Цивільний процес 09.09.2018 16:04

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

 

3721  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до проведення практичних (семінарських) занять

із дисципліни «Цивільний  процес»

 

для студентів спеціальності  6.030401 «Правознавство»

усіх форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми

Сумський державний університет

2014

Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять із дисципліни «Цивільний процес / укладач А. В. Солонар. – Суми : Сумський державний університет, 2014. – 98 с.

 

 

 

 

Кафедра адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки

 

 

                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Як навчальна дисципліна «Цивільний процес» входить до програми професійної підготовки спеціалістів у всіх юридичних вищих навчальних закладах. Засвоєння матеріалу, передбаченого програмою, є необхідною умовою вивчення галузей процесуального права: кримінального, адміністративного, а також цивільного, сімейного права та інших. Це зумовлено тим, що при судовому розгляді цивільних справ виникають різні питання, пов’язані з тією чи іншою відповідальністю, з матеріальною шкодою.

Практичні заняття – одна з основних форм навчання при вивченні курсу «Цивільний процес», їх мета полягає у засвоєнні головних теоретичних положень і набутті навичок практичного застосування норм цивільного процесуального права для вирішення питань, які виникають при розгляді цивільних справ.

Заняття з цивільного процесу проходять у формі опитування, тестування, розв’язання задач, «ділових ігор», складання процесуальних документів, вивчення конкретних цивільних справ. В окремих випадках проводяться колоквіуми з найважливіших тем.

Вивчення курсу покликане сприяти формуванню глибоких теоретичних знань у студентів із питань цивільного процесу, набуття у них практичних навичок застосування  набутих теоретичних знань у правоохоронній діяльності. До завдань вивчення курсу належать також уміння складати основні цивільно-процесуальні документи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: законодавство, що регулює цивільний процес, загальні положення та принципи цивільного процесу України, стадії провадження з цивільних справ та їх особливості;

вміти:  застосовувати набуті знання, що необхідні юристу-правознавцю для своєї майбутньої роботи за фахом, а саме: оформлювати позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, клопотання та інші процесуальні документи.

ТЕМА 1. ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА. ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС

 

План

1. Поняття цивільного процесу.

2. Цивільна процесуальна форма.

3. Поняття, предмет, метод цивільного процесуального права.

4. Джерела цивільного процесуального права.

5. Поняття, види, структура норм цивільного процесуального права та їх дія.

6. Поняття, види і стадії цивільного судочинства.

7. Система цивільно-процесуального права. Взаємозв’язок цивільного процесуального права з іншими галузями права.

8. Наука цивільного процесуального права.

 

Методичні вказівки

 

Ця тема започатковує курс, тому потребує досконалого засвоєння з метою з’ясувати зміст багатьох інститутів цивільного процесуального права.

Предмет і система науки цивільного процесуального права зумовлені самостійністю галузі права. У теорії існують різні думки з цього приводу. Одні процесуалісти вважають, що предметом цивільного процесуального права є відносини, які виникають між судом і учасниками цивільного процесу при здійсненні правосуддя у цивільних справах. Інші гадають, що він значно ширший і охоплює відносини, що виникають при захисті прав не лише судом, але й господарським судом, нотаріатом чи іншими органами цивільної юрисдикції. Щоб знайти правильну відповідь на це питання, необхідно вивчити систему законодавства, яке регулює діяльність органів правосуддя.

Важливо чітко уявляти зміст і співвідношення таких фундаментальних понять, як цивільне судочинство, стадії цивільного процесу, цивільна процесуальна форма.

 

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте  визначення поняття «цивільний процес».

2. Чим відрізняється предмет «цивільний процес» і «цивільне процесуальне право»?

3. Назвіть стадії цивільного процесу.

4. Які основні завдання цивільного судочинства в Україні?

5. Назвіть основні джерела цивільного процесуального права.

6. Які види проваджень передбачені у цивільному судочинстві?

7. Чим характеризується метод цивільного процесуального права?

8  Охарактеризуйте цивільну процесуальну  форму.

9  Розкрийте структуру норм цивільного процесуального права.

10 Який існує взаємозв’язок цивільного процесуального права з іншими галузями права?

 

Практичні завдання

 

1. Із заявою про встановлення факту розбійного нападу до суду звернувся Голованов. Він надав суду медичну довідку про наявність істотних ушкоджень на тілі та заявив клопотання про допит свідків, але суддя відмовив йому у прийнятті заяви.

Чи правильно діяв суддя? Що він повинен пояснити заявнику?

2. Визначте до яких видів судочинства належать нижчезазначені справи:

• про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності;
• про стягнення з членів ЖБК заборгованості за платежами з погашення банківського кредиту;
• скарга на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень з одночасною вимогою про відшкодуван­ня майнової та моральної шкоди;
• про встановлення неправильності запису в актах цивільного стану;
• про завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки;
• про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні;
• вимога про компенсацію витрат на проведення розшуку відповіда­ча, боржника, дитини або транспортного засобу.
  3. Фермер Семенов закупив у Іванова 5 копиць сіна, вивезти яке не встиг у зв'язку з поганими погодними умовами. Це сіно залишилось у продавця на підставі окремого договору зберігання, але невдов­зі було знищене внаслідок повені.

Фермер Семенов вимагав, щоб Іванов здійснив добровільно свій обов'язок щодо передачі сіна, тим більше, що у нього в іншому місці збереглося сіно. Грошова компенсація Семенова не задовольняла.

Які способи захисту можна порадити позивачу? Чи буде цей спір розглядатися у порядку цивільного судочинства?

4. Шлюб між Петровим та Петровою був укладений в 2007 р. У 2011 р. Петрову стало відомо, що його дружина на момент укладення їх шлюбу перебувала в зареєстрованому шлюбі з Сидоровим, з яким розірвала шлюб лише в 2009 р. Він вирішив подати позов до су­ду про визнання їх шлюбу недійсним.

Норми якого законодавчого акта будуть діяти в даному разі? Розкрийте питання дії норм матеріального та цивільного процесуального законодавства у часі.

5. Районним судом м. Суми у 2011 р. розглядалася справа за заявою зацікавленої особи (спадкоємиці другої черги) Іванько про ви­знання недійсним шлюбу її рідної сестри, яка померла, з чоловіком Гороховим. Таке звернення Іванько до суду було обумовлене поло­женням ч. 4 ст. 1224 ЦК, оскільки вона знала, що її сестра зареєстру­вала шлюб не з метою створення сім'ї, а з метою виїзду за кордон. Коли сестра реєструвала  шлюб,  був  чинний Кодекс законів про шлюб та сім'ю, а коли постало питання про визнання шлюбу недійсним, на­був чинності Сімейний кодекс.

Яким нормативним актом необхідно керуватися суду при вирішенні даного спору з урахуванням того, що сімейні відносини належать до відносин, які мають тривалий характер?

6. При розгляді цивільної справи судом України про розподіл спадкового майна один із спадкоємців, який є громадянином Канади, просив суд застосувати норму іноземного права. Таке клопотання бу­ло зумовлене тим, що за законодавством Канади при отриманні спад­щини спадкоємець не буде сплачувати податки.

Чи буде за таких умов суд України застосовувати норму інозем­ного права? Якщо все ж таки він застосує норму іноземного права, який принцип буде порушено? [22].

 

ТЕМА 2. ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

 

План

1. Поняття принципів цивільного процесуального права.

2. Система принципів цивільного процесуального права та їх класифікація.

3. Загальноправові принципи.

4. Міжгалузеві принципи.

5. Галузеві принципи.

 

Методичні вказівки

 

Цивільне процесуальне законодавство визначає принципи як загальні засади права, при цьому під принципами розуміють основні ідеї, положення, керівні засади з питань здійснення правосуддя у цивільних справах, закріплених в нормах права. Принципи розглядаються як основні засади організації і діяльності суду, основні положення даної галузі права, які відображають її специфіку і зміст, порядок здійснення та перспективи подальшого розвитку.

Найпоширенішою класифікацією принципів є їх поділ на:

1) загальноправові: демократизм, законність та гуманізм;

2) міжгалузеві: здійснення правосуддя тільки судом; незалежність суддів та підпорядкування їх тільки закону; рівність усіх учасників процесу перед законом та судом; державна мова судочинства; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; виборність суддів та інші;

3) галузеві: диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, змагальності.

При вивченні теми необхідно звернути увагу на особливості таких принципів: неможливості процесуального сумісництва, публічності, участі народу в здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних, здійснення правосуддя суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду та визначення перспективи їх розвитку та функціонування.

 

Практичні завдання

 

1. Районний суд, розглядаючи справу за позовом Павленко до Токар про стягнення боргу за договором позики, оголосив перерву на 4 години того самого дня для надання позивачем до суду оригіналу пись­мової розписки відповідача.

Оскільки того дня було призначено розгляд кримінальної справи за обвинуваченням Затули у скоєнні злочинів, передбачених ст. 307, 309 КК України, суд упродовж оголошеної перерви розглянув кримі­нальну справу, за якою виніс вирок. Після цього суд продовжив судо­ве засідання за першою справою про стягнення боргу, оскільки пози­вач надав оригінал розписки відповідача.

Чи були порушені судом принципи цивільного процесу?

2. Волков звернувся до районного суду з позовом на Смагіна про стягнення боргу у сумі 7 тис. грн. У судовому засіданні відповідач ви­знав позов повністю і запропонував передати позивачеві замість гро­шової суми магнітофон вартістю 9,8 тис. грн. Позивач не заперечував проти цього, і на такій підставі сторони вирішили укласти мирову угоду. Суддя, у провадженні якого знаходилася справа, відмовився ви­знати цю мирову угоду, оскільки вартість магнітофона перевищувала розмір боргу.

Чи правильно діяв суддя?

3. У районному суді розглядалася справа за позовом Колесова на АТ "Сумихімпром" про поновлення на роботі. У судовому засіданні суддя запропонував позивачеві та представникові відповідача дати письмові пояснення у справі, мотивуючи цю пропозицію виключною складністю справи.

Позивач заявив клопотання, згідно з яким він бажав дати як пи­сьмові пояснення у справі, так і усні.

Чи підлягає задоволенню клопотання Колесова?

4. Суд розглядав справу про розділ спільного сумісного майна між колишнім подружжям.

Позивач Дмітрієв у судовому засіданні заявив клопотання про від­кладення справи для укладення угоди про надання правової допомоги з адвокатом. Відповідачка заперечувала проти відкладення справи, пояснивши, що у неї відсутні кошти для участі в процесі адвоката. Якщо ж у позивача буде представник, а у неї не буде, то це порушить принцип рівноправності сторін.

Суддя відмовив у задоволенні клопотання позивача, мотивуючи відмову тим, що відкладення провадження у справі порушить прин­цип рівноправності сторін у цивільному процесі і процес буде неспра­ведливим щодо відповідачки.

Висловіть свої судження щодо правової позиції сторін і дії прин­ципів рівності та рівноправності.

5. До районного суду звернулася Бабченко з позовом на Макаро­ва про відшкодування завданих збитків. До суду були викликані свідки Петров і Ральченко. На судове засідання свідки не з'явились, але через позивачку Бабченко подали до суду письмові свідчення щодо обставин, які їм відомі у справі. Суддя оголосив письмові показання свідків, що не з'явилися, на їх підставі вирішив справу і задовольнив позов Бабченко.

Відповідач Макаров подав апеляційну скаргу до обласного суду, в якій зазначив, що письмові показання свідків Петрова та Ральченка не відповідають дійсності, оскільки про обставини справи їм стало ві­домо зі слів позивачки.

Чи підлягає задоволенню апеляційна скарга Макарова?

6. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми, залишеним без змін ухвалою судової палати в цивільних справах Сумського обла­сного суду, Кириленко було відмовлено у позові на Стеценка про ві­дібрання дитини. Позивачка у касаційній скарзі посилалася на те, що судочинство провадилося українською мовою, а вона не володіє нею досконало, і тому не зовсім розуміла зміст пояснень відповідача та свідків.

Як повинен діяти Вищий спеціалізований суд України з розгляду ци­вільних та кримінальних справ?

7. Дільничний інспектор міліції склав акт про те, що Мухін (най­мач), який мешкає в будинку Дяченка, руйнує приміщення, тримає кі­мнату в антисанітарному стані та своєю поведінкою створює умови, які неможливі для спільного проживання. На цій підставі начальник райвідділу внутрішніх справ звернувся до суду з позовом про висе­лення Мухіна.

Чи повинен суддя прийняти цю позовну заяву? Чи може суддя прийняти позовну заяву від сина Дяченка, який проживає зі своєю сім'єю в одній із кімнат у будинку батька? Чи може прокурор зверну­тися з позовом про виселення Мухіна?

8. Районним судом розглядалася цивільна справа за позовом Титаренка на Галушку про право власності на будинок. До судового за­сідання відповідач з'явився разом зі своїм представником і заявив су­ду усне клопотання про допуск його до участі у справі, оскільки хворіє і не має можливості особисто брати участь у розгляді справи.

Суддя відмовив у задоволенні клопотання на підставі того, що представник не має юридичної освіти і не подав нотаріально посвід­ченої довіреності.

Чи відповідають дії судді чинному законодавству?

9. Нестеренко влаштувалася на постійну роботу продавцем у ТОВ "Гастрономчик". Дізнавшись про те, що вона вагітна, директор звіль­нив Нестеренко як тимчасового працівника, змінивши наказ про при­йняття на роботу.

При розгляді справи в суді представник відповідача заявив, що Нестеренко буде поновлена на роботі. На цій підставі позивачка від­мовилася від позову. Відмова була прийнята суддею, а провадження у справі закрито.

Чи правильно вчинив суддя?

10. Петренко звернувся до суду з позовом про поновлення на ро­боті, вважаючи, що за скороченням штатів він був звільнений неправомірно. До позовної заяви він додав характеристику, а щодо інших документів, які свідчать про його переважне право на залишення на роботі, заявив, що не може їх подати особисто до суду. Петренко просив, щоб суд витребував їх з відповідача. Суддя направив позивачеві листа, в якому зазначив, що збір доказів не входить в обов'язки суду, і справа не буде розглядатися, якщо позивач не подасть необхідних до­казів.

Чи правильно діяв суддя, надіславши позивачеві листа такого змісту? [22].

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття «принципи цивільного процесуального права».

2. Дайте класифікацію принципів цивільного процесуального права за формою нормативного закріплення.

3. Що характеризує принцип диспозитивності?

4. Назвіть, які принцип належать до загальноправових.

5. У чому полягає принцип змагальності і рівноправності сторін?

6. Охарактеризуйте принципи безпосередності судового розгляду та процесуального формалізму.

 

 

ТЕМА 3. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

 

План

1. Поняття цивільно-процесуальних правовідносин.

2. Передумови виникнення цивільно-процесуальних правовідносин.

3. Елементи цивільно-процесуальних правовідносин.

 

Методичні вказівки

 

Ця тема має теоретичне і практичне значення, оскільки є ключовою для з’ясування сутності цивільного судочинства і характеристики його учасників.

Щодо характеристики цивільних процесуальних правовідносин проводиться співбесіда (колоквіум) з найважливіших теоретичних питань теми. Тому необхідно уважно вивчити всі проблеми, пов’язані з виникненням, розвитком і припиненням у цивільному судочинстві процесуальних правовідносин. З’ясовуючи їх поняття, необхідно пам’ятати, що при здійсненні правосуддя в цивільних справах суди мають відносини з усіма учасниками цивільного процесу, набувають форми цивільних процесуальних правовідносин, тому що вони урегульовані нормами цивільного процесуального права.

Важливо встановити, чому в цивільному судочинстві процесуальні правовідносини виступають як система, у чому полягають їх сутність і значення. Особливу увагу необхідно звернути на передумови виникнення, зміни і припинення цивільних процесуальних правовідносин, а саме: на норми цивільного процесуального права, процесуальні юридичні факти і правоздатність їх учасників.

Аналізуючи елементи процесуальних правовідносин, необхідно усвідомити роль суду як обов’язкового їх суб’єкта, надати характеристику осіб, які беруть участь у справі, їх прав і обов’язків.

Предметом аналізу повинні стати питання про зміст і об’єкт цивільних процесуальних правовідносин, які є в літературі дискусійними.

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «цивільні процесуальні правовідносини».

2. Назвіть передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.

3. Розкрийте елементи цивільних процесуальних правовідносин.

4. Назвіть групи суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин згідно з виконуваними функціями та нормативним закріпленням і визначенням.

5. Охарактеризуйте, з чого складається зміст цивільних процесуальних правовідносин.

6. Яка специфіка об’єкта цивільних процесуальних правовідносин?

7. Назвіть обов’язкового суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин та охарактеризуйте особливості його статусу.

 

Практичні завдання

 

1. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми стягнуто з ТОВ "Спортклуб" на користь неповнолітнього Рогожникова 12 тис. грн на відшкодування шкоди, завданої йому в ДТП з вини водія ТОВ "Спортклуб".

Чи наділені сторони зазначеного спору цивільною процесуаль­ною правоздатністю? Чи зміниться відповідь у разі, якщо Рогожников є повнолітнім громадянином?

2. Страхова компанія "Аско" звернулася до суду з позовом до Камишева про відшкодування збитків, яких вона зазнала у зв'язку із виплатою страхової суми Висоцькому на ремонт автомобіля, який бу­ло пошкоджено у дорожньо-транспортній пригоді автомобілем Камишева. Керував автомобілем за довіреністю Петренко.

Визначте суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та назвіть елементи цих відносин. До якого виду провадження належить ця справа?

3. Гнатюк звернувся до суду з позовною заявою про захист честі та гідності, в якій вимагав спростувати недостовірну інформацію у га­зеті "Слово", опубліковану журналістом Горбачовим, та відшкодувати йому моральну шкоду, завдану поширенням цієї недостовірної інформації.

Чи можна вважати, що у Горбачова виникли цивільні процесуа­льні правовідносини із судом? З якого часу у відповідача у справі виникають правовідносини із судом? Назвіть інших можливих суб'єктів цієї справи.

4. Гриненка було звільнено з роботи за зловживання спиртними напоями, але при звільненні ніяких аргументів адміністрацією не було наведено. Гриненко звернувся до прокурора. У порядку ст. 45 ЦПК на захист порушеного права Гриненка із заявою про поновлення на робо­ті та стягнення зарплати за вимушений прогул до суду звернувся про­курор.

Яке процесуальне становище прокурора та Гриненка у цій спра­ві? Чи можна вважати, що Гриненко є учасником цивільних процесуа­льних правовідносин із судом? Якими доводами ви можете обґрунтувати своє міркування?

5. Внаслідок нещасного випадку на виробництві було завдано шкоди здоров'ю Нечипорука. Він звернувся до суду у порядку ст. 133 ЦПК із заявою про забезпечення доказів та просив за участі спеціаліс­та оглянути слюсарний станок і призначити експертизу його технічно­го стану. Своє клопотання він мотивував тим, що побоюється, що зго­дом неполадки роботи станка можуть бути усунені заводом і він буде позбавлений можливості довести свої позовні вимоги.

Чи є таке звернення до суду початком цивільних процесуальних правовідносин? Які юридичні факти створюють цивільні процесуальні правовідносини? Чи можна забезпечувати докази у зазначений в заяві спосіб та до подання позовної заяви до суду?

6. а) Іваненко має намір звернутися до суду з позовом про захист авторських прав. У порядку забезпечення позову він просив суд забо­ронити видавництву "Квант" видання його книги "Теоретична механі­ка". Суд задовольнив його заяву та постановив ухвалу.

Чи виникли у даному випадку цивільні процесуальні відносини, якщо так, то між ким? Визначте підставу та привід для виникнення цивільних процесуальних відносин.

б) Іваненко через 10 днів після забезпечення позову пред'явив відповідну позовну заяву до суду.

Хто є суб'єктами даних цивільних процесуальних відносин? Ви­значте підстави та привід для виникнення даних правовідносин. Зо­бразіть схематично цивільні процесуальні правовідносини у першому та другому випадках.

7. Петренко звернувся до суду з позовом до Сироти про визнання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будинку недійс­ним. У справі проводилась технічна експертиза будинку. Із заявою до суду звернулася громадянка Сирота, оскільки відчуженням будинку їй було завдано матеріальної шкоди, адже будинок є спільним майном подружжя. Нотаріус посвідчив цей договір без її згоди.

Визначте даний вид провадження та суб'єктів даної справи. Між ким склалися цивільні процесуальні правовідносини? Які підстави їх виникнення?

8. Кого із перелічених осіб можна віднести до осіб, які беруть участь у справі?

• Половин (15 років), який звернувся за захистом свого авторського права до суду;
• Саєнко, якого визнано обмежено дієздатним внаслідок зловживан­ня спиртними напоями, який звернувся за захистом прав та інте­ресів інших осіб;
• Груша (14 років) у справі про відшкодування завданої ним шкоди;
• представник наркологічного закладу, який звернувся за захистом прав та інтересів інших осіб.
  9. Особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття підприєм­ницькою діяльністю у встановленому законом порядку, але ще не була зареєстрована у податковій адміністрації і не отримала печатку, має намір звернутися до суду.

Чи можна вважати, що вона володіє цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю у повному обсязі?

10. Невесенко звернувся з позовом до держави про відшкодуван­ня шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки його будинок було пошкоджено під час військових навчань.

Чи може мати місце такий позов? Хто буде відповідачем у спра­ві? Хто у даній справі може представляти інтереси держави? Чи наді­ляється держава цивільною процесуальною правоздатністю та дієзда­тністю? [22].

 

ТЕМА 4. СТОРОНИ  В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

План

1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права та обов’язки.

2. Цивільно-процесуальна правоздатність і дієздатність громадян та юридичних осіб.

3. Процесуальна співучасть.

4. Умови та порядок зміни неналежної сторони в процесі.

5. Процесуальне правонаступництво.

 

Методичні вказівки

 

Сторонами в цивільному процесі є особи (громадяни та юридичні особи), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві.  Вони є головними особами, які беруть участь в цивільній справі позовного провадження, без них неможливий процес. Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, чий спір про право повинен вирішити суд.

При розгляді теми необхідно визначити ознаки сторін, перш за все їх матеріально-правову та процесуальну зацікавленість як позивача та відповідача.

Поняття сторін у цивільному процесі має безпосередній зв’язок із матеріальними правовідносинами. Підлягає визначенню питання про співучасників – участь у справі співвідповідачів, другого відповідача та додаткового відповідача та їх відмінні ознаки з самими сторонами.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття сторін у цивільному процесі.

2. Які ознаки притаманні сторонам?

3. Назвіть процесуальні права та обов’язки позивача у цивільній справі.

4. Що таке цивільна процесуальна правоздатність?

5. Визначте перелік осіб, які можуть брати участь у цивільному процесі.

6. Дайте класифікацію процесуальної співучасті залежно від характеру матеріально-правових зв’язків між суб’єктами спірних правовідносин та обов’язковості участі в процесі.

7. В яких випадках сторона визнається неналежною?

8. Назвіть умови і порядок заміни неналежної сторони належною.

9. Охарактеризуйте види процесуального правонаступництва.

 

 Практичні завдання

 

1. Колосова Христина подала позов на Колосову Світлану і Коло­сову Катерину про визнання недійсним договору дарування житлово­го будинку. Позивачка зазначила, що на вимогу відповідачок, які є дочками й обіцяли не порушувати її права володіння і користування будинком, допомагати у веденні домашнього господарства, вона 17 березня 2011 р. уклала договір дарування їм будинку. Відповідачки не виконували своїх зобов'язань, створювали умови, за яких вона не мо­гла проживати у будинку, залишали її без догляду в зимовий період. Посилаючись на те, що угоду вона уклала внаслідок помилки, позива­чка просила задовольнити її вимоги.

Визначте коло осіб, які беруть участь у справі.

2. Водієм Захаровим на автомобілі, що належить АТП, було завдано шкоду здоров'ю Старкова. За порадою адвоката потерпілий зве­рнувся до суду з позовом на водія Захарова про відшкодування шкоди. У судовому засіданні суддя пояснив позивачу, що він подав позов на неналежного відповідача, бо належним відповідачем може бути лише АТП. На пропозицію суду про заміну неналежного відповідача позивач не дав своєї згоди. Тоді суд згідно зі ст. 33 ЦПК притягнув до розгляду справи АТП як належного відповідача.

Чи правильно вчинив суд? Поясніть процесуальне становище співвідповідача за ст. 33 ЦПК України. Як вирішуються в такому ви­падку питання, пов'язані з судовими витратами?

3. ЖЕО звернулося до суду з позовом на Симагіну про виселення, посилаючись на те, що після смерті наймачки однокімнатної квартири Лизунової там залишилася проживати відповідачка, яка доглядала за Лизуновою, та її дочка Ярпова (17 років). Як тимчасова мешканка Симагіна самостійного права на житлову площу не придбала і тому підлягає виселенню без надання їй іншого житла. У судовому засідан­ні Симагіна просила суд відмовити у задоволенні позову, оскільки ЖЕО є неналежним позивачем.

Як повинен діяти суд? Визначте коло осіб, які беруть участь у справі.

4. Вироком районного суду Гриценко був засуджений до позбав­лення волі з конфіскацією майна. Вироком був задоволений також по­зов м'ясокомбінату, на користь якого з Гриценка було відшкодовано 5 тис. грн. Дружина засудженого звернулася до суду з позовом про ви­знання права на телевізор та магнітофон і зняття з них арешту, зазначаючи, що ці речі, внесені до вироку із кримінальної справи, належать їй на праві приватної власності.

Визначте коло учасників у цій справі. Які види множинності осіб можуть бути на стороні відповідача?

5. Проскурін подав позов про виселення Скригіна з житлового будинку, що належав позивачеві, посилаючись на потребу в житлово­му приміщенні у зв'язку з одруженням сина і народженням онука. При розгляді справи у суді Проскурін помер. Сини померлого Віктор і Федір звернулися до суду з клопотанням допустити їх до участі у справі як співпозивачі.

Чи підлягає задоволенню клопотання братів Проскуріних? За яких умов правонаступники можуть бути допущені до участі у справі?

6. Паскевич, керуючи за дорученням автомобілем        ВАЗ-2101, що належить його брату, в результаті створеної аварійної ситуації підліт­ком Косенко (15 років), який виїхав на велосипеді на проїжджу части­ну дороги, вчинив наїзд на автомобіль ГАЗ-24, що стояв біля аптекоуправління. Аптекоуправління звернулося до суду з позовом на Паскевича про відшкодування збитків. У судовому засіданні Паскевич заявив, що він є неналежним відповідачем, і попросив притягти як відповідачів батьків неповнолітнього Косенка.

Визначте сторони у даній справі. Який порядок заміни неналеж­ного відповідача в цивільному процесі?

7. Студент Колосов (17 років) звернувся до суду з позовом до ре­сторану "Кристал" про відшкодування 700 грн, посилаючись на те, що при відвідуванні ресторану він здав у роздягальню пальто, яке йо­му не повернули. Суддя запропонував Колосову переписати позовну заяву і співпозивачем зазначити кого-небудь із своїх батьків, мотивуючи тим, що Колесов є неповнолітнім.

Визначте склад осіб, які беруть участь у даній справі. Чи право­мірні дії судді? Чи можуть брати участь у цій справі батьки Колосова? [22].

 

ТЕМА 5. ТРЕТІ ОСОБИ ТА ІНШІ УЧАСНИКИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

План

1. Поняття і види третіх осіб.

2. Треті особи, які висувають самостійні вимоги.

3. Треті особи, які не висувають самостійні вимоги.

4. Інші учасники цивільного процесу.

 

Методичні вказівки

 

Третіми особами в цивільному процесі є суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу сторонами для захисту особистих суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.

Треті особи не є суб’єктами спору, переданого на розгляд і вирішення суду, але вони, як і сторони, зацікавлені в результатах розгляду судами справи.

Інститут третіх осіб забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій, як і інститут сторін. Цей інститут розрахований на захист прав і інтересів, які охороняються законом, відмінних і незалежних від прав та охоронюваних законом інтересів сторін. Процесуальне становище третіх осіб у процесі займають особи, що мають юридичний інтерес до справи, нерівноцінний з інтересом сторін (позивача чи відповідача). Цей інтерес диференційований і виражається в тому, що рішення суду або безпосередньо стосується суб’єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, або, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, побічно впливає на їх суб’єктивні права та охоронювані законом інтереси. Звідси – неоднорідний склад третіх осіб і відмінності в правовому положенні не лише від сторін, але й між собою. Метою участі третіх осіб є все-таки захист своїх прав, відмінних та незалежних від прав сторін.

Виділяють два види третіх осіб – треті особи, які висувають самостійні вимоги на предмет спору, та треті особи, які не висувають самостійних вимог на предмет спору.

До інших учасників у цивільному процесі необхідно віднести секретаря судового засідання, судового розпорядника, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, особу, що надає правову допомогу.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Розкрийте основні ознаки інституту третіх осіб.

2. Якими правами користуються у процесі треті особи?

3. Дайте загальну характеристику видів третіх осіб у цивільному процесі.

4. Чим відрізняються треті особи із самостійними вимогами від позивачів і співпозивачів?

5. Що є підставою для вступу у процес третіх осіб, які висувають самостійні вимоги щодо предмета спору?

6. Що є підставою для вступу у процес третіх осіб, які не висувають самостійних вимог щодо предмета спору?

7. Розкрийте згідно з новим цивільним процесуальним законодавством особливості статусу інших учасників цивільного процесу.

 

Практичні завдання

 

1. Савченко після смерті батька одержав у спадщину житловий будинок. У заповіті йшлося про те, що Савченко повинен передати у довічне користування одну кімнату цього будинку Шмадченко. Після прийняття спадщини Савченко подав позов про виселення з будинку наймачів Шкуренко і Зубова. У процесі судового розгляду Шмадченко звернулася до суду із заявою допустити її до участі у справі як третю особу, що не висуває самостійних вимог, на стороні позивача.

Чи повинен суд задовольнити цю вимогу? Які є підстави у чин­ному законодавстві для участі у справі третіх осіб, що не висувають самостійних вимог щодо предмета спору?

2. У суді розглядався позов Мішиної до Юрченка про повернення з незаконного володіння телевізора. Після початку судового засідання до суду з позовом звернулася Кайданова. У позовній заяві вона зазна­чила, що спірний телевізор належить їй і просила допустити її до уча­сті у справі. Суддя задовольнив цю вимогу, і Кайданова вступила у процес як третя особа, що висуває самостійні вимоги щодо предмета спору. Однак у ході засідання після виступів сторін суддя відмовився надати можливість дати їй пояснення, мотивуючи це тим, що у неї ін­ше процесуальне становище.

Чи законні такі дії судді?

3. Водій ТОВ "Кіпс" Шумов під час керування автомобілем вчи­нив дорожню аварію, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль, що належав Котову. Котов звернувся до суду з позовом до ТОВ "Кіпс" про компенсацію шкоди. Суд притягнув до участі у справі Шумова як третю особу, що не висуває самостійних вимог щодо пре­дмета спору, на стороні відповідача.

Чи правильні дії суду?

4. До суду з вимогою про поновлення на роботі звернулася Зотова. У позовній заяві вона зазначила, що заступник директора ВАТ "Сумська кондитерська фабрика" звільнив її з роботи без узгодження з профспілковим комітетом. Зотова наполягала на поновленні на ро­боті та виплаті їй заробітної плати за час вимушеного прогулу. Суд позов Зотової задовольнив, поновив її на роботі й стягнув з товариства суму заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Чи повинен був суд притягнути заступника директора товариства до участі у справі? Якими законодавчими актами регулюється це пи­тання?

5. Дитячий клуб "Юність" подав до суду позов про відшкодуван­ня збитків, завданих 14-річним Камуровим, за розбиті вікна. Відпо­відачами у позовній заяві були зазначені батьки Камурова, однак у ході судового засідання суд вирішив притягнути Камурова до участі у справі як третю особу, що не висуває самостійних вимог щодо пред­мета спору, на стороні відповідача.

Чи законні такі дії суду?

6. До суду звернулася Шишкіна, яка у позовній заяві просила ви­селити з її квартири піднаймачок Серебровську і Золотухіну. Під час розгляду справи до суду звернувся Зарічний райвиконком м. Суми, у позовній заяві якого йшлося про допуск його до справи як третю осо­бу, що висуває самостійні вимоги щодо предмета спору, оскільки Шишкіна без поважних причин тривалий час не проживає у квартирі і тому втратила право на житлову площу. Суд цю вимогу райвиконкому задовольнив.

Чи правильні такі дії суду?

7. У суді розглядався позов комерційного банку "Слобожанщина" на фізичну особу-підприємця Босакова, який не повернув раніше на­дану позику. Босаков у судовому засіданні пояснив, що він готовий погасити позику в рахунок будинку, який належить йому на праві вла­сності. Проте в цей час до суду з позовом звернувся банк "Аваль", який довів, що цей будинок відданий у заставу як зобов'язання за кре­дит, наданий ще раніше, що також не був повернутий в строк. Банк "Аваль" просив допустити його до участі у справі як третю особу, що висуває самостійні вимоги щодо предмета спору.

Як у такому випадку повинен діяти суд? [22].

 

ТЕМА 6. УЧАСТЬ ПРОКУРОРА У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

План

1. Форми і підстави участі прокурора у цивільному процесі.

2. Особливості участі прокурора в цивільному процесі.

 

 

 

 

Методичні вказівки

 

Прокурор бере участь у розгляді цивільних справ за його заявами про захист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права.

Прокурор, який бере участь у розгляді справ у судах, додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх леше законові, має завдання сприяти виконанню вимог закону про всебічний повний і об’єктивний розгляд справ та винесення судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Разом із тим прокурорський нагляд здійснюється з додержанням законності в діяльності за примусовим виконанням рішень суду та інших органів, з додержанням законів особами, які беруть участь у справі, і особами, які  сприяють судові у розгляді справи.

Питання про процесуальні форми участі прокурора в цивільному процесі в науці розглядаються в плані змісту його діяльності стосовно стадій процесу з наголошенням на тому, що різні стадії викликають різні форми участі.

Вступ прокурора в процес у справі можливий за його власною ініціативою, з ініціативи суду і на вимогу закону. У двох останніх випадках вступ прокурора має обов’язковий характер.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Назвіть завдання участі прокурора в цивільному судочинстві.

2. В яких формах бере участь у цивільному процесі прокурор?

3. Охарактеризуйте випадки, коли прокурор має право звернутися до суду із заявою на захист прав і свобод інших осіб.

4. Визначте особливості участі прокурора у розгляді цивільної справи.

5. Які критерії повинен враховувати прокурор при вирішенні питання щодо необхідності подання позову?

6. У чому специфіка вступу прокурора в цивільний процес для подання висновків у справі?

 

Практичні завдання

 

1. Прокурор Охтирського району Сумської області звернувся з позовом на колишнього комірника ТОВ “Україна” гр. Васяєва І. П. про стягнення з нього на користь ТОВ нестачі товарно-матеріальних цінностей на суму 2000 грн, незважаючи на те що ТОВ не бажало стягнення цієї суми з гр. Васяєва І. П.

Визначте позивача у цій справі. Чи мав право прокурор у цьому випадку звертатися з позовом ?

2. Прокурор Глухівського району Сумської обл. звернуся до Глухівського міського суду з позовом про стягнення з Літкевича М. М. 1000 грн на користь ТОВ “Дружба”. В судове засідання з’явилися представник ТОВ “Дружба” та відповідач. Прокурор на судове засідання не з’явився та про причини неявки не повідомив. Суд відклав слухання у справі та виніс ухвалу, якою визнав явку прокурора необхідною.

У зазначений час для участі у справі з’явився помічник прокурора, але суд відмовив йому в дозволі про прийняття участі у справі, посилаючись на те, що позов було подано прокурором, а тому саме він повинен був брати участь у справі.

Чи були дії суду правильними? Надайте обґрунтовану відповідь з цієї правової ситуації.

3. Зарічним районним судом м. Сум було відмовлено в задоволенні позову громадянки Єпіфанової Л. І. на громадянок Остапенко О. І. та Сугак Л. М. про визнання угоди купівлі-продажу квартири недійсною. Судовою колегією з цивільних справ Сумського обласного суду рішення було скасовано, а справу надіслано до Зарічного районного суду на розгляд колегії у складі трьох суддів. У судовому процесі гр. Єпіфанова Л. І. подала клопотання про притягнення до участі у справі прокурора. Суд це клопотання задовольнив, незважаючи на заперечення з боку відповідача.

Чи були дії суду правильними? У яких випадках, передбачених законом, прокурор повинен брати участь у справі?

4. Прокурор м. Сум подав в інтересах Черкесової позов на Іванющенко і Кравченко про визнання недійсним договору дарування 15 % частки житлового будинку та переведення прав і обов’язків покупця на Черкесову, посилаючись на те, що цю угоду відповідачі уклали з метою приховати договір купівлі-продажу і позбавити Черкесову як учасницю спільної власності прав привілейованої купівлі частки в спільній власності на будинок.

Чи є підстави для порушення прокурором даної справи? Охарактеризуйте процесуальне становище прокурора, що подав позов в інтересах інших осіб.

 

ТЕМА 7. УЧАСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗА ЗАКОНОМ НАДАНЕ ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА І СВОБОДИ ІНШИХ ОСІБ

 

План

1. Мета й підстави участі органів державної влади і самоврядування у цивільному процесі.
2. Форми участі державної влади і самоврядування у цивільному процесі.
3. Участь профспілок у цивільному процесі.

 

Методичні вказівки

 

Органи державного управління, профспілки, підприємства, установи, організації та окремі громадяни можуть у випадках, передбачених законом, звернутися до суду із заявою про захист прав та охоронюваних інтересів інших осіб.

Органи державного управління можуть залучатися судом або вступати в процес за своєю ініціативою для давання висновку в справі з метою здійснення покладених на них обов’язків і для захисту прав громадян та інтересів держави.

Хоча такі органи і є особами, які беруть участь у справі, але учасниками матеріально-правового спору вони не можуть бути. Оскільки зазначені органи й особи виконують функцію захисту прав інших осіб, їх можна назвати лише суб’єктами захисту прав інших осіб.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Яка мета участі в цивільному судочинстві органів державної влади і місцевого самоврядування?

2. Охарактеризуйте підстави участі органів державної влади та місцевого самоврядування в цивільному процесі.

3. В яких випадках органи державної влади і місцевого самоврядування мають право звернутися до суду із заявою на захист прав і свобод інших осіб?

4. Назвіть форми участі органів державної влади та місцевого самоврядування й осіб, які беруть участь у цивільному процесі.

 

Практичні завдання

 

1. Прокурор м. Суми подав в інтересах Сахарової позов на Ященка та ТОВ "Сузір'я" про відшкодування шкоди, завданої ушкоджен­ням здоров'я. У позовній заяві прокурор зазначив, що Ященко, пере­буваючи у стані алкогольного сп'яніння, завдав їй удар кулаком, від чого вона впала на проїжджу частину дороги і потрапила під автомо­біль, що належить ТОВ "Сузір'я", якою керував Гришко.

Чи є підстави для подачі прокурором позову? Охарактеризуйте процесуальне становище прокурора, що подав позов в інтересах ін­ших осіб.

2. Прокурор району звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі Авдюкової, яка працювала в                          ЗАТ "Дніпро" і була звільнена за скороченням штатів. У заяві він зазначив, що Авдюкова мала пере­важне право перед іншими робітниками залишитися на роботі. У неї був тривалий стаж роботи на цьому підприємстві, крім того, вона під­вищувала професійну кваліфікацію (Авдюкова була студенткою 3-го курсу заочного відділення політехнічного інституту). Під час судового розгляду прокурор відмовився від підтримання позовних вимог.

Чи має право прокурор, який подав позов, відмовитися від нього? Які наслідки має відмова прокурора підтримати поданий ним позов?

3. При розгляді справи щодо заяви прокурора району на Єршова про позбавлення батьківських прав прокурор на судове засідання не з'явився. Суд ухвалив рішення про розгляд справи без участі прокурора. Проте під час судових дебатів до залу судового засідання з'явився помічник прокурора і заявив, що він буде брати участь у подальшому розгляді справи. Суд залишив заяву помічника без задоволення, посилаючись на те, що, по-перше, заява подана прокурором району і підтримати по­зов він може лише особисто, по-друге, помічник прокурора спізнився на судове засідання і не зможе дати обґрунтований висновок у справі.

Чи правильно вчинив суд?

4. Прокурор району подав позов про поновлення Ковальової на роботі і стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу. При розгляді справи у суді Ковальова і представник відпові­дача уклали мирову угоду і попросили суд визнати її. На судовому за­сіданні прокурор виступив проти визнання судом мирової угоди, по­силаючись на те, що він не брав участі в укладанні цієї угоди, хоча і подав позов в інтересах Ковальової.

Яке процесуальне становище прокурора, який подав позов в інте­ресах інших осіб? Сформулюйте думку прокурора щодо питання про можливість визнання мирової угоди.

5. Прокурор району подав позов на Іванова про відшкодування 8 тис. грн на користь КСП "Ранок". На судове засідання прокурор не з'явився. Суд відклав розгляд справи і виніс ухвалу про необхідність участі прокурора у даній справі.

У призначений час для участі у судовому засіданні прибув помі­чник прокурора району. Суд знову відклав слухання справи і вимагав явки на судове засідання прокурора району, посилаючись в ухвалі на те, що саме він подав позов і тому повинен особисто підтримати позо­вні вимоги.

Чи правильні дії суду?

6. Петров подав позов на Петрову про передачу йому на вихован­ня їх дворічної дочки. При проведенні попереднього судового засі­дання суддя вирішив притягнути до участі у справі орган опіки і пік­лування.

Чи правильні дії судді? У яких випадках закон передбачає обов'язкову участь у справі органів державної влади при розгляді спорів, що виникають із шлюбно-сімейних правовідносин, і яка мета їх участі?

7. Дитячий будинок звернувся до суду із заявою про позбавлення батьківських прав Зозулі щодо її дочки, яка виховувалася в цьому бу­динку. Суддя відмовив у відкритті провадження у справі на підставі того, що дитячий будинок не може бути позивачем, оскільки юридич­но не зацікавлений у результатах справи.

Хто має право звернутися з позовом про позбавлення батьківсь­ких прав? Які наслідки відмови від позову особи, яка звернулася до суду з позовом в інтересах іншої особи? [22].

 

ТЕМА 8. ПРЕДСТАВНИЦТВО У ЦИВІЛЬНОМУ  ПРОЦЕСІ

 

План

1. Поняття процесуального представництва та його значення.

2. Види представництва та повноваження представника в суді.

 

Методичні вказівки

 

Представництво у цивільному процесі є процесуальним засобом реалізації громадянином права на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя та здоров’я, на особисту свободу і майно, гарантовані Конституцією.

Представництво – це діяльність особи (представника, повіреного), спрямованої на захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, державних і громадських інтересів, а також сприяння судові в з’ясуванні об’єктивної істини в справі, постановленні законного та обґрунтованого рішення.

Особливу увагу при вивченні теми необхідно приділяти видам процесуального представництва, яке може бути законним та договірним, та процесуально-правовому становищу представника в окремих стадіях цивільного процесу.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Назвіть всі відомі види представництва в цивільному процесі.

2. Як оформляються повноваження представника для участі в судовому засіданні?

3. Які учасники цивільного судочинства можуть мати представника в суді?

4. На які види поділяється судове представництво залежно від підстав виникнення?

5. Які особи можуть бути договірними представниками в суді?

6. Які особи можуть виконувати в суді функцію законних представників?

 

Практичні завдання

 

1. Стежко дав у позику своєму сусіду Шкурову               11 тис. грн. У зв'язку з тим, що Шкуров не повернув борг у строк, Стежко звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованої суми. Ведення справи він доручив Кречету, видав йому довіреність з таким змістом: "Я, Стежко І. І., доручаю Кречету А. П. ведення в суді справи про стягнен­ня із             Шкурова С. М. 11 тис. грн." У судовому засіданні відповідач зая­вив, що борг він повністю повернув, на підтвердження чого подав розписку, видану Стежком. На цій підставі представник позивача Кречет відмовився від позову. Суд постановив ухвалу про прийняття відмови від позову і закриття провадження в справі.

Чи законні дії суду? Визначте процесуальні повноваження пред­ставника.

2. Тесленко Галина подала позов на Тесленка Петра про стягнен­ня аліментів на малолітнього сина. Суд встановив, що Тесленко Галина не досягла 18 років, зупинив провадження у справі і визнав за необхідне призначити їй піклувальника для ведення справи.

Чи правильне рішення суду? Визначте процесуальне становище Тесленко. Яким повинно бути рішення суду, якщо мати перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних стосунках і подала позов про ви­знання батьківства та стягнення аліментів?

3. У розгляді справи за позовом Овсієнка до Кононенко про поділ будинку, що є їх спільною власністю, брав участь адвокат Михайленко. На судовому засіданні позивача не було. Михайленко від імені Овсієнка уклав мирову угоду з Кононенко, яка була визнана судом. Овсієнко подав апеляційну скаргу, зазначивши, що адвокат уклав мирову угоду всупереч його бажанню.

Чи законні дії суду? Чи обґрунтована скарга позивача? Як офор­млюються повноваження адвоката на ведення справи в суді?

4. АТ "Електроапаратура" подало позов на Старченка про стягнен­ня 6 тис. грн за завдану матеріальну шкоду. До судового засідання з'явився директор підприємства. Оскільки директор не подав довіре­ності, суд не допустив його до участі у справі і розгляд справи відклав. Наступного разу директор подав у суд довіреність на ведення справи за підписом свого заступника. Суд знову не допустив його до участі у справі, зазначивши в ухвалі, що заступник директора не має права уповноважувати свого керівника на ведення справи.

Чи правильні дії суду? Чи може керівник представляти і захищати інтереси свого підприємства в суді? Як оформлюються його повноваження?

5. Жарков видав довіреність на ведення справи адвокату Черняєву у зв'язку з відрядженням. Однак він прибув у судове засідання. Відповідач заявив клопотання про недопущення Жаркова до участі у справі, оскільки це доручено його адвокату Черняєву. Суд відмовив у задоволенні клопотання. В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд порушив його права на захист, оскільки на стороні позивача виступили дві особи, а він захищався один.

Чи правильні дії суду? Чи обґрунтовані доводи відповідача? [22].

 

ТЕМА 9. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

 

План

1. Поняття, значення і види процесуальних строків.
2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків.

 

Методичні вказівки

 

Цивільними процесуальними строками є строки, встановлені ЦПК України для вивчення процесуальних дій судом, органом примусового виконання і учасниками процесу в цивільному судочинстві.

Значення процесуальних строків полягає в тому, що вони забезпечують стабільність, чіткість і визначеність цивільних процесуальних правовідносин, цивільного провадження у справі, забезпечують суб’єктам правовідносин можливість належно підготуватися і виконати певні процесуальні дії, є процесуальними засобами впливу на поведінку несумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов’язків.

Цивільні процесуальні строки повинні забезпечити гарантованість і реальність судового захисту суб’єктивних прав зацікавлених осіб, які беруть участь у справі, та інтересів держави.

За способом визначення процесуальні строки поділяються на встановлені законом і призначені судом.

Необхідно звернути увагу на коло процесуальних строків і коло строків службових.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття «цивільні процесуальні строки»?

2. Проаналізуйте класифікацію процесуальних строків за способом визначення.

3. Назвіть види строків у цивільному процесі.

4. Як визначаються процесуальні строки?

5. В яких випадках процесуальний строк не вважається пропущеним?

6. Назвіть підстави для продовження процесуальних строків.

7. Охарактеризуйте поновлення процесуальних строків.

8. Визначте основні правила обчислення строків у цивільному процесуальному праві.

 

Практичні завдання

 

1. 12 жовтня 2011 р. судом була розглянута справа за позовом Шапошникова на Яковлева про виселення через неможливість суміс­ного з ним проживання. Резолютивну частину рішення про задово­лення позову суд оголосив одразу, а повне мотивоване рішення – 12 лише через п'ять днів.

27 жовтня 2011 р. відповідач звернувся до районного суду із апе­ляційною скаргою, в якій зазначив про необґрунтованість рішення. Суддя-доповідач апеляційного суду відмовив у прийнятті апеляційної скарги, посилаючись на пропуск відповідачем строку на оскарження рішення.

Чи правильні дії судді? Які строки належать до процесуальних, а які - до службових? Зазначте порядок поновлення пропущених строків.

2. Апеляційний суд відмовив Петрову у прийнятті апеляційної скарги тому, що ним був пропущений встановлений законом 10-денний строк на подачу апеляційної скарги. Петров звернувся з ка­саційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгля­ду цивільних та кримінальних справ, в якій просив скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги. У ка­саційній скарзі Петров зазначив, що останній день звернення з апеля­ційною скаргою припав на неробочий день (суботу) і не повинен бути зарахований. Останнім днем строку на оскарження треба вважати по­неділок, а саме тоді він звернувся з апеляційною скаргою. Про зазна­чені обставини Петров забув зазначити в апеляційній скарзі, вважаю­чи, що судом це буде враховано й без нього.

Чи повинна бути задоволена касаційна скарга Петрова?

3. Суд постановив рішення про відмову Гиренку у позові про по­новлення на роботі. Через два дні Гиренко був збитий автомобілем і в тяжкому стані потрапив до лікарні, де знаходився на лікуванні два мі­сяці. Після того Гиренко звернувся до адвоката за порадою щодо мо­жливості оскарження судового рішення.

Якою повинна бути відповідь адвоката? Чи відрізняється продовження процесуального строку від його поновлення? Зазначте наслідки пропу­ску процесуальних і службових строків?

4. Васько подала апеляційну скаргу на рішення суду, яке було ух­валене 10 вересня 2011 р. Скаргу було подано через 20 днів після про­голошення рішення суду. Подача апеляційної скарги із запізненням зумовлена тим, що Васько змогла ознайомитися із повним текстом (мотивувальною частиною) судового рішення лише через 10 днів піс­ля закінчення розгляду справи. Суддя відмовив у прийнятті апеляцій­ної скарги у зв'язку із пропуском строку, мотивуючи відмову тим, що резолютивна частина рішення була проголошена у тому самому засі­данні, у якому закінчився розгляд справи.

Чи правомірні дії суду? Які докази потрібно подати Васько щодо причин пропуску строку на подання апеляційної скарги?

5. При розгляді справи за позовом Іваничко до Лисенка про стяг­нення аліментів відповідачем було заявлено зустрічний позов про оспорювання батьківства. На клопотання відповідача суд призначив генетичну експертизу, висновок за якою він отримав через півроку.

Чи допустив суд порушення процесуальних строків? Дайте від­повідь, як саме повинен був діяти суддя, коли розглядалася справа про стяг­нення аліментів, яка згідно зі         ст. 157 ЦПК повинна бути розглянута впродовж розумного строку, а саме одного місяця. Визначте критерії розумності строку розгляду справи [22].

 

ТЕМА 10. ПІДВІДОМЧІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ

 

План

1. Поняття підвідомчості та її види.
2. Загальні правила визначення підвідомчості.

 

Методичні вказівки

 

Розмежування компетенції між органами держави називається підвідомчістю. Компетенція суду в здійсненні правосуддя  з розгляду і вирішення певної категорії питань називається судовою юрисдикцією, або підвідомчістю судових органів.

Юрисдикція судів відповідно до Конституції України поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Вона опосередковується розглядом цивільних і кримінальних справ, тому вважається кримінальною і цивільною юрисдикцією. Поряд із цим право вирішення цивільних справ у нашій країні надано не лише судовим, але й іншим органам держави, громадським організаціям, змішаним органам, третейським судам.

У зв’язку з цим цивільна юрисдикція, або підвідомчість, визначає коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до органів держави (судів, господарських судів, громадських організацій), змішаних органів (комісій з розгляду трудових спорів), третейських судів.

Також потрібно охарактеризувати кожен із видів підвідомчості – виключна і численна (альтернативна, договірна, умовна (імперативна), змішана).

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття судової підвідомчості цивільних справ суду.

2. Розкрийте зміст імперативної підвідомчості цивільних справ.

3. Ким може здійснюватися захист цивільних прав, крім судів загальної юрисдикції?

4. Назвіть критерії підвідомчості суду загальної юрисдикції цивільних справ.

5. Охарактеризуйте види підвідомчості цивільних справ.

6. Проаналізуйте загальні правила визначення підвідомчості суду.

7. Назвіть категорії справ, які підвідомчі судам загальної юрисдикції.

 

Практичні завдання

 

1. Студент Сумського аграрного університету Кубко у науковій бібліотеці ім. Н. Крупської вирвав з рідкісної книги кілька сторінок та поклав їх у свій конспект. Під час повернення книги це було виявлено. За фактом псування книги працівники бібліотеки склали акт.

Директор бібліотеки, не порадившись з юристом, направила го­ловному бухгалтеру Сумського аграрного університету, в якому на­вчався Кубко, акт псування книги та заяву про утримання зі стипендії Кубка вартості книги у десятикратному розмірі.

Яку консультацію щодо форми захисту прав бібліотеки повинен дати адвокат при зверненні до нього представників бібліотеки?

2. Паскевич звернувся до суду з позовною заявою проти АО "Селмі" про внесення виправлень у трудову книжку у зв'язку з тим, що його звільнили з підприємства згідно з наказом від 10 жовтня 2011 р., а фактичний розрахунок і видачу трудової книжки було здійснено лише 9 листопада 2011 р. Одночасно Паскевич заявив вимогу про стягнення компенсації за невикористану відпустку за 2011 р. та заро­бітної плати за час вимушеного прогулу з 10 жовтня по 9 листопада 2011 р., тому що затримання видачі трудової книжки не дозволило йому перейти на іншу роботу.

Які із зазначених вимог підвідомчі суду? Визначте підвідомчість справ, що виникають із трудових правовідносин.

3. Клименко отримала від сестри цінну посилку. Коли вона її від­крила, виявилося, що всі надіслані речі зіпсовані.

Вона звернулася до адвоката з проханням захистити її порушене право та стягнути з поштового відділення вартість посилки.

Яку консультацію повинен дати адвокат щодо захисту права Клименко?

4. Суддя Зарічного районного суду був звільнений з роботи за прогул. Суддя звернувся до апеляційного суду Сумської області з по­зовом про поновлення на роботі.

Які суди розглядають та вирішують справи про поновлення на роботі суддів?

5. Після розірвання шлюбу Дягілев та його колишня дружина по­ділили пайовий внесок і двокімнатну квартиру. Через рік Дягілева зно­ву вийшла заміж, зареєструвавшись до нового чоловіка, після чого вона вибула зі складу членів ЖБК. Загальні збори ЖБК "Райдуга" відмовили Дягілеву в наданні звільненої кімнати, запропонувавши переїхати в од­нокімнатну квартиру, а коли він відмовився, цю квартиру було надано Петрову. Дягілев звернувся до суду для захисту своїх прав.

Визначте підвідомчість цієї категорії справ. Які спори між грома­дянами та ЖБК підвідомчі суду?

6. Фетісова подала позов на виконком Сумської міської ради про надання житлового приміщення. У позовній заяві вона зазначила, що після обрання суддею проживала з дочкою в гуртожитку. Впродовж шести місяців міськвиконком не забезпечив її житлом, як це передба­чено законом України "Про судоустрій та статус суддів". Посилаючись на ці обста­вини, позивачка просила зобов'язати відповідача надати їй двокімнат­ну квартиру.

Рішенням суду позов був задоволений. В апеляційній скарзі ви­конком Сумської міської ради просив скасувати рішення, посилаю­чись на те, що ця справа непідвідомча суду.

Чи обґрунтовані вимоги міськвиконкому? [22].

 

ТЕМА 11. ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ

 

План

1. Поняття, правове значення підсудності цивільних справ.

2. Види підсудності.

3. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності.

4. Підсудність та підвідомчість цивільних справ.

 

Методичні вказівки

 

Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ називається підсудністю.

На відміну від підвідомчості, яка розмежує компетенцію між державними органами і громадськими органами щодо вирішення цивільних справ, підсудність розмежовує компетенцію в тій самій сфері, але між різними судами. Тому підсудністю називають ще коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду.

Визначення компетенції різних судів системи проводиться залежно від виконуваних ним функцій, від роду справи, суб’єктів спору, що підлягає розгляду і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду.

Розрізняють підсудність: функціональну, родову, територіальну.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття підсудності цивільних справ.

2. Охарактеризуйте види підсудності цивільних справ.

3. За якими правилами загальної територіальної підсудності цивільних справ подають позови в суд?

4. Які має права позивач за правилами альтернативної підсудності цивільних справ?

5. Назвіть права сторін за правилами договірної підсудності.

6. В який суд подають зустрічний позов?

7. Розкрийте зміст підсудності кількох пов’язаних між собою справ.

8. Коли суд може передати цивільну справу до іншого суду?

 

Практичні завдання

 

1. Романчук звернулася до Зарічного районного суду               м. Суми з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на малолітню дитину з Вестова. Суддя надіслав позовну заяву в Охтирський міський суд за місцем проживання відповідача для розгляду справи по суті, посилаючись на те, що позов подано з порушенням правил про підсу­дність.

Чи правильні дії судді? Який вид підсудності встановлено для цієї категорії справ?

2. Федорова, яка мешкає у м. Сумах, звернулася до Ковпаківського районного суду з позовом про визнання батьківства та стягнення алі­ментів з Грибанова, що мешкає у         м. Запоріжжі. Ковпаківський район­ний суд надіслав справу на розгляд до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, посилаючись на те, що позивачка у засіданні суду зая­вила клопотання про передачу справи на розгляд за місцем проживан­ня відповідача. Дніпровський районний суд                     м. Запоріжжя відмовив у прийнятті цієї справи в провадження, мотивуючи відмову тим, що справу доцільніше розглянути у Ковпаківському районному суді м. Суми, і надіслав її до Вищого спеціалізованого суду України з роз­гляду цивільних та кримінальних справ для вирішення питання про місце розгляду справи.

Які помилки допущені судами?

3. Воробйова продала свій будинок, який знаходиться у смт. Краснопіллі Сумської області, Фролову та виїхала до батьків у м. Харків на постійне проживання. При розрахунку за будинок Фролов не додав Воробйовій певну суму коштів і видав розписку про погашення боргу через чотири місяці. Зайнявши із сім'єю будинок, Фролов виїхав у до­вгострокове відрядження до м. Сімферополя. Після закінчення строку сплати Воробйова вирішила звернутися до суду з позовом про стяг­нення з Фролова заборгованої суми.

До якого суду може звернутися Воробйова з цим позовом? Ви­значте вид підсудності.

4. Резніченко звернувся до суду за місцем проживання з позовом на автопідприємство про компенсацію шкоди, завданої каліцтвом. Суд відмовив у прийнятті позовної заяви, мотивуючи тим, що такі справи розглядаються судами за місцем завдання шкоди.

Чи правильні дії суду? До якого суду може звернутися Резніченко з цим позовом?

5. Зотова подала позов на Зотова про розірвання шлюбу і стяг­нення аліментів. Зотов, у свою чергу, подав зустрічний позов про поділ майна. Зустрічний позов був прийнятий суддею. Не погодившись з ухвалою судді про прийняття зустрічного позову, Зотова звернулася до апеляційного суду зі скаргою, в якій просила про передання справи до іншого суду для розгляду у першій інстанції.

Чи підлягає скарга Зотової задоволенню? Чи може голова облас­ного суду витребувати цивільну справу з районного суду? Який поря­док передачі справ із одного суду до іншого передбачений чинним за­конодавством?

6. Мешканець м. Львова Вербицький під час перебування у від­рядженні у м. Харкові був травмований автомобілем Кременчуцького нафтопереробного заводу. Вербицький звернувся до районного суду м. Харкова з позовом до Кременчуцького нафтопереробного заводу про компенсацію шкоди.

Суддя відмовив у відкритті провадження у справі і порадив Вербицькому звернутися до суду за місцем розташування органу управ­ління Кременчуцького нафтопереробного заводу.

Чи правильні дії судді? До якого суду може звернутися Вербиць­кий? Визначте підсудність цієї категорії справ [22].

 

ТЕМА 12. ВИТРАТИ ТА САНКЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

 

План

1. Поняття витрат у цивільному процесі.
2. Судовий збір.
3. Витрати, пов’язані з розглядом справи у суді.
4. Санкції цивільного процесу.

 

Методичні вказівки

 

Витрати щодо провадження справи – це витрати, що несуть сторони, треті особи із самостійними вимогами у справах позовного провадження, заявники і зацікавлені особи у справах окремого провадження, за вчинення в їх інтересах цивільних процесуальних дій, пов’язаних із розглядом справ судом і виконаннями за ними дій.

 

 

Судові витрати складаються із судового збору і витрат, пов’язаних із розглядом справи.

При вивченні теми необхідно детально розібрати категорії осіб, звільнених від сплати судового збору, та порядок сплати судового збору та його розподіл між сторонами.

Найважливішими гарантіями реалізації норм цивільного процесуального права є встановлені ним санкції.

Санкції – це встановлені у нормах цивільного процесуального права наслідки, що настають за їх недодержання і порушення. Ними є заходи  захисту і заходи відповідальності.

 

Питання для самоконтролю

1. З яких витрат складаються судові витрати?

2. Визначте загальні правила обчислення судового збору.

3. Назвіть відомі випадки звільнення громадян від сплати судового збору.

4. В яких із зазначених випадків сплачений судовий збір не повертається?

5. Як повинен діяти суддя, якщо зазначена ціна позову не відповідає дійсній вартості стягуваного?

6. Який порядок внесення коштів на оплату судових витрат?

7. Чи можуть бути застосовані до відповідача санкції та які саме?

Практичні завдання

 

1. Смирнов подав позов про зменшення розміру аліментів на 300 грн щомісячно, які він сплачує за виконавчим листом на двох малолі­тніх дітей. Його заробітна плата після усіх стягнень становить 950 грн.

Визначте розмір судового збору.

2. Аушева звернулася до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики в сумі 5 тис. грн. У доповненнях до позовної заяви вона просила суд стягнути на її користь витрати на допомогу адвока­та, який здійснював представництво її інтересів у суді, в розмірі 1 500 грн. Як додаток до доповненої позовної заяви Аушева надала суду договір між нею та адвокатом про надання правової допомоги, в тексті якого зазначалося про необхідність сплатити за надані адво­катські послуги 1 500 грн. Суд позовні вимоги Аушевої задовольнив, а в стягненні витрат на допомогу адвоката відмовив.

Чи правильно вчинив суд? Чи підлягають стягненню зазначені судові витрати?

3. Кириленко подала позов на Уланових про виселення з будинку, який належить їй на праві приватної власності у порядку спадкування, посилаючись на необхідність особистого проживання в ньому.

Справа судами розглядалася неодноразово. Новим рішенням су­дової палати в цивільних справах Сумського апеляційного суду позов задоволено. У касаційній скарзі відповідачі просили скасувати це рі­шення і закрити провадження у справі, посилаючись на те, що вони позов визнали повністю, тому не було необхідності ухвалювати рі­шення і стягувати з них на користь Кириленко судові витрати.

Яке рішення повинен прийняти суд? Хто звільняється від сплати судових витрат?

4. Позивач подав позов про стягнення з відповідача           6 600 грн. Суд задовольнив позов частково у розмірі 5 800 грн. За клопотанням обох сторін була проведена судова експертиза, вартість якої становила 1 200 грн.

Як необхідно розподілити судові витрати між сторонами?

5. Шаповалова звернулася до суду з позовом про стягнення з Кашлая аліментів на двох дітей. Справа була призначена до розгляду на 20 травня 2011 р. У зазначений строк відповідач не з'явився до су­дового засідання, хоча повістку отримав. Крім того, товариство з об­меженою відповідальністю "Лідер", де працює Кашлай, не виконало вимог суду надати довідку про заробітну плату відповідача. Суд відк­лав розгляд справи і викликав відповідача для подання особистих пояс­нень. Кашлай у судове засідання не з'явився. Довідка про розмір його заробітної плати до суду не надійшла.

Яких заходів поивнен вжити суд? Чи можливе у даному випадку на­кладення штрафу? [22].

 

ТЕМА 13. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

 

План

1. Поняття і сутність наказного провадження і судового наказу.

2. Порушення наказного провадження.

3. Видача судового наказу.

4. Повідомлення боржника про видачу судового наказу. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві. Скасування судового наказу.

 

Методичні вказівки

 

Судовий наказ є рішенням суду, винесеним суддею одноособово на підставі заяви про видачу судового наказу. Сутність даного рішення підкреслюється самою назвою – судовий наказ, тобто правозастосовчий акт державно-владного органу, який пропонує суб’єктам визначену правовою нормою поведінку.

Наказне провадження містить у собі чотири етапи: порушення наказного провадження; видача судового наказу; надіслання боржникові копії судового наказу та видача судового наказу стягувачеві в разі набрання ним законної чинності; скасування судового наказу.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Охарактеризуйте зміст судового наказу.
2. З яких категорій цивільних справ може бути прийнято судовий наказ?
3. Охарактеризуйте набрання чинності судовим наказом.
4. Як може бути оскаржено судовий наказ?
5. Як може бути скасовано судовий наказ?

 

 

 

Практичні завдання

 

1. До районного суду м. Суми в інтересах держави звернувся прокурор із заявою про видачу судового наказу про компенсацію ви­трат на проведення розшуку боржника (він є відповідачем у справі) та дитини.

Суддя повернув прокурору заяву та в ухвалі зазначив, що таку заяву повинен подавати орган, який здійснював розшук, тобто орган внут­рішніх справ, а не прокурор.

Чи правомірні дії судді? Чи може прокурор в інтересах стягувача звертатися до суду із заявою про видачу судового наказу?

2. Нестеренко (боржник) звернувся до суду із заявою про скасу­вання судового наказу. Заяву він написав у довільній формі. Суддя за­лишив її без руху на підставі ст. 121 ЦПК та зазначив, що заяву необхідно написати згідно з вимогами ЦПК.

Сформулюйте зміст такої заяви.

3. Після видачі судового наказу до суду звернувся стягувач із про­ханням скасувати судовий наказ, який був виданий на підставі вимоги про виплату нарахованої, але не виплаченої зарплати. Своє звернення він мотивував тим, що на роботі його попросили підписати відомість про те, що він отримав зарплату, оскільки діяльність підприємства пе­ревіряється прокуратурою, та пообіцяли, що при покращанні фінансо­вого стану підприємства вони виплатять йому зарплату у подвійному розмірі. Суд відмовив стягувачеві у прийнятті заяви про скасування судового наказу.

Чи правомірні дії суду? Аргументуйте свою відповідь посилан­ням на норми ЦПК.

4. Суддею районного суду м. Суми було видано судовий наказ. Копію судового наказу у передбачені ЦПК строки було надіслано бо­ржникові рекомендованим листом з повідомленням. Проте повідом­лення про отримання боржником копії судового наказу не повернуло­ся до суду. Не надійшла до суду й заява боржника про скасування судового наказу. Пройшло майже 20 днів, тому стягувач наполягав на видачі йому судового наказу для пред'явлення його до виконання. Суд видав судовий наказ.

Чи правомірні дії суду? Які дії суду, якщо заява про скасування судового наказу надійде з пропуском строку на звернення з такою зая­вою? [22].

 

ТЕМА 14. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

План

1. Поняття судових доказів і засобів доказування.
2. Факти, що не підлягають доказуванню.
3. Розподіл обов’язків по доказуванню.
4. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
5. Класифікація доказів. Забезпечення доказів. Судове доручення.

 

Методичні вказівки

 

Згідно з положеннями ЦПК України на суд покладений обов’язок не обмежуватися поданими матеріалами та поясненнями, а вживати всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об’єктивного з’ясування дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін. Така діяльність відбувається в процесі судового розгляду справи в результаті здійснення судом і особами, які беруть участь у справі, доказування і пізнання у встановленому цивільному процесуальному порядку.

Пізнання складається з діалектичної єдності розумової і процесуальної діяльності суду й осіб, які беруть участь у справі та яка відбувається в процесі подання, витребування, дослідження і оцінки матеріалів цивільної справи.

Об’єктом пізнання в цивільному судочинстві є матеріали справи, її обставини – фактичні і юридичні – та докази, на підставі яких вони встановлюються: мета пізнання – встановлення об’єктивної істини у справі; засоби пізнання – доказування і докази; процесуальна форма пізнання – судовий розгляд.

Перш за все доказуванню підлягають докази – будь-які фактичні дані, тобто відомості про факти і доказові факти, які в єдності свідчать про наявність чи відсутність того юридичного факту, який підлягає встановленню.

Всебічне з’ясування обставин справи означає, що суд повинен з’ясувати всі питання у справі – як на користь, так і проти сторони. Вимога повноти дослідження обставин справи охоплює питання залучення всіх матеріалів, які мають значення для справи, відповідно до правил належності доказів і допустимості засобів доказування – не лише тих, що подані сторонами, але й здобутих іншим шляхом.

Якщо поданих доказів недостатньо, суд пропонує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, подати додаткові докази і сприяє в їх витребуванні.

Об’єктивність – це обґрунтованість висновків суду дійсним обставинам справи, що досягається за умови неупередженого і сумлінного до них ставлення суду та учасників матеріального спору.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінка доказів складається з визначення судом їх достовірності і достатності. Достовірність доказів зводиться до перевірки правдивості джерела доказів, а також самого процесу формування доказів.

Достатність доказів визначається вирішенням питання про те, чи є можливість на основі зібраних із конкретної справи доказів зробити висновок про наявність факторів, які належать до предмета доказування, про право та обов’язок сторін.

Ні свідчення про факти окремо від засобів доказування, ні засоби доказування окремо від свідчень про факти не можуть бути доказами.

 

 

 

 

 

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняття доказів у цивільній справі.
2. За якими підставами зводяться докази в окремі групи?
3. Що становить предмет доказування у цивільній справі?
4. Дайте класифікацію засобів доказування у цивільних справах.
5. На кого покладається обов’язок доведення обставин у цивільній справі?
6. Назвіть підстави і способи для забезпечення доказів у цивільній справі.
7. Охарактеризуйте факти, які не підлягають доказуванню.
8. Розкрийте поняття належності доказів і допустимості засобів доказування.

 

Практичні завдання

 

1. У районному суді м. Суми за позовом спадкоємців Матюхи розглядалася цивільна справа про витребування речі (автомобіля) із чужого незаконного володіння. Позивачі у заяві зазначали, що Матюха при житті дав довіреність своєму другові Петренку на керування автомобілем, оскільки він хворів і його потрібно було возити до лі­карні на процедури. Коли помер Матюха, то Петренко не захотів повертати автомобіль спадкоємцям, мотивуючи це тим, що їхній бать­ко продав йому автомобіль на підставі генеральної довіреності, оскі­льки йому потрібні були кошти на лікування, а діти про нього не пік­лувалися. Він як кум на цьому самому автомобілі возив його до лікарні.

Визначте предмет доказування. Які докази мають подати сторони з урахуванням правил належності та допустимості згідно зі ст. 58, 59 ЦПК?

2. Позивач Музика звернувся до суду з позовом про визнання йо­го колишньої дружини Глянич такою, що втратила право користуван­ня житловим приміщенням. Під час попереднього судового засідання відповідачка визнала ту обставину, що вона не проживала у спірному житловому приміщенні більше шести місяців. На підтвердження фак­ту непроживання відповідачки на спірній житловій площі позивач за­явив клопотання про допит свідків Петренка та Прокопенка, які меш­кають у сусідніх квартирах і можуть підтвердити, що відповідачка не проживає на спірній житловій площі, не оплачує охорону у будинку, у квартирі немає її особистих речей тощо.

Які дії суду? Складіть відповідний процесуальний документ.

3. Під час судового розгляду справи про визнання батьківства у судовому засіданні було оголошено перерву у зв'язку з необхідністю допиту свідка – брата позивачки, якого просив викликати відповідач.

Свідок на виклик суду не з'явився, тому суддя повторно оголосив пе­рерву та виніс ухвалу про привід свідка до суду. За місцем постійного проживання свідка не було, але він направив до органів МВС заяву про те, що відмовляється давати показання щодо своєї сестри та її стосунків із відповідачем, тому не з'явиться до суду.

Які дії суду? Аргументуйте відповідь посиланням на норми ЦПК.

4. При розгляді цивільної справи про встановлення батьківства відповідач для доведення своїх заперечень проти позову заявив кло­потання про допит священика отця Петра як свідка, якому відомі об­ставини про те, хто є справжнім батьком дитини позивачки. Таке кло­потання було зумовлено тим, що позивачка Петрук є набожною людиною та постійно ходить на сповідь до отця Петра. Отець Петро не з'явився на судове засідання, оскільки не міг розголошувати відомості, які стали йому відомі під час сповіді.

Визначте правомірність дій суду? Чи правомірні дії отця Петра щодо неявки до суду? Як саме він повинен діяти?

5. У районному суді м. Суми розглядалася справа про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Відповідач заявив клопотання про допит свого сусіда щодо спірної квар­тири. Позивачка категорично заперечувала проти допиту цього свідка, оскільки вважала, що він психічно хвора людина, адже декілька років тому він перебував на лікуванні у психіатричній лікарні.

Як саме повинен вирішити суд дане клопотання?

6. У районному суді м. Суми розглядалася цивільна справа за по­зовом Лугової про визнання права власності на будинок, який був по­будований батьками позивачки у 1924 р. Єдиним свідком у цій справі був її сусід і товариш її батьків Петрук. Але свідок не міг бути допи­таний судом у судовому засіданні, оскільки він паралізований. Пози­вачка звернулася до нотаріуса та запросила його за місцем проживан­ня свідка, щоб останній засвідчив підпис Петрука на заяві, де він виклав письмово усі відомі йому обставини справи.

Чи прийме суд як доказ заяву, на якій викладені пояснення Петрука, підпис якого засвідчив нотаріус? До якого виду доказів нале­жить така заява: до письмових чи показань свідка?

7. У районному суді м. Суми розглядалася цивільна справа за по­зовом Герасименко про поділ спадкового майна. Серед документів, які залишилися після смерті батька, позивачка знайшла свідоцтво про ро­зірвання шлюбу її батька із мачухою. Мачуха також подала заяву про прийняття спадщини як спадкоємиця першої черги, тобто дружина померлого, та брала участь у справі про поділ спадкового майна як відповідачка. Але вона у своїх поясненнях стверджувала, що шлюб вони ні в РАЦСі, ні в суді не розривали, звідки у документах її чолові­ка є свідоцтво про розірвання шлюбу їй невідомо.

Відповідачка заявила клопотання, щоб суд зробив запит до орга­ну РАЦСу про витребування копії рішення, на підставі якого було оформлено запис про розірвання шлюбу. Від органів РАЦСу до суду надійшов лист про те, що такого рішення немає.

Чи є винятком свідоцтво про розірвання шлюбу між батьком позивачки та мачухою (відповідачкою) із доказів? Чи передбачено ЦПК процедуру вилучення фальшивих доказів із пода­них до справи?

Які дії суду, якщо ним буде встановлено, що доказ, поданий суду стороною, нею підроблений?

8. У районному суді м. Суми розглядалася цивільна справа за по­зовом Рибачук про визнання секретного заповіту недійсним, оскільки при його оголошенні нотаріусом спадкоємцями за законом було вста­новлено, що підпис заповідача (їхнього батька) на заповіті підробле­ний. Крім того, батько не міг посвідчити такий заповіт, оскільки він останні п'ять років хворів на психічне захворювання – шизофренію, тому не розумів значення своїх дій та не міг ними керувати. Рибачук заявила клопотання про витребування у нотаріуса протоколу оголо­шення секретного заповіту та самого заповіту. Коли у судовому засі­данні досліджувалися ці докази, суд відмовив позивачці у призначенні почеркознавчої експертизи та наполягав на уточненні позовних вимог лише на одній підставі, що батько у момент посвідчення заповіту хво­рів на психічне захворювання.

До якого виду доказів належить протокол оголошення секретного заповіту, сам заповіт? Чи правомірні дії суду щодо відмови позивачці у задоволенні її клопотання про призначення почеркознавчої експер­тизи?

9. У районному суді слухалася цивільна справа за позовом Муд­рак до Веселого про встановлення батьківства. Як докази до справи були надані особисті папери, листи приватного характеру, які містили інформацію про інтимні стосунки сторін. Відповідач наполягав на проведенні закритого судового засідання. Позивачка заперечувала проти цього та запросила на розгляд справи своїх сусідів, співробіт­ників.

До якого виду доказів належать особисті папери, листи? Як саме здійснюється дослідження цих доказів у суді? Як діяти суду у даній ситуації?

10. Районним судом м. Суми розглядалася цивільна справа за по­зовом Медведєва про визнання заповіту недійсним із підстав, що під­пис заповідача на заповіті підроблений. Суд при дослідженні доказів оголосив заповіт. Позивач клопотав про те, щоб заповіт був дослідже­ний шляхом візуального огляду та був поданий експерту для огляду, оскільки оспорювався сам підпис заповідача.

Суд відмовив позивачу у задоволенні такого клопотання, поси­лаючись на те, що особи, які беруть участь у справі, мали можливість ознайомитись із цим заповітом, тобто оглянути його візуально. Щодо експерта, то він буде працювати із цим заповітом при проведенні дос­лідження.

Який порядок дослідження письмових доказів судом? Визначте правомірність дій суду.

11. У районному суді м. Суми розглядалася цивільна справа за позовом Цебрика до Ігнатенка про розподіл земельної ділянки. Суд виїжджав та проводив огляд цієї ділянки за місцем її знаходження у порядку ст. 140 ЦПК. Про огляд земельної ділянки на місці було скла­дено протокол, до якого додано плани, креслення, фотокартки земель­ної ділянки, які робив спеціаліст. В огляді на місці експерт участі не брав. На наступне судове засідання було запрошено експерта, проте йому для ознайомлення не було надано протокол та додатки до нього. Такі дії судді мотивувалися тим, що коли буде остаточно вирішено питання про проведення експертизи, яка буде доручена конкретному експертові та оплачена сторонами, усі матеріали справи, зокрема й протоколи огляду з додатками, направлятимуться останньому.

До якого виду доказів належить протокол огляду земельної діля­нки на місці? Чи можуть на такий протокол подаватися зауваження особами, які беруть участь у справі? Який порядок розгляду таких за­уважень? Визначте правомірність дій суду [22].

 

ТЕМА 15. ПОЗОВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. ПОРУШЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ

 

План

1. Поняття позову та його суть. Види позовів.
2. Право на позов. Право на подання позову і процесуальний порядок його реалізації.
3. Об’єднання і роз’єднання позовів.
4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх прав проти позову.
5. Зміни в позовному спорі.
6. Забезпечення позову.

 

Методичні вказівки

 

Позов втілює в собі право зацікавленої особи на порушення цивільної справи у суді і судової діяльності на захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, державних або громадських інтересів.

Сам позов у цивільному судочинстві – це вимога до суду зацікавленої особи про здійснення правосуддя в цивільних справах на захист прав та інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою.

У такій  вимозі до суду ставиться вимога позивача до відповідача, тому в теорії цивільного процесу позов розглядається по-різному – як єдине поняття для матеріального і процесуального права, що має дві сторони – матеріально-правову і процесуально-правову; лише як інститут процесуального права; як юридична категорія, що властива самостійно матеріальному і процесуальному праву.

Суть позову може бути визначена правильно лише з врахуванням його матеріально-правової і процесуально-правової сторін, які співвідносяться між собою як названі галузі права, нормами яких ці сторони позову врегульовані.

Вимога позивача до відповідача, хоч і має допроцесуальний характер, виникає ще до порушення цивільного процесу, але лише з порушення цивільного процесу в справі у суді набуває цивільно- процесуального характеру як складова частина позову. Це свідчить про те, що позов є цивільною процесуальною формою, яка забезпечує реалізацію матеріального закону, його примусове здійснення за допомогою держави в особі його органу, яким є суд.

Процесуально-правова сторона позову – це вміщена в ньому вимога до суду про захист прав щодо спірних правовідносин.

При вивченні теми необхідно приділити увагу елементам позову – його предмета, підставі та змісту, видам позовів, порядку реалізації прав на подання позову, змінам у позовному спорі та його забезпеченню.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Поняття і суть  позовного провадження.

2. Право на судовий захист. Поняття позову та його елементи. Види позовів.

3. Право на подання позову. Передумови права на подання позову.

4. Порядок подання позову. Умови реалізації права на подання позову.

5. Позовна заява та її реквізити.

6. Об’єднання та роз’єднання кількох позовних вимог.

7. Право на судовий захист відповідача. Зустрічний позов.

8. Мирова угода. Зміна позову. Відмова від позову. Визнання позову.

 

Практичні завдання

 

1. Малініна подала позов на Осіна про встановлення батьківства і стягнення аліментів, посилаючись на те, що з відповідачем вони про­живали протягом двох років у її будинку, вели спільне господарство, турбувалися один про одного. Він придбав дитячі речі, але напередо­дні народження дитини залишив її і не надає ніякої допомоги.

Визначте предмет і підстави позову. До якого виду належить цей позов?

2. Сергеєва подала позов на Сергеєва про стягнення аліментів на дитину. Відповідач під час судового розгляду подав зустрічний позов про визначення місця проживання дитини з ним і поділ спільного майна подружжя. Суд прийняв зустрічний позов, указуючи на те, що первісний і зустрічний позови взаємозв'язані.

Чи правильно діяв суд?

3. Агібалов подав позов на свою дружину Агібалову про розір­вання шлюбу. Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, пославшись на те, що з таким позовом раніше зверталася до суду Агібалова, а по­тім відмовилася від нього, і провадження у справі було закрите.

Чи правильно діяв суддя, відмовивши у прийнятті позовної зая­ви? Які позови є тотожніми?

4. Назарова, розлучаючись з чоловіком, видала йому розписку про те, що не має до нього жодної претензії і належну їй частку майна одержала повністю. Але через деякий час вона подала на Назарова по­зов про стягнення з нього додатково                           5 тис. грн, зазначаючи, що при добровільному поділі майна не взяли до уваги її участь у будівництві будинку, який зареєстрований на ім'я відповідача. Вказавши на вище­названу розписку, суддя відмовив у прийнятті позовної заяви.

Чи правильно діяв суддя?

5. У січні 2012 р. Губін подав на Губіну позов про розірвання шлюбу з тих мотивів, що у вересні 2011 р., одразу після народження сина, шлюбні стосунки між ним і дружиною припинені, вони прожи­вають окремо. Поновлювати ці стосунки він не бажає, незважаючи на те, що дружина заперечує проти розірвання шлюбу та виявляє бажан­ня помиритись.

Суддя прийняв позовну заяву. Чи правильне рішення судді?

6. Головня подав позов на Дудіну про звільнення від виплати пе­ріодичних платежів, які він з грудня 2009 р. сплачує на відшкодування збитків, завданих її здоров'ю. У даний час здоров'я відповідачки ві­дновилось, а його матеріальний стан погіршився. Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, посилаючись на те, що позивач не подав до­кази з приводу того, що здоров'я Дудіної відновлено.

Чи правильно діяв суддя? Зазначте підстави для відмови у прий­нятті позовної заяви.

7. До Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла заява від Смирнова про поділ спільного майна подружжя.

Суддя своєю ухвалою відмовив у прийнятті позовної заяви, мо­тивуючи тим, що позивач не зазначив адреси відповідачки і не сплатив судового збору.

Чи правильно вирішив суддя? Складіть ухвалу.

8. Шабельникова звернулася до суду з позовом про стягнення з Шабельникова коштів на утримання дітей: сина Сергія, який народив­ся 14 квітня 2007 р., і дочки Олени, яка народилася 2 вересня 2011 р. Вона зазначила, що у грудні 2011 р. Шабельников залишив сім'ю і на її неодноразові прохання надавати допомогу на утримання дітей відпо­відав відмовою, заявляючи в листах про те, що у нього інша сім'я, яку він повинен утримувати. До позовної заяви позивачка додала свідоц­тва про народження дітей, в яких батьком дітей зазначений відповідач, і довідку про те, що діти мешкають з нею.

Складіть позовну заяву від імені Шабельникової про стягнення аліментів на дітей.

9. Костіна подала позов на Болотова про відшкодування шкоди. Позивачка зазначила, що 19 липня 2011 р. відповідач вчинив на неї наїзд автомашиною, яка належала йому, внаслідок чого вона тривалий час перебувала на лікуванні, і її визнано інвалідом першої групи. Вона зазнала збитків на санаторно-курортне лікування і сторонній догляд. Крім того, вона витратила значні грошові суми на ліки та проїзд до лі­кувальних закладів.

Складіть відповідну позовну заяв [22].

 

ТЕМА 16. ПІДГОТОВКА ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

 

План

1. Попереднє судове засідання.

2. Судові виклики і повідомлення.

 

 

 

Методичні вказівки

 

Підготовка цивільної справи до судового розгляду – друга за розвитком судочинства і обов’язкова стадія цивільного процесу.

Підготовку проводить суддя, який виконує комплекс процесуальних дій, визначених ст. 130 ЦПК.

Метою підготовки є забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи, забезпечення у встановлені строки в першому судовому засіданні всебічного, повного і об’єктивного вирішення судом переданого на його розгляд правового спору, вираженого в конкретній справі.

Для того щоб цивільна справа була  обґрунтовано вирішена без невиправданих, неодноразових призначень, нових строків її розгляду і потрібна стадія підготовки справ до судового розгляду.

Одночасно підготовка сприяє найбільш повному і реальному захисту прав, охоронюваних законом інтересів громадян і організацій, з найменшою по можливості витратою, а також часу, тобто забезпечує реалізацію принципів законності, об’єктивної істини при послідовному впровадженні в життя принципу економії процесуальних засобів.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Визначте строки підготовки справи до судового розгляду.
2. Які дії здійснює суддя на стадії підготовки цивільної справи до розгляду?
3. Назвіть дії судді після прийняття позовної заяви.
4. Назвіть загальні строки підготовки справ до судового розгляду.
5. Яким чином суддя оформляє призначення справи до розгляду?
6. Дайте загальну характеристику судовим викликам та повідомленням.

 

 

 

 

 

 

 

Практичні завдання

 

1. Інженер з експлуатації залізничної станції Данченко був звіль­нений з роботи у зв'язку зі скороченням штатів. Вважаючи своє звіль­нення незаконним, він звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. У позові Данченко зазначив, що скорочення штатів не було, шта­тний розклад не змінився. Крім того, на його утриманні перебувають мати похилого віку і двоє малолітніх дітей.

Як повинен діяти суддя у стадії попереднього судового засідання?

2. Рижова і Гуляєв з 3 лютого 2010 р. почали жити однією сім'єю. У грудні 2010 р. вони розійшлися, а в березні 2011 р. у Рижової народи­вся син. Рижова звернулася до суду з позовом на Гуляєва про встано­влення батьківства і стягнення аліментів на утримання дитини.

Як повинен діяти суддя у стадії попереднього судового засідання?

3. Внаслідок травми, яка сталася на виробництві, Колосов був ви­знаний інвалідом II групи. Підприємство відмовило в задоволенні ви­мог Колосова про відшкодування збитків, які виникли внаслідок отриманого ушкодження. Колосов звернувся з цією вимогою до суду, додавши до позову довідку про призначення йому пенсії органами со­ціального захисту.

Як повинен діяти суддя у стадії попереднього судового засідання?

4. З метою виконання вироку про засудження Семенова до позба­влення волі з конфіскацією майна за місцем проживання засудженого було накладено арешт на його майно. До акта опису внесені автомо­біль, меблевий гарнітур, піаніно, холодильник. Дружина засудженого Співакова подала позов про визнання права на меблевий гарнітур і пі­аніно та зняття з них арешту, вказуючи на те, що це майно вона прид­бала до одруження.

Як повинен діяти суддя та сторони у стадії попереднього судово­го засідання? Зазначте порядок повідомлення і виклику учасників про­цесу у судове засідання.

5. Неповнолітня Климова подала позов на Іванова про встанов­лення батьківства і стягнення аліментів на дочку. Іванов сплачує алі­менти за рішенням суду на сина Сергія від першого шлюбу. У попере­дньому судовому засіданні суд притягнув до участі у справі матір Сергія, батьків неповнолітньої Климової, призначив судово-медичну експертизу.

Чи правильні дії суду? Як процесуально оформлюється стадія по­переднього судового засідання? [22].

 

ТЕМА 17. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД

 

План

1. Поняття, стадії судового розгляду цивільних справ.
   2. Судове засідання як процесуальна форма розгляду цивільних справ.
   3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ.
   4. Протокол судового засідання.

 

Методичні вказівки

 

Значення стадії розгляду цивільних справ визначається змістом діяльності суду першої інстанції і виконуваних ним функцій у цій частині розвитку цивільного судочинства.

Шляхом розгляду цивільних справ здійснюється функція правосуддя і виконуються завдання цивільного судочинства – захист прав і законних інтересів фізичних осіб, юридичних осіб і держави.

Розглядаючи цивільні справи, суд покликаний спрямовувати свою діяльність на всебічне, повне і об’єктивне вирішення цивільних справ у повній відповідності до чинного законодавства.

Саме на цій стадії розкриваються зміст і демократичний характер принципів цивільно-процесуального права – справи розглядаються на відкритому судовому засіданні, обраними у встановленому порядку суддями одноособово і колегіально, в усній і безпосередній процесуальній формі, судді незалежні і вирішують справи на підставі принципів законності та об’єктивної істини, а сторони мають рівні процесуальні можливості – можуть  використовувати на засадах диспозитивності і змагальності передбачені законом процесуальні засоби для захисту своїх суб’єктивних прав.

У процесі  розгляду судом цивільних справ особи, які беруть участь у справі, можуть активно здійснювати доказову діяльність, спрямовану на досягнення мети процесу, на встановлення судом об’єктивної істини у справі і постановлення законного й обґрунтованого рішення.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Розкрийте зміст поняття «стадії судового розгляду».
2. Назвіть і охарактеризуйте частини судового засідання.
3. Назвіть підстави для відводу судді.
4. Дайте характеристику відкладенню розгляду справи.
5. Назвіть підстави для закриття провадження у справі.
6. Охарактеризуйте наслідки залишення заяви без розгляду.
7. Які є підстави для зупинення провадження у справі?
8. Що повинно бути зазначено в протоколі судового засідання?

 

Практичні завдання

 

1. Домовласник Карпов звернувся з позовом про виселення зі свого будинку квартиранта Дубнікова на тій підставі, що наймач не виконує умов договору і не сплачує за житло. Суд неодноразово відкладав роз­гляд справи з таких причин: перший раз – у зв'язку з неврученням від­повідачеві судової повістки; другий – через неявку відповідача, якого своєчасно повідомлено про явку до суду; третій – внаслідок письмової заяви відповідача про хворобу; четвертий – у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача про відвід судді; п'ятий – у зв'язку з прийняттям зустрічного позову відповідача про стягнення з позивача коштів, які бу­ли використані на капітальний ремонт будинку.

Чи в усіх випадках було достатньо підстав для відкладення роз­гляду справи?

2. У справі про поділ майна між подружжям Чумаковими відпо­відач Чумаков надіслав заяву до суду з проханням про припинення провадження в справі у зв'язку з тим, що він за вироком суду відбуває покарання у виправно-трудовій колонії. Суд заяву задовольнив і про­вадження у справі припинив.

Чи правильно діяв суд?

3. У справі за позовом Водолазова до Фесенка про визнання не­дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку у судовому за­сіданні представник позивача адвокат Юр'єв подав клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку зі смертю позивача.

Яке рішення повинен ухвалити суд?

4. Мироненко Юлія звернулася з позовом на Мироненка Андрія про поділ спільного майна. Суд виніс ухвалу, згідно з якою заяву за­лишив без розгляду. Ухвалу було мотивовано тим, що сторони 19 лис­топада і 7 грудня 2011 р. не з'явилися до суду без поважних причин, але про причини неявки суд не повідомили. Суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи за тими матеріалами, що містяться у справі, за відсутності сторін.

В апеляційній скарзі Мироненко Юлія просила скасувати ухвалу районного суду, посилаючись на те, що 19 листопада вона не мала змоги прийти до суду через хворобу, проте її адвокат до суду з'явився. Щодо неявки 7 грудня, то їй повідомили, що відповідач заявив клопо­тання про передачу справи до іншого суду, і вона виходила з того, що за цих обставин справу буде відкладено.

Дайте оцінку діям суду.

5. Ростовцев звернувся до суду з позовом до Караєвої про ви­знання права на житлову площу у квартирі, яку вона займає, та про вселення його в кімнату площею 16 кв. м. У судове засідання в даній справі перед тим, як йти у нарадчу кімнату, секретар передав судді лис­та. У нарадчій кімнаті суддя ознайомився з цим листом, у якому пові­домлялось, що на спірну кімнату ордер видано Нечаєву. Суд, врахову­ючи цю обставину, виніс рішення про відмову у позові Ростовцеву.

Чи правильне рішення суду?

6. У судове засідання за позовом Зайцевої на Зайцева про стяг­нення аліментів на утримання дитини батько відповідача подав свідо­цтво про смерть Зайцева та попросив закрити провадження у справі.

Чи є підстави для задоволення цього клопотання? Як повинен ді­яти суд, якщо у справі, крім виплати за аліментним зобов'язанням, Зай­цева просила стягнути заборгованість з виплати аліментів з відповідача за останні два роки?

7. При розгляді справи за позовом Косовічевої до Алфьорова про визнання недійсним договору довічного утримання адвокат відповіда­ча після дослідження письмових доказів заявив клопотання про ви­клик і допит нотаріуса, який посвідчив цей договір. Суд відклав роз­гляд справи і викликав у судове засідання нотаріуса. Але на нове судо­ве засідання відповідач не з'явився. Суд на судовому засіданні допитав нотаріуса і виніс рішення.

Чи правильні дії суду? За яких підстав суд може розглянути спра­ву у разі неявки особи, яка бере участь у справі? [22].

 

ТЕМА 18. СУДОВІ РІШЕННЯ

 

План

1. Поняття і види судових рішень.

2. Вимоги, яким повинне відповідати судове рішення.

3. Зміст судового рішення.

4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання.

5. Виправлення недоліків рішення суду, що його постановив.

6. Законна сила судового рішення.

7. Ухвала суду.

 

Методичні вказівки

 

Провадження з розгляду і вирішення цивільних справ у суді першої інстанції завершується постановленням рішення або ухвали. Суди, які перевіряють законність і обґрунтованість рішень і ухвал у касаційному порядку або в порядку судового нагляду, результати перевірки втілюють відповідно до процесуальної форми ухвал і постанов.

Рішення, ухвали, постанови судів визначають процесуальну форму вираження діяльності щодо застосування права і мають узагальнюючу назву – судові постанови.

Увагу необхідно звернути на вимоги, які повинне задовольнити судове рішення, детально вивчити зміст судового рішення, а також з’ясувати ознаки законної сили судового рішення.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Розкрийте зміст поняття «законна сила судового рішення».
2. Порівняйте судове рішення та судову ухвалу.
3. Назвати основні структурні елементи судового рішення.
4. Назвати умови постановлення додаткового рішення.
5. В який строк постановляється додаткове рішення?
6. Назвіть випадки, в яких суд має право роз’яснити своє рішення.

 

Практичні завдання

 

1. Пацюк звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із зая­вою про визнання його матері Пацюк 1936 р. народження недієздат­ною. Мати проживає разом із ним. У заяві зазначається, що психічним захворюванням мати почала страждати з 1997 р. після трагічної заги­белі її доньки та онука. Зараз мати перебуває у психоневрологічній лі­карні на лікуванні. Впродовж останніх 15 років вона перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері. Останнім часом стан її здо­ров'я значно погіршився, мати не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними. Син хоче встановити над нею опіку.

До якого виду провадження належить ця справа? Визначте суб'єктний склад у даній справі.

2. При проведенні атестації педагогічних працівників вчителя фі­зики професійно-технічного училища Якубова за результатами атес­тації було визнано таким, що не відповідає займаній посаді, та звіль­нено відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України. Вважаючи звільнення незаконним, Якубов звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення зарплати за вимушений прогул, у якому зазначив, що працює вчителем фізики 15 років та має відзнаку за останні два роки роботи.

Визначте, до якого виду провадження належить ця справа, суб'єктний склад осіб та напишіть відповідний процесуальний акт, який повинен ухвалити суд.

3. Банникова звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири. У позовній заяві Банникова за­значила, що Наливайко, який проживає поверхом вище, вже неодно­разово затоплював її квартиру, але завжди відшкодовував витрати на ре­монт. Цього разу він категорично відмовився оплачувати ремонт, мотивуючи це тим, ніби він не причетний до затоплення її квартири. У ре­зультаті затоплення у квартирі позивача була зіпсована стеля та частина підлоги. Згідно з актом ТОВ "Житловик" затоплення сталося з вини меш­канців квартири № 14, власником якої є Наливайко.

До якого виду провадження належить ця справа? На підставі яких доказів можна визначити розмір завданих збитків? Якщо між сторо­нами виник спір щодо оцінки завданих збитків, яким чином його мо­жна вирішити?

4. Шарипов звернувся до суду із позовом до Змаженка та Івахненка про визнання права власності на 1/3 частину квартири. Суддя встановив, що позовна заява не оплачена судовим збором, а також не зазначено точної адреси відповідачів.

Які процесуальні дії суду? Складіть процесуальний документ.

5. Матвієнко звернулася до суду з позовом до Матвієнка про ро­зірвання шлюбу. У позовній заяві місце проживання відповідача не було зазначене, оскільки Матвієнко останній рік не проживав разом із сім'єю. Місце його перебування позивачці невідоме. Позовна заява була надіслана поштою.

Які дії суду? Складіть процесуальний акт.

6. Захарчук звернувся до суду із позовом до Шевченка про ви­знання заповіту недійсним. На попередньому судовому засіданні Захарчук, посилаючись на відповідні медичні довідки, заявив, що має сумніви з приводу того, що спадкодавець (його батько) при посвід­ченні заповіту розумів значення своїх дій та міг ними керувати, оскі­льки все майно, яке йому належало, він передав сторонній для нього особі. Батько, крім того, зловживав алкогольними напоями та посвід­чив заповіт у той період, коли позивач перебував у відрядженні за кордоном. Позивач заявив клопотання про призначення експертизи.

Визначте вид провадження, у якому повинна розглядатися така спра­ва, та аргументуйте свою відповідь посиланням на норми права. Сфо­рмулюйте предмет доказування та зазначте докази, які повинен подати по­зивач на доведення своїх вимог. Визначте дії суду.

7. Овчарук звернувся до суду з позовом до Шаркова про відшко­дування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП. У судовому за­сіданні позивач заявив клопотання про допит свідків Прокопчука та Треушника, які проживають у м. Харкові, у порядку окремого доручення.

Визначте дії суду.

8. Кононов звернувся до Ковпаківського районного суду               м. Суми із позовом про визнання Кондратюка таким, що втратив право на ко­ристування житловим приміщенням. На попереднє судове засідання, яке було призначене на 12 жовтня 2011 р., позивач не з'явився, а від­повідач повідомив, що 11 жовтня 2011 р. позивач загинув у ДТП, про що йому повідомив батько позивача.

Визначте дії суду. Який процесуальний документ повинен постанови­ти суд? [22].

 

ТЕМА 19. ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ

 

План

1. Поняття та визначення заочного розгляду справи.

2. Умови та порядок заочного розгляду справи.

3. Зміст заочного рішення.

4. Способи та порядок перегляду заочного рішення.

5. Повноваження суду при розгляді заяви про перегляд заочного рішення.

6. Підстави для перегляду, скасування, оскарження заочного рішення.

 

Методичні вказівки

 

Заочний розгляд справи встановлює умови і порядок розгляду справи в порядку заочного провадження заочного рішення.

Інститут заочного рішення спрямований, з одного боку, на розширення судового захисту суб’єктивних прав громадян і організацій, свободи їх вибору (принципу диспозитивності), а з іншого – на  недопущення можливості зловживання відповідачем суб’єктивними процесуальними правами і встановлення несприятливих наслідків за зловживання ними.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Чим обумовлене запровадження до цивільного процесу України інституту заочного рішення.

2. За яких умов може проводитися заочний розгляд справи?

3. Що спільного і відмінного є у звичайному та заочному розглядах справи ?

4. Охарактеризуйте структуру та зміст заочного рішення.

5. Який порядок оскарження заочного рішення суду?

6. Який порядок набуття законної сили заочного рішення суду?

 

Практичні завдання

 

1. Корнілов звернувся до суду про стягнення з Василенка боргу в сумі 2000 грн. Суд призначив слухання на 10 лютого 2004 року. Про день, час слухання були повідомлені  позивач, свідки і відповідач. 

Позивач подав суду достатні докази про борг, який Василенко не повертає. До судового засідання Василенко не з’явився без поважних причин. Суд прийняв рішення без присутності відповідача на користь Корнілова.

Чи правильні  дії суду?

2. Ковпаківський районний суд м. Сум розглянув справу і задовольнив позовні вимоги Остапової на Остапова про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на дитину. При розгляді справи Остапов був відсутній. Неявку до суду Остапова пояснила тим, що він зловживає спиртними напоями, не працює і в суд з’являтися відмовляється. Через п’ять днів Остапов звернувся зі скаргою, що він не був належним чином повідомлений і тому не з’явився до суду, і просив рішення суду відмінити.

Який термін подачі заяви про перегляд заочного рішення? Що повинно бути зазначено в заяві про перегляд заочного рішення?

 

ТЕМА 20. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ

 

План

1. Загальна характеристика окремого провадження у цивільному судочинстві.
   2. Розгляд справ про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним.
   3. Розгляд справ про визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим.
   4. Розгляд справ про усиновлення.
   5. Розгляд справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
   6. Розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
   7. Розгляд справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб.

 

Методичні вказівки

 

Окреме провадження – це процес розгляду визначених ЦПК справ про встановлення певних обставин (юридичних фактів) або певного юридичного стану осіб. Залежно від характеру вимоги, переданої на розгляд суду, кожна зі справ окремого провадження має свої, лише їй властиві, особливості. У справах окремого провадження суд розглядає і вирішує не спір про цивільне право, характерний для позовного провадження, а вимогу до суду про встановлення певних обставин – юридичних фактів, зміну правового статусу громадянина або неправильність дій органів, які засвідчують такі обставини, з наявністю чи відсутністю яких закон пов’язує виникнення, зміну або припинення суб’єктивних майнових і особистих немайнових прав.

Отже, метою розгляду судом справ окремого провадження є захист прав і охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави.

     

Питання для самоконтролю

 

1. Які справи розглядаються в порядку окремого провадження?
2. Визначте особливості окремого провадження та його відмінності від позовного.
3. За участі кого можуть розглядатися справи в окремому провадженні?
4. Як розглядаються справи про усиновлення дітей, які проживають на території України?
5. Які можуть бути встановлені юридичні факти в порядку окремого провадження?
6. За наявності яких умов можуть розглядатися справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення?
7. Хто може бути визнаний у порядку окремого провадження обмежено дієздатним?

 

Практичні завдання

 

1. До суду зі спільною заявою про розірвання шлюбу звернулося подружжя. Обоє із подружжя згодні на розірвання шлюбу, у них не­має спірних питань щодо розподілу майна, два малолітні сини зали­шаються на вихованні дружини, чоловік зобов'язується надавати їм матеріальну допомогу у добровільному порядку згідно з нотаріально посвідченим сторонами договором про сплату аліментів, виховання дітей та їх місце проживання.

У якому провадженні цивільного судочинства за даних умов повинна розглядатися така справа та чому? Які докази повинні бути подані суду?

Які наслідки настануть у разі невиконання аліментного договору батьком?

2. При розгляді справи Козак про встановлення факту перебуван­ня на утриманні померлого чоловіка Абакумова з метою одержання пенсії суд залучив до участі у справі як зацікавлену особу дочку Абакумова від першого шлюбу. Під час розгляду справи дочка запе­речувала проти встановлення даного факту та заявила про своє право на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька. Козак перебувала з Абакумовим у зареєстрованому шлюбі. Суд залишив заяву без розгляду з мотивів виникнення спору про право на спадщину.

Чи правильні дії судді при визначенні кола зацікавлених осіб та постановленні ухвали про залишення заяви без розгляду у порядку ч. 6 ст. 235 ЦПК?

3. Мельник перебувала у фактичних шлюбних відносинах із Марчуком, який загинув під час виконання службових обов'язків. Мельник звернулася до адвоката та пояснила, що була і є непрацезда­тною, перебувала на утриманні Марчука понад два роки до його сме­рті. Після смерті Марчука залишилося спадкове майно: будинок, пре­дмети домашнього вжитку.

За встановленням яких юридичних фактів громадянка Мельник може звернутися до суду та з якою метою? Які докази у такому разі вона повинна подати?

4. Під час відпустки Кротенко подорожував на теплоході  Чорним мо­рем. У ніч на 16 липня 2011 р. внаслідок аварії теплохід затонув. Серед урятованих пасажирів Кротенка не було, й вдома він не з'явився. Дружина Кротенка звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті чоловіка, бо її дітям повинна бути призначена пенсія в разі втрати годувальника. Суд розглянув справу й встановив факт смерті Кротенка.

Чи правильне рішення суду?

5. У жовтні 2011 р. помер Кривко, після якого залишилося спад­кове майно: автомобіль та дачний будинок. У листопаді 2011 р. до су­ду звернулася Лобанова із заявою, в якій просила встановити факт ба­тьківства щодо її трьох неповнолітніх дітей: дочки Наталії 1998 р. народження, сина Віталія 2001 р. народження та дочки Євгенії 2005 р. народження, зареєстрованих у порядку ст. 135 СК України, мотивую­чи необхідністю оформлення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У судовому засіданні у справі судом було з'ясовано, що з 1975 по 2008 р. померлий Кривко перебував у зареєстрованому шлюбі з Кривко, від якого у неї є двоє повнолітніх дітей – син та дочка. Притягнуті до участі у справі діти померлого категорично заперечували батьків­ство їх батька щодо дітей заявниці.

Визначте, які процесуальні дії суду повинні бути в такому випадку? [22].

 

ТЕМА 21. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

 

План

1. Право апеляційного провадження та порядок його реалізації.

2. Підготовка та порядок розгляду справи.
3. Повноваження суду апеляційної інстанції.
4. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції.

 

Методичні вказівки

 

Інститут апеляційного провадження був включений до цивільного судочинства України Законом України від 21 червня 2001 р. «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України».

Суть апеляції полягає в новому (повторному) розгляді і перевирішенні справи судом апеляційної інстанції.

При апеляційному оскарженні зацікавлені сторони та інші особи, які беруть участь у справі і вважають винесене судом першої інстанції рішення, ухвалу незаконними і необґрунтованими, справу переносять до апеляційної інстанції  на новий розгляд та перевірку такого рішення.

Належне функціонування апеляційного оскарження і перевірки судових рішень і ухвал, що не набрали законної сили як процесуальної гарантії захисту прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у справі, зміцнення законності у цивільному судочинстві і виконання завдань правосуддя досягаються апеляційною інстанцією правильності правової та фактичної сторін судових рішень та ухвал, тобто їх законності й обґрунтованості як за наявними у справі, так і за додатково поданими сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а також витребуваними судом за їх клопотанням, матеріалами.

Отже, апеляційна інстанція здійснює важливі функції з перевірки законної сили, може усувати допущені судами помилки та порушення.

Водночас апеляційне провадження є однією з форм нагляду вищестоящих судів за судовою діяльністю.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Визначте коло осіб, які мають право апеляційного оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції.

2. Назвіть, хто має право подавати апеляційну скаргу.

3. Визначте особливості апеляційної скарги.

4. Які права мають  сторони в апеляційному порядку.

5. Визначте об’єкт оскарження в апеляційному порядку.

6. Охарактеризуйте повноваження суду апеляційної інстанції при розгляді справи.

7. Назвіть підстави для скасування рішення в апеляційному порядку і передачі справи на судовий розгляд.

8. Які ухвали можна оскаржити окремо від рішення суду першої інстанції.

.

Практичні завдання

 

1. Суд, розглянувши справу за позовом ВАТ "Сади" до Шустрого про відшкодування 5 670 грн матеріальних збитків, завданих недо­стачею матеріальних цінностей, що була допущена Шустрим, позов задовольнив. Відповідач в апеляційній скарзі просив зменшити розмір відшкодування до         1 510 грн, посилаючись саме на такий розмір недо­стачі, що підтверджується матеріалами справи та доказами, які він по­дав суду.

Складіть процесуальний документ суду.

2. Рішенням суду було задоволено позов Лихваря про стягнення з Раскольникова 3 000 грн, отриманих ним за договором позики та неповернених в обумовлений договором строк. В апеляційній скарзі Раскольников просить скасувати рішення суду та допитати свідків, які можуть підтвердити, що, незважаючи на укладення договору позики, обіцяні гроші він так і не отримав.

Складіть процесуальний акт суду та апеляційну скаргу Раскольникова.

3. Зарічний районний суд м. Суми задовольнив позов Лушпар до Соломинка про визнання договору дарування автомобіля недійсним та стягнув із відповідача судовий збір у розмірі 400 грн відповідно до вартості автомобіля.

При поданні апеляційної скарги Соломинко сплатив судовий збір у розмірі 94,10 грн.

Визначте правомірність дій суду першої інстанції при розгляді справи по суті та апеляційного суду при прийнятті апеляційної скарги. Складіть відповідні процесуальні акти.

4. Сумський районний суд задовольнив позов Антонян до Антоняна про розірвання шлюбу. Відповідач в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду, мотивуючи порушенням правил підсудності (справа розглядалася за місцем проживання позивачки), а також тим, що справу було розглянуто з порушенням відповідних строків. Проти розірвання шлюбу відповідач не заперечує.

Як повинен вчинити суд апеляційної інстанції? Складіть відповідний процесуальний акт суду.

5. Зарічний районний суд м. Суми розглянув справу і задоволь­нив позовні вимоги Латишевої до Латишева про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на дитину. Відповідач, що перебував у відря­дженні у м. Луцьку, дізнався про зміст судового рішення із телеграми своєї матері. З метою уникнути пропуску строку апеляційного оска­рження Латишев направив до апеляційного суду телеграму такого змісту: "З рішенням Зарічного районного суду про розірвання шлюбу і стягнення аліментів не згоден. Прошу переглянути справу з моєю уча­стю. Латишев".

Як повинен вирішити це питання апеляційний суд? Чи можна те­леграму відповідача розглядати як апеляційну скаргу?

6. Органи опіки і піклування подали позов про позбавлення Яблочкіної батьківських прав щодо дочки Олени 2005 р. народження. Суд задовольнив позовні вимоги і передав дитину на виховання до дитячого закладу. Батько дитини Яблочкін, дізнавшись про рішення суду, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що він не згоден із рі­шенням суду, оскільки справа була розглянута без його участі, і суд не з'ясував, чи є батько і чи бажає він виховувати дочку.

Чи підлягає прийняттю та розгляду скарга Яблочкіна? Чи є під­стави для скасування цього рішення?

7. Районний суд відмовив Шевченко у позові про поновлення на роботі. До апеляційної скарги Шевченко додала довідку з жіночої консультації про вагітність (10–12 тижнів). У засіданні районного су­ду позивачка цю обставину не зазначила. У судовому засіданні апеля­ційного суду прокурор просив скасувати рішення районного суду і винести нове рішення про поновлення позивачки на роботі. Посилаю­чись на те, що немає необхідності у збиранні чи додатковій перевірці доказів у справі, обставини справи були встановлені судом першої ін­станції повно і правильно, але допущена помилка у застосуванні норм матеріального права, апеляційний суд ухвалив нове рішення, яким по­новив Шевченко на роботі.

Зробіть висновок про правильність рішення апеляційного суду, про процесуальну природу нових доказів та порядок їх долучення до справи апеляційним судом [22].

 

ТЕМА 22. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

 

План

1. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.

2. Порушення касаційного провадження.

3. Підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.

4. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду в касаційному порядку.

 

Методичні вказівки

 

Законність і обґрунтованість судових рішень забезпечується такими ефективними засобами, як їх касаційне оскарження, опротестування і перевірка.

Перевірка рішень, ухвал, постанов суду у порядку нагляду є самостійним засобом контролю за законністю здійснення правосуддя. Об’єктом перегляду у порядку нагляду є постанови суду першої інстанції, касаційної і наглядової інстанції, що набрали законної сили. Перевірка рішень у порядку нагляду виникає за протестом чітко визначених законом посадових осіб суду і прокуратури. Порушення ними протесту строком не обмежене.

Інститут перегляду у порядку нагляду судових рішень, ухвал, постанов суду, що набрали законної сили, забезпечує перевірку їх законності та обґрунтованості, виправлення допущених нижчестоящими судами помилок та керівництво судовою практикою в напрямі єдиного розуміння і правильного застосування норм матеріального і процесуального права і спрямований на досягнення мети і виконання завдань цивільного судочинства.

Касаційна система перегляду виникла у Франції, а потім була сприйнята багатьма європейськими державами (в деяких країнах вона має назву «ревізійний порядок»). Така система є додатковою гарантією захисту суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Визначте коло осіб, які мають право касаційного оскарження рішень, ухвал.

2. Назвіть об’єкт перегляду в касаційному порядку.

3. Визначте, хто має право порушувати касаційне провадження.

4. Охарактеризуйте підготовку касаційного розгляду справи і порядок її розгляду.

5. Упродовж якого строку може бути реалізоване право на касаційне оскарження?

6. Назвіть підстави для скасування або зміни рішень суду в касаційному порядку.

7. Проведіть порівняльний аналіз підстав апеляційного та касаційного проваджень.

 

Практичні завдання

 

1. До суду із позовом звернувся народний депутат про розірвання шлюбу. Суд пішов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Оскі­льки позивач є публічною особою, то біля нарадчої кімнати суддю очікували журналісти. Вийшовши із нарадчої кімнати, суддя почав обговорювати із журналістами процедуру ухвалення ним рішення та суть справи.

Чи правомірні дії судді? Як ви прореагували б на такі дії суду, будучи адвокатом позивача? Складіть відповідний процесуальний до­кумент щодо дій судді.

2. Бутько звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу. Суд першої інстан­ції відмовив у задоволенні позовних вимог Бутька. Апеляційна скарга Бутька на рішення суду першої інстанції була залишена без задово­лення, а рішення суду – без змін. Бутько звернувся із касаційною ска­ргою, в якій пояснив, що більша частина поданих ним доказів та до­кументів не були враховані апеляційним судом під час ухвалення рішення. Після ухвалення рішення судом касаційної інстанції вияви­лося, що рішення підписане лише одним головуючим.

Чи правомірні дії суду? Визначте порядок ухвалення рішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кри­мінальних справ.

3. У результаті розгляду касаційної скарги Лонка, який звернувся із позовом до ТОВ "Енея" про компенсацію за використання його тво­рів з метою реклами без його згоди у сумі 50 тис. грн, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення апеляційного суду є незакон­ним та підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції він за­лишив у силі, оскільки воно помилково було скасоване апеляційним судом.

Який процесуальний акт повинен постановити суд касаційної інстанції.

4. До суду касаційної інстанції звернувся Гулько, посилаючись на незаконність рішень суду як першої, так і апеляційної інстанцій. До касаційної скарги він не додав копії оскаржуваних рішень цих суддів.

Які дії суду? Чи не суперечать такі дії суду Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо забезпечення справед­ливого судового розгляду?

5. До суду касаційної інстанції звернулася Верба. У касаційній скарзі вона клопотала перед судом про зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції, оскільки останнє згідно зі ст. 319 ЦПК набирає законної сили з моменту його проголошення. Своє клопо­тання вона мотивувала тим, що поки справа буде розглядатися каса­ційною інстанцією, відповідач зніме арешт із грошового вкладу і тоді розгляд її касаційної скарги буде безперспективний. Проте суддя від­мовив їй у задоволенні такого клопотання. Поки справа розглядалася судом касаційної інстанції, вклад було знято та витрачено, і у пода­льшому виконання рішення стало неможливим.

Визначте правомірність дій суду?

6. Ласточка подала касаційну скаргу. Вона просила суд касацій­ної інстанції скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення. Крім того, у скарзі вона зазначала те, що ні суд першої, ні суд апеляційної інстанцій не вжили заходів щодо забезпечення по­зову. Тому вона клопотала про вжиття таких заходів судом касаційної інстанції.

Суддя-доповідач, відкриваючи касаційне провадження, відмовив їй у задоволенні такого клопотання, мотивуючи свою відмову тим, що інститут забезпечення позову не поширюється на суд касаційної інстанції.

Визначте правомірність дій судді-доповідача.

7. Судом касаційної інстанції у попередньому розгляді справи було розглянуто касаційну скаргу Воробей. Рішення апеляційного суду було залишено без змін. Суд постановив ухвалу, зміст якої не відповідав вимогам ст. 345 ЦПК, оскільки в ухвалі була відсутня така частина, як мотиви суду про відмову у задоволенні касаційної скарги з посиланням на закон, яким суд керувався (п. 7 ч. 1 ст. 345 ЦПК). Воробей подала до суду заяву про роз'яснення їй цієї ухвали, але отримала лист від завідувача канцелярії, яка зазначала, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз'яснень рішень не надає.

Чи належить вирішення питань про роз'яснення рішення (відмова або задоволення) до компетенції завідуючого канцелярією? Чи поши­рюється на суд касаційної інстанції положення ст. 221 ЦПК щодо роз'яснення судового рішення? Якщо так, то хто це питання вирішує?

8. Рішенням районного суду було розірвано шлюб Черкасова і Черкасової. В апеляційному порядку справа не розглядалася. Відпові­дачка у справі звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій зазначила, що у мотивувальній частині рішення є положення, яке суперечить дійсності: «Відповідачка зловживає спиртними напоями, учиняє сварки в сім'ї». Крім того, Черкасова просила надати їй мож­ливість брати участь у розгляді справи.

Дайте висновок щодо касаційної скарги відповідачки.

9. Маслозавод подав позов про стягнення з Латинова                         3 000 грн збитків, завданих нестачею масла. Районний суд задовольнив позов частково, стягнув з Латинова 800 грн. Апеляційний суд виніс ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ст. 227 ЦПК вна­слідок смерті Латинова. Відповідач звернувся до Вищого спеціалізо­ваного суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ із ка­саційною скаргою, посилаючись на порушення процесуальних норм.

Які підстави для скасування рішень передбачені в ЦПК? Чи є підстави для скасування даного рішення? [22].

 

 

 

 

 

ТЕМА 23. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ

 

План

1. Право та підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України.

2. Підготовка та процесуальний порядок провадження.

 

Методичні вказівки

 

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК, може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, коли стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного провадження. 

Такий перегляд можливий лише за умови, що відповідне судове рішення переглядалося у касаційному порядку.

Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: 

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Яким судом вирішується питання про перегляд ВСУ рішень та ухвал, що набрали законної сили?
2. Хто може ставити перед судом питання про перегляд постанов ВСУ?
3. Охарактеризуйте підстави для перегляду рішень і ухвал суду ВСУ?
4. Дайте порівняльну характеристику нововиявлених обставин та підстав перегляду рішень і ухвал суду ВСУ.

 

Практичні завдання

 

1. Особа, яка не брала участі у справі, подала заяву про перегляд рішення суду Верховним Судом України через чотири місяці, моти­вуючи пропуск строку на подання заяви тим, що вона дізналася про відповідне рішення лише тоді, коли до неї звернувся державний вико­навець.

Визначте та обґрунтуйте можливе рішення суду.

2. Суддею-доповідачем не була допущена до розгляду заява про перегляд рішення суду касаційної інстанції лише тому, що в ній був відсутній додаток – належним чином оформлене рішення суду каса­ційної інстанції.

Визначте повноваження судді-доповідача щодо вирішення даного питання. Чи правомірна така відмова?

3. Під час розгляду справи Верховним Судом України було з'ясовано, що суд касаційної інстанції неправильно застосував норму закону щодо договору про завдаток у 2002 р., а виявилося це при пе­регляді аналогічного рішення у 2009 р.

Які повноваження Верховного Суду України можуть бути засто­совані у даній правовій ситуації?

4. При аналізі рішення Європейського суду з прав людини було встановлено, що права особи були порушені судами першої, апеля­ційної та касаційної інстанцій, оскільки суди відмовляли в прийнятті доказів, які вважали неналежними.

Яке з повноважень, установлених у ст. 358 ЦПК, може бути за­стосоване судом до даної правової ситуації?

5. Особа, якій суд апеляційної інстанції не дав можливості висло­вити свою правову позицію, а суд касаційної інстанції залишив без змін ухвалене рішення, має намір звернутися до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень.

Обґрунтуйте можливість такого звернення і знайдіть варіанти за­хисту прав такої особи.

6. Глянець звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Верховним Судом України. Відповідно до цього вона відмовилася ви­конувати рішення апеляційного суду Сумської області, що набрало законної сили.

Чи правильні дії Глянець? Проаналізуйте дану ситуацію  [22].

 

ТЕМА 24. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

 

План

1. Підстави перегляду рішень і ухвал суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.

2. Процесуальний порядок перегляду справи.

 

Методичні вказівки

 

Перегляд рішень, ухвал, постанов суду за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом, що забезпечує їх законність та обґрунтованість, захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб, держави, а отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства.

Перегляд судових рішень є самостійним видом перевірки, що забезпечує їх правильність з фактичної та правової сторін.

Нововиявлені обставини характеризують незаконність і необґрунтованість судового рішення, а встановлення їх судом – це встановлення наявності чи відсутності таких властивостей у судовому рішенні. Виявлення нових обставин не є помилкою суду, що тягне за собою скасування судових рішень в касаційному порядку і порядку нагляду, а гарантує введення в поле зору судового розгляду обставини, які не були його предметом з незалежних від суду та осіб, які брали участь у справі, причин, для встановлення можливого впливу на результати розгляду справи і скасування судових рішень, що не відповідають об’єктивній істині, правам та обов’язкам сторін.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Яким судом вирішується питання про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень та ухвал, що набрали законної сили?

2. Хто може ставити перед судом питання про перегляд постанов за нововиявленими обставинами?
3. Охарактеризуйте підстави для перегляду рішень і ухвал суду у зв’язку з нововиявленими обставинами?
4.  Дайте порівняльну характеристику нововиявлених та виняткових обставин.

 

Практичні завдання

 

1. У 2010 р. шлюб між Івановою та Сидоренком було розірвано у судовому порядку. Іванова звернулася із позовом про стягнення алі­ментів на утримання їх неповнолітнього сина у розмірі 1 500 грн. Суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі. У 2011 р. у Сидоренка народилася двійня від жінки, з якою він перебуває у новому шлюбі. У зв'язку з тим, що він мав намір зменшити розмір аліментів, звернувся до суду із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Чи можна дані обставини вважати нововиявленими? Як повинен діяти суд? Складіть відповідний процесуальний акт.

2. Зарічним районним судом м. Суми було розглянуто цивільну справу про розподіл спадкового майна між двома братами Іваном та Сергієм Синяками після смерті їх батька. Після набрання рішенням законної сили одному із братів стало відомо, що помираючи його бать­ко у лікарні написав заповіт, який був посвідчений черговим лікарем.

Оскільки лікар звільнився з роботи, відомості про посвідчення запові­ту не були передані до державної нотаріальної контори за останнім місцем проживання заповідача та не включені до Спадкового реєстру. Тому на момент розгляду справи у суді про розподіл спадщини ніхто із синів не знав про наявність заповіту. Коли сини звернулися до адмі­ністрації лікарні про розкриття заповіту, то відповідно до заповіту ба­тько усе своє майно залишив одному із синів, а саме Івану, а Сергія позбавив права на спадщину. Іван звернувся до суду із заявою про пе­регляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Проаналізуйте цю ситуацію. Чи є ці підстави нововиявлени­ми? Визначте дії суду та складіть відповідний процесуальний акт.

3. Мамцев звернувся до суду із позовом до Мірошника про висе­лення із квартири ЖБК. У позовній заяві було зазначено, що у спірній квартирі проживав дід відповідача Погребняк, який помер дев'ять мі­сяців тому. Рішенням загальних зборів ЖБК Мамцев разом із сім'єю отримав право користування квартирою, що засвідчено відповідним ордером. Однак через 1 місяць після смерті Погребняка відповідач безпідставно вселився у квартиру та відмовляється виселитися, через що сім'я позивача не має змоги вселитись у належне їй приміщення. Під час судового розгляду Мамцев зазначив, що відповідач ніколи не до­помагав йому та не жив разом із Погребняком. Він звернувся із зая­вою про виклик свідків, що можуть це підтвердити. Свідки показали, що дійсно відповідач не жив разом із Погребняком та зі слів самого покійного ніколи йому не допомагав, лише іноді приїздив у гості. Мі­рошник стверджував, що останній рік проживав у спірній квартирі, доглядав за дідусем та сплачував комунальні рахунки, однак довести цього не може. З сусідами не спілкувався у зв'язку з постійними від­рядженнями по роботі, а додому приходив лише на ніч. Суд, розгля­нувши справу, задовольнив позов.

Через один місяць Мірошник звернувся до суду із заявою про пе­регляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на ная­вність у нього відомостей про завідомо неправдиві показання свідків.

Чи можна ці обставини вважати нововиявленими? Визначте дії суду та складіть відповідний процесуальний акт.

4. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва була розпо­ділена спадщина між двома спадкоємцями за заповітом з урахуванням обов'язкової частки спадкоємця першої черги. Після набрання рішен­ням законної сили стало відомо, що є ще один спадкоємець за законом першої черги, інтереси якого не були враховані судом.

Чи є ці обставини нововиявленими? Проаналізуйте цю ситуа­цію та надайте письмову пораду. Складіть усі процесуальні акти щодо цієї життєвої ситуації.

5. Ткаченко, використовуючи нетверезий стан Іванова, примусив останнього підписати договір, згідно з яким Іванов ніби отримав від Ткаченка у борг гроші строком до двох місяців. По закінченні зазна­ченого строку Ткаченко звернувся до суду із позовом до Іванова про стягнення 3 000 грн. У судовому засіданні відповідач заявив про те, що грошей від Ткаченка не отримував і не пам'ятає, як підписував до­говір, але суд позов задовольнив повністю. Рішення суду набрало за­конної сили. Іванов звернувся до слідчих органів із заявою про притя­гнення Ткаченка до відповідальності за злочинні дії. Ткаченка було засуджено, вирок набрав законної сили. У зв'язку з цим Іванов звер­нувся до суду з проханням скасувати судове рішення.

Зробіть висновок щодо заяви Іванова. Викладіть порядок розгля­ду заяви про перегляд судового рішення.

6. Рішенням районного суду з Колесникова були стягнуті алімен­ти на користь Божко на сина Валерія до повноліття останнього. Через деякий час суд визнав недійсним запис про батьківство в свідоцтві про народження Валерія. Тому прокурор звернувся до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів Колесникова. Суддя відмовив у при­йнятті позову, посилаючись на те, що прокуророві необхідно було звернутись із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, але він такого права вже не має, оскільки з дня вине­сення рішення пройшло більше трьох місяців.

Зробіть висновок щодо рішення судді [22].

 

ТЕМА 25. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ)

 

План

1. Виконання судових рішень як стадія цивільного процесу.

2. Суд у процесі виконання судових рішень.

3. Поворот виконання.

 

Методичні вказівки

 

Виконавче провадження традиційно вважалося завершальною стадією цивільного процесуального права, якою завершувався захист порушеного чи оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу громадян та юридичних осіб. Але з прийняттям Законів України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження» виконавче провадження є самостійним інститутом цивільного процесу, не пов'язаний з його стадіями, оскільки новий державний орган – Державна виконавча служба України та її посадові особи – державні виконавці як органи примусового виконання рішень  наділені широкими повноваженнями при вчиненні виконавчих дій, окремим правовим статусом та соціально захищені. Крім того, вони виконують не лише рішення суду, але й рішення інших державних та недержавних юрисдикційних органів (третейських судів, адміністративних органів).

Саме виконавче провадження визначається як сукупність дій уповноважених органів і посадових осіб, що здійснюють примусове виконання рішень суду та інших органів на підставах у межах повноважень та у певний спосіб. Таким чином, виконавче провадження не є стадією цивільного процесу, але все це містить спільні з цивільним процесом принципи, завдання, інститути (наприклад, інститут відводу державного виконавця, представництва).

Суспільні відносини, що виникають у виконавчому провадженні, також є процесуальними, оскільки здійснюються у встановленому законом порядку – процесуальній формі.

Державний виконавець зобов’язаний дотримуватися цього порядку, тим самим забезпечуючи захист прав та інтересів стягувача, боржника та інших осіб – учасників виконавчого провадження.

Він вже не перебуває при судах і не підконтрольний суддям. Державний виконавець самостійний у вирішенні всіх питань виконавчого провадження, розпочинаючи з відкриття виконавчого провадження і до його припинення.

Вимоги державних виконавців щодо примусового виконання рішень є обов’язковими для усіх органів, установ, організацій, посадових осіб, громадян на території України. За невиконання законних вимог державного виконавця може бути накладений штраф за його постановою.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Визначте умови та порядок здійснення виконавчого провадження.
2. Назвіть учасників виконавчого провадження.
3. Які рішення можуть бути виконані органами державної виконавчої служби?
4. Упродовж якого строку можуть бути подані виконавчі листи до виконання?
5. Назвіть цивільні процесуальні документи, які підлягають примусовому виконанню.
6. Визначте, які дії може виконувати суд у стадії виконання.

 

 

Практичні завдання

 

1. Після набрання законної сили рішенням суду про зобов'язання щодо відновлення системи водопостачання у багатоквартирному жи­лому будинку, де було 6 співпозивачів, судом виконавчий лист був направлений до відділу ДВС, в результаті чого без заяви стягувачів про примусове виконання рішення було відкрито виконавче прова­дження. Боржник звернувся зі скаргою на дії державного виконавця, де зазначив про відкриття виконавчого провадження з порушенням закону.

У чому полягає звернення судового рішення до виконання? Чи має право суд зі своєї ініціативи направляти виконавчий лист до відділу ДВС? Назвіть засоби захисту прав боржника у виконавчому прова­дженні.

2. Після смерті Фоменка, стягувача за виконавчим листом про стягнення грошової суми для відшкодування збитків за договором пози­ки, до державного виконавця звернувся родич померлого Жуков і на­дав заповіт на своє ім'я. До того часу грошові суми були отримані від боржника і перебували на депозитному рахунку відділу ДВС.

Як вирішити дану ситуацію?

Перший варіант. Направити Жукова в суд для оформлення правонаступництва в порядку ЦПК.

Другий варіант. Провести заміну Фоменка на правонаступника Жукова в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Третій варіант. Направити Жукова до нотаріуса для оформлення спадкових прав.

Який з наведених варіантів є правильним? Чи можливі інші варі­анти вирішення даної ситуації?

3. АТ "Сумський м'ясокомбінат" звернулося з позовом до відділу ДВС про стягнення 13 тис. грн збитків, пов'язаних із невиконанням державним виконавцем дій з відкриття виконавчого провадження. У процесі судового розгляду було встановлено, що державний викона­вець одержав три виконавчі листи про стягнення з боржника грошової суми на користь стягувача АТ "Сумський м'ясокомбінат". Однак ви­конавче провадження не було відкрито, арешт на майно боржника не був накладений, що дало можливість боржнику реалізувати майно. Суд задовольнив вимоги позивача.

Визначте, які дії повинен був розпочати державний виконавець, який порядок відшкодування шкоди, завданої громадянам і органі­заціям діями державного виконавця.

4. Під час виконання виконавчого листа про стягнення з боржни­ка 25 тис. грн державним виконавцем було встановлено, що у борж­ника грошей немає. Проте боржник у рахунок погашення боргу за­пропонував автомобіль "Волга" вартістю           27 тис. грн.

Які дії вправі вчинити державний виконавець у даному випадку?

5. Суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду і скасував його, але не вирішив питання про поворот виконання рішення.

Які дії необхідно вчинити, щоб домогтися повороту виконання рішення? З яких категорій справ поворот виконання рішення не допускається? [22].

 

ТЕМА 26. СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ

 

План

1. Право на звернення зі скаргою до суду, строки її реалізації.

2. Розгляд скарги, судове рішення за скаргою.

 

Методичні вказівки

 

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого від­повідно до ЦПК, порушено їх права чи свободи.

Особливістю розділу VII ЦПК є те, що він стосується лише учасників вико­навчого провадження та посадових осіб державної виконавчої служби.

Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії, або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної вико­навчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

При вивченні теми необхідно звернутися до положень Закону України "Про виконавче провадження", КАС України, ГПК України в частині оскарження дій державного виконавця і визначити підвідом­чість в частині оскарження дій державного виконавця та її критерії. Необхідно також вивчити процесуальний порядок розгляду судом скарги, рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадо­вої особи державної виконавчої служби.

 

Питання для самоконтролю

 

1. У який строк може бути подана скарга?
2. Які дії суду при отриманні скарги?
3. Які наслідки розгляду скарги?
4. На кого покладаються судові витрати, пов’язані з розглядом скарги?

 

Практичні завдання

 

1. До районного суду зі скаргою на дії державного виконавця звернувся генеральний директор ВАТ Третьяков. Він вважав, що дер­жавний виконавець незаконно наклав арешт на автомашину ВАЗ. У скарзі зазначається, що основний борг підприємства становить 35 тис. грн, однак державний виконавець описав і заарештував майно на су­му 42 тис. грн. Крім того, порушена справа про банкрутство, у зв'язку з чим виконавче провадження підлягає зупиненню.

Державний виконавець надав докази того, що борг підприємства становить 37 680 грн. Для погашення боргу була арештована готова продук­ція даного підприємства на суму               33 тис. грн. Однак виникли складно­сті з її реалізацією. З цієї причини був накладений арешт на автомо­біль ВАЗ, оцінений у 42 тис. грн.

Дайте оцінку аргументам державного виконавця. Які дії держав­ний виконавець повинен розпочати? Чи можливе зупинення виконав­чого провадження при відкритті провадження про банкрутство борж­ника?

2. Державний виконавець 1 травня 2011 р. вчинив опис майна боржника Карпенка за рішенням суду про відшкодування шкоди, завданої майну іншого громадянина. Опису підлягало майно на суму 7 300 грн. Під час проведення опису майна державний виконавець включив в акт опису таке майно: набір м'яких меблів (5 400 грн), сті­льці (4 штуки за ціною 100 грн за один стілець), жіночу шкіряну куртку (1 300 грн).

Боржник не згодний з діями державного виконавця з таких питань:

1. до набору м'яких меблів входить диван, на якому боржник спить;
2. до опису були внесені всі наявні в квартирі стільці;
3. куртка, яка внесена до опису, належить дочці боржника.

Варіант. Боржник є засудженим. Чи зміниться порядок захисту його прав?

3. Державний виконавець визначив заборгованість Шибіко з виплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 12 тис. грн. Шибіко не згоден із розрахунками, зробленими державним виконавцем.

Який порядок захисту інтересів Шибіко передбачає закон? Варіант. Чи можуть оскаржити розрахунок заборгованості з виплати аліментних платежів на неповнолітню дитину такі особи:

• сама неповнолітня дитина, що досягла 15 років;
• матір неповнолітньої дитини;
• представник органу опіки і піклування;
• будь-який громадянин?
  4. Посадова особа податкового органу за вимогою державного ви­конавця не надала відомості про наявні в боржника банківські рахунки. Державний виконавець наклав штраф на цю посадову особу.

Чи є можливість у посадової особи податкового органу оскаржи­ти дії державного виконавця? Чи має значення, рішення якого органу виконував державний виконавець?

5. Виконавче провадження про стягнення із Вітренка на користь Вітренко коштів відкрито 7 березня 2011 р. 8 лютого 2011 р. державний виконавець наклав арешт на майно боржника – телевізор, відеомагнітофон, музичний центр, відеокамеру. У суд із позовом про визнання права на майно та зняття з нього арешту звернувся батько боржника, посилаю­чись на те, що все арештоване майно належить йому.

Визначте засоби захисту інтересів стягувача. Які дії ним можуть бути розпочаті?

6. ТОВ "Олена" (боржник) не згодне з оцінкою арештованого май­на – двох автомобілів. Державний виконавець залучив до участі у вико­навчих діях оцінювача. Постанова про призначення оцінювача і копія акта передачі арештованого майна на реалізацію були направлені борж­нику. У даний момент автомобілі продані і гроші від їх реалізації надій­шли на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби.

Роз'ясніть права учасників виконавчого провадження, якщо вони не згодні з оцінкою майна.

7. Громадянин, що підлягає поновленню на роботі з виплатою гро­шової суми за вимушений прогул, не одержав належних грошей. За час невиконання судового рішення розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, збільшився.

Чи можливе пред'явлення вимог про індексацію?

8. За юридичною консультацією до адвоката звернувся Кротов. Він розповів, що в жовтні 2010 р. було винесене рішення суду, за яким він був зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані дорожньо-транспортною подією. У грудні 2010 р. було відкрито виконавче прова­дження за виконавчим листом про стягнення 15 тис. грн на користь Ткачова. Державний виконавець почав виконувати виконавчий доку­мент тільки в березні 2011 р. За цей місяць він тричі приходив для здійс­нення виконавчих дій. Однак Кротов не відкривав двері державному ви­конавцю, пояснюючи це тим, що рішення суду незаконне і виконувати його він не має наміру.

Державний виконавець, з'явившись для здійснення дій з приму­сового виконання четвертий раз, зламав двері в квартиру Кротова з допомогою співробітників ТОВ "Житловик" і зробив опис майна на суму 18 500 грн. Кротов вважає, що його майну діями державного ви­конавця завдані збитки на 350 грн, а дії державного виконавця не­законними, тому що минув шестимісячний строк, відведений для ви­конання виконавчого документа.

Оцініть правомірність дій державного виконавця [22].

 

ТЕМА 27. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ

 

План

1. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню.

2. Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

 

Методичні вказівки

 

Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких на­дана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю аd hос з іноземною державою, рішення суду якої повинне виконуватися в Україні.

Навіть за відсутності договору допускається виконання іноземного рішення за умови відповідності певним вимогам національного законодавства і дотримання певної юридичної процедури.

У результаті визнання іноземного судового рішення його дія поширюється на тери­торію України з такими самими правовими наслідками, які виникають у результаті набрання законної сили рішенням, ухваленим судами України.

Окремо необхідно розглянути питання про можливість застосування судового наказу, виданого іноземним судом. Згідно із статтею 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення.

Єдиний порядок визнання і виконання рішень її учасниками встановлює Мінська конвенція держав — учасниць СНД, укладена 22 січня 1993 р. Саме вона стала норма­тивною базою у двосторонніх міжнародних договорах за участі України.

Визнання – це надання юрисдикційному акту іноземної держави сили і значення рішення вітчизняного суду, яке не вимагає застосування примусових заходів на захист і поновлення порушеного права.

Конвенцією держав — учасників СНД (ст. 55) – передбачено, що рішення іноземного суду немайнового характеру, які не підлягають примусовому виконанню, ухвалені судом кожної договірної сторони, після набрання ними законної сили визнаються на тери­торіях інших договірних сторін без спеціального провадження, якщо установою юсти­ції запитуваної договірної сторони раніше у цій справі не було ухвалено рішення, що набрало законної сили, або якщо згідно з цією Конвенцією, а у непередбачених нею ви­падках — із законодавством договірної сторони, на території якої рішення повинне бути виконано, ця справа не належить до виключної компетенції її установ юстиції.

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. В який строк рішення іноземного суду може бути пред’явлено до виконання?
2. Який порядок примусового виконання рішення іноземного суду?
3. Що таке визнання?
4. Що таке екзекватура?

 

Практичні завдання

 

1. Суд України, розглянувши клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, відмовив у задово­ленні даного клопотання.

Визначте порядок оскарження ухвали суду про відмову у задо­воленні даного клопотання.

2. Суд України, розглянувши клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, задовольнив дане клопотання.

Визначте процесуальний порядок примусового виконання цього рішення.

3. Зацікавлена особа звернулася до суду з клопотанням про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Визначте, з яких питань рішення іноземного суду не підлягає примусовому виконанню. Який порядок подання даного клопотан­ня, які документи необхідно надати суду України?

4. До суду України надійшло клопотання зацікавленої особи про визнання та виконання рішення іноземного суду, що не підля­гає примусовому виконанню.

Визначте процесуальний порядок розгляду даного клопотання.

5. Суд України розглянув клопотання про визнання рішення іно­земного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Визначте процесуальний порядок постановлення судом Украї­ни ухвали про результат розгляду клопотання. Який порядок оскарження даної ухвали?

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.

2. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
3. Кодекс Законів про працю від 10.12.1971 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08.
4. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_043.
5. Теліпко В. Е. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України станом на 01.11.2010 / В. Е. Теліпко. – К. : ЦУЛ, 2011. – 696 с.
6. Про судоустрій та статус суддів :  Закон України від 08.07.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-45. – Ст. 529.
7. Про Конституційний суд України : Закон України від 16.10.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z960422.html.
8. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 19.12.2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
9. Про прокуратуру : Закон України від 5.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
10. Про судовий збір : Закон України від 08.07.2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 14. – Ст.87.
11. Про судову експертизу :  Закон України від 25.02.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=4038-12.
12. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23.12.1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3781-12 .
13. Про державну податкову службу в Україні :  Закон України від 04.12.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=509-12.
14. Про місцеве самоврядування в України :  Закон України  від 21.05.1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97-%E2%F0.
15. Про охорону навколишнього природного середовища :  Закон України від 25.06.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1264-12.
16. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя :  Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0009700-96.
17. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження в справі до судового розгляду : Постанова Пленуму  Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0005700-09.
18. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді цивільних  справ у суді першої інстанції : Постанова Пленуму Верховного Суду України  від 12.06.2009 р. № 2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0002700-09.
19. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2947-14.
20. Цивільно-процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40–42. – Ст. 492.
21. Цивільне процесуальне право : навч. посіб. / С. В. Сеник, Р. Я. Лемик. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 424 с.
22. Цивільний процес : методичні рекомендації щодо проведення семінарських та практичних занять, самостійної роботи / уклад. С. В. Щербак ; Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2012. – 102 с.
23.  Чорнооченко С. І. Цивільний процес : навч. посіб. / С. І. Чорнооченко. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К. : ЦНЛ, 2005. – 472 с. 
24. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України : підручник / М. Й. Штефан. – К. : Ін Юре, 2005. – 624 с.
25.  Кілічава Т. М. Цивільне процесуальне право : навч. посіб. / Т. М. Кілічава. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 352 с.
26.  Цивільний процес України. Академічний курс : підручник / ред. С. Я. Фурса. – К. : КНТ, 2009. – 848 с.
27. Європейська конвенція прав людини і основних свобод [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004.

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до проведення практичних (семінарських) занять

із дисципліни «Цивільний  процес»

 

для студентів спеціальності  6.030401 «Правознавство»

усіх форм навчання

 

 

Відповідальний за випуск В. М. Семенов

Редактор Н. З. Клочко

Комп’ютерне верстання А. В. Солонар

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підписано до друку 10.03.2014, поз.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 5,81. Обл.-вид. арк. 4,51. Тираж       пр. Зам. №

Собівартість видання           грн              к.

 

 

 

 

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК  № 3062 від 17.12.2007.

 

 

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

 

До друку та в світ

дозволяю на підставі

«Єдиних правил», п. 2.6.14

Начальник організаційно-

методичного управління                                          В. Б. Юскаєв

 

 

3721 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до проведення практичних (семінарських) занять

із дисципліни «Цивільний  процес»

 

для студентів спеціальності  6.030401 «Правознавство»

усіх форм навчання

 

 

 

Усі цитати, цифровий

та фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, написання

одиниць відповідає стандартам

 

Укладач                                                                        А. В. Солонар

 

Відповідальний за випуск                                          В. М. Семенов

 

Декан факультету                                                        А. М. Куліш

 

 

Суми

Сумський державний університет

2014