
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Цивільне право
Цивільне право« Назад
Цивільне право 17.02.2015 22:49
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ Самостійна робота слухача по підготовці та написанню курсової роботи є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом з курсу "Цивільне право" у час вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи слухача регламентується робочим навчальним планом і становить не менше одної третини, але не більше двох третин загального обсягу навчального часу слухача, відведеного для вивчення курсу "Цивільне право". Самостійна робота по написанню курсової роботи може виконуватися у бібліотеці Інституту, університету, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), в бібліотеках (наукових, публічних, правничих), а також в домашніх умовах. Пошукова, дослідницька та аналітична робота кожного слухача організується і здійснюється відповідно до заздалегідь погодженого з науковим керівником графіка, що гарантує можливість своєчасного та належного завершення опрацювання вибраної теми. Ціль написання курсової роботи полягає в якісному підвищенні рівня фахової підготовки майбутніх працівників, здатних самостійно вирішувати весь спектр цивільно-правових проблем в подальшій практичній діяльності. Залучення слухачів до дослідницької діяльності певною мірою сприятиме використанню їх творчого потенціалу для законодавчого та практичного вирішення актуальних проблем сучасної цивілістики. До основних завдань курсової роботи належать: поглиблення і засвоєння слухачами знань в галузі цивільного права, оволодіння науковими методами пізнання правової дійсності, на опрацювання навичок самостійного вирішення теоретичних та практичних проблем, вміння застосовувати чинне законодавство в повсякденній діяльності фахівця-правознавця.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота повинна виконуватися слухачами творчо, на належному науковому і методичному рівні. В процесі підготовки та написання роботи слухач повинен грунтовно вивчити теоретичні літературні джерела (монографії, статті, наукові доповіді тощо), нормативно-правові акти, публікації періодичної преси, в яких аналізуються, висвітлюються та санкціонуються державою окремі аспекти обраної теми. Особливу увагу слухач повинен зорієнтувати на всебічному аналізі чинного законодавства, проблемах вдосконалення правового регулювання проблем досліджуваної теми, пошук елементів новизни того чи іншого питання обраної теми у порівнянні з існуючою юридичною практикою його вирішення. Матеріал курсової роботи повинен бути логічно скомпонованим і вивіреним, а також достатньо обгрунтованим відповідними аргументами. Тема роботи за своїм характером повинна бути такою, яка б давала змогу автору чітко висвітлити як теоретичні, так і практичні аспекти. А це можливо лише за умови вивчення поряд з теоретичною та нормативною літературою сучасного стану юридичної практики (статистичні дані, узагальнення, аналітичні огляди, висновки, рішення, пропозиції правоохоронних та правозастосовчих органів, юридичних служб, які надають адвокатські, нотаріальні, консультативні та інші юридичні послуги). За бажанням слухача матеріали курсової роботи в подальшому можуть бути використані як базові або ж допоміжні при підготовці та написанні випускних робіт. Крім того матеріали курсових робіт можуть бути запропоновані для опублікування в періодичній науковій, спеціальній юридичній літературі, а також для участі в міжрегіональних олімпіадах і конкурсах. Курсова робота повинна бути подана слухачем для рецензування науковому керівнику в будь-якому випадку не пізніше 20 днів до встановленої Інститутом дати захисту курсових робіт.
ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Першим етапом виконання курсової роботи є персональний вибір слухачем теми. Слухачі обирають тему курсової роботи на свій розсуд з урахуванням практичного досвіду та можливостей застосування напрацювань в процесі розробки та написання в подальшій самостійній юридичній діяльності. Обираючи ту чи іншу тему курсової роботи, слухачі повинні враховувати її наукову та практичну значимість, наявність необхідних матеріалів та документів, рівень наукової, законодавчої та методичної розробки, власну зацікавленість та особисті можливості щодо її ґрунтовного та всебічного дослідження. Після п'яти-шести занять з курсу "Цивільне право" слухачам пропонується затверджений у встановленому порядку перелік тем для написання курсових робіт (див. Додаток №1). Кожний слухач індивідуально обирає тему роботи шляхом реєстрації на кафедрі цивільного права юридичного факультету у відповідному реєстрі з обов'язковим зазначенням наступних реквізитів: • прізвище, ім'я та по батькові слухача, • назва теми курсової роботи, • прізвище, ім'я та по батькові, посада і місце роботи наукового керівника, • дати реєстрації обраної теми. При цьому визнається пріоритет вибору конкретної теми курсової роботи, тобто перевага першості обрання слухачем даної теми, якщо конкретна тема курсової роботи уже зареєстрована слухачем, то всі інші слухачі, які виявили бажання виконати курсову роботу на цю ж саму тему, можуть реалізувати своє бажання лише за умови обов'язкового попереднього погодження з науковим керівником. Запропонований перелік тем для написання курсової роботи не є вичерпним (повним) і тому надалі може відповідним чином коригуватися з урахуванням змін і доповнень, внесених у чинне законодавство, а також перспектив правотворчого процесу в Україні. Крім того, слухач має право запропонувати власну тему з будь-яких цивільно-правових проблем за умови згоди наукового керівника і подальшої її реєстрації у встановленому порядку.
ПІДБІР ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ТА МАТЕРІАЛІВ З ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Теоретичну, спеціальну юридичну літературу, в тому числі аналітичну та учбову слухач добирає самостійно, використовуючи при цьому систематичний, предметний та алфавітний каталоги бібліотеки Інституту, відповідних бібліотек м.Києва та місця проживання. Консультації, поради, пропозиції з питань добору літератури студент може отримати, передусім, у наукового керівника, а також у викладачів курсу "Цивільне право", інших викладачів кафедри цивільного права та працівників бібліотеки. Бажано скористатися комп'ютеризованою інформаційною пошуковою системою з питань правознавства, а також нормативно-правовою базою даних типу "Право", "Закон", що дозволить більш кваліфіковано і за значно коротший час зробити добірку необхідної теоретичної та нормативно-правової літератури. У процесі добору літератури особливу увагу необхідно зосередити на першоджерела, нормативно-правові акти, що стосуються обраної теми, періодичні юридичні видання (газети, журнали, бюлетні, вісники, збірники тощо), аналізи юридичної практики юридичних служб, правоохоронних, правозастосовчих органів, а також стан і досвід зарубіжної юридичної теорії і практики. Наступний етап - складання бібліографії (списку літературних джерел) із зазначенням загальноприйнятих реквізитів кожного літературного видання (автор, назва, рік видання, найменування видавництва). Нерідко слухачі хибно вважають, що користуватися потрібно лише найновітнішими виданнями як нормативно-правової літератури, так і теоретичних джерел. Курсова робота значно "виграє", якщо буде містити історичний аспект обраної теми, особливості виникнення, становлення, розвитку подальших перспектив окремих її аспектів. Інакше кажучи, курсова робота - це закінчений результат системного, всебічного та історичного аналізу досліджуваної теми. Список використаних літературних джерел та інших матеріалів необхідно систематизувати і подати після заключної частини тексту роботи.
ВИКЛАДЕННЯ ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ Зібраний, вивчений та опрацьований матеріал з теми курсової роботи необхідно систематизувати, тобто привести у відповідність з планом, затвердженим науковим керівником. Інколи зміст та спрямованість зібраного матеріалу об"єктивно спонукають до уточнення або коригування окремого питання або декількох питань першопочаткового плану роботи. В таких випадках з урахуванням достатніх підстав за погодженням з науковим керівником до плану роботи можуть бути внесені відповідні зміни. Викладення матеріалу обов'язково повинне бути логічно-послідовним, взаємопов'язаним і зорієнтованим на висвітлення в достатньому обсязі всіх питань плану роботи. Наведення цифрових даних, повинно супроводжуватися їх аналізом, відповідними висновками, які стверджують або ж, навпаки, спростовують наведені в роботі положення, позиції і таке інше. Робота не повинна містити повторень як дослівних, так і за змістом. Використані цитати мають бути лаконічними, органічно пов"язані з основним текстом. Наведені в роботі дані, цитати, таблиці та схеми, якщо вони взяті з відповідних джерел, повинні супроводжуватись посиланнями на зазначені джерела. Важливе значення як в процесі підготовки, так і при викладенні змісту роботи має план. План кожної роботи індивідуальний, разом з тим, він повинен містити загальновстановлені структурні елементи (складові частини): • вступ • основна частина • підсумки • перелік використаної літератури У вступі формулюються мотиви та причини вибору студентом саме цієї теми курсової роботи. Вони можуть бути зведені в основному до актуальності обраної теми на науковому та практичному рівнях, стан теоретичної розробки, нормативно-правової врегульованості та значимості в сучасних умовах для вирішення тих чи інших проблем. Крім того, обов'язково необхідно визначити мету роботи, яку перед собою ставить автор, а також завдання, що мають бути вирішені ним в процесі висвітлення обраної теми. За обсягом вступ не повинен перевищувати трьох друкованих або рукописних аркушів. Основна частина складається із окремих питань або розділів (не менше трьох і не більше шести). В свою чергу, кожне питання (розділ) може передбачати поділ текстового матеріалу на параграфи, що дає можливість більш чітко структуризувати викладення змісту. Кожне питання плану роботи повинно бути зазначено відповідною цифрою та повною назвою і відокремлено від попереднього тексту. Доцільно починати виклад змісту кожного питання з нового аркуша, не дивлячись на те, що попередній аркуш залишився частково не використаним. Що стосується розподілу питання на параграфи, то вони також повинні бути виділені із загального тексту окремим заголовком. Наприклад: • Система нормативно-правових актів в галузі представництва. Кожна структурна складова частина плану (питання, розділ, параграф) має містити виклад основних положень, їх аналіз, позиції окремих авторів, власну позицію автора, якої він дійшов внаслідок проведеного дослідження. Висвітлення певного питання чи параграфу повинно завершуватися відповідним висновком чи висновками. При висвітленні питань непотрібно обмежуватися лише переказом або цитуванням положень, запозичених із літературних джерел, оскільки це значно знижує теоретичне і практичне значення роботи, а в окремих випадках призводить до визнання курсової роботи плагіатом і повернення її слухачу на нове опрацювання. Найбільш важливі положення повинні супроводжуватися відповідними аргументами, посилання на позиції тих чи інших авторів, відповідні норми чи акти законодавства, а також ілюструватися найбільш переконливими прикладами із практики, цифровими матеріалами, таблицями, схемами тощо. Головне при написанні курсової роботи - це самостійний вдумливий аналіз фактів правової дійсності, критична і зважена оцінка досліджуваних проблем, пошук оптимальних шляхів усунення недоліків та перешкод, розробка своїх власних пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання правових відносин, які складають предмет цивільного та сімейного права. Підсумки (заключні положення) - це стисле узагальнення всієї проведеної роботи студента, це своєрідний звіт, яким слухач засвідчує рівень та обсяг виконаних ним завдань, які визначалися на початковому етапі написання роботи у вступній частині, а також досягнення мети, заради якої написана і подана на рецензування курсова робота. У підсумках мають бути сформульовані в локанічній формі всі висновки, яких дійшов автор на підставі проведеного дослідження. Кожний висновок має бути текстуально відокремлений від інших, символізуючи логічно завершене твердження чи спростування. Висновки бажано формулювати в тій же послідовності, в якій вони були викладені при висвітленні основної текстової частини курсової роботи. Після висновків автором формулюються пропозиції щодо вдосконалення та поліпшення вирішення конкретних питань правової дійсності. На терені зроблених висновків пропозиції автора можуть стосуватися теоретичних положень, наприклад, пропонується нове авторське визначення цивільно-правових принципів, категорій, понять, концепцій. Пропозиції можуть бути і в галузі подальшого вдосконалення чинного законодавства, наприклад, пропонується нова або частково змінена редакція нормативно правового акту чи окремої статті. Можуть бути пропозиції, спрямовані на подальше вдосконалення практики застосування тих чи інших правових норм в діяльності правоохоронних органів, юридичних служб. Крім того, пропозиції можуть бути і щодо оптимізації наукових досліджень в галузі цивільного права, вдосконалення підготовки в навчальних закладах фахівців цивільно-правового фаху, міжнародного співробітництва України з іншими країнами в галузі цивілістики.
ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота виконується українською мовою. Всі розділи курсової роботи повинні бути оформлені чітко і якісно, таким чином, щоб можна було їх зберігати протягом всього терміну, визначеного нормативами Міністерства освіти України. Вся текстова частина роботи друкується з одного боку аркуша білого паперу формату 210х297 мм (формат А-4) через два інтервали з розміром великих літер не менше 2,1 мм. Обсяг роботи - 35-40 сторінок. Аркуші повинні мати такі поля (в міліметрах): верхнє - 20 праве - 10 ліве - 30 нижнє - не менше 20. Кожний розділ починається на окремому аркуші і нумерується послідовно арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Таблиці, схеми, малюнки, діаграми, графіки виконуються на окремих аркушах і також наскрізно нумеруються арабськими цифрами. Кожний різновид допоміжних матеріалів повинен мати окрему наскрізну нумерацію, наприклад, таблиця № 1; № 2; схема № 1; № 2; графік № 1; №2 і т.п. Допоміжні матеріали можуть розміщуватись в тексті, за бажанням студента вони можуть бути скомпоновані у додатках курсової роботи під окремим титульним позначенням, наприклад, Схеми, Статистичні дані. Складні допоміжні матеріали, великі за обсягом, об'ємом повинні обов'язково розміщуватися в додатках до роботи. На останній сторінці, після заключної частини, студент ставить свій підпис і дату виконання роботи. Курсова робота повинна бути зброшурована у твердій обкладинці. З метою стандартного виконання та оформлення курсової роботи встановлюються нижче наведені зразки та стандарти: • титульний листок (додаток №2) • структура плану курсової роботи (додаток №3) • зразок списка використаної літератури (додаток №4) • зразок титульного оформлення додатків (додаток №5) Курсова робота виконується у відповідності до всіх вимог цих рекомендацій. У випадку порушення подану роботу буде повернуто автору для доопрацювання і приведення згідно встановлених вимог.
ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ
Виконана курсова робота слухачем особисто подається до навчальної частини на реєстрацію, яка здійснюється шляхом внесення до відповідного журналу відомостей, а саме: прізвище, ім'я та по батькові виконавця курсової роботи; назва теми курсової роботи; прізвище, ім'я та по батькові наукового керівника; дата подання курсової роботи. На титульному листі курсової роботи знизу під назвою теми роботи проставляється реєстраційний номер та дата реєстрації. Особа, яка оформила реєстрацію роботи ставить свій підпис на титульному листі. Не пізніше наступного дня після реєстрації курсова робота передається науковому керівнику для перевірки та рецензування. За результатами перевірки науковим керівником складається письмова рецензія на окремому аркуші паперу, засвідчується особистим підписом і зазначається дата рецензування. В рецензії відображається: • актуальність теми курсової роботи; • рівень, глибина і комплексність підходу при аналізі досліджуваної проблеми; • правильність застосування методів дослідження та відповідність їх сучасному розвитку правової науки; • теоретична та практична цінність роботи; • якість оформлення роботи; • методологічні, методичні, редакційні та технічні недоліки; • загальний висновок щодо виконаної курсової роботи на основі змісту роботи та особистої співбесіди з її автором. У випадку невідповідності курсової роботи встановленим вимогам, науковий керівник у висновку формулює допущені недоліки і повертає її автору на доопрацювання із визначенням дати повторного подання на перевірку та рецензування. При наявності тих чи інших зауважень, пропозицій з боку наукового керівника, зазначених в рецензії, автор курсової роботи зобов'язаний врахувати їх в процесі підготовки до захисту. У встановлений навчальною частиною строк провадиться захист курсових робіт слухачів, який здійснюється комісією у складі неменше трьох фахівців у галузі цивілістики. До складу комісії можуть входити керівники Інституту, фахові викладачі, викладачі та учені навчальних та наукових закладів. Процедура захисту складається з короткої (до 10 хвилин) доповіді автора курсової роботи, в якій стисло викладається зміст і положення, які вносяться на захист, даються відповіді на зауваження, зроблені науковим керівником в рецензії. Після закінчення доповіді проводиться обговорення роботи, під час якої даються відповіді на запитання членів комісії, яка остаточно визначає оцінку курсової роботи. Після закінчення захисту курсових робіт комісія підбиває підсумки і дається оцінка роботи кожного слухача. Оцінки заносяться у відомість, яка підписується головою і членами комісії. Курсові роботи передаються в навчальну частину для зберігання під відповідним реєстраційним номером у фонді курсових робіт. У випадку отримання за результатами захисту курсової роботи незадовільної оцінки, слухач не допускається до складання державного іспиту з курсу "Цивільне право". Порядок повторної підготовки, рецензування та повторного захисту курсових робіт визначається відповідними правилами, затвердженими ректором Університету.
ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ
Частина перша
1. Конституція України – основа цивільного законодавства України 2. Основні принципи і тенденції подальшого розвитку цивільного права України 3. Джерела цивільного права України 4. Цивільне право періоду Київської Русі 5. Гармонізація цивільного права в сучасних умовах 6. Цивільне право та цивільне законодавство: порівняльна характеристика 7. Способи усунення прогалин у цивільному законодавстві України 8. Форми та способи захисту цивільних прав 9. Цивільно-правові норми: структура, ознаки та співвідношення з іншими нормами 10. Тлумачення цивільного-правових норм 11. Систематизація цивільно-правових актів 12. Дія цивільного-правового акта у часі та просторі 13. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків 14. Акти цивільного стану 15. Склад цивільного правовідношення 16. Межі здійснення цивільних прав 17. Цивільно-правове регулювання відшкодування шкоди 18. Види та умови цивільної відповідальності 19. Зміст та види цивільної дієздатності фізичної особи 20. Цивільно-правова ідентифікація фізичної особи 21. Цивільно-правовий статус ненародженої дитини 22. Цивільно-правова опіка та піклування 23. Історія виникнення та становлення інституту юридичної особи 24. Основні ознаки та види юридичних осіб 25. Організаційно-правові форми юридичних осіб 26. Порядок та способи створення юридичної особи 27. Підстави та способи припинення юридичної особи 28. Підприємство як суб’єкт і об’єкт цивільного права 29. Держава Україна як суб’єкт цивільного права 30. Оборотоздатність об’єктів цивільних прав 31. Життя та здоров’я як об’єкти цивільних прав 32. Речі як об’єкти цивільних прав, їх класифікація 33. Інформація як об’єкт цивільного права 34. Загальна позовна давність 35. Спеціальна позовна давність 36. Зупинення та переривання перебігу позовної давності 37. Загальні та спеціальні вимоги щодо чинності правочину 38. Недійсність правочину: поняття, види та правові наслідки 39. Представництво за законом 40. Представництво за довіреністю 41. Поняття, зміст та суб’єкти права власності 42. Суб’єкти та об’єкти права приватної власності 43. Право власності українського народу 44. Право спільної сумісної власності 45. Довірча власність у цивільному праві України 46. Підстави та правила набуття права власності 47. Підстави припинення права власності 48. Підстави встановлення, види та зміст сервітуту 49. Правове регулювання емфітевзису 50. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови 51. Цивільно-правове регулювання відкриття 52. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю 53. Цивільно-правові способи захисту права власності 54. Поняття, підстави виникнення та види цивільних зобов’язань 55. Поняття та склад зобов’язальних правовідносин 56. Сторони, форма та зміст цесії 57. Підстави та порядок заміни боржника у зобов’язанні 58. Виконання зобов’язання із множинністю осіб 59. Банківська гарантія 60. Забезпечення виконання зобов’язання притриманням 61. Підстави припинення цивільного зобов’язання 62. Правові наслідки порушення зобов’язання 63. Порядок укладення договору
Частина друга
64. Договір роздрібної купівлі-продажу 65. Договір поставки для державних потреб 66. Контрактація сільськогосподарської продукції 67. Договір постачання енергетичних ресурсів 68. Договір міни 69. Договір дарування 70. Види та зміст договору ренти 71. Договір довічного утримання 72. Договір прокату 73. Договір оренди державного майна 74. Договір оренди земельної ділянки 75. Договір найму будівлі 76. Договір лізингу 77. Договір найму житла 78. Договір позички 79. Договір побутового підряду 80. Договір будівельного підряду 81. Договір підряду на проектні роботи 82. Договір підряду на науково-дослідні роботи 83. Договір підряду на дослідно-конструкторські роботи 84. Поняття, зміст та класифікація договору надання послуг 85. Договір перевезення пасажирів залізничним транспортом 86. Договір перевезення автомобільним транспортом 87. Договір морського перевезення вантажу 88. Договір перевезення пасажирів міським транспортом 89. Договір перевезення пасажирів авіатранспортом 90. Договір транспортного експедирування 91. Договір зберігання на товарному складі 92. Договір охорони особи 93. Договір зберігання речей у ломбарді 94. Договір зберігання цінностей у банку 95. Договір зберігання автотранспортних засобів 96. Договір особистого страхування 97. Договір страхування майна 98. Договір страхування відповідальності 99. Договір доручення 100. Договір комісії 101. Договір управління майном 102. Договір позики 103. Договір банківського кредиту 104. Договір банківського вкладу 105. Договір факторингу 106. Ліцензійний договір 107. Договір банківського рахунку 108. Договір комерційної концесії 109. Договір про спільну діяльність 110. Підстави виникнення та класифікація недоговірних зобов’язань 111. Склад недоговірних зобов’язальних відносин 112. Умови, порядок та способи відшкодування моральної шкоди 113. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу 114. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу 115. Ведення чужих справ без доручення 116. Рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи 117. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником
118. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною та дієздатною особою 119. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду 120. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки 121. Відшкодування шкоди, завданої ушкодження здоров’я або смертю 122. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок безпідставного збагачення 123. Принципи спадкування за цивільним правом України 124. Порядок закликання та усунення від спадкування 125. Відкриття та склад спадщини 126. Право заповідача на особливі розпорядження 127. Заповіт з умовою 128. Заповіт подружжя 129. Секретний заповіт 130. Заповідальний договір 131. Недійсність заповіту 132. Спадкування за правом представлення 133. Спадкова трансмісія 134. Здійснення права на спадкування 135. Виконання заповіту 136. Оформлення права на спадкування
Література:
- Конституція України\\Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст.141. - Закон України від 18 липня 1963 року "Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР"\\Відомості Верховної Ради УРСР. 1963. №30, Ст.463. - Закон України від 7 лютого 1991 року "Про власність"\\Відомості Верховної Ради України. 1991. № 20.Ст.249. - Закон України від 7 лютого 1991 року "Про підприємництво"\\Відомості Верховної Ради України. №14. Ст.168. - Закон України від 20 березня 1991 року "Про банки і банківську діяльність"\\Відомості ВР України. 1991. №25. Ст.281. - Закон України від 27 березня 1991 року "Про підприємства в Україні"\\Відомості Верховної Ради України. 1991. №24. Ст.272. - Закон України від 12 травня 1991 року "Про захист прав споживачів"\\Відомості ВР України. 1991. №30. Ст.379. - Закон України від 18 червня 1991 року "Про цінні папери і фондову біржу"\\Відомості Верховної Ради України. 1991. №38. Ст.508. - Закон України від 19 вересня 1991 року "Про господарські товариства"\\Відомості Верховної Ради України. №49. Ст.682. - Закон України від 8 жовтня 1991 року "Про громадянство України" \\Відомості Верховної Ради України. 1991. №50. Ст.701. - Закон України від 6 березня 1992 року "Про приватизаційні папери"\\Відомості ВР України. 1992. №24.Ст.352. - Закон України від 14 травня 1992 року "Про банкрутство"\\Відомості Верховної Ради України. 1992. №31. Ст.440. - Закон України від 2 вересня 1992 року "Про нотаріат."\\Відомості ВР України. 1993. №39. Ст.383. - Закон України від 2 жовтня 1992 року "Про заставу."\\Відомості ВР України. 1992. №47. Ст.642. - Закон України від 15 грудня 1993 року "Про охорону прав на винаходи 1 корисної моделі"\\Відомості ВР України. 1994. №7. Ст.32. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |