|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО
ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО« Назад
ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО 24.09.2016 04:02
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з науки ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 1401 «Сфера обслуговування» спеціальність: 6.140103 «Туризм»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. ВСТУП Навчальна дисципліна «Туристичне країнознавство» є одним з професійно-орієнтованих курсів програми підготовки фахівців з туризму. Вона займає провідне місце в циклі дисциплін природничо-наукової (фундаментальної) підготовки. Актуальність вивчення даної дисципліни продиктована вимогами керівників вітчизняних туристичних підприємств де професійної компетентності своїх працівників в царині географії туризму та туристичного ресурсознавства, що пов’язані із збільшенням темпів розвитку індустрії туризму в світі, зростанням обсягів і розширенням географії туристських потоків, зростанням культурного обміну мір країнами Робоча навчальна програма дисципліни «Туристичне країнознавство» включає теми, які охоплюють теоретико-методологічні засади просторового розвитку туризму, особливостей методології та методики проведення географічних досліджень у сфері туризму всебічну оцінку туристсько-ресурсного потенціалу регіонів світу та України, трансформаційні процеси в господарському комплексі,в тому числі,у сфері послуг, туристичного ресурсознавства та застосування регіонального підходу до географічної характеристики природних та культурно-історичних ресурсів туризму, Структурно-навчальна дисципліна «Туристичне країнознавство» складається з двох змістовних модулів: модуль 1; модуль 2. Значення науки «Туристичне країнознавство» полягає у поглибленні фундаментальної підготовки туристів-економістів, у формуванні світоглядних ідей щодо об’єктивного характеру процесів, що відбуваються як в міжнародному туризмі, так і в сфері туристичних послуг України. Практичну спрямованість дисципліни слід розглядати як важливу складову формування основних компетенцій — інформаційної, функціональної, навчально-пізнавальної, ціннісно-смислової, комунікативної соціальної тощо. Набуття таких компетенцій дозволить майбутнім фахівцям у сфері туризму навчитись аналізувати наукову інформацію, самостійно знаходити можливі ресурси для розв’язання проблем, моделювати різні ситуації та виробляти стратегію дослідження мети, розвивати критичне, творче мислення та швидко пристосовуватись до стрімких змін, що відбуваються в світі, завдяки здобутим в процесі навчання знаннєвим і практичним компетенціям. Програма курсу «Туристичне країнознавство» передбачає лекції, семінарські заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань. Метою дисципліни «Туристичне країнознавство» є отримання майбутніми фахівцями сфери туризму професійних знань у сфері теорії і методології географічних досліджень та туристичного ресурсознавства, формування фахового світогляду щодо територіальної організації та умов з розвитку спеціалізованих видів туризму в регіонах та країнах світу. Завданням вивчення дисципліни «Туристичне країнознавство» є теоретична і практична підготовка майбутніх туризмознавців з питань: - теоретико-методологічних засад країнознавства; - особливостей методології та методики проведення географічних досліджень у країнознавстві; - туристичного ресурсознавства та застосування регіонального підходу до географічної характеристики природних та культурно-історичних ресурсів країн; - комплексної географічної характеристики країн;. Результатом вивчення дисципліни «Туристичне країнознавство » стають компетенції майбутніх фахівців туризму професійно оперувати географічною інформацією стосовно визначення перспективності туристичних ресурсів та оцінки туристичного,економічного потенціалу країн і регіонів,що виступають інформаційною базою для формування програм перебування туристів, розробки спеціальних турів та умовою розвитку програмного туризму а також використовувати її в практичній роботі щодо формування конкурентоспроможного туристичного продукту та підвищення якості туристичного обслуговування споживачів. Вивчення дисципліни «Туристичне країнознавство» тісно пов’язано з усіма дисциплінами географічного блоку, а також буде сприяти більш якісному освоєнню студентами напряму підготовки «Туризм» комплексу фахових дисциплін з організації галузі, менеджменту і маркетингу в туризмі. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: - об’єкт та предмет, структуру курсу, теоретичні та методичні джерела; - провідні концепції країнознавчих досліджень; - основні характеристики провідних країн світу; - особливості та етапи формування політичної карти світу, специфіку просторової організації країн світу; - типологію суверенних держав; - провідні міжнародні організації, їх склад та пріоритети діяльності; - глобальні тенденції розвитку туризму в світі; - туристичні макрорегіони та регіони світу; - структурні характеристики регіонів та провідних країн світу (особливості економіко- та політико-географічного положення, історію формування держав, політичний устрій, природно-ресурсний потенціал, демографічні особливості, характер сучасної моделі розвитку, культурну спадщину, характер та динаміку зовнішньоекономічних зв’язків; - географію основних напрямків розвитку туризму (ділового, релігійного, лікувального-оздоровчого, туризму з метою відпочинку та розваг) та ін. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен уміти:
Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдиної системи,що складаються зрізнорідних,але взаємопов’язаних елементів,які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.
2.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ
3. ЗМІСТ НАУКИ «Туристичне країнознавство» за темами. Змістовий модуль І. Методологічні основи туристичного Тема 1. Туристичне країнознавство як навчальна і наукова дисципліна Сучасні підходи до тлумачення «країнознавства». Еволюція країнознавчої наукової думки. Наукові школи країнознавства. Видатні дослідники-країнознавці. Дисциплінарна структура комплкексного країнознавства. Науковї концепції країнознавчих досліджень. Туристичне країнознавство: історія становлення, об’єкт, предмет, функції та взаємозв’язок з іншими дисциплінами. Тенденції розвитку туристичного країнознавства. Схема туристично-країнознавчого дослідження країни.. Принципи, методи та закономірності у країнознавстві. Програма країнознавчого дослідження. Аналітичний та синтетичний типи досліджень. Підходи до країнознавчого дослідження: наукове, інформаційно-пошукове та публіцистичне країнознавство. Тема 2. Країнознавство у сфері туризму Передумови формування країнознавчої науки в туризмі. Система географічних наук в туризмі. Особливості та специфіка туристичного країнознавства. Категорійний апарат туристичного країнознавства. Туристичний центр. Туристська дестинація. Система країнознавчої інформації. Джерельна база країнознавчих досліджень в туризмі. Структура та характеристика джерел країнознавчої інформації для цілей туризму. Методика та технологія пошуку, накопичення і обробки країнознавчої інформації. Схема туристично-країнознавчого дослідження країни. Типова програма країнознавчого дослідження в туристичному бізнесі. Туристичне країнознавство в системі маркетингу туристичних підприємств. Країнознавство та статистична звітність підприємств туристичної індустрії Тема 3. Туристичне регіонознавство Районування, як основний метод країнознавчого дослідження в туризмі. Принципи та критерії районування в туризмі. Поняття «територія» і «простір» у туристичному країнознавстві. Поняття «регіону». Регіоналізація. Підходи до визначення регіонів, їх різномасштабність. Межі регіону. Супермакрорегіон, макрорегіон, субрегіон, мезорегіон, мікрорегіон. Історико-географічні регіони. Сучасні підходи до регіонального поділу світу: Західна Європа, Східна та Центральна Європа, Північна Європа, Південна Європа, Південно-Західна Азія, Центральна Азія, Південна Азія, Східна Азія, Південно-Східна Азія, Північна Америка, Центральна Америка, Північна Америка, Англо-Америка та Латинська Америка, Країни Карибського басейну, Вест-Індія, Ла-Платські країни, Андські країни, Північна Африка, Західна Африка, Центральна Африка, Східна Африка, Південна Африка, Австралія і Нова Зеландія, Океанія, Меланезія, Полінезія, Мікронезія. Історико-географічні субрегіони: Близький Схід, Середній Схід, Далекий Схід, Середня Азія, Сахель, Магриб, Левант, Закавказзя, Скандинавія, Прибалтика, Балканські країни. Особливості туристичного районування світу згідно з ЮНВТО (в залежності від обсягів турпоїздок, обсягів валютних находжень, темпів зростання чисельності відвідувачів). Типологія країн світу в залежності від геополітичного положення (географічного, демографічного, економічного, політичного, історичного), наявності природно-рекреаційних ресурсів, стану туристичної інфраструктури. Типологія країн за економіко-географічними передумовами сталого розвитку туризму.
Змістовий модуль ІІ. Структура та методика туристичного Тема 4. Природно-географічна характеристика. Географічна характеристика країни з точки зору туризму. Опис території країни, її властивостей і складу. Визначення географічного положення країни. Географічне положення як умова розвитку туризму в країні. Послідовність опису природного середовища країни. Природні умови та природні ресурси країни, що мають інтерес для туризму. Туристична характеристика клімату країни. Визначення кліматичних поясів і параметрів клімату, та їх вплив на туристичну активність в країні. Сезонні коливання кліматичних умов в країні як фактор розвитку туризму. Оцінка параметрів погоди в процесі країнознавчого дослідження. Вивчення вод Світового океану та внутрішніх вод, як елементів туристичної характеристики країни. Туристична характеристика морів, річок, озер та боліт. Підземні води та їх роль у підвищенні туристичної привабливості країни чи регіону. Туристична характеристика рослинного та тваринного світу країни (флора і фауна). Визначення природних рослинних зон в країні. Оцінка умов існування тварин в країні. Тварини та рослини, що зникають і охороняються. Ендемічні та реліктові тварини і рослини. Природоохоронна діяльність в країні. Опис природоохоронних територій (державних заповідників, заказників, резерватів та національних парків), як специфічних об’єктів туризму. Унікальні природні явища та природні об’єкти в країні. Тема 5. Політична, економічна та історична характеристика. Вплив політичних умов в країні на розвиток туризму. Політична характеристика держави. Суверенітет держави. Визначення наявності залежних та спірних територій. Політичні конфлікти та «гарячі точки». Визначення форми правління в країні (монархія, республіка, країни Співдружності) та форми державного устрою (унітарна, федеративна та конфедеративна держава). Політична структура країни, її відношення до однопартійних чи багатопартійних держав. Столиця країни та адміністративно-територіальний поділ. Державні символи. Державна та офіційні мови в країні. Назви державних органів влади та державних посад. Входження країни в міжнародні організації і союзи. Політичні блоки та економічні союзи. Змішані блоки країн. Підписані країною міждержавні договори та протоколи. Економічні умови в країні та їх вплив на розвиток туризму. Оцінка рівня економічного розвитку країни та його вплив на туризм. Визначення укладу економіки країни та головних статей експорту та імпорту. Оцінка галузевої структура економіки, що має вплив на розвиток туризму (ступінь розвитку туристичної інфраструктури): транспорт, готельне та ресторанне господарство, мережа туроператорів та тур агентів, зв'язок, комунальне господарство, індустрія розваг і дозвілля, охорона здоров’я, освіта, спорт, сільське господарство, народні промисли. Характеристика грошової одиниці країни. Банкноти і монети, що мають ходження. Роль історичної інформації в підвищенні туристичної привабливості країни. Основні напрямки історичної характеристики країни для сфери туризму: історія становлення держави, історія народів, видатні історичні події, видатні історичні особи, історичні регіони, археологічні та історичні пам’ятки. Тема 6. Соціальна характеристика та культура. Населення країни як фактор (умова) та суб’єкт розвитку туризму в країні. Значення демографічної характеристики населення для визначення туристичної привабливості країни. Оцінка показників «якості» населення країни, структури зайнятості та рівня безробіття. Розміщення та густота населення. Розселення та ступінь урбанізації в країні. Опис міста та передмістя, як основних туристських дестинацій країни. Основні підходи до районування міста. Агломерації та мегаполіси країни. Процеси субурбанізації. Визначення головних міст країни. Характеристика сільських поселень. Форми сільського розселення в країні. Оцінка стану міграцій населення в країні. Туристична характеристика народів країни. Визначення расового, етнічного та національного складу населення, національних меншин та аборигенів. Релігійна приналежність людини, як важлива складова туристичного вивчення народів країни. Характеристика релігійного складу населення. Традиційні та нетрадиційні релігії і вірування в країні. Релігійні конфесії, що існують в країні. Наявність і роль в країні релігійного права. Туристична характеристика культури народу, як об’єкту атракції. Складові культури. Характеристика мови та писемності в країні. Входження мови народу в мовну групу та мовну сім’ю. Відмінності між літературною та розмовною мовою. Існування діалектів мови. Невербальні форми спілкування народу. Символіка кольору. Характеристика мистецтва в країні. Характеристика національної архітектури та архітектурних пам’яток, музики і театру. Опис фольклору та його жанрів. Характеристика декоративно-прикладного мистецтва. Місце музеїв в туристичному описі країни. Видатні твори мистецтва. Культурні події та явища в країні як сучасні об’єкти туристської атракції. Необхідність врахування культурних традицій народу в туристичній характеристиці країни. Етнічні, етнографічні та національні традиції. Опис звичаїв, обрядів, ритуалів та церемоній. Народні свята, фестивалі та ярмарки в країні. Характеристика національного одягу, народної творчості та ремесел. Традиційні для країни види спорту. Розвиток масової культури в країні. Кулінарія як компонент культури. Традиції та культура харчування народів. Продукти харчування та раціон. Національна домашня та ресторанна кухні. Найпоширеніші кухні світу та їх характерні риси. Національні страви та напої. Релігійні особливості та обмеження в харчуванні. Цивілізаційний підхід в туристичному країнознавстві. Цивілізаційний базис. Види сучасних цивілізацій. Проблеми міжцивілізаційних взаємовідносин в умовах глобалізації та розвитку міжнародного туризму. Тема 7. Спеціальна туристична характеристика країни. Послідовність туристичного опису країни. Стан розвитку туристичної галузі в країні та її місце на міжнародному ринку туристичних послуг. Структура та динаміка туристських потоків, грошових надходжень та витрат. Види туристичних ресурсів. Об’єкти туризму за їх класифікацією. Основні туристські дестинації країни. Туристські атракції. Рекреаційні зони, курорти та парки. Розроблені туристичні маршрути. Розвинуті види туризму в країні та їх географія. Органи управління туризмом та туристична політика. Рекорди країни. Туристичний імідж країни. Спеціальна туристична інформація про країну та необхідність її отримання туристом. Збір інформації, щодо природних небезпечностей, безпеки життя, здоров’я та власності. Врахування поясного часу та його різниці з київським часом. Ступінь розвитку телефонного та мобільного зв’язку. Список довідкових телефонних номерів. Курси обміну національної валюти в основні валюти світу. Перелік святкових та неробочих днів. Робочий та неробочий час в країні. Напруга і частота електричного струму та специфіка електричної фурнітури в готелях. Митні правила, обмеження та туристичні формальності країни. Необхідність отримання візи, реєстрація та строки перебування в країні. Правила поведінки в країні. Можливість та розміри чайових в закладах гостинності. Туристична характеристика видів транспорту та спеціальної транспортної інфраструктури. Транспортна мережа, платні автотраси га можливість прокату авто. Правила дорожнього руху. Традиційні покупки туристів в країні та сувеніри. Наявність tах-frее.
Тема 8. Європейський туристичний макрорегіон. Структура та загальна характеристика європейського туристичного регіону. Провідні туристичні країни Північної, Західної, Південної, Центральної і Східної Європи та країн Західного Середземномор'я. Туристичні центри, розвинені види туризму. Франція – визнаний туристичний бренд. Тема 9. Близькосхідний туристичний макрорегіон. Структура та загальна характеристика Близькосхідного туристичного регіону. Туристичне районування та зонування території країн Південно-Західної Азії. Туристична характеристика Єгипту та Лівії. Провідні туристичні країни регіону, їх туристичні центри, розвинені види туризму. Єгипет – країна пірамід і ключова країна Близького Сходу.
Тема 10. Південно-Азійський та Азійсько-Тихоокеанський Структура та загальна характеристика Південно-Азійського та Азійсько-Тихоокеанського туристичного регіону. Туристичне районування та зонування території країн Південної, Південно-Східної, Східної Азії, Австралії та Океанії. Провідні туристичні країни регіону, їх туристичні центри, розвинені види туризму. Китай – краіна давньої цивілізації та лідер туризму в АТР. Тема 11. Африканський туристичний макрорегіон. Структура та загальна характеристика Африканського туристичного регіону. Туристичне районування та зонування території країн, Африки (крім Лівії та Єгипту). Провідні туристичні країни регіону, їх туристичні центри, розвинені види туризму. ПАР – провідна туристична країна Африканського макрорегіону. Тема 12. Американський туристичний макрорегіон. Структура та загальна характеристика Американського туристичного регіону. Туристичне районування та зонування території країн Північної, Південної, Центральної Америки, острівних країн і територій Карибського басейну. Провідні туристичні країни регіону, їх туристичні центри, розвинені види туризму. США – країна дивовіжної природи і центр туризму Американського макрорегіону. 4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ: 4.1 ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Заняття № 1. «Країнознавство у сфері туризму» (2 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння наукових основ дисципліни. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання: 1. Опрацювати методику аналітичного та синтетичного підходу до збору інформації в системі географічних наук в туризмі. 2. Охарактеризувати основні засоби та джерела пошуку інформації для туристичного країнознавчого дослідження. 3. Опрацювати методику пошуку країнознавчої інформації в середовищі Internet за допомогою пошукових систем, тематичних каталогів, туристичних порталів, тощо. Творчі завдання:
Форми проведення: 1. Семінар – практикум (навчальне завдання). 2. Усне опитування або експрес-контроль,щодо знання змісту основних понять і теоретичних основ туристського країнознавства. 3. Розгляд окремих дискусійних питань щодо значення туристичного країнознавства (обговорення виступів, питання до доповідача, доповнення до теми доповіді). Інформаційне забезпечення:
Література: 1. Крижанівський В.П., Дорошко М.С., Головченко В.І. та ін.; за ред. Дорошка М.С. Країнознавство [Текст]: підручник. — Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2012. – 439 с. 2. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн [Текст]: Навчальний посібник / В.І. Чужиков. – К. : КНЕУ, 2005. – 305 с.
Заняття № 2. «Туристичне регіонознавство» Семінар-практикум (2 години). Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння географічного та політико-географічного положення. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання: 1. Характеристика основних підходів до визначення регіону, критеріїв класифікації та видів регіонів. 2. Географічне положення та структура регіонів світу. 3. Географічне положення та структура історико-географічних субрегіонів. 4. Географічне положення та структура туристичних регіонів згідно статистики ЮНВТО. 5. Характеристика історико-географічних регіонів України.
Навчальні завдання: 1. Поясніть основні ознаки географічного та політико-географічного положення держави 2. Визначити географічне положення та структуру наступних регіонів:
3. Визначити географічне положення та структуру наступних історико-географічних субрегіонів: Близький Схід, Середній Схід, Середня Азія, Сахель, Магриб, Левант, Закавказзя, Далекий Схід, Скандинавія, Прибалтика (Країни Балтії), Балканські країни. 4. Визначити географічне положення та структуру наступних туристичних регіонів згідно статистики ЮНВТО: Європейський регіон, Американський регіон, Африканський регіон, Близькосхідний регіон, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, Південноазіатський регіон.
Форми проведення: 1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання змісту основних ознак географічного та політико-географічного положення держави; 2. Розгляд окремих дискусійних питань щодо визначення внутрішнього територіального поділу держави у федеративних і унітарних країн. 3.Дискусія щодо походження столиць: родові, історичні міста, штучні столиці, ситуаційні столиці, політичні столиці. Інформаційне забезпечення: 1. Карти і атласи світу. 2. Таблиці, схеми та інші наочні матеріали 3. Перелік основних термінів і понять за темою заняття. 4. Навчальна презентація з теми заняття.
Література 1. Крижанівський В.П., Дорошко М.С., Головченко В.І. та ін.; за ред. Дорошка М.С. Країнознавство [Текст]: підручник. — Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2012. – 439 с. 2. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн [Текст]: Навчальний посібник / В.І. Чужиков. – К. : КНЕУ, 2005. – 305 с.
Заняття № 3. Модульна контрольна робота
Заняття № 4.Робота в малих групах «Природно-географічна характеристика» (2 години).
Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння особливостей туристських макрорегіонів світу та основних концепцій районування; Студент повинен уміти:
Теоретичні питання: 1.Причини розділення світу та регіони. Поняття «район» та регіон.
4. Основні характеристики туристських макрорегіонів світу. 5. Класифікація туристичних макрорегіонів світу (за ВТО).
Навчальні завдання: 1. Проаналізувати основні причини розділення світу на регіони. 2. Охарактеризуйте основні концепції районування світу. 3. Дайте географічну характеристику туристських макрорегіонів світу.
Творче завдання: ПРОГРАМА КРАЇНОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Географічне положення країни та опис її території. 1.2. Туристична характеристика рельєфу країни. 1.3. Туристична характеристика клімату країни. 1.4. Туристична характеристика водних ресурсів країни. 1.5. Туристична характеристика рослинного та тваринного світу країни, її природоохоронних територій. 1.6. Унікальні природні явища та природні об’єкти. Форми проведення: 1. Робота в малих групах: «Природно-географічна характеристика країн». 2. Перегляд презентацій. 3. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання вивченого матеріалу. Інформаційне забезпечення
Література:
Заняття № 5.Практичне заняття в малих групах «Політична, економічна та історична характеристика країн» (2 години).
Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння основних концепцій районування світу; Студент повинен уміти:
Теоретичні питання: Політична, економічна та історична характеристика 1. Вивчення політичних умов розвитку туризму. 2. Економіка країни та туризм. 3. Туристичний аналіз історії країни. Навчальні завдання: 1. Проаналізувати основні причини розділення світу та регіони. 2. Охарактеризуйте форми правління та форми державного устрою країни. 3. Дайте географічну характеристику рівня економічного розвитку та укладу економіки країни. Творче завдання: ПРОГРАМА КРАЇНОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Політична, економічна та історична характеристика країни. 2.1. Офіційна назва, форма правління та форма державного устрою країни. 2.2. Державні органи влади та державні посади в країні. 2.3. Адміністративно-територіальний поділ, залежні та спірні території. 2.4. Тип політичного режиму в країні. 2.5. Політичні конфлікти в країні. 2.6. Входження країни в міждержавні об’єднання, союзи, блоки. 3. Економічна характеристика країни (с точки зору туризму). 3.1. Рівень економічного розвитку та уклад економіки країни. 3.2. Головні статті експорту та імпорту країни. 3.3. Грошова одиниця та банкноти країни. 3.4. Характеристика туристичної інфраструктури країни. 4. Коротка історична довідка про країну.
Форми проведення: 1. Робота в малих групах: «Політична, економічна та історична характеристика країни». 2. Перегляд презентацій. 3. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання вивченого матеріалу. Інформаційне забезпечення. 1. Таблиці, картосхеми та інші наочні матеріали щодо політичної, економічної та історичної характеристики країни. 2. Карти і атласи світу,довідники. 3.Навчальні презентації з теми. 4.Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Заняття № 6.Семінар-конференція «Соціальна характеристика й культура країн» (2 години. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння основних концепцій районування світу; Студент повинен уміти:
Теоретичні питання: «Соціальна характеристика й культура країн» 1.Туристична характеристика народонаселення країни та її народів. 2. Країнознавчий підхід до вивчення складових культури народу. 3.Кулінарні традиції та національна кухня, як ключовий компонент туристичного країнознавства. 4.Цивілізаційний підхід в туристичному країнознавстві.
Література:
Навчальні завдання: 1. Проаналізувати демографічну ситуацію в країні. 2.Охарактеризуйте розміщення та розселення людей в країні, головні міста країни. 3. Дайте географічну туристичну характеристику культури народів країни.
Творче завдання: ПРОГРАМА КРАЇНОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 5. Соціальна характеристика країни 5.1. Демографічна та якісна характеристика населення країни 5.2. Туристична характеристика розміщення та розселення людей в країні. Головні міста країни. 5.3. Туристична характеристика народів країни (расовий, етнічний, національний склад). 5.4. Релігійна характеристика народів країни. 6. Туристична характеристика культури народів країни. 6.1.Хараткеристика мови, писемності та невербальних форм спілкування народу. 6.2. Туристична характеристика видів мистецтва. 6.3. Туристична характеристика культурних традицій народу. 6.4. Характеристика кухні, традицій та культури харчування народів.
Форми проведення: 1. Робота в малих групах: «Соціальна характеристика країни. Туристична характеристика культури народів країни». 2. Перегляд презентацій. 3. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання вивченого матеріалу. Інформаційне забезпечення:
Заняття № 7 «Семінар-конференція «Туристична характеристика країн світу» (2 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння основних концепцій районування світу; Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання: 1. Проаналізувати рівень розвитку туризму в країні. 2.Охарактеризуйте туристичні райони та туристичні центри країни, їх туристичні ресурси. 3. Дайте характеристику різних видів туризму в країні. . Творче завдання: ПРОГРАМА КРАЇНОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ «Спеціальна туристична характеристика країн» 7.1. Оцінка рівня розвитку туризму в країні. 7.2. Характеристика туристичних районів та туристичних центрів країни, їх туристичних ресурсів. 7.2. Географія різних видів туризму в країні. 7.3. Рекорди країни. 7.4. Спеціальна туристична інформації про країну.
Форми проведення: 1. Робота в малих групах – «Спеціальна туристична характеристика країни». 2. Перегляд презентацій. 3. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання вивченого матеріалу. Практичні заняття проводяться за результатами самостійної роботи студентів та виконання ними індивідуального завдання. Виконання індивідуального завдання самостійної роботи включає пошук, обробку, систематизацію та презентацію студентами даних про країну (регіон) з різних інформаційних джерел з обов’язковим дотриманням структури викладення у відповідності до Програми країнознавчого дослідження.
Інформаційне забезпечення
Література до занять 4-7:
Заняття 8-15: Туристичні макрорегіони світу та країни світу (країни всіх макрорегіонів світу розглядаються за типовим планом характеристики). Мета занять – удосконалити:
Ключова компетентність – засвоєння базової інформації з туристичного країнознавства світу. Студент повинен уміти:
Заняття 8-10. «Туристично-географічна характеристика Європейського макрорегіону». 1. Провести туристично-географічну характеристики та підготовити туристичний паспорт одного з мезорегіонів Європейського туристичного макрорегіону. 2. Розробити картографічні моделі «Туристичні центри мезорайонів Європейського регіону» Підготовка до практичного заняття:
Практичне заняття: «Туристично-географічна характеристика Європейського макрорегіону». 1. Провести туристично-географічну характеристики та підготовити туристичний паспорт одного з мезорегіонів Європейського туристичного макрорегіону. 2. Розробити картографічні моделі «Туристичні центри мезорайонів Європейського регіону, країн Середземномор’я».
Контрольні запитання і завдання:
Заняття 11.«Туристично-географічна характеристика Близькосхідного макрорегіону» 1. Провести туристично-географічну характеристики та підготовити туристичний паспорт одного з мезорегіонів Близькосхідного туристичного макрорегіону. 2. Розробити картографічні моделі «Туристичні центри мезорайонів Близькосхідного макрорегіону. Структура та загальна туристична характеристика макрорегіону. 3. Характеристика туристичного потенціалу мезорегіонів та туристичних центрів Південно-Західної Азії 4. Характеристика туристичного потенціалу мезорегіонів та туристичних центрів Єгипту та Лівії. Підготовка до практичного заняття:
Практичне заняття: «Туристично-географічна характеристика Близькосхідного макрорегіону» 1. Провести туристично-географічну характеристики та підготовити туристичний паспорт одного з мезорегіонів Близькосхідного туристичного макрорегіону. 2. Розробити картографічні моделі «Туристичні центри мезорайонів Близькосхідного регіону». Контрольні запитання і завдання:
Заняття 12-13. Структура та особливості районування Південно-Азійського та Азійсько-Тихоокеанського туристичних макрорегіонів. 1. Характеристика туристичного потенціалу мезорегіонів та туристичних центрів Центральної та Південної Азії. 2. Характеристика туристичного потенціалу мезорегіонів та туристичних центрів Південно-Східної та Східної Азії. 3. Характеристика туристичного потенціалу мезорегіонів та туристичних центрів Австралії та Океанії. Підготовка до практичного заняття:
Практичне заняття: «Туристично-географічна характеристика Південно-Азійського та Азійсько-Тихоокеанського макрорегіонів» 1. Провести туристично-географічну характеристики та підготовити туристичний паспорт одного з мезорегіонів Південноазійського та Азійсько-Тихоокеанського туристичного макрорегіону. 2. Розробити картографічні моделі «Туристичні центри мезорайонів Південноазійського та Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Контрольні запитання і завдання: 1. Дайте загальну характеристику Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону.
Заняття 14. Африканський макрорегіон (2 години). 1. Структура та загальна характеристика Африканського туристичного регіону. 2. Характеристика туристичного потенціалу мезорегіонів та туристичних центрів країн Північної Африки та регіону Сахари 3. Характеристика туристичного потенціалу мезорегіонів та туристичних центрів Центральної та Південної Африки.
Підготовка до практичного заняття:
Практичне заняття: «Туристично-географічна характеристика Африканського макрорегіону» 1. Провести туристично-географічну характеристики та підготовити туристичний паспорт одного з мезорегіонів Африканського туристичного макрорегіону. 2. Розробити картографічні моделі «Туристичні центри мезорайонів Африканського регіону.
Контрольні запитання і завдання: 1. Дайте загальну характеристику туристичних ресурсів Африканського макрорегіону.
3. У чому виявляється специфіка туристичного ринку та географія туризму Африканського макрорегіону? 4. Розкрийте особливості туристичних ресурсів і розвиток туризму в країнах Західної Африки. 5. Чим вирізняються туристичні ресурси країн Південно-Східної і Південної Африки?
Заняття 15 Американський макрорегіон (2 години). 1. Структура та особливості районування Американського туристичного регіону 2. Характеристика туристичного потенціалу мезорегіонів та туристичних центрів країн Північної Америки 3. Характеристика туристичного потенціалу мезорегіонів та туристичних центрів країн Центральної Америки, острівних країн і територій Карибського басейну. 4. Характеристика туристичного потенціалу мезорегіонів та туристичних центрів країн Південної Америки. Підготовка до практичного заняття:
Практичне заняття: «Туристично-географічна характеристика Американського макрорегіону» 1. Провести туристично-географічні характеристики та підготовити туристичний паспорт одного з мезорегіонів Американського туристичного макрорегіону. 2. Розробити картографічні моделі: «Туристичні центри мезорайонів Американського регіону». Контрольні запитання і завдання:
13. Назвіть основні об’єкти туристичного інтересу та визначте складові туристичного іміджу США. 14. Розкрийте специфіку політичного та адміністративно-територіального устрою США. 15. Яким чином природні особливості США впливають на розвиток туризму в цій країні? 16. У чому полягають особливості історичного розвитку США? Назвіть основні історико-культурні пам’ятки цієї країни.
Форми проведення занять5-8:
3. Творчі завдання — робота студентів в малих групах з підготовки мультимедійних презентацій, щодо географії різних видів ресурсів. 4. Демонстрація навчальних презентацій,виконаних по країнам студентами. 5. Конкурс навчальних презентацій. 6. Експрес-контроль щодо знання характеристики країн світу. 7. Тест-контроль
Практичні роботи: «Туристично-географічна характеристика макрорегіону» 1. Провести туристично-географічну характеристики та підготовити туристичний паспорт одного з мезорегіонів туристичного макрорегіону. 2. Розробити картографічні моделі «Туристичні центри мезорайонів »
Інформаційне забезпечення:
2.Таблиці, картосхеми, діаграми та інші наочні матеріали 3. Перелік основних термінів і понять за темою заняття. 4.Навчальні презентації з теми. 5.Відео, аудіо країн, міст, музеїв світу.
Література до занять 8-15:
Заняття № 16 Модульна контрольна робота за змістовним модулем 2 (2 години)
5. Самостійна робота студентів Самостійна робота над дисципліною «Туристичне країнознавство» включає:
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах). Виконання індивідуальних завдань є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, одержаних в процесі навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем науки. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента. Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завданняполягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем дисципліни.. Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 8-10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — до10 сторінок. Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією; вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки та прогнози з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи. Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових та науково-популярних, тематичних журналів тощо) за обраною ними тематикою. Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу. Виконання творчого завданняпередбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури Виконання індивідуальних завдань є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, одержаних в процесі навчання. Індивідуальна навчальна робота студентів покликана сформувати практичні навички роботи зі спеціальною літературою, орієнтувати їх на критичне осмислення здобутих знань та поглиблене вивчення теоретичних і практичних проблем дисципліни «Туристичне країнознавство» з метою підвищення якості професійної підготовки. До форм індивідуальної навчальної роботи віднесено: виконання індивідуального навчально-дослідного завдання,що готується до відповідних занять курсу. – Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ). Індивідуальне навчально-дослідне завдання передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань з курсу, розвиток навичок самостійної роботи з літературними джерелами, вміння презентувати результати роботи. – Індивідуальне навчально-дослідне завдання виконується самостійно. На початку семестру кожен студент отримує тему ІНДЗ, що відповідає проблематиці практичних занять та лекційного курсу. Студент має право самостійно обрати тему ІНДЗ заздалегідь узгодивши її з викладачем. Під час проведення практичних занять студент повинен презентувати результати своє роботи у режимі PowerPoint з використанням мультимедійного обладнання. Оцінка за ІНДЗ враховується при виставленні загального оцінювання з дисципліни. Під час написання реферату (або створення навчальної презентації) студент повинен опрацювати не менше п’яти джерел з відповідними посиланнями на них у тексті роботи (або зазначенням у переліку використаних джерел до презентації). Текст роботи має містити реферативне викладення матеріалу з приводу визначеної теми. ІНДЗ складається з титульної сторінки; змісту; вступу; основної частини; висновків; списку використаної літератури; додатків (за необхідності). Вступ має розкривати актуальність обраної теми, її проблематику та мету завдання. Основна частина має містити викладення матеріалу теми. У висновку потрібно висловити міркування стосовно досягнення мети роботи. У друкованому варіанті обсяг роботи повинен становити 7-10 сторінок. Орієнтовна кількість сторінок у структурі ІНДЗ становить: вступ – 1 сторінка; основна частина 5-8 сторінок; висновок – 1 сторінка; список використаної літератури -1 сторінка. Зміст індивідуального навчально-дослідного завдання: Керуючись планом країнознавчої характеристики туристського потенціалу територіального комплексу (табл.1) висвітлити туристський потенціал однієї з країн,план наданий в заняттях4-7.
Таблиця 1. Перелік країн для індивідуального навчально-дослідного завдання
ПРИМІТКА. З метою запобігання дублювань індивідуальний варіант завдань 1 узгоджується з викладачем. Однією з форм індивідуальних навчальних завдань є виконання студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам «Туристичного країнознавства» Комп’ютерна презентація – це набір ілюстрованих кадрів, об’єднаних спільною темою та підготовлених для екранної демонстрації. В кожному кадрі може знаходитись різна інформація: текст, карти, графіки, таблиці, діаграми, схеми, знімки, малюнки тощо. Студентські роботи зі створення комп’ютерних презентацій виконуються за допомогою Power Point та обов’язково у відповідності дидактичним принципам подання та засвоєння матеріалу. Створення комп’ютерних презентацій складається з таких етапів. Підбір інформації:
Робота з Power Point передбачає такі етапи:
Комп’ютерна презентація дозволяє в рамках одного засобу навчання реалізовувати практично всі види вербального і наочного подання матеріалу за рахунок використання:
Використання такого інтерактивного методу навчання як створення студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам науки, сприяє підвищенню ролі сприйняття та формуванню стійких асоціативних зорових образів та розвитку творчих здібностей студентів.
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ. 8.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Туристичне країнознавство»
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З дисципліни «Туристичне країнознавство» Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів у міжсесійний період, що здійснюється в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою науки. Поточний контроль знань студентів оцінюється від 0 до 50 балів. Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських заняттях - дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні- або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін. Рівень знань студентів під час роботи на семінарських заняттях оцінюється від 0 до 30 балів. Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських заняттях передбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок студентами. З цією метою встановлено 14 занять, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення семінарів-дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ, мозкового штурму, індивідуально-групових завдань, у вигляді експрес-опитування, тест-контролю, міні-контролю, підготовки та презентації (захисту) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій. Шкала оцінювання семінарських занять виглядає так: 3 бали — студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкриває теоретичні та прикладні питання науки, приймає активну участь у дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, правильно відповідає на завдання експрес-контролю та розв’язує задачі. 2 бали — студент отримує, якщо в цілому виявляє достатні знання з теоретичних і прикладних питань науки, але допускає незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускається незначних помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, приймає суттєву участь в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, в основному правильно відповідає на завдання експрес-контролю та розуміє хід розв’язання задач. 1 бал — студент отримує в тому випадку, коли його відповіді слабо аргументовані, вказують на поверховість знань, деякі твердження помилкові; якщо студент виявляє недостатні знання літературних джерел, не виявляє достатньої активності в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, допускає суттєві помилки у відповідях на завдання експрес-контролю, у розрахунках та ін. 0 балів — студент отримує у випадку, коли він не може дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не вміє належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, обґрунтувати пропозиції, помиляється у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не приймає участі в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, неправильно відповідає на завдання експрес-контролю, не розв’язує задачі та ін. З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів згідно графіку, на семінарських заняттях проводиться 2 модульні роботи з тематики дисципліни. За виконання модульних завдань студент, в залежності від глибини знання матеріалу, може одержати 5-4–3–0 балів – за модульні завдання 5 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань. 4 бали студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін. 3 бали студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях. 0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань науки. З індивідуальних навчально-дослідних завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань). Виконуються такі роботи (одна за вибором студента) у вигляді аналітичного огляду наукових публікацій,,Створення навчальних презентацій,написання та захисту рефератів, виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення. Оцінюються вони, в залежності від глибини відповіді, у 5 балів за одну роботу (за шкалою5- 4—3—0 балів). Максимальна кількість балів за виконання вибіркових завдань 10. Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 8 балів, які враховуються як за виконання вибіркових завдань. З поточного контролю знань студенти денної форминавчання можуть отримати від 0 до 50 балів.
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту. Положенням про екзаменаційну сесію, затвердженим ректоратом і Вченою Радою університету передбачена письмова форма іспиту. Така форма іспиту сприяє об’єктивності оцінювання знань студентів і посилює мотивацію до більш глибокого оволодіння програмним матеріалом науки «Регіональна економіка» протягом нормативного періоду його вивчення (перший або другий семестр). Метою іспиту є встановлення фактичної відповідності рівня знань студентів вимогам програми науки.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ
До підсумкового контролю (іспиту) кафедра розробляє і затверджує на своєму засідання перелік питань, що охоплюють весь програмний матеріал науки «Туристичне країнознавство». Рекомендовані та затверджені кафедрою питання доводяться до відома студентів на початку навчального семестру.
ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ Модуль 1. 1. Сучасні підходи до тлумачення «туристичне країнознавства». 2. Еволюція країнознавчої наукової думки. Наукові школи країнознавства. 3. Видатні дослідники-країнознавці. 4. Туристичне країнознавство:історія становлення, об’єкт, предмет, функції та взаємозв’язок з іншими дисциплінами. 5. Принципи,методи та закономірності у країнознавстві. 6. Підходи до класифікації туристичних ресурсів. Природні та антропогенні ресурси. Модуль 2. 1. Вплив політичних умов в країні на розвиток туризму. Політична характеристика держави. 2. Визначення форми правління в країні (монархія, республіка, країни Співдружності) та форми державного устрою (унітарна, федеративна та конфедеративна держава). 3. Столиця країни та адміністративно-територіальний поділ. 4. Франція-лідер туризму Європейського макрорегіону. 5. Туристичні країни Південної Америки.
МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДІ СТУДЕНТА НА ЕКЗАМЕНІ Структура екзаменаційного білету Екзаменаційний білет з дисципліни «Туристичне країнознавство» містить 5 завдань для студентів денної форми навчання, які включають:
На іспит виносяться вузлові та комплексні питання дисципліни, що потребують творчих відповідей та вміння синтезувати отримані знання й застосовувати їх при вирішенні практичних завдань. Відповідь студента на кожне з п’яти завдань екзаменаційного білету для студентів заочної форми навчання оцінюється за шкалою «10—8—6—0» балів, в залежності від продемонстрованого рівня знань.
Оцінювання відповідей на питання екзаменаційного білету здійснюється за наступними критеріями:
ЗАГАЛЬНЕ ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З НАУКИ Загальний підсумковий бал з науки складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання екзаменаційних завдань і не може перевищувати 100 балів. Результати виконання екзаменаційних завдань враховуються в загальному підсумковому оцінюванні лише за умов, якщо екзаменаційні відповіді оцінені не менше ніж у 30 балів. Якщо в результаті складання іспиту студент отримав менше 30 балів, загальна підсумкова оцінка його знань є незадовільною. В цьому випадку у відомості проставляються лише результати поточного контролю. В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного контролю, іспиту, загальна підсумкова оцінка за 100-бальною системою, оцінка в 4-х бальній системі та в системі ECTS. Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та в шкалу за системою ECTS для фіксації в нормативних документах університету, здійснюється таким чином:
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року № 384 Форма № Н-5.05
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Напрям підготовки Туризм Спеціальність 6Р05 Семестр (2015–2016 н. р.) Наука Туристичне країнознавство
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № ___
1. Наукові концепції країнознавчих досліджень 2. Основні туристські дестинації країни. Туристські атракції. 3. Структура та загальна характеристика Американського макрорегіону. 4. Туристичні країни Північної Європи. 5. Китай – країна давньої цивілізації та лідер туризму в АТР.
Затверджено на засіданні кафедри регіональної економіки та туризму Протокол № __ від «__» _________ 2016 року
Завідувач кафедри О.В. Ольшанська
Екзаменатор _________________
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Базова:
Додаткова:
2..Кузик С.П. Географія туризму: навчальний посібник. – К.: Знання, 2011. – 271с. 3. Олійник Я.Б., Шищенко П.Г., Степаненко А.В., Масляк П.О. – Географія: Україна і світ [Текст] / 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2008. — 456 с. 4. Рутинський М.И. Географія туризму України. Навчально-методичний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 160 с. 5. Самойленко А.А. География туризма. — Ростов н/Д.: Феникс, 2006. — 368 с. 6. Старостіна А.О. Економіка зарубіжних країн: навч. посібник / А.О. Старостіна, А.О. Длігач, Н.В. Богомаз. — К.: Знання, 2009. — 454 с. 7.Устименко Л.М., Афанасьєв І.Ю. Історія туризму: Навчальний посібник. – 3-тє вид., переробл. та допов. — К.: Альтерпрес, 2013. — 372 с.: іл.
Інформаційні ресурси
http://www.odci.gov/cia/publications/factbook/index.htmlПоточний
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ
з науки ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ «Туризм»
освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 24 «Сфера обслуговування» спеціальність: 242 «Туризм» спеціалізація (освітня програма): 6Р05 «Туризм»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. ВСТУП
Дисципліна «Вступ до спеціальності «Туризм» є нормативною для студентів зі спеціальності «Туризм». Вона включає теми, які знайомлять студентів з роллю КНЕУ в системі національної та європейської освіти, з історією становлення та етапами розвитку університету, висвітлюють його управлінсько-організаційну структуру та специфіку організації освітнього процесу в КНЕУ. Певну кількість тем присвячено загальній характеристиці спеціальності «Туризм» та різним аспектам функціонування туристичної індустрії, зокрема, етапам формування поняття про туризм, його особливостям та видам; специфіці формування туристичних ресурсів як бази для розвитку туризму; особливостям продукту туристичної індустрії та шляхів його реалізації, структурі ланцюгів поширення туристичного продукту; поняттю про туристичний менеджмент та туристичний маркетинг. Завершальна тема дисципліни присвячена ролі фахівця зі спеціальності «Туризм» у розвитку економіки України. Значення дисципліни «Вступ до спеціальності» полягає у формуванні цілісного бачення особливостей функціонування індустрії туризму, створення необхідної бази для подальшого засвоєння студентами дисциплін за спеціальністю «Туризм». Практичну спрямованість тренінг-курсу слід розглядати як важливий складник формування основних компетенцій – знаннєвої, інформаційної, функціональної, навчально-пізнавальної, ціннісно-смислової, комунікативної, соціальної тощо. Метою тренінг-курсу є розуміння студентами туризму як соціально-економічного явища і виду діяльності, надання їм знань зі специфіки функціонування суб'єктів туристичної діяльності та особливостей роботи туроператора, турагента та менеджера туристичного підприємства. До важливих знаннєвих компетенцій слід віднести:
До практичних компетенцій слід віднести:
Програма тренінг-курсу «Вступ до спеціальності» передбачає лекції, семінарські заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань. 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ТЕНІНГ-КУРСУ «ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ»
3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ РОЗДІЛ 1. Роль університетів в системі національної та європейської вищої освіти. Тема 1. Місце та роль КНЕУ в системі національної та європейської вищої освіти. РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика спеціальності «Туризм». Тема 2.1. Загальні відомості про спеціальність «Туризм». Тема 2.2.Продукт індустрії туризму та подорожей. Тема 2.3. Основи менеджменту в туризмі. Тема 2.4. Основи маркетингу в туризмі. Тема 2.5. Роль туризму в розвитку економіки. РОЗДІЛ 3. Роль фахівця зі спеціальності «Туризм» у розвитку економіки України. Тема 3. Особливості та роль підготовки фахівця зі спеціальності «Туризм» у розвитку економіки України. РОЗДІЛ 1. Роль університетів в системі національної та європейської вищої освіти Тема 1. КНЕУ в системі національної та європейської вищої освіти Вища освіта в контексті Болонського процесу. Стандартизація й уніфікація вищої освіти. Зміна «парадигми» вищої освіти. Загальні питання державного стандарту вищої освіти в Україні. Історія становлення, етапи розвитку та сучасний міжнародний статус КНЕУ. Управлінсько-організаційна структура університету. Організація освітнього процесу в університеті. Види навчальних занять та порядок їх проведення; принципи і види контролю знань студентів. Соціально-культурна інфраструктура університету, бібліотека і правила користування її фондами. Громадські організації і студентське самоуправління Організація виховної роботи, кураторська діяльність. РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика спеціальності «Туризм» Тема 2.1. Загальні відомості про спеціальність «Туризм» Роль туризму в сучасній світовій економіці. Поняття про туризм. Визначення туризму в Законі України «Про туризм». Поняття «турист» у визначенні Всесвітньої організації туризму при ООН. Сучасні підходи до визначення туризму. Передумови та об’єктивні чинники виникнення туризму. Чинники, що формують попит та пропозицію на туристичну продукцію. Фахова підготовка в ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана». Особливості організації і змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівців за напрямом «Туризм». Сутність навчального плану підготовки фахівця за напрямом «Туризм». Тема 2.2. Продукт індустрії туризму та подорожей Класифікація туризму. Критерії, що використовуються в класифікації туризму. Туристичний продукт. Визначення туристичного продукту в Законі України «Про туризм». Природа туризму та відмінні особливості туристичного продукту. Види маршрутів і турів. Класифікація туристичних маршрутів за вибором засобів пересування, за територіальною ознакою, за змістом програми, за тривалістю, за складом учасників подорожей, за сезонністю дії тощо. Способи організації турів. Самостійні та пакетні тури. Поняття та сутність туристичних ресурсів. Принципи класифікації туристичних ресурсів Ланцюги поширення продукту у сфері туризму. Шляхи поширення туристичного продукту. Спеціалізовані організації як допоміжні ланки ланцюга туристичного продукту. Інтеграційні процеси у сфері туризму. Тема 2.3. Основи менеджменту в туризмі Суть та функції менеджменту. Три рівні менеджерів. Специфіка туристичного менеджменту. Сучасні методи та технології управління в туризмі: готельні ланцюги, франшиза, контрактне управління, аутсорсинг. Напрями й види менеджменту в туризмі. Управління потоками туристів. Функція менеджменту «планування». Функція менеджменту «організація». Функція менеджменту «організація». Функція менеджменту «мотивація». Функції менеджменту «контроль». Комунікації в менеджменті. SWOT- аналіз у туризмі. Тема 2.4. Основи маркетингу в туризмі Суть маркетингу у туризмі. Маркетингова формула сфер обслуговування. Функції маркетингу у туризм. Основні принципи маркетингу. Категорії маркетингу. Сутність і структура маркетингового дослідження. Розробка програми маркетингу. Сегментація ринку. Кон’юнктура ринку. Життєвий цикл туристського продукту. Мотивація та поведінка споживачів. Попит і пропозиція в маркетингу. Конкуренція. Позиціювання на ринку послуг. Маркетинг-мікс у індустрії туризму. Основні категорії рекламної діяльності в індустрії туризму Тема 2.5. Роль туризму в розвитку економіки Індустрія туризму та її структура, територіальна та виробнича складова індустрії туризму. Ринок туристичних послуг, механізм його функціонування. Основи туристичної діяльності та організації туристичного процесу. Соціальний і культурний вплив туризму. Економічний вплив туризму: статистичні показники, ефект мультиплікатора в туризмі, вторинний ефект туризму, коефіцієнт мультиплікатора в індустрії туризму. Роль туризму в економіці України. Соціокультурний вплив туризму. Регулювання соціального впливу туризму. Вплив туризму на довкілля. Державне планування та його роль у збереженні рекреаційних ресурсів. Співробітництво державного та приватного секторів в інтересах стабільності розвитку туризму. Міжнародні організації та нормативно-правові акти, що регулюють діяльність туризму. Державні органи регулювання туристської діяльності в Україні. РОЗДІЛ 3. Роль фахівця зі спеціальності «Туризм» у розвитку Тема 3.1. Особливості та роль підготовки фахівця зі спеціальності «Туризм» у розвитку економіки України Особливості туристичної індустрії в наприкінці ХХ, першій половині ХХІ століття. Масовий туризм – епоха зрілості. Особливості розвитку туризму в Україні. Прогнози розвитку галузі туризму в світі та в Україні. Коло загальних і спеціальних компетенцій по спеціальності « Туризм». Економічний і суспільний запит на фахівця даного напрямку підготовки. Роль фахівця з туризму у посткризовому розвитку України та її регіонів. Специфіка роботи менеджера з туризму. 4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ 4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Розділ 1. Роль університетів в системі національної та європейської вищої освіти Заняття 1.Семінар-соціально-психологічний тренінг (2 години) Мета заняття – удосконалити: Ключова компетентність: обізнаність із сутністю обраного фаху та професійними компетентностями, якими повинен володіти фахівець в галузі туризму. Студент повинен уміти: Теоретичні питання
Навчальні завдання 1.Розкрийте мотиви вибору спеціальності « Туризм» та очікувані загальні та професійні компетенції від отриманої освіти за напрямком підготовки. 2.Сформуйте уявлення про майбутній фах та його практичне значення. 3. Визначте напрями своєї участі у громадському житті КНЕУ.
Творчі завдання Презентуйте школу та регіон України, де здобули повну середню освіту.
Інформаційне забезпечення Анкета студента. Форми проведення 1.Дискусія щодо мотивів вибору спеціальності «Туризм» та очікувані загальні та професійні компетенції від отриманої освіти за напрямком підготовки «Туризм». 2.« Мозковий штурм» на тему: «Напрями участі студентів у громадському житті КНЕУ». 3. Презентація на тему: «Школа та регіон України, де здобув повну середню освіту». Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 10/8/6 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 8/6/4 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 6/4/0 балів – студент отримує за неповне розкриття питань творчого завдання або за відмову від участі в дискусії. 0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
Заняття 2-3. Семінар-розгорнута бесіда (4 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з роллю КНЕУ в системі освіти України. Студент повинен уміти: - розрізняти особливості етапів розвитку КНЕУ; - формулювати особливості управлінсько-організаційної структури КНЕУ; - оволодіти специфікою організації освітнього процесу в КНЕУ; - розрізняти роль КНЕУ в міжнародних та вітчизняних освітніх проектах; - виділяти специфіку участі КНЕУ у бізнес-проектах та діяльності органів влади. Питання для обговорення 1. Зміна «парадигми» вищої освіти. Стандартизація й уніфікація вищої освіти. Загальні питання державного стандарту вищої освіти в Україні. 2. Історія становлення КНЕУ. Етапи розвитку КНЕУ. Сучасний міжнародний статус КНЕУ. 3. Управлінсько-організаційна структура університету. 4. Організація освітнього процесу в університеті. Види навчальних занять та порядок їх проведення. 5. Участь КНЕУ у вітчизняних та міжнародних освітніх проектах. 6. Участь КНЕУ у бізнес-проектах та діяльності органів влади. Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Форми проведення 1. Екскурсія до музею КНЕУ. 2. Розгорнута бесіда щодо управлінсько-організаційною структурою університету. 3.Дискусія щодо управлінсько-організаційної структури КНЕУ та інших вітчизняних та зарубіжних університетів.
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 10/8/6 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 8/6/4 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 6/4/0 балів – студент отримує за неповне розкриття питань творчого завдання або за відмову від участі в дискусії. 0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
Заняття 4. Семінар-конференція «Структурно-логічна схема (2 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою структурно-логічної схеми навчання на спеціальності «Туризм» КНЕУ в системі освіти України Студент повинен уміти: - розрізняти види навчальних занять та їх роль у навчальному процесі; - володіти принципами та видами контролю знань студентів; - розрізняти значення поточного та підсумкового контролю знань; - розрізняти функції громадських організацій в КНЕУ; - формулювати основні положення про студентське самоуправління; - користуватися бібліотекою та електронними джерелами університету. Питання для обговорення:
Навчальні завдання: Підготувати короткі доповіді на тему:
Інформаційне забезпечення
Форми проведення
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 10/8/6 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 8/6/4 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 6/4/0 балів – студент отримує за неповне розкриття питань творчого завдання або за відмову від участі в дискусії. 0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика спеціальності «Туризм». Заняття 5. Загальна характеристика спеціальності «Туризм» Семінар-дискусія (2 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність: обізнаність з поняттям «Туризм», в тлумаченні Законом України «Про туризм» та Всесвітньою організацією туризму при ООН та критеріями класифікації туризму. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання
2.Поняття про туризм. Визначення туризму в Законі України «Про туризм». Поняття «турист» у визначенні Всесвітньої організації туризму при ООН. 3.Передумови та об’єктивні чинники виникнення туризму. Чинники, що формують попит та пропозицію на туристичну продукцію. 4.Фахова підготовка в ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана». Особливості організації і змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівців за напрямом «Туризм». Сутність навчального плану підготовки фахівця за напрямом «Туризм».
Навчальні завдання 1. Проаналізуйте схему: «Класифікація туризму». 2. Випишіть визначення туризму із Закону України «Про туризм». 3. Випишіть із Закону України «Про туризм» види туризму. 4. Визначте особливості фахової підготовки в ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; особливості організації і змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівців за напрямом «Туризм», сутність навчального плану підготовки фахівця за напрямом «Туризм».
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення 1. Схема «Класифікація туризму» 2. Схема «Класифікація туристичних маршрутів» Форми проведення
Література
6.Любіцева О.О. Туризмознавство: вступ до фаху: підручник / О.О. Любіцева, В.К. Бабарицька. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. - 335 с.
Рівень оцінювання знань на занятті: 10/8/6 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 8/6/4 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 6/4/0 балів – студент отримує за неповне розкриття питань творчого завдання або за відмову від участі в дискусії. 0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
Заняття 6. Продукт індустрії туризму та подорожей Семінар-дискусія (2 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з критеріями класифікації та видами туристичних ресурсів і специфікою туристичного продукту. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання 1 Класифікація туризму. Критерії, що використовуються в класифікації туризму. 2. Туристичний продукт. Шляхи поширення туристичного продукту. Інтеграційні процеси у сфері туризму. 3. Види маршрутів і турів. Класифікація туристичних маршрутів. Способи організації турів. 4. Поняття та сутність туристичних ресурсів. Принципи класифікації туристичних ресурсів 5. Туристичний маршрут. Поняття «місце призначення – дестинація). 6. Основні групи дестинацій (кінцевої мети) туристичного подорожу.
Навчальні завдання 1. Виділіть види туризму за різними критеріями: а) за типом; б) за категоріями;в) за видами; г) за формами; д) за національною приналежністю туриста. Пояснити специфіку різних видів туризму. 2. Дайте визначення туристичному продукту та проаналізувати шляхи поширення туристичного продукту. 3. Обґрунтуйте структуру ланцюгів поширення туристичного продукту 4. Виділіть головні види маршрутів і турів, розкрити специфіку їх організації. 5. Виділіть специфічні особливості природно-кліматичних, історико-культурних, соціально-економічних та інформаційних природних ресурсів. 6. Визначте, на які групи поділяються природно-кліматичні ресурси за видами рекреаційного використання. 7. Визначте специфічні риси основних груп дестинацій туристичного подорожу. Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Форми проведення
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 10/8/6 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 8/6/4 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 6/4/0 балів – студент отримує за неповне розкриття питань творчого завдання або за відмову від участі в дискусії. 0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
Заняття 8-12. Туристичний менеджмент та туристичний маркетинг Семінар – «мозковий штурм» та семінар-конференція (6 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із роллю туристичного менеджменту та туристичного маркетингу в індустрії туризму Студент повинен уміти: - розрізняти поняття «туристичний менеджмент та туристичний маркетинг»; - усвідомити сучасні методи та технології управління туристичною діяльністю; - розрізняти напрями та функції менеджменту в туризмі; - користуватись методом SWOT-аналізу для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз туристичного підприємства; - розрізняти специфіку маркетингової формули сфери обслуговування; - сформулювати основні принципи маркетингу в туризмі.
Теоретичні питання 1. Суть та функції менеджменту. Три рівні менеджерів. 2. Специфіка туристичного менеджменту. Сучасні методи та технології управління в туризмі 3. Напрями, види та функції менеджменту в туризмі. 4. SWOT- аналіз у туризмі. 5. Суть, функції та основні принципи маркетингу у туризмі. Маркетингова формула сфер обслуговування. 6. Категорії маркетингу. Сутність і структура маркетингового дослідження. 7. Розробка програми маркетингу. Сегментація ринку 8. Попит і пропозиція в маркетингу. Конкуренція. Навчальні завдання
- сучасні методи та технології менеджменту в туризмі; - готельні ланцюги та їх переваги на ринку туризму; - франшиза (франчайзинг) в туризмі; - аутсорсинг в туризмі; - маркетингова формула туристичної індустрії; - сегментація ринку: суть, переваги та тенденції. Творчі завдання
- Карпатський; - Приазовський; - Причорноморський: - міст Києва, Львова, Чернігова. Інформаційне забезпечення
Форми проведення 1. Мозковий штурм щодо використання SWOT-аналізу з метою оцінки туристичних регіонів України. 2. Семінар-конференція на тему «Менеджмент та маркетинг в туризмі»
Література
Рівень оцінювання знань 10/8/6 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 8/6/4 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 6/4/0 балів –студент отримує за неповне розкриття питань творчого завдання або за відмову від участі в дискусії. 0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
Заняття 12. Роль туризму в розвитку економіки Семінар-мозковий штурм Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із роллютуризму в розвитку економіки. Студент повинен уміти: - розрізняти складові територіальної та виробничої індустрії туризму; - формулювати економічний,соціальний і культурний вплив туризму; - обґрунтовувати роль туризму в економіці України, та прогнози розвитку галузі туризму в Україні й світі.
Теоретичні питання
5. Роль туризму в економіці України. 6. Соціокультурний вплив туризму. Регулювання соціального впливу туризму. 7. Вплив туризму на довкілля. Прогнози розвитку галузі туризму в Україні та у світі. Навчальні завдання 1. Розкрити економічний,соціальний і культурний вплив туризму. 2. Визначити складові територіальної та виробничої індустрії туризму.
Творчі завдання Скласти прогнозну оцінку розвитку галузі туризму в Україні й світі.
Інформаційне забезпечення Відеоматеріали, статистична інформація.
Форми проведення 1. Мозковий штурм на тему: «Тенденції розвитку галузі туризму в Україні й світі». 2. Семінар-конференція на тему: «Економічний,соціальний і культурний вплив туризму». Література
Рівень оцінювання знань 10/8/6 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 8/6/4 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 6/4/0 балів – студент отримує за неповне розкриття питань творчого завдання або за відмову від участі в дискусії. 0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
РОЗДІЛ 3. Роль фахівця зі спеціальності «Туризм» Заняття 13–16. Тема: «Я – менеджер з туризму» Семінар – тренінг, модульний контроль, екскурсія Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з колом загальних та спеціальних компетенцій із спеціальності «Туризм». Студент повинен уміти: - розрізняти специфіку загальних та спеціальних компетенцій; - формулювати загальні компетенції, що формуються під час оволодіння спеціальністю «Туризм»; - формулювати спеціальні компетенції, що формуються внаслідок оволодіння циклу дисциплін із спеціальності «Туризм»; - обґрунтовувати необхідність організації структур з управління туризмом на глобальному, державному, регіональному та локальному рівнях.
Теоретичні питання
Навчальні завдання 1. Розкрити специфіку роботи туристичних менеджерів на сучасному етапі розвитку туристичної індустрії. 2. Екскурсія до туристичної компанії.
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Форми проведення 1. Мозковий штурм на тему: «Специфіка роботи туристичних менеджерів на сучасному етапі розвитку туристичної індустрії». 2. Тренінг на тему: «Професійно-кваліфікаційні вимоги й організаторські якості сучасного менеджера в індустрії гостинності».
Література
Рівень оцінювання знань 10/8/6 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 8/6/4 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 6/4/0 балів – студент отримує за неповне розкриття питань творчого завдання або за відмову від участі в дискусії. 0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
5. Самостійна робота студентів Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою, та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Є однією з форм організації і здійснення навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок використання теорії і методології в практичній діяльності у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватись в інформаційному просторі. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання модульної контрольної роботи. Види самостійної роботи студентів З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи: І – підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ – пошуково-аналітична робота; ІІІ – наукова робота; IV – практичні тренінги. До кола питань для самостійного опрацювання серед іншого (окремі питання, що розглядаються на лекціях та під час семінарських занять студенти можуть самостійно вивчити більш глибоко з метою розширення світогляду та формування кола професійних інтересів) варто включати такі питання з наступних тем:
Самостійна робота студентів включає:
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах). Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента. Обсяг реферату не повинен перевищувати 10–12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем дисципліни. Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок. Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи. Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою. Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу. Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури. Однією з форм індивідуальних навчальних завдань є виконання студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам курсу. Комп’ютерна презентація – це набір ілюстрованих кадрів, об’єднаних спільною темою та підготовлених для екранної демонстрації. В кожному кадрі може знаходитись різна інформація: текст, карти, графіки, таблиці, діаграми, схеми, знімки, малюнки тощо. Студентські роботи зі створення комп’ютерних презентацій виконуються за допомогою Power Point та обов’язково у відповідності дидактичним принципам подання та засвоєння матеріалу. Створення комп’ютерних презентацій складається з таких етапів. Підбір інформації:
Робота з Power Point передбачає такі етапи:
Використання такого інтерактивного методу навчання як створення студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам курсу, сприяє підвищенню ролі сприйняття та формуванню стійких асоціативних зорових образів та розвитку творчих здібностей студентів В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
6. Поточний і підсумковий контроль знань 6.1. Карта самостійної роботи студента Денна форма навчання
6.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів Поточний модульний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів, що здійснюються в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни. Поточний модульний контроль знань студентів оцінюється від 0 до 100 балів. Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських заняттях - дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні- або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін. Рівень знань студентів під час роботи на семінарських заняттях оцінюється від 0 до 100 балів. Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу. Модуль – це проміжний контроль знань студентів у формі письмової роботи, яка охоплює усі або більшість тем навчальної програми. Форми поточного контролю Поточний модульний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін. Оцінювання результатів поточного модульного контролю Об’єкти поточного контролю Об’єктом поточного модульного контролю знань студентів є наступні види навчальної діяльності: Оцінювання активності роботи студента протягом семестру Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), під час експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах. Поточний контроль знань студентів, включає активність їхньої роботи на семінарських заняттях-дискусіях, якість виконання контрольних робіт, в тому числі, у формі експрес-опитування, тест-контролю, виконання модульних завдань та написання рефератів за заданою тематикою або інші форми самостійної (індивідуальної) роботи. За активну участь у семінарських заняттях студент може отримати від 0 до 60 балів. За виконання одного з вибіркових студент може отримати максимально 10 балів в діапазоні 0—6 —8— 10 балів. З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів передбачено дві модульні (контрольні) роботи: перша – проводиться на семінарському занятті після вивчення 1–4 тем, друга – наприкінці семестру – охоплює теоретичні та прикладні питання 5–10 тем. За виконання кожної модульної контрольної роботи з дисципліни «Вступ до спеціальності – туризм» студент може отримати максимально 10 балів (0–6–8–10 балів). 10 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань. 8 балів студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін. 6 балів студент отримує за невиконання одного завдання модуля та наявність помилок та значних недоліків у відповідях. 0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань дисципліни. Максимальна кількість балів, які можуть отримати студенти, складає 100 балів. Тематика індивідуальних навчальних завдань з дисципліни
Загальне підсумкове оцінювання з дисципліни Загальний підсумковий бал з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного модульного контролю знань і не може перевищувати 100 балів. В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного модульного контролю за 100-бальною системою та в системі ECTS. Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та в шкалу за системою ECTS для фіксації в нормативних документах університету, здійснюється таким чином:
7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Базова
Допоміжна
Інтернет-ресурси
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||