Цивільний захист 27.03.2015 22:43

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА МАРКЕТИНГУ

 

КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ

 

студенту заочної форми навчання для самостійного опрацювання навчального матеріалу дисципліни  „Цивільний захист”

у міжсесійний період

 

 

 

Ухвалено на засіданні кафедри регіональної економіки.

Протокол № 09 від 29.06.2013 року.

Завідувач кафедри                                                      О.В.ОЛЬШАНСЬКА

 

 

 

 

КНЕУ – 2013

 

ВСТУП

 

Метадисципліни – формування у студентів компетенцій щодо вирішення складних проблем у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також сучасних та перспективних досягнень науково-технічного прогресу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає ознайомлення студентів з новітніми теоріями, методами і технологіями обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення надзвичайної ситуації, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах надзвичайної ситуації, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: методи та інструментарій моніторингу надзвичайної ситуації, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їхніх соціально-економічних наслідків;

вміти: визначати коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань цивільного захисту;

приймати рішення з питань цивільного захисту в межах своїх повноважень;

визначати склад сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків надзвичайної ситуації;

оцінювати готовність підрозділу до роботи в умовах надзвичайної ситуації за встановленими критеріями та показниками.

 

І. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

        Модуль 1. „Цивільний захист”.

Змістовий модуль 1. Загальна підготовка.

 

Тема 1.1. Надзвичайна ситуація, причини виникнення та складові системи її моніторингу.

Зміст теми. Найменування та визначення основних покажчиків джерел природних і техногенних надзвичайних ситуацій.

Номенклатура, позначення, розмірність і визначення параметрів уражаючих факторів джерел техногенних надзвичайних ситуацій, які контролюються й підлягають прогнозуванню.

Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту від надзвичайної ситуації та її ліквідації, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення зони надзвичайної ситуації. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації.

Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.

Зонування територій за ступенем небезпеки.

Тема 1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

Зміст теми. Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації.

Планування з попередження надзвичайної ситуації.

Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайної ситуації природного та техногенного характеру.

Нормативно-методичні документи щодо створення та управління діяльністю підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту за профільного напряму університету.

Плануючі документи з теоретичного та практичного навчання персоналу об’єкта господарювання до дій у надзвичайній ситуації, організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на надзвичайну ситуацію.

 

Змістовий модуль 2. Профільна підготовка (економічний профіль).

Тема 2.1. Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту.

Зміст теми. Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від надзвичайної ситуації. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

Поняття державного резерву, його склад, призначення. Єдина система державного резерву України. Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду. Утримання і розвиток системи державного резерву. Фінансування операцій, пов'язаних з  накопиченням, поновленням матеріальних цінностей державного резерву. Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок надзвичайної ситуації.

Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву.

Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайної ситуації.

Забезпечення цільових видів страхування. Порядок створення страхових і резервних фондів, запасів матеріальних засобів, а також незнижуваних ресурсів продуктів харчування та непродовольчих товарів першочергового вжитку, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації.

Координація організації торгівлі продуктами харчування і товарами першочергового вжитку для постраждалого населення.

 

 

Тема 2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.

Зміст теми. Економіка катастроф. Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації. Домінантні показники під час вибору регіону інвестування.

Структура бізнес-плану інвестиційного проекту. Основні положення пропонованого проекту. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). Сутність пропонованого проекту, план науково-дослідних робіт та реалізації програми. Організаційний план. План здійснення маркетингових досліджень. Фінансовий план. Цикл інвестиційного проекту, його фази та стадії.

Вибір ефективного заходу (проекту) за сукупністю економічних та екологічних показників. Економічний ефект від застосування заходів захисту населенні і територій від надзвичайної ситуації та його розрахунок. Визначення та розрахунок терміну окупності проекту.

 

ІІ. ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема 2, 3. Практичне заняття на тему:

„Планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації””

(2 години)

 

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• цінністно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

 

Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

 

Студент повинен вміти:

• визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів, комплекс заходів із запобігання їх реалізацій та планування і управління проектами щодо усунення їхніх негативних наслідків;
• виявляти характеристики прояви небезпечних гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ;
• оцінювати рівень небезпеки реалізації гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

 

Теоретичні питання:

1. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.

2. Пожежа та вибухонебезпечний об’єкт – джерело негативно діючих факторів.

Реферати на теми: Гідродинамічні об’єкти і їх призначення.

Вибух як засіб терору.

 

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз (гідродинамічно- та вибухонебезпечних об’єктів).
2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші, та обґрунтувати головні підходи щодо збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
4. Прищепити тим, хто навчається, ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – гідродинамічно- та вибухонебезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.
2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні гідро небезпечних та вибухонебезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх  дії та характеристики.
3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу обстановки в осередках ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.”
4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі та методики визначення збитків від надзвичайної ситуації.”
5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші та захист від їх факторів ураження населення та територій. Оцінка ефективності Програмних дій щодо запобігання та захисту від надзвичайних ситуацій.”

 

Інформаційне забезпечення:

• Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
• Методики прогнозування осередків ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.
• Карта (схема) віртуальної місцевості.
• Комплект креслярсько-графічних інструментів.
• Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
• Проекційна апаратура.

 

Література:

1. Закон України “ Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” 08.06.2000р. №1809-111.
2. Кодекс цивільного захисту.
3. Указ Президента України. Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. 26.0399р. №234/99 .
4. 4.                Указ Президента України. Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру 09.02.2001р. №80/2001.
5. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
6. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.
7. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.
8. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
9. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.
10. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,          - 430 с.
11. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

20 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та  „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

16 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

12 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

 

ІІІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ СЕМЕТРОВІ ЗАВДАННЯ

 

     В період читання лекцій на установочній сесії студенти заочної форми навчання отримують інформацію щодо змісту дисципліни, порядок її вивчення та звітність. В цей же період вони знайомляться з методичними матеріалами щодо їх самостійної роботи над навчальним матеріалом курсу.

Для самостійного вивчення навчального матеріалу дисципліни „Цивільний захист” у міжсесійний період студент отримує завдання, яке складається з двох частин.

Перша частина передбачає опрацювання теоретичного матеріалу дисципліни. Студент, користуючись рекомендованою літературою та іншими джерелами інформації, вивчає навчальний матеріал згідно змісту робочої навчальної програми (див. розділ І методичних матеріалів) та в стислій формі фіксує основні його положення у робочому зошиті, створюючи таким чином розширений план-конспект опрацьованого матеріалу (форму розширеного плану-конспекту див. додаток 1).

Друга частина – це індивідуальне контрольне розрахункове завдання, зміст якого такий.

Місцевість, що показана на схемі (див. додаток 2) може опинитися у зоні надзвичайної ситуації, викликаної землетрусом.

В залежності від варіанту завдання треба оцінити збитки на підприємстві, підрозділи якого розташовані в населених пунктах БЕЛЬЦИ, САДИ і ДАЧІ.

У зв’язку з тим, що вони можуть опинитися в зонах дії первинних та вторинних факторів ураження: землетрусу, радіаційного або хімічного забруднення, катастрофічного затоплення та в осередку ураження вибуху пропано-повітряної суміші, необхідно спочатку здійснити ризик-аналіз з визначенням ступені ураження персоналу в умовах, що прогнозовані. В подальшому, користуючись отриманими даними та існуючими методиками   [ 1 – 7 ] провести розрахунки збитків.

Звіт з домашнього розрахункового завдання завершується пропозиціями щодо зниження величини ризику, збитків та інших наслідків можливої надзвичайної ситуації. Форма звіту надана у навчальному посібнику „Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черевко Д.Р. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Ч. І. Виявлення та оцінка обстановки в зоні надзвичайної ситуації. Для студентів усіх спеціальностей та спеціалізацій університету / Під ред. О.В.Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2011. – 147 с.”, який вийшов в електронній версії і знаходиться у бібліотеці КНЕУ.

 

Вихідні дані:

Приміщення під головний офіс фірма орендує на першому поверсі цегляної будівлі залізничної станції БЕЛЬЦИ (див. додаток до завдання). Відстань від місця відстою вантажних потягів до офісу – 400 м.

Розташування хімічно небезпечних об’єктів, ядерної електростанції, водосховища та цистерн з пропаном показано на схемі у додатку 2 до завдання.

Маса пропану в цистернах, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ, становить N·10 т, запаси води у водосховищі – N·10 млн. м³, а висоти верхнього й нижнього б’єфів відповідно становлять – 190 і [190 –        ( 5+N)]  м, де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи.

Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі:

• напрям вітру у приземному шарі атмосфери, градуси – номер прізвища студента за порядком у списку навчальної групи, помножений на 10. Наприклад, номер за порядком у списку навчальної групи прізвища студента – 17, тоді напрям вітру буде 17·10 = 170^о;
• швидкість вітру на висоті 1 м та 10 м, – 3 м/с;
• температура повітря – реальна на час виконання розрахунків;
• температура ґрунту – реальна на час виконання розрахунків;
• ступінь вертикальної стійкості повітря студент визначає самостійно за методикою, що наведена у підручнику [Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.–К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.– 439 с.];
• відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто у довкілля – 50%.

За бажанням та узгодженістю з викладачем студенти можуть отримати альтернативне завдання, яке мусить носити пошуковий, дослідницький, інноваційний характер, та відповідати тематиці, що визначена програмою дисципліни.

Методика виявлення та оцінки обстановки у надзвичайній ситуації наведена у „Методичних матеріалах щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності», що розміщені на внутрішньому сайті інтернету КНЕУ кафедри регіональної економіки.

Результати виконання індивідуального розрахункового завдання студенти оформляють у вигляді звіту (дивись „Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності») до якого додають карту (схему) місцевості з нанесеними на неї зоною надзвичайної ситуації, а саме: зонами зараження, осередком ураження, метеорологічною ситуацією, параметрами хвилі прориву та зоною можливого затоплення (підтоплення), маршрутами евакуації та іншими даними.

З метою поглиблення знань з дисципліни „Цивільний захист” та отримання більш високої підсумкової оцінки студентам надається можливість виконати вибіркове завдання. Тему цієї роботи студент вибирає самостійно з переліку питань змісту дисципліни (див. розділ І завдання).

На практичних заняттях та в часи індивідуально-консультативної роботи студенти захищають свої напрацювання, отримуючи таким чином оцінку поточної та підсумкової успішності.

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни „ Цивільний захист”

(заочна форма навчання)

 

№ семінарського заняття	Форма самостійної роботи студента	Види практичних  занять	Максимальна кількість балів
Обов’язкові завдання
За систематичність і активність роботи на практичних заняттях
Змістовий модуль 1. Загальна підготовка
Заняття  1	Завчасна підготовка з визначених питань, відпрацювання виконання конкретних операцій	Практичне заняття 1. Планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації.	20
Усього балів за роботу на практичних заняттях			20
За виконання модульного та контрольного домашнього завдання
Змістовий модуль 1	Написання модульної контрольної роботи		20
Контрольне домашнє завдання
Змістовий модуль 2	Письмова робота: розширений план-конспект з дисципліни		20
	Письмова робота: розрахункове завдання		20
Разом балів за обов’язкові завдання				80
За виконання вибіркових індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (студент обирає одне завдання з кожного змістового модуля)
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою			10
2. Написання реферату (есе)			10
3. Підготовка презентації за заданою тематикою			20
4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)			20
Усього балів за виконання індивідуальних завдань			20
Разом балів за СРС			100

 

 

Додаток 1

 

РОЗШИРЕНИЙ

план-конспект з дисципліни „Цивільний захист”

(форма, за якою студент складає розширений план-конспект)

 

№ з. п.	Навчальне питання	Короткий зміст відповіді на навчальне питання
1 …	Найменування та визначення основних покажчиків джерел природних і техногенних надзвичайних ситуацій.	Покажчиками джерел природних та техногенних надзвичайних ситуацій є: …

 

 

Додаток 2

 

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Закон України. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, Київ, 2000.
2. Закон України. Про правовий режим надзвичайного стану, Київ, 1994.
3. Закон України. Про цивільну оборону України, Київ, 1999.
4. Кодекс Цивільного захисту. Київ, 2012.
5. Постановка КМУ № 1099 від 15 липня 1998. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій.
6. Постанова КМ № 1099 від 15.08.1998 р. Про класифікацію НС.
7. Постанова КМ № 175 від 15.02.2002 р. Про затвердження методики оцінки збитків від наслідків НС техногенного та природного характеру.
8. Постанова КМУ № 1198 від 3 серпня 1998. Про єдину державну систему запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.
9. Е.П.Шубин, Гражданская оборона, М., Просвещение, 1991.
10. О.І.Бабенко, Р.І.Черевко, Методичні вказівки з курсу Цивільна оборона, Київ, КНЕУ, 1997.
11. О.І.Бабенко, О.М.Задорожна, Р.І.Черевко, Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях, Київ, ІЗМН, 1996.
12. В.П.Мірюк, Р.І.Черевко. Методичні вказівки до виконання розрахунково--графічної індивідуальної роботи з курсу Цивільна оборона. К., КНЕУ, 2000.
13. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черевко Д.Р. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Ч. І. Виявлення та оцінка обстановки в зоні надзвичайної ситуації. Для студентів усіх спеціальностей та спеціалізацій університету / Під ред. О.В.Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2011. – 147 с.,

 

 Додаткова література:

 

1. Положення міжнародного гуманітарного права з проблем захисту населення, Київ, Надзвичайна ситуація, № 7, 1999.
2. Норми радіаційної безпеки України ( НРБУ – 97 ), Київ, МОЗ, 1997.
3. М.І.Стеблюк Цивільна оборона, Київ, Урожай, 1994.
4. Ю.Ю.Каммерер и др. Защитные сооружения гражданской обороны, М.,Энергоатомиздат, 1985.
5. Г.Г.Мігович. Довідник з Цивільної оборони, Київ, ЗАТ “УТГ” 1998.