|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Цивільне право
Цивільне право« Назад
Цивільне право 09.09.2018 11:32
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА
4043 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИдо написання курсових робіт із дисципліни «Цивільне право»
для студентів спеціальності «Правознавство» усіх форм навчання
Суми Сумський державний університет 2016 Методичні вказівки до написання курсових робіт із дисципліни «Цивільне право» / укладач А. В. Гончарова. – Суми : Сумський державний університет, 2016. – 41 с.
Кафедра цивільно-правових дисциплін та фінансового права
Вступ Виконання курсової роботи з дисципліни «Цивільне право» є обов’язковою складовою частиною навчального процесу в ННІП Сумського державного університету. Це творча форма самостійної роботи студентів, що сприяє ґрунтовному засвоєнню знань з окремих тем курсу «Цивільне право», закріпленню вивченого матеріалу, формуванню і подальшому розвитку навичок самостійної роботи з літературними джерелами, законодавством, матеріалами практики, теоретичного та практичного мислення. Підготовка курсової роботи потребує від студентів ретельного аналізу, узагальнення та систематизації відповідного наукового матеріалу, порівняння різних точок зору, визначення власної позиції та її обґрунтування. Курсова робота з дисципліни «Цивільне право» повинна бути актуальною: тема, що розглядається, повинна містити соціально корисну інформацію, аналіз і обґрунтування теоретичних висновків; питання, що розглядаються, повинні бути тісно пов’язаними з практикою. Курсова робота – це досить складна форма самостійної, творчої роботи, тому устудентів часто виникає багато запитань стосовно вимог до змісту, структури, оформлення, процедури захисту таких досліджень. Для встановлення єдиних вимог до написання курсових робіт та їх захисту розроблено це видання. Методичні вказівки є обов’язковими для студентів, які виконують курсову роботу. Перед написанням курсової роботи радимо студентам ретельно їх вивчити та дотримуватися відповідно до запропонованих вимог. Це полегшить та скоординує їх діяльність, надасть можливість зрозуміти, в якій послідовності і як виконувати той чи інший вид курсової роботи, а також яким чином технічно її оформити.
ТЕМАТИКА ТА ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН КУРСОВИХ РОБІТ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ «ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО»
ТЕМА 1. Поняття та система ризикових зобов’язань
План Вступ. Розділ 1. Поняття та співвідношення зобов’язань з іншими правовідносинами. Розділ 2. Класифікація ризикових зобов’язань. Розділ 3. Ризикові зобов’язання в країнах континентального та англо-американського права. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 2. Особливості ризикових правочинів
План Вступ. Розділ 1. Поняття і правова природа ризикових договірних правочинів. Розділ 2. Строк у ризиковому правочині. Розділ 3. Особливості правового режиму ризикового правочину. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 3. Дилерські договори
План Вступ. Розділ 1. Поняття та моделі дилерських договорів. Розділ 2. Договір поставки на умовах реалізації третім особам. Розділ 3. Договір андерайтингу. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 4. Договори щодо утримання подружжя та дітей
План Вступ. Розділ 1. Поняття та підстави права на утримання (аліменти). Розділ 2. Види договорів про утримання подружжя та дітей. Розділ 3. Аналіз законодавств європейських країн. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 5. Зобов’язання спекулятивного ризику
План Вступ Розділ 1. Спекулятивні біржові правочини. Розділ 2. Договір РЕПО. Розділ 3. Засоби державного регулювання зобов’язань спекулятивного ризику. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 6. Договори валютного дилінгу
План Вступ. Розділ 1. Поняття та елементи договорів валютного дилінгу. Розділ 2. Поняття та елементи договорів валютного форварду. Розділ 3. Договір валютного дейтрейдингу. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 7. Договір гри та парі
План Вступ. Розділ 1. Правова природа азартної гри та парі. Розділ 2. Відмежування зобов’язань з гри та парі від суміжних правових конструкцій. Розділ 3. Практика зарубіжних країн у регулюванні відносин щодо гри та парі. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 8. Пенсійний контракт недержавного пенсійного фонду
План Вступ. Розділ 1. Пенсійні договори в системі пенсійного забезпечення України. Розділ 2. Форма, порядок укладення і строк пенсійного контракту. Розділ 3. Зміна та розірвання пенсійного контракту. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 9. Загально-теоретична характеристика зобов’язань із множинністю осіб
План Вступ. Розділ 1. Солідарні зобов’язання. Розділ 2. Часткові та субсидіарні зобов’язання. Розділ 3. Перспективи розвитку. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 10. Переддоговірні відносини
План Вступ. Розділ 1. Поняття і правова природа переддоговірних відносин. Розділ 2. Переддоговірні правочини. Розділ 3. Наслідки неукладення основного договору. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 11. Авторські права на мультимедійні продукти
План Вступ. Розділ 1. Мультимедійний продукт як новий об’єкт охорони інтелнктуальних прав. Розділ 2. Правова природа комп’ютерної гри. Розділ 3. Аналіз зарубіжного досвіду. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 12. Оренда (лізинг) у цивільному праві
План Вступ Розділ 1. Правова природа договору оренди. Розділ 2. Лізингови кредит та його особливості. Розділ 3. Поняття міжнародного фінансового лізингу. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 13. Цивільно-правова відповідальність за порушення інтелектуальних прав в мережі Інтернет
План Вступ. Розділ 1. Цивільно-правові способи захисту прав інтелектуальної власності. Розділ 2. Піратство та плагіат як найбільш поширені порушення авторського права. Розділ 3. Заходи щодо вдосконалення цивільно-правової відповідальності. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 14. Розвиток вітчизняної цивілістичної думки
План Вступ. Розділ 1. Рецепція сучасних цивілістичних понять із римського приватного права. Розділ 2. Українська цивілістика: дореволюційний та радянський періоди. Розділ 3. Тенденції розвитку вітчизняної цивілістичної думки. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 15. Евікція товару в договорі купівлі-продажу: порядок і наслідки
План Вступ. Розділ 1. Відповідальність продавця за евікцію в римському приватному праві. Розділ 2. Поняття евікції у цивільному праві України. Розділ 3. Відповідальність продавця за евікцію в цивільному праві зарубіжних держав. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 16. Захист прав споживачів під час продажу товарів, виконання робіт та надання послуг: порівняльний аналіз
План Вступ. Розділ 1. Правова основа захисту прав споживачів. Розділ 2. Правове регулювання якості товарів, робіт, послуг. Розділ 3. Відповідальність за порушення законодавства захисту прав споживачів. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 17. Договір банківського вкладу. Проблеми захисту прав вкладників
План Вступ. Розділ 1. Поняття договору банківського вкладу, права та обов’язки сторін. Розділ 2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Розділ 3. Аналіз судової практики у справах, пов’язаних із захистом прав споживачів фінансових послуг. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 18. Договір страхування: проблеми правового регулювання
План Вступ. Розділ 1. Поняття, основні умови та зміст договору страхування. Розділ 2. Різновиди договорів страхування. Розділ 3. Договір страхування мешканців гуртожитку. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 19. Нове розуміння правоздатності та дієздатності фізичних осіб на сучасному етапі
План Вступ. Розділ 1. Правоздатність та дієздатність як найважливіші категорії права. Розділ 2. Поняття правоздатності фізичних осіб. Розділ 3. Юридична природа та зміст дієздатності фізичних осіб. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 20. Теорії юридичної особи у цивілістичній науці
План Вступ. Розділ 1. Поняття юридичної особи. Розділ 2. Класифікація юридичних осіб. Розділ 3. Погляди вітчизняних та зарубіжних науковців на права та обов’язки юридичних осіб. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 21. Поняття та система особистих немайнових прав фізичних осіб
План Вступ. Розділ 1. Види особистих немайнових прав. Розділ 2. Здоров’я фізичної особи як один із видів особистих немайнових прав. Розділ 3. Правове регулювання особистих немайнових прав. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 22. Поняття, підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення померлою
План Вступ. Розділ 1. Оголошення особи безвісно відсутньою. Розділ 2. Оголошення особи померлою. Розділ 3. Аналіз судової практики щодо порядку повернення майна особи, яка була визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, але повернулася. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 23. Правовий режим рухомих речей у цивільному праві
План Вступ Розділ 1. Рухомі речі як об’єкти цивільних прав. Розділ 2. Поняття та класифікація рухомих речей у цивільному праві. Розділ 3. Аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 24. Теорії юридичної особи в цивілістичній науці
План Вступ. Розділ 1. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин. Розділ 2. Класифікація юридичних осіб. Розділ 3. Поняття та основні принципи правоздатності юридичних осіб. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 25. Цінні папери як об’єкт цивільного права
План Вступ. Розділ 1. Поняття та ознаки цінних паперів. Розділ 2.Поняття та учасники ринку цінних паперів. Розділ 3. Правове регулювання відносин, пов’язаних із використанням цінних паперів. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 26. Правове регулювання відносин власності в законодавстві України
План Вступ. Розділ 1. Історико-правові аспекти становлення та розвитку інституту права власності в цивільному законодавстві України. Розділ 2. Особливості виникнення та здійснення права власності на окремі види майна. Розділ 3. Пропозиції щодо змін та доповнень чинного законодавства з метою вдосконалення правового регулювання відносин власності. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 27. Цивільно-правовий договір: поняття, значення, класифікація
План Вступ. Розділ 1. Поняття договору: зміст та форма. Розділ 2. Класифікація цивільно-правових договорів. Розділ 3. Порядок укладення договору. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 28. Особливості договору комерційної концесії
План Вступ. Розділ 1. Порядок укладення та зміст договору комерційної концесії. Розділ 2. Форма і реєстрація договору комерційної концесії. Розділ 3. Комерційна концесія. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 29. Право користування чужою земельною ділянкою: емфітевзис та суперфіцій
План Вступ. Розділ 1. Рецепція понять «емфітевзис» та «суперфіцій» з римського приватного права. Розділ 2. Розмежування понять «емфітевзис» та «суперфіцій». Розділ 3. Нормативно-правове регулювання права користування чужою земельною ділянкою. Висновки. Список використаних джерел.
ТЕМА 30. Спадкова трансмісія та спадкове представлення
План Вступ. Розділ 1. Розмежування понять «спадкова трансмісія» та «спадкове представлення». Розділ 2. Нормативне регулювання переходу прав на спадщину. Розділ 3. Закордонний досвід організації переходу спадщини за спадковою трансмісією та спадковим представленням. Висновки. Список використаних джерел.
ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ! Плани, наведені щодо кожної з вищеперелічених тем, є приблизними. При цьому у зазначених планах наведений перелік розділів як основоположних для дослідження відповідної теми. Необхідно звернути увагу на те, що розділи повинні містити у своєму складі окремі підрозділи, які студент визначає самостійно у межах тематики відповідного розділу.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ, ОБРАННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Основні вимоги до курсової роботи Виконання курсової роботи передбачає набуття навичок самостійної роботи з науковими джерелами й оволодіння методикою досліджень, а також здатність обрати і проаналізувати наукову або практичну проблему роботи, самостійно узагальнити опрацьований матеріал, обґрунтувати висновки.
Обрання та затвердження теми курсової роботи Тематика курсових робіт із дисципліни «Цивільне право» складається викладачем кафедри та затверджується на засіданні кафедри. Перелік затверджених тем друкується і подається для ознайомлення. Зазначений перелік не є вичерпним, студент може самостійно сформулювати тему курсової роботи і з відповідним обґрунтуванням узгодити з науковим керівником із попередженням про це завідувача кафедри. Студенти денної форми навчання повинні визначитися щодо теми курсової роботи упродовж 5 тижнів із початку навчального року, а студенти заочної форми навчання – упродовж 1 тижня з початку занять на сесії, що передбачає надання завдань на наступну сесію, у ході якої буде відбуватися захист курсових робіт. При виборі теми необхідно знати, що в межах однієї групи (враховуючи форми навчання), як правило, не допускається виконання курсової роботи за однією темою двома чи більше студентами.
ВИКОНАННЯ Й ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Процедура виконання курсової роботи Після затвердження теми курсової роботи студент повинен розпочати її виконання. Як правило, ця робота передбачає такі етапи: 1) попереднє ознайомлення з джерелами; 2) визначення об’єкта, предмета та мети дослідження, складання плану роботи; 3) збір та опрацювання необхідних для написання курсової роботи матеріалів; 4) проведення емпіричного дослідження; 5) написання курсової роботи; 6) урахування зауважень наукового керівника та остаточне оформлення курсової роботи.
Технічне оформлення курсової роботи Письмову роботу друкують на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) чи форматів у межах від 203х288 до 210х297 мм через 1,5 міжрядкового інтервалу до тридцяти рядків на сторінці. У деяких випадках (як виняток) із дозволу декана можна подавати курсову роботу, підготовлену рукописним способом. Обсяг курсової роботи, як правило, становить близько 30 друкованих сторінок (без додатків). Список використаних джерел повинен містити не менше 20 джерел. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 30 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Текст повинен бути набраний шрифтом Times New Roman, 14 кеглем. У разі виявлення помилок, описок і графічних неточностей у процесі написання, необхідно замінювати сторінки. Іноді (як виняток) допускається зафарбовування помилки білою фарбою і нанесення на тому самому місці або між рядками виправленого тексту. Заголовки структурних частин письмової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами, обираючи команду «по центру». Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу (крапка у кінці заголовка не ставиться). Кожний розділ курсової роботи потрібно починати з нової сторінки. Нумерувати сторінки, розділи, підрозділи необхідно арабськими цифрами без знака «№». Першою сторінкою письмової роботи є титульний аркуш, який вносять до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ» арабськими цифрами, потім друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому самому рядку записують заголовок підрозділу. Текст може доповнюватися ілюстративним матеріалом у вигляді графіків, діаграм, схем тощо. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти, діаграми) і таблиці необхідно розміщувати безпосередньо за текстом, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо ілюстрації і таблиці розміщені на окремих сторінках, ці сторінки нумерують за загальною нумерацією сторінок. Таблицю чи ілюстрацію на аркуші формату, більшого за А4, рахують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. Зміст ілюстрацій повинен допомагати кращому розкриттю теми, наочно ілюструвати думки автора, і тому в тексті на кожну з них повинне бути посилання з коментарем. Підпис під ілюстрацією, як правило, має такі основні елементи: - найменування графічного сюжету, що позначається повним словом «Рисунок»; - порядковий номер ілюстрації, що зазначається без знака номера арабськими цифрами; - тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислішою характеристикою зображеного; - експлікацію – пояснення деталей сюжету, позначених на ілюстрації цифрами, тощо. Нумераційний заголовок розміщують під графіком (схемою) поряд із тематичним заголовком. Тематичний заголовок ілюстрації розміщують після нумераційного. За необхідності далі наводять пояснювальні дані (експлікацію). Недоцільно оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься в підписі. Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею з лівого краю. Назву та слово «Таблиця» починають із великої літери. Назву таблиці друкують жирним шрифтом. Заголовки граф (колонок) таблиці починаються з великих літер, підзаголовки, якщо вони становлять одне речення із заголовком – із малих, а якщо вони є самостійними – із великих. Заголовок кожної графи повинен бути по можливості коротким. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Якщо вона має велику кількість рядків, то її можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку назву розміщують лише над першою частиною таблиці, а головку таблиці повторюють над кожною наступною частиною. Над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці…», зазначаючи її номер. Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено, наприклад: «у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації необхідно вживати скорочене слово «див.»: наприклад, «див. табл. 1.2». Для підтвердження власних аргументів посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору необхідно наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги щодо цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»; б) цитування повинне бути повним, без довільного скорочення авторського тесту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, у кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що значно економить текст, дуже важливо бути точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело). Після такої роботи за погодженням із науковим керівником студент може передати йому для ознайомлення другий (повторний) варіант своєї курсової роботи або лише ті її частини (фрагменти), до яких були зроблені найбільш істотні зауваження. Результатом цієї роботи повинен бути остаточний варіант курсової роботи, погоджений із науковим керівником і оформлений відповідно до встановлених вимог. Він подається на кафедру і реєструється в журналі.
СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
За структурою курсова робота складається із: 1) титульного аркуша; 2) рецензії; 3) змісту; 4) вступу; 5) основної частини; 6) висновків; 7) списку використаних джерел; 8) додатків (за необхідності). 1. Титульний аркуш курсової роботи повинен містити (додаток А): а) назву вищого навчального закладу та органу, якому він підпорядковується, факультету, а також кафедри, на якій виконана курсова робота; б) назву навчальної дисципліни, з якої виконується курсова робота; в) тему курсової роботи; г) прізвище, ім’я, по батькові студента, номер навчальної групи; ґ) науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; д) місто і рік виконання. 2. Рецензія (додатки Б, В) (нім. rezension, лат. recensio, англ. review – огляд, оцінювання) – це критичний відгук на наукову роботу, що містить зауваження і пропозиції. 3. Зміст курсової роботи – це план курсової роботи, згідно з яким вона виконується, що містить назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, які мають заголовок, зокрема, вступу, загальних висновків, списку використаних джерел. 4. Вступна частина курсової роботи повинна віддзеркалювати теоретичну роботу автора. У вступі курсової роботи розкривається актуальність теми дослідження, мета і завдання курсової роботи, визначається її об’єкт і предмет, методи дослідження та ступінь її наукового розроблення. Розглянемо більш детально компоненти вступу:
Метод – це спосіб досягнення поставленої мети. Він об’єднує суб’єктивні й об’єктивні аспекти пізнання. Надамо коротку характеристику основних загальнонаукових методів пізнання. Спостереження – це метод безпосереднього вивчення предметів і явищ шляхом реєстрації подій, явищ, ситуацій, фактів тощо за місцем їх безпосереднього виникнення. Порівняння – це метод виявлення відмінностей між об’єктами, знаходження в них спільного за допомогою органів чуття чи спеціальних пристроїв. Підрахунок – це метод знаходження числа, що визначає кількісне співвідношення однотипних об’єктів або їх параметрів, що характеризують ті чи інші властивості. Експеримент – це метод науково-дослідницької діяльності, внаслідок якої перевіряється істинність гіпотез або виявляються закономірності об’єктивного світу. Під час експерименту дослідник втручається в процес, який він вивчає, з метою пізнання. При цьому одні умови досліду ізолюються, інші виключаються, а деякі підсилюються або послаблюються. Узагальнення – це метод визначення загального поняття, в якому відображається головне або основне, що характеризує об’єкти певного класу. За допомогою методу узагальнення утворюються нові наукові поняття, формулювання законів і теорій тощо. Абстрагування – це метод відвертання уваги в думках від неістотних властивостей, зв’язків, відношень предметів і виділення декількох сторін, що цікавлять дослідника. Абстрагування, як правило, здійснюється двома етапами. На першому етапі визначаються неістотні властивості, зв’язки тощо, на другому – досліджуваний об’єкт замінюють на інший, більш простий, тобто спрощену модель, що зберігає головне у складному. Аксіоматичний метод – це метод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження (аксіоми) застосовуються без доведення і тоді використовуються для одержання решти знань (за певними логічними правилами). Аналіз – це метод пізнання, за якого предмет дослідження (об’єкт, властивості тощо) розкладається на окремі складові частини. Синтез – це метод поєднання окремих сторін предмета дослідження в єдине ціле. Аналогія – це один із методів наукового пізнання, за допомогою якого одержують знання про предмети і явища на основі їх подібності з іншими. Гіпотетичний метод пізнання передбачає розроблення наукової гіпотези на підставі вивчення суті досліджуваного явища за допомогою вищеописаних способів пізнання. Потім сформулюються гіпотези, складається схема алгоритму (моделі), здійснюються її вивчення, аналіз і розроблення теоретичних положень. У курсових роботах можна використати історичний метод пізнання. Цей метод передбачає дослідження виникнення, формування і розвитку об’єктів у хронологічній послідовності, внаслідок чого дослідник одержує додаткове знання про процес, який вивчає. Доречним у курсових роботах буде використання холістичного методу пізнання, що передбачає застосування дуалістичної стратегії формування і трансформації системної цілісності. Крім методів, можна визначити рівні, засоби, правила і прийоми, що застосовувалися дослідником. У вступі бажано зазначити також ступінь наукового розроблення проблеми. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії виконання, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі. 5. Основна частина курсової роботи. Матеріал основної частини курсової роботи студент повинен викладати послідовно, логічно, пов’язати окремі його розділи, повністю розкриваючи тему роботи. Для цього необхідно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути і творчо осмислити відповідну наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми курсової роботи. На основі аналізу емпіричних або звітних даних, особистих вражень та узагальнень потрібно зробити необхідні висновки, висвітлити досягнуті успіхи, зазначити існуючі недоліки, а також висловити пропозиції щодо можливостей подальшого покращання діяльності об’єкта курсової роботи. У розділах основної частини подається: огляд літератури за темою, окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за проблемою курсової роботи, висвітлюються нормативні, наукові та навчальні джерела, визначаються невирішені питання. Під час роботи над курсовою роботою необхідно звернути увагу і на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами або реченнями. Під час написання курсової роботи необхідно подавати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться у роботі. Такі посилання дають можливість відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися необхідно на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише у тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не внесено до останнього видання. 6. Висновки з курсової роботи. У висновках із курсової роботи описуються найбільш важливі теоретичні та практичні результати курсової роботи, зокрема формулювання проблеми (завдання), методи її дослідження, значення для науки і практики, рекомендації щодо наукового та практичного використання результатів для вдосконалення практичної діяльності, обґрунтування їх достовірності тощо. 7. Список використаних джерел та оформлення посилань. Використовуючи у курсовій роботі нормативні чи практичні матеріали, теоретичні положення інших авторів, студент повинен посилатися на відповідні джерела. Категорично не допускаються так звані «запозичення», коли матеріали чи положення видаються за власний доробок студента. Не можна також допускати суцільного цитування відповідних джерел чи іншого їх надмірного використання. Список використаних джерел свідчить про сутність обізнаності студента з теми курсової роботи. До списку не включаються ті джерела, на які немає посилань у тексті і які фактично не були використані студентом. Оформлення списку використаних джерел Посилання наводять одразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де зазначають порядковий номер джерела у списку використаних джерел, що подається або в алфавітному порядку, або у міру посилань, та відповідні сторінки джерела (наприклад: [5, с. 18], що означає п’яте джерело зі списку використаних джерел, текст посилання розміщений на вісімнадцятій сторінці, або [8, с. 28–30], що означає восьме джерело зі списку використаних джерел, текст посилання розміщений з двадцять восьмої по тридцяту сторінку). У випадках використання нормативних актів для посилання використовується лише номер відповідного джерела зі списку використаних джерел (наприклад [10], що означає десяте джерело зі списку використаних джерел. Якщо сторінки не зазначені, то це один із нормативних актів; або [15, 17, 22] – це означає, що використано три нормативних акти, які у списку використаних джерел зазначаються під номерами п’ятнадцять, сімнадцять, двадцять два). До списку використаних джерел рекомендується включати основну та спеціальну літературу з теми, яка досліджується і на яку в роботі є посилання та виноски. Розміщувати матеріали у списку використаних джерел рекомендується в такій послідовності: 1. Нормативні матеріали. 2. Спеціальна література. 3. Практичні матеріали. 8. Додатки. У додатках розміщують допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи: статистичні дані, результати аналізу юридичних справ, проекти нормативно-правових актів, опис приватних методик та результатів соціологічного, економічного, психологічного досліджень.
КЕРІВНИЦТВО КУРСОВОЮ РОБОТОЮ
Основними формами керівництва курсовою роботою є:
Попередні консультації Попередні консультації, зокрема, передбачають:
Унаслідок попередніх консультацій студент повинен одержати чіткі і конкретні орієнтири того, що являє собою курсова робота і що він повинен зробити на початковому етапі її написання.
Погодження плану курсової роботи і визначення індивідуального завдання Як правило, ця форма керівництва курсовою роботою передбачає:
Як результат на цьому етапі повинен бути вироблений і узгоджений основний варіант (кілька варіантів) плану курсової роботи, а також, керуючись планом роботи, науковий керівник дає студенту індивідуальне завдання.
Перевірка курсової роботи Перевірка курсової роботи починається з перевірки її першого варіанта, підготовленого студентом. За домовленістю між керівником і студентом це може бути поетапна перевірка окремих розділів курсової роботи, що здійснюється у ході її написання, або перевірка першого варіанта курсової роботи в цілому. Ознайомлюючись із текстом відповідного розділу, керівник формулює конкретні зауваження та інші міркування на полях чи на окремому аркуші. Він дає загальну оцінку всьому розділу, зазначаючи: – наскільки поданий варіант відповідає вимогам, установленим до написання курсової роботи; – зауваження, які, на думку керівника, обов’язково повинні враховуватися студентом під час доопрацювання; – зауваження та рекомендації, які бажано врахувати для підвищення рівня якості курсової роботи. Після доопрацювання студент повторно подає науковому керівнику, як правило, лише ті частини курсової роботи, до яких були зауваження та рекомендації. Керівник, якщо потрібно, формулює нові зауваження та рекомендації. Якщо студент відмовляється враховувати зауваження чи рекомендації наукового керівника, останній попереджає студента про те, які наслідки, на його думку, це матиме – негативний відгук, зниження оцінки курсової роботи під час її захисту, можливий недопуск до захисту взагалі тощо. Результатом перевірки науковим керівником одного чи кількох варіантів курсової роботи повинні бути зроблені конкретні висновки щодо відповідності поданого варіанта тим вимогам, які ставляться до курсової роботи у ВНЗ.
Терміни здавання та рецензування курсових робіт Термін подання підготовленої і належним чином оформленої курсової роботи на кафедру для рецензування визначається з урахуванням навчального плану відповідної форми навчання та особливостей його виконання в поточному навчальному році. Термін подання курсових робіт на відповідну кафедру встановлюється розпорядженням декана факультету. Кафедри приймають курсові роботи на рецензування в межах установленого терміну і ведуть журнал реєстрації курсових робіт. Приймання курсових робіт кафедрою після установленого терміну можливу лише за наявності поважних причин затримки та з письмового дозволу декана факультету за попередньою згодою завідувача відповідної кафедри та наукового керівника.
Написання відгуку на курсову роботу Після подання студентом остаточного варіанта курсової роботи науковий керівник пише офіційний відгук на неї. Відгук наукового керівника, виступ на захисті курсової роботи є необхідним елементом її творчого та критичного обговорення, гарантом виконання встановлених вимог та об’єктивності оцінки. Зміст такого відгуку залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після перевірки остаточного варіанта курсової роботи. Якщо поданий варіант, на думку наукового керівника, повністю відповідає вимогам, що ставляться до курсової роботи у ВНЗ, керівник у загальній формі відзначає це у відгуку і робить висновок про можливість допуску його до захисту. У разі якщо поданий варіант, на думку наукового керівника, в цілому не відповідає вимогам, що ставляться до курсової роботи у ВНЗ, він зазначає це у відгуку. Одночасно керівник зобов’язаний навести найбільш істотні недоліки поданого варіанта, а також зазначити, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відгуку він робить висновок про неможливість допуску поданого варіанта курсової роботи до захисту. Відгук наукового керівника роботи пишеться в довільній формі із зазначенням:
Наявність відгуку на курсову роботу є необхідною.
ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Захист курсових робіт здійснюється згідно із графіками, підготовленими кафедрою та затвердженими деканом. Захист курсової роботи є публічним і здійснюється перед комісією у складі наукового керівника та члена комісії і проходить за певною процедурою. Вона передбачає: – виступ студента; – відповіді студента на зауваження членів комісії у відгуку; – запитання членів комісії до студента і його відповіді; – оцінка курсової роботи з урахуванням її захисту. Результати захисту курсової роботи оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання курсової роботи та системи оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою.
Виступ студента Студент готує тези свого виступу чи повний його текст, як правило, заздалегідь. Термін виступу встановлюється в межах 7–10 хвилин. Текст виступу складається з: – обґрунтування студентом актуальності обраної ним теми курсової роботи; – визначення об’єкта, предмета та мети дослідження; – висвітлення найбільш важливих теоретичних і практичних проблем із теми роботи, визначення власної позиції щодо спірних питань; – конкретні висновки, пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства, поліпшення юридичної, економічної, соціальної, психологічної практики, подальших наукових досліджень із теми курсової роботи тощо.
Запитання і відповіді Після виступу студент повинен відповісти на запитання, які можуть бути поставлені присутніми. Ставити запитання можуть не лише члени комісії, а й усі присутні на захисті курсової роботи особи. Запитання повинні стосуватися змісту чи форми курсової роботи, а також окремих положень, сформульованих студентом під час його виступу. Відповіді на запитання повинні бути короткими, аргументованими і конкретними. Вони повинні показати рівень загальної юридичної грамотності та рівень підготовки студента за обраною темою дослідження. На всі зауваження, викладені у відгуках та рецензіях, виступах під час захисту роботи, студент зобов’язаний дати вичерпні відповіді. Хід захисту фіксується у протоколі засідання комісії.
Оцінка з курсової роботи Текст курсової роботи та виступ студента є підставою для попередніх висновків щодо оцінки курсової роботи, сумлінності та самостійності студента в роботі над обраною темою дослідження. Після захисту курсових робіт комісія фіксує оцінку студента у відповідних документах. Кращі роботи можуть бути рекомендовані на конкурси і виставки, на конференції, а також до друку у студентських збірниках. Надалі курсові роботи зберігаються на відповідній кафедрі упродовж одного року. Після закінчення терміну лаборант кафедри складає акт списання курсових робіт та відгуків, який затверджується завідувачем кафедри. Після цього курсові роботи перериваються навпіл і передаються коменданту навчального корпусу для здачі на макулатуру. Керівництво курсовими роботами студентів ННІ права Сумського державного університету здійснюється згідно із «Посадовими обов’язками науково-педагогічних працівників щодо організації керівництва роботою з написання та захисту курсових робіт із предметів, що передбачені навчальними планами» та з метою надання студентові необхідної допомоги в процесі її написання, а також здійснення контролю за дотриманням тих вимог, що ставляться до курсової роботи у ВНЗ. Консультація щодо захисту курсової роботи проводиться науковим керівником, який пояснює процедуру захисту курсової роботи студентом. Додаток А (обов’язковий) Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет Навчально-науковий інститут права Кафедра цивільно-правових дисциплін та фінансового права
П. І. П/б студента (повністю)
Курсова робота з дисципліни на тему
____курс____ група Науковий керівник – (науковий ступінь, П. І. П/б)
Робота подана Робота допущена Робота захищена на кафедру до захисту з оцінкою_______ «___»____20__р. _______________ «___»____20___р Науковий керівник Голова комісії – «___»______20__р. ______________ ( П. І. П/б) Члени комісії: ______________ ( П. І. П/б) ______________ ( П. І. П/б) ______________ ( П. І. П/б)
Суми – 20___ Додаток Б (довідковий) (для заочної форми навчання) Сумський державний університет Кафедра _________________________ (назва кафедри) Дисципліна ____________________________ (назва дисципліни) Рецензія на курсовий проект (роботу) ___________________________ (назва роботи) реєстраційний номер роботи _________ студент _________________________________групи_______________
Керівник (підпис)_____________________________________(посада П. І. П/б)
Додаток В (довідковий) (для денної форми навчання)
Рецензія на курсову роботу Із дисципліни ________________________________________ На тему _____________________________________________ П. І. П/б (студента) ____________________________________ Група______________ Курс___________________________ Дата одержання курсової роботи «____»_________20__року. Зміст рецензії _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Рецензент ____________ ______________ _____________ (Дата) (підпис) (П. І. П/б) СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Нормативно-правові акти
1. Конституція України : Закон України від 28.06.1996 року. 2. Сімейний кодекс України : Закон України від10.01.2002 року. 3. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.03.2003 року. 4. Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18.03.2004 р. 5. Господарський кодекс України : Закон України від 16.01.2003р. 6. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. // ВВР України. –2003. – № 31 – 32. – Ст. 263. 7. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.99 р. // ВВР України. – 1999. – № 42–43. – Ст. 378. 8. Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 р. № 65 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 26. – Ст. 1725. 9. Закон України від 02.10.1992 року «Про заставу» // Голос України. – 11.11.1992 року. 10. Закон України від 18.11.2003 року «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». 11. Закон України від 02.09.1993 року «Про нотаріат» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 12. Закон України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». 13. Закон України від 12.07.2001 року «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». 14. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року. 15. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36. 16. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 32. – Ст. 267. 17. Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 14 січня 2004 р. – № 053/31 «Щодо застосування господарськими судами законодавства у розгляді справ, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної власності» // Юридичний вісник України. – 2004. – 9 лютого. 18. Закон України від 23.06.2005 року «Про міжнародне приватне право» // Голос України. – 2005. – 2 липня. – № 138. 19. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 р. 20. Закон України від 01.07.2010 р. «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/page2. 21. Конвенція «Про укладення та визнання дійсності шлюбів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_916. 22. Конвенція «Про консульські зносини» від 24.04.1963 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_047. 23. Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_082. 24. Конвенція «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22.02.1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/997_009. 25. Конвенція «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 7.10.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/997_619.
Наукова література Основна 26. Братель О. Г. Цивільне право України / О. Г. Братель, С. А. Пилипенко. – Київ : Вид-во О. С. Ліпкан, 2010. – 256 с. 27. Вавженчук С. Я. Договірне право : навч. посіб. / С. Я. Вавженчук ; Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана. – Київ : КНЕУ, 2011. – 584 с. 28. Договір як універсальна правова конструкція: монографія / А. П. Гетьман [та ін.] ; за ред.: А. П. Гетьман, В. І. Борисова ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Харків : Право, 2012. – 432 с. 29. Договірне право України у схемах і таблицях / ред. С. І. Чорнооченко. – Запоріжжя : Запоріз. нац. ун-т, 2011. – 504 с. 30. Зобов'язальне право України : підручник / Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.» ; за ред.: Є. О. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – Київ : Істина, 2011. – 848 с. 31. Ісаєв А. М. Договір дарування за Цивільним кодексом України : монографія / А. М. Ісаєв. – Харків : Дьякопенко, 2010. – 224 c. 32. Краснова М. В. Договори в екологічному праві України : навч. посіб. / М. В. Краснова ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ : Алерта, 2012. – 216 с. 33. Крупчан О. Д. Агентський договір: порівняльно-правовий аналіз за законодавством України та Республіки Молдова : монографія / О. Д. Крупчан, В. В. Проценко. – Київ : НДІ приват. права і підприємництва, 2011. – 357 с. 34. Лукасевич-Крутник І. С. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт : монографія / І. С. Лукасевич-Крутник. – Тернопіль : Економічна думка ТНЕУ, 2012. – 178 с. 35. Пучковська І. Й. Неустойка, порука, гарантія, завдаток, застава та притримання як способи захисту прав кредитора в договірному зобов'язанні : навч. посіб. / І. Й. Пучковська. – Харків : ФІНН, 2013. – 144 с. 36. Стеценко С. Г. Медичне право України (правові засади забезпечення медичного страхування) : монографія / С. Г. Стеценко, В. Ю. Стеценко, Я. М. Шатковський. – Київ : Атіка, 2010. – 208 c. 37. Сучасне українське медичне право : монографія / за заг. ред. С. Г. Стеценко. – Київ : Атіка, 2010. – 496 c. 38. Фокс Ч. Составление договоров. Чему не учат студентов: пер. с англ. / Ч. Фокс. – 4-е изд. – Москва : Альпина паблишерз, 2011. – 293 с. 39. Харитонов Є. О. Цивільне право України / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова, О. В. Старцев. – 3-тє вид., переробл. і допов. – Київ : Істина, 2011. – 808 с. 40. Харитонов Є. О. Цивільне право : посіб. для підгот. до іспиту / Є. О. Харитонов, Н. Ю. Голубєва, Ю. Ю. Акіменко. – 3-тє вид., переробл. і допов. – Харків : Одісей, 2013. – Ч. 2. – 256 с. 41. Хужокова И. М. Доктрина добрых нравов и публичного порядка в договорном праве: сравнительное исследование / И. М. Хужокова. – Москва : Норма ; Инфра-М, 2011. – 112 с. 42. Цивільне право України (традиції та новації) : монографія / С. В. Ківалов [та ін.] ; за заг. ред. Є. О. Харитонова, Т. С. Ківалової, О. І. Харитонової ; Нац. ун-т «Одес. юрид. Акад». – Одеса : Фенікс, 2010. – 700 с. 43. Цивільне право України. Особлива частина / за ред.: О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, Р. А. Майданик. – Київ : Юрінком Інтер, 2010. – 1176 с. 44. Цивільне право України. Особлива частина : підручник / за ред. В. Г. Фазикоша, С. Б. Булеци. – Київ : Знання, 2013. – 752 с. – (Вища освіта XXI століття). 45. Цивільне право : підручник : у 2 т. / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого» ; за ред. В. І. Борисова, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – Харків : Право, 2014 – Т. 2. – 816 с. 46. Цивільний кодекс України: наук.-практ. комент. / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Харків : Страйд ; ФОП Лисяк Л. С., 2012–2013. – (Серія «Коментарі та аналітика»). 47. Загальні положення про зобов'язання та договір: пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців. – 2012. – 736 с. 48. Договори про передачу майна у власність та користування: пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців. – 2013. – 672 с. 49. Цират А. В. Руководство по составлению и заключению франчайзинговых договоров : право и практика : учеб.-практ. пособие / А. В. Цират. – Киев : Истина, 2010. – 352 c.
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИдо написання курсових робіт із дисципліни «Цивільне право»
для студентів спеціальності «Правознавство» усіх форм навчання
Відповідальний за випуск М. М. БурбикаРедактор Н. З. Клочко Комп’ютерне верстання А. В. Гончарової
Підписано до друку 20.09.2016, поз. Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 2,33. Обл.-вид. арк. 1,95. Тираж 40 пр. Зам. № Собівартість вид. грн к.
Видавець і виготовлювач Сумський державний університет, вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
