Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Не нашли подходящий заказ?

Заказать в 1 клик: /contactus

Главная \ Методичні вказівки \ Цивільне та сімейне право

Цивільне та сімейне право

« Назад

Цивільне та сімейне право 09.09.2018 11:33

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Методичні вказівки

до виконання курсових робіт з дисципліни

“Цивільне та сімейне право” для студентів

спеціальності 5. 060 101 “Правознавство”

усіх форм навчання

Суми

Видавництво СумДУ

2007

Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни “Цивільне та сімейне право” /Укладач Ю.В. Бордюк.– Суми: Видавництво СумДУ, 2007.- 49 с.

Кафедра права

Виконання курсової роботи з ”Цивільного та сімейного права України” є обов’язковою складовою частиною навчального процесу в Сумському державному університеті. Це творча форма самостійної роботи студентів, яка сприяє ґрунтовному засвоєнню знань з окремих тем курсу “Цивільне та сімейне право України», закріпленню вивченого матеріалу, формуванню і подальшому розвитку навичок самостійної роботи з літературними джерелами, законодавством, матеріалами практики, теоретичного та практичного мислення. Підготовка курсової роботи потребує від студентів ретельного аналізу, узагальнення та систематизації відповідного наукового матеріалу, порівняння різних точок зору, визначення власної позиції та її обґрунтування. Курсова робота з “Цивільного та сімейного права України” повинна бути актуальною, тема, що розглядається, повинна містити соціально корисну інформацію, аналіз і обґрунтування теоретичних висновків, питання, що розглядаються, мають бути тісно пов’язаними з практикою.

Вибір теми курсової роботи

Тему курсової роботи з “Цивільного та сімейного права України” для студентів денної форми навчання дає безпосередньо викладач, студенти заочної форми навчання вибирають тему курсової роботи відповідно до номера, під яким є прізвище студента в списку групи.

Етапи виконання курсової роботи

Роботу над вибраною темою потрібно починати із з’ясування її суті, ознайомитися з питаннями плану даної теми, методичними рекомендаціями і рекомендованою літературою. У процесі вивчення літератури доцільно робити необхідні виписки, систематизувати матеріал у послідовності, відображеній у плані курсової роботи.

4 Вимоги до змісту і оформлення курсової роботи

Тема курсової роботи вважається розкритою, якщо в ній послідовно та ґрунтовно, з використанням рекомендованої літератури, законодавства, матеріалів практики висвітлено всі питання теми. Перед висвітленням змісту курсової роботи повинен бути вступ до теми, в якому слід підкреслити, в чому саме виражаються актуальність теми, її практичне значення, має бути літературний огляд, проблематика, зазначена мета написання роботи.

Курсова робота повинна бути написана грамотно, розбірливо. В тексті не допускається закреслювати слів і речень. Текст роботи повинен відповідати її плану. Обсяг курсової роботи повинен бути 30-40 сторінок. Всі сторінки тексту мають бути пронумерованими. На титульному аркуші курсової роботи потрібно зазначити таке: Міністерство освіти і науки України, Сумський державний університет; нижче – курсова робота з “Цивільного та сімейного права України”; тема (назва теми);прізвище, ім’я та по батькові автора роботи; курс, група. У кінці роботи необхідно навести короткий зміст та навести перелік використаної літератури і законодавчих актів з урахуванням новітніх видань, поставити дату виконання роботи та особистий підпис.

Після виконання даних рекомендацій студенти направляють рукопис курсової роботи до університету для рецензування викладачем і вирішення питання про допуск її до захисту. Якщо робота отримала негативну рецензію, студент повинен виконати курсову роботу повторно, з урахуванням тих зауважень, що були сформульовані в рецензії. Курсова робота надається для рецензування не пізніше одного місяця до початку екзаменаційної сесії, під час якої планується її захист.

Захист курсової роботи

Час і місце захисту курсової роботи визначає деканат гуманітарного факультету Сум ДУ для студентів денної форми навчання, деканат заочного факультету - для студентів заочної форми навчання. Захист проводить викладач кафедри права

Сумського державного університету, який знайомиться з письмовою рецензією на роботу, зі змістом роботи, якістю її виконання, а також з мірою самостійності та творчого ставлення до теми, дає оцінку роботи в цілому. Під час захисту студенти відповідають на зауваження рецензента, використовуючи додатково власні матеріали з теми роботи. Викладач ставить оцінку в залікову книжку студента і у відомості. Після захисту курсова робота студенту не повертається.

Тематика курсової роботи наводиться нижче.

Тема 1 Договір купівлі-продажу. Загальна характеристика, зміст, різновиди договору купівлі-продажу

План

1 Загальна характеристика договору купівлі-продажу. Джерела регулювання. Сфера застосування.

2 Укладання договору купівлі-продажу.

3 Істотні умови договору:

а) предмет договору;

б) ціна;

в) інші умови договору.

4 Сторони договору. Право продажу товарів.

5 Форма договору купівлі-продажу.

6 Права та обов’язки сторін за договором.

7 Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу.

8 Загальна характеристика різновидів договору купівлі-продажу.

Методичні рекомендації до теми 1

При розгляді першого питання слід зазначити визначення договору купівлі-продажу, характеристику договору(оплатний, двосторонній або консенсуальний). Купівля-продаж є родовим поняттям щодо деяких договорів, суть яких полягає в тому, що одна сторона зобов’язується передати у власність другої яке-небудь майно, а остання - зобов’язується прийняти це майно і оплатити за нього визначену грошову суму. Особливістю нового ЦК щодо регулювання купівлі-продажу є те, що в ньому викладено норми про окремі види договору купівлі-продажу передують загальні положення про купівлю-продаж, що також

поширюється і на різновиди купівлі-продажу. Отже, перше питання передбачає характеристику джерел регулювання договору (ЦК, Закон України “Про захист прав споживачів”, “Про нотаріат”, “Про власність” тощо), а також сферу його застосування, особисте користування, підприємницька діяльність тощо.

Друге питання вбачає відповідь на порядок укладення договору в різних сферах господарської діяльності чи-то для особистих потреб.

У третьому питанні треба виходити з того, що зміст договору складають ті умови, з приводу яких сторони досягають угоди. Істотними умовами, зокрема, є предмет і ціна, отже необхідно дати характеристику предмета договору, яким можуть бути індивідуально-визначені речі, речі визначені родовими ознаками, окремі речі, їх сукупність, рухоме, нерухоме майно і звичайно, порядок встановлення, визначення ціни договору.

Розкриття четвертого питання має бути присвячено правовому положенню сторін договору: покупця і продавця. Також слід підкреслити особливості продажу товару в кредит з урахуванням положень Правил торгівлі у розстрочку, затверджені постановою КМУ від 1 липня 1998р. №997.

П’яте питання передбачає характеристику форми договору і випадків, за наявності яких застосовується та чи інша форма (усно, проста письмова, нотаріально посвідчена, шляхом вчинення конклюдентних дій).

Зміст договору становлять права та обов’язки сторін. При цьому відповідному обов'язку продавця кореспондує відповідне право покупця і навпаки. Відповідь на шосте питання повинна містити змістовну характеристику прав та обов’язків сторін, з урахуванням положень чинного законодавства, а у сьомому питанні має бути розкритий порядок відповідальності сторін за невиконання своїх обов’язків.

До окремих видів договору купівлі-продажу належать: роздрібна купівля-продаж, поставка, контрактація, міна (бартер), постачання енергетичних й інших ресурсів через приєднану мережу. Відповідь на восьме питання вбачає загальну правову характеристику вищезазначених договорів та сферу їх застосування.

7 Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР.–2003. - №40-44. - С.325.

2. Господарський кодекс України // ВВР. –2003.- №18-22.- С.144

3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України /За ред. проф. В. М. Коссака. - Київ, 2004.

4. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991р. // ВВР. -1991.-№30. - С.379.

5. Закон України від 7 лютого 1991р. “Про власність”// ВВР. -1991.-№20.- Ст. 249.

6. Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затв. Постановою КМУ від 22 грудня 1997// Урядовий кур'єр, 22 грудня 1997.

7. Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004

8. Борисова В. І., Спасибо - Фатєєва І. В. Цивільне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

9. Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. Цивільне право України.-К.: Видавництво “Істина”, 2003.

10. Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Стеоранчука. - К.: Наукова думка, Презедент, 2004.

11. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я. М. Шевченко - К.: Видавничий дім, 2004.

12. Цивільний кодекс України. Постатейний науково-практичний коментар / За ред. проф. Н. С. Кузнєцової. - Київ.: Юстиніан, 2005.

13. Збірник договорів / Упорядник В. Г. Дончик. – Харків: Консум, 2005.

Тема 2 Договір довічного утримання

План

1 Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання.

2 Сторони договору.

3 Порядок укладання та форма договору.

4 Зміст договору.

5 Зміна, розірвання та припинення договору довічного утримання. Правові наслідки.

Правове регулювання договору здійснюється Главою 57 Цивільного кодексу України та іншими актами. Договір довічного утримання опосередковує перехід права власності від відчужувача до набувача. При розгляді першого питання потрібно сформулювати визначення поняття договору довічного утримання, звернути увагу на характеристики договору (односторонній, реальний, оплатний), показати взаємозв’язок з іншими договорами та відмінності від них.

Відповідь на друге питання повинна враховувати змістовну характеристику сторін договору (набувача та відповідача).

Висвітлюючи третє питання, слід розкрити особливості і порядок укладання договору, і зазначити форму договору (письмова, підлягає нотаріальному посвідченню, а щодо передання нерухомого майна-підлягає державній реєстрації).

Відповідь на четверте питання повинна враховувати характеристику істотних умов договору, які становлять зміст договору.

Договір довічного утримання належить до договорів довічного (фудуціарного) характеру. Зміна, розірвання та припинення договору носять специфічний характер, який треба відобразити у відповіді на п’яте питання.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України від 16. 01.03.// ВВР. -2003. - №40-44. - С. 356.

2. Закон України ”Про нотаріат” від 2 вересня 1993 р. // ВВР.- 1993.- №39.

3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака. - Київ, 2004.

4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково-практичний коментар / За ред. А. С. Довгерта, проф. Н. С. Кузнєцової. - Київ: Юстиніан, 2005.

5. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 03. 03. 2004р.

Тема 3 Правова характеристика договору поставки. Особливості поставки для державних потреб

План

1 Поняття, сфера застосування та законодавче регулювання договору поставки.

2 Сторони договору поставки.

3 Порядок і форми укладання договору поставки. Переддоговірні спори.

4 Істотні умови та зміст договору поставки.

5 Зміна та припинення договору. Виконання як спосіб припинення договору.

6 Відповідальність сторін за порушення умов договору поставки:

а) за прострочення поставки;

б) за недопоставку;

в) за поставку неякісних товарів (продукції)

г) за поставку некомплектної продукції, а також з порушенням вимог щодо упаковки, тари та маркування.

7 Особливості поставки продукції для державних потреб щодо:

а) суб’єктного складу;

б) порядку укладання державного контракту;

в) відповідальності сторін.

Методичні рекомендації

Договір поставки збережений у новому ЦК України, однак не як самостійний цивільно-правовий договір, а як один із різновидів договору купівлі-продажу, що регулює відносини з реалізації товарів, які складаються в основному між суб’єктами підприємницької діяльності. Це обумовлює специфіку цього договору. З огляду на вищезазначене та на підставі норм Цивільного кодексу слід розкривати зміст питань теми.

Відповідь на сьоме питання як підґрунтя слід “взяти” Закон України “Про поставку продукції для державних потреб” від 22 грудня 1995 року.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України від 16. 01.03. // ВВР. -2003.-№40-44. - С. 356.

2. Господарський кодекс України від 16. 01. 03.//ВВР. -2003-№18-22. - С. 144.

3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака. - Київ, 2004.

4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково-практичний коментар / За ред. проф. А. С. Довгерт, проф. Н. С. Кузнєцової. - Київ: Юстиніан, 2005.

5. Закон України від 22 грудня 1995 року “Про поставки продукції і для державних потреб // Урядовий кур’єр. - 1996. -№20-21.

6. Закон України від 3 березня 1999 року “Про державне оборонне замовлення” // Голос України. - 3 квітня 1999.

7. Положення “Про поставки продукції” виробничо технічного призначення. Положення “Про поставки продукцій товарів народного споживання // CП СРСР. - 1988.-№24-25. - С.7

8. Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного Суду від 12 жовтня 1993 року “Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов’язаних з прийманням продукції і товарів за кількістю та якістю”// Право України 1995.-№20. - С. 56.

9. Інформаційний лист Вищого Арбітражного Суду України від 12 березня 1996 року “Про закон України”, “Про поставки продукції” для державних потреб” // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики, 1996. - №18.

Тема 4 Правове регулювання майнового найму. Договір оренди державного та комунального майна

План

1 Загальна характеристика договору найму (оренди). Сфера застосування та законодавче регулювання.

2 Суб’єкти та об’єкти договору найму (оренди).

3 Порядок укладання та форма договору. Зміст договору.

4 Зміна, розірвання та припинення договору. Правові наслідки.

5 Місце договору оренди державного та комунального майна в системі договорів майнового найму.

Методичні рекомендації

Правове регулювання договору найма (оренди) здійснюється главою 58 ЦК, окремими правилами найму. З огляду на це, і слід розкривати зміст теми, зазначивши особливості суб’єктного складу договору (наймач, наймодавець), визначити об’єкти договору, порядок його укладення, його форму (до форми договору найму застосовуються загальні правила про форму правочинів), підстави зміни, розірвання, припинення договору.

Особливу увагу слід звернути на положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в ред. Закону від 14 березня 1995 року і визначити особливості договору оренди державного та комунального майна з огляду на суб’єктів, об’єкти, порядок укладення і змісту договору.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України //ВВР. -2003.-№40-44. - С.356.

2. Господарський кодекс України //ВВР. -2003.-№18-22. - С. 144.

3. Закон України “Про захист прав споживачів”// ВВР.-1991. - № 30 С. 379

4. Закон України “Про оренду державного і комунального майна” від 10 квітня 1992р. №2269 в ред. Закону від 14 березня 1995р.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. “Про методику розрахунку і використання плати за оренду державного майна // ЗП України. – 1996. - №2. - С.57.

6. Методика оцінки об’єкта оренди, затв. Постановою КМУ №3 від 02. 01. 03. р.// Урядовий кур’єр від 22. 01. 2003 р.

7. Положення про порядок і умови надання пільг щодо орендної плати орендарям майна державних підприємств, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996. - №8.

8. Типовий договір оренди цілісного майнового копмплексу державного підприємства, затв. Наказом ФДМУ №1774 від 23.08. 00. р.// ОВУ від 12. 01. 01. - № 52. - С. 2281.

Тема 5 Правові положення підрядних відносин

План

1 Загальні положення про договори підряду. Сфера застосування та законодавче регулювання.

2 Сторони в договорі підряду. Особливості підрядних договорів за участю фізичних осіб.

3 Порядок укладання і форма договору підряду.

4 Істотні умови договору підряду.

а) предмет договору;

б) ціна договору, кошторис та його види;

в) строки виконання.

5 Зміст договору підряду.

6 Особливості виконання договору підряду. Особливості прийняття роботи, виконаної за договором підряду.

7 Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання умов договору підряду.

Методичні рекомендації

Правове регулювання підряду здійснюється главою 61 Цивільного кодексу України “Про захист прав споживачів та правилами окремих видів договору підряду.

Розкриваючи тему, слід відзначити особливості договору підряду з огляду на суб’єктний склад, істотні умови договору, права і обов’язки сторін, підстави відповідальності за його невиконання чи неналежне виконання договору. Окремо необхідно навести порівняльну характеристику трудового договору і договору підряду за участю фізичних осіб.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України// ВВР. -2003.-№40-44. - С.356.

2. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В. М. Коссака. - Київ, 2004.

3. Ярема А. Г., Карабан В.Я. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. – К.: Видавництво “АСК”, 2005.

4. Лист Міністерства праці та соціальної політики від 26. 12. 03. № 06/1-4/200 “Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду”.

5. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва від 19. 04. 04. №2557 “Щодо укладання договору підряду фізичними особами-підприємцями”.

Тема 6 Договір побутового підряду

План

1 Поняття та загальна характеристика договору побутового підряду.

2 Особливості суб’єктного складу за договором побутового підряду.

3 Порядок укладання і форма договору побутового підряду.

4 Зміст договору побутового підряду.

5 Виконання договору побутового підряду та гарантії прав замовника.

Методичні рекомендації

У новому Цивільному кодексі України договір, що мав назву договору побутового замовлення, іменується договором побутового підряду. Через важливість захисту прав споживачів норми, що його регулюють, розміщені відразу після загальних правил про договір підряду. Висвітлюючи зміст питань теми, слід врахувати, що цей договір є різновидом договору підряду, спрямований на задоволення повсякденних споживчих потреб громадян (будівництво і ремонт жилих будинків і квартир, виготовлення предметів домашньої обстановки і побуту, поняття, ремонт взуття, одягу тощо).До договору побутового підряду застосовуються загальні положення договору підряду з урахуванням особливостей, що містяться в гл. 61ЦК та спеціальних правилах.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України //ВВР. -2003.№40-44. - С. 356.

2. Господарський кодекс України // ВВР. -2003.-№ 18-22 С.144

3. Закон України “Про захист прав споживачів” від 15 грудня 1993р. // ВВР. - 1994.-№1. - С.1.

4. Правила побутового обслуговування населення, затв. Постановою КМУ від 4 червня 1999 р.// ОВУ. - 25. 06. 99. - №23. - С. 1048.

5. Інструкція щодо надання окремих видів побутових послуг, затв. наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення №20 від 27. 08. 2000 р.

6. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В. М. Коссака. - Київ, 2004.

Тема 7 Правове регулювання підрядних відносин в капітальному будівництві

План

1 Договори будівельного підряду. Сфера застосування та законодавче регулювання.

2 Сторони в договорі. Спеціальні вимоги, яким повинен відповідати підрядник.

3 Передумови та порядок укладання договору будівельного підряду. Форма договору будівельного підряду.

4 Права та обов’язки сторін за договором будівельного підряду.

5 Особливості виконання договорів будівельного підряду. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

6 Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.

7 Особливості договорів будівельного підряду, укладених на виконання державного замовлення.

Методичні рекомендації

Правове регулювання договору будівельного підряду здійснюється главою 61 ЦК, законами України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 року, “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві” від 6 квітня 2000 року. Положення про підрядні контракти у будівництві України, затверджене Протоколом Науково-технічної ради Міністерства України у справах будівництва і архітектури від 15 грудня 1995 року та України у справах будівництва і

архітектури від 15 грудня 1995 року та іншими спеціальними правилами.

Метою укладання договору є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних із місцезнаходженням об’єкта. З огляду на вищезазначене висвітлюються питання теми.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР.- 2003.- №40-44. - С.356.

2. Господарський кодекс України// ВВР.- 2003.-№18-22. - С. 144.

3. Закон України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” від 06. 04. 2000 р.// ВВР. - 2000. - №27. С. 2.

4. Постанова КМУ України “Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення “ від 5 серпня 1992 року// ЗП України 1992. - № 9. - С. 214.

5. Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов’язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві об’єктів, затв. Постановою КМУ від 12 травня 2004. - № 609 // Збірник постанов України 2004. - №18.

6. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В. М. Коссака. - Київ, 2004.

Тема 8 Договір перевезення пасажирів, багажу та пошти

План

1 Загальна характеристика договору на перевезення пасажирів, багажу та пошти. Особливості перевезення транспортом загального користування.

2 Сторони договору перевезення пасажирів, багажу та пошти. Гарантії захисту прав пасажирів як споживача.

3 Порядок укладення та оформлення договору перевезення пасажирів, багажу та пошти.

4 Права та обов’язки сторін за договором.

5 Виконання умов договору та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору перевезення пасажирів, багажу та пошти.

Методичні рекомендації

Перевезення, а також інші відносини у сфері транспортної діяльності опосередковують транспортні договори, різні за правовою природою та змістом.

Загальні положення про перевезення визначені у гл. 64 ЦК. Згідно зі ст. 908 ЦК перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюються за договором перевезення . Загальні умови перевезення визначаються ЦК, іншими законами, транспортними кодексами, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення пасажирів, багажу, пошти окремими видами транспорту встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами тощо. Отже, відповіді на питання плану теми, мають базуватися на положеннях основних

нормативно-правових актів, що мають регулювати транспортні договори, зокрема, наприклад, ЦК України, Повітряний кодекс України, Статут автомобільного транспорту Української РСР, затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 27 червня 1969 р., №401, Статуту залізниць України, затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 27 червня 1969 р., № 457 тощо.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України// ВВР.-2003.-№40-44. - С.356.

2. Господарський кодекс України// ВВР. – 1995. - №18-22. - С. 144.

3. Повітряний кодекс України// ВВР. - 1993. - № 25. - С. 27.

4. Кодекс торгового мореплавства України // ВВР. – 1995. - № 47-52. - С. 349.

5. Закон України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 року // ВВР. – 1994.- № 51. - С.445.

6. Закон України “Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996р. // ВВР. – 1996. - №10. - С. 183.

7. Закон України “Про захист прав споживачів” від 15 грудня 1993 р.// ВВР.-1994. №1. - С. 1.

8. Правила користування трамваями і тролейбусом у м. України, затв. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №22 від 18. 11. 1997 р.

9. Статут автомобільного транспорту УРСР, затв. пост. Ради Міністрів від 27. 03. 69.// Свод законов УССР. - Том 7. - С. 45.

10. Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затв. Наказом Міністерства транспорту від 14 жовтня 1997 // ОВУ. – 1998. - №8.

Тема 9 Транспортне експедирування

План

1 Загальна характеристика договору транспортного експедирування.

2 Сторони договору транспортного експедирування.

3 Порядок укладання та форма договору транспортного експедирування.

4 Права та обов’язки сторін за договором.

5 Виконання умов договору і відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору експедирування.

Методичні рекомендації

На відміну від раніше чинного ЦК, який не передбачав регулювання договору експедиції, ЦК 2003 року містить спеціальну главу 65 “Транспортне експедирування”.

Під час перевезення вантажу виникає необхідність виконувати комплекс допоміжних заходів, пов’язаних із виправленням та одержанням вантажу: зокрема їх маркування, завантаження і вивантаження, доставку на станцію відправлення або зі станції призначення на склад одержувача тощо. Її виконання покладено на осіб, спеціально підготовлених до уповноважених на таку діяльність на підставі договору транспортного експедирування. Висвітлення теми курсової роботи полягає в зазначенні поняття договору, сфери його застосування, характеристиці змісту договору, правовому аналізі становища сторін за договором, особливостей умов

договору і відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договору.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України// ВВР.- 2003.-№40-44. - С.356.

2. Господарський кодекс України// ВВР. – 1995. - №18-22. - С. 144.

3. Повітряний кодекс України// ВВР. – 1993-4. - № 25. - С. 27.

4. Кодекс торгового мореплавства України // ВВР. – 1995. - № 47-52. - С. 349.

5. Закон України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 року // ВВР. - 1994. - № 51. - С.445.

6. Закон України “Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996р. // ВВР. – 1996. - №10. - С. 183.

7. Закон України “Про захист прав споживачів” від 15 грудня 1993 р.// ВВР.-1994. - №1. - С. 1.

8. Правила користування трамваями і тролейбусом в м. України, затв. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №22 від 18. 11. 1997 р.

9. Статут автомобільного транспорту УРСР, затв. пост. Ради Міністрів від 27. 03. 69// Свод законов УССР. - Том 7. - С. 45.

Тема 10 Перевезення вантажу

План

1 Поняття, види, юридична природа договорів перевезення та їх правове регулювання.

2 Сторони в договорі. Загальні та спеціальні вимоги до перевізника (ліцензування та сертифікації перевезень).

3 Порядок укладання та оформлення договору перевезення різними видами транспорту.

4 Право та обов’язки сторін за договором перевезення .

5 Виконання договору перевезення.

6 Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Особливості відповідальності перевізника.

7 Претензії та позови з перевезень.

Методичні рекомендації

Розвиток народного господарства та життя людей взагалі неможливо уявити без засобів переміщення (транспорту). Роль транспорту полягає в наданні специфічних послуг, пов’язаних із переміщенням товару або людини в просторі.

Цивільний кодекс України відносить до підстав виникнення зобов’язань із перевезення вантажу-договір перевезення.

Правове регулювання договору перевезення здійснюється главою 64 ЦК, Законом Ураїни “Про транспорт” від 10 листопада 1994 року та спеціальними правилами щодо окремих видів перевезень.

Залежно від об’єкта перевезення законодавець розрізняє договори перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти.

Дана тема курсової роботи передбачає висвітлення особливостей укладення та виконання договору перевезення вантажу.

При висвітленні питань теми слід врахувати особливості суб’єктного складу договору, висвітлити права, обов’язки

перевізника, відправника вантажу, порядок пред’явлення позовів з перевезень.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України// ВВР. - 2003.-№40-44. - С.356.

2. Господарський кодекс України// ВВР. – 1995. - №18-22 - С. 144.

3. Повітряний кодекс України// ВВР. – 1993. - № 25. - С. 27.

4. Кодекс торгового мореплавства України // ВВР. – 1995. - № 47-52. - С. 349.

5. Закон України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 року // ВВР. – 1994. - № 51. - С.445.

6. “Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996 р.// ВВР. – 1996. - №10. - С. 183.

7. Закон України “Про захист прав споживачів” від 15 грудня 1993 р.// ВВР.-1994. - №1. - С. 1.

9. Статут автомобільного транспорту УРСР, затв. пост. Ради Міністрів від 27. 03. 69// Свод законов УССР. - Том 7. - С. 45.

Тема 11 Договір зберігання, його різновиди

План

1 Загальна характеристика договору зберігання. Підстави виникнення обов’язку зі зберігання майна.

2 Сторони договору. Статус професійного охоронця.

3 Порядок укладання та форма договору зберігання.

4 Істотні умови договору:

а)предмет договору;

б)строк зберігання.

в)плата за зберігання.

5 Зміст договору зберігання.

6 Виконання договору зберігання.

7 Відповідальність сторін за договором зберігання. Особливості відповідальності охоронця за безоплатним договором. Відповідальність професійного охоронця.

8 Спеціальні види зберігання.

Методичні рекомендації

Договір зберігання-один із найдавніших різновидів договорів, він признаний забезпечити охорону речі особи, яка не може здійснювати за нею догляд.

Регулювання договору зберігання здійснюється главою 66 ЦК. З огляду на те, що у зв’язку з переходом до ринкової економіки, роль договору зберігалася у сфері підприємництва в Україні зросла, і необхідно розкривати суть договору, надавати

правову характеристику сторін договору (поклажодавець і зберігач), їх права та обов’язки, правовий аналіз змісту договору, особливості його виконання.

Окрему ухвалу слід приділити характеристиці договору зберігання речей у:

ломбарді;
камерах схову організацій, підприємств транспорту;
гардеробі організації;
готелі;
зберіганню автотранспортних засобів;
договору охорони.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР. – 2003. - №40-44. - С. 356.

2. Господарський кодекс України // ВВР. – 2003. - № 18-22. - С. 144.

3. Закон України “Про виконавче провадження” від 21. 04. 99р. // ВВР. – 1999. - № 24. - С. 207.

4. Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні, затв. Наказом Держкомунгоспу від 10 вересня 1996р. // Галицькі контракти. - 1997. - №5.

Тема 12 Страхові правовідносини. Договір страхування

План

1 Страхування. Основні поняття страхового права.

2 Види і форми страхування:

а) особливості майнового страхування;

б) особливості особистого страхування;

в) страхування відповідальності;

г) страхування ризиків.

3 Загальна характеристика договору страхування.

4 Суб’єкти страхування:

а) правовий статус страховика;

б) правовий статус товариства взаємного страхування;

в) співстрахування та перестрахування;

г) страхувальники, вигодонабувачі та застраховані особи.

д) порядок провадження діяльності страховими посередниками.

5 Порядок укладення та форма договору страхування.

6 Зміст договору страхування.

7 Припинення договору страхування. Особливості дострокового припинення договору страхування.

Методичні рекомендації

Життя і здоров’я людини, як і доля належного їй майна, залежать від різноманітних за характером, часто непередбачуваних і невідворотних подій. З метою усунення або пом’якшення майнових негативних наслідків впливу таких подій застраховано інститут страхування.

Правове регулювання страхових відносин здійснюється главою 67 ЦК, Законом України “Про страхування” від 7 березня 1996 року, та правилами окремих видів страхування.

Враховуючи вищезазначене, в курсовій роботі висвітлюються відповіді на питання теми.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР. -2003.-№40-44.-С. 356.

2. Господарський кодекс України // ВВР. -2003.- № 18-22.-С.144.

3. Закон України “Про страхування” від 7 березня 1996 р. (у ред. від 04.10.01.) // ВВРУ. -1996.-№18. - С. 18.

4. Закон України “Про обов’язкове страхування” цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01. 07. 2004 р.// ОВУ від 13. 08. 2004. - №30.

5. Положення про обов’язкове страхування від нещасних випадків на транспорті, затв. Постановою КМУ від 14 серпня 1996 р.// Урядовий кур’єр. - 12 вересня 1996.

6. Положення про порядок здійснення операцій з перерахування, затв. Постановою КМУ від 24 жовтня 1996 року // Збірник постанов України. - 1996 р. - №19.

7. Тимчасові положення “Про товариства взаємного страхування”, затв. Пост. КМУ від 1 лютого 1997 року // Урядовий кур’єр. - 25 лютого 1997.

8. Порядок провадження діяльності страховими посередниками, затв. Постановою КМУ від 11 грудня 1996р.// Урядовий кур’єр. - 21 січня 1997.

9. Страхове право України /За ред. П.Д. Біленчука. - К. -1999.

23 Тема 13 Договір доручення

План

1 Поняття та загальна характеристика договору доручення.

2 Сторони договору доручення.

3 Форма та зміст договору доручення.

4 Виконання договору доручення.

5 Підстави та правові наслідки припинення договору доручення.

Методичні рекомендації

Правове регулювання договору здійснюється гл. 68 ЦК.

Розглядаючи питання теми, необхідно дати правову характеристику договору, сторін договору (повірений, довіритель), розкрити зміст договору, який складають умови договору, права та обов’язки сторін, зауважити щодо форми договору застосовуються загальні положення про форму право чину. Слід мати на увазі, що права та обов’язки повіреного зазначені у ст. 1004-1006 ЦК, довірителя - у ст. 1007 ЦК. Припиняється договір на підставах, зазначених у ст. 1008, 1010, а правові наслідки припинення договору доручення висвітлені у ст. 1009 ЦК.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР.- 2003.-№40-44.-С.356.

2. Господарський кодекс України//ВВР.- 2003.-№18-22.-С.144.

3. Закон України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 р. // ВВР.-1993. - №39 .-С .383.

4. Закон України “Про захист прав споживачів” від 15 грудня 1993 р.//ВВР. -1994.-№1.-С.1.

5. Закон України “Про власність” від 07.02. 91 р.// ВВР .-№20.-Ст. 249.

Тема 14 Договір комісії

План

1 Правове регулювання та сфера застосування договору комісії.

2 Сторони договору комісії.

3 Форма та зміст договору комісії. Вказівки комітента та правові наслідки відступу від них.

4 Виконання договору комісії та прийняття виконання комітентом.

5 Відмова комісіонера від виконання договору та скасування договору комітентом та правові наслідки цього.

6 Договір субкомісії.

7 Особливості правового регулювання та сфера застосування консигнаційних договорів.

8 Загальна характеристика агентських договорів.

Методичні рекомендації

Правове регулювання договору комісії здійснюється гл. 69 ЦК, Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затв. Наказом Міністерства зовнішньоекономічних звязків України від 15 березня 1995 р. та іншими актами. Договір широко застосовується у торгівлі, транспортних відносинах, у галузі обігу цінних паперів, у діяльності банків з обслуговування клієнтів. Новою сферою його застосування і посередницькі послуги при біржовій торгівлі. Тему курсової роботи потрібно висвітлювати з урахуванням того, що договір комісії подібний з договором доручення. Отже, питання про сторони, їх права та обов’язки, порядок виконання договору доречно висвітлено порівняно з договором доручення.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР.-2003. - №40-44.-С.356.

2. Господарський кодекс України // ВВР.- 2003.- №18-22.-С. 144.

3. Закон України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 р.//ВВР.-1993. - №39.- С. 383.

4. Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затв. Наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків України від 3 березня 1995 р.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”// Постанова Пленуму Верховного Суду України. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

Тема 15 Договір банківського рахунку, його правова характеристика

План

1 Загальна характеристика договору банківського рахунку.

2 Особливості суб’єктивного складу договору банківського рахунку.

3 Порядок укладання та форма договору банківського рахунку.

4 Операції за рахунком, що виконуються банком.

5 Припинення договору банківського рахунку та його правові наслідки.

6 Банківська таємниця. Гарантії забезпечення інтересів клієнтів.

Методичні рекомендації

Глава 72 ЦК регламентує вид договору, який поширений у сфері розрахункових відносин, однак не був раніше законодавчо визначеним і регламентований в ЦК - договір банківського рахунка. Розкривати питання курсової роботи з даної теми необхідно опираючись на положення ЦК, Інструкції про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затв. постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 р. № 527, та Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України //ВВР. – 2003.- №40-44. - С.356.

2. Господарський кодекс України // ВВР.-2003. - №18-22.-С. 144.

3. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12. 2000 р.

4. Інструкція про порядок відкриття використання та закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затв. Постановою правління НБУ від 12. 11. 2003 р.

5. Банківське право: Навч. посібник / За ред. М. П. Кучерявенко. - Харків: Торсінг, 1999.

6.Заверуха І. Банківське право. - Львів, 2002.

Тема 16

1 Характеристика договору про спільну діяльність.

2 Договір простого товариства.

3 Правовий режим майна, виясненого учасниками.

4 Ведення спільних справ учасників.

5 Права та обов’язки учасників. Відповідальність учасників за спільними зобов’язаннями.

6 Підстави, порядок та правові наслідки припинення договору простого товариства.

7 Установчий договір.

Методичні рекомендації

Цивільна відповідальність передбачає, що спільна діяльність без створення юридичної особи може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників (ч.2 ст.1130 ЦК). Діяльність щодо створення юридичної особи здійснюється шляхом об’єднання майна на основі установчих документів.

При висвітленні питань теми курсової роботи необхідно визначити різницю між договором простого товариства і засновницького договору у ракурсі характеристики предмета договору, учасників договору, порядку ведення спільних справ, підстав, порядку зміни, припинення договорів.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР .- 2003.-№ 40-44.-С. 356.

2. Господарський кодекс України //ВВР. -2003.-№18-22.-С.144.

3. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991.-№20.

4. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”

від 16 квітня 1991 р.// ВВР.- 1991.-№ 29.- С. 337.

5. Закон України “Про господарські товариства” від 23 грудня 1991 р. грудня 1991 р. // ВВР.- 1996.- №49. - С.682.

6. Закон України “Про режим іноземного інвестування”

від 19. 03. 96. р.

Тема 17 Поняття позадоговірних зобов’язань із причинення шкоди. Зобов’язання, що виникають із придбання та збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав

План

1 Загальні положення про недоговірні зобов’язання.

2 Співвідношення договірної та недоговірної відповідальності.

Делікт як підстава притягання недоговірної відповідальності.

3 Умови відповідальності:

а) суб’єкти;

б) об’єкти;

в) вина як умова відповідальності. Форми вини та її значення;

г) об’єктивна сторона:

поняття протиправності;
характер причинного зв’язку;

- шкода.

4 Обставини, які звільняють від майнової відповідальності, їх характеристика.

5 Обставини, що вимагають майнову відповідальність.

6 Способи відшкодування шкоди.

7 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Методичні рекомендації

Зобов’язання можуть виникати не лише з договорів, а й з інших правових підстав, наприклад, односторонніх правочинів, завдання шкоди та безпідставного набуття, збереження майна. В юридичній літературі їх визначають як недоговірні зобов’язання.

Правове регулювання недоговірних зобов’язань здійснюється підрозділом 2 розділу 3 ЦК України.

Розкриваючи тему, потрібно навести різницю між недоговірними зобов’язаннями та договірними зобов’язаннями, зазначити умови відповідальності й надати їх правову характеристику.

У четвертому питанні слід надати визначення та характеристику таких підстав звільнення від майнової відповідальності, як казус, непереборна сила та умисел потерпілого.

Законодавець у статті 1192 ЦК України передбачає такі способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.

а) в натурі;

б) відшкодування завданих збитків.

Шосте питання має містити відповідь на питання: порядок застосування вищезазначених способів і розкривати їх суть.

Правове регулювання зобов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

здійснюється главою 83 ЦК України. З урахуванням цього слід визначити підстави виникнення зобов’язання, суб’єктів, об’єкти зобов’язання, їх зміст.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР. - 2003. - №40-44. - Ст.356.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позивами про відшкодування шкоди» // Постанови Пленуму Верховного Суду України. - К.: Юрінком, 1995.

3. Роз’яснення Вищого арбітражного Суду від 1 квітня 1994р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди» // Арбітражний процесуальний кодекс України. - Ужгород. - 1997.

4. Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

5. Борисова В. І., Спасибо - Фатєєва І. В. Цивільне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

6. Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. Цивільне право України.-К.: Видавництво “Істина”, 2003.

7. Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Стеоранчука. - К.: Наукова думка, Презедент, 2004.

8. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я. М. Шевченко - К.: Видавничий дім, 2004.

9. Цивільний кодекс України. Постатейний науково-практичний коментар / За ред. проф. Н. С. Кузнєцової. - Київ.: Юстиніан, 2005.

Тема 18 Відповідальність за пошкодження здоров’я і смерть громадянина, пов’язані з виконанням ним трудових обов’язків

План

1 Суб’єкти зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

2 Умови відповідальності за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

3 Способи і порядок відшкодування шкоди:

29

а) визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва, іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором, чи фізичної особи-підприємця;

б) завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я малолітньої або неповнолітньої особи.

4 Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого:

а) коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди;

б) порядок визначення розміру відшкодування;

в) порядок відшкодування шкоди;

5 Підстави та порядок зменшення чи збільшення розміру відшкодування шкоди.

Методичні рекомендації

Відокремлення цього делікту зумовлено насамперед місцем та значенням благ, яким завдано шкоди, в системі соціальних пріоритетів, адже життя та здоров’я людини визнано найвищими соціальними цінностями.

У ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, регулюється нормами, що містяться у §2 гл. 82.

Розкриваючи суть курсової роботи з даної теми необхідно зазначити умови відповідальності (протиправне діяння, шкода, причинний зв’язок між протиправними діяннями та шкодою, вина), зазначити, в чому полягає специфіка завданої шкоди, особливості відповідальності за цей делікт.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР - 2003. - №40-44. - Ст. 306.

2. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затв. Постановою КМУ від 10 серпня 1993 року в ред. від 17 вересня 1998 р. // ЗП України. – 1994 - Ст. 1.

3. Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових

обов’язків, затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.11.95.

4. Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004

5. Борисова В. І., Спасибо - Фатєєва І. В. Цивільне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

6. Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. Цивільне право України.-К.: Видавництво “Істина”, 2003.

7. Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Стеоранчука. - К.: Наукова думка, Презедент, 2004.

8. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я. М. Шевченко - К.: Видавничий дім, 2004.

Тема 19 Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки

План

1 Загальні положення про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

2 Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки:

а) поняття джерела підвищеної небезпеки;

б) суб’єкти відповідальності;

в) особливості відповідальності володільця джерела підвищеної небезпеки;

г) відповідальність за шкоду, заподіяну при зіткненні джерел підвищеної небезпеки.

Методичні рекомендації

Аналізуючи особливості відшкодування за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, потрібно сформулювати визначення поняття джерела підвищеної небезпеки, зазначити його характерні ознаки, види. Детально розглянути питання підстави настання відповідальності, порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, підстави звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від обов’язку відшкодування, визначити коло осіб, які правомочні

на відшкодування шкоди.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР - 2003. - №40-44. - Ст. 306.

2. Основи законодавства України про охорону здоров’я // ВВР. -1993. - №4. - Ст. 319.

3. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 // ВВР. - 2003. - №2. - Ст. 10.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позивами про відшкодування шкоди» // Постанови Пленуму Верховного Суду України. - К.: Юрінком, 1995.

5. Загорулько А.И. Обязательство по возмещению вреда, причиненного субъектами гражданского права.- Харьков, 1996.

6. Цивільне право України // За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004

7. Борисова В. І., Спасибо - Фатєєва І. В. Цивільне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. Цивільне право України.-К.: Видавництво “Істина”, 2003.

9. Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Стеоранчука. - К.: Наукова думка, Презедент, 2004.

10. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я. М. Шевченко - К.: Видавничий дім, 2004.

11. Цивільний кодекс України. Постатейний науково-практичний коментар / За ред. проф. Н. С. Кузнєцової. - Київ: Юстиніан, 2005.

Тема 20 Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями посадових осіб, органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду

План

1 Загальні положення про відповідальність за шкоду, завдану незаконним діями посадових осіб, органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.

2 Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями посадових осіб, органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду:

а) право на відшкодування шкоди;

б) підстави і умови відповідальності;

в) порядок та розміри відшкодування завданої шкоди;

г)особливості відшкодування моральної шкоди.

Методичні рекомендації

Цей вид деліктної відповідальності передбачено у ст. 1176 ЦК України; додаткове регулювання здійснюється Законом України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду» від 1 грудня 1994 р.

Порівняно із загальними умовами настання деліктної відповідальності, цей вид має цілу низку специфічних ознак. Насамперед суб’єктом-заподіювачем шкоди є правоохоронні та судові органи, від імені яких діють їх посадові та службові особи. Також потрібно зазначити, що певну специфіку має протиправне діяння, порядок і умови відшкодування шкоди, яка завдана фізичним та юридичним особам за цим деліктом.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР. - 2003. - №40-44. - Ст. 356.

2. Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду” від 1 грудня 1994р. // ВВР. – 1995. - №1. - Ст. 1

3. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. // ВВР. – 1991. - №53. - Ст. 793.

4. Закон України «Про судоустрій» від 7 лютого 2002 р. // ВВР. - 2002. - №27. - Ст. 180.

5. Положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду”, затв. Наказом Мін’юсту, Генеральної прокуратури та Мінфіну України від 4 березня 1996 р.

6. Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004

7. Борисова В. І., Спасибо - Фатєєва І. В. Цивільне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. Цивільне право України.-К.: Видавництво “Істина”, 2003.

9. Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Стеоранчука. - К.: Наукова думка, Презедент, 2004.

10. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я. М. Шевченко - К.: Видавничий дім, 2004.

11. Цивільний кодекс України. Постатейний науково-практичний коментар / За ред. проф. Н. С. Кузнєцової. - Київ.: Юстиніан, 2005.

Тема 21 Спадкове право. Загальна характеристика спадкового права. Спадкування за законом

План

1 Поняття спадкування. Спадкування як універсальне правонаступництво.

2 Спадкодавці та спадкоємці. Усунення від права на спадкування.

3 Час, місце, відкриття спадщини. Склад спадщини.

4 Спадкування за законом:

а) черговість спадкування;

б) спадкування за правом представлення;

в) спадкування усиновленими та усиновлювачами.

5 Охорона спадщини.

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання потрібно сформулювати визначення поняття спадщини, зазначити загальні положення становлення інституту спадкового права, зазначити види спадкування відповідно до гл. 84 Цивільного кодексу України.

Друге питання повинне містити змістовну характеристику правового статусу спадкодавця і спадкоємця. Особливу увагу слід приділити аналізу підстав і порядку усунення від права на спадкування.

Відкриття спадщини регулює ст. 1220 ЦК України. У відповіді на третє питання має бути інформація про законодавче регулювання часу відкриття спадщини, місце відкриття спадщини, особливості спадкування окремих видів майна. Розкриття четвертого питання передбачає характеристику черговостей спадкування за законом відповідно до гл. 86 ЦК України.

П’яте питання має передбачати характеристику способів захисту та охорони спадкового майна.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР. - 2003. - №40-44. - Ст. 356.

2. Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1994 р. // ВВР. -1993. - №39 - Ст. 383.

3. Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально-посвідчених, затв. Постановою КМУ від 15 червня 1996 р. // ЗП України. - 1994. - №10. - Ст. 249.

4. Інструкція про порядок чинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 2004 р.

5. Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 червня 1983 р. «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» // Постанова Пленуму Верховного Суду України.- К.: Юрінком, 1995 р.

6. Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004

7. Борисова В. І., Спасибо - Фатєєва І. В. Цивільне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. Цивільне право України.-К.: Видавництво “Істина”, 2003.

9. Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Стеоранчука. - К.: Наукова думка, Презедент, 2004.

10. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я. М. Шевченко - К.: Видавничий дім, 2004.

Тема 22 Спадкування за заповітом. Порядок реалізації спадкових справ. Нотаріальне оформлення спадкових прав

План

1 Спадкування за заповітом:

а) право на складання заповіту;

б) порядок підписання та посвідчення заповіту, особливості посвідчення секретного заповіту;

в) заповідальний відказ;

г) призначення спадкоємців;

д) покладання на спадкоємців обов`язків за заповітом;

е) межі свободи заповіту;

ж) заповіт з умовою;

з) заповіт подружжя;

і)виконання заповіту.

2 Прийняття спадщини:

а) порядок та строки прийняття спадщини;

б) відмова від прийняття спадщини;

в) відумерлість спадщини.

3 Вимоги кредиторів спадкодавця до спадкоємців.

4 Оформлення права на спадщину.

5 Спадковий договір:

а) поняття та сторони;

б) форма спадкового договору;

в) виконання та забезпечення виконання спадкового договору;

г) розірвання спадкового договору та його правові наслідки.

6 Особливості спадкового договору за участю подружжя.

Методичні рекомендації

Спадкування за заповітом одним із видів спадкування і регулюється гл. 85 ЦК. Воно ставиться на перше місце, оскільки найбільше відображає волевиявлення спадкодавця.

Розкриваючи зміст курсової роботи за даною темою, слід сформулювати поняття заповіту, порядок його оформлення, зазначити особливості “секретного” заповіту. З урахуванням положень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій

нотаріусами України, ЦК (гл.89), висвітлити порядок оформлення права на спадщину.

Однією з новел ЦК є спадковий договір, урегульований гл. 90 ЦК.

При розгляді п`ятого, шостого питань потрібно сформулювати визначення поняття спадкового договору, правовий статус сторін договору: відчужувача, набувача, їх права та обов`язки, виконання договору, припинення.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР. - 2003. - №40-44. - Ст. 356.

2. Закон України«Про нотаріат» від 2 вересня 1994 р. // ВВР. -1993. - №39- Ст. 383.

3. Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, затв. постановою КМУ від 15 червня 1996 р. // Збірник постанов України. - 1994. - №10. - Ст. 249.

4. Інструкція про порядок чинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 р.

5. Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 червня 1983 р. Про практику розгляду судами України справ про спадкування // Постанова Пленуму Верховного Суду України.- К.: Юрінком, 1995 р.

6. Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004

7. Борисова В. І., Спасибо - Фатєєва І. В. Цивільне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. Цивільне право України.-К.: Видавництво “Істина”, 2003.

9. Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Стеоранчука. - К.: Наукова думка, Презедент, 2004.

10. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я. М. Шевченко - К.: Видавничий дім, 2004.

Тема 23 Загальні положення сімейного права України

План

1 Поняття сімейного права:

а) проблема визначення сімейного права в системі права;

б) предмет сімейного права;

в) метод сімейного права.

2 Сімейне законодавство.

3 Сімейні правовідносини:

а) поняття та види сімейних правовідносин;

б) підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин;

в) здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов`язків;

г) захист сімейних прав та інтересів.

4 Строки в сімейному праві України.

Методичні рекомендації

Питання про природу сімейно-правових норм і про місце сімейного права без сумніву належить до числа найбільш дискусійних. Відповідь на перше питання вбачає аналіз різних точок зору з цього приводу, а також має містити характеристику предмета, методу сімейного права, їх ознаки.

Відповідно до ст. 7 СК сімейне законодавство враховує саме сімейний Кодекс України та інші нормативно-правові акти. Отже, потрібно охарактеризувати яким числом сімейні відносини регулюються Конституцію України, Сімейним кодексом, якими законами, висвітлити співвідношення цивільного та сімейного права, можливість регулювання сімейних відносин за допомогою договору, звичаїв, норм сімейного права іноземних держав.

Під час відповіді на третє питання студентам слід з`ясувати поняття сімейних правовідносин, їх спеціальні і загальні ознаки, види, підстави виникнення, зміни, припинення (юридичні факти), розкрити порядок здійснення та виконання сімейних прав і обов`язків. Окремо звернути увагу на форми захисту сімейних прав (юрисдикційну та неюрисдикційну).

Для чіткості правового регулювання і визначення у правах та обов`язках суб`єктів законодавство встановлює певні строки. Відповідаючи на четверте питання, слід дати визначення поняттю строк, навести їх класифікацію, особливу увагу приділити строком позовної давності.

Список нормативних актів та літератури

1. Сімейний кодекс України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - №3. - С. 8.

2. Закон України "Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24 грудня 1993 // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - №3 – С. 319.

3. Про порядок зміни, поповнення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг, затв. Постановою колегії Міністерства юстиції України від 14 квітня 1993 №6 // Там само. - С.323.

4. Правила реєстрації актів громадського стану в Україні, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 // Там само. – С.332.

5. Червоний Ю.С. Сімейне право України. - Київ: Істина, 2004.

6. Сімейне право України: Підруч. / За ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. - Київ: Юрінком Інтер, 2004.

Тема 24 Шлюб (поняття, порядок реєстрації шлюбу, умови вступу в шлюб, недійсність шлюбу). Шлюбний контракт

План

1 Шлюб:

а) поняття шлюбу та його правова природа;

б) умови укладання шлюбу;

в) порядок вступу в шлюб. Державна реєстрація шлюбу та її правове значення;

г) недійсність шлюбу;

д) визнання шлюбу неукладеними.

2 Припинення шлюбу:

а) поняття та підстави припинення шлюбу;

б) припинення шлюбу внаслідок його розірвання;

в) правові наслідки розірвання шлюбу;

г) режим окремого проживання подружжя.

3 Шлюбний договір.

Методичні рекомендації

Шлюб – один із найдавніших правових інститутів. Розкриваючи тему курсової роботи, слід дати визначення поняттю шлюб, з`ясувати його правову природу, умови укладення (ст. 23-26 СК), порядок вступу в шлюб (розділ II гл. 4 СК), підстави припинення шлюбу, недійсності шлюбу (розділ II гл. 5, гл. 11 СК). Особливу увагу потрібно приділити питанню шлюбного договору, його специфіці, формі, суб`єкту, змісту, порядку укладення, припинення.

Список нормативних актів та літератури

1. Сімейний кодекс України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - №3. – С. 8.

2. Закон України “Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24 грудня 1993 // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - №3 – С. 319.

5. Червоний Ю.С. Сімейне право України. - Київ: Істина, 2004.

6. Сімейне право України: Підруч. / За ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. - Київ: Юрінком Інтер, 2004.

7. Порядок укладення шлюбного контракту, затверджено Постановою КМУ від 16 червня 1993 р. №457 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. - №3. - С. 363.

8. Зразок шлюбного контракту // Там само. – С. 364.

9. Зразок договору про розподіл спільного майна подружжя // Там само. – С. 366.

Тема 25 Права та обов`язки батьків та дітей. Види особистих прав та обов`язків батьків та дітей. Позбавлення батьківських прав

План

1 Визначення походження дітей.

2 Особисті немайнові правовідносини батьків та дітей.

3 Позбавлення батьківських прав.

4 Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.

Методичні рекомендації

При відповіді на перше питання, слід зазначити загальні підстави виникнення прав і обов`язків батьків і дітей, порядок визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою, порядок визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою, порядок визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, з`ясувати питання оспорювання батьківства, материнства.

СК України містить спеціальну гл. 13. “Особисті немайнові права і обов`язки батьків і дітей”, яка зібрала норми, що регулюють особисті відносини батьків і дітей і сприяють формуванню дитини як особистості. З огляду на вищезазначене, відповідь на друге питання вбачає характеристику особистих немайнових правовідносин батьків і дітей, їх специфіку, види, порядок захисту.

Позбавлення батьківських прав – один із найскладніших і важливих за своїми правовими наслідками видів сімейно-правових спорів.

Позбавлення батьківських прав – не просто спосіб їх втрати, а й міра сімейно-правової відповідальності за порушення одним із батьків прав своєї дитини. У відповіді на третє питання потрібно звернути увагу на вичерпниий перелік підстав позбавлення батьківських прав (ст.164 СК), правові наслідки позбавлення батьківських прав. Окрему увагу слід приділити такому заходу впливу, що передує позбавленню батьківських прав як відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав. (ст. 170 СК).

Тема 26 Аліментні права та обов’язки батьків, дітей та других членів сім’ї. Порядок сплати та стягнення аліментів

План

1 Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.

2 Аліментні правовідносини батьків та дітей. Обов’язок батьків утримувати дитину.

3 Стягнення аліментів за минулий час із заборгованості за аліментами.

4 Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей та його виконання.

5 Припинення обов’язку батьків утримувати дитину.

6 Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків та його виконання.

7 Майнові правовідносини інших членів сім’ї та родичів.

Методичні рекомендації

Окрему групу сімейних правовідносин становлять майнові правовідносини батьків і дітей. У сімейно-правовій літературі вони поділяються на дві групи:

а) правовідносини з приводу майна;

б) аліментні правовідносини.

У курсовій роботі перш за все слід розглянути перший вид правовідносин – ті, що виникають між батьками та дітьми стосовно належного їм майна, зазначивши, що вони поділяються на три види, дати їм правову характеристику.

Висвітлюючи питання аліментних правовідносин, потрібно зосередити увагу на понятті аліментних правовідносин, порядках сплати батьками аліментів на дитину (добровільний, примусовий), порядок стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами.

За загальним правилом, батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Разом з тим існують випадки, коли право на утримання мають також повнолітні діти. Саме правова характеристика підстав виникнення аліментних обов’язків щодо повнолітніх дітей (ст.198 СК, ст.199 СК) і повинна бути висвітлена під час відповіді на четверте питання.

У відповіді на п’яте питання слід навести підстави, за наявності яких зобов’язання щодо утримання дітей припиняються.

Ст.51 Конституції України закріплює обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Згідно з СК повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Порядок реалізації цього обов’язку має бути висвітлений при розгляді шостого питання.

Норми сімейного законодавства визначають основні права та обов’язки не тільки кожного з подружжя і суб’єктів сімейних відносин найближчого ступеня спорідненості, зокрема, батьків і дітей, а й інших членів сім’ї та родичів. До них законодавство віднесені баба, дід, прабаба, прадід, брати, сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок та інші родичі. Вони мають законодавчо визначену можливість набуття та здійснення як особистих немайнових, так і майнових прав, маючи також і відповідні обов’язки. Суть особистих немайнових і майнових прав та обов’язків інших членів сім’ї має бути розкрите у відповіді на сьоме питання.

Список нормативних актів та літератури

1. Сімейний кодекс України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - №3. - С. 8.

2. Про органи реєстрації актів громадянського стану. Закон України від 24 грудня 1993 //Бюлетень законодавства та юридичної практики України. –2002 - №3 – С.319.

3. Про порядок зміни, поповнення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг. затв. Постановою колегії Міністерства юстиції України від 14 квітня 1993 №6 //Там само.-С.323.

5. Червоний Ю.С. Сімейне право України. - Київ: Істина, 2004.

6. Сімейне право України: Підруч. / За ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. - Київ: Юрінком Інтер, 2004.

Тема 27 Усиновлення

План

1 Поняття та сутність усиновлення.

2 Умови та порядок, правові наслідки усиновлення.

3 Визнання усиновлення недійсним.

4 Скасування усиновлення.

5 Позбавлення усиновлювача батьківських прав.

Методичні рекомендації

Конвенція про права дитини, учасницею якої є і Україна, передбачає, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, або яка в її власних якнайвищих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою, яка забезпечує зміну догляду за дитиною.

Ст.52 Конституції України покладає на державу вирішення питань щодо утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Виходячи з цього, СК називає усиновлення одною з форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Розкриваючи зміст курсової роботи, потрібно зазначити поняття усиновлення, суб`єктивний склад, умови усиновлення (згода дитини на усиновлення, згода батьків на усиновлення, згода опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, згода одного з подружжя на усиновлення дитини), порядок усиновлення, правові підстави визначення усиновлення недійсним, скасування усиновлення.

Список нормативних актів та літератури

1. Сімейний кодекс України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - №3. - С. 8.

2. Про органи реєстрації актів громадянського стану. Закон України від 24 грудня 1993 // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - №3 – С.319.

4. Правила реєстрації актів громадського стану в Україні, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р., №52/5 // Там само. – С.332.

5. Червоний Ю.С. Сімейне право України. - Київ: Істина, 2004.

6. Сімейне право України: Підруч. / За ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. - Київ: Юрінком Інтер, 2004.

Тема 28 Опіка та піклування над дітьми

План

1 Поняття і значення опіки та піклування над дітьми.

2 Встановлення опіки та піклування над дітьми.

3 Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

4 Права та обов`язки опікунів та піклувальників.

5 Припинення опіки та піклування над дітьми.

6 Звільнення опікуна та піклувальника від їх обов`язків.

Методичні рекомендації

Більшість норм про опіку та піклування, що є способами доповнення дієздатності і захисту прав та інтересів неповнолітніх і недієздатних осіб, і традиційно містилися в КЗп ШС УРСР, знайшли своє закріплення в новому ЦК, гл. 6 “Опіка та піклування” (ст. 55-79).

Між тим питання, пов`язані з встановленням і здійсненням опіки і піклування над дітьми, які залишилися без батьківського піклування, регулюються гл.19 СК “Опіка та піклування над дітьми” (ст. 243-251).

Виходячи з цього, слід розкривати зміст курсової роботи, зазначивши поняття опіки та піклування, права та обов`язки суб`єктів відносин з опіки та піклування, підстави припинення опіки та піклування, порядок звільнення опікуна та піклувальника від їх обов`язків.

Список нормативних актів та літератури

Сімейний кодекс України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - №3. - С. 8.

Закон України “Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24 грудня 1993р. // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - №3. – С.319.
Про порядок зміни, поповнення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг, затв. Постановою колегії Міністерства юстиції України від 14 квітня 1993, №6 // Там само. - С. 323.
Правила реєстрації актів громадського стану в Україні, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000р., №52/5 // Там само. – С. 332.
Червоний Ю.С. Сімейне право України. - Київ: Істина, 2004.
Сімейне право України: Підруч. / За ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. - Київ: Юрінком Інтер, 2004.
Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р., №2402-IV // Бюлетень законодавства та юридичної практики. -2002. - №3. – С. 250.

Тема 29 Право літературно-художньої власності. Авторське право та суміжні права. Авторські ліцензійні договори

План

1 Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності та їх правове регулювання.

2 Авторські договори:

а)поняття авторських договорів;

б)види авторських договорів:

видавничий договір;
договір на депонування рукопису;
постановочний договір;
договір художнього замовлення.

в) сторони авторського договору;

г)істотні умови та форми договору.

Методичні рекомендації

Однією з найбільш важливих і характерних рис людини як частини живого світу є її здатність до осмисленої творчості.

Країни з ринковою економікою давно усвідомили значення використання і належної охорони результатів творчої діяльності для темпів соціального та промислового розвитку. В Україні це інститут фактично переживає період становлення. Початком становлення українського законодавства про інтелектуальну власність є прийняття Закону України «Про власність». Загальні засади охорони права громадян на творчу діяльність містяться у ст. 41 Конституції України. Правовою основою здійснення і захисту авторського права, крім ЦК України, є Закон України «Про авторське право і суміжні права» у редакції від 11 липня 2001р. З огляду на це, у відповіді на перше питання слід визначити об’єкти авторського права, суб’єктів, їх права і обов’язки, дати загальну правову характеристику інституту права інтелектуальної власності.

Відповідь на друге питання має вміщувати в себе: поняття, предмет, суб’єкти, обо’єкти, зміст і різновиди авторських договорів, їх загальну правову характеристику, особливості.

Список нормативних актів та літератури

Цивільний кодекс України // ВВР. - 2003. - №40-44. - Ст. 356.
Господарський кодекс України // ВВР. - 2003. - №18-22. - Ст.144.
Закон України «Про власність» від 07.02.91р. // ВВР. - 1991. - №20. - Ст. 249.
Закон України «Про авторське право та суміжні права» від 11.07.2001р. // ВВР. - 2001. - №43. - Ст. 214.
Постанова КМУ від 18 липня 1995р. «Про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури, мистецтва» // ЗП України. - 1995. - №10. - Ст. 247.
Постанова КМУ «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» від 27 грудня 2001р., №1756.
Матвеев Ю. Г. Международные конвенции по авторскому праву. - М., 1978.

8. Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

9. Борисова В. І., Спасибо - Фатєєва І. В. Цивільне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

10. Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. Цивільне право України.-К.: Видавництво “Істина”, 2003.

11. Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Стеоранчука. - К.: Наукова думка, Презедент, 2004.

12. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я. М. Шевченко - К.: Видавничий дім, 2004.

13. Цивільний кодекс України. Постатейний науково-практичний коментар / За ред. проф. Н. С. Кузнєцової. - Київ.: Юстиніан, 2005.

14. Збірник договорів / Упорядник В. Г. Дончик. – Харків: Консум, 2005.

Тема 30 Право промислової власності

План

1 Загальні положення про право інтелектуальної власності.

2 Поняття, джерело, об`єкти патентного права.

3 Суб`єкти патентного права, їх права.

4 Оформлення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

5 Захист патентних прав.

Методичні рекомендації

Поряд із авторським правом та суміжними правами до інтелектуальної власності належить і право промислової власності, найпоширенішими об`єктами якого є винахід, корисна модель і промисловий зразок.

Зміст курсової роботи має розкривати суть інституту промислової власності, містити аналіз правової бази з цього питання, зокрема, Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р., Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 р. з огляду на об`єкт, суб`єктів, зміст.

Має бути висвітлений порядок оформлення, строк дії, порядок видачі патента, права та обов`язки суб`єктів права

інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.

Список нормативних актів та літератури

1. Цивільний кодекс України // ВВР. – 2003. - №40-44. – Ст. 356.

2. Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 р. //ВВР. – 1994. - №7. – Ст.32.

3. Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 р. //ВВР. – 1994. - №7. – Ст.34.

4. Правила складання, подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель. Наказ Держпатенту України від 17 листопада 1994р. - №132. // Інновація. - 1995р. - №10-13.

5. Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004

6. Борисова В. І., Спасибо - Фатєєва І. В. Цивільне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

7. Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. Цивільне право України.-К.: Видавництво “Істина”, 2003.

8. Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Стеоранчука. - К.: Наукова думка, Презедент, 2004.

9. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко. - К.: Видавничий дім, 2004.

10. Цивільний кодекс України. Постатейний науково-практичний коментар / За ред. проф. Н. С. Кузнєцової. - Київ: Юстиніан, 2005.

Навчальне видання

Методичні вказівки

до виконання курсових робіт з дисципліни

“Цивільне та сімейне право” для студентів

спеціальності 5. 060 101 “Правознавство”

усіх форм навчання

Укладач Ю.В. Бордюк

Редактор Н.О. Кравченко

Відповідальний за випуск А.М. Куліш

Підп. до друку 05.03.07, поз.63.

Формат 60х84/16. Папір офс. Друк офс.

Ум. друк. арк. 3,02. Обл.-вид. арк.2,43.

Тираж 100 пр. Собівартість вид. 3 грн 68к.

Зам. №

Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова, 2

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

ДК № 2365 від 08.12.2005.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, Суми, вул. Р. –Корсакова, 2.

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

До друку та в світ

дозволяю на підставі

“Єдиних правил”, п.2.6.14

Заступник першого проректора-

начальник організаційно-

методичного управління В.Б. Юскаєв

Методичні вказівки

до виконання курсових робіт з предмета

“Цивільне та сімейне право” для студентів

спеціальності 5. 060 101 “Правознавство”

усіх форм навчання

Усі цитати, цифровий

та фактичний матеріал,

бібліографічні дані

перевірені, написання

одиниць відповідає стандартам

Укладач Ю.В. Бордюк

Відповідальний за випуск А.М. Куліш

Декан гуманітарного факультету Л.П. Валінкевич

Суми

Вид-во СумДУ

2007