним планом строк, але не пізніше як за 30 днів до початку екзаменаційної сесії, студент має подати завершену роботу на рецензування науковому керівникові.
Після перегляду та схвалення курсової роботи керівник підписує її і разом зі своєю рецензією (у якій дає характеристику усім розділам роботи) направляє роботу на захист. Курсова робота має бути здана науковим керівником на відділення не менш як за два тижні до захисту.
Захист курсових робіт проводиться не менше як за п’ять днів до початку екзаменаційної сесії, у терміни передбачені розкладом захисту курсових робіт.
Зміст курсової роботи визначається її темою і відображається у плані, схваленому науковим керівником. Робота виконується виключно державною мовою, з дотриманням усіх вимог, що ставляться до робіт даного виду.
Робота над змістом включає наступні етапи:
- збір і вивчення відповідних нормативно-правових актів та спеціальної літератури, роз’яснень судової влади й органів державної влади та управління, аналіз правозастосовної практики;
- аналіз результатів попередніх досліджень з даної проблематики як в українській юридичній науці, так і з урахуванням загальносвітової юридичної думки та виокремлення спірних, недосліджених питань;
- написання окремих розділів та обговорення їх з науковим керівником відповідно до календарного графіка;
- остаточне редагування роботи з урахуванням зауважень наукового керівника;
- оформлення роботи, рецензування керівником курсової роботи та підготовка до захисту;
- захист курсової роботи у встановленому порядку.
Написання курсової роботи вимагає ґрунтовного вивчення літературних джерел, нормативних актів, за допомогою яких можна всебічно висвітлити тему, а також прикладів практики застосування відповідного законодавства щодо врегулювання зазначених питань. Вивчення та узагальнення практики повинно бути спрямоване на глибоке осмислення і теоретичне обґрунтування розроблюваних питань і положень теми, а також висновків і практичних рекомендацій. Неприпустимо запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без посилання на них, а також дослівне переписування з того чи іншого джерела. Механічне списування не сприяє глибокому, осмисленому і творчому вивченню та усвідомленню програмного матеріалу. Тому курсові роботи, написані без врахування цих вимог, до захисту не допускаються.
Для успішного виконання курсової роботи першочергове значення має цілеспрямованість та чітка послідовність виконання окремих частин роботи. Студент має чітко сформулювати мету та визначити завдання наукового пошуку. Робота над курсовою починається зі збору та систематизації найбільш суттєвої інформації з питань, які мають бути розкриті в науковому дослідженні. Студент у своїй роботі може дослідити міжнародну практику правового врегулювання відносин, що належать до предмета дослідження курсової роботи.
Неодмінною складовою при написанні курсової роботи є ознайомлення з науковою літературою. Студент обов’язково ознайомлюється з джерелами, визначеними в навчальній та робочій програмах з дисципліни «Цивільне та сімейне право», а потім самостійно здійснює пошук необхідних джерел серед наукових праць, нормативно-правових актів, енциклопедій та довідників, правозастосовної практики, використовуючи систематичні та предметні каталоги у бібліотеках та мережу інтернет.
Добір літератури слід розпочати з вивчення праць провідних науковців, включаючи зарубіжних, законодавчих актів, рішень органів судової влади та рішень органів державного управління України. Студент також повинен використовувати й матеріали фахових періодичних видань: «Урядовий кур’єр», «Голос України», «Право України», «Підприємництво. Господарство. Право», «Держава і право», «Юридичний журнал», «Юридичний вісник», «Фінансове право», «Судова практика», «Бізнес», «Закон і бізнес» тощо. У мережі інтернет слід звертатись до сайтів друкованих видань або спеціалізованих юридичних сайтів, зокрема:
www.zakon.rada.gov.ua
www.yrgazeta.com
www.liga.net
www.buhgalteria.com.ua
www.nbuv.gov.ua
www.ndi-fp.asta.edu.ua
www.legalwekly.com.ua
www.lex-line.com.ua
www.yurpractika.com
www.scourt.gov.ua
www.court.gov.ua тощо.
Робота над літературою потребує вдумливого підходу, оскільки в джерелах можуть бути висловлені різні точки зору щодо тих чи інших питань. У такому випадку недостатньо відзначити відмінності у поглядах. Студент повинен обґрунтувати свою точку зору з даного приводу. Він може підтримати точку зору одного з авторів або висловити свою точку зору. Ознайомлюючись з монографіями, підручниками та іншими джерелами, важливо враховувати їх рік опублікування. Як правило, за основу потрібно брати роботи останніх років. У процесі написання курсової роботи слід проаналізувати чинне законодавство та запропонувати шляхи його вдосконалення.
Для належного виконання курсової роботи студентам важливо також розглянути постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких подається аналіз і узагальнення судової практики з питань застосування цивільного та сімейного законодавства при розгляді різних категорій справ.
Уважно вивчивши літературу і маючи уявлення щодо теми курсової роботи, можна приступати до складання плану курсової роботи.
План курсової роботи є результатом попередньої роботи над матеріалами теми. Лише після плідного опрацювання матеріалів теми курсової роботи можна скласти її план, який буде розкривати основний зміст відповідної теми.
План курсової роботи складається зі вступу, основної частини, висновків, списку літератури та додатків (у разі необхідності).
Зразок оформлення змісту (плану) роботи наведено в Додатку В.
ІІІ. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОБСЯГУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Загальними вимогами до викладення матеріалу курсової роботи є чіткість побудови, логічна послідовність, переконлива аргументація, точність у визначеннях, конкретність у викладенні результатів роботи, доведеність висновків та обґрунтування рекомендацій.
Матеріал курсової роботи слід надати у такій послідовності:
1. Титульний аркуш;
2. Зміст;
3. Вступ;
4. Основна частина;
5. Висновки;
6. Список використаної літератури і джерел;
7. Додатки.
У змісті (плані) роботи, який подається у розгорнутому вигляді, вказується назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкової сторінки кожного. План курсової роботи може бути простим і складним, що залежить від теми роботи.
План роботи має відображати суть проблеми, логіку і методологію дослідження. Назви розділів і підрозділів мають бути лаконічними й зрозумілими, грамотно сформульованими, відображати назву теми, але не повторювати її, відповідати предмету дослідження та змісту роботи. Рекомендованою і найбільш доцільною є структура , що включає три розділи, перший з яких вводить в наукову проблему та визначає цілі її вирішення, містить огляд наукової літератури, другий (основний) – аналізує суть проблеми, третій – визначає шляхи іі вирішення.
У вступній частині курсової роботи слід розкрити актуальність обраної для дослідження теми, визначити місце, яке займає ця проблема в системі відповідної галузі права та системі законодавства, обґрунтувати доцільність дослідження для подальшого розвитку юридичної науки, визначити ступінь розробки даної теми в спеціальній літературі. Варто також визначити рівень опрацювання теми у науковій літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми. У вступі слід чітко зазначити мету та завдання дослідження, його об’єкт і предмет, визначити методологію дослідження. Обсяг вступу не може перевищувати 2-3 сторінки.
В основній частині курсової роботи подається самостійний виклад матеріалу з питань, які досліджуються, наводиться система аргументованих доказів, фактів та узагальнень, які підтверджують обґрунтованість висновків і пропозицій студента.
Відповідно до обраної теми роботи студент самостійно вивчає законодавчі та інші нормативні акти, літературні джерела (монографії, статті), інші документи. Це дозволяє йому визначити теоретичні основи проблеми, що досліджується, і виявити рівень її наукової розробки.
Бажано, щоб один із розділів (пунктів) основної частини курсової роботи мав теоретичний характер. У ньому викладаються основні теоретичні положення досліджуваної теми, визначаються підходи до її розробки та понятійний апарат, характеризується та аналізується стан нормативного забезпечення вирішення проблеми, визначаються питання, які потребують подальшої наукової розробки та правового врегулювання. Опанування теоретичними основами теми роботи дає можливість усвідомити її взаємозв’язок із загальними тенденціями розвитку сучасного законодавства та відповідних суспільних відносин.
Курсова робота повинна мати самостійний характер, не допускається компілятивне переписування окремих абзаців з монографій, підручників та інших літературних джерел. Студент може цитувати будь-які літературні джерела (в рамках теми курсової роботи), проте цитата повинна вписуватися у текст, підкріплювати позицію студента або стати об’єктом його критики. Переобтяженість роботи цитатами позбавляє роботу самостійності. Всі цитати обов’язково повинні мати посилання на джерело з зазначенням конкретної його сторінки.
Кожне посилання на джерела в тексті курсової роботи зазначається у квадратних дужках порядковим номером, починаючи з першого посилання в роботі й до останнього посилання. Наприклад: [10, С. 27], де 10 вказує на порядковий номер відповідного джерела в списку використаної літератури, що наводиться на останніх сторінках курсової роботи, а 27 – номер сторінки цього джерела.
За необхідності посилання на нормативні акти, слід вказати відповідні розділи, статті, частини або пункти із зазначенням повного найменування акта. Якщо в тексті курсової роботи наведено всі реквізити нормативного акту, а саме: назву, вид, номер та дату прийняття, то виноски не наводяться, але є обов’язковим наведення даного джерела в списку літератури.
У ході виконання основної частини роботи визначаються цілі та завдання аналізу суспільних відносин, які досліджуються; розглядаються організаційно-правові питання досліджуваної теми; виділяються фактори, які впливають на досліджувані явища, наводиться їх оцінка; розглядаються проблеми управління відповідних відносин, аналізуються матеріали судової та іншої правозастосовної практики, констатуються закономірності, тенденції, зв’язки, інші характерні особливості; формуються висновки та пропозиції щодо оптимізації правового регулювання відносин, що розглядаються в роботі.
На основі власних досліджень , аналізу нормативних матеріалів та матеріалів практики студент має сформулювати і обґрунтувати висновки і рекомендації, що є одним з найбільш складних етапів використання курсової роботи. Кожен розділ (пункт) повинен завершуватися висновками щодо проаналізованого матеріалу.
У загальних висновках (за обсягом рекомендується – 3-4 сторінки) викладаються основні результати роботи, констатується загальний сучасний стан об’єкта дослідження, його оцінка, основні проблеми, формулюються практичні рекомендації стосовно підвищення якості й ефективності правового забезпечення того чи іншого інституту; пропозиції щодо вдосконалення структури, функції та діяльності органів державної влади, окремих юридичних осіб, розвитку і вдосконалення правових норм, що регулюють відповідну групу суспільних відносин, заповнення прогалин у законодавстві, усунення колізій, вдосконалення правозастосовної практики і т. ін. Висновки повинні логічно випливати зі змісту викладеного матеріалу і поставлених завдань, бути самостійними і конструктивними.
Завершуючи роботу, слід прочитати її, звернути особливу увагу на взаємозв’язок між частинами, літературну редакцію, виправлення помилок, повтори, суперечності, невдало підібрані порівняння тощо. Особливо детальної перевірки потребують цитати, цифри, бібліографічні посилання. Якщо потрібно, слід доопрацювати рукопис.
Список використаної літератури і джерел вимагає розміщення всіх використаних джерел інформації у визначеній послідовності – до 30 джерел.
Додатки до роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу досліджень згідно з обраною темою, і розміщуються на останніх сторінках. У додатки доцільно включати допоміжний (ілюстрований) матеріал, потрібний для повноти розуміння та сприйняття курсової роботи.
ІV. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
При оформленні курсової роботи, необхідно дотримуватись встановлених вимог. Курсова робота виконується українською мовою на стандартному аркуші білого паперу формату А4 (297 мм х 210 мм).
Курсова робота має бути виконана на комп’ютері через 1.5 інтервали, шрифтом Times New Roman, кегель (розмір) шрифту - 14, з полями: ліве - 3 см, праве – 1.5 см, верхнє та нижнє – 2 см.
Загальний обсяг курсової роботи, без урахування додатків, оптимально повинен складати 30-40 сторінок на стандартних аркушах формату А4 (з одного боку аркуша). При загальному обсязі до 25 сторінок робота повертається на доопрацювання без прочитання. Якщо обсяг якогось з розділів складає менше 6 сторінок, то така курсова робота може бути забракована. Не бажано перевищувати обсяг за 50 сторінок, оскільки це може сприйматись, як невміння автором сконцентровано і лаконічно передавати думки.
Кожна структурна частина курсової роботи починається з нової сторінки. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Курсова робота розпочинається титульним аркушем, у якому зазначається: офіційна назва навчального закладу та циклова комісія, на якій виконана робота; дисципліна, з якої виконується курсова робота; тема курсової роботи; прізвище, ім’я та по батькові автора; прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання керівника курсової робот; вказівки про результат захисту; місто і рік написання роботи.
Зразок оформлення титульного аркушу наведено в Додатку Б.
Титульну сторінку включають до загальної нумерації, але не нумерують. За нею послідовно розміщують зміст, вступ, розділи у порядку подання, висновки, список використаної літератури, додатки.
Зміст курсової роботи розташовується безпосередньо за титульним аркушем, починаючи з нової сторінки із заголовком «Зміст» по середині рядка, за обсягом не повинен перевищувати 1-2 стандартні машинописні сторінки. Назви розділів і підрозділів у тексті роботи мають бути тотожними наведеним у змісті роботи. Вступ, кожен розділ, висновки та список використаної літератури слід починати з нової сторінки; підрозділи продовжують сторінки безпосередньо після закінчення попереднього підрозділу з відступом в 2-3 інтервали. У змісті зазначається початкова сторінка кожного елементу курсової роботи.
Вступ слідує за змістом роботи; заголовок «Вступ» на сторінці роботи зазначається з абзацу. Вступ оформляється за встановленою структурою, а не довільно. Основними елементами вступу є (кожен елемент виділяється):
актуальність теми наукового дослідження (3-4 абзаци тексту) – автором обґрунтовується важливість теми з позиції сьогодення, її актуальність, проблематичність, адже ці обставини в значній мірі зумовили вибір її в якості наукового дослідження;
ступінь дослідженості теми курсової роботи – автором вказується вчені, які працювали над розробкою теми обраного дослідження, та їх основні роботи;
об’єкт і предмет дослідження – об’єкт завжди має загальний характер і випливає із назви роботи, а предмет – це власне те, що буде досліджуватись, тобто ті питання, які включені в назви розділів та підрозділів;
мета і завдання дослідження - метою дослідження завжди є здійснення комплексного теоретичного аналізу певного явища (розкриття теми дослідження), а завдання випливають із мети дослідження і логічно пов’язані із назвами розділів і підрозділів і формулюються за допомогою наступних слів: проаналізувати, з'ясувати, розкрити, дослідити, систематизувати, пояснити, обґрунтувати, вивчити, визначити тощо.
методи дослідження – слід називати метод (формально-юридичний, системний, порівняльно-правовий, історичний, логічний, аналізу та ін..) і сферу його застосування в роботі.
структура роботи – спрямована на досягнення мети і завдань, що поставлені і включає вступ, …розділів, …підрозділів, висновки, список використаної літератури.
Текст основної частини курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів. Заголовки структурних частин роботи «Зміст», «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаної літератури і джерел», «Додатки» друкуються великими літерами; заголовки підрозділів – рядковими літерами (крім першої – великої) з абзацу. Відстань між заголовком і текстом 3-4 інтервали.
Номер розділу проставляють після слова «Розділ» (наприклад, Розділ I). Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка, наприклад, 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Далі у тому ж рядку наводиться заголовок підрозділу.
Усі розділи починаються заголовком (назвою), відповідно до змісту роботи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Також не дозволяється залишати заголовок без тексту на попередній сторінці роботи.
Цифровий матеріал, що визначає пов’язані між собою показники, наводиться в роботі, як правило, у вигляді таблиць.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що мають бути в додатках) у межах розділу. У лівому верхньому куті розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, який складається з номера розділу (пункту) і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка: наприклад, «Таблиця 2.3» (третя таблиця другого розділу), поряд вказується назва таблиці.
У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами зазначається: наприклад, «Продовження табл. 2.3».
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають із великої літери.
Всі сторінки роботи нумеруються за загальними правилами: першою сторінкою є титульний аркуш, на якому колонцифра не проставляється. Нумерація починається з другої сторінки «Зміст». Сторінки нумеруються арабськими цифрами у правому верхньому куті. Сторінки додатків нумеруються в кінці роботи за загальними правилами.
На запозичену з літературних, статистичних, нормативно-правових та інших джерел інформацію слід обов’язково робити посилання. Вони забезпечують фактичну вірогідність відомостей про документ, що цитується, дають можливість ознайомлення з ним, одержання уяви про його зміст, обсяг, стилістично-синтаксичні ознаки тексту. Посилання слід робити на останні видання. На попередні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є потрібні матеріли, що не знаходяться в останніх виданнях.
Посилання на джерела подаються в такий спосіб:
1) у вигляді посилань, які подаються в кінці роботи до всього тексту з наскрізною нумерацією у порядку їх згадування; позначаються арабською цифрою в квадратній дужці, що слідує безпосередньо за текстом, якого стосується посилання. Наприклад: «деякі автори вважають, що ….[17]». В перелікові джерел і літератури, що дається в кінці роботи після висновків, посилання за номером 17 зазначає: Див.: Цивільне право: підручник у 2 т./За ред. В.І.Борисової, І.В. Спасибо – Фатєєвої, В.Л.Яроцького. – Х.: Право. – 2011. - Т.2. – с.28; Безклубий І.А. Правова природа договору дарування//Право України. – 2011. – N8 – с.115;
2) у вигляді посилань на поданий в кінці роботи список використаної літератури; безпосередньо за текстом, якого стосується посилання, у квадратних дужках вказується номер джерела за списком та номери сторінок в ньому, з яких взяті відомості. Наприклад: «деякі автори вважать…. [10, с.12-18: 56, с.23-25]»; числа «10» та «56» - в даному прикладі – це номери, під якими розміщені зазначені роботи у списку використаної літератури.
Висновки оформлюють з нової пронумерованої сторінки із заголовком «Висновки» та повинні давати відповіді на завдання, які ставились при написанні курсової роботи, та були лаконічними і конкретними. Як правило, висновки починаються з наступного речення: Вивчення та аналіз джерел і літератури в сфері …. та власні узагальнення дозволили сформулювати наступні висновки. Висновки повинні також містити пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання досліджуваного інституту та власну позицію автора. В тексті курсової роботи рекомендується давати висновки в кожний розділ, що є постановкою задачі до наступного розділу.
Список літератури оформляють з нової пронумерованої сторінки із заголовком «Список використаної літератури і джерел». В списку кожну літературу записують з абзацу і нумерують арабськими числами. Літературу записують мовою оригіналу. Приклад форми запису літератури:
1. Прізвище та ініціали. Назва книги. – Місце видання: Видавництво, рік. – Кількість сторінок.
2. Назва книги / Ініціали та прізвище. - Місце видання: Видавництво, рік. – Кількість сторінок.
Примітка – Великі міста, такі як Київ, Москва дозволяється записувати однією великою буквою з крапкою.
3. Прізвище та ініціали. Назва частини книги // Прізвище та ініціали. Назва книги. - Місце видання: Видавництво, рік. – С. Інтервал сторінок.
4. Прізвище та ініціали. Назва частини видання // Назва видання. – Рік. - № Число. – С. Інтервал сторінок.
Матеріали, використані з мережі Інтернет, повинні також мати повне презентування зі вказівкою на джерело з Інтернету і повним шляхом його пошуку.
Список літератури подається у такій послідовності: насамперед розташовуються джерела (нормативно-правові акти), а тоді – література. Джерела ґрунтуються за юридичною силою ( Конституція України, закони, підзаконні акти, матеріли правозастосовної практики: керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, рішення Конституційного Суду України, матеріали судових справ тощо) і в хронологічному порядку (за датою прийнятий, починаючи від того, що прийнятий раніше). Література розміщується в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами монографій, підручників, інших праць. Зразок оформлення списку літератури наведено в Додатку Д.
Додатки до курсової роботи розміщуються після списку використаної літератури. Додатки оформлюються як продовження до курсової роботи та розміщуються у лівому верхньому куті у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху посередині рядка слово «Додаток» і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими літерами, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А і т.д.
Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують під видом додатка, посередині рядка малими літерами, починаючи з великої.
Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.
Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, вид додатка, заголовок і сторінки з яких вони починаються.
Виконана та належним чином оформлена курсова робота переплітається в тверду обкладинку (брошурується) і подається на перевірку науковому керівнику.
V. РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконана студентом курсова робота у визначений строк здається, реєструється на відділенні «Правознавство» та передається науковому керівнику для перевірки і рецензування.
На виконану курсову роботу науковий керівник готує рецензію, в якій дає оцінку якості виконання самої роботи і праці студента над нею та робить висновок щодо можливості допуску курсової роботи до захисту.
Якщо робота не відповідає темі, завданню та вимогам до написання курсової роботи, науковий керівник повертає роботу з позначкою «на доопрацювання», зазначає зауваження та встановлює строки усунення недоліків.
Тільки після доопрацювання викладач пише рецензію і допускає роботу до захисту, про що проставляється відмітка науковим керівником, його підпис та дата на титульному аркуші та у рецензії.
Рецензія наукового керівника є однією з форм контролю і оцінки виконаної студентом роботи (Додаток К).
У рецензії відображаються:
• висновки щодо актуальності обраної теми;
• характеристику повноти розкриття теми курсової роботи, відповідність змісту роботи її завданням;
• обґрунтованість висновків з використанням у роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення чинного законодавства згідно з напрямом теми курсової роботи;
• оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення правової бази та реалізації правових норм, їх практичного значення;
• оцінку загальних вражень від курсової роботи (оформлення, стиль, грамотність викладання тощо.)
Без рецензії наукового керівника робота до захисту не допускається, а студент без захисту курсової роботи не допускається до екзамену з навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право».
У рецензії зазначається попередня оцінка, яка може мати такі форми:
• робота допускається до захисту і заслуговує на оцінку «відмінно» («добре» або «задовільно»);
• робота допускається до захисту з умовою, що будуть усунені певні недоліки (перераховуються);
• робота до захисту не допускається.
Робота до захисту не допускається у разі:
- зміст дослідження не відповідає плану курсової роботи або не розкриває повністю тему чи в її основній частині;
- сформульовані розділи (пункти) не відображають реальну проблемну ситуацію та стан об’єкта;
- мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відповідає специфіці об’єкта і предмета дослідження;
- автор не виявив самостійної дослідницької позиції;
- не проведено глибокого, всебічного аналізу чинних нормативних актів, а також сучасної наукової та спеціальної літератури за темою дослідження;
- аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відображає рівень дослідження проблеми;
- недостатньо висвітлені практичні питання;
- кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням;
- висновки та пропозиції не пов’язані з основною частиною курсової роботи;
- у роботі відсутні посилання на першоджерела або вказані не ті, з яких використано матеріал;
- при написанні курсової роботи використані законодавчі акти, що втратили чинність;
- бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено в довільній формі, без дотримання вимог державного стандарту;
- обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками.
Роботу не допущену до захисту, треба переробити відповідно до рецензії і подати науковому керівнику для повторного рецензування. Студент повинен приділити особливу увагу усуненню недоліків та зауважень, наведених у рецензії.
Для виправлення помилок і недоліків необхідно виконати додаткову роботу: вивчити літературу, зазначену у рецензії; доопрацювати зміст роботи; посилити аргументацію; обґрунтувати висновки проведеного наукового дослідження. При цьому не можна змінювати тему курсової роботи та вилучати рецензію керівника.
Студент забирає перевірену роботу, і працюючи над рецензією, готується до захисту.
Захист курсових робіт відбувається публічно перед комісією, яку призначено на засіданні циклової комісії відділення «Правознавство» (до складу комісії обов’язково входить науковий керівник) та у присутності всіх студентів групи. Під час захисту студент повинен мати курсову роботу з рецензією (рецензіями) та залікову книжку.
Процедура захисту включає:
доповідь студента про зміст роботи;
запитання до автора;
оголошення змісту рецензії наукового керівника курсової роботи;
відповіді студента на запитання членів комісії захисту;
заключне слово студента;
рішення комісії про оцінку роботи.
Для захисту курсової роботи студент має підготувати стислу доповідь щодо змісту курсової роботи і наочні матеріали (за наявності: зразки цивільно-правових документів, роздавальний матеріал, презентації тощо). Обсяг тексту доповіді має відповідати 10 хвилинам виступу, містити основні результати проведеного дослідження, викладені висновки та пропозиції. Перед захистом слід ретельно прочитати рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження і, за можливості, ліквідувати зазначені недоліки або дати аргументовану відповідь у доповіді на поставлені зауваження.
Члени комісії можуть звертатися до студента із запитаннями, на які він зобов’язаний дати вичерпні та аргументовані відповіді.
У процесі захисту курсових робіт студентам надається можливість відстоювати свої погляди, обмірковувати важливі питання розвитку наукової літератури, що спонукає їх до творчого мислення та розвиває здібності до проведення дискусій.
Підсумки захисту та остаточна оцінка курсової роботи обговорюються членами комісії і виноситься рішення по кожній роботі індивідуально. Рішення комісії оголошується прилюдно в день захисту курсових робіт. Оцінка, визначена комісією, виставляється у відомість захисту курсових робіт, навчальний журнал та залікову книжку студента.
В разі отримання за результатами захисту курсової роботи незадовільної оцінки, студент повинен переробити її з урахуванням висловлених зауважень і протягом 7 днів подати керівнику для перевірки і повторного захисту. Пропуск строку, встановленого для доопрацювання курсової роботи, вважається неявкою на захист курсової роботи, після чого захист може здійснюватися лише перед цикловою комісією.
Курсові роботи зберігаються на відділенні «Правознавство» і по завершенню навчального року у встановленому порядку передаються в архів.
VI. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Кожна курсова робота оцінюється комісією диференційовано за традиційною системою оцінок на: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».
Якість виконаної роботи оцінюється відповідно до таких показників:
актуальність обраної теми;
чіткість формулювання мети і завдань дослідження;
логічність структури та її відповідність темі роботи;
системність і глибина теоретичного аналізу проблеми;
наявність огляду наукових джерел з конкретної проблематики;
наявність аналізу та узагальнень правозастосовної практики;
достовірність і обґрунтованість висновків;
наявність і доцільність пропозицій щодо вдосконалення законодавства;
відповідність вимогам щодо оформлення;
змістовність доповіді студента про основні результати дослідження;
правильність, чіткість, аргументованість відповідей на запитання членів комісії.
Курсові роботи оцінюються за такими критеріями:
«Відмінно» - якщо до курсової роботи немає зауважень, вона виконана у відповідності до встановлених вимог; має наукове та практичне значення; доповідь на захисті є логічною, змістовною, проголошена вільно;відповіді на запитання членів комісії вичерпні та правильні.
«Добре» - якщо тема роботи практично розкрита, але наявні певні недоліки, які не мають істотного значення; поверхнево проаналізовані літературні або нормативні джерела; недостатньо використані інформаційні матеріали; доповідь студента на захисті побудована логічно, проголошена вільно, відповіді на запитання членів комісії в основному правильні; робота оформлена в межах встановлених вимог.
«Задовільно» - тема роботи в основному розкрита, але мають місце певні недоліки змістовного характеру; нечітко сформульована мета дослідження, відсутні або суттєво обмежений аналіз наукової полеміки; аналітична частина характеризується надмірною описовістю; добір інформаційних матеріалів не завжди обґрунтований; висновки і пропозиції, що містяться в роботі не обґрунтовані; доповідь прочитана за текстом, або підготовлено невдало; не всі відповіді на запитання членів комісії одержали належної аргументації; є зауваження щодо оформлення роботи.
«Незадовільно» - не сформульовані мета і завдання дослідження; порушена логіка у викладені матеріалу в роботі; розділи неузгоджені між собою; відсутні огляд сучасних літературних та нормативних джерел; аналіз досліджуваної проблеми є поверхневим; використанні нормативно-правові акти, що втратили чинність тощо; відсутні власні висновки і пропозиції автора; робота не відповідає спеціальності «Правознавство»; мають місце суттєві недоліки в оформлені роботи; виступ на захисті свідчить про слабку орієнтації в правовій системі та проблемі.
Додаток А
Тематика курсових робіт з навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право» для студентів денної, заочної форм навчання спеціальності «Правознавство»
1. Історико-правовий аспект розвитку цивільного права.
2. Історія кодифікації цивільного права України.
3. Актуальні проблеми цивільного права в сучасних умовах .
4. Система принципів цивільного права та їх характеристика.
5. Основні риси цивільного права зарубіжних країн.
6. Функції цивільного права в сучасних умовах.
7. Правові проблеми колізійних норм в цивільному правові.
8. Правове регулювання цивільних правовідносин в сучасних умовах (актуальні проблеми).
9. Цивільні відносини та цивільні правовідносини: проблеми співвідношення.
10. Юридичні факти як підстава виникнення цивільних прав та обов’язків.
11. Актуальні питання вдосконалення цивільного законодавства України.
12. Фізична особа як основний суб’єкт цивільних правовідносин.
13. Правосуб’єктність іноземних громадян як учасників цивільних правовідносин.
14. Визнання фізичної особи померлою: поняття, підстави та правові наслідки.
15. Опіка та піклування в цивільному праві: правові проблеми.
16. Місце проживання фізичної особи та його цивільно-правове значення.
17. Особливості правового статусу фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.
18. Роль і значення юридичних осіб як суб’єктів цивільного права.
19. Цивільно-правова індивідуалізація юридичних осіб.
20. Способи припинення діяльності юридичних осіб за законодавством України.
21. Порядок ліквідації юридичних осіб шляхом банкрутства.
22. Аналіз правового статусу товариства з обмеженою відповідальністю.
23. Правовий статус командитного товариства.
24. Правовий статус повного товариства.
25. Поняття та види непідприємницьких товариств за цивільним законодавством України.
26. Акціонерні товариства в Україні: зародження та сучасний стан.
27. Організаційно-правові форми діяльності юридичних осіб в Україні.
28. Держава та інші публічно-правові утворення як суб’єкти цивільного права.
29. Об’єкти цивільних прав в контексті реформи цивільного законодавства України.
30. Речі як об’єкти цивільного права: проблеми класифікації.
31. Правовий режим рухомих речей в цивільному праві.
32. Гроші, валютні цінності та цінні папери як об’єкти цивільного права.
33. Гарантування та забезпечення права власності на житло в Україні.
34. Правочини в системі юридичних фактів цивільного права.
35. Правові аспекти розмежування нікчемних і заперечних правочинів.
36. Правове регулювання та судова практика визнання правочинів недійсними.
37. Представництво і довіреність в цивільному праві.
38. Роль та практичне значення строків та термінів в цивільному праві.
39. Актуальні проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав.
40. Цивільно-правова відповідальність: форми та особливості застосування.
41. Відшкодування збитків як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.
42. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав фізичних осіб.
43. Особисті немайнові права, що спрямовані на забезпечення недоторканості фізичної особи.
44. Правові аспекти захисту особистих немайнових прав в Україні.
45. Актуальні проблеми правового становища інституту права власності за цивільним законодавством.
46. Цивільно-правові особливості набуття і припинення права власності за цивільним законодавством.
47. Проблеми приватної власності в Україні.
48. Інститут довірчої власності в цивільному праві України.
49. Право спільної власності та його особливості в сучасних умовах.
50. Система і особливості речових прав у сучасному цивільному праві.
51. Правове регулювання інституту сервітутів в цивільному праві.
52. Реєстрація прав власності на нерухоме майно в Україні.
53. Проблемні питання захисту права власності.
54. Інтелектуальна власність в Україні: правові аспекти набуття, здійснення, захисту прав.
55. Авторське право та суміжні права: теорія і практика.
56. Особисті та майнові права авторів за законодавством України.
57. Міжнародна система охорони авторського права та суміжних прав.
58. Право промислової власності та його правова охорона.
59. Цивільно-правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг.
60. Комерційне (фірмове) найменування як об’єкт права інтелектуальної власності.
61. Географічне зазначення як об’єкт права інтелектуальної власності.
62. Захист права інтелектуальної власності в Україні: вдосконалення правового регулювання.
63. Захист права інтелектуальної власності в мережі Інтернет.
64. Основні проблеми правового регулювання цивільно-правових зобов’язань: теорія і практика.
65. Цивільно-правове значення способів забезпечення виконання зобов’язань.
66. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
67. Цивільно-правовий договір: його суть і сфера дії в сучасних умовах.
68. Цивільно-правове регулювання договору купівлі-продажу: проблеми теорії і практики.
69. Цивільно-правові способи захисту прав споживачів в Україні.
70. Правова характеристика договору довічного утримання згідно чинного законодавства .
71. Договір найму (оренди) та його особливості в сучасних умовах.
72. Правове регулювання договору лізингу: проблемні питання .
73. Цивільно-правове регулювання договору підряду: проблеми теорії і практики.
74. Порівняльно-правова характеристика договору доручення та договору комісії.
75. Договір страхування та його особливості в сучасних умовах.
76. Правове регулювання перевезень в Україні. Договір перевезення.
77. Цивільно-правове регулювання договору зберігання: проблеми теорії і практики.
78. Договір позики та його особливості в сучасних умовах.
79. Укладання та виконання кредитного договору в цивільному праві Україні.
80. Договір банківського рахунку та його особливості в сучасних умовах.
81. Цивільно-правове регулювання договору банківського вкладу: проблеми теорії і практики.
82. Договори у сфері права інтелектуальної власності: загальна характеристика та класифікація.
83. Позадоговірні зобов’язання як охоронні цивільно-правові відносини.
84. Правові підстави і умови виникнення деліктних зобов’язань.
85. Цивільно-правове значення зобов’язань з односторонніх дій.
86. Відповідальність за шкоду, завдану життю та здоров’ю фізичної особи: теорія і практика.
87. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки: теорія і практика.
88. Відповідальність за шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт та послуг: теорія і практика.
89. Відшкодування моральної шкоди як спосіб захисту цивільних прав.
90. Рецепція римського спадкового права в сучасному цивільному законодавстві України.
91. Правові засади регламентації спадкування за законом .
92. Теоретико-правові аспекти спадкування за заповітом.
93. Прийняття спадщини та оформлення спадкових прав.
94. Проблеми поділу спадкового майна.
95. Цивільно-правова природа та умови виконання спадкового договору.
96. Історико-правовий аспект розвитку сімейного права.
97. Актуальні проблеми сімейного права в сучасних умовах .
98. Проблеми співвідношення сімейного права і суміжних галузей права.
99. Правове регулювання сімейних правовідносин.
100. Порядок, умови укладання та припинення шлюбу.
101. Правовий аналіз особистих немайнових прав та обов’язків подружжя.
102. Сімейно-правова охорона майнових правовідносин подружжя.
103. Правовий режим власності подружжя, що перебуває у фактичних відносинах.
104. Теоретико-правові аспекти реалізації права подружжя на утримання.
105. Шлюбний договір: теорія і практика.
106. Правове регулювання здійснення та захисту сімейних прав і обов’язків дітей.
107. Встановлення та оспорювання батьківства (материнства).
108. Правове регулювання особистих немайнових правовідносин батьків і дітей.
109. Відповідальність батьків за неналежне виконання обов’язків по вихованню дітей.
110. Сімейно-правова регламентація майнових правовідносин батьків і дітей.
111. Форми виховання дітей, позбавлених батьківського піклування.
112. Правові питання усиновлення дітей в Україні.
113. Правове регулювання усиновлення (удочеріння) з іноземним елементом.
114. Опіка, піклування та патронат над дітьми в сімейному праві.
115. Правовий статус прийомної сім’ї .
Додаток Б
Зразок оформлення титульної сторінки
Київський технікум готельного господарства
Циклова комісія загальноюридичних дисциплін
КУРСОВА РОБОТА
з навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право»
на тему: «Порядок, умови укладання та припинення шлюбу»
Студентки ІV курсу 42 групи
галузь знань 03.04 «Право»
спеціальності 5. 03040101 «Правознавство»
денна форма навчання
Петренко М.О.
Керівник: викладач «Цивільного та сімейного права» спеціаліст вищої категорії Кучак Олена Євгеніївна
Оцінка ( допуску) ________________
Оцінка (захисту): _________________
Члени комісії
________________
(підпис)
___________________________
(прізвище та ініціали)
________________
(підпис) ___________________________
(прізвище та ініціали)
________________
(підпис)
___________________________
(прізвище та ініціали)
м. Київ – 2014 рік
Додаток В
Зразок змісту курсової роботи
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………..с.3-4
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ШЛЮБ…………………...с.5-20
1.1. Поняття шлюбу та умови його укладання………………………………с.5-13
1.2. Порядок укладання шлюбу………………………………………………с.13-17
1.3. Конкубінат (фактичні шлюбні відносини)……………………………...с.18-20
РОЗДІЛ ІІ. ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН ………………..с.21-32
2.1. Поняття та підстави припинення шлюбу……………………………......с.21-22
2.2. Порядок розірвання шлюбу в судовому порядку ………………………с.22-27
2.3. Порядок розірвання шлюбу в адміністративному порядку ……………с.27-30
2.4. Правові наслідки припинення шлюбу……………………………………с.31-32
РОЗДІЛ ІІІ. НЕДІЙСНІСТЬ ШЛЮБУ…………………………………….с.33-38
3.1. Поняття та правова природа недійсності шлюбу ……………………….с.33-34
3.2. Підстави недійсності шлюбу……………………………………………...с.34-38
3.3. Правові наслідки недійсності шлюбу та їх види ………………………...с.38-40
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….....с.41-42
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………….………………………..с.43-44
Додаток А «Заява до відділу РАЦС про реєстрацію шлюбу» ……………….с.45-46
Додаток Б «Позовна заява про розірвання шлюбу» …………………………..с.47
Додаток В «Заява про розірвання шлюбу подружжям, яке має дітей» ………с.48
Додаток Д «Свідоцтво про шлюб» ……………………………………………...с.49
Додаток Д
Список використаної літератури і джерел:
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – Кіровоград, Державне видавництво, 1998. – 72 с.
2. Сімейний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 11 жовтня 2012 р.: (ОФІЦ. ТЕКСТ). – К.:ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 96 с. – (Кодекси України).
3. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.С. Червоний, О.М. Калітенко, Г.С. Волосатий, В.І. Труба; Одеська нац. юридична академія. – К.: Істина, 2003. – 461 с.
4. Цивільний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 грудня 2011 р.: (ОФІЦ. ТЕКСТ). – К.:ПАЛИВОДА А.В., 2011. – 380 с. - (Кодекси України).
5. Цивільно- процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 29 серпня 2012 р.: (ОФІЦ. ТЕКСТ). – К.:ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 204 с. – (Кодекси України).
6. Афанасьєва Т.М. Сім’я / Навчальний посібник. – К.: Вентурі, 2003. – 355 с.
7. Гопанчук В.С. Сімейне право України / Підручник. – К.: Юринком Интер, 2002. – 389 с.
8. Дзера О.В. Сімейне право України / Навчальний посібник. – К.: Істина, 2003. – 347 с.
9. Основи правознавства: Навчальний посібник / В.П. Пастухов, В.Ф. Пеньківський, Л.М. Подкоритова. За ред. В.П. Пастухова; Міністерство освіти і науки України, Акад. адвокатури України. – К.: Алерта, 2005. – 377 с.
10. Ромовська З.В. Українське сімейне право / З.В. Ромовська. – К.: Вентурі, 2009. – 264 с.
11. Сімейне право України: Підручник / Ю.С. Червоний, О.В. Калітенко, Г.С. Волосатий, В.І. Труба. За ред. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2004, - 399 с.
12. Сімейне право України: Навчальний посібник для студ. вуз. / С.П. Індиченко, В.С. Гопанчук, О.В. Дзера, Л.А. Савченко. За ред. О.В. Дзери. – К.: Вентурі, 2005. – 207 с.
13. Сімейне право України: Підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова та ін.; Ред. В.І. Борисова, І.В. Жилінкова; Міністерство освіти і науки України. – К.: Юринком Интер, 2006. – 263 с.
14. Сімейне право України: Підручник / Т.О. Ариванюк, І.А. Бірюков, В.С. Гопанчук та ін.; За ред. В.С. Гопанчука. – К.: Істина, 2002. – 299 с.
15. Співак В.М., Гопанчук В.С. Законодавство України про шлюб та сім’ю. – К.: Істина, 1998. – 287 с.
16. Чекалова О. К. Шлюбні правовідносини за новим СК України // Право України. – К.: Вентурі. 2003. – 247 с.
17. Офіційний веб-сайт головного управління юстиції у Тернопільській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.obljust.te.ua/?page=consult&consultid=2758&sub/
18. Офіційний веб-сайт головного управління юстиції у Тернопільській області. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.obljust.te.ua/?page=consult&consultid=2755&sub/
19. ЮР.ГАЗЕТА №1 (136) 22 січня 2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.yur-gazeta.com/issue/136/
20. Юридичний портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uristua.ru/social/s95/
21. Юридичний портал України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.urzona.com/index.php?option=com_content&view=article&id=545:2011-01-20-11-38-36&catid=85:2011-01-20-11-32-57/
Додаток К
КИЇВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
РЕЦЕНЗІЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ
На тему:
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Виконав (ла) студент(ка):
_________________________________________________________________
Група:__________________________________________________________
Загальні положення:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Оформлення:
____________________________________________________________________________________________________________________________________
Оцінка:
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Викладач:
спеціаліст вищої категорії Кучак Олена Євгеніївна_________________
(підпис)
