ДержавНА СЛУЖБА статистики УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА академія статистики, обліку та аудиту

 

 

Кафедра економіки підприємств

 

 

		"ЗАТВЕРДЖУЮ"
		Декан факультету «Обліку та аудиту»
		_____________ С.П. Червона

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичний комплекс

з дисципліни «Цивільний захист»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2011

 

 

ДержавнА СЛУЖБА статистики УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА академія статистики, обліку та аудиту

 

 

Кафедра економіки підприємства

 

 

 

		"ЗАТВЕРДЖУЮ"
		Декан факультету «Обліку та аудиту»
		_____________ С.П. Червона

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни "Цивільний захист"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

	Структура:
	лекцій	- 18 год.,
	семінарських та практичних занять	- 10 год.,
	індив. (самост. робота)	- 8 год.,
	форма контролю	- залік

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2011

 

Укладач: к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства Ксенофонтов М.М.

 

Програму розглянуто і схвалено на засіданні кафедри економіки підприємства

(Протокол № __ від "___"___________ 2011 р.)

 

 

 

Зав. кафедрою, д.е.н., доцент

_____________

В.В. Попова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Мета і завдання дисципліни

1.1. Місце і роль дисципліни у системі підготовки фахівців

 

Успішне вирішення багатопланових і складних завдань, які покладені на Цивільний захист України, значною мірою будуть залежати від рівня підготовки населення держави до дій у складній обстановці, яка може скластися внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного і екологічного характеру.

Класики економічної науки відзначали, що здійснення підприємницької діяльності відбувається за умов обмеженості ресурсів та необмеженості потреб. Тому формування програм розвитку суб’єктів підприємництва будь-якої галузі повинно ґрунтуватись на врахуванні цих умов. Останні десятиліття характеризувались значним технічним та інноваційним розвитком, що дало підстави для багатьох вчених визначати поточний період як інноваційне суспільство, інформаційне суспільство. Проте, значний прогрес  в економіці, техніці, технології супроводжується також і збоями в роботі як технічних засобів, так і систем управління ними. В зв’язку з цим важливим є знання основ цивільного захисту як населення, так і підприємств. Адже вміння заздалегідь попередити виникнення непередбачених обставин в роботі техніко-технологічних об’єктів, а разі їх виникнення швидко усунути наслідки є запорукою формування стабільного економічного суспільства.

Цивільний захист як навчальна дисципліна має на меті теоретичну та практичну підготовку студентів за всіма напрямами цивільного захисту:  усвідомлення всієї сукупності видів непередбачених обставин, підходів до формування системи їх завчасного визначення, усвідомлення відповідальності на кожному рівні управління за виконання завдань цивільного  захисту, тобто планування діяльності з цивільного захисту  на випадок виникнення непередбачених обставин, можливий розподіл повноважень між структурними підрозділами за усунення наслідків дії непередбачених обставин і швидше відновлення нормальної діяльності на підприємствах.

В процесі вивчення курсу студент відпрацьовує навички вирішення завдань цивільного захисту і надбає вміння творчого пошуку визначення масштабів наслідків дії непередбачених обставин, потреби в коштах по їх відшкодуванню та джерел надходження коштів.

Дисципліна «Цивільний захист» є базовою дисципліною серед комплексу дисциплін по „Безпеці життєдіяльності”.

 

1.2. Мета та завдання  вивчення дисципліни

Мета курсу – формування у студентів розуміння можливості виникнення надзвичайних ситуацій природнього, екологічного, техногенного характеру та порядку реагування на них, тобто усвідомлення цілей, методів  та заходів цивільного захисту. Це передбачає  формування системи теоретичних і прикладних знань із законодавчих, економічних і організаційних питань захисту людини і підприємств від впливу непередбачених обставин та негативних факторів зовнішнього середовища.

Основними завданнями дисципліни є:

- вивчення негативних факторів середовища, правової та нормативної бази захисту здоров’я людини в умовах дії непередбачених обставин та негативних факторів зовнішнього середовища;

- набуття практичних навичок аналізу та оцінювання можливості виникнення непередбачених обставин, застосування індивідуальних і колективних засобів захисту здоров’я і життя людини;

- надання студентам знань щодо сукупності надзвичайних ситуацій, принципів, функцій та методів функціонування системи цивільного захисту, способів попередження надзвичайних обставин, а в разі їх виникнення порядку усунення та мінімізації їх наслідків.

 

1.3. Вимоги щодо знань і умінь, набутих при вивченні дисципліни

Внаслідок вивчення тематики кожний студент повинен:

1. твердо знати сукупність можливих надзвичайних ситуацій по місцю проживання та роботи,  індивідуальні і колективні засоби захисту і знати як їх правильно використовувати їх в умовах надзвичайних ситуацій;

2. знати сигнали цивільної оборони і уміти діяти за ними;

3. знати порядок проведення відселення і евакуації, свої обов’язки і дії при проведенні евакозаходів;

4. знати порядок проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках ураження (зараження) і районах стихійних лих, знати порядок надання само- і взаємодопомоги при пораненнях і ураженнях;

5. знати порядок виготовлення найпростіших засобів захисту органів дихання, проводення герметизації свого житла та виконання  робіт з пристосування під укриття заглиблених і наземних споруд;

6. знати характеристики  обстановки, яка може скластися на об’єкті, в районі (місті обласного підпорядкування) внаслідок НС і способи ліквідації їх наслідків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Зміст дисципліни

2.1. Назви тем, їх зміст, обсяг у годинах лекційних занять

 

Тема 1. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (2 год.).

1. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

2. Закон України «Про Цивільну оборону України».

3. Організаційна структура ЦО підприємства, установи, організації

Навчальна ціль:

Вивчити основні положення Закону України “Про Цивільну оборону України”, структуру і завдання ЄДС НС та ЦО оборони суб’єкта господарської діяльності.

Навчальна література і посібники:

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., Київ.

2. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 555-ХIV, 1999р., Київ.

3. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

4. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

5. Типове положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, наказ МНС України, № 387, 1998 р., Київ.

6. Періодичні видання МНС України, 1998-2011 рр., Київ.

Кожен має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Більшість регіонів держави підпадають під вплив небезпечних природних явищ. Ось чому кожен з нас повинен багато знати і вміти в ім’я збереження здоров’я і життя.

Науково-технічний прогрес значно збільшив можливості виробництва, але приніс з собою техногенну та екологічну небезпеку для людини і довкілля. Кожна людина у випадках аварій, катастрофі стихійного лиха повинна вміти захистити себе, свою сім’ю і надати допомогу потерпілим.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру. Суть терміну „Цивільний захист населення”. Суть терміну „Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС)”. Головна мета ЄДС НС.  Основні завдання ЄДС НС. Суть терміну „надзвичайна ситуація”. Загальні ознаки надзвичайних ситуацій.

Правова основа створення ЄДС НС - Закони України “Про надзвичайний стан”, “Про Цивільну оборону України”, “Про війська ЦО”, доповнення та зміни до них, інші законодавчі акти, укази Президента України про створення структур Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Рівні ЄДС НС - загальнодержавний, територіальний, місцевий і об’єктовий. Класифікація надзвичайних ситуацій (техногенного, природного і соціально-політичного характеру). Стандарти безпеки.

Органи управління (центральні, територіальні, галузеві, місцеві і об’єктові), системи забезпечення (територіальні і функціональні підсистеми), сили і засоби (військові, спеціальні і спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази підсистем єдиної державної системи.

Територіальна підсистема ЄДС НС. Функціональна підсистема ЄДС НС.

Системи забезпечення включають: фінансові (резервний фонд КМУ, резервні фонди територіальних і місцевих органів виконавчої влади у розмірі 1% від зведеного річного бюджету), матеріальні (ресурси Держкомрезерву, МНС, окремих міністерств і відомств, територіальних органів виконавчої влади, суб’єктів господарської діяльності), транспортні (МО, Мінтрансу, МВС та інших, транспортних підприємств, суб’єктів господарської діяльності), оповіщення і зв’язку (МНС, МВС, МО, Держкомзв’язку, Мінтрансу, Мінагропрому та інших, а також їх територіальних органів, суб’єктів господарської діяльності).

Головні етапи діяльності ЄДС НС: запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, реагування на НС, ліквідація наслідків НС, гострий період ліквідації надзвичайних ситуацій, плановий і програмний періоди ліквідації надзвичайних ситуацій. Взаємодія органів управління ЄДС НС та підпорядкованих їм сил. Базові принципи створення ЄДС НС.

Головні положення закону України “Про цивільну оборону України”.

У першому розділі Закону визначаються загальні засади Цивільної оборони України, які складають визначення ЦО, її системи, поширення заходів цивільної оборони на території України, завдання ЦО, керівництво та органи управління цивільною обороною.

У другому розділі Закону визначаються повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань цивільної оборони.

У третьому розділі Закону визначаються сили цивільної оборони та порядок їх комплектування.

У четвертому розділі Закону визначається порядок утримання і матеріально-технічного забезпечення функціонування системи цивільної оборони.

У п’ятому розділі Закону визначається порядок міжнародного співробітництва в галузі цивільної оборони.

Організаційна структура ЦО підприємства, установи і організації.

Система цивільної оборони суб’єкта господарської діяльності будується на основі Закону України “Про Цивільну оборону України”, Положення про Цивільну оборону України та інших нормативно-правових актів з метою захисту робітників, службовців і населення, яке мешкає у відомчому житловому фонді або попадає у зону ураження від об’єкта, від НС техногенного, природного та соціально-політичного характеру, яка включає органи управління, сили і засоби, що створюються для організації та забезпечення захисту робітників, службовців та населення, попередження і ліквідації наслідків НС та організовується за територіально-виробничим принципом.

Штаб ЦО та з НС. Права начальника цивільної оборони. Організаційні засади створення служб ЦО і евакуаційних органів.  Підготовка кадрів для ЦО та з НС об’єкту. Фінансове забезпечення цивільної оборони. Матеріально-технічне забезпечення ЦО.

 

Тема 2. Обов’язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятівників сил цивільної оборони (2 год.).

1. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

2. Комплектування та підготовка особового складу формувань.

3. Обов’язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятівників сил цивільної оборони

Навчальна ціль:

Вивчити основні положення законодавства України у сфері рятувальної справи, порядок комплектування і підготовки особового складу формувань, їх обов’язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників сил ЦО.

Навчальна література і посібники:

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., Київ.

2. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 555-ХIV, 1999р., Київ.

3. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”, ВРУ, №1281-ХIV, 1999 р., Київ.

4. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

5. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

6.Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, Указ Президента України,1999 р., Київ.

7. Періодичні видання МНС України, 1998-2011 рр., Київ.

Десятки тисяч промислових, енергетичних, транспортних та інших техногенних небезпечних об’єктів України та природні небезпечні явища і катаклізми, які притаманні майже всім регіонам держави вимагають мати для боротьби з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру та їх наслідками значні сили цивільної оборони до складу яких входять: війська , аварійно-рятувальні служби та невоєнізовані формування ЦО. Сьогодні ми розглянемо Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”.

1. Головні положення законодавства України у сфері рятувальної справи. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

Надзвичайна ситуація, аварія,  катастрофа, зона надзвичайної ситуації, водний об’єкт, аварійно-рятувальна служба, професійна аварійно-рятувальна служба, спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба, спеціалізована аварійно-рятувальна служба, аварійно-рятувальне формування, аварійно-рятувальні служби громадських організацій, допоміжний підрозділ аварійно-рятувальної служби, рятувальник, аварійно-рятувальні засоби, аварійно-рятувальні роботи,

Відносини у сфері рятувальної справи регулюються цим Законом, Законами України “Про Цивільну оборону”, “Про охорону праці”, Постановою Верховної Ради України від 22 лютого 1996 року “Про затвердження Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів України” та іншими нормативно-правовими актами.

Основні завдання аварійно-рятувальних служб.  Функції аварійно-рятувальних служб.

Принципи державної політики щодо діяльності аварійно-рятувальних служб.  Права державних та комунальних аварійно-рятувальних служб. Права аварійно-рятувальних служб, що створюються громадськими організаціями. Права аварійно-рятувальних служб, що створюються підприємствами.

Аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціалізованими або неспеціалізованими, створеними на професійній або не професійній основі. Відповідно до специфіки діяльності професійні аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціалізованими (воєнізованими).

Аварійно-рятувальні служби поділяються на державні, комунальні, аварійно-рятувальні служби громадських організацій та аварійно-рятувальні служби підприємств, установ, організацій (далі – об’єктові аварійно-рятувальні служби).

Порядок атестації аварійно-рятувальних служб та рятівників.

2. Комплектування та підготовка особового складу аварійно-рятувальних служб

Особовий склад професійних аварійно-рятувальних служб комплектується на контрактній основі і поділяється на основний та допоміжний.

Порядок підготовки основного особового складу професійних аварійно-рятувальних служб. Державні стандарти, гармонізація з міжнародними нормами. Сертифікат, що засвідчує якість підготовки.

Порядок комплектування об’єктових аварійно-рятувальних служб.

Трудові відносини в професійних аварійно-рятувальних службах регулюються законодавством України про працю.

Особливості праці та відпочинку оперативного особового складу спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб.

Органи координування діяльності аварійно-рятувальних служб.

Органи управління діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Функції Центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) у сфері рятувальної справи.

Функції Міністерства та інших центральних органів виконавчої влади у сфері рятувальної справи.

Функції Центрального органу виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці у сфері рятувальної справи.

Функції органів місцевого самоврядування у межах відповідних територій у сфері рятувальної справи.

Права та обов’язки підприємств, установ та організацій, які мають об’єктові аварійно-рятувальні служби.

3. Обов’язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників сил ЦО

Обов’язки рятувальників. Права рятувальників. Страхові події для рятувальників. Оплата праці рятувальників професійних аварійно-рятувальних служб. Порядок надання житла рятувальникам.

Відповідальність за непрофесійне проведення аварійно-рятувальних робіт. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності аварійно-рятувальних робіт.

Органи, що здійснюють Державний нагляд за діяльністю аварійно-рятувальних служб. Контроль за діяльністю аварійно-рятувальних служб. Звітність про діяльність аварійно-рятувальних служб. Облік надзвичайних ситуацій.

 

 

Тема 3. Небезпечні чинники виробничих аварій, їх вплив на екологічну безпеку та безпеку життя і здоров’я людей (2 год.).

1. Характеристика небезпечних промислових факторів об’єкту

2. Вплив небезпечних чинників на екологічну безпеку та безпеку життя і здоров’я людей

Навчальна ціль:

Вивчити небезпечні чинники виробничих аварій, їх вплив на екологічну безпеку та безпеку життя і здоров’я людей, характеристики небезпечних промислових факторів об’єктів.

Навчальна література і посібники:

1. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

2. Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, Указ Президента України,1999 р., Київ.

3. Довідкові дані о надзвичайних ситуаціях техногенного, природного і екологічного характеру, частина 1, НІЦ ЦО СРСР, 1990 р., Москва.

4. Довідкові дані о надзвичайних ситуаціях техногенного, природного і екологічного характеру, частина 2, НІЦ ЦО СРСР, 1990 р., Москва.

5. Довідкові дані о надзвичайних ситуаціях техногенного, природного і екологічного характеру, частина 3, НІЦ ЦО СРСР, 1990 р., Москва.

6. Попередження надзвичайних ситуацій. Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

7. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стандартвидав Росії, Москва:

8. Довідник з цивільної оборони, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

9. Періодичні видання МНС України, 1998-2011 рр., Київ.

 

 

 

Тема 4. Функціональні обов’язки особового складу невоєнізованих формувань та їх дії при приведенні формувань в готовність (2 год.).

1. Функціональні обов’язки особового складу невоєнізованих формувань
2. Дії при приведенні невоєнізованих формувань в готовність

Навчальна ціль:

Вивчити функціональні обов’язки особового складу невоєнізованих формувань та його дії при приведенні формувань в готовність.

Навчальна література і посібники:

Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., Київ.

2. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 555-ХIV, 1999р., Київ.

3. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

4. Положення про МНС України, Указ Президента України № 1005-96, Київ.

5. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

6. Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, Указ Президента України,1999 р., Київ.

7. Проект Положення про невоєнізовані формування ЦО, Цивільної оборони, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ.

8. Довідник з цивільної оборони, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

9. Періодичні видання МНС України, 1998-2011 рр., Київ.

 

 

 

Тема 5. Організація захисту особового складу формувань у ході виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах радіаційного забруднення місцевості та при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах (2 год.).

1. Організація захисту особового складу формувань у ході виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах радіаційного забруднення місцевості.

2. Організація захисту особового складу формувань у ході виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на хімічно-небезпечних об’єктах.

Навчальна ціль:

Дати навчаємим основи правил поведінки та дії в умовах радіоактивного забруднення місцевості та при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

Навчальна література і посібники:

1. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, постанова КМУ, № 1099, 1998 р., Київ.

2. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), 1997 р., МОЗ України, Київ.

3. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування (ДР-97), 1997 р., МОЗ України, Київ.

4. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стандартвидав Росії, Москва:

1. Захист населення, 1995 р.;

2. Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, 1995 р.;

3. Захист систем господарсько-питного водозабезпечення, 1995 р.;

4. Режими діяльності рятівників, що використовують засоби індивідуального захисту при ліквідації аварій на хімічно небезпечних об’єктах, 1995 р.;

5. Засоби інженерного забезпечення аварійно-рятувальних робіт, 1996 р.;

5. Довідник з цивільної оборони, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

6. Сильнодіючі отруйні речовини, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

8. Проект Положення про невоєнізовані формування Цивільної оборони, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ.

9. Періодичні інформаційні видання. МНС України, 1997-2000 рр., Київ.

10. Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1995- 2000 рр., Москва.

Навчальна ціль:

Вивчити: організацію санітарної обробки особового складу формувань і організацію спеціальної обробки техніки і майна при зараження РР, ОР і БЗ.

Навчальна література і посібники:

1. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стандартвидав Росії, Москва, 1995-2000 рр.

2. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

3. Періодичні інформаційні видання. МНС України, 1997-2000 рр., Київ.

4. Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1995- 2000 рр., Москва.

5. Нормативно-методична література. Міністерства і відомства України, 1990-2000 рр., Київ.

6. Сильнодіючі отруйні речовини, Укртехногрупа, Київ, 1998 р.

7. Цивільна оборона. Під редакцією генерала армії А.Т. Алтуніна. Воєнвидав, 1986 р., Москва.

8. Довідник з цивільної оборони, Укртехногрупа, Київ, 1998 р.

9. Періодична література, 1990-2011 рр.

 

Тема 6. Організація санітарної обробки особового складу формувань (2 год.).

1. Особливості організації санітарної обробки особового складу формувань.

2. Спеціальна обробка техніки і майна при зараженні радіоактивними засобами.

1. Спеціальна обробка техніки і майна при зараженні отруйними засобами.
2. Спеціальна обробка техніки і майна при зараженні бактеріальними засобами.

Навчальна ціль:

Вивчити: порядок організації та надання само- і взаємодопомоги при пораненнях, опіках, кровотечах, переломах та інших пошкодженнях; порядок надання медичної та долікарської допомоги при гострих отруєннях сильнодіючими отруйними речовинами.

Навчальна література і посібники:

1. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стандартвидав Росії, Москва, 1995-2000 р.

2. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

3. Періодичні інформаційні видання. МНС України, 1997-2000 рр., Київ.

4. Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1995- 2000 рр., Москва.

5. Нормативно-методична література. Міністерства і відомства України, 1990-2000 рр., Київ.

6. Сильнодіючі отруйні речовини, Укртехногрупа, Київ, 1998 р.

7. Цивільна оборона. Під редакцією генерала армії А.Т. Алтуніна. Воєнвидав, 1986 р., Москва.

8. Довідник з цивільної оборони, Укртехногрупа, Київ, 1998 р.

9. Періодична література, 1990-2011 рр.

 

Тема 7. Загальні підходи до надання само- та взаємодопомоги при пораненнях, опіках, кровотечах, переломах (2 год.).

1. Загальні підходи до надання само та взаємодопомоги при пораненнях.

2. Загальні підходи до надання само та взаємодопомоги при опіках.

3. Загальні підходи до надання само та взаємодопомоги при кровотечах.

4. Загальні підходи до надання само та взаємодопомоги при переломах.

Навчальна ціль:

Вивчити: порядок організації та надання само- і взаємодопомоги при пораненнях, опіках, кровотечах, переломах та інших пошкодженнях; порядок надання медичної та долікарської допомоги при гострих отруєннях сильнодіючими отруйними речовинами.

Навчальна література і посібники:

1. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стандартвидав Росії, Москва, 1995-2000 р.

2. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

3. Періодичні інформаційні видання. МНС України, 1997-2000 рр., Київ.

4. Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1995- 2000 рр., Москва.

5. Нормативно-методична література. Міністерства і відомства України, 1990-2000 рр., Київ.

6. Сильнодіючі отруйні речовини, Укртехногрупа, Київ, 1998 р.

7. Цивільна оборона. Під редакцією генерала армії А.Т. Алтуніна. Воєнвидав, 1986 р., Москва.

8. Довідник з цивільної оборони, Укртехногрупа, Київ, 1998 р.

9. Періодична література, 1990-2011 рр.

 

 

Тема 8. Взаємодія особового складу формувань при проведенні робіт у районах надзвичайних ситуацій (2 год.).

1. Участь формувань у заходах життєзабезпечення, спрямованих на задоволення мінімуму життєвих потреб потерпілих від наслідків надзвичайних ситуацій.

2. Особливості взаємодії особового складу формувань при проведенні робіт у районах надзвичайних ситуацій.

Навчальна ціль:

Дати основи організації взаємодії особового складу формувань при проведенні аварійно-рятувальних робіт та їх участі у заходах життєзабезпечення населення, яке потерпіло внаслідок надзвичайних ситуацій.

Навчальна література і посібники:

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., ВРУ, № 555-ХIV, 1999р., Київ.

3. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”, ВРУ, № 1281-ХIV, 1999 р., Київ.

3. Цивільна оборона. Під редакцією генерала армії А.Т. Алтуніна. Воєнвидав, 1986 р., Москва.

4. Попередження надзвичайних ситуацій. Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

5. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

6. Положення про МНС України, Указ Президента України № 1005-96, Київ.

7. Типове положення про управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, постанова КМУ, № 1594, 1998 р., Київ.

8. Типове положення про відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення районної, районної у містах Києві і Севастополі державної адміністрації, постанова КМУ, № 1594, 1998 р., Київ.

9. Управління цивільною обороною. Під редакцією генерал-полковника В.М. Кожбахтеєва, Воєнвидав, 1986 р., Москва.

10. Взаємодія при виконанні завдань цивільної оборони. Під редакцією генерал-полковника А.І. Безотосова, Воєнвидав, 1988 р., Москва.

11. Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, Стандартвидав Росії, Москва, 1995 р.

12. Захист систем господарсько-питного водозабезпечення, Стандартвидав Росії, Москва, 1995 р.;

13. Мобільні засоби очищення поверхневих вод, Стандартвидав Росії, Москва, 1995 р.;

14. Періодичні інформаційні видання. МНС України, 1997-2011 рр., Київ.

15. Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1995- 2011 рр., Москва.

 

 

Тема 9. Заходи безпеки при веденні рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф (2 год.).

1. Заходи безпеки при веденні рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.

2. Заходи безпеки при веденні рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.

Навчальна ціль:

Довести до навчаємих основні заходи безпеки при слідуванні та проведенні аварійно-рятувальних робіт при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.

Навчальна література і посібники:

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., ВРУ, № 555-ХIV, 1999р., Київ.

2. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”, ВРУ, № 1281-ХIV, 1999 р., Київ.

3. Цивільна оборона. Під редакцією генерала армії А.Т. Алтуніна. Воєнвидав, 1986 р., Москва.

4. Попередження надзвичайних ситуацій. Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

5. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

6. Положення про МНС України, Указ Президента України № 1005-96, Київ.

7. Типове положення про управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, постанова КМУ, № 1594, 1998 р., Київ.

8. Типове положення про відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення районної, районної у містах Києві і Севастополі державної адміністрації, постанова КМУ, № 1594, 1998 р., Київ.

9. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), 1997 р., МОЗ України, Київ.

10. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування (ДР-97), 1997 р., МОЗ України, Київ.

11. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стандартвидав Росії, Москва:

12. Режими діяльності рятівників, що використовують засоби індивідуального захисту при ліквідації аварій на хімічно небезпечних об’єктах, 1995 р.;

13. Засоби інженерного забезпечення аварійно-рятувальних робіт, 1996 р.;

14. Засоби знаходження людей в завалах, 1996 р.,

15. Аварійно-рятувальний інструмент і обладнання, 1995 р.

16. Кодекс законів України про працю, ВРУ, Київ,1990-2011 рр.

17. Періодичні інформаційні видання МНС України, 1995- 2011 рр., Київ.

18. Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1995- 2011 рр., Москва.

19. Безпека труда, Ю.В. Борисповец, В. Е. Геращенко, Будівельник , Київ, 1981 р.

20. Охорона праці у будівництві, В.І. Русин, Г.Г. Орлов, М. М. Неделько, Будівельник, Київ, 1990 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умови визначення навчального рейтингу

 з дисципліни «Цивільний захист»

для спеціальностей «Менеджемент зовнішньоекономічної діяльності», «Прикладна статистика»,  «Економічна кібернетика»,

«Банківська справа»

 

Поточний контроль (за навчальний семестр)

 

Назва заходу	Кількість навчальних заходів	Максимальна кількість балів за один захід	Всього балів
Лекція	9	1	9
Практична робота	5	2	10
Модульна контрольна робота	2	20	40
Самостійна робота (реферат)	1	11	11
Всього			70

 

1. Присутність студента на лекції та ведення конспекту оцінюється у 1 бал.

За  відсутність студента на лекції необхідно в найкоротший термін відпрацювати – пред’явити викладачеві конспект з матеріалом пропущеної лекції.

2. За присутність на практичному занятті і виконанні контрольних робіт студент отримує до 2 балів.

3. За відсутність студента на практичному занятті необхідно пред’явити викладачеві конспект з матеріалом пропущенного практичного заняття та самостійно виконаного домашнього завдання, що може бути оцінено в 2 бали.

4. Підсумкова кількість балів за модульну контрольну роботу (1 блок теоретичних завдань і задача) оцінюється в 20 балів.

5. Підготовлений реферат за темою, запропонованою викладачем, оцінюється у 10 балів.

6. Мінімальна сума балів для допуску до заліку – 50 балів.

 

Підсумковий контроль (екзаменаційна сесія)

 

 

Одне завдання залікового білету оцінюється в межах 0-15 балів. Максимальна кількість балів, отриманих на заліку становить – 30.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за результатами поточного та підсумкового контролю, складає 100 балів.

Відповідність показників навчального рейтингу чотирибальній системі оцінювання:

 - 60-75 балів – «задовільно»;

- 76-90 балів – «добре»;

- 91-100 балів – «відмінно».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Семінарські і практичні заняття, їх назва і обсяг у годинах

 

 

Вимоги до написання рефератів

Матеріал до реферату готується за певною галуззю економіки України.

Структура реферату:

Вступ.

1. Стисла характеристика галузі  і її ролі в економіці України
2. Види непередбачених обставин, що можуть виникнути та перешкоджати нормальній діяльності підприємств галузі.
3. Характеристика заходів протидії по окремих видах непередбачених обставин.
4. Сфери відповідальності органів влади на рівні держави, галузі, області, району, підприємства за попередження та протидію непередбаченим обставинам.

Висновки.

Список використаної літератури.

Обсяг реферату 25-30 сторінок.

 

 

 

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА

ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З ДИСЦИПЛІНИ

"Цивільний захист"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лектор ____________ /Ксенофонтов М.М./ Завідувач кафедри Економіки підприємства_____________ / Попова В.В./