|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ« Назад
ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 23.01.2016 08:16
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
навчально – методичний комплекс
Київ 2013
УДК 347.9(477) ББК 67.9(4УКР)310
Обговорено і схвалено на засіданні кафедри цивільного та господарського права ВНЗ «Національна академія управління» Протокол № 1 від 9 вересня 2013 р.
Рецензенти: Матвійчук Валерій Костянтинович – доктор юридичних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України. Севрюкова Інна Феліксівна - кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права Національної академії наук України.
Укладач: Полішко Наталія Леонідівна – ст. викладач кафедри цивільного та господарського права ВНЗ «Національна академія управління»
Запропонований читачу навчально-методичний комплекс “Цивільне процесуальне право” являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами юридичних вузів і факультетів семінарів практичних занять та самостійної роботи з курсу “Цивільне процесуальне право”.
Цивільне процесуальне право України: Навчально-методичний комплекс // Н.Л. Полішко – К.: Національна академія управління, 2013. – 125 с.
ЗМІСТ
1. ПЕРЕДМОВА
Запропонований читачу навчально–методичний комплекс “Цивільне процесуальне право України” являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами юридичних вузів і факультетів семінарів практичних занять та самостійної роботи з курсу “Цивільне процесуальне право України”. Комплекс включає опис дисциплін, програму курсу (побудовану за змістовними модулями, плани семінарських занять із Загальної частини кримінального права (побудовану за змістовними модулями, завданнями для самостійної роботи до змістовних модулів, список рекомендованих джерел, перелік тем курсових робіт та методичні рекомендації з їх написання, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю. Тимчасове положеня з впровадження рейтингово-модульної системи оцнювння студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально–методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу. Серцевиною процесу освіти, професійного становлення магістра-юриста є завоєння ним відповідної сукупнсті знань, вмінь і навичок. Як свідчать наукові дослідження і досвід підготовки фахівців, вміня і навички набуваються значно повільніше, ніж знання. Особливо це стосується такої сфери юриспруденції, як застосування закону судочинство. Нічого дивного і несподіваного в цьому немає, оскільки саме ця сфера дільністі юриста багато в чому носить оціночний характер і в той же час вона детально не регламентована. Ілюстрацією зазначеного може слугувати стан методики навчання умінням і навичкам призначення покарання. Ця трагічна ситуація, нажаль, відповідає реальності, коли суддя і в наш час, як і раніше, отримує навички і уміння в значній мірі методом проб і помилок, не маючи необхідного практичного багажу після завершення процесу навчання в стінах вузу. В цьому плані ми надаємо серйозного значенння цьому навчально–методичному комплексу, основне завдання якого ми бачимо в тому, щоб навчити студентів прикладенню теоретичних знань з цивільного процесуального права до практичної роботи, сформувати уміння і навчити використання догматики в правозастосовній діяльності. Природно, що тим самим не заперечується, а, навпаки, наголошується той факт, що відправним і дуже важливим моментом є знання студентами теорії цивільного процесуального права. Це той фундамент, який робить продуктивним послідуючі етапи навчання. Таким чином, автори навчально-методичного комплексу пропонують особам, що навчаються йти від знання основних положень судочинства до аналізу конкретного випадку; від рішення конкретного випадку до повторення і поглиблення знань теорії, нормативних актів, судової практики. Тим самим забезпечується системний характер отримання знань і набуття необхідних умінь і навичок застосування цивільного закону; відбувається розумне поєднання методів дедукції, що пропонує рух знання від більш загального до менш загального, одиничного, і індукції, де приорітет має перше з них. Базова та додаткова література надається з метою поглибленного вивчення цивільного процесуального права та для підготовки курсових, дипломних, магістерських робіт. Цивільний процес України займає провідне місце серед інших галузей права, оскільки покликаний захищати права, свободи та законні інтереси особи. Предметом даної навчальної дисципліни є правове регулювання суспільних відносин, які виникають між судом та особами, які беруть участь у справі, а також іншими учасниками цивільного процесу. Великий обсяг навчального та нормативного матеріалу, складність теоретичних категорій, багатоманітна практика, динаміка та іноді суперечливість правових актів роблять цивільний процес однією з найбільш складних юридичних дисциплін. Навчальна дисципліна спрямована на те, щоб надати допомогу студентам засвоїти основні положення даної дисципліни, навчитися знаходити необхідні правові норми, правильно тлумачити та застосовувати їх на практиці. Завдання дисципліни: - забезпечення оптимальних умов для інтелектуального розвитку особистості через залучення її в активну розумову діяльність; - забезпечення можливості для оволодіння змістом навчального матеріалу й ознайомлення з новими досягненнями цивілістичної науки; - усвідомлення перспективи подальшого розвитку наукових пошуків у галузі цивільного процесу; - розкриття можливостей використання конкретних знань у професійній діяльності. Забезпечуючі дисципліни: цивільне право, семейне право, трудове право, земельне право, господарське право. Забезпечувані дисципліни: господарський процес, судові та правоохоронні органи, кримінально-процесуальне право, адміністративний процес, актуальні проблеми виконання судових рішень. Метою навчальної дисципліни «Цивільне процесуальне право» є засвоєння норм права, які регулюють різні форми захисту суб’єктивних прав, усвідомлення ролі цивільного процесуального права в світлі гарантованого Конституцією права всіх громадян на судовий захист, вивчення порядоку розгляду та вирішення цивільних справ судами загальної юрисдикції. Викладення та вивчення цивільного процесу базується на нормах Цивільного процесуального кодексу України, а також інших нормативно-правових актах. Значна увага приділяється також постановам Пленуму Верховного Суду України та судовій практиці. В результаті вивчення дисципліни «Цивільне процесуальне право» студент повинен знати: стан основних проблем науки цивільного процесуального права; функції судової влади в системі органів державної влади та форми її здійснення; предмет та метод цивільного процесуального права; джерела цивільного процесуального права; поняття та види цивільних процесуальних правовідносин, передумови їх виникнення; процесуальний статус суду, осіб, які беруть участь у справі, а також інших учасників цивільного процесу; особливості розгляду і вирішення цивільних справ у різних видах цивільного судочинтсва. В результаті вивчення дисципліни «Цивільне процесуальне право» студент повинен вміти: використовувати дані науки цивільного процесуального права для вирішення професійних завдань; орієнтуватися в системі цивільного процесуального законодавства та у судовій практиці у цивільних справах; тлумачити чинне цивільне процесуальне законодавство; правильно застосовувати норми цивільно-процесуального права; здійснювати оцінку доказів у цивільній справі; складати цивільні процесуальні документи. Міждисциплінарні зв’язки. Засвоєння цивільного процесуального права неможливе без знання таких дисциплін, як: теорія держави та права, цивільне, конституційне, адміністративне, сімейне, трудове, земельне, фінансове, кримінально-процесуальне право, оскільки в межах перерахованих дисциплін вивчаються такі питання, як принципи організації правосуддя, система органів державного управління, форми захисту суб’єктивних прав, зміст відповідних правовідносин та їх суб’єкти, підстави виникнення, зміни та припинення, порядок оскарження дій посадових осіб тощо. Дисципліна «Цивільне процесуальне право» вивчається протягом двох семестрів, починаючи з першого семестру третього курсу та завершуючи другим семестром третього курсу. На вивчення навчальної дисципліни «Цивільний процес» відводиться 288 годин. З них на лекції відведено – 56 годин, на семінарські заняття – 40 години на групу, на самостійну роботу – 192 годин. Формою семестрового контролю є залік та екзамен. У першому семестрі здійснюється вивчення студентами 1-12 теми курсу, що розподілені на два модулі. Перший змістовний модуль становлять теми 1 – 7, другий – теми 8 - 12. Після другого модулю здійснюється підсумковий семестровий контроль у формі заліку. Другий семестр вивчення курсу розрахований на опанування студентами теми 13 – 26 з цивільного процесу що також поділені на два модулі. Перший змістовний модуль становлять теми 13 - 19, другий – теми 19 – 26. Загальна підсумкова оцінка проставляється за результатами останнього семестру. По завершенню курсу курсантами складається підсумковий семестровий контроль у формі іспиту. Формами вивчення дисципліни є лекційні, семінарські та практичні заняття, застосовується самостійна та індивідуальна робота. Семінарські заняття проводяться з основних тем навчальної дисципліни. В процесі підготовки до семінарського заняття, необхідно ознайомитися з матеріалом, який був викладений в лекції, з матеріалом підручників та рекомендованої літератури, яка додається до кожного семінарського заняття. На семінарські заняття виносяться найбільш важливі теоретичні питання дисципліни. Підготовка до них буде дієвою, лише за умови, що студент творчо підійде до вивчення рекомендованих джерел, дасть їм критичний аналіз, висловить власну думку, обґрунтує її прикладами із практики. До семінарського заняття студент повинен підготувати короткі виступи із кожного питання теми. Доцільно відповіді на кожне питання семінару нотувати в зошиті. З найбільш важливих тем навчальної дисципліни проводяться практичні заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, вирішення задач. До вирішення задач слід приступати після засвоєння теоретичного матеріалу і з’ясування як відповідні питання регулюються чинним законодавством. Вирішення задач повинно бути у письмовій формі, чітке, лаконічне з посиланням на статті відповідних нормативно-правових актів. Якщо умови задачі допускають альтернативне її розв’язання необхідно зазначити кожен із варіантів. Самостійна та індивідуальна робота планується як форма навчання, що має на меті розширення та дослідження питань винесених на розгляд на лекційних заняттях, а також опрацювання питань, які не були висвітлені на лекційних та семінарських заняттях. Завершується вивчення дисципліни «Цивільне процесуальне право» проведенням іспиту. До іспиту допускаються ті студенти, які відпрацювали всі пропущені заняття та виправили незадовільні оцінки, отримані на семінарських та практичних заняттях.
Ухвалено: Вченою радою НАУ від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__
2. Порядок оцінювання знань студентів
І. Загальні положення
1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).
1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів. 2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F). 2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті. На іспиті оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів. 2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є: - відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій; - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів). При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань. 2.5. Структура поточної успішності (50 балів). а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів; в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів; г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів. д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність». 2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів. Шкала оцінювання екзаменаційних завдань
Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність. У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту. 2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано». У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. 2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.
ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS
Затверджено: Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління», д.ю.н.,професор В.К. Матвійчук
ВНЗ «Національна академія управління»
ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ.
3. ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Галузь знань 0304 “Право” Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” Освітньо – кваліфікаційний рівень «бакалавр»
Київ-2013
Розроблено та внесено на засідання кафедри цивільного та господарського права ВНЗ «Національна академія управління» (протокол № 1 від 9 вересня 2013 р.)
Розробник програми: ст.. викладач Полішко Н.Л.
Завідувач кафедри: д.ю.н., професор В.К. Матвійчук
Затверджено та схвалено до друку радою юридичного факультету ВНЗ «Національна академія управління», протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.
Декан юридичного факультету к.ю.н, доцент Ю.В. Нікітін
ВСТУП Цивільне процесуальне право України займає провідне місце серед інших галузей права, оскільки покликаний захищати права, свободи та законні інтереси особи. Предметом даної навчальної дисципліни є правове регулювання суспільних відносин, які виникають між судом та особами, які беруть участь у справі, а також іншими учасниками цивільного процесу. Великий обсяг навчального та нормативного матеріалу, складність теоретичних категорій, багатоманітна практика, динаміка та іноді суперечливість правових актів роблять цивільний процес однією з найбільш складних юридичних дисциплін. Навчальна дисципліна “Цивільне процесуальне право України” спрямована на те, щоб надати допомогу курсантам засвоїти основні положення даної дисципліни, навчитися знаходити необхідні правові норми, правильно тлумачити та застосовувати їх на практиці. Програма вивчення навчальної дисципліни “Цивільне процесуальне право України” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівцівосвітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» Галузь знань 0304 “Право” Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” Предметом навчальної дисципліни “Цивільне процесуальне право України” є правові норми та наукові погляди щодо розгляду і вирішення справ у порядку цивільного судочинства, а саме: поняття та види цивільного судочинства, стадії цивільного процесу, процесуальний статус осіб, які здійснюють правосуддя та беруть участь у справі, а також інших учасників цивільного процесу, поняття та класифікація доказів, судові рішення, особливості здійснення позовного, наказного та окремого проваджень, окремі аспекти, пов’язані з виконанням судових рішень. Міждисциплінарні зв’язки. Засвоєння цивільного процесуального права неможливе без знання таких дисциплін, як: теорія держави та права, цивільне, конституційне, адміністративне, сімейне, трудове, земельне, фінансове, кримінально-процесуальне право, оскільки в межах перерахованих дисциплін вивчаються такі питання, як принципи організації правосуддя, система органів державного управління, форми захисту суб’єктивних прав, зміст відповідних правовідносин та їх суб’єкти, підстави виникнення, зміни та припинення, порядок оскарження дій посадових осіб тощо. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: Змістовий модуль 1. Загальна характеристика цивільного процесуального права України. Змістовий модуль 2. Позов та позовне провадження. Змістовий модуль 3. Судовий розгляд. Окреме та наказне провадження. Змістовий модуль 4. Перегляд судових рішень. Виконавче провадження. Правове становище третейських судів в Україні.
Мета і завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Цивільне процесуальне право України” є засвоєння норм права, які регулюють різні форми захисту суб’єктивних прав, усвідомлення ролі цивільного процесуального права в світлі гарантованого Конституцією права всіх громадян на судовий захист, вивчення порядку розгляду та вирішення цивільних справ судами загальної юрисдикції. 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Цивільне процесуальне право України” є формування у студентів системи науково-теоретичних та практичних знань з цивільного процесуального права, визначення та розкриття змісту понять, категорій та інститутів цивільного процесу, законодавчих актів; поваги до законів, їх додержання та виконання в практичній діяльності. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: стан основних проблем науки цивільного процесуального права; функції судової влади в системі органів державної влади та форми її здійснення; предмет та метод цивільного процесуального права; джерела цивільного процесуального права; поняття та види цивільних процесуальних правовідносин, передумови їх виникнення; процесуальний статус суду, осіб, які беруть участь у справі, а також інших учасників цивільного процесу; особливості розгляду і вирішення цивільних справ у різних видах цивільного судочинства; вміти: використовувати дані науки цивільного процесуального права для вирішення професійних завдань; орієнтуватися в системі цивільного процесуального законодавства та у судовій практиці у цивільних справах; тлумачити чинне цивільне процесуальне законодавство; правильно застосовувати норми цивільно-процесуального права; здійснювати оцінку доказів у цивільній справі; складати цивільні процесуальні документи. Дисципліна “Цивільне процесуальне право України” вивчається протягом двох семестрів, починаючи з першого семестру третього курсу та завершуючи другим семестром третього курсу. На вивчення навчальної дисципліни «Цивільний процес» відводиться 288 годин. З них на лекції відведено – 56 годин, на семінарські заняття – 40 години на групу, на самостійну роботу – 192 годин. Формою семестрового контролю є залік та екзамен. У першому семестрі здійснюється вивчення студентами 1-12 теми курсу, що розподілені на два модулі. Перший змістовний модуль становлять теми 1 – 7, другий – теми 8 - 12. Після другого модулю здійснюється підсумковий семестровий контроль у формі заліку. Другий семестр вивчення курсу розрахований на опанування студентами теми 13 – 26 з цивільного процесу що також поділені на два модулі. Перший змістовний модуль становлять теми 13 - 19, другий – теми 19 – 26. Загальна підсумкова оцінка проставляється за результатами останнього семестру. По завершенню курсу студентами складається підсумковий семестровий контроль у формі екзамену.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни 1-й семестр
(+) – модульний контроль Підсумковий контроль – ЗАЛІК 2-й семестр
(+) – модульний контроль Підсумковий контроль – ЕКЗАМЕН
3. ПРОГРАМА КУРСУ 2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І. Тема 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД,СИСТЕМА і ДЖЕРНЛА ЦИВІЛЬНОГО процесуального права
Поняття цивільного процесуального права, як системи норм права, регулюючої суспільні відносини між судом і іншими учасниками цивільної процесуальної діяльності. Предмет цивільного процесуального права. Методи правового регулювання у цивільному процесі. Система науки яка включає в себе: поняття науки, її предмет, метод, судову владу та правосуддя, поняття цивільного процесу, його стадії, цивільний процес іноземних держав тощо. Джерела цивільного процесуального права.
Тема 2. принципи ЦИВІЛЬНОГО процесуального права
Принципи цивільного процесуального права та їх систематизація (загально-правові, принципи окремих правових інститутів,галузеві принципи). Незалежність суддів та підкорення їх закону. Гласність та відкритість судового розгляду. Рівність учасників процесу перед законом і судом. Мова судочинства. Змагальність сторін. Диспозитивність цивільного процесу. Обовязковість судових рішень. Забезпечення апеляційного та касаційного розгляду справи. Право на правову допомогу.
Тема 3. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ І ЇХ СУБ’ЄКТИ
Поняття цивільних процесуальних правовідносин як регулятора нормами цивільного процесуального права суспільних відносин. Предмет правового регулювання. Передумови виникнення цивільно-процесуальних правовідносин. Норма права. Правоздатність. Юридичні процесуальні факти. Елементи цивільно-процесуальних правовідносин. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація. Судова система України: суди загальної юрисдикції, апеляційні суди, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховний суд України. Органи та особи, яким за законом надано право захищати права і свободи інших осіб. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Тема 4. СТОРОНИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Поняття сторін у цивільному процесі – позивач та відповідач. Процесуальні права та обов’язки сторін Процесуальна співучасть: поняття, види та її характерні ознаки. Неналежна сторона і порядок її заміни. Процесуальне правонаступництво. Підстави для процесуального правонаступництва та його наслідки.
Тема 5. ТРЕТІ ОСОБИ В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
Треті особи в цивільному судочинстві: загальне поняття та основна функція. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: поняття, права і обов’язки. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: поняття, права і обов’язки.
Тема 6. ПРЕДСТАВНИЦТВО В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Поняття представництва в суді. Види представництва. Особи, які можуть бути представниками. Процесуальне становище та повноваження представника в суді. Форма та зміст довіреності на право представництва. Документи, що посвідчують повноваження представників. Відповідальність представників за несумлінне ведення справи.
Тема 7. ІНШІ УЧАСНИКИ ЙЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Особи які допомагають у здійсненні правосуддя. Секретар судового засідання, його процесуальне становище. Судовий розпорядник. Повноваження судового розпорядника. Свідок. Особи, які не підлягають допиту як свідки. Особи, які мають право відмовитися від давання показань. Експерт. Повноваження експерта. Закон «Про судову експертизу». Державний реєстр судовимх експертів. Відповідальність експерта. Спеціаліст. Повноваження спеціаліста. Права та обов’язки спеціаліста. Форми участі спеціаліста. Перекладач. Статус перекладача в суді. Права та обов’язки перекладача. Особа, яка надає правову допомогу. Види участі в цивільному процесі особи, яка надає правову допомогу. Права особи. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.
Тема 8. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ
Поняття, види і значення процесуальних строків. Строки встановлені процесуальним законом, строки встановлені судом. Абсолютно та відносно визначені строки. Обчислення та закінчення процесуальних строків, наслідки їх пропущення. Зупинення, продовження та поновлення процесуальних строків. Строки підготовки та розгляду цивільних справ.
Тема 9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
Поняття та види судових витрат. Судовий збір: визначення, види (проста, пропорційна форма), обчислення, порядок сплати. Порядок і підстави звільнення від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір». Витрати пов'язані з розглядом справи. Витрати на правову допомогу. Витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду. Витрати пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз. Витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчинення інших дій необхідних для розгляду справи. Витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. Відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судових витрат, звільнення від їх оплати. Повернення судових витрат. Розподіл судових витрат.
Тема 10. ДОКАЗУВАННЯ І ДОКАЗИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Поняття та мета судового доказування. Предмет доказування. Факти, які не підлягають доказуванню. Належність доказів та допустимість засобів доказування. Класифікація доказів. Пояснення сторін та третіх осіб, допитаних у якості свідків. Показання свідків, Письмові докази. Речові докази. Висновок експерта. Забезпечення доказів. Судові доручення по збиранню доказів. Порядок витребування доказів. Порядок допиту свідків. Особливості допиту малолітніх та неповнолітніх свідків. Оцінка доказів.
Тема 11. ПІДВІДОМЧІСТЬ ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
Поняття цивільної юрисдикції Цивільна юрисдикція суду. Поняття та види підвідомчості цивільних справ. Підвідомчість справ окремого провадження. Поняття та види підсудності (загальна характеристика). Функціональна підсудність: поняття та основні критерії визначення функціональної підсудності. Територіальна підсудність. Види територіальної підсудності. Загальна територіальна підсудність, альтернативна підсудність, підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою, виключна підсудність. Наслідки порушення правил про підсудність. Порядок передачі справи до іншого суду.
Тема 12. ПОЗОВ. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Поняття позову, його елементи – предмет, підстава, зміст. Види позову: за матеріально-правовим та процесуально-правовим ознаками, за засобом процесуального захисту. Поняття, суть і порядок позовного провадження. Позовна заява. Форма, зміст та процесуальний порядок пред’явлення позову. Прийняття позовної заяви. Підстави відмови в прийняття позовної заяви. Захист відповідача проти позову: заперечення проти позову, (матеріально-правові та процесуально-правові), зустрічний позов. Зміна позову. Відмова від позову і визнання позову. Мирова угода сторін. Ухвала суду про забезпечення позову. Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Заборона вчиняти певні дії або встановлення обов’язку вчинити певні дії. Заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання. Упинення продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення цого з опису. Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.
Тема 13. ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ.
Поняття порушення в суді цивільної справи. Право на звернення до суду за судовим захистом, його передумови. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі. Правові наслідки відкриття провадження у справі ( процесуальні та матеріально-правові).
Тема 14. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ.
Поняття, мета та завдання провадження у справі до судового розгляду. Процесуальні дії судді по підготовці справи до розгляду. Попереднє судове засідання. Процесуальний порядок призначення цивільної справи до розгляду. Судові виклики і повідомлення. Повістка-виклик, повістка-повідомлення. Строки та порядок вручення повістки.
Тема 15. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ.ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ
Поняття та сутність судового розгляду справи. Судове засідання як процесуальна форма розгляду і вирішення по суті цивільної справи. Частини судового засідання та їх характерні ознаки. Підготовча частина. Розгляд справи по суті. Судові дебати. Постановлення та оголошення судового рішення. Відкладення розгляду справи. Зупинення провадження по справі. Закінчення справи без винесення судового рішення. Фіксування судового процесу технічними засобами. Журнал судового засідання. Протокол судового засідання та протоколи про окремі процесуальні дії.
Тема 16. ПОСТАНОВА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Поняття і види судових постанов. Умови, яким повинні задовольняти судові рішення (законність, обгрунтованість, повнота, ясність, визначеність, чіткість). Зміст судового рішення і його складові частини вступна, описова, мотивувальна, резолютивна. Усунення недоліків рішення судом, який його постановив. Негайне виконання судового рішення, його види. Законна сила судового рішення. Строки набрання рішенням законної сили. Ухвали суду першої інстанції. Зміст, порядок набрання законної сили, порядок оскарження. Окремі ухвали суду.
Тема 17. ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ
Поняття і мета заочного розгляду справи. Умови і порядок заочного розгляду справи. Форма та зміст заочного рішення. Перегляд, оскарження та скасування заочного рішення. Заява про перегляд заочного рішення, строки подачі заяви та строки розгляду. Підстави скасування заочного рішення. Апеляційне оскарження заочного рішення.
Тема 18. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ.
Поняття та особливості наказного провадження.Порушення наказного провадження. Заява про видачу судового наказу. Порядок сплати та ставки судового збору при подачі заяви про видачу судового наказу. Строки розгляду справи наказного провадження. Судовий наказ: поняття, порядок видачі та скасування, набрання законної сили. Зміст судового наказу визначається Законом «Про виконавче провадження». Порядок та строки подачі заяви про оскарження судового наказу. Апеляційне оскарження судового наказу.
Тема 19. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Поняття та сутність окремого провадження, його правова природа. Характерні особливості розгляду окремих категорій справ окремого провадження. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особи повної цивільної дієздатності. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Розгляд судом справ про усиновлення. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Розгляд судом справ про відновлення права на втрачені цінні папери на прад’явника та векселі. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою. Розгляд судом справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4.
Тема 20. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Поняття та основні риси апеляційного провадження. Право апеляційного оскарження. Порядок оскарження в апеляційному порядку ухвал та рішень суду першої інстанції. Ухвали на які можуть бути подані скарги. Строки в які можуть бути подані апеляційні скарги на рішення та ухвали суду першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження, її зміст та порядок подання. Форма і зміст апеляційної скарги, порядок їх подання. Пояснення на апеляційну скаргу. Порядок приєднання співучасників та третіх осіб до апеляційної скарги. Право особи, яка подала апеляційну скаргу на її доповнення чи зміну. Підстави для вирішення апеляційної скарги. Порядок призначення та розгляду скарги судом апеляційної інстанції. Повноваження апеляційних судів. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення. Порядок ухвалення рішень та ухвал судом апеляційної інстанції. Зміст ухвали та рішення суду апеляційної інстанції, порядок їх проголошення. Чинність рішень і ухвал суду апеляційної інстанції та порядок їх повернення в суд першої інстанції, який їх розглянув.
Тема 21. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Поняття та основні риси касаційного провадження. Право касаційного оскарження. Форма і зміст касаційної скарги. Права суду касаційної інстанції. Строк на касаційне оскарження. Процесуальний порядок касаційного оскарження Межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Підготовка справи до розгляду в суді касаційної інстанції. Порядок розгляду справ судом касаційної інстанції. Повноваження суду касаційної інстанції. Ухвала та рішення суду касаційної інстанції. Їх зміст. Проголошення ухвал та рішень суду касаційної інстанції. Чинність рішень і ухвал суду касаційної інстанції
Тема 22. ПЕРЕГЛЯД РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ
Сутність і значення перегляду судових рішень Верховним судом України. Право на звернення про перегляд судових рішень. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень. Строк подання заяви. Порядок подання заяви. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних ікримінальних справ справи до провадженя. Порядок розгляду справи Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України по перегляду Обовязковість судових рішень Верховного суду України.
Тема 23. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
Сутність і значення перегляду у зв’язку з ново виявленими обставинами рішень, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили. Підстави перегляду у зв’язку з ново виявленими обставинами. Строки подання заяв про перегляд рішень і ухвал у зв’язку з ново виявленими. Суди, що переглядають рішення, ухвали. Процесуальний порядок перегляду у зв’язку з ново виявленими обставинами.
Тема 24. ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Сутність виконавчого провадження. Учасники виконавчого провадження.Звернення судового рішення до виконання. Підстави виконання та виконавчі документи. Строки пред’явлення рішень до виконання. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Загальні правила виконання. Заходи примусового виконання. Звернення стягнення на майно боржника. Звернення стягнення на майно і грошові суми боржника, що знаходяться в інших осіб або належать боржникові від інших осіб. Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію та стипендію боржника. Розподіл стягнутих сум між стягувачами. Виконання рішень у немайнових спорах. Виконання рішень про передачу певних предметів і здійснення певних дій. Поворот виконання. Порядок вирішення питань про поворот виконання. Строк подання заяв про поворот виконання. Особливості повороту виконання по окремих категоріях справ. Захист стягувачем та боржником своїх прав, під час здійснення виконавчого провадження. Судовий контроль за виконанням судових рішень.
Тема 25. провадження У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ
Правове становище іноземних осіб у цивільному процесі України. Особливості пред'явлення позовів до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний імунітет. Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у справах, в яких хоча б одна із сторін проживає за кордоном. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів.
Тема 26. Правове становище третейських судів в Україні..
Поняття та завдання третейського судочинства в Україні. Принципи організації і діяльності третейських судів. Підвідомчість справ третейським судам. Види третейських судів. Формування третейського суду. Припинення повноважень третейського суду. Витрати, пов’язані з вирішенням спору третейським судом. Порядок проведення третейського розгляду. Визначення правил третейського розгляду. Принципи третейського розгляду. Місце проведення третейського розгляду. Особи, які беруть участь у третейському розгляді. Рішення третейського суду. Виконання рішення третейського суду. Третейське самоврядування.
Затверджено: Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління», д.ю.н., професор В.К. Матвійчук __________________
ВНЗ «Національна академія управління» кафедра цивільного та господарського права
4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ право України
Галузь знань 0304 «Право» Напрям підготовки 6.030401 «Правознавство» Юридичний факультет
Київ-2013
Робоча програма з дисципліни «Цивільне процесуальне право України» для студентів за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство»
Розроблено та внесено на засідання кафедри цивільного та господарського права, протокол № 1 від 9 вересня 2013 р.
Розробник програми: ст. викладач Н.Л. Полішко
Завідувач кафедри: д.ю.н., професор В.К. Матвійчук
Затверджено та схвалено до друку радою юридичного факультету ВНЗ «Національна академія управління», протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.
Декан юридичного факультету к.ю.н., доцент Ю.В. Нікітін
5. Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 96/192 для заочної форми навчання – 18/188
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета викладання навчальної дисципліни «Цивільний процес» полягає у засвоєнні норм права, які регулюють різні форми захисту суб’єктивних прав, усвідомленні ролі цивільного процесуального права в світлі гарантованого Конституцією права всіх громадян на судовий захист, вивченні порядку розгляду та вирішення цивільних справ судами загальної юрисдикції. Завдання дисципліни «Цивільний процес» полягають у формуванні у студентів системи науково-теоретичних та практичних знань з цивільного процесуального права, визначенні та розкритті змісту понять, категорій та інститутів цивільного процесу, законодавчих актів; поваги до законів, їх додержання та виконання в практичній діяльності. У результаті вивчення навчальної дисципліни «Цивільний процес» студент повинен: знати: стан основних проблем науки цивільного процесуального права; функції судової влади в системі органів державної влади та форми її здійснення; предмет та метод цивільного процесуального права; джерела цивільного процесуального права; поняття та види цивільних процесуальних правовідносин, передумови їх виникнення; процесуальний статус суду, осіб, які беруть участь у справі, а також інших учасників цивільного процесу; особливості розгляду і вирішення цивільних справ у різних видах цивільного судочинства; вміти: використовувати дані науки цивільного процесуального права для вирішення професійних завдань; орієнтуватися в системі цивільного процесуального законодавства та у судовій практиці у цивільних справах; тлумачити чинне цивільне процесуальне законодавство; правильно застосовувати норми цивільно-процесуального права; здійснювати оцінку доказів у цивільній справі; складати цивільні процесуальні документи.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1. Загальна характеристика цивільного процесуального права України
Тема 1. Поняття, предмет та принципи цивільного процесуального права України. Стадії цивільного процесу Форми захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Поняття цивільного процесуального права, його предмет, метод і система. Значення цивільного процесуального права, його співвідношення з іншими галузями права. Цивільно-процесуальне законодавство. Поняття, система та значення принципів цивільного процесуального права, їх класифікація. Конституційні принципи цивільного процесуального права. Принципи, закріплені законодавством про судочинство. Загальноправові принципи. Принципи правосуддя. Галузеві принципи цивільного процесу. Змагальність. Диспозитивність. Поняття цивільного судочинства, його завдання та види. Стадії цивільного процесу. Предмет і система науки цивільного процесуального права.
Тема 2. Цивільно-процесуальні правовідносини. Учасники цивільного процесу. Особи, які беруть участь у справі Поняття та елементи цивільних процесуальних правовідносин. Підстави і передумови їх виникнення. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація, права та обов’язки. Особи, які здійснюють правосуддя. Особи, які беруть участь у справі. Інші учасники цивільного процесу. Зміст та об’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Цивільна процесуальна правоздатність. Цивільна процесуальна дієздатність. Склад суду. Правове положення суддів у цивільному процесі. Порядок вирішення питань колегією суддів. Народні засідателі. Підстави для відводу судді. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи. Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача. Заяви про самовідводи та відводи. Порядок вирішення заяви про відвід. Наслідки відводу суду (судді). Поняття сторін в цивільному процесі. Позивач. Відповідач. Характеристика процесуальних прав та обов’язків сторін. Поняття і види процесуальної співучасті, її підстави. Права та обов’язки співучасників. Поняття належної та неналежної сторони. Умови, порядок і правові наслідки заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідачів. Поняття та види третіх осіб у цивільному процесі. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Підстави і порядок залучення до участі у справі або вступу в справу третіх осіб, їх права та обов’язки. Відмінність третіх осіб від співучасників. Процесуальне правонаступництво: поняття, види, підстави, правові наслідки. Порядок вступу в процес правонаступника, його правове положення. Поняття представництва в суді, його підстави і види. Відмінність процесуального представництва від цивільного. Законні представники. Призначення або заміна законного представника судом. Особи, які можуть бути представниками. Особи, які не можуть бути представниками. Документи, що посвідчують повноваження представників. Повноваження представника в суді. Підстави і мета участі в цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Процесуальні форми їх участі, права та обов’язки. Особливості участі у цивільному процесі окремих органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб: Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокурора, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.
Тема 3. Інші учасники цивільного процесу Загальна характеристика інших учасників цивільного процесу. Класифікація інших учасників цивільного процесу. Процесуальний статус секретаря судового засідання. Процесуальний статус судового розпорядника. Процесуальний статус свідка. Процесуальний статус експерта. Процесуальний статус спеціаліста. Процесуальний статус перекладача. Процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу.
Тема 4. Докази та доказування Роль доказів і доказування в цивільному процесі. Поняття доказів, їх класифікація. Поняття доказування, його стадії. Предмет доказування. Підстави звільнення від доказування. Належність доказів. Допустимість доказів. Обов’язки доказування і подання доказів. Судові доручення щодо збирання доказів. Порядок дослідження та оцінки доказів у цивільному процесі. Підстави, способи і порядок забезпечення доказів. Витребування доказів. Засоби доказування. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників. Показання свідка. Особи, які не підлягають допиту як свідки. Особи, які мають право відмовитися від давання показань. Письмові докази. Повернення оригіналів письмових доказів. Речові докази. Зберігання речових доказів. Огляд доказів за їх місцезнаходженням. Огляд речових доказів, що швидко псуються. Повернення речових доказів. Порядок призначення експертизи. Проведення експертизи та висновок експерта. Комісійна експертиза. Комплексна експертиза. Додаткова і повторна експертиза.
Змістовий модуль 2. Позов та позовне провадження
Тема 5. Процесуальні строки. Судові витрати Поняття, види та значення процесуальних строків. Порядок їх обчислення. Початок перебігу процесуальних строків. Закінчення, зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків. Наслідки пропущення процесуальних строків. Поняття і види судових витрат у цивільному процесі, їх значення. Судовий збір: поняття, розмір, порядок сплати. Звільнення від сплати судового збору. Ціна позову, порядок її визначення. Витрати, пов’язані з розглядом судової справи. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати. Повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи. Витрати на правову допомогу. Витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз. Витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Розподіл судових витрат між сторонами. Розподіл витрат у разі відмови від позову і укладення мирової угоди.
Тема 6. Підвідомчість та підсудність цивільних справ Поняття та значення цивільної юрисдикції. Види цивільної юрисдикції: виняткова, договірна, альтернативна, умовна і змішана. Цивільна юрисдикція суду. Підвідомчість цивільних справ. Особливості підвідомчості окремих категорій цивільних справ (що виникають з житлових, трудових, сімейних, земельних правовідносин тощо). Поняття, значення та види підсудності цивільних справ, її відмінність від підвідомчості. Функціональна підсудність. Родова підсудність. Територіальна підсудність, її види: загальна, альтернативна, виключна, договірна та підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою. Наслідки порушення правил підсудності. Порядок передачі справи з одного суду до іншого.
Тема 7. Позов та позовне провадження. Порядок пред’явлення позову. Поняття і суть позовного провадження. Відмінність позовного провадження від інших видів цивільного судочинства. Поняття позову, його елементи та види. Об’єднання і роз’єднання позовів. Зміни у позові. Відмова від позову і визнання позову. Мирова угода сторін. Підстави і види забезпечення позову. Розгляд заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову. Заміна виду забезпечення позову. Скасування заходів забезпечення позову. Відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, та повернення предмета застави. Право на позов. Право на пред’явлення позову, порядок його реалізації. Форма і зміст позовної заяви. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви. Відкриття провадження у справі, його правові наслідки. Відмова у відкритті провадження у справі.
Тема 8. Підготовка справи до розгляду. Судові виклики та повідомлення Мета та значення провадження у справі до судового розгляду, його завдання, зміст і процесуальний порядок. Попереднє судове засідання, строк його проведення. Дії судді під час провадження у справі до судового розгляду. Процесуальна діяльність осіб, які беруть участь у справі, на цьому етапі. Призначення справи до розгляду. Зустрічний позов. Форма і зміст зустрічної позовної заяви. Заперечення відповідача проти позову. Поняття та види судових повісток. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд. Порядок вручення судових повісток. Розшук відповідача.
Змістовий модуль 3. Судовий розгляд. Окреме та наказне провадження
Тема 9. Судовий розгляд. Заходи процесуального примусу. Значення стадії судового розгляду цивільних справ. Судове засідання як процесуальна форма розгляду цивільних справ. Строки розгляду справ. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні. Головуючий у судовому засіданні. Обов’язки осіб, присутніх у залі судового засідання. Підготовча частина судового розгляду. Відкриття судового засідання. Видалення свідків із зали судового засідання. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу. Розгляд судом клопотань. Роз’яснення прав та обов’язків учасникам процесу, наслідки їх неявки в судове засідання. Розгляд справи по суті. Відмова позивача від позову. Визнання позову відповідачем. Мирова угода сторін. Пояснення осіб, які беруть участь у справі. Відмова від визнання обставин. Порядок допиту свідків. Особливості допиту малолітніх і неповнолітніх свідків. Оголошення показань свідків. Дослідження письмових і речових доказів. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису. Дослідження висновку експерта. Консультації та роз’яснення спеціаліста. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами. Судові дебати. Вихід суду для ухвалення рішення. Проголошення рішення суду. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді. Зупинення і закриття провадження у справі. Залишення заяви без розгляду. Фіксування судового засідання технічними засобами. Журнал судового засідання. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії. Поняття і види заходів процесуального примусу. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу. Попередження і видалення із залу судового засідання. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Привід свідка.
Тема 10. Судові рішення Поняття і види судових рішень. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма. Зміст ухвали суду. Окремі ухвали суду. Законність і обґрунтованість рішення суду. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення. Зміст рішення суду. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні. Додаткове рішення суду. Роз’яснення рішення суду. Оформлення, видача або направлення судового рішення особам, які брали участь у справі. Набрання рішенням суду законної сили.
Тема 11. Заочний розгляд справи. Наказне провадження. Заочний розгляд справи, умови та порядок його проведення. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення, її форма та зміст. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення. Суть і значення наказного провадження. Поняття судового наказу. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зміст судового наказу. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу. Надіслання боржникові копії судового наказу. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві. Скасування судового наказу.
Тема 12. Окреме провадження Поняття і суть окремого провадження, його відмінність від інших видів цивільного судочинства. Порядок розгляду справ окремого провадження. Особливості розгляду справ окремого провадження. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Розгляд судом справ про усиновлення. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку. Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Змістовий модуль 4. Перегляд судових рішень. Виконавче провадження. Правове становище третейських судів в Україні
Тема 13. Апеляційне провадження Суть і значення апеляційного провадження. Суди апеляційної інстанції. Право апеляційного оскарження, строки його реалізації. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, порядок їх подання. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду. Підготовка розгляду справи апеляційним судом. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді. Межі та порядок розгляду справи апеляційним судом. Повноваження апеляційного суду. Підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали. Ухвала та рішення апеляційного суду, їх зміст, порядок ухвалення, постановлення і проголошення. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи. Законна сила рішення і ухвали апеляційного суду. Окрема ухвала апеляційного суду. Оформлення судових рішень, видача або направлення їх сторонам та іншим особам, які брали участь у справі.
Тема 14. Касаційне провадження Суть і значення касаційного провадження. Суд касаційної інстанції. Право касаційного оскарження. Строк на касаційне оскарження. Форма і зміст касаційної скарги, порядок її подання. Підготовка справи до касаційного розгляду. Попередній розгляд справи. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд. Підстави для скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, скасованого помилково. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення. Підстави для відхилення касаційної скарги на ухвалу суду або її зміни чи скасування. Рішення та ухвала суду касаційної інстанції, їх зміст, порядок ухвалення, постановлення і проголошення. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної інстанції. Окрема ухвала суду касаційної інстанції. Оформлення судових рішень суду касаційної інстанції, видача та направлення їх особам, які беруть участь у справі.
Тема 15. Перегляд судових рішень Верховним Судом України. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами Суть і значення провадження перегляду судових рішень Верховним Судом України. Право та підстави оскарження судових рішень Верховним Судом України. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України. Повноваження Верховного Суду України. Підстави для скасування чи зміни судових рішень. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду України. Суть і значення провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами. Підстави перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами. Строк подання заяв про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами, суди, що здійснюють такий перегляд. Форма і зміст заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами, порядок її розгляду. Оскарження ухвали суду, що здійснював перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Тема 16. Виконавче провадження Поняття і значення виконавчого провадження. Добровільне виконання рішень. Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень. Рішення, що підлягають виконанню. Звернення судових рішень до виконання. Зміст виконавчого листа, строк пред’явлення його до виконання. Видача дубліката виконавчого листа або судового наказу. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Учасники виконавчого провадження. Місце виконання рішення. Строки, порядок та умови здійснення виконавчого провадження. Негайне виконання судових рішень. Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання. Зупинення та закінчення виконавчого провадження. Його відновлення. Мирова угода в процесі виконання. Вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу. Вирішення питання про оголошення розшуку боржника або дитини. Вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи. Вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках. Заміна сторони виконавчого провадження. Визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Поворот виконання: поняття, порядок вирішення питання, строк подання заяв. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ. Судовий контроль за виконанням судових рішень. Право на звернення із скаргою до суду, порядок її подання. Строки для звернення із скаргою. Розгляд скарги. Судове рішення за скаргою. Виконання ухвали суду.
Тема 17. Правове становище третейських судів в Україні Поняття та завдання третейського судочинства в Україні. Принципи організації і діяльності третейських судів. Підвідомчість справ третейським судам. Види третейських судів. Формування третейського суду. Припинення повноважень третейського суду. Витрати, пов’язані з вирішенням спору третейським судом. Порядок проведення третейського розгляду. Визначення правил третейського розгляду. Принципи третейського розгляду. Місце проведення третейського розгляду. Особи, які беруть участь у третейському розгляді. Рішення третейського суду. Виконання рішення третейського суду. Третейське самоврядування.
4. Структура навчальної дисципліни
1-й семестр
2-й семестр
5. Теми семінарських занять
6. Теми практичних занять
8. Самостійна робота
9. Індивідуальні завдання
7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-вихових завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності. Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів. Засоби навчання - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання, технічні засоби тощо). При викладенні курсу «Цивільне процесуальне право» використовуються наступні методи навчання: 1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод. Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція. Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу). Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань). Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою. Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці (наприклад, знаряддя вчинення злочину або засоби вчинення злочину, місце вчинення злочину тощо). Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо). Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра. Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, у роботі «Юридичної кліники», під час рольових або ділових ігор тощо. Практична робота спрямована на використання набутих знаньу вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів. Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо). Структурний метод навчання за характером логіни пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод. Аналітичний метод передбачає мисленневий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак (наприклад, склад злочину, елемени складу злочину тощо). Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого (наприклад, ознак злочину для розуміння поняття злочину). Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного (наприклад, загальний об'єкт злочину, потім родовий і нарешті безпосередній об'єкт злочину тощо). Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький. Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді; 2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань); Метод проблемного викладу знань є перехідним від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуаціюі і пропонує студентам її розв''язати). Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання. Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).
8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЬ
Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом Загальної та Особливої частин кримінального права згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного кримінального законодавства і рекомендованих джерел. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є можливість: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:
- фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно -декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою; - комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень. Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види): - сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу -пов'язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх ними на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено; - вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться з найважливіших тем. 3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі. За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:
За методикою проведення розрізняють:
Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи. Структура практичного заняття:
Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти. Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті. Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі: - формування конкретних (окремих) навичок і умінь;
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити. Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів. У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри. Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:
3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;
7. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні 8. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення: - тематичні дискусії та диспути; - колективний пошук відповідей і ролей; - бесіда і вільний обмін думками; - інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів, - ігрове проектування. Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим. Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента фозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:
З . Педагогічною майстерністю викладача. 4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів. Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання. В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять. Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:
Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так: Заняття - вивчення нових знань:
Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:
Заняття - формування самостійної діяльності:
Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):
Заняття - формування вмінь і навичок:
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок: - ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування); - неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи). Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії. Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Практичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних і лабораторних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”. Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгяд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям. Основними цілями практичних занять є: - формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків; - розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня; - формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності. Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам. Його завданнями можуть бути: - підготовка до самостійного виконання практичних завдань; - підготовка студентів до контрольних робіт; - набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці; - підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо. На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття можуть проходити у таких формах: 1 . Аудиторні практичні заняття;
Досягнення високого кінцевого результату на практичних заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття. Найбільш розповсюдженими методами є: 1. Вправи (групові і індивідуальні), в ході яких аналізується і відпрацьовуються : - різні практичні дії; - професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень; - службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних умовах професійної діяльності; - службові документи. - формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей. 2 етап - розробка практичного заняття: - визначення методу (методів) - проведення; планування - об'єму задач для відпрацювання; - уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків. 3 етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги: - реальність і вірогідність матеріалів; - різноманітність матеріалів, їх новизна; - дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність; - посильність засвоєння на високому рівні складності; - юридична правомірність. 4 етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття: - розробка завдань для студентів; - розробка методичних рекомендацій для викладача; - розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів. 5 етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з 6 етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження. Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів. Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне: - у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим; - вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань; - вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації; - навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації; - використання за можливістю доступних технічних засобів Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розвязування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби. Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи: - повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції; - пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач); - організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно); - розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал: пояснення На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій. Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення. Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленн підсумкової оцінки з даної дисципліни. Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу. Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета. Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Найбільш типовими помилками при проведенні відкритих практичних занять є: 1. Робота лише з тими студентами, які мають високі показники успішності; 2. Низький рівень активності групи, відсутність співробітництва і взаємодопомоги; 3. Неврахування рівня підготовленості групи: занадто складні чи занадто легкі завдання; 4. Намагання уникнути проблемних питань, що можуть виникати під час вирішення завдань; 5. Відрив теорії від потреб практики; 6. Диспропорція між індивідуальними і груповими завданнями; 7. Відсутність проміжних висновків, що відділяють одне завдання від іншого; 8. Суттєве порушення запланованого хронометражу; 9. Занадто велика дистанція між викладачем і студентами викладача; 10.Недосягнення поставленої мети.
Тема 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА, ДЖЕРЕЛА ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА. ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
Практичне заняття - 2 год.
10.Принципи, закріплені в законодавстві про цивільне судочинство та їх зміст.
Самостійна робота - 7 год.
Задача № 1. Рішення районного суду за позовом Тимошенка до заводу “Імпульс” було скасовано, в апеляційному порядку, з направленням справи на новий розгляд до того ж суду в колегіальному складі. Оскільки один із суддів був тяжко хворий, для того, щоб не порушувати строки розгляду справи, за рішенням обласного управління юстиції обов’язки судді тимчасово почав виконувати член обласного суду Струк С.Т., який до цього був суддею в цьому ж суді. Суд під головуванням Струка С.Т. розглядав цю справу. В судовому засіданні один із суддів раптово захворів і Струк С.Т., щоб не відкладати слухання справи, замінив його іншим суддею, який перебував у залі судового засідання. Чи відповідають дії обласного управління юстиції і головуючого судового засідання принципам цивільного процесуального права? Які цивільні справи розглядаються колегіальним складом суду?
Задача № 2. При розгляді справи за позовом Борисова до спадкоємців, про розділ будинку, районний суд зробив одногодинну перерву на відпочинок. Після перерви була проведена заміна судді, який раптово захворів і був відправлений до лікарні. Новий суддя спочатку вирішив питання про забезпечення позову по іншій справі, а потім продовжував розглядати справу про розділ будинку. Чи є в таких діях суду порушення принципів цивільного процесуального права?
Задача № 3. У порядку підготовки справи до судового розгляду апеляційний суд м. Києва постановив ухвалу, за якою доручив суду Жовтневого району м. Миколаєва допитати свідка Карпова по зазначених в ухвалі суду обставинах та витребувати від нього документи, які б підтверджували ці обставини. Чи не суперечать такі дії суду принципу безпосередності?
Задача № 4. Позивач У. виступає в судовому засіданні одночасно і представником відповідача. Чи можливий подальший розгляд справи в суді? Чому?
Задача № 5. Судова колегія в цивільних справах апеляційного суду своєю ухвалою скасувала рішення районного суду про поновлення на роботі Камінського, за підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, і передала справу на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів. При новому розгляді справи в складі суду був суддя, який входив до складу, що виніс рішення, яке було скасоване судовою колегією в цивільних справах апеляційного суду. Вкажіть порядок розгляду справ по першій інстанції, якщо вони повернені на новий розгляд у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин справ. Питання для самоконтролю: * Органи держави, що здійснюють захист цивільних прав громадян; процесуальні порядки для захисту прав і інтересів громадян встановлені законодавством; судова влада; цивільне процесуальне право; система цивільного процесуального права; цивільне судочинство; принципи цивільного процесуального права; система принципів цивільного процесуального права; класифікація принципів цивільного процесуального права; правосуддя.
Література
Тема 2. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ І ЇХ СУБ’ЄКТИ. ПРЕДСТАВНИЦТВО В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Практичне заняття - 5 год.
Самостійна робота - 16 год.
Задача № 1. Кацан звернувся з позовом до Сови про відібрання автомашини, яку він залишив у нього в заставу на надану грошову позику. Як було зазначено в заяві, Кацан повертав позику, але Сова не бажав її приймати і не віддавав автомашину. Очевидцями цієї обставини були Бутко і Зелененко. У розгляді справи брав участь адвокат і прокурор. Інтереси Сови захищав уповноважений комітету профспілки. Визначте, між ким і які цивільні процесуальні правовідносини виникли по цій справі, вкажіть їх елементи.
Задача № 2. Їдальня “Смак” є юридичною особою. Її працівники не належним чином доглядали за роботою пристроїв водопровідної системи у підсобному цеху, в результаті чого вода залила розташовану поверхом нижче, під їдальнею, квартиру Столярова і пошкодила його майно. Потерпілий вирішив відшкодувати заподіяні йому збитки за рахунок винних осіб. Наявність яких юридичних фактів необхідна для виникнення цивільних процесуальних правовідносин? Визначити суб’єкти процесуальних правовідносин по цій справі.
Задача № 3. При розгляді справи за позовом власників будинків Проніна, Лойка і Магдіка до фірми “Світанок” про стягнення зайво сплачених сум за проведення ремонту їх будинків, співпозивачі Пронін і Лойко доручили ведення справи співпозивачу Магдіку і надали йому необхідні повноваження. Визначити, між ким виникли цивільні процесуальні правовідносини, та їх складові частини.
Задача №4. Розглянувши спір між батьками про зміну місця проживання їх сина, суд постановив рішення про відмову в задоволенні цього позову. Позивач - батько дитини - вважав, що таке рішення необгрунтоване і звернувся з апеляційною скаргою до судової колегії в цивільних справах апеляційного суду, яка розглянула скаргу і рішення суду залишила без змін. Між якими особами і які виникли правовідносини по цій справі?
Задача № 5. КСП “Залісся” звернулося в суд з позовом до Бебика, Сахно, Климова та інших (всього 17 чоловік) про стягнення збитків спричинених потравою посівів сільгосппідприємства їх худобою. Суд з’ясував, що худобу громадян доглядав пастух, який перебуваючи в нетверезому стані, залишив череду без догляду, і худоба потравила конюшину на площі 30 га. Суд залучив пастуха Самойленко до участі у справі співвідповідачем і стягнув з нього частину збитків, звільнивши від відповідальності власників худоби. Чи правильно суд визначив відповідача по справі? Обгрунтуйте свою відповідь.
Задача № 6. Товариство мисливців і рибалок за узгодженістю з районним товариством “Динамо” організувало змагання стрілково-мисливського спорту. Під час проведення змагань Дудко був поранений Матьківським, внаслідок чого він тривалий час перебував на лікуванні. У зв’язку з пораненням Дудко були нанесені збитки і він пред’явив у суді позов про їх відшкодування. Визначити сторони в справі.
Поняття для самоконтролю:
Література
Тема 3. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ. СУДОВІ ВИТРАТИ . ДОКАЗУВАННЯ І ДОКАЗИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Практичне заняття - 5 год.
10.Обставини, що не підлягають доказуванню. 11.Належність доказів і допустимість засобів доказування. 12.Класифікація доказів. 13.Оцінка доказів.
Самостійна робота - 12 год.
Задача № 1. Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з Погрібним, Капустіна звернулась з позовом про стягнення з нього на період вагітності і родів помісячно по 140 гривень, оскільки Погрібний не надає їй ніякої матеріальної допомоги. Позов Капустіної був задоволений. Місячний заробіток відвідувача 820 гривень. З кого і в якому розмірі мусить бути стягнуто судовий збір? Який це вид мита? Яка різниця між судовим збором і судовими витратами?
Задача № 2. При розгляді кримінальної справи по звинуваченню Каткова в розкраданні державної власності, медична школа заявила про відшкодуванню збитків на суму 52 тис. гривень. Хто і в якому розмірі повинен сплатити судовий збір? Як сплачується судовий збір у випадку, якщо цивільний позов буде заявлений порядком цивільного судочинства, підсудний виправданий або засуджений?
Задача № 3. Фермер К. навантажив і відправив торговій фірмі 2 вагони сухофруктів. На станцію призначення - Донецьк вагони прибули з справними пломбами, але комерційним актом була визначена нестача вантажу в 102 кг. Торгова фірма заявила в суд позов до фермера К. про стягнення вартості нестачі вантажу. Визначте предмет доказування по справі. На кого закон покладає обов’язок доказування?
Задача № 4. Самойленко зареєструвала шлюб зі Здоренком. Батько Самойленко, який виграв у лотерею автомашину подарував її дочці. Здоренко був засуджений з конфіскацією належного йому майна. На забезпечення позову на автомашину був накладений арешт. Самойленко пред’явила в суд позов про виключення з опису автомашини. Які докази можуть бути допущені судом по цій справі?
Поняття для самоконтролю:
Література
Тема 4. ПІДВІДОМЧІСТЬ І ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
Практичне заняття - 2 год.
Самостійна робота - 4 год.
Задача № 1. Дьоміна звернулася з позовом до акціонерної торгової фірми “Рось” про поновлення її на роботі у якості завідуючої магазином, з якої вона була звільнена. Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, рекомендуючи позивачці звернутися для вирішення спору до КТС. За скаргою Дьоміної судова колегія в цивільних справах апеляційного суду залишила в силі ухвалу судді, посилаючись на те, що позивачка працювала завідуючою магазином і питання про правомірність її звільнення може розглядатися лише в адміністративному порядку. Визначити правильність дій суду по встановленню підвідомчості цієї справи.
Задача № 2. Катер Дніпровського пароплавства в затоці Дніпра перевернув човни риболовецького кооперативу і громадянина К., що стояли на воді. Внаслідок цього була знищена виловлена риба і риболовецьке знаряддя власників (юридичної і фізичної осіб). Кооператив і громадянин К. вирішили пред’явити позов про відшкодування заподіяних їм збитків. Хто вправі розглядати їх позови?
Задача № 3. Сліпченко пред’явила до суду позов про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що її чоловік Сліпченко, дав згоду на розірвання шлюбу, але відмовляється від подання відповідної заяви до відділу РАГС. Дітей у них немає і в питанні розділу майна згода досягнута. Суд задовольнив позов, Сліпченко в апеляційній скарзі просив провадження по справі закрити за непідвідомчістю, посилаючись на те, що розірванню шлюбу в таких випадках мусить бути проведене у відділі РАГС. Чи правильно визначена підвідомчість цієї справи?
Задача № 4. Фермерське господарство “Вільшанка” зобов’язане було за договором передати в зазначений строк на пристані Стайки плодовочторгу 10 тон полуниць. Представник торгу в зазначений день на пристань не прибув, внаслідок чого ягоди зіпсувалися і фермерське господарство понесло збитки. Хто вправі розглядати позов і куди він може бути заявлений?
Задача № 5. Власник будинку Ястренська продала 1/2 його частини Пилипчуку, 1/4 Зуєву, 1/8 Грушці. Між співвласниками будинку виник спір відносно порядку користування земельною ділянкою. Визначте підвідомчість і підсудність цієї справи.
Задача № 6. При поверненні з відрядження Карпусь дізнався, що його відчима засуджено за розкрадання майна. В забезпечення позову слідчий прокуратури провів опис майна, в тому числі і того, що належало Карпусю як у м. Києві так і в м. Яготині. В якому суді повинна розглядатися справа за позовом про виключення майна з опису: за місцем знаходження прокуратури; за місцем знаходження товариства садівників, якому засудженим були нанесені збитки; за місцем відбуття покарання відчимом; за місцем знаходження майна; за місцем останнього місця проживання відповідача?
Задача № 7. Рішенням сесії районної Ради народних депутатів завідуючий фінансовим відділом Омельянов був звільнений з посади за допущені помилки в роботі. Омельянов вважав, що його звільнення незаконне і пред’явив до суду позов про поновлення на роботі. Визначте підвідомчість цієї справи.
Поняття для самоконтролю:
Література
Тема 5. ПОЗОВ. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Практичне заняття - 2 год.
Самостійна робота - 14 год.
Задача № 1. За рішенням виконкому Обухівської районної Ради народних депутатів у трикімнатній квартирі було поселено дві сім’ї Пальчуківські і Гончарови. Протягом останнього року між дорослими членами сімей та їх дітьми почали систематично виникати сварки, які часто переростали в бійки. У зв’язку з цим подружжя Пальчуківських подало позов про виселення подружжя Гончарових з квартири за неможливістю подальшого спільного проживання. Після ознайомлення з цими вимогами подружжя Гончарових подали до цього ж суду заяву з аналогічними вимогами. Розглянувши позов і враховуючи можливість сторін провести обмін житла, суд прийняв рішення, яким зобов’язав сторони до 1 серпня поточного року здійснити обмін квартир. Визнайте вид данного позову, його предмет і підставу. Чи правильно вирішив суд зобов’язавши сторони здійснити те, чого не просила жодна із сторін? Що являє собою заява Гончарових?
Задача № 2. До суду по пошті надійшла заява від науково-виробничого підприємства “Агро-КРОФ” про стягнення з Одинцова різного майна, яке відповідач незаконно привласнив, працюючи завідуючим клубом, і добровільно не повертає. Суддя виніс ухвалу про відмову в прийнятті заяви, посилаючись на те, що позивач не зазначив докази, які підтверджують позов, і не сплатив належну суму мита. Чи правомірне рішення судді?
Задача № 3. Бригада теслярів за договором підряду з кооперативом “Яблуневий” зобов’язалась побудувати сховище для сільгосппродукції. Бригада виконала свої обов’язки в строк і якісно, кооператив же відмовився сплатити гроші у зв’язку з тим, що видатки на це будівництво не були передбачені кошторисом. Бригада пред’явила в суд позов. Серед інших, у позовній заяві було прохання забезпечити позов шляхом накладання арешту на банківський рахунок кооперативу. Чи підлягає задоволенню заява бригади про забезпечення позову? Чи може бути заміна способу забезпечення позову? Які права має сторона, якщо забезпеченням позову були нанесені їй збитки?
Задача № 4. Чи правильно вчинив суддя, який:
Що слід розуміти під тотожністю позову?
Задача № 5. Фермер К. пред’явив до лісгоспу “Буковина” позов про повернення йому автопричепу та іншого знаряддя, яке було йому надане у тимчасове користування для перевозки лісу. Суддя відмовив у прийнятті позову мотивуючи тим, що позивач до позовної заяви не додав акту про передачу майна. Чи правомірна відмова судді? До якого виду відноситься цей позов? Визначте елементи позову.
Задача № 6. Подружжя Злобіни проживали у 2-о кімнатній квартирі. Після розірванню шлюбу Злобін звернувся до суду з вимогою про розділ жилплощі і виділення йому однієї кімнати 12м2. Суд у позові відмовив, посилаючись на те, що виділенням позивачу кімнати 12м2 будуть порушені права відповідачки з дитиною, яким на двох залишається кімната 18м2. Через деякий час Злобін знову звернувся до суду з позовом до Злобіної про розділ жилплощі. Позивач просив визнати за ним право на кімнату 10м2, яка згідно висновку експерта могла бути створена внаслідок зменшення кімнати 12м2 за рахунок переносу перегородки. Суд відмовив у прийнятті позовної заяви, мотивуючи тим, що по даному спору є рішення суду, яке набрало законної сили. Визначте правильність відмови суду у прийнятті позовної заяви.
Задача № 7. З протоколу судового засідання вбачається, що позивачка і представник відповідача просили суд затвердити мирову угоду в поданому кожним із них формулюванні. Позивачка Згурська згідна була укласти мирову угоду при умові поновлення її на роботі і виплати за вимушений прогул. Відповідач - відділ народної освіти, був згодний змінити формулювання на звільнення за власним бажанням з виплатою зарплати за вимушений прогул. Районний суд затвердив мирову угоду між Згурською і відділом народної освіти. Визнавши звільнення Згурської з роботи неправильним, стягнув з відділу народної освіти зарплату за вимушений прогул, не поновлюючи її на роботі. Чи правильно вирішене судом питання про затвердження мирової угоди?
Поняття для самоконтролю:
Література
Тема 6. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ. ПОСТАНОВИ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Практичне заняття - 5 год.
процесу. 1.1. Процесуальні дії судді по підготовці справи. 1.2. Процесуальна діяльність осіб, які беруть участь у справі, в стадії підготовки справи до судового розгляду. 1.3. Призначення цивільної справи до розгляду.
2.1. Судове засідання як процесуальна форма розгляду і вирішення цивільної справи. 2.2. Підготовча частина судового засідання. 2.3. Розгляд цивільної справи по суті. 2.4. Судові дебати. 2.5. Постанова та оголошення судового рішення в справі. 2.6. Поняття та види постанов суду першої інстанції. 2.8. Суть, значення, зміст судового рішення. Законність і обгрунтованість рішення суду та інші вимоги до судового рішення. 2.9. Ухвали суду першої інстанції. 2.10. Фіксування судового розгляду.
Самостійна робота - 18 год. Задача № 1. Мазепа, яка працювала в середній школі викладачем, за незабезпечення якості викладання предмету і за допущені антипедагогічні вчинки була звільнена з роботи. Вважаючи своє звільнення незаконним, Мазепа пред’явила в суд позов про поновлення її на роботі. Які докази належить подати сторонам? Задача № 2. Подружжя Камінські перебували в шлюбі, від якого народилися син Сашко і донька Олена. Камінський звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи це тим, що його дружина, за її власними словами, припиняє спільне з ним проживання. Камінська просила суд присудити з позивача аліменти на виховання сина та дочки. Що являє собою ця заява? Які докази належить подати сторонам в суд? Які дії мусить провести суддя для підготовки справи до розгляду?
Задача № 3. Данилевська подала до суду позовну заяву, в якій просила визнати її шлюб з Данилевським недійсним, оскільки їй стало відомо з випадково залишеного ним листа, що чоловік до одруження з нею перебував у зареєстрованому шлюбі з Охрімовою. Які процесуальні дії необхідно провести судді в порядку підготовки справи до розгляду?
Задача № 4. Пономарьова звернулася до суду з заявою про визнання її чоловіка Олійника Г.Д. померлим. В підтвердження зазначеного Пономарьова посилалася на те, що її чоловік п’ять років тому виїхав в район Донецька на будівництво і з того часу про нього нічого не відомо. Які процесуальні дії необхідно провести судді по підготовці справи до розгляду?
Задача № 5. Комбінат подав позов в суд про стягнення з комірника Дубова суми нестачі інструменту. В судовому засіданні Дубов і його представник вимагали закриття провадження справи у зв’язку з пропуском трьохрічного строку позовної давності. Яку відповідь повинен надати суд?
Задача № 6. При розгляді справи Наумової до Наумова, про його виселення відповідач заявив клопотання про відкладання справи на 3 дні для підготовки заперечень на докази, подані позивачкою. Суд відмовив йому в цьому клопотання і справу розглянув, задовольнивши позов Наумової. Чи законне рішення суду?
Задача № 7. В рішенні суду за позовом Діденка до Дроздюка було сказано: “Зобов’язати Дроздюка Г.П. повернути Діденку С.Ю. костюм, або якийсь інший одяг вартістю 60грн.” Протягом року Дроздюк не повернув костюм Діденку, посилаючись в поясненні судовому виконавцеві, що йому незрозуміло, які речі належить передати Діденку замість костюма. Які заходи повинен вжити судовий виконавець, щоб захистити права Діденка? Яким вимогам повинно відповідати судове рішення?
Поняття для самоконтролю:
Література
Конституція України. – К., Юрінком, 1996. Закон України "Про судоустрій". 7 лютого 2002. Цивільний процесуальний кодекс України 18.03.2004. К.: Атіка, 2006. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар /За ред. В.В. Комарова. – Х.: Одіссей, 2001. – 816 с. Закон України "Про державну виконавчу службу" від 23.03.98. Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 Практика судів України в цивільних справах // Бюллетень законодавства і судової практики. - 1995. - №2 (частина перша), №3 (частина друга). Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах. / Відп. Ред. П.І.Шевчук. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 496 с. Цивільне процесуальне право України: [Підручник для юрид. Вузів і фак.] / В.В. Комаров, В.І., В.І. Тертишніков, Є.Г. Пушкар та ін/ За ред. Комарова. – Х.: Право, 2001, - 592 с. Необходимые доказательства и практика их использования в гражданском процессе /Сост. Н.Н.Богатырев, И.М.Зайцев и др. - Саратов, 1987. Справочник по подготовке гражданских дел к судебному разбирательству /Под ред. Н.М.Гурбатова - М., 1989. Треушников М.К., Шерстюк В.М. Особенности рассмотрения отдельных гражданских дел. - М., 1987. Давыденко Г.И. Рассмотрение гражданских дел судом. - К., 1985. Гурвич М.А. Судебное решение. Теоретические проблемы. -М., 1976. Бичкова С.С. Цивільне процесуальне право України. Навчальний посібник. К. Атіка, 2006 Цивільний процес. Навчальний посібник. За ред.Білоусова Ю.В. К. Прецедент. 2005
Тема 7. НЕПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Практичне заняття - 3 год.
Самостійна робота - 10 год.
Задача № 1. Григорчук був оштрафований ДАІ за порушення правил безпеки руху на автомобілі. Оскільки Григорчук платити штраф відмовився, ДАІ звернулось в суд з заявою про примусове стягнення з відповідача цього штрафу. Чи законна вимога ДАІ? Як вирішить цю справу суд, якщо Григорчук не працює?
Задача № 2. Районна податкова інспекція звернулася з заявою до суду про стягнення прибуткового податку з кустаря-шевця Карпова, описавши знаряддя його виробництва. Суддя перевіривши обчислення податку, встановив, що він визначений неправильно, у зв’язку з чим розгляд справи був відкладений судом на 10 днів з метою проведення додаткової перевірки. Через 10 днів, не одержавши ніяких додаткових матеріалів, справа була розглянута судом і податковій інспекції у вимозі відмовлено з стягненням з неї судових витрат. Визначте законність рішення суду.
Задача № 3. За порушення загальної та протипожежної охорони службових споруд та приміщень завідуючий господарством заводу Кротов був оштрафований. Який порядок повернення штрафу, коли Кротов буде притягнутий до відповідальності неправомірно?
Задача № 4. Як належить поступити суду, який при розгляді заяви податкової інспекції про стягнення недоїмки податку з Павлова встановив, що в опис майна було включене те, що законом звільнене від опису, для покриття недоїмки?
Задача № 5. З метою підвищення розміру пенсії, Іваненко просив суд встановити факт одержання ним тяжкого каліцтва на виробництві з вини виробництва, в результаті чого він став інвалідом II групи. До заяви Іваненко додав письмове свідчення начальника цеху та голови завкому. Чи має право суд прийняти цю заяву до свого провадження?
Задача № 6. Брода і Сидорчук уклали між собою договір купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться у м.Києві. Нотаріус, до якого сторони звернулися за посвідченням цього договору, відмовився це зробити, посилаючись на те, що покупець будинку Сидорчук не має Київської прописки. За таких обставин Сидорчук звернувся за порадою до адвоката. Яке роз’яснення дасть йому адвокат? Який порядок оскарження і розгляду справ про оскарження нотаріальних дій, або відмови в їх вчиненні?
Задача № 7. Внаслідок вживання спиртних напоїв Петров ставив себе і свою сім’ю у тяжке матеріальне становище. На вимогу матері він звернувся з заявою до суду за місцем роботи про визнання його обмежено дієздатним та про призначення матері його опікуном. Суд на підставі наявних довідок витверезника та дільничого лікаря, що стверджували факт алкоголізму, оголосив Петрова обмежено дієздатним, залишивши без розгляду питання про призначення опікуна. По справі не було стягнено державне мито. Яким способом можна виправити цей недолік суду? Напишіть резолютивну частину рішення суду.
Задача № 8. До суду з заявами звернулися Прилипко і Максимович. Перший - з приводу встановлення факту про стаж, другий - встановленню факту закінчення в 1940р. Київського лісогосподарського інституту та про те, що він є племінником померлого дядька Сакуляка Д.І. Чи підвідомчі розгляду суду такі справи? Які статті цивільного законодавства встановлюють підвідомчість?
Поняття для самоконтролю:
Поняття та особливості наказного провадження. Порушення наказного провадження. Судовий наказ: поняття, порядок видачі та скасування, набрання законної сили. Поняття та сутність окремого провадження, його правова природа. Характерні особливості розгляду окремих категорій справ окремого провадження. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особи повної цивільної дієздатності. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Розгляд судом справ про усиновлення. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Розгляд судом справ про відновлення права на втрачені цінні папери на прад’явника та векселі. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою. Розгляд судом справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Література
Тема 8. АПЕЛЯЦІЙНЕ ТА КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ. ПЕРЕГЛЯД РІШЕНЬ, УХВАЛ, ЩО НАБРАЛИ ЗАКОННОЇ СИЛИ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ТА ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ.
Практичне заняття - 4 год.
Самостійна робота – 16 год.
Задача № 1. Народний суд розглянув справу за позовом громадянина Скрипки до Управління залізниці про стягнення плати за оренду складських приміщень і в позові відмовив по тій причині, що позивач не звертався з претензією до Управління залізниці. Чи є підстави для касаційного оскарження цього рішення суду?
Задача № 2. При розгляді позову ЖЕУ про виселення свідків Роя, Діброви, Позняка, суд у судовому засіданні не допитував, а показання зроблені ними в попередніх судових засіданнях перед іншим складом суду, не оголошував. Окрім того, інші свідки Роговий і Мазур в судовому засіданні не допитувалися, про кримінальну відповідальність не попереджались, але сторони ставили їм питання. По справі була проведена графічна експертиза, але висновок експерта не оголошувався в судовому засіданні. Які на Ваш погляд порушення допущені при розгляді справи? Яку ухвалу належить постановити судовій колегії в цивільних справах апеляційного суду при виявленні подібних порушень?
Задача № 3. Сільський споживчий кооператив заявив позов в суд до Войтенка про стягнення заподіяної шкоди в результаті нестачі та псування продовольчих товарів на складі кооперативу, де відповідач працював завідуючим складом. Позов був задоволений частково - на 80% заявленої суми і стягнено вартість експертизи, в той час, коли при розгляді справи відповідач подав до суду акти та інші виправдувальні документи в підтвердження того, що нестачі і псування товарів у нього немає. Суд у своєму рішенні не дав цим документам оцінки. Крім того, суд не врахував також висновок судово-бухгалтерської експертизи, яка вважала, що позов кооперативу до Войтенка заявлений безпідставно. Ухвалою судової колегії в цивільних справах апеляційного суду було залишено в силі. Чи є підстави для оскарження в касаційній інстанції цих постанов суду? Які норми ЦПК були порушені? Напишіть скаргу (подання) від імені повноважної службової особи суду чи прокуратури. Що мусить зробити прокурор, якщо він не згодний з рішенням і ухвалою апеляційного суду? Складіть відповідний процесуальний документ.
Задача № 4. Панченко звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу у зв’язку з тим, що відповідачка дуже погано ставиться до його дітей від першого шлюбу: недружелюбність, гірший режим харчування в порівнянні з дитиною відповідачки тощо. Всі ці факти були підтверджені при розгляді справи в суді. Відповідачка вважала, що сім’я розпалася і поновити її неможливо, примирення не вимагала і ставила питання лише про матеріальне забезпечення її сина позивачем. Суд постановив розірвати шлюб, надавши право відповідачці при оформленні розлучення в відділі РАЦС присвоїти їй дошлюбне прізвище - Кобець. Судова колегія в цивільних справах обласного суду скасувала це рішення і прийнявши справу до свого провадження, відмовила позивачу в розірванні шлюбу і постановила стягнути з нього аліменти на утримання усиновленого ним хлопця Олександра. Панченко вважав, що судова колегія в цивільних справах не обгрунтовано відмовила в позові про розірвання шлюбу та стягнула аліменти. Якщо це так, то як він може добитися скасування цієї постанови?
Задача № 5. Рішенням суду був визначений такий порядок користування земельною ділянкою: 13 сотих закріплено за Кривенко А.І. 15 сотих за Самойлюк М.С. і Самохвал К.Н. З набуттям рішення законної сили, Самойлюк М.С. звернулася до суду про перегляд судового рішення, посилаючись на те, що суд при визначенні порядку користування земельною ділянкою виходив з того, що вона складається з 28 сотих, тоді коли сільська Рада на її клопотання, після розгляду справи в суді зменшила ділянку на 3 сотих, незручних для користування. Яку відповідь належить дати суду на заяву Самойлюк?
Задача № 6. Між спадкоємцями Гордон і Пацура виник спір з приводу поділу спадкового майна. Пацура вважала, що при визначенні розміру частки майна не повинні враховуватися предмети домашнього вжитку. Через місяць до цього ж суду звернувся Бурмістров із заявою до Гордона і Пацури про визнання права власності на спадкове майно, яке було поділено між відповідачами, і яке йому належить заповітом померлого батька Бурмістрова О.С. Які види спадкування передбачені ЦК України? Яким буде рішення на цю вимогу?
Поняття для самоконтролю:
Література
Тема 9. ЗВЕРНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ ТА ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН І ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА. ПОЗОВИ ДО ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, СУДОВІ ДОРУЧЕННЯ І РІШЕННЯ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ.
Практичне заняття - 4 год.
Самостійна робота - 12 год.
Задача № 1. Рішенням районного суду на користь Поповченко з Дубового присуджені аліменти на утримання сина. У зв’язку з втратою виконавчого листа Поповченко звернулася в суд із заявою про видачу його дублікату. Суд постановив видати дублікат виконавчого листа і разом з тим, враховуючи, що син відповідача першого шлюбу досяг повноліття, змінив розмір стягнення аліментів на користь Поповченко, постановив стягувати з відповідача 1/4 частину всіх видів заробітку до повноліття дитини. Чи правильне таке рішення суду?
Задача № 2. Суд, розглянувши справу за позовом КСП до Сидоренко про розірвання договору купівлі-продажу, в позові відмовив, стягнувши на користь колгоспу договірну суму. В зв’язку з тим, що відповідачка не сплатила добровільно присуджену з неї судом суму, судовий виконавець цього ж суду виїхав за місцем знаходження її майна, до іншого району, де описав у відповідачки будинок і продав його Світлякову публічно з торгів. Чи правильно було виконане рішення суду в цій справі?
Задача № 3. Державний виконавець на підставі рішення суду, описав та вилучив майно Прохорчука (втому числі і предмети домашнього вжитку) для покриття недоїмки по державному податку, та стягненню адміністративного штрафу. Чи правильно було виконано рішення суду?
Задача № 4. До бухгалтерії заводу надійшли постанова органів міліції про стягнення з Сахно штрафу накладеного в адміністративному порядку, і виконавчий лист стягнення заподіяної шкоди здоров’ю Медведчука. Заробіток Сахно становить якраз ці суми на місяць. Як необхідно провести виконання по цих виконавчих документах?
Задача № 5. Рішенням суду Комарова було визнано право на житлоплощу на одну кімнату, кв.30 в будинку № 23 по вул.Одеській в м.Києві. ЖЕК № 6, куди входить будинок, відмовив на заяву Комарова відкрити йому особистий рахунок, в зв’язку з чим він звернувся з вимогою до судового виконавця, за місцем знаходження ЖЕК, про примусову реалізацію судового рішення. Як належить поступити державному виконавцю, який одержить подібну заяву?
Задача № 6. Капусніков пред’явив в суд позов до магазину “Ласощі” про відшкодування шкоди, заподіяної його здоров’ю. Районний суд задовольнив позов і це рішення суду було виконане. За касаційною скаргою, строк подачі якої був поновлений, судова колегія в цивільних справах обласного суду, позов залишила без розгляду, оскільки вимоги позивача не були предметом розгляду в позасудовому порядку. Після цього позивач звернувся до суду з заявою про поворот виконання, який був допущений. З Капуснікова на користь магазину були повернені суми проведеного стягнення. Визначте правильність допуску повороту виконання по цій справі.
Терміни для самоконтролю:
Література
10. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА
Самостійна робота студента передбачає:
Методичні рекомендації з організації самостійної роботи Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчального процесу. Вона ставить за мету успішне оволодіння студентами курсу кримінального права, вироблення у них навичок і вміння правильного застосування теоретичних положень науки цивільного процесуального права в практичній діяльності юристів. Досягнення цієї мети потребує від студентів навичок самостійного мислення, оволодіння методами аналізу наукових проблем, методикою роботи з літературою і законодавчими матеріалами. Самостійна робота студентів при вивченні цивільного процесуального права має місце в процесі підготовки до семінарських та практичних занять, іспитів і заліків, при написанні рефератів, контрольних та курсових робіт, допо-відей і повідомлень для виступів на наукових семінарах і конференціях. Її формами являються: вивчення відповідних положень Конституції України, кримінальних законів, підручників і навчальних посібників, монографічної літератури і статей, постанов пленуму Верховного Суду України, конспектів лекцій, підбір необхідних матеріалів судової практики. При підготовці до семінарських та практичних занять результати само-стійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань. Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу. Починати самостійне вивчення теми і її питань потрібно з роботи над керівними матеріалами. Опрацювавши рекомендовану літературу і доку-менти, студент повинен з’ясувати задачі по боротьбі із злочинністю (окремими видами злочинів), сформульовані вимоги, що з них витікають по зміцненню законності при застосуванні норм цивільного процесуального права, по удосконаленню діяльності правоохоронних органів. В ряді випадків вивчення керівних матеріалів вимагає від студента з’ясування вміщених в них методологічних положень, що служать основою теоретичної розробки інститутів кримінального права і удосконалення діючого цивільного процесуального законодавства. Після глибокого осмислення змісту керівних матеріалів, студент повинен скласти їх конспект. Як правило, конспект повинен бути невеликим по обсягу, оскільки кафедра рекомендує лише окремі сторінки підручників доку-ментів, що відносяться до проблем цивільного процесуального права, що вивчаються. Закінчивши конспектування керівні матеріали студент вивчає рекомен-довані закони. Після цього потрібно вивчити конспект лекції по даній темі, відповідні глави підручника чи навчального посібника. Завершення цієї частини самостійної роботи дозволяє студенту мати мінімум знань по темі, але недостатньо для глибокого засвоєння питань, що вивчаються. Глибоке засвоєння практичних аспектів теми потребує від студента вивчення рекомендованих постанов пленуму Верховного Суду України, оскільки в них роз’яснюються важливі кримінальноцивільно-правові поняття, даються рекомендації по застосуванню цивільних, сімейних, трудових та інших законів. Тому студент повинен пам’ятати, що правильне застосування законів в його майбутній діяльності неможливе без керівних роз’яснень вищих судових органів. Найважливіші положення постанов пленуму Верховного Суду України студент повинен виписати в робочий зошит. Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журнальних статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Вивчаючи в складній дискусії цивільно-правові проблеми, усвідомлюючи їх, порівнюючи спірні питання, оцінюючи надійність і ефективність їх аргументації, студент, по-перше, отримує глибокі теоре-тичні знання, необхідні для юриста вищої кваліфікації, по-друге, вчиться формулювати свою позицію по теоретичним питанням, обгрунтовуючи її. Конспектування додаткової літератури не являється обов’язковими. Але студент повинен пам’ятати, що “саме бліде горнило, краще від самої світлої пам’яті”. Сума знань по темі, отриманих з названих джерел, дозволяє студенту перейти до вирішення задач і виконання завдань. Рішення викладається письмово, в робочому зошиті без переписування умови задачі. Воно повинно бути аргументованим, посилатись на кримінальні закони і роз’яснення, які є в постановах пленуму Верховного Суду України. Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування і вирішення задач, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контрольних робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях). Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням. Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій. В лекціях студентам даються рекомендації методичного характеру про те, як вивчати цивільне роолцесуальне право, яку основну та додаткову літературу, законодавчі акти, постанови пленуму Верховного Суду України потрібно опрацювати. При проведенні самостійних і практичних занять викладач звертає увагу студентів на особливу важливість вивчення певних нормативних актів і літературних джерел для засвоєння тієї чи іншої теми, конкретного питання. Важливу роль для правильної організації самостійної роботи студентів має їх особисте спілкування з викладачем в процесі індивідуальних консультацій. При особистому спілкуванні з викладачем, студент має можливість задати йому питання, почути його роз’яснення по проблемам, що його цікавлять, отримати поради по плануванню самостійної роботи, по раціональному опрацюванню цивільно-правової літератури, по методиці зібрання матеріалу для виконання курсової роботи, реферату, наукової доповіді чи повідомлення і т.д. В цілому таке спілкування пробуджує у студента інтерес до цивільного процесуального права, розширює його наукові інтереси і часто викликає потяг до більш глибокого з’ясування теоретичних проблем даної науки шляхом заняття науково-дослідницькою роботою в науковому семінарі, проблемній групі студентів. Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів. Вся робота викладача по організації самостійної роботи студентів повинна бути направлена на вироблення у них переконання про необхідність глибокого знання кримінального законодавства, що викликано вимогами їх професійного обов’язку. Таке знання необхідно не тільки для правильної відповіді на іспиті, але й для вірного застосування цивільних законів в майбутній практичній діяльності.
11. Методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень
Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду: Мета: – більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практичного заняття; зв’язок цих положень з діяльністю правоохоронних органів; – прищеплення студентам навичок самостійної роботи з нормативними матеріалами і літературними джерелами; – контроль знань студентів навчального матеріалу. Структура: Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки. У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомендованої літератури. При цьому бажано витримувати слідуючу послідовність: – закони та інші нормативні акти; – навчальна, монографічна та інша література; – слідча та судова практика. В основній частині розкривається суть питання, аналізуються нормативні матеріали, судова практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлюється та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний матеріал та практика застосування кримінального закону. Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні. Оформлення: Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку. Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4. Методика: Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендовану викладачем. Методологічною основою роботи повинні бути праці по філософії та соціології права, державні документи питань боротьби із злочинністю в Україні. В зв’язку з тим, що в останні роки в чинне цивільне процесуальне законодавство України внесено багато змін та доповнень, студентам, які готують реферативні повідомлення, необхідно обов’язково враховувати ці положення. Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’являються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відповідальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання. Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати слідуючий вигляд: – спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питання яке розглядається, його практичне значення; – аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відомчі накази, інструкції), керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі. Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обгрунто-ваними. Це означає, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову та слідчу практику (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довести життєвість, приорітет своєї позиції. Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використанням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН. Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.
12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Структурно-описувальна частина курсової роботи повинна бути представлена таким чином: 1) Спочатку дається суспільно-політична характеристика питання, що розглядається; 2) Розкривається його практична значимість; 3) Аналізується нормативний матеріал (закон і підзаконні акти), керівні роз’яснення пленуму верховного Суду України, літературні джерела; 4) Приводиться думка студента по тій чи іншій позиції з питання, що розглядається, або його згода з одним із суджень, що приведено в літературі. Кожна думка, непогодження з відомими точками зору повинна бути обгрунтована. Це значить, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову і слідчу практику (з вказанням джерела інформації) або шляхом логічного висновку, повинен показати “Життєвість”, приорітет своєї позиції в дискусії. Оформлення курсової роботи. Текст повинен бути виконаний розбірливим почерком. Якщо робота написана на окремих листках, вони повинні бути підшиті і понумеровані. На першому (титульному) листі вказують найменування роботи, прізвище і ініціали виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу дають в підряднику, вказуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництва, рік його видання, сторінки, з яких приводяться цитати або інший матеріал. Оптимальний обсяг роботи 25-30 сторінок тексту набраних на комп’ютері, формату А – 4. В кінці роботи дається список використаної літератури. При цьому джерела в списку приводяться в такій послідовності: 1) Методологічні матеріали; 2) Закони та інші нормативні акти; 3) Навчальна, монографічна та інша література. Згідно з Конституцією Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. В Україні визначається і діє принцип верховенства права. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Професійний рівень юристів багато в чому визначається вмінням правильно тлумачити закони та інші нормативні акти, своєчасно і правильно приймати правові рішення, юридичного грамотно складати ділові документи. Ці завдання необхідно вирішувати на протязі всього навчального процесу і зокрема, важливе знання в закріпленні знань студентів, вироблені в них творчого підходу в отриманні навичок самостійної професійної діяльності займає курсова робота. Вона покликана сприяти закріпленню теоретичних знань, отриманих в процесі вивчення кримінального права, привиттю практичних навичок та навичок науковог-дослідницької роботи. Крім того, при перевірці курсових робіт та в ході їх захисту, здійснюється контроль знань студентів, виявляються ті х них, хто схильний до наукової роботи. Останні можуть залучатись, за їх бажанням, до НДР, готуватись до вступу в аспірантуру. Результати рецензування курсових робіт показують, що більшість студентів сумлінно відносяться до цього навчального завдання, дотримуються вказівок викладачів і рекомендацій, що містяться в навчально-методичній літературі. Але деякі студенти виконують роботу недоброякісно, допускають серйозні помилки. Найбільш характерними з них є: 1. В роботах не використовуються, або використовуються недостатньо нормативні матеріали, судова практика, літературні джерела. 2. Роботи виконуються без урахування змін, внесених в діюче кримінальне законодавство. 3. В роботах студенти посилаються на постанови Пленуму Верхов-ного Суду України або роблять посилання на постанови, які втратили юридичну силу. Тому цивільно-правові питання розкриваються поверхово або неправильно. Щоб не допускати подібних помилок, необхідно користуватись Вісником Верховного суду, постановами вищого судового органу, Збірником постанов Пленуму верховного Суду України. 4. Мають місце випадки, коли студенти не проявляють необхідної самостійності і творчого відношення до виконання курсових робіт, а дослівно переписують текст із того чи іншого джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому, творчому вивченню і засвоєнню програмного матеріалу. Тому такі роботи до захисту не допускаються. Проте студенти мають право опиратися в своїй роботі на відповідну навчальну і монографічну літературу по даній проблемі. Якщо при цьому він приводить цитату або запозичує із літературного джерела якісь теоретичні положення (наприклад: визначення, висновки соціологічного дослідження, результати узагальнення судової практики. думку автора літературного джерела з того чи іншого приводу і т.п.), то в обов’язковому порядку належить робити посилання на літературне джерело. По діючому зараз ГОСТу дослівно запозичений текст береться в лапки, в кінці його ставиться символ, а в підряднику – прізвище і ініціали автора названої роботи, місце видання, назва видавництва, рік видання і номер (номери) сторінок, на яких в джерелі вміщений текст.
14. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Завдання для контрольних робіт укладені згідно до вимог програми "Цивільний процес" з урахуванням структури тематичного плану дисципліни. Контрольні роботи виконуються студентами заочної форми навчання та надаються до навчальної частини заздалегідь, до початку зимової сесії. Домашня контрольна робота (далі - ДКР) є формою поточного контролю знань, умінь та навичок, що насуваються студентами під час вивчення окремих тем курсу. Перед виконанням робіт студенти повинні детально та грунтовно ознайомитись з навчальною літературою, законодавчою базою та інструктивно-методичним матеріалом щодо судової системи в Україні; знати склад та структуру судів загальної юрисдикції, порядок звернення до суду, порядок справляння судового збору та витрат пов'язаних із розглядом справи, порядок оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційного суду, особливості здійснення виконавчого провадження. Студент повинен виконати роботу самостійно, зрозуміти зміст кожного завдання. Самостійно виконана робота є запорукою того, що студент оволодіє певним обсягом теоретичних знань та практичних вмінь та навичок. Викладач застерігає студентів, що ксерокопії текстів роботи не вважатимуться самостійною роботою студента та будуть оцінені відповідною оцінкою. Студент повинен виконати свої варіант домашньої контрольної роботи. Порядок вибору варіанту наведений нижче. Виконання домашньої контрольної роботи не за своїм варіантом дає змогу викладачу оцінити її виконання незадовільно. В окремих випадках, за погодженням з викладачем, студенту може бути надано інший варіант ДКР, що посвідчується відповідним підписом викладача. Оцінювання контрольних робіт здійснюється викладачем за двобальною системою "зараховано не зараховано". У разі не зарахування контрольної роботи студент, спираючись на зауваження викладача, переробляє або доповнює завдання, що виконано невірно ті повторно передає для перевірки. Не зарахована контрольна робота є підставою для недопущення студента до складання екзамен з курсу "Цивільний процес". Дидактичними цілями домашньої контрольної роботи - з курсу "Цивільний процес" є: * з точки зору організації самостійної роботи студента: - закріплення теоретичних знань, які набуті під час установочних сесій на аудиторних заняттях; - закріплення теоретичних знань, які набуті в процесі розгляду окремих питаннь; * з точки зору контролю за рівнем знань, вмінь та навичок:: - контроль за рівнем теоретичних знань, практичних вмінь та павичок, набутих під час аудиторних занять: - контроль за рівнем теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, набутих під час самостійної роботи студента. Структура домашньої контрольної роботи з курсу "Цивільний процес" відповідає структурі програми курсу і складається з таких завдань:
Домашня контрольна робота складається з одного теоретичного та двох практичних завдань. Орієнтовний порядок роботи студента над опрацюванням теоретичного питання з ДКР:
7. Зробити власні висновки щодо розглянутого матеріалу. 8. Викласти опрацьоване питання в письмовому вигляді. Порядок оформлення ДКР: Y домашня контрольна робота може виконуватись студентом:
Y текст контрольної роботи може бути:
Y сторінки роботи повинні бути пронумеровані наскрізною нумерацією: Y на сторінці необхідно залишити місце для поточних зауважень викладача у вигляді:
Y при виконанні ДКР необхідно записати текст теоретичних питань в зошит; Y відповідь на питання необхідно розмішувати одразу після питання; Y кожне окреме питання слід розпочинати на новій сторінці; Y після тексту роботи студент повинен вказати дату її виконання та поставити особистий підпис; Y в кінці роботи необхідно вказати на окремому аркуші перелік використаної літератури (бібліографії)роботи:
Книга одного автора(Приклад) Штефан М.Й.Цивільний процес: навчальний посібник. - К.: Юрінком. 2005.
Книга кількох авторів(Приклад) Штефан М.Й., Дрижчаная В.В., Гусев Е.В. Представительство граждан в суде. – К., 1991 Михеєнко Н.М., Молдован В.В. Радзієвська Л.К. Порівняльне судове право. – К., 1993.
Стаття в газеті (журналі)(Приклад) Шевчук П.І. Судовий наказ в цивільному судочинстві // Право України. - 1998. - № 5
Штефан О. Поняття заочного провадження в цивільному процесі // Юридична Україна. -2005. - №1
15.ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ. Ддля забезпечення ефективної самостійної роботи студента ДКР з курсу має 10 варіантів; Ддля визначення необхідного варіанту студент має скористатися номером власної залікової книжки.
Тема 1.Принципи цивільного процесуального права. Їх загальна характеристика. ЗАДАЧА 1. Рішення районного суду за позовом Тимошенка до заводу “Імпульс” було скасовано, в апеляційному порядку, з направленням справи на новий розгляд до того ж суду в колегіальному складі. Оскільки один із суддів був тяжко хворий, для того, щоб не порушувати строки розгляду справи, за рішенням обласного управління юстиції обов’язки судді тимчасово почав виконувати член обласного суду Струк С.Т., який до цього був суддею в цьому ж суді. Суд під головуванням Струка С.Т. розглядав цю справу. В судовому засіданні один із суддів раптово захворів і Струк С.Т., щоб не відкладати слухання справи, замінив його іншим суддею, який перебував у залі судового засідання. Чи відповідають дії обласного управління юстиції і головуючого судового засідання принципам цивільного процесуального права? Які цивільні справи розглядаються колегіальним складом суду?
ЗАДАЧА 2. У порядку підготовки справи до судового розгляду апеляційний суд м. Києва постановив ухвалу, за якою доручив суду Жовтневого району м. Миколаєва допитати свідка Карпова по зазначених в ухвалі суду обставинах та витребувати від нього документи, які б підтверджували ці обставини. Чи не суперечать такі дії суду принципу безпосередності?
Тема 2. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб'єкти. ЗАДАЧА 1. Кацан звернувся з позовом до Сови про відібрання автомашини, яку він залишив у нього в заставу на надану грошову позику. Як було зазначено в заяві, Кацан повертав позику, але Сова не бажав її приймати і не віддавав автомашину. Очевидцями цієї обставини були Бутко і Зелененко. У розгляді справи брав участь адвокат і прокурор. Інтереси Сови захищав уповноважений комітету профспілки. Визначте, між ким і які цивільні процесуальні правовідносини виникли по цій справі, вкажіть їх елементи.
ЗАДАЧА 2. Їдальня “Смак” є юридичною особою. Її працівники не належним чином доглядали за роботою пристроїв водопровідної системи у підсобному цеху, в результаті чого вода залила розташовану поверхом нижче, під їдальнею, квартиру Столярова і пошкодила його майно. Потерпілий вирішив відшкодувати заподіяні йому збитки за рахунок винних осіб. Наявність яких юридичних фактів необхідна для виникнення цивільних процесуальних правовідносин? Визначити суб’єкти процесуальних правовідносин по цій справі.
Тема 3. Цивільні процесуальні строки. Судові витрати. ЗАДАЧА 1. Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з Погрібним, Капустіна звернулась з позовом про стягнення з нього на період вагітності і родів помісячно по 140 гривень, оскільки Погрібний не надає їй ніякої матеріальної допомоги. Позов Капустіної був задоволений. Місячний заробіток відвідувача 820 гривень. З кого і в якому розмірі мусить бути стягнуто судовий збір? Який це вид мита? Яка різниця між судовим збором і судовими витратами?
Тема 4. Докази і доказування в цивільному процесі. ЗАДАЧА 1. Самойленко зареєструвала шлюб зі Здоренком. Батько Самойленко, який виграв у лотерею автомашину подарував її дочці. Здоренко був засуджений з конфіскацією належного йому майна. На забезпечення позову на автомашину був накладений арешт. Самойленко пред’явила в суд позов про виключення з опису автомашини. Які докази можуть бути допущені судом по цій справі?
Тема 5. Наказне провадження. ЗАДАЧА 1. Громадянин Коваленко Г. звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу. Він позичив гроші співробітнику Ващенко А., строк повернення боргу минув але боржник гроші не повертає. Заявник вказав, що договір позики не був нотаріально посвідчений, але у нього є письмова розписка, яка підписана боржником. Крім того, заявник вказує, що були свідки укладення такої угоди, які можуть бути допитані у суді у якості свідків. Яке рішення і в який строк має постановити суддя? В який строк постанова суду має бути виконана? ЗАДАЧА 2. Суд постановив рішення про видачу судового наказу і направив його копію боржнику. Що може зробити боржник, після отримання судвого наказу? Дії суду після отирання скарги боржника?
Тема 6. Позов та позовне провадження. ЗАДАЧА 1. Фермер К. пред’явив до лісгоспу “Буковина” позов про повернення йому автопричепу та іншого знаряддя, яке було йому надане у тимчасове користування для перевозки лісу. Суддя відмовив у прийнятті позову мотивуючи тим, що позивач до позовної заяви не додав акту про передачу майна. Чи правомірна відмова судді? До якого виду відноситься цей позов? Визначте елементи позову.
ЗАДАЧА 2. Подружжя Злобіни проживали у 2-о кімнатній квартирі. Після розірванню шлюбу Злобін звернувся до суду з вимогою про розділ жилплощі і виділення йому однієї кімнати 12м2. Суд у позові відмовив, посилаючись на те, що виділенням позивачу кімнати 12м2 будуть порушені права відповідачки з дитиною, яким на двох залишається кімната 18м2. Через деякий час Злобін знову звернувся до суду з позовом до Злобіної про розділ жилплощі. Позивач просив визнати за ним право на кімнату 10м2, яка згідно висновку експерта могла бути створена внаслідок зменшення кімнати 12м2 за рахунок переносу перегородки. Суд відмовив у прийнятті позовної заяви, мотивуючи тим, що по даному спору є рішення суду, яке набрало законної сили. Визначте правильність відмови суду у прийнятті позовної заяви.
Тема 7. Судовий розгляд цивільної справи. ЗАДАЧА 1. При розгляді справи Наумової до Наумова, про його виселення відповідач заявив клопотання про відкладання справи на 3 дні для підготовки заперечень на докази, подані позивачкою. Суд відмовив йому в цьому клопотання і справу розглянув, задовольнивши позов Наумової. Чи законне рішення суду?
ЗАДАЧА 2. В рішенні суду за позовом Діденка до Дроздюка було сказано: “Зобов’язати Дроздюка Г.П. повернути Діденку С.Ю. костюм, або якийсь інший одяг вартістю 60грн.” Протягом року Дроздюк не повернув костюм Діденку, посилаючись в поясненні державному виконавцеві, що йому незрозуміло, які речі належить передати Діденку замість костюма. Які заходи повинен вжити державний виконавець, щоб захистити права Діденка? Яким вимогам повинно відповідати судове рішення?
Тема 8. Порядок розгляду справ окремого провадження. ЗАДАЧА 1. Внаслідок вживання спиртних напоїв Петров ставив себе і свою сім’ю у тяжке матеріальне становище. На вимогу матері він звернувся з заявою до суду за місцем роботи про визнання його обмежено дієздатним та про призначення матері його опікуном. Суд на підставі наявних довідок витверезника та дільничого лікаря, що стверджували факт алкоголізму, оголосив Петрова обмежено дієздатним, залишивши без розгляду питання про призначення опікуна. По справі не було стягнено державне мито. Яким способом можна виправити цей недолік суду? Напишіть резолютивну частину рішення суду.
ЗАДАЧА 2. До суду з заявами звернулися Прилипко і Максимович. Перший - з приводу встановлення факту про стаж, другий - встановленню факту закінчення в 1940р. Київського лісогосподарського інституту та про те, що він є племінником померлого дядька Сакуляка Д.І. Чи підвідомчі розгляду суду такі справи? Які статті цивільного законодавства встановлюють підвідомчість?
Тема 9. Порядок перегляду рішень та ухвал судів загальної юрисдикції
ЗАДАЧА 1
районний суд розглянув справу за позовом громадянина Скрипки до Управління залізниці про стягнення плати за оренду складських приміщень і в позові відмовив по тій причині, що позивач не звертався з претензією до Управління залізниці. Чи є підстави для касаційного оскарження цього рішення суду?
ЗАДАЧА 2. При розгляді позову ЖЕУ про виселення свідків Роя, Діброви, Позняка, суд у судовому засіданні не допитував, а показання зроблені ними в попередніх судових засіданнях перед іншим складом суду, не оголошував. Окрім того, інші свідки Роговий і Мазур в судовому засіданні не допитувалися, про кримінальну відповідальність не попереджались, але сторони ставили їм питання. По справі була проведена графічна експертиза, але висновок експерта не оголошувався в судовому засіданні. Які на Ваш погляд порушення допущені при розгляді справи? Яку ухвалу належить постановити судовій колегії в цивільних справах апеляційного суду при виявленні подібних порушень?
Тема 10. Виконавче провадження. ЗАДАЧА 1. До бухгалтерії заводу надійшли постанова органів міліції про стягнення з Сахно штрафу накладеного в адміністративному порядку, і виконавчий лист стягнення заподіяної шкоди здоров’ю Медведчука. Заробіток Сахно становить якраз ці суми на місяць. Як необхідно провести виконання по цих виконавчих документах?
ЗАДАЧА 2 Рішенням суду Комарова було визнано право на житлоплощу на одну кімнату, кв.30 в будинку № 23 по вул.Одеській в м.Києві. ЖЕК № 6, куди входить будинок, відмовив на заяву Комарова відкрити йому особистий рахунок, в зв’язку з чим він звернувся з вимогою до судового виконавця, за місцем знаходження ЖЕК, про примусову реалізацію судового рішення. Як належить поступити державному виконавцю, який одержить подібну заяву?
16. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВИХ КОНТРОЛІВ
1) Методом цивільного процесуального права є: а) диспозитивний; б) імперативний; в) імперативно-диспозитивний; г) розпорядження. 2) Процесуальна форма - це: а) порядок розгляду цивільних справ; б) діяльність суду і інших осіб, які беруть участь у справі, спрямована на розгляд і вирішення цивільних справ; в) послідовний, визначений нормами цивільного процесуального права порядок розгляду цивільної справи, що включає в себе визначену систему гарантій; г) сукупність реквізитів процесуальних документів. 3) Предметом цивільного процесуального права є: а) сукупність правових норм, які регулюють діяльність та пов'язані з нею процесуальні правовідносини суду та інших учасників цивільного процесу, що виникають при здійсненні правосуддя в цивільних справах; б) процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу, що виникають при здійсненні правосуддя; в) сукупність закріплених у нормах цивільного процесуального права способів та засобів впливу на відносини, які регулюються цією галуззю права, та поведінку їх суб'єктів; г) сукупність норм та інститутів галузі права, зумовлених предметом правового регулювання. 4) Який із перерахованих принципів відноситься до організаційно-функціональних? а) законності; б) диспозитивності; в) безпосередності судового розгляду; г) рівності громадян і організацій перед законом і судом. 5) Який із перелічених принципів відноситься до галузевих? а) здійснення правосуддя виключно судами; б) гласності; в) незалежності і недоторканності суддів та підкорення їх тільки законові; г) диспозитивності. 6) Якою мовою здійснюється цивільне судочинство в Україні і складаються судові документи? а) державною мовою; б) за загальним правилом – державною мовою, але в місцях компактного проживання національних меншин – мовою більшості населення; в) українською і російською мовами; г) мовами національних меншин. 7) Принципи цивільного судочинства за змістом та сферою поширення поділяються на: а) організаційні та функціональні; б) фундаментальні (абсолютні) та конструктивні (відносні); в) загальноправові, міжгалузеві і галузеві; г) конституційні і закріплені в законодавстві про цивільне судочинство. 8) Стадія цивільного процесу - це: а) його визначена частина, об'єднана сукупністю процесуальних дій, спрямованих на досягнення самостійної (остаточної) мети; б) складова частина єдиного цивільного судочинства; в) частина цивільного процесу, що закінчується винесенням судової постанови; г) комплекс процесуальних дій, що передбачені нормами одного інституту цивільного процесуального права. 9) На думку вчених-фахівців в галузі цивільного процесуального права до обов'язкових стадій цивільного процесу слід віднести: а) порушення цивільної справи, судовий розгляд і виконавче провадження; б) порушення цивільної справи, судовий розгляд, апеляційне провадження і касаційне провадження; в) порушення цивільної справи, попереднє судове засідання, судовий розгляд, апеляційне провадження і касаційне провадження; г) порушення цивільної справи, попереднє судове засідання, судовий розгляд. 10) В Україні право розглядати і вирішувати юридичні справи мають право: а) державні органи (суди загальної юрисдикції, господарські суди, органи державного управління), громадські органи і третейський суд; б) лише державні органи (суди загальної юрисдикції, господарські суди, органи державного управління); в) громадські органи і третейський суд; г) державні органи (суди загальної юрисдикції, господарські суди, органи державного управління) і третейський суд. 11) Що із перерахованого нижче не відноситься до видів підвідомчості? а) альтернативна; б) виключна; в) умовна; г) функціональна. 12) Види підсудності — це: а) функціональна і територіальна; б) загальна, альтернативна, виключна, договірна і за ухвалою суду; в) функціональна, загальна, територіальна, альтернативна, виключна, договірна і за зв'язком справ; г) альтернативна, договірна, виключна. 13) Хто має право при альтернативній підсудності вибору суду? а) позивач; б) відповідач; в) суд; г) прокурор. 14) Множинна підвідомчість поділяється на: а) альтернативну і договірну; б) альтернативну, умовну і виключну; в) альтернативну, договірну і умовну; г) договірну і умовну. 15) Який з наведених видів множинної підвідомчості суперечить конституційному праву громадян на безпосереднє звернення до суду за захистом порушеного права: а) альтернативна; б) договірна; в) умовна; г) договірна і умовна. 16) Стороною в цивільному процесі є: а) свідок; б) суддя; в) державний виконавець; г) позивач. 17) Яке процесуальне становище займає особа, що не заявляє самостійних вимог, яка вступає у вже розпочатий процес з боку позивача або відповідача? а) представник відповідача; б) представник позивача; в) третя особа, що не заявляє самостійних вимог; г) процесуальний співучасник. 18) Яке процесуальне становище займає особа, що заявляє самостійні вимоги, яка вступає у вже розпочатий процес? а) представник позивача; б) представник відповідача; в) позивач; г) третя особа, що заявляє самостійні вимоги. 19) Вкажіть момент цивільного процесу, що не допускає вступу третіх осіб у розпочатий процес: а) попереднє судове засідання; б) початок розгляд справи по суті; в) постановленім і оголошення рішення; г) дослідження обставин справи. 20) Хто відноситься до сторін у цивільному процесі? а) представник і відповідач; б) прокурор і адвокат; в) позивач і відповідач; г) позивач, відповідач і суддя. 21) Особами, які беруть участь у справі є: а) відповідач; б) експерт; в) свідок; г) перекладач. 22) У яких випадках процесуальна співучасть буде пасивною? а) коли позивачами є дві особи; б) коли позивачами є дві і більше осіб; в) коли відповідачами є дві особи; г) коли відповідачами є дві і більше осіб. 23) В якому випадку справа розглядається судом колегіально? а) у справах про поновлення на роботі; б) у справах про розірвання шлюбу та стягнення аліментів; в) у справах про визнання громадянина недієздатним; г) по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, посадових чи службових осіб у сфері управлінської діяльності. 24) З якого віку наступає повна цивільна процесуальна дієздатність? а) з моменту народження; б) з моменту отримання паспорту; в) з досягненням 18-річного віку; г) з досягненням 16-річного віку. 25) До осіб, які беруть участь у справі відносяться: а) позивач; б) свідок; в) прокурор; г) боржник. 26) Хто є обов'язковим учасником цивільно-процесуальних відносин? а) прокурор; б) суд; в) боржник; г) експерт. 27) Процесуальне правонаступнщтво - це: а) участь у справі декількох позивачів; б) участь у справі декількох відповідачів; в) обов'язкова участь у справі всіх суб'єктів спору в якості позивачів або відповідачів; г) заміна в процесі особи, що є стороною чи третьою особою, яка заявляє або не заявляє самостійних вимог, у зв'язку з вибуттям із процесу однієї зі сторін у спірному чи встановленому рішенням суду правовідношенні. 28) Заміна неналежного відповідача відбувається за згодою: а) самого відповідача; б) прокурора; в) суду; г) позивача. 29) Представником у суді може бути: а) дієздатна особа, що здійснює процесуальні дії в межах наданих їй повноважень від імені і в інтересах особи, яку він представляє; б) особа, що бере участь у справі на стороні позивача чи відповідача в зв'язку з тим, що рішення в справі може вплинути на його права чи обов'язки стосовно однієї зі сторін ; в) особа, що вчиняє процесуальні дії в межах наданих йому довірителем повноважень; г) адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільно процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді. 30) Вкажіть підставу для виникнення добровільного представництва: а) договір; б) усиновлення; в) статут; г) призначення опіки. 31) Хто відноситься до законних представників у суді? а) адвокати; б) опікуни; в) юрисконсульт; г) будь-яка дієздатна особа. 32) В якій стадії цивільного процесу дозволяється правонаступництво? а) при порушенні цивільної справи в суді; б) на будь-якій стадії; в) до вступу судового рішення в законну силу; г) до початку примусового виконання судового рішення. 33) Видами обов'язкового представництва в суді є: а) законне і офіційне; б) законне і представництво адвокатів; в) законне, статутне і офіційне; г) законне, статутне і представництво адвокатів. 34) Яка максимальна кількість представників допускається в цивільному судочинстві: а) не більше десяти; б) не більше трьох; в) законодавством кількість представників в суді не обмежено; г) всі відповіді не вірні. 35) Який строк встановлений законом для подання скарги про перегляд рішення у зв'язку з винятковими обставинами? а) 1 місяць; б) 2 місяці; в) 3 місяці; г) 4 місяці. 36) Для якої процесуальної дії строк встановлюється законом? а) виправлення недоліків позовної заяви; б) відкладення розгляду справи; в) подачі заяви про перегляд справи у зв'язку з ново виявленими обставинами; г) подачі письмових чи речових доказів. 37) Загальний термін розгляду і вирішення цивільних справ у судах: а) до двох місяців; б) до шести місяців; в) до чотирьох місяців; г) не встановлений законом. 38) Який строк закон встановлює для подання заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами? а) 2 місяці; б) З місяці; в) 1 місяць; г) 4 місяці. 39) Який строк надається для добровільного виконання рішення суду? а) три дні; б) п'ять днів; в) сім днів; г) десять днів. 40) Вкажіть строк попереднього судового засідання: а) 15 днів; б) 10 днів; в) 2 місяці; г) 1 місяць. 41) Вкажіть строк для подання касаційної скарги на рішення, ухвалу суду апеляційної інстанції: а) 15 днів; б) 20 днів; в) 2 місяці; г) 1 місяць 42) Вкажіть процесуальний строк для розгляду судом заяви про забезпечення поданого позову: а) 1 місяць; б) 10 днів; в) 5 днів; г) 1 день 43) Загальний строк позовної давності: а) 1 рік; б) 2 роки; в) 3 роки; г) 5 років. 44) Строки можуть встановлюватися: а) прокурором; б) судом і законом; в) законом; г) позивачем. 45) Повістка про виклик до суду повинна бути вручена особі, яка викликається: а) негайно; б) не пізніше, ніж за три дні до судового засідання; в) не пізніше, ніж за п'ять днів до судового засідання; г) не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання. 46) Процесуальний строк для вирішення судом заяви про забезпечення позову: а) 1 місяць; б) 10 днів; в) 5 днів; г) 2 дні. 47) Протягом якого строку може бути поновлене право на касаційне оскарження? а) трьох років; б) трьох місяців; в) одного року; г) одного місяця. 48) В який строк посадова особа зобов'язана дати відповідь суду на окрему ухвалу: а) 2 місяці; б) 1 місяць; в) 3 місяці; г) 6 місяців. 49) Строк на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції після подання апеляційної заяви: а) 1 місяць; б) 20 днів; в) 10 днів; г) 15 днів. 50) Який строк встановлений для розгляду апеляційної скарги? а) 1 місяць; б) 15 днів; в) 3 дні; г) законом строк не встановлено. 51) Строк для подачі заяви про виконання рішення суду в справі: а) 1 рік; б) 3 роки; в) 2 роки; г) 6 місяців. 52) Державний виконавець зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження протягом: а) одного дня з дня надходження до нього виконавчого документа; б) трьох днів з дня надходження до нього виконавчого документа; в) п'яти днів з дня надходження до нього виконавчого документа; г) негайно. 53) Для. подання заяви про перегляд заочного рішення встановлюється строк: а) 10 днів; б) 3 дні; в) 5 днів; г) 1 місяць. 54) Строки розгляду справи в суді першої інстанції можуть бути продовжені за клопотанням сторін терміном на: а) 2 місяці; б) 1 місяць; в) 10 днів; г) 6 місяців. 55) Протокол після вчинення окремої процесуальної дії повинен бути оформлений не пізніше: а) трьох днів; б) п'яти днів; в) наступного дня; г) десяти днів. 56) Протягом якого строку проводиться попередній розгляд справи в касаційному провадженні після складання доповіді суддею-доповідачем: а) семи днів; б) п'яти днів; в) десяти днів; г) трьох днів. 57) Складання мотивувальної частини рішення може бути відкладене на термін: а) не більше трьох днів; б) не більше семи днів; в) не більше двох днів; г) не більше п'яти днів. 58) Судовий збір - це: а) сума, яку сплачує зацікавлена особа в зв'язку з провадженням у цивільній справі; б) установлений державою грошовий збір з юридичних і фізичних осіб, в інтересах яких спеціально уповноважені органи вчиняють дії і видають документи, що мають юридичне значення; в) сума, що підлягає виплаті свідку і експерту; г) грошовий збір, стягнений у дохід держави за розгляд цивільних справ. 59) Розмір судового збору встановлюється: а) прокурором; б) представником позивача; в) законом; г) судом. 60) У яку чергу задовольняються вимоги про стягнення аліментів? а) у першу; б) у другу; в) у третю; г) у четверту. 61) В якому розмірі справляється судовий збір при зверненні до суду першої інстанції по майнових спорах: а) 1 відсоток від ціни позову, але не менше трьох і не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; б) 10 відсотків від ціни позову, але не менше трьох і не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; в) 5 відсотків від ціни позову, але не менше п'яти і не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; г) 3 відсотки від ціни позову, але не менше п'яти і не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 62) Хто повинен сплачувати судовий збір при порушенні справи в суді? а) стягувач; б) відповідач; в) позивач; г) позивач і відповідач. 63) В якому розмірі сплачується судовий збір при подачі касаційної скарги? а) 50 % від суми, яку необхідно сплатити при зверненні до суду першої інстанції; б) 30 % від суми, яку необхідно сплатити при зверненні до суду першої інстанції; в) 10 % від суми, яку необхідно сплатити при зверненні до суду першої інстанції; г) 60 % від суми, яку необхідно сплатити при зверненні до суду першої інстанції. 64) Який максимальний розмір утримання із заробітної плати? а) 75 % заробітної плати; б) 50 % заробітної плати; в) 20 % заробітної плати; г) 70 % заробітної плати. 65) При невиконанні рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, з боржника стягується виконавчий збір у розмірі: а) 10 % від належної до стягнення суми або вартості майна боржника; б) 5 % від належної до стягнення суми або вартості майна боржника; в) 20 % від належної до стягнення суми або вартості майна громадян; г) 1 % від належної до стягнення суми або вартості майна громадян. 66) До витрат, пов'язаних з розглядом справи не належать: а) судовий збір; б) суми, що підлягають сплаті свідкам, експертам; в) витрати пов'язані з оглядом місця події; г) витрати на розшук відповідача. 67) Ціна позову по майновим спорам визначається: а) відповідачем; б) судом; с) позивачем; г) законом. 68) Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, то кожна сторона буде нести: а) позивач - 40 %, а відповідач - 60 % витрат; б) кожна із сторін - половину судових витрат; в) всі витрати несе позивач; г) всі витрати несе відповідач. 69) Кому з учасників процесу належить право визначення предмету доказування? а) суду; б) сторонам; в) прокурору; г) суду і сторонам. 70) Що з перерахованого не є засобом доказування? а) аудіозапис; б) відеозапис; в) висновок експерта; г) показання особи, що бере участь у справі як представник. 71) Які особи не можуть бути свідками у цивільних справах? а) близькі родичі; б) недієздатні особи; в) неповнолітні особи; г) посадові особи. 72) На якій стадії суд не має права призначити експертизу? а) порушення цивільної справи; б) підготовка справи до судового розгляду; в) апеляційне провадження; г) виконавче провадження. 73) Експерт може брати участь у розгляді справи, якщо він: а) провадив ревізію, матеріали якої послужили підставою для порушення даної цивільної справи; б) знаходився у службовій залежності від представника відповідача; в) брав участь у попередньому розгляді даної справи як свідок; г) виступав раніше як представник позивача. 74) Хто в кінцевому рахунку визначає таку властивість доказів як належність? а) прокурор; б) закон; в) суд; г) позивач і відповідач. 75) Хто визначає таку властивість доказів як допустимість? а) закон; б) прокурор; в) суд; г) державний орган управління. 76) Укажіть вид позову, відсутній у процесуально-правовій класифікації позовів: а) позов про присудження; б) позов про визнання; в) перетворювальний позов; г) позов про присвоєння. 77) За правилами якого провадження розглядаються і вирішуються справи про скасування усиновлення? а) позовне провадження; б) провадження по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин; в) наказне провадження; г) окреме провадження. 78) Що не є елементом позову? а) суб'єкт; б) предмет; в) підстава; г) зміст. 79) Яким документом порушуються справи окремого провадження? а) заявою; б) протестом прокурора; в) поданням громадської організації; г) позовом. 80) Позовна заява пишеться по кількості: а) відповідачів; б) третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору; в) відповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору; г) відповідачів і третіх осіб. 81) Правом на відмову від позову володіє: а) позивач; б) відповідач; в) перекладач; г) свідок. 82) В якій стадії допускається забезпечення позову? а) порушення цивільної справи; б) попереднє судове засідання; в) судовий розгляд; г) на будь-якій стадії. 83) Судове засідання розпочинається: а) відкриттям засідання й оголошенням, яка справа підлягає розгляду; б) допитом свідків; в) перевіркою явки учасників процесу; г) видаленням свідків із залу судового засідання. 84) Судові дебати - це: а) висновок прокурора в справі; б) додаткове пояснення осіб, що беруть участь у справі; в) дослідження судом поданих доказів; г) промови осіб, що беруть участь у справі. 85) В яких випадках суд зобов'язаний зупинити провадження у справі? а) перебування позивача або відповідача у лавах Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан; б) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання; с) знаходження сторони в тривалому службовому відрядженні; г) призначення судом експертизи. 86) В яких випадках суд закриває провадження по справі? а) розшук відповідача; б) втрата однієї із сторін дієздатності; в) якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; г) у випадку тяжкого захворювання сторони, підтвердженого документами лікувального закладу. 87) Вкажіть частину, яка відсутня в стадії судового розгляду: а) вступна частина; б) підготовча частина; в) слухання справи по суті; г) судові дебати. 88) Хто з перерахованих осіб дає пояснення першим? а) позивач; б) відповідач; в) третя особа з боку позивача; г) третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору. 89) Право останнього слова належить: а) позивачу; б) свідкові; в) прокурору; г) відповідачу. 90) Рішення суду набирають законної сили: а) з моменту оголошення його суддею; б) із дня вручення його сторонам; в) із дня порушення виконавчого провадження; г) після закінчення десятиденного строку, якщо не подана заява про апеляційне оскарження. 91) Скільки форм перегляду судових рішень, що не вступили в законну силу існує в цивільному процесі? а) одна форма; б) чотири форми; в) три форми; г) дві форми. 92) Зі скількох частин складається судове рішення? а) з п'яти; б) з трьох; в) з двох; г) з чотирьох. 93) Окрема думка: а) приєднується до справи і оголошується в судовому засіданні; б) не приєднується до справи і не оголошується в судовому засіданні; в) в цивільному процесі викладення окремої думки не передбачено; г) приєднується до справи, але не оголошується в судовому засіданні. 94) Вкажіть обставину, яка не вказується в описовій частині судового рішення: а) вимоги позивача; б) заперечення відповідача; в) докази, на яких базуються висновки суду; г) пояснення осіб, які беруть участь у справі. 95) Які органи примусово виконують рішення судів? а) правоохоронні органи; б) судові виконавці; в) державні виконавці; г) органи місцевого самоврядування. 96) Розшук відповідача провадиться: а) судом; б) органами внутрішніх справ; в) державною виконавчою службою; г) позивачем. 97) До якої відповідальності притягується особа у випадку невиконання вимог окремої ухвали? а) дисциплінарної; б) кримінальної; в) адміністративної; г) матеріальної. 98) Позов до суду про виключення майна з опису належить пред'являти за місцем: а) знаходження цього майна або його основної частини; б) знаходження органу державної виконавчої служби, що наклала арешт на майно; в) проживання відповідача; г) проживання позивача. 99) Як називаються сторони у виконавчому провадженні? а) стягувач і боржник; б) позивач і відповідач; в) державний виконавець і боржник; г) кредитор і боржник. 100) Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами: а) начальнику відповідного відділу ДВС або до відповідного суду у десятиденний строк; б) начальнику відповідного відділу ДВС або до відповідного суду у п'ятиденний строк; в) до відповідного суду у десятиденний строк; г) до відповідного суду у п'ятиденний строк.
Базова література
Допоміжна літкратура
Інформаційні ресурси
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||