Цивільний процес 09.09.2018 11:41

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

 

3925 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до самостійної роботи

із дисципліни «Цивільний  процес»

 

для студентів спеціальності  6.030401 «Правознавство»

усіх форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми

Сумський державний університет

2015

Методичні вказівки до самостійної роботи із дисципліни «Цивільний процес» / укладач А. В. Солонар. – Суми : Сумський державний університет, 2015. – 76 с.

 

 

 

 

Кафедра адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки

 

 

                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Як навчальна дисципліна «Цивільний процес» входить до програми професійної підготовки спеціалістів у всіх юридичних вищих навчальних закладах. Засвоєння матеріалу, передбаченого програмою, є необхідною умовою вивчення галузей процесуального права: кримінального, адміністративного, а також цивільного, сімейного права та інших. Це зумовлено тим, що при судовому розгляді цивільних справ виникають різні питання, пов’язані з тією чи іншою відповідальністю, з матеріальною шкодою.

Самостійна робота студента (СРС) – це самостійна діяльність студента, яку науково-педагогічний працівник планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями та під методичним керівництвом і контролем науково-педагогічного працівника без його прямої участі.

Важливу роль у вивченні навчальної дисципліни відіграють раціональні засоби: методи організації самостійної роботи, умови праці, режим дня, техніка праці та ін.

Під час вивчення навчальної дисципліни виокремлюють такі види самостійного навчання студента:

- слухання лекцій, участь у семінарських заняттях, виконання практичних і лабораторних робіт;

- відпрацювання тем лекцій та семінарських занять, виконання практичних робіт студентами;

- підготовка рефератів, контрольних і курсових робіт;

- підготовка до модульного контролю та іспитів;

- робота з літературою та ін.

Кожен із зазначених видів потребує від студентів наполегливої самостійної праці.

Ці методичні вказівки сприятимуть творчому вивченню цивільного процесу студентами Сумського державного університету, підвищенню теоретичного і практичного рівнів їх знань у галузі цивільного судочинства.

 

 

ТЕМА 1. ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА. ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС

 

План

1. Поняття цивільного процесу.

2. Цивільна процесуальна форма.

3. Поняття, предмет, метод цивільного процесуального права.

4. Джерела цивільного процесуального права.

5. Поняття, види, структура норм цивільного процесуального права та їх дія.

6. Поняття, види і стадії цивільного судочинства.

7. Система цивільно-процесуального права. Взаємозв’язок цивільного процесуального права з іншими галузями права.

8. Наука цивільного процесуального права.

 

Методичні вказівки

 

Ця тема започатковує курс, тому потребує досконалого засвоєння з метою з’ясувати зміст багатьох інститутів цивільного процесуального права.

Предмет і система науки цивільного процесуального права зумовлені самостійністю галузі права. У теорії існують різні думки з цього приводу. Одні процесуалісти вважають, що предметом цивільного процесуального права є відносини, які виникають між судом і учасниками цивільного процесу при здійсненні правосуддя у цивільних справах. Інші гадають, що він значно ширший і охоплює відносини, що виникають при захисті прав не лише судом, але й господарським судом, нотаріатом чи іншими органами цивільної юрисдикції. Щоб знайти правильну відповідь на це питання, необхідно вивчити систему законодавства, яке регулює діяльність органів правосуддя.

Важливо чітко уявляти зміст і співвідношення таких фундаментальних понять, як цивільне судочинство, стадії цивільного процесу, цивільна процесуальна форма.

 

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте  визначення поняття «цивільний процес».

2. Чим відрізняються поняття «цивільний процес» і «цивільне процесуальне право»?

3. Назвіть стадії цивільного процесу.

4. Які основні завдання цивільного судочинства в Україні?

5. Назвіть основні джерела цивільного процесуального права.

6. Які види проваджень передбачені у цивільному судочинстві?

7. Чим характеризується метод цивільного процесуального права?

8. Охарактеризуйте цивільну процесуальну  форму.

9. Розкрийте структуру норм цивільного процесуального права.

10. Який існує взаємозв’язок цивільного процесуального права з іншими галузями права?

 

 

ТЕМА 2. ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

 

План

1. Поняття принципів цивільного процесуального права.

2. Система принципів цивільного процесуального права та їх класифікація.

3. Загальноправові принципи.

4. Міжгалузеві принципи.

5. Галузеві принципи.

 

Методичні вказівки

 

Цивільне процесуальне законодавство визначає принципи як загальні засади права, при цьому під принципами розуміють основні ідеї, положення, керівні засади з питань здійснення правосуддя у цивільних справах, закріплених у нормах права. Принципи розглядаються як основні засади організації і діяльності суду, основні положення цієї галузі права, які відображають її специфіку і зміст, порядок здійснення та перспективи подальшого розвитку.

Найпоширенішою класифікацією принципів є їх поділ на:

1) загальноправові: демократизм, законність та гуманізм;

2) міжгалузеві: здійснення правосуддя тільки судом; незалежність суддів та підпорядкування їх тільки закону; рівність усіх учасників процесу перед законом та судом; державна мова судочинства; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; виборність суддів та інші;

3) галузеві: диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, змагальності.

При вивченні теми необхідно звернути увагу на особливості таких принципів: неможливості процесуального сумісництва, публічності, участі народу в здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних, здійснення правосуддя суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду та визначення перспективи їх розвитку та функціонування.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття «принципи цивільного процесуального права».

2. Дайте класифікацію принципів цивільного процесуального права за формою нормативного закріплення.

3. Що характеризує принцип диспозитивності?

4. Назвіть, які принципи належать до загальноправових.

5. У чому полягає принцип змагальності і рівноправності сторін?

6. Охарактеризуйте принципи безпосередності судового розгляду та процесуального формалізму.

 

 

 

 

ТЕМА 3. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

 

План

1. Поняття цивільно-процесуальних правовідносин.

2. Передумови виникнення цивільно-процесуальних правовідносин.

3. Елементи цивільно-процесуальних правовідносин.

 

Методичні вказівки

 

Ця тема має теоретичне і практичне значення, оскільки є ключовою для з’ясування сутності цивільного судочинства і характеристики його учасників.

Щодо характеристики цивільних процесуальних правовідносин проводиться співбесіда (колоквіум) із найважливіших теоретичних питань теми. Тому необхідно уважно вивчити всі проблеми, пов’язані з виникненням, розвитком і припиненням у цивільному судочинстві процесуальних правовідносин. З’ясовуючи їх поняття, необхідно пам’ятати, що при здійсненні правосуддя в цивільних справах суди мають відносини з усіма учасниками цивільного процесу, набувають форми цивільних процесуальних правовідносин, тому що вони урегульовані нормами цивільного процесуального права.

Важливо встановити, чому в цивільному судочинстві процесуальні правовідносини виступають як система, у чому полягають їх сутність і значення. Особливу увагу необхідно звернути на передумови виникнення, зміни і припинення цивільних процесуальних правовідносин, а саме: на норми цивільного процесуального права, процесуальні юридичні факти і правоздатність їх учасників.

Аналізуючи елементи процесуальних правовідносин, необхідно усвідомити роль суду як обов’язкового їх суб’єкта, надати характеристику осіб, які беруть участь у справі, їх прав і обов’язків.

Предметом аналізу повинні стати питання про зміст і об’єкт цивільних процесуальних правовідносин, які є в літературі дискусійними.

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «цивільні процесуальні правовідносини».

2. Назвіть передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.

3. Розкрийте елементи цивільних процесуальних правовідносин.

4. Назвіть групи суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин згідно з виконуваними функціями та нормативним закріпленням і визначенням.

5. Охарактеризуйте з чого складається зміст цивільних процесуальних правовідносин.

6. Яка специфіка об’єкта цивільних процесуальних правовідносин?

7. Назвіть обов’язкового суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин та охарактеризуйте особливості його статусу.

 

ТЕМА 4. СТОРОНИ  В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

План

1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права та обов’язки.

2. Цивільно-процесуальна правоздатність і дієздатність громадян та юридичних осіб.

3. Процесуальна співучасть.

4. Умови та порядок зміни неналежної сторони в процесі.

5. Процесуальне правонаступництво.

 

Методичні вказівки

 

Сторонами в цивільному процесі є особи (громадяни та юридичні особи), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві.  Вони є головними особами, які беруть участь у цивільній справі позовного провадження, без них неможливий процес. Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, чий спір про право повинен вирішити суд.

При розгляді теми необхідно визначити ознаки сторін, перш за все їх матеріально-правову та процесуальну зацікавленість як позивача, так і відповідача.

Поняття сторін у цивільному процесі має безпосередній зв’язок із матеріальними правовідносинами. Підлягає визначенню питання про співучасників – участь у справі співвідповідачів, другого відповідача та додаткового відповідача та їх відмінні ознаки з самими сторонами.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття сторін у цивільному процесі.

2. Які ознаки притаманні сторонам?

3. Назвіть процесуальні права та обов’язки позивача у цивільній справі.

4. Що таке цивільна процесуальна правоздатність?

5. Визначте перелік осіб, які можуть брати участь у цивільному процесі.

6. Дайте класифікацію процесуальної співучасті залежно від характеру матеріально-правових зв’язків між суб’єктами спірних правовідносин та обов’язковості участі в процесі.

7. В яких випадках сторона визнається неналежною?

8. Назвіть умови і порядок заміни неналежної сторони належною.

9. Охарактеризуйте види процесуального правонаступництва.

 

 

ТЕМА 5. ТРЕТІ ОСОБИ ТА ІНШІ УЧАСНИКИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

План

1. Поняття і види третіх осіб.

2. Треті особи, які висувають самостійні вимоги.

3. Треті особи, які не висувають самостійні вимоги.

4. Інші учасники цивільного процесу.

 

Методичні вказівки

 

Третіми особами в цивільному процесі є суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу сторонами для захисту особистих суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.

Треті особи не є суб’єктами спору, переданого на розгляд і вирішення суду, але вони, як і сторони, зацікавлені в результатах розгляду судами справи.

Інститут третіх осіб забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій, як і інститут сторін. Цей інститут розрахований на захист прав і інтересів, які охороняються законом, відмінних і незалежних від прав та охоронюваних законом інтересів сторін. Процесуальне становище третіх осіб у процесі займають особи, що мають юридичний інтерес до справи, нерівноцінний з інтересом сторін (позивача чи відповідача). Цей інтерес диференційований і виражається в тому, що рішення суду або безпосередньо стосується суб’єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, або, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, побічно впливає на їх суб’єктивні права та охоронювані законом інтереси. Звідси – неоднорідний склад третіх осіб і відмінності в правовому положенні не лише від сторін, але й між собою. Метою участі третіх осіб є все-таки захист своїх прав, відмінних та незалежних від прав сторін.

Виділяють два види третіх осіб – треті особи, які висувають самостійні вимоги на предмет спору, та треті особи, які не висувають самостійних вимог на предмет спору.

До інших учасників у цивільному процесі необхідно віднести секретаря судового засідання, судового розпорядника, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, особу, що надає правову допомогу.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Розкрийте основні ознаки інституту третіх осіб.

2. Якими правами користуються у процесі треті особи?

3. Дайте загальну характеристику видів третіх осіб у цивільному процесі.

4. Чим відрізняються треті особи із самостійними вимогами від позивачів і співпозивачів?

5. Що є підставою для вступу у процес третіх осіб, які висувають самостійні вимоги щодо предмета спору?

6. Що є підставою для вступу у процес третіх осіб, які не висувають самостійних вимог щодо предмета спору?

7. Розкрийте згідно з новим цивільним процесуальним законодавством особливості статусу інших учасників цивільного процесу.

 

ТЕМА 6. УЧАСТЬ ПРОКУРОРА У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

План

1. Форми і підстави участі прокурора у цивільному процесі.

2. Особливості участі прокурора у цивільному процесі.

 

Методичні вказівки

 

Прокурор бере участь у розгляді цивільних справ за його заявами про захист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права.

Прокурор, який бере участь у розгляді справ у судах, додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх леше законові, має завдання сприяти виконанню вимог закону про всебічний повний і об’єктивний розгляд справ та винесення судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Разом із тим прокурорський нагляд здійснюється з додержанням законності в діяльності за примусовим виконанням рішень суду та інших органів, із додержанням законів особами, які беруть участь у справі, і особами, які  сприяють судові у розгляді справи.

Питання про процесуальні форми участі прокурора в цивільному процесі в науці розглядаються в плані змісту його діяльності стосовно стадій процесу з наголошенням на тому, що різні стадії викликають різні форми участі.

Вступ прокурора в процес у справі можливий за його власною ініціативою, з ініціативи суду і на вимогу закону. У двох останніх випадках вступ прокурора має обов’язковий характер.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Назвіть завдання участі прокурора в цивільному судочинстві.

2. В яких формах бере участь у цивільному процесі прокурор?

3. Охарактеризуйте випадки, коли прокурор має право звернутися до суду із заявою на захист прав і свобод інших осіб.

4. Визначте особливості участі прокурора у розгляді цивільної справи.

5. Які критерії повинен враховувати прокурор при вирішенні питання щодо необхідності подання позову?

6. У чому специфіка вступу прокурора в цивільний процес для подання висновків у справі?

 

ТЕМА 7. УЧАСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗА ЗАКОНОМ НАДАНЕ ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА І СВОБОДИ ІНШИХ ОСІБ

 

План

1. Мета й підстави участі органів державної влади і самоврядування у цивільному процесі.
2. Форми участі державної влади і самоврядування у цивільному процесі.
3. Участь профспілок у цивільному процесі.

 

Методичні вказівки

 

Органи державного управління, профспілки, підприємства, установи, організації та окремі громадяни можуть у випадках, передбачених законом, звернутися до суду із заявою про захист прав та охоронюваних інтересів інших осіб.

Органи державного управління можуть залучатися судом або вступати в процес за своєю ініціативою для давання висновку в справі з метою здійснення покладених на них обов’язків і для захисту прав громадян та інтересів держави.

Хоча такі органи і є особами, які беруть участь у справі, але учасниками матеріально-правового спору вони не можуть бути. Оскільки зазначені органи й особи виконують функцію захисту прав інших осіб, їх можна назвати лише суб’єктами захисту прав інших осіб.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Яка мета участі у цивільному судочинстві органів державної влади і місцевого самоврядування?

2. Охарактеризуйте підстави участі органів державної влади та місцевого самоврядування у цивільному процесі.

3. В яких випадках органи державної влади і місцевого самоврядування мають право звернутися до суду із заявою на захист прав і свобод інших осіб?

4. Назвіть форми участі органів державної влади та місцевого самоврядування й осіб, які беруть участь у цивільному процесі.

 

 

 

 

 

ТЕМА 8. ПРЕДСТАВНИЦТВО У ЦИВІЛЬНОМУ  ПРОЦЕСІ

 

План

1. Поняття процесуального представництва та його значення.

2. Види представництва та повноваження представника в суді.

 

Методичні вказівки

 

Представництво у цивільному процесі є процесуальним засобом реалізації громадянином права на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя та здоров’я, на особисту свободу і майно, гарантовані Конституцією.

Представництво – це діяльність особи (представника, повіреного), спрямованої на захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, державних і громадських інтересів, а також сприяння судові в з’ясуванні об’єктивної істини в справі, постановленні законного та обґрунтованого рішення.

Особливу увагу при вивченні теми необхідно приділяти видам процесуального представництва, яке може бути законним та договірним, та процесуально-правовому становищу представника в окремих стадіях цивільного процесу.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Назвіть всі відомі види представництва в цивільному процесі.

2. Як оформляються повноваження представника для участі в судовому засіданні?

3. Які учасники цивільного судочинства можуть мати представника в суді?

4. На які види поділяється судове представництво залежно від підстав виникнення?

5. Які особи можуть бути договірними представниками в суді?

6. Які особи можуть виконувати в суді функцію законних представників?

 

ТЕМА 9. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

 

План

1. Поняття, значення і види процесуальних строків.
2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків.

 

Методичні вказівки

 

Цивільними процесуальними строками є строки, встановлені ЦПК України для вивчення процесуальних дій судом, органом примусового виконання і учасниками процесу в цивільному судочинстві.

Значення процесуальних строків полягає в тому, що вони забезпечують стабільність, чіткість і визначеність цивільних процесуальних правовідносин, цивільного провадження у справі, забезпечують суб’єктам правовідносин можливість належно підготуватися і виконати певні процесуальні дії, є процесуальними засобами впливу на поведінку несумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов’язків.

Цивільні процесуальні строки повинні забезпечити гарантованість і реальність судового захисту суб’єктивних прав зацікавлених осіб, які беруть участь у справі, та інтересів держави.

За способом визначення процесуальні строки поділяються на встановлені законом і призначені судом.

Необхідно звернути увагу на коло процесуальних строків і коло строків службових.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття «цивільні процесуальні строки»?

2. Проаналізуйте класифікацію процесуальних строків за способом визначення.

3. Назвіть види строків у цивільному процесі.

4. Як визначаються процесуальні строки?

5. В яких випадках процесуальний строк не вважається пропущеним?

6. Назвіть підстави для продовження процесуальних строків.

7. Охарактеризуйте поновлення процесуальних строків.

8. Визначте основні правила обчислення строків у цивільному процесуальному праві.

 

ТЕМА 10. ПІДВІДОМЧІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ

 

План

1. Поняття підвідомчості та її види.
2. Загальні правила визначення підвідомчості.

 

Методичні вказівки

 

Розмежування компетенції між органами держави називається підвідомчістю. Компетенція суду в здійсненні правосуддя  з розгляду і вирішення певної категорії питань називається судовою юрисдикцією, або підвідомчістю судових органів.

Юрисдикція судів відповідно до Конституції України поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Вона опосередковується розглядом цивільних і кримінальних справ, тому вважається кримінальною і цивільною юрисдикцією. Поряд із цим право вирішення цивільних справ у нашій країні надано не лише судовим, але й іншим органам держави, громадським організаціям, змішаним органам, третейським судам.

У зв’язку з цим цивільна юрисдикція, або підвідомчість визначає коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до органів держави (судів, господарських судів, громадських організацій), змішаних органів (комісій з розгляду трудових спорів), третейських судів.

Також потрібно охарактеризувати кожен із видів підвідомчості – виключна і численна (альтернативна, договірна, умовна (імперативна), змішана).

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття судової підвідомчості цивільних справ суду.

2. Розкрийте зміст імперативної підвідомчості цивільних справ.

3. Ким може здійснюватися захист цивільних прав, крім судів загальної юрисдикції?

4. Назвіть критерії підвідомчості суду загальної юрисдикції цивільних справ.

5. Охарактеризуйте види підвідомчості цивільних справ.

6. Проаналізуйте загальні правила визначення підвідомчості суду.

7. Назвіть категорії справ, які підвідомчі судам загальної юрисдикції.

 

ТЕМА 11. ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ

 

План

1. Поняття, правове значення підсудності цивільних справ.

2. Види підсудності.

3. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності.

4. Підсудність та підвідомчість цивільних справ.

 

Методичні вказівки

 

Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ називається підсудністю.

На відміну від підвідомчості, яка розмежує компетенцію між державними органами і громадськими органами щодо вирішення цивільних справ, підсудність розмежовує компетенцію в тій самій сфері, але між різними судами. Тому підсудністю називають ще коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду.

Визначення компетенції різних судів системи проводиться залежно від виконуваних ним функцій, від роду справи, суб’єктів спору, що підлягає розгляду і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду.

Розрізняють підсудність: функціональну, родову, територіальну.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття підсудності цивільних справ.

2. Охарактеризуйте види підсудності цивільних справ.

3. За якими правилами загальної територіальної підсудності цивільних справ подають позови в суд?

4. Які має права позивач за правилами альтернативної підсудності цивільних справ?

5. Назвіть права сторін за правилами договірної підсудності.

6. В який суд подають зустрічний позов?

7. Розкрийте зміст підсудності кількох пов’язаних між собою справ.

8. Коли суд може передати цивільну справу до іншого суду?

 

ТЕМА 12. ВИТРАТИ ТА САНКЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

 

План

1. Поняття витрат у цивільному процесі.
2. Судовий збір.
3. Витрати, пов’язані з розглядом справи у суді.
4. Санкції цивільного процесу.

 

 

 

 

Методичні вказівки

 

Витрати щодо провадження справи – це витрати, що несуть сторони, треті особи із самостійними вимогами у справах позовного провадження, заявники і зацікавлені особи у справах окремого провадження, за вчинення в їх інтересах цивільних процесуальних дій, пов’язаних із розглядом справ судом і виконаннями за ними дій.

Судові витрати складаються із судового збору і витрат, пов’язаних із розглядом справи.

При вивченні теми необхідно детально розібрати категорії осіб, звільнених від сплати судового збору, та порядок сплати судового збору і його розподіл між сторонами.

Найважливішими гарантіями реалізації норм цивільного процесуального права є встановлені ним санкції.

Санкції – це встановлені у нормах цивільного процесуального права наслідки, що настають за їх недодержання і порушення. Ними є заходи  захисту і заходи відповідальності.

 

Питання для самоконтролю

1. З яких витрат складаються судові витрати?

2. Визначте загальні правила обчислення судового збору.

3. Назвіть відомі випадки звільнення громадян від сплати судового збору.

4. В яких із зазначених випадків сплачений судовий збір не повертається?

5. Як повинен діяти суддя, якщо зазначена ціна позову не відповідає дійсній вартості стягуваного?

6. Який порядок внесення коштів на оплату судових витрат?

7. Чи можуть бути застосовані до відповідача санкції та які саме?

 

ТЕМА 13. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

 

План

1. Поняття і сутність наказного провадження і судового наказу.

2. Порушення наказного провадження.

3. Видача судового наказу.

4. Повідомлення боржника про видачу судового наказу. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві. Скасування судового наказу.

 

Методичні вказівки

 

Судовий наказ є рішенням суду, винесеним суддею одноособово на підставі заяви про видачу судового наказу. Сутність цього рішення підкреслюється самою назвою – судовий наказ, тобто правозастосовчий акт державно-владного органу, який пропонує суб’єктам визначену правовою нормою поведінку.

Наказне провадження містить у собі чотири етапи: порушення наказного провадження; видача судового наказу; надіслання боржникові копії судового наказу та видача судового наказу стягувачеві в разі набрання ним законної чинності; скасування судового наказу.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Охарактеризуйте зміст судового наказу.
2. З яких категорій цивільних справ може бути прийнято судовий наказ?
3. Охарактеризуйте набрання чинності судовим наказом.
4. Як може бути оскаржено судовий наказ?
5. Як може бути скасовано судовий наказ?

 

 

 

 

 

ТЕМА 14. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

План

1. Поняття судових доказів і засобів доказування.
2. Факти, що не підлягають доказуванню.
3. Розподіл обов’язків із доказування.
4. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
5. Класифікація доказів. Забезпечення доказів. Судове доручення.

 

Методичні вказівки

 

Згідно з положеннями ЦПК України на суд покладений обов’язок не обмежуватися поданими матеріалами та поясненнями, а вживати всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об’єктивного з’ясування дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін. Така діяльність відбувається в процесі судового розгляду справи в результаті здійснення судом і особами, які беруть участь у справі, доказування і пізнання у встановленому цивільному процесуальному порядку.

Пізнання складається з діалектичної єдності розумової і процесуальної діяльності суду й осіб, які беруть участь у справі, та яка відбувається в процесі подання, витребування, дослідження і оцінки матеріалів цивільної справи.

Об’єктом пізнання у цивільному судочинстві є матеріали справи, її обставини – фактичні і юридичні – та докази, на підставі яких вони встановлюються: мета пізнання – встановлення об’єктивної істини у справі; засоби пізнання – доказування і докази; процесуальна форма пізнання – судовий розгляд.

Перш за все доказуванню підлягають докази – будь-які фактичні дані, тобто відомості про факти і доказові факти, які в єдності свідчать про наявність чи відсутність того юридичного факту, який підлягає встановленню.

Всебічне з’ясування обставин справи означає, що суд повинен з’ясувати всі питання у справі – як на користь, так і проти сторони. Вимога повноти дослідження обставин справи охоплює питання залучення всіх матеріалів, які мають значення для справи, відповідно до правил належності доказів і допустимості засобів доказування – не лише тих, що подані сторонами, але й здобутих іншим шляхом.

Якщо поданих доказів недостатньо, суд пропонує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, подати додаткові докази і сприяє в їх витребуванні.

Об’єктивність – це обґрунтованість висновків суду дійсним обставинам справи, що досягається за умови неупередженого і сумлінного до них ставлення суду та учасників матеріального спору.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінка доказів складається з визначення судом їх достовірності і достатності. Достовірність доказів зводиться до перевірки правдивості джерела доказів, а також самого процесу формування доказів.

Достатність доказів визначається вирішенням питання про те, чи є можливість на основі зібраних із конкретної справи доказів зробити висновок про наявність факторів, які належать до предмета доказування, про право та обов’язок сторін.

Ні свідчення про факти окремо від засобів доказування, ні засоби доказування окремо від свідчень про факти не можуть бути доказами.

 

 

 

 

 

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття доказів у цивільній справі.
2. За якими підставами зводяться докази в окремі групи?
3. Що становить предмет доказування у цивільній справі?
4. Дайте класифікацію засобів доказування у цивільних справах.
5. На кого покладається обов’язок доведення обставин у цивільній справі?
6. Назвіть підстави і способи для забезпечення доказів у цивільній справі.
7. Охарактеризуйте факти, які не підлягають доказуванню.
8. Розкрийте поняття належності доказів і допустимості засобів доказування.

 

ТЕМА 15. ПОЗОВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. ПОРУШЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ

 

План

1. Поняття позову та його суть. Види позовів.
2. Право на позов. Право на подання позову і процесуальний порядок його реалізації.
3. Об’єднання і роз’єднання позовів.
4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх прав проти позову.
5. Зміни в позовному спорі.
6. Забезпечення позову.

 

Методичні вказівки

 

Позов втілює в собі право зацікавленої особи на порушення цивільної справи у суді і судової діяльності на захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, державних або громадських інтересів.

Сам позов у цивільному судочинстві – це вимога до суду зацікавленої особи про здійснення правосуддя в цивільних справах на захист прав та інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою.

У такій  вимозі до суду ставиться вимога позивача до відповідача, тому в теорії цивільного процесу позов розглядається по-різному – як єдине поняття для матеріального і процесуального права, що має дві сторони – матеріально-правову і процесуально-правову; лише як інститут процесуального права; як юридична категорія, що властива самостійно матеріальному і процесуальному праву.

Суть позову може бути визначена правильно лише з врахуванням його матеріально-правової і процесуально-правової сторін, які співвідносяться між собою як названі галузі права, нормами яких ці сторони позову врегульовані.

Вимога позивача до відповідача, хоч і має допроцесуальний характер, виникає ще до порушення цивільного процесу, але лише з порушення цивільного процесу в справі у суді набуває цивільно-процесуального характеру як складова частина позову. Це свідчить про те, що позов є цивільною процесуальною формою, яка забезпечує реалізацію матеріального закону, його примусове здійснення за допомогою держави в особі його органу, яким є суд.

Процесуально-правова сторона позову – це вміщена в ньому вимога до суду про захист прав щодо спірних правовідносин.

При вивченні теми необхідно приділити увагу елементам позову – його предмета, підставі та змісту, видам позовів, порядку реалізації прав на подання позову, змінам у позовному спорі та його забезпеченню.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Поняття і суть  позовного провадження.

2. Право на судовий захист. Поняття позову та його елементи. Види позовів.

3. Право на подання позову. Передумови права на подання позову.

4. Порядок подання позову. Умови реалізації права на подання позову.

5. Позовна заява та її реквізити.

6. Об’єднання та роз’єднання кількох позовних вимог.

7. Право на судовий захист відповідача. Зустрічний позов.

8. Мирова угода. Зміна позову. Відмова від позову. Визнання позову.

 

ТЕМА 16. ПІДГОТОВКА ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

 

План

1. Попереднє судове засідання.

2. Судові виклики і повідомлення.

 

Методичні вказівки

 

Підготовка цивільної справи до судового розгляду – друга за розвитком судочинства і обов’язкова стадія цивільного процесу.

Підготовку проводить суддя, який виконує комплекс процесуальних дій, визначених ст. 130 ЦПК.

Метою підготовки є забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи, забезпечення у встановлені строки в першому судовому засіданні всебічного, повного і об’єктивного вирішення судом переданого на його розгляд правового спору, вираженого в конкретній справі.

Для того щоб цивільна справа була  обґрунтовано вирішена без невиправданих, неодноразових призначень, нових строків її розгляду і потрібна стадія підготовки справ до судового розгляду.

Одночасно підготовка сприяє найбільш повному і реальному захисту прав, охоронюваних законом інтересів громадян і організацій, з найменшою за можливості витратою, а також часу, тобто забезпечує реалізацію принципів законності, об’єктивної істини при послідовному впровадженні в життя принципу економії процесуальних засобів.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Визначте строки підготовки справи до судового розгляду.
2. Які дії здійснює суддя на стадії підготовки цивільної справи до розгляду?
3. Назвіть дії судді після прийняття позовної заяви.
4. Назвіть загальні строки підготовки справ до судового розгляду.
5. Яким чином суддя оформляє призначення справи до розгляду?
6. Дайте загальну характеристику судовим викликам та повідомленням.

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 17. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД

 

План

1. Поняття, стадії судового розгляду цивільних справ.
   2. Судове засідання як процесуальна форма розгляду цивільних справ.
   3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ.
   4. Протокол судового засідання.

 

Методичні вказівки

 

Значення стадії розгляду цивільних справ визначається змістом діяльності суду першої інстанції і виконуваних ним функцій у цій частині розвитку цивільного судочинства.

Шляхом розгляду цивільних справ здійснюється функція правосуддя і виконуються завдання цивільного судочинства – захист прав і законних інтересів фізичних осіб, юридичних осіб і держави.

Розглядаючи цивільні справи, суд покликаний спрямовувати свою діяльність на всебічне, повне і об’єктивне вирішення цивільних справ у повній відповідності до чинного законодавства.

Саме на цій стадії розкриваються зміст і демократичний характер принципів цивільно- процесуального права – справи розглядаються на відкритому судовому засіданні, обраними у встановленому порядку суддями одноособово і колегіально, в усній і безпосередній процесуальній формі, судді незалежні і вирішують справи на підставі принципів законності та об’єктивної істини, а сторони мають рівні процесуальні можливості – можуть  використовувати на засадах диспозитивності і змагальності передбачені законом процесуальні засоби для захисту своїх суб’єктивних прав.

У процесі  розгляду судом цивільних справ особи, які беруть участь у справі, можуть активно здійснювати доказову діяльність, спрямовану на досягнення мети процесу, на встановлення судом об’єктивної істини у справі і постановлення законного й обґрунтованого рішення.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Розкрийте зміст поняття «стадії судового розгляду».
2. Назвіть і охарактеризуйте частини судового засідання.
3. Назвіть підстави для відводу судді.
4. Дайте характеристику відкладенню розгляду справи.
5. Назвіть підстави для закриття провадження у справі.
6. Охарактеризуйте наслідки залишення заяви без розгляду.
7. Які є підстави для зупинення провадження у справі?
8. Що повинно бути зазначено в протоколі судового засідання?

 

ТЕМА 18. СУДОВІ РІШЕННЯ

 

План

1. Поняття і види судових рішень.

2. Вимоги, яким повинне відповідати судове рішення.

3. Зміст судового рішення.

4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання.

5. Виправлення недоліків рішення суду, що його постановив.

6. Законна сила судового рішення.

7. Ухвала суду.

 

 

 

 

Методичні вказівки

 

Провадження з розгляду і вирішення цивільних справ у суді першої інстанції завершується постановленням рішення або ухвали. Суди, які перевіряють законність і обґрунтованість рішень і ухвал у касаційному порядку або в порядку судового нагляду, результати перевірки втілюють відповідно до процесуальної форми ухвал і постанов.

Рішення, ухвали, постанови судів визначають процесуальну форму вираження діяльності щодо застосування права і мають узагальнюючу назву – судові постанови.

Увагу необхідно звернути на вимоги, які повинне задовольнити судове рішення, детально вивчити зміст судового рішення, а також з’ясувати ознаки законної сили судового рішення.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Розкрийте зміст поняття «законна сила судового рішення».
2. Порівняйте судове рішення та судову ухвалу.
3. Назвати основні структурні елементи судового рішення.
4. Назвати умови постановлення додаткового рішення.
5. В який строк постановляється додаткове рішення?
6. Назвіть випадки, в яких суд має право роз’яснити своє рішення.

 

 

ТЕМА 19. ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ

 

План

1. Поняття та визначення заочного розгляду справи.

2. Умови та порядок заочного розгляду справи.

3. Зміст заочного рішення.

4. Способи та порядок перегляду заочного рішення.

5. Повноваження суду при розгляді заяви про перегляд заочного рішення.

6. Підстави для перегляду, скасування, оскарження заочного рішення.

 

Методичні вказівки

 

Заочний розгляд справи встановлює умови і порядок розгляду справи в порядку заочного провадження заочного рішення.

Інститут заочного рішення спрямований, з одного боку, на розширення судового захисту суб’єктивних прав громадян і організацій, свободи їх вибору (принципу диспозитивності), а з іншого – на  недопущення можливості зловживання відповідачем суб’єктивними процесуальними правами і встановлення несприятливих наслідків за зловживання ними.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Чим обумовлене запровадження до цивільного процесу України інституту заочного рішення?

2. За яких умов може проводитися заочний розгляд справи?

3. Що спільного і відмінного є у звичайному та заочному розглядах справи ?

4. Охарактеризуйте структуру та зміст заочного рішення.

5. Який порядок оскарження заочного рішення суду?

6. Який порядок набуття законної сили заочного рішення суду?

 

ТЕМА 20. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ

 

План

1. Загальна характеристика окремого провадження у цивільному судочинстві.

2. Розгляд справ про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним.

3. Розгляд справ про визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим.

4. Розгляд справ про усиновлення.

5. Розгляд справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
6. Розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
7. Розгляд справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб.

 

Методичні вказівки

 

Окреме провадження – це процес розгляду визначених ЦПК справ про встановлення певних обставин (юридичних фактів) або певного юридичного стану осіб. Залежно від характеру вимоги, переданої на розгляд суду, кожна зі справ окремого провадження має свої, лише їй властиві, особливості. У справах окремого провадження суд розглядає і вирішує не спір про цивільне право, характерний для позовного провадження, а вимогу до суду про встановлення певних обставин – юридичних фактів, зміну правового статусу громадянина або неправильність дій органів, які засвідчують такі обставини, з наявністю чи відсутністю яких закон пов’язує виникнення, зміну або припинення суб’єктивних майнових і особистих немайнових прав.

Отже, метою розгляду судом справ окремого провадження є захист прав і охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави.

     

Питання для самоконтролю

 

1. Які справи розглядаються в порядку окремого провадження?
2. Визначте особливості окремого провадження та його відмінності від позовного.
3. За участі кого можуть розглядатися справи в окремому провадженні?
4. Як розглядаються справи про усиновлення дітей, які проживають на території України?
5. Які можуть бути встановлені юридичні факти в порядку окремого провадження?
6. За наявності яких умов можуть розглядатися справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення?
7. Хто може бути визнаний у порядку окремого провадження обмежено дієздатним?

 

ТЕМА 21. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

 

План

1. Право апеляційного провадження та порядок його реалізації.

2. Підготовка та порядок розгляду справи.
3. Повноваження суду апеляційної інстанції.
4. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції.

 

Методичні вказівки

 

Інститут апеляційного провадження був включений до цивільного судочинства України Законом України від 21 червня 2001 р. «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України».

Суть апеляції полягає в новому (повторному) розгляді і перевирішенні справи судом апеляційної інстанції.

При апеляційному оскарженні зацікавлені сторони та інші особи, які беруть участь у справі і вважають винесене судом першої інстанції рішення, ухвалу незаконними і необґрунтованими, справу переносять до апеляційної інстанції  на новий розгляд та перевірку такого рішення.

Належне функціонування апеляційного оскарження і перевірки судових рішень і ухвал, що не набрали законної сили як процесуальної гарантії захисту прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у справі, зміцнення законності у цивільному судочинстві і виконання завдань правосуддя досягаються апеляційною інстанцією правильності правової та фактичної сторін судових рішень та ухвал, тобто їх законності й обґрунтованості як за наявними у справі, так і за додатково поданими сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а також витребуваними судом за їх клопотанням, матеріалами.

Отже, апеляційна інстанція здійснює важливі функції з перевірки законної сили, може усувати допущені судами помилки та порушення.

Водночас апеляційне провадження є однією з форм нагляду вищестоящих судів за судовою діяльністю.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Визначте коло осіб, які мають право апеляційного оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції.

2. Назвіть, хто має право подавати апеляційну скаргу.

3. Визначте особливості апеляційної скарги.

4. Які права мають  сторони в апеляційному порядку.

5. Визначте об’єкт оскарження в апеляційному порядку.

6. Охарактеризуйте повноваження суду апеляційної інстанції при розгляді справи.

7. Назвіть підстави для скасування рішення в апеляційному порядку і передачі справи на судовий розгляд.

8. Які ухвали можна оскаржити окремо від рішення суду першої інстанції.

.

ТЕМА 22. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

 

План

1. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.

2. Порушення касаційного провадження.

3. Підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.

4. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду в касаційному порядку.

 

 

 

Методичні вказівки

 

Законність і обґрунтованість судових рішень забезпечується такими ефективними засобами, як їх касаційне оскарження, опротестування і перевірка.

Перевірка рішень, ухвал, постанов суду в порядку нагляду є самостійним засобом контролю за законністю здійснення правосуддя. Об’єктом перегляду у порядку нагляду є постанови суду першої інстанції, касаційної і наглядової інстанції, що набрали законної сили. Перевірка рішень у порядку нагляду виникає за протестом чітко визначених законом посадових осіб суду і прокуратури. Порушення ними протесту строком не обмежене.

Інститут перегляду у порядку нагляду судових рішень, ухвал, постанов суду, що набрали законної сили, забезпечує перевірку їх законності та обґрунтованості, виправлення допущених нижчестоящими судами помилок та керівництво судовою практикою в напрямі єдиного розуміння і правильного застосування норм матеріального і процесуального права і спрямований на досягнення мети і виконання завдань цивільного судочинства.

Касаційна система перегляду виникла у Франції, а потім була сприйнята багатьма європейськими державами (в деяких країнах вона має назву «ревізійний порядок»). Така система є додатковою гарантією захисту суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Визначте коло осіб, які мають право касаційного оскарження рішень, ухвал.

2. Назвіть об’єкт перегляду в касаційному порядку.

3. Визначте, хто має право порушувати касаційне провадження.

4. Охарактеризуйте підготовку касаційного розгляду справи і порядок її розгляду.

5. Упродовж якого строку може бути реалізоване право на касаційне оскарження?

6. Назвіть підстави для скасування або зміни рішень суду в касаційному порядку.

7. Проведіть порівняльний аналіз підстав апеляційного та касаційного проваджень.

 

ТЕМА 23. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ

 

План

1. Право та підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України.

2. Підготовка та процесуальний порядок провадження.

 

Методичні вказівки

 

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку. Заява про перегляд судових рішень із підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК, може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, коли стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного провадження. 

Такий перегляд можливий лише за умови, що відповідне судове рішення переглядалося у касаційному порядку.

Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: 

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Яким судом вирішується питання про перегляд ВСУ рішень та ухвал, що набрали законної сили?
2. Хто може ставити перед судом питання про перегляд постанов ВСУ?
3. Охарактеризуйте підстави для перегляду рішень і ухвал суду ВСУ?
4. Дайте порівняльну характеристику нововиявлених обставин та підстав перегляду рішень і ухвал суду ВСУ.

 

ТЕМА 24. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

 

План

1. Підстави перегляду рішень і ухвал суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.

2. Процесуальний порядок перегляду справи.

 

Методичні вказівки

 

Перегляд рішень, ухвал, постанов суду за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом, що забезпечує їх законність та обґрунтованість, захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб, держави, а отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства.

Перегляд судових рішень є самостійним видом перевірки, що забезпечує їх правильність із фактичної та правової сторін.

Нововиявлені обставини характеризують незаконність і необґрунтованість судового рішення, а встановлення їх судом – це встановлення наявності чи відсутності таких властивостей у судовому рішенні. Виявлення нових обставин не є помилкою суду, що тягне за собою скасування судових рішень в касаційному порядку і порядку нагляду, а гарантує введення в поле зору судового розгляду обставини, які не були його предметом із незалежних від суду та осіб, які брали участь у справі, причин, для встановлення можливого впливу на результати розгляду справи і скасування судових рішень, що не відповідають об’єктивній істині, правам та обов’язкам сторін.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Яким судом вирішується питання про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень та ухвал, що набрали законної сили?

2. Хто може ставити перед судом питання про перегляд постанов за нововиявленими обставинами?

3. Охарактеризуйте підстави для перегляду рішень і ухвал суду у зв’язку з нововиявленими обставинами?
4. Дайте порівняльну характеристику нововиявлених та виняткових обставин.

 

 

ТЕМА 25. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ)

 

План

1. Виконання судових рішень як стадія цивільного процесу.

2. Суд у процесі виконання судових рішень.

3. Поворот виконання.

 

 

 

 

 

Методичні вказівки

 

Виконавче провадження традиційно вважалося завершальною стадією цивільного процесуального права, якою завершувався захист порушеного чи оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу громадян та юридичних осіб. Але з прийняттям Законів України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження» виконавче провадження є самостійним інститутом цивільного процесу, не пов'язаний з його стадіями, оскільки новий державний орган – Державна виконавча служба України та її посадові особи – державні виконавці як органи примусового виконання рішень  наділені широкими повноваженнями при вчиненні виконавчих дій, окремим правовим статусом та соціально захищені. Крім того, вони виконують не лише рішення суду, але й рішення інших державних та недержавних юрисдикційних органів (третейських судів, адміністративних органів).

Саме виконавче провадження визначається як сукупність дій уповноважених органів і посадових осіб, що здійснюють примусове виконання рішень суду та інших органів на підставах у межах повноважень та у певний спосіб. Таким чином, виконавче провадження не є стадією цивільного процесу, але все це містить спільні з цивільним процесом принципи, завдання, інститути (наприклад, інститут відводу державного виконавця, представництва).

Суспільні відносини, що виникають у виконавчому провадженні, також є процесуальними, оскільки здійснюються у встановленому законом порядку – процесуальній формі.

Державний виконавець зобов’язаний дотримуватися цього порядку, тим самим забезпечуючи захист прав та інтересів стягувача, боржника та інших осіб – учасників виконавчого провадження.

Він вже не перебуває при судах і не підконтрольний суддям. Державний виконавець самостійний у вирішенні всіх питань виконавчого провадження, розпочинаючи з відкриття виконавчого провадження і до його припинення.

Вимоги державних виконавців щодо примусового виконання рішень є обов’язковими для усіх органів, установ, організацій, посадових осіб, громадян на території України. За невиконання законних вимог державного виконавця може бути накладений штраф за його постановою.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Визначте умови та порядок здійснення виконавчого провадження.
2. Назвіть учасників виконавчого провадження.
3. Які рішення можуть бути виконані органами державної виконавчої служби?
4. Упродовж якого строку можуть бути пред’явлені виконавчі листи до виконання?
5. Назвіть цивільні процесуальні документи, які підлягають примусовому виконанню.
6. Визначте, які дії може виконувати суд у стадії виконання.

 

ТЕМА 26. СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ

 

План

1. Право на звернення зі скаргою до суду, строки її реалізації.

2. Розгляд скарги, судове рішення за скаргою.

 

Методичні вказівки

 

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого від­повідно до ЦПК, порушено їх права чи свободи.

Особливістю розділу VII ЦПК є те, що він стосується лише учасників вико­навчого провадження та посадових осіб державної виконавчої служби.

Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії, або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної вико­навчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

При вивченні теми необхідно звернутися до положень Закону України "Про виконавче провадження", КАС України, ГПК України в частині оскарження дій державного виконавця і визначити підвідом­чість у частині оскарження дій державного виконавця та її критерії. Необхідно також вивчити процесуальний порядок розгляду судом скарги, рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадо­вої особи державної виконавчої служби.

 

Питання для самоконтролю

 

1. В який строк може бути подана скарга?
2. Які дії суду при отриманні скарги?
3. Які наслідки розгляду скарги?
4. На кого покладаються судові витрати, пов’язані з розглядом скарги?

 

ТЕМА 27. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ

 

План

1. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню.

2. Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

 

Методичні вказівки

 

Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких на­дана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю аd hос з іноземною державою, рішення суду якої повинне виконуватися в Україні.

Навіть за відсутності договору допускається виконання іноземного рішення за умови відповідності певним вимогам національного законодавства і дотримання певної юридичної процедури.

У результаті визнання іноземного судового рішення його дія поширюється на тери­торію України з такими самими правовими наслідками, які виникають у результаті набрання законної сили рішенням, ухваленим судами України.

Окремо необхідно розглянути питання про можливість застосування судового наказу, виданого іноземним судом. Згідно із статтею 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення.

Єдиний порядок визнання і виконання рішень її учасниками встановлює Мінська конвенція держав — учасниць СНД, укладена 22 січня 1993 р. Саме вона стала норма­тивною базою у двосторонніх міжнародних договорах за участі України.

Визнання – це надання юрисдикційному акту іноземної держави сили і значення рішення вітчизняного суду, яке не вимагає застосування примусових заходів на захист і поновлення порушеного права.

Конвенцією держав — учасників СНД (ст. 55) – передбачено, що рішення іноземного суду немайнового характеру, які не підлягають примусовому виконанню, ухвалені судом кожної договірної сторони, після набрання ними законної сили визнаються на тери­торіях інших договірних сторін без спеціального провадження, якщо установою юсти­ції запитуваної договірної сторони раніше у цій справі не було ухвалено рішення, що набрало законної сили, або якщо згідно з цією Конвенцією, а у непередбачених нею ви­падках — із законодавством договірної сторони, на території якої рішення повинне бути виконано, ця справа не належить до виключної компетенції її установ юстиції.

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. В який строк рішення іноземного суду може бути пред’явлено до виконання?
2. Який порядок примусового виконання рішення іноземного суду?
3. Що таке визнання?
4. Що таке екзекватура?

 

 

Завдання до самостійної роботи студентів

 

 

Задача 1

Між Новіковим та Потаповим виник спір із приводу користуван­ня земельною ділянкою.

Які форми захисту законних прав цих осіб можливо застосу­вати?

 

Задача 2

Поліванов звернувся до районного суду із заявою про усиновлення дитини – хлопчика чотирьох років, який залишився без батьків внаслідок їх загибелі.

Суддя відмовив йому в прийнятті заяви, пояснивши, що немає закону, згідно якого суд зобов’язаний розглядати справи про уси­новлення дітей. Він пояснив заявнику, щоб той звернувся із зая­вою до голови місцевої держадміністрації.

Чи законно суддя відмовив у прийнятті заяви про усиновлен­ня? Відповідь обґрунтуйте з врахуванням ознак цивільного судо­чинства (видів судочинства).

 

Задача 3

Громадяни Розова і Тимченко проживали в Російській Федера­ції. У червні 2000 р. вони уклали між собою договір позики, за яким Розова дала в борг Тимченко 200 тис. руб. строком на один рік.

Протягом цього самого року Розова та Тимченко переїхали на постій­не місце проживання до м. Тернополя.

У грудні 2001 р. Розова пред’явила позов до районного суду м. Тернопіль про повернення боргу, оскільки Тимченко його вчас­но не повернула.

Районний суд розглянув справу та застосував норми цивільно­го кодексу Російської Федерації, а також при розгляді справи керувався нормами цивільного процесуального кодексу Російсь­кої Федерації, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли на території цієї держави.

Чи правильно вчинив суд? Як норми цивільного процесуально­го права застосовуються в просторі та в часі? Керуйтесь ст. 2, 8 ЦПК України та Законом України «Про міжнародне приватне право».

 

Задача 4

Наумов, який ніде не працював і не мав певного місця прожи­вання, самовільно оселився в двокімнатній квартирі, що належить Мовчану на праві приватної власності.

Який порядок захисту порушеного права Мовчана?

 

Задача 5

У господарському суді розглядалась справа за позовом підприєм­ства «Торчин» до підприємства «Галактика» про стягнення збитків, завданих невиконанням умов договору поставки продукції. Пред­ставник підприємства «Галактика» до суду не з’явився. Суд розгля­нув справу у його відсутності та ухвалив рішення, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу, які надають право суду в разі неявки в судове засідання відповідача, що був повідомлений про час і місце судового засідання, постановити рішення за його відсутності.

Чи правильно господарський суд застосував норми Цивільного процесуального кодексу? Яка сфера дії норм цивільного процесуального права?

 

Задача 6

Джуріч із Олешою тривалий час перебували у шлюбі, від якого народилась дитина. Згодом Джуріч залишив сім’ю і відмовився від утримання дитини. Олеша пред’явила позов про стягнення з нього аліментів. Джуріч не володів українською мовою, відшука­ти перекладача не вдалося, тому Олеша, частково володіючи угорсь­кою мовою, на пропозицію суду погодилася бути перекладачем, проти чого не заперечував і Джуріч. Суд розглянув справу і позов задовольнив.

Джуріч подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що Оле­ша неправильно перекладала, тому він не міг зрозуміти зміст про­цесуальних дій, які виконувалися в судовому засіданні.

Які принципи цивільного процесуального права порушені? Яким має бути рішення суду апеляційної інстанції?

 

Задача 7

Ковш пред’явив позов до Чеховського про відшкодування шко­ди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, і просив викликати в судове засідання  як свідка Сухова, який про­живав у м. Тернополі, який був свідком автопригоди.

Суддя доручив суду за місцем проживання свідка допитати його і надіслати протокол судового засідання.

Чи відповідають дії суду принципу безпосередності? Керуйтесь ст. 132 ЦПК України.

 

Задача 8

Розглядаючи справу, суддя районного суду доручив члену апе­ляційного суду, який раніше працював у цьому самому районному суді, закінчити її розгляд, оскільки він захворів.

Чи порушені в цьому випадку принципи цивільного процесу­ального права?

 

Задача 9

У суді розглядалась цивільна справа про розподіл сумісного майна між колишнім подружжям.

Позивач Харченко в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення справи для укладення договору з юридичною кон­сультацією на предмет надання йому правової допомоги.

Відповідачка заперечила проти відкладення справи, пояснив­ши, що в неї немає коштів для того, щоб мати в процесі адвоката як представника. Якщо ж у позивача буде представник, а в неї ні, то це порушить принцип рівноправності сторін.

Суддя відмовив у задоволенні клопотання позивача, мотивую­чи відмову тим, що відкладення розгляду справи порушить прин­цип рівноправності сторін у цивільному процесі і процес буде не­справедливим щодо відповідачки.

Висловіть свою думку щодо правової позиції сторін і дії прин­ципів рівності учасників перед законом і процесуальної рівноп­равності.

 

Задача 10

Суддя районного суду одноособово розглянув цивільну справу про визнання договору купівлі-продажу двокімнатної квартири недійсним.

У судовому засіданні позивач Анічков заявив клопотання про відкладення справи на інший день і час розгляду, але в колегіальному складі суду. В обґрунтування свого клопотання позивач по­слався на те, що для нього рішення суду має винятково важливе значення, тому що одному судді важко розібратися в законності договору купівлі-продажу квартири.

Суддя, уважно вислухавши клопотання позивача, заявив, що він досвідчений суддя, і заслухав за останні дні року багато анало­гічних справ. Йому неважко розібратися й у цій справі, щоб вине­сти правильне рішення.

Судове засідання було продовжено, процес проводився одним суддею. У результаті судового розгляду було винесено рішення, яким позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Чи порушені суддею принципи цивільного процесуального пра­ва? Відповідь обґрунтуйте.

 

Задача 11

Маркус звернулась до суду з заявою про встановлення факту батьківства Сергеєва стосовно неї. В заяві вона зазначила, що Сергеєв та її мати з 1950 р. знаходились у фактичному шлюбі до 1970 р., коли Сергеєв помер. Маркус народилась під час їх суміс­ного проживання, Сергеєв до кінця свого життя виховував її.

Заява була розглянута судом за правилами, встановленими для справ окремого провадження.

Назвіть учасників по справі. Які підстави виникнення цивіль­но-процесуальних правовідносин у цій справі?

 

Задача 12

Громадянин Сіротан звернувся до суду з позовом про відібрання у гр. Баглая мотоцикла, який Сіротан дав у тимчасове користування Баглаю як заставу за надану йому Баглаєм грошову позику. У заяві Сіротан зазначив, що повертав запозичену суму грошей вчасно, але Баглай відмовився отримати гроші і не повернув мотоцикл. Очевидцями цієї події були Петренко і Земляк. При розгляді цивіль­ної справи у суді інтереси Сіротана представляв адвокат Роменко, а захист інтересів Баглая від імені профспілкової організації, чле­ном якої був Баглай, здійснював уповноважений профспілкової організації Шепелев.

Визначте суб’єктів, між якими виникли цивільно-процесу­альні правовідносини у справі, та інші елементи цих правовідно­син.

 

Задача 13

Громадянин Орел згідно трудового договору з підприємством «Маяк» працював електриком. За систематичне порушення трудо­вих обов’язків він був звільнений з роботи, про що директор під­приємства «Маяк» Сухопутін видав наказ. Орел вважав своє звільнення з роботи неправильним і звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. Позов пред’явлено до підприємства.

Визначте суб’єктів цивільно-процесуальних правовідносин, керуючись ст. 21, 40 Кодексу законів про працю України та ст. 35, 36 ЦПК України.

 

Задача 14

Між Грінченко та акціонерним банком «Універсал» був укладе­ний договір кредитування, за яким Грінченко отримав кредит. Своєчасно Грінченко кредит не повернув, тоді банк звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за наданий кредит. Суддя прийняв справу до свого провадження.

Між якими особами виникли цивільно-процесуальні відноси­ни? Що є їх об’єктом?

 

Задача 15

В яких із наведених випадків можуть бути цивільно-процесу­альні правовідносини:

1. господарський суд розглянув спір між підприємством «Атіма» та підприємством «Половець» про стягнення неустойки за договором поставки продукції;
2.  районний суд розглянув цивільну справу за позовом Сотова до Хохолова про визнання права власності на будинок;
3.  комісія з трудових спорів підприємства «Арсенал» розгля­нула спір між директором підприємства та робочим;
4.  міська державна адміністрація розглянула скаргу Мовчана щодо порушення Грушиним його права користування земельною ділянкою.

 

Задача 16

Борисов отримав будинок та присадибну земельну ділянку у спадщину. Його сусідом був Мукачев, який також володів будин­ком та земельною ділянкою на правах власності. Згодом між ними виник спір про межі земельних ділянок, оскільки Мукачев став претендувати на користування частиною земельної ділянки, яку отримав у спадщину Борисов, і згоди вони не дійшли. Тоді Бори­сов вирішив звернутись до суду за захистом свого права власності на земельну ділянку.

Визначте, з яких правовідносин виник спір, яким правом ці правовідносини регулюються, зазначте процесуальне становище учасників спору та вид провадження по цивільній справі, що ви­никає при зверненні Борисова до суду за захистом свого права власності на земельну ділянку.

 

Задача 17

У суді розглядалась справа за позовом Орлова до Устінова про стягнення боргу за позику. Після порушення цивільної справи Устінов вирішив ознайомитись з матеріалами справи. Звернув­шись до судді із заявою про надання дозволу на ознайомлення зі справою, він отримав відмову. Суддя зазначив, що Устінов як учас­ник, до якого пред’явлено позов, не має права на ознайомлення зі справою.

Чи правомірна відмова судді? До якого кола прав належить право сторони на ознайомлення з матеріалами справи?

 

Задача 18

Баглай вирішив шантажувати свого знайомого Петрова, якому надавав у тимчасове користування автомобіль, що належав йому на правах власності. Петров повернув автомобіль та розрахувався з Баглаєм за оренду автомобіля в повному обсязі. Але Баглай зали­шився незадоволеним сплаченою йому за домовленістю між сторо­нами сумою грошей. Щоб змусити Петрова сплатити більшу суму за оренду автомобіля, Баглай подав до суду позов про відшкоду­вання моральної шкоди, нібито завданої йому Петровим внаслідок недобросовісного користування автомобілем. Суд прийняв позов­ну заяву та порушив провадження у справі.

Проаналізуйте характер здійснення Баглаєм своїх процесуаль­них прав та, зокрема, права на судовий захист, яким скористався Баглай, щоб звернутись до суду.

 

Задача 19

18-річний Брилов та 17-річний Орлов домовились про купівлю-продаж фотоапарату в сумі 80 грн. Брилов передав Орлову фотоапарат, але останній відмовився сплатити гроші, не повертав фотоапарат Брилову. Брилов звернувся до суду з позовом про стяг­нення вартості фотоапарата, в якому зазначив як позивача 17- річного Орлова, зазначивши, що Орлов має власні доходи – щомісяця отримує стипендію як учень профтехучилища.

Визначте учасників спору та обсяг їх цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.

Чи зміниться ваша відповідь, якщо Орлову 13 років і він є учнем середньої загальноосвітньої школи?

 

Задача 20

Панькін звернувся до суду з позовом до Шемчукова про відшко­дування збитків, завданих його здоров’ю внаслідок дорожньо-транс­портної пригоди. Суму збитків він визначив у розмірі 3000 грн. При проведенні попереднього судового засідання Панькін збільшив розмір позовних вимог, заявивши про це клопотання суду, та зазначив, що йому завдані збитки на суму 4500 грн.

Суддя відмовив у задоволенні клопотання Панькіна про збільшен­ня позовних вимог, зазначивши, що він не має права це робити.

Чи правомірна відмова судді?

 

Задача 21

Давидова пред’явила до суду позов до Федотової про витребу­вання майна, що належало їй на правах власності та було передано на зберігання Федотовій. Уланова, довідавшись про дану справу, вважаючи, що право власності на майно належить їй, і маючи намір вступити в справу як третя особа, але ще не подавши заяву про вступ у справу, звернулась до суду з проханням надати їй для ознайомлення цю справу. Суддя в проханні відмовив.

Чи правомірні дії суду? Визначте процесуальне становище учас­ників у справі.

 

Задача 22

До суду звернувся Сафін із позовом про стягнення зі шкірогалантерейної фабрики на його користь одноразово 300 грн і щомісяця по 50 грн за відшкодування заподіяної його здоров’ю шкоди.

Розглядаючи справу в судовому засіданні, суд встановив, що позивач був збитий автомашиною, власником якої є шкірогалантерейна фабрика. Водієм автомобіля був Кавунов.

Як суд повинен вирішити питання щодо участі названих осіб у справі? У ролі яких учасників зазначені особи будуть брати участь у цивільній справі? Керуйтесь ст. 1172, 1187 ЦК Украї­ни.

 

Задача 23

Із роздягальні університету пропала чоловіча куртка, що нале­жала на правах власності Вороніну. Відшкодовуючи пропажу в порядку ст. 949, 950 ЦК України, адміністрація університету сплатила Вороніну 500 грн.

Через два місяці адміністрації університету стало відомо, що курткою користується Спиридонов, який повернути її чи відшко­дувати збитки адміністрації університету відмовився, пояснив­ши, що куртка ним була придбана в комісійному магазині, до якого на комісію куртка надійшла за договором комісії з Антоновим у порядку ст. 1011 ЦК України.

Визначте учасників у цивільній справі, керуючись положення­ми ЦК України щодо добросовісного та недобросовісного набувача права власності.

 

Задача 24

Суд розглядав справу про визнання права на спадщину за позо­вом Беседіна до Романенко. Довідавшись, що до складу спадщини, що залишилась після смерті батька Беседіна, входить мотоцикл із коляскою, Соснін звернувся до суду з позовом про витребування коляски як майна, що належить йому на праві власності.

Вимоги він обґрунтував тим, що незадовго до смерті батька Беседіна він передав йому у власність за договором купівлі-продажу коляску, але не одержав від покупця гроші, які батько Беседі­на пообіцяв передати згодом. У цей час, довідавшись про смерть батька Беседіна, він не бажає передавати свою коляску жодній із сторін, що сперечаються, тому в заяві він просив суд допустити його до участі в справі в  ролі третьої особи.

Довідавшись про намір Сосніна, сторони заперечували проти його вступу в справу.

Чи буде допущений Соснін до участі у справі? Якщо буде, то в ролі якого учасника? Чи мають право сторони заперечувати проти участі Сосніна у цій справі?

 

Задача 25

Галкіна звернулася до суду з позовом до Галкіна про розподіл майна, придбаного в період шлюбу. При розгляді справи було вста­новлено, що серед речей є пральна машина, яку чоловік взяв у прокат. Довідавшись про це, суд відклав розгляд справи і повідо­мив фірму прокату про те, що судом порушено провадження по справі між Галкіними, а також запропонував фірмі прокату всту­пити в процес.

У ролі кого може вступити в справу фірма прокату? Чому ви так вважаєте?

Який порядок вступу в процес?

 

Задача 26

Самофалова звернулася до суду із заявою про усиновлення хлоп­чика Матвія. Представляти її інтереси у суді вона доручила пред­ставнику, в ролі якого виступив Гоголєв.

Суд розглянув та вирішив цивільну справу, ухвалив рішення, яким заяву задовольнив.

Чи допущені судом помилки? Відповідь обґрунтуйте.

 

Задача 27

Тимофеєв не сплатив Юр’єву 500 грн за куплений у нього телеві­зор. Юр’єв вирішив подати позов до суду про стягнення боргу. Він видав доручення на пред’явлення позову і ведення справи своєму знайомому Медвєдєву. Медвєдєв подав до суду позовну заяву від імені Юр’єва. У судовому засіданні, яке призначив суд, були при­сутні як Юр’єв, так і його представник Медвєдєв. Але суддя не допустив Юр’єва до участі у судовому засіданні, мотивуючи відмову тим, що оскільки Медвєдєв бере участь, то присутність Юр’є­ва неможлива.

Чи правильні дії суду? Хто має право представляти інтереси громадян у суді? Чи допускається особиста участь у справі особи поряд із представником?

 

Задача 28

Підприємство «Зоря» звернулось до суду з позовом до праців­ника Зиміна про стягнення з нього 540 грн, що складають зби­ток, заподіяний пожежею, яка відбулася з вини Зиміна. У суді інтереси підприємства «Зоря» представляв бухгалтер Громов, який надав суду довіреність, видану керівником підприємства «Зоря».

Суддя не допустив Громова до участі у справі в ролі представ­ника підприємства «Зоря», пославшись на те, що інтереси підприє­мства може представляти тільки керівник.

Чи правильні дії суду? Відповідь обґрунтуйте.

 

Задача 29

Семенов збив автомобілем через свою неуважність 10-річного Юру. Батьками Юри були Ігор Ємельянов і Марія Новоросійська. Батько Юри, Ігор Ємельянов в інтересах Юри пред’явив позов до суду про стягнення з Семенова збитків, завданих здоров’ю Юри внаслідок наїзду автомобілем.

Чи правомірні дії Ємельянова? У ролі якого учасника він буде брати участь у справі? Який вид процесуального пред­ставництва виникає у цій справі? Якими документами повинні бути підтверджені повноваження Ємельянова як учасника цивіль­ної справи?

 

Задача 30

Самохін пред’явив до суду позов про відшкодування шкоди, заподіяної йому наїздом на нього автомобіля, яким керував Попов як його власник. Друзін був допущений судом як представник Самохіна у цій справі. У попередньому судовому засіданні По­пов надав суду докази, якими підтверджувалось, що Друзін визна­ний обмежено дієздатним.

Як має вчинити суд у цій ситуації? Чи може Друзін як обме­жено дієздатна особа представляти інтереси Самохіна у цивільній справі?

 

Задача 31

Прокурор в інтересах Веселова пред’явив до підприємства по­зов про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. У судове засідання Веселов не з’явився та не подав суду заяв, які б свідчили про те, чи підтримує він позов, чи ні.

Чи має прокурор право на пред’явлення позову в інтересах Веселова? Якими мають бути дії суду?

 

Задача 32

Суд закрив провадження у справі в зв’язку з тим, що проку­рор, який пред’явив позов до будівельного тресту в інтересах Ло­мако про відшкодування шкоди, заподіяної йому в результаті не­щасного випадку, відмовився від позовних вимог.

Чи має право прокурор, що пред’явив позов, відмовитися від нього?

Які процесуальні наслідки викликає відмова прокурора від пред’явленого ним позову?

 

Задача 33

Уповноважений із прав людини пред’явив в інтересах Сліпко позов про відшкодування шкоди, що завдана смертю годувальни­ка, до автотранспортного підприємства. Сліпко від позову відмо­вилась.

Який процесуальний статус має уповноважений з прав люди­ни у цій справі? Якими мають бути подальші дії суду?

 

Задача 34

У суді порушена справа за позовом комунального підприємства до Савченка про стягнення 500 грн збитків, завданих неправо­мірними діями. Суд виніс ухвалу про обов’язкову участь прокуро­ра у цій справі та надіслав копію ухвали прокурору. У призна­чений час для участі в судовому засіданні з’явився помічник про­курора району.

Чи має право брати участь у цій справі помічник прокуро­ра, а не сам прокурор, який був залучений судом до участі у справі? Як вчинить суд?

 

Задача 35

За договором купівлі-продажу державне підприємство «Ластів­ка» придбало у Васько і Єгорова будинок за 5000 грн. Прокурор в інтересах державного підприємства пред’явив позов про визнан­ня договору недійсним на тій підставі, що Єгоров є недієздатною особою та не мав право підписувати угоду.

Чи мав право прокурор подавати позов в інтересах державного підприємства? Як вчинить суд?

 

Задача 36

Після закінчення підготовки справи до розгляду суддя постано­вив ухвалу про призначення справи до судового розгляду та зобов’я­зав секретаря судового засідання надіслати учасникам по справі судові повістки.

У який строк повинна бути надіслана повістка про виклик до суду на судове засідання?

 

Задача 37

Судом розглядалась справа за позовом Миколаєнко до Шиманського про відшкодування шкоди.

В які строки сторони зобов’язані подати свої докази або повідомити про них суд?

 

Задача 38

Рішенням суду в позові Семенової і Михєєвої до редакції газети «Селянка» про спростування відомостей, що ганьблять честь і гідність, відмовлено.

Рішення було винесено 13.02.2001 р. Позивачки апеляційну скаргу подали 1 квітня 2001 р.

Чи виконані в цьому випадку вимоги щодо строків подання апеляційної скарги?

 

Задача 39

Хомяков звернувся до суду з позовною заявою про захист своїх порушених прав. Але до позовної заяви він не додав копії та дока­зи, не сплатив судовий збір, чим порушив умови ст. 119, 120 ЦПК.

Чи буде в цьому випадку позовна заява, прийнята суддею, та чи буде відкрито провадження у справі? Як повинен вчинити суддя, виходячи з вимог ст. 121 ЦПК? Яке питання щодо процесуальних строків виникає у цьому випадку?

 

Задача 40

Шевцов як відповідач у цивільній справі за позовом Щолокова про визнання права власності вирішив подати зустрічну позовну заяву.

Які вимоги передбачає ЦПК щодо строків подання зустрічної позовної заяви та які наслідки недотримання цих строків?

 

Задача 41

Лікарня звернулась до суду із заявою про визнання Семенкової недієздатною з тих підстав, що вона страждає психічним захворю­ванням і за станом свого здоров’я не може здійснювати належний догляд за дитиною, яка в неї народилась. Суд визнав Семенкову недієздатною.

Семенкова звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій не погодилась з рішенням суду про визнання її недієздатною, та за­значила, що має можливість виховувати дитину, має для цього житлові та інші умови, що можуть підтвердити сусіди.

Які засоби доказування є допустимими у цій справі для за­доволення заяви про визнання Семенкової недієздатною? Якими доказами має бути доведений факт недієздатності особи?

 

 

Задача 42

Із Ворухіним, який працював столяром на деревообробному заводі, під час виконання роботи стався нещасний випадок. Адмі­ністрація відмовилась добровільно відшкодувати шкоду, заподія­ну нещасним випадком здоров’ю Ворухіна. Тоді він вирішив пода­ти позов про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом.

Якими доказами можуть бути підтверджені позовні вимоги у цій справі?

 

Задача 43

Суд розглядав справу за позовом Горушева до Зуєва про стягнення грошової суми, отриманої у позику. У підтвердження договору позики Горушев у судовому засіданні надав письмове пояснення Зуєва, в якому він підтверджував отримання грошей у позику.

Суд відмовив Горушеву у залученні документу до справи у зв’яз­ку з тим, що він пропустив строк подання доказів.

Який порядок подання доказів по справі? Чи правильно вчи­нив суд?

 

Задача 44

У справі за заявою Александрова про встановлення факту участі у військових подіях заявник просив суд допитати в якості свідка його жінку Александрову, але представник зацікавленої особи відділу соціального захисту заперечував проти цього, посилаючись на те, що жінка є зацікавленою у задоволенні заяви і не може бути допитана як свідок.

Як повинен вчинити суд? Які особи не можуть бути свідками?

 

Задача 45

Сомов звернувся до суду з позовом до Єльченко про визнання права власності на будинок. Свої вимоги він обґрунтував тим, що цей будинок він придбав у матері Єльченко - Смелякової - незадовго до її смерті. За будинок він сплатив їй 2000 грн та став проживати у ньому, але часто від’їздив у відрядження, під час одного з яких Єльченко як спадкоємиця вселилась до будинку. Як докази купівлі будинку Сомов надав суду розписку Смелякової про отримання 2000 грн, довідку про відрядження та просив допитати в ролі свідків сусідів, які були свідками при передачі грошей.

Визначте, що є предметом доказування у цій справі? Чи до­тримався Сомов принципу допустимості засобів доказування? Які засоби доказування є допустимими у цій справі?

 

Задача 46

Поліванова вирішила звернутись за захистом своїх порушених прав до суду, та порадилась із цього приводу зі своєю знайомою Кривовою, яка почала відмовляти Поліванову звертатись до суду, з причини, що для цього необхідні великі кошти.

Які витрати передбачені законом при зверненні до суду та роз­гляді цивільної справи?

 

Задача 47

Смілякова вирішила вступити у цивільну справу як третя осо­ба із самостійними вимогами. Для реалізації цього права вона подала до суду позовну заяву із самостійними позовними вимога­ми щодо об’єкту спору між сторонами.

Чи має бути при цьому сплачений судовий збір? Назвіть пере­лік процесуальних документів, які виступають об’єктом справляння судового збору.

 

Задача 48

При зверненні до суду з позовною заявою Сучанова дізналась, що їй необхідно сплатити судовий збір.

Які види ставок встановлюються законом при сплаті судового збору?

 

 

Задача 49

Сучанова звернулась до адвоката за консультацією. Як їй виз­начити суму грошей, яку вона має сплатити як судовий збір при поданні до суду позовної заяви майнового характеру?

Від чого залежить ця сума? Що таке ціна позову? Як ціна позову впливає на визначення розміру судового збору? Як визна­чається ціна позову? Яку відповідь надасть адвокат?

 

Задача 50

Сапигін при поданні позовної заяви до суду не зазначив у ній ціну позову.

Хто вказує ціну позову? Який порядок встановлення ціни позо­ву у цьому випадку? Як визначається ціна позову, якщо у момент пред’явлення позову встановити точну ціну позову неможливо?

 

Задача 51

Бизов був звільнений з роботи. Вважаючи звільнення незакон­ним, Бизов вирішив звернутись до суду.

Яку форму захисту обрав Бизов? Охарактеризуйте цю форму захисту з урахуванням характеру спірних правовідносин. Який процесуальний засіб повинен використати Бизов, звертаючись до суду? Дайте його поняття.

 

Задача 52

Ягідкина підтримувала фактичні шлюбні відносини з Івано­вим і вони вели спільне господарство до моменту народження дитини. Після народження дитини Іванов припинив шлюбні відно­сини з Ягідкиною. Від добровільного визнання свого батьківства відносно дитини він відмовився.

В який спосіб Ягідкина може здійснити захист права на вста­новлення батьківства щодо її дитини? Сформулюйте правову ви­могу із захисту цього права. Чи зміниться спосіб захисту, якщо Іванов помер?

 

Задача 53

Брилову у зв’язку з роботою на заводі була надана кімната для проживання у гуртожитку заводу. Згодом Брилов звільнився з заводу, але з кімнати не виселився. Адміністрація заводу пред’явила позов про виселення Брилова з кімнати гуртожитку в зв’язку з припиненням трудових відносин.

Який вид позову у цьому випадку? Визначте предмет, підста­ву та зміст цього позову.

 

Задача 54

До районного суду надійшли дві позовні заяви комунального підприємства із управління державним житловим фондом (ЖЕКу): одна з цих позовних заяв – про виселення Бикова, який безпідставно зайняв кімнату у 3-кімнатній комунальній квартирі одного з житлових будинків унаслідок фіктивного обміну з Недєлькіним, а друга позовна заява – про виселення Докіна, який самовільно оселився у 2-кімнатній квартирі іншого житлового будинку після звільнення цієї квартири Мироненком. Суддя постановив ухвалу про об’єднання позовів у одне провадження.

Чи правомірні дії суду? Відповідь обґрунтуйте.

 

Задача 55

Після смерті батька Токаренко звернувся до суду з позовом до свого рідного брата Симиренка про визнання заповіту, який склав їх батько за життя, недійсним та просив суд визнати його право на частку у спадщині, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що померлий батько у момент підписання заповіту був тяжко хворий і не міг розуміти значення своїх дій. При пред’явленні позову Токаренко не сплатив судовий збір.

Визначте елементи цього позову.

 

Задача 56

Славкін звернувся до суду з позовом про стягнення з державно­го підприємства заборгованості із заробітної плати. Суддя постано­вив ухвалу, якою залишив позовну заяву без розгляду з тих підстав, що Славкін не додав до позовної заяви її копію та копії всіх доку­ментів, що були додані до неї, та зобов’язав його усунути недоліки протягом 10 днів.

Чи дотримався позивач порядку пред’явлення позову? Чи пра­вильні дії судді? Які наслідки невиконання вимоги суду про усу­нення недоліків позовної заяви?

 

Задача 57

Фермерське господарство «Зірка» звернулося з позовом до Синявіна про стягнення збитків у розмірі 2000 грн, завданих майну господарства.

Суддя постановив ухвалу, якою відмовив у прийнятті позовної заяви, пославшись на те, що позовна заява не підлягає розгляду в суді у порядку цивільного судочинства (не підвідомча суду), а цей спір повинен вирішуватись в адміністративному порядку головою селищної ради народних депутатів.

Чи правомірні дії суду? Які передумови реалізації права на пред’явлення позову до суду передбачені законом?

 

Задача 58

Після смерті батька Токаренко звернувся до суду з позовом до свого рідного брата Симиренка про визнання недійсним заповіту, який склав їх батько за життя, та просив суд визнати його право на частку у спадщині, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що померлий батько у момент підписання заповіту був тяжко хворий і не міг розуміти значення своїх дій. При пред’явленні позову Токаренко не сплатив судовий збір.

Чи допустив позивач порушення порядку пред’явлення позову? Якими мають бути дії суду в цій ситуації?

 

Задача 59

Скорнякова звернулась до суду з позовом про стягнення алі­ментів з онуків Сліпухіна та Харчук. Позовні вимоги обґрунтува­ла тим, що вона є непрацездатною, має інвалідність, розміру пенсії, що їй призначена, не вистачає для життя. Її син Скорняков не у змозі надавати їй матеріальну допомогу, оскільки сам як непра­цездатний має мінімальний розмір пенсії, а онуки добровільно надавати допомогу відмовляються.

Чи є у цьому випадку підстави для відмови у прийнятті позов­ної заяви для розгляду чи справа має розглядатись по суті? Відповідь обґрунтуйте з посиланням на передумови реалізації права на пред’явлення позову.

 

Задача 60

Між Пахомовим та Суботіним виникла суперечка з приводу того, як Пахомов ставиться до їх знайомої Савенко. Суботін вва­жав, що поведінка Пахомова є аморальною стосовно знайо­мої. Він попередив Пахомова, що якщо той не змінить свого став­лення до Савенко, то Суботін буде вважати це образою Савенко і звернеться до суду від власного імені про захист її честі та гідності.

Чи відповідає бажання Суботіна звернутись до суду з позовом про захист честі і гідності Савенко передумовам реалізації права на пред’явлення позову? Якими мають бути дії суду, якщо Суботін реалізує своє право на звернення до суду?

 

Задача 61

Карімов пред’явив позов до суду про поновлення на роботі. У позовній заяві він визначив відповідачем підприємство «Оптіма» та третьою особою на стороні відповідача – директора підприємства Сушкова. Суддя, прийнявши позовну заяву до розгляду, по­становив ухвалу про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. 127 ЦПК, зазначте, які процесуальні обов’язки виникають з моменту відкриття провадження в суду та які права в учасників цивільної справи на стадії провадження до судового розгляду?

 

Задача 62

Суддею була постановлена ухвала про відкриття провадження за позовом Алова до Алової про розірвання шлюбу. В обґрунтуван­ня позовних вимог позивач зазначив, що вони були одружені п’ять років, від шлюбу народилось двоє малолітніх дітей, але сімейні стосунки фактично припинились, оскільки подружжя не має спіль­них інтересів.

Суддя, ознайомившись з позовом, постановив ухвалу про відкрит­тя провадження у справі та встановив для відповідача строк для подання заперечень на позов.

Охарактеризуйте заперечення відповідача як процесуальний засіб. Проаналізуйте, якими процесуальними діями зумовлені можливі строки подання заперечень на позов відповідачем, що встановлюються суддею?

 

Задача 63

Суддею за позовом Ломової до Карпова про визнання батьків­ства у відношенні доньки Марини і про стягнення аліментів на її утримання було відкрито провадження по справі та призначене попереднє судове засідання.

Охарактеризуйте значення попереднього судового засідання як процесуальної форми проведення провадження до судового роз­гляду. В які строки призначається проведення попереднього судо­вого засідання?

 

Задача 64

Соколов поштою направив до суду позовну заяву про витребуван­ня автомобіля з незаконного володіння у Кумова. Суддя, відкривши провадження у справі, призначив попереднє судове засідання.

Чи є обов’язковим виклик учасників цивільної справи для участі у попередньому судовому засіданні? Яку дію має вчинити суд для інформування учасників про день і час проведення попереднього судового засідання? Який процесуальний документ має бути наді­сланий у цьому випадку?

Задача 65

Сомов пред’явив до суду позов про витребування особистих ре­чей, які утримувала Петрова, на суму 1500 грн. У справі було призначене попереднє судове засідання.

Які процесуальні дії повинен вчинити суддя під час попереднього судового засідання з метою врегулювання спору до судового роз­гляду?

 

Задача 66

При розгляді справи за позовом Грушова до Грушової про по­збавлення її батьківських прав у відношенні дочки Ірини секретар судового засідання доповіла суду про явку сторін і їх представ­ників, прокурора, представника органу опіки і піклування, свідків.

Перерахуйте дії суду у підготовчій частині судового розгляду. Визначте порядок дачі пояснень та показань зазначеними особами в ході судового розгляду.

 

Задача 67

У суді розглядалась справа зі спору між сестрами Мишкіними про розподіл спадщини. Суд постановив ухвалу, якою залишив позов без розгляду з тих підстав, що сторони повторно не з’яви­лись у судове засідання та не просили суд розглянути справу в їх відсутності, а за матеріалами, що є у справі, суд не може розгля­нути справу у відсутності сторін.

Проаналізуйте дії суду. Чи правильно вчинив суд?

 

Задача 68

У суді розглядалась справа за позовом Скорнякової до Скорнякова про розірвання шлюбу. При підготовці справи до розгляду суд встановив, що відповідач знаходиться на тривалому лікуванні у психіатричній лікарні. На підставі довідки про факт перебуван­ня відповідача на стаціонарному лікуванні суд постановив ухвалу про зупинення провадження у справі.

Чи правомірні дії суду? До якого моменту буде зупинено про­вадження?

 

Задача 69

У суді розглядалась справа за позовом Щепкіна до Суркової про усунення перешкод у користуванні майном. У зв’язку з необ­хідністю витребування додаткових доказів суд відклав розгляд справи. Перед початком наступного судового засідання секретар доповіла суду, що не з’явився відповідач, а повістка, надіслана відповідачу, повернулась з позначкою, що він змінив місце про­живання.

Як повинен вчинити суд у цій ситуації? Які наслідки непові­домлення сторонами про зміну адреси проживання?

 

Задача 70

У суді розглядалась справа за позовом Суркової до Чижикова про визнання його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом про вселення. У судове засідання відповідач не з’явився, суду стало відомо, що він помер.

Які дії повинен вчинити суд щодо розгляду цієї справи надалі?

 

Задача 71

У нарадчій кімнаті з’ясувалося, що при розгляді справи за позо­вом Родімцева до Родімцевої про розірвання шлюбу суд не з’ясу­вав такі обставини:

а) у кого з батьків залишаться діти?

б) яке матеріальне становище сторін?

Що повинен зробити суд?

 

Задача 72

Розглянувши справу за позовом Карімова до Везвесільної і Трухіної про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, суд ухвалив рішення, резолютивну частину якого сформулював так: «Позов Карімова задовольнити. Стягувати з відповідачки на користь позивача протягом одного року по 40 грн щомісяця».

Чи правильно складена резолютивна частина рішення? Як можуть бути виправлені недоліки рішення у цьому випад­ку?

 

Задача 73

Будівельне управління пред’явило позов до суду про стягнення 900 грн з Митрофанова за виконання будівельних робіт із будів­ництва гаража. У процесі розгляду справи за клопотанням пози­вача за ухвалою суду була призначена будівельно-технічна експер­тиза, витрати за проведення якої були понесені позивачем. Позов судом було задоволено, але у рішенні суд не визначив порядку відшкодування витрат за проведену експертизу.

В якому порядку суд може вирішити питання розподілу судо­вих витрат? На кого покладається обов’язок оплати витрат за проведену експертизу?

 

Задача 74

При винесенні рішення в нарадчій кімнаті задзвонив телефон, головуючий став розмовляти по телефону зі своїм приятелем, зго­дом зайшов секретар підписати папери.

Чи допускаються зазначені дії у нарадчій кімнаті?

 

Задача 75

За позовом Петрової до заводу «Арсенал» про стягнення заробітної плати за вимушений прогул суд виніс рішення, у резолютивній частині якого вказав «Стягнути на користь Петрової з заводу «Арсенал» за вимушений прогул».

Чи правильно складена резолютивна частина рішення?

 

Задача 76

При розгляді цивільної справи за позовом Тронько до Миколаєнко про визнання договору міни недійсним у судове засідання не з’явився відповідач.

Визначте умови, за яких суд може ухвалити заочне рішення по справі.

 

Задача 77

Розглянувши цивільну справу за позовом Сумраєнко до спів­відповідачів Соколових про стягнення збитків суд ухвалив заочне рішення, при цьому у судове засідання не з’явився один із співвідпо­відачів.

Чи допустив суд процесуальні помилки? Відповідь обґрун­туйте.

 

Задача 78

У суді розглядалась цивільна справа за позовом Шупік до Ти­щенко про розірвання договору оренди квартири. У судове засідання з’явився лише позивач, який змінив предмет позову з розірвання договору оренди квартири на виселення із квартири. Суд, визнав­ши причини неявки відповідача неповажними, розглянув справу та ухвалив заочне рішення.

Чи допустив суд процесуальні помилки? Відповідь обґрун­туйте.

 

Задача 79

У суді була розглянута цивільна справа за позовом Чеховича до Чехович про розірвання шлюбу. Суд знайшов підстави для заочного розгля­ду справи, оскільки відповідач не з’явився, хоча був належним чином повідомлений. За результатом розгляду суд ухвалив заочне рішення.

За якими правилами мав проводитись розгляд цієї справи та ухвалення рішення по справі?

 

Задача 80

Суд допустив заочний розгляд справи за позовом Шишкіної до Чернявського про визнання договору дарування недійсним та ухва­лив заочне рішення. У рішенні суддя не зазначив строк і порядок подання заяви про перегляд даного рішення.

Чи допустив суд процесуальні помилки? Яким вимогам закону щодо форми і змісту має відповідати заочне рішення?

 

Задача 81

Подружжя Симоненків звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про витребування майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, з Яркова, якому це майно було на­дано в оренду на підставі письмового договору.

Чи можуть бути ініціаторами подання заяви про видачу судо­вого наказу співучасники? Які учасники, на вашу думку, можуть звернутись із заявою про видачу судового наказу в інтересах кре­дитора (заявника)? Чи можлива співучасть з боку боржника?

 

Задача 82

Шевченко пред’явив до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення грошових коштів з Яблочкова, з яким був укладе­ний договір позики.

Проаналізуйте, які докази повинен надати Шевченко у підтвер­дження вимог заяви про видачу судового наказу. Зверніть увагу на вимоги ЦК України до письмової форми договору.

 

Задача 83

Банк пред’явив до суду заяву про видачу судового наказу про витребування заставленого майна з Румбешти, оскільки останній не виконав зобов’язання про повернення коштів кредиту за дого­вором кредитування.

Визначте, які докази повинен надати банк у підтвердження законності своїх вимог про витребування заставленого майна.

 

Задача 84

Афанасьєв подав до суду заяву про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з підприємства нарахованої, але не випла­ченої йому суми заробітної плати за 2 місяці.

Визначте, які докази повинен надати заявник у підтвердження законності своєї вимоги.

 

Задача 85

Сутолокова подала до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з чоловіка Сутолокова аліментів на утримання не­повнолітньої дитини у розмірі 500 грн щомісяця, виходячи з до­ходів, які отримує боржник.

Чи буде виданий судовий наказ у цьому випадку? Відповідь обґрунтуйте.

 

Задача 86

Районний суд розглянув позов про розділ сумісного майна под­ружжя Пижових і ухвалив рішення. Позивачка Панкратова звернулась із апеляційною скар­гою про скасування рішення, тому що справа була розглянута в її відсутність і вона не була сповіщена про день і час судового засі­дання.

Апеляційний суд відхилив її скаргу з тих підстав, що рішення є обґрунтованим і винесено відповідно до норм сімейного законодав­ства.

Чи законна ухвала апеляційного суду?

 

Задача 87

Суд розглянув цивільну справу за позовом Марвінської до Марвінського про стягнення аліментів на утримання сина Олега. Про це рішення стало відомо Гродинській, яка отримувала від Марвінського аліменти на сина Віталія, який народився від колишнього шлюбу з Марвінським. Вона вирішила оскаржити рішення суду, оскільки суд не залучив її до участі у справі, а задовольнивши позов, порушив її право на аліменти в більшому розмірі.

Проаналізуйте дії учасників. Які помилки допущені? Чи має право Гродинська на апеляційне оскарження?

 

Задача 88

Гребеніков подав апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційний суд призначив день і час розгляду справи. У судовому засіданні позивач вирішив відкли­кати апеляційну скаргу.

Проаналізуйте дії учасників. Який строк встановлений для реалізації права на відкликання апеляційної скарги?

 

Задача 89

Степанков подав апеля­ційну скаргу, до якої приєдналась Мамонтова як третя особа з самостійними вимогами. Згодом Степанков подав заяву про відкли­кання апеляційної скарги.

Як повинен вчинити апеляційний суд?

 

Задача 90

Суд задовольнив вимоги Супорова частково. У частині відмов­лених у задоволенні вимог, Супоров подав апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційний суд залишив без руху скаргу, мотивуючи свої дії тим, що при поданні заяви Супоров не сплатив судовий збір.

Проаналізуйте дії учасників. Чи правомірні дії апеляційного суду?

 

Задача 91

Чесноков подав касаційну скаргу на рішення суду та ухвалу апеляційного суду по справі про поновлення на роботі. У скарзі він не вказав повне найменування відповідача, не навів у обґрунту­ванні назви закону, з порушенням якого було постановлені рішен­ня та ухвала, не додав до скарги документів, які навів у переліку додатків, не додав копії касаційної скарги.

Як буде вирішуватись питання про прийняття цієї скарги до розгляду?

 

Задача 92

Відповідач Ципін по цивільній справі про відшкодування збитків отримав копію касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду, яку подав позивач Тронько.

Яке право виникає у відповідача з моменту отримання каса­ційної скарги? В які строки та відповідно до яких вимог він може реалізувати це право?

 

Задача 93

Линько як позивач подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після того, як ухвалою апеляційного суду воно було залишено в силі. На стороні Линько як третя особа без само­стійних вимог виступав Поспєлов. Він погодився з мотивами каса­ційної скарги, але у бесіді з Линько сказав, що подавати касацій­ну скаргу йому немає необхідності.

Як Поспєлов може в процесуальному порядку висловити свою згоду з касаційною скаргою, яку подав Линько? Які правила здійснення процесуальної дії в цьому випадку?

 

Задача 94

Турчанінов вирішив відкликати касаційну скаргу, яку він подав на ухвалу апеляційного суду.

У чому полягає сутність цієї процесуальної дії, які її наслідки, чим вона відрізняється від відмови від касаційної скарги?

 

Задача 95

Касаційний суд призначив судовий розгляд по цивільній справі за касаційною скаргою Тищенко до Погорілко про визнання права власності на будинок. У судове засідання не з’явився відповідач.

Якими мають бути дії касаційного суду?

 

Задача 96

Степанов подав заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, але до заяви не додав її копії та не сплатив судовий збір, вважаючи, що це не потрібно на цій стадії.

Чи дотримався Степанов порядку пред’явлення заяви про пере­гляд судового рішення за нововиявленими обставинами? Які на­слідки недотримання вимог цього порядку?

 

Задача 97

До суду надійшла заява позивача про перегляд справи за ново­виявленими обставинами. Суддя, вивчивши цю справу, постано­вив ухвалу, якою відмовив у здійсненні перегляду, мотивуючи відмову тим, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими.

Чи правомірні дії судді? В якому порядку вирішується питання щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами?

 

Задача 98

По цивільній справі за позовом Шапченко до Андрушкіна про визнання договору оренди недійсним представником позивача була подана заява про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Суд задовольнив цю заяву, скасував рішення по справі та призначив перегляд справи заново. Відповідач Андрушкін подав апеляційну скаргу на ухвалу суду про задоволення заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Чи підлягає оскарженню ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового рішення? Як повинен вчинити суддя з апеляцій­ною скаргою? Чи мав право представник подавати цю заяву, якщо мав, то за яких умов?

 

Задача 99

У справі за позовом Івлєва до Кульоміна про витребування май­на рішення суду набрало законної сили. У резолютивній частині рішення було зазначено про зобов’язання відповідача передати позивачу майно, яке перебуває в кількох місцях.

Як повинен вчинити позивач, щоб звернути судове рішення до виконання? До якого суду він повинен звернутись? Які процесуальні дії у цьому випадку має вчинити суд? Що таке виконавчий лист?

 

 

Задача 100

У справі за позовом Конопльової до Сікорського про поділ су­місного майна подружжя рішення суду набуло законної сили. По справі судом було здійснено забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на будинок, що входив до спірного майна.

Що таке виконавчий лист? Які процесуальні дії повинен вчинити суд при зверненні позивача за виконавчим листом? До якого суду він повинен звернутись?

 

 

 

Список літератури

 

1. Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
2. Кодекс Законів про працю від 10.12.1971 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08.
3. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права Електронний ресурс. – [Режим доступу] : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_043.
4. Теліпко В. Е. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України станом на 01.11.2010 / В. Е. Теліпко. – К. : ЦУЛ, 2011. – 696 с.
5. Про судоустрій та статус суддів :  Закон України від 08.07.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41–45. – Ст. 529.
6. Про Конституційний суд України : Закон України від 16.10.1996 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z960422.html.
7. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 19.12.2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
8. Про прокуратуру : Закон України від 5.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
9. Про судовий збір : Закон України від 08.07.2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 14. – Ст.87.
10. Про судову експертизу :  Закон України від 25.02.1994 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=4038-12.
11. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23.12.1993 р // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3781-12 .
12. Про державну податкову службу в Україні :  Закон України від 04.12.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=509-12.
13. Про місцеве самоврядування в Україні :  Закон України  від 21.05.1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97-%E2%F0.
14. Про охорону навколишнього природного середовища :  Закон України від 25.06.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1264-12.
15. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя :  Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0009700-96.
16. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження в справі до судового розгляду : Постанова Пленуму  Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0005700-09.
17. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді цивільних  справ у суді першої інстанції : Постанова Пленуму Верховного Суду України  від 12.06.2009 р. № 2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0002700-09.
18. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2947-14.
19. Цивільно-процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40–42. – Ст. 492.
20. Кілічава Т. М. Цивільне процесуальне право : навч. посіб. / Т. М. Кілічава. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 352 с.
21. Митракова І. Г. Збірник задач з цивільного процесуального права України : навчально-методичний посібник / І. Г. Митракова. – К. : КНТ, 2007. – 112 с.
22. Цивільне процесуальне право : навч. посіб. / С. В. Сеник, Р. Я. Лемик. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 424 с.
23. Цивільний процес : методичні рекомендації щодо проведення семінарських та практичних занять, самостійної роботи / уклад. С. В. Щербак ; Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2012. – 102 с.
24.  Цивільний процес України. Академічний курс : підручник / за ред. С. Я. Фурса. – К. : КНТ, 2009. – 848 с.
25. Чорнооченко С. І. Цивільний процес : навч. посіб. / С. І. Чорнооченко. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К. : ЦНЛ, 2005. – 472 с. 
26. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України : підручник / М. Й. Штефан. – К. : Ін Юре, 2005. – 624 с.
27.  Європейська конвенція прав людини і основних свобод [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до самостійної роботи

із дисципліни «Цивільний процес»

 

для студентів спеціальності  6.030401 «Правознавство»

усіх форм навчання

 

 

Відповідальний за випуск В. М. Семенов

Редактор Н. М. Мажуга

Комп’ютерне верстання А. В. Солонар

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підписано до друку 10.06.2015, поз.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 4,5. Обл.-вид. арк. 2,3. Тираж 50 пр. Зам. №

Собівартість видання           грн              к.

 

 

 

 

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК  № 3062 від 17.12.2007.

 

 

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

 

До друку та в світ

дозволяю на підставі

«Єдиних правил», п. 2.6.14

Начальник організаційно-

методичного управління                                          В. Б. Юскаєв

 

 

3925 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до самостійної роботи

із дисципліни «Цивільний  процес»

 

для студентів спеціальності  6.030401 «Правознавство»

усіх форм навчання

 

 

 

Усі цитати, цифровий

та фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, написання

одиниць відповідає стандартам

 

Укладач                                                                       А. В. Солонар

 

Відповідальний за випуск                                         М. М. Бурбика

 

Декан факультету                                                      А. М. Куліш

 

 

 

Суми

Сумський державний університет

2015