УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ МІСТА 11.07.2014 12:22

Тема 1. системна характеристика міста

1. Місто: сутність та зміст. Історичні передумови формування міських поселень. Чинники розвитку міст. Місто як філософська категорія. Місто як просторова система. Критерії типологізації міст: чисельність населення, географічне положення, структурно-монографічний, економіко-функціональний, динамічний, адміністративний тощо.

2. Теорії виникнення міст. Теорія виникнення міст "за індивідуальною залізною волею".  Гільдейска теорія. Теорія соціального захисту. Теорія ринку. Теорія природного розвитку сільських поселень.  Процеси урбанізації та рурбанізації та їх плив на формування міст.  Етапи урбанізації.

3. Місто як об’єкт економічної оцінки. Структура економіки міста. Циклічність розвитку міста. Моно- та поліфункціональні міста  Теоретико-методичні особливості формування ресурсної структури економічного потенціалу міста.

Основні поняття та їх визначення

Місто— складне соціально-територіальне утворення, до якого крім природного і матеріально-речового компонентів входять населення, виробництво і споживання матеріальних благ, тому воно і вивчається багатьма суспільними, економічними та географічними науками.

Мегаполіс (від грец. μεγας, родовий відмінок μεγαλου — великий і πολης — місто) — будь-яке місто з населенням більше мільйона мешканців. Урбанізована форма міського розселення, що склалася стихійно, розповсюджена у кількох високорозвинених країнах та обумовлена високою концентрацією населення.

Рурбанізація - процес розповсюдження міських форм і умов життя на сільську місцевість, розвиток тут промисловості, сфери обслуговування (поєднання лат. «urbanus» – «міський» і англійського «rural» – «сільський»).

Субурбанізація — це розвиток міських агломерацій за рахунок прискореного росту насе-лення зовнішньої зони.

Урбанізація – це соціально-економічний процес, для якого характерною є географічна обумовленість і вираженість у просторі який супроводжується підвищенням ролі міст у житті країни чи регіону.

Офіційний статус міста — це положення міста в  системі адміністративно-територіального поділу.

Міське середовище —  це середовище повсякденної життєдіяльності населення, що включає в себе  характер трудової діяльності людини, організацію повсякденної діяльності на території міста, особливості демографічної поведінки  і ін.

 

Тема 2. економічний потенціал міста: сутність, структура

1. Основні теоретичні концепції визначення змісту потенціалу економічної системи. Історичні передумови формування різноманітних підходів до визначення сутності економічного потенціалу. Сутність споріднених категорій: економічні ресурси, національне багатство, потенція. Потенціал як здатність забезпечувати певні обсяги виробництва.  Економічний потенціал як сукупність ресурсних  потенціалів. Економічний потенціал системи як результат виробничих та  економічних відносин.

   2.Специфіка змісту економічного потенціалу міста. Структура економічного потенціалу міста: динамічна, функціональна, ресурсна.  Територіальні обмеження та інтегративні властивості економічного потенціалу міста.

3.Науково-методичні підходи до визначення структури економічного потенціалу міста як системи.  Ресурсна (факторна) структура економічного потенціалу міста.  Динамічна структура потенціалу. Об’єктивні та суб’єктивні складові економічного потенціалу. Показники оцінки ефективності використання економічного потенціалу: максимальна ефективність міського господарства, коефіцієнт використання економічного потенціалу. 

Основні поняття та їх визначення

Економічні ресурси - (від франц. Ressource допоміжний засіб) - джерела, засоби забезпечення виробництва.

Економічний  потенціал —  можливості економічної системи освоювати, переробляти національне багатство для задоволення суспільних потреб.

Економічний потенціал — це сукупність ресурсів, використання яких забезпечує та визначає можливості досягнення певних результатів.

Економічний потенціал міста — сукупна здатність системи здійснювати виробничо-господарську діяльність, випускати товари та послуги, задовольняти індивідуальний та суспільний попит, забезпечувати розвиток виробництва та на цій основі потреб городян зокрема та суспільства в цілому..

Інвестиційний потенціал міста — здатність залучати у виробництво та ефективно використовувати інвестиційні ресурси, які є джерелом інвестиційного потенціалу.

Інноваційний потенціал міста — це здатність міста, як окремої економічної одиниці в певних економічних та політичних умовах використовувати власний науково-технічний потенціал, створювати новації, отримувати новації чи проміжні результати ззовні, спираючись на наявну інфраструктуру міста і сформовану інноваційну культуру, доводити їх до кінцевого споживача.

Національне багатство —  сукупність ресурсів країни та нагромаджених благ, які є в її розпорядженні та можуть використовуватися для виробництва продукції, надання послуг та забезпечення життєдіяльності людей.

Потенціал інфраструктури міста —  здатність забезпечувати нормальне функціонування та розвиток міста, його економічного потенціалу в цілому та окремих складових зокрема.

Природно-ресурсний потенціал міста—  сукупність природних ресурсів, які можуть бути використані з врахуванням тенденцій науково-технічного прогресу.

Трудовий потенціал міста — сукупна здатність працездатного населення міста забезпечити виробництво максимального обсягу товарів та послуг у конкретних соціально-економічних умовах.

 

Тема 3. Оцінювання потенціалу містоутворюючих галузей

1. Процедури оцінки потенціалу місто утворюючих галузей. Методичні підходи до визначення містоутворюючих галузей. Вплив функцій міста на структуру економічного потенціалу містоутворюючих галузей. Оцінка рівня відповідності функцій міста економічному потенціалу містоутворюючих галузей.

2. Структура потенціалу містоутворюючих галузей. Експортний потенціал містоутворюючих галузей. Здатність  містоутворюючих галузей задовольняти потреби внутрішнього (міського) ринку. 

Основні поняття та їх визначення

Містоутворюючі галузі —  галузі, продукція та послуги яких здатні залучати до міста грошові потоки, які відповідають потокам товарів та послуг.

Містообслуговуючі галузі — галузі, що забезпечують нормальне функціонування місто утворюючих галузей називаються

 

 

тема 4. оцінювання потенціалу містообслуговуючих галузей

1. Транспортна система. Транспортна  система міста як елементу потенціалу  інфраструктури. Види транспортних систем міста, їх переваги та недоліки.

2. Житлово-комунальне господарство. Сутність житлово-комунального господарства. Структура житлово-комунального господарства міста. Методичні підходи до оцінки рівня відповідності стану житлово-комунального господарства потребам міської громади. Види інженерних комунікацій: енергопостачання, тепло- та газопостачання, міський водопровід, каналізація та сміття, телекомунікації.  Зміна вимог до інженерних комунікацій як наслідок територіальної перепрофілізації міста.

3. Інші місто обслуговуючі галузі. Побутові послуги: сутність та структура. Оцінка рівня забезпеченості побутовими послугами міської громади. Медичні послуги: сутність. Методичні підходи до оцінки рівня доступності медичних послуг. Потенціал культурних та освітніх організацій міста.

Основні поняття та їх визначення

Житлово-комунальне господарство —  галузь, а вірніше, сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії.

Транспортна система — це системне поєднання транспортної інфраструктури (шляхи сполучення, вокзали, морські та аеропорти), транспортних підприємств, власне транспортних засобів (потягів, автомобілів, морських та річкових суден, літаків) та системи управління.

 

тема 5. природно-ресурсний та трудовий потенціал міста

1. Місто як частина регіонального та національного економічного простору. Історичні та геополітичні фактори формування природно-ресурсного потенціалу.  Економіко-географічне положення. Взаємозв’язок  основних факторів, що впливають на економіко-географічне положення. Природні ресурси та існуючі підходи до їх класифікації. 

2. Процедури оцінки природно-ресурсного потенціалу міста. Показники рівня ефективності використання природно-ресурсного потенціалу міста. Методи економічної оцінки ефективності використання природніх ресурсів: валової продуктивності, рентний, відновлювальної вартості, витратний, результативний. Переваги та недоліки  використання різних методів оцінки. Методичні підходи до виявлення «вузьких міст» у ресурсному забезпечення розвитку міста.

3. Трудовий потенціал як демоутворюючий фактор розвитку міста.  Сукупність кількісних параметрів, які характеризують сучасне населення міста - потенціал населення території.  «Затратний» та «результативний» методи оцінки трудового потенціалу. Особливості впливу трудового потенціалу  на процеси економічного розвитку.

4. Оцінка трудового потенціалу міста. Аналіз соціально-демографічних характеристик трудового потенціалу міста. Вікові особливості процесу відтворення робочої сили та міграція населення. Методичні підходи до виявлення диспропорцій і недовикористаних можливостей трудового потенціалу міста.

Основні поняття та їх визначення

Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.

Відтворення робочої сили — це процес  підтримання та відновлення розумових і фізичних здібностей особи до праці. Він охоплює також заміну працівників, котрі вибувають з виробничого процесу внаслідок старіння, виробничих травм та інших причин.

Еконо́міко-географі́чне поло́ження  — один із видів загального географічного положення — це положення певного економіко-географічного об'єкта щодо інших об'єктів, які мають для нього господарське значення .

Людський капітал – сукупність якостей, які визначають продуктивність праці і можуть стати джерелами доходу для людини, сім’ї, підприємства та суспільства (здоров’я, природні здібності, освіта, професіоналізм, мобільність якості).

Міграція населення — переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

Приро́дні ресу́рси  — це однорідні складові природи, що є елементами екосистеми і придатні для задоволення певних потреб людини.

Продуктивність праці  — узагальнюючий показник, який показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці.

Робоча сила – сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини до праці, які вона використовує на виробництві (кожного разу, коли виробляє матеріальні цінності).

Статистична інформація – це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя.

Трудовий потенціал – це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення.

 

Тема 6. інвестиційно-інноваційний потенціал міста

1. Фінансова основа інвестиційного потенціалу. Фінансова система міста: зміст, структура.  Фактори інвестиційної привабливості міста. Інвестиційний клімат в країні та його вплив на муніципальний рівень.

2. Інвестиційні ресурси міста. Структура інвестиційних ресурсів міста. Реальний капітал та грошові засоби.  Інвестиційні ресурси та інвестиційний потенціал: співвідношення категорій. Методи оцінки ефективності використання інвестиційних ресурсів міста.

3. Інноваційний потенціал та ефективність його використання. Показники рівня розвитку інноваційного потенціалу міста. Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу міста

4. Механізми взаємодії та взаємовпливу інноваційного та інвестиційного потенціалів. Закономірності формування інвестиційно-інноваційного потенціалу.  Інноваційний потенціал як фактор інвестиційної привабливості міста. вплив інвестиційної привабливості міста на темпи розвитку його інноваційного потенціалу.

Основні поняття та їх визначення 

Інвестиційна привабливість міста — це сукупність політичних, соціальних, інституціональних, екологічних, макро- і мікроекономічних умов функціонування міста, що забезпечують стабільність інвестиційної діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Інвестиційний клімат — це сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціально-культурних, організаційно-правових і географічних факторів, які притаманні певній країні і визначають привабливість її для іноземного інвестора.

Інноваційна діяльність — діяльність, спрямована на використання та конкретизацію результатів наукових досліджень і розробок для розширення та оновлення номенклатури і підвищення якості продукції з наступною ефективною реалізацією її на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Інновація — кінцевий результат упровадження досягнень НТП з метою отримання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або іншого ефекту.

Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Головними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Науковий результат — нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень і зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.

Науково-технічна діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Головними її формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання їх.

 Науково-технічний прогрес — історично обумовлений процес удосконалення засобів, предметів, технічних методів і форм організації праці й виробництва на основі широкого використання досягнень науки; процес накопичення знань, кількісного та якісного розвитку продуктивних сил.

Прикладні наукові дослідження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей.

Фундаментальні наукові дослідження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їхнього взаємозв’язку.

 

Тема 7. Соціальний потенціал міста

1. Соціальний потенціал міста. Методи оцінки та індикатори   соціального розвитку міста. Система індикаторів: світовий та вітчизняний досвід. 

2. Добробут міського населення. Методики оцінки рівня добробуту населення. Муніципальні індекси розвитку людського потенціалу. Якість життя населення як комплексний показник рівня розвитку соціального потенціалу міста.

3. Комунікативна складова соціального потенціалу міста. Сутність комунікативної складової.

Основні поняття та їх визначення

Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці

Добробут — ступінь задоволення певних потреб людини, характеризує забезпеченість населення необхідними матеріальними і духовними благами; залежить від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин; виражається системою показників, що характеризують рівень життя населення.

Індекс розвитку людського потенціалу — індекс для порівняльної оцінки бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя й інших показників країни.

Інфраструктура  — це сукупність складових частин якого-небудь об'єкту, які мають підпорядкований допоміжний характер та забезпечують умови для нормальної діяльності об'єкту в цілому.

Житлово-комунальне господарство — галузь, а вірніше, сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення території в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії.

Зайнятість населення — це діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Соціальний розвиток — це процес життєдіяльності людства та його складових частин (рас, мегаетносів, етносів, субетносів) у навколишньому природному середовищі, який зумовлений як свободою людської волі, так і об'єктивними закономірностями.

Сталий розвиток — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

 Транспортна система — це системне поєднання транспортної інфраструктури (шляхи сполучення, вокзали, морські та аеропорти), транспортних підприємств, власне транспортних засобів (потягів, автомобілів, морських та річкових суден, літаків) та системи управління.

Якість життя — ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини.

Якість інфраструктури міста - сукупність параметрів галузей інфраструктури, що задовольняють фізіологічні, соціальні та духовні потреби людини, а також виробничі потреби фірм, організацій, установ, що знаходяться на території міста.             

 

Тема 8. Інтегральна оцінка економічного потенціалу міста

1. Сутність оцінки економічного потенціалу міста на основі інтеграційного підходу. Сутність, мета та задачі інтегральної  оцінки. Основні методичні підходи до узагальнених оцінок.  Процедури групування показників: стимулятори та дестимулятори.

      2. Напрями проведення інтегральної оцінки економічного потенціалу міста. Методики інтегральної оцінки ефективності використання економічного потенціалу: максимальна ефективність міського господарства, коефіцієнт використання економічного потенціалу.  Пропорційність та диспропорційність у рівнях розвитку складових економічного потенціалу міста.      3. Джерела інвестицій. Класифікація джерел інвестицій: власні фінансові ресурси інвестора; позичкові фінансові кошти інвестора; залучені фінансові кошти;      бюджетні

3. Методичні підходи до  проведення порівняльних оцінок рівня використання економічного потенціалу міст. Порівняння рівня використання економічного потенціалу за його основними параметрами. Особливості проведення порівняння міст різних країн.

Основні поняття та їх визначення

Дестимулятори — це показники, збільшення яких спричиняють погіршення оцінки роботи.

 Загальний коефіцієнт емерджентності економічного потенціалу — це показник оптимальності співвідношення участі у циклі суспільно-економічного відтворення всіх компонентів ресурсів та відображає комплексне, найбільш повне, та ефективне залучення компонентів економічного потенціалу у суспільне виробництво. 

Показник сумарного економічного потенціалу регіону — це  сума економічних оцінок локальних потенціалів у грошовому вираженні.

Стимулятори — це показники, збільшення яких покращує загальну оцінку роботи об'єкта дослідження.

 

Тема 9. Система управління економічним потенціалом муніципальних утворень

1. Управлінський потенціал як основа керованості  економіки міста. Сутність управлінського потенціалу.  Матеріальна та інтелектуальні форми управлінського потенціалу. Місце управлінського потенціалу в структурі економічного потенціалу міста.

2. Місто як об’єкт державного управління. Нормативно-правові засади державного управління містом. Керуюча та керована підсистеми міста. Цілі та принципи управління економічним потенціалом міст.

3. Місто як об’єкт самоврядування. Об’єкт та суб’єкт управління. Нормативно-правові засади муніципального самоврядування. Механізми та інструменти управління економічним потенціалом міста на муніципальному рівні.

Основні поняття та їх визначення

Управлінський потенціал міста — сукупність всіх видів ресурсів, якими володіє і які використовує регіональна система управління з метою збільшення економічного потенціалу території.

 

Тема 10. Система управління розвитком міста та його конкурентоспроможність

1. Сутність конкурентоспроможності економічної системи. Конкурентоспроможність та конкурентоздатність економічної системи. Світові оцінки рівня конкурентоспроможності країни та специфіка їх застосування на муніципальному рівні.

 2. Методичні підходи до оцінки конкурентного положення міста. Принципи оцінки конкурентоспроможності. Методичні основи оцінки конкурентоздатності економічної системи. Фактори, що визначають рівень конкурентоспроможності економіки міста.

3. Національна  та муніципальна конкурентоспроможність. Потенціал міста як основа його конкурентоспроможності. Параметри економічного потенціалу, які визначають рівень конкурентоспроможності міста. Вплив національної конкурентоспроможності на муніципальну конкурентоздатність.

4. Механізми  управління конкурентоспроможністю міста. Сутність ефективного управління конкурентоспроможністю міста.  Механізми узгодження інтересів та цілей суб’єктів конкурентоспроможності міста. Завдання управління конкурентоспроможністю міста на різних рівнях управління: державному, регіональному, муніципальному.

Основні поняття та їх визначення

Конкурентні переваги  міста - це характеристики, властивості міста, які створюють для нього певні переваги над прямими конкурентами-містами.

Конкурентоспроможність - це здатність об'єкта, що характеризується отупінню реального чи потенційного задоволення ним певної потреби у порівнянні з аналогічними об'єктами. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію у порівнянні з аналогічними об’єктами.

Конкурентоспроможність міста — це сукупність властивостей, притаманних економіці міста, які визначають здатність міста конкурувати з іншими містами.

Ефективне управління конкурентоспроможністю міста —  це оптимальний розподіл повноважень, ресурсів та відповідальності між органами виконавчої влади центрального і регіонального рівнів та органами місцевого самоврядування.

 

Тема 11. Управлінський аспект відновлення економічного потенціалу міста

1. Механізми відновлення економічного потенціалу. Особливості відновлення економічного потенціалу на муніципальному рівні.  Потреби міста та їх вплив на напрямки відновлення економічного потенціалу.

2. Механізми ефективного використання економічного потенціалу. Сутність та основні складові економічного, організаційного та правового механізмів використання потенціалу.

Основні поняття та їх визначення

Потреби — це необхідність для людини таких умов, що забезпечують її існування і самозабезпечення.

Закон зростання потреб — закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей (або особистим споживанням), розвиток яких (зв'язків) спричиняє появу нових потреб та засобів їх задоволення.