УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ САНАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВ 22.01.2016 17:28

 

 

 

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ»

 

Кафедра фінансів та банківської справи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Управління фінансовою санацією підприємств

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2013

 

УДК  314(477)

ББК  66.2(4УКР)

 

Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради

 ВНЗ «Національна академія управління»

Протокол № 5 від 30.08. 2013 р.

 

 

 

Рецензенти:

Супрун Василь Павлович - доктор економічних наук, професор

 

Укладач:

Штулер Ірина Юріївна - доцент кафедри фінансів та банківської справи, кандидат економічних наук

 

 

 

 

Управління фінансовою санацією підприємств: Навчально-методичний комплекс // І.Ю. Штулер. – К.: Національна академія управління, 2013. –   69 с.

 

 

 

 

Запропонований читачу навчально–методичний комплекс “Управління фінансовою санацією підприємств” може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами економічних вузів і факультетів семінарів практичних занять та самостійної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

УДК  314(477)

ББК  66.2(4УКР)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 © Оригінал-макет,

"Національної академії управління", 2013

 

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА	4
ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ	5
ПРОГРАМА КУРСУ	8
РОБОЧА ПРОГРАМА	13
ОПИС ДИСЦИПЛІНИ	15
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ	17
МЕТОДИ НАВЧАННЯ	21
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ	22
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ	33
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТОСОВНО ТАКОЇ РОБОТИ	38
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ	39
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ	41
ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ	42
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ	46
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВИХ КОНТРОЛІВ	54
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ЗАЛІКУ	60
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ІСПИТУ	61
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ	65
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	66

 

 

 

 

© ВНЗ "НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ", 2013

1.    ПЕРЕДМОВА

 

У період ринкових реформ велика частина українських підприємств опинилася у важкому економічному стані. Це пов’язано і з ситуацією в країні, і з слабкістю фінансового управління на підприємствах. Відсутність навиків адекватної оцінки власного фінансового стану, аналізу фінансових наслідків схвалюваних рішень поставили багато кого з них на межу банкрутства. Отже, для сучасного покоління спеціалістів слід гарно знати методи фінансового аналізу, вміти розробляти план оздоровлення підприємства, щоб ефективно управляти суб’єктами господарювання.

Банкрутство підприємства і його ліквідація – це збитки не тільки для партнерів, кредиторів, акціонерів, а й зменшення розмірів податкових надходжень до бюджету, зростання безробіття, що може бути одним із факторів макроекономічної нестабільності. Макроекономічна нестабільність та відсутність досвіду роботи у конкурентному середовищі призвели до виникнення й поглиблення кризових явищ на вітчизняних підприємствах. Саме тому гостро постала проблема банкрутства суб’єктів господарювання, виникла необхідність його регулювання на державному рівні, потреба у розробленні системи діагностики й запобігання банкрутству, а також стратегій виходу з кризових ситуацій на підприємствах. Таким чином, дослідження функціонування механізму банкрутства у ринковій економіці та пошук шляхів його вдосконалення надзвичайно актуальні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ухвалено:

Вченою радою НАУ

від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__

 

 

2. Порядок оцінювання знань студентів

 

І. Загальні положення

 

1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).

 

1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:

 

-            підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

-            систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін;

-            подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань;

-            розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу;

-            оптимізація навчального процесу.

 

 

 

ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.

 

     2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F).

     2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті.

     На іспиті оцінюванню підлягають:

-       володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни;

-       здатність творчо мислити та синтезувати знання;

-       уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань.

2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів.

2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є:

- відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій;

     - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять;

     - виконання модульних контрольних робіт.

Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх.

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій.

Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів).

При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем.

Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань.

2.5. Структура поточної успішності (50 балів).

а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів

б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів;

в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів;

г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів.

д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання.

2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність».

2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.

 

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

 

 

Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність.

У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту.

2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів.  Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано».

У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.

ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності		Оцінка за національною шкалою
	Оцінка за шкалою ECTS	для екзамену, курсового проекту (роботи) практики	для заліку
90-100	A	5 (відмінно)	зараховано
82-89	B	4 (добре)	зараховано
74-81	C	4 (добре)	зараховано
64-73	D	3 (задовільно)	зараховано
60-63	E	3 (задовільно)	зараховано
35-59	FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
034	F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

      

  “ЗАТВЕРДЖЕНО”

Перший проректор

ВНЗ «Національна академія

управління» Матвійчук В.К.,

д.ю.н., професор

____________________

“26”   вересня 2013 р.

 

 

 

ВНЗ «Національна академія управління»

 

 

 

 

«Управління фінансовою санацією підприємств»

 

 

 

3. ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

підготовки магістра

 

 

Галузь знань 0305 "Економіка та  підприємництво"

Напрям підготовки 8.03050801 "Фінанси і кредит"

Освітньо – кваліфікаційний рівень «магістр»

Факультет економіки та інформаційних технологій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2013 рік

                                                          

 

Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12  від 2 липня 2013 р.

 

 

Розробники програми з дисципліни «Інвестування»:

Супрун В.П., д.е.н., професор

Штулер І.Ю., к.е.н., доцент

 

 

 

 

Заст.завідувача кафедри

д.е.н., професор                                                             Г.Г.Бурлака

 

 

 

 

Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від  «25» вересня 2013 р.

 

 

 

Декан факультету економіки

та інформаційних технологій

д.фіз-мат.н, професор                                                      О.К.Лопатін                  

 

 

 

ВСТУП

Дисципліна “Управління фінансовою санацією підприємств” входить до складу нормативних навчальних дисциплін підготовки магістрів зі спеціальності “Фінанси”.

Предметомвивчення дисципліни є система фінансово-економічних відносин, які виникають в процесі антикризового фінансового управління підприємством, санації, реорганізації, банкрутства та ліквідації суб’єктів господарювання.

Метоювивчення дисципліни є отримання базових знань та набуття практичних навичок з питань управління фінансовою санацією, реструктуризації суб’єктів господарювання, фінансового забезпечення ліквідаційних процедур.

В процесі вивчення дисципліни вирішуються основні завдання:

• з’ясування сутності управління фінансовою санацією підприємства;
• набуття навичок складання плану санації, оволодіння прийомами та методикою проведення санаційного аудиту;
• освоєння методів, правил та умов фінансування санації;
• оволодіння методикою проведення санаційної реструктуризації та реорганізації підприємств;
• з’ясування економіко-правових аспектів санації, банкрутства та ліквідації суб’єктів господарювання;
• з’ясування особливостей банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності.
• вивчення форм і методів державної фінансової підтримки санації суб’єктів господарювання;

Дисципліна “Управління фінансовою санацією підприємств” тісно пов’язана з іншими дисциплінами фахового спрямування: “Фінанси підприємств”, “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”, “Фінансовий менеджмент”.

Після вивчення дисципліни студент повинен знати:

• сутність та значення управління фінансовою санацією підприємства;
• сутність та методи контролінгу;
• характерні риси, методи та порядок проведення санаційного аудиту;
• економічні критерії санаційної спроможності підприємства;
• методи, правила та умови фінансування санації;
• сутність, форми та види реструктуризації та реорганізації підприємств в процесі санації;
• форми і методи державної фінансової підтримки санації суб’єктів господарювання;
• сутність та механізм проведення фінансової санації, банкрутства та ліквідації підприємств;
• особливості санації та банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності.

Після вивчення дисципліни студент повинен вміти:

• застосовувати методи контролінгу на підприємстві;
• проводити оцінку імовірності банкрутства підприємств на основі моделей однофакторного та багатофакторного дискримінантного аналізу;
•  застосовувати прийоми та методи проведення санаційного аудиту;
• здійснювати оцінку фінансового стану підприємства;
• складати план санації підприємства та проводити експертну оцінку запланованих санаційних заходів;
• виявляти ознаки неплатоспроможності підприємства.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 162 годин/ 4,5 кредитів ЕСТS

 

3. ПРОГРАМА КУРСУ

 

2.  Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І.

 

Тема 1. Основи антикризового управління фінансами підприємств

1. Поняття, фактори, симптоми, фази і види фінансової кризи на підприємстві. Види реакції підприємств на фінансову кризу.
2. Зміст, фінансовий механізм та нормативно-правове забезпечення антикризового управління фінансами підприємств.
3. Економічна сутність санації, її мета, зміст.
4. Класична модель фінансової санації.

 

Тема 2. Санаційний контролінг.

1. Сутність, необхідність, функції, основні завдання контролінгу.

2. Характеристика інструментів та методів контролінгу.

2.1.Опитування (анкетування).

2.2. Факторний аналіз відхилень. Методика розрахунку впливу змін окремих факторів на результати фінансово-господарської діяльності.

2.3. СОФТ- аналіз.

2.4.Портфельний аналіз.

2.5. Вартісний аналіз.

2.6. Аналіз точки беззбитковості.

2.7.Нуль-базис- бюджетування.

2.8. АВС (XYZ) – аналіз.

2.9. Бенчмаркінг.

 

Тема 3. Санаційний аудит.

1. Сутність, мета та характерні риси санаційного аудиту.
2. Санаційна спроможність підприємства та її оцінка.
3. Методи та програма санаційного аудиту.
4. Порядок проведення санаційного аудиту.

 

Тема 4. Фінансування антикризових заходів

1. Джерела фінансування антикризових заходів.
2. Двоступінчаста санація.
3. Альтернативна санації.
4. Визначення потреби в капіталі для фінансування антикризових заходів.
5. Економічний зміст і мета санації балансу.

 

Тема 5. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств

1. Зміст та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації.
2. Шляхи збільшення вхідних грошових потоків.
3. Шляхи зменшення вихідних грошових потоків.

 

Тема 6. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств

1. Фінансування санації за рахунок акціонерного капіталу. Поняття альтернативної санації.
2. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника.
3. Фінансова участь персоналу в санації підприємства.
4. Зміст, доцільність, форми та методи державної санаційної підтримки підприємств.

 

 

 

Модуль 2.

 

Тема 7. Санаційна реструктуризація підприємства

1. Сутність, форми та види реструктуризації підприємств.

2. Механізм проведення реструктуризації.

3. Законодавчі вимоги та передумови при проведенні реорганізації.

 

Тема 8. Оцінювання вартості майна підприємства

1. Поняття та правові основи оцінювання майна підприємства.
2. Види вартості майна та бази оцінки.
3. Методичні основи та принципи оцінки.
4. Методичні особливості оцінки окремих видів майна.
5. Складання звіту про експертне оцінювання.

 

Тема 9. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємств.

1. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства.

2. Порядок порушення справи про банкрутство.

3. Санація боржника на ухвалу господарського суду.

 

Тема 10. Особливості санації та банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності

1. Особливості санації та банкрутства містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, професійних учасників ринку цінних паперів.
2. Особливості санації та банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності – громадянина, селянського (фермерського) господарства, відсутнього боржника.
3. Особливості санації, банкрутства та ліквідації комерційних банків.
4. Заходи по забезпеченню фінансової стійкості комерційних банків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  “ЗАТВЕРДЖЕНО”

Перший проректор

ВНЗ «Національна академія

управління» Матвійчук В.К.,

д.ю.н., професор

____________________

“26”   вересня 2013 р.

.

 

 

 

 

Вищий навчальний заклад «Національна академія управління»

Кафедра фінансів та банківської справи

 

 

 

 

 

 

 

 

4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

«Управління фінансовою санацією підприємств»

 

Галузь знань 0305 "Економіка та підприємництво"

Напрям підготовки 8.03050801 "Фінанси і кредит"

Освітньо – кваліфікаційний рівень «магістр»

Факультет економіки та інформаційних технологій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2013 рік

                                              

Робоча програма з дисципліни «Управління фінансвою санацією підприємств» для студентів за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

 

 

Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12  від 2 липня 2013 р.

 

 

Розробники програми:

Супрун В.П., д.е.н., професор

Штулер І.Ю., к.е.н., доцент

 

 

 

 

Заст.завідувача кафедри

д.е.н., професор                                                             Г.Г.Бурлака

 

 

 

 

Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від  «25» вересня 2013 р.

 

 

 

Декан факультету економіки

та інформаційних технологій

д.фіз-мат.н, професор                                                   О.К.Лопатін                  

 

 

 

5. Опис дисципліни

 

У процесі становлення ринкових відносин в Україні всі ланки фінансової системи опинились у глибокій кризі. На межі банкрутства знаходиться сьогодні багато підприємств, які не мають змоги вчасно виконувати свої зовнішні та внутрішні зобов’язання.

 

Актуальність цієї проблематики підсилюється прийняттям Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що регулює питання фінансової санації та банкрутства підприємств.

 

Дисципліна “Управління фінансовою санацією підприємств” входить до складу нормативних навчальних дисциплін підготовки магістрів зі спеціальності “Фінанси”.

 

Мета дисципліни – вивчення фінансових відносин, що виникають у процесі санації, реорганізації, банкрутства та ліквідації суб’єктів господарювання, формування системи теоретичних знань та практичних навичок з питань управління фінансовою санацією, реструктуризації суб’єктів господарювання, фінансового забезпечення ліквідності підприємств.

 

У процесі вивчення дисципліни студент повинен оволодіти знаннями нормативних документів, що регулюють питання санації та банкрутства підприємств; навичками діагностування та прогнозування банкрутства підприємств, всебічного аналізу діяльності підприємств, розроблення санаційних заходів.

 

 

1. 1.    Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів  – 4,5	Галузь знань _______________ (шифр і назва)	Нормативна
	Напрям підготовки _______________ (шифр і назва)
Модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування):   Управління фінансовою санацією підприємств	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2		5-й	6-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________                                           (назва)		Семестр
Загальна кількість годин – 162		10-й	12-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 54 самостійної роботи студента - 108	Освітньо-кваліфікаційний рівень:   Магістр	30 год.	16 год.
		Практичні, семінарські
		24 год.	0 год.
		Лабораторні
		0 год.	0 год.
		Самостійна робота
		108 год.	146 год.
		Індивідуальні завдання:
		Вид контролю: іспит

 

 

 

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Метоювивчення дисципліни є отримання базових знань та набуття практичних навичок з питань управління фінансовою санацією, реструктуризації суб’єктів господарювання, фінансового забезпечення ліквідаційних процедур.

В процесі вивчення дисципліни вирішуються основні завдання:

• з’ясування сутності управління фінансовою санацією підприємства;
• набуття навичок складання плану санації, оволодіння прийомами та методикою проведення санаційного аудиту;
• освоєння методів, правил та умов фінансування санації;
• оволодіння методикою проведення санаційної реструктуризації та реорганізації підприємств;
• з’ясування економіко-правових аспектів санації, банкрутства та ліквідації суб’єктів господарювання;
• з’ясування особливостей банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності.
• вивчення форм і методів державної фінансової підтримки санації суб’єктів господарювання;

Дисципліна “Управління фінансовою санацією підприємств” тісно пов’язана з іншими дисциплінами фахового спрямування: “Фінанси підприємств”, “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”, “Фінансовий менеджмент”.

 

 

 

 

 

6. Програма навчальної дисципліни

 

Змістовний модуль 1. Сутність управління  фінансовою санацією підприємств

 

Тема 1. Основи антикризового управління фінансами підприємств

Тема 2.  Санаційний контролінг.

Тема 3. Санаційний аудит.

Тема 4. Фінансування антикризових заходів

Тема 5. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств

Тема 6.  Зовнішні фінансові джерела санації підприємств

 

6. Структура навчальної дисципліни

	Кількість годин
	Дення форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього		у тому числі
		л	с	п	інд.	с.р.		л	с	п	інд.	с.р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13

 

 

Змістовний модуль 1.  Сутність управління  фінансовою санацією підприємств

	Кількість годин
	Дення форма							Заочна форма
	усього	у тому числі						усього		у тому числі
		л	с	п		інд.	с.р.		л	с	п	інд.	с.р.
Тема 1. Основи антикризового управління фінансами підприємств	14	4	2	-	-		8	16	2				14
Тема 2. Санаційний контролінг.	14	2	2	-	-		10	16	2				14
Тема 3. Санаційний аудит.	14	2	2	-	-		10	16	2				14
Тема 4. Фінансування антикризових заходів	14	2	2	-	-		10	16	2				14
Тема 5. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств	14	2	2	-	-		10	16					16
Тема 6. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств	14	2	2	-			10	16					16
Разом за змістовним модулем 1	84	14	12	-	-		58	96	8				88

 

 

 

Змістовний модуль 2. Організаційно-правові механізми санації, банкрутства та ліквідації підприємства

 

Тема 7. Санаційна реструктуризація підприємства

Тема 8. Оцінювання вартості майна підприємства.

Тема 9. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства

Тема 10. Особливості санації та банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності

 

	Кількість годин
	Дення форма								Заочна форма
	усього	у тому числі							усього		у тому числі
		л	с	п		інд.		с.р.		л	с		п		інд.		с.р.
1	2	3	4	5		6		7	8	9	10		11		12		13
Тема 7. Санаційна реструктуризація підприємства	20	4	2		-		-	14	16	2						14
Тема 8. Оцінювання вартості майна підприємства.	16	4	4		-		-	8	14	2						12
Тема 9. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства	20	4	2		-		-	14	18	2						16
Тема 10. Особливості санації та банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності.	22	4	4		-		-	14	18	2						16
Разом за змістовним модулем 2	78	16	12		-		-	50	66	8						58
Усього годин	162	30	24		-			108	162	16	-	-		-		146

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

№	Назва теми	Кількість  годин
1	Тема 1. Основи антикризового управління фінансами підприємств	2
2	Тема 2. Санаційний контролінг.	2
3	Тема 3. Санаційний аудит.	2
4	Тема 4. Фінансування антикризових заходів	2
5	Тема 5. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств	2
6	Тема 6. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств	2
7	Тема 7. Санаційна реструктуризація підприємства	2
8	Тема 8. Оцінювання вартості майна підприємства.	4
9	Тема 9. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства	2
10	Тема 10. Особливості санації та банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності.	4
	Разом	24

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

№	Назва теми	Кількість годин
1	Тема 1. Основи антикризового управління фінансами підприємств	8
2	Тема 2. Санаційний контролінг.	10
3	Тема 3. Санаційний аудит.	10
4	Тема 4. Фінансування антикризових заходів	10
5	Тема 5. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств	10
6	Тема 6. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств	10
7	Тема 7. Санаційна реструктуризація підприємства	14
8	Тема 8. Оцінювання вартості майна підприємства.	8
9	Тема 9. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства	14
10	Тема 10. Особливості санації та банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності.	14
	Разом	108

7.Методи навчання

 

Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-вихових завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності.

Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів.

Засоби навчання  - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання,  технічні засоби тощо).

При викладенні курсу «Управління фінансової санацією підприємств» використовуються наступні методи навчання:

1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод.

Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція.

Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу).

Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань).

Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою.

Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці (наприклад, знаряддя вчинення злочину або засоби вчинення злочину, місце вчинення злочину тощо).

Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо).

Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра.

Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, під час рольових або ділових ігор тощо).

Практична робота спрямована на використання набутих знань у вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів.

Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо).

Структурний метод навчання за характером логіки пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод.

Аналітичний метод  передбачає мисленнєвий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак.

Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого.

Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного.

Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді;  2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань);

Метод проблемного викладу знань є перехідним  від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуацію і пропонує студентам її розв’язати).

Частково-пошуковий метод  включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання.

Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).

 

№	Вид засобів активізації навчального процесу	Теми курсу
1	Обговорення та дискусії на лекціях та семінарських заняттях	1 - 10
2	Вирішення тестів і ситуаційних завдань на практичних заняттях	1 - 10
3	Роздатковий матеріал для візуального супроводження навчального процесу	1 - 10
4	Багатоваріантні практичні завдання в електронному форматі	1-10
5	Методичні вказівки до вивчення дисципліни	1 - 10

 

 

 

8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЬ

 

Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна  академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття.

Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом Загальної та Особливої частин кримінального права згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного кримінального законодавства і рекомендованих джерел.

Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху.

Основними завданнями семінарського заняття є можливість:

-  розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій;

-  поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета;

-  сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати   свої   думки,   слухати   один   одного,   продуктивно критикувати.

Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів.

Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:

1. Просемінар. Просемінари у ХУІП-ХІХ ст. існували під назвою
   попередніх семінарів для студентів першого семестру. В сучасних умовах в
   навчальних планах заняття під такою назвою відсутні, хоч широко застосовуються в педагогічній практиці окремих викладачів. Головне їхнє
   завдання –  виробити у студента вміння виконувати різноманітні практичні роботи (навчитися працювати з книгою, першоджерелами, навчити реферуванню літератури, складанню тез іншими словами). Просемінари - це своєрідні навчально-методичний комплекси, які проводяться на молодших курсах.
2. Власне семінар. Це традиційне заняття, в якому ставка робиться на закріплення теоретичних відомостей, формування системи знань, підготовку до виконання подальших практичних завдань. Він може проходити у таких формах:

-       фронтальне  семінарське заняття,  що  передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями;

-       семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно -декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського   заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою;

-  комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень.

Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види):

-       сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу -пов'язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх ними на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено;

-       вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться   з найважливіших тем.

3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з  тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі.

За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:

• введенню в тему;
• плануванню вивчення теми;
• дослідженню фундаментальних освітніх об'єктів;
• представленню та захисту освітніх досягнень;
• поглибленню, узагальненню і систематизації знань;
• контрольні та залікові семінари;
• аналітичні семінари.

За методикою проведення розрізняють:

• § вступні семінари (базується на досвіді та знаннях студенти збирають інформацію по новій темі та класифікують її);
• · оглядові семінари (самостійний огляд студентами всієї теми за допомогою літератури);
• · самоорганізуючі семінари студенти самостійно визначають мету заняття, розподіляють теми рефератів між собою, а в деяких випадках - готують реферати за власною ініціативою, доповідають та коментують їх);
• · пошуковий семінар (передбачає дослідницьку діяльність студентів);
• · семінар - "круглий стіл" (запрошуються фахівці або спеціально підготовлені студенти. Це обмін інформацією,  відповіді на питання,  колективний пошук нових шляхів вирішення проблеми (якщо вона є)).

1. Аналіз виробничих (управлінських) ситуацій.
2. Вирішення службових задач: наочно, за допомогою відеопосібників і на ЕОМ.
3. Робота з документами і діловими паперами.
4. Моделювання ситуацій та коментар вирішення проблем, що виникають.

Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи.

Структура практичного заняття:

• вступ викладача;
• відповіді на питання студентів з матеріалу, що залишився не зовсім   зрозумілим;
• практична частина як планова;
• заключне слово викладача.

Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти.

Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.

 

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті.

Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі:

- формування конкретних (окремих) навичок і умінь;

 

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити.

Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів.

У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри.

Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:

1. Ретельно зважити зміст чергової теми семінарського заняття, її місця в загальній системі занять;
2. Опрацювати необхідну літературу (як рекомендовану для слухачів, так і додаткову);

3.  Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;

1. Скласти перелік основних, додаткових і навідних питань;
2. Підготувати ілюстративні приклади для зв'язку предмета з практикою, з життям;
3. Підготувати наочні й допоміжні засоби;

7.  Особливо  спрогнозувати все те, що, як правило,  викликає певні
труднощі у студентів;

8.  Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення:

-   тематичні дискусії та диспути;

-   колективний пошук відповідей і ролей;

-  бесіда і вільний обмін думками;

-   інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів,
студентів);

-   ігрове проектування.

Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим.

Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента фозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти.

Під час проведення семінарських занять викладач:

• повторює   і   закріплює   знання   студентів;
• демонструє неоднозначність підходів до вирішення теоретичних проблем;
• готує до застосування теоретичних відомостей на практиці;
• контролює засвоєння матеріалу.

Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:

1. Наявністю лекційних матеріалів, що відповідають вимогам сучасності.
2. Методикою читання лекцій.

З . Педагогічною майстерністю викладача.

4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів.

Під час проведення семінарського заняття   слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:

• вступне слово викладача (визначається основна мета семінарського заняття; місце, що займають питання даного семінарського заняття в курсі, який вивчається; головні питання семінарського заняття; методичні рекомендації щодо виступу студентів з даної тематики;
• обговорювання питань семінарського заняття (використання обґрунтованих міркувань студентів з приводу виступів учасників семінарського заняття, запитань, які виникають у студентів організація дискусії, корегування її в межах запланованої теми, короткий висновок після кожного питання);
• заключне слово (реалізація мети семінарського заняття, конструктивний аналіз усіх виступів та відповідей, стимуляція активності  студентів).

Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів.

Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання.

В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять.

Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:

1. Вступ: мотивація навчання, активізація опорних знань.
2. Оголошення теми і мети, порядку проведення.
3. Поступовий розгляд попередньо визначених питань у вигляді виступів, обговорення питання, рефератів, рецензій, відповідей, доповнень до них.
4. Підведення викладачем або сильним студентом загального підсумку заняття.
5. Оголошення завдання, мотивація навчальної діяльності на майбутні
   заняття.

Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так:

 

Заняття - вивчення нових знань:

1. Повідомлення теми і мети заняття.                                           
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Активізація базових знань.                   
4. Усвідомлення та осмислення нового матеріалу, виділення головного, контроль рівня засвоєння.

 

Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:

1. Повідомлення теми і мети заняття.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Огляд та активізація раніше вивченого матеріалу.
4. Вивчення зв'язку між темами та розділами раніше вивченого матеріалу.
5. Систематизація вивчених знань.
6. Розгляд окремих деталей та особливостей вивченого матеріалу.
7. Ознайомлення з прийомами роботи з систематизації знань і самоконтролю рівня засвоєння матеріалу.
8. Індивідуалізація домашнього завдання.

 

Заняття - формування самостійної діяльності:

1. Повідомлення мети і завдань заняття.
2. Видача завдань і ознайомлення з методикою роботи.
3. Виконання роботи.
4. Аналіз одержаних результатів.
5. Виявлення труднощів у роботі.
6. Аналіз та оцінка застосування вивчених методів.
7. Пошук засобів для удосконалення самостійної роботи з матеріалом.
8. Індивідуалізація домашнього завдання.

 

Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):

1. Повідомлення мети і завдань заняття.
2. Мотивація навчальної діяльності і постановка завдань.
3. Виявлення проблемної ситуації.
4. Висування і обґрунтування гіпотез.
5. Перевірка правильності гіпотез.
6. Аналіз результатів рішень, перевірка правильності обраних методів.
7. Аналіз причин допущених помилок.
8. Індивідуалізація домашнього завдання.

 

Заняття - формування вмінь і навичок:

1. Повідомлення мети і завдань заняття.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок.
4. Ознайомлення з методикою застосування нових знань.
5. Первинне формування вмінь.
6. Ознайомлення з методикою закріплення вмінь та формування навичок.

Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок:

-           ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування);

-           неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний  тренаж, імітаційні вправи).

Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії.

Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях.

Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:

1. Намагання викладача перетворити семінар на лекцію, демонстрацію власних знань і професійної компетенції при низькій активності студентів.
2. Повне наслідування лекції, коли на семінарі відбувається буквально дослівний переказ сказаного лектором.
3. Перетворення виступу студентів на діалог “викладач – студент” на фоні інертності аудиторії.
4. Відхід від зазначеної теми семінару, обговорення інших проблем.
5. Недотримання розподілу часу, відсутність пропорції часу при розгляді питань.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

 

Практичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних і лабораторних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”.

Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгяд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії    та практики, навчання з життям.

Основними цілями практичних занять є:

-          формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків;

-          розвиток   у  студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня;

-          формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності.

Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам.

Його завданнями можуть бути:

-          підготовка до самостійного виконання практичних завдань;

-          підготовка студентів до контрольних робіт;

-          набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці;

-          підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо.

На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття можуть проходити у таких формах:

1 . Аудиторні практичні заняття;

1. Практичні заняття в спеціальних класах (кабінетах);

 

Досягнення  високого  кінцевого  результату  на  практичних  заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття.        

Найбільш розповсюдженими методами є:

1. Вправи    (групові    і    індивідуальні),    в    ході    яких    аналізується    і відпрацьовуються :

-          різні практичні дії;

-          професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень;

-          службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних    умовах професійної діяльності;

-          службові документи.

-          формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей.

2            етап - розробка практичного заняття:

-          визначення методу (методів)

-          проведення; планування

-          об'єму задач для відпрацювання;

-          уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків.

3            етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги:

-          реальність і вірогідність матеріалів;

-          різноманітність матеріалів, їх новизна;      

-          дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність;

-          посильність засвоєння на високому рівні складності;

-          юридична правомірність.

4            етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття:

-          розробка завдань для студентів;

-          розробка методичних рекомендацій для викладача;

-          розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів.

5            етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з
колегами по кафедрі і їх апробація.

6            етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження.

Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів.

Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне:

-   у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим;

-   вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань;

-   вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації;

-   навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації;

-    використання за можливістю доступних технічних засобів
(діапозитиви, перфокарти і т.п.). Розвитку самостійного та творчого
мислення сприяє розбір та аналіз і різноманітних методів або способів
вирішення, виконання практичних завдань, знаходження більш економного та раціонального рішення, стимулювання винахідливості та кмітливості.

  Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних   завдань   різної   складності   для   розв’язування   їх   студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби.

Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.

 

 

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи:

- повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції;

-   пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач);

-      організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно);

-      розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал:  пояснення
домашнього завдання - зміст, методика роботи з ним, включаючи посилання
на теоретичний матеріал.                        

На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій.

Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення.

Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставлені підсумкової оцінки з даної дисципліни.

Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу.

Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета.

Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

Найбільш типовими помилками при проведенні відкритих практичних занять є:

1.  Робота лише з тими студентами, які мають високі показники успішності;

2.    Низький рівень активності групи, відсутність   співробітництва і взаємодопомоги;

1. Неврахування рівня підготовленості групи: занадто складні чи занадто легкі завдання;
2. Намагання уникнути проблемних питань, що можуть виникати під час вирішення завдань;
3. Відрив теорії від потреб практики;
4. Диспропорція між індивідуальними і груповими завданнями;
5. Відсутність проміжних висновків, що відділяють одне завдання від іншого;
6. Суттєве порушення запланованого хронометражу;
7. Занадто велика дистанція між викладачем і студентами викладача;

10.Недосягнення поставленої мети.

 

 

 

 

1. 9.    ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНИ РОБОТИ

 

Модуль 1.

 

Зміст тем та перелік літературних джерел, що рекомендують для самостійної роботи 

 

Тема 1. Основи антикризового управління фінансами підприємств

 

Семінарське заняття (2 години)

План

1. Поняття, фактори, симптоми, фази і види фінансової кризи на підприємстві. Види реакції підприємств на фінансову кризу.
2. Зміст, фінансовий механізм та нормативно-правове забезпечення антикризового управління фінансами підприємств.
3. Економічна сутність санації, її мета, зміст.
4. Класична модель фінансової санації.

 

Основні терміни:фінансова криза, антикризове управління, санація, моделі санації

Самостійна робота –8 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

1. Врегулювання господарських спорів в судовому порядку.
2.  Підстави та порядок порушення справи про банкрутство.
3.  Характеристика судових процедур, які застосовуються до боржника в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
4.  Поняття банкрутства підприємств. Характеристика правової бази , що регулює фінансові відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.

Рекомендована література: 10, 11, 28 (с. 25-30), 22 (с. 17-28), 8 (с. 24-31), 30 (с. 478-518), 31 (с. 459-522)

 

Тема 2. Санаційний контролінг.

 

Семінарське заняття (2 години)

План

1. Сутність, необхідність, функції, основні завдання контролінгу.

2. Характеристика інструментів та методів контролінгу.

2.1.Опитування (анкетування).

2.2. Факторний аналіз відхилень. Методика розрахунку впливу змін окремих факторів на результати фінансово-господарської діяльності.

2.3. СОФТ- аналіз.

2.4.Портфельний аналіз.

2.5. Вартісний аналіз.

2.6. Аналіз точки беззбитковості.

2.7.Нуль-базис- бюджетування.

2.8. АВС (XYZ) – аналіз.

2.9. Бенчмаркінг.

 

Основні терміни: контролінг, завдання контролінгу, методи контролінгу, опитування, аналіз, портфельний аналіз, вартісний аналіз, точка беззбитковості

 

Самостійна робота –10 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

 

1. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.
2. Зміст і функції Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
3. Характеристика правової бази, що регулює фінансові відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство в Україні.

 

Рекомендована література: 12, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 3 (с. 31-43), 30 (с.54-67), 34 (с. 42-61) 

Тема 3. Санаційний аудит.

 

Семінарське заняття (2 години)

План

1. Сутність, мета та характерні риси санаційного аудиту.
2. Санаційна спроможність підприємства та її оцінка.
3. Методи та програма санаційного аудиту.
4. Порядок проведення санаційного аудиту.

Основні терміни: аудит, санаційний аудит, спроможність підприємства, програма санаційного аудиту, методи санаційного аудиту

 

Самостійна робота –10 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

1. Підготовче засідання господарського суду, попереднє засідання, проведення зборів кредиторів.
2. Порядок оголошення підприємства банкрутом.
3. Учасники провадження справи про банкрутство.

 

Рекомендована література: 14, 19-25, 3 (с. 54-67), 30 (с.478-518), 34 (с. 65-81)

 

 

 

Тема 4. Фінансування антикризових заходів

 

Семінарське заняття (2 години)

План

1. Джерела фінансування антикризових заходів.
2. Двоступінчаста санація.
3. Альтернативна санації.
4. Визначення потреби в капіталі для фінансування антикризових заходів.
5. Економічний зміст і мета санації балансу.

Основні терміни: джерела санації, види санації, двоступінчаста санація, альтернативна санація, потреба в капіталі.

 

Самостійна робота –10 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

1. Функції та повноваження розпорядника майна в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
2. Функції та повноваження керуючого санацією в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.

 

Рекомендована література: 10, 28 (с. 98-111), 3 (с. 66-74), 8 (с. 167-176), 29 (с. 77-83)

 

Тема 5. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств

 

Семінарське заняття (2 години)

План

1. Зміст та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації.
2. Шляхи збільшення вхідних грошових потоків.
3. Шляхи зменшення вихідних грошових потоків.

Основні терміни: джерела санації, внутрішні джерела, горошовий потік, збільшення грошових потоків, зменшення грошових потоків

 

Самостійна робота –10 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

1. Функції та повноваження керуючого санацією в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
2. Функції та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
3. Функції та повноваження арбітражного керуючого в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.

 

Рекомендована література: 8 (с.167-189), 26 (с.145-167), 29 (с. 224-229), 30 (с. 478-518)

 

Тема 6. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств

Семінарське заняття (2 години)

План

1. Фінансування санації за рахунок акціонерного капіталу. Поняття альтернативної санації.
2. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника.
3. Фінансова участь персоналу в санації підприємства.
4. Зміст, доцільність, форми та методи державної санаційної підтримки підприємств.

Основні терміни: джерела санації, акціонерний капітал, альтернативна санація, боржники, персонал

 

Самостійна робота –10 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

1. Порядок складання, затвердження та зміст плану санації боржника в ході провадження справи про банкрутство.
2. Порядок складання, затвердження та зміст звіту керуючого санацією боржника.
3. Поняття добровільної та примусової ліквідації. Ліквідаційна процедура згідно Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

 

Рекомендована література: 3 (с. 89-97), 8 (с. 223-251). 29 (с. 154-163), 30 (с. 367-378), 31 (с. 312-331)

 

 

 

Модуль 2.

Зміст тем  та перелік літературних джерел, що рекомендуються для самостійної роботи

 

Тема 7. Санаційна реструктуризація підприємства

 

Семінарське заняття (2 години)

План

1. Сутність, форми та види реструктуризації підприємств.

2. Механізм проведення реструктуризації.

3. Законодавчі вимоги та передумови при проведенні реорганізації.

 

Самостійна робота –14 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

1. Порядок оцінки майна банкрута, визначення ліквідаційної маси. Продаж майна банкрута.
2. Черговість задоволення претензій кредиторів в ліквідаційній процедурі.
3. Ліквідаційний баланс. Можливі комбінації статей ліквідаційного балансу.
4. Порядок складання, затвердження та зміст звіту ліквідатора.
5. Поняття, порядок та умови укладення мирової угоди. Наслідки її виконання (невиконання).

 

Рекомендована література: 20-26, 3 (с. 158-168), 30 (с. 478-518), 34 (с. 160-176)

 

Тема 8. Оцінювання вартості майна підприємства

 

Семінарське заняття (4 години)

План

1. Поняття та правові основи оцінювання майна підприємства.
2. Види вартості майна та бази оцінки.
3. Методичні основи та принципи оцінки.
4. Методичні особливості оцінки окремих видів майна.
5. Складання звіту про експертне оцінювання.

Основні терміни: майно, оцінка майна, вартість майна, експерт, експертне оцінювання

 

Самостійна робота –8 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

1. Оцінка ринкової активності акціонерного товариства.
2. Аналіз прибутковості підприємства.
3. Оцінка ділової активності підприємства.
4. Аналіз виробничо-господарської діяльності як елемент санаційного аудиту.

 

Рекомендована література: 12, 13, 3 (с. 99-111), 8 (311- 324)

 

Тема 9. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємств

Семінарське заняття (2 години)

План

1. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства.

2. Порядок порушення справи про банкрутство.

3. Санація боржника на ухвалу господарського суду.

 

Самостійна робота –14 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

1. Оцінка становища підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції.
2. Особливості санації та банкрутства державних підприємств.
3. Особливості санації та банкрутства містоутворюючих та особливо небезпечних підприємств.
4. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств.
5. Санація та банкрутство селянського (фермерського) господарства.

 

Рекомендована література: 20-26, 3 (с. 158-168), 30 (с. 478-518), 34 (с. 160-176)

 

Тема 10. Особливості санації та банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності

Семінарське заняття (4 години)

План

1. Особливості санації та банкрутства містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, професійних учасників ринку цінних паперів.
2. Особливості санації та банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності – громадянина, селянського (фермерського) господарства, відсутнього боржника.
3. Особливості санації, банкрутства та ліквідації комерційних банків.
4. Заходи по забезпеченню фінансової стійкості комерційних банків.

Основні терміни: банкрутство, ліквідація, мирова угода, приховане банкрутство, зумисне банкрутство, фіктивне банкрутство

Самостійна робота –14 годин.

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

1. Особливості санації банкрутства страховиків.
2. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів.
3. Банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.
4. Фінансова санація, банкрутство та ліквідація комерційного банку.

 

Рекомендована література: 20-26, 3 (с. 158-168), 30 (с. 478-518), 34 (с. 160-176)

 

 

 

 

 

10. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

 

Самостійна робота студента передбачає:

• Підготовку до семінарських, практичних занять, контрольних робіт (опрацювання лекційного матеріалу, законодавчих та інших норма-тивних матеріалів, навчальної літератури, спеціальних джерел і інформації, періодики тощо);
• Виконання індивідуальних  завдань;
• Опанування матеріалу, що винесений цілком на самостійне опрацю-вання згідно з робочою програмою;
• Написання контрольних та курсових робіт;
• Підготовка до захисту та іспиту.
• Опрацювання тестів для самостійної роботи.

 

 

 

Методичні рекомендації з організації

самостійної роботи

Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчаль­ного процесу.

При підготовці до семінарських та практичних занять результати само-стійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань.

Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу.

Починати самостійне вивчення теми і її питань потрібно з роботи над керівними матеріалами.

Після глибокого осмислення змісту керівних матеріалів, студент повинен скласти їх конспект. Як правило, конспект повинен бути невеликим по обсягу, оскільки кафедра рекомендує лише окремі сторінки підручників доку-ментів.

Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журналь-них статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Конспектування додаткової літератури не являється обов’язковими. Але студент повинен пам’ятати, що “саме бліде горнило, краще від самої світлої пам’яті”.

Сума знань по темі, отриманих з названих джерел, дозволяє студенту перейти до вирішення задач і виконання завдань. Рішення викладається письмово, в робочому зошиті без переписування умови задачі. Воно повинно бути аргументованим.

Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування і вирішення задач, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контроль­них робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях).

Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням.

Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій.

Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів.

 

 

 

 

 

11. Методичні рекомендації

з підготовки реферативних повідомлень

 

Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду:

Мета:

– більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практич­ного заняття; зв’язок цих положень з діяльністю право­охорон­­них органів;

– прищеплення студентам навичок самостійної роботи з норматив­ними матеріалами і літературними джерелами;

– контроль знань студентів навчального матеріалу.

Структура:

Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки.

У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомен­дованої літера­тури. При цьому бажано витримувати слідуючу послідовність:

– закони та інші нормативні акти;

– навчальна, монографічна та інша література;

– практика.

В основній частині розкривається суть питання, аналізуються норма­тивні матеріали, судова практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлює­ть­ся та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний мате­ріал.

Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні.

Оформлення:

Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку.

Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4.

Методика:

Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендо­вану викладачем.

Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’явля­ються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відпо­відальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання.

Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати слідуючий вигляд:

– спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питан­ня яке розглядається, його практичне значення;

– аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відом­­чі накази, інструкції), літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі.

Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обгрунто-ваними. Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використан­ням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН.

Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.

 

 

 

 

 

 

 

12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з написання контрольних робіт

 

 

 

Виконання контрольної роботи з курсу “Управління фінансовою санацією підприємства” є важливим етапом засвоєння дисципліни студентами заочної форми навчання. Метою контрольної роботи є поглиблення, систематизація і закріплення теоретичних знань, відпрацювання навичок застосування інструментарію розрахунків, а також вміння аналізувати і узагальнювати результати розгляду ситуацій та розрахункових завдань.

Номер варіанту контрольної роботи визначається останньою цифрою номеру залікової книжки студента.

Склад та структура завдання контрольної роботи: текстова (завдання 1) і розрахункова (завдання 2) частини. Виконання текстової частини контрольної роботи полягає у викладенні суті певних питань у письмовій формі. Питання мають синтетичний, інтегрований характер, тому перед виконанням роботи слід уважно ознайомитись зі змістом відповідної частини програми курсу (“Навчально-методичні матеріали”). У процесі підготовки слід зібрати і вивчити матеріал за основними літературними джерелами (підручниками та навчальними посібниками), а також ознайомитись з додатковою літературою.

Матеріал, що висвітлює суть питань, має бути логічно структурованим, проілюстрованим графічно, оформленим за встановленими правилами. Обов`язковим є посилання на джерела використаних у роботі положень і даних.

У розрахунковій частині контрольної роботи розв`язується задача або розглядається ситуація з детальним поясненням її етапів та висновками щодо отриманих результатів.

Обсяг контрольної роботи – до 20 сторінок машинописного тексту на стандартних аркушах формату А4. У кінці роботи подається список використаної літератури. Оформлену належним чином контрольну роботу студент представляє в установлений термін до навчального відділу, після чого вона проходить перевірку викладачем. При позитивній оцінці контрольна робота зараховується, при негативній - підлягає доопрацюванню і повторній перевірці.

 

 

 

13. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант № 1

1. Досудова санація. Поняття та порядок проведення досудової санації державних підприємств.
2. Факторний аналіз відхилень як метод санаційного контролінгу.
3. Розрахункове завдання

Акціонерне товариство перебуває у фінансовій кризі.

 

Баланс підприємства на 1. 01. 2012 року

актив			пасив
1	Необоротні активи	1 100 000	1	Власний капітал	700 000
1.1	Основні засоби	1 000 000	1.1	Статутний капітал	900 000
1.2	Нематеріальні активи	100 000	1.2	Резервний капітал
2	Оборотні активи	700 000	1.3	Непокриті збитки	(200000)
2.1	Запаси	500 000	2	Довгостр. зобов’язання	200 000
2.2	Дебіторська заборгованість	190 000	3	Поточні зобов’язання	900 000
2.3	Грошові кошти	10 000	3.1	Кредити банку	800 000
			3.2	Інші зобов’язання	100 000
Баланс		1 800 000	Баланс		1 800 000

Загальними зборами товариства прийнято рішення про санацію підприємства шляхом зменшення статутного капіталу у співвідношенні 3:2. Складіть баланс після зменшення статутного капіталу.

 

 

Варіант № 2

1. СОФТ-аналіз як метод санаційного контролінгу.
2. Методика та етапи проведення санаційного аудиту.
3. Розрахункове завдання

Акціонерне товариство не в змозі розрахуватися з кредитом.

 

 

Баланс підприємства на 1. 01. 2012 року

актив			пасив
1	Необоротні активи	1 100 000	1	Власний капітал	500 000
1.1	Основні засоби	1 000 000	1.1	Статутний капітал	500 000
1.2	Нематеріальні активи	100 000	1.2	Резервний капітал
2	Оборотні активи	700 000	1.3	Непокриті збитки
2.1	Запаси	500 000	2	Довгостр.зобов’язання	300 000
2.2	Дебіторська заборгованість	190 000	3	Поточні зобов’язання	1 000 000
2.3	Грошові кошти	10 000	3.1	Кредити банку	600 000
			3.2	Інші зобов’язання	400 000
Баланс		1 800 000	Баланс		1 800 000

 

Загальними зборами товариства прийнято рішення про санацію підприємства шляхом збільшення статутного капіталу за рахунок додаткової емісії у співвідношенні 1:2. Складіть баланс після збільшення статутного капіталу.

 

Варіант № 3

1. Поняття та етапи проведення аудиту фінансової сфери.
2. Оцінка ринкової активності акціонерного товариства.
3. Розрахункове завдання

Акціонерне товариство перебуває у фінансовій кризі. Статутний капітал підприємства складає 800 000 грн. номінальна вартість 1 акції становить 1 грн, ринковий курс – 0,86 грн. Загальними зборами товариства прийнято рішення про санацію підприємства шляхом зменшення статутного капіталу у співвідношенні 4:2. Визначте:

1. загальну ринкову вартість акцій підприємства до зменшення статутного капіталу
2. ринковий курс кожної нової акції.

 

Варіант № 4

1. Бенчмаркінг як метод санаційного контролінгу.
2. Аналіз динаміки та структури валюти балансу.
3. Розрахункове завдання

Господарський суд в рамках провадження справи про банкрутство ПАТ “Пошук” прийняв рішення про його ліквідацію. Чистий дохід від реалізації ліквідаційної маси склав 450 000 грн. Визначити, в якій черговості та в якому обсязі будуть задоволені наступні вимоги кредиторів:

• Заборгованість з оплати праці – 70 000 грн.
• Виплата вихідної допомоги працівникам – 140 000 грн.
• Заборгованість перед власниками облігацій - 150 000 грн.
• Витрати на оплату послуг ліквідатора - 20 000 грн.
• Заборгованість перед державним бюджетом - 20 000 грн.
• Заборгованість перед комерційним банком за кредити, забезпечені заставою - 100 000 грн.
• Заборгованість перед постачальниками - 50 000 грн.

Варіант № 5

1. АВС(XYZ )-аналіз як метод санаційного контролінгу.
2. Аудит власного капіталу
3. Розрахункове завдання

Підприємство «Сяйво» протягом року випустило 150 000 одиниць продукції і отримало виручку в сумі 50 млн. грн. Постійні витрати на підприємстві складають 27 млн. грн. Змінні витрати на одиницю продукції – 150 грн. Визначити, на скільки одиниць продукції підприємство може зменшити обсяг виробництва, без загрози зазнати збитків.

Варіант № 6

1. Реорганізація як специфічна форма фінансування санації підприємства. Поняття і форми реорганізації.
2. Досудове врегулювання господарських спорів.
3. Розрахунове завдання

Величина вкладень на фінансування антикризових заходів становить 20 млн грн. прогнозний обсяг додаткових чистих грошових потоків розподілений нерівномірно (див. табл). Ставка дисконтування дорівнює 15%. Необхідно розрахувати строк окупності вкладень на проведення санації за статичним та динамічним методами оцінки ефективності антикризових заходів.

 

Рік	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Грошовий потік	2000	2100	2400	3700	5000	5900	6700	7900	7600	7000

 

Варіант № 7

1. Підстави та порядок порушення справи про банкрутство.
2. Характеристика правової бази, що регулює фінансові відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство в Україні.
3. Розрахункове завдання

Визначити ціну капіталу за даними таблиці, якщо ставка податку становить 30%

	Варіант А		Варіант Б		Варіант В
	Частка, %	Необхідна прибутковість, %	Частка, %	Необхідна прибутковість, %	Частка %	Необхідна прибутковість, %
Нерозподілений прибуток	60	15	25	15,3	25	15,1
Привілейовані акції	15	12	20	12,5	30	12,3
Банківські кредити	15	19	40	18,7	20	19,5
Облігаційна позика	10	18	15	18,3	25	18,6
Разом	100		100		100

 

 

 

Варіант № 8

1. Учасники провадження справи про банкрутство.
2. Особливості санації банкрутства страховиків.
3. Розрахункове завдання.

Інвестор планує одержати 16% доходу на свої інвестиції в об'єкт нерухомості. Для фінансування угоди є можливість отримати кредит у розмірі 60% від вартості цього об'єкта нерухомості під 14% річних. Визначте вартість об'єкта нерухомості при умові, якщо чистий операційний доход від нього становить 120 000 грн.

 

 

 

Варіант № 9

1. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів.
2. Зміст, необхідність, форми та методи державної санаційної підтримки підприємств.
3. Розрахункове завдання

Господарський суд в рамках провадження справи про банкрутство ПАТ “Пошук” прийняв рішення про його ліквідацію. Чистий дохід від реалізації ліквідаційної маси склав 600 000 грн. Визначити, в якій черговості та в якому обсязі будуть задоволені наступні вимоги:

• Заборгованість з оплати праці – 70 000 грн.
• Виплата вихідної допомоги працівникам – 140 000 грн.
• Заборгованість перед власниками облігацій - 150 000 грн.
• Витрати на оплату послуг ліквідатора - 20 000 грн.
• Заборгованість перед державним бюджетом - 20 000 грн.
• Заборгованість перед комерційним банком за кредити, забезпечені заставою - 100 000 грн.
• Заборгованість перед постачальниками - 50 000 грн.

 

 

 

Варіант № 10

1. Непрямі методи державного фінансового сприяння суб’єктам господарювання.
2. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств.
3. Розрахункове завдання

Підприємство виготовляє три види продукції А, Б, В (табл. 1). Керівник підприємства вважає, що збитковий сегмент слід ліквідувати, оскільки на його думку це призведе до зростання прибутку в цілому по підприємству. При прийнятті рішень слід зважити на те, що величина постійних накладних витрат які забезпечують роботу всього виробництва залишаються незмінними. При ліквідації сегменту Б підприємство не буде нести прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та змінні накладні витрати. Але при цьому втрачається можливість отримати дохід пов’язаний з продажем продукції сегменту Б.

 

Табл. 1. Звіт про фінансові результати

показник	А	Б	В	РАЗОМ
Продаж	60 000	25 000	15 000	100 000
Прямі матеріали	23 000	10 000	9 000	42 000
Пряма зарплата	10 000	8 000	2 000	20 000
Змінні накладні витрати	4 000	5 000	1 500	10 500
Постійні накладні витрати	7 500	6 000	1 500	15 000
Разом витрати	44 500	29 000	14 000	87 500
прибуток (збиток)	15 500	(4 000)	1000	12 500

 

 

 

14. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ДО ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ

 

 

Тема 1. Основи антикризового управління фінансами підприємств

 

Семінарське заняття (2 години)

1. Поняття, фактори, симптоми, фази і види фінансової кризи на підприємстві. Види реакції підприємств на фінансову кризу.
2. Зміст, фінансовий механізм та нормативно-правове забезпечення антикризового управління фінансами підприємств.
3. Економічна сутність санації, її мета, зміст.
4. Класична модель фінансової санації.

 

Основні терміни:фінансова криза, антикризове управління, санація, моделі санації

 

Рекомендована література:10, 11, 28 (с. 25-30), 22 (с. 17-28), 8 (с. 24-31), 30 (с. 478-518), 31 (с. 459-522)

 

 

Розрахункове завдання 1

 

Компанія виготовляє і реалізує дитячі іграшки. На думку керівника відділу маркетингу, один з виробів його компанії є  збитковим.

Цей виріб був розроблений упродовж року і виробляється вже 18 місяців  й реалізується за ціною 750 грн за одиницю.

Далі наведені дані по фактичним витратам на виробництво продукту (табл. 1) та звіт про прибутки від продажу за вказаний період (табл. 2).

 

 

 

 

Табл. 1.

Фактичні витрати на виробництво продукту

 

Обсяг виробництва, одиниць	10 000
Прямі матеріали, грн.	1 700 000
Пряма зарплата, грн.	300 000
Дослідження та розробки	700 000
Маркетинг	690 000
Проектування виробу	480 000
Оформлення замовлень	150 000
Забезпечення технологічного процесу	800 000
Розповсюдження	450 000
Гарантійне обслуговування	560 000
Виробничі накладні витрати, грн.	1 760 000
Разом виробнича собівартість, грн	3 760 000

 

Табл. 2.

Звіт про прибуток від продажу продукту

Обсяг продажу, одиниць	10 000
Дохід від продажу, грн.	7 500 000
Собівартість реалізованої продукції, грн.	3 760 000
Валовий прибуток, грн	3 440 000

 Виходячи з наведених даних, визначте прибутковість продажу цього виробу та чому керівник відділу вважає один з виробів збитковим.

 

 

Тема 2. Санаційний контролінг

 

1. Сутність, необхідність, функції, основні завдання контролінгу.

2. Характеристика інструментів та методів контролінгу.

2.1.Опитування (анкетування).

2.2. Факторний аналіз відхилень. Методика розрахунку впливу змін окремих факторів на результати фінансово-господарської діяльності.

2.3. СОФТ- аналіз.

2.4.Портфельний аналіз.

2.5. Вартісний аналіз.

2.6. Аналіз точки беззбитковості.

2.7.Нуль-базис- бюджетування.

2.8. АВС (XYZ) – аналіз.

2.9. Бенчмаркінг.

 

Основні терміни:банкрутство, прогнозування банкрутства, санація, план санації

 

Рекомендована література: 12, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 3 (с. 31-43), 30 (с.54-67), 34 (с. 42-61) 

 

Розрахункове завдання 1

 

Підприємство виготовляє три види продукції А, Б, В (табл. 1). Керівник підприємства вважає, що збитковий сегмент слід ліквідувати, оскільки на його думку це призведе до зростання прибутку в цілому по підприємству. При прийнятті рішень слід зважити на те, що величина постійних накладних витрат які забезпечують роботу всього виробництва залишаються незмінними.

Табл. 1.

Звіт про фінансові результати

показник	А	Б	В	РАЗОМ
Продаж	60 000	25 000	15 000	100 000
Прямі матеріали	23 000	10 000	9 000	42 000
Пряма зарплата	10 000	8 000	2 000	20 000
Змінні накладні витрати	4 000	5 000	1 500	10 500
Постійні накладні витрати	7 500	6 000	1 500	15 000
Разом витрати	44 500	29 000	14 000	87 500
прибуток (збиток)	15 500	(4 000)	1000	12 500

 

Визначте до яких результатів призведе ліквідація сегменту Б.

 

Розрахункове завдання 2

 

Підприємство «Зоря» протягом року випустило 150 000 одиниць продукції і отримало виручку в сумі 50 млн. грн. Постійні витрати на підприємстві складають 27 млн. грн. Змінні витрати на одиницю продукції – 150 грн. Визначити, на скільки одиниць продукції підприємство може зменшити обсяг виробництва, без загрози зазнати збитків.

 

Розрахункове завдання 3

 

Постійні витрати підприємства за рік – 220 тис. грн. Ринкова ціна одиниці продукції – 5 грн. Змінні витрати на одиницю продукції – 2 грн.

Який обсяг реалізованої продукції за рік в точці беззбитковості? Складіть графік.

 

Розрахункове завдання 4

Постійні витрати підприємства за рік – 500 тис. грн.

Ринкова ціна одиниці продукції – 7 грн.

Змінні витрати на одиницю продукції – 3,5 грн.

Яка виручка від реалізації продукції в точці беззбитковості? Складіть графік.

 

Тема 3. Санаційний аудит.

 

1. Сутність, мета та характерні риси санаційного аудиту.
2. Санаційна спроможність підприємства та її оцінка.
3. Методи та програма санаційного аудиту.
4. Порядок проведення санаційного аудиту.

Основні терміни: аудит, санаційний аудит, спроможність підприємства, програма санаційного аудиту, методи санаційного аудиту, аналіз.

 

Рекомендована література: 14, 19-25, 3 (с. 54-67), 30 (с.478-518), 34 (с. 65-81)

 

Розрахункове завдання 1

 

Грошові кошти складають 875тис. грн. В розпорядженні підприємства знаходяться високоліквідні цінні папери на суму  100 тис. грн., також маються короткострокові боргові зобов'язання на суму 400 тис. грн. Визначити коефіцієнт абсолютної ліквідності на підприємстві.

 

Розрахункове завдання 2

 

Розрахувати коефіцієнти ліквідності і дати оцінку стану і динаміки платоспроможності підприємств галузі, виходячи з наступних даних:

Грошові кошти на початок року (ГК₀), –1 301 грн,

                            на кінець (ГК₁) – 4 608 грн.;

 Запаси і видатки на початок року (ЗАП₀) – 15 539 грн,

                            на кінець (ЗАП₁) – 25 692 грн

Дебіторська заборгованість на початок року (ДЗ₀) – 1 888 грн

                            на кінець (ДЗ₁ ) -4 525

Короткострокові зобов'язання підприємств галузі на початок (КЗ₀) – 10 383

                           на кінець (КЗ₁) – 15 975

 

Тема 4. Фінансування антикризових заходів

 

1. Джерела фінансування антикризових заходів.
2. Двоступінчаста санація.
3. Альтернативна санації.
4. Визначення потреби в капіталі для фінансування антикризових заходів.
5. Економічний зміст і мета санації балансу.

 

Основні терміни: джерела санації, види санації, двоступінчаста санація, альтернативна санація, потреба в капіталі.

 

Рекомендована література: 10, 28 (с.98-111), 3 (с. 66-74), 8 (с. 167-176), 29 (с.77-83)

 

Розрахункове завдання 1

 

Величина вкладень на фінансування антикризових заходів становить 20 млн грн. прогнозний обсяг додаткових чистих грошових потоків розподілений нерівномірно (див. табл). Ставка дисконтування дорівнює 15%. Необхідно розрахувати строк окупності вкладень на проведення санації за статичним та динамічним методами оцінки ефективності антикризових заходів.

 

Рік	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Грошовий потік	2000	2100	2400	3700	5000	5900	6700	7900	7600	7000

 

Розрахункове завдання 2

 

Планом санації передбачено, що в перший рік здійснення санації чиста виручка від реалізації продукції становитиме 500 млн грн.. Рентабельність продажу складає 15%. Фінансовий цикл підприємства характеризується такими даними:

• Строк зберігання виробничих запасів - 20 днів
• Тривалість виробництва продукції – 3 дні
• Середня тривалість зберігання продукції на складі – 30 днів

Визначте загальну потребу в капіталі та потребу за відповідними статтями.

 

Тема 5. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств

 

1. Зміст та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації.
2. Шляхи збільшення вхідних грошових потоків.
3. Шляхи зменшення вихідних грошових потоків.

 

Основні терміни: джерела санації, внутрішні джерела, грошовий потік, збільшення грошових потоків, зменшення грошових потоків

 

Рекомендована література:8 (с167-189), 26(с.145-167), 29 (с.224-229), 30(с.478-518)

 

Розрахункове завдання 1

 

Визначити ціну капіталу за даними таблиці, якщо ставка податку становить 30%

 

	Варіант А		Варіант Б		Варіант В
	Частка, %	Необхідна прибутковість, %	Частка, %	Необхідна прибутковість, %	Частка %	Необхідна прибутковість, %
Нерозподілений прибуток	60	15	25	15,3	25	15,1
Привілейовані акції	15	12	20	12,5	30	12,3
Банківські кредити	15	19	40	18,7	20	19,5
Облігаційна позика	10	18	15	18,3	25	18,6
Разом	100		100		100

 

 

 

Тема 6. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств

1. Фінансування санації за рахунок акціонерного капіталу. Поняття альтернативної санації.
2. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника.
3. Фінансова участь персоналу в санації підприємства.
4. Зміст, доцільність, форми та методи державної санаційної підтримки підприємств.

 

Основні терміни: джерела санації, акціонерний капітал, альтернативна санація, боржники, персонал

 

Рекомендована література: 3 (с. 89-97), 8 (с. 223-251). 29 (с. 154-163), 30 (с. 367-378), 31 (с. 312-331)

 

 

 

Розрахункове завдання 1

 

Баланс підприємства на 1. 01. 2012 року

актив			пасив
1	Необоротні активи	50 000	1	Статутний капітал	70 000
2	Запаси	30 000	2	Непокриті збитки	(-13 000)
3	Дебіторська заборгованість	10 000	3	Довгострокові пасиви	21 000
4	Грошові кошти	8 000	4	Короткострокові пасиви	20 000
Баланс		98 000	Баланс		108 000

Загальними зборами товариства прийнято рішення про зменшення статутного капіталу через передавання до анулювання акцій номінальною вартістю 12 000 грн.. крім цього один з кредиторів списав короткострокову заборгованість за кредит у розмірі 5 000 грн. як зміниться структура балансу. Складіть баланс після зменшення статутного капіталу.

 

Тема 7. Санаційна реструктуризація підприємства

 

1. Сутність, форми та види реструктуризації підприємств.
2. Механізм проведення реструктуризації.
3. Законодавчі вимоги та передумови при проведенні реорганізації.
4. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств.
5. Реорганізація підприємств, спрямована на розукрупнення підприємств. Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємств.
6. Передавальний та розподільний баланси. Особливості складання.

 

Основні терміни: реструктуризація, реорганізація, укрупнення підприємств, перетворення, баланс, передавальний баланс, розподільний баланс.

 

Рекомендована література: 10, 3 (с. 134-156), 8 (с. 225-287), 29 (с. 157-187), 30, 31.

Розрахункове завдання 1

Підприємство вирішило один із структурних підрозділів перетворити у самостійне підприємство, провівши реорганізацію шляхом виокремлення та надавши новому підприємству 25% власних активів та пасивів. Баланс підприємства на момент реорганізації характеризується наступними даними:

Баланс ТОВ “Рада”

тис.грн.

Актив		Пасив
Основні засоби	450	Статутний капітал	500
Нематеріальні активи	50	Резервний капітал	100
Виробничі запаси	120	Довгострокові облігаційні позики	60
Дебіторська заборгованість	300	Короткострокові кредити	70
Грошові кошти	40	Кредиторська заборгованість	230
Всього активів	960	Всього пасивів	960

Сформувати розподільні баланси підприємств після реорганізації.

 

Тема 8. Оцінювання вартості майна підприємства

 

1. Поняття та правові основи оцінювання майна підприємства.
2. Види вартості майна та бази оцінки.
3. Методичні основи та принципи оцінки.
4. Методичні особливості оцінки окремих видів майна.
5. Складання звіту про експертне оцінювання.

 

Основні терміни: майно, оцінка майна, вартість майна, експерт, експертне оцінювання

 

Рекомендована література: 12, 13, 3 (с. 99-111), 8 (311- 324)

 

Розрахункове завдання 1

 

Визначте вартість об’єкта. На продажу виставлено об'єкт нерухомості, дійсний валовий дохід якого становить 325 000 грн. За угодами, які раніше були заключні з нерухомістю в цьому регіоні одержали такі дані

 

Об’єкт	Ціна продажу, грн	Дійсний валовий дохід	Валова ставка доходу
1	1 000 000	150 000
2	2 100 000	320 000

 

Розрахункове завдання 2

 

Інвестор планує одержати 16% доходу на свої інвестиції в об'єкт нерухомості. Для фінансування угоди є можливість отримати кредит у розмірі 60% від вартості цього об'єкта нерухомості під 14% річних. Визначте вартість об'єкта нерухомості при умові, якщо чистий операційний доход від нього становить 120 000 грн.

 

Розрахункове завдання 3

 

Ринкова вартість активів підприємства 40 000 грн, чистий прибуток – 16 000 грн., середній доход на активи = 15%, ставка капіталізації – 20%. Необхідно оцінити вартість гудвілу.

 

Розрахункове завдання 4

 

Оцінюється двоповерховий цегляний будинок під офіс, розташований в районі «Південь». Для аналізу порівняльних продажей був визначений аналог – двоповерховий цегляний будинок, розташовний в окрузі «Північ». Аналог був проданий за 1 250 000 грн. у базі данних маються наступні пари порівняння об’єктів:

 

№	Місце розташування	Фізичні характеристики	Ціна, грн
1	«Південь»	Одноповерхова будівля під офіс	400 000
2	«Північ»	Одноповерхова будівля під офіс	950 000
3	«Північ»	Двоповерхова будівля під магазин	1 250 000
4	«Південь»	Двоповерхова будівля під магазин	900 000

 

Розрахункове завдання 5

 

Оцінюється двоповерховий будинок із прибудованою верандою. Є будівля аналог, але без  веранди, продана за ціною 100 000 грн. крім того, є дані про наступні об’єкти-аналоги.

№	Наявність веранди	Фізичні характеристики	Ціна, грн
1	Присутня	Триповерховий блоковий будинок	125 000
2	Відсутня	Триповерховий блоковий будинок	118 000

 

 

Тема 9. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємств

 

1. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства.
2. Порядок порушення справи про банкрутство.
3. Санація боржника на ухвалу господарського суду.
4. Ліквідаційна процедура.
5. Мирова угода. Поняття, порядок та умови, наслідки її виконання (невиконання).
6. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.

 

Основні терміни: банкрутство, судове засідання, ухвала суду, ліквідація, мирова угода, приховане банкрутство, зумисне банкрутство, фіктивне банкрутство

 

Рекомендована література: 10, 19-23.

 

Розрахункове завдання 1

 

Господарський суд в рамках провадження справи про банкрутство ПАТ “Пошук” прийняв рішення про його ліквідацію. Чистий дохід від реалізації ліквідаційної маси склав 600 000 грн. Визначити, в якій черговості та в якому обсязі будуть задоволені наступні вимоги:

• Заборгованість з оплати праці – 70 000 грн.
• Виплата вихідної допомоги працівникам – 140 000 грн.
• Заборгованість перед власниками облігацій - 150 000 грн.
• Витрати на оплату послуг ліквідатора - 20 000 грн.
• Заборгованість перед державним бюджетом - 20 000 грн.
• Заборгованість перед комерційним банком за кредити, забезпечені заставою - 100 000 грн.
• Заборгованість перед постачальниками - 50 000 грн.

 

Тема 10. Особливості санації та банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності

 

1. Особливості санації та банкрутства містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, професійних учасників ринку цінних паперів.
2. Особливості санації та банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності – громадянина, селянського (фермерського) господарства, відсутнього боржника.
3. Особливості санації, банкрутства та ліквідації комерційних банків.
4. Заходи по забезпеченню фінансової стійкості комерційних банків.

 

Основні терміни: банкрутство, ліквідація, мирова угода, приховане банкрутство, зумисне банкрутство, фіктивне банкрутство

 

Рекомендована література: 20-26, 3 (с. 158-168), 30 (с. 478-518), 34 (с. 160-176)

 

Ситуаційне завдання №1

 

Підприємство реалізує стратегію розвитку. Станом на 01.01.2012 коефіцієнт покриття складав 2,3%; рентабельність активів 3,4%. Підприємство не зазнає складностей з оплатою зобов’язань, однак у ІІ півріччі 2012 року склалася наступна ситуація. З метою розширення бізнесу виникла потреба в поповненні оборотних коштів. Необхідний приріст становить 300 000 грн. Було ухвалено рішення про отримання кредиту, однак стикнулися з наступними проблемами: складність отримання кредиту та коефіцієнт покриття знижувався з 2,3 % до 1,95 %

 Тому було прийнято наступне рішення:

а) продати нереалізовану протягом 11 місяців продукцію на суму 98, 657 тис. грн. зі знижкою 11,5 %

б) стягнути дебіторську заборгованість в сумі 312, 456 тис. грн. зі знижкою 25%.

Розрахуйте:

1. Суму коштів для фінансування необхідного приросту оборотних коштів
2. Втрати (збиток) підприємства за даними операціями
3. Втрати підприємства у випадку отримання можливості кредитування під 42% за умови, що збереження продукції обходиться протягом півроку 5% від вартості
4. Додатковий прибуток від приросту оборотних коштів (загальна рентабельність = 20%)
5. Умовну річну економію

 

15. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

 

1. 1.    Визначте основні постулати антикризового управління:

а)    До кризи можна і необхідно готуватися;

б)    Кризу можна передбачити,очікувати, готуватися;

в)    Кризою можна управляти до визначеної межі

г)     Всі відповіді вірні.

 

1. 2.    Фінансова криза на підприємстві –це:

a)    Загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства

b)    Нестабільність господарського та податкового законодавства

c)    Дискримінація підприємства органами влади та управління

d)    Посилення монополізму на ринку

 

1. 3.    Яке банкрутство переслідується в кримінальному порядку?

а)    Реальне банкрутство;

б)    Технічне банкрутство;

в)    Фіктивне банкрутство;

г)     Навмисне банкрутство;

1. 4.    До екзогенних факторів виникнення фінансової кризи на підприємстві відносять:

a)    Низький рівень кваліфікації персоналу

b)    Посилення конкуренції в галузі

c)    Прорахунки в галузі постачання

d)    Незадовільна робота служб контролінгу

 

1. 5.    Технічна неплатоспроможність:

a)    Погіршення внутрішньої платіжної дисципліни;

b)    Довгострокова нездатність погасити борги;

c)    Погіршення зовнішньої платіжної дисципліни;

d)    Вірна відповідь а) та с).

 

1. 6.    До ендогенних факторів виникнення фінансової кризи на підприємстві відносять:

a)    Нестабільність фінансового та валютного ринків

b)    Посилення монополізму на ринку

c)    Низька якість менеджменту

d)    Зменшення купівельної спроможності населення.

 

1. 7.    Ознаки стратегічної кризи

a)    Недосконалість виробничої програми

b)    Ризиковані проекти

c)    Неправильний вибір місця розташування підприємства

d)    Всі відповіді вірні

 

1. 8.    Зростання собівартості за стабільних цін є ознакою:

a)    Стратегічної кризи

b)    Кризи прибутковості

c)    Кризи ліквідності

d)    Вірна відповідь відсутня

 

1. 9.    Санація підприємства може відбуватись шляхом:

a)    Злиття підприємства з потужнішою компанією

b)    Випуску нових акцій чи облігацій

c)    Збільшення банківських кредитів

d)    Всі відповіді вірні

 

10. Ознаки кризи прибутковості:

a)    Зайві виробничі потужності

b)    Надання незабезпечених кредитів

c)    Висока кредиторська заборгованість

d)    Незадовільна структура капіталу

 

11. Банкрутство пов’язане з:

а)    Падіння рентабельності;

б)    Падіння попиту;

в)    Неконкурентоспроможність продукції

г)     Всі відповіді вірні.

 

12. Неплатоспроможність у змісті банкрутства пов’язана з:

а)    Короткострокова нездатність погасити борги;

б)    Порушення ефективної структури капіталу;

в)    Довгострокова нездатність погасити борги;

г)     Вірна відповідь відсутня.

 

13. Суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, виносить ухвалу про порушення у справі про банкрутство:

а)    Не пізніше, ніж на 30-й день

б)    На наступний день

в)    На протязі п’яти днів

г)     Не пізніше, ніж на 10-й день

 

14.  Якщо доходи виробництва дорівнюють собівартості, то:

а)    Прибуток дорівнює нулю;

б)    Змінні витрати дорівнюють нулю;

в)    Підприємство є збитковим;

г)     Постійні витрати дорівнюють нулю.

 

15. Однофакторна модель прогнозування банкрутства-  це модель...

а)    Альтмана;

б)    Спрінгейта;

в)    Бівера;

г)     Ковальова.

 

16. Арбітражний керуючий може виконувати функції:

а)    Тільки розпорядника майна

б)    Тільки керуючого санацією

в)    Тільки ліквідатора

г)     Розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора

 

17. Ліквідаційний баланс підприємства в ході провадження справи про банкрутство затверджується:

а)    Комітетом кредиторів;

б)    Ліквідаційною комісією;

в)    Податковим органом;

г)     Господарським судом;

 

18. Перша в світі модель дискримінантного аналізу, що використовується для прогнозування банкрутства це модель...

а)    Альтмана;

б)    Спрінгейта;

в)    Вайбеля;

г)     Бівера

 

19. Нормативне значення коефіцієнта загальної ліквідності:

а)    1;

б)    0,5;

в)    2;

г)     0.

 

20.Напрямки прокредиторської концепції регулювання банкрутства:

а)    задоволення вимог працівників

б)    задоволення вимог кредиторів

в)    максимізація вартості активів

г)     оздоровлення підприємства

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

 

Фізична особа - підприємець  відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними  з підприємницькою діяльністю:

а)    Усім своїм майном без виключення;

б)    Усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення;

в)    Лише в межах частки майна, яке було задіяне у підприємницькій діяльності;

г)     Несе відповідальність, передбачену в документах з реєстрації підприємця.

 

2. Визначити на скільки зношене обладнання підприємства, якщо балансова вартість обладнання 2,4 млн. грн., а первісна вартість – 6 млн. грн

а)    на 40%;

б)    на 60%;

в)    на 100%;

г)     на 50%;

3. Концепція діючого підприємства означає, що:

а)    Фінансова звітність підприємства складається за припущення, що воно має здатність до продовження діяльності;

б)    Проти підприємства не порушена справа про банкрутство;

в)    Підприємства має ефективний план антикризових заходів;

г)     Підприємство має можливість укласти мирову угоду.

 

4. Санація балансу пов’язана з...

а)    Зміною розмірів та структури першого розділу пасиву балансу;

б)    Зміною розмірів та структури другого розділу активу балансу;

в)    Зміною розмірів та структури першого розділу активу балансу;

г)     Зміною розмірів та структури пасиву балансу;

 

5. Процедура санації містоутворюючого підприємства за клопотанням органу місцевого самоврядування може бути продовжена господарським судом:

а)    На один рік;

б)    До десяти років;

в)    До п’яти років за умови укладення договору поруки за зобов'язаннями боржника;

г)     До восьми років за умови укладення договору поруки за зобов'язаннями боржника.

6. Які з наведених нерівностей виражають зміст золотого правила фінансування?

а)

б)

в)

г)

 

7. Процес безперервного порівняння виробничих процесів, методів і технологій одного підприємства з аналогічними об’єктами інших підприємств, які не є його конкурентами - це

а)    Аналіз точки беззбитковості;

б)    Функціональний бенчмаркінг;

в)    Внутрішній бенчмаркінг;

г)     СОФТ- аналіз.

 

8. Розрахунок критичного обсягу виробництва здійснюється за формулою:

а)    Відношення змінних витрат на одиницю продукції до ціни;

б)    Відношення величини постійних витрат до валової маржі на одиницю продукції;

в)    Відношення обсягу виручки від реалізації до ціни за одиницю продукції;

г)     Відношення величини сукупних витрат до валової маржі на одиницю продукції

 

9. Розрахувати величину валової маржі підприємства, якщо відомо, що постійні витрати на виробництво продукції 4 тис. грн., обсяг виробництва в точці беззбитковості - 8 тис. грн. Виручка підприємства – 10 тис. грн.

а)    7 тис. грн.

б)    5 тис. грн.

в)    2 тис. грн.

г)     6 тис. грн.

 

10. Стан підприємства, викликаний значним простроченням дебіторської заборгованості:

а)    Реальне банкрутство;

б)    Технічне банкрутство;

в)    Навмисне банкрутство;

г)     Фіктивне банкрутство;

 

11. Якщо кількість реалізованої продукції становить 11 270 шт., ціна одиниці продукції - 25 гр.од., сума змінних і постійних витрат складать відповідно 225 400 гр.од. та 30 500 гр.од., то маржинальний дохід на одиницю продукції складає:

а)    5 гр. од.;

б)    10 гр. од.;

в)    15 гр. од.;

г)     25 гр. од.

 

12.Неефективне управління оборотними активами є ознакою:

а)    Кризи ліквідності

б)    Кризи прибутковості

в)    Стратегічної кризи

г)     Вірна відповідь відсутня

 

13.Ознаки кризи ліквідності:

а)    Незадовільна структура капіталу

б)    Незадовільна робота з дебіторами

в)    Зниження кредитоспроможності підприємства

г)     Всі відповіді вірні

 

14. Оголошення підприємством про свою неплатоспросожність з метою введення в оману кредиторів:

а)    Реальне банкрутство;

б)    Фіктивне банкрутство;

в)    Технічне банкрутство;

г)     Навмисне банкрутство;

 

15. До ендогенних факторів виникнення фінансової кризи на підприємстві можна віднести:

a)    Низький рівень кваліфікації персоналу

b)    Прорахунки в галузі постачання

c)    Незадовільна робота служб контролінгу

d)    Всі відповіді вірні

 

16.Свідомо некомпетентне фінансове управління підприємством призводить до:

а)    Навмисного банкрутства;

б)    Реального банкрутства;

в)    Технічного банкрутства;

г)     Фіктивного банкрутства.

17.До екзогенних факторів виникнення фінансової кризи на підприємстві можна віднести:

а)    Високий рівень інфляції

б)    Кризу окремої галузі

в)    Спад  економіці в цілому

г)     Всі відповіді вірні.

 

18.Недієздатність системи ризик-менеджменту є ознакою:

а)    Кризи прибутковості

б)    Стратегічної кризи

в)    Кризи ліквідності

г)     Вірна відповідь відсутня

 

19.Санація може бути:

а)    Технологічною

б)    Виробничою

в)    Мотиваційною

г)     Кадровою

 

20.Економічна санація базується на:

а)    На заміні устаткування

б)    Управлінні витратами

в)    Участі у виставках

г)     Впровадженні ноу-хау

 

 

 

 

16. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

 

1. Фінансова криза на підприємстві та її фактори.
2. Характеристика першочергових заходів, спрямованих на поліпшення ліквідності активів підприємства.
3. Економічна сутність, мета та порядок проведення фінансової санації підприємства.
4. Класична модель фінансової санації.
5. Досудова санація. Поняття та порядок проведення досудової санації державних підприємств.
6. Cутність, необхідність та основні завдання.
7. Поняття системи раннього попередження та реагування.
8. Характеристика методів контролінгу.
9. Опитування як метод санаційного контролінгу.

10. Факторний аналіз відхилень як метод санаційного контролінгу.

11. СОФТ-аналіз як метод санаційного контролінгу.

12. Портфельний аналіз як метод санаційного контролінгу.

13. Вартісний аналіз як метод санаційного контролінгу.

14. Аналіз точки беззбитковості як метод санаційного контролінгу.

15. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу. Нуль-базис-бюджетування.

16. АВС(XYZ )-аналіз як метод санаційного контролінгу.

17. Бенчмаркінг як метод санаційного контролінгу.

18. Сутність, мета, завдання та характерні риси санаційного аудиту.

19. Методика та етапи проведення санаційного аудиту.

20. Поняття та етапи проведення аудиту фінансової сфери.

21. Методика оцінки фінансового стану неплатоспроможного підприємства.

22. Оцінка ефективності та наслідки санації підприємства.

23. Економічний зміст та завдання санації балансу.

24. Санаційний прибуток та його складові частини.

25. Двоступінчата санація.

26. Альтернативна санація як метод фінансування оздоровлення підприємств.

27. Санація шляхом реструктуризації.

28. Реорганізація як специфічна форма фінансування санації підприємства. Поняття і форми реорганізації.

29. Передавальний та розподільний баланси.

30. Досудове врегулювання господарських спорів.

 

 

17. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ

 

1. Фінансова криза на підприємстві та її фактори.
2. Поняття , фази і види фінансової кризи на підприємстві.
3. Характеристика першочергових заходів, спрямованих на поліпшення ліквідності активів підприємства.
4. Економічна сутність, мета та порядок проведення фінансової санації підприємства.
5. Класична модель фінансової санації.
6. Випадки, в яких може прийматися рішення про проведення санації підприємств.
7. Досудова санація. Поняття та порядок проведення досудової санації державних підприємств.
8. Зміст та теоретичні основи антикризового фінансового управління підприємством.
9. Поняття оперативного санаційного контролінгу, сутність, необхідність та основні завдання.
10. Поняття системи раннього попередження та реагування.
11. Дискримінантний аналіз та методи прогнозування банкрутства підприємств.
12. Характеристика методів контролінгу.
13. Опитування як метод санаційного контролінгу.
14. Факторний аналіз відхилень як метод санаційного контролінгу.
15. СОФТ-аналіз як метод санаційного контролінгу.
16. Портфельний аналіз як метод санаційного контролінгу.
17. Вартісний аналіз як метод санаційного контролінгу.
18. Аналіз точки беззбитковості як метод санаційного контролінгу.
19. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу. Нуль-базис-бюджетування.
20. АВС(XYZ )-аналіз як метод санаційного контролінгу.
21. Бенчмаркінг як метод санаційного контролінгу.
22. Методологічні основи , порядок складання та зміст плану санації.
23. Поняття та основні принципи аудиту, особливості та замовники санаційного аудиту.
24. Сутність, мета, завдання та характерні риси санаційного аудиту.
25. Методика та етапи проведення санаційного аудиту.
26. Сутність та економічні критерії санаційної спроможності підприємства.
27. Характеристика методів та інструментів санаційного аудиту.
28. Характеристика джерел інформації для проведення санаційного аудиту.
29. Система показників, що використовується при проведенні санаційного аудиту.
30. Поняття та етапи проведення аудиту фінансової сфери.
31. Методика оцінки фінансового стану неплатоспроможного підприємства.
32. Аналіз динаміки та структури валюти балансу.
33. Аудит власного капіталу
34. Оцінка ринкової активності акціонерного товариства.
35. Аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості.
36. Оцінка ліквідності активів підприємства та його платоспроможності.
37. Аналіз дебіторської заборгованості.
38. Аудит реальних та фінансових інвестицій.
39. Аналіз Cash-flow.
40. Аналіз прибутковості підприємства.
41. Оцінка ділової активності підприємства.
42. Аналіз виробничо-господарської діяльності як елемент санаційного аудиту.
43. Оцінка становища підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції.
44. Складання та зміст акту аудиторської перевірки.
45. Оцінка ефективності та наслідки санації підприємства.
46. Економічний зміст та завдання санації балансу.
47. Санаційний прибуток та його складові частини.
48. Завдання, методи та мотиви зменшення статутного капіталу підприємств.
49. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств, їх класифікація і зміст.
50. Форми участі власників у санації підприємства.
51. Фінансові джерела та мотиви збільшення статутного фонду при проведенні санації.
52. Двоступінчата санація.
53. Альтернативна санація як метод фінансування оздоровлення підприємств.
54. Участь кредиторів у фінансуванні санації підприємства-боржника.
55. Форми фінансової участі персоналу в санації підприємства.
56. Санація шляхом реструктуризації.
57. Поняття і форми реструктуризації залежно від характеру застосовуваних заходів.
58. Реорганізація як специфічна форма фінансування санації підприємства. Поняття і форми реорганізації.
59. Законодавчі передумови і вимоги при реорганізації.
60. Характеристика основних форм реорганізації, спрямованих на укрупнення підприємств. Характеристика мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації, спрямованої на укрупнення.
61. Реорганізація злиттям та приєднанням. Принципова різниця. Реорганізація поглинанням.
62. Характеристика основних форм реорганізації, спрямованих на розукрупнення підприємств. Характеристика мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації, спрямованої на розукрупнення.
63. Реорганізація поділом та виокремленням. Принципова різниця. Реорганізація перетворенням.
64. Передавальний та розподільний баланси.
65. Досудове врегулювання господарських спорів.
66. Врегулювання господарських спорів в судовому порядку.
67. Підстави та порядок порушення справи про банкрутство.
68. Характеристика судових процедур, які застосовуються до боржника в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
69. Поняття банкрутства підприємств. Характеристика правової бази , що регулює фінансові відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.
70. Поняття та види банкрутства підприємств. Характеристика правової бази, що регулює фінансові відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство.
71. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.
72. Зміст і функції Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
73. Характеристика правової бази, що регулює фінансові відносини, що виникають в процесі провадження у справі про банкрутство в Україні.
74. Підготовче засідання господарського суду, попереднє засідання, проведення зборів кредиторів.
75. Порядок оголошення підприємства банкрутом.
76. Учасники провадження справи про банкрутство.
77. Функції та повноваження розпорядника майна в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
78. Функції та повноваження керуючого санацією в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
79. Функції та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
80. Функції та повноваження арбітражного керуючого в процесі порушення провадження у справі про банкрутство.
81. Порядок складання, затвердження та зміст плану санації боржника в ході провадження справи про банкрутство.
82. Порядок складання, затвердження та зміст звіту керуючого санацією боржника.
83. Поняття добровільної та примусової ліквідації. Ліквідаційна процедура згідно Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
84. Порядок оцінки майна банкрута, визначення ліквідаційної маси. Продаж майна банкрута.
85. Черговість задоволення претензій кредиторів в ліквідаційній процедурі.
86. Ліквідаційний баланс. Можливі комбінації статей ліквідаційного балансу.
87. Порядок складання, затвердження та зміст звіту ліквідатора.
88. Поняття, порядок та умови укладення мирової угоди. Наслідки її виконання (невиконання).
89. Особливості санації та банкрутства державних підприємств.
90. Особливості санації та банкрутства містоутворюючих та особливо небезпечних підприємств.
91. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств.
92. Санація та банкрутство селянського (фермерського) господарства.
93. Особливості санації банкрутства страховиків.
94. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів.
95. Банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.
96. Фінансова санація, банкрутство та ліквідація комерційного банку.
97. Функції та повноваження державного органу з питань санації та банкрутства підприємств.
98. Зміст, необхідність, форми та методи державної санаційної підтримки підприємств.
99. Надання фінансових ресурсів на поворотній та безповоротній основі.
100. Непрямі методи державного фінансового сприяння суб’єктам господарювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18.МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Структурними частинами навчально-методичного комплексу є:

1. Програма навчальної дисципліни.

2. Робоча програма, до якої входять:

2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка);

2.2. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських  занять;

2.3. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських  занять;

2.4.  Тестові завдання;

2.5. Екзаменаційні та залікові білети (окрема папка);

2.6. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка);

2.7. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка);

2.8.  Фонд законодавчих та інструктивних матеріалів ( окрема папка та електронний варіант);

2.9. Методичні вказівки та тематика науково-дослідних робіт студентів (НДРС) (окрема папка);

2.10.  Методичні рекомендації та тематика з написання курсових робіт;

2.11. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.

 

 

 

 

19. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Базова література

 

1. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. - 272 с.
2. Кондрашихін А.Б., , Пепа Т.В., Федорова В.О. Фінансова санація і банкрутство підприємств: Навч.посіб. - К.: ЦУЛ, 2007. - 208 с.
3. Копилюк О.І., Штангрет А.М. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 168 с.
4.  Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 215 с.
5. Правове регулювання банкрутства: Підручник / За ред. Л.С.Сміяна – К.: КНТ, 2009. – 464 с.
6. Поляков Б.М. Законодавство України про банкрутство: теорія та практика його застосування - К.: Юридична думка, 2005. - 240 с.
7. Поляков Б.М. Закон Украины "О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом": Научно-практический комментарий - К.: Ін Юре, 2003. - 272 с.
8. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник - К.: КНЕУ, 2000. - 412 с.
9. Череп А.В. Фінансова санація та банкрутство суб'єктів господарювання: Підручник - К.: Кондор, 2006. - 380 с.

 

 

 

Додаткова література

 

10. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30 червня 1999 р., № 784-XIV // www.rada.gov.ua

11. Порядок проведення досудової санації державних підприємств, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 р. №515  // www.rada.gov.ua

12. Порядок проведення оцінки фінансового стану бенефіціара та визначення виду забезпечення для обслуговування і погашення позики, наданої за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, затв. наказом Міністерства фінансів України від 1.04.03 р. № 247  // www.rada.gov.ua

13. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затв.Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 р №14  // www.rada.gov.ua

14. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р.  // www.rada.gov.ua

15. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18 лютого 1992 року № 2132-XII (зі змінами та доповненнями).

16. Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року,   №2210-ІІІ   // www.rada.gov.ua

17. Закон України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 року, № 2658-ІІІ// www.rada.gov.ua

18. Закон України “Про списання та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств” від 16 березня 2000 року, № 1565-ІІІ  // www.rada.gov.ua

19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 // www.rada.gov.ua

20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87  // www.rada.gov.ua

21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87// www.rada.gov.ua

22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87  // www.rada.gov.ua

23. Про примітки до річної фінансової звітності, затв. наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 2000р. №302 // www.rada.gov.ua

24. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затв. наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 р,  № 49 /121       // www.rada.gov.ua

25. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затв. наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій 23.02.98 №22    // www.rada.gov.ua

26. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій , затв. наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27 червня 1997 р. №81    // www.rada.gov.ua

27. Положення про операції банків з векселями, затверджене Постановою Правління Національного банку України № 258 від 28.05.99 р., реєстр. № 653 від 01.06.99 р.

28. Зятковський І.В. Фінансове оздоровлення підприємств: теорія і практика; Монографія. - Тернопіль: Економічна думка, 2003.-336 с.

29. Терещенко О.О. Аникризове фінансове управління на підприємстві: Монографія.- К.: КНЕУ, 2004.-268 с.

30. Фінансовий менеджмент: Підручник  / Кер.кол.авт. і наук. ред. проф.А.М. Поддєрьогін. - К.: КНЕУ, 2005.– 536 с., стор.478-518.

31. Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник кол. авт.і наук.ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 6-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2006.- 552 с., стор.459-522.

32. Фольмут Х.Й. Инструменты контроллинга от А до Я: Пер. с нем./ Под ред. М.Л.Лукашевича и Е.Н. Тихоненковой. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 288с.

33. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга./ Пер. с нем. - М.: Финансы и статистика,1997. - 800с.

34. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.ИНФРА-М, 1996- 176с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичне видання

 

 

 

Кафедра ФІНАНСІВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

 

 

 

 

 

Управління фінансовою санацією підприємств

 

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

Відповідальний технічний редактор:

 

 

 

 

 

 

 

Підп.до друку. 30.09.2013. Формат вид. 60х80¹/₁₆ 
Папір офсет. № 1. Офс. друк. Гарн. «ArialCyr»

Ум. друк. арк. 9,21. Обл.-вид. арк. 8,79.

Тираж 300 пр.

 

 

03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10

Телефон  (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40

E-mail: nam@nam.kiev.ua

Інтернет: www.nam.kiev.ua