
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Управління інноваціями
Управління інноваціями« Назад
Управління інноваціями 30.08.2016 03:33
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Житомирський державний технологічний університет
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ»
Факультет економіки та менеджменту Кафедра менеджменту організацій і адміністрування
Житомир - 2015
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року № 384 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05 червня 2013 року № 683)
Форма № Н - 3.04 Житомирський державний технологічний університет
Кафедра менеджменту організацій і адміністрування
“ЗАТВЕРДЖУЮ” Завідувач кафедри менеджменту організацій і адміністрування
________________________________ “______”_______________20___ року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
______________ _______________Управління інноваціями_______________ (шифр і назва навчальної дисципліни) напрям підготовки ________6.030601 «Менеджмент»_______________________ (шифр і назва напряму підготовки) спеціальність ___________________________________________________________ (шифр і назва спеціальності) спеціалізація____________________________________________________________ (назва спеціалізації) інститут, факультет, відділення_Факультет економіки та менеджменту__________ (назва інституту, факультету, відділення)
2015 – 2016 навчальний рік
Робоча програма ____Управління інноваціями _____________для студентів (назва навчальної дисципліни) за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»
Розробники:___к.е.н., доц. Вакалюк В.А.________________________ (вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри (циклової комісії)______________________________________________________________________________________________________________________________
Протокол від “____”________________20__ року № ___
Завідувач кафедри (голова циклової комісії) менеджменту організацій і адміністрування
(__________________) ____Тарасюк Г.М._______
Ó__________, 20__ рік Ó __________, 20__ рік
1. Опис навчальної дисципліни «Управління інноваціями»
2. Мета та завдання викладання дисципліни
Інноваційний розвиток потребує від держави вирішення ряду завдань у різних сферах діяльності суб’єктів господарювання, спрямованих на виявлення відхилень від головної мети внутрішніх і зовнішніх елементів діяльності, пошук і обґрунтування шляхів їх приведення в гармонійну відповідність, що має на меті створення умов стійкого соціально-економічного розвитку, як самого суб’єкта, так і суспільства в цілому. Програма дисципліни передбачає вивчення сучасної законодавчої бази України. В дисципліни висвітлюється сутність, принципи, напрями, форми і методи здійснення інноваційної політики. Головною метою дисципліни є формування знань щодо теоретичних і практичних засад управління інноваціями, сучасного стану та орієнтації економіки України на підвищення активізації інноваційної діяльності. Основним завданням є оволодіння теоретичними основами, методологією і практичними навичками управління інноваціями, усвідомити принципи формування й реалізації державної інноваційної політики, основні напрями вдосконалення інноваційної діяльності в окремих галузях економіки. Основні знання, які здобувають студенти при вивченні дисципліни В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: - економічні закони, які регулюють інноваційну діяльність; - основні ознаки сучасної ринкової економіки; - наукові засади державної інноваційної політики; Основні уміння, які здобувають студенти при вивченні дисципліни Студенти повинні вміти: - проаналізувати економічну ситуацію в країні; - охарактеризувати економічні закони та нормативи, що пов’язані з управлінням інноваціями; - використовувати досвід розвинених країн згідно особливостей управління інноваціями; - самостійно вирішувати інноваційні завдання від прогнозування можливих нововведень до їхнього комерційного використання у підприємницьких структурах. Перелік дисциплін, на яких базується дана дисципліна. Дисципліна одночасно вивчається „Маркетинг”, „Основи менеджменту”, „Виробничий менеджмент”, „Виробничий маркетинг”, „Комунікації в менеджменті”, „Менеджмент малого бізнесу”, „Фінансовий менеджмент”, „Управління персоналом”, „Теорія прийняття управлінських рішень” та ін.
3. Програма навчальної дисципліни ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Тема 1. Інноваційний менеджмент у системі управління організацією 1.1. Сутність і завдання інноваційного менеджменту. 1.2. Класифікація інновацій. 1.3. Інновації, розвиток конкуренції та економічне зростання .
Тема 2. Інноваційцна діяльність як об’єкт інноваційного менеджменту 2.1. Учасники, етапи і завдання управління інноваційною діяльністю. 2.2. Технологія, методи і прийоми інноваційного менеджменту. 2.3. Інфраструктура інноваційної діяльності.
Тема 3. Державна підтримка інноваційної діяльності 3.1. Роль держави у здійсненні інноваційної діяльності суб’єктами ринку. 3.2. Держава як головний суб’єкт управління інноваційною діяльністю. 3.3. Вплив держави і громадськості на формування сприятливого для інновацій інституційного середовища.
Тема 4. Організаційні форми інноваційної діяльності 4.1. Ринкові суб’єкти інноваційної діяльності. 4.2. Організаційні структури підтримки інноваційного підприємництва. 4.3. Організаційні форми інтеграції науки і виробництва.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Тема 5. Маркетинг в інноваційній сфері 5.1. Мета, функції і засоби маркетингу. 5.2. Формування маркетингової стратегії. 5.3. Використання засобів маркетингу в інноваційному менеджменті.
Тема 6. Планування інноваційних процесів 6.1. Суть і принципи планування інновацій. 6.2. Система планування інновацій.
Тема 7. Фінансування нововведень і ризики 7.1. Суть системи фінансування інноваційної діяльності. 7.2. Форми і засоби фінансування нововведень. 7.3. Ризики в інноваційній діяльності. 7.4. Методи оцінки ризику. 7.5. Управління ризиками.
Тема 8. Управління інноваційними програмами і проектами 8.1. Суть інноваційних проектів і їх зміст. 8.2. Розробка концепції інноваційного проекту. 8.3. Планування інноваційного проекту.
Тема 9. Ефективність інноваційної діяльності 9.1. Ефективність використання інновацій. 9.2. Ефективність витрат на інноваційну діяльність. 9.3. Характеристика результатів інноваційної діяльності і вихід на ринок технології.
4. Структура навчальної дисципліни
5. Теми практичних (семінарських) занять
6. Самостійна робота МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
7. Методи навчання При проведенні практичних занять передбачається використання встановлених програмних продуктів, вирішення ситуаційних завдань, розв’язання виробничих ситуацій, дискусійне обговорення проблемних питань, тестовий контроль. При виконанні розрахункових завдань та аналізу проблем регіонального розвитку, при оформленні самостійної роботи та для проведення модульного контролю використовуються ПК. При проведенні занять використовуються наступні ТЗН: - мультимедійні програми супроводу; - друковані роздаткові матеріали. Метод навчання: при вивченні дисципліни «Управління інноваціями» – лекції та практичні заняття із застосуванням слайдів, прикладних комп’ютерних програм (Microsoft Excel, MapInfo та ін.), робота в Інтернет. 8. Методи контролю Для визначення та оцінювання знань студентів передбачається проведення поточного та підсумкового контролю знань студентів за модульно-рейтинговою системою зі 100-бальною шкалою оцінювання. Поточний контроль: І контроль – теми 1–4. ІІ контроль – теми 5-9. Засоби діагностики успішності навчання: тестування. Підсумковий контроль: за роботу на протязі семестру по закінченню вивчення дисципліни на підставі отриманих студентом балів на лекційних, практичних заняттях та за виконання самостійної роботи, підсумкового контролю у формі іспиту виставляється екзаменаційна оцінка. Студент, який отримав за результатами поточного контролю 60 і більше балів, має можливості: - отримати підсумкову оцінку з навчальної дисципліни відповідно до набраної кількості балів і не складати підсумковий контроль (екзамен, залік); - складати підсумковий контроль (екзамен, залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною. В разі отримання студентом протягом семестру менше 60 балів, студент зобов’язаний складати підсумковий контроль (екзамен, залік). Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовуються такі методи контролю та оцінювання знань: Поточний контроль після вивчення змістового модуля (на комп’ютерах або у письмовій формі); Контрольні завдання за змістовим модулем включають тестові завдання (по 30 тестів, одна правильна відповідь з запропонованих) та блок практичних завдань ( 1 задача). Перевірка та оцінювання звіту про самостійну роботу. Підсумковий контроль знань відбувається на екзамені у письмовій формі у вигляді комплексних контрольних робіт (ККР), які включають тестові завдання (30 тестів, одна правильна відповідь з запропонованих) та практичне завдання (1 задача). Перевірка та оцінювання індивідуальної роботи студента здійснюється за 100-бальною шкалою оцінки. Шкала оцінювання академічних успіхів студентів
9. Зміст індивідуального завдання з предмету „Управління інноваціями”
Розробка кейсу Вибір теми для написання кейса Тема визначається: 1) завданнями курсу, що вивчається (основною його проблематикою); 2) відповідністю навчальним цілям окремих тем курсу. З’ясовується таке:
3) рівнем знань та навичок студента, його інтересам до обраної проблематики; 4) доступом до підприємства, на базі якого може бути виконано роботу з підготовки кейса; 5) наявністю матеріалів на підприємстві, що ілюструють тему курсу. Поради щодо запису ситуації
Перевірте, чи містить текст всю необхідну інформацію для відповіді на запитання. Проаналізуйте ступінь відповідності теоретичних та практичних аспектів ситуації. Структура матеріалів кейсу має бути така: 1. Мета: Наприклад, „Розробка комплексу антикризових заходів на основі діагностики ситуації, що склалася на підприємстві”. 2. Ситуація: конкретний опис наявної ситуації зі схемами, цифрами, графіками (обсяг 3–5 с.). 3. Проблеми: опис проблем, з якими зіткнулось керівництво в ситуації, що описується (1–2 с.). 4. Рішення: опис рішень, прийнятих керівниками організації з розв’язання проблем (1–2 с.). 5. Питання до ситуації: 3–5 питань мають відповідати явищам, що описуються. Ситуація має давати змогу відповісти на поставлені запитання. Примітка. Описуючи ситуацію, необхідно орієнтуватись на теоретичні концепції та моделі, які розглядались на лекціях. Для розгляду ситуації доцільно використовувати конкретні моделі, етапи, формули і т. Ін.. Розгляд кейса Розгляд кейса може відбуватись: а) в усній формі в аудиторії; б) у письмовій формі у вигляді домашнього завдання. А. Розгляд кейса в аудиторії передбачає: 1. Індивідуальна підготовка (домашня робота) 2. Групове обговорення (в аудиторії) 3. Пленарне обговорення та підбиття підсумків (в аудиторії) Індивідуальна підготовка передбачає: – ознайомлення з кейсом для вивчення ситуації та допоміжних матеріалів (рекомендованої літератури за темою кейса) з метою визначення того, які рішення та з яких позицій (наприклад, посадової особи) треба прийняти, щоб розв’язати проблеми, які є в кейсі; – уважне ознайомлення з інформацією, що міститься в кейсі, та з вказівками викладача щодо розгляду ситуації; – знаходження альтернативних рішень під час відповіді на запитання, які є в матеріалах кейса (з відповідними розрахунками, якщо це дозволяє матеріал); – вибір найбільш прийнятих із погляду студента рішень (обґрунтування критеріїв вибору та самого рішення); – розробка аргументації для доповіді під час обговорення кейса в аудиторії з широким застосуванням теоретико-методологічних матеріалів за темою. Групове обговорення передбачає аналіз варіантів рішень, які були сформовані у період індивідуальної підготовки та вибір найбільш раціонального із запропонованих. Групове обговорення може проводитись у два етапи. Перший етап – з’ясування цілей обговорення, змісту ситуації, процедури та регламенту. Викладач перевіряє знання студентів із проблематики курсу та ознайомленість із матеріалами кейса, наявність індивідуальних рішень (5 – 10 хв.). Другий етап – формування груп (3 – 5 осіб у кожній), обговорення у групі індивідуальних рішень та вибір кожною групою критеріїв вибору рішень. Група здійснює вибір та колективне обговорення кожного із запропонованих шляхів розв’язання проблеми кейса, готує доповіді та доповідачів для пленарного засідання. При цьому кожний член групи має змогу зробити внесок до рішення групи (30 – 40 хв.). Пленарне обговорення та підведення підсумків проходить у вигляді конференції (чи наради), де генеруються ідеї та відбувається обмін ними. Усе це сприяє кращому розумінню проблем та пошуку колективного рішення (рішень). Від кожної з груп виступає доповідач (можуть бути співдоповідачі, якщо так вирішила група), йому ставлять запитання, і він має захистити свою думку від критики опонентів. На підставі обговорення формуються рішення, які можуть бути оформлені як плани роботи, організаційні документи різного типу, протоколи намірів, тощо (залежно від змісту кейса). Наприкінці заняття викладач формулює підсумкове рішення, що є основою для оцінок (20 – 30 хв.). Б. Письмовий розгляд кейса може бути застосований як завдання для перевірки знань за окремою темою та завдання для контролю знань студентів (залежно від змісту кейса). Етапи письмового розгляду кейса (ситуації): 1. Цілеспрямоване читання кейсу (ситуації). 2. Аналіз матеріалів кейса та добір відповідної літератури, що дозволяє обґрунтувати рішення, які вимагає розгляд кейса. 3. Обґрунтування рішень за матеріалами кейса. 4. Письмове оформлення прийнятих рішень. Цілеспрямоване читання кейса (ситуації). 1. Прочитайте ситуацію з метою ознайомлення із загальним змістом. Спочатку – швидко, продивіться, зокрема, додатки. 2. Визначте, на чому слід сконцентрувати свою увагу:
3. Визначте ключову інформацію:
Аналіз матеріалів кейса Аналізуючи інформацію, що міститься в кейсі, можна використовувати такі питання для спрямування своїх досліджень:
Відповіді на ці запитання дозволяють виконати такі настанови:
Обґрунтування рішень – треба проводити з урахуванням теорії та матеріалів кейса:
Найпростіший формат для розгляду кейса Тема курсу ...................................................................................................... Мета розгляду кейса ...................................................................................... 1. Визначення проблеми (проблем) _______________________________ які саме? 2. Аналіз кейса: 2.1. Аналіз даних:
2.2. Аналіз матеріалів кейса (згідно з проблематикою теми) з розрахунками. 2.3. Аналіз рішень, що приймалися на підприємстві – об’єкт аналізу:
2.4. Аналіз можливостей вирішення проблем:
3. Можливі рішення: 3.1. Обґрунтування варіантів рішень. 3.2. Вибір критеріїв. 3.3. Вибір та оформлення рішень. 4. Письмове оформлення прийнятих рішень. Результати роботи на попередніх етапах мають знайти відображення в письмовому оформленні кейса у вигляді розрахунків, аналітичних таблиць або моделей матричного типу, блок-схем тощо. За всіма матеріалами має проводитись аналітичне оцінювання з формулюванням необхідних висновків. Особливу увагу необхідно приділити відповідям на запитання, що містяться в кейсі. Якщо прийняті рішення можуть бути оформлені у вигляді документів певного типу – планових, організаційних, розпорядних і т. ін. – їх потрібно скласти з урахуванням вимог, що існують у документообігу українських підприємств.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ 1. Сутність і завдання інноваційного менеджменту. 2. Класифікація інновацій. 3. Інновації, розвиток конкуренції та економічне зростання. 4. Учасники, етапи і завдання управління інноваційною діяльністю. 5. Технологія, методи і прийоми інноваційного менеджменту. 6. Інфраструктура інноваційної діяльності. 7. Роль держави у здійсненні інноваційної діяльності суб’єктами ринку. 8. Держава як головний суб’єкт управління інноваційною діяльністю. 9. Вплив держави і громадськості на формування сприятливого для інновацій інституційного середовища. 10. Ринкові суб’єкти інноваційної діяльності. 11. Організаційні структури підтримки інноваційного підприємництва. 12. Організаційні форми інтеграції науки і виробництва. 13. Мета, функції і засоби маркетингу. 14. Формування маркетингової стратегії. 15. Використання засобів маркетингу в інноваційному менеджменті. 16. Суть і принципи планування інновацій. 17. Система планування інновацій. 18. Суть системи фінансування інноваційної діяльності. 19. Форми і засоби фінансування нововведень. 20. Ризики в інноваційній діяльності. 21. Методи оцінки ризику. 22. Управління ризиками. 23. Ефективність витрат на інноваційну діяльність. 24. Розробка концепції інноваційного проекту. 25. Планування інноваційного проекту. 26. Ефективність використання інновацій. 27. Ефективність витрат на інноваційну діяльність. 28. Характеристика результатів інноваційної діяльності і вихід на ринок технології.
ЛІТЕРАТУРА
Основна література: 1. Вакалюк В.А. Опорний конспект лекцій з курсу “Інноваційний менеджмент”: Навчальний посібник. – Житомир: ЖДТУ, 2007. – 202 с.
Додаткова література:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||