|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Цивільний процес
Цивільний процес« Назад
Цивільний процес 09.09.2018 11:39
Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з предмета “Цивільний процес” для студентів спеціальності 5. 060 101 “Правознавство” всіх форм навчання
Суми Видавництво СумДУ 2007
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з предмета “Цивільний процес” /Укладач А.М. Куліш.– Суми: Видавництво СумДУ, 2007.- 41 с.
Кафедра права
3 Вступ Важливим елементом розбудови правової держави і громадянського суспільства є створення дієвого механізму захисту конституційних прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. У разі порушення прав громадян, організацій іншими особами і за відсутності добровільного поновлення порушеного права виникає об’єктивна необхідність застосування необхідних способів захисту права стосовно зобов’язаної сторони. Будь-яка зацікавлена особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за охороною свого права і захистити його відповідним способом, передбаченим законом. Довіра населення до судів із року в рік збільшується. Значна кількість справ розглядається у процесі цивільного судочинства. Зростання масштабів цивільного судочинства з одного боку розширює обсяг масштабів юридичної діяльності, а з іншого – в умовах динамічного розвитку цивільного законодавства та судової практики вимагає поліпшення якості підготовки майбутніх фахівців-юристів. Професійна підготовка фахівця-юриста забезпечується вивченням комплексу навчальних дисциплін, у тому числі й курсу цивільного процесу. Цивільний процес України - одна з профілюючих дисциплін, предметом вивчення якої є норми права, що регулюють діяльність суду та інших суб’єктів процесуальної діяльності для захисту суб’єктивних прав та охоронюваних інтересів фізичних та юридичних осіб. Однією з важливих форм вивчення предмета “Цивільний процес” є виконання курсової роботи. Відповідно до навчального плану студенти виконують роботу згідно з тематикою, наведеною в цьому навчальному виданні. Мета написання курсової роботи полягає у тому, щоб допомогти студентам засвоїти найбільш вагомі питання цивільного процесу, привити навики дослідницької роботи, вміння самостійно аналізувати теоретичні положення, практику, 4 нормативно-правові документи, правильно застосовувати та тлумачити чинне законодавство. Тему курсової роботи студентам визначає викладач на першій установчій сесії.
Вимоги до оформлення курсової роботиКурсова робота повинна бути написана чітким та розбірливим почерком, без помарок, виправлень або надрукована на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297). Загальний обсяг курсової роботи разом зі списком використаних джерел (без додатків) не повинен бути меншим ніж 30 сторінок, надрукованих через один інтервал 14 шрифтом. Текстова частина має бути написана чорнилом одного кольору, за винятком титульного аркуша, таблиць, схем, діаграм. Аркуш курсової роботи повинен мати поля: ліве – 25 мм, верхнє – 20 мм, праве – 10 мм, нижнє – 20 мм. Нумеруються всі сторінки роботи в правому нижньому куті. Першою вважається титульна сторінка, на якій цифра “1” не ставиться. Текст курсової роботи може ілюструватися схемами, таблицями, діаграмами, які також виконуються на стандартних аркушах білого паперу формату А4. Кількість таблиць, схем тощо повинна бути достатньою, щоб надати тексту ясності, конкретності. Всі схеми, таблиці, діаграми розміщуються у тексті відразу після посилання на них. Посилання на використані при написанні курсової роботи джерела оформлюються у вигляді приміток. Цитати з використаних джерел необхідно брати в лапки, у кінці сторінки наводити точні та повні посилання на джерела (автор, назва роботи, місце та рік її видання, номер сторінки). Посилання мають цифрову нумерацію і подаються на тій мові, на якій надруковано роботу. Посилання на використані в тексті роботи джерела можна робити і відповідно до їх переліку в списку літератури. Цитати не повинні перевищувати 25% від обсягу роботи. Наведення чужих текстів без лапок і посилань не допускається. 5 На початку роботи необхідно навести план, а в кінці – список використаних джерел, складений у такій послідовності:
Важливо, щоб курсова робота містила в собі вступ, у якому зазначаються: а) актуальність теми; б) методи дослідження; в) практичне застосування; г) проблематика теми; д) мета написання роботи. Курсова робота повинна мати аналітичний, дослідницький характер. Вона повинна виконуватися студентом самостійно. У визначений науковим керівником термін (не пізніше ніж за два тижні до захисту) студент подає курсову роботу на перевірку. Науковий керівник у рецензії дає роботі стислу характеристику, оцінює її теоретичний рівень, глибину проведених досліджень, окреслює переваги та недоліки, якість і відповідність оформлення методичних вказівок та оцінює її. У разі негативної оцінки курсова робота разом з рецензією повертається студентові. Останній повинен доопрацювати її з урахуванням зауважень і лише після цього доопрацьований варіант разом з рецензією подати науковому керівнику для повторної перевірки. Якщо ж попередня оцінка позитивна, студент допускається до захисту курсової роботи. У разі визнання курсової роботи такою, що не відповідає вимогам, потрібно написати нову роботу з цієї самої теми з урахуванням зауважень. Курсову роботу студент, як правило, захищає в присутності навчальної групи. Тези доповіді студент готує заздалегідь. Доповідь повинна бути змістовною і тривати 3-5 хвилин. Після доповіді студент відповідає на запитання наукового керівника.
6 Тема 1 Цивільне процесуальне право як галузь права. Цивільний процес План1 Поняття цивільного процесу. 2 Цивільна процесуальна форма. 3 Поняття, предмет, метод цивільного процесуального права. 4 Джерела цивільного процесуального права. 5 Поняття, види, структура норм цивільного процесуального права та їх дія. 6 Поняття, види і стадії цивільного судочинства. 7 Система цивільного процесуального права. Взаємозв’язок вільного процесуального права з іншими галузями права.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиДаючи відповідь на перше питання, студенту слід звернути увагу на те, що будь-яка особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за охороною свого права і захистити його відповідним способом, передбаченим законом. Висвітлюючи зміст питання, доречно розкрити способи захисту права (ч.2 ст. 16 ЦК України) та форми захисту права (судова, громадська, адміністративна, нотаріальна, самозахист), дати їм характеристику, навести поняття цивільного процесу. Зміст другого питання має бути розкритий з урахуванням характеристики трьох основних ознак процесуальної форми: провадження, стадії, процесуального режиму; різновидів цивільно-процесуальної форми (усна, письмова), структури, зазначити характерні риси цивільної процесуальної форми та її значення. Відповідь на третє питання передбачає висвітлення поняття “цивільне процесуальне право”, окреслення об’єкта правового регулювання, специфіку методу правового регулювання (імперативно-диспозитивний). Коло джерел цивільного процесуального права, тобто нормативних актів, що містять процесуальні норми, досить широке. Цивільне процесуальне право – право кодифіковане, тому, розкриваючи зміст третього питання, слід звернути увагу на фундаментальне джерело цивільно-процесуального права – Конституцію України, Цивільний процесуальний кодекс 7 України, в якому надається детальна регламентація процесу здійснення правосуддя в цивільних справах, на такі Закони України, як ЗУ “Про Конституційний Суд України”, “Про судоустрій”, “Про адвокатуру”, “Про прокуратуру”, “Про нотаріат” тощо. Розкриваючи суть п’ятого питання, слід дати визначення поняття норм цивільного процесуального права, їх класифікацію за змістом, сферою застосування, за методом впливу на поведінку правомочних осіб визначити структуру норм цивільно-процесуального права (гіпотеза, диспозиція, санкція), окреслити дію цивільних процесуальних норм у часі, просторі, за визначеним колом осіб. Цивільне судочинство – це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення судами цивільних справ. Новий Цивільний процесуальний кодекс України визначає три види провадження: 1) наказове провадження; 2) позовне провадження; 3) окреме провадження. Отже, відповідь на шосте питання має містити характеристику видів стадій цивільного процесу (порушення цивільної справи, підготовка справи до судового розгляду, судовий розгляд, апеляційне оскарження, касаційне оскарження, перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв’язку з нововиявленими обставинами, звернення судового рішення до виконання). Відповідь на сьоме питання має відображати особливості системи цивільного процесуального права, в якій містяться норми загального, окремого, спеціального і конкретного значення. Цивільне процесуальне право у своїй системі містить групи правових норм, які називаються інститутами: інститут підвідомчості, підсудності, позову осіб, які беруть участь у справі, інститут доказування. Це слід зазначити у відповіді, а також окреслити з іншими галузями права: цивільним сімейним, конституційним, кримінальним, господарським правом.
Список рекомендованої літератури 1. Конституція України // ВВР України. – 1996. - №30. 2. Цивільний кодекс України // Голос України. – 2003. - №45-46, №47-48. 8 3. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 4. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002р.- К.: Атіка, 2003. 5. Закон України “Про статус суддів” зі змінами та доповненнями // ВВР України. – 1996. - №8. 6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції” // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - 1995. - №9. 7. Комаров В.В. Предмет цивільного процесуального права. – Харків, 1992. 8. Комаров В.В. Гражданский процесс: Учебник.– Харьков,2001. 9. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 10. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник. – Київ, 2001.
Тема 2 Поняття та значення принципів цивільного процесуального права. Цивільні процесуальні правовідносини
План1 Поняття принципів процесуального права. 2 Система принципів цивільного процесуального права: а) загальноправові принципи; б) міжгалузеві принципи; в) галузеві принципи. 3 Класифікація принципів цивільного процесуального права. 4 Поняття та передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин. 5 Елементи цивільно-процесуальних правовідносин: а) суб’єкти; б) об’єкти; в) зміст.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиВідповідь на перше питання повинна містити порівняльний аналіз думок вчених-юристів щодо поняття принципів процесуального права. 9 Даючи відповідь на друге питання, слід врахувати, що принципи цивільного процесуального права тісно пов’язані між собою і в сукупності становлять єдину систему. В юридичній літературі простежуються такі основні підходи до класифікації принципів Цивільного процесу:
Слід дати їм характеристику. Окрему увагу слід звернути на загальноправові принципи (демократизм, гуманізм, верховенство права, законності), міжгалузеві (здійснення правосуддя виключно судами, рівність громадян перед законом та судом, незалежності та самостійності суддів та їх підпорядкованості тільки закону, колегіальності та одно- особовості розгляду і вирішення цивільних справи в суді, національна мова судочинства, гласність судового розгляду, повнота, всебічність, об’єктивність дослідження обставин справи); галузеві (диспозитивність, рівноправність сторін, змагальність, поєднання усності й письмовості судового розгляду, безпосередність судового процесу, принцип процесуального формалізму. Під час розгляду і вирішення цивільних справ між судом та іншими учасниками цивільного процесу виникають суспільні відносини. Ці відносини, врегульовані нормами цивільно-процесуального права, і є цивільно-процесуальними відносинами. Відповідь на четверте питання передбачає визначення поняття цивільно-правових правовідносин, а також передумови їх виникнення, розвитку та припинення. Розкриваючи суть п’ятого питання, необхідно зазначити, що до елементів цивільно-процесуальних правовідносин відносять: суб’єкти (суд, сторони, треті особи, прокурор, органи державної влади, місцевого самоврядування, профспілки, підприємства тощо); об’єкти (дії суб’єктів, правовідносини, матеріально-правові відносини, які захищаються судом, спір про право між учасниками матеріально-правових відносин, переданий на розгляд суду, передбачені законом наслідки 10 процесуальних дій, які виступають як мета цивільного судочинства, захист матеріальних прав і законних інтересів сторін та третіх осіб, конкретна справа); зміст цивільних процесуальних правовідносин (цивільні процесуальні права та обов’язки суб’єктів правовідносин і процесуальні дії з їх реалізації).
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Тертишніков В.І. Принципи цивільного процесуального права. – Харків, 1991. 3. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник. – Харків, 2001. 4. Комаров В.В. Цивільне процесуальне право.– Харків, 1992. 5. Комаров В.В. Цивільне процесуальне право України. – Київ, 2005. 6. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 7. Немировська О. Змагальність: старе поняття – новий зміст // Право України. – 1999. - №9. 8. Підлубка О. До питання визначення правової природи норм цивільного процесуального права // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №6. 9. Тимченко Г. Змагальність у цивільному процесуальному праві: теоретичні аспекти проблеми //Вісник господарського судочинства. – 2004. - №4. 10. Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ, 2003. Тема 3 Сторони в цивільному процесіПлан1 Поняття сторін в цивільному процесі, їх процесуальні права та обов’язки. 2 Цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність громадян та юридичних осіб. 3 Процесуальна співучасть. 4 Умови та порядок заміни неналежної сторони у процесі. 5 Процесуальне правонаступництво. 11 Методичні рекомендації до виконання курсової роботиРозкривати зміст першого питання слід, спираючись на главу 4 параграфа першого Цивільно-процесуального кодексу, зокрема ст. 30, яка передбачає, що сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, держава. Сторони користуються рівними процесуальними правами та обов’язками, що передбачені в ст. 31 ЦПК. У відповіді на перше питання необхідно навести класифікацію цивільно-процесуальних прав сторін, охарактеризувати загальні та спеціальні процесуальні обов’язки сторін. Відповідь не друге питання повинна ґрунтуватися на положенні ст. 28, 29 Цивільно-процесуального кодексу України. У третьому питанні студент повинен розкрити суть питання “процесуальна співучасть” і навести класифікацію співучасті за двома критеріями: за формою співучасті (активна, пасивна, змішана) та залежно від характеру матеріально-правових зв’язків між суб’єктами спірних правовідносин та обов’язковості участі в процесі (обов’язкова, факультативна). У момент порушення справи не завжди відомо, чи є позивач суб’єктом права, чи порушене його право, чи є порушником права саме та особа, на яку вказує позивач. Тому позивача та відповідача в момент порушення справи вважають можливими суб’єктами спірних матеріальних правовідносин. У зв’язку з цим у судовій практиці виникає питання щодо належної сторони в цивільній справі. З огляду на це у четвертому питанні студент має визначити поняття неналежної сторони у процесі умови, порядок їх заміни. П’яте питання має містити в собі відповідь на питання поняття процесуального правонаступництва (ст. 37 ЦПК). Студент повинен охарактеризувати підстави правонаступництва (універсальне і сингулярне), навести відмінність правонаступництва та заміни неналежної сторони процесу.
12 Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. проф. Є.О. Харитонова – Харків: ТОВ “Одісей”, 2003. 3. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992р., №6 (зі змінами й доповненнями) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. - №1. 4. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник. – Харків, 2001. 5. Комаров В.В. Цивільне процесуальне право. – Харків, 1992. 6. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 7. Ромовська З. Цивільна правоздатність громадян // Право України. – 1994. - №10. 8. Цюра Т. Сторони як основні “процесуальні противники” в процесі доказування в цивільних справах // Право України. - 2002. - №3. 9. Шевчук П. Питання структури та змісту нового цивільного процесуального кодексу України // Право України. – 1997. - №3. 10. Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ, 2003.
Тема 4 Треті особи та інші учасники в цивільному процесі План 1 Поняття та види третіх осіб: а) треті особи, які заявляють самостійні вимоги; б) треті особи, які не заявляють самостійних вимог. 2 Інші учасники цивільного процесу: а) секретар судового засідання; б) судовий розпорядник; в) свідок; г) експерт ґ) спеціаліст; д) перекладач; 13 е) особа, яка надає правову допомогу. Методичні рекомендації до виконання курсової роботиРозкриваючи зміст першого питання, необхідно з огляду на положення ст. 34, 35, 36 ЦПК України надати поняття третьої особи – суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин, який вступає у порушену цивільну справу сторонами в суді для захисту особистих суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів, та навести порівняльну характеристику третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст. 34 ЦПК) та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Новим цивільним процесуальним законодавством України вперше досить детально регламентовано правовий статус інших учасників цивільного процесу. Згідно зі ст. 47 ЦПК до них належать: секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка надає правову допомогу. З урахуванням положень ЦПК, а також ЗУ “Про судоустрій”, “Про судову експертизу” тощо студент у відповіді на друге питання повинен навести характеристику правового становища зазначених осіб.
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. проф. Є.О. Харитонова – Харків: ТОВ “Одіссей”, 2003. 2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 3. Закон України “Про судоустрій” від 07.02.2002р. - К.: Атіка, 2003. 4. Закон України “Про судову експертизу” від 09.09.2004р. 5. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 6. Комаров В.В., Радченко П.І. Участь третіх осіб та прокурора в цивільному судочинстві. – Харків, 1991. 7. Васильев С. Иммунитет свидетеля в гражданском судопроизводстве Украины // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №3. 8. Ковалева В. Про процесуальні форми проведення судових експертиз // Право України. – 2000. - №8.
14 9. Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ, 2003.
Тема 5 Участь у цивільному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким за законом надане право захищати права і свободи інших осіб
План1 Форми та підстави участі прокурора в цивільному процесі. 2 Особливості участі прокурора в цивільному процесі. 3 Мета й підстави участі органів державної влади і самоврядування в цивільному процесі. 4 Форми участі органів державної влади і самоврядування у цивільному процесі. 5 Участь профспілок у цивільному процесі.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиЗміст першого питання здебільшого має бути розкритий студентом з огляду на положення Закону України “Про прокуратуру” й містити в собі поняття процесуальної форми участі прокурора в цивільному процесі (порушення справи в суді та вступ прокурора в цивільний процес на будь-якій його стадії з метою дачі висновку в справі) та підстави участі прокурора в цивільному процесі. Друге питання має містити характеристику особливостей участі прокурора в цивільному процесі (порушення процесу в справі, вступ у цивільний процес для подання висновків у справі, участь прокурора в апеляційному провадженні, участь прокурору в касаційній інстанції. У цивільному процесі можуть брати участь органи державної влади, регіонального, місцевого самоврядування тощо. Отже, відповідаючи на третє та четверте питання, студенту необхідно звернути увагу на характер юридичної зацікавленості цих учасників та чотири основні форми участі їх у цивільному процесі (участь у цивільному процесі як позивачів, 15 відповідачів, третіх осіб; участь у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин; пред’явлення заяви в інтересах інших осіб, вступ у справу за своєю ініціативою або залучення судом для надання висновків). Відповідь на п’яте питання передбачає окреслення повноважень профспілок, порядку їх участі в цивільному процесі.
Список рекомендованої літератури 1. Конституція України // ВВР України. – 1996. - №30. 2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 3. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992р. // ВВР України. – 1993. - №9. 4. Закон України “Про професійні спілки, їх права, гарантії діяльності” від 15 вересня 1999р. // ВВР України. – 1999. -№45. 5. Закон України “Про звернення громадян” // ВВР України. - 1996. - №49. 6. Закон України “Про нотаріат” // Бюлетень законодавства та юридичної практики. – 1994. - №6. 7. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 // ВВР України. – 1991. - №53. 8. Бородін М. Участь прокурора в цивільному процесі // Право України. – 1999. - №11. 9. Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002. 10. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 6 Представництво в цивільному процесі
План 1 Поняття процесуального представництва. 2 Види представництва та його значення, їх правова характеристика. 3 Повноваження представника в суді.
16 Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Відповідь на перше питання має містити поняття процесуального представництва, основні відмінності його від загальноцивільного представництва, студентом повинні бути визначені повноваження представника, наведений правовий статус осіб, які можуть бути представниками (ст. 38, 40, 41 ЦПК). Даючи відповідь на друге та третє питання, слід відзначити види представництва за ступенем обов’язковості (обов’язкове, факультативне), за підставами виникнення (добровільне, законне, громадське), а також окреслити перелік документів, що посвідчують повноваження представників (ст. 42, 44 ЦПК), положення Закону України “Про адвокатуру”).
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. проф. Є.О. Харитонова – Харків: ТОВ “Одіссей”, 2003. 2. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992р. // ВВР України. – 1993. - №9. 3. Атамась Т. Функції адвоката в цивільному судочинстві // Право України. – 1997. - №6. 4. Дунас Т. Проблемні питання реалізації представницької функції прокуратури України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №8. 5. Крупко П. Договір доручення як форма надання повноважень при добровільному представництві // Право України. – 2002. - №9. 6. Ковтун Л. Представництво в цивільному процесі. Окремі проблеми // Право України. – 2004. - №1. 7. Павлуник І. Особливості участі адвоката в цивільному процесі // Право України. – 1999. - №9. 8. Павлуник І. Представництво консулами іноземців у цивільному процесі // Право України. – 2002. - №10. 9. Фурса С. Довіреність та інститут представництва в цивільному законодавстві, нотаріальному та цивільному процесах України // Право України. – 1999. - №4. 10. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 17
План1 Поняття та значення цивільно-процесуальних строків. 2 Види та правова характеристики процесуальних строків. 3 Обчислення процесуальних строків. 4 Зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків. Правові наслідки.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Встановлений ЦПК процесуальний порядок цивільного судочинства забезпечує не тільки правильний, а й своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ. Своєчасному розгляду справ повинні сприяти процесуальні строки. Розкриваючи зміст першого питання, слід звернути увагу на поняття “цивільно-процесуальні строки” та проаналізувати з урахуванням положень нормативно-правових актів та думок вчених-юристів роль і значення процесуальних строків. Відповідь на друге питання передбачає характеристику класифікації цивільних процесуальних строків за різними підставами, зокрема: за способом визначення (встановлені законом, призначені судом). Під час розкриття змісту питання слід звернути увагу на положення глави Цивільно-процесуального кодексу. Зміст третього питання студент повинен розкривати з огляду на ст. 68, 69,70 цивільно-процесуального кодексу та навести основні правила обчислення строків в Цивільному процесуальному праві. Зупинення процесуальних строків настає у зв’язку з зупиненням провадження зі справи (ст. 71 ЦПК). З огляду на це розкривається зміст четвертого питання. Крім цього, студент повинен проаналізувати положення ст. 72, 73 ЦПК України, назвати підстави для продовження процесуальних строків, охарактеризувати поновлення процесуальних строків, охарактеризувати поновлення процесуальних строків.
18 Список рекомендованої літератури 1. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. проф. Є.О. Харитонова. – Харків: ТОВ “Одіссей”, 2003. 2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 3. Гетьманський Т. Строки у виконавчому провадженні // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №4. 4. Застосування судами цивільного та цивільно-процесуального законодавства // За ред. Шевчука Г.І. - К.: ІнЮре, 2002. 5. Підлубка О. До питання визначення правової природи Цивільного процесуального права // Підприємництво, господарство і право. – 2004.- №6. 6. Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ, 2003. 7. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 8. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005.
Тема 8 Підвідомчість цивільних справ
План1 Поняття і значення підвідомчості в Цивільно-процесуальному праві. 2 Види підвідомчості цивільних справ. 3 Загальні правила визначення підвідомчості.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Право вирішення цивільних справ надано не лише судовим, а й державним органам адміністративної юрисдикції, недержавним юрисдикційним органам, змішаним органам. У зв’язку з цим цивільна юрисдикція або підвідомчість визначає коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції кожного з цих органів. Для того щоб відмежувати компетенцію судів загальної юрисдикції з розгляду і вирішення цивільних справ від компетенції інших юрисдикційних органів, законодавцем вводиться категорія підвідомчості. З огляду на це розкривається 19 зміст курсової роботи. Крім цього, студенту слід охарактеризувати кожен із видів підвідомчості (виключна, альтернативна, договірна, імперативна, змішана) та проаналізувати загальні правила визначення підвідомчості (глава 2 ЦПК України).
Список рекомендованої літератури 1. Конституція України // ВВР України. – 1996. - №30. 2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 3. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 4. Кондральєва Л. Особливості підвідомчості справ, що виникають із сімейних правовідносин з участю неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №9. 5. Кравчук В.М. Стратегія і практика цивільного процесу: Практичний посібник. – К.: Атіка, 2002. 6. Кузьменко С. Особливості визначення питання підвідомчості по спорах за позовами про звільнення майна з-під арешту в органах цивільної юрисдикції // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №9. 7. Кузьменко С. Подальші перспективи розвитку інституту підвідомчості // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №8. 8. Фединяк Л. Законодавство України про міжнародну підсудність і підвідомчість цивільних спорів // Право України. – 1998. - №11. 9. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник. – Харків, 2001. 10. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 9 Підсудність цивільних справ
План 1 Поняття, правове значення підсудності цивільних справ. 2 Види підсудності: а) родова підсудність; б) територіальна підсудність; 20 в) альтернативна підсудність; г) договірна підсудність; д) виняткова підсудність; е) підсудність щодо зв’язку справ. 3 Порядок передачі справи до іншого суду.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи При порушенні цивільних справ після позитивного вирішення питання щодо підвідомчості певної цивільної справи суду важливим є питання щодо того, який суд її буде розглядати. Для цього в цивільному процесі розглядається питання підсудності. Розкриття змісту теми курсової роботи повинно ґрунтуватися на положеннях Цивільного процесуального кодексу, Закону України “Про судоустрій” та містити правову характеристику видів підсудності і порядок передачі справи до іншого суду. Крім цього, доречно порівняти питання підвідомчості та підсудності, проаналізувати розділ ІІІ ЦПК України.
Список рекомендованої літератури 1. Конституція України // ВВР України. – 1996. - №30. 2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 3. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К.: видавництво А.С.К., 2003. 4. Глудов О. Спеціальна та персональна підсудність в цивільних справах // Право України. – 1995. -№11. 5. Івашкович І. Реально забезпечити право на захист // Право України. – 1999. - №6. 6. Підлубка О. До питання визначення правової природи норм Цивільного процесуального права // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №6. 7. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 8. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005.
21 Тема 10 Витрати та санкції цивільного процесу
План1 Поняття витрат в цивільному процесі. 2 Державне мито. 3 Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді. 4 Санкції Цивільного процесуального права. 5 Заходи процесуального примусу.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиРозкриваючи зміст першого питання, в першу чергу слід звернути увагу на положення гл. 8 ЦПК України та визначити поняття “витрати в цивільному процесі”. Під час вивчення та висвітлення другого питання слід детально розібратися в об’єкті справляння державного мита, випадках справляння державного мита, розмірах ставок держмита, розібрати категорії осіб, що звільняються від сплати держмита, висвітлити порядок його сплати. Третє питання передбачає відповідь на порядок сплати, розмір витрат, пов’язаних з розглядом справи в суді, до яких належать: 1) суми, що підлягають виплаті свідкам та експертам; 2) витрати, пов’язані з проведенням огляду на місці; 3) витрати на розшук відповідача; 4) витрати, пов’язані з виконанням рішення. Висвітлюючи зміст четвертого питання, потрібно навести поняття санкції, заходів захисту (припиняючі санкції, правопоновлюючі санкції), заходів відповідальності, цивільних процесуальних штрафів, зазначити їх розмір, порядок стягнення. П’яте питання повинно бути розкрито з урахуванням положень гл. 9 ЦПК України.
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994р. // ВВР України. – 1994. - №28.
22 3. Декрет КМУ “Про державне мито” від 21 січня 1993р. // Голос України. – 12 лютого 1993р. 4. Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової адміністрації України від 22 квітня 1993р., № 15 // Закон і бізнес. – 1994. - №8. 5. Постанова КМУ від 1 лютого 1995р., №78 // Закон і бізнес. – 1995. - №9. 6. Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам у зв’язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду або до органів, у провадженні яких знаходиться справа про адміністративне правопорушення та виплати державним науково-дослідницьким установам судової експертизи за виконання їх робітниками функцій експертів та спеціалістів, затверджена постановою КМУ від 01.07.1996р. №70. 7. Якименко О. До питання про судові витрати // Право України. – 1992. - №4. 8. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 9. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005.
Тема 11 Наказне провадження
План1 Поняття, сутність наказного провадження і судового наказу. 2 Порушення наказного провадження. 3 Видача судового наказу. 4 Повідомлення боржника про видачу судового наказу. 5 Набуття судовим наказом законної сили. Скасування судового наказу.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиВідповідь на перше питання повинна розкривати зміст поняття наказного провадження. Реформування цивільного процесуального законодавства України передбачає пошук шляхів оптимізації і раціоналізації правосуддя, підвищення його 23 ефективності. В умовах обмеженого фінансування і настільки ж обмеженого числа штатних одиниць у судовій системі важливу роль може зіграти зменшення навантаження на суддів. З іншого боку, актуальною є проблема процесуальної економії та своєчасного розгляду цивільних справ. Саме з огляду на це студент має визначити значення судового наказу, сутність наказного провадження. Відповідь на друге питання повинна містити характеристику загальних правил порушення наказного провадження, суб’єктів наказного провадження, окреслений перелік вимог, за якими може бути виданий судовий наказ. Висвітлюючи зміст третього питання, студент повинен спиратися на положення ст. 102, 103 ЦПК України і розкрити форму, зміст судового наказу. Рекомендується також проаналізувати положення Закону України “Про виконавче провадження”, зокрема ст. 19. Зміст четвертого та п’ятого питань розкривається з огляду на ст. 104-106 ЦПК України.
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 3. Гузь Л. Подготовка некоторых категорий гражданских дел к слушанью и особенности их расследования. – Харьков, 2001. 4. Івашкович І. Реально забезпечити право на захист // Право України. – 1999. - №6. 5. Луспеник Д. Наказне провадження: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення // Право України. – 2004. - №7. 6. Шевчук П. Судовий наказ в цивільному судочинстві // Право України. – 1998. - №6. 7. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005. 8. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
24 Тема 12 Докази і доказування в цивільному процесі
План1 Поняття судових доказів і засобів доказування. Предмет доказування. 2 Факти, що не підлягають доказуванню. 3 Розподіл обов’язків з доказування. 4 Належність доказів та допустимість засобів доказування. 5 Класифікація і забезпечення доказів. 6 Судове доручення.
Здійснення завдань та досягнення цілей правосуддя із цивільних справ припускають застосування судом норм матеріального права для встановлення в ході судового розгляду фактичних обставин справи. Самі ж фактичні обставини конкретної справи не можуть бути пізнані судом безпосередньо, оскільки вони, як правило, мали місце в минулому. Тому виникає питання про дослідження джерел, що містить відомості про фактичні обставини справи. Таке дослідження спрямоване на з’ясування наявності чи відсутності певних юридичних фактів, з якими закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав, обов’язків суб’єктів правовідносин. Таке дослідження джерел, що містять відомості про розшукувані юридичні факти, називають судовим доказуванням, а самі відомості про факти, будь-які фактичні дані називаються доказами. Розкриваючи зміст курсової роботи, студенту слід звернути увагу на визначення понять “засоби доказування” (поняття сторін, показання свідка, письмові докази, речові докази), окреслити факти, що не підлягають доказуванню (загальновідомі факти, преюдиціальні факти), висвітлити особливості доказування, порядок розподілу обов’язків з доказування (ст. 60 ЦПК), належність доказів (ст. 58 ЦПК) і допустимість засобів доказування (ст. 59 ЦПК), навести класифікацію доказів (за джерелом їх одержання, за способом утворення, за характером висновку), назвати способи забезпечення доказів (допит свідків, призначення експертизи, витребування та огляд письмових та речових доказів). 25 Список рекомендованої літератури1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 3. Бєлоконєв В. Розподіл обов’язків по доказуванню в цивільному процесі // Право України. – 1996. – №6. 4. Бочаров Д. Легальне визначення доказу – дефініція чи конструкція // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №3. 5. Ніколенко Л. Поняття судових доказів у господарському процесі // Право України. – 2003. - №9. 6. Цюра Т. Новий погляд на класифікацію доказів у цивільному процесі // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №8. 7. Гнездов О. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №10. 8. Веделеев Е.Ю. Полномочия суда в доказывании по делу в условиях совершенствования гражданского и арбитражного судопроизводства // Государство и право. – 2001. - №10. 9. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 13 Позов у цивільному процесі. Порушення цивільної справи в суді
План1 Поняття та елементи позову. 2 Види позовів, їх правова характеристика. 3 Право на позов. 4 Захист інтересів відповідача. 5 Передумови права на звернення до суду і порядок його здійснення. 6 Реалізація права на пред’явлення позову та підстави для відмови у прийнятті позовної заяви..
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиДіяльність суду із захисту порушених прав і інтересів проходить в різних процесуальних формах, основною серед 26 яких є позовна форма (позовне провадження). Розкриваючи зміст курсової роботи, студенту потрібно звернути увагу на визначення поняття позову, елементи позову (предмет позову, підстави позову, зміст позову (ст. 119 ЦПК)). У відповіді на друге питання увагу слід сконцентрувати на тому, що в основі процесуально-правової класифікації лежить процесуально-правова ознака: спосіб процесуального захисту. З огляду на це слід зазначити, що позови класифікують на позови про присудження, позови про визнання, перетворювальні позови і дати їм правову характеристику. Поняття права на позов - одне з дискусійних і складних у теорії цивільного процесу, тому, розкриваючи зміст третього питання, студенту слід проаналізувати думки вчених-юристів. Четверте питання повинне містити в собі характеристику принципів цивільного процесуального права України, визначення і види заперечень (процесуально-правові, матеріально-правові), поняття, зміст зустрічного позову (ст. 123,124 ЦПК України). Для порушення правового провадження необхідно, щоб була подана позовна заява і вона була прийнята судом. У відповіді на п’яте питання слід зазначити зміст позовної заяви (ст. 119 ЦПК), ціну позову (ст. 121 ЦПК), розкрити порядок пред’явлення позову. У шостому питанні слід визначити передумови звернення до суду (суб’єктивні, об’єктивні), охарактеризувати випадки залишення заяви без руху, випадки повернення заяви, відмови у відкритті провадження у справі.
Список рекомендованої літератури1. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. проф. Є.О. Харитонова – Харків: ТОВ “Одіссей”, 2003. 2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ. – 2005. 3. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України Маляренка В.Т. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 4. Бородін М. Позовна форма захисту права в судочинстві по звільненню майна від арешту // Право України. – 1992. – №2. 27 5. Бурацький Л. Складання процесуальних документів на захист прав та інтересів громадян. – К.: Юрінком Інтер. 6. Мурадьян Э.М. Превентивные иски // Государство и право. – 2001. - №4. 7. Зразки документів: Практичний посібник. - Видання 2-ге перероблене та доповнене / Упорядник І.А. Куян. – К.: Оріяни, 2002. 8. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005. 9. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 14 Підготовка цивільних справ до судового розгляду
План1 Завдання, зміст та процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду. 2 Попереднє судове засідання. 3 Об’єднання та роз’єднання позовів. 4 Зміни в позовному спорі: а) зміна підстав позову; б) зміна предмета позову; в) відмова від позову; г) мирова угода. 5 Забезпечення позову. 6 Судові виклики та повідомлення.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиПідготовка справи до судового розгляду є самостійною та обов’язковою стадією цивільного процесу. Метою цієї стадії є забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи. У змісті курсової роботи слід відобразити дії судді з підготовки справи до судового розгляду, порядок призначення попереднього судового засідання (ст. 129, 130 ЦПК), порядок вирішення питання про об’єднання та роз’єднання позовів (ст. 126 ЦПК), підстави та порядок внесення змін у позовному спорі. У стадії підготовки справи до судового розгляду суддя на прохання осіб, які беруть участь у справі, чи за власною 28 ініціативою може вжити заходів щодо забезпечення позову. У п’ятому питанні слід розкрити суть та зміст способів забезпечення позову (ст. 152, 153, 154, 155 ЦПК). Про призначений день судового засідання щодо розгляду справи суд повинен своєчасно повідомити осіб, які беруть участь у ньому та інших учасників процесу, щоб надати їм належно підготуватися до участі у справі. Для цього використовуються судові виклики та повідомлення. У відповіді на шосте питання слід розкрити порядок направлення, зміст повістки-повідомлення, повістки (ст. 74, 76, 77, 78 ЦПК України).
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний кодекс України. Коментар / За ред. проф. Є.О. Харитонова. – Харків: ТОВ “Одіссей”, 2003. 2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 3. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 4. Гузь Л.Е. Подготовка некоторых категорий гражданских дел к слушанью и особенности их рассмотрения. – Харьков, 2001. 5. Справочник по подготовке гражданских дел к судебному разбирательству / Под ред. Н.М. Гурбатова. – М., 1989. 6. Застосування судами цивільного й цивільного процесуального законодавства / За ред. П.І. Шевчука. – К.: ІнЮре, 2002. 7. Чупрун В.Д. Підготовка цивільних справ до розгляду: Юридичний довідник, 1994. 8. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005. 9. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 15 Судовий розгляд
План 1 Поняття стадії судового розгляду цивільних справ. 2 Судове засідання як процесуальна форма розгляду цивільних справ. 29 3 Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ. 4 Протокол судового засідання.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиУ першому питанні поняття стадії судового процесу слід наводити з огляду на те, що судовий розгляд можна вважати інститутом Цивільного процесуального права і стадією цивільного процесу, також слід з”ясувати різницю між судовим розглядом і засіданням. Друге питання має містити правову характеристику порядку проведення судового засідання на підставі глави 4 ЦПК. У процесі судового розгляду цивільних справ можуть виникати обставини суб’єктивного та об’єктивного характеру, які перешкоджають суду розглянути справу по суті і постановити рішення в першому судовому засіданні або роблять неможливим його винесення взагалі у даній справі. Відповідь на третє питання має містити в собі характеристику процесуальних форм ускладнень (відкладання розгляду справи, зупинення провадження із справи, закриття провадження із справи, залишення заяви без розгляду.) У відповіді на четверте питання студент повинен надати визначення протоколу судового засідання, визначати його роль, зміст, порядок ведення, а також звернути увагу на такий документ, як журнал судового засідання
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002р. - К.: Атіка, 2003. 3. Жуковский А.Т. Закон Украины « О судоустройстве Украины». Комментарий. – Харьков. : ООО «Одиссей», 2003. 4. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 5. Бачун О. Розгляд судами справ за скаргами громадян // Право України. – 2001. - №4. 30 6. Кононенко О. Щодо судового розгляду адміністративних справ // Право України. – 1999. – №7. 7. Притика Ю.Д. Сучасні тенденції розвитку третейських судів у зарубіжних країнах // Вісник господарського судочинства. – 2004. - №2. 8. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005. 9. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 16 Судові рішення
План 1 Поняття і види судових рішень. 2 Вимоги, яким має відповідати судове рішення. Зміст судового рішення. 3 Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання судового рішення. 4 Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив. 5 Законна сила судового рішення. 6 Ухвали суду.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиПровадження із розгляду і вирішення цивільних справ у суді завершуються прийняттям актів реалізації судової влади – судових рішень. Отже, зміст курсової роботи має відображати види судових рішень (ухвали, рішення (ст.208 ЦПК)), чітко визначати порядок і форму ухвалення рішень та постановлення ухвал (ст. 209 ЦПК),розкривати зміст ухвали суду (ст. 210 ЦПК) і рішення суду (ст. 215 ЦПК), окреслювати визначений цивільно-процесуальним законодавством порядок виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання (глава 7 ЦПК). Під час відповіді на четверте питання слід зазначити, що деякі недоліки судового рішення можуть бути у точно передбачених законом випадках, усунені судом одним із трьох способів: виправленням описки і явної арифметичної помилки (ст. 219 ЦПК), винесенням додаткового рішення (ст. 220 ЦПК), роз’яснення рішення суду (ст. 221 ЦПК) і надати порядок виправлення недоліків рішення. 31 П’яте питання має розкривати порядок набуття рішенням законної сили (ст. 223 ЦПК). Відповідаючи на шосте питання, студент має розкрити поняття ухвали суду, навести їх класифікацію за суб’єктивною ознакою, за формою, якої вони набувають, за змістом, чітко визначити вимоги до змісту, порядок постановлення.
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІН, 2005. 2. Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002р. - К.: Атіка, 2003. 3. Жуковский А.Т. Закон Украины « О судоустройстве Украины». Комментарий. – Харьков: ООО «Одиссей», 2003. 4. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В. Маляренка – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 5. Про судове рішення: Постанова Верховного Суду України. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 6. Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право: Навчально-методичний посібник. – К., 2005. 7. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005. 8. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 17 Заочний розгляд справи
План1 Поняття та значення заочного розгляду справи. 2 Умови та порядок заочного розгляду справи. 3 Зміст заочного рішення. 4 Способи та порядок перегляду заочного рішення. Повноваження суду при розгляді заяви про перегляд заочного рішення. 5 Підстави для перегляду, скасування, оскарження заочного рішення.
32 Методичні рекомендації до виконання курсової роботиТема даної курсової роботи розрахована на аналіз і вивчення глави 8 ЦПК. Розкриваючи зміст курсової роботи, студенту необхідно з’ясувати значення інституту заочного рішення, окреслити умови та порядок заочного розгляду справи (ст. 224, 225 ЦПК), проаналізувати думки вчених-юристів з цього питання, враховуючи при цьому судову практику. Крім вищезазначеного, на підставі Цивільного процесуального кодексу потрібно навести способи (заява про перегляд заочного рішення ст. 228, 229 ЦПК) і порядок перегляду заочного рішення (ст. 230, 231 ЦПК) та його скасування та оскарження (ст. 232 ЦПК).
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002р. - К.: Атіка, 2003. 3. Застосування судами цивільного та цивільного процесуального законодавства / За заг. ред. П.І.Шевчука. – К.: ІнЮре, 2002. 4. Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практичний посібник. – К.: Атіка, 2002. 5. Луспеник Д. Заочне рішення: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення // Право України. - 2005. - №5. 6. До питання визначення правової природи норм Цивільного процесуального права // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №6. 7.Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005. 8. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 18 Окреме провадження
План1 Загальна характеристика окремого провадження в цивільному судочинстві. 33 2 Розгляд справ про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним. 3 Розгляд справ про визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим. 4 Розгляд справ про усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянами України та іноземцями. 5 Розгляд справ про встановлення неправильності запису в актах цивільного стану. 6 Розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. 7 Розгляд справ про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиВідповіді на питання плану даної курсової роботи студент має будувати на положеннях розділу ІV Цивільного процесуального кодексу, розуміючи, що окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, створення умов здійснення нею особистих майнових та немайнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У змісті курсової роботи слід визначити коло справ, що розглядаються в порядку окремого провадження, їх риси, суб’єктивний склад цих справ та розкрити загальні правила розгляду цих справ.
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний кодекс України // Голос України. – 2003. - №45-46, №47-48. 2. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 3. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / З.В. Ромовська – К., 2003. 4. Закон України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001р. // ВВР. – 2001. - №30. 5. Закон України “Про нотаріат” // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 1994. - №6. 34 6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним” від 28 березня 1972 №3 // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 7. Фурса С. Участь заінтересованих осіб у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення // Право України. – 1997. – №2. 8. Фурса С. Окреме провадження у цивільному процесі України. – К., 1999. 9. Фурса С. Окреме провадження як складова частина цивільного процесу: Практикум. – К., 1998. 10. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 19 Апеляційне провадження
План1 Загальна характеристика апеляційного провадження. Суди апеляційної інстанції. 2 Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації. 3 Підготовка, розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження суду апеляційної інстанції. 4 Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції. 5 Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботиУ першому питанні студент повинен висвітлити суть апеляції, характерні риси інституту апеляції цивільного судочинства України з огляду на положення Закону України “Про судоустрій”, охарактеризувати систему судів, що мають назву “спеціалізовані апеляційні суди” та навести їх компетенцію. У відповіді на друге питання має міститися правова характеристика суб’єктів, які мають право апеляційного оскарження, їх права та обов’язки, мета апеляційного провадження (ст. 291, 292 ЦПК), форма і зміст заяви про 35 апеляційне оскарження (ст. 295 ЦПК), строки апеляційного оскарження (ст. 294 ЦПК), перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду (ст. 293 ЦПК). Розкриваючи зміст третього питання, необхідно розкрити порядок підготовки і розгляду справи судом апеляційної інстанції з урахуванням положень ст. 297-313 ЦПК України. Розглянувши справу, апеляційний суд виносить ухвалу (ст. 314 ЦПК), зміст якої розкривається в ст. 315 ЦПК та рішення (ст. 316 ЦПК), які оголошуються апеляційним судом відповідно до правил ст. 317 ЦПК. Крім вищезазначеного, під час відповіді на четверте питання слід звернути увагу на таке поняття, як окрема ухвала апеляційного суду, її суть, порядок прийняття (ст. 320 ЦПК). Відповідь на п’яте питання має висвітлювати порядок апеляційного оскарження і перевірки ухвал суду першої інстанції.
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 3. Гусаров К. Апелляционное производство в судах гражданской юрисдикции // Підприємництво, господарство і право. –2003. - №7. 4. Ємельянова К. Апеляційний і касаційний перегляд судових рішень в цивільному судочинстві: теоретичні та практичні аспекти // Право України. – 2004. - №2. 5. Бородін М. Перегляд цивільних справ у порядку апеляції // Право України. – 2004. - №8. 6. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 7. Шевчук П.І. Інститут апеляції: досвід урегулювання в процесуальному законодавстві окремих пострадянських країн // Вісник Верховного Суду України. – 2000. - №4.
36 8. Штефан М.Й. Концептуальні питання апеляційного провадження у Цивільному процесі України // Вісник Верховного Суду України. – 2000. - №4. 9. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005.
Тема 20 Касаційне провадження
План 1 Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої інстанції. 2 Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації. 3 Порушення касаційного провадження. Підготовка касаційного розгляду справи і порядок їх розгляду. 4 Порядок розгляду касаційних скарг і касаційних подань прокурора складом судової палати. 5 Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду в касаційному порядку.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Зміст теми даної курсової роботи має бути розкритий з урахуванням положень глави 2 ЦПК України, містити аналіз судової практики з цього питання та аналіз думок вчених-юристів, містити інформацію про історію виникнення касаційної системи, її завдання, суть, мету, права, обов’язки суб’єктів права касаційного оскарження, механізм його реалізації.
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. – Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002р. - К.: Атіка, 2003. 3. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 4. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства / За заг. ред. П.І.Шевчука. – К.: ІнЮре, 2002. 37 5. Ємельянова К. Апеляційний і касаційний перегляд судових рішень в цивільному судочинстві: теоретичні та практичні аспекти // Право України. – 2004. - №2. 6. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 7. Штефан О.О Цивільне процесуальне право у схемах. – К, 2004. 8. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005.
Тема 21 Перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв’язку із нововиявленими та винятковими обставинами
План 1 Загальна характеристика і підстави розгляду судових рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами. 2 Процесуальний порядок перегляду справи у зв’язку із нововиявленими і винятковими обставинами.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Суть змісту курсової роботи студент має розкривати на підставі розділу V гл.4, 5 ЦПК України із зазначенням в роботі підстав для перегляду рішень і ухвал у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами, розкрити процесуальний порядок перегляду справи у зв’язку з нововиявленими і винятковими обставинами (ст. 355, 365 ЦПК).
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. - Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002р. - К.: Атіка, 2003. 3. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 4. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005. 38 5. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005. 6. Штефан О.О Цивільне процесуальне право у схемах. – К., 2004. 7. Бородін М. Перегляд рішень, що набрали законної сили у зв’язку з нововиявленими обставинами за новим ЦПК України // Право України. – 2004. - №11. 8. Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право: Навчально-методичний посібник. – К., 2005.
Тема 22 Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання
План 1 Рішення, які звертаються до примусового виконання і виконавчі документи. 2 Учасники виконавчого провадження, їх права й обов’язки. 3 Повноваження суду, пов’язані з виконавчим провадженням з примусового виконання його рішень. 4 Поворот виконання. 5 Судовий контроль за виконанням судових рішень.
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Зміст першого питання розкривається на підставі Закону України “Про виконавче провадження”. У відповіді на друге питання слід окреслити коло всіх учасників виконавчого процесу (органи примусового виконання, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, особи, які залучаються до здійснення виконавчих дій), їх повноваження і права. Третє питання передбачає розкриття суті повноважень суду, пов’язаних з виконавчим провадженням з примусового виконання його рішень на підставі Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 28. Поворот виконання як цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав відповідача полягає у поверненні (стягувачем) відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим рішенням. Правове регулювання повороту
39 виконання наведено в ст. 380, 382, 382 ЦПК. Саме з огляду на це і має розкриватися суть четвертого питання. Підґрунтям для відповіді на п’яте питання є розділ VІІ ЦПК.
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. - Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Ємельянова І.І., Нижник А.І., Павлова Л.М. та ін. Законодавство України про виконавче провадження: Науково практичний коментар. – К.: Видавничий Дім ІнЮре, 2001. 3. Афанасьєв В. Щодо регулювання виконавчого провадження // Право України. – 1994. - №9. 4. Афанасьєв В. Виконавство – виконавчій владі, або як реанімувати інститут судового виконання //Право України. – 1994. - №10. 5. Чабан С. Участь адвоката у виконавчому провадженні // Право України. – 2001. - № 11. 6. Щербак С. Виконавче провадження як одна з правозахисних функцій держави // Право України. – 2001. - №11. 7. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005. 8. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Тема 23 Цивільне судочинство України з іноземним елементом. Міжнародний цивільний процес
План 1 Поняття міжнародного цивільного процесу. 2 Розгляд справ за участю іноземних громадян, підприємств, організацій, осіб без громадянства в судах України. 3 Позови до іноземних держав. Дипломатичний імунітет. 4 Докази і доказування у справах з іноземним елементом. 5 Судові доручення в міжнародному цивільному процесі. 6 Визнання і виконання рішень іноземних судів.
40 Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Поняття міжнародного цивільного процесу включає а себе правове регулювання діяльності судів щодо розгляду цивільних справ, які виникають з цивільних, сімейних, трудових та інших матеріальних правовідносин, а також щодо виконання судових рішень з участю іноземного елемента. До нього включаються питання щодо міжнародної підсудності, цивільно-процесуального становища іноземних громадян, юридичних осіб, іноземних держав та їх дипломатичних представництв і консульських установ, міжнародних організацій щодо судових доказів у цивільних справах з іноземним елементом, надання правової допомоги у виконанні іноземних судових доручень, визнання і примусового виконання в Україні іноземних судових рішень тощо. Саме відповіді на вищезазначені питання і становлять зміст цієї курсової роботи. Відповіді мають ґрунтуватися на ЗУ “Про правовий статус іноземців”, Віденській конвенції про дипломатичні відносини, Законі України “Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах”, Законі України “Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів”.
Список рекомендованої літератури 1. Цивільний процесуальний кодекс України. - Харків: ІГВІНІ, 2005. 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіційне видання / За ред. голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. 3. Гнєздов О. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі // Право України. – 2001. - №6. 4. Фединяк Л. Законодавство України про міжнародну підсудність і підвідомчість цивільних спорів // Право України. – 1998. - № 11. 5. Фединяк Л. Визнання іноземних судових рішень на території України // Право України. – 2000. - №7.
41 6. Фурса С., Євтушенко О. Особливості приведення до виконання рішень іноземних судів і арбітражів // Підприємництво господарство і право. – 2003. - № 9. 7. Білоусов Ю.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Київ, 2005. 8. Чорнооченко С.І. Цивільний процес. – Київ, 2005.
Навчальне видання
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з предмета “Цивільний процес” для студентів спеціальності 5. 060 101 “Правознавство” всіх форм навчання
Укладач А.М. Куліш
Редактор Н. В. Лисогуб
Відповідальний за випуск А.М. Куліш
Підп. до друку , поз. Формат 60х84/16. Папір офс. Друк офс. Ум. друк. арк. Обл. вид. арк. Тираж 100 пр. Собівартість вид. Зам. №
Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті 40007, Суми, вул. Р.-Корсакова, 2 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру ДК № 2365 від 08.12.2005. Надруковано у друкарні СумДУ 40007, Суми, вул. Р.–Корсакова, 2. Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
До друку та в світ дозволяю на підставі “Єдиних правил”, п.2.6.14 Заступник першого проректора- начальник організаційно- методичного управління В.Б. Юскаєв
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з предмета “Цивільний процес” для студентів спеціальності 5. 060 101 “Правознавство” всіх форм навчання
Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні дані перевірені, написання одиниць відповідає стандартам
Укладач А.М. Куліш
Відповідальний за випуск А.М. Куліш
Декан гуманітарного факультету Л.П. Валенкевич
Суми Вид-во СумДУ 2007
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |