Українська та зарубіжна культура  25.07.2014 23:08

Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти культури.

Тема 1. Культура як феномен

Поняття “культура” та її інтерпретації. Культура як онтологічно-антропологічний феномен. Гра як першоджерело культури в концепції Й. Гейзінга. Архетипно-традиційне, міфічне і символічне як універсальні модуси буттєвості культури.

«Архетипи» («універсалії», або «інваріанти») культури як схеми духу. З. Фройд про походження і витоки культури. Неофрейдистські концепції культури (Е. Фромм, Г. Маркузе, К. Г. Юнг, Е. Нойманн). Статус традиції як особливої реалії культури.

Феномен культури в контексті універсального еволюціонізму. Класичний еволюціонізм (Г. Спенсер, Е. Б. Тайлор, Л. Г. Морган). Культура як особливий біосоціальний організм: вчення В. І. Вернадського про ноосферу,  синергетична парадигма.

Аксіологічні концепції культури. Культурні норми і цінності: різновиди та механізми взаємодії.

Культура як знаково-символічна система. Знак, символ та образ в культурі. «Філософія символічних форм» Е. Касирера. Сутність символу як найважливішого механізму пам’яті культури. Символізм і проблема візуалізації культури.

Феноменолого-герменевтичні тлумачення культури. Поняття «мови культури». Мова культури (жест, слово, малюнок, танок, предмет, що має символічне значення). Природні, штучні, вторинні мови.

Герменевтика як метод розуміння культурних феноменів. Культура як семіотична проблема (Ф. де Соссюр). Культура як текст (Р. Барт, Ю. Лотман).

Проблема культури як діалогу культур (Р. Барт, М. Бахтін, М. Бубер, Г.-Г. Гадамер, Ю. Габермас, К. Ясперс). Концепт Іншого (Е. Левінас, П. Рікер, Дж. Г.Мід), діалог як спосіб існування культури.

Структуралістсько-антропологічне осягнення світу культури. «Гарячі» й «холодні» культури К. Леві-Строса. Постструктуралістські концепції культури (Ж. Дельоз, Ж. Дерріда, Ю. Крістєва, Ж. Ф. Ліотар, М. Фуко та інші).

Основні поняття : Аксіологія, антропологія, артефакт, архетип, герменевтика, дискурс, знак, інтерпретація, інтертекст, мова, «мови культури», ноосфера, норма, семіотика, символ, текст, традиція, структуралізм, цінність.

 

Тема 2. Культура і цивілізація.

 

Поняття “цивілізація”: етимологія терміну та  основні підходи до її тлумачення.

Проблема співвідношення культури і цивілізації. Статус цивілізації у триванні культури. Ж. -Ж. Руссо як один із перших критиків культури і цивілізації. Цивілізація як пік розвитку культури (М. Данилевський). Цивілізація як занепад певної історичної культури (О. Шпенглер). Цивілізація як «самоідентифікація культури, що досягла своїх меж» (А. Тойнбі). «Стиль культури»(А. Крюбер) як симптом цивілізації. «Цивілізація як певна культурна сутність» та ідея зіткнення цивілізацій (С. Гантінгтон).

  Цивілізація як форма впорядкування культури і суспільства. Основні ознаки цивілізації. Основні регіони появи найдавніших цивілізацій. Типологія цивілізацій: антропоцентричні та космоцентричні.

Культура і цивілізація в контексті глобальних викликів сучасності, переходу до інформаційного суспільства. Глобалізація та «екологія культур».

Основні поняття : Цивілізація, соціум, місто, писемність, держава, «стиль культури», конкуренція, уніфікація, інституціоналізація, наслідування (імітація), техніка, техносфера, дегуманізація, асиміляція культурна,  локальна цивілізація, техногенна цивілізація, глобальні проблеми, глобалізація, «екологія культур», екологічний імператив.

 

Змістовий модуль 2. Історична типологія культури.

 

Тема 3. Архаїчний тип культури.

 

Таємниця початку людства: генезис та основні риси культури  “прометеївської епохи” (К. Ясперс).

Поняття  «міфу» та «архетипу». «Архетипи» («універсалії», або «інваріанти») культури як схеми духу, програми культуротворення.

“Дологічне мислення» (К. Леві-Строс), «надприродне, містичне в первісному мисленні»(Л. Леві-Брюль).

Міф як «архе» культури. Структура міфу (К. Леві-Строс) та головні функції міфу. Міфологія як універсальна властивість культури.

Поняття “сакральне” і «профанне». Магія, культ, табу: поняття та інтерпретації. Табу як первісна форма регуляції людської поведінки. Протомораль.

Ранні форми релігії: анімізм, тотемізм, фетишизм. Феномен шаманізму (М. Еліаде).

Неолітична революція – вихідний пункт культурогенезу сучасної людини: трансформація системи релігійно-міфологічного світогляду  та перехід від привласнювального суспільства до суспільства продуктивного.

Піктографіка як перший різновид писемності. Піктографіка та орнаментика. Ієрогліфічний та абетковий принципи писемності. Мова як інтеграційний механізм культури.

Передумови виникнення мистецтва. Феномен синкретизму. Доісторичне мистецтво і його видова модель.

Храмова архітектура: дольмени, менгіри, зікурати. Культова скульптура (палеолітичні Венери).

Основні поняття : Архетип, анімізм, міф, дологічне мислення, магія, священне, культ, табу, магія, ритуал, анімізм, тотем, тотемізм, фетишизм, шаманізм, «прометеївська епоха», неолітична революція, піктографіка, орнаментика, мистецтво. 

 

Тема 4. Культура прото- і праукраїнського світу в доісторичні часи.

 

Витоки української культури, осмислення характерних особливостей культури прото- і праукраїнського світу. Поняття „геосоціальний організм Україна” та культуротворчі процеси в північному Надчорномор’ї доби палеоліту та неоліту  (наукові відкриття ХХ ст. у галузі археології, антропології, етнографії, лінгвістики). Основні концепції етногенезу українців. Зміст поняття “архетипи української культури”.

„Трипільска культура”: артефакти та сучасні тлумачення. Релігійно-міфологічний світогляд та ритуальна практика “трипільців”.

Арійські (ведичні) джерела слов’янської міфології та світоглядні уявлення праукраїнців. Основні риси ведизму – орійської віри в її зв’язку з язичницькими культами і давніми віруваннями наших пращурів. Скіфо-сарматські впливи на процеси культуротворення.

Обряди астрального культу (Коляда, Ярило, Купало). Культ Матері-Землі та влада Роду як непорушний лад буття. Культ Предків та вшановування померлих в українській похоронній та поминальній обрядовості (Навський чи Рахманський Великдень).

Символіка архетипу “Дерева життя” та його виявлення в міфо-поетичній творчості українців. Давньоукраїнська міфологія та магічна практика.

Основні поняття: етногенез, «архетипи української культури», обряд,  астральний культ, трипільська культура,  скіфи, сармати, орійська віра, ведизм, «Велесова книга», «Дерево життя», пантеон язичницьких богів.

 

Тема 5. Культура стародавніх цивілізацій.

 

Основні регіони появи найстародавніших цивілізацій. Теорія «осьового часу» К. Ясперса. «До осьові» та «після осьові» культури Стародавнього Сходу та Заходу.

Історико-культурні джерела єгиптології. Релігійно-міфологічні уявлення стародавніх єгиптян та ритуалістика поховальної обрядовості. Храм як образ універсуму. Єгипетські піраміди. Стародавній Єгипет: езотеричні і екзотеричні знання, писемність та освіта. Єгипетські витоки інституціоналізації та нормативізму культури.

Феномен «індійської культури»  та її своєрідність. Протоіндійська цивілізація. Проблема арійської прабатьківщини та своєрідність ведійської  парадигми культури. Веди – найдавніша пам’ятка санскритської писемності та ведійський пантеон. Філософські основи ведійської релігійної традиції, її зв’язок із брахманізмом, джайнізмом, буддизмом, індуїзмом. Буддизм: проблема страждання і “серединний шлях”. Йога та її різновиди в індуїстській традиції. Індійська цивілізація та формування індо-буддійського типу культури. Етико-практична спрямованість та принцип ненасилля в індійській картині світу. Соціокультурний  комплекс індуїзму у контексті європейської культури.

Давньокитайський тип культури. Особливості китайської міфології. Людина як “міра всіх речей” в Китайському універсумі. Міфологема “Великого муру”. Конфуціанство як ядро традиційного світогляду: соціально-етичні виміри та ритуал. Даосизм як альтернатива конфуціанству: вчення про “велику порожнечу” – першоджерело всього сущого, про життєвий шлях людини. Поширення і трансформація буддизму в Китаї: конфуціансько-даосько-буддійський синтез. Великі моралісти та їх етичні вчення: Будда, Конфуцій, Лао Цзи.

Основні поняття :  «Осьовий час», єгиптологія, піраміда, езотеричні знання, екзотеричні знання, храм, міфологія, ведійська парадигма культури, брахманізм, джайнізм, індо-буддійський тип культури, індуїзм, принцип ненасилля, давньокитайський тип культури, конфуціанство, даосизм, конфуціансько-даосько-буддійський синтез, ритуал

 

Тема 6.  Культура Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.

 

Античність як тип культури. “Грецьке диво” – велика спадщина античної Еллади (Б. Рассел).“Прафеномен” “аполонівської” культури (О. Шпенглер). Періоди розвитку грецької культури: крито-мікенський (егейський, мінойський); героїчний (гомерівський); архаїчний; класичний; елліністичний.

Міфологія та релігія греків. Перетворення ритуалу в театр. Трагедія як надбання античного світу. «Золота доба» грецького мистецтва в класичній Греції. Правило «золотого перетину» і його практичне застосування в мистецтві Греції. Архітектура і скульптура в стародавній Греції. Формування цивілізації античного типу (ремісницько-морська цивілізація, полісність, демократизм, республіканізм, суверенітет народу, роль приватного начала в економіці, класичне рабство). Грецький поліс як своєрідна «моральна субстанція» суспільства.

Елліністичний період античної культури. Грекосхідний соціокультурний синтез і релігійний синкретизм пізньоантичної доби.

Самобутність давньоримської культури як проблема та становлення римської цивілізації. Римська інтерпретація давньогрецької спадщини. Римське право. Публічне життя: свята та видовища. Художня культура. Християнство і занепад греко-римської культури.

Антична колонізація Північного Надчорномор’я, вплив античної культури на автохтонні племена материкової України.

Основні поняття :  античність як тип культури, космос, гармонія, міра, агора, політеїзм, пантеїзм, трагедія, комедія, агон, еллінізм, філософія, поліс, правило «золотого перетину», антропоцентризм, риторика, римське право, мілітарність, видовищність, патрицій, плебей, форум,

 

Змістовий модуль 3. Українська культура в контексті формування та розвитку європейської культури. Премодерн – Модерн – Постмодерн.

 

Тема 7. Європейська культура: джерела та динаміка розвитку.

 

Поняття «європейська культура», «прафеномен фаустівської культури» (О. Шпенглер). Західно-європейський тип  культури: базові цінності та характерні риси. Аполлонівське та діонісійське начало в європейській культурі (Ф. Ніцше).

Античність і християнство як культурні джерела європейської культури. Роль античної культурної спадщини у формуванні європейської культури. Християнство як культурно-історичний феномен та його значення для духовного розвитку Європи.

Внутрішньо-регіональні, культурно-конфесійні відмінності: романський, германський, слов’янський культурні світи і вплив на них католицизму, протестантизму, православ’я.

Феномен повернення та динаміка культурно-історичного розвитку: Середньовіччя, Відродження, Реформація, Новий час, Сучасність. Поняття «Премодерн-Модерн-Постмодерн» та внутрішня логіка розвитку європейської культури.

Основні поняття: фаустівська культура, аполлонівське та діонісійське начала, європейський тип культури, гуманізм, антропоцентризм, динамізм, практицизм, приватна власність, європоцентризм, демократія, свобода, право, раціоналізм, секуляризація, наука, техніка, масова культура, гуманізм, нігілізм, толерантність, плюралізм, громадянське суспільство, принцип відповідальності.

 

Тема 8. Культура Середньовіччя (Премодерн).

 

Проблеми визначення культури середніх віків: протиставленість європейського середньовіччя: а) античності, б) Ренесансові. Складові змісту поняття “культура середніх віків”: теоцентризм, трансцендентальність, вертикальність, ієрархізм; їх взаємозалежність. Концепція людини як елементу станового устрою у всесвіті замість архаїчного поділу на “своїх” та варварів (язичницький дуалізм).

Універсалізм та символізм середньовічної картини світу. Суб’єкт середньовічної культури та репертуар субкультур. Ієрархія трьох субкультур: церковної, куртуазної, народної. “Серединний простір” куртуазної субкультури та її особливості (“мова культури” трубадурів, світ лицарських романів). Лицарська культура, кодекс честі.

Культурна роль середньовічних монастирів. Освіта. Особливості романського стилю. Готика як символ „європейської душі”.

Особливості становлення та розвитку візантійської культури. Культура Візантії як особливий вияв синтезу   культури Заходу та Сходу.

Основні поняття: культура середніх віків, премодерн, теоцентризм, ієрархічність, феодалізм, християнство, лицарство, кодекс честі, монастир, споглядання, середньовічний карнавал, сміхова культура, католицизм, дороманське мистецтво,  романське мистецтво, готика.

 

Тема 9. Культура Київської Русі.

 

Язичницький світогляд,  комплекс смисложиттєвих цінностей автохтонної культури та рецепція християнства. Прийняття християнства: політичний вибір чи природній процес?

Характерні особливості образно-символічного світу календарно-обрядової культури українців. Культурно-господарські традиції та їх роль в національному бутті. Принцип “кордоцентризму” у формуванні характеру української людини та рубіжність української культури.

Розмежування між світською (профанною) та духовною (сакральною) культурами як нова метаморфоза язичницького дуалізму. Церковно-монастирський та селянсько-міський культурні світи.

Книжна культура та філософи-книжники на Русі. Система освіти в Київській Русі. Архітектура і мистецтво Київської Русі. Візантійський канон та його інтерпретація на території Київської Руси.

Оновні поняття: світський, профанний, сакральний, кордоцентризм, язичницький дуалізм, канон, автохтонний, християнство.

 

Тема 10. Ренесанс і Реформація у європейській культурі.

 

Поняття Ренесансу. Характерні риси Південного та Північного європейського Відродження.  Ренесанс як тип культури. Відкриття античності. Людина як міра всіх речей. Гуманізм і проблема людської індивідуальності. Ренесансні типи митців: геній і юрба.

Антропоцентризм та автономізація мистецтва, формування ренесансного класицизму як першого з різновидів  класицистського стилю. Проблема періодизації та особливостей розвитку мистецтва доби Відродження. Знакові постаті італійського Ренесансу: Тіціан, Мікеланджело, Рафаель. Феномен Леонардо да Вінчі. Етичні ідеї італійських гуманістів: Лоренцо Валла, Піко дела Мірандола, Н. Макіавеллі.

Реформація (M. Лютер, Ж. Кальвін), Контрреформація та становлення культури Нового часу. Духовне значення європейської Реформації. Протестантизм як сепаратний шлях спасіння. Професійна і трудова діяльність як мирська аскеза. «Протестантська етика і дух капіталізму (М. Вебер). Наукова революція (М. Копернік, І. Кеплер, Г. Галілей). Бароко та класицизм.

Основні поняття : ренесансний тип культури, індивідуалізм, титанізм, гуманізм, ренесансний класицизм, бароко, живопис, світська культура, доба Відродження, Реформація, Контрреформація, Новий час, протестантизм, протестантська етика.

 

Тема 11.  Доба Відродження в українській культурі.

 

Період феодальної роздробленості. Основні осередки соціального і культурного життя. Польсько-литовська доба: соціально-політична і культурна ситуація. Кревська унія та її значення в історії розвитку української культури. “Магдебурзьке право”.  

Братства та братські школи. Роль братств у збереженні культурних традицій та формуванні української національної культури.

 Острозький культурно-освітній центр. Книгодрукування. “Острозька біблія”. Розвиток полемічної літератури в Україні. Берестейська унія.

Ренесансний гуманізм на українських землях. Українці в освітніх центрах Західної та Центральної Європи (Ю. Дрогобич, Павло Русин та ін.). Характерні риси Відродження в Україні.

Феномен козацтва як культурного явища. Запорізька Січ та її роль  у становленні української нації та розвитку вітчизняної культури (Петро Конашевич Сагайдачний). Українська еліта ХУ1 - першої половини ХУП ст. та її роль у формуванні вітчизняної культури. Церковні та культурно-освітні реформи Петра Могили. Протестантські ідеї в середовищі української еліти кінця ХУ1-ХУП ст.

Київський колегіум як альтернатива єзуїтським навчальним закладам у системі освіти. Утворення Києво-Могилянської академії. Західноєвропейські впливи на розвиток української культури XVII ст.

Основні поняття: кревська унія, Братства, братські школи, “Магдебурзьке право», «Острозька Біблія», Берестейська унія, полемісти, феномен козацтва, Запорізька Січ, Києво-Могилянська академія.

 

Тема 12. Феномен бароко в українській культурі.

 

Основні характеристики та джерела європейського бароко. Гуманістична спрямованість української культури епохи бароко. Основні чинники формування бароко в українській культурі.

Українське бароко: нове світобачення і нове мистецтво, література, театр, музика в бароковій культурі. Філософія бароко. Людина та її досконалість як об’єкт дослідження філософів бароко. Естетика бароко в українській літературі та фольклорі. Барокова архітектура та скульптура України XVII ст. Школи архітектурного українського бароко.

Козацькі літописи як продовження традицій літописання Київської Русі.

Постать І.Мазепи в історії та у творенні української культури. Витоки українського театрального мистецтва.

 

Тема 13. Модерн в культурі.

 

Поняття «модерн», «постмодерн», «модернізм», «постмодернізм». Ньютоно-картезіанська, індустріальна та фінансова революції – підґрунтя світської просвітницької культури. Апологія розуму як основа просвітницької моделі культуротворення. Просвітництво як характеристика модерної культури (культурологічні ідеї французького та німецького просвітництва). Просвітництво в Україні першої половини Х1Х ст. Український романтизм як чинник національного відродження. Традиція-модерн-авангард: проблема співіснування в українській культурі кінця Х1Х- поч. ХХ ст.

Соціокультурні наслідки індустріалізації: урбанізація, культурна маргіналізація, прискорення темпів життя та відчуття його ефемерності, фрагментація суспільства, девальвація традиційних цінностей.

Загальна характеристика масової культури. Елітарна і масова культура.

Формування професійної інтелігенції як ознака Просвітництва. Меркантилізм і романтизм як чинники розвитку культури модерну. Український романтизм. Значення доби Просвітництва у формуванні проблематики “іншого” у гуманітарній

 

 

науці. “Проект модерну в європейській культурі  та його перспективи” (Ю. Габермас).

Модернізм як одна з інтенцій (світовідчуття, світобачення) та свідома стратегія створення нових культурних світів. Ідеї відродження нації в українській естетичній традиції кінця ХІХ – початку ХХ ст. Мистецтво 20-х рр. ХХ ст.: модернізм між авангардом і неокласицизмом. Модернізм як естетизм (символізм, експресіонізм, акмеїзм). Особливості українського модернізму. Нові модерні течії в образотворчому мистецтві України. Культурологічний зміст поняття “українізація” . “Розстріляне відродження».

Основні поняття: Просвітництво, модерн, постмодерн, індустріальне суспільство, модернізм, романтизм, постмодернізм, авангард, неокласицизм, експресіонізм, акмеїзм, символізм, елітарна культура, масова культура, «українізація», «розстріляне відродження».

 

Тема 14. Постмодерна культура.

 

Теоретичні моделі постсучасності: постіндустріальне, інформаційне суспільство та культура постмодернізму. Філософсько-естетична основа постмодернізму (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі, Ж. Дерріда, Ж. Ф. Ліотар, Р. Рорті, Ж. Бодрійар, Ю. Крістєва, У. Єко).

Постмодернізм як нова парадигма соціокультурної трансформації і його характеристика. Постмодерне розуміння культури (поставангард). Ліберальна іронія як постмодерна культурна позиція (Р. Рорті). Відродження аристократичного відношення до життя (Ж. Батай) та релігійно-духовні виміри постмодерну (П. Козловський).

Постмодернізм і неоавангардизм в українській культурі. Співвідношення модерну та постмодерну. Постмодерн і ідеали національного культурного відродження.

Трансформація масової культури в постмодерну добу. Сучасні підходи до вивчення масової культури. Специфіка масової культури в Україні. Проблема мультикультуралізму. Проблеми та перспективи розвитку сучасної української культури.

Глобальні комп’ютерні технології і створення планетарної іконосфери, індустрії інформації і розваг. Кіберпростір і «віртуальне» мистецтво.

Основні поняття: модерн, постмодерн, інформаційне суспільство, модернізм, постмодернізм, поставангард,  неокласицизм, елітарна культура, масова культура, поп-арт, віртуальне мистецтво, симулякр,  мультикультуралізм, постсучасність.