УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ САНАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА 21.07.2015 08:32

 

Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни      «Управління фінансовою санацією підприємства» для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 8.050107–«Економіка підприємства».

 

 

Укладачі:   старш. викл. Н.Є. Гришко,

                   к.е.н. О.І.Маслак

Рецензент  доцент В.Є.Черніченко

 

 

 

 

Кафедра економіки

 

 

 

 

 

 

Затверджено методичною радою КНУ імені Михайла Остроградського

Протокол №___ від ____________20__ р.

 

Заступник голови методичної ради________________ доц. С.А. Сергієнко

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………..4

1 Перелік практичних занять…………………………………………………....6

Практичне заняття №1 Сутність управління фінансовою санацією підприємства…………………………………………………………………..…6

Практичне заняття №2 Санаційний контролінг…………………………….....8

Практичне заняття №3 Складання і погодження плану фінансової санації підприємства………………………………………………………….…………..9

Практичне заняття №4 Санаційний аудит……………………………………..11

Практичне заняття №5 Внутрішні та зовнішні джерела фінансової санації підприємства……………………………………………………………………..15

Практичне заняття №6 Санаційна реструктуризація підприємства………….18

Практичне заняття №7 Державна фінансова підтримка санації підприємства……………………………………………………………………..22

Практичне заняття №8 Санація балансу. Оцінювання вартості майна підприємства……………………………………………………………………..23

Практичне заняття №9 Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства. Санація суб’єктів господарювання з урахуванням сфери діяльності…………………………………………………………………27

2 Питання до заліку з дисципліни………………………………………………33

Список літератури……………………………………………………………….35

 

 

 

 

ВСТУП

Вирішення сукупності проблем для виведення підприємства з кризового становища у світовій економіці безпосередньо пов’язане з комплексом заходів та інструментарію, який називається системою санаційних заходів. Механізми попередження банкрутства дозволяють на ранніх етапах виявити кризові явища, та вжити необхідних санаційних заходів. Крім того, санація є важливою складовою в керуванні підприємства, котре перебуває в кризовому стані. Знання і впровадження економічних аспектів санації є невід’ємною складовою оздоровлення не тільки суб’єктів господарської діяльності, але й економіки країни в цілому. Таким чином, ефективне запровадження санаційних процедур набуває не тільки економічного, але й соціального змісту.

Метою дисципліни „Управління фінансовою санацією підприємства” є формування системи теоретичних знань і практичних навичок з питань управління фінансовою санацією, реструктуризації суб’єктів господарювання, фінансового забезпечення ліквідації підприємств.

Управління фінансовою санацією підприємства є синтетичною галуззю знань, де використовуються термінологія та методи інших дисциплін. „Управління фінансовою санацією підприємства” як навчальна дисципліна спирається на економічну теорію, економіку підприємства, управлінський облік, економічний та фінансовий аналіз й інші галузі знань.

Завдання вивчення курсу „Управління фінансовою санацією підприємства”:

—   вивчення сутності управління фінансовою санацією підприємства, форм і методів державної фінансової підтримки санації суб’єктів господарювання;

—   дослідження економіко-правових аспектів санації, банкрутства та ліквідації підприємств;

—   набуття навичок складання плану санації, оволодіння прийомами та методикою проведення санаційного аудиту;

—   освоєння методів, правил та умов фінансування санації;

—   оволодіння методикою проведення санаційної реструктуризації та реорганізації підприємств.

Заняття з дисципліни „Управління фінансовою санацією підприємства” проводяться у формі лекцій і практичних занять. Окремо деякі розділи виносяться на самостійне опрацювання студентами.

У результаті вивчення дисципліни „Управління фінансовою санацією підприємства” студент повинен знати: сутність та основи управління фінансовою санацією підприємства.

Студент повинен уміти:

• складати план санації, володіти прийомами та методикою проведення санаційного аудиту;
• володіти методикою проведення санаційної реструктуризації та реорганізації підприємств.

Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни “Економічний аналіз” містять перелік практичних занять за темами. У даних вказівках також наводяться розрахункові завдання, рекомендовані до розв’язання студентами на практичних заняттях, контрольні питання для перевірки знань та питання до заліку з дисципліни.

 

1 ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Практичне заняття № 1

Тема Сутність управління фінансовою санацією підприємства

Мета: ознайомитися з основними засадами управління фінансовою санацією підприємства, метою та типами санаційних заходів, з’ясувати загальну схему фінансової санації.

План

1. Фінансова криза на підприємстві: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють.
2. Економічна суть санації підприємства.
3. Мета та типи санаційних заходів: соціальні, організаційно-правові, виробничо-технічні, фінансово-економічні.
4. Модель фінансової санації.

Завдання до практичних занять

Завдання 1

Тестове завдання

1. До головних факторів, що зумовлюють стратегічну кризу на підприємстві, слід віднести такі:

а) дефіцити в організаційній структурі;

б) незадовільна структура капіталу;

в) зайві виробничі потужності;

г) незадовільна робота з кредиторами;

д) низький рівень контролю якості.

 2. Санація підприємства — це:

а) надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;

б) задоволення вимог кредиторів та виконання зобов’язань перед бюджетом;

в) сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення;

г) те саме, що й реструктуризація;

д) система заходів фінансового характеру.

 3. Фінансова санація включає в себе:

а) рефінансування дебіторської заборгованості;

б) призначення тимчасової адміністрації;

в) реалізацію соціального плану;

г) реструктуризацію заборгованості;

д) технічне переобладнання виробництва.

 4. До функціональних завдань менеджменту санації відносять такі:

а) проведення санаційного аудиту;

б) організація реалізації проекту санації;

в) розробка санаційної концепції;

г) пошук альтернатив;

д) організація контролю за виконанням проекту санації.

 5. Модель проведення санації підприємства включає в себе:

а) причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи;

б) оголошення підприємства банкрутом;

в) формування санаційної стратегії;

г) рішення арбітражного суду про проведення санації;

д) внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств.

Контрольні питання

1. Розкажіть історичні аспекти дослідження кризових явищ.
   1. Охарактеризуйте економічний зміст фінансової кризи.
   2. Перерахуйте фактори, що зумовлюють появу фінансової кризи.
   3. Назвіть зовнішні та внутрішні фактори фінансової кризи.
   4. Які існують фази фінансової кризи?
   5. Охарактеризуйте термін «санація».
   6. Назвіть основні види санаційних заходів.
   7. В яких випадках приймається рішення про санацію.

Література [4,с.5-26; 5, с.10-28; 9, с.14-20]

 

Практичне заняття № 2

Тема Санаційний контролінг

Мета: ознайомитися із функціями контролінґу та його роллю у процесі управління, з’ясувати особливості застосування специфічних методів контролінґу, ознайомитися із основними методиками визначення загрози банкрутства.

План

1. Поняття контролінг в сучасних умовах господарювання.
2. Функції контролінгу. Роль контролінгу в процесі управління.
3. Інструменти та методи контролінгу. Специфічні методи контролінгу.
4. Контролінг і розробка стратегії санації підприємств.
5. Основні методики визначення загрози банкрутства.

Завдання до практичних занять

Завдання 1

Тестове завдання

1. Основні інструменти контролінгу:

1)     система раннього попередження та реагування;

2)     імітаційне моделювання;

3)     інвентаризація;

4)     ревізія;

5)     фінансовий контроль.

2. На принципах Jiu-Jitsu та Tai-Chi будується така стратегія санації:

1)     наступальна стратегія;

2)     стратегія делегування повноважень;

3)     стратегія компромісу;

4)     стратегія консенсусу;

5)     захисна стратегія.

3. До основних характерних ознак бюджетування відносять такі:

1)    короткостроковість;

2)    середньостроковість;

3)    високий рівень конкретизації;

4)    низький рівень конкретизації;

5)    тісна інтеграція з контролем та аналізом відхилень.

4. До каталога санаційних заходів у рамках Crash-програми можуть входити:

1)     рефінансування дебіторської заборгованості;

2)     мобілізація прихованих резервів продажем окремих позицій активів;

3)     здійснення капіталовкладень;

4)     організація санаційного контролінгу;

5)     зворотний лізинг.

Завдання 2

Економічний диктант

Продовжіть визначення або перелік необхідних елементів:

1. Система раннього попередження та реагування включає в себе…

2. Основні функції контролінгу такі…

3. Головні завдання стратегічного планування…

4. Бенчмаркінг- це…

Контрольні питання

1. Розкажіть історичні аспекти та зміст поняття «контролінгу».

2. Назвіть об’єкти та напрямки контролінгу.

3. Охарактеризуйте функції та завдання контролінгу.

4. Назвіть та проаналізуйте методи контролінгу.

Література [4,с.27-39; 5, с.30-49; 9, с.25-36, 8,с.27-46]

 

Практичне заняття № 3

Тема. Складання і погодження плану фінансової санації підприємства

Мета: ознайомитися з основними принципами розробки плану санації, з’ясувати структуру плану санації за допомогою структурно-логічної схеми плану санації, визначити основні критерії оцінювання ефективності санації

План

1. Основні принципи розробки плану санації.
2. Структура плану санації. Структурно-логічна схема плану санації.
3. Основні критерії оцінювання ефективності санації.

Завдання до практичних занять

Завдання 1

Тестове завдання

1. Який з наведених нижче принципів не використовується при санації:

1)завершеність;

2)ясність;

3)повнота інформації;

4)об’єктивність.

2. Які з наведених дій не входять до розділу 2 плану санації:

1)стратегія санації, оперативна програма;

2)стратегічні цілі санації;

1)                стан ринку збуту продукції;

2)                каталог оперативних заходів із відновлення ліквідності.

3. До основних критеріїв оцінювання ефективності санації не належать:

1)    конкурентні переваги;

2)    прибутковість;

3)    ефективність виробництва;

4)    ліквідність.

4. Бізнес-план санації містить такі розділи:

1)    загальна характеристика підприємства та його фінансового стану;

2)    виробничий, маркетинговий, юридичний, організаційний план;

3)    фінансовий план та заходи фінансового оздоровлення;

4)    всі відповіді є вірними.

5. Проект бізнес-плану повинен відображати такі параметри:

1)    обґрунтування необхідності санації;

2)    обґрунтування варіанта санації;

3)    визначення обсягу необхідних фінансових ресурсів;

4)    напрями вдосконалення виробництва та праці.

Контрольні питання

1. Назвіть основні принципи, які використовуються при розробці плану санації.

2. Назвіть з яких розділів складається план санації та охарактеризуйте складові, що входять до кожного з них.

3. Які існують критерії оцінювання ефективності санації.

4. Назвіть формулу ефективності санації.

Література [4,с.46-53; 5, с.51-63; 8,с.48-52]

 

Практичне заняття №4

Тема Санаційний аудит

Мета: розглянути порядок визначення санаційної спроможності підприємства, ознайомитись із порядком проведення санаційного аудиту

План

1. Санаційна спроможність підприємства.
2. Суть та основні завдання санаційного аудиту.
3. Порядок проведення санаційного аудиту

Завдання до практичних занять

Завдання 1

Тестове завдання

1. Основна мета санаційного аудиту така:

1)                визначення достовірності звітності підприємства, її повноти і відповідності чинному законодавству;

2)                формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства;

3)                оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції;

4)                розробка санаційної концепції підприємства;

5)                визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів до бюджету.

2. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

1)                позикодавець (наприклад, банківський консорціум) — якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту;

2)                підприємство-боржник — якщо воно пропонує укласти мирову угоду та здійснити санацію в ході провадження справи про банкрутство;

3)                державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — у разі емісії цінних паперів;

4)                потенційний санатор — якщо вирішується питання про санацію підприємства його реорганізацією (злиттям, приєднанням);

5)                консалтингова фірма — у разі розробки плану санації.

3. Аналізуючи виробничо-господарську діяльність підприємства,
аудитор виконує таку роботу:

1)                аналізує позичковий капітал;

2)                обчислює показники ліквідності та платоспроможності;

3)                аналізує витрати на виробництво;

4)                аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань;

5)                оцінює показники праці.

4. До основних показників, які характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність підприємства, відносять:

1)                показник фінансового лівериджу;

2)                показник абсолютної ліквідності;

3)                коефіцієнт покриття;

4)                коефіцієнт автономії;

5)                коефіцієнт фінансової стабільності.

5. Основні показники ліквідності та платоспроможності підпри-
ємства:

1)                коефіцієнт покриття;

2)                рентабельність продажу;

3)                оборотність оборотних засобів;

4)                коефіцієнт абсолютної ліквідності;

5)                коефіцієнт фінансового лівериджу.

6. Підприємство вважатиметься неплатоспроможним у такому разі:

1)                наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, висунутих до підприємства кредиторами;

2)                коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0,2;

3)                коефіцієнт покриття дорівнює 1;

4)                надто низьким є значення показника фінансового лівериджу;

5)                до арбітражного суду надійшов позов з боку кредиторів.

7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає:

1)                частину короткострокової заборгованості, яку підприємство може погасити найближчим часом;

2)                частку довгострокових позик, залучених для фінансування активів підприємства;

3)                ступінь мобільності використання власних коштів підприємства;

4)                частку чистого оборотного капіталу у структурі активів балансу;

5)                залежність підприємства від довгострокових зобов’язань.

8. Показник Cash-Flow характеризує:

1)                розмір чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства;

2)                розмір чистого прибутку підприємства;

3)                обсяг вхідних грошових потоків підприємства;

4)                обсяг реалізації продукції;

5)                чистий прибуток та амортизацію.

9. До основних показників оцінки ділової активності підприємства належать:

1)                продуктивність праці;

2)                фондовіддача;

3)                ринковий курс акцій;

4)                оборотність коштів у розрахунках;

5)                оборотність основного капіталу.

10. Діагностуючи сильні та слабкі сторони підприємства, а також потенційні ризики та додаткові шанси, застосовують такі методи:

1)                СОФТ-аналіз;

2)                бенчмаркінг;

3)                нуль-базис бюджетування;

4)                вартісний аналіз;

5)                СВОТ-аналіз.

Завдання 2

Економічний диктант

Продовжіть визначення або перелік необхідних елементів:

1. Основна мета санаційного аудиту...

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає…

3. Показник Cash-Flow характеризує…

4. Діагностуючи сильні та слабкі сторони підприємства, а також потенційні ризики та додаткові шанси, застосовують такі методи…

Контрольні питання

1. Що таке санаційна спроможність?

2. Назвіть загальні передумови санаційної спроможності.

3. Охарактеризуйте зміст поняття «аудит».

4. Назвіть питання які розглядає санаційний аудит.

5. Проаналізуйте етапи санаційного аудиту

Література [4,с.55-63; 5, с.67-78; 9,с.38-52]

 

Практичне заняття №5

Тема. Внутрішні та зовнішні джерела фінансової санації підприємства

Мета: ознайомитися з внутрішніми та зовнішніми джерелами фінансової санації підприємства, розглянути особливості фінансування санаційних заходів за рахунок залучених коштів власників (засновників, учасників, пайовиків) суб’єкта підприємницької діяльності, залучених коштів працівників боржника, за рахунок коштів державного бюджету та використання кредитних ресурсів.

План

1. 1.     Фінансова санація за рахунок залучених коштів власників (засновників, учасників, пайовиків) суб’єкта підприємницької діяльності.
2. 2.     Фінансова санація за рахунок залучених коштів працівників боржника.
3. 3.     Фінансова санація за рахунок коштів державного бюджету (для державних підприємств).
4. 4.     Фінансова санація за рахунок використання кредитних ресурсів.
5. 5.     Фінансова санація за рахунок коштів основних кредиторів.

Завдання до практичних занять

Завдання 1

Тестове завдання

1. До вхідних грошових потоків підприємства можна віднести:

1)                 виручку від реалізації основної продукції;

2)                 амортизаційні відрахування;

3)                 кошти, залучені в результаті емісії корпоративних прав;

4)                 прибуток від основної діяльності;

5)                 кошти, залучені на умовах позики.

2. Приховані резерви:

1)                 відбиваються у статті балансу «додатковий капітал»;

2)                 це частина капіталу підприємства, яка жодним чином не відбита в його балансі;

3)                 являють собою різницю між балансовою вартістю окремих майнових об’єктів підприємства та їх реальною (вищою) вартістю;

4)                 дорівнюють санаційному прибутку;

5)                 можуть мобілізуватися в результаті індексації балансової вартості майнових об’єктів.

3. До найважливіших функцій факторингу належать:

1)                 кредитування;

2)                 управління вихідними грошовими потоками;

3)                 управління кредиторською заборгованістю;

4)                 покриття ризику;

5)                 передача управління дебіторською заборгованістю.

4. Збільшення суми грошових активів за рахунок внутрішніх фінансових джерел можна досягти:

1)                 ліквідацією портфеля короткострокових фінансових вкладень;

2)                 рефінансуванням дебіторської заборгованості;

3)                 продажем частини основних фондів чи окремих структурних підрозділів підприємства;

4)                 збільшенням статутного фонду підприємства;

5)                 зниженням собівартості продукції.

5. До вихідних грошових потоків підприємства можна віднести:

1)                 оплату товарів, робіт, послуг, які становлять собівартість продукції;

2)                 оплату товарів, робіт, послуг, які не належать до валових витрат;

3)                 здійснення реальних та фінансових інвестицій;

4)                 амортизаційні відрахування;

5)                 повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку.

6. Розрізняють такі основні групи факторів, що впливають на зміну собівартості продукції:

1)                 зміна обсягів виробництва;

2)                 зміна цін на готову продукцію;

3)                 зміна структури (номенклатури та асортименту) продукції;

4)                 зміна ставок податку на додану вартість;

5)                 зміна організації виробництва та умов праці.

7. Зміна організації виробництва та умов праці виявляється в економії витрат за такими основними напрямками:

1)                 спеціалізація та кооперування виробництва;

2)                 зміни в організації та обслуговуванні виробництва та праці;

3)                 зміни в організації управління виробництвом;

4)                 зміни в умовах матеріально-технічного забезпечення;

5)                 усунення зайвих витрат та збитків.

Завдання 2.

1.Статутний капітал акціонерного товариства становить
4 млн грн. (номінальна вартість однієї акції — 50 грн.); сума збільшення капіталу дорівнює 1 млн грн.; біржовий курс старих акцій — 100 грн.; курс емісії нових акцій — 60 грн. Який буде середній курс акцій після емісії?

2. Статутний фонд підприємства було збільшено до 15 млн грн.; для цього був використаний додатковий капітал в розмірі 5 млн грн.; балансовий (розрахунковий) курс акцій перед збільшенням становив 200%. Чому дорівнюватиме балансовий курс акцій після збільшення статутного фонду?

Контрольні питання

1. Що відносять до внутрішніх джерел фінансової санації підприємства?

2. Що таке безповоротна та зворотна фінансова допомога?

3. За допомогою яких методів відбувається збільшення та зменшення статутного фонду акціонерного товариства.

4. Розкажіть як відбувається фінансова санація за рахунок залучення коштів працівників боржника.

5. До зовнішніх джерел фінансової санації відносяться такі?

6. Розкажіть що таке некомерційний кредит.

7. Як здійснюється досудова санація?

8. Охарактеризуйте принципи фінансування санації банками.

Література [4,с.85-107; 9,с.55-94; 6, с.92-105, 8,с.67-86 ]

 

Практична робота №6

Тема. Санаційна реструктуризація підприємства

Мета: ознайомитися із метою та особливостями реструктуризації, охарактеризувати її види. Оволодіти методикою складання бізнес-плану реструктуризації підприємства.

План

1. 1.     Мета та особливості реструктуризації.
2. 2.     Зовнішні та внутрішні причини реструктуризації.
3. 3.     Види реструктуризації, їх характеристика.
4. 4.     Етапи процесу реструктуризації. Способи реструктуризації підприємства.
5. 5.     Бізнес-план реструктуризації підприємства.
6. 6.     Форми санаційної реорганізації.

 

Завдання до практичних занять

Завдання 1

Тестове завдання

1. З метою реструктуризації виробництва можуть здійснюватися такі заходи:

1)                зміна керівництва підприємства;

2)                впровадження нових прогресивних форм і методів управління;

3)                диверсифікація асортименту продукції;

4)                списання заборгованості;

5)                підвищення ефективності маркетингу.

2. Необхідність перереєстрації підприємства постає в тому разі, коли реструктуризація підприємства спричинюється до змін:

1)                організаційно-правової форми;

2)                місцезнаходження підприємства;

3)                форми власності;

4)                розмірів статутного фонду;

5)                назви юридичної особи.

3. У разі реорганізації боржника злиттям або приєднанням його до іншого, стійкішого підприємства:

1)                бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються;

2)                заборгованість підприємства-боржника покривається колишніми власниками його корпоративних прав;

3)                підприємство-боржник виключається з державного реєстру та втрачає свій юридичний статус;

4)                борги боржника визнаються безнадійними;

5)                усі майнові права та обов’язки обох підприємств переходять до юридичної особи, яка виникла в результаті злиття (приєднання).

4. Вимоги щодо умов переведення боргу в разі реорганізації підприємства такі:

1)                боржник може перевести свій борг на іншу особу лише за згодою кредитора;

2)                перевести борг на іншу особу припустимо й без згоди кредитора;

3)                новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі за-
перечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником;

4)                порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

5)                відступлення вимоги та переведення боргу, що грунтуються на угоді, укладеній у письмовій формі, мають бути подані у простій письмовій формі.

5. Які з наведених далі висловлювань правильні?

1)                У разі злиття всі майнові права та обов’язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного новоствореного підприємства.

2)                Коли відбувається приєднання, майно обох підприємств концентрується на балансі підприємства, яке на момент прийняття рішення про приєднання вже функціонує.

3)                При злитті баланси обох підприємств консолідуються без створення нової юридичної особи.

4)                Приєднання обов’язково передбачає створення нової юридичної особи.

5)                При приєднанні підприємство-правонаступник може змінювати форму організації бізнесу (перетворення).

6. Реорганізація виокремленням характеризується такими особливостями:

1)                частина активів і пасивів підприємства, що реорганізується, передається правонаступнику або кільком правонаступникам, котрі створюються внаслідок реорганізації;

2)                підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-господарську діяльність;

3)                підприємство, що реорганізується, не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законодавством;

4)                підприємство, що реорганізується, продовжує свою господарську діяльність, але втрачає юридичний статус;

5)                реорганізоване підприємство має перереєструватися.

7. Які з наведених висловлювань правильні?

1)                У передавальному балансі відображається частка майна, вимог та зобов’язань, яка передається підприємством, утвореним в результаті реорганізації.

2)                Розподільний баланс — це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності, в якому окремими стовпцями відображені активи та пасиви, розподілені між ним і підприємствами-правонаступниками.

3)                Базою для розподілу може бути сума основних фондів, яка передана підприємствам-правонаступникам.

4)                Передавальний баланс — це баланс підприємства, яке підлягає поділу на день припинення його діяльності.

5)                Базою для визначення пропорцій обміну під час реорганізації може бути біржовий курс акцій.

Завдання 2.

Економічний диктант

Продовжіть визначення або перелік необхідних елементів:

1. Розрізняють такі основні форми реструктуризації…

2. Основний зміст реорганізації полягає у…

3. До заходів у рамках фінансової реструктуризації можна віднести такі…

Контрольні питання

1. Назвіть визначення поняття «реструктуризація».

2. Розкажіть історичні аспекти появи поняття «реструктуризація».

3. Охарактеризуйте особливості реструктуризації, що вділяються науковцями

4. Назвіть зовнішні та внутрішні чинники реструктуризації.

5. Які виділяють види та форми реструктуризації, охарактеризуйте їх.

6. Які існують етапи процесу реструктуризації?

7. Назвіть вимоги яким повинен відповідати бізнес-план реструктуризації.

8. Які існують форми санаційної реорганізації.

Література [5, с.89-98; 9,с.97-111;8,с.94-128]

 

Практична робота №7

Тема. Державна фінансова підтримка санації підприємства

Мета: з’ясувати функції органів з питань санаційної підтримки підприємств, розглянути методи державної підтримки підприємств.

План

1. 1.     Функції органів з питань санаційної підтримки підприємств.
2. 2.     Методи державної підтримки підприємств.

Завдання до практичних занять

Завдання 1.

Тестове завдання

1. До основних критеріїв відбору підприємств для надання їм цільової державної підтримки не відносять:

1)                потенційна прибутковість;

2)                ефективність виробництва;

3)                збереження науково-технічного потенціалу ;

4)                наявність ринку збуту продукції.

2. Функцію державного органу з питань банкрутства виконує :

1)                Міністерство фінансів;

2)                Кабінет міністрів України;;

3)                Міністерство економіки;

4)                Президент України.

3. До основних форм прямого державного фінансування підприємств не належать:

6)                субсидії ;

7)                бюджетні позики;

8)                придбання державою корпоративних прав підприємств;

9)                трансферти.

4. Однією з форм непрямої державної підтримки є:

1)                субсидії;

2)                податкові пільги;

3)                трансферти;

4)                бюджетні позики.

Завдання 2.

1. Проаналізуйте зміст та необхідність державної санаційної підтримки.

Контрольні питання

1. Назвіть критерії за якими відбувається відбір підприємств для надання їм цільової державної підтримки.

2. Назвіть державні органи з питань санації та функції, що вони виконують.

3. Перерахуйте форми та методи державної фінансової підтримки підприємств.

4. Які існують форми прямого та непрямого державного фінансування підприємств?

5. В яких випадках надається безповоротна фінансова допомога.

Література [5, с.102-123; 9,с.116-123;8,с.131-147]

 

Практична робота №8

Тема Санація балансу. Оцінювання вартості майна підприємства

Мета: ознайомитися із порядком проведення санації балансу підприємства, розглянути етапи процедури розпорядження майном боржника та формами його реалізації.

План

1. 1.     Порядок проведення санації балансу підприємства.
2. 2.     Заходи щодо зміни структури й розмірів власного та позичкового капіталу.
3. 3.     Процедура розпорядження майном боржника.
4. 4.     Інвентаризація та оцінка майна підприємства.
5. 5.     Форми реалізації майна боржника

Завдання до практичних занять

Завдання 1.

Тестове завдання

1. Відновна вартість майна являє собою:

1)                вартість окремих об’єктів основних фондів, за якою вони були зараховані на баланс підприємства;

2)                вартість відтворення основних засобів на дату оцінювання з урахуванням індексації та витрат, спрямованих на їх поліпшення;

3)                вартість, яка визначається множенням первісної вартості активів на коефіцієнт індексації;

4)                різницю між первісною вартістю майна та сумою зносу;

5)                балансову вартість майна.

2. Вартість об’єкта оцінювання за методом витрат дорівнює:

1)                первісній вартості майна;

2)                залишковій вартості майна;

3)                ринковій ціні, яку необхідно заплатити, щоб придбати основні засоби з такими самими параметрами і таким самим ступенем зносу, як і оцінюване майно;

4)                відновній вартості, яка визначається на підставі реальних витрат на придбання основних фондів та реального рівня інфляції;

5)                сумі витрат підприємства на придбання та встановлення об’єкта оцінювання.

3. Метод аналогів базується на таких засадах:

1)                ринковій вартості майна;

2)                балансовій вартості майна;

3)                залишковій вартості майна;

4)                оцінці вартості майна на підставі ціни продажу аналогічних об’єктів;

5)                визначенні вартості корпоративних прав.

4. Які з наведених висловлювань правильні?

1) Метод капіталізованої вартості застосовують, оцінюючи вартість підприємства як цілісного майнового комплексу та корпоративних прав підприємства.

2) Метод капіталізованої вартості базується на концепції теперішньої вартості майбутнього оцінюваного підприємства.

3) Метод капіталізованої вартості базується на даних про залишкову вартість активів.

4) Згідно з методом капіталізованої вартості дані про вартість, склад та структуру активів безпосередньо не впливають на остаточну оцінку.

5) Труднощі, пов’язані із застосуванням капіталізованої вартості, пояснюються тим, що майбутні фінансові результати є важкопрогнозо-
ваними.

5. Капіталізована вартість майбутнього Cash-flow визначається з використанням таких показників:

1)                суми майбутнього чистого прибутку;

2)                суми амортизації;

3)                відновної вартості основних фондів;

4)                ставки капіталізації (дисконтування);

5)                періоду, на який вкладаються кошти в об’єкт оцінювання.

6. Вартість корпоративних прав оцінюється в таких основних випадках.

1) У разі оцінювання вартості довгострокових фінансових вкладень відповідного підприємства.

2) Коли оцінюється вартість нематеріальних активів, які підлягають зносу.

3)     Коли йдеться про оцінювання вартості чистих активів підприємства, тобто при оцінюванні вартості підприємства в цілому.

4)                 У разі реорганізації з метою визначення вартості майна, пропонованого як внесок до статутного фонду новоствореного підприємства.

5)                У разі видачі кредиту під заставу корпоративних прав.

7. У процесі санації балансу:

1)                підвищується розрахунковий та ринковий курс корпоративних прав;

2)                поліпшується платоспроможність підприємства;

3)                покриваються відображені в балансі збитки;

4)                залучаються фінансові ресурси для проведення санаційних заходів виробничого характеру;

5)                збільшується статутний фонд підприємства.

8. Акціонерне товариство може викупити акції власного випуску з метою:

1)                подальшого перепродажу;

2)                подальшого анулювання;

3)                одержання дивідендів під час розподілу прибутку;

4)                розповсюдження серед своїх працівників;

5)                здійснення акціями власного випуску внесків у статутний фонд інших підприємств.

9. Основними цілями зменшення статутного фонду є такі:

1)                одержання санаційного прибутку;

2)                підвищення платоспроможності підприємства;

3)                збільшення номінальної вартості корпоративних прав;

4)                підвищення ринкової вартості корпоративних прав;

5)                санація балансу.

10. Викуп корпоративних прав у санаційних цілях доцільно здійснювати:

1)                якщо викуп проводиться за ціною, вищою від номіналу;

2)                якщо в підприємства дуже високий рівень капіталізації;

3)                якщо викуп проводиться за номіналом;

4)                якщо викуп здійснюється за ціною, нижчою за номінальну вартість;

5)                якщо за даними корпоративними правами підприємство зможе отримати високі дивіденди.

Завдання 2.

Економічний диктант

Продовжіть визначення або перелік необхідних елементів:

1. Масове оцінювання майна — це…
2. Оцінювання вартості майна підприємства полягає у виконанні таких етапів…
3. Власний капітал підприємства являє собою…
4. Додатковий капітал…
5. Санаційний прибуток являє собою…
6. Конверсія акцій…

Контрольні питання

1. Розкажіть послідовність процедури розпорядження майном боржника.

2. Назвіть головну мету інвентаризації.

3. Назвіть обов’язки інвентаризаційної комісії.

4. Охарактеризуйте процес оцінки майна підприємства.

5. Назвіть послідовність виконання дій при санації балансу.

6. В чому полягає санація балансу?

7. Назвіть структуру та складники власного та позикового капіталу.

8. Назвіть функції статутного фонду.

Література [4,с.116-135; 5, с.79-85; 8,с.151-166; 9,с.38-52]

 

Практичне заняття № 9

Тема Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства. Санація суб’єктів господарювання з урахуванням сфери діяльності

Мета: розглянути особливості Законодавства України про банкрутство. Ознайомитися із основними стадіями судового провадження у справі про банкрутство та доарбітражним врегулюванням господарських спорів.

План

1. Законодавство України про банкрутство.
2. Процедура банкрутства. Спрощена процедура банкрутства.
3. Провадження у справі про банкрутства (основні стадії судового провадження).
4. Доарбітражне врегулювання господарських спорів.
5. Санація суб’єктів господарювання з урахуванням сфери діяльності

Завдання до практичних занять

Завдання 1

Тестове завдання

1. Якщо претензію визнано повністю або частково, але немає повідомлення про перерахування визнаної суми, то заявник претензії може:

1)                звернутися до відповідача з повторною претензією;

2)                звернутися до арбітражного суду з позовом про вирішення господарського спору;

3)                по закінченні 20 днів від дня одержання відповіді подати до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми;

4)                звірити заборгованість;

5)                звернутися до арбітражного суду з позовом про оголошення боржника банкрутом.

2. Справа про банкрутство підприємства може бути порушена, якщо:

1)                надійшла письмова заява будь-кого з кредиторів боржника;

2)                надійшла письмова заява потенційного санатора;

3)                надійшла письмова заява боржника стосовно його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності;

4)                боржник не визнає претензії про відшкодування заборгованості;

5)                боржник не повернув банківський кредит в обумовлений термін.

3. До боржника арбітражний суд може:

1)                застосувати реорганізаційні (санаційні) процедури;

2)                здійснити ліквідаційні процедури;

3)                укласти мирову угоду;

4)                внести його до реєстру неплатоспроможних підприємств;

5)                оголосити підприємство неплатоспроможним.

4. Боржник може звернутися до арбітражного суду з власної ініціативи із заявою про порушення справи про своє банкрутство у таких випадках:

1)                якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань перед іншими кредиторами;

2)                якщо податкові органи припинили операції за всіма банківськими рахунками боржника;

3)                якщо в разі його ліквідації не у зв’язку з процедурою банкрутства він не має можливості задовольнити грошові вимоги кредиторів у повному
обсязі;

4)                після того як розрахунковий документ щодо стягнення заборгованості з боржника вміщено в картотеку;

5)                за наявності ефективної концепції санації та відсутності необхідного часу для її реалізації.

5. Разом із заявою про зняття з податкового обліку підприємства, яке ліквідується, до податкового органу слід подати:

1)                копію рішення власника чи іншого уповноваженого органу про ліквідацію підприємства;

2)                копію документа про створення ліквідаційної комісії;

3)                підтвердження про опублікування у друкованих засобах масової
інформації оголошення про ліквідацію суб’єкта підприємницької діяль-
ності;

4)                свідоцтво про державну реєстрацію;

5)                список усіх кредиторів та дебіторів.

6. Призначена арбітражним судом ліквідаційна комісія має такі функції:

1)                управляє майном банкрута;

2)                відшукує санаторів;

3)                вживає заходів для стягнення дебіторської заборгованості;

4)                здійснює інвентаризацію, оцінювання та реалізацію майна банкрута;

5)                затверджує ліквідаційний баланс підприємства.

7.. З моменту визнання боржника банкрутом виконуються такі дії:

1)                припиняється підприємницька діяльність банкрута;

2)                ухвалюється постанова про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи — боржника;

3)                приймається ухвала про санацію підприємства;

4)                вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зобов’язань банкрута;

5)                припиняється нарахування пені та відсотків на всі види боргових зобов’язань банкрута.

8. У разі банкрутства підприємства в першочерговому порядку відшкодовуються:

1)                вимоги щодо платежів до бюджету;

2)                вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

3)                витрати, пов’язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді;

4)                вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5)                зобов’язання перед працівниками підприємства-банкрута.

9. Ліквідаційний баланс підприємства в ході провадження справи про банкрутство затверджується:

1)                комітетом кредиторів;

2)                ліквідаційною комісією;

3)                податковим органом;

4)                арбітражним судом;

5)                зборами засновників підприємства.

10. Підставою для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство боржника може бути:

1)                неплатоспроможність боржника;

2)                збитковість боржника протягом трьох останніх звітних років;

3)                загроза неплатоспроможності;

4)                перевищення заборгованості над сумою власного капіталу;

5)                падіння ринкового курсу акцій підприємства нижче від їхньої номінальної вартості.

11. До прямих ознак проблемності банківської установи належать:

1)                відсутність відділу внутрішнього аудиту;

2)                наявність несплачених документів клієнтів;

3)                конфлікт серед засновників;

4)                збиткова діяльність;

5)                часті зміни складу керівництва.

12. Непрямі ознаки проблемності банків такі:

1)                робота банків на високоризикованих і ненадійних ринках, які мають обмежені перспективи розвитку;

2)                незбалансованість строків залучення та розміщення коштів;

3)                часті зміни складу керівництва;

4)                агресивна реклама залучення коштів на умовах, вигідніших, ніж ринкові;

5)                негативна інформація міністерств і відомств, громадян, засобів масової інформації, скарги клієнтів на роботу банку.

Завдання 2.

Економічний диктант

Продовжіть визначення або перелік необхідних елементів:

1. На першому етапі ліквідації підприємства:
2. У проекті мирової угоди подаються пропозиції боржника з таких позицій:
3. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрутство являє собою:

Контрольні питання

1. Назвіть державні та світові аспекти законодавчої підтримки процесу банкрутства в Україні.

2. Які функції повинен виконувати ЗУ «Про банкрутство» .

3. Розкажіть історичні аспекти встановлення законодавчої бази щодо банкрутств.

4. Які судові процедури застосовуються щодо боржника.

5. Поясніть поняття досудова санація.

6. Назвіть основні стадії судового провадження у справі про банкрутство.

Література [4,с.147-156;5, с.145-162; 8,с.171-187]

2 ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ

1. 1.                 Фінансова криза на підприємстві: економічний зміст і фактори, що її зумовлюють.
2. 2.                 Економічна суть санації підприємства.
3. 3.                 Мета та типи санаційних заходів: соціальні, організаційно-правові, виробничо-технічні, фінансово-економічні.
4. 4.                 Модель фінансової санації.
5. 5.                 Поняття контролінґ в сучасних умовах господарювання.
6. 6.                 Функції контролінґу.
7. 7.                 Роль контролінґу в процесі управління.
8. 8.                 Інструменти та методи контролінґу. Специфічні методи контролінґу.
9. 9.                 Контролінґ і розробка стратегії санації підприємств.
10. 10.            Основні методики визначення загрози банкрутства.
11. 11.            Основні принципи розробки плану санації.
12. 12.            Структура плану санації.
13. 13.            Структурно-логічна схема плану санації.
14. 14.            Основні критерії оцінювання ефективності санації.
15. 15.            Санаційна спроможність підприємства.
16. 16.            Суть та основні завдання санаційного аудиту.
17. 17.            Порядок проведення санаційного аудиту.
18. 18.            Порядок проведення санації балансу підприємства.
19. 19.            Заходи щодо зміни структури й розмірів власного та позичкового капіталу.
20. 20.            Фінансова санація за рахунок залучених коштів власників (засновників, учасників, пайовиків) суб’єкта підприємницької діяльності.
21. 21.            Фінансова санація за рахунок залучених коштів працівників боржника.
22. 22.            Фінансова санація за рахунок коштів державного бюджету (для державних підприємств).
23. 23.            Фінансова санація за рахунок використання кредитних ресурсів.
24. 24.            Фінансова санація за рахунок коштів основних кредиторів.
25. 25.            Мета та особливості реструктуризації.
26. 26.            Зовнішні та внутрішні причини реструктуризації.
27. 27.            Види реструктуризації, їх характеристика.
28. 28.            Етапи процесу реструктуризації.
29. 29.            Способи реструктуризації підприємства.
30. 30.            Бізнес-план реструктуризації підприємства.
31. 31.            Форми санаційної реорганізації.
32. 32.            Функції органів з питань санаційної підтримки підприємств.
33. 33.            Методи державної підтримки підприємств.
34. 34.            Процедура розпорядження майном боржника.
35. 35.            Інвентаризація та оцінка майна підприємства.
36. 36.            Форми реалізації майна боржника.
37. 37.            Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства
38. 38.            Законодавство України про банкрутство.
39. 39.            Процедура банкрутства.
40. 40.            Спрощена процедура банкрутства.
41. 41.            Провадження у справі про банкрутства (основні стадії судового провадження).
42. 42.            Доарбітражне вреґулювання господарських спорів.
43. 43.            Особливості процедур санації та банкрутства для окремих категорій економічних суб’єктів: містоутворюючих, небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страхових компаній, професійних учасників ринку цінних паперів.
44. 44.            Особливості правового реґулювання відновлення платоспроможності й ліквідації банку-боржника.
45. 45.            Ліквідація банків. Завершення процедури ліквідації.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його  банкрутом” // Голос України.-1999.

2. Законодавство про банкрутство// Збірник коментованого законодавства.-2004.

3. Постанова Кабінету міністрів України „Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств”//Збірка постанов Уряду України.-1994.

4. Благодєтєлєва-Вовк С. Л.Управління фінансовою санацією підприємств:

Навч. посібник -К.: Кондор, 2006 - 248с

5.Кондрашихін А.Б. Управління фінансовою санацією підприємства: Навч. посібник.- К.:ЦУЛ, 2008 – 205с.

6.Копилюк О. І. Штангрет А. М. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005

7. Салига С.Я.Управління фінансовою санацією підприємства.: Навч. Посібник.-К.:ЦУЛ,2005 – 240с.

8. Терещенко О.О. Управління фінансовою санацією підприємств: Навч. посібник.- К.: КНЕУ, 2006 – 550с.

9. Тюріна Н. М., Карвацька Н. С. Управління фінансовою санацією підприємства: Підручник. - Львів, 2008- 209с.

Додаткова

10. Климчук С. В. Проблемы и перспективы осуществления финансовой реструктуризации предприятиями Украины // Економіка та держава. – 2006. - №7. – С. 17-18.

11. Климчук С. В. Эффективность реструктуризационых мероприятий в контексте векторних оценок // Економіка та держава. – 2006. - №8. – С. 71-76.

12.Колісник М. Фінансова санація і антикризове управління підприємством: Навчальний посібник/ Марія Колісник, Павло Ільчук, Петро Віблий,;. - К.: Кондор, 2007. - 271 с.

13. Кондрашихін А. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посіб.- К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 203 с.

14. Череп А. Фінансова санація та банкрутство суб’єктів господарювання: Підручник. - К.: Кондор, 2006. - 376 с.

15. Фінансова енциклопедія. Орлюк О.П. .- К.: Юрінком Інтер, 2008 р.- 350 с.

 

Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни „Управління фінансовою санцією підприємства” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності: 8.050107– «Економіка підприємства».

 

 

Укладачі:   старш. викл. Н.Є. Гришко,

                   к.е.н. О.І.Маслак

 

 

Відповідальний за випуск зав кафедри економіки О.І. Маслак

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підп. до др. ____________. Формат 60х84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк..____. Наклад_________ прим. Зам №___________. Безкоштовно.

 

 

 

 

Видавничий відділ КНУ імені Михайла Остроградського

39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева,20