УМОВИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

УМОВИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 11.02.2015 12:12

 УМОВИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Задача 1

Визначення необхідного розміру вибірки для проведення анкетного опитування

За результатами анкетного опитування потрібно визначити з надійністю 95% (t=1,96) частку осіб зацікавлених у купівлі товару марки «Мрія» та середню норму споживання товару. Генеральна сукупність 2500000 осіб. Решта інформації та результати «пілотного» дослідження 25 осіб наведено у табл. 2

 

Таблиця 2

Вихідні дані до задачі 1

Варіант 4
Гранична помилка для якісного показника, (∆як) %					5
Гранична помилка для кількісного показника,  (∆кіл) упак.					0,1
Результати опитування у «пілотному» дослідженні
Число респондентів	7	5	5	5	3
Споживання упак/міс	6	6	5	3	3
Зацікавлені у купівлі товару марки «Мрія», осіб					10

 

 

Задача 2

Аналіз асортименту за методом «АВС»

Провести АВС-аналіз  та надати рекомендації щодо зміни складу асортименту. Вихідні дані по варіантах подані у табл. 3.

Таблиця 3

Вихідні дані до задачі 2

 

 

 

Задача 3

Визначення стадії життєвого циклу товару методом Поллі-Кука

Визначити стадії ЖЦТ, зробити висновок. Вихідні дані по варіантах подані у табл. 4.

Таблиця 4

Вихідні дані до задачі 3

Варіант 4
Обсяг реалізації	вид товару
товару тис.шт.	1	2	3	4	5	6	7
за рік (n)	38	32	40	28	54	25	35
за попередній рік (n-1)	29	30	39	25	46	31	32

 

 

 

 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Задача 1.

Визначення необхідного розміру вибірки для проведення анкетного опитування

 

Основне завдання при розрахунку розміру вибірки полягає в тому, щоб визначити необхідні параметри генеральної сукупності при заданій надійності дослідження. Оскільки, чим більше розмір вибірки, тим точніше буде результат опитування, але водночас більшими будуть і витрати дослідження.

Для визначення розміру вибірки застосовуються, зокрема, методи математичної статистики.

Необхідний розмір звичайної випадкової вибірки n розраховується окремо для кожного показника, якій підлягає оцінюванню в ході дослідження.

Всі можливі показники поділяються на дві групи: кількісні, які можна виміряти у деяких одиницях та розраховувати середні значення,   та якісні, для яких можна визначити лише частку респондентів з наявністю чи відсутністю певної ознаки (наприклад, частка осіб, що зацікавлені у купівлі товару конкретної марки). 

Після визначення необхідних розмірів вибірки для окремих показників остаточний розмір вибірки встановлюється на рівні найбільшого з визначених.

 

Для визначення розміру вибірки здійснюють попереднє опитування 20-40 осіб, що складають пілотну вибірку.

Розмір вибірки визначається за формулою:

 

де t – довірчий коефіцієнт. Визначається за таблицею розподілення Ст’юдента для найбільш поширеного рівня надійності. В маркетингових дослідженнях надійність приймається на рівні 85-95%.

 N – чисельність генеральної сукупності;

- гранична (максимально припустима) помилка якісної або кількісної ознаки;

- дисперсія досліджуваного параметра у генеральній сукупності.

 

Дисперсія для розрахунку вибірки визначається таким чином:

 

для кількісної ознаки за формулою:

 

де - середнє значення ознаки по всіх об’єктах пілотної вибірки;

- середнє значення по квадратах ознак.

для якісної ознаки:

 

де р – частка об’єктів у пілотній вибірці, що мають якісну ознаку.

 

   Остаточний розмір вибірки визначається як:

n = max (n_{кількісн};n_якісн) = _____осіб чи респондентів. Відповідь –  обов’язково ціле число.

 

Приклад:

Потрібно визначити з надійністю 95 % (t=1,96) частку осіб зацікавлених у купівлі товару марки «Мрія» (якісний показник), з граничною помилкою 4% та середню норму споживання товару (кількісний показник) з граничною помилкою 0,1 упаковки.  Генеральна сукупність 2500000 осіб. Результати «пілотного» дослідження 25 осіб наведено у табл. 5

 

Таблиця 5

Результати опитування у «пілотному» дослідженні

 

Число респондентів	8	6	5	4	2
Споживання упак/міс	6	4	5	3	2
Зацікавлені у купівлі товару марки «Мрія»				10 осіб

 

1. Визначаємо необхідний розмір вибірки для якісного показника

частка об’єктів у пілотній вибірці, що мають якісну ознаку:

р =  10 / 25 = 0,4

дисперсія досліджуваного параметра у генеральній сукупності:

 

обсяг вибірки:

 

1. Визначаємо розмір вибірки для кількісного показника:

середнє значення ознаки по всіх об’єктах пілотної вибірки:

= (8*6+6*4+5*5+4*3+2*2)/25 =4,520

середнє значення по квадратах ознак:

=(8*6²+6*4²+5*5²+4*3²+2*2²)/25=22,120

дисперсія досліджуваного параметра у генеральній сукупності:

=22,120 – (4,520)² = 1,690

обсяг вибірки:

 

Відповідь: n = max (576;649) = 649 осіб.

 

Задача 2

Аналіз асортименту за методом «АВС»

 Методику АВС – аналізу використовують для оцінки ступеня вигідності товарів в асортименті та зміни його складу. За критерій вигідності можуть обиратися частка даної асортиментної позиції у  показниках «доход» та «відшкодування витрат».

Суть  АВС – аналізу полягає в поділі всіх наявних у продавця   товарів, відповідно до обраного критерію, на три групи за їх внеском в забезпечення обраного показника.

Група А -  містить невелику кількість найбільш вигідних асортиментних позицій, що у сукупності забезпечують 50% показника.

Група В -  містить невелику кількість менш вигідних товарів, що у сумі додають ще 25 % в обраний за критерієм показник.

Група С - складається з великої кількості менш вигідних товарів з меншим внеском у показник, що у сумі забезпечують останні 25% внеску. Саме з товарів цієї групи можуть бути обрані ті товари, які варто вилучити з асортименту.

 

Приклад:

Провести АВС-аналіз  та надати рекомендації щодо зміни складу асортименту.

 

 

 

Таблиця 6

Вихідні дані

 

Вид товару	Оптові ціни за одиницю, без ПДВ, грн.	Змінні витрати на одиницю, грн.	Обсяг реалізації товару за рік, тис. од.
1	14	11	56
2	18	15	45
3	17	14	78
4	15	12	42
5	12	9	32
6	15	13	58
7	16	13	61

 

1) Проводимо аналіз за внеском у показник доходу.

Таблиця 7

Розрахунок структури доходу

Вид	Збут,	Частка,
товару	тис. грн	%
1	784	13,56
2	810	14,01
3	1326	22,94
4	630	10,90
5	384	6,65
6	870	15,05
7	976	16,89
Разом	5780	100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідно, для товару «1»: збут = 14*56 = 784 тис. грн.

                                                частка = 784/5780*100 = 13,56 %

У таблицю 8 переносимо товари впорядковуючи їх від найбільшої  частки до найменшої.

Таблиця 8

Ранжування за часткою у доході

 

Вид	Частка,	Кумулятивна	Група
товару	%	сума, %		50%
3	22,94	22,94	А
7	16,89	39,83	А
6	15,05	54,88	В	75%
2	14,01	68,89	В
1	13,56	82,45	С
4	10,90	93,35	С
5	6,65	100,00	С

Кумулятивна сума розраховується як сума частки даного виду товару і попередніх товарів. Відповідно, кумулятивна сума товару «3» = 22,94% (бо попередніх товарів немає). Кумулятивна сума товару «7» = 16,89+22,94 = 39,83%; товару «6» = 15,05+39,83 = 54,88%.

Для визначення групи асортиментних позицій необхідно провести дві границі зон на рівні 50% - група А та 75% - виділити групу В; решта буде відноситися до групи С.

За результатами розрахунку, з табл.8 видно, що найменший вклад у показник доходу забезпечують товари «5» і «4», однак для остаточного висновку необхідно оцінити вплив кожного товару на відшкодування витрат.

 

2) Аналіз за показником відшкодування витрат

Таблиця 9

Структура відшкодування витрат

 

 

Маржинальний дохід розраховується як різниця між оптовою ціною і змінними витратами. Відповідно, для товару «1» маржинальний дохід = 14-11 = 3 грн.

Відшкодування витрат розраховується як добуток маржинального доходу товару і його обсягу реалізації.

Відповідно, для товару «1»:

відшкодування витрат = 3*56 = 168 тис. грн.

частка = 168/1058*100 = 15,88 %

 

Ранжування за часткою у відшкодуванні витрат та визначення групи здійснюються аналогічно попередній частині задачі (за показником доходу) і відображені у табл. 10.

За результатами розрахунку, з табл.10 видно, що за показником відшкодування витрат «найслабшими» є «5» і «6» товари.

 

 

 

 

Таблиця 10

Ранжування за часткою у відшкодуванні витрат

     

Вид	Частка,	Кумулятивна
товару	%	сума,  %
3	22,12	22,12	А	50 %
7	17,30	39,42	А
1	15,88	55,30	В	75 %
2	12,76	68,06	В
4	11,91	79,97	С
6	10,96	90,93	С
5	9,07	100	С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, за результатами проведеного АВС-аналізу можна рекомендувати до вилучення з асортименту «5» товар, який має найменший внесок як за показником  доходу, так і за показником відшкодування витрат.

 

Задача 3

Визначення стадії життєвого циклу товару методом Поллі-Кука

При вирішенні проблем введення, модифікації або зняття з виробництва окремих товарних позицій враховують концепцію життєвого циклу товару (ЖЦТ).

Життєвий цикл товару– це період життя товару на ринку, який складається з чотирьох етапів: впровадження, зростання, зрілість та спад.

Визначити поточну стадію ЖЦТ для конкретного товару можна за допомогою методу Поллі-Кука.

   Ця методика передбачає таку послідовність дій:

• Відокремити товари, обсяг продажу яких <5% розрахункового максимуму – їх відносять до стадії впровадження;
• По  товарам, що залишились, вибрати проміжок часу  (з урахуванням тривалості їх життя);
•  По кожному товару розрахувати індивідуальний індекс зміни збуту (Iк).
• Знайти середній індекс (Iμ) і середнє квадратичне відхилення (σ)
• Розрахувати дві границі зон (Г1 та Г2), що відокремлюють  стадії ЖЦТ.
• Порівняти індивідуальний індекс зміни збуту кожного товару з границями (Г1 і Г2) і віднести його до певної стадії ЖЦТ:

- зростання, якщо Iк  > Г2

- занепаду, якщо Iк <Г1

- зрілості, якщо Iк опиниться між цими границями

 

Г1  = Iμ – 0,5* σ;

Г2  = Iμ + 0,5* σ;

 

 

Приклад:

Визначити стадії ЖЦТ, зробити висновок.

Таблиця 11

Визначення стадії ЖЦТ

 

 

Оскільки данні про максимальний обсяг продажу відсутні, вважаємо, що товари на стадії «впровадження» відсутні.

У наведеному  прикладі середньоквадратичне відхилення становить:

 

Границі зон відповідно:

 

Г1  = Iμ – 0,5* σ = 1,135 – 0,5*0,259 = 1,006

 

Г2  = Iμ + 0,5* σ  = 1,135 + 0,5*0,259 = 1,264

 

Отримані значення краще зобразити графічно і порівняти Iк кожного товару з отриманими границями зон. Результат вказати в останньому стовпчику табл. 11.

 

 

 

 

 

 

За результатами проведеного аналізу ЖЦТ видно, що на етапі «занепаду» знаходяться товари «1», «4», «5».

Прийняття рішення про вилучення товару з асортименту може здійснюватися лише на основі комплексного підходу з огляду на вигідність товару і на його етап життєвого циклу.

У наведеному прикладі, вилученню з асортименту можуть підлягати товари «5» і «4».