|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ« Назад
ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 09.09.2018 11:31
Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 5.060101, 6.060 100 “ПРАВОЗНАВСТВО” УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ
Суми Вид-во СумДУ 2007
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
До друку та в світ дозволяю на підставі “Єдиних правил”, п.2.6.14 Заступник першого проректора – начальник організаційно- методичного управління В.Б.Юскаєв
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИДЛЯ ОРГАПНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ “ ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 5.060101, 6.060 100 “ПРАВОЗНАВСТВО” УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ
Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні дані перевірені, написання одиниць відповідає стандартам
Укладачі: А.М. Куліш, Ю.В. Бордюк
Відповідальний за випуск А.М. Куліш
Декан гуманітарного факультету Л.П.Валенкевич
Суми Вид-во СумДУ 2007
Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів з дисципліни “Цивільне та сімейне право України” / Укладачі: А.М. Куліш, Ю. В. Бордюк – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. –46 с.
Кафедра права
3 Тема 1 Джерела цивільного права. Цивільне законодавство План
1 Форми цивільного законодавства. Акти цивільного законодавства. Цивільний кодекс та інші акти цивільного законодавства України. 2 Дія актів цивільного законодавства. 3 Договори як форма цивільного законодавства. Міжнародні договори. 4 Звичаї. Аналогія. Значення судової практики.
Цивільне законодавство вміщує нормативні акти, які за своєю суттю є формою виявлення волі осіб, що можуть створювати норми права і встановлювати правила поведінки в цій сфері. Опрацьовуючи матеріал з першого питання, слід мати на увазі, що основу всього цивільного законодавства України становить Конституція. На основі її норм формуються і застосовуються різні форми цивільного законодавства. Як випливає зі змісту ч. 1. Цивільного кодексу, цивільне законодавство може існувати в таких формах: 1 Акти цивільного законодавства України. 2 Договори суб’єктів цивільного права. 3 Звичаї. 4 Міжнародні договори. 5 Інші акти цивільного законодавства. Розгляд цієї теми враховує в себе характеристику вищенаведених форм цивільного законодавства. Характеризуючи акти цивільного законодавства України, слід звернути увагу на те, що ЦК розрізняє основу цивільного законодавства України (Конституцію) і акти цивільного законодавства як такого. Конституція України не є актом цивільного законодавства, водночас окремі її положення є нормами цивільного законодавства, які прямо регулюють цивільні відносини і можуть безпосередньо застосовуватися судами для захисту цивільних прав та інтересів як передбачених, так і не передбачених ЦК. Акти цивільного законодавства як такого в свою чергу 4 поділяються на головний акт – ЦК та інші закони України. Цивільні відносини можуть регулюватися актами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України тощо. Важливим спеціальним законом у сфері цивільно – правового регулювання, прийнятим на основі і відповідно до Конституції є ЦК – основний акт цивільного законодавства України. При підготовці з другого питання слід зазначити, що практичне значення має визначення дії цивільних законів у часі, просторі, за колом осіб. Стаття 6 ЦК України містить норми, що розвивають положення про свободу договору як одну із засад цивільного законодавства. З урахуванням загальних тенденцій підвищення ролі вільного волевиявлення суб’єктів цивільних відносин у ЦК спеціально визначене співвідношення актів цивільного законодавства і договорів. Зокрема, ЦК розрізняє укладення договорів, взагалі не передбачених актами цивільного законодавства, і договорів, передбачених такими актами. Водночас варто звернути увагу на те, що, хоча загальним правилом є право суб’єктів договору відступити від положень актів цивільного законодавства, але з нього є винятки. Специфічною формою цивільного законодавства є міжнародні договори. За відповідних умов міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, стає частиною національного цивільного законодавства. Вивчаючи четверте питання, необхідно знати визначення звичаю, зазначити його місце у системі норм цивільного права, слід також засвоїти поняття аналогії права, аналогії закону відповідно ст. 8 ЦК. Судовий прецедент не є джерелом цивільного права України. Водночас не можна недооцінювати значення судової практики, а отже, доречно проаналізувати її ролі і місце в цивільному законодавстві.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер.
5 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової. -К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. -К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України. - К.: Видавництво «Істика», 2003. 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука. - К.: Наукова думка, 2004. 9. Цивільне право України: Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко. - К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
Тема 2 Цивільно – правові відносини План 1 Поняття цивільного правовідношення, види цивільних правовідносин. 2 Суб’єкти цивільних правовідносин. 3 Об’єкти цивільних правовідносин. 4 Підстави виникнення, припинення і трансформацій цивільних правовідносин.
При вивченні першого питання, необхідно засвоїти поняття цивільного правовідношення, його характерні ознаки, зміст, розглянути класифікацію правовідносин, зокрема: 1 Залежно від економічного змісту. 2 За юридичним змістом. 3 За характером здійснення права. 4 Залежно від спрямованості і цілей встановлення. 5 З урахуванням структури змісту. При розгляді другого питання слід зазначити, що суб’єктами цивільного правовідношення є його учасники, які також 6 іменуються особами: а) фізичні особи; б) юридичні особи; в) суб’єкти публічного права. Необхідною умовою участі особи у цивільних правовідносинах є наявність у ній цивільної правосуб’єктності. Визначення об’єкта як одного з елементів структури правовідносин є дискусійним питанням. Найдоцільніше об’єктом правового відношення вважати все те, з приводу чого ці відносини виникають. Доцільно дослідити питання про об’єкт, його значення у різних правовідносинах. Вивчаючи четверте питання, увагу слід зосередити на понятті загальної характеристики юридичних фактів.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер, 1996 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової. -К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 8. Цивільне право України: Навч. пос. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик .- Харків: Консум, 2005.
7 Тема 3 Опіка та піклування План 1 Опіка. 2 Піклування.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки. Досліджуючи цю тему, слід враховувати, що, крім загальних цілей опіки та піклування, закон визначає також спеціальні цілі щодо двох груп осіб, права й інтереси яких покликаний захищати інститут опіки та піклування,-неповнолітніх і повнолітніх фізичних осіб. Опікун. Піклувальник. Встановлення опіки. Повноваження опікуна. Припинення опіки. Встановлення піклування. Повноваження піклувальника. Припинення піклування. Звільнення опікуна і піклувальника. Органи опіки та піклування. Інститут помічників.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2.Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової. -К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 8 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
Тема 4 Господарські товариства. Виробничі кооперативи План 1 Поняття, правовий статус, види підприємницьких товариств: а) акціонерне товариство; б) товариство з додатковою відповідальністю; в) товариство з обмеженою відповідальністю; г) повне товариство; д) командитне товариство. 2 Виробничі кооперативи.
Найбільш поширеною формою товариств є господарські товариства. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Вивчаючи перше питання, слід дослідити положення ЦК України, Закону України «Про господарські товариства», Господарського кодексу, які регулюють поняття, порядок створення, діяльність, припинення підприємницьких товариств. Крім господарських товариств, до підприємницьких товариств належать також виробничі кооперативи. При вивченні другого питання слід засвоїти правове становище виробничих кооперативів, проаналізувавши законодавчу базу з цього питання, види виробничих кооперативів.
Список нормативних актів та літератури 1. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 2. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 3. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15.05.2003р. // ОВУ.-2003.-№ 25.-Ст. 1172.
9 4. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992р. //ВВР.- 1992.- № 31.- Ст. 440. 5. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991р. //ВВРУ.- 1991.- № 49.- Ст. 682. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2000.
Тема 5 Дії та результати дій як об’єкти цивільних прав План 1 Послуги як об’єкт цивільних прав. 2 Результати дій (робіт) як об’єкт цивільних прав.
Об’єктом цивільних прав є дії (послуги) та результати дій або результати робіт. При вивченні теми слід засвоїти, що послуга є різновидом правомірних дій і трактується як діяльність, здійснювана з метою виконання цивільного обов’язку і не пов’язана зі створенням матеріального блага. Послуги, що надаються один одному учасниками цивільного обігу, різноманітні: послуги, що містять елементи фактичного і юридичного порядку. Крім цього, об’єктом правовідносин може бути також результат дій. Опановуючи тему, слід чітко засвоїти, що результат дій є самостійним об’єктом цивільних правовідносин. Ототожнювати послуги і результати дій не слід. До об’єктів цивільнив прав належать результати інтелектуальної, творчої діяльності та інші об’єкти права інтелектуальної власності (ст. 199ЦК).
10 Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової -К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, 2004. 9. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
Тема 6 Інформація як об’єкт цивільних прав План 1 Поняття, правове регулювання інформаційних відносин. 2 Види інформації: а) державна таємниця; б) комерційна таємниця; в) службова таємниця; г) професійна таємниця; д) конфіденційна інформація. 3 Охорона інформації. Вивчаючи дану тему, слід засвоїти, що інформація – це задокументовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та
11 навколишньому середовищі. Основні положення щодо правового регулювання інформаційних відносин містяться у Законі України від 2.10.1992р. «Про інформацію». Оскільки норми, присвячені регулюванню інформаційних відносин, утворюють комплексний інститут, слід підкреслити, що цивільно – правовий зміст мають права на таку інформацію, яка становить реальну чи потенційну «особистісну» або «комерційну» цінність, тобто була об’єктом цивільного обігу і відповідно об’єктом цивільних прав. Державна таємниця. Комерційна таємниця. Комерційна таємниця. Службова таємниця. Професійна таємниця. Конфіденційна інформація. Ліцензійний договір.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер,2003. 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової -К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
12 Тема 7 Правочини План 1 Поняття та ознаки правочинів. 2 Види правочинів. 3 Форми правочинів. 4 Тлумачення змісту правочинів. 5 Відмова від правочину.
При вивченні першого питання, необхідно засвоїти загальні поняття правочину, законодавче визначення якого міститься в статті 202 ЦК, яка передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Визначити ознаки, за якими правочини відрізняються від інших юридичних фактів. Місце вчинення правочинів. Умови чинності правочинів. При розгляді другого питання доцільно простежити класифікацію правочинів за різними підставами: 1) залежно від числа сторін; 2) залежно від наявності або відсутності обов’язку сторін надавати зустрічне матеріальне відшкодування; 3) залежно від моменту, з якого правочини вважаються укладеними; 4) залежно від підстави правочину для його чинності; 5) залежно від наявності вказівки на строк встановлення прав та обов’язків. Вивчаючи третє питання, необхідно знати, що форми правочину – це спосіб вираження волі осіб, які беруть у ньому участь. Досить поширеними у вітчизняній практиці є такі форми вчинення правочинів: 1) конклюдентними діями; 2) шляхом мовчання; 3) усно; 4) письмово; 5) письмово з нотаріальним посвідченням; 6) письмово з дотриманням спеціальних вимог. При розгляді четвертого питання доцільно засвоїти засади тлумачення правочину, які встановлює ст. 213 ЦК України,
13 визначити суб’єктів тлумачення, тлумачення змісту правочину судом, правила тлумачення правочину Вивчаючи п’яте питання, необхідно знати, що за загальним правилом особа, яка вчинила правочин, має право відмовитися від нього. Отже, у відповіді на п’яте питання слід засвоїти умови, порядок та наслідки такої відмови, процедурні та матеріальні гарантії для всіх учасників відносин, пов’язані з відмовою від правочину.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової - К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
14 Тема 8 Недійсність правочинів План 1 Недійсність правочинів. 2 Правові наслідки недійсності правочину. 3 Окремі види недійсних правочинів.
При вивченні даної теми, доцільно повторити тему «Правочини: поняття, ознаки, види, форма. Тлумачення змісту правочину, відмова від правочину». Розглядаючи перше питання, слід зосередитися на понятті «недійсні правочини, загальних і конкретних підстав визнання правочину недійсними». “Нікчемні правочини”. “Оспорювані правочини”. “Момент недійсності правочинів”. Вивчаючи друге питання, необхідно знати, що за загальними правилами, встановленими в ст. 216 ЦК, основним наслідком укладання правочину, що не відповідає вимогам закону і визнається недійсним, є двостороння реституція. Недійсність окремої частини правочину. При розгляді третього питання слід дати характеристику окремих видів недійсних правочинів, зокрема: 1) правочинів з дефектом суб’єктного складу; 2) правочинів з дефектами волі; 3) правочинів з дефектами форми; 4)правочинів з дефектами змісту та порядку укладання правочину.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. А.С. Довгерта., проф. Н.С. Кузнєцової.-К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004.
15 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
Тема 9 Право власності: поняття, способи набуття і припинення. Захист права власності План 1 Поняття, зміст, здійснення права власності. 2 Первинні способи набуття права власності. 3 Похідні способи набуття права власності. 4 Припинення права власності. 5 Захист права власності.
Чітке засвоєння цієї теми має важливе значення для вивчення цілого ряду дисциплін, зокрема, предмета «Правове регулювання відносин власності». При вивченні першого питання слід засвоїти поняття «право власності», повноваження власника, що складають зміст права власності, а саме право володіння, право користування, право розпорядження, засади здійснення права власності. Вивчаючи друге питання, слід визначити засади набуття права власності, які поділяються на первинні та похідні. Відповідно до положень ЦК охарактеризувати такі підстави виникнення права власності, як: 1) виробництво; 2) специфікація або перероблення; 3) привласнення плодів і доходів; 4) привласнення загальнодоступних дарів природи; 5) набуття права власності на безгосподарську річ;
16 6) набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився; 7) знахідка; 8) набуття права власності на скарб; 9) набуття права власності за набувальною давністю; 10) набуття права власності у разі приватизації державного майна. При розгляді третього питання слід зосередити увагу на похідних способах набуття права власності, зокрема: 1) договорі; 2) спадкуванні. Наступне питання потребує доскональних знань способів припинення права власності, зокрема: 1) відчуження власником свого майна ; відмови власника від права власності; 2) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 3) знищення майна; 4) викуповування пам’яток історії та культури; 5) викуповування земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю; 6) викуповування нерухомого майна у зв’язку із викупом земельної ділянки для суспільної необхідності; звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника; 7) реквізиція; 8) конфіскація. Захист права власності – найважливіша функція держави, оскільки від цього залежить її економічна основа. Тому знання способів, методів і форми захисту має велике значення. При розгляді п’ятого питання треба знати поняття, зміст, суть, умови, порядок пред’явлення індикаційного, негаторного позовів, їх відмінність від інших позовів, пов’язаних із захистом прав та інтересів власника. Список нормативних актів та літератури 1. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 2. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака. - Київ, 2004.
17 3. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової.-К.: Юстиніан, 2005. 4. Про власніть: Закон України від 07.02.1991р. // ВВР.- 1991.- № 20.-Ст. 249. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005. 18 Тема 10 Суміжні речові права План 1 Права на “чужі” речі. Загальна характеристика. Сервітути. 2 Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). 3 Права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
Вивчаючи тему, слід мати на увазі, що права на “чужі” речі є за своєю природою обмеженням права приватної власності. У зв’язку з цим необхідно засвоїти поняття і види права на “чужі” речі, розвиток цього інституту, його призначення, виникнення, втрату і захист. Цивільне законодавство зазначає, що до речових прав на чуже майно належать:
3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Розглядаючи питання теми, слід засвоїти поняття, види, способи набуття, припинення, захисту прав на чужі речі.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової. -К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003 19 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України: Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик. – Харків: Консум, 2005.
Тема 11 Способи забезпечення виконання зобов’язань План 1 Неустойка. 2 Порука. 3 Гарантія. 4 Застава. 5 Притримання. 6 Завдаток.
Виконання кожного зобов’язання значною мірою залежить від волі боржника щодо вчинення певних дій, які становлять предмет виконання зобов’язання, або утримання таких дій. Отже, кредитор зацікавлений у певних правових механізмах, основною функцією яких була б максимальна гарантованість виконання такого зобов’язання з боку боржника. Зазначену функцію в сучасному цивільному обороті виконують способи забезпечення виконання зобов’язань. Законодавством визначено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Вивчаючи дану тему, слід зазначити спільні риси всіх перелічених способів, їх відмінності. А також дати визначення цих понять, їх види, предмет, розмір, підстави припинення.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер.
20 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. Довгерта А.С., проф. Кузнєцової Н.С.-К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України: Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
Тема 12 Господарсько - правовий договір. Особливості укладання План 1 Поняття, ознаки договору. 2 Порядок укладення договору. 3 Підстави зміни, розірвання та припинення договору.
Одним із основних та найбільш розгалужених інститутів зобов’язального права є договірне право. Основоположною категорією в договірному праві є цивільно – правовий договір. Для юристів чітке знання теми має величезне практичне значення, особливо засвоєння поняття договорів, їх класифікація. Розглядаючи питання теми, слід засвоїти основні ознаки договору, з урахуванням норм ЦК України, Господарського кодексу України, чітко знати поняття оферти і акцепта, протоколу розбіжностей, його зміст, вимоги до строку, умов і цін, підстави зміни, розірвання та припинення.
21 Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Господарський кодекс України // ВВР.- 2003.- № 18-22.-Ст. 144. 3. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 4. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 5. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар/ За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової .-К.: Юстиніан, 2005. 6. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 8. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 9. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 10. Цивільне право України: Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 11. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
Тема 13 Договір лізингу План
1 Поняття, ознаки, види договору лізингу. 2 Умови договору. 3 Відповідальність за договором. 4 Припинення договору. Вивчаючи цю тему, слід враховувати, що правове регулювання цього договору здійснюється спеціальними правилами, закріпленими § 6 глави 58 ЦК України, Законів України «Про фінансовий лізинг» від 5.01.2004р., постановою Кабінету Міністрів України про «Порядок реєстрації договорів лізингу» від 16.06.1998р. Крім того, до відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю – 22 продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Розглядаючи перше питання, слід засвоїти поняття договору лізингу, зазначити його основні ознаки, охарактеризувати прямий, непрямий лізинги. Друге питання передбачає розгляд таких істотних умов договору лізингу, як умови про предмет, строк та плату. Третє і четверте питання передбачають знання студентів з питання відповідальності за договором (ст. 808 ЦК) та підстави його припинення.
Список нормативних актів та літератури 1. Про фінансовий лізинг: Закон України від 05.01.2004р. // Урядовий кур’єр.- 2004.-№ 8. 2. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 3. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 4. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 5. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 6. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 7. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
Тема 14 Поставка продукції для державних потреб План 1 Поняття, ознаки, умови договору. 2 Порядок укладання договору. 3 Виконання договору. 4 Припинення договору.
23 Поставка належить до найпоширеніших договорів у підприємницькій діяльності. Як поставку традиційно розглядають оптовий обіг товарів, відносини між професійними продавцями і покупцями. Правове регулювання договору здійснюється спеціальними правилами, закріпленими § 3 глави 54 ЦК України, Господарському кодексі України, Законі України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22.12.1995р., Положеннях про поставки продукції виробничо – технічного призначення та про поставки товарів народного споживання. Вивчаючи тему, слід опрацювати положення Закону України «Про поставки продукції для державних потреб» та засвоїти поняття договору, його ознаки, умови, порядок укладання і виконання, суб’єктів, об’єктів договору, умови припинення, розірвання, умови відповідальності за невиконання, неналежне виконання умов договору, його особливості.
Список нормативних актів та літератури 1. Про поставки продукції для державних потреб: Закон України від 22.12.1995р. // ВВР.- 1996.- № 3.- ст. 9. 2. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2000 3. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 4. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 5. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 6. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 7. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
24 Тема 15 Безготівкові розрахунки в Україні План 1 Платіжне доручення. 2 Акредитив. 3 Розрахунковий чек. 4 Некасове доручення. 5 Вексель.
Переважна більшість договірних та інших зобов’язань передбачають проведення оплати за вчинення певної дії, яка становить їх зміст. Зважаючи на те, що гроші є специфічним об’єктом цивільного права, законодавець встановлює спеціальні правила щодо їх цивільного обігу. Залежно від уречевленості грошових коштів розрізняють готівкові та безготівкові форми розрахунків. У безготівкових розрахунках немає елемента фізичної наявності грошей, а предметом передачі є право вимоги. Вивчаючи тему, слід мати на увазі, що загальні правила здійснення безготівкових розрахунків встановлено Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою Постановою НБУ від 29.03.2001р. Розкриваючи зміст питань, слід засвоїти поняття, форми, зміст, види, виконання безготівкових розрахунків. При розгляді п’ятого питання доречно звернутися до положень Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001р.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар/ За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової -К.: Юстиніан, 2005.
25 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 8. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України. Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005. 11. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994р. // ВВРУ.- 1994.- № 40.- Ст. 364. 12. Про затвердження Інструкції «Про безготівкові розрахунки в національній валюті: Постанова НБУ від 29.03.2001р. // ОВУ.- 2001.- № 18.- Ст. 794.
Тема 16 Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю План 1 Поняття, умови, підстави виникнення зобов’язання. 2 Суб’єкт, об’єкт забов’язання. 3 Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями або смертю.
Зобов’язання можуть виникати не лише з договорів, а й з інших правових підстав, наприклад, завдання шкоди та безпідставного набуття, збереження майна. В юридичній літературі їх визначають як недоговірні зобов’язання. До цих зобов’язань належать і зобов’язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю. Правове регулювання зобов’язання здійснюється главою 82 ЦК та іншими актами.
26 Вивчаючи тему, слід дослідити підстави виникнення такого зобов’язання, визначитися із суб’єктами такого зобов’язання, порядком відшкодування завданої шкоди, його особливостями.
Список нормативних актів та літератури 1. «Про загальнообов’язвоке державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. // ВВРУ.- 2001.- № 14. 2. «Про загальнообов’язвоке державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»: Закон України від 23.09.1999р. // ВВРУ.- 1999.- № 46-47.- Ст. 403. 3. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 4. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 5. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 6. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 7. Цивільне право України: Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 8. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
Тема 17 Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт План 1 Загальні положення про зобов’язання із відшкодування шкоди. 2 Особливості відшкодування шкоди, завданої недоліками товарів, робіт (послуг).
При засвоєнні питань теми треба мати на увазі, що якщо інші інститути цивільного права встановлюють правові форми для формування нормальних правових відносин, інститут 27 відшкодування шкоди є правовим оформленням реакції суспільства на процеси порушення приписів правової системи, що існують. Інститут відшкодування шкоди не виконує самостійної господарської функції. Тому на нього покладено виконання спеціальної, відповідної функції, що забезпечує приведення майнового положення потерпілого у стан, що існував до правопорушення. Розглядаючи перше питання, слід з’ясувати поняття зобов’язання із відшкодування шкоди, підстави відповідальності за завдану шкоду, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК відносить: - наявність шкоди; - протиправну поведінку заподіювача шкоди; - причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; - вину. Вивчаючи друге питання, необхідно добре вивчити особливості відшкодування шкоди, завданої недоліками товарів, робіт, ґрунтуючись на положення § 3 глави 82 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», засвоїти підстави відповідальності.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 3. Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар / За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової.-К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 28 8. Цивільне право України: Навч. пос. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України: Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
Тема 18 Оформлення права на спадщину. Спадковий договір План 1 Загальні положення про спадкування. 2 Спадкування за заповітом. Спадкування за законом. 3 Оформлення прав на спадщину. 4 Спадковий договір.
Вивчення першого питання має на меті засвоєння студентами загальних положень про спадкування, зокрема, поняття спадкування, види спадкування, відкриття спадщини, суб’єкти спадкування, усунення від права спадкування, спадкова маса. Загальні положення про спадкування встановлює глава 84 ЦК України. Засвоєння другого питання доцільно почати із вивчення питань: поняття заповіту, форми заповіту, права на заповіт, таємниця, тлумачення заповіту, обов’язкова частка у спадщині. Спадкування за заповітом є одним із видів спадкування і регламентується главою 85 ЦК. Воно ставиться на перше місце, оскільки найбільше відображає волевиявлення спадкодавця. Спадкування за законом регламентується главою 86 ЦК. Під час спадкування права та обов’язки переходять від спадкодавця до спадкоємця. Цю процедуру має бути належним чином оформлено, що дасть можливість у повному обсязі захистити права та охоронні законом інтереси спадкоємців. Крім ЦК, питанням оформлення та охорони спадкових прав присвячено цілу низку нормативно – правових актів: Закон України «Про нотаріат», Постанова КМУ «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріально посвідчених», Наказ Мін’юсту України «Про затвердження Положення про єдиний 29 реєстр заповітів та спадкових справ», Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Вивчення третього питання передбачає ознайомлення з вищезазначеними документами. “Новелою” в цивільному законодавстві є можливість укладення спадкового договору. Студенти повинні чітко знати поняття договору, сторін договору, форму договору, зміст, особливості договору.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України.-К.: Юрінком Інтер, 1996. 2. Цивільний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-К.: Юрінком Інтер. 3.Науково – практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. проф. В.М. Коссака.- Київ, 2004. 4. Цивільний кодекс України. Постатейний науково – практичний коментар/ За ред. проф. А.С. Довгерта, проф. Н.С. Кузнєцової -К.: Юстиніан, 2005. 5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 6. Борисова В.І., Спасибо – Фадєєва І.В. Цивільне право України.-К.: Юрінком Інтер, 2004. 7. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 8. Цивільне право України: Навч. пос. / За ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 9. Цивільне право України: Академічний курс / За ред. Я.М. Шевченко.-К.: Видавничий Дім, 2004. 10. Збірник договорів (взірці за ЦК та ГК) / Упорядник В.Г. Дончик.-Харків: Консум, 2005.
Тема 19 Сімейне законодавство. План 1. Поняття, предмет, метод, основні засади сімейного права. 2. Сімейне законодавство: - Конституція України в системі джерел сімейного законодавства; - Сімейний кодекс України – джерело сімейного законодавства; 30 - Цивільний кодекс України в системі сімейного законодавства; - Договір як джерело сімейно – правових норм; - Звичаї як джерело сімейно – правових норм; - Міжнародні договори України в системі сімейного законодавства; - Норми сімейного права іноземних держав у системі сімейного законодавства.
Ключові поняття: сімейне право, предмет сімейного права, метод сімейного права, договір, звичаї.
Вивчаючи перше питання, слід засвоїти поняття сімейного права України, визначити предмет сімейного права, який складають відносини, які виникли у зв’язку із шлюбом; особисті та майнові відносини між членами сім’ї; особисті та майнові відносини між іншими родичами; відносини, які виникають у зв’язку із влаштуванням дітей, які позбавлені батьківського піклування. При розгляді першого питання необхідно звернути увагу на поняття «метод цивільного права» та його ознаки, та поняття і характеристика принципів сімейного права: - державна охорона сім’ї, материнства, батьківства; - рівність учасників сімейних відносин; - недопустимість державного або будь – якого іншого втручання в сімейне життя; - пріоритет сімейного виконання; - регулювання сімейних відносин за домовленістю між їх учасниками; - пріоритет захисту прав та інтересів дітей та непрацездатних членів сім’ї. Відповідно до ст. 7 СК сімейне законодавство вміщує в себе сам Сімейний кодекс України та інші нормативно – правові акти. Отже, вивчаючи друге питання, необхідно охарактеризувати основні джерела сімейного законодавства, зауваживши, що Конституція України має вищу юридичну силу, а всі закони, враховуючи і Сімейний Кодекс, та інші нормативно – правові акти, приймаються на основі і повинні їй відповідати.
31 Список нормативних актів та літератури 1. Сімейний кодекс України / Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 2. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15.11.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 3. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 22.03.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 4. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України від 01.06.2000р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 5. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.1993р.// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 6. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 7. Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 24.12.1993р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 8. Про порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затв. Постановою КМУ від 27.12.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 9. Положення про прийомну сім’ю, затв. Постановою КМУ від 02.03.1998р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 10. Положення про дитячий будинок сімейного типу, затв. Постановою КМУ від 27.04.1994р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 11. Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів, затв. Постановою КМУ від 20.07.1996р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 12. Правила ведення обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей – громадян України, які всиновлені іноземцями, затв. Наказом 32 Міністра закордонних справ України від 29.11.1999р. № 207 – а. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 13. Положення про Центр з усиновлення дітей при Міністерстві освіти та науки України, затв. Наказом Міністерства освіти та науки України від 30.03.1996р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 14. Перелік видів заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів. Додаток до Постанови КМУ від 26.02.1993р. № 146. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 15. Про порядок зміни, поновлення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і сторони зберігання актових книг. Положення, затверджене постановою колегії Міністерства юстиції України від 14.04.1993р. № 6. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 16. Правила реєстрації актів громадянського стану в Україні, затв. Міністерством юстиції України 03.05.1994р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 17. Зразок шлюбного контракту // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 18. Харитонов Є.О, Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 19. Научно – практический комментарий Семейного кодекса Украины / Под. ред. Ю.С. Чернового. –К., 2003. 20. Ромовська З.В. Сімейне право – перспективи розвитку // Основні напрями реформи Цивільного права в Україні //Зб. статей та матеріалів. –К., 1997. 21. Фурса С. Шлюбний контракт у нотаріальному процесі // Право України. – 2002. - № 5. 22. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково – юридичний коментар. –К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. 23. Сімейне право України / За ред. В.С. Топанчука. –К., 2002. 24. Богуславский М.М. Международное частное право. – 2 – е изд., перераб. и доп. –М.: Международные отношения, 1997. 25. Сімейне право України: Підручник / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. –К.: Юрінком Інтер, 2004. 33 Тема 20 Шлюб. Порядок вступу в шлюб. Недійсність шлюбу. Припинення шлюбу План 1 Поняття шлюбу. Умови укладання шлюбу. 2 Порядок вступу до шлюбу. Державна реєстрація шлюбу та її правове значення. 3 Недійсність шлюбу. Визнання шлюбу неукладеним. 4 Особисті немайнові правовідносини подружжя. Майнові правовідносини подружжя. 5 Поняття та підстави припинення шлюбу. 6 Режим окремого проживання подружжя.
Ключові поняття: шлюб, заручини, органи реєстрації актів цивільного стану, недійсний шлюб, неукладений шлюб, фіктивний шлюб, батьківство, материнство, шлюбний договір розірвання шлюбу.
При вивченні першого питання, слід звернути увагу на поняття шлюбу, яке наведене у ст. 21 Сімейного кодексу України та охарактеризувати умови вступу в шлюб, зокрема: - досягнення шлюбного віку; - добровільність шлюбу. При цьому мати на увазі, що в теорії сімейного права розрізняють позитивні (вищезазначені) та негативні умови укладення шлюбу. До речі, до негативних СК відносить: перебування хоча б однієї із сторін в іншому зареєстрованому шлюбі, перебування жінки та чоловіка між собою у родинних зв’язках прямої та в деяких випадках побічної (бокової) лінії споріднення та відносинах, що прирівнюються до родинних (ст. 26 СК); визнання особи недієздатною (п. 3 ст. 39 СК); тяжка хвороба, або хвороба, небезпечна для другого з подружжя або їх нащадків. Розгляд другого питання передбачає розкриття порядку вступу до шлюбу, зокрема юридичне оформлення шлюбу: місце обов’язків органу РАЦС, наречених. Слід проаналізувати Правила реєстрації актів громадянського стану в Україні. Сімейний кодекс України містить вичерпний перелік обставин, які є підставами для визнання шлюбу недійсним. Саме 34 аналіз цих підстав і слід надати при розгляді третього питання. Крім цього, необхідно мати на увазі, що залежно від того, які вимоги закону були порушені при укладанні шлюбу, останні поділяються на: абсолютно недійсні; шлюби, які визнаються недійсними за рішенням суду, шлюби, які можуть бути визнані недійсними судом. Від визнання шлюбу недійсним слід відрізняти визнання шлюбу неукладеним, тому важливо зрозуміти, що для визнання шлюбу неукладеним суттєвим є порушення самої процедури реєстрації шлюбу (ст. 48СК). Неукладений шлюб не породжує ніяких прав. Вивчення четвертого питання має на меті засвоєння змісту особистих немайнових прав, до яких належать: право на материнство та батьківство, право на повагу до своєї індивідуальності, право на духовний розвиток, право на зміну прізвища, право на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї, право на особисту свободу, а також майнових правовідносин подружжя. Майнові правовідносини подружжя є дуже різноманітними, але їх можна звести до двох основних видів: 1) речові правовідносини (відносини подружжя щодо права власності на майно та права на користування речами, які належать кожному з них); 2) зобов’язальні правовідносини (відносини подружжя щодо взаємного утримання та договірні відносини подружжя). Саме їх і треба проаналізувати. Припинення шлюбу є юридичним фактом, із яким закон пов’язує важливі правові наслідки. Відповідно до законодавства (ст. 104 СК) шлюб припиняється за однієї з двох підстав: а) внаслідок розірвання шлюбу; б) внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим. Вивчення п’ятого питання передбачає засвоєння суті вищезазначених підстав. Суттєвою “новелою” нового СК України є введення інституту окремого проживання подружжя (ст. 119 СК). У шостому питанні слід звернути увагу на встановлення судом режиму окремого проживання подружжя, його наслідки.
Список нормативних актів та літератури 1. Сімейний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 35 2. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15.11.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 3. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 22.03.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 4.Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України від 01.06.2000р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 5. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.1993р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 6. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 7. Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 24.12.1993р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 8. Про порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затв. Постановою КМУ від 27.12.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 9. Положення про прийомну сім’ю, затв. Постановою КМУ від 02.03.1998р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 10. Положення про дитячий будинок сімейного типу, затв. Постановою КМУ від 27.04.1994р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 11. Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів, затв. Постановою КМУ від 20.07.1996р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 12. Правила ведення обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей – громадян України, які всиновлені іноземцями, затв. Наказом Міністра закордонних справ України від 29.11.1999р., № 207 – а.
36 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 13. Положення про Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти та науки України, затв. Наказом Міністерства освіти та науки України від 30.03.1996р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 14. Перелік видів заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів. Додаток до постанови КМУ від 26.02.1993р. № 146. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 15. Про порядок зміни, поновлення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і сторони зберігання актових книг. Положення, затверджене Постановою колегії Міністерства юстиції України від 14.04.1993р. № 6. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 16. Правила реєстрації актів громадянського стану в Україні, затв. Міністерством юстиції України 03.05.1994р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 17. Зразок шлюбного контракту // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 18. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 19. Научно – практический коментарий Семейного кодекса Украины / Под. ред. Ю.С. Чернового. –К., 2003. 20. Ромовська З.В. Сімейне право – перспективи розвитку // Основні напрями реформи Цивільного права в Україні //Зб. статей та матеріалів. –К., 1997. 21. Фурса С. Шлюбний контракт у нотаріальному процесі // Право України. – 2002. - № 5. 22. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково – юридичний коментар. –К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. 23. Сімейне право України / За ред. В.С. Топанчука. –К., 2002. 24. Богуславский М.М. Международное частное право. – 2 – е изд., перераб. и доп. –М.: Международные отношения, 1997. 25. Сімейне право України: Підручник / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. –К.: Юрінком Інтер, 2004. 37 Тема 21 Майнові правовідносини батьків і дітей План 1 Визначення походження дітей. 2 Особисті немайнові правовідносини батьків та дітей. 3 Правовідносини батьків та дітей з приводу майна. 4 Аліментні правовідносини батьків та дітей. Обов’язок батьків утримувати дитину.
Ключові поняття: шлюб, свідоцтво про народження, дитина, батьківство.
При підготовці до першого питання, необхідно визнати загальні підстави виникнення прав і обов’язків дітей і батьків, розглянути основні положення законодавства щодо визнання народження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою, визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою. Також зосередити увагу на питанні оскарження батьківства та материнства. Другому питанню теми присвячена гл. 13 СК України «Особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей», яка зібрала норми, що регулюють особисті немайнові відносини батьків та дітей і сприяють формуванню дитини як особистості. Сімейне законодавство визначає цілу низку особистих немайнових прав, які належать дитині: право жити та виховуватись у сім’ї, право на ім’я, по батькові та прізвище, право висловлювати свою думку, право на спілкування з батьками та іншими родичами, право на свободу переміщення та вибору місця проживання, право на свій захист. При розгляді другого питання також слід звернути увагу на порядок, підстави, умови позбавлення батьківських прав та випадки відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав (ст. 170 СК). Окрему групу сімейних правовідносин становлять майнові правовідносини батьків та дітей. У сімейно – правовій літературі вони поділяються на дві групи: 1) правовідносини з приводу майна; 2) аліментні правовідносини (третє та четверте питання теми). Перш за все необхідно розглянути перший вид правовідносин, до яких, зокрема, належать правовідносини щодо майна: а) набутого батьками і призначеного для потреб усієї сім’ї; 38 б) набутого за рахунок спільної праці чи спільних коштів батьків і дітей; в) майна, що набувається неповнолітніми на різних правових підставах. Що стосується питання аліментних правовідносин, то тут слід засвоїти випадки сплати аліментів, порядок їх сплати (добровільний і примусовий), порядок стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами, звернути увагу на обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей та його виконувати і звичайно на обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків і його виконання.
Список нормативних актів та літератури 1.Сімейний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 2. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15.11.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 3. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 22.03.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 4. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України від 01.06.2000р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 5. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.1993р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 6.Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 7. Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 24.12.1993р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 8. Про порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затв. Постановою КМУ від 27.12.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3.
39 9. Положення про прийомну сім’ю, затв. Постановою КМУ від 02.03.1998р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 10. Положення про дитячий будинок сімейного типу, затв. Постановою КМУ від 27.04.1994р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 11. Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів, затв. Постановою КМУ від 20.07.1996р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 12. Правила ведення обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей – громадян України, які всиновлені іноземцями, затв. Наказом Міністра закордонних справ України від 29.11.1999р. № 207 – а. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 13. Положення про Центр з усиновлення дітей при Міністерстві освіти та науки України, затв. Наказом Міністерства освіти та науки України від 30.03.1996р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 14. Перелік видів заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів. Додаток до постанови КМУ від 26.02.1993р. № 146. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 15. Про порядок зміни, поновлення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і сторони зберігання актових книг. Положення, затверджене Постановою колегії Міністерства юстиції України від 14.04.1993р. № 6. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 16. Правила реєстрації актів громадянського стану в Україні, затв. Міністерством юстиції України 03.05.1994р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 17. Зразок шлюбного контракту // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 18. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003.
40 19. Научно – практический коментарий Семейного кодекса Украины / Под. ред. Ю.С. Чернового. –К., 2003. 20. Ромовська З.В. Сімейне право – перспективи розвитку // Основні напрями реформи Цивільного права в Україні // Зб. статей та матеріалів. –К., 1997. 21. С. Фурса. Шлюбний контракт в нотаріальному процесі // Право України – 2002. - № 5. 22. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково – юридичний коментар. –К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. 23. Сімейне право України / За ред. В.С. Топанчука. –К., 2002. 24. Богуславский М.М. Международное частное право. – 2 – е изд., перераб. и доп. –М.: Международные отношения, 1997. 25. Сімейне право України: Підручник / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. –К.: Юрінком Інтер, 2004.
Тема 22 Усиновлення. Опіка та піклування над дітьми. Патронат План 1 Поняття, сутність усиновлення. 2 Умови, порядок та правові наслідки усиновлення. 3 Опіка та піклування над дітьми. 4 Патронат.
Ключові поняття: усиновлення, опіка, піклування, патронат.
Опрацювання матеріалу з першого питання має на меті засвоєння студентами поняття усиновлення, облік осіб, які бажають усиновити дитину і облік дітей, які залишилися без батьківського піклування і можуть бути усиновлені. Звернути увагу на суб’єктів відносин щодо усиновлення. Із самої суті інституту усиновлення витікають умови та вимоги, яких слід дотримуватись при здійсненні усиновлення, щоб останнє існувало виключно інтересам дитини. Отже, при засвоєнні другого питання необхідно звернути увагу на умови усиновлення (згода дитини на усиновлення, згода батьків на усиновлення дитини, згода опікуна, піклувальника на 41 усиновлення дитини), ознайомитися з порядком усиновлення (ст. 223, 224 СК), правовими наслідками усиновлення (визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення, позбавлення усиновлювача батьківських прав. У процесі кодифікації цивільного та сімейного законодавства відбувся певний перерозподіл сфер впливу між цивільним та сімейним законодавством. Більшість норм про опіку та піклування знайшли своє закріплення в новому ЦК України у гл. 6 «Опіка та піклування» (ст. 55 – 79). Між тим питання, пов’язані з встановленням і здійсненням (третє питання теми) опіки та піклування над дітьми, які залишилися без батьківського піклування, регулюються гл. 19 СК «Опіка та піклування над дітьми» (ст. 243 – 251). Виходячи з цього, вивчаючи третє питання, слід засвоїти поняття і значення опіки та піклування над дітьми, порядок встановлення, права дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, права та обов’язки опікунів та піклувальників, припинення опіки та піклування над дітьми, звільнення опікуна та піклувальника дитини від своїх обов’язків. Патронат над дітьми – це оновлений інститут сімейного законодавства. Взагалі, якщо проаналізувати мету, підстави застосування, закріплені у СК, форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, їх сутність, то можна дійти висновку, що кожна з них, хоча і спрямована на поліпшення долі дітей, але має свої особливості. Отже, вивчаючи четверте питання, необхідно звернути увагу на ознаки, за якими патронат відрізняється від усиновлення, опіки та піклування, підстави виникнення та припинення патронату над дітьми, сутність договору про патронат.
Список нормативних актів та літератури 1. Сімейний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 2. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15.11.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 3. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 22.03.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 42 4. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України від 01.06.2000р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 5. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.1993р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 6. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 7. Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 24.12.1993р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 8. Про порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затв. Постановою КМУ від 27.12.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 9. Положення про прийомну сім’ю, затв. Постановою КМУ від 02.03.1998р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 10. Положення про дитячий будинок сімейного типу, затв. постановою КМУ від 27.04.1994р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 11. Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів, затв. постановою КМУ від 20.07.1996р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 12. Правила ведення обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей – громадян України, які всиновлені іноземцями, затв. Наказом Міністра закордонних справ України від 29.11.1999р. № 207 – а. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 13. Положення про Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти та науки України, затв. Наказом Міністерства освіти та науки України від 30.03.1996р // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 14. Перелік видів заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів. Додаток до постанови КМУ від 43 26.02.1993р., № 146 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 15. Про порядок зміни, поновлення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і сторони зберігання актових книг. Положення, затверджене Постановою колегії Міністерства юстиції України від 14.04.1993р., № 6. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 16. Правила реєстрації актів громадянського стану в Україні, затв. Міністерством юстиції України 03.05.1994р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 17. Зразок шлюбного контракту // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 18. Є.О. Харитонов, Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 19. Научно – практический коментарий Семейного кодекса Украины / Под. ред. Ю.С. Чернового. –К., 2003. 20. Ромовська З.В. Сімейне право – перспективи розвитку // Основні напрями реформи Цивільного права в Україні //Зб. статей та матеріалів. –К., 1997. 21. Фурса С. Шлюбний контракт у нотаріальному процесі // Право України. – 2002. - № 5. 22. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково – юридичний коментар. –К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. 23. Сімейне право України / За ред. В.С. Топанчука. –К., 2002. 24. Богуславский М.М. Международное частное право. – 2 – е изд., перераб. и доп. –М.: Международные отношения, 1997. 25. Сімейне право України: Підручник /За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. –К.: Юрінком Інтер, 2004.
Тема 23 Правове регулювання сімейних відносин за участю іноземців та осіб без громадянства План 1 Сімейні правовідносини з іноземним елементом. 2 Колізійні питання укладення шлюбу. 3 Правове регулювання розірвання шлюбу з іноземним елементом. 44 4 Колізійні проблеми визначення походження дитини. 5 Колізійні питання усиновлення. 6 Колізійні питання опіки та піклування. 7 Застосування законів іноземних держав.
Ключові поняття: іноземний елемент, колізійна норма сімейного права, колізійна прив’язка, міжнародні конвенції.
При вивченні даної теми слід з’ясувати, які відносини варто розглядати як обтяжені іноземним елементом, визначити, що таке колізійна норма, з’ясувати: колізійні питання укладення шлюбу; колізійні проблеми визначення походження дитини; колізійні питання усиновлення; колізійні питання опіки та піклування; а також порядок застосування законів іноземних держав, визнання в Україні актів цивільного стану, зареєстрованих за законами іноземних держав.
Список нормативних актів та літератури 1. Сімейний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 2. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15.11.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 3. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 22.03.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 4. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України від 01.06.2000р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 5. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.1993р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3.
45 6. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 7. Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 24.12.1993р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 8. Про порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затв. Постановою КМУ від 27.12.2001р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 9. Положення про прийомну сім’ю, затв. Постановою КМУ від 02.03.1998р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 10. Положення про дитячий будинок сімейного типу, затв. постановою КМУ від 27.04.1994р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 11. Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів, затв. Постановою КМУ від 20.07.1996р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 12. Правила ведення обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей – громадян України, які всиновлені іноземцями, затв. Наказом Міністра закордонних справ України від 29.11.1999р. № 207 – а. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 13. Положення про Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти та науки України, затв. Наказом Міністерства освіти та науки України від 30.03.1996р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 14. Перелік видів заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів. Додаток до постанови КМУ від 26.02.1993р., № 146. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 15. Про порядок зміни, поновлення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і сторони
46 зберігання актових книг. Положення, затверджене постановою колегії Міністерства юстиції України від 14.04.1993р., № 6. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 16. Правила реєстрації актів громадянського стану в Україні, затв. Міністерством юстиції України 03.05.1994р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 17. Зразок шлюбного контракту // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002.- № 3. 18. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України.-К.: Видавництво «Істика», 2003. 19. Научно – практический коментарий Семейного кодекса Украины / Под. ред. Ю.С. Чернового. –К., 2003. 20. Ромовська З.В. Сімейне право – перспективи розвитку // Основні напрями реформи Цивільного права в Україні //Зб. статей та матеріалів. –К., 1997. 21. Фурса С. Шлюбний контракт в нотаріальному процесі // Право України. – 2002. - № 5. 22. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково – юридичний коментар. –К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. 23. Сімейне право України / За ред. В.С. Топанчука. –К., 2002. 24. Богуславский М.М. Международное частное право. – 2е изд., перераб. и доп. –М.: Международные отношения, 1997. 25. Сімейне право України: Підручник / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. –К.: Юрінком Інтер, 2004.
Навчальне видання
Методичні вказівки для проведення самостійної роботи студентів з дисципліни "Цивільне та сімейне право" для студентів спеціальності 5.060101"Правознавство" усіх форм навчання
Укладачі: А.М. Куліш, Ю.В. Бордюк
Редактор Н.О.Кравченко
Відповідальний за випуск А.М. Куліш
Підп. до друку поз. Формат 60х84/16. Папір офс. Друк офс. Ум. друк. арк. Обл.-вид. арк. Тираж100 пр. Собівартість вид. Зам. №
Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті 40007, Суми, вул. Р.-Корсакова, 2 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру ДК № 2365 від 08.12.2005. Надруковано у друкарні СумДУ 40007, Суми, вул. Р. –Корсакова, 2.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |