УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ 15.10.2016 07:47

ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

 

В умовах розвитку правової держави в Україні та громадянського суспільства, трансформації окремих елементів правової системи, обумовлених євроінтеграційними та глобалізаційними процесами, актуалізуються питання підвищення ефективності функціонування системи юридичної освіти, створення належних умов для реалізації права, захисту прав та свобод людини і громадянина.

На підставі зазначеного вище все більшої уваги привертають питання стандартизації у сфері юридичної діяльності, підвищення рівня правової культури правників, якості надання правових послуг на засадах верховенства права, законності, рівності, справедливості тощо.

Питання, що розглядаються в межах програми запропонованого курсу значною мірою відповідають на поставлені сучасною практикою завдання. Проте формування сучасного демократичного світогляду представника юридичної професії може відбуватися лише за умов всебічного розвитку особистості, широкого використання можливостей самостійного пошуку інформації, прагнення до самовдосконалення, розуміння істинного призначення права та правничої професії у суспільстві, бажання бути корисним для тих, хто потребує правової допомоги.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Гуманізм (від humanism) – це сукупність положень, що проголошують людину найвищою цінністю, утверджуючи ідеї поваги до честі та гідності людини свободи та рівності, прав людини, створення сприятливих умов для забезпечення гармонійного розвитку особистості, утвердження моральних прав людини.

Деонтологія юридична – галузь юридичної науки і навчальна дисципліна, що є узагальненою системою знань про внутрішній імператив службового обов‘язку юриста, про кодекс його професійної поведінки. Термін «юридична деонтологія» у вузькому розумінні – це наука про застосування загальних норм моралі у специфічних умовах діяльності юристів-професіоналів; у широкому розумінні – наука, що аналізує (поряд із моральними) фахові, психологічні, політичні, етичні та естетичні вимоги, які регламентують ставлення спеціаліста до об‘єкта праці – клієнта, а також до своїх колег і забезпечують у цілому режим найоптимальнішого поводження осіб у стані їхньої взаємозалежності.

Етика – галузь філософського знань, наука про мораль, моральні відносини як специфічну форму суспільної свідомості та життєдіяльності людини.

Кваліфікація юриста – ступінь підготовленості, кількісно-якісна характеристика наявності спеціальних правових знань, вмінь і практичних навичок, необхідних для виконання професійних обов’язків.

Мораль (від лат. mores.) – предмет, що вивчається етикою; сукупність норм, цінностей, ідеалів, настанов, які регулюють людську поведінку і є найважливішими складовими культури.

Предмет юридичної деонтології – оптимальна система правил – норм-рекомендацій і норм-вимог, норм-заборон і норм-дозволів (психічних, політичних, економічних, екологічних, етичних, естетичних, інформаційних тощо), що в сукупності визначають соціально-правовий режим професійного спілкування юриста з колегами і клієнтами, його професійну поведінку в процесі практичної юридичної діяльності.

Принципи юридичної деонтології – основні засади професійної юридичної діяльності, які виконують функцію соціальних орієнтирів його поведінки в різноманітних ситуаціях.

Професійна орієнтація – це комплексна науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці.

Професійні стандарти - сукупність нормативних вимог юридичного або морального змісту або зразків поведінки, результатів діяльності, що ставляться до представників певної професії, напряму або виду професійної діяльності, забезпечують стабільність соціального регулювання у певній галузі застосування професійної праці, єдність практики.

Професіоналізм – невід‘ємна властивість юридичної діяльності, що передбачає належне оволодіння своєю професією, тобто володіння правовими знаннями, досвідом, вміннями, навичками.

Професія юриста – широка сфера діяльності, яка вимагає наявності фахових юридичних знань, вмінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи в правовій сфері соціальних послуг.

Справедливість – правильне, об‘єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь; людські відносини, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам; категорія моральної, правової, політичної свідомості, що реалізується в системі моральних відносин і повсякденній моральній практиці людей. Для правоохоронної діяльності категорія справедливість є її підґрунтям, змістом, метою; справедливість – відповідність людських стосунків, дій, вчинків тощо моральним та правовим нормам, що означає рівну віддачу за певну дію.

Феміда (від грец. Themis) – у давньогрецькій міфології – богиня правосуддя, яка зображувалася з пов‘язкою на очах (символ неупередженості), з терезами в одній руці і з мечем – у другій.

Юридична спеціальність – вузька сфера професійно-трудової діяльності юриста з чітко визначеними повноваженнями, що вимагає конкретних правових знань, вмінь і навичок, необхідного рівня професійно-правового мислення і діяльності.

Юрист (від нім. jurist – правознавець, законодавець; від лат. jus (juris) – право) – професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, глибоко переконаний у винятковому призначенні права і законності для суспільства, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв‘язанні юридичних проблем в ім‘я захисту прав і законних інтересів громадян.

Юстиція (від лат. justicia – справедливість, законність; jus – право) – сукупність судових установ і міністерства юстиції та їхня діяльність у здійсненні правосуддя, а також у забезпеченні охорони прав і законних інтересів державних та громадських організацій і громадян, організації роботи судів, систематизації і підготовці пропозицій щодо кодифікації законодавства тощо. Залежно від виду і сфери судочинства розрізняють кримінальну, цивільну, адміністративну, конституційну, міжнародну, електоральну, ювенальну та інші юстиції.

 

Література до всіх тем:

1. Абдурахманов А. А. Введение в юридическую специальность : учеб. пособ. для образовательных учреждений юрид. профиля МВД России / [А. А. Абдурахманов, А. А. Гришин, Ю. Н. Жданов, Е. С. Жигарев, А. П. Коренев]. – [2-е изд., с изм. и доп.]. – М. : Щит-М, 2000. – 143 с.
2. Алексеев С. С. Введение в юридическую специальность / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. Лит., 1976. – 256 с.
3. Бандурка А. М. Юридична деонтологія : підруч. / А. М. Бандурка, О. Ф. Скакун. – Х. : Вид НУВС, 2002. – 336 с.
4. Введение в специальность “Юриспруденция” : [учеб. пособ. для вузов / ред. Кикоть В.Я.]. – М. : ЮНИТИ, 2008. – 271 с.
5. Горшенев В. М. Юридическая деонтология : учеб. пособ. / В. М. Горшенев, И. В. Бенедик. – К., 1988. – 80 с.
6. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – [3-тє вид., перероб. і доп.] – К. : Знання, 2008. – 495 с.
7. Жалинский А. Э. Введение в специальность “Юриспруденция”: профессиональная деятельность юриста : [учеб. для вузов] / А. Э. Жалинский. – М. : Проспект, 2007. – 160 с.
8. Осауленко О. І. Юридична деонтологія : [навч. посіб.] / О. І. Осауленко – К. : Істина, 2008. – 221 с.
9. Скакун О. Ф. Юридична деонтологія : [підруч. для ВНЗ] / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2008. – 390 с.
10. Сливка С. С. Юридична деонтологія. Правнича етика. Професійна культура : [підруч.] / С. С. Сливка. – [вид. 3-тє, перероб. і доп.]. – К. : Атіка, 2006. – 295 c.
11. Сливка С. С. Юридична деонтологія : [підруч.] / С. С. Сливка. – К. : Атіка, 2008. – 295 с.

 

 

 

Нормативні джерела:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Про адвокатуру : Закон України від 19 груд. 1992 р. № 2887-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
3. Про вищу освіту : Закон України від 17 січ. 2002 р. № 2984-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
4. Про Вищу раду юстиції : Закон України від 15 січ. 1998 р. № 22/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 25. – Ст. 146.
5. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23 груд. 1993 р. № 3781-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
6. Про державну службу : Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
7. Про міліцію : Закон України від 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
8. Про нотаріат : Закон України від 2 верес. 1993 р. № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
9. Про освіту : Закон України від 23 травня 1991 р. № 1060-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
10. Про прокуратуру : Закон України від 5 лист. 1991 р. № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
11. Про судоустрій і статус суддів : Закон України вiд 7 липня 2010 р. № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.
12. Про Національну програму правової освіти населення : Указ Президента України вiд 18 жовт. 2001 р. № 992/2001.
13. Про затвердження Програми розвитку юридичної освіти на період до 2005 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2001 р. № 344.
14. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Застосування в Україні / Міністерство юстиції України // Офіційне видання. – К., 2006.
15. Права людини і професійні стандарти для працівників правоохоронних органів в документах міжнародних організацій. – К. : Сфера, 2002. – 414 с.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Основи теорії юридичної діяльності

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Поняття юридичної деонтології як науки та навчальної дисципліни.
2. Загальна характеристика теорії юридичної діяльності.
3. Співвідношення юридичної науки та юридичної практики.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйте існуючі класифікації видів юридичної діяльності та визначте ті класифікаційні критерії, які є найбільш розповсюдженими у сфері нормативно-правового регулювання.
2. Які елементи структури юридичної діяльності є найбільш важливими у розумінні її соціального призначення?
3. У чому проявляється потреба використання наукових неправових (технічних, психологічних, фізичних, хімічних, педагогічних тощо) знань у сфері здійснення юридичної практики?
4. Аргументуйте – чи можна говорити про вплив юридичної практики на сферу науково-пізнавальної діяльності, на процеси правотворчості?

 

Теми реферативних повідомлень:

• Характеристика основних видів юридичної діяльності.
• Соціальна роль професійної діяльності юристів у сучасній Україні.
• Роль виховної функції юридичної науки у системі професійної підготовки юристів.
• Аспекти взаємодії юридичної науки та юридичної практики.
• Роль наукових правових знань у вирішенні практичних завдань боротьби зі злочинністю.

 

Література:

Алексеев С. С. Введение в юридическую специальность / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. Лит., 1976. – 256 с.

Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность юриста: Введение в специальность : [учеб. пособ. для вузов] / А. Э. Жалинский. – М. : БЕК, 1997. – 330 с.

Криволапчук В. О. Юридична деонтологія (альбом схем) : навч. посіб. / уклад. Криволапчук В. О., Пасько О. М., Цільмак О. М. – Одеса : ОДУВС, 2009. – 84 с.

Лозовой В. О. Професійна етика юриста / В. О. Лозовий, О. В. Петришин. – Х. : Право, 2004. – 172 с.

Сливка С. С. Юридична деонтологія : [підруч.] / С. С. Сливка. – К. : Атіка, 2008. – 295 с.

 

 

 

Тема 2. Система професійної підготовки юристів та моральні засади юридичної діяльності

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Поняття юридичної освіти. Права та обов‘язки суб‘єктів навчального процесу.
2. Поняття та роль моралі у здійсненні юридичної діяльності.
3. Характеристика морально-етичних стандартів професійної підготовки юристів, що містяться в актах національного та міжнародного права.

 

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Знайдіть нормативний акт, у якому визначаються рівні освіти та процитуйте елементи відповідного нормативного тексту.
2. У яких формах передбачається реалізація права на освіту.
3. Що Ви розумієте під терміном «Болонський процес»?
4. Як Ви можете пояснити такі принципи навчання: самостійність, безперервність, загальність, рівність та індивідуальний підхід?
5. Охарактеризуйте роль моралі в процесі здійснення юридичної професійної діяльності.
6. Охарактеризуйте основні причини, форми прояву та засоби попередження фактів професійної деформації юристів.

 

Теми реферативних повідомлень:

• Принципи організації та функціонування сучасної системи юридичної освіти в Україні.
• Характеристики основних форм навчання.
• Права та обов’язки учасників навчального процесу. Навчальна дисципліна.

 

Література:

Бесчастний В. М. Працівникам ОВС про основи етикету / В. М. Бесчастний, А. А. Абдулін. – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2006. – 224 с.

Бігун В. С. Юридична професія та освіта. Досвід США у порівняльній перспективі / В. С. Бігун. – К. : Видавнича організація «Юстиніан», 2006. – 272 с.

Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти : [навч. посіб.] / Я. Я. Болюбаш. – К. : ВВП “КОМПАС”, 1997. – 64 с.

Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность юриста: Введение в специальность : [учеб. пособ. для вузов] / А. Э. Жалинский. – М. : БЕК, 1997. – 330 с.

Лозовой В. О. Професійна етика юриста / В. О. Лозовий, О. В. Петришин. – Х. : Право, 2004. – 172 с.

Права людини і професійні стандарти для працівників правоохоронних органів в документах міжнародних організацій. – К. : Сфера, 2002. – 414 с.

Професійна етика та культура поведінки працівника органів внутрішніх справ України : метод. посіб. [для працівників ОВС] / [В. Л. Ортинський, В. С. Бліхар, М. П. Гетьманчук та ін.]. – Львів, 2009. – 127 с.

Сливка С. С. Юридична деонтологія. Правнича етика. Професійна культура : [підруч.] / С. С. Сливка. – [вид. 3-тє, перероб. і доп.]. – К. : Атіка, 2006. – 295 c.

 

Тема 3. Поняття та види професійної діяльності юриста

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Основні риси юридичної професії.
2. Професійна спеціалізація та вимоги, що ставляться до представників окремих юридичних спеціальностей: суддя, прокурор, адвокат, слідчий, нотаріус, юрисконсульт.

 

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Поясніть – як Ви розумієте термін незалежності юридичної професії.
2. Що слід розуміти під нормативною базою здійснення адвокатської діяльності? Наведіть приклади відповідних правових документів.
3. Наведіть приклади юридичних спеціальностей, що мають державний характер. Яка із спеціальностей уособлює одну із гілок державної влади?
4. На підставі аналізу нормативних актів України визначте – для яких спеціальностей законодавець передбачив наявність практичного досвіду як обов’язкову умову для призначення на посаду?

 

Теми реферативних повідомлень:

• Міжнародно-правові стандарти, що діють у сфері здійснення юридичної практичної діяльності.
• Порівняльна характеристика деонтологічних кодексів поліції Франції та Великобританії.
• Основні принципи застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами у підтриманні правопорядку.
• Характеристика основних принципів незалежності юридичної професії в документах міжнародних організації.

Література:

1. Алексеев С. С. Введение в юридическую специальность / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. Лит., 1976. – 256 с.
2. Алексеев Н. С. Ораторское искусство в суде / Н. С. Алексеев, З. В. Макарова. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. – 176 с.
3. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч. посіб. / С. Д. Гусарєв , О. Д. Тихомиров. – [3-тє вид., перероб. і доп.] – К. : Знання, 2008. – 495 с.
4. Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность юриста: Введение в специальность : [учеб. пособ. для вузов] / А. Э. Жалинский. – М. : БЕК, 1997. – 330 с.
5. Про адвокатуру : Закон України від 19 груд. 1992 р. № 2887-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
6. Про державну службу : Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
7. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовт. 1996 р. № 422/96-ВР // Вісник Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
8. Про міліцію : Закон України від 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
9. Про нотаріат : Закон України від 2 верес. 1993 р. № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
10. Про прокуратуру : Закон України від 5 лист. 1991 р. № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
11. Про службу безпеки України : Закон України від 25 берез. 1992 р. № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
12. Про судоустрій і статус суддів : Закон України вiд 7 липня 2010 р. № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

 

1. Поняття та зміст навчальної дисципліни “Юридична деонтологія”.
2. Роль юридичної деонтології у формуванні професійної свідомості майбутнього юриста.
3. Характерні риси юридичної наукової діяльності.
4. Взаємозв’язок юридичної науки та юридичної практики.
5. Види юридичної професійної діяльності та їх загальна характеристика.
6. Характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють різні напрямки юридичної діяльності.
7. Характеристика нормативно-правових актів, що регламентують професійну діяльність суддів.
8. Характеристика функцій прокуратури за Законом України “Про прокуратуру” від 5 жовтня 1991 року.
9. Розгляд судових справ як напрямок юридичної діяльності. Характеристика правового статусу суддів. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» вiд 7 липня 2010 р. 
10. Роль інституту адвокатури в ході розв’язання юридичних справ. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року.
11. Професія слідчого як різновид юридичної професії. Вимоги, що ставляться до професійних якостей працівників слідства.
12. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури.
13. Система юридичної освіти в Україні. Закон України “Про вищу освіту” від 17 січня 2002р. № 2984-111
14. Моральні принципи як основа формування загальної культури представника юридичної професії.
15. Співвідношення моральних і правових засобів у регулюванні юридичної діяльності.
16. Етикет працівника правоохоронного органу та значення міжнародних стандартів для його формування.
17. Причини виникнення конфліктних ситуацій під час розв’язання юридичних справ.
18. Високий рівень професійної підготовки та моральних якостей юриста як засоби попередження конфліктних ситуацій у стосунках між суб’єктами юридичної діяльності.
19. Принципи гуманізму, колективізму, особистої відповідальності за доручену справу та їх роль у здійсненні професійних обов’язків працівниками правоохоронних органів.
20. Тенденції та перспективи розвитку юридичної професії в Україні.

 

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

 

Теорія держави та права є однією із базових навчальних дисциплін, що допомагає сформувати основу правового світогляду майбутнього фахівця права.

Досконале вивчення теорії держави та права передбачає ознайомлення студентів із різними теоретичними концепціями, дискусійними положеннями; сприяє розвитку навичок критичного аналізу проблемних питань і висловлення своїх міркувань, а також уміння застосовувати теоретичні знання до конкретних фактів та ситуацій у суспільстві.

Запропоновані методичні матеріали є комплексним документом, що відображає основні напрямки та обсяги навчальної роботи студентів заочної форми навчання з курсу теорії держави та права. Таке комплексне забезпечення навчального курсу методичною документацією та своєчасне користування нею допоможе студентам зорієнтуватися на загальному обсязі навантаження та спланувати економне використання свого робочого часу. Незважаючи на те, що до кожного заняття пропонується конкретний перелік літератури та питань, що мають розглядатися в ході семінару, студенти повинні творчо підходити до засвоєння кожної теми, аналізувати різноманітні підходи право розуміння, формувати та обґрунтовувати своє бачення проблеми. При цьому рекомендується звертати увагу на додаткові літературні джерела, як монографічні, так і періодичні видання.

Основними завданнями даної дисципліни є допомога у оволодінні загальними теоретичними поняттями та конструкціями, засвоєння методики аналізу нормативного матеріалу, формування власних уявлень щодо внутрішньої та зовнішньої форми та структури права, створення умов щодо подальшого засвоєння наукових положень галузевих наук.

Головною метою семінарських занять є поглиблення, перевірка та закріплення знань студентами, отриманих у процесі прослуховування лекцій і самостійного вивчення предмету, розвиток їх творчого мислення шляхом вироблення навичок усного викладання матеріалу, ведення полеміки.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ДИСЦИПЛІНИ

Держава – це суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально-неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права свої веління робити загальнообов’язковими для населення всієї країни, здійснювати керівництво й управління загальносуспільними справами.

Правова держава –така держава, в якій на основі діючого права реально забезпечується здійснення прав, свобод, законних інтересів людини та громадянина, окремих груп людей і громадянського суспільства в цілому, де держава і людина несуть взаємну відповідальність згідно з діючим правовим законом.

Державний Сувернітет – це верховенство, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади в державі в межах її території, а також незалежність і рівноправність країни у зовнішніх відносинах.

Функції держави – основні напрямки її діяльності, в яких відображаються та конкретизуються завдання і мета держави, проявляється її сутність, зміст та соціальне призначення у соціально-неоднорідному суспільстві.

Форми держави – порядок організації та функціонування державної влади відносно форми правління, форми територіального устрою, форми державно-правового режиму.

Механізм держави – це система державних організацій (органів, установ, підприємств, інших державних організацій), які створюються для організації та безпосереднього здійснення функцій держави.

Механізм правового регулювання – це єдина система правових засобів, за допомогою яких здійснюється результативне правове впорядкування суспільних відносин.

Право – створений і забезпечений суспільством регулятор суспільних відносин, що складає собою систему загальнообов’язкових, формально визначених приписів, які зумовлені соціально-економічним устроєм суспільства і втілюють свободу та справедливість.

Суб’єктивне право – це вид і міра можливої поведінки суб’єкта, що забезпечується (створюються умови для здійснення, охороняється, захищається, поновлюється та відшкодовуються збитки) державою і її органами та посадовими особами.

Функції права – основні напрямки впливу права на суспільні відносини, які виражають його сутність і соціальне призначення в суспільстві, а також способи організації суспільних відносин.

Норма права – загальнообов’язкове, формально-визначене правило поведінки людей, що має загальний характер, встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується її авторитетом.

Система законодавства – цілісна сукупність всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, що є зовнішнім виразом системи права.

Система права – об’єктивно зумовлена внутрішня організація права певного суспільства, яка полягає в єдності і погодженості усіх юридичних норм та диференціації їх за галузями, підгалузями та інститутами.

Правова система – це сукупність внутрішньо узгоджених, взаємозв’язаних, соціально однорідних юридичних засобів, за допомогою яких держава здійснює необхідний нормативний вплив на суспільні відносини, закріплюючи, регулюючи, охороняючи і захищаючи їх від правопорушень. Основу правової системи суспільства складає національне право.

Законність – правовий режим точного і неухильного здійснення законів та інших нормативних актів всіма суб’єктами суспільних відносин як в сфері правотворчості, так і в сфері реалізації правових норм; режим, яким забезпечується всебічна охорона прав та інтересів особи, суспільства і держави.

Правові відносини – це специфічні суспільні відносини, що виникають на підставі норм права, учасники яких є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

Правопорядок – стан фактичної впорядкованості суспільних відносин, врегульованих правом, який виражає реальне, практичне здійснення режиму законності.

Правова поведінка – це соціально-значущі вчинки індивідуальних чи колективних суб’єктів, що контролюються їх свідомістю та волею, передбачені нормами права і тягнуть за собою юридичні наслідки.

Правомірна поведінка – це суспільно необхідна, бажана і допустима з точки зору інтересів громадянського суспільства поведінка індивідуальних і колективних суб’єктів, яка знаходить свій вираз в здійсненні норм права, гарантується й охороняється державою.

Правопорушення – це суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб’єкта, за яке передбачається діючим законом юридична відповідальність.

Юридична відповідальність – вид соціальної відповідальності, пов’язаний з можливістю застосування примусової сили держави стосовно суб’єкта, котрий необхідним чином не виконує вимог правових норм.

Правова культура – це глибокі знання і розуміння права, високо свідоме виконання його вимог як усвідомленої необхідності та внутрішньої переконаності.

 

Література до всіх тем:

1. Акт проголошення незалежності України : Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серп. 1991 р. // Відомості Верховної Ради української РСР. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
2. Актуальні проблеми теорії держави та права : [навч. посіб.] / [Є. В. Білозьоров, Є. О. Гіда, А. М. Завальний та ін.] ; за заг. ред. Є. О. Гіди. – К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2010. – 260 с.
3. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. [для юрид. вузов] / А. Б. Венгеров. – [6-е изд., стер.]. – М. : Издательство «Омега– Л», 2009. – 607 с.
4.  Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
5. Дудченко В. Про великі правові системи сучасності (роздуми над книгою професора Раймона Леже) / В. Дудченко // Право України. – 2010. – № 3. – С. 98–106.
6. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права (схеми, таблиці, поняття) : [навч. посіб.] / М. С. Кельман. – Тернопіль : ТзОВ «Терно– граф», 2008 – 212 с.
7. Ковальський В. С. Охоронна функція права як соціальний правовий феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. С. Ковальський. – К., 2011. – 36 с.
8. Конституція України : 6 чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 15 берез. 2010 р.: (офіц. текст). – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 48 с.
9. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
10. Кравчук М. В. Теорія держави і права (опорні конспекти) : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / М. В. Кравчук. – К. : Атіка, 2007. – 288 с.
11. Лукаш О. Л. Формування правової культури студентів у трансформаційному суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. Л. Лукаш. – К., 2011. – 17 с.
12. Луць Л. А. Загальна теорія держави та права : [навч.-метод. посіб. (за кредитно-модульною системою)] / Л. А. Луць. – К. : Атіка, 2007. – 412 с.
13. Мала енциклопедія теорії держави і права / За заг. ред. Ю. Л. Бошицького. – К. : Вид-во Європейського університету, 2010. – 368 с.
14. Осауленко О. І. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / О. І. Осауленко. – К. : Істина, 2007. – 330 с.
15. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
16. Петришин О. Верховенство права в системі правового регулювання суспільних відносин / О. Петришин // Право України. – 2010. – № 3. – С. 24–36.
17. Скакун О. Ф. Теорія права і держави : [підруч.] / О. Ф. Скакун. – К. : Правова єдність, 2009. – 519 с.
18. Сучасна правова енциклопедія / за заг. ред. О. В. Зайчука. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 384 с.
19. Теорія держави і права для підготовки до іспиту : навч. посіб. для студ. ВНЗ / [Л. П. Самофалов, А. В. Старостюк, Т. Л. Кононець та ін.] ; під заг. ред. В. С. Шилінгова. – К. : КНТ, 2008. – 228 c.
20. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / [Ромашов Р. А., Пархоменко Н. М., Легуша С. М., Муртазаєва Г. Н.]. – К. : КЮІ МВС, 2005. – 131 с.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Поняття, походження та розвиток держави

 

Семінарське заняття – 2 години

 

ПЛАН

1. Поняття держави, її соціальне призначення та цінність.
2. Передумови виникнення та основні концепції походження держави.
3. Історичні типи держави.
4. Основні сучасні концепції держави ( теорія еліт, теорія елітарної демократії, теорія соціальної держави, теорія держави загального благоденства, теорія технократії)
5. Співвідношення держави та громадянського суспільства.

 

Література:

1. Авер’янов В. Принцип верховенства права у сфері виконавчої влади: питання теорії та практика реалізації / В. Авер’янов // Право України. – 2010. – № 3. – С. 72–80.
2. Балинська О. М. Проблеми теорії держави і права : навч.-метод. посіб. / О. М. Балинська, Т. З. Гарасимів. – Л. : ЛьвДУВС, 2008. – 320 c.
3. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. [для юрид. вузов] / А. Б. Венгеров. – [6-е изд., стер.]. – М. : Издательство «Омега– Л», 2009. – 607 с.
4. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
5. Джолос С. Етатистська держава як вид сучасної держави / С. Джолос // Право України. – 2010. – № 6. – С. 189–195.
6. Дудченко О. С. Колегії органів виконавчої влади незалежної України: історико-правове дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. С. Дудченко. – К., 2011. – 18 с.
7. Загальна теорія держави і права: навч. посіб. / Р. А. Калюжний, С. М. Тимченко, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша. – К. : Паливода А. В., 2007. – 296 с.
8. Конституція України : 6 чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 15 берез. 2010 р.: (офіц. текст). – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 48 с.
9. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
10. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
11. Малько А. В. Теория государства и права в схемах, определениях и комментариях : учеб. пособ. / А. В. Малько. – М. : Проспект, 2009. – 140 с.
12. Пікуля Т. О. Механізм держави: ретроспективний огляд та сучасні наукові тенденції визначення / Т. О. Пікуля // Право і суспільство. – 2010. – № 2. – С. 9–15.
13. Редько А. Г. Адміністративні реформи 40-60 рр. ХХ століття в Західних областях УРСР: історико-правовий аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / А. Г. Редько. – К., 2011. – 17 с.
14. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): [підруч.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.
15. Теорія держави та права : [посіб. для підгот. до екзаменів] / С. М. Тимченко, Р. А. Калюжний, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша. – К. : Паливода А. В., 2006. – 176 с.

 

Тема 2. Політична система та форми Української  держави

 

Семінарське заняття – 2 години

 

ПЛАН

1. Політична система суспільства: поняття, основні функції, елементи.
2. Місце держави в політичній системі суспільства.
3. Поняття та структура форми держави.
4. Особливості елементів форми Української держави.

 

Література:

1. Барабаш Ю. Дихотомія правової, демократичної та соціальної державності – тонка грань українського конституціоналізму / Ю. Барабаш // Право України. – 2010. – № 7. 2010. – С 24-33.
2. Гринюк Р. Правова держава і демократія: питання взаємодії та взаємозв’язку / Р. Гринюк // Право України. – 2010. – № 7. – С. 43-51.
3. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
4. Кабанець О. С. Історичні передумови виникнення та становлення демократії / О. С. Кабанець // Держава і право. – 2010. – Вип. 48. – С.21-26.
5. Конституція України : 6 чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 15 берез. 2010 р.: (офіц. текст). – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 48 с.
6. Корнієнко М. Територіальна організація влади в Україні: якою вона має бути? / М. Корнієнко // Право України. – 2010. – №4. – С. 239 -249.
7. Крусян А. Р. Сучасний український конституціоналізм : [монографія] / А. Р. Крусян. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 560 с.
8. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
9. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): [підруч.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.
10. Скрипнюк О. Правотворчість Президента України та її нормопроектне забезпечення: питання теорії і практики / О. Скрипнюк, В. Федоренко  // Право України. – № 2. – 2011. – С. 168-180.
11. Теорія держави та права : [посіб. для підгот. до екзаменів] / С. М. Тимченко, Р. А. Калюжний, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша. – К. : Паливода А. В., 2006. – 176 с.

 

Тема 3. Функції та механізм держави

 

Семінарське заняття – 2 години

 

ПЛАН

1. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
   1. Форми і методи здійснення функцій держави.
   2. Механізм держави: поняття та його структура.
   3. Поняття, ознаки та види органів держави.
   4. Шляхи удосконалення апарату  української держави.

 

Література:

1. Дудченко О. С. Колегії органів виконавчої влади незалежної України: історико-правове дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. С. Дудченко. – К., 2011. – 18 с.

2.Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

1. Лемак В. Принцип верховенства права в Україні: основні загрози / В. Лемак // Право України. – 2010. – № 3. – С. 44–52.
2. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
3. Нечипорук С. В. Конституційні засади організації та функціонування судової влади в Україні (питання теорії і практики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / С. В. Нечипорук. – К., 2011. – 17 с.
4. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
5. Пікуля Т. О. Механізм держави: ретроспективний огляд та сучасні наукові тенденції визначення / Т. О. Пікуля // Право і суспільство. – 2010. – № 2. – С. 9–15.
6. Про державну службу : Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
7. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України : Постанова Кабінету Міністрів України вiд 04 жовтн. 2006 р. № 1383.
8. Про Кабінет Міністрів України : Закон України вiд 07 жовт. 2010 р. № 2591-VI.
9. Про міліцію : Закон України від 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
10. Про першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи : Указ Президента України № 1284/98 // Постанова Верховної Ради України від 02 лист. 2000 р.№ 2067–ІІІ.
11. Про прокуратуру : Закон України від 5 лист. 1991 р. № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
12. Про службу безпеки України : Закон України від 25 берез. 1992 р. № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
13. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : [підруч.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.
14. Скрипнюк О. Конституційно-правові основи взаємодії органів державної влади і забезпечення верховенства права / О. Скрипнюк // Право України. – 2010. – № 3. – С. 80–89.
15. Сучасна правова енциклопедія / за заг. ред. О. В. Зайчука. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 384 с.
16. Теорія держави і права для підготовки до іспиту : навч. посіб. для студ. ВНЗ / [Л. П. Самофалов, А. В. Старостюк, Т. Л. Кононець та ін.] ; під заг. ред. В. С. Шилінгова. – К. : КНТ, 2008. – 228 c.

 

ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

 

1. Загальна характеристика теорії держави та права: предмет, методологія, функції.
2. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права.
3. Поняття та ознаки держави.
4. Теорії походження держави.
5. Передумови виникнення держави.
6. Історичні типи держав.
7. Політична система суспільства: поняття, основні функції та елементи.
8. Державна та політична влади: аспекти співвідношення.
9. Місце і роль держави в політичній системі України.
10. Поняття та класифікація функцій держави.
11. Характеристика зовнішніх та внутрішніх функцій держави.
12. Форми і методи здійснення функцій держави.
13. Поняття та елементи форми держави.
14. Поняття та види форми правління. Їх характеристика.
15. Поняття та види форми державного устрою.
16. Поняття та види державно-правового режиму.
17. Особливості елементів форм Української держави.
18. Механізм держави як система державних організацій.
19. Поняття та структура державного апарату України.
20. Принципи організації та функціонування апарату держави.
21. Шляхи удосконалення апарату української держави.
    1. Види органів держави.
    2. Поняття та ознаки  органів державної влади.
    3. Основні риси правової держави.
    4. Характеристика основних положень теорії правової держави та громадянського суспільства.
       1. Поняття та ознаки соціальної держави.
       2. Доктрина держави загального благоденства та технократії.
       3. Основні ідеї марксистського вчення про державу.
       4.  Теорія еліт.
       5.  Теорія елітарної демократії.

 

 

 

ДРУГИЙ СЕМЕСТР

 

Тема 4. Поняття, походження та розвиток права

 

Семінарське заняття – 2 години

 

ПЛАН

1. Поняття права, його соціальне призначення та цінність.
2. Принципи та функції права
3. Історичні етапи та причини виникнення права.
4. Характеристика основних сучасних концепцій права.

 

Література:

1. Буша Н. Місце правового звичаю серед форм (джерел) права України / Н. Буша // Юридична Україна.  – 2011. – № 1.
2. Геселев О. Зміна пануючого право розуміння як обов’язкова умова впровадження відновного правосуддя в Україні (філософсько-правовий аспект) / О. Геселев // Право України. – 2010. – № 3. – С. 106–115.
3. Загальна теорія держави і права (основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції) : навч. посіб. / [О. Л. Копиленко, О. В. Зайчук, А. П. Заєць та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 400 c.
4. Задорожний Ю. Започаткування римським правом принципів права у країнах романо-германської правової сім’ї  / Ю. Задорожний // Право України. – 2010. – № 3. – С. 272–277.
5. Ковальський В. С. Охоронна функція права як соціальний правовий феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. С. Ковальський. – К., 2011. – 36 с.
6. Лунін С. Поняття принципу змагальності у судовому процесі / С. Лунін // Право України. – 2010. – № 3. – С. 126–133.
7. Мартышин О. Классические типы правопонимания и «новые теории права» / О. Мартышин // Право України. – 2010. – № 4. – С. 92–100.
8. Осауленко О. І. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / О. І. Осауленко. – К. : Істина, 2007. – 330 с.
9. Основи держави і права України : підруч. / [В. Л. Ортинський, В. К. Грищук, М. А. Мацько та ін.]. – К. : Знання, 2008. – 583 с.
10. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
11. Скакун О. Ф. Теорія права і держави : [підруч.] / О. Ф. Скакун. – К. : Правова єдність, 2009. – 519 с.
12. Теорія держави і права для підготовки до іспиту : навч. посіб. для студ. ВНЗ / [Л. П. Самофалов, А. В. Старостюк , Т. Л. Кононець та ін.] ; під заг. ред. В. С. Шилінгова. – К. : КНТ, 2008. – 228 c.
13. Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / [О. В. Зайчук, А. П. Заєць, В. С. Журавський та ін.] ; під ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688 c.
14. Ющик О. Про необхідність пізнання сутності та визначення поняття права / О. Ющик // Право України. – 2010. – № 4. – С. 106–114.

 

 

Тема 5. Норма права і стаття нормативно-правового акта

 

Семінарське заняття – 2 години

 

ПЛАН

1. Поняття норми права та її структура.
2. Види норм права.
3. Поняття, види та структура нормативно-правового акта.
4. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правового акта.

 

Література:

1. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
2. Дзюбенко О. Л. Юридична техніка відомчої нормотворчості в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. Л. Дзюбенко. – К., 2010. – 16 с.
3. Загальна теорія держави і права (основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції) : навч. посіб. / [О. Л. Копиленко, О. В. Зайчук, А. П. Заєць та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 400 c.
4. Кельман М. С. Теорія держави і права (схеми, таблиці, поняття) : навч. посіб. / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К., 2006. – 127 с.
5. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
6. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
7. Методика нормотворчої діяльності вищих навчальних закладів МВС України / [О. Л. Дзюбенко, О. Є. Користін, О. В. Мінченко, Н. П. Свиридюк, В. В. Юсупов]. – К. : НАВС, 2011. – 44 с.
8. Мохонько  А. В. Місце норм права в системі соціальних норм / А. В. Мохонько // Держава і право. – 2010. – Вип. 48.– С.44-49.
9. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
10. Середа Г. П. Проблеми теорії держави і права : навч. посіб. у визначенях та схемах / Г. П. Середа, С. Г. Стеценко. – К. : КНТ, 2009. – 184 с.
11. Скакун О. Ф. Теорія права і держави : [підруч.] / О. Ф. Скакун. – К. : Правова єдність, 2009. – 519 с.
12. Теорія держави і права для підготовки до іспиту : навч. посіб. для студ. ВНЗ / [Л. П. Самофалов, А. В. Старостюк, Т. Л. Кононець та ін.] ; під заг. ред. В. С. Шилінгова. – К. : КНТ, 2008. – 228 c.
13. Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / [О. В. Зайчук, А. П. Заєць, В. С. Журавський та ін.] ; під ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688 c.
14. Теплюк М. Дія права і дія закону в сучасному аспекті право розуміння / М. Теплюк // Право України. – 2010. – № 4. – С. 182–191.

 

Тема 6. Система права та система законодавства

 

Семінарське заняття – 2 години

 

ПЛАН

1. Поняття системи права, характеристика її основних елементів.
2. Характеристика  системи законодавства.
3. Систематизація нормативно-правових актів: поняття, види.
   1. Співвідношення системи права і системи законодавства.

 

Література:

1. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
2. Загальна теорія держави і права (основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції) : навч. посіб. / [О. Л. Копиленко, О. В. Зайчук, А. П. Заєць та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 400 c.
3. Кельман М. С. Теорія держави і права (схеми, таблиці, поняття) : навч. посібн. / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К., 2006. – 127 с.
4. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
5. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
6. Основи держави і права України : підруч. / [В. Л. Ортинський, В. К. Грищук, М. А. Мацько та ін.]. – К.: Знання, 2008. – 583с.
7. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
8. Сердюк І. А. Класифікація законів: аналіз існуючих та нові підходи / І. А. Сердюк, Д. О.  Шестеріков // Право і суспільство. – 2010. – № 4. – С. 27–30.
9. Середа Г. П. Проблеми теорії держави і права : навч. посіб. у визначенях та схемах / Г. П. Середа, С. Г. Стеценко. – К. : КНТ, 2009. – 184 с.
10. Скакун О. Ф. Теорія права і держави : [підруч.] / О. Ф. Скакун. – К. : Правова єдність, 2009. – 519 с.
11. Сучасна правова енциклопедія / за заг. ред. О. В. Зайчука. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 384 с.
12. Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / [О. В. Зайчук, А. П. Заєць, В. С. Журавський та ін.] ; під ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688 c.
13. Федоренко В. Утвердження процесуального конституційного права як запорука дієвості принципу верховенства права в Україні / В. Федоренко // Право України. – 2010. – № 3. – С. 89–98.

 

Тема 7. Правове регулювання та його механізм

Семінарське заняття – 2 години

 

 

ПЛАН

1. Правове регулювання: поняття, предмет, методи та типи.
2. Механізм та стадії правового регулювання.
3. Правопорядок як результат правового регулювання.
4. Поняття, принципи та гарантії законності.

 

Література:

1. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
2. Кельман М. С. Теорія держави і права (схеми, таблиці, поняття) : навч. посібн. / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К., 2006. – 127 с.
3. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
4. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
5. Мельник О. Сфера правового регулювання: поняття, ознаки, види / О. Мельник // Право України. – 2010. – №9. – С.132-139.
6. Петришин О. Верховенство права в системі правового регулювання суспільних відносин / О. Петришин // Право України. – 2010. – № 3. – С. 24–36.

7.Про державну службу : Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

1. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): [підруч.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.
2. Сучасна правова енциклопедія / за заг. ред. О. В. Зайчука. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 384 с.
3. Теорія держави та права : [посіб. для підгот. до екзаменів] / С. М. Тимченко, Р. А. Калюжний, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша. – К. : Паливода А. В., 2006. – 176 с.

 

 

 

 

 

Тема 8. Основи теорії правової поведінки

 

Семінарське заняття – 2 години

 

ПЛАН

1. Ознаки та види правомірної поведінки.
2. Поняття та види протиправної поведінки.
3. Склад правопорушення: поняття, характеристика елементів.
4. Поняття, мета та види юридичної відповідальності.

 

Література:

1. Аземша І. Б. Юридична відповідальність: сучасні погляди, дискусії та концепції / І. Б. Аземша // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 2. – С.54–57.
2. Болсунова О. М. Сутнісні засади  принципів юридичної відповідальності / О. М. Болсунова // Часопис київського університету права. – 2010. – № 4. – С.48–52.
3. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. [для юрид. вузов] / А. Б. Венгеров. – [6-е изд., стер.]. – М. : Издательство «Омега– Л», 2009. – 607 с.
4. Веніславський Ф. Зловживання правом у публічно-правовій сфері як державно-правова проблема / Ф. Веніславський // Право України. – 2010. – № 4. – С. 249–258.
5. Карпов О. Н. Використання можливостей міжнародних поліцейських організацій у розшуку злочинців : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. Н. Карпов. – К., 2011. – 20 с.

6.Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

1. Копилова М. Соціально-економічні фактори, що детермінують злочини проти власності на курортах південно-східного узбережжя АР Крим / М. Копилова // Право України. – 2010. – № 3. – С. 246–253.
2. Корейба І. В. Конституційний суд України в системі органів правової охорони Конституції України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / І. В. Корейба. – К., 2011. – 20 с.
3. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
4. Осауленко О. І. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / О. І. Осауленко. – К. : Істина, 2007. – 330 с.
5. Панасюк О. Зловживання суб’єктивними трудовими правами: постановка проблеми / О. Панасюк, І. Богдан // Право України. – 2010. – № 3. – С. 161–166.
6. Про державну службу : Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
7. Про міліцію : Закон України від 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
8. Про першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи : Указ Президента № 1284/98 // Постанова Верховної Ради України від 02 листоп. 2000 р. №2067–ІІІ.
9. Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / [О. В. Зайчук, А. П. Заєць, В. С. Журавський та ін.] ; під ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688 c.
10. Філонов В. Реформування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням у світлі сучасних тенденцій гуманізації пенальної політики України / В. Філонов, Є. Назименко. // Право України. – 2010. – № 3. – С. 184–190.
11. Шульга А. М. Обхід закону як вид зловживання правом / А. М. Шульга // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ – 2010. – № 3 (50). – С.22–26.

 

Тема 9. Правові системи сучасності

 

Семінарське заняття – 2 години

 

ПЛАН

1. Поняття та ознаки правової системи.
2. Типологія правових систем. Поняття правової сім’ї.
3. Англо-американська правова сім’я.
4. Романо-германська правова сім’я.
   1. Правові сім’ї релігійного та звичаєвого права.

 

Література:

1. Бехруз Х. Праворозуміння, розуміння права і правова система / Х. Бехруз // Право України. – 2010. – № 4. – С. 143–148.
2. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. [для юрид. вузов] / А. Б. Венгеров. – [6-е изд., стер.]. – М. : Издательство «Омега– Л», 2009. – 607 с.
3. Войтович Х. М. Поняття «шаріат» та «фікх» та їх співвідношення у мусульманському праві / Х. М. Войтович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 3. – С. 43–50. 
4. Дудченко В. Про великі правові системи сучасності (роздуми над книгою професора Гаймона Леже) / В. Дудченко // Право України. – 2010. – № 3. – С. 98–106.
5. Загальна теорія держави і права (основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції) : навч. посіб. / [О. Л. Копиленко, О. В. Зайчук, А. П. Заєць та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 400 c.
6. Ковальський В. С. Охоронна функція права як соціальний правовий феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. С. Ковальський. – К., 2011. – 36 с.
7. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
8. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : навч. посіб.  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
9. Нечипорук С. В. Конституційні засади організації та функціонування судової влади в Україні (питання теорії і практики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / С. В. Нечипорук. – К., 2011. – 17 с.
10. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
11. Сердюк І. А. Класифікація законів: аналіз існуючих та нові підходи / І. А. Сердюк, Д. О.  Шестеріков // Право і суспільство. – 2010. – № 4. – С. 27–30.
12. Скакун О. Ф. Теорія права і держави : [підруч.] / О. Ф. Скакун. – К. : Правова єдність, 2009. – 519 с.
13. Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / [О. В. Зайчук, А. П. Заєць, В. С. Журавський та ін.] ; під ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688 c.

 

Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи

 

ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут заочного та дистанційного навчання

Факультет підготовки працівників органів внутрішніх справ

Кафедра теорії держави та права

 

 

 

Курсова робота

з навчальної дисципліни “Теорія держави та права”

на тему № 3 “Шляхи формування правової держави в Україні ”

 

 

 

 

 

                                                         Виконав:

слухач 11 навчальної групи

                                        1  курсу

                                                                 Іванов Іван Іванович

                                                                  Залікова книжка № 09-003

                                                       Домашня адреса:

                    м. Київ, вул. Гончара, 15, кв. 1

 

 

 

                                                          Київ-2011 

 

 

Виконання курсової роботи має на меті не тільки закріплення уже набутих знань, але й розширення та поглиблення їх шляхом детального, всебічного вивчення обраної теми, з`ясування самої суті предмета дослідження. Така самостійна робота сприяє прищепленню навичок наукового дослідження, вчить правильно викладати свої думки при розгляді теоретичних питань.

Одним із головних критеріїв, що висуваються до змісту курсової роботи є належний теоретичний рівень висвітлення обраної теми, вміння автора самостійно робити узагальнення, формувати власні висновки на основі узагальнень. За своєю композицією найбільш оптимальною структурою роботи є така, що включає такі складові частини як вступ, основну частину, висновок по роботі та список використаної літератури.

У вступі обґрунтовується вибір теми, підкреслюється її актуальність, теоретичне та практичне значення, місце в даній галузі науки. Коротко формулюються мета і завдання роботи, під якими відповідно розуміють очікуваний результат та конкретні питання, що підлягають розгляду. За обсягом це невеликий розділ, приблизно на 2–3 аркуші.

В основній частині роботи викладається її зміст. Кожен автор самостійно визначає кількість питань, які повинні сприяти найкращому розкриттю теми. Але у зв`язку із обмеженим обсягом роботи кількість питань може коливатися в рамках 3–5.

Зміст основної частини роботи викладається детально і ґрунтовно. Тут же наводяться нормативний та фактичний матеріал, що виконує ілюстративну функцію щодо теоретичних положень. Обсяг основної частини складає приблизно 15–20 аркушів.

У висновку на 2–3 аркушах формуються основні положення, що випливають із проведеного дослідження, до яких автор приходить шляхом власних творчих роздумів. Причому, це не є механічне поєднання висновків, що робились при розгляді кожного окремого питання плану, а найбільш важливі, узагальнені підсумки, одержані при системному розгляді всього комплексу конкретних питань.

У кінці роботи наводиться список використаної літератури, який складається відповідно до встановлених правил. Так, спочатку наводяться усі використані нормативно-правові акти за їх юридичною силою (закони, далі – підзаконні акти) та у алфавітному порядку. Потім наводиться навчальна та наукова література у алфавітному порядку. При цьому відповідно вказуються прізвище та ініціали автора, назва роботи, місце і рік її видання.

Існують певні вимоги і до правильного оформлення курсової роботи. Починається робота з титульного аркуша, зразок якого наводиться в якості додатка. Далі йде план роботи, який включає вступ, назви окремих питань основної частини роботи та висновок.

Загальна кількість сторінок 25–30 аркушів.

 

 

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

 

Тема 1. Предмет та методологія теорії держави і права

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття предмету теорії держави і права.
2. Методологія загальної теорії держави та права.
3. Функції та роль науки загальної теорії держави та права в системі юридичних наук.
   1. Значення загальнотеоретичних знань для формування професійної свідомості юристів.

Висновки

Список використаної літератури:

 

Література:

1. Гусарєв С. Д. Тематичний словник термінів та визначень з курсу теорії держави та права / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К., 1995. – 75 с.
2. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
3. Карпунов В. М. Теорія держави та права : [навч. посіб. для ВНЗ МВС] / В. М. Карпунов. – [2-ге вид.]. – Луганськ, 2005. – 206 с.
4. Клочков В. В. Диалектика как методология изучения теории государства и права: риторические проблемы и теории / В. В. Клочков // Философия права. – 2005. – № 2. – С.18–23.
5. Козюбра М. Верховенство права: українські реалії та перспективи / М. Козюбра // Право України. – 2010. – № 3. – С. 6–19.
6. Коростей В. Якою бути національній теорії держави і права / В. Коростей // Право України. – 2001. – № 7. – С. 23.
7. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
8. Котюк В. С. Загальна теорія держави та права : [навч. посіб.] / В. С. Котюк. – К. : Атіка, 2005. – 591 с.
9. Кресін О. Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні тенденції та перспективи розвитку європейського права: досвід для України»  / О. Кресін // Право України. – 2010. – № 3. – С. 286–292.
10. Лемак В. Принцип верховенства права в Україні: основні загрози / В. Лемак // Право України. – 2010. – № 3. – С. 44–52.
11. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
12. Мартышин О. В. Нравственные основы теории государства и права / О. В. Мартышин // Государство и право. – 2005. – № 7. – С. 5-13.
13. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
14. Селіванов В. До проблеми розроблення концепції розвитку вітчизняної юридичної науки / В. Селіванов // Право України. – 2000. – № 7. – С. 11.
15. Тацій В. Правова наука в Україні: стан та перспективи розвитку / В. Тацій // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2–3. – С.5.
16. Теорія держави і права : навч. посіб. / [Колодій А. М., Копєйчиков В. В. та ін.]. – К., 1995. – 189 с.
17. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
18. Теорія держави та права : [посіб. для підгот. до екзаменів] / С. М. Тимченко, Р. А. Калюжний, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша. – К. : Паливода А. В., 2006. – 176 с.

 

Тема 2. Держава і політична система суспільства

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття та ознаки політичної влади.
2. Структурно-функціональна характеристика політичної системи суспільства.
3. Місце та роль держави у політичній системі суспільства.

Висновки

Список використаної літератури:

 

Література:

1. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
2. Добродумов П. Про реформу політичної системи України / П. Добродумов // Право України. – 2003. – № 5. – С.19.
3. Кафарський В. І. Політичні партії України: конституційно-правове регулювання організації та діяльності : [монографія] / В. І. Кафарський. – К. : Логос, 2008. – 560 с.
4. Ковальчук В. Конституція як основа легітимності публічної влади в правовій демократичній державі / В. Ковальчук // Право України. – 2010. – № 7. – С. 59–70.
5. Колпаков А. Проблеми змін в політичній системі України / А. Колпаков // Право України. – 2003. – № 4. – С.5.
6. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
7. Лемак В. Політичні партії як інститут громадянського суспільства: проблеми правового регулювання в Україні / В. Лемак // Право України. – 2010. – № 7. – С. 18–24.
8. Лемак В. Принцип верховенства права в Україні: основні загрози / В. Лемак // Право України. – 2010. – № 3. – С. 44–52.
9. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
10. Примуш М. Політичні партії та виборчий процес / М. Примуш // Право України. – 2001.– № 3. – С.24.
11. Примуш М. Правова регламентація ідеологічних та організаційних засад політичних партій / М. Примуш // Право України. – 2000. – № 11. – С. 25.
12. Про політичні партії в Україні : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2365-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст.118.
13. Скрипнюк О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму / О. Скрипнюк // Право України. – 2001. – №3. – С.24.
14. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
15.  Француз А. Й. Поняття демократичної політичної системи: співвідношення нормативного, інституційного та процедурного підходів у сучасній політико-правовій науці / А. Й. Француз // Держава і право – 2005. – Вип. 27. – С.186–193.

 

Тема 3. Шляхи формування правової держави в Україні

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Ідея правової держави як загальнолюдська цінність.
2. Основні ознаки правової держави.
3. Основні завдання та шляхи формування правової держави в Україні.

Висновки

Список використаної літератури:

 

Література:

1. Андріанов В. М. Правова держава і принцип розподілу влад / В. М. Андріанов // Філософські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників ОВС. – 1995. – С. 51–61.
2. Бідей О. Основні форми реалізації правової політики / О. Бідей // Право України – 2006. – №7. – С. 42– 46.
3. Білинський А. Держава і суспільство. Партнерство заради стабільності / А. Білинський // Віче. – 1995. – №12 (2). – С. 80–91.
4. Богуцький П. Поняття правової держави та методологічний підхід до проблеми її формування / П. Богуцький // Право України. – 1996. – №4. – С.14–16.
5. Вазіляк А. А. Правова і соціальна держава: від ідеї до реалізації / А. А. Вазіляк // Вісник Луган. академії внут. справ МВС. – 2005. – Ч. 4. – С.16–21.
6. Гринюк Р. Правова держава і демократія: питання взаємодії та взаємозв’язку / Р. Гринюк // Право України. – 2010. – № 7. – С. 43–51.
7. Коваль О. А. Поняття і ознаки соціальної держави як суспільно-політичного ідеалу сучасності / О. А. Коваль // Законодавство України. – 2005. – №12. – С. 3–9.
8. Колодій А. М. Громадянське суспільство та правова держава: проблеми і шляхи розбудови / А. М. Колодій // Право України. – 2010. – № 7. – С. 12–18.
9. Корейба І. В. Конституційний суд України в системі органів правової охорони Конституції України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / І. В. Корейба. – К., 2011. – 20 с.
10. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
11. Лукаш О. Л. Формування правової культури студентів у трансформаційному суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. Л. Лукаш. – К., 2011. – 17 с.
12. Малковський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість / І. Малковський // Право України. – 2005. – №7. – С.25–30.
13. Малярчук В. А. Громадянське суспільство у пострадянських державах: передумови подолання ”демократичного дефіциту” / В. А. Малярчук // Держава і право. – 2005. – Вип. 28. – С.624–630.
14. Нечипорук С. В. Конституційні засади організації та функціонування судової влади в Україні (питання теорії і практики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / С. В. Нечипорук. – К., 2011. – 17 с.
15. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
16. Савельєв В. Концепція правової держави В. В. Копєйчикова / В. Савельєв // Підприємництво, держава та право. – 2005. – №5. – С. 14–16.
17. Скрипнюк О. Правова держава в Україні: теоретична модель і практика реалізації на сучасному етапі / О. Скрипнюк // Право України. – 2010. – № 7. – С. 4–12.
18. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
19. Тимошенко В. Розвиток концепції громадянського суспільства у вітчизняній політико-правовій думці ХІХ – початку ХХ ст. / В. Тимошенко // Право України. – 2010. – № 7. – С. 33–43.

 

 

Тема 4. Поняття, суть і зміст права

 

Приблизний план

Вступ

1. Поняття права та його основні ознаки.
2. Особливості сучасного праворозуміння.
3. Структурно-функціональна характеристика права.

Висновки

Список використаної літератури:

 

Література:

1. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Бек, 1994. – 224 с.
2. Варламова Н. Право и справедливость: соотношение в контексте различных типов правопонимания / Н. Варламова // Право України. – 2010. – № 4. – С. 70–76.
3. Васечко Л. Національне право в умовах глобалізації / Л. Васечко // Підприємство, господарство і право. – 2011. – № 1 (181). – С. 68–74
4. Вишневский А. Ф. Общая теория государства и права / А. Ф. Вишневский, Н. А. Горбаток. – М., 2004. – 586 с.
5. Гегель Г. В. Философия права / Г. В. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
6. Графский В. О традициях в понимании права / В. Графский // Право України. – 2010. – № 4. – С. 76–83.
7. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
8. Загальна теорія держави та права : [навч. посіб.] / За ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1997. – 320 с.
9. Кельман М. С. Теорія держави і права (схеми, таблиці, поняття) : навч. посіб. / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К., 2006. – 127 с.
10. Ковальський В. С. Охоронна функція права як соціальний правовий феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. С. Ковальський. – К., 2011. – 36 с.
11. Козюбра М. Праворозуміння: поняття, типи та рівні / М. Козюбра // Право України. – 2010. – № 4. – С. 10–22.
12. Колодій А. М. Принципи права України : [монографія] / А. М. Колодій. –  К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
13. Костенко О. Що є право? Про основи «натуралістичної» юриспруденції у світлі соціального натуралізму / О. Костенко // Право України. – 2010. – № 4. – С. 83–92.
14. Костицький В. Право як цілісність / В. Костицький // Право України. – 2002. – № 2. – С.8.
15. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
16. Лейст О. Є. Три концепції права / О. Є. Лейст // Советское государство и право. – 1991. – № 12. – С. 3–11.
17. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
18. Максимов С. Дуальність права / С. Максимов // Право України. – 2010. – № 4. – С. 36–43.
19. Нерсесянц В. С. Право и закон: их различие и соотношение / В. С. Нерсесянц // Вопросы философии. – 1988. – № 5. – С. 19–31.
20. Оборотов Ю. Праворозуміння як аксіоматичне начало (постулат) права / Ю. Оборотов // Право України. – 2010. – № 4. – С. 49–56.
21. Рабінович П. Природне право: діалектика приватного й публічного / П. Рабінович // Право України. – 2004. – № 9. – С.61.
22. Сабо Имре. Основы теории права / Сабо Имре. – М., 1974. – 269 с.
23. Селіванов В. До проблеми методологічного забезпечення теоретичного аналізу державотворення і правотворення в Україні / В. Селіванов // Право України. – 2006. – № 4. – С. 21.
24. Селіванов В. Нетотожність права і закону (методологічний аспект) / В. Селіванов // Право України. – 2005. – № 5. – С. 7.
25. Стовба О. Праворозуміння vs. правосвідомість: проблеми і перспективи / О. Стовба // Право України. – 2010. – № 4. – С. 64–70.
26. Тихомиров О. Д. Філософія простору і географія права: міфи чи реальність юридичної компаративістики? / О. Д. Тихомиров // Науковий вісник КНУВС. – 2006. – № 1. – С. 49–60.
27. Толстик В. Борьба за содержание права – важнейшее научное направление / В. Толстик // Право України. – 2010. – № 4. – С. 29–36.
28. Цвік М. Праворозуміння (значення повторюваності суспільних відносин для його дослідження) / М. Цвік // Право України. – 2010. – № 4. – С. 22–29.

 

 

Тема 5. Правовий статус особи

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття та зміст правового статусу особи.
2. Форми забезпечення реалізації суб’єктивних прав та обов’язків.
3. Шляхи розвитку правового становища особи в Україні.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Авер’янов В. Принцип верховенства права у сфері виконавчої влади: питання теорії та практика реалізації / В. Авер’янов // Право України. – 2010. – № 3. – С. 72–80.
2. Аврамова О. Четверте покоління прав людини: постановка проблеми / О. Аврамова, О. Жидкова // Право України. – 2010. – № 2. – С. 101–108.
3. Волинка К. Г. Правовий статус особи та гарантія реалізації прав і свобод за Конституцією України / К. Г. Волинка. – К., 1998. – 36 с.
4. Гіда Є. О. Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави та права; історія політичних і правових учень»  / Є. О. Гіда. – К., 2000. – 16 с.
5. Горова О. Б. Місце міжнародних стандартів прав людини в правовій системі України / О. Б. Горова // Збірник наук. праць. Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького. Юридичні і політичні науки. – 2005. – Спец. випуск. –  С. 257 – 263.
6. Гураль П. Ф. Інститут конституційно-правового статусу особи у зарубіжних країнах : [навч.-метод. матеріали] / П. Ф. Гураль. – Л., 2005. – 96 с.
7. Єрмоленко Д. О. Правовий статус людини і громадянина в Україні як соціальній державі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави та права; історія політичних і правових учень»  / Д. О. Єрмоленко. – Х., 2002. – 20 с.
8. Забезпечення ОВС міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні громадського порядку / Відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, Ю. С. Шемшученко. – У 3-х част. – К., 2001. – 460 с.
9. Карпов О. Н. Використання можливостей міжнародних поліцейських організацій у розшуку злочинців : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. Н. Карпов. – К., 2011. – 20 с.
10. Козюбра М. Права людини і верховенство права / М. Козюбра // Право України. – 2010. – № 2. – С. 21–35.
11. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
12. Корейба І. В. Конституційний суд України в системі органів правової охорони Конституції України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / І. В. Корейба. – К., 2011. – 20 с.
13. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
14. Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини ОВС України : [монографія] / О. В. Негодченко. – Д. : Поліграфіст, 2002. – 416 с.
15. Негодченко О. В. Організаційно-правові засади діяльності ОВС щодо забезпечення прав та свобод людини : [монографія] / О. В. Негодченко. – Д., 2003. – 444 с.
16. Панасюк О. Зловживання суб’єктивними трудовими правами: постановка проблеми / О. Панасюк, І. Богдан // Право України. – 2010. – № 3. – С. 161–166.
17. Про міліцію : Закон України від 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
18. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лют. 1992 р. № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
19. Старик А. М. Правовий статус особистості в сучасному світі / А. М. Старик // Часопис Київськ. ун-ту права. – 2010. – № 3. – С. 61–65.
20. Сучасна правова енциклопедія / за заг. ред. О. В. Зайчука. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 384 с.
21. Хальота А. І. Конституційні особливості права та свободи людини і громадянина та їх забезпечення ОВС : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави та права; історія політичних і правових учень» / А. І. Хальота. – К., 2004. – 19 с.

 

 

 

 

Тема 6. Влада та право

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття та різновиди форм права.
2. Функції права та їх прояв у сфері здійснення владних відносин.
3. Влада та правоутворення. Вплив влади на формування права.

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

Література:

1. Бахрах Д. Н. Административная власть как вид государственной власти / Д. Н. Бахрах // Государство и право. – 1992. – № 3. – С. 13–20.
2. Білинський А. Держава і суспільство. Партнерство заради стабільності / А. Білинський // Віче. – 1995. – №12 (2). – С. 80–91.
3. Ковальський В. С. Охоронна функція права як соціальний правовий феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. С. Ковальський. – К., 2011. – 36 с.
4. Копейчиков В. В. Народовластие и личность / В. В. Копейчиков. –К., 1991. – 275 с.
5. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. –К. : КНТ, 2011. – 560 с.
6. Котюк В. С. Загальна теорія держави та права : [навч. посіб.] / В. С. Котюк. – К. : Атіка, 2005. – 591 с.
7. Кузьмин Э. Л. Демократия: некоторые вопросы теории, методологии и практики / Э. Л. Кузьмин. – М. : Юрид. лит., 1986. – 237 с.
8. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
9. Лукаш О. Л. Формування правової культури студентів у трансформаційному суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. Л. Лукаш. – К., 2011. – 17 с.
10. Мальцев Г. В. Право и власть: К реформе политико-правовой сферы советского общества / Г. В. Мальцев // Правоведение. – 1988. – № 6. – С. 6–17.
11. Нечипорук С. В. Конституційні засади організації та функціонування судової влади в Україні (питання теорії і практики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / С. В. Нечипорук. – К., 2011. – 17 с.
12. Теорія держави і права : навч. посіб. / [Колодій А. М., Копєйчиков В. В. та ін.]. – К., 1995. – 189 с.
13. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
14. Теорія держави та права : [посіб. для підгот. до екзаменів] / С. М. Тимченко, Р. А. Калюжний, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша. – К. : Паливода А. В., 2006. – 176 с.

 

 

 

Тема 7. Норми права та інші соціальні норми

 

Орієнтовний план

 

Вступ

1.Поняття та види соціальних норм.

2.Норма права: поняття, види.

3.Характеристика структурних елементів норм права.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Бабкіна О. В. Теорія держави та права у схемах і визначеннях / О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. – К. : МАУП, 2004. – 144 с.
2. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. [для юрид. вузов] / А. Б. Венгеров. – [6-е изд., стер.]. – М. : Издательство «Омега– Л», 2009. – 607 с.
3. Войтович Х. М. Поняття «шаріат» та «фікх» та їх співвідношення у мусульманському праві / Х. М. Войтович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 3. – С. 43–50.
4. Гончарук О. В. Дихотомія права: право публічне та право приватне : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. В. Гончарук. – К., 2006. – 20 с.
5. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
6. Загальна теорія держави та права / За ред. М. С. Кельмана, О. Г. Мурашина. – Л., 2003. – 584 с.
7. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
8. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
9. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): [підруч.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.
10. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
11. Теорія держави та права : [посіб. для підгот. до екзаменів] / С. М. Тимченко, Р. А. Калюжний, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша. – К. : Паливода А. В., 2006. – 176 с.
12. Тиунова А. Б. Система правовых норм и отраслевое подразделение права / А. Б. Тиунова // Правоведение. – 1987. – № 4. – С. 63–69.
13. Тихомиров О. Д. Філософія простору і географія права: міфи чи реальність юридичної компаративістики? / О. Д. Тихомиров // Науковий вісник КНУВС. – 2006. – № 1. – С. 49–60.
14. Тихомиров Ю. А. Публичное право: падение и взлёты // Государство и право. – 1996. – №1. – С. 3–12.
15. Ткачук В. Про деякі історичні аспекти ролі та місця релігійних норм при формуванні змісту кримінальних покарань / В. Ткачук // Право України. – 2010. – №5. – С.184–193.

 

Тема 8. Закони та підзаконні нормативно-правові акти

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Закон та його види.
2. Підзаконні нормативно правові акти.
3. Основні форми систематизації нормативно-правових актів.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Бабаев В. К. Теория государства и права / В. К. Бабаев. – М., 2004. – 587 с.
2. Ведєрніков Ю. А., Грекул В. С. Теорія держави та права : навч. посіб. / Ю. А. Ведєрніков, В. С. Грекул. – К. : ЦНЛ, 2005. – 224 с.
3. Горбунова Л. М. Підзаконні нормативно-правові акти: організаційно-правові питання забезпечення законності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право в процес; фінансове право; інформаційне право» / Л. М. Горбунова. – К., 2005. – 21 с.
4. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
5. Загальна теорія держави та права / За ред. М. С. Кельмана, О. Г. Мурашина. – К. : Кондор, 2006. – 477 с.
6. Кінаш Б. С. Конституція в системі права: теоретико-правові аспекти її реалізації / Б. С. Кінаш // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – № 3. – С.225–232.
7. Коваль О. А. Принципи процесуального права та їх втілення в законодавчій регламентації діяльності міліції України : дис. ... канд. юрид. Наук : 12.00.01 / Коваль О. А. – К., 2005. – 198 с.
8. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
9. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
10. Матвєєва Л. Г. Юридична природа та місце офіційних інтерпретаційних актів у правовій системі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Л. Г. Матвєєва. – Х., 2005. – 20 с.
11. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
12. Солоненко О. М. Юридична сутність правових актів / О. М. Солоненко // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – № 2. – С. 28–33.
13. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
14. Теплюк М. Действие права и действие закона в современном аспекте правопонимания / М. Теплюк // Право України. – 2011. – № 1. – С. 291–299.
15. Томашевська М. О. Корпоративні акти в системі джерел права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / М. О. Томашевська. – К., 2005. – 19 с.

 

Тема 9. Праворозуміння та його значення для юридичної практики

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Історичні аспекти праворозуміння.
2. Характеристика сучасних підходів до праворозуміння.
   1. Втілення ідей природного права в актах національного законодавства України.

Висновки

Список використаної літератури

Література:

1. Гегель Г. В. Философия права / Г. В. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
2. Загальна теорія держави та права / За ред. М. С. Кельмана, О. Г. Мурашина. – Л., 2003 р. –584 с.
3. Загальна теорія держави та права : [навч. посіб.] / За ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1997. – 320 с.
4. Козюбра М. Верховенство права: українські реалії та перспективи / М. Козюбра // Право України. – 2010. – № 3. – С. 6–19.
5. Коржанський М. Право. Наука. Закон / М. Коржанський // Право України. – 2004. – № 11. – С.103–106.
6. Коростей В. Про функції права / В. Коростей // Право України. –  2004. –  №9. – С.124– 127.
7. Костицький В. Право як цілісність / В. Костицький // Право України. – 2002. – № 2. – С.8.
8. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
9. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
10. Нерсесянц В. С. Право и закон: их различие и соотношение / В. С. Нерсесянц // Вопросы философии. – 1988. – № 5. – С. 19–31.
11. Прокопов В. Верховенство права у контексті проблеми природного права / В. Прокопов // Право України. – 2010. – № 3. – С. 36–44.
12. Рабинович П. Правопонимание: сущность, причины и неизбежность плюрализма, современное европейское измерение / П. Рабинович // Право Украины. – 2011. – № 1. – С. 8–25.
13. Рабінович П. Природне право: діалектика приватного і публічного / П. Рабінович // Право України. – 2004. – № 9. – С. 40–43.
14. Селіванов В. Нетотожність права і закону (методологічний аспект) / В. Селіванов // Право України. –  2005. – № 5. – С.7–11.
15. Смородинский В. Юридический позитивизм в ХХ веке: истоки и перспективы  / В. Смородинский // Право Украины. – 2011. – № 1. – С. 225–228.
16. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
17. Тесленко М. Право як інструмент соціальної справедливості / М. Тесленко // Право України. – 2004. – № 7. – С. 40–43.
18. Честнов И. Социолого-антропологический тип правопонимания в контексте постклассической картины мира / И. Честнов // Право Украины. – 2011. – № 1. – С. 85–90.

 

Тема 10. Норма права і стаття нормативно-правового акта

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття норми права, її основні ознаки та види.
2. Поняття статті нормативно-правового акта, її зміст.
3. Способи викладення норм права у статтях нормативно-правових актів.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Бабаев В. К. Теория государства и права / В. К. Бабаев. – М., 2004. – 587 с.

2.Бабкіна О. В. Теорія держави та права у схемах і визначеннях / О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. – К. : МАУП, 2004. – 144 с.

1. Ведєрнікова Ю. А., Грекул В. С. Теорія держави та права : [навч. посіб.] – К. : ЦНЛ, 2005. – 224 с.

4.Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. [для юрид. вузов] / А. Б. Венгеров. – [6-е изд., стер.]. – М. : Издательство «Омега– Л», 2009. – 607 с.

5.Головченко В. Взаємодія права із іншими соціальними регуляторами / В. Головченко // Юридичний вісник України. – 1998. – № 9. – С. 14–20.

6.Гончарук О. В. Дихотомія права: право публічне та право приватне : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. В. Гончарук. – К., 2006. – 20 с.

1. Горбунова Л. М. Підзаконні нормативно-правові акти: організаційно-правові питання забезпечення законності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право в процес; фінансове право; інформаційне право» / Л. М. Горбунова. – К., 2005. – 21 с.
2. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
3. Загальна теорія держави та права / За ред. М. С. Кельмана, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2006. – 477 с.
4. Кінаш Б. С. Конституція в системі права: теоретико-правові аспекти її реалізації / Б. С. Кінаш // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – № 3. – С.225–232.
5. Коваль О. А. Принципи процесуального права та їх втілення в законодавчій регламентації діяльності міліції України : дис. ... канд. юрид. Наук : 12.00.01 / О. А. Коваль. – К., 2005. – 198 с.
6. Колотова О. В. Прогалини у праві та шляхи їх подолання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. В. Колотова. – К., 2010. – 19 с.
7. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
8. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
9. Матвєєва Л. Г. Юридична природа та місце офіційних інтерпретаційних актів у правовій системі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Л. Г. Матвєєва. – Харків, 2005.– 20с.
10. Методика нормотворчої діяльності вищих навчальних закладів МВС України / [О. Л. Дзюбенко, О. Є. Користін, О. В. Мінченко, Н. П. Свиридюк, В. В. Юсупов]. – К. : НАВС, 2011. – 44 с.
11. Москалюк В. М. Подолання колізій норм права, кодексів та законів: теорія і судова практика / В. М. Москалюк, О. В. Москалюк // Адвокат. – 2010. – № 4. – С. 17–23.
12. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
13. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): [підруч.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.
14. Солоненко О. М. Юридична сутність правових актів / О. М. Солоненко // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – № 2. – С. 28–33.
15. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
16. Теорія держави та права : [посіб. для підгот. до екзаменів] / С. М. Тимченко, Р. А. Калюжний, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша. – К. : Паливода А. В., 2006. – 176 с.
17. Тиунова А. Б. Система правовых норм и отраслевое подразделение права / А. Б. Тиунова // Правоведение. – 1987. – № 4. – С. 63–69.
18. Тихомиров О. Д. Філософія простору і географія права: міфи чи реальність юридичної компаративістики? / О. Д. Тихомиров // Науковий вісник КНУВС. – 2006. – № 1. – С. 49–60.
19. Тихомиров Ю. А. Публичное право: падение и взлёты // Государство и право. – 1996. – №1. – С. 3–12.
20. Томашевська М. О. Корпоративні акти в системі джерел права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / М. О. Томашевська. – К., 2005. – 19 с.

 

Тема 11. Реалізація норм права

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття і форми реалізації норм права, методи забезпечення.
2. Соціальний і правовий зміст реалізації норм права.
3. Особливості реалізації норм права у сфері діяльності правоохоронних органів.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Актуальні проблеми теорії держави та права : [навч. посіб.] / [Є. В. Білозьоров, Є. О. Гіда, А. М. Завальний та ін.] ; за заг. ред. Є. О. Гіди. – К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2010. – 260 с.
2. Гусарєв С. Д. Теорія держави і права: [навч. посіб.] / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 176 с.
3. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
4. Загальна теорія держави та права / За ред. М. С. Кельмана, О. Г. Мурашина. – К. : Кондор, 2006. – 477 с.
5. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
6. Липень С. Правопонимание и приминение права: к проблеме соотношения законности и усмотрения в правоприминительной деятельности с позиций разных подходов к пониманию права в юридической науке начала ХХ в. / С. Липень // Право України. – 2011. – № 1. – С. 317–319.
7. Проблеми культури професійної мови фахівця: теорія та практика : Матеріали V всеукр. наук.-метод. конф. 25–26 січ. 2005 р. – Донецьк : Донецький юрид. ін-т МВС при Донецькому нац. ун-ті., 2005. – 211 с.
8. Рабінович П. Верховенство права як соціально-природний феномен (контури ідеалу) / П. Рабінович // Право України. – 2010. – № 10. – С. 19–24.
9. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): [підруч.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.
10. Сюр Н. В. Правова інтеграція України до Європейського Союзу: теоретико-правове дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Н. В. Сюр. – К., 2006. – 20 с.
11. Теория государства и права : [курс лекцій] / Под ред. Н. М. Марченко. – М. : Зерцало, 1997. – 475 с.
12. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
13. Теорія держави та права : [посіб. для підгот. до екзаменів] / С. М. Тимченко, Р. А. Калюжний, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша. – К. : Паливода А. В., 2006. – 176 с.
14. Федоренко В. Утвердження процесуального конституційного права як запорука дієвості принципу верховенства права в Україні / В. Федоренко // Право України. – 2010. – № 3. – С. 89–98.

 

 

 

Тема 12. Механізм правового регулювання

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Правове регулювання : поняття та предмет.
   1. Поняття механізму правового регулювання та характеристика його елементів.
   2.  Характеристика основних засобів та типів правового регулювання.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Горшенев В. М. Структура механизма правового регулирования / В. М. Горшенев. – М., 1979.
2. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
3. Кельман М. С. Теорія держави і права (схеми, таблиці, поняття) : навч. посіб. / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К., 2006. – 127 с.
4. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
5. Лукаш О. Л. Формування правової культури студентів у трансформаційному суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. Л. Лукаш. – К., 2011. – 17 с.
6. Мельник О. Сфера правового регулювання: поняття, ознаки, види / О. Мельник // Право України. – 2010. – №9. – С.132-139.
7. Мень И. В. О соотношении правового и социального механизмов в государстве / И. В. Мень // Государство и право. – 2010. – № 12. – С. 78–82.
8. Новікова М. Юридичний компроміс як додатковий метод правового регулювання / М. Новікова // Право України. – 2006. – № 9. – С. 34–36.
9. Осауленко О. Механізм правового регулювання виконання (відбування) покарань у виді позбавлення волі / О. Осауленко // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – № 5. – С.131–139.
10. Осауленко О. Структура механізму правового регулювання виконання (відбування) покарань у виді позбавлення волі / О. Осауленко // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – № 6. – С. 252–257.
11. Петришин О. Верховенство права в системі правового регулювання суспільних відносин / О. Петришин // Право України. – 2010. – № 3. – С. 24–36.
12. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
13. Тихомиров Ю. А. Правовое регулирование: теория и практика / Ю. А. Тихомиров. – М., 2010. – 400 с.

 

Тема 13. Державний апарат України

 

Орієнтовний план

 

Вступ

1. Поняття державного апарату, його співвідношення з механізмом держави.
2. Поняття, ознаки та види органів держави.
3. Принципи та основні шляхи удосконалення організації та діяльності державного апарату України.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Авер‘янов В. Принцип верховенства права у сфері виконавчої влади: питання теорії та практики реалізації / В. Авер‘янов // Право України. – 2010. – № 3. – С. 72–80.
2. Васильев А. С. Судебные и правоохранительные органы Украины / [Васильев А. С., Иванов В. В., Корчевная Л. А. и др.]. – Х. : Одиссей, 2006. – 304 с.
3. Ведєрніков Ю. А. Теорія держави та права / Ведєрніков Ю. А., Грекул В. С., Папірна А. В. – Дніпропетровськ, 2005. – 176 с.
4. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
5. Гусарєва О. С. Юстиція як складова правових систем сучасних країн світу та України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. С. Гусарєва. – К., 2010. – 16 с.
6. Дахова І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України / І. Дахова // Право України. – 2002. – №12. – С.23–27.
7. Декларація про державний суверенітет України від 16 лип. 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
8. Концепція реформування органів кримінальної юстиції України [Текст] : наук. проект / [В. І. Шакун (керівник), О. М. Джужа (співкерівник), В. А. Ліпкан, Ю. Ю. Орлов, М. М. Осадчий] ; за ред. В. В. Коваленка. – К. : НАВС, 2010. – 128 с.
9. Копейчиков В. В. Механизм государства в советской федерации / В. В. Копейчиков. – М. : Юрид. лит. – 1973. – 200 с.
10. Кулага Е. Органи внутрішніх справ України в системі поділу державної влади / Е. Кулага // Право України. – 2004. – № 9. – С. 23–26.
11. Наливайко Л. До питання про визначення поняття “механізм Української держави” / Л. Наливайко // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 92-100.
12. Пелих Н. Державний апарат в умовах сьогодення / Н. Пелих // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 8. – С. 78–83.
13. Пікуля Т. Механізм держави: ретроспективний огляд та сучасні наукові тенденції визначення / Т. Пікуля // Право і суспільство. – 2010. – № 2. – С. 9–15.
14. Про адвокатуру : Закон України від 19 груд. 1992 р. № 2887-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
15.  Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ від 26 берз. 1992 р. № 2235-XII : Закон України // Відомості Верховної Ради України. –  1992. – № 29. – Ст. 397.
16. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовт. 1996 р. № 422/96-ВР // Вісник Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
17. Ракул О. В. Теоретичні засади удосконалення діяльності державного апарату України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. В. Ракул. – К., 2010. – 16 с.
18. Старицька О. Проблемні питання довіри до державної влади в сучасній Україні / О. Старицька // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 1. – С. 71–75.
19. Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / [О. В. Зайчук, А. П. Заєць, В. С. Журавський та ін.] ; під ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688 c.
20. Шаповал В. Феномен державного органу (органи держави) або органу державної влади: теоретико-правовий і конституційний аспекти / В. Шаповал // Право України. – 2003. – № 8. – С. 25–30.

 

Тема 14. Правові відносини

 

Орієнтовний план

Вступ

1.Поняття, види та зміст правовідносин.

2.Суб’єкти права.

3.Об’єкти правовідносин.

4.Юридичні факти.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1.Актуальні проблеми теорії держави та права : [навч. посіб.] / [Є. В. Білозьоров, Є. О. Гіда, А. М. Завальний та ін.] ; за заг. ред. Є. О. Гіди. – К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2010. – 260 с.

2.Ведєрніков Ю. А., Грекул В. С. Теорія держави та права : навч. посіб. / Ю. А. Ведєрніков, В. С. Грекул. – К. : ЦНЛ, 2005. – 224 с.

3.Гревцов Ю. К правопониманию: правовые отношения в связи с юридическими фактами и нормами права / Ю. Гревцов // Право Украины. 2011. – № 1. – С. 256–263.

4.Гудима Д. Деякі новели в інтерпретації поняття «суб’єкт права»: абсурдні чи перспективні? / Д. Гудман // Право України. – 2010. – № 2. – С.82–88.

5.Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.

6.Давидов Р. Питання теорії конституційних правовідносин / Р. Давидов, Ю. Данилюк // Право України. – 2006. – №1. – С.16–20.

7.Завальний А. М. Аналіз юридичних фактів в контексті функціонального аспекту «опорних понятійних рядів» / А. М. Завальний // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених : Зб. наук. праць міжнародної наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених Київського національного університету імені Тараса Шевченка 23–24 квіт. 2009 р. – К., 2009. – Ч. І. – С. 44–46.

8.Завальний А. М. Юридичні факти в структурі предмета правоохоронної діяльності / А. М. Завальний // Принципи гуманізму та верховенства права як умова розвитку демократичної соціальної правової держави (пам’яті професора В.В. Копєйчикова) : матеріали міжвуз. наук.-теорет. конф. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2009. – С. 106–109.

9.Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права / Г. Кикоть // Право України. – 2003. – № 7. – С. 29–32.

1. Кикоть Г. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії / Г. Кикоть // Право України. – 2005 . – № 7. – С. 109–11.
2. Коржанський М. Цінність суспільних відносин / М. Коржанський, О. Коржанська // Право України. – 2006. – № 12. – С. 20–24.
3. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
4. Кравцова Т. Правова характеристика відносин, що виникають в сфері державного регулювання господарської діяльності / Т. Кравцова // Право України. – 2004. – № 6. – С. 31–42.
5. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.]  / С. Л. Лисенков. – К. : КНТ, 2006. – 355 с.
6. Осауленко О. І. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / О. І. Осауленко. – К. : Істина, 2007. – 330 с.
7. Павлик Л. Розвиток правових відносин та міжнародної правової допомоги / Л. Павлик //Право України. – 2005. – № 5. – С.129–133.
8. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
9. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави та права / П. М. Рабінович. – К., 1994. – 267 с.
10. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): [підруч.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.
11. Спаський А. С. Теоретико-методологічні засади дослідження правовідносин за участю органів внутрішніх справ / А. С. Спаський // Науковий вісник КНУВС. – 2006. – № 2. – С. 43–49.
12. Сташків Б. Суб’єкти правовідносин у сфері соціального забезпечення / Б. Сташків // Право України. – 2003. – № 2. – С. 39–46.
13. Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / [О. В. Зайчук, А. П. Заєць, В. С. Журавський та ін.] ; під ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688 c
14. Теорія держави та права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
15. Чутчєва О. Громадяни як суб’єкти соціально забезпечувальних правовідносин : теорія і практика / О. Чутчєва // Право України. – 2003. – № 7. – С. 65–69.

 

Тема 15. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття і співвідношення законності, правопорядку і суспільного порядку.
2. Принципи і гарантії законності.
3. Шляхи зміцнення державної дисципліни і законності в умовах формування правової держави в Україні.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Горбунова Л. Історія дослідження ідеї та поняття законності / Л. Горбунова // Право України. – 2004. – № 2. – С.3–8.
2. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
3. Дубінчак В. М. Правоохоронна діяльність: сутність, суб‘єкти, засоби забезпечення (теоретико-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. М. Дубінчак. – К., 2010. – 19 с.
4. Дума В. В. Правозастосовча діяльність та форми її здійснення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. В. Дума. – К., 2010. – 20 с.

5.Евдокимова Е. Г. Правовой режим законности: теория и история / Е. Г. Евдокимова, Р. А. Романов // Известия вузов. Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 161–228.

1. Кельман М. С. Теорія держави і права (схеми, таблиці, поняття, принципи, основні засади) : навч. посіб. / Кельман М. С., Ординський В. Л., Штенгрет М. Й. – Львів : ЛІВС, 2003. – 180 с.
2. Ковальський В. С. Охоронна функція права як соціальний правовий феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. С. Ковальський. – К., 2011. – 36 с.
3. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
4. Крижанівський А. Правопорядок як феномен правової реальності / А. Крижанівський // Юридический вестник. – 2004. – № 1. – С. 69–74.
5. Липень С. Правопонимание и приминение права: к проблеме соотношения законности и усмотрения в правоприминительной деятельности с позиций разных подходов к пониманию права в юридической науке начала ХХ в. / С. Липень // Право України. – 2011. – № 1. – С. 317–319.
6. Лукаш О. Л. Формування правової культури студентів у трансформаційному суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. Л. Лукаш. – К., 2011. – 17 с.
7. Макарова О. В. Правовий нігілізм: теоретико-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. В. Макарова. – К., 2010. – 19 с.
8. Мелех Л. В. Законність у правозастосовній діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Л. В. Мелех. – Львів, 2010. – 16 с.
9. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
10. Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовт. 2006 р. № 1383.
11. Притика Д. Зміцнення законності та протидія проявам злочинності в економічній сфері / Д. Притика // Право України. – 1999. – № 5. – С.14–17.
12. Ракул О. В. Теоретичні засади удосконалення діяльності державного апарату України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. В. Ракул. – К., 2010. – 16 с.
13. Тертишник В. Верховенство права і закону / В. Тертишник // Право України. – 2010. – №6. – С. 87–93.
14. Чупринський Б. О. Формування професійної культури майбутніх юристів: філософсько-правове дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 «Філософія права» / Б. О. Чупринський. – Львів, 2010. – 18 с.

 

Тема 16. Правова поведінка

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття правової поведінки, її ознаки, види, склад.
2. Соціальні та юридичні властивості правомірної поведінки.
3. Поняття, види протиправної поведінки.
4. Основні причини правопорушень в Україні та шляхи їх подолання.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Білозьоров Є. Юридична відповідальність як передумова правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти / Є. Білозьоров // Право України. – 2006. – № 1. – С.50–54.
2. Бугера О. Роль засобів масової інформації як одного з чинників профілактики протиправної поведінки неповнолітніх / О. Бугера // Право України. – 2005. – № 4. – С.92–95.
3. Девіантна поведінка: сучасна парадигма / [Н. В. Ківенко та ін.]. – Ірпінь : Академія Державної податкової служби України, 2002. – 240 с.
4. Капітанська С. А. Правомірна бездіяльність як форма правової поведінки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / С. А. Капітанська. – К., 2005. – 15 с.
5. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К.   КНТ, 2011. – 560 с.
6. Лукаш О. Л. Формування правової культури студентів у трансформаційному суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. Л. Лукаш. – К., 2011. – 17 с.
7. Макарова О. В. Правовий нігілізм: теоретико-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. В. Макарова. – К., 2010. – 19 с.
8.  Мала енциклопедія теорії держави і права / За заг. ред. Ю. Л. Бошицького. – К. : Вид-во Європейського університету, 2010. – 368 с.
9. Мартиненко О. Феномен правопорушень серед працівників міліції: питання кримінально-правової дефініції / О. Мартиненко, О. Ігнатов // Право України. – 2005. – № 1 – С. 60–63.
10. Оксамытный В. В. Правомерное поведение личности / В. В. Оксамытный. – К., 1985.
11. 10.  Осауленко О. І. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / О. І. Осауленко. – К. : Істина, 2007. – 330 с.
12. Полянський Т. Зловживання правом (загальнотеоретичний аналіз) / Т. Полянський // Право України. – 2010. – №1. – С.128–134.
13. Сахань Е. Деструктивное правопонимание: причины, проявления, пути предупреждения / Е. Сахань // Право Украины. – 2011. – № 1. – С.320–322.
14. Сучасна правова енциклопедія / За заг. ред. О. В. Зайчука. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 384 с.
15. Теплюк М. Действие права и действие закона в современном аспекте правопонимания / М. Теплюк // Право Украины. – 2011. – № 1. – С.291–299.

 

Тема 17. Правопорушення

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття і ознаки правопорушення.
2. Види правопорушення, критерії їхньої класифікації.
3. Склад правопорушення, характеристика його елементів.
4. Причини правопорушень та шляхи їх подолання.

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

Література:

1. Башук О. Правопорушення і закон. Поради античного мислителя / О. Башук // Право України. – 2011. – № 1. – С. 287–294.
2. Бугера О. Роль засобів масової інформації як одного з чинників профілактики протиправної поведінки неповнолітніх / О. Бугера // Право України. – 2005. – № 4. – С.92–95.

3.Девіантна поведінка: сучасна парадигма / [Н. В. Ківенко та ін.]. – Ірпінь : Академія Державної податкової служби України, 2002. – 240 с.

1. Денисов Ю. А. Общая теория правонарушения и ответственности / Ю. А. Денисов. – Л., 1983. – 142 с.
2. Дубінчак В. М. Правоохоронна діяльність: сутність, суб‘єкти, засоби забезпечення (теоретико-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. М. Дубінчак. – К., 2010. – 19 с.
3. Дума В. В. Правозастосовча діяльність та форми її здійснення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. В. Дума. – К., 2010. – 20 с.
4. Кадикало О. І. Офіційне тлумачення норм Конституції і законів конституційними судами (на прикладі України та країн СНД) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. І. Кадикало. – К., 2010. – 20 с.
5. Концепція реформування органів кримінальної юстиції України [Текст] : наук. проект / [В. І. Шакун (керівник), О. М. Джужа (співкерівник), В. А. Ліпкан, Ю. Ю. Орлов, М. М. Осадчий] ; за ред. В. В. Коваленка. – К. : НАВС, 2010. – 128 с.
6. Коржанський М. Група осіб як суб’єкт злочину / М. Коржанський // Право України. – 2005. – № 11. – С. 78–81.
7. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
8. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение, норма и патология / В. Н. Кудревцев. – М. : Наука, 1992. – 287 с.
9. Макарова О. В. Правовий нігілізм: теоретико-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. В. Макарова. – К., 2010. – 19 с.
10. Мала енциклопедія теорії держави і права / За заг. ред. Ю. Л. Бошицького. – К. : Вид-во Європейського університету, 2010. – 368 с.
11. Мартиненко О. Державна превенція злочинності у системі органів внутрішніх справ / О. Мартиненко // Право України. – 2005. – №6. – С.58–61.
12. Мартиненко О. Феномен правопорушень серед працівників міліції: питання кримінально-правової дефініції / О. Мартиненко, О. Ігнатов // Право України. – 2005. – № 1 – С. 60–63.
13. Панасюк О. Зловживання суб’єктивними трудовими правами: постановка проблеми / О. Панасюк, І. Богдан // Право України. – 2010. – № 3. – С. 161–166.
14. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с.
15. Сенаторов М. Права потерпілого від злочину: міжнародні стандарти та вітчизняний шлях / М. Сенаторов // Право України. – 2006. – № 5. – С. 130–136.
16. Соломко З. Ридеологизация как логика постсоветского правопонимания / З. Соломко // Право Украины. – 2011. – № 1. – С.228–231.
17. Сучасна правова енциклопедія / за заг. ред. О. В. Зайчука. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 384 с.
18. Теплюк М. Действие права и действие закона в современном аспекте правопонимания / М. Теплюк // Право Украины. – 2011. – № 1. – С.291–299.
19. Шульга А. М. Обхід закону як вид зловживання правом / А. М. Шульга // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ – 2010. – № 3 (50). – С.22–26.

 

Тема 18. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
2. Види юридичної відповідальності.
3. Підстави та принципи юридичної відповідальності.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Аземша І. Б. Юридична відповідальність: сучасні погляди, дискусії та концепції / І. Б. Аземша // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 2. – С.54–57.

2.Білозьоров Є. Юридична відповідальність як передумова правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти / Є. Білозьоров // Право України. – 2006. – № 1. – С.50–54.

1. Болсунова О. М. Сутнісні засади  принципів юридичної відповідальності / О. М. Болсунова // Часопис київського університету права. – 2010. – № 4. – С.48–52.
2. Демиденко В. О. Конституційно-правова відповідальність: позитивний та ретроспективний аспекти / В. О. Демиденко // Науковий вісник КНУВС. – 2006. – № 1. – С. 61–67.
3. Демиденко В.О. Підстави конституційно-правової відповідальності / В. О. Демиденко // Науковий вісник КНУВС. – 2006. – № 5. – С. 91–97.
4. Добрынин Н. М. К вопросу о конституционной ответственности / Н. М. Добрынин// Государство и право. – 2010. – №10. – С. 17–26.
5. Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання / О. Зелена // Право України. – 2003. – №4. – С.21–25.
6. Іваненко О. Визначення поняття, сутності та видів соціальної відповідальності: актуальні проблеми / О. Іваненко // Право України. – 2006. – №1.– С.60–64.
7. Інститут юридичної відповідальності у демократично-правових системах / За заг. ред. Н. М.Оніщенко. – К. : Юридична думка 2009. – 219 с.
8. Кельман М. С. Теорія держави і права (схеми, таблиці, поняття) : навч. посіб. / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К., 2006. – 127 с.
9. Ковальський В. С. Охоронна функція права як соціальний правовий феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. С. Ковальський. – К., 2011. – 36 с.
10. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
11. Кузніченко О. Матеріальна відповідальність працівників органів внутрішніх справ: її правове регулювання / О. Кузніченко // Право України. – 2001. – №1. – С. 77–80.
12. Осауленко А. О. Особливості нормативно-правової конструкції юридичної відповідальності / А. О. Осауленко // Науковий вісник НАВСУ. – 2005. – № 2. – С. 79–85.
13. Осауленко А. О. Санкція і юридична відповідальність у публічному праві / А. О. Осауленко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 4. – С. 140–144.
14. Пендюра М. М. Теорія держави і права : [посіб. для підготовки до іспитів] / М. М. Пендюра. – К. : ТЕКСТ, 2009. – 208 с
15. Решетник Л. Правові проблеми юридичної відповідальності в галузі екології / Л. Решетник // Право України. – 2003. – №8. – С.81–85.
16. Ровінський Ю. Санкції як міра фінансово-правового примусу й їх співвідношення з юридичною відповідальністю / Ю. Ровінський // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 1. – С. 15-18.
17. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): [підруч.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.
18. Старцев О. Актуальні проблеми юридичної відповідальності посадових осіб у сфері управлінської діяльності / О. Старцев // Право України. – 2000. – № 11. – С. 112–115.
19. Угрюмова Г. Загальна характеристика дисциплінарної відповідальності і дисциплінарного проступку за українським трудовим правом / Г. Угрюмова // Право України.– 2005. – № 5.– С. 78–81.

 

Тема 19. Тлумачення норм права

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Загальна характеристика тлумачення норм права.
2. Види тлумачення правових норм.
3. Способи тлумачення правових норм.
4. Роль і значення тлумачення в практичній діяльності юристів.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Авер’янов В. Принцип верховенства права у сфері виконавчої влади: питання теорії та практика реалізації / В. Авер’янов // Право України. – 2010. – № 3. – С. 72–80.
2. Гончаров О. Американська оригіналістична теорія тлумачення юридичних норм і сучасність / О. Гончаров / Право України – 2010. – №1. – С.142–148.
3. Гусарєв С. Д. Тематичний словник термінів та визначень з курсу теорії держави та права / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К., 1995. – 75 с.
4. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посіб. / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
5. Дудаш Т. Влияние правопонимания органов конституционной юрисдикции на их правотолковательную деятельность (Германия, США, Украины) / Т. Дудаш // Право Украины. – 2010. – № 1. – С. 307–313.
6. Дума В. В. Правозастосовча діяльність та форми її здійснення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. В. Дума. – К., 2010. – 20 с.
7. Капліна О. Буквальне тлумачення норм кримінально процесуального права / О. Капліна // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 1( 40). – С.150–161.
8. Капліна О. Особливості тлумачення норм кримінально-процесуального права / О. Капліна // Право України. – 2005. – № 3. – С. 114–118.
9. Капліна О. Поширювальне тлумачення і аналогія кримінально-процесуального закону: проблеми розмежування / О. Капліна // Вісник Академії правових наук України.– 2004. – № 4( 39). – С.152–162.
10. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
11. Молибога М. П. Тлумачення норм права: сутнісні характеристики / Молибога М. П. // Часопис Київськ. ун-ту права. – 2010. – № 2. – С. 54–57.
12. Павленко Р. Тлумачення та використання превентивної термінології у кримінології / Р. Павленко // Право України. – 2005. – № 6. – С.71–86.
13. Пономаренко В. Тлумачення деяких аспектів сучасного процесуального законодавства / В. Пономаренко, О.  Брусник // Право України. – 2003. – № 12. – С. 73–74.
14. Радзівон С. Проблеми юридичного тлумачення термінів «адміністративний огляд» і « адміністративний обшук» / С. Радзівон // Право України. – 2005. – № 3. – С.9–13.
15. Савчак А. Дія закону в часі:теорія та правові позиції Конституційного Суду України / А. Савчак // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 1. – С. 64–67.
16. Спасібо-Фатєєва І. Доктринальне тлумачення / І. Спасібо-Фатєєва // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 1( 40). – С.14–25.
17. Трагнюк О. Тлумачення норм міжнародних договорів національним судом / О. Трагнюк // Право України. – 2003. – № 3. – С. 18–21.
18. Чулінда Л. І . Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Л. І. – К., 2003. – 17 с.

 

Тема 20. Основні напрямки реформування правової системи України

 

Орієнтовний план

Вступ

1. Поняття правової системи.

2. Характеристика елементів правової системи.

3. Основні напрямки вдосконалення правової системи України.

Висновки

Список використаної літератури

 

Література:

1. Актуальні проблеми теорії держави та права : [навч. посіб.] / [Є. В. Білозьоров, Є. О. Гіда, А. М. Завальний та ін.] ; за заг. ред. Є. О. Гіди. – К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2010. – 260 с.
2. Бехруз Х. Исламские традиции права / Х. Бехруз. – О., 2006. – 293 с.
3. Бехруз Х. Праворозуміння, розуміння права і правова система / Х. Бехруз // Право України. – 2010. – № 4. – С. 143–148.
4.  Васецький В. Ю. Доктрина прав людини в романо-германській правовій системі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. Ю. Васецький. – К., 2006. – 20 с.
5. Васечко Л. Націоанльне право в умовах глобалізації / Л. Васечко // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 1. – С. 68–70.
6. Волошин Ю. О. Конституційно-правове забезпечення Європейської міждержавної інтеграції: проблеми теорії і практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.12 «Конституційне право; муніципальне право» / Ю. О. Волошин. – К., 2010. – 32 с.
7. Гелей С. Політико-правові системи світу / Гелей С., Рутар С., Кендус О. – Л., 2002. – 224 с.
8. Гусарєва О. С. Юстиція як складова правових систем сучасних країн світу та України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. С. Гусарєва. – К., 2010. – 16 с.
9. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спиноза. – М., 2003. – 399 с.
10. Євграфова Є. Доктрини та концепції у правовій системі України: форми і сфери застосування / Э. Эвграфов // Право України. – № 5. – 2010. – С.77–85.
11. Журавський В. С. Етапи гармонізації законодавства України із європейським законодавством / В. С. Журавський // Держава і право. – 2002. – Вип. 16. – С. 399–401.
12. Корчевна Л. Українське право і романсько-германська традиція / Л. Корчевна // Право України. – 2004. – № 5. – С.19-22.
13. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підготовки до іспитів [для студ. вищ. навч. закладів] / С. П. Коталейчук, П. Я. Пісной. – К. : КНТ, 2011. – 560 с.
14. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові аспекти та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичний аспект) / Л. А. Луць. – К., 2003. – 324 с.
15. Луць Л. А. Методологія порівняльного правознавства / Л. А. Луць // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали III регіональної наук. конф. – Львыв, 1997. – С.29–34.
16. Оніщенко Н. М. Правова система і держава в Україні / Н. М. Оніщенко. – К., 2002. – 131 с.
17.  Панасюк В. В. Право европейское и внутригосударственное: практические аспекты функционирования двух правовых порядков / В. В. Панасюк // Юрист. – 1998. – № 5. – С.55–60.
18. Погорілко В. Правова система України – стан та перспективи розвитку / В. Погорілко, М. Малишко // Право України. – № 9–10. – 1998. – С.10–12.
19.  Політико-правова система України [Текст]. Вип. II / ред. В. В. Болгов [и др.]. ... Плюс : Медіа центр : Новий світ, 2004. - 303 с.
20. Ралько В. В. Трансформация правовых систем: основные научные подходы и перспективы процесса / В. В. Ралько // Государство и право. – № 1. – 2010. – С.111– 115.
21. Сіроштан Ю. Характеристика адміністративної діяльності патрульних служб поліції Великобританії, Канади, США та Франції / Ю. Сіроштан // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 1. – С. 37–40.
22.  Скакун О. Ф. Правова система України на правовій карті світу / О. Ф. Скакун. – Х., 2004. – 96 с.
23.  Тихомиров А. Д. Юридическая компаративистика: философские, теоретические и методологические проблемы : [монография] / А. Д. Тихомиров. – К. : Знання, 2005. – 334 с.
24.  Ткаченко В. Д. Порівняльне правознавство : [підруч. для студ. юр. спец. вищих навч. закл.] / В. Д. Ткаченко. – Х., 2003. – 274 с.
25. Хаустова М. Г. Національна правова система за умов розбудови правової демократичної державності в Україні  : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень»  / М. Г. Хаустова. – Х., 2005. – 19 с.
26. Чернецька О. В. Правові системи сучасності / О. В. Чернецька. – Ірпінь, 2003. – 102 с.

 

ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

 

1. Поняття теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, навчальної дисципліни.
2. Предмет і методологія теорії держави та права.
3. Функції теорії держави та права.
4. Система юридичних наук і місце в них теорії держави та права.
5. Поняття та ознаки держави.
6. Поняття суверенітету та його види. Суверенітет державної влади.
7. Право і держава: аспекти співвідношення.
8. Теорії походження держави.
9. Історичні типи держав.

10. Політична система суспільства: поняття, основні функції та елементи.

11. Місце і роль держави в політичній системі України.

12. Поняття та класифікація функцій держави.

13. Внутрішні функції держави: поняття і зміст.

14. Зовнішні функції держави: поняття та зміст.

15. Форми і методи здійснення функцій держави.

16. Поняття та елементи форми держави.

17. Поняття та види форми правління. Їх характеристика.

18. Поняття та види форми державного устрою. Їх характеристика.

19. Поняття та види державно-правового режиму.

20. Характеристика різновидів демократичного режиму.

21. Особливості елементів форм Української держави.

22. Механізм держави як система державних організацій.

23. Поняття та структура державного апарату України.

24. Принципи організації та функціонування апарату держави.

25. Поняття та ознаки органів держави.

26. Види органів держави.

27. Поняття та ознаки правової держави.

28. Поняття та ознаки соціальної держави.

29. Поняття громадянського суспільства та його співвідношення з правовою державою.

30. Доктрина держави загального благоденства.

31. Основні ідеї марксистського вчення про державу.

32. Поняття предмету та методу правового регулювання.

33. Поняття та ознаки права, його соціальна цінність.

34. Принципи права та їх характеристика.

35. Поняття та види функцій права.

36. Характеристика спеціально-юридичних функцій права.

37. Поняття та види суб’єктів права.

38. Поняття системи права.

39. Структура права та характеристика його елементів.

40. Основні елементи системи права та їх характеристика.

41. Поняття і зміст системи законодавства.

42. Співвідношення системи права і системи законодавства.

43. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів.

44. Поняття і види соціальних норм, їх основні властивості.

45. Види норм права.

46. Структура норм права. Види структурних елементів.

47. Норма права і стаття нормативно-правового акту. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.

48. Суб’єкти та види правотворчості.

49. Принципи та стадії правотворчості.

50. Поняття і види форм /джерел/ права.

51. Нормативно-правовий акт як основна форма /джерело/ права України.

52. Види нормативно-правових актів.

53. Закон та його види. Роль Основного закону в системі законодавства України.

54. Дія нормативно-правових актів у просторі та по колу осіб.

55. Дія нормативно-правових актів у часі.

56. Поняття та форми реалізації норм права.

57. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації.

58. Стадії застосування норм права.

59. Вимоги правильного застосування норм права.

60. Поняття і види тлумачення норм права.

61. Способи тлумачення норм права.

62. Офіційне та неофіційне тлумачення норм права.

63. Тлумачення норм права за обсягом.

64. Поняття прогалин та колізій законодавства, шляхи їх усунення.

65. Поняття та основні ознаки правовідносин.

66. Види правовідносин і критерії їх класифікації.

67. Склад правовідносин.

68. Зміст правовідносин.

69. Поняття і види об’єктів правовідносин.

70. Поняття суб’єктивного права та його структура.

71. Поняття та класифікація юридичних фактів.

72. Види правової поведінки.

73. Правова поведінка: поняття та ознаки.

74. Поняття та ознаки правомірної поведінки.

75. Види правомірної поведінки.

76. Правопорушення: поняття, ознаки та види.

77. Склад правопорушення та характеристика його елементів.

78. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.

79. Мета та функції юридичної відповідальності.

80. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності.

81. Підстави, що виключають юридичну відповідальність.

82. Види юридичної відповідальності.

83. Гарантії законності: поняття та види.

84. Поняття та принципи законності.

85. Характеристика законності як принципу здійснення державної влади.

86. Поняття та види державної дисципліни.

87. Поняття і структура правосвідомості.

88. Правова культура: поняття, структура, види.

89. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини.

90. Стадії процесу правового регулювання.

91. Поняття механізму правового регулювання та його структура.

92. Типи правового регулювання.

93. Поняття правової системи та характеристика її елементів.

94. Основні види правових сімей та їх характеристика.

95. Поняття та елементи правового статусу особи.

 

 

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

 

Історія держави та права зарубіжних країн вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави та права окремих країн у конкретно-історичних умовах в хронологічний послідовності.

Основне завдання курсу історії держави та права зарубіжних країн – навчити слухачів глибоко розуміти закономірності історичного процесу, засвоїти комплекс важливих факторів державотворення, виникнення та функціонування інститутів державної влади та управління, вміти правильно аналізувати правові акти, ті чи інші реформи державного апарату, розуміти їх причини, суть, наслідки.

Плани семінарських занять, теми рефератів підготовлені з урахуванням сучасних підходів і оцінок історичною та юридичною науками державно-правових явищ, що розвивалися протягом багатьох століть у країнах близького і далекого зарубіжжя. Вони охоплюють основні періоди загальної історії держави і права, зосереджують увагу слухачів на ключових проблемах формування державно-правових інститутів у рабовласницькому, феодальному, буржуазному, постіндустріальному і радянському соціалістичному суспільстві.

Готуючись до семінарських занять, слухачі повинні навчитись на основі джерел права характеризувати:

-  суспільний лад (структура суспільства, економічне, політичне, соціальне правове становище окремих станів, соціальних груп і класів):

-  державний устрій (форма правління, форма устрою, центральні і місцеві органи влади і управління, їх компетенція);

-  право (характерні риси, джерела та пам'ятки права, розвиток окремих галузей та інститутів права) тієї чи іншої країни на конкретних етапах її історичного розвитку.

Глибоке вивчення світового досвіду державотворення без ідеологічних стереотипів сприяє кращому пізнанню слухачами суті, функцій і соціального призначення держави і права, допомагає юристам краще орієнтуватися в сучасних проблемах реформування політичної, правової та адміністративно-територіальної системи, які відбуваються в Україні.

 

 

Література до всіх тем

1. Авдиев В.И. История Древнего Востока. – М., 1970.
2. Арисов Н.Н. Французский гражданский кодекс 1804 г.: Учеб. пособ. – М.: Изд-во Военно-политической академии, 1972.
3. Бартошек М. Римское право: Понятия, термин, определения. – М., 1989.
4. Батыр К.И. История государства и права Франции периода французской революции 1789-1794 годов. – М., 1984.
5. Бельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства и права США. – Л., 1982.
6. Белявський В.А. Вавилон легендарный и Вавилон исторический. – М., 1971.
7. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2004.
8. Всеобщая история государства и права / Под ред. К.И. Батыра. – М., 1996.
9. Галанза П.Н. Государство и право Древнего Рима. – М., 1963.
10. Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. – Ч.1. –Харьков, 2003.
11. Громаков Б.С. История рабовладельческого государства и права (Афины и Рим). – М., 1986.
12. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. – М., 1983.
13. Зайончковский П.А. Правительственный аппарат самодержавной России в ХІХ веке. – М., 1978.
14. Исаев И.А. История государства и права России. – М., 1998.
15. История Древнего Востока. – М., 1983.
16. История государства и права СССР: Сборник документов. – М., 1988. –
    Ч. 1, 2.
17. История государства и права зарубежных стран / Под ред. С.А. Жидкова и Н.А. Крашенинниковой. – М., 1996. – Ч.1, 2.
18. История государства и права России: Учебник / Под ред. С.А. Чибиряева. – М., 1998.
19. История государства и права зарубежных стран (рабовладельческое и феодальное государство и право) / Под ред. П.Н. Галанзы и Б.С. Громакова. – М., 1980.
20. Історія держави та права зарубіжних країн: Навчальний посібник для дистанційного навчання / Захарченко П.П., Ковалевська О.О., Кузьминець О.В. – К.: Ун-т. "Україна", 2005.
21. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія / За ред.
    В.Д. Гончаренка. – К., 2002.
22. Історія держави та права зарубіжних країн / За заг. ред. проф.
    О.М. Джужи. – 2-е вид. доп. і перероб. К.: Атіка, 2006.
23. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / За ред. О.М. Джужи. – К., 2000.
24. Каменский В.Г. Билль о правах в конституционной истории США (Историко-критическое исследование). – М., 1983.
25. Карлель Т. Французская революция. История. – М.: Мысль, 1991.
26. Катрич В.М. Держава і право Стародавнього Риму. – К., 1974.
27. Катрич В.М. Історія рабовласницької держави та права стародавньої Греції. – К., 1969.
28. Кукушкин Ю.С., Чистяков О.Н. Очерк истории советской Конституции. – М., 1987.
29. Леонтьев А.К. Образование приказной системы управления в Русском государстве. – М., 1961.
30. Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1986.
31. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. – 4-е вид. К., 2004.
32. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001.
33. Маркс К. Британское владычество в Индии / Маркс К., Энгельс Ф. –
    Соч. – 2-е изд. – Т. 9. – С. 132, 134.
34. Мельгунов С.П. "Красный террор" в России. – М., 1990.
35. Минин А.А., Языков Е.Ф. Конституции США: История и современность. – М., 1988.
36. Мирский Г.И. "Третий мир": Общество, власть, армия. – М., 1989.
37. Музыченко П.П., Витман К.Н. История государства и права зарубежних стран. История государства и права России: Уч. пособие. – Х., 2001. – Ч.2.
38. Нарсесянц В. История права: Англия и Россия. – М., 1990.
39. Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права: Учебник.– М., 1998. – Т.1, 2.
40. Пидопрыгора А.А. Основы римского частного права. – К., 1990.
41. Подопрыгора А.А. Основы римского гражданского права. – К., 1990.
42. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки. – Харьков, 1981.
43. Рогожин И.А., Ярмыш А.Н. Государство и право России в период становления и развития абсолютизма (вторая половина XVII – конец XVIII вв.) – К., 1989.
44. Российское законодательство Х-ХХ вв. (тексты и коментарии): В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – М.: Юрид. лит.,  1984. – Т. 4-6.
45. Русское централизованное государство: Образование и эволюция. –
    XV-XVII века. – М., 1980.
46. Савельев В.А. История римского частного права. – М., 1990.
47. Савельев В.А. Правозащитники в Древнем Риме эпохи Цицерона // Право и культура: Проблемы исторического взаимодействия. – М., 1990.
48. Сборник документов по всеобщей истории государства и права сост.
    И.Е. Ливанцев. – Л., 1977.
49. Страхов М.М. Всесвітня історія держави і права. Держава і право стародавнього світу. – Х., 1994.
50. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник. –
    2-е вид. – К., 2003.
51. Титов Ю. История государства и права. Россия. М.: 2010.
52. Титов Ю.П. Хрестоматия по истории государства и права России. – М., 1998.
53. Тихомиров М.Н. Российское государство XV-XVII вв. – М., 1973.
54. Трофанчук Г.І. Історія держави та права зарубіжних країн. / Навч. посіб. –К.: Юрінком, 2006.
55. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Вища школа, 1994.
56. Французская республика. Конституция и законодательные акты. – М., 1989.
57. Хоман Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Львів – 2010. –
    48 с.
58. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. –
    3-е вид. стереотипне. – Львів, 2006.
59. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К., 2003.
60. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран /
    Под ред. З.М. Черниловского. – М., 1984.
61. Хрестоматия по истории Древнего Рима. – М., 1987.
62. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – М.: Юрид. лит., 1986.
63. Черепнин Л.В. К вопросу о складывании абсолютизма в XVIII в. – М., 1966.
64. Черепнин Л.В. Земские соборы в русском государстве ХV-XVII веков. – М., 1979.
65. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М., 1998.
66. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.: Юрист, 1996.
67. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн. Навч. посібник. вид. 4 доповнене. К.: 2010. – 296 с.
68. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – 2-е вид. – К., 2003.
69. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн.: Хрестоматія. – К., 1995.
70. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн.: Хрестоматія. 3-тє вид. К.: 2010. – 208 с.
71. Штокмар В.В. История Англии в середине века. – Л., 1973.
72. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства//  Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т. 21. – С. 109, 110, 115.

 

 

 

 

 

Плани семінарських занять

 

Тема 1. Держава та право рабовласницьких країн

 

Семінарське заняття – 4 години

 

1. Суспільний лад і державний устрій давньосхідних рабовласницьких держав (Вавілон, Індія, Єгипет, Китай).
2. Характеристика права країн Стародавнього Сходу: загальна характеристика джерел права; закони царя Хамурапі та закони Ману (цивільне та криміна­льне право, процес).
3. Особливості державно-правового розвитку країн античного світу: демократична республіка та право Афін; суспільний устрій, державний лад і право Спарти.
4. Римська рабовласницька держава: основні етапи розвитку, правовий статус особи і римське право класичного та посткласичного періодів; публічне та приватне право; форми цивільного процесу.

 

Теми рефератів

1. Особливості давньосхідної деспотії.
2. Реформи Солона та Клісфена в Афінах.
3. Закони ХІІ таблиць (Стародавній Рим).
4. Рецепція римського права.
5. Кодифікація Юстиніана.

 

Література

Бартошек М. Римское право: Понятия, термин, определения. – М., 1989

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2004.

Галанза П.Н. Государство и право Древнего Рима. – М., 1963

Громаков Б.С. История рабовладельческого государства и права (Афины и Рим). – М., 1986.

Історія держави та права зарубіжних країн / За заг. ред. проф.
О.М. Джужи. – 2-е вид. доп. і перероб. К.: Атіка, 2006.

Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія / За ред.
В.Д. Гончаренка. – К., 2002.

Катрич В.М. Держава і право Стародавнього Риму. – К., 1974.

Пидопрыгора А.А. Основы римского частного права. – К., 1990.

Подопрыгора А.А. Основы римского гражданского права. – К., 1990.

Хоман Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Львів – 2010. –
48 с.

Хрестоматия по истории Древнего Рима. – М., 1987.

Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.: Юрист, 1996.

Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн. Навч. посібник. вид. 4 доповнене. К.: 2010. – 296 с.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн.: Хрестоматія. 3-тє вид. К.: 2010. – 208 с.

 

Тема 2. Феодальна держава і право

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Станово-представницькі органи Англії, Франції, Німеччини, Польщі, Мос­ковії: виникнення, порядок формування, структура та діяльність.
2. Характеристика пам’яток права країн Західної Європи та Московії періоду станово-представницької монархії.
3. Абсолютизм і його особливості в країнах Західної Європи та в Російській Імперії.
4. Розвиток права.

Теми рефератів

1. Виникнення та розвиток парламенту в Англії.
2. Соборне Уложення 1649 року  Московії.
3. Держава та право Золотої Орди.
4. Право за "Артикулами військовими з коротким тлумаченням".
5. "Салічна правда" – пам’ятка ранньофеодального права.

 

 

 

Література

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2004.

Всеобщая история государства и права / Под ред. К.И. Батыра. – М., 1996.

Зайончковский П.А. Правительственный аппарат самодержавной России в ХІХ веке. – М., 1978.

Исаев И.А. История государства и права России. – М., 1998.

История государства и права зарубежных стран / Под ред. С.А. Жидкова и Н.А. Крашенинниковой. – М., 1996. – Ч.1, 2.

История государства и права России: Учебник / Под ред. С.А. Чибиряева. – М., 1998.

Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія / За ред.
В.Д. Гончаренка. – К., 2002.

Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. – 4-е вид. К., 2004.

Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права: Учебник.– М., 1998. – Т.1, 2.

Рогожин И.А., Ярмыш А.Н. Государство и право России в период становления и развития абсолютизма (вторая половина XVII – конец XVIII вв.) – К., 1989.

Российское законодательство Х-ХХ вв. (тексты и коментарии): В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – М.: Юрид. лит.,  1984. – Т. 4-6.

Русское централизованное государство: Образование и эволюция. –
XV-XVII века. – М., 1980.

Титов Ю. История государства и права. Россия. М.: 2010.

Титов Ю.П. Хрестоматия по истории государства и права России. – М., 1998.

Черепнин Л.В. К вопросу о складывании абсолютизма в XVIII в. – М., 1966.

Черепнин Л.В. Земские соборы в русском государстве ХV-XVII веков. – М., 1979.

Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М., 1998.

Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн. Навч. посібник. вид. 4 доповнене. К.: 2010. – 296 с.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн.: Хрестоматія. 3-тє вид. К.: 2010. – 208 с.

Штокмар В.В. История Англии в середине века. – Л., 1973.

 

Тема 3. Буржуазна держава і право

 

Семінарське заняття – 4  години

 

1. Буржуазна революція XVII ст. в Англії: причини, етапи та особливості. Формування конституційної монархії.
2. Війна за незалежність та утворення США: Декларація незалежності
   1776 року; Статті конфедерації 1781 року; Конституція США 1787 року; Біль про права 1791 року; Громадянська війна 1861-1865 років та її вплив на розвиток законодавства США.
3. Буржуазна революція 1789-1794 років та утворення буржуазної держави і права Франції: Декларація прав людини і громадянина 1789 року; Конституції Франції 1791, 1793 років; Цивільний кодекс Франції 1804 року; Кримінальний кодекс Франції 1810 року.
4. Буржуазні реформи в Росії в другій половині ХІХ століття.

 

Теми рефератів

1. Аграрна реформа П. Столипіна.
2. Судова система в США в ХХ ст.
3. Контрреформи російського царизму та їх наслідки 1880-х-1890-х рр.
4. Судова реформа в Росії у другій половині ХІХ століття.
5. Кодифікація законодавства Франції на початку ХІХ століття.

 

Література

Арисов Н.Н. Французский гражданский кодекс 1804 г.: Учеб. пособ. – М.: Изд-во Военно-политической академии, 1972.

Батыр К.И. История государства и права Франции периода французской революции 1789-1794 годов. – М., 1984.

Бельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства и права США. – Л., 1982.

Всеобщая история государства и права / Под ред. К.И. Батыра. – М., 1996.

Зайончковский П.А. Правительственный аппарат самодержавной России в ХІХ веке. – М., 1978.

Исаев И.А. История государства и права России. – М., 1998.

История государства и права СССР: Сборник документов. – М., 1988. –
Ч. 1, 2.

История государства и права зарубежных стран / Под ред. С.А. Жидкова и Н.А. Крашенинниковой. – М., 1996. – Ч.1, 2.

Карлель Т. Французская революция. История. – М.: Мысль, 1991.

Леонтьев А.К. Образование приказной системы управления в Русском государстве. – М., 1961.

Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1986.

Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. – 4-е вид. К., 2004.

Нарсесянц В. История права: Англия и Россия. – М., 1990.

Российское законодательство Х-ХХ вв. (тексты и коментарии): В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – М.: Юрид. лит.,  1984. – Т. 4-6.

Русское централизованное государство: Образование и эволюция. –
XV-XVII века. – М., 1980.

Сборник документов по всеобщей истории государства и права сост.
И.Е. Ливанцев. – Л., 1977.

Титов Ю. История государства и права. Россия. М.: 2010.

Хоман Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Львів – 2010. –
48 с.

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран /
Под ред. З.М. Черниловского. – М., 1984.

Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн. Навч. посібник. вид. 4 доповнене. К.: 2010. – 296 с.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн.: Хрестоматія. 3-тє вид. К.: 2010. – 208 с.

 

 

Тема 4. Розвиток держави і права країн Європи, Азії та США

в період між світовими війнами

 

Семінарське заняття – 4 години

 

1. Жовтнева революція в Петрограді в жовтні 1917 р. та становлення радянської держави та права. Утворення Союзу РСР.
2. Веймарська республіка в Німеччині та її Конституція (1919 рік).
3. "Новий курс" Президента США Ф.Рузвельта та його наслідки.
4. Державний лад та право Англії.

 

Теми рефератів

1. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.
2. Механізм фашистської диктатури в Італії.
3. Конституція СРСР 1924 року. Загальна характеристика.
4. Вибори та розпуск Установчих зборів у Росії.

 

Література

Бельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства и права США. – Л., 1982.

История государства и права зарубежных стран / Под ред. С.А. Жидкова и Н.А. Крашенинниковой. – М., 1996. – Ч.1, 2.

История государства и права России: Учебник / Под ред. С.А. Чибиряева. – М., 1998.

Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія / За ред.
В.Д. Гончаренка. – К., 2002.

Кукушкин Ю.С., Чистяков О.Н. Очерк истории советской Конституции. – М., 1987.

Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001.

Мельгунов С.П. "Красный террор" в России. – М., 1990.

Минин А.А., Языков Е.Ф. Конституции США: История и современность. – М., 1988.

Российское законодательство Х-ХХ вв. (тексты и коментарии): В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – М.: Юрид. лит.,  1984. – Т. 4-6.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник. –
2-е вид. – К., 2003.

Титов Ю. История государства и права. Россия. М.: 2010.

Титов Ю.П. Хрестоматия по истории государства и права России. – М., 1998.

Трофанчук Г.І. Історія держави та права зарубіжних країн. / Навч. посіб. –К.: Юрінком, 2006.

Хоман Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Львів – 2010. –
48 с.

Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.: Юрист, 1996.

Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн. Навч. посібник. вид. 4 доповнене. К.: 2010. – 296 с.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн.: Хрестоматія. 3-тє вид. К.: 2010. – 208 с.

 

Питання для підготовки до екзамену

1. Предмет і методи вивчення історії держави і права.
2. Періодизація і джерела історії держави та права зарубіжних країн.
3. Характерні риси рабовласницького права.
4. Римська рабовласницька аристократична республіка.
5. Державний лад Вавілону.
6. Виникнення Афінської рабовласницької держави (реформи Солона і Клісфена).
7. Суспільний устрій Афінської демократичної республіки (за реформами Тесея і Солона.)
8. Джерела й основні риси права Риму посткласичного періоду.
9. Кодифікація Юстиніана.
10. Римське рабовласницьке публічне та приватне право.
11. Соціальна структура та державний лад Стародавньої Індії.
12. Закони Ману. Загальна характеристика.
13. Джерела та основні риси права країн Стародавнього Сходу.
14. Джерела та основні риси права Риму найдавнішого періоду.
15. Суспільний устрій та державний лад рабовласницької Спарти.
16. Періодизація та загальна характеристика римського рабовласницького права.
17. Утворення римської рабовласницької держави. Реформи Сервія Тулія.
18. Державний лад Афінської демократичної республіки.
19. Злочини та покарання за законами Хамурапі.
20. Римське кримінальне право періоду республіки.
21. Державний лад Риму в період імперії.
22. Причини встановлення і суть східної деспотії.
23. Державний устрій та суспільний лад Єгипту.
24. Характеристика законів Хамурапі (Вавілон).
25. Злочин та покарання за законами Ману.
26. Велика Хартія вольностей 1215 року (Англія).
27. Правове становище населення в Стародавньому Римі.
28. Правове становище населення в державах Стародавнього Сходу.
29. Суспільний устрій ранньофеодальної держави франків.
30. Закони ХІІ таблиць – пам’ятка права рабовласницького Риму.
31. Форми цивільного процесу в Римській рабовласницькій державі.
32. Джерела й основні риси права Риму класичного періоду.
33. "Салічна правда" – пам’ятка ранньофеодального права франків.
34. Суспільний устрій Росії в період абсолютної монархії.
35. Основні риси феодального права.
36. Судова реформа в Росії 1864 року та її значення.
37. Формування англійської конституційної монархії. "Хабес корпус акт" 1679 року, Білль про права 1688 р.
38. Соборне Уложення 1649 року. Злочини та покарання.
39. Утворення Московської централізованої держави (ХІV – перша пол.
    ХVІ ст.)
40. Державна Дума Росії (формування, структура, компетенція) початку
    ХХ століття.
41. Етапи розвитку феодальних держав Західної Європи. Загальна характеристика.
42. Особливості англійського та німецького абсолютизму.
43. Виникнення станово-представницької монархії в Росії. Земський собор.
44. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта.
45. Біль про права 1791 року. Перший цикл конституційних поправок США.
46. Державний лад Франкського королівства.
47. Буржуазна революція та створення буржуазної держави у Франції. Декларація прав людини і громадянина 1789 року.
48. Кароліна – пам’ятка права феодальної Німеччини.
49. Протекторат Кромвеля. "Знаряддя управління" 1653 року.
50. Селянська реформа 1861 року в Російській імперії та її особливості.
51. Конституція РСФСР 1918 року. Розробка, прийняття та загальна характеристика.
52. Цивільний кодекс Франції 1804 року.
53. Золота булла 1356 року (Німеччина).
54. Суспільний лад Московії періоду станово-представницької монархії.
55. Кримінальне право Англії періоду абсолютизму.
56. Кримінальний процес за "Кароліною" 1532 року.
57. Передумови та основні етапи англійської буржуазної революції.
58. Кримінальне право за "Кароліною" (1532 рік).
59. Земська та міська реформи в Росії у другій половині ХІХ століття.
60. Основні принципи Конституції США 1787 року.
61. Кримінальний кодекс Франції (1810 рік).
62. Право Росії за "Артикулами військовими…"
63. Звід законів Російської імперії. Загальна характеристика.
64. Державний устрій Російської імперії (XVIII – перша половина
    XIX століття).
65. Реорганізація поліції та армії в Росії у другій половині ХІХ століття.
66. Якобінська диктатура у Франції та її державний механізм.
67. Станово-представницькі органи Англії, Франції, Німеччини
    (ХІІІ-ХV століття).
68. Абсолютна монархія у Франції. Класичний французький абсолютизм.
69. Громадянська війна 1861-1865 років та її вплив на конституційний розвиток США.
70.  І Всесоюзний з’їзд Рад та його акти. Утворення СРСР.
71. Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. Конституція 1946 року.
72. Радянсько-німецькі договори 1939 року та їх наслідки.
73. Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. Конституція 1958 року.
74. Жовтнева революція у Петрограді в жовтні 1917 р. ІІ Всеросійський з’їзд Рад та його нормативно-правові акти.
75. Основні нормативно-правові акти проведення примусової колективізації сільського господарства в СРСР.
76. Конституція 1791 року. Франція. Конституція 1793 року порівняльна характеристика.
77. Корпоративна держава в Італії в1920-х рр.
78. Утворення ФРН. Конституція 1949 року.
79. Особливості італійського та японського фашизму.
80. Зміни в державному ладі Росії після Лютневої революції 1917 року.
81. Буржуазно-демократична революція (1918 рік) в Німеччині. Веймарська Конституція 1919 року.
82. Характеристика Конституції Японії 1947 року.
83. Конституція СРСР 1924 року. Характеристика основних положень.
84. "Новий курс" Президента США Ф.Рузвельта.
85. Характеристика Конституції Італії 1947 року.
86. Створення німецької імперії. Конституція Німеччини 1871 року.
87. Створення та діяльність радянської міліції в 1917-1920 роках.
88. Статті конфедерації 1781 року (США).
89. Війна за незалежність США. Декларація незалежності 1776 року.
90. Розпад СРСР. Утворення СНД.

 

 

 

 

 

 

 

 

СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

 

Навчальна дисципліна "Судові та правоохоронні органи" дає загальну, початкову інформацію про правоохоронну діяльність і про ті органи і установи, на які покладено здійснення цієї діяльності в Україні. Коло таких органів і установ досить широке. Крім судів, на які покладається функція здійснення правосуддя, до установ і органів, які захищають права фізичних і юридичних осіб і ведуть боротьбу із різного роду правопорушеннями, відносять прокуратуру, органи внутрішніх справ, службу безпеки України, органи виконання покарань, адвокатуру, а також деякі інші подібні формування та організації, без яких не може існувати жодна правова держава.

Кожен юрист повинен знати устрій і порядок функціонування органів, які забезпечують реалізацію правових положень у державі. Такі знання потрібні не тільки для отримання диплома юриста, ними повинен володіти суддя і прокурор, слідчий і адвокат, юрисконсульт будь-якого державного або приватного підприємства, в тому числі і для того, щоб правильно будувати свої стосунки з іншими представниками юридичної професії. Добрі знання з цього курсу допоможуть студенту-правознавцю у засвоєнні багатьох інших дисциплін, які він буде вивчати під час подальшого навчання в академії.

Метою даної навчальної дисципліни є не просто ознайомлення майбутніх юристів з системою судових і правоохоронних органів України, а формування у них чіткого уявлення щодо побудови, ролі, завдань, головних принципів і напрямків діяльності, компетенції і повноважень, як окремих її основних елементів, так і у їх взаємодії між собою та з іншими інституціями держави і суспільства.

Завданнями курсу є:

-                        сприяти одержанню студентами вузу основоположних знань з дисципліни "Судові та правоохоронні органи України";

-                        забезпечити правову підготовку, спрямовану на формування інтелектуального потенціалу висококваліфікованих працівників, що володіють основами теоретичних знань в галузі правознавства, необхідних для їх майбутньої трудової діяльності тощо;

-                       правове навчання і виховання студентів;

-                       формування в студента поваги до людини, свого народу, держави;

-                       прищеплення майбутнім спеціалістам певних навичок оволодіння методикою правового аналізу положень чинного законодавства щодо діяльності правоохоронних органів та діяльності суду;

-                       застосовування одержаних теоретичних знань в практичній діяльності;

-                       формування професійної свідомості і поведінки правової культури.

Особливість курсу полягає в тому, що він потребує від студентів засвоєння змісту численних правових актів неоднакового рівня, починаючи з Конституції України, норм міжнародного праві і закінчуючи відомчими нормативними актами, які до того ж регулюють правовідносини в досить різних галузях права. Це завжди викликає у студентів, які ще не мають досвіду роботи з джерелами правової інформації, значні труднощі.

Крім того, слід враховувати, що зараз в Україні триває процес глибокого реформування всієї правової системи, характерною рисою якого є постійне оновлення законодавства, в тому числі і того, що безпосередньо стосується організації і діяльності установ і органів судової влади і правоохоронних органів. Це вимагає від вивчаючих даний курс постійного слідкування за періодичними офіційними нормативними і юридичними виданнями, в яких знаходять відображення правові новели і проблеми практичної діяльності правоохоронних органів.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Предмет, система та основні поняття курсу

“Судові та правоохоронні органи України”

 

Методичні рекомендації

Під час підготовки до семінарського заняття необхідно ретельно опрацювати матеріали лекції, наявні підручники, законодавчі та інші нормативні акти, які визначають побудову судових та правоохоронних органів та загальні засади правоохоронної діяльності в Україні. При потребі законспектувати в робочому зошиті окремі положення, які є, на думку студента, найбільш суттєвими і стосуються даної теми.

 

  Семінарське заняття – 2 години

 

Питання семінару:

1. Предмет, метод і система курсу “Судові та правоохоронні органи України”.
2. Основні поняття курсу (судові органи; правоохоронні органи; система і структура правоохоронних органів; правоохоронна діяльність; основні напрямки, риси і принципи правоохоронної діяльності; законність і правопорядок тощо).
3. Законодавчі джерела курсу “Судові та правоохоронні органи України” і їх класифікація.

 

 

Контрольні запитання:

1. Що входить до предмету курсу “Судові та правоохоронні органи України”?
2. Що таке метод вивчення курсу?
3. Чи входять суди до складу правоохоронних органів ?
4. Що означають і як співвідносяться поняття “законність” і “правопорядок”?
5. Які Ви знаєте законодавчі джерела курсу “Судові та правоохоронні органи України”?
6. Які ознаки характеризують правоохоронну діяльність?
7. Які існують основні напрямки правоохоронній діяльності?             

 

Література та нормативні акти:

Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К - 2011р.

Закон України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів».

Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття та ознаки. //Право України. – 2003. – № 4. – С.18-21.

Концепція судово-правової реформи в Україні. Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року // Голос України. – 1992.– 12 серпня.

Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг. Ред. В.Т. Маляренка, В.І. Гончаренка. – К., 2010. – 924 с.

Науково-практичний коментар до КК України. Під редакцією М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. – К., 2010. – 1233 с.

Семерна О.С. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2008. – 392 с.

Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посібник / Під ред. Я.Ю. Кондратьєва.- К.: Юрінком Інтер, 2002.- 320 с.

Судові та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: Закони і коментарі: Навчальний посібник / Автори і упорядники: М.І. Мельник, М.І. Хавронюк.- К.: Атіка, 2010.

Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник //О.С. Захарова, В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін. – К., 2009. – 325 с.

Юзікова Н.С. Судові та правоохоронні органи України: Навчальний посібник. – К., 2009. – 320 с.

 

 

Тема 2. Демократичні принципи правосуддя в Україні.

 

Методичні рекомендації

Під час вивчення даної теми потрібно мати на увазі, що вона є одною із основних тем курсу. Складнощі у засвоєні питань теми у студентів можуть виникнути через великий обсяг правової інформації, що зумовлено різними поглядами науковців на природу принципів правосуддя, визначення їх поняття і системи, в яку автори включають не однакову кількість принципів.

Пануючою в теорії вважається точка зору, згідно з якою до принципів правосуддя слід відносити лише закріплені в правових нормах положення, які виражають панівні в державі політичні та правові ідеї, що стосуються завдань, способу формування і здійснення правосуддя, тобто положення, які визначають головні, найважливіші моменти устрою і діяльності органів судової влади. Порушення будь-якого з принципів означає незаконність рішення в справі та обов`язково тягне за собою його скасування.

 При цьому система принципів правосуддя розподіляється на дві основні групи: а) конституційні принципи і б) інші галузеві принципи, що обумовлено юридичною силою і значенням нормативного акту, яким закріплено принцип.

Дуже поширеним є також розподіл принципів правосуддя на: а) організаційні, які визначають засади судоустрою; б) функціональні (процесуальні), які стосуються здійснення правосуддя і в) організаційно-функціональні, тобто такі принципи, які впливають як на організацію органів судової влади, так і на порядок здійснення правосуддя.

Студенти повинні знати зміст кожного з принципів, його роль і значення в загальній системі демократичних основ правосуддя.

Треба пам`ятати, що за обсягом змісту і сферою дії принципи правосуддя іноді значно розрізняються, але відмінність ця швидше суто кількісна, а не якісна. Тому принципи не можна поділяти на основні й неосновні, головні і другорядні. Тільки реалізація всіх принципів в їх сукупності, в системі, у взаємозв`язку і взаємодії може привести до виконання завдань судочинства.

На семінарському занятті слід розглянути теоретичні питання, пов`язані з поняттям і змістом принципів правосуддя, а також чітко визначити які з цих принципів належать до конституційних, а які до галузевих, і розкрити їх зміст. Засвоєнню питань теми буде сприяти й аналіз правових норм, які закріплюють принципи правосуддя та забезпечують їх реалізацію.

 

Семінарське заняття – 2 години

 

Питання семінару:

1. Поняття, сутність і значення принципів правосуддя.
2. Система принципів правосуддя і їх класифікація.
3. Суть і значення конституційних принципів правосуддя:

1) здійснення правосуддя виключно судами; 2) участі народу у здійсненні правосуддя; 3) незалежності і недоторканності суддів, їх підкорення лише закону; 4) законності; 5) державної мови судочинства; 6) рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 7) колегіальний та одноособовий розгляд справ; 8) поваги до гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя; 9) права людини на свободу та особисту недоторканність; 10) недоторканність житла; 11) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; 12) забезпечення доведеності вини; 13) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості; 14) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 15)забезпечення обвинуваченому права на захист; 16) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 17) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом; 18) обов`язковість рішень суду.

 

Контрольні запитання:

1. Як ви розумієте поняття “принципи правосуддя”.
2. Чому йдеться мова про систему принципів, а не про їх сукупність?
3. Які принципи правосуддя проголошені у міжнародно-правових документах і як вони реалізуються в чинному законодавстві України?
   1. Що таке конституційні принципи, назвіть їх?
   2. Розкрийте зміст принципів, закріплених у ст.129 Конституції України?
   3. Які Ви знаєте галузеві принципи правосуддя?

 

Література та нормативні акти:

Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.- 2010р.

Закон України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів».

Закон України від 23 грудня 1993 року Про державний захист працівників суду i правоохоронних органів: Станом на 2011 р. 

Загальна декларація прав людини 1948 р.; Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 р.; Міжнародний пакт про громадські та політичні права 1966 р. // Права людини. Міжнародні договори України: Декларації, документи. - К., 2009.

Колодій А.М. Принципи права України. - К., 2008.

Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. - К.: Юрінком Інтер, 2009.

Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник //О.С. Захарова, В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін. – К., 2009. – 325 с.

Юзікова Н.С. Судові та правоохоронні органи України: Навчальний посібник. – К., 2009. – 320 с.

 

 

Тема 3. Поняття судової системи. Структура і компетенція

окремих ланок судової влади України.

 

Методичні рекомендації:

На семінарських заняттях студенти закріплюють одержані під час лекції та в години самопідготовки теоретичні знання.

Насамперед слід з’ясувати, що розуміється під судовою системою України, які суди відносяться до загальних судів. Необхідно звернути увагу на такі питання як “судова ланка”, “судова інстанція”, а також встановити, чим вони відрізняються одне від одного. Студентам потрібно усвідомити, що Верховний суд України є найвищим судовим ораним в системі судів загальної юрисдикції України.

Глибокому вивченню питань семінару буде сприяти ознайомлення із законом України “Про судоустрій та статус суддів України”.

Відповіді на питання семінарів повинні бути аргументованими, з посиланням на конкретні правові норми, що регулюють діяльність судів загальної юрисдикції України.

 

Семінарське заняття – 2 години

 

Питання семінару:

1. Поняття судової системи. Система і завдання судів загальної юрисдикції України. Види судів загальної юрисдикції.
   1. Місцеві суди – основна ланка системи загальних судів.
   2. Види, склад і повноваження апеляційних судів загальної юрисдикції.
   3. Види, склад і повноваження судів касаційної інстанції.
   4. Верховний Суд України. Його завдання і структура.

 

 

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення поняття судової влади.
2. Визначте основні ознаки правосуддя.
3. В яких формах здійснюється правосуддя?
4. Що таке судова ланка?
5. Що таке судова інстанція?
6. Наведіть визначення судової системи.
7. Які суди складають судову систему в Україні ?
8. Як утворюються місцеві, апеляційні та вищі спеціалізовані суди?
9. Які повноваження має Верховний суд України?
10. Завдання господарських судів, їх система, структура.

 

Література і нормативні акти:

Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.- 2010р.

Закон України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів».

Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді. За заг. ред. О.М. Пасенюка. – К., 2010. – 608 с.

Стефанюк В. Судова система України та судова реформа.– К.: Юрінком Інтер, 2009.

Ющик О. Про юридичну техніку конституційного визначення судоустрою України // Право України.- 2009.- № 3.- С.88-90.

 

Тема 4. Конституційний Суд України

 

Методичні рекомендації.

Студенти мають усвідомити, що Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Його завданням є гарантування верховенства Конституції України як волі українського народу і Основного Закону держави на всій території України.

Під час підготовки до семінарського заняття студентам слід звернути увагу на порядок утворення Конституційного Суду України; його повноваження; структуру; загальні засоби діяльності та організації Конституційного Суду України; вимоги, що ставляться до кандидата в судді Конституційного Суду України; порядок конституційного провадження.

 

Семінарське заняття – 2 години

 

Питання семінару:

1. Завдання і принципи діяльності Конституційного Суду України.
2. Порядок утворення та повноваження Конституційного Суду України.
3. Організація та діяльність Конституційного Суду України.
4. Конституційне звернення та конституційне подання. Особливості конституційного провадження в Україні.

 

 

Контрольні запитання:

1. Вирішення яких завдань покладається на Конституційний Суд України?
2. Які є принципи діяльності Конституційного Суду України?
3. Які вимоги ставляться до кандидата в судді Конституційного Суду України?
   1. Який порядок утворення Конституційного Суду України?
   2. Які повноваження мають голова Конституційного суду України, його заступники, судді Конституційного Суду України?
      1. В якому порядку звертаються до Конституційного суду України?
      2. Які ви знаєте особливості конституційного провадження в Україні?

 

 

Література та нормативні акти:

Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.- 2010р.

Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 року – станом на 2011 рік.

А. Стрижак. Конституційний Суд України як інститут забезпечення та захисту конституційної законності // Вісник  Конституційного суду України. - 2010.- № 1.- С.101-111.

М.  Савчин. Конституційні цінності та конституційна юриспруденція в Україні // Вісник  Конституційного суду України. - 2010.- № 1.- С.112-122.

В.  Кампо,  М.  Савчин. Легітимність рішень конституційних судів у контексті доктрини верховенства права: компаративний та праксеологічний аспекти // Вісник  Конституційного суду України. - 2010.- № 5.- С.99-110.

В. Скомороха. Деякі питання вдосконалення організації та діяльності Конституційного Суду України// Вісник  Конституційного суду України. - 2010.- № 5.- С.111-116.

Гультай М. До питання про необхідність впровадження конституційної скарги в Україні // Вісник  Конституційного суду України. - 2010.- № 6.- С.114-125.

Шаптала  Н. Особливості національного конституціоналізму в питаннях захисту Конституційним Судом України прав і свобод громадян // Вісник  Конституційного суду України. - 2010.- № 6.- С.125-132.

Головань І. Деякі проблеми виконання рішень Конституційного Суду України// Вісник  Конституційного суду України. - 2010.- № 6.- С.132-137.

 

Тема 5. Система і структура органів прокуратури.

Основні напрямки діяльності органів прокуратури

 

Методичні рекомендації

В процесі підготовки до семінару студентам слід ознайомитись з лекційним матеріалом, вивчити законодавчі акти, що регламентують діяльність органів прокуратури. При цьому слід врахувати зміни, які вносились до чинного законодавства, зокрема до Закону України “Про прокуратуру”. Студентам необхідно також звернути увагу на відомчі нормативні акти, які регулюють побудову органів прокуратури України.

Перевірити рівень своїх знань студенти можуть за допомогою контрольних запитань, які містяться в матеріалах теми.

 

Семінарське заняття – 2 години

 

Питання семінару:

1. Поняття прокуратури та її роль в Україні.
2. Основні принципи організації і діяльності прокуратури. Функції прокуратури в Україні.
3. Система органів прокуратури в Україні. Структура та компетенція Генеральної прокуратури України і підпорядкованих їй органів.
   1. Галузі прокурорського нагляду, їх поняття, види та значення.
   2. Акти прокурорського реагування.

 

Контрольні запитання:

1. Які є основні функції прокуратури України?
2. В чому полягають основні принципи організації та діяльності прокуратури України?
3. Яка структура у Генеральної прокуратури України?
4. Які повноваження мають колегії органів прокуратури?
5. Який порядок призначення прокурорів на посаду?
6. Які вимоги ставляться до кандидатів на посади прокурорів та  інших працівників прокуратури?
7. В якому порядку і яким чином заохочуються і притягуються до дисциплінарної відповідальності працівники прокуратури?
8. Як присвоюються класні чини працівникам прокуратури України?  
9. Які галузі прокурорського нагляду Ви знаєте?
10. Який зміст припису прокурора?
11. Що собою являє протест прокурора?
12. Що означає подання прокурора?
13. Що таке постанова прокурора?
14. Яку роль відіграє прокурор у досудовому розслідуванні злочинів
15. Які є повноваження у прокурора при його участі в розгляді справи в суді?

 

Література та нормативні акти:

Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.- 2010р.

Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року – станом на 2011р.

Дисциплінарний статут прокуратури України: Затв. Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р – станом на 2011 р.

Положення про класні чини працівників прокуратури України: Затв. Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. –   станом на 2011 р.

Курило М. Вдосконалювати прокурорський нагляд за додержанням прав та законних інтересів засуджених до позбавлення волі // Право України.-1998.-№11-С.59-61.

Курочка М.Й, Каркач П.М Прокурорський нагляд в Україні: Підручник. –К.:, 2009.- 424 с.

Маляренко В.Т., Вернидубов І. Прокурор у кримінальному судочинстві.-К.: Юрінком Інтер, 2009.

Михайленко О. Представництво прокуратурою інтересів громадян у суді // Вісник прокуратури України.- 2009.- № 3.- С.26-30.

Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник. – К. – 2005. – 296 с.

Мичко М. До питання про загальнонаглядову діяльність прокуратури // Право України.-2009.- № 4.- С.50-51.

Мичко М., Голова Н. Про основні принципи організації прокуратури // Право України. - 2009.- № 12.- С.74-76.

Мінюков П., Мінюков А. Співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю при розслідуванні кримінальних справ слідчими // Право України- 2009.- №  1.- С.111-115.

 Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / Під ред. Ю.М. Грошевого і І.Є. Марочкіна.- Донецьк, 2007.

 

Тема 6. Адвокатура України

 

Методичні рекомендації.

Під час підготовки до заняття студентам слід ознайомитись з матеріалами лекції, вивчити законодавчі акти та інші нормативні акти, які регламентують побудову органів адвокатури, їх діяльність. Зокрема, Закону України “Про адвокатуру”, який містить основні положення щодо поняття адвокатури, її завдань, принципів організаційної побудови та діяльності, гарантій адвокатської діяльності.

Необхідно також приділити увагу вивченню норм процесуального законодавства, які регламентують діяльність адвокатів як захисників, представників потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача при участі у кримінальних справах; як представників сторін у цивільному і господарському процесі; коло їх повноважень, зокрема, щодо збирання доказів, моменту вступу до справи і таке інше.

 

 

 

Семінарське заняття – 2 години

 

Питання семінару:

1. Поняття адвокатури та її завдання.
2. Правові основи, принципи та організаційні форми діяльності адвокатури.
3. Вимоги до осіб, які бажають займатися адвокатською діяльністю. Права та обов'язки адвоката. Правове становище помічника адвоката.
   1. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури в Україні.

 

 

Контрольні запитання:

1. Адвокатура в Україні є державним органом чи громадською організацією?

1. Які вимоги ставляться до особи, котра бажає стати адвокатом?
2. Який порядок утворення об'єднань адвокатів?
3. Як регулюється діяльність адвокатських об'єднань?
4. Чи вправі особа займатися приватною адвокатською діяльністю?
5. Що входить до змісту поняття "адвокатська таємниця"?
6. У яких випадках дозволяється втручання у діяльність адвоката?
7. Який склад, порядок формування і повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури?
8. Який порядок допуску адвоката до участі в кримінальній справі?

 

Література та нормативні акти:

Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.- 2010р.

Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 року – станом на 20011

Кримінально-процесуальний кодекс України (станом на 2011 р).- К., 2011- 96 с..

Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури: Затв. Указом Президента України від 5 травня 1993 року – станом на 2011 р.

Положення   про  порядок   реєстрації  адвокатських  об`єднань: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 302 - станом на 2011 р.

Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 року – станом на 2011 р.

Правила адвокатської етики (Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року; протокол № 6/VI від 1-2 жовтня 1999 року).- К., 1999.- 44 с.

Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі.- К.: Вища школа, 2010.

Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: Історія і сучасність. - К.: Ін Юре, 200

Питання для підготовки до заліку

 

1. Предмет та система курсу “Судові та правоохоронні органи України”.
2. Судова система України.
3. Судова ланка і судова інстанція.
4. Система судів загальної юрисдикції.
5. Поняття правосуддя та його основні риси.
6. Поняття правосуддя та судочинства. В чому їх відмінність.
7. Поняття та система принципів правосуддя.
8. Конституційні засади правосуддя в Україні.
9. Здійснення правосуддя тільки судом.
10. Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом.
11. Одноособовий і колегіальний розгляд справ.
12. Система господарських судів в Україні та їх завдання.
13. Порядок формування місцевих судів в Україні.
14. Організація адміністративних судів в Україні.
15. Структура та компетенція апеляційних судів в Україні.
16. Порядок утворення та завдання апеляційних господарських судів України.
17. Статус та повноваження вищих спеціалізованих судів.
18. Структура Верховного Суду України.
19. Пленум Верховного Суду України, його склад та повноваження.
20. Загальна характеристика Закону України “Про судоустрій та статус суддів”.
21. Гарантії незалежності суддів.
22. Організаційне забезпечення діяльності судів.
23. Підстави звільнення судді з займаної посади.
24. Статус кваліфікаційних комісій суддів.
25. Завдання органів суддівського самоврядування в Україні.
26. Завдання Конституційного Суду України.
27. Вимоги до кандидата у судді Конституційного Суду України.
28. Склад Конституційного суду України та його повноваження.
29. Вибори Голови Конституційного Суду України та його повноваження.
30. Конституційне подання та конституційне звернення, їх характеристика.
31. Загальна характеристика Закону України “Про прокуратуру” зі змінами та доповненнями станом на 2011р.
32. Характеристика основних напрямків діяльності органів прокуратури в Україні.
33. Принципи організації і діяльності прокуратури.
34. Гарантії незалежності органів прокуратури у здійсненні повноважень.
35. Функції прокуратури України.
36. Співвідношення прокурорського нагляду з іншими видами державної діяльності.
37. Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді.
38. Повноваження прокурора за додержанням законів у місцях застосування заходів примусового характеру.
39. Повноваження колегії органів прокуратури.
40. Система органів прокуратури України.
41. Система органів військової прокуратури.
42. Структура Генеральної прокуратури України.
43. Структура прокуратури області.
44. Структура районної прокуратури.
45. Акти прокурорського реагування.
46. Протест прокурора.
47. Письмовий припис прокурора.
48. Подання прокурора.
49. Постанова прокурора про дисциплінарне провадження.
50. Вимога та вказівка прокурора як акти прокурорського реагування прокурора.
51. Об’єкти прокурорського нагляду.
52. Види дисциплінарних стягнень та заохочень, що застосовуються до працівників прокуратури.
53. Класні чини в органах прокуратури, їх співвідношення зі званнями в ОВС.
54. Поняття адвокатури в Україні.
55. Основні завдання адвокатури.
56. Принципи діяльності адвокатури.
57. Організаційні форми діяльності адвокатури в Україні.
58. Порядок утворення адвокатських об'єднань.
59. Вимоги до осіб, які бажають займатися адвокатською діяльністю в Україні.
60. Адвокатська діяльність та її види.
61. Гарантії адвокатської діяльності
62. Професійні права та обов'язки адвоката.
63. Поняття і зміст адвокатської таємниці.
64. Правове становище помічника адвоката.
65. Соціальний захист працівників адвокатури.
66. Дисциплінарна відповідальність адвоката.
67. Склад і структура кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
68. Порядок формування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
69. Повноваження атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
70. Повноваження дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВИ РИМСЬКОГО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

 

Опис дисципліни та її предмета

 

Роль і значення римського права для сучасної європейської юриспруденції та його довголіття юристи, зазвичай, пов’язують  з його універсально-всезагальним характером, заснованого на логічно ясній та стрункій системі. Римляни в сфері права змогли досягти небачених висот, і ці досягнення були результатом синтезу вузьконаціональних, загальносередземноморських  та універсальних інститутів.

Без будь-якого перебільшення можна стверджувати, що в основі всіх цивільно-правових систем, які ми відносимо до європейських, лежать основні принципи римського приватного права. Рецепція римського приватного права і сьогодні є постійнотриваючим явищем, яке постає перед нами у різних “формах інобуття” аутентичного римського приватного права. Не оминуло це явище і українського цивільного судочинства.

Без грунтовного опанування надбанням минулого не можливо успішно будувати майбутнє, цивілістичну підготовку сучасних юристів треба починати з ґрунтовного ознайомлення із здобутками правової культури Стародавнього Риму, яка найбільш яскраво проявилася в римському приватному праві.

Мета вивчення дисципліни: Завданням дисципліни «Основи римського цивільного права» є формування у студентів як основи знань в галузі римської і сучасної цивілістики, так і — в силу універсального значення категорій римського права — фундаменту юридичного мислення взагалі. Крім того, метою дисципліни є висвітлення таких фундаментальних понять та категорій, як справедливість (aequitas), добросовісність (bona fides), форми позитивного права, правові вимоги, речове та особисте право, юридичний факт і юридична угода, зміст та форма угоди, процесуальне та субстанціальне повноваження, захист права, статус особи, зобов’язання, борг та відповідальність, контракт та делікт і т.п.

Разом з цим, при вивченні дисципліни “Римське приватне право” особливу увагу приділено не стільки самостійним історичним характеристикам галузі римського приватного права, скільки головним конструкційно-догматичним проблемам, яке зберігає своє значення під час аналізу та розумінні сучасного права.

Місце дисципліни у навчальному плані: «Основи римського цивільного права» має тісний зв’язок з такими юридичними дисциплінами, як теорія права, приватне право та процес, трудове право, сімейне право, зобов’язальне право, спадкове право, міжнародне приватне право. Необхідність вивчення курсу зумовлене тим,  що характерним чинником сучасного розвитку суспільства є значне розширення приватновласницьких відносин, що потребує належного правового регулювання.

Студенти повинні

- знати:

— юридичну термінологію, поняття і зміст основних інститутів римського приватного права, його історичну роль і значення для сучасної юридичної науки і практики;

— поняття, предмет та систему римського приватного права;

— джерела римського приватного права;

— основні принципи римського приватного права;

— основні догми римського приватного права – принципи правової взаємодії приватних осіб, які стали зразком для наступного цивільно-правового розвитку в країнах континентальної Європи;

— рецепцію римського права в Україні та у всьому світі;

— функції римського судового процесу;

— процес виникнення, становлення та розвитку окремих цивільно-правових інститутів;

— речові права (володіння, право власності, права на чужі речі);

— основні види зобов’язання;

— засади сімейного та спадкового права;

— особливості правового положення суб’єктів приватного права;

- уміти

— користуватися джерелами римського приватного права;

— відмежовувати цивільно-майнові відносини від майнових відносин іншого виду;

— правильно тлумачити і застосовувати норми цивільно-процесуального права;

— самостійно поповнювати і поглиблювати свої знання, визначати, обґрунтовувати і відстоювати свою правову позицію, захищати  права, свободи і законні інтереси громадян, юридичних осіб, інтереси суспільства і держави.

Під час розгляду питань, які виносяться на обговорення під час семінарських занять, можуть використовуватися різні форми та методи контролю знань студентів: опитування, вільна дискусія, співбесіда, обговорення реферативних повідомлень, виконання контрольних робіт тощо. Для цього до кожного семінарського заняття додаються теми рефератів, питання для самостійної роботи, а також латинські юридичні визначення, правила, терміни та їх вимова.

 

Література до всіх тем

1. Аннерс Э. История европейского права/Пер. со швед. – М., 1996.
2. Барон Ю. Система римского гражданского права : [в 6 кн.] / Юлиус Барон ; [предисл. канд. юрид. наук В. В. Байбака]. — СПб. : изд-во Р. Асланова ; Юридический центр Пресс, 2005. — 1102 с.
3. Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения. — М., 1986.
4. Вовк В.М. Практикум з основ римського приватного права. – К.: Атіка, 2007. – 198 с.
5. Гайдулін, О. О. Римське приватне право [Текст] : Автодидактичний комплекс / О.О. Гайдулін. − К. : ППП, 2003. −116 с. − (Доктрина права).
6. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты / Перевод с испанского; Отв. ред.. Л.Л.Кофанов. – М.: Статут, 2005. – 812 с.
7. Дождев Д.В. Римское частное право. — М., 1999.
8. Дроніков В.К. Римське приватне право. — К., 1961.
9. Калюжний Р.А. Римське приватне право: Курс лекцій. – К.: Істина, 2005.
10. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права. — К., 2000.
11. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське  право. — К., 2003.
    1. Римское частное право.// Под ред. И.Б.Новицкого, И.С. Перетерского. — М.,1997.

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Теми 1. Поняття, предмет та система римського права. Джерела римського приватного права.

 

Семінарське заняття – 2  години

 

1. Соціокультурні та історичні передумови виникнення і формування римського права.
2. Римське приватне право як складова частинасистеми римського права. Структура римського приватного права.
3. Особливості джерел правоутворення в Римі в різні історичні періоди: докласичний, класичний і посткласичний.
4. Діяльність римських юристів і Юстиніана як джерело правоутворення.
5. Рецепція римського права. Вплив римського права на національне право України.

 

Література.

 

1. Вовк В.М. Бівалентність римської правової реальності: Монографія. – Полтава, 2011. – 324 с.
2. Дембінські А. Вступ до дискурсу на тему : роль та значення римського права в історії  права Європи / А. Дембінські // Римське право та правова культура Європи. —  Люблін, 2008. — С. 11—15.
3. Квашин В. А. Политика, право и религия в жизни римской гражданской общины  (ІІІ-ІІ вв. до н.э.) / Квашин В. А. — Вологда : Русь, 2006. — 177 с.
4. Римське право та правова культура Європи / ред. Ан. Дембінські, Ман. Йоньца. — Люблін, 2008. — 151 с.

 

 

 

ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ

1. Ius est  ars boni et aequi (ЮС ЕСТ АРС БОНІ ЕТ ЕКВІ) — право є мистецтвом добра і справедливості.Iuris praecepta sunt haeс: honeste vivere,  neminem laedere, suum cuiique tribuere (ЮРІС ПРЕЦЕПТА СУНТ ХЕК: ХОНЕСТЕ ВІВЕРЕ НЕМІНЕМ ЛЕДЕРЕ, СУУМ КУІКВЕ ТРІБИЕРЕ) — приписи права такі: чесно жити, нікому не шкодити, надавати кожному належне.
   1. Dura lex, sed lex (ДУРА ЛЕКС, СЕД ЛЕКС) — суворий закон, але це закон.
3. Lex est, quod populus iubet atque constituit (ЛЕКС ЕСТ, КВОД ПОПУЛУС ЮБЕТ АТКВЕ КОНСТІТУІТУМ) — закон — це те, що народ наказує і постановляє.
4. Respondere, cavere, agere (РЕСПОНДЕРЕ, КАВЕРЕ, АГЕРЕ) — давати висновки, складати документи, виступати в суді (три види діяльності юристів).
5. Corpus iuris civilis (КОРПУС ЮРІС ЦІВІЛІС) — звід приватного права, або Кодекс Юстиніана, — систематизований звід римського права, складений при імператорі Юстиніані (VI в. н.е.)

 

Тема 2. ДЕРЖАВНИЙ ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Семінарське заняття – 2  години

 

1. Державний суд та цивільні судові процеси в Римі.
2. Поняття та види позовів.
3. Додаткові засоби преторського захисту.
4. Позовна давність і терміни давності як захист цивільних прав.

 

Література

 

1. Назаренко В. Поняття, сутність та тенденції розвитку юридичного процесу і юридичної процесуальної форми від стародавнього Риму до сучасності / В. Назаренко // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 5(173). — С. 7—12.

 

 

ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ

1. Fiat iustitia! (ФІАТ ЮСТИЦІА!) — нехай торжествує правосуддя!
2. Iustitia est fundamentum regni (ЮСТІЦІА ЕСТ ФУНДАМЕНТУМ РЕГНІ) — правосуддя — фундамент держави.
3. Actio nihil aliud est quam ius, quod sibi debetur iudicio persequendi (АКЦІО НІХІЛ АЛІУД ЕСТ КВАМ ЮС, КВОД СІБІ ДЕБЕТУР ЮДІЦІО ПЕРСЕКВЕНДІ) — позов є не що інше як право (особи) здійснювати в судовому порядку свою вимогу.
4. Silentium videtur confessio (СІЛЕНЦІУМ ВІДЕТУР КОНФЕСІО) — мовчання рівнозначне зізнанню.
5. Unus testis — nullus testis (УНУС ТЕСТІС — НУЛУС ТЕСТІС) — один свідок — не свідок.
6. Confessus pro iudicato habetur (КОНФЕСУС ПРО ЮДІКАТО ХАБЕТУР) — той, хто визнав позов, програв справу.
7. Non bis eadem re (НОН БІС ЕАДЕМ РЕ) — не можна вдруге порушувати одну й ту ж саму справу.

 

 

Тема 3. СУБ’ЄКТИ приватного права

 

Семінарське заняття – 2  години

 

1. Поняття особи та суб’єкта права.
2. Правоздатність: поняття, структура, виникнення і припинення.
3. Дієздатність та її обмеження.
4.  Поняття та види юридичних осіб.

 

Література

1. Вовк В. М. Римо-античне рабство через призму технік виробництва (на прикладі римської агрономічної науки) / В. М. Вовк //  Підприємництво, господарство і право. – 2010. – №12. – С. 121–124.
2. Вовк В. М. Чужий (іноземець) − rechlost до римського громадянина / В. М. Вовк // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 145–149.
3. Качур В.О. Співвідношення понять «persona», «status» i «caput» у римському праві / В.О.Качур // Часопис Київського університету права. – 2010. - №2. – С. 21-24.
4. Качур В.О. Соціальні умови обмеження правосуб’єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі / В.О.Качур // Часопис Київського університету права. – 2010. - №4. – С. 23-27.
5. Макарчук В. Правові підстави та шляхи набуття громадянства Риму та Європейського співтовариства : спроба історико-правового порівняльного аналізу / В. Макарчук // Римське право та правова культура Європи. —  Люблін, 2008. — С. 111—117.

 

ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ

1. Omne autem ius quo utimur vel ad personam, vel ad rem, vel ad actiones pertinet (ОМНЕ АУТЕМ ЮС КВО УТІМУР ВЕЛЬ АД ПЕРСОНАМ, ВЕЛЬ АД РЕМ, ВЕЛЬ АД АКЦІОНЕС ПЕРТІНЕТ) — все право, яким ми користуємось, стосується або осіб, або речей, або позовів (дій).
2. Libertas est potestas faciendi id, quod iure licet (ЛІБЕРТАС ЕСТ ПОТЕСТАС ФАЦІЕНДІ ІД, КВОД ЮРЕ ЛІЦЕТ) — свобода є можливістю робити те, що дозволено правом.
3. Suum cuique (СУУМ КУІКВЕ) — кожному своє (положення римського права).
4. Quod tibi fieri non vis, alteri ne feceris (КВОД ТІБІ ФІЕРІ НОН ВІС, АЛТЕРІ НЕ ФЕЦЕРІС) — не роби іншому того, чого сам собі не бажаєш.
5. Omne ius hominum causa constitutum est (ОМНЕ ЮС ХОМІНУМ КАУЗА КОНСТІТУТУМ ЕСТ) — будь-яке право встановлюється для людей (в інтересах людей).
6. Universitas non delinquit (УНІВЕРСІТАС НОН ДЕЛІНКВІТ) — корпорація не може вчинити правопорушення

 

Тема 4. СІМЕЙНЕ ПРАВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ.

 

Семінарське заняття – 2  години

 

1. Поняття сім’ї та сімейного права. Види, лінії і ступені рідства в римському праві.
2. Шлюб в римському праві (умови укладання та припинення шлюбу).
3. Особисті та майнові відносини між подружжям.
4. Поняття та види батьківської влади.

 

Література

1. Вовк В. М. «Жіноче питання» у римському праві / В. М. Вовк // Вісник ЛДУВС. – Львів : ЛьвДУВС, 2008. – Вип. 3. – С. 379–388.

 

 

ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ

1. Matrimonium iustum (МАТРІМОНІУМ ЮСТУМ) — законний римський шлюб.
2. Mater semper est certa (МАТЕР СЕМПЕР ЕСТ ЦЕРТА) — мати завжди достеменно відома.
3. Patris is est quem nuptiae demonstrant (ПАТРІС ІС ЕСТ КВЕМ НУНЦІЕ ДЕМОНСТРАНТ) — батько той, на якого свідчить факт шлюбу (тобто батьком вважається чоловік матері дитини).
4. Nuptiae sunt coniunctio maris et feminae et consortium omnis vitae, divini et humani iuris communicatio (НУПЦІЕ СУНТ КОН’ЮНКЦІО МАРІС ЕТ ФЕМІНЕ ЕТ КОНСОРЦІУМ ОМНІС ВІТЕ, ДІВІНІ ЕТ ХУМАНІ  ЮРІС КОМУНІКАЦІО) — шлюбом є союз чоловіка і жінки, спільність всього життя, єднання божественного і людського права.
5. Concubinatus (КОНКУБІНАТУС) — фактичний шлюб, коли є перешкоди до вступу в законний шлюб.
6. Pater potestas (ПАТЕР ПОТЕСТАС) — батьківська влада.
7. Emancipatio (ЕМАНЦІПАЦІО) — звільнення з-під батьківської влади.

 

Тема 5.  РЕЧІ, ПРАВО ВОЛОДІННЯ ТА ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Семінарське заняття – 2  години

 

1. Поняття та види речових прав. Поняття та класифікація речей.
2. Поняття та зміст та види права власності.
3. Способи набуття та втрата права власності.
4. Захист права власності.
5. Поняття та види права володіння.
6. Правові засоби захисту права володіння.
7. Право на чужі речі.

 

 

 

Література.

1. Дождев Д. В. Основные защиты владения в римском праве / РАН; Институт государства и права {Москва}. — М., 1996. — 238с

 

ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ

1. “Rei” appealatione et causae et iura continentur  (РЕІ АПЕЛАЦІОНЕ ЕТ КАУЗА ЕТ ЮРА КОНТІНЕНТУР) — назвою “речі” охоплюється юридичні відносини і право.
2. Summa itaque rerum divisio in duos articulos deducitur: nam aliae sunt divini iuris, aliae  humani (СУММА ІТАКВЕ РЕРУМ ДІВІЗІО ІН ДУОС АРТІКУЛОС  ДЕДУЦІТУР: НАМ АЛІА СУНТ ДІВІНІ ЮРІС, АЛІА ХУМАНІ) — адже головний розподіл речей зводиться до двох категорій, а саме: одні є речами божественного права, інші — людського.
3. Privatae sunt quae sinqulorum hominum sunt (ПРІВАТЕ СУНТ КВЕ СІНГУЛОРУМ ХОМІНУМ СУНТ) — приватні речі  — це такі , які належать окремим особам.
4. Res mancipi (РЕС МАНЦІПІ) — манципні речі,  тобто такі, які вимагають спеціального обряду при передачі права власності на них.
5. Mancipatio (МАНЦІПАЦІО) — обряд (ритуал), який виконувався при передачі права власності на особливо цінні речі.
6. Dominium proprietas (ДОМІНІУМ ПРОПРІЕТАС) — власність.
7. Dominium ex iure privatum (ДОМІНІУМ ЕКС ЮРЕ ПРІВАТУМ) — власність за приватним правом.
8. Ius possidendi (ЮС ПОССІДЕНДІ) — право володіння.
9. Ius utendi (ЮС УТЕНДІ) — право користуватися.
10. Ius abutendi (ЮС АБУTЕНДІ) — право розпоряджатися.
11. Res nullius cedit primo occupanti (РЕС НУЛЛІУС ЦЕДІТ ПРІМО ОККУПАНТІ) — безхазяйна річ слідує за тим, хто її першим захопив.
12. Traditionibus dominia rerum, non pactis nudis transferrentur (ТРАДІЦІОНІБУС ДОМІНІА РЕРУМ, НОН ПТІС НУДІС ТРАНСФЕРЕНТУР) — власність переноситься передачою речей, а не голою угодою.
13. Nibil commune habet proprietas cum possesione (НІБІЛ КОМУНЕ ХОБЕТ ПРОПРІЕТАС КУМ ПОСЕСІОНЕ) — немає нічого спільного між власністю і володінням.
14. Nemo sibi causam possessiones mutare potest (НЕМО СІБI КАУЗАМ ПОССЕСІОНEС МУТАРЕ ПОТЕСТ) — ніхто не може сам змінити собі підставу володіння.
15. Corpore possidere (КОРПОРЕ ПОССІДЕРЕ) — фактичне (тілесне) обладнання річчю.
16. Animus possidendi (АНІМУС ПОССІДЕНДІ) — намір вважати дану річ своєю.
17. Interdictum recuperandae possessonis (ІНТЕРДІКТУМ РЕКУПЕРАНДЕ ПОССEСIОНІС) — інтердикти для повернення насильно втраченого володіння.
18. Apiscimur possessionem corpore et animo, neque per se animo aut per se corpore (АПІСЦІМУР ПОССЕСІОНЕМ КОРПОРЕ ЕT АНІМО, НЕКВЕ ПЕР СЕ АНІМО АУТ ПЕР СЕ КОРПОРЕ) — ми вступаємо до володіння і фізично, і волею, і ніколи — тільки волею або тільки фізично.
19. Servitutes (СЕРВІТУТЕС) — речове право на чужі речі.
20. Nulla res sua servit (НУЛЛA РЕС СУА СЕРВІТ) — власна річ не може бути об’єктом сервітуту.
21. Servitus in faciendo consistere nequit (СЕРВІТУС ІН ФАЦІЕНДО КОНСІСТЕРЕ НЕКВІТ) — сервітут не може полягати у виконанні.
22. Servitus fundo utilis esse debet (СЕРВІТУС ФУНДО УТІЛІС ЕССЕ ДЕБЕТ) — сервітут повинен бути корисним земельної ділянки.
23. Servitutes praediorum rusticorum (СЕРВІТУТЕС ПРЕДІОРУМ РУСТІКОРУМ) — сервітути земельні.
24. Servitutes praediorum urbanorum (СЕРВІТУТЕС ПРЕДІОРУМ УРБАНОРУМ) — сервітути міські.

 

Тема 6. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

Семінарське заняття – 4  години

 

1. Поняття та зміст зобов’язання.
2. Класифікація зобов’язань.
3. Сторони в зобов’язанні. Заміна осіб в зобов’язанні.
4. Порядок виконання зобов’язань.
5. Наслідки невиконання зобов’язань.
6. Припинення зобов’язань.
7. 7.     Джерела зобов’язань.

 

Література.

1. Вовк В. М. Засоби убезпечення продавців від необґрунтованих претензій покупців (на прикладі купівлі-продажу раба) / В. М. Вовк // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 194–198.
2. Кофанов Л.Л. Обязательственное право в архаическом Риме: долговой вопрос (VI-IV вв. до н.э) — М.,1994.

 

 

ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ

1.   Obligatio est iuris vinculum, quo necessitate abstringimur solvendae rei secundum nostrae civitatis iura (ОБЛІГАЦІО ЕСТ ЮРІС ВІНКУЛУМ, КВО НЕЦЕССІTАТЕ АБСТРІНГІМУР СОЛВЕНДЕ РЕІ СЕКУНДУМ НОСТРЕ ЦИВІТАТІС ЮРА) — зобов’язанням є правові ланцюги, що примушують нас щось виконати відповідно до законів нашої держави.

2.   Facere (ФАСЕРЕ) — робити.

3.   Dare (ДАРЕ) — дати.

4.   Praestare (ПРЕСТАРЕ) — надати.

5.   Obligationimur aut re, aut verbis, aut simul utroque, aut consensu, aut lege, aut iure honorario, aut necessitate, aut ex peccato (ОБЛІГАЦІОНІМУР АУТ РЕ, АУТ ВЕРБІС, АУТ СІМУЛ УТРОКВЕ, АУТ КОНСЕНСУ, АУТ ЛЕГЕ, АУТ ЮРЕ ХОНОРАРІО, АУТ НЕЦЕСІТАТЕ, АУТ ЕКС ПЕККАТО) — ми зобов’язуємося речами, словами, одночасно тим і іншим, законом, преторським правом, необхідністю або правопорушенням.

 

Тема 3.3 ДОГОВОРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАНЯ

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Поняття та види договорів.
2. Суттєві та несуттєві елементи договору.
3. Позадоговірні зобов’язання та їх особливості.
4. Зобов’язання з деліктів.

 

Література.

1. Коссак В. Рецепція положень римського права про іпотеку в законодавство України // Римське право та правова культура Європи. – Люблін: Видавництво Люблінського католицького університету, 2009. – С. 63 - 67.
2. Малков А.Д. Сущность договора в Римском праве // Древнее право. – 1999. – 1 (4). – С. 180 – 187

 

 

ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ

1. Omnis obligatio vel ex contractu vel ex delicto nascitur (ОМНІС ОБЛІГАЦІО ВЕЛ ЕКС КОНТРАКТУ ВЕЛ ЕКС ДЕЛІКТО НАСЦІТУР) — будь-яке зобов’язання виникає або з договору,або з правопорушення.
2. Contractus (КОНТРАКТУС) — договір.
3. Lex contractus (ЛЕКС КОНТРАКТУС) — договірне право.
4. Contractus est ultro citroque obligatio (КОНТРАКТУС ЕСТ УЛТРО ЦІТРОКВЕ ОБЛІГАЦІО) — контракт є взаємним зобов’язанням (тобто угодою сторін).
5. Creditores accipiendos esse eos, quibus debentur in actione (КРЕДІТОРЕС АКЦІПІЕНДОС ЕССЕ ЕОС, КВІБУC ДЕБЕНТУР ІН АКЦІОНЕ) — кредитори — це ті, кому повинні на підставі позову.
6. Debere (ДЕБЕРЕ) — бути зобов’язаним, боржником.
7. Debitor (ДЕБІТОР) — боржник.
8. Debitor intellegitur is, a quo invito exigi pecunia potest (ДЕБІТОР ІНЛЕЛЛЕГІТУР ІС, А КВО ІНВІТО ЕКЗІГІ ПЕКУНІО ПОТЕСТ) — під боржником розуміється той, з кого можна витребувати гроші проти його волі.
9. Nemo delictis exuitur (НЕМО ДЕЛІКТІС ЕКСУІТУР) — нікого не можна звільнити від відповідальності за правопорушення.
10. Et delicta et noxae caput sequuntur (ЕТ ДЕЛІКТА ЕТ НОКСАЕ КАПУТ СЕКВУНТУР) — за правопорушення і шкоду відповідає особисто правопорушник.
11. Iniuria ex affectu facientis consistit (ІНЮРІА ЕКС АФФЕКТУ ФАЦІЕНТІС КОНСІСТІТ) — образа коріниться в душевному стані того, хто ображає.
12. Furtum est contrectatio rei fraudulosa lucri faciendi gratia vel ipsius rei vel etiam usus eius possessionisve (ФУРТУМ ЕСТ КОНТРЕКТАЦІО РЕІ ФРАУДУЛОЗА ЛУКРІ ФАЦІЕНДІ ГРАЦІА ВЕЛ ІПСІУС РЕІ ВЕЛ ЕТІАМ УЗУС ЕІУС ПОССЕСІОНІСВЕ) — крадіжка є зловмисним відчуженням речі з метою наживи — самої речі, користування нею, володіння нею.
13. Animo felonico (АНІМО ФЕЛОНІКО) — зі злочинним наміром.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

1. Предмет римського приватного права.
2. Етапи розвитку римського права.
3. Вплив римського права на національне право України.
4. Принципи, які надають сили римському праву.
5. Які Ви знаєте елементи римського права (ius)?
6. Яка відмінність римського приватного права від римського цивільного права?
7. Рецепція римського права.
8. Система римського права.
9. Характерні особливості римського приватного права.
10. Поняття звичаю та звичаєвого права.
11. Закони та плебісцити. Складові частини закону.
12. Роль римського приватного права та його значення для сучасної цивілістики.
13. Кодифікація Юстиніана.
14. Діяльність юристів як джерело правоутворення.
15. Закон про цитування.
16. Які Ви знаєте види імператорських конституцій?
17. Поняття джерел права.
18. Джерела правоутворення римського права.
19. Поняття римського сімейного права.
20. Загальна характеристика римських судових процесів та їх види.
21. Які характерні відмінності екстраординарного процесу від формулярного?
22. Поняття судового процесу.
23. Загальна характеристика легісакційного процесу.
24. Мета захисту суб’єктивних прав.
25. Статусні суди.
26. Яка відмінність формулярного процесу від легісакційного?
27. Колізія та комуляція позовів.
28. Що таке літісконтестація?
29. Сторони судового процесу.
30. Преторська формула, її складові частини.
31. Поняття і види позовів.
32. Поняття статусного права.
33. Яка відмінність позовної давності від законних строків?
34. 3міст правоздатності.
35. Поняття здійснення прав.
36. Які фактори впливали на правоздатність?
37. Обмеження дієздатності.
38. Поняття та види юридичних осіб.
39. Умови створення та припинення юридичної особи.
40. Поняття правоздатності.
41. Поняття дієздатності.
42. Характерні особливості юридичної особи.
43. Поняття та види споріднення в римській сім’ї.
44. 3міст батьківської влади.
45. Поняття шлюбу та його види.
46. Що таке конкубінат?
47. Умови вступу до шлюбу.
48. Особисті і майнові відносини подружжя в шлюбі.
49. Поняття емансипації.
50. Яка відмінність усиновлення від узаконення?
51. Припинення шлюбу.
52. Дарування між подружжям.
53. Встановлення батьківської влади.
54. Які Ви знаєте види речових прав?
55. Поняття речей та їх види.
56. Поняття речового права.
57. Яка відмінність речового права від зобов’язального?
58. ІІоняття плодів та майна.
59. Які Ви знаєте форми преторського захисту?
60. Поняття та зміст права власності.
61. Яка відмінність віндикаційного позову від негаторного?
62. Речові позови захисту права власності.
63. Яка відмінність  похідного способу набуття права власності від первісного?
64. Правомочності власника.
65. Що таке traditio?
66. Які Ви знаєте види права власності?
67. Способи набуття права власності. .
68. Набуття права власності за давністю.
69. Первісний спосіб набуття права власності.
70. Поняття та види сервітутів.
71. Особливі види сервітутів.
72. Поняття та форми заставного права.
73. Що таке ручна застава?
74. Поняття фідуціарної угоди.
75. Поняття права на чужі речі.
76. Виникнення і втрата сервітутів.
77. Чим відрізняються земельні сервітути від емфітевзису?
78. Особисті сервітути.
79. Яка відмінність суперфіцію від емфітевзису?
80. Втрата права власності.
81. 3ахист та заперечення проти позову
82. Поняття іпотеки.
83. Суттєві елементи договору.
84. Випадкові елементи договору.
85. Які Ви знаєте земельні сервітути?
86. Виникнення батьківської влади.
87. Припинення батьківської влади.
88. Які Ви знаєте види зобов’язань?
89. Підстави виникнення зобов’язань.
90. Яка відмінність договору від зобов’язання?
91. Сторони у зобов’язанні.
92. Виконання зобов’язання.
93. Поняття зобов’язання
94. Джерела зобов’язань.
95. Поняття і класифікація договорів.
96. 3міст договору.
97. Умови дійсності договорів.
98. 3ахист права власності.
99. Які договори називаються консенсуальними?
100. Яка відмінність контрактів від пактів?
101. Які договори складають групу реальних?
102. Що таке вербальні договори?
103. Поняття літеральних договорів. 
104. Що таке стипуляція та її характеристика?
105. Що означає термін “римське право”? 
106. Яка відмінність синграфів від хірографів?
107. Наслідки невиконання зобов’язань.
108. Зобов’язання ніби з договорів.
109. Поняття громадянської честі.
110. Поняття та види деліктів.
111. Класифікація зобов’язань.
112. Припинення зобов’язання.
113. Зобов’язання ніби з деліктів.
114. Поняття спадкування.
115. Прийняття спадщини.
116. Форма заповіту.
117. Що таке спадкова трансмісія?
118. У яких випадках настає спадкування за законом?
119. Спадково-правові відносини.
120. Час відкриття спадщини.
121. Поняття спадкового права.
122. Поняття та умови дійсності заповіту.
123. Спадкувавня за заповітом.
124. Яка відмінність універсального наступництва від сингулярного?
125. Легати і фідеікоміси.
126. 3аконна частка у спадкуванні.
127. Позбавлення громадянської честі.
128. Опіка і піклування: порядок встановлення та припинення.
129. Яка відмінність одностороннього договору від двостороннього?
130. Складові системи римського приватного права та їх характеристика.
131. Володіння і тримання.
     1. 3аміна осіб в зобов’язанні.
     2. Становлення Римської держави.
     3. Поняття та види володіння.
     4. Форми договорів.
     5. Захист спадщини.
     6. Що таке capitis deminutio?
     7. Володіння і похідне володіння.
     8. Володіння правом.
     9. 3міст володіння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

 

1.1. Навчальна програма визначає зміст і обсяг навчання та форми контролю знань студентів та слухачів Національної академії внутрішніх справ з нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист».

Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» визначений згідно державних вимог (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і становить 72 академічних годин (2 кредити EСTS). Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.

Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» займає провідне місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», оскільки є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту тощо і дозволяє випускнику вирішувати професійні завдання за певною спеціальністю з урахуванням ризику виникнення внутрішніх і зовнішніх небезпек, що спричиняють надзвичайні ситуації та їхніх негативних наслідків.

1.2. Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентами та слухачами компетенційних знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, формування у студентів та слухачів відповідальності за особисту та колективну безпеку, здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

1.3. Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування студентами та слухачами знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування  мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності та цивільний захист»  майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу оперативних груп в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» бакалаври у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

• культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як  найважливіші пріоритети в житті й діяльності;
• знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;
• вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;
• здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень;
• вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з цивільного захисту (далі ЦЗ);
• знання методів та інструментарію моніторингу надзвичайних ситуацій (далі НС), побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;
• здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

організаційно-управлінська діяльність:

• здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;
• знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;
• вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

педагогічно-консультативна діяльність:

• обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;
• вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

• оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня;
• здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів;

 

1.4. Програма навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» складається із двох розділів (змістовних модулів) –  «Безпека життєдіяльності» і «Цивільний захист».

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек

Зміст теми. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

 

Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

 

Зміст теми. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ: сильного вітру, урагану, смерчу, шквалу, зливи, сильної спеки, морозу, снігопаду, граду, ожеледі.

Небезпечні гідрологічні процеси і явища: підтоплення, затоплення повеневими або паводковими водами, талими водами та в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.

Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа). Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.

 

 

         Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах

Зміст теми. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу. Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.

Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.

Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.

Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій). Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою. Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.

Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.

Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.

 

         Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС

Зміст теми. Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєння та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори; збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин з об’єктів їхнього зберігання, використання, переробляння або під час транспортування. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.

Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі НС.

Тема 5. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Зміст теми. Мета , завдання захисту населення. Актуальність проблеми забезпечення захисту населення у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Основні принципи й способи захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійному лиху та застосуванні засобів ураження. Організація захисту населення при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах. Інформування населення про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах. Завдання психологічного захисту.

Виявлення за допомогою психологічних та соціальних методів та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних потреб. Недопущення паніки та недобросовісного розподілу допомоги. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку.

Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок НС. Профілактика гострих панічних реакцій, психогенних нервово-психічних порушень. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі. Технології профілактики посттравматичних стресових розладів.

Оцінка життєво важливих потреб населення у НС. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у НС.

Гуманітарна допомога у випадках НС. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.

Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання.

        

Тема 6.  Планування заходів з питань цивільного захисту

 

Зміст теми. Структурно-функціональна модель протидії НС (попереджувальна, компенсаційна, комплексна тощо). Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС. Вимоги до складу, змісту та форми плануючої документації.

Методика розроблення планів з попередження НС. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру.

Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на потенційно-небезпечних об’єктах (далі ПНО) та пом'якшення їхніх наслідків. Вимоги до складання та змісту аналітичної і оперативної частини плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій.

Методика планування заходів із фізичного, функціонального, та комбінованого захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС, на основі прогнозу варіантів (сценаріїв) розвитку обстановки, аналізу власних та ресурсів третіх сторін щодо реагування на НС та ліквідації їхніх наслідків з урахуванням режиму функціонування системи.

Нормативно-методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту в залежності від профільного напряму ВНЗ.

Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ОГ до дій у НС, організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на НС, локалізації та ліквідації аварій.

 

4. ТЕМАТИКА ТА ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек

Лекція – 1 година

1. Предмет, завдання та основні поняття безпеки життєдіяльності.
2. Види небезпек, їх таксономія, ідентифікація та квантифікація

 

Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

Лекція – 1 година

1. Класифікація природних небезпечних і шкідливих чинників у середовищі існування людини.
2. Надзвичайні ситуації, їх види та рівні

 

         Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах

Лекція – 1 година

1. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу
2. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.

 

Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику.Поведінкові реакції населення у НС

Лекція – 1 година

1. Глобальні проблеми людства, їх характеристика, імовірні шляхи вирішення.
2. Соціально-політичні конфлікти: види та характеристика

 

Тема 5. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Лекція – 1 година

1. Цивільний захист: сутність, принципи, нормативна база, історія створення.
2. Єдина державна система цивільного захисту населення  і територій, її структура  та порядок функціонування

 

Тема 6.  Планування заходів з питань цивільного захисту

Лекція – 1 година

1. План цивільної оборони об’єкту. Принци планування заходів цивільної оборони.
2. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

 

5. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек

 

Семінарське заняття - 1 година

 

1. Теоретичні та методологічні основи безпеки життєдіяльності
2. Засади державної політики в галузі проблем життєдіяльності людини.
3. Види небезпек, їх таксономія, ідентифікація та квантифікація

 

Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

Семінарське заняття - 1 година

 

1. Види природних небезпечних і шкідливих чинників у середовищі існування людини.
2. Класифікація  надзвичайних ситуацій природного походження.
3. Рівні надзвичайних ситуацій.

 

Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах

Семінарське заняття - 1 година

 

1. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
2. Промислові аварії і катастрофи
3. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.

        

Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику.Поведінкові реакції населення у НС

Семінарське заняття - 1 година

 

1. Глобальні проблеми людства, їх характеристика, імовірні шляхи вирішення.
2. Соціально-політичні конфлікти використанням звичайної зброї та засобів масового ураження
3. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори

 

 

Тема 5. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

 

Семінарське заняття - 1 година

 

1. Цивільний захист: сутність, принципи, нормативна база, історія створення.
2. Єдина державна система цивільного захисту населення  і територій, її структура  та порядок функціонування
3. Основні способи захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійному лиху та застосуванні засобів ураження.

 

Тема 6.  Планування заходів з питань цивільного захисту

 

Семінарське заняття - 1 година

 

1. План цивільної оборони об’єкту. Вимоги до складу, змісту та форми плануючої документації
2. Принци планування заходів цивільної оборони.
3. Методика розроблення планів з попередження НС.

6. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Предмет і завдання безпеки життєдіяльності.
2. Теоретичні та методологічні основи безпеки життєдіяльності
3. Головні визначення безпеки життєдіяльності, їх тлумачення
4. Система державних органів, що здійснюють управління та нагляд за безпекою життєдіяльності населення.
5. Засади державної політики в галузі проблем життєдіяльності людини
6. Характеристика масштабів і рівнів ризику.
7. Ризик як кількісна оцінка рівня небезпеки. Види ризиків.
8. Безпека людини, суспільства, національна безпека: характеристика
9. Види небезпек, їх таксономія, ідентифікація та квантифікація
10. Ризик як кількісна оцінка небезпек
11. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків
12. Небезпечні та шкідливі фактори, породжені природними джерелами небезпеки.
13. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
14. Види природних небезпечних і шкідливих чинників у середовищі існування людини
15. Надзвичайні ситуації природного походження, їх класифікація та характеристики
16. Рівні надзвичайних ситуацій, їх перелік та особливості
17. Характеристика та види небезпечних геологічних процесів і явищ
18. Негативний вплив на життєдіяльність людей вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ
19. Характеристика та види  небезпечних гідрологічних процесів і явищ
20. Пожежі у природних екосистемах: характеристика та види
21. Біологічні небезпеки: характеристика та види
22. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб
23. Загальні закономірності виникнення техногенних небезпек.
24. Межа гострої  та хронічної дії.
25. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу
26. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
27. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини
28. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР).
29. Джерела радіації та одиниці її вимірювання
30. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами
31. Шляхи  надходження  шкідливих речовин в організм людини.
32. Порядок  нормування хімічних  речовин  у навколишньому середовищі.
33. Ознаки радіаційного ураження
34. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини
35. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини
36. Соціально-політичні небезпеки, їх види та характеристики
37. Глобальні проблеми людства, їх характеристика, імовірні шляхи вирішення
38. Соціально-політичні конфлікти, спричинені використанням звичайної зброї та засобів масового ураження
39. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори
40. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини
41. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини
42. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства
43. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину
44. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика.
45. Цивільний захист: сутність, принципи, історія створення
46. Нормативно правові засади цивільного захисту
47. Єдина державна система цивільного захисту населення  і територій, її структура  та порядок функціонування
48. Основні способи захисту населення при аваріях та катастрофах.
49. Основні способи захисту населення при стихійному лиху
50. Основні способи захисту населення при застосуванні засобів ураження
51. Режими функціонування системи цивільного захисту.
52. Режими повсякденної діяльності та підвищеної готовності системи цивільного захисту.
53. Режим надзвичайної ситуації у системі цивільного захисту
54. Керівництво Цивільною обороною України: структура та повноваження
55. Завдання та система Цивільної оборони України
56. Загальні принципи превентивного та аварійного планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації
57. Методика розроблення планів з попередження надзвичайних ситуацій
58. Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
59. Види потенційно-небезпечних об’єктів
60. Класифікація та сутність принципів захисту населення і територій.

 

7. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ТА СЛУХАЧІВ

 

Основними завданнями самостійної роботи студентів (слухачів) є підготовка і виконання поточних навчальних практичних завдань, а також самостійне вивчення окремих розділів дисципліни при консультуванні  з викладачем.

 

8. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

8.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти

 

1. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.
2. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27.
3. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.
4. Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993.
5. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.
6. ДСТУ 3891-99 “Безпека у надзвичайних ситуаціях”. Київ. Держ. Стандарт.1999р.
7. Закон України “Про цивільну оборону України”. – К.Голос України, 06.03.1993.(додаток – 24.03.1999р).
8. Закон України “ Про захист людини від інфекційних хвороб”. – К. 06.04.2000. №1645-III.
9. Закон України “ Про зону надзвичайної екологічної ситуації”. – К.13.07.2000.-№1908- III.
10. Закон України “ Про об’єкти підвищеної небезпеки”.  – К.18.01.2001.-№2245- III.
11. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". – К.: Відомості Верховної Ради України, 1991. – № 41. – Ст. 546.
12. Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". – К.: Відомості Верховної Ради України, 1991. – № 16. – Ст. 198; 1992.,  № 13. – Ст. 177.
13. Закон України "Про екологічну експертизу". – К.: Відомості Верховної Ради України, 1995. – № 8. – Ст. 54.
14. Закон України “ Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”. - К.Урядовий кур’єр, 16.09.2000. - №149.
15. Постанова кабміну України ” Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” К.03.08.1998.-№1198.
16. Указ Президента України “ Про систему реагування на надзвичайні ситуації на водних об’єктах” від 15.06.01 №436/2001.

7.2. Основна література

1. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки: Навч. посібник/ В.В. Бєгун, І.М. Науменко -  К.:  , 2004. – 328с.
2. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ за ред. /Є. П. Желібо, і В.М. Пічі. – Львів: Піча Ю.В., К.: "Каравела", Львів: “Новий Світ., 2002. – 328 с.
3. Касьянов М.А., Ревенко Ю.П., Медяник В.О., Арнаут І.М., Друзь О.М., Тищенко Ю.А. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. – 284 с.
4. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності та цивільний захист: навч. посіб./7-е вид. перероб. і допов. – К.: Знання, 2011 – 334 с.
5. Михайлюк В.О. Цивільний захист: Навч.посібник. Миколаїв: НУК, 2005. – ч.1. Соціальна, техногенна і природна безпека. – 136 с.
6. Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008, - 158 с.
7. Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І., Романів А.С., Петрук М.П., Скіра В.В., Васійчук В.О., Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. Львів. Видавництво НУ "Львівська політехніка", 2009.- 264 с.
8. Плахтій Д.Б., Савчук А.М., Підгорний В.К. Безпека життєдіяльності та цивільний захист в запитаннях і відповідях: навч. посіб./Камянець-Поділ. нац. ун-т ім.. Огієнка – 2-ге видання: Медоборн – 2010. -247 с.
9. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист. Підручник – 2-ге вид. перероб. Затверджено МОН – К., 2010.-487 с.
10. Черняков О.Г., Кочін І.В., Сидоренко П.І., Букін В.Є, Костенецький М.І. Медицина катастроф. Навч. посібник. К.: "Здоров’я". 2001, - 348 с.
11. Чепкашин О.В. Безпека життєдіяльності та цивільний захист: навч. посіб. /головне управління МНС України в Луган. обл. Луганськ-2010.-134 с.
12. Мельничук О.В. Безпека життєдіяльності та цивільний захист: метод-вказівки з підготов. до семінар. занять: навч. посіб  для студ. усіх спец. вищ. навч. зал./ Мельничук О.В., Селиніхін А.В., Шевчук О.Г., Ніжин. держ. пед. ун-т ім. М. Гоголя. – Ніжин: вид-во НДУ ім.. М. Гоголя.-2010. – 78 с.
13. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Львів: Видавництво "Бескид Біт", 2005.  – 304 с.

 

7.4. Internet-джерела

1. Верховна Рада України http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.rada.kiev.ua .
2. Кабінет Міністрів України http://www.kmu.gov.ua/.
3. Міністерство екології та природних ресурсів України  http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.menr.gov.ua/.
4. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.mns.gov.ua/.
5. Рада національної безпеки і оборони України http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.rainbow.gov.ua/.
6. Новини про поточні події у світі, в т. ч. про надзвичайні ситуації http://www.100top.ru/news/ (російською мовою).
7. Сайт, присвячений землетрусам та сейсмічному районуванню території  http://www.scgis.ru/russian/.
8. Сайт, присвячений надзвичайним ситуаціям природного характеру http://chronicl.chat.ru/.
9. Офіційний сайт Американського вулканологічного товариства http://vulcan.wr.usgs.gov/ (англійською мовою).
10. Український інститут досліджень навколишнього середовища i ресурсів при Раді національної безпеки i оборони України  http://www.erriu.ukrtel.net/index.htm.
11. http://www.dnop.kiev.ua        ‑ Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).
12. http://www.nau.ua ‑ Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».
13. http://www.budinfo.com.ua ‑ Портал «Украина строительная: строительные компании Украины, строительные стандарты: ДБН ГОСТ ДСТУ».

 

 

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

Побудова незалежної демократичної України можлива за умови поваги до національної історії та духовної культури. Осягнення вагомості її історичної спадщини. В Конституції України (вступ. ст.11 та ін.) історичні знання, нагромаджений протягом тисячоліть досвід розглядається як неодмінна складова буття народу, важлива підойма його розвитку, творення суверенної державності. Без звернення до історичного минулого неможливе відновлення історичної пам'яті народу, ускладнюється процес зростання національної свідомості, що, в свою чергу, затримує подальшу консолідацію суспільства.

Курс історії України покликаний показати історичний шлях українського народу, розкрити багатогранність історичного минулого та сучасності в органічному взаємозв'язку із загальноісторичним процесом, показати боротьбу нації за незалежність і соціальне визволення, що сприяло створенню самостійної держави.                                         Значення історії — це не лише утримування у пам'яті певної кількості історичної інформації та здатність її відтворення, а й вміння виявляти суть історичних фактів, причинно-наслідкові зв'язки між окремими подіями, здатність зіставляти факти і порівнювати їх. Структурно курс побудований так, щоб дати всебічне уявлення про основні періоди історії Украни у хронологічній послідовності.

Мета: ознайомлення з найважливішими проблемами вітчизняної історії, формування у слухачів об'єктивних знань.

Предмет: суспільно-політичні та соціально-економічні трансформації, культурно-цивілізаційний поступ, міжнародні та міждержавні відносини з їх зумовленістю та конкретними наслідками.

Знати:

-        основні явища та процеси суспільно-політичного, соціально-економічного,  національно-культурного життя українського народу;

-        українські національні інтереси в геополітичних проблемах сучасного світу.

Уміти:

-        використовувати наукову та науково-популярну літературу, документальні
джерела для пізнання історії;

-        самостійно   пояснювати   найважливіші   процеси   у   вітчизняній   історії,
простежувати та аналізувати їх.

Крім того, вивчення історії України повинно стати обов'язковою передумовою засвоєння ряду навчальних курсів, зумовлених специфікою нашого вищого навчального закладу. Насамперед це стосується дисциплін: "Історії української культури", "Історії держави та права України" та інших дисциплін.

Вивчення історії України будується згідно з навчальним планом академії. У ході навчання слухачі мають змогу прослухати настанови: лекції, закріпити і поглибити знання на семінарських заняттях. Завершується вивчення історії України екзаменом. Настановчі лекції сплановані таким чином, щоб акцентувати увагу слухачів на найбільш важливих темах і проблемах історії нашої держави - від стародавньої доби до сьогодення. До того ж, на лекціях слухачі матимуть змогу зорієнтуватись  у  джерелах  та  науковій   літературі,   отримають  методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять і підготовки до екзамену. На семінарські  заняття  виносяться теми,  що  потребують  поглибленого вивчення. Планами семінарських занять передбачено розгляд чотирьох вузлових проблем курсу, рекомендується література до їх вивчення.

 

Література до всіх тем:

 

1. Конституція України. – К., 1996.
2. Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верховної Радою України 24 серпня 1991 р. // Голос України. – 1991. – № 165.
3. Акимова Л.И. Гениальный Никто // Древнее святилище Каменная Могила. – К., 2001.
4. Бажан О. Г., Данилюк Ю. З. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. XX ст.) – К., 2010
5. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Історія України: Хронологічний довідник. – К., 1995.
6. Видатні постаті в історії України ІХ – ХІХ ст.: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети. – К., 2002.
7. Войтович Л. Формування кримськотатарського народу: вступ до етногенезу. – Біла Церква, 2009.
8. Горобець В. Україна: Люблінська унія та народження нової вітчизни. – К., 2009.
9. Горєлов М.Є., Моця О.П. Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України. – К., 2005.
10. Грицак Я.Й. Нарис історії Укрїани: формування модерної нації ХІХ – ХХ ст. – К., 2000.
11. Грицюк В.М. Стратегічні та фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України. Вип.1. – К., 2010.
12. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К., 1990.
13. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К., 1992-1998.
14. Гуржій О.І. Сто великих постатей і подій козацької України. – К., 2008.
15. Даниленко В. М. Кам’яна Могила – К., 1986.
16. Довідник з історії України. – 2-ге вид. – Л., 2001.
17. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. – К., 1991.
18. Енциклопедія Історії України: В 6 т. – К., 2003 – 2006.
19. Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України: Затверджений колегією МВС України 5.10.2000 р.
20. Іванова Л., Іванченко Р. Громадівський рух в Україні: Проблеми. ідеологія. – К., 1999.
21. Історія України: нове бачення. – К., 2002.
22. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х рр. ХХ ст.) – Л., 1992.
23. Історія українського війська (1917-1995) – Л., 1996.
24. Історія українського козацтва: Нариси у 2-х т. – К., 2006.
25. Історія українського парламентаризму: Від допарламентських форм організації політичного життя до сьогодення. –  Т. 1-3. – К., 2010.
26. Касьянов Г.В. Україна 1991 – 2007. Нариси новітньої історії. – К., 2008.
27. Кирило-Мефодіївське товариство: У 3-х т./ За ред. П. С. Соханя. – К., 1990.
28. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж -Нью-Йорк -Львів, 1993.
29. Котляр М.Ф. Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі. – К., 2010.
30. Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921-1928). – К., 2010.
31.  Ольговський С. Володарі степу. Військова справа й озброєння скіфів. VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. – К., 2010.
32. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти, міфи, коментарі. – Х., 2007.
33. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – К., 1992.
34. Повоєнна Україна: Нариси соціальної історії (др. пол. 1940-х – 1950-х рр.) – Кн.1,2. – К., 2010.
35. Реєнт О.П. До проблеми скасування кріпосного права в 1861р.//УІЖ – 2011. – № 1.
36. Рух опору в Україні 1960 – 1990: Енциклопедичний довідник. – К., 2010.
37. Рыбаков Б. С. Геродотова Скифия. – М., 1979.
38. Скржинская М. В. Будни и праздники Ольвии в VI-I вв. до н. э. – СПб., 2000.
39. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. (1648 - 1676 рр.) – К., 2009.
40. Солдатенко В.Ф., Любовець О.М. Революційні альтернативи 1917 р. й Україна. – К., 2010.
41. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис. – К.,1999.
42. Україна крізь віки: В 15-ти т. – К., 1998-2001.
43. Українське питання в роки Першої світової війни: монографія / В.І. Головченко, В.Ф. Солдатенко. – К., 2009.
44. Український вибір: політичні системи ХХ століття і пошук власної моделі суспільного розвитку: монографія / В.Ф. Солдатенко та ін. – К., 2007.
45. Устименко В.М. Етнонаціональна політика як фактор державотворення в Україні (1917-1920 рр.) – К., 2010.
46. Хрестоматія з історії України. – К., 1993.
47. Чайковський А.С. Плен: за чужие и свои грехи (Военно-пленные и интернированные 1939-1953 гг.) – К., 2002.
48. Чухліб Т. Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500—1700" рр. – К., 2010.
49.  Чухліб Т. Секрети українського полівасалітету: Хмельницький - Дорошенко – Мазепа – К.,2011.
50. Щербак Н.О. Національне питання у Правобережній Україні – К., 2005
51. Щербак Ю. Україна в зоні турбулентності: демони минулого і тривоги ХХІ ст. – К., 2010.
52. Яковенко Н. Нарис історії України: студії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2005.
53. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. – К., 2008.

 

 

Плани семінарських занять

 

Тема 1. Історія України як наука.  Еволюція людини і найдавніших цивілізацій на території України.

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Предмет, методологія, джерела історії України. Періодизація та історіографія.
2. Поява та розселення людей на території України. Трипільська цивілізація.
3. Кочові цивілізації та античні міста-колонії у Північному Причорномор’ї.
4. Велике розселення слов’ян.

 

Теми рефератів

1. Місця основних стоянок людей кам’яного віку на території сучасної України.
2. Поширення землеробства та скотарства на землях України.
3. Риси неолітичної революції.
4. Особливості грецької колонізації Північного Причорномор’я та Криму.
5. Писемні згадки про давніх слов’ян.

 

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 3, 31, 37, 38, 42.

 

 

Тема 2. Україна в добу Середньовіччя.

                                                                                                           Семінарське заняття – 2 години

 

1. Політичний та соціально-економічний розвиток Київської Русі.
2. Галицько -Волинська держава.
3. Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Польщі та інших держав (др. пол. ХIV – перш. пол. XVI ст.)
4. Українські землі у складі Речі Посполитої.

 

Теми рефератів

1. Зовнішня політика Київської Русі.
2. Історичне значення запровадження християнства.
3. Особливості процесу формування та історичне значення Галицько-Волинської держави в історії українського народу.
   1. Діяльність православних братств.
   2. Люблінська унія: історичне значення.
   3. Берестейська церковна унія.

 

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 7, 8, 22, 29, 42, 52, 53.

 

 

Тема 3. Виникнення козацтва. Українська козацька держава.

 

                                                                                Семінарське заняття – 2 години

 

1. Формування козацтва як провідної верстви українського суспільства.
2. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького.
3. Руїна. Доба І. Мазепи. Занепад автономії України.
4. Боротьба проти польської колонізації Правобережної України. Гайдамаки. Коліївщина. Опришки.

 

Теми рефератів

1. Причини та наслідки національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
2. Внутрішня і зовнішня політика Б.Хмельницького.
3. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.
4. Скасування гетьманства і ліквідація Запорозької Січі.
5. Приєднання земель Правобережної України та Криму до Росії.

 

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 22, 24, 39, 42, 48, 49.

 

 

Тема 4. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій.

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Українське національно-культурне відродження у першій половині XIX ст. на теренах Російської та Австрійської імперій.
2. Реформи Габсбургів.
3. Буржуазні реформи другої половини XIX в Російській імперії.
4. Соціально-економічне, суспільно-політичне та національно-культурне життя українців у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. у складі двох імперій.

 

Теми рефератів

1.  «Енеїда» Івана Котляревського  у культурному відродженні початку ХІХ ст.
2. Роль Тараса Шевченка у суспільно-політичному та національно-культурному житті українців.
3. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства – першої політичної організації українців.
4. Громадівський та земський рухи другої половини ХІХ ст.
5. Утворення українських політичних партій Наддніпрянської та Західної України.

6.  Україна в Першій світовій війні.

             

Література.

 

Рекомендовані джерела №: 10, 20, 22, 25, 27, 35, 42, 43, 50.

 

 

Тема 5.Національно-визвольні змагання українського народу в

1917-1921 рр.

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Українська революція. Створення УНР – її здобутки та прорахунки.
2. Внутрішня та зовнішня політика Гетьманату та Директорії.
3. Проголошення ЗУНР та Акт злуки.
4. Поширення радянської влади на території України. 

 

Теми рефератів

1. Еволюція поглядів українських політичний сил щодо самовизначення українців.
2. Всеукраїнські  з’їзди рад у Києві та Харкові та їх наслідки.
3. Причини прийняття Універсалів та їх історичне значення.
4. Варшавська угода між УНР та Польщею: причини та наслідки. Остаточне утвердження радянської влади.
5. Причини поразки національно-визвольних змагань та історичне значення відновлення української державності.

 

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 10, 23, 25, 40, 41, 42, 45.

 

 

Тема 6. Україна в ХХ ст.

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. 1.УСРР в умовах НЕПу та модернізації.
2. Західноукраїнські землі у 1921-1939 рр.
3. Україна у Великій Вітчизняній війні.
4. УРСР в другій половині ХХ ст.

 

Теми рефератів

1. Причини та наслідки українізації.
2. Карпатська Україна: від автономії до незалежності.
3. Входження західноукраїнських земель до складу УРСР.
4. Дві течії українського руху Опору.
5. Виникнення опозиційного руху: причини, суть, наслідки.
6. Суспільно-політичні зрушення в добу гласності.

                                                                                                                                                                                                        Суспільно-політичні зрушення в добу гласності.

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 4, 10, 23, 25, 28, 30, 34, 36, 42, 44, 47.

 

 

Тема 7. Україна в умовах незалежності.

                                                                                                                     Семінарське заняття – 2 години

 

Державотворчі процеси та суспільно-політичне життя в Україні в 1990-ті роки.

1. Політична система України на рубежі ХХ – ХХІ ст.
2. Зовнішня політика. Участь України у світових інтеграційних процесах.
3. Сучасні здобутки України на світовій арені (наука, культура, спорт).

 

 

Теми рефератів

1. Політичні партії сучасної України.
2. Конституція України 1996 р.
3. Вступ України до СОТ.
4. Взаємини України з Європейським Співтовариством.
5. Розвиток відносин України з Росією.
6. Українська діаспора.

 

                                                              Література:

 

Рекомендовані джерела №: 1,2,23, 25, 26, 42, 44, 51.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Східнослов'янські племена в ІУ-ІХ ст.: розселення, заняття, побут.
2. Вірування, культура східнослов'янських племен у ІУ-ІХ ст.
3. Утворення держави у східних слов'ян. Початок Княжої доби.
4. "Норманська теорія". Антинорманісти.
5. Київський князь Олег. Відносини з Візантією.
6. Князь Ігор. Повстання деревлян.
7. Княгиня Ольга. Зародки християнства.
8. Внутрішня та зовнішня політика князя Святослава.
9. Володимир Великий. Прийняття Християнства.
10. Діяльність Ярослава Мудрого.
11. Внутрішня і зовнішня політика Київської Русі в першій половині IX ст.
12. Діяльність Володимира Мономаха.
13. Діяльність зі збереження єдності Київської держави. Любецький з'їзд.
14. Київська Русь у добу феодальної роздробленості.
15. Політичний устрій та суспільний лад у добу Київської Русі.
16. Монгольська навала.
17. Загальний аналіз Княжої доби, її періодизація.
18. Об'єднання Галицького та Волинського князівств.
19. Галицько-Волинська держава: основні віхи історії, значення.
20. Данило Галицький: зовнішня та внутрішня політика.
21. Поява назви "Україна": літопис, рік, територія.
22. Українські землі у складі Польського королівства у др. пол. XIV – пери.пол. XVI ст.
23. Люблінська унія: причини, зміст, значення.
24. Наслідки Берестейської унії для церковного життя в Україні.
25. Виникнення козацтва та його роль в українській історії.
26. Козацькі повстання перш. пол. XVI ст. та їх наслідки.
27. Петро Конашевич Сагайдачний.
28. Братський рух: виникнення, діяльність, значення.
29. Зміни в соціально-економічному житті українських земель після
    підписання Люблінської унії.
30. Національно-визвольна війна українського народу під проводом
    Б.Хмельницького: причини, рушійні сили, наслідки.
31. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Хмельницького
32. Внутрішня політика Б. Хмельницького.
33. Утворення української козацької держави.
34. Виникнення та устрій Запорізької Січі.
35. Іван Виговський. Гадяцький трактар.
36. Подія Гетьманщини у др. пол. XVI ст.
37. Гетьман П.Дорошенко.
38. Доба Руїни.
39. Доба Івана Мазепи: тривалість, значення, роки.
40. Національно-визвольна акція гетьмана І.Мазепи.
41. Обмеження автономії Гетьманщини: Перша Малоросійська колегія.
    Правління Гетьманського уряду.
42. Полтавська битва та її значення для українських земель.
43. Діяльність Кирила Розумовського.
44. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини.
45. Знищення Запорізької Січі.
46. Основні напрямки політики Російської імперії у др. пол. XVIII ст.
47. Правобережна Україна під Польщею.
48. Розгортання гайдамацького та опришківського руху.
49. Значення Запорізької Січі й Гетьманщини в історії України.
50. Зміни у політичному становищі Правобережної України після поділів Речі
    Посполитої.
51. Приєднання земель Правобережної України та Криму до Росії: історичне
    значення.
52. Включення     українських     земель     до     складу     Російської     імперії,
    адміністративно-територіальний поділ українських земель.
53. Західна Україна під владою Габсбургів.
54. Селянські виступи під проводом Устима Кармелюка.
55. Кирило-Мефодіївське братство. М.І. Костомаров.
56. Австрійські реформи на західноукраїнських землях та їх наслідки.
57. "Руська трійця": діяльність, значення.
58. Революція 1848 р. та національний рух на західноукраїнських землях.
59. Т.Г.Шевченко. Відображення вітчизняної історії у його творчості.
60. Зміст реформ (Олександра II 1860-1870-ті рр.
61. Особливості проведення реформ 60-70-х рр. XIX ст. в Україні.
62. Розвиток громадівського руху.
63. Політика російського царизму щодо України в др. пол. XIX.
64. "Валуєвський циркуляр".
65. Емський указ Олександра II.
66. Основні тенденції соціально-економічного розвитку Наддніпрянської
    України у др. пол. XIX ст.
67. Напрямки     розвитку     і     здобутки     національно-визвольного     руху
    Наддніпрянської України і др. пол. XIX ст.
68. Утворення перших політичних партій у Західній Україні.
69. Розвиток самостійницької та автономістської течій у національному русі на
    поч. XX ст.
70. Позиції   українських   політичних   сил    Наддніпрянської   України    та
    західноукраїнських земель щодо Першої світової війни.
71. Україна в роки Першої світової війни. Українські Січові стрільці.
72. Лютнева революція 1917 року. Посилення національно-визвольного руху в
    Україні.
73. Утворення, склад і завдання Центральної Ради. Михайло Грушевський.
74. Жовтневий переворот 1917р. в Петрограді і Україні.
75. Універсали Центральної Ради.
76. Гетьман Павло Скоропатський: внутрішня і зовнішня політика.
77. Встановлення влади Директорії. Симон Петлюра, Володимир Винниченко.
78. Утворення ЗУНР. Дмитро Вітовський. Євген Петрушевич.
79. Акт злуки УНР та ЗУНР. Історичне значення цієї події.
80. Політика "воєнного комунізму": доля українського селянства.
81. Ризький договір 1921 р.; доля західноукраїнських земель.
82. НЕП і українське село.
83. Україна в 20-30-ті роки. Голодомор. Політика примусової колективізації.
84. Українські землі під Польщею в 1921-1939 рр.
85. Проголошення Карпатської України. Августин Волошин.
86. Україна під час Другої світової війни.
87. Рух Опору.
88. Повоєнний сталінський режим в Україні: характеристика, наслідки.
89. М. Хрущов. Політика десталінізації в СРСР і в Україні.
90. Брежневський "застій". В. Щербицький.
91. Дисиденський рух, "Шістдесятники".
92. Горбачовська "перебудова". Україна 1985-1990 рр.
93. Прийняття Декларації про державний суверенітет У крашу.
94. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991р.
95. Підготовка і проведення референдуму 1 грудня 1991. Президентська
    виборча кампанія-91. Леонід Кравчук.
96. Прийняття Конституції України 28 червня 1996р.
97. Зовнішня політика України на сучасному етапі. Відносини з Росією.
    Позиція щодо НАТО.
98. Україна член засновник ООН.

 

СОЦІОЛОГІЯ

 

Мета та завдання курсу

Наука про суспільство – соціологія як відносно самостійна галузь знань склалась в Україні значно пізніше, ніж в інших країнах світу. Сьогодні, в процесі національного відродження України, становлення незалежної держави і громадянського суспільства, демократизації суспільного життя соціологія розвивається дуже швидко, зросла зацікавленість в ній з боку суспільства. Суспільство все більше усвідомлює, що без соціологічної науки неможливо творення правової держави.

Указ Президента України від 24.04.2001 р. "Про розвиток соціології" інституалізував вказане місце соціології в системі суспільствознавчих наук.

Указ одночасно вказує на необхідність розвитку всіх трьох соціологічних знань (за Мертоном ): загальнотеоретична; спеціально-галузева; емпіричного дослідження.

В сучасних умовах соціологія теоретично охоплює соціальний вимір людського буття в його найбільш чистих, типових формах, незалежних від історичної, економічної, політичної, ідеологічної та іншої конкретики.

Сучасна людина в своєму повсякденному суспільному житті стикається з безліччю ситуацій, що потребують адекватного реагування, а відтак і прийняття оптимального рішення. Особлива роль у вивченні оточуючої нас об'єктивної соціальної реальності належить соціології. Соціологія є наукою про соціальні спільноти, становлення, функціонування й розвиток яких відбувається у певних соціальних системах з притаманною їм соціальною структурою та характером суспільних відносин.

Соціологія-наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Структура соціології-загальнотеоретична, спеціально-галузева, емпірична. Функції соціології теоретико-пізнавальна, інформаційна, прогностична, виховна, практично-перетворювальна.

Соціологія дослідження - система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.

Предметом соціології – є окремі аспекти, особливості відносини об’єкта дослідження. Предметом навчальної дисципліни "Соціологія" є відображення взаємних функціональних залежностей між правом і не правовими суспільними явищами (політичними, економічними та ін.), соціальні передумови виникнення відповідних правових норм, об'єктивні вимоги до них і зворотній вплив цих норм на суспільне життя. Основними завданнями курсу сформулювати у студентів стійкі:

Знання:

-                         основ загальної соціології, її предмет, структуру, категорії, закони, функції;

-                         історії світової та вітчизняної соціологічної думки;

-                         теоретичних засад емпіричної соціології;

-                         основних концептуальних підходів до вивчення суспільства як цілісної системи;

-                         основних теорій структури суспільства;

-                         ознак соціальних організації та інститутів, їх типології.

-                         провідних теорій соціальної взаємодії та соціальних відносин;

-                         базових постулатів соціології особистості.

 

Вміти:

-                        аналізувати соціальні процеси в суспільстві;

-                        використовувати отримані знання для реорганізації найближчого соціального середовища;

-                        розпізнавати осіб з девіантною поведінкою;

-                        проводити ресоціалізацію девіантних осіб;

-                        аналізувати результати соціологічних та статистичних досліджень;

-                        проводити найпростіші соціологічні дослідження.

 

Метою курсу соціології, його основними завданнями є: освоєння понятійного апарату даної науки; основних концептуальних підходів до вивчення суспільного життя; дослідження методології та методики соціологічного вивчення світу; формування соціологічної культури, соціологічного мислення; визначення шляхів раціонального управління людської поведінки;, вміння правильно розпорядитися владою; вирішення конфліктних ситуацій, запровадження реформ та інновацій; оцінка політичних пріоритетів тощо.

 

 

Плани семінарських занять

 

Тема:  Предмет, структура й функції та методи соціології.

 

                                                                                                                                             Семінарське заняття – 2 години

 

1. Наука як система знань. Етапи наукового пізнання.
2. Предмет, структура та функції  соціології.
3. Комплексний підхід до пізнання соціальних феноменів.
4. Закони й категорії соціології.
5. Методи та функції соціології.

 

Завдання для самостійної роботи по темі:

 

1. Предмет і об'єкт соціології.
2. Роль соціології в соціальному реформуванні суспільства.
3. Соціологія і ідеологія.
4. Місце соціології в професійній підготовці молодих спеціалістів.
5. Поняття соціологічного дослідження.
6. Соціологічні методи збору соціальної інформації.
7. Етапи соціологічних досліджень.
8. Структура програми досліджень.
9. Поняття генеральної та вибіркової сукупності, принцип репрезентативності.
10. Порівняльна характеристика методів інтерв’ювання та анкетування.

 

Основні терміни та поняття:

соціологія, соціум, соціальний закон, категорії соціології, предмет соціології, об'єкт соціології, методи соціології, функції соціології.

 

Список літератури:

 

 

1. Анурин, В.Ф. Социология: Учебник для вузов / В.Ф. Анурин, А.И. Кравченко. – СПб.: Питер, 2010. – 432 с.
2. Вербець В.В. Соціологія: навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів – Київ: Кондор, 2009. – 550 с.
3. Давидов П.Г., Кальянов А.В., Кирилова О.М., Поцулко О.А., Фадєєва Г.С. Соціологія у схемах, таблицях та коментарях: навч. посіб. для студ. ВНЗ / МОН України. – 2 вид., перероб. і доп. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – 216 с.
4. Демків О.Б. Девіантогенні аспекти організації міського простору: досвід концептуалізації та емпіричного дослідження // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія Соціологічна. Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка. - Вип. 2. - Львів, 2008. - С. 110-125.
5. Демків О.Б. Теоретико-методологічні засади досліджень девіантогенних аспектів організації міського простору // Вісник Одеського національного університету. -- Т. 13. -- Вип. 5. Соціологія і політичні науки. - Львів, 2008. - С. 423-434.
6. Добреньков В.И. Методология и методика социологического исследования: учебник / В.И. Добреньков, А.И. Кравченко. – М.: Альма Матер, 2009. – 537 с.
7. Кондович В.Ю. Соціологія (схеми і таблиці) / Чернігівський держ. ін-т права, соціальних технологій та праці. – Чернігів, 2009. – 167с.
8. Контрольні завдання з навчальної дисципліни «Соціологія» для студентів усіх напрямів підготовки заочної форми навчання/ Харківський національний економічний ун-т / Людмила Олександрівна Сасіна (уклад.). – Х.: ХНЕУ, 2009. – 27с.
9. Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: підруч. для студ. вищ. навч. закл., які навч. за напрямом підготов. «Соціологія». – Вид. 3-є, допов. і переробл. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2009. – 831 c.
10. Кравченко, А.И. Социология в вопросах и ответах / А.И. Кравченко. – М.: Проспект Велби, 2009. – 240 с.
11.  Кризис в Украине: зоны поражения. Взгляд социологов — К.: ТОВ «Друкарня «Бізнесполіграф», 2010. — 104 с.
12. Мацко І.В. Соціальна мобільність та іммобільність: визначення понять та традиція вивчення // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - Харків: ВЦ Харківського національного ун-ту ім. В.Н.Каразіна, 2008. - С. 123-125.
13. Нестуля О.О., Нестуля С.І. Соціологія: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с
14. Нецветаев, В.Г. Социология: Учебник. 2-е изд. / В.Г. Нецветаев. – М.: Изд-во «Маркет ДС», 2010. – 240 с.
15. Осипов Г.В. Социология. Основы общей теории / Г.В. Осипов, Л.Н. Москвичев, А.В. Кабыща. – М.: Норма, 2009. – 912 с.
16. Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія та методологія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії : навчальний посібник / Є.В. Сірий ; МОНУ. – Вид. 3-є, виправл. та доп. – Київ : Атіка, 2009. – 492 с.
17. Социология. 2-е изд. перераб. и дополн. / Под ред. Скворцова Н.Г. – М.: Проспект, 2010. – 352 с.
18. Соціологія / Навчальний посібник за ред. д. соц. н. Макєєва С.О. - К.: Знання, 2008. - 566 с.
19. Соціологія другого модерну: проблема перевизначення понять суспільствознавчого дискурсу: зб. наук. – Луганськ: ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», 2009. – 296 с.
20. Соціологія Посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За редакцією В.Г. Городяненка. - К.: Видавничий центр "Академія", 2008. - 392 с.
21. Сучасний стан і перспективи розвитку соціології в Україні та Європі / За наук. ред. Є.І.Головахи та О.Г.Стегнія. - К.: ІС НАНУ, 2008. - 188 с.
22. Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами "Європейського соціального дослідження", 2005-2007-2009/ Є.І. Головаха, А.П. Горбачик; НАН України, Ін-т соціології, Міжнар. фонд "Відродження". - К.: [Ін-т соціології НАНУ: ТОВ "РПФ "Азбука"], 2010. - 117 с.: табл. - ISBN978-966-02-5815-0
23. Черниш, Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання / 5-те вид., перероб. і доп./ Н.Й Черниш. – К.: Знання, 2009. – 486 с.

 

Тема : Суспільство як соціальна система.

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Визначення суспільства. Основні ознаки суспільства.
2. Основні концепції виникнення суспільства.
3. Суспільство як базова категорія соціології.
4. Основні теорії соціальної структури суспільства.

 

Завдання для самостійної роботи по темі:

 

1. Сучасний світ: постіндустріальне (інформаційне ) суспільство.
2. Співвідношення понять "суспільство", "держава", "громадянське суспільство".
3. Основні методологічні підходи до розгляду суспільства.
4. Індустріальне  та  постіндустріальне  суспільство.   Глобальні   проблеми  сучасного  суспільного розвитку.
5. Світове співтовариство.

 

Основні терміни та поняття:

суспільство,   громадянське   суспільство,   типи   суспільства,   аграрне   суспільство,   індустріальне суспільство, постіндустріальне (інформаційне) суспільство, модернізація, глобалізація.

 

Список літератури:

 

1. Субкультурна варіативність українського соціуму/ НАН України, Ін-т соціології; Л.О. Аза, І.Е. Бекешкіна, О.І. Вишняк та ін..; За ред. Н.В. Костенко, А.О. Ручки. - К.: [Ін-т соціології НАНУ: ТОВ "Полігр. центр "Фоліант"], 2010. - 287 с.: табл. - Бібліогр.: с. 279-287. - ISBN978-966-02-5741-2
2. Вербець В.В. Соціологія: навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів – Київ: Кондор, 2009. – 550 с.
3. Давидов П.Г., Кальянов А.В., Кирилова О.М., Поцулко О.А., Фадєєва Г.С. Соціологія у схемах, таблицях та коментарях: навч. посіб. для студ. ВНЗ / МОН України. – 2 вид., перероб. і доп. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – 216 с.
4. Українське суспільство, 1992-2010: Соціологічний моніторинг/ НАН України, Ін-т соціології; За ред. В.М. Ворони, М.О. Шульги. - К.: [Ін-т соціології НАНУ: ТОВ "Фоліант"], 2010. - 635 с.: іл., табл. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-966-02-5824-2
5. Геополитические ориентации населения и безопасность Украины. По данным социологов. Под ред. Н.А.Шульги. - К., 2009.
6. Соціологія / Навчальний посібник за ред. д. соц. н. Макєєва С.О. - К.: Знання, 2008. - 566 с.
7. Арцишевський Р.А., Бондарук С. О., Возняк С. С., Бортников В. І., Кондратик Л. Й. Людина і суспільство.: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. — К.; Ірпінь : Перун, 2006. — 414с.
8. Черниш, Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання / 5-те вид., перероб. і доп./ Н.Й Черниш. – К.: Знання, 2009. – 486 с.
9.  Українське суспiльство 1994-2005. Динаміка соціальних змін / За ред. д.е.н. В.М.Ворони, д.соц.н. М.О.Шульги. - К.: IС НАНУ, 2005. - 653 с.
10. Матусевич В.А. Динаміка соціально-демографічної структури статусних груп та її наслідки // Українське суспільство 1992-2008. Соціологічний моніторинг. - К.:ІС НАНУ, 2008. - С.18-25.
11. Соціологія Посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За редакцією В.Г. Городяненка. - К.: Видавничий центр "Академія", 2008. - 392 с.
12. Соціологія другого модерну: проблема перевизначення понять суспільствознавчого дискурсу: зб. наук. – Луганськ: ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», 2009. – 296 с.
13. Соціологія права / під заг. ред. Джужи О.М.-К., Юрінком інтер, 2003.

5.     Вишняк О. Мовна ситуація та статус мов в Україні: динаміка, проблеми, перспективи (соціологічний аналіз). – К.: Інститут соціології НАН України, 2009. – 176 с.

 

 

Тема : Соціологія особистості.

 

Семінарське заняття – 2 години

.

1. Суть понять: людина, індивід, особистість у структурі гуманітарних наук.
2. Основні теорії особистості.
3. Соціальна структура особистості.
4. Соціалізація особи , фази та стадії соціалізації. Соціопсихологічні механізми соціалізації.
5. Інститути соціалізації.

 

Завдання для самостійної підготовки по темі:

1. Теорія статусу та рольової поведінки;
2. Парсонс про систему координат діяльності.
3. В. Ядов Символічні та примордиальні солідарності.
4.  Соціальні якості людини.
5.  Види соціальної поведінки за Мертоном.
6.  Теорія девіації.

 

Основні терміни та поняття:

- людина, індивід, особистість, соціалізація, соціальні якості людини, інститути соціалізації, статус, рольова поведінка.

 

Список літератури:

 

1. Арешонков В.Ю. Громадянська освіта як запобіжний чинник проявам свідомісного екстремізму в допрофільній підготовці учнів // Вісн. Житомир, держ. ун-ту. — 2004. — N 18. — С. 3-7. —Бібліогр.: 6 назв. —укр.
2. 3.     Богомаз К.Ю., Конох М.С., Кравцов Ю.С., Сорокіна Л. М., Торохтій Ю.З. Соціологія особистісної ідентичності в просторі права: монографія / Дніпродзержинський держ. технічний ун-т. — Дніпродзержинськ : [ДДТУ], 2009. — 184с.
3. 4.     Богомаз К.Ю., Конох М.С., Кравцов Ю.С., Сорокіна Л. М., Торохтій Ю.З. Соціологія особистісної ідентичності в просторі права: монографія / Дніпродзержинський держ. технічний ун-т. — Дніпродзержинськ : [ДДТУ], 2009. — 184с.
4. 6.     Горшков М.К., Шереги Ф.Э. Молодежь России: социологический портрет. – М.: ЦСПиМ, 2010. – 592 с.
5. Єфендиев, А.Г. Общая соціологія. Учебное пособие для вузов / А. Г. Єфендиев. – М.: Изд-во «Инфра-М», 2009. – 656 с.
6. Зубенко  А.С.   Взаємодія  особистісної та соціальної ідентичності  (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ, наук: 09.00.03 / Харк. ун-т повітр. сил. — X., 2005. — 20 с.
7. Кондович В.Ю. Соціологія (схеми і таблиці) / Чернігівський держ. ін-т права, соціальних технологій та праці. – Чернігів, 2009. – 167с.
8. Контрольні завдання з навчальної дисципліни «Соціологія» для студентів усіх напрямів підготовки заочної форми навчання/ Харківський національний економічний ун-т / Людмила Олександрівна Сасіна (уклад.). – Х.: ХНЕУ, 2009. – 27с.
9. Масальський В.І. Соціологія у конспективному викладенні: навч. посіб. до занять та модул. контролю знань студ. несоціол. фаху / Донецький національний ун-т. Підрозділ соціології факультету суміжних (додаткових) професій. – Донецьк: Юго-Восток, 2009. – 296с.
10. Мигранты в социокультурном пространстве региона. Социологические очерки / Под ред. чл.-корр. РАН М.К. Горшкова. – М.: Альфа-М, 2009. – 176 с.
11. Соціологія права під заг. ред. Джужи О.М.-К., Юрінком інтер, 2003

2.     Бікла, О.В. Соціологія кар’єри і лідерства: модуль «Соціологія кар’єри»: навчально-методичний посібник / О.В. Бікла, В.В. Берега. – Донецьк: ДонДУУ, 2009. - 145 с.

5.     Вишняк О. Мовна ситуація та статус мов в Україні: динаміка, проблеми, перспективи (соціологічний аналіз). – К.: Інститут соціології НАН України, 2009. – 176 с.

 

 

Контрольні питання:

 

1. Наука як система знань.
2. Етапи наукового пізнання.
3. Предмет та об'єкт соціології.
4. Структура соціологічної науки за Мертоном.
5. Закони й категорії соціології.
6. Комплексний підхід до пізнання соціальних феноменів.
7. Місце соціології у системі суспільствознавчих наук.
8. Методи та функції.
9. О.Конт - основоположник соціології.
10. Теорія соціальної еволюції Г.Спенсера.
11. Соціально-історичний детермінізм К.Маркса.
12. Теоретичні джерела соціології Е.Дюркгейма.
13. Розуміюча соціологія М.Вебера.
14. Соціологічна концепція П.Сорокіна.
15. Структурний функціоналізм у соціології (Т.Парсонс, Р.Мертон).
16. Суть понять: людина, індивід, особистість у структурі гуманітарних наук.
17. Соціальні якості людини.
18. Соціальна структура особистості.
19. Основні теорії особистості.
20. Теорія статусу та рольової поведінки.
21. Типологія статусів.
22. Характеристика ролей за Парсонсом.
23. Види соціальної поведінки за Мертоном.
24. Соціалізація особи.
25. Фази соціалізації.
26. Стадії соціалізації.
27. Інститути соціалізації.
28. Соціо-психологічні механізми соціалізації.
29. Визначення суспільства.
30. Основні ознаки суспільства.
31. Основні концепції виникнення суспільства.
32. Теорія “модернізації”.
33. Громадянське суспільство.
34. Поняття соціальної структури.
35. Базові елементи соціальної структури.
36. Поняття та ознаки соціальної групи.
37. Поняття та ознаки соціальної спільноти.
38. Співвідношення понять соціальної групи та соціальної спільноти.
39. Соціально-класова теорія соціальної структури суспільства.
40. Семистратова система стратифікації.
41. Теорія “середнього класу”.
42. Поняття соціальної організації.
43. Поняття Синергії.
44. Формальні й неформальні організації.
45. Бюрократія як соціальне явище.
46. Позитивні та негативні риси бюрократії за М.Вебером.
47. Поняття соціального інституту.
48. Умови виникнення та функціонування процесу соціалізації.
49. Типологія соціальних інститутів.
50. Функції соціальних інститутів.
51. Дисфункції соціальних інститутів.
52. Поняття суспільних відносин.
53. Основні форми суспільних відносин.
54. Місце соціальних відносин у системі суспільних відносин.
55. Поняття соціальної взаємодії, основні теорії соціальної взаємодії.
56. Теорія соціальної дії.
57. Соціальний конфлікт як форма взаємодії.
58. Структура соціального конфлікту.
59. Стадії конфлікту.
60. Функції конфліктів.
61. Причини конфліктів.
62. Типологія конфліктів.
63. Розв'язання конфлікту.
64. Поняття соціологічного дослідження.
65. Конкретно-соціологічні методи досліджень.
66. Типологія соціологічних досліджень.
67. Етапи соціологічних досліджень.
68. Структура програми досліджень.
69. Поняття генеральної та вибіркової сукупності.
70. Зміст та функціональне навантаження питань анкети.

 

ЛОГІКА “Юридична ЛОГІКА”

Логічні закони і методи відіграють принципову роль в юридичній теорії та практиці. Юридична діяльність відзначається не лише певними процесуальними діями, але й інтелектуальною взаємодією – дискусією осіб, втягнених до процесу обговорення та вирішення правових проблем, правового пізнання, встановлення істини та її реалізації. Фундаментальною підвалиною всієї юридичної діяльності виступає такий принцип логіки, як обґрунтованість. Адже усі рішення правника повинні бути строго доказові та чітко аргументовані. Через це на межі логіки та юриспруденції виникла така дисципліна, як юридична логіка.

Юридична логіка вивчає закони і форми юридичного мислення, спрямованого на пошук істини, навчає, як у процесі юридичної діяльності правильно будувати умовиводи, доведення, прищеплює вміння правильно оперувати поняттями й судженнями, застерігає від можливих логічних помилок. Незнання її законів та правил, невміння користуватися ними в процесі правового дослідження нерідко призводять до різноманітних логічних помилок, котрі в професійній діяльності юриста одночасно виявляються юридичними помилками. Тому законодавець визнав за необхідне закріпити вимоги основних законів логіки в нормах права, перевести їх до  рангу нормативних вимог.

 

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ:

 

1. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки. — Х.: Вид-во Ун-ту внутрішніх справ України, 1999. —164 с.

2. Бочаров В.А., Маркин В.И. Основы логики. – М., 2007. – 235 с.

3. Гвоздик О.И. Логика. — К.: НАВСУ, 1994. — 300 с.

4. Гринів О. Логіка  : курс лекцій . - Л. : Тріада плюс, 2010. - 139 с.

5. Гетманова А.Д. Логика. – М., 2007. – 337 с.

Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. — Кобеляки: „Кобеляки”, 2001. —128 с.

1. Жоль К.К. Логика для юристов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. —287 с.
2. Иванов Е.А. Логика. – М., 2007. – 321 с.
3. Ивин А.А. Логика. – М., 2009. – 320 с.
4. Ивин А.А. Логика для юристов. — М.: «Гардарики», 2008. — 288 с.
5. Ивин А.А. Логика и теория аргументации: элементарный курс. – М., 2007.
6. Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. – М., 1998. - 268 с.
7. Ивлев Ю.В. Логика. – М.: «Дело», 2010. – 264 с.
8. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. — М.: «Юрист», 2009. — 256 с.
9. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів. — К.: «Центр навчальної літератури», 2004. — 304 с.
10. Курбатов В.И. Логика для юристов. – М., 2007. - 362 с.
11. Светлов В.А. Современная логика. – Санкт-Петербург: «Питер», 2006. — 400 с.
12. Титов В.Д., Цалін С.Д., Невельська-Гордєєва та ін.; За заг. ред.. проф. Титова В.Д. Логіка. – Х.: Право, 2005. — 208 с.  
13. Тер-Акопов А.А. Юридическая логика. — М.: «Омега — Л», 2006. — 256 с.
14. Хоменко І.В. Логіка: теорія та практика. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 400с.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

ТЕМА №1. Поняття як форма мислення

 

семінарське заняття - 2 години

ПИТАННЯ:

1. Визначення юридичної логіки як науки. Метод формалізації. 
2. Загальна логічна характеристика поняття.
3. Відношення між поняттями.
4. Дефініція та логічний поділ поняття.
   1. Логічна культура особи та суспільства.
   2. Дефініції юридичних понять.
   3. Застосування логіки понять у юридичній науці.
   4. Логічний аналіз юридичної термінології нормативно-правового акту.

 

Теми рефератів, доповідей:

2.     Логічний аспект проблеми юридичної термінології.

 

практичне заняття - 2 години

Задачі

I. Серед кімнати стоїть чоловік і розглядає чиюсь фотографію. “Я ріс у сім'ї один, як перст, один, – каже він. – Але все-таки батько того, хто на фотографії, син мого батька”. Кого знято на фотографії?

ІI. Визначити зміст понять: працівник правоохоронних органів, право, злочин, логіка.

IІІ. Визначити логічний обсяг понять: юрист, правоохоронний орган, факультет Національної академії внутрішніх справ України.

ІV. Зобразити за допомогою колових схем відношення між поняттями:

1) громадянин, юридична особа, організація;

2) юрист, студент, спортсмен;

3) капітан, офіцер, службовець;

V. Дати логічний аналіз дефініції: “Суд – орган держави, який розглядає цивільні та кримінальні справи відповідно до встановлених процесуальних правил”.

VІ. Визначити правильність поділу поняття злочину на умисні, злочини через необачність та господарчі. Якщо поділ неправильний, вказати порушені в ньому правила.

 

Література до теми:

 

Рекомендовані джерела: № 1-4, 7, 10, 11, 15, 19.

 

ТЕМА №2. Судження та його роль в юриспруденції

 

семінарське заняття – 2 години

ПИТАННЯ:

1.     Судження як форма мислення. Судження і речення. Норма права як судження.

1. Прості судження, їх склад і види.
2. Способи утворення складних суджень за допомогою логічних сполучників. Семантичні таблиці (таблиці істинності).

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Роль суджень у правозастосовчій діяльності.
2. Складні судження.

практичне заняття – 2 години

 

3адачі

І. У наведених прикладах виберіть речення, які не виражають судження:

1) Держава — основний інститут політичної системи класового суспільства.

2) Тиха українська ніч! (М.В. Гоголь)

3) Пограбування – умисний злочин.

4) Поховайте та вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров'ю волю окропіте! (Т.Г. Шевченко)

ІI. Визначити структуру і формулу атрибутивного судження.

1) Жоден злочин не повинен залишитися нерозкритим.

2) Скарби Києво-Печерської лаври є державним надбанням.

ІIІ. Визначити вид складного судження та його складові частини.

1) Виготовлення фальшивих грошей або цінних паперів відноситься до тяжких злочинів.

2) Вирок не може бути залишений в силі, якщо об'єктивність свідчень викликає сумніви.

3) До іспитів студенти допускаються лише у випадку, якщо вони складуть заліки.

ІV. Виразити у символічній формі такі складні судження.

1) Якщо сукупність доказів, що розглядається у судовому засіданні, не переконала суддів у винності або невинності підсудного, то ними може бути прийняте рішення про відправлення цієї справи на дослідування.

2) Якщо особа порушує норму, що містить кримінально-правову заборону, то вона вступає у кримінально-правові відносини з державою.

3) За карним правом помилка може бути або фактичною, або юридичною.

 

Література до теми:

 

Рекомендовані джерела: № 1-4, 7, 20.

 

ТЕМА №3. Умовивід як форма мислення. Система натурального виводу логіки висловлювань та її застосування у практиці розслідування злочинів

 

семінарське заняття – 2 години

ПИТАННЯ:

1. Умовивід як форма мислення, його структура.
2. Основні класифікації умовиводів.

 

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Роль умовиводів у правозастосовчій діяльності.
   1. Роль та межі міркувань за аналогією у правовому пізнанні та юридичній практиці.

 

 

практичне заняття – 2 години

 

3адачі

 

I. Дати логічний аналіз такого умовиводу:

Всі студенти Національної академії внутрішніх справ України повинні знати логіку. Л. —студент академії. Л. повинен знати логіку.

ІІ. Навести приклади умовно-категоричного та розділово-категоричного силогізмів і визначити їх формули.

Задачі ІV, V розв’язуються за такою схемою: умову (перелічені засновки) перекласти формалізованою мовою, потім провести з формулами відповідні перетворення, результат яких знову перекласти природною мовою.

ІІІ. Якщо у рейс відправився принаймні один з автобусів А і В, то автобус С повинен залишитися у парку. Тут також повинен знаходитися хоча б один з автобусів Е і Д. Якщо у парку автобус С, то у рейс повинен відправитися автобус Е. Інспектор ДАІ зустрів на дорозі автобус Д. Чи може він визначити, які автобуси зараз у рейсі, а які — у парку?

ІV. Узагальнення даних попереднього розслідування дозволило дійти таких висновків: (1) підозрюваний А міг бути на місці злочину, тільки якщо там був С; (2) D і А ніяк не могли бути співучасниками, але обов'язково один з них брав участь у вчиненні злочину; (3) В може мати алібі, тільки якщо у вчиненні злочину брав участь С; (4) участь С є достатньою, але не необхідною умовою участі D; (5) судження про участь А і В суперечать одне одному. Хто з підозрюваних вчинив злочин, а хто невинний?

 

Література до теми:

 

Рекомендовані джерела: № 1-5, 17, 20.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

 

1. Предмет логіки.
2. Юридична логіка як галузь наукового знання.
3. Метод формалізації. Можливості застосування формальнологічних методів у слідчій практиці.
4. Поняття як форма мислення.
5. Дефініція (визначення) поняття. Роль визначень у праві.
6. Логічний поділ поняття (класифікація). Роль класифікації в юриспруденції.
7. Судження як форма мислення. Роль суджень в юриспруденції.
8. Просте судження і його структура.
9. Складне судження та його види.
10. Загальна характеристика логічного закону. Співвідношення логічних та юридичних законів.
11. Закон несуперечності та його застосування в юридичній теорії та практиці.
12. Закон виключеного третього, його значення для практичної діяльності органів внутрішніх справ.
13. Закон достатньої підстави. Його роль у практичній діяльності органів внутрішніх справ.
14. Основні принципи логіки.
15. Умовивід як форма мислення. Роль умовиводів у правотворчій та провозастосовчій діяльності.
16. Основні класифікації умовиводів.
17. Демонстративні та недемонстративні умовиводи: відмінність та роль у практичній діяльності органів внутрішніх справ.
18. Простий категоричний силогізм як вид дедуктивного умовиводу. Його роль у правозастосовчій діяльності.
19. Індуктивні умовиводи, їх використання у слідчій практиці.
20. Умовивід за аналогією. Його роль у розслідуванні злочинів.
21. Чисто умовні умовиводи. Їх використання у слідчій практиці.
22. Умовно-категоричні умовиводи. Їх роль в аналізі та оцінці судових доказів.
23. Розділово-категоричні умовиводи. Їх використання у судовій практиці.
24. Основні характеристики і правила виводу натурального числення висловлювань.
25. Доведення як логічна операція, його структура. Співвідношення логічного доведення та юридичного доказування.
26. Види доведення.
27. Спростування як окремий вид критики, його способи. Співвідношення спростування в логіці та в юридичній практиці.
28. Правила доведення та спростування щодо тези та демонстрації, їх практичне значення для правоохоронної діяльності.
29. Правила доведення та спростування щодо аргументів та їх застосування у практичній діяльності органів внутрішніх справ.
30. Версія як різновид гіпотези. Етапи побудови та перевірки версій у судовому дослідженні.

 

 

 

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

Фундаментальною і водночас світоглядною дисципліною для опанування предметів юридичного циклу, безсумнівно, є курс історії становлення, розвитку і функціонування української державності та національного права. У низці навчальних дисциплін юридичних вузів, правничих факультетів, у тому числі й у системі вищої освіти МВС України, одне з провідних місць займає курс "Історія держави та права України".

Історія держави і права України є історико-правовою наукою, оскільки вона має безпосереднє відношення як до науки історії, так і до науки про державу та право. За своїм характером це навчальна юридична дисципліна. Саме тому вона є невід'ємною частиною і необхідним елементом вищої юридичної освіти. На відміну від загальної історії, історія держави та права України не досліджує суспільство в цілому. Історія держави і права України вивчає процеси виникнення, розвитку, змін різних типів і форм держави, а також правових інститутів українського народу в хронологічній послідовності.

Обов'язковим компонентом, відсутність якого унеможливлює пізнання історико-правової спадщини, є глибокий і всебічний аналіз найважливіших юридичних пам'яток нашої минувшини. Потреба у цьому обумовлена підвищенням якості історико-правової підготовки слухачів, курсантів та студентів, їхньої загальної правової культури, а також можливістю ознайомлення з процесом становлення галузей українського права.

Серед рекомендованої монографічної літератури та підручників пріоритетне місце займають праці, підготовлені сучасною національною правовою наукою, а також роботи зарубіжних вчених і дослідників. Звернення насамперед до наукового доробку за роки української незалежності є свідченням не лише значного інтересу дослідників до історико-правової проблематики, але й наслідком реальних зрушень та досягнень у цій сфері.

Викладання історії держави і права України включає читання лекцій, проведення семінарських та практичних занять, консультацій, науково-теоретичних конференцій, а також самостійну роботу слухачів з рекомендованою літературою.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЬ

 

ТЕМА 1. Предмет навчального курсу. Періодизація. Джерела права. Держава і право України-Руси. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави та її права.

                                                                        Семінарське заняття – 2 години

1. Предмет, методологія, періодизація та джерела історії вітчизняної державності та права.
2. Виникнення державності у східних слов’ян. Формування Руської держави.
3. Суспільний лад Київської Русі.
4. Державний устрій України – Руси:

а) центральні органи влади і управління;

б) князівська адміністрація на місцях;

в) судова система.

1. Джерела права України-Руси. «Руська правда»: історія створення, основні списки і редакції:
2. Особливості суспільного ладу та державного устрою Галицько-Волинської держави..
3. Джерела та основні риси права Галицько-Волинської держави.

 

РЕФЕРАТИ:

 

1. Дискусійні питання утворення Руської держави.
2. Причини занепаду України-Руси, її історико-правова спадщина.
3. Договори  Русі з Візантією як джерела права.
4. Шлюбно-сімейне право в Київській Русі.
5. Роль Данила Галицького у становленні та зміцненні Галицько-Волинської держави.
6. Формування території та виникнення міст Галицько-Волинської держави у ІХ –ХІІІ ст.
7. Магдебурзьке право на українських землях.

 

Література:

Рекомендовані джерела №: 5, 8, 9, 10, 13, 16, 17, 34, 35, 41 , 42, 47, 56, 57, 58, 68,74, 82,90, 93, 108, 110, 111, 112, 115, 127, 128, 135, 163, 164, 142, 144, 147.

 

ТЕМА 2. Суспільно-політичний лад і право України у складі

Великого князівства Литовського (Литовсько-Руської держави)

 (др. пол. XIV-ХVІ ст.). Державно-правове становище України під владою Польщі та Речі Посполитої Польської (XIV- XVIII ст.)

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Формування та суспільний устрій Литовсько-Руської держави.
2. Органи станово-представницької монархії: структура, функції, повноваження.
3. Джерела та характерні риси права Литовсько-Руської держави.
4. Утворення Речі Посполитої Польської та правові наслідки для України.
5. Державний устрій та суспільні відносини в Речі Посполитій Польській.
6. Джерела та основні риси права Речі Посполитої Польської.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Судочинство на захоплених Польщею українських землях.
2. Політико-правові наслідки Берестейської церковної унії (1596 р.)
3. Литовські Статути – кодекси писаного права.
4. Копні суди на українських землях.

 

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 9, 10, 11, 15, 16, 18, 24, 44, 46, 59, 68, 70, 79, 80, 85, 102, 104, 106, 122, 139, 145, 154, 157, 158, 170, 171.

 

 

ТЕМА 3: Козацька Республіка та Українська гетьманська держава (Військо Запорозьке)

(кін. ХV – кін. ХVІІІ ст.)

         Семінарське заняття – 2 години

 

1. Формування території та політичний розвиток Козацької республіки.
2. Структура та функції органів влади Запорозької Січі.
3. Особливості судочинства у цивільних та кримінальних справах на Запорозькій Січі.
4. Формування української національної держави в ході Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького: а) Зборівський договір, б) Білоцерківське перемир’я.
5. “Пакти і Конституція прав і вольностей війська Запорозького” (1710 р.), зміст і значення (Конституція П.Орлика).
6. Обмеження та ліквідація автономного устрою України. Малоросійські колегії.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

 

1. Військо Запорозької Січі.
2. Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський та “Вічний мир” – віхи поетапного розчленування України.
3. Гетьманські статті (конституції) як джерело права Української гетьманської держави.
4. “Конфірмовані статті” Д.Апостолу (1727 р.).
5. Ліквідація гетьманства та зруйнування Запорозької Січі – закономірний підсумок російської імперської політики в Україні.

 

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 7, 8, 9, 10, 11, 19, 20, 21, 23, 28, 29, 38, 43, 48, 61, 62, 66, 67, 73, 77, 84, 87, 95, 97, 113, 129, 130, 131, 162, 165, 168, 169.

 

ТЕМА 4. Правове становище України у складі Російської, Австрійської та Австро-Угорської імперій  (XVIII – поч. ХХ ст.)

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії.
2. Органи управління Україною в системі самодержавства Російської імперії (др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.).
3. Буржуазні реформи Російської імперії та особливості їх проведення в Україні.
4. Суспільно-політичний устрій на західноукраїнських землях у складі Австрійської та Австро-Угорської імперій.
5.  Крайові та місцеві  органи управління в Галичині, Буковині, Закарпатті в др. пол. ХІХ ст.
6.  Право, особливості його застосування на українських землях.

 

 

РЕФЕРАТИ:

1. Селянська реформа 1861 р. та особливості її проведення в Україні.
2. Організація селянського самоврядування в Україні у сер. XIX століття.
3.  Державницькі ідеї в програмах провідних західноукраїнських партій  др. пол. ХІХ ст.

 

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 8, 9, 15, 17, 18, 21, 26, 40, 54, 65, 69, 83, 107, 108, 125, 126, 147, 150, 151, 153, 159, 167.

 

 

ТЕМА 5. Національна державність та право

України 1917 – 1921 роках

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Українська Центральна Рада та її боротьба за державність.
2. Утворення Української Народної Республіки та проголошення її незалежності.
3. Конституція УНР: історія створення та основні положення.
4. Українська держава П.Скоропадського, її державне право.
5. Державно-правові інститути в період правління Директорії УНР.
6. Західноукраїнська Народна Республіка та правове оформлення возз’єднання з Українською Народною Республікою.

 

РЕФЕРАТИ:

1. Організація і правові засади діяльності січових стрільців за доби Центральної Ради.
2. Національно-персональна автономія для національних меншин та її юридичне оформлення в УНР.
3. Варшавський договір 1920 р. між С. Петлюрою та С. Пілсудським і його оцінка.
4. Політико-правові погляди П. Скоропадського на процеси творення Української держави.

 

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 6, 27, 30, 32, 36, 45, 52, 53, 71, 72, 76, 80, 81, 97, 99, 103, 105, 133, 141, 155, 166, 172.

 

 

ТЕМА 6. Державно-правовий розвиток України

у Союзі РСР (1917 – 1991 рр.)

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Правові засади входження України до складу Союзу РСР. Конституція УСРР 1929 р.
2. Кодифікація права радянської України у 20-х роках ХХ ст.
3. Формування партійно-бюрократичної диктатури в Україні в 1930-х роках. Конституція УРСР 1937 р.
4. Державність Західної України в 20-30-х роках. Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР
5. Держава та право Української РСР в умовах “розвинутого” соціалізму. Конституція УРСР 1978 р.
6.  Зміни в політичній системі СРСР в період “перебудови” та їхні особливості в Україні.

 

РЕФЕРАТИ:

1. Органи державної влади та управління в боротьбі проти “куркульства”.
2. Право УРСР в умовах тоталітарного режиму 30-х років.
3. Таємний протокол до Пакту Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 року. Приєднання Західної України та Північної Буковини до УРСР.
4. Фашистська політика на тимчасово окупованій території УРСР під час Другої Світової війни.
5. Окупаційний режим та рух опору в роки Другої світової війни.
6. Політичні права та свободи в програмі і діяльності Української Гельсінської Спілки.

 

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 3, 13, 14, 22, 25, 29, 31, 32, 33, 51, 55, 64, 78, 80, 97, 101, 116, 117, 124, 134, 148, 149, 160, 174.

 

ТЕМА 7. Розпад СРСР та відродження Української незалежної держави (1991 – поч. ХХІ ст.)

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Політико-правові передумови проголошення незалежності України в серпні 1991 р.
2. Становлення державності в Україні на сучасному етапі.
3. Конституційний процес в Україні. Конституція 1996 р.
4. Формування національної системи права.

 

РЕФЕРАТИ:

1. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року: ухвалення, основний зміст та значення.
2. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. –правове оформлення державної незалежності України.

 

Література:

 

Рекомендовані джерела №: 1, 2, 8, 33, 37, 49, 60, 89, 92, 114, 127, 146, 173, 175, 176.

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ КУРСУ:

Збірники документів:

1. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року //Голос України. – 1991. – 25 серпня.
2. Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року// Вечірній Київ. – 1990. – 17 липня.
3. Мірчук П. Українська повстанська армія. 1942-1952. Документи і матеріали.- Львів, 1991.
4. Основы государства и права. Правовые памятники, нормативные акты. – Харьков, 1994.
5. Российское законодательство Х-ХХ веков (тексты и комментарии): в 9 томах. Под ред. О.И. Чистякова. – М., 1984.
6. Українська Центральна Рада: документи і матеріали: У 2-х томах. – К., 1996 - 1997.
7. Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687) / І. Бутич та ін. (упоряд.) – К.; Л.: НТШ 2004
8. Хрестоматія з історії держави і права України у 2-х томах.– Київ, 1997.

                                                                                                                                

ПІДРУЧНИКИ :

1. Захарченко П.П. Історія держави та права України.- К., 2004
2.  Історія держави та права України / за ред. Чайковського А.С./.– К., 2003.

 

НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ:

1. Грабовський С., Ставроякі С., Шкляр Л., Нариси з історії української державності. – К., 1995.
2. Історія держави і права України. Навчальний посібник для слухачів НАВСУ. – К., 1997.
3. Історія держави та права України / за ред. О. Тація. /: У 2-х томах. – К., 2001.
4. Історія держави та права України / за ред. Рогожина А./: У 2-х томах. –К., 1991 р.
5. Капелюшний В.П., Кудін С.В. Історія держави та права України ( у схемах). – К., 2001.
6. Кузьминець О., Калиновський В. Історія держави та права України (видання 2, доповнене та перероблене). –Київ, 2002.
7. Кузьминець О., Калиновський В., Дігтяр П. Історія держави та права України. –Київ, 2000.
8. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права  України.– К., 1995.
9. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. – Львів, 1996.
10. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. Курс лекцій. –К., 1999.
11. Історія держави і права України. Хронологічний довідник. – К.,1995.

 

МОНОГРАФІЇ:

1. Аксютин В.В. Хрущевская оттепель и общественное настроение в СССР в 1953-1964 гг. Москва, 2004. – 488 с
2. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорізька Січ як український феномен. – К., 1995.
3. Бардах Ю., Леснодорский Б., Пистрчак М. История государства и права Польши. –М., 1980.
4. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917 – 1953 . Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2 томах. – К., 1994.
5. Бондаревський А.В. Волосне управління та становище селян на Україні після реформи 1861. –К., 1961.
6.  Бондаренко Д.Я. Взаимоотношения временного правительства и Украинской Центральной  Ради. Одеса, 2004.
7. Брехуненко В. Московська експансія і Переяславська рада 1654 року. К., 2005. – 368 с.
8.  Бушин М.І. На вітрилах державності. Особливості становлення та розквіту української державності в добу Національної революції середини 17 ст.: політичні та соціально-економічні аспекти. - Черкаси. 2004.
9. Верстюк В. Українська Центральна Рада.  –К., 1997.
10.  Винниченко І. Україна 1920-1980-х: депортації, заслання, вислання. – К., 1994.
11. Вінцковський Т.С. Політичні діячі України: 1917-2004. – Ужгород, 2005.
12.  Волков С.В., Емельянов Ю.В. До и после секретных протоколов. – М., 1990.
13. Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство. –М. –Л., 1949.
14.  Гайдукевич В.Ф. История античных государств Северного Причерноморья. –М. –Л., 1955.
15.  Галенко О., Яневський Д. Перший уряд демократичної України. – К., 1992.
16. Гетьман В.П. Як приймалась Конституція України.– К., 1996.
17. Голобуцький В.О. Запорізьке козацтво. – К., 1994.
18.  Голобуцький В.О. Запорозька Січ в останні часи свого існування. (1734-1775) – Д., 2004.
19.  Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України. – Львів, 1992.
20. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К.,1991.
21.  Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя.– К.,1991.
22.  Гуржій О. Українська козацька держава у ІІ половині XVII ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.
23. Гуслистий К. Нариси з історії України. – Вип.2. Україна під литовським панування і загарбання її Польщею (з XIV ст. до 1569 р.). –К.,1939.
24.  Довбня В. Січові стрільці київського формування у визвольних змаганнях 1917-1920 років. –К., 2002.
25. История Польши. – М., 1958.
26. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999.
27. Історія українського війська. – К.,1993.
28. Кампо В. Українські реформи: політика і право. – К., 1995.
29.  Кириченко С.О. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави. –Київ, 1999.
30. Киричук Ю. Історія УПА. –Тернопіль, 1991.
31. Кондратюк В.О. Державність України в 1917 –1920 рр. – Львів, 1992.
32.  Копиленко О., Копиленко Л. Історія держави і права України. 1917-1920 рр. – К. 1997.
33. Коротких М. Г. Самодержавие и судебная реформа 1864 г. в России. –Воронеж, 1989.
34.  Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк -Львів, 1993.
35. Котляр М. Галицько-Волинська Русь. – К., 1998.
36. Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К.,1979.
37.  Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX-XIII. – К.,1985.
38. Кошуба М.В. З історії боротьби проти унії в XVII-XVIII ст.–К., 1976.
39.  Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). –К.,1996.
40.  Крип’якевич І.П  Історія Української держави XVII-XVIII ст. Зміст лекцій. – Львів, 1992.
41. Крип’якевич І.П.   Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.
42. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. –К.,1984.
43.  Кричевський Р. ОУН в Україні. ОУН З і ЗЧ ОУН: причинок до історії українського націоналістичного руху. – Львів, 1991.
44. Кульчицький В.С. Державний лад і право в Галичині.  – Львів, 1966.
45.  Кульчицький В.С. Кодифікація права на Україні у XVIII  ст. – Львів, 1958.
46.  Лазуренко В.М. На перехресті епох. Богдан Хмельницький та його доба. – Черкаси, 2005.
47. Лащенко Р. Лекції по історії українського права. – Ч.1. Княжа доба. – Прага, 1923; Ч. 2. Литовсько-Польська доба. – Прага 1924.
48. Левицький К. Історія політичної думки Галицьких українців  1848-1918.– Львів, 1926. – Кн. 1-2.
49.  Ливанцев К.Е. Сословно-представительская монархия в Польше, её сущность и особенности (ІІ пол. XIV-конец XVI в.в.). – М., 1968.
50. Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995.
51.  Лозовий В.С. Внутрішня політика Директорії. Українська Народна Республіка (Кам’янецька доба). – К.; Кам’янець-Подільський, 2005.
52.  Лукашевич О.А. , Манжул К.В. Конституція Пилипа Орлика – історико-правова пам”ятка ХVІІІ ст. –Х., 1996.
53.  Масленников А.А. Население Боспорского государства в VI-II вв. до н.э. –М., 1991.
54.  Месяц В. История кодификации права на Украине в первой половине ХVІІІ в. –К., 1963.
55.  Мироненко О.М. Світоч української державності: політично правовий аналіз діяльності Центральної Ради. – К., 1995.
56. Мицик Ю. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 років: стан і проблеми дослідження // Україна крізь віки. – К., 2000.
57. Мірчук П. Українська повстанська армія. 1942-1952. Документи і матеріали.- Львів, 1991.
58.  Міщенко О. Політично-правова система Польщі в період Шляхетської республіки до ІІ Польської республіки. – Львів, 1995.
59. Музиченко П.П. Історія держави та права України. –Київ, 1999.
60. Нагаєвський І. Історія Української Держави ХХ століття. – К., 1993.
61.  Настюк М., Костицкий М. и др. Методы изучения историко-правовых явлений. – Львов, 1986.
62. Нелин А. Собрание малороссийских прав 1807 года, его содержание и значение. – К., 1990.
63.  Окиншевич Л. Лекції з історії українського права: право державне. Доба станового суспільства. – Мюнхен, 1947.
64.  Падох Я. Суди і судовий процес старої України. – Нью - Йорк - Львів, 1990.
65.  Падох Я. Суди і судовий процес старої України. – Нью-Йорк; Львів, 1990.
66.  Пащук А.И. Суд і судочинство на Лівобережній Україні XVII-XVIII ст. – Львів, 1967.
67.  Петровський М. До історії державного устрою України XVII віку. - Ніжин, 1931.
68. Плющ І. Хто ми і куди йдемо. – К.,1993.
69. Правові джерела України. – К., 1994.
70.  Рубльов О.С., Черченко О.А. Західноукраїнська інтелігенція і сталінщина. – К., 1990.
71. Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України.– Львів, 1994.
72.  Рыбаков Б. Киевская Русь и русские княжества XII-XIII в.в.. – М., 1982
73. Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси. – М.,1980.
74.  Сергійчук В.І. Іменем війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – сер.XVII   ст. – К.,1991.
75.  Сливка Ю.Ю.Реакційна роль унії в історії українського народу. – К., 1967.
76.  Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. – К., 1993.
77. Софроненко К.А. Малороссийский приказ русского государства второй половины XVII-XVIII ст.- Москва, 1960.
78.  Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. У 7-ми томах.– Скрентон, 1977.
79. Степанков В.С. Українська Козацька Республіка в сер. XVII ст.: особливості політичного устрою та соціально-економічних відносин. –Хмельницький, 1990.
80. Стерчо П. Карпато-Українська держава. –Львів, 1994.
81.  Сурилов А.В. Общественно-политический строй и право Великого княжества Литовского. –Кишенев, 1961.
82.  Тимощук О.В. Охоронний апарат Української держави (квітень-грудень 1918 р.) –Харків, 2000.
83.  Тищик Б.Й., Вівчаренко Б.А. Суспільно-політичний лад і право України у складі Речі Посполитої та Литовської держави. – Львів, 1996.
84.  Тищик Б.Й., Вівчаренко Ф.А. Західноукраїнська Народна Республіка. – Коломия. 1994.
85.  Тищик Б.Й., Вічаренко Б.А. Суспільно-політичний лад і право України у складі Речі Посполитої та Литовської держави.-Львів, 1996.
86.  Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. –  К., 1968.
87. Ткач А.П. Право України .- Хмельницький, 1961.
88. Ткач А.П. Право України. – К.,1992.
89.  Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992.
90. Толочко П.П. Володимир Святий. Ярослав Мудрий. – К., 1996.
91. Толочко П.П. Древняя Русь. – К., 1987.
92.  Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку – К.,1991.
93.  Український парламентаризм: минуле і сучасне (за ред. Ю.С. Шемшученка). –К., 1999.
94.  Українські землі часів короля Данила Галицького: церква і держава: Статті та матеріали. /В. Гаюк та ін. (ред. кол.) – Л., 2005.
95.  Цвілюк С.А. Трагедія нескореної нації. Політичний і національний терор України в період сталінського “тоталітаризму”. – К., 2005.
96. Чайковский А.С. Плен. –К., 2002.
97.  Чубатий М. Державний лад на Західній області Української Народної Республіки. – Львів, 1921.
98. Чубатий М. Огляд історії українського права. – Мюнхен - Київ, 1994.
99.  Чубатий М. Огляд історії українського права: історія джерел та державного права. – Мюнхен, 1947. –Ч.ІІ.
    1. Чубатий М. Огляд історії українського права: історія джерел та державного права.- Мюнхен, 1947. – Ч. ІІ.
    2. Чубатий М. Огляд історії українського права: історія джерел та державного права. – К., 1994.
    3. Чухліб Т.В. Гетьмани Правобережної України в історії. Центральна та Східна  1663-1713. – К. 2004.
    4. Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. – К., 1997.
    5. Щербина П.Ф. Судебная реформа 1864 г. на Правобережной Украине. – Львов, 1974.
    6. Щербина П.Ф. Судебная система на Правобережной Украине в конце XVIII  – ХІХ ст. – К., 1977.
    7. Юридична наука і освіта на Україні. – К.,1992.
    8. Юшков С.В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. –М., 1949.
    9. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків:  У З т. – Львів, 1990 –1992.
    10. Яковлів А. Український кодекс 1743 р. “Права, по которым судится малороссийский народ“. – Мюнхен, 1949.
    11. Яковлів А. Українсько-Московські договори у XVII-XVIII ст. Праці Українського наукового інституту.- Варшава.- 1993. Т.19. № 3. –С.18-20.

 

СТАТТІ:

1. Михлин А.С. Способы применения смертной казни: история и современность// Государство и право.- 1997.- № 1. – С. 71-75.
2. Андрусяк Т. Правові основи Української гетьманської держави //Останній гетьман. –К., 1993. – С. 83-93.
3. Бах М., Залевський А. Війна втрачених надій: український самостійницький рух у 1935 – 1945 рр.// УІЖ.– 1992.– № 6.
4. Горський А.А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі//Український історичний журнал. – 1994. – №1.
5. Грозовський І. Звичаєве право Запорізької Січі // Радянське право.– 1990. -№ 10.-С.58-60.
6. Грозовський І. Козацьке право//Право України.–1997. -№ 6.- С.76-80.
7. Грозовський І. Право власності на землю в Запорізькій Січі //Право України.–1997.- № 8.- С. 62-65.
8. Гурбик А. Копні суди на українських землях у XIV-XVI ст. //УІЖ. – 1990. – № 10. – С.110-116.
9. Дашкевич Я.Я. Полково-сотений лад XVII-XVIII ст. на Україні – штучна «біла пляма»// Пам’ятки України.- 1990.- №1.- С.608.- №2.- С.11-13.- №3.- С.18-20.
10. Дзейко Ж. Правовий статус вищих органів державної влади періоду гетьманщини// Розбудова держави. – 1996. –№ 3.
11. Дубровина А.Б. Государственный строй Киевской  Руси//Советское государство и право. – 1982. – № 6.
12. Зайцев Л.О. Спроби відновлення Української держави (теорія і практика 1941 – 1945 рр.)  //Академія правових наук України. – Вісник…Харків, 1996.– Вип.5.– С. 126-134.
13. Захарченко П. Київська Русь: державний устрій, суспільний лад та основні риси права // Історія України. – №7 (лютий). – 2002.
14. Захарченко П. Суспільно-політичний лад і право на землях України у складі Великого князівства Литовського // Історія України. - №33-34.-2002.
15. Кампо В. М.  Проблеми унітаризму в проекті нової Конституції України // Розбудова держави. – 1992.– № 2.
16. Капелер А. Національний рух українців у Росії та Галичині: спроба порівняння //Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – К., 1992, Вип. 1.  – С. 104-119.
17. Коваль В.С. За що і з ким боролися ОУН –УПА //Україна ХХ ст. Проблеми національного відродження. – К.,1993.– С. 91-116.
18. Коваль М.В. ОУН-УПА: між третім рейхом і сталінським тоталітаризмом // УІЖ.– 1994.– № 2.-3.
19. Кульчицький В.С. Застосування кодексів австрійського права на території Галичини // Стан кодифікаційного процесу в Україні: системність, пріоритетність, уніфікація. – К., 1995.
20. Кульчицький В.С. Органи державного управління Галичиною за Конституцією 1867 р.// Вісник Львівського державного університету. – Серія юридична. – Львів, 1966.
21. Кульчицький В.С. Підготовка адміністративно-судових кадрів козацько-гетьманської держави // Науковий збірник Українського Вільного Університету. – Мюнхен. Львів, 1995.
22. Лисяк –Рудницький І. Українці в Галичині під австрійським пануванням/ /Історичні ессе. –  К., 1994.  – Т.1. –  С. 471-483.
23.  Мироненко О. Представницькі органи Литовсько-Руської держави в контексті еволюції українського парламентаризму //Академія правових наук України. – Харків, 1997. – Вип. 2. – С .38-49.
24. Мироненко О.М. Судові реформи за гетьмана П.Скоропадського // Правова держава. – Вип. 7. – К., 1996.
25. Михайленко П. Суды и наказания в сечи Запорожской // Іменем закону.  – 1993. – 3,10,17 вересня.
26. Михлин А.С. Основы применения смертной казни: история и современность// Государство и право. – 1997. №1. – С.71-75.
27. Музыченко П.П. К истории создания Литовских статутов // Проблемы правоведения. – К., 1998. – Вып.50. – С.31-35.
28. Настюк М. Аппарат колониального управления Буковиной в период владычества Австро-Венгерской монархии// Вестник Львовского юридического университета. – Серия юридическая . –Вып. 22. –Львов,1983.
29. Парсаджанова В.С. Депортация населения Западной Украины и Западной Белоруссии в 1929-1941 гг./ /Новая и новейшая история. – 1989.– № 2.
30. Пахолок Л. Суди з предметною спеціалізацією в історії судоустрою України // Право України. –1997.- № 7.- С. 62-64.
31. Пріцак О. Пилип Орлик, його конституція і бачення проблем тогочасної України //Дзвін. –1990. –№2.
32. Ричка В.М. Про адміністративно-територіальний устрій древньоруських земель ХІ-ХІІ ст. //УІЖ. –1983. – № 2.
33. Ричка В.М. Шлюб і подружнє життя у Київській Русі //УІЖ. –1992. –№1. –С.131-142.
34. Смолій В.А., Гуржій О.І. Становлення української феодальної державності //УІЖ.- № 10.- С.10-20.
35. Солдатенко В.Ф. Становлення української державності і проблема збройних сил (березень 1917 – квітень 1918 рр.) // УІЖ. – 1992. –№ 5.
36. Стеблій Ф.  Початки українського національного руху в Галичині // Україна.
37. Степанков В.С. Б.Хмельницький і проблеми державності України // УІЖ. – 1991. – № 9-ІІ.
38. Ткач А.П. Складывание украинской государственности в период народно-освободительной войны 1654-1648 // Наукові записки.- Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка.- К., 1954.- Т.13. Випуск 5.-
39. Чубатий М. Державно-правове становище українських земель Литовської держави //Записки Наукового товариства ім. Шевченка. –Львів, 1924. –Т.134-135.
40.  Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії//Київська старовина. –1993. –№3.
41. Яковлів А. Основи конституції УНР. – Париж, 1935 або // Розбудова держави. – К., 1995.– № 5.

 

ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ І МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЙ:

1.  Актуальні проблеми управління територіями в Україні. Науково-практична конференція.– К., 1993.
2.  Друга світова війна і Україна. Матеріали наукової конференції. – К., 1996.
3. Наукова спадщина професора В.С. Кульчицького: Матеріали ХХІV Міжнародної історико-правової конференції 28 квітня -1 травня 2011 р. м. Львів. – Львів. – 532 с.
4.  Проблеми реформування державної влади: конституційні та управлінські аспекти. Науково-практична конференція. Київ, 10-11 березня 1995. – К., 1995.

 

ПИТАННЯ НА екзамен:

1. Предмет і завдання курсу історії держави і права україни, його місце в системі навчальних юридичних дисциплін.
2. Періодизація та методи вивчення історії держави і права україни.
3. Скіфія: державний устрій суспільний лад і право.
4. Державний устрій, суспільний лад і право грецьких полісів північного причорномор’я.
5. Державний  устрій  та суспільний лад боспорського царства.
6. Дискусійні питання утворення русі.
7. Суспільний лад русі.
8. Державний устрій русі.
9. Реформи великого князя русі володимира святославовича.
10. Розбудова україни-руси за князювання ярослава мудрого /1019-1054рр./
11. Церква в політичній системі руси-україни.
12. Судочинство  русі.
13. Джерела та основні риси права русі. Загальна характеристика.
14. Договори русі з візантією як джерела права.
15. Право власності, спадкове та зобов’язальне право за “руською правдою”.
16. Шлюбно-сімейне право русі.
17. Система злочинів і види покарань за “руською правдою”.
18. Зміни в державно-правових інститутах русі в період феодальної роздрібленості.
19. Галицько-волинське князівство /державний устрій/.
20. Суспільний лад галицько-волинського князівства.
21. Джерела та основні риси права галицько-волинської держави.
22. Кримське ханство: суспільний лад, державний устрій, право.
23. Суспільний лад великого князівства литовського.
24. Державний устрій великого князівства литовського.
25. Кревська /1385 р./ і городельська /1413 р./ унії литви та польщі, їх наслідки для українських земель.
26. Джерела та основні риси права литовсько-руської держави.
27. Іі литовський статут: основні положення.
28. Ііі литовський статут: загальна характеристика.
29. Магдебурське право в українських містах: запровадження та принципи функціонування.
30. Правове становище українських земель у складі польщі /xiv-xvi ст./.
31. Люблінська унія та її наслідки для україни.
32. Брестська церковна унія та її наслідки для україни.
33. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі речі посполитої в і пол. Xvii ст.
34. Копні суди в українських землях.
35.  виникнення і розвиток запорозької січі.
36. Органи влади та управління запорозької січі.
37. Судочинство запорозької січі.
38. Основні риси звичаєвого права запорозької січі.
39. Система злочинів і види покарань в запорозькій січі.
40. Виникнення у структура управління реєстрового козацтва.
41. Державний устрій української гетьманської держави (війська запорозького ).
42. Джерела права української гетьманської держави (війська запорозького), їх характеристика.
43. Право власності та спадкове право української гетьманської держави (війська запорозького).
44. Гетьманські статті як основа державного права української гетьманської держави (війська запорозького).
45. Формування української національної держави в ході визвольної боротьби під проводом б.хмельницького /1648-1657 рр./.
46.  білоцерківський  договір: основні положення.
47. Березневі статті 1654 р.: основні положення.
48. Гадяцькі статті гетьмана і.виговського 1658 р.
49. Переяславські статті (1659) . Ю.хмельницького: суть та наслідки для україни.
50. Українсько-шведська угода і.мазепи: мета, наслідки.
51. Договірні статті /конституція п.орлика/, їх історичне значення.
52. Політика московії в лівобережнвй україні у другій половині xvii-xviii ст.
53. Створення та діяльність  малоросійського приказу /1663-1722 рр./.
54. Андрусівський мир 1667 р. Між польщею і московією. Поділ україни.
55. Правобережна україна в xviii ст.: поділи польщі.
56. Суспільно-політичний устрій українських земель в складі російської імперії /xviii-xix ст./.
57. Обмеження автономних прав україни. 1 малоросійська колегія /1722-1727/.
58. Кодекс українського права: “права за якимим судиться малоросійський народ” /1743 р./.
59. Ліквідація автономії україни. Іі-га малоросійська колегія /1764-1786/.
60. Селянська реформа 1861 р. В росії та її особливості її проведення в україні.
61. Судова реформа 1864 р. Росії та її особливості в україні.
62. Суспільно-політичний устрій та право галичини, північної буковини та закарпаття у xix ст.
63. 1 всеукраїнський з’їзд рад – проголошення усрр/1917 р./ становлення радянської влади в україні.
64. 1 і 2 універсали центральної ради та їх значення.
65. Українська центральна рада і становлення унр: ііі і iv універсали центральної ради.
66.  брестський мир 1918 р. Та його наслідки для україни.
67. Конституція української народної республіки від 29 квітня 1918 р.: основні положення
68. Українська держава гетьмана п. Скоропадськго /1918 р./.
69. Формування української національної держави доби директорії.
70. Проголошення зунр. Акт злуки унр та зунр 22 січня 1919 р. Та його значення.
71. Конституція усрр (1919 р.): загальна характеристика.
72. Посилення ролі позасудових репресивних органів усрр в 1917-1921 рр.
73. Ризький договір (1921 р.) Та його наслідки для україни.
74. Правові засади входження усрр до складу союзу рср. Конституція срср 1924 р.
75. Адміністративно-територіальна реформа в усрр у 192о-х рр..
76. Кодифікація права радянської україни у 1920-х роках.
77. Молдавська арср у складі радянської україни (1924-1940 рр.)
78. Конституція усрр (1929 р.): загальна характеристика.
79. Посилення  ролі позасудових репресивних органів в урср в 1930-х рр.
80. Право урср в умовах тоталітарного режиму в 1930-х рр.
81. Основні положення конституції урср1937 р.
82. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Та їх наслідки для україни.
83. Проголошення державності карпатської україни /1939 р./. А.волошин.
84. Приєднання західної україни, північної буковини та частини бесарабії до урср ( 1939-1940 рр.).
85. Розчленування україни німецько-фашистськими загарбниками. Характеристика тимчасового окупаційного режиму.
86. Правоохоронні органи урср в роки війни з фашизмом.
87. Акт відновлення української державності 30 червня 1941 р., його політико-правове значення.
88. Урср – засновник і член оон.
89. Основні тенденції розвитку права урср після другої світової війни.
90. Правове закріплення передачі кримської області та севастополя до складу урср  (1954 р.).
91. Конституція урср 1978 р.: характеристика основних положень.
92. Розпад союзу рср. Створення снд..
93. “декларація про державний суверенітет україни” від 16 липня 1990 р.: основні положення.
94. Акт проголошення незалежності україни від 24 серпня 1991 та його закріплення всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
95. Конституційний процес в незалежній україні. Конституція 1996 року.

 

 

 

 

 

ІНФОРМАТИКА ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА

 

Сьогодні в Україні спостерігається інтенсивне впровадження сучасних інформаційних технологій у різні сфери життєдіяльності людини. Цей процес не обходить і юридичну діяльність, яку вже важко уявити без використання сучасної обчислювальної техніки та комп’ютерного програмного забезпечення.

Якісне опанування дисципліни “Інформатика” має велике значення для формування висококваліфікованих фахівців-юристів, майбутніх науковців та практиків, спроможних вільно орієнтуватися в інформаційному просторі як України, так і інших держав.

Мета дисципліни – надати студентам знання з основ інформатики та обчислювальної техніки, а також навчити їх користуватись сучасними персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ) та програмними засобами обробки даних.

Завдання дисципліни – студенти повинні

знати:

– основні поняття інформатики та обчислювальної техніки;

- структурно-логічну схему ЕОМ, призначення її основних елементів;

- призначення та основні характеристики апаратних пристроїв персонального комп’ютера;

- класифікацію програмного забезпечення ПЕОМ, загальну характеристику його складових;

- види комп’ютерних вірусів, методи і засоби захисту від них;

- основні поняття комп’ютерних мереж;

- правила безпеки при роботі з електронно-обчислювальною технікою;

вміти:

- використовувати сучасні комп’ютерні технології для роботи з різними видами даних;

мати уявлення про:

- принципи функціонування основних елементів ЕОМ;

- методи та засоби стиснення даних;

- методи створення графічних об’єктів на ПЕОМ;

- перспективи розвитку інформаційних систем і технологій.

Вивчення дисципліни передбачає самостійну роботу студентів, а також організовану роботу за розкладом занять, та завершується підсумковим заліком.

 

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Інформатика - це технічна наука, яка вивчає закономірності та методи створення, зберігання, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи управління ними.

Інформація - це фундаментальне наукове поняття, але у зв’язку з тим, що не існує фундаментальної науки, яка б вивчала природу інформації, до цього часу відсутнє й загальновизнане строге наукове визначення інформації. Кожна наука, яка вивчає та використовує властивості інформації, дає їй визначення зі своєї точки зору. З точки зору інформатики визначення інформації базується на припущенні, що інформація - це динамічний об’єкт, який не існує в природі сам по собі, а створюється при взаємодії даних та методів в ході інформаційного процесу. Вона існує рівно стільки, скільки продовжується ця взаємодія, а весь інший час перебуває у вигляді даних. При цьому під інформаційним процесом розуміють цикл створення інформації з даних та негайного її збереження у вигляді нових даних. Таким чином, інформація - це тимчасова субстанція, яка існує при обробці даних відповідними цим даним методами.

До основних властивостей інформації відносять: достовірність, своєчасність, повноту, актуальність,  доступність, адекватність, надмірність.

Біт – найменша (елементарна) одиниця вимірювання розміру інформації, це один двійковий розряд, в який може записуватися тільки два значення – "0" або "1".

Байт дорівнює восьми бітам. Таке об'єднання дозволяє записувати 2⁸ = 256 різних комбінацій бітів, за допомогою яких виконується кодування в ЕОМ символів (таблиця відповідності символів і кодів називається кодовою таблицею).

Комп’ютер - це електронний пристрій, який призначений для автоматизації створення, зберігання, обробки та транспортування даних.

Принцип програмного керування полягає у тому, що комп’ютер виконує дії за здалегідь заданою програмою, яка міститься у його оперативній пам’яті, і ніяка операція, яка не передбачена програмою, не може бути виконана комп’ютером самостійно.

Комп’ютерна програма - це запис алгоритму розв’язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп’ютер.

Алгоритм - це система формальних правил, які чітко й однозначно визначають процес виконання заданої роботи.

Командою називається елементарна керуюча дія, яка змінює стан електронних схем процесора.

Інтерфейс користувача - це методи і засоби взаємодіїї людини з апаратними та програмними засобами.

Програмний засіб - це програма або сукупність програм на носієві даних із програмною документацією, розроблених відповідно до стандартів й інших нормативних документів і придатних для використання за своїм призначенням.

Програмне забезпечення - це сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи оброблення даних.

Операційна система – це комплекс програм для керування роботою комп’ютера, забезпечення доступу до інформації на дисках і підтримки діалогу з користувачем.

Файл — іменована область зовнішньої пам'яті для зберігання програм і даних.

Файлова система — це сукупність папок і файлів, що зберігаються на зовнішніх носіях персонального комп’ютера.

Комп’ютерним вірусом зветься спеціально написана програма, що здатна впроваджуватись у іншу програму, або у документ, або у певні області носія даних і призначена для виконання несанкціонованих дій на комп’ютері, куда вона впроваджена.

Система управління базами даних - комплекс програм, які забезпечують взаємодію користувача з базою даних.

Комп’ютерна мережа - сукупність взаємозв’язаних (через канали передачі даних) комп’ютерів, які забезпечують колективне використання ресурсів мережі: апаратних, програмних та інформаційних.

Сервер - це комп’ютер, підключений до мережі, що забезпечує її користувачів певними послугами.

Робоча станція - це комп’ютер, підключений до мережі, через який користувач дістає доступ до її ресурсів.

Локальні мережі —Local Area Networks (LAN) -мережі комп'ютерів, що розташовані на невеликій території (у радіусі не більше 1-2 км).

Глобальні мережі — Wide Area Networks (WAN) — поєднують територіально рознесені комп'ютери, що можуть знаходитися в різних регіонах світу.

Корпоративні мережі — це мережі в масштабі однієї організації.

Топологія мережі - це логічна схема сполучення каналами зв’язку комп’ютерів (вузлів мережі).

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1.  Основні поняття інформатики. Загальна характеристика персональних комп’ютерів.

 

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Основні поняття інформатики .
2. Нормативно-правове забезпечення інформаційної діяльності.
3. Апаратне забезпечення персональних комп’ютерів.
4. Класифікація та характеристика сучасного програмного забезпечення персональних комп’ютерів.
5. Перспективи розвитку інформаційних систем і технологій.

 

Тема 2. Сучасні комп’ютерні технології обробки даних.

 

Практичне заняття   – 2 години

 

1. Робота з операційною системою Windows, антивірусними програмами та програмами-архіваторами.
2. Використання основних додатків інтегрованого пакету програм Microsoft Office для створення документів.

 

Тема 3. Комп’ютерні мережі. Правові інформаційно-

пошукові системи

 

Практичне заняття   – 2 години

 

1. Використання інформаційних ресурсів комп’ютерних мереж.
2. Пошук нормативних актів за допомогою правових інформаційно-пошукових систем.

Література:

 

1. Закон України “Про інформацію” від 02.10.1992 р.
2. Закон України “Про Національну програму інформатизації” від 04.02.1998 р..
3. Закон України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” від 31.05.2005.
4. Закон України “Про науково-технічну інформацію” від 25.06.1993 р.
5. Інформатика і комп’ютерна техніка : навч. посіб./ Л.М.Дибкова. – 3-тє вид., доп. -.К.: Академвидав, 2011.- 464 с.
6. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера/ В.П.Леонтьев. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2009.- 928 с.
7. Хахановський В.Г., Кудінов В.А., Грищенко О.І. та ін. Комп’ютерні технології у діяльності органів внутрішніх справ України (Загальна частина): Посіб. - К.: КНУВС, 2006. - 368 с.
8. Тлумачний словник з інформатики / Г.Г. Півняк, Б.С. Бусигін, М.М. Дівізінюк та ін. - Д: Нац. гірнич. ун-т, 2008.- 599 с.
9. Інформатика.і комп’ютерна техніка.: навч. посіб. / За ред. М.Є.Рогози.–К.: Видавничий центр Академія, 2006.–368 с.
10. Информатика. Базовый курс / Под ред. Симоновича С.В.-СПб: Питер-Пресс, 2006.-640 с.
11. Информатика для юристов и экономистов / Под ред. Симоновича С.В.-СПб: Питер-Пресс, 2005.-688 с.

12.Кудінов В.А. Інформатика та обчислювальна техніка: основні поняття, терміни та визначення / Навчально-практичний посібник. - К.: Видавництво НАВСУ, 2003. - 96 с.

13.Кудінов В.А., Межова В.А. Основи інформатики та обчислювальної техніки: Практикум. - К.: КНУВС, 2006. - 60 с.

14.Муртазин Э.В. Современный самоучитель работы в Internet/ Э.В.Муртазин.- 4-е изд. испр. и доп. – М.: ЭСКМО-Пресс, 2008. – 592 с.

15.Бетт Э. Эффективная работа: Windows XP / Э.Бетт, К.Зихерт. – СПб.: Питер-Пресс, 2005.- 1072 с.

16.Сагман С. Microsoft Office XP: пер. с. англ./ С.Сагман. – М.: ДМК Пресс, 2005.- 480 с.

17.Сайт Київського національного університету внутрішніх справ: http://www.naiau.kiev.ua

1. Сайти з законодавства: http://www.rada.gov.ua ; http://www.nau.kiev.ua.
2. Система (бібліотека) баз даних і знань у галузі держави і права / Електронний посібник. - К.: НДЦПІ АПН, 2011.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ:

 

1. Предмет, основні поняття та завдання інформатики.
2. Поняття, властивості та види інформації. Закон України "Про інформацію".
3. Сутність інформатизації. Закон України “Про Національну програму інформатизації”.
4. Етапи створення і тенденції розвитку засобів обчислювальної техніки.
5. Принципи побудови та роботи ЕОМ.
6. Структурна схема ПЕОМ. Призначення її основних елементів.
7. Основні характеристики сучасних персональних комп’ютерів.
8. Класифікація запам'ятовуючих пристроїв ПЕОМ. Загальна характеристика пристроїв внутрішньої (основної) пам’яті.
9. Класифікація та загальна характеристика пристроїв зовнішньої пам’яті.
10. Призначення та основні характеристики центрального мікропроцесора.
11. Представлення інформації у ЕОМ. Одиниці вимірювання інформації. Зв'язок між ними.
12. Класифікація пристроїв вводу - виводу інформації ПЕОМ.
13. Загальна характеристика дисплеїв та принтерів.
14. Загальна характеристика клавіатур, ручних маніпуляторів, сканерів.
15. Загальна характеристика модемів, мультимедіа-обладнання.
16. Основи організації роботи на ПЕОМ у режимі користувача. Техніка безпеки при роботі з комп’ютерними засобами.
17. Програмно-математичні основи роботи ПЕОМ (поняття програми, команди, алгоритму, принцип програмного керування).
18. Класифікація програмного забезпечення ПЕОМ. Прикладне програмне забезпечення.
19. Склад та загальна характеристика системного програмного забезпечення ПЕОМ.
20. Призначення та склад операційної системи. Загальна характеристика ОС Windows.
21. Файлова система ОС Windows.
22. Робочий стіл, головне та контекстне меню операційної системи Windows, особливості інтерфейсу.
23. Структура типового вікна операційної системи Windows, робота з довідковою інформацією.
24. Елементи діалогового вікна операційної системи Windows.
25. Операційна система Windows (вбудовані додатки та утілити, особливості використання утілит Defrag і Scandisk).
26. Створення об'єктів в операційній системі Windows.
27. Пошук, знищення і відновлення об'єктів в операційній системі Windows.
28. Копіювання і переміщення об'єктів в операційній системі Windows.
29. Робота з комп'ютером у разі його "зависання". Завершення роботи з операційною системою Windows.
30. Текстовий редактор Word (початок роботи, вікно редактора, рядок меню та особливості роботи з ним, робота з панелями інструментів).
31. Текстовий редактор Word (діалогові вікна, вікна документів, створення та збереження документів).
32. Текстовий редактор Word (введення і редагування тексту, робота з колонтитулами).
33. Текстовий редактор Word (переміщення за текстом, пошук та заміна необхідної інформації у тексті, форматування тексту).
34. Текстовий редактор Word (робота з таблицями).
35. Текстовий редактор Word (використання графіки, перегляд і друкування документів).
36. Сучасні системи перекладу текстової інформації з однієї мови на іншу та перевірки орфографії.
37. Табличний процесор Excel (особливості інтерфейсу, робота з аркушами книг, створення і збереження файлів книг).
38. Табличний процесор Excel (форматування комірок, введення і редагування даних).
39. Табличний процесор Excel (використання формул, побудова діаграм).
40. Види комп’ютерної графіки. Сучасні засоби комп’ютерної графіки.
41. Графічний редактор Paint (вікно редактора, створення, перегляд, редагування, збереження малюнка).
42. Засіб створення презентацій Power Point: загальна характеристика, правила роботи з програмою.
43. Поняття бази даних та банку даних. Реляційні, мережні та ієрархічні бази даних.
44. Поняття  автоматизованої інформаційної системи. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”.
45. Системи управління базами даних (СУБД). Основні поняття, види та загальна характеристика СУБД.
46. СУБД Access (типи та властивості полів, створення баз даних та таблиць у базах даних).
47. СУБД Access (робота з таблицями, зв’язування таблиць).
48. СУБД Access (створення та використання запитів і форм).
49. Поняття та класифікація комп'ютерних вірусів.
50. Засоби захисту від комп'ютерних вірусів. Основні антивірусні програми та правила користування ними.
51. Утілити для захисту та відновлення інформації на магнітних носіях.
52. Поняття архівації даних. Способи та алгоритми архівації. Програми-архіватори.
53. Загальна характеристика правових інформаційно-пошукових систем.
54. Режими пошуку інформації у правових інформаційно-пошукових системах. Реквізити для пошуку інформації.
55. Комп'ютерні мережі (загальні відомості). Локальні та глобальні мережі.
56. Робота в мережі в середовищі OC Windows.
57. Світова глобальна комп’ютерна мережа Internet. Загальні поняття середовища Internet.
58. Основні служби Інтернет.Доменна система імен Internet.
59. Основні поняття World Wide Web. Пошук інформації на WWW – серверах.
60. Програми-броузери. Загальна характеристика, правила роботи з ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ

 

Викладання курсу “Основи психології і педагогіки” має на меті:

-   засвоєння студентами системи знань про засади психології і педагогіки;

-   формування готовності застосування психологічних і педагогічних знань при вирішенні професійних завдань;

-   розвиток та удосконалення професійно важливих якостей та здібностей;

-   формування дидактичних умінь і навичок, а також набуття досвіду організації і проведення виховної роботи з особами, що входять до кола службових інтересів.

Курс складається з двох самостійних дисциплін – психології та педагогіки. Внаслідок його вивчення студенти повинні знати:

-   історичні витоки та теоретико-методологічні принципи психологічної і педагогічної науки;

-   основні наукові напрями та сучасні погляди на природу та розвиток особистості як об’єкта та суб’єкта службової діяльності;

-   систему методів психолого-педагогічного дослідження і впливу на об’єкти юридичної діяльності;

-   характеристику основних категорій психології і педагогіки, закономірності їх функціонування.

Студенти повинні оволодіти:

-   уміннями здійснювати психологічний аналіз структури особистості, проводити діагностику її розвитку;

-   напрямами формування бажаних якостей та переконань у різних категорій осіб у службовій діяльності;

-   уміннями здійснювати ефективний самоаналіз та визначати перспективи службового розвитку.

 

 

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Психологія – наука про факти, закономірності та механізми психіки – здатності головного мозку відображати об’єктивну дійсність, на основі чого відбувається управління поведінкою, яка має значення для життєдіяльності особини.

Педагогіка – наука про закономірності і механізми навчання, виховання та розвитку особистості.

Об’єкт психології – жива істота як носій психічних якостей, властивостей та особливостей.

Предмет психології – факти, закономірності та механізми психіки.

Структура психіки – основні складові психіки індивіда, до яких відносяться психічні процеси, психічні стани та психічні властивості.

Свідомість – вищий рівень психічного відображення, притаманний лише людині як суспільно-історичній істоті, що є результатом її трудової діяльності та спілкування.

Особистість – активний носій свідомості, який має індивідуально-типову структуру психологічних якостей, вибірково ставиться до оточуючої дійсності та виконує певні соціальні ролі.

Діяльність – вища, притаманна лише людині форма активності, в процесі якої досягається усвідомлена мета, що виникла у результаті певної потреби.

Педагогічний процес – синтезуюче поняття, у якому проявляються в органічній єдності основні категорії педагогіки (навчання, виховання, розвиток).

Навчання – організований двосторонній процес передачі і засвоєння знань, умінь і навичок, а також засобів керівництва і розвитку пізнавальною діяльністю осіб, що навчаються.

Виховання – цілеспрямований і систематичний вплив на розвиток особистості та формування колективу у відповідності з вимогами суспільства.

Розвиток особистості – педагогічне явище, яке розкриває процеси психофізіологічного визрівання людини та якісних змін, що з нею відбуваються під впливом педагогічного процесу та впливу оточуючого середовища.

Форми навчання – сталі організаційні і часові компоненти педагогічного процесу, у рамках яких здійснюються основні види педагогічної діяльності.

Методи навчання – сукупність засобів спільної діяльності педагога і учня, за допомогою яких відбувається оволодіння знаннями, навичками та вміннями, всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей осіб, що навчаються, формування у них різносторонніх якостей, необхідних для успішного виконання професійних завдань.

Методи виховання – сукупність засобів однорідного психолого-педагогічного впливу на особу з метою формування у них необхідних якостей і властивостей.

Форма виховання – її організаційна сторона, що визначає склад і групування виховуваних, структуру та методику заходів, час і тривалість їх проведення, роль і специфіку взаємодії вихователя з виховуваними.

 

Література до всіх тем:

 

Андреева Г.М. Социальная психология. – М.: Наука, 1998. – 393 с.

Андросюк В.Г., Ромашко А.В. Педагогика и психология в деятельности ОВД. – К.: Изд-во КВШ МВД СССР, 1988. – 73 с.

Бандурка О.М. та ін. Основи психології та педагогіки. – Харків: ІНФРА-М, 2003. – 528 с.

Григорович Л.А. Педагогика и психология. – М.: Гардарики, 2003. – 367 с.

Громкова М.Т. Психология и педагогика профессиональной деятельности: Учеб. пособие для вузов. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 319 с.

Еникеев М.И. Общая, социальная и юридическая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2003. – 752 с.

Зарайский Д.А. Управление чужим поведением. – К.: Гардарики, 2006.
– 394 с.

Крысько В.Г. Психология и педагогика. – М .: Издательство ЭКМОС, 2005. – 259 с.

Лекции по общей психологии / А.Р.Лурия. – СПб.: Питер, 2004. –  320 с.

Люшер М. Сигналы личности. – Воронеж: Радио и связь, 1995. –   317 с.

Макарова Л.І., Гах Й.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Наукова думка, 2005. – 175 с.

М’ясоїд П.А.Загальна психологія. – К.: Наукова думка, 2005. –     245 с.

Немов Р.С. Общая психология: Краткий курс. – СПб.: Питер, 2007. – 304 с.

Ниренберг Д., Калеро Г. Читать человека – как книгу. – М.: Экономика, 1990. – 437 с.

Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. – К.: Владос, 1990.
– 254 с.

Общая психология. Под ред. А.В. Петровского. – М.: “Наука”,  1996. – 527 с.

Основы военной психологии и педагогики / А.В. Барабанщиков,
В.И. Вдовюк и др. – М.: “Воениздат”, 1991. – 338 с.

Основи психології та педагогіки (навчально-методичні матеріали)
/ Укладач Н.С. Полудьонна. – К.: НАВСУ, 2002. – 84 с.

Палеха Ю.І., Герасимчук В.І., Шиян О.М. Основи психології та педагогіки. К.: Наукова думка, 2002. – 428 с.

Педагогика:. Уч. пос. для студентов пед. ин-тов / Под ред. Г. Найнера – М.: “Просвещение”, 1994. – 156 с.

Педагогика: Уч. пос. для студентов пед. ин-тов / Ю.К. Бабанский,
В.А. Сластенин и др. – М.: “Просвещение”, 1998. – 427.

Пиз А. Язык жестов. – М.: Издательство ЭКМОС, 2006. – 249 с.

Столяренко А.М. Юридическая педагогика. Курс лекций. – М.: Экмос, 2006. – 524 с.

Бойко А. Детермінація злочинності як вид соціальної детермінації \\ Право України.- 2009, № 7, СС.39-44.

Казміренко В.О. Механізм формування злочинної поведінки \\ Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 30 травня 2009 р. – Чернівці, 2009, СС.445-449.

Загальна психологія. Практикум. Укл.В.В.Волошина та ін.. – К., Каравела,2007.

Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. – К., Еко Об, 2005.

Психологія. За ред..Ю.Л.Трофімова. – К., Либідь, 2005.

Сисоєва С.О., Поясок Т.Б. Психологія та педагогіка. – К., Міленіум,2005.

Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки. – М., Академвидав, 2006.

Максименко С.Д. Загальна психологія. – К., ЦУЛ, 2004.

Бондарчук Е.И., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики. – К,, МАУП, 2002.

Юридична психологія. За ред.. Є.М.Моісеєва та Л.І.Казміренко. – К.,КНТ, 2007.

Юридична психологія. Альбом схем з коментарями. – К.,КНТ, 2007.

Юридична психологія. Словник термінів. – К.КНТ, 2008.

Бойко А. Детермінація злочинності як вид соціальної детермінації \\ Право України.- 2009, № 7, СС.39-44.

Казміренко В.О. Механізм формування злочинної поведінки \\ Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 30 травня 2009 р. – Чернівці, 2009, СС.445-449.

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Теоретичні та методологічні засади психології. Психологія особистості та діяльності

 

Семінарське заняття – 2 години

 

План

1. Методологічні засади та основні категорії психології.
2. Поняття про психіку. Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок. Функції психіки.
3. Суспільно-історичний характер свідомості. Розвиток свідомості та її структура.
4. Поняття, основні ознаки та структурні компоненти особистості.
5. Поняття про діяльність, види діяльності та їх характеристика. Структура діяльності.

 

Реферативне повідомлення:

 

- Історичні витоки та розвиток психології.

- Використання психологічних та педагогічних знань в діяльності правознавців.

Теоретичні знання: Психологія як наука, її становлення та розвиток. Місце і роль психології в системі загальних знань. Об’єкт, предмет, категорії і завдання психології. Методи психології, їх структура, механізм використання. Поняття про психіку та її соціальний зміст. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки. Структура та зміст психічних явищ. Поняття особистості. Основні ознаки особистості. Наукові концепції особистості. Структурні елементи особистості. Поняття спрямованості. Діяльність та особистість. Психологічна структура діяльності. Дія та операція. Основні різновиди діяльності та їх характеристика. Формуючий вплив діяльності на особистість.

 

Література:

 

Бандурка О.М. та ін. Основи психології та педагогіки. – Харків: ІНФРА-М, 2003. – 528 с.

Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. – М.: ЧеРо, 2006. – 256 с.

Григорович Л.А. Педагогика и психология. – М.: Гардарики, 2003. – 367 с.

Еникеев М.И. Общая, социальная и юридическая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2003. – 752 с.

Крысько В.Г. Психология и педагогика. – М .: Издательство ЭКМОС, 2005. – 259 с.

Лекции по общей психологии / А.Р.Лурия. – СПб.: Питер, 2004. –  320 с.

Макарова Л.І., Гах Й.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Наукова думка, 2005. – 175 с.

М’ясоїд П.А.Загальна психологія. – К.: Наукова думка, 2005. –     245 с.

Немов Р.С. Общая психология: Краткий курс. – СПб.: Питер, 2007. – 304 с.

Юридична психологія. Альбом схем з коментарями. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2007. – С. 5 – 15.

Юридична психологія. Підручник / За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2007. – С. 10 – 15, 63 – 76.

 

Тема 2. Психічні пізнавальні процеси особистості

 

Семінарське заняття – 2 години

 

План

1. Поняття про психічні пізнавальні процеси. Врахування їх закономірностей в професійній діяльності юриста.
2. Поняття, основні властивості  та закономірності відчуттів. Класифікація відчуттів.
3. Поняття про сприймання, його фізіологічна основа. Взаємозв’язки аналізаторів у процесі сприймання.
4. Поняття про мислення. Мислительні дії та операції.
5. Поняття про уяву, види та функції уяви.
6. Пам’ять: процеси та характеристики.
7. Поняття про увагу та її функції.

 

Реферативне повідомлення:

- Стимулювання розвитку мислення за допомогою техніки “брейнстормінга”.

- Особливості професійної спостережливості юриста.

Теоретичні знання: Пізнавальна діяльність особистості. Загальна структура психічних пізнавальних процесів. Відчуття та сприймання як основа пізнання дійсності. Відчуття та їх класифікація. Якості відчуттів. Головні характеристики сприймання. Умови ефективного та помилкового сприймання в діяльності юриста. Роль пам’яті в забезпеченні цілісності особистості. Основні процеси пам’яті. Різновиди пам’яті та їх характеристика. Продуктивність пам’яті при вирішенні професійних. Загальна характеристика мислення та уяви. Характеристика операцій мислення. Основні якості професійного мислення, умови їх розвитку. Роль уяви в професійній діяльності юриста.

 

Література:

Бандурка О.М. та ін. Основи психології та педагогіки. – Харків: ІНФРА-М, 2003. – 528 с.

Еникеев М.И. Общая, социальная и юридическая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2003. – 752 с.

Лекции по общей психологии / А.Р.Лурия. – СПб.: Питер, 2004. –  320 с.

Макарова Л.І., Гах Й.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Наукова думка, 2005. – 175 с.

М’ясоїд П.А.Загальна психологія. – К.: Наукова думка, 2005. – 245 с.

Немов Р.С. Общая психология: Краткий курс. – СПб.: Питер, 2007. – 304 с.

Общая психология. Под ред. А.В. Петровского. – М.: “Наука”,  1996. – 527 с.

Палеха Ю.І., Герасимчук В.І., Шиян О.М. Основи психології та педагогіки. – К.: Наукова думка, 2002. – 428 с.

Юридична психологія. Альбом схем з коментарями. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2007. – С. 18 – 30.

Юридична психологія. Підручник / За заг.ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2007. – С. 77 – 99.

Тема 3. Теоретичні засади навчально-виховного процесу

 

Семінарське заняття – 2 години

План

1. Поняття про педагогіку. Принципи навчання та виховання.
2. Загальна характеристика основних форм навчання. Методи навчання.
3. Поняття про методи виховання, їх класифікація.
4. Характеристика методів формування свідомості особистості.
5. Методи формування навичок і звичок поведінки.
6. Умови успішного використання методів мотивування та стимулювання діяльності.

 

Реферативне повідомлення: Використання педагогічних знань в юридичній діяльності.

Теоретичні знання: Сутність і принципи навчання. Дидактика, її предмет, завдання і шляхи розвитку на сучасному етапі. Мета, задачі і зміст навчання в ОВС. Система принципів дидактики, їх взаємозв’язок і взаємозалежність. Педагогічні умови реалізації принципів навчання.

Поняття і сутність процесу виховання. Логіко-педагогічна структура виховного процесу. Принципи виховання як відображення закономірностей виховного процесу, Загальна характеристика системи принципів виховання. Педагогічні шляхи та умови реалізації принципів виховання в діяльності ОВС.

 

Література:

 

Андросюк В.Г., Ромашко А.В. Педагогика и психология в деятельности органов внутренних дел. – К.: Изд-во КВШ, 1988. – 73 с.

Бандурка О.М. та ін. Основи психології та педагогіки. – Харків ІНФРА-М, 2003. – 528 с.

Григорович Л.А. Педагогика и психология. – М.: Гардарики, 2003. – 367 с.

Крысько В.Г. Психология и педагогика. – М .: Издательство ЭКМОС, 2005. – 259 с.

Макарова Л.І., Гах Й.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Наукова думка, 2005. – 175 с.

Основы военной психологии и педагогики / А.В. Барабанщиков,
В.И. Вдовюк и др. – М.: “Воениздат”, 1991. – 338 с.

Основи психології та педагогіки (навчально-методичні матеріали) / Укладач Н.С. Полудьонна. – К.: НАВСУ, 2002. – 84 с.

Палеха Ю.І., Герасимчук В.І., Шиян О.М. Основи психології та педагогіки. – К.: Наукова думка, 2002. – 428 с.

Педагогика: Уч. пос. для студентов пед. ин-тов / Ю.К. Бабанский,
В.А. Сластенин и др. – М.: “Просвещение”, 1998. – 427.

Педагогика:. Уч. пос. для студентов пед. ин-тов / Под ред. Г. Найнера – М.: Просвещение, 1994. – 156 с.

Столяренко А.М. Юридическая педагогика. Курс лекций. – М.: Экмос, 2006. – 524 с.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

 

1. Предмет та об’єкт психології.
2. Основні галузі сучасної психології.
3. Основні методи психологічної науки.
4. Основні категорії психології.
5. Психологічна характеристика юридичної діяльності.
6. Поняття про психіку. Функції психіки.
7. Структура психіки: психічні процеси, стани, властивості.
8. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки.
9. Поняття особистості та її структура.
10. Співвідношення біологічного і соціального в особистості.
11. Діяльність: види та структура.
12. Психологічна характеристика професійно важливих якостей.
13. Поняття та основні властивості відчуттів.
14. Поняття, основні види та властивості сприймання.
15. Пам’ять: основні види і характеристики.
16. Поняття, операції та характеристики мислення.
17. Поняття та властивості уваги.
18. Поняття та види уяви.
19. Поняття про емоції і почуття, їх функції.
20. Характеристика основних видів емоційних станів людини, їх вплив на професійну діяльність.
21. Характеристика конфліктних емоційних станів.
22. Поняття про волю та її функції.
23. Види та основні етапи вольових дій.
24. Характеристика  вольових якостей
25. Предмет та об’єкт педагогіки.
26. Основні категорії психології і педагогіки.
27. Психологія груп і колективів.
28. Соціальні та психологічні функції спілкування.
29. Види, засоби та форми спілкування.
30. Характеристика особливостей та закономірностей міжгрупового і міжособистісного сприймання.
31. Характеристика стереотипів та бар’єрів спілкування.
32. Особливості сприймання та розуміння людини людиною.
33. Поняття педагогічного процесу, його функції та завдання.
34. Система принципів навчання.
35. Форми навчання, їх характеристика.
36. Поняття про методи навчання, їх характеристика.
37. Взаємозв’язок форм і методів навчання, шляхи їх удосконалення.
38. Характеристика структурних компонентів та етапів процесу навчання.
39. Психолого-педагогічна характеристика процесу виховання об’єктів професійної діяльності юриста.
40. Принципи виховання.
41. Роль виховання у розвитку людини та формування її особистості.
42. Характеристика методів виховання.
43. Роль і місце індивідуальної виховної роботи в діяльності правознавців.
44. Форми і методи індивідуальної виховної роботи.
45. Методи і прийоми самовиховання правознавців.

 

 

До уваги студентів!

 

Запрошуємо вас до участі у щорічному конкурсі студентських робіт, присвяченому Дню науки, і підсумкових наукових конференціях Інституту заочного та дистанційного навчання та Національної академії внутрішніх справ України. Для цього ви можете підготувати наукову роботу з певної дисципліни, попередньо узгодивши тему дослідження з викладачем.

Роботи, що подаються на конкурс, повинні відповідати вимогам державного стандарту (обсяг – близько 30 сторінок тексту, друкованого 14 шрифтом, інтервал – 1,5; структура: зміст, вступ, основна частина, висновок, список використаної літератури.

Для конкурсних робіт, які пройшли інститутський тур і подаються на загальноакадемічну конференцію, додається письмовий відгук наукового керівника та рецензія іншого викладача чи науковця.

 

Бажаємо успіху!

 

ЗМІСТ

 

 

Ділова українська мова ....................................................................................... 4

Юридична деонтологія ...................................................................................... 21

Теорія держави та права .................................................................................... 29

Історія держави і права зарубіжних країн ....................................................... 76

Судові та правоохоронні  органи України ....................................................... 87

Основи римського цивільного права  ..............................................................  99 Безпека життєдіяльності та цивільний захист ………………………………112

Історія України .................................................................................................. 125

Соціологія .......................................................................................................... 135

Логіка ................................................................................................................. 144

Історія держави і  права України ....................................................................  149

Інформатика та обчислювальна техніка………….........................................  165 Основи педагогіки і психології ……………………………………………….172