
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Управління ІТ-проектами
Управління ІТ-проектами« Назад
Управління ІТ-проектами 14.08.2016 07:13
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет інформаційних систем і технологій Кафедра інформаційного менеджменту
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
«___» _____________ 201__ р.
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки (дисципліни)
Управління ІТ-проектами освітній ступінь бакалавр галузь знань 0403 «Системні науки та кібернетика» спеціальність 6303 «Системний аналіз»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри інформаційного
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ КНЕУ 2016
Комплекс навчально-методичних матеріалів науки «Управління ІТ-проектами» для бакалаврів галузі знань «Інформаційні технології», спеціальності «Системний аналіз», освітньої програми «Системний аналіз» / Укладачі: Лазарєва С.Ф., Кордунов С. Ю. - К.: КНЕУ, 2016 – 45 с.
Укладачі: Лазарєва С.Ф., канд. екон. наук, професор кафедри, Кордунов С. Ю., старший викладач кафедри інформаційного менеджменту ЗМІСТ
1. Вступ.......................................................................................................... 4 2. Тематичний план науки (дисципліни)................................................ 10 3. Зміст науки (дисципліни) за темами.................................................... 11 4. Плани занять.......................................................................................... 15 4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять для студентів денної форми навчання.................................................... 15 4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання……………………………………………………………………………….25 4.3. Плани навчальної роботи студента заочної форми навчання в міжсесійний період............................................................................... 27 5. Самостійна робота студентів над наукою (дисципліною)................ 28 6. Поточний і підсумковий контроль знань........................................... 30 6.1. Денна форма навчання: – Карта самостійної роботи студента........................................ 30 – Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни)………………………………………………………………….32 6.2. Заочна форма навчання – Карта самостійної роботи студента........................................ 38 – Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни)………………………………………………………………….38 7. Рекомендована література (основна і додаткова)………………………45
1. ВСТУПМетою вивчення наукової дисципліни «Управління ІТ-проектами» є формування у студентів необхідних теоретичних знань і практичних навичок з методології управління проектами, яка є перспективним напрямком розвитку теорії менеджменту і набуває все більшого поширення в усіх сферах економічної діяльності, зокрема, у сфері інформатизації, а також опанування відповідного інструментарію для успішного управління ІТ-проектами різних типів і видів. Завданнями вивчення наукової дисципліни є:
Предметом наукової дисципліни є управління проектами і програмами інформатизації на об’єктах будь-якого рівня економіки. Місце в навчальному плані. Вивчення наукової дисципліни “Управління ІТ-проектами” базується на знаннях таких наукових дисциплін загальноекономічної та професійної підготовки: “Інформатика”, “Економічна кібернетика”, “Економіко-математичне моделювання”, “Менеджмент”, “Маркетинг”, “Системи підтримки прийняття рішень”, “Економіка та організація інформаційного бізнесу”, “Технологія проектування та адміністрування БД і СД”, “Інформаційні системи і технології в управлінні”, та ін. дисциплін бакалаврського циклу за напрямом "Економічна кібернетика". Знання, отримані при вивченні наукової дисципліни використовуються в усіх дисциплінах магістерського циклу, а також при написанні магістерської дипломної роботи. Після опанування наукової дисципліни “Управління ІТ-проектами” студент повинен знати:
Студент повинен уміти:
Отримані знання й уміння можуть бути використані у практичній діяльності при управлінні інформаційно-технологічними проектами і програмами. Сферою реалізації знань і умінь студента є діяльність, пов’язана з розробкою проектів інформатизації будь-якого типу та виду для будь-якого господарюючого об’єкта, а також діяльність, пов’язана зі створенням автоматизованої системи управління проектом інформатизації. Основні компетенції, на формування яких зорієнтована наукова дисципліна:
- визначати стандарти якості, що мають бути застосовані до проекту, - забезпечувати відповідність проекту застосованим до нього стандартам якості, - оцінювати стан виконання проекту на регулярній основі для підтвердження відповідності проекту стандартам якості, - відстежувати певні результати за проектом, установлювати відповідність певних результатів за проектом вимогам стандартів якості.
- визначати обов'язки та відповідальність підпорядкованих працівників, залучати персонал до роботи за проектом тощо. - формувати команду проекту та ефективно управляти нею на всіх етапах життєвого циклу. - готувати відповідні пропозиції щодо вдосконалення індивідуальних та групових навичок роботи з метою поліпшення робіт за проектом. - розробляти заходи, спрямовані на підвищення ефективності роботи проектної команди.
- проводити роботу з визначення ризиків, що можуть впливати на проект, - документувати характеристики кожного з ризиків, які можуть впливати на проект, - оцінювати ризики з метою визначення діапазону можливих наслідків їх для проекту, - готувати відповідні пропозиції щодо зменшення або виключення дії несприятливих умов на виконання проекту, - визначати кроки для підсилення сприятливих можливостей для зменшення загрози ризику в ході виконання проекту інформатизації.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
3. ЗМІСТ НАУКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИТема 1. Концептуальні засади управління проектами Стан і перспективи застосування методології управління проектами в Україні. Міжнародні та національні стандарти з управління проектами (професійні і кваліфікаційні стандарти, рамкові стандарти з УП (ICB IPMA, PMBoK тощо). Класифікація проектів. Особливості застосування інструментів методології УП до проектів різних типів. Життєвий цикл(ЖЦП), учасники й оточення проекту. Характеристика фаз ЖЦП. Склад і функції основних учасників проекту, чинники, що на нього впливають. Характеристика (чинники) ближнього, дальнього оточення і внутрішнього середовища проекту. Поняття додаткових елементів і характеристик проекту, що відіграють важливу роль в УП. Сучасні підходи до системної організації проектної діяльності. Декомпозиція функцій в УП: функціональний, динамічний, предметний та процесний підхід. Процеси в проектах. Тема 2. Особливості управління проектами у сфері інформатизації Роль і значення управління проектами у сфері інформаційних технологій та систем. Узагальнена класифікація проектів інформатизації та основні їх особливості. Механізм формування Національної програми інформатизації. Механізм відбору проектів до Національної програми інформатизації. Механізм відбору виконавців для Національної програми інформатизації. Класифікація проектів інформатизації рівня підприємства. Бізнес-проекти, пов’язані зі створенням нових сервісів (послуг) інформаційних технологій для бізнес-підрозділів і ринку. Інфраструктурні проекти. Проекти реінжинірингу бізнес-процесів, проекти ІТ-консалтингу, проекти впровадження корпоративних інформаційних систем тощо. Особливості застосування інструментів методології УП до проектів інформатизації різних типів. Тема 3. Методичні засади структуризації та планування проектів Основні задачі та правила структуризації проекту (по висхідній та по спадаючій). Технологія процесу структуризації проекту (послідовність дій). Моделі, що використовуються на різних етапах структуризації проекту. Процес цілепокладання. Вимоги до формування цілей проекту. Визначення можливих цілей проекту. Ієрархія цілей. Опис цілей проекту. Цілі, призначення та види планів на різних рівнях управління: концептуальному, стратегічному, тактичному. Розробка плану проекту. Документація по пакету планів. Методи планування проекту. Розвиток методів планування. Лінійні діаграми. Методи дослідження операцій, діаграми Гантта. Методи сітьового моделювання (метод критичного шляху (СРМ); метод аналізу й оцінки програм (PERT). Метод аналізу і графічної оцінки (GERT). Сутність і задачі календарного планування. Організація та управління процесом планування. Тема 4. Організація проектно-орієнтованої діяльності Класифікація та сутність основних організаційних форм УП. Типи організаційних структур для груп з управління проектами. Підходи до формування команди проекту з розробки та впровадження ІС. Функції основних членів команди проекту ІС. Тема 5. Методичні засади контролю та регулювання проектів Сутністьі види контролю в управлінні проектами. Побудова системи контролю за ходом реалізації проекту та вимоги до неї. Моделі, прийоми та способи контролю календарних планів і планів використання ресурсів. Регулювання ходу процесу реалізації проекту, та його основні задачі. Оновлення моделей управління проектом. Тема 6. Моделі життєвих циклів проектів інформатизації Моделювання життєвого циклу проекту ІС. Недоліки та переваги різних моделей ЖЦП ІС. Методи, технічні прийоми та моделі, що використовуються в УП на різних фазах проектного циклу. Стандарти організації життєвих циклів проектів інформатизації. Корпоративні стандарти життєвих циклів інформаційних систем. Методика OracleCDM (CustomDevelopmentMethod). Використання інструментів моделювання та програмування Oracle (Designer/2000). Методика управління проектом ІС OraclePJM (ProjectDevelopmentMethod). Основні процеси, що розглядаються в PJM. Етапи життєвого циклу в Oracle PJM. Міжнародний стандарт ISO/IEC 12207. Основні (базові) процеси ЖЦП ІС. Допоміжні процеси, що підтримують інші процеси і забезпечують відповідну якість проекту ІС. Організаційні процеси ЖЦП ІС. Тема 7. Моделі зрілості управління ІТ-проектами Варіанти й основні компоненти CMM/CMMI (CapabilityMaturityModel) CMMI (CapabilityMaturityModelIntegration). CMMI процесу планування проекту (ProjectPlanning, PР). CMMI процесу моніторингу і контролю проекту (ProjectMonitoringandControl, PMC). CMMI процесу управління постачальниками (SupplierAgreementManagement, SAM). CMMI процесу інтегрованого управління проектом (IntegratedProjectManagement, IPPD). CMMI процесу управління ризиками (RiskManagement, RM). CMMI процесу кількісного управління проектом (QuantitativeProjectManagement, QPM). Тема 8. Управління інтеграцією і змістом проекту інформатизації Сутність функцій управління інтеграцією і змістом (предметною областю)проектів інформатизації. Розробка концепції проекту. Аналіз проблем і потреб в проекті. Визначення цілей задач і обмежень проекту. Визначення предметної області проекту. Встановлення критеріїв вартості, часу, якості, взаємозв’язків з оточуючим середовищем. Основні інструменти управління змістом проекту (предметною областю) в інформаційній сфері. Регулювання конфліктів і управління змінами в проекті ІС. Моделі змін. Маніпулювання ресурсами. Маніпулювання часом. Маніпулювання продуктом (якістю). Тема 9. Управління якістю в проектах інформатизації Сутність управління якістю та його основні функції. Управлінські та технічні аспекти забезпечення якості проекту. Інтеграція функцій забезпечення якості. Організація управління якістю. Способи і техніка управління якістю проектів ІС. Розробка системи управління і забезпечення якості програмних продуктів у відповідності з ISO-9000. Тема 10. Управління часовими характеристиками проектів інформатизації Визначення тривалості, початку і завершення проекту, його частин, найважливіших (контрольних) подій, оптимізація часових характеристик, використання резервів часу. Контроль за розвитком проекту за його часовими характеристиками. Прогнозування, попередження й усунення небажаних часових відхилень. Тема 11. Управління витратами (вартістю) у проектах інформатизації Сутність управління вартістю та його функції. Бюджет і бюджетування, Портфель проектів. Структура бюджетів. Методи оцінювання та прогнозування вартості проекту інформатизації. Складання кошторису. Структура статей доходів і витрат. Визначення джерел фінансування і бюджету проекту, планування грошових потоків, прогнозування доходів і прибутків, контроль за використанням та надходженням грошових коштів, прийняття рішень у разі відхилень від фінансових планів. Методи і техніка управління вартістю проекту в умовах ринку. Процес проектного бюджетування. Аналіз виконання бюджету проекту за методом освоєного обсягу. Тема 12. Управління проектними ризиками Сутність управління проектним ризиком та його функції. Класифікація ризиків за різними ознаками. Управління ризиками. Управління проблемами. Формальні методи визначення, аналізу, оцінки, попередження виникнення, прийняття заходів щодо зниження ступеню ризику протягом ЖЦП ІС і розподіл збитків від ризику між учасниками проекту. Тема 13. Управління персоналом у проектах інформатизації Сутність управління персоналом та його функції. Адміністративні аспекти управління персоналом. Принципи побудови команди ІТ-проекту. Регулювання відносин і взаємодії учасників та членів команди ІТ-проекту. Тема 14. Управління контрактами і забезпеченням проекту Сутність управління контрактами і забезпеченням проекту та його функції. Вибір стратегії контрактної діяльності; організація інформаційно-рекламної роботи, підготовка контрактних пропозицій; вибір контрагентів та постачальників шляхом торгів, конкурсів, тендерів тощо. Процедури організації конкурентних торгів (тендерів) по проекту. Методи і моделі управління контрактами. Тема 15. Автоматизація функцій управління проектами Мета і принципи автоматизації УП. Призначення систем автоматизації УП (САУП). Вимоги до САУП. Функції управлінської діяльності, що підлягають автоматизації. Використання можливостей САУП різними учасниками проекту: замовником, підрядчиком, менеджером проекту. Інформаційні, програмно-апаратні і телекомунікаційні засоби управління проектами. Вибір програмного засобу управління проектами. Аналітичний огляд найпоширеніших програмних засобів управління проектами. Стан ринку програмних засобів САУП в Україні.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ
4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОНИХ) ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Заняття 1 і 2. Основи управління проектами Завдання: Сформувати вміння:
План заняття
Інформаційне забезпечення
Заняття 3. Особливості управління проектами у сфері інформатизації Завдання: Поглибити і закріпити знання:
План заняття
Інформаційне забезпечення
Заняття 4 і 5. Методичні засади структуризації, планування й контролю проектів Завдання: Сформувати вміння:
План заняття
Інформаційне забезпечення
Заняття 6 і 7. Лабораторна робота №1: Підготовка початкових (вхідних) даних для управління проектом засобами пакета МS Project Завдання: поглибити і закріпити знання:
План виконання роботи: 1. Формулювання мети проекту у відповідності з варіантом завдання. Визначення типу проекту та особливостей управління ним. 2. Вибір та обґрунтування моделі життєвого циклу проекту (виділення фаз, етапів, під етапів тощо). 3. Структуризація проекту (виділення підцілей, пакетів робіт, робіт) з використанням методу «зверху — донизу» або «знизу — догори». Обґрунтування доцільності використання того чи іншого методу для конкретного проекту у межах варіанта завдання. 4. Розробка схем ієрархії виробів та ієрархії робіт по проекту. 5. Формування списку простих, елементарних, робіт (не менше 15) із зазначенням їх тривалості та початкової дати виконання кожної з них. Виділення комплексно-підсумкових робіт (не менше 3). 6. Визначення учасників проекту. 7. Складання переліку необхідних ресурсів для виконання кожної простої роботи та призначення параметрів ресурсам згідно з вимогами пакету МS Project. 8. Складання звіту з лабораторної роботи. Інформаційне забезпечення
Заняття 8. Управління часовими характеристиками проектів інформатизації Завдання: Сформувати вміння:
План заняття
Інформаційне забезпечення
Заняття 9. Лабораторна робота № 2. Планування процесу реалізації проекту засобами пакета МS Project Завдання: поглибити і закріпити знання:
План виконання роботи:
2.1. Введення вихідних даних: дати початку проекту; списку простих робіт, із зазначенням дати початку та тривалості виконання кожної з них. 2.2. Зміна форми проекту з простої на ієрархічну. 2.3. Формування списку ресурсів. Призначення для кожної роботи тих ресурсів, що необхідні для її виконання. 2.4. Призначення параметрів ресурсам згідно з вимогами пакета МS Project.
Інформаційне забезпечення
Заняття 10.Управління витратами (вартістю) у проектах інформатизації Завдання: Сформувати вміння:
План заняття
Інформаційне забезпечення
Заняття 11. Лабораторна робота № З. Регулювання процесу виконання проекту у відповідності зі зміною умов його реалізації Завдання: поглибити і закріпити знання:
План виконання роботи:
2.1. Внесення змін у календар робочого часу; 2.2. Упорядкування списку робіт у процесі перегляду діаграми Гантта за:
Інформаційне забезпечення
Заняття 12. Лабораторна робота № 4. Складання та формування звітів про хід виконання проекту Завдання: поглибити і закріпити знання:
План виконання роботи:
Інформаційне забезпечення
Заняття 13. Лабораторна робота №5. Створення та планування реалізації мультипроекту засобами пакета MS Project Завдання: поглибити і закріпити знання:
План виконання роботи:
Інформаційне забезпечення
Заняття 14 і 15. Моделі зрілості управління ІТ-проектами Завдання: Сформувати вміння:
План заняття
Інформаційне забезпечення
Заняття 16. Управління ризиками в проектах інформатизації Завдання: Сформувати вміння:
План заняття
Інформаційне забезпечення
Заняття 17. Управління персоналом у проектах інформатизації Завдання: Сформувати вміння:
План заняття
Інформаційне забезпечення
Заняття 18. Інформаційні технології в управлінні проектами Завдання: Сформувати вміння:
План заняття
Інформаційне забезпечення
4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯЗаняття №1 Основи управління проектами ЗНАТИ: ü сутність проекту й проектної діяльності як предмета вивчення й наукового дослідження; ü передумови виникнення і тенденції розвитку проектного менеджменту як окремої дисципліни; ü сучасні школи проектного менеджменту та їх особливості; ü основні характеристики (ознаки) проекту, які слід враховувати при побудові системи управління проектом; ü сучасний арсенал (методи, підходи, засоби й інструменти) проектного менеджменту; ü що являє собою система управління проектами підприємства (СУП), зокрема, її об’єкти, суб’єкти та процеси управління; ü відмінності між управлінням проектами і операційним менеджментом, ü світову практику стандартизації діяльності у галузі проектного менеджменту; ü які стандарти міжнародні та національні стандарти використовуються в проектному менеджменті, галузі застосовності цих стандартів; ü стан справ зі стандартизацією проектної діяльності в царині інформаційних технологій; ü найпоширеніші корпоративні стандарти управління ІТ-проектами; ü систему міжнародної сертифікації фахівців з проектного менеджменту; ü систему сертифікації фахівців з проектного менеджменту, що діє в Україні, а також УМІТИ:
4.3. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
Контактні заняття зі студентами заочної форми навчання проводяться у формі семінару-дискусії з метою опанування студентами теоретичних знань, а також набуття відповідних компетенцій за темою заняття. Наприкінці заняття з метою оцінювання рівня засвоєних студентами знань проводиться експрес-контроль. Індивідуальне завдання студенти заочної форми навчання виконують в міжсесійний період на прикладі бази практики (місця роботи). Звіт за результатами виконання індивідуального завдання підлягає обов’язковому захисту. При формуванні оцінки за індивідуальні завдання (контрольну роботу), які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період, бали виставляються окремо за виконане завдання та за його захист. При цьому більша частину загальної оцінки за виконання індивідуальних завдань (контрольних робіт) в міжсесійний період передбачається за захист виконаного завдання. Таким чином за виконане індивідуальне завдання студент може отримати не більше ніж 10 балів, а за його захист не більше ніж 15 балів.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ НАД ДИСЦИПЛІНОЮ Самостійна робота студентів над наукою (дисципліною) полягає в опануванні теоретичного матеріалу курсу, підготовці до семінарських і практичних (лабораторних) занять, підготовці до модульних контрольних робіт, написанні рефератів, огляді літературних джерел за тематикою дисципліни. Формування вимог до самостійної роботи студентів відповідає «Положенню про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у Київському національному економічному університеті», що ухвалене Вченою радою університету (протокол № 5 від 01.12.2005). Перелік завдань для самостійної роботи, форми організації, звітності, терміни завершення та кількість балів, які можна отримати за їх виконання включені до Карти самостійної роботи студентів. Всі завдання самостійної роботи студентів поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студенти повинні виконати обов’язково під час опанування дисципліни. До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких студенти можуть вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. Для самостійного опанування дисципліни студенти отримують тексти лекцій і відповідну літературу. У разі необхідності студенту надаються викладачем індивідуальні консультації у відведені години. Методичні вказівки до вивчення науки (дисципліни) розмішені на FTP-сервері університету (ftp://10.1.1.66/Metodicum/) у папці кафедри інформаційного менеджменту.
Довідкова інформація ПІБ викладача повністю, посада, вчене звання, Лазарєва Світлана Федорівна, професор електронна адреса викладача lazer_one@ukr.net
Адреса, телефон та режим роботи кафедри 7-й корпус, аудиторія 413, тел. 537-07-43 з понеділка по п’ятницю з 08:30 до 16:30 та у «день заочника»
Адреса, телефон та режим роботи деканату Львівська площа 14, 7-й корпус, аудиторія 401, тел. 537-07-32, з понеділка по п’ятницю з 08:30 до 16:30 та у «день заочника»
Завдання виконуються і захищаються кожним студентом самостійно. Завдання, що виконуються на практичних та семінарських заняттях, складаються з типових задач і запитань, що формулюються викладачем при проведенні заняття. При виконанні та захисті завдань на лабораторних заняттях реалізація завдання представляється у вигляді машинних і паперових документів і захищається в класі Головного центру інформаційних систем університету. За власним бажанням студента, а також при порушенні графіка виконання або захисту завдання на практичних та лабораторних заняттях студенту дається індивідуальне завдання по відповідній темі з навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни, яке він захищає з представленням друкованого звіту.
8. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬПоточне і підсумкове оцінювання знань студентів з дисципліни «Управління ІТ-проектами» здійснюється відповідно до вимог Ухвали Вченої ради університету від 28.04.2005 р. «Порядок оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації». Дисципліна «Управління ІТ-проектами» є нормативною для бакалаврів освітньої програми «Системний аналіз». За навчальним планом дисципліна вивчається студентами у VII семестрі. Загальний обсяг ¾150 годин (5 кредитів). Форма підсумкового контролю – екзамен.
8.1. ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки (дисципліни) «Управління ІТ-проектами» для студентів галузь знань «Інформаційні технології» спеціальність «Системний аналіз» освітня програма «Системний аналіз» Денна форма навчання
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни). ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни) Об’єктом поточного оцінювання є знання окремих складових робочої програми навчальної дисципліни: -матеріалу, викладеного в лекціях; - питань, розглянутих і обговорених на семінарських і практичних заняттях; - матеріалу, опрацьованого самостійно. Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумовування позитивних оцінок, отриманих студентом за: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях (32 бали); б) виконання завдань для самостійної роботи (5 балів); в) виконання модульних контрольних робіт (8 балів ); г) інші об’єкти контролю (позанавчальна наукова діяльність) (5 балів). Загальна кількість балів за поточну успішність складає 50 балів. а) Виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають: - рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних та лабораторних заняттях; активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття (2 балів); - результати експрес-контролю (2 балів); - результати опрацювання навчальних ситуацій (2 балів); - результати виконання і захисту ділової лабораторної роботи №1: Підготовка початкових (вхідних) даних для управління проектом засобами пакета МS Project (4 балів); - результати виконання і захисту лабораторних робіт№ 2-5, виконуваних у середовищі пакета МS Project (8 балів). Максимально можлива оцінка за рівень знань студента та активність при відповідях на теоретичні питання, при розв'язанні завдань на практичних та лабораторних заняттях, а також відвідування лекційних, практичних та лабораторних занять, складає від 0 до 2 балів. У разі неявки студента на заняття оцінка знижується. Експрес-контроль проводиться у вигляді письмової міні-контрольної роботи на кожному семінарському занятті. Тривалість проведення експрес-контролю – 15 хвилин. Завдання може містити тести або рівневі питання з теми, що обговорюється. Порядок оцінювання такий:
Оцінка за експрес-контролі виводиться як середня арифметична з усіх контрольних робіт, що проводились протягом семестру. Контроль за виконанням лабораторних робіт Порядок оцінювання такий: – якщо лабораторна робота виконана відповідно до методичних вказівок, звіт грамотно і акуратно оформлений, а під час захисту студент дає вірні обґрунтовані відповіді на запитання, демонструє глибокі знання – 2 бали; – якщо лабораторна робота виконана відповідно до методичних вказівок, але є зауваження до оформлення звіту, і під час захисту студент допускає незначні помилки або дає недостатньо теоретично обґрунтовані відповіді на запитання – 1,5 бали; – якщо лабораторна робота виконана з незначними відхиленнями від методичних вказівок, є зауваження до оформлення звіту, і під час захисту студент дає недостатньо теоретично обґрунтовані відповіді на запитання, допускає неточності та помилки формуванні термінів, категорій, розрахунків – 1 бал; – якщо лабораторна робота не виконана або виконана, але не оформлена відповідним чином, або студент дає невірні відповіді на запитання, демонструє незнання підручників, посібників, допускає помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків – 0 балів. б) виконання завдань для самостійної роботи Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи, що обираються студентом довільно, оцінюванню підлягають : - підготовка реферату (есе) за заданою тематикою з наступним обговоренням (захистом) матеріалів реферату (есе) під час ІКР; - підготовка тез і виступ на конференції; - виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) з метою контролю досягнення фахових компетенцій; - підготовка есе на статті зарубіжних і вітчизняних авторів за обраною тематикою за останні два роки в періодичних виданнях (не менше ніж на три статті). Кожне із завдань оцінюється у 5 балів. Студенту дозволяється обрати лише два завдання на власний розсуд. Порядок оцінювання такий: –якщо опрацьований самостійно матеріал, представлений у звіті (рефераті, есе, огляді, перекладі тощо), викладений грамотно, професійно, а сам звіт акуратно оформлений, своєчасно представлений викладачеві, а студент демонструє глибокі знання при захисті або обговоренні його доповіді в аудиторії – 5 балів; –якщо опрацьований самостійно матеріал, представлений у звіті (рефераті, есе, огляді, перекладі тощо), викладений грамотно, професійно, а сам звіт акуратно оформлений, своєчасно представлений викладачеві, але студент показав недостатньо глибокі знання при захисті або обговоренні доповіді в аудиторії – 4 бали; –якщо звіт про виконану самостійну роботу не оформлений відповідним чином але відбувся захист або обговорення доповіді в аудиторії – 3 бали; –якщо звіт про виконану самостійну роботу не оформлено відповідним чином і не було захисту або доповіді в аудиторії – 0 балів. Перелік тем рефератів (есе), наукових статей для перекладу та самостійного опрацювання щорічно переглядається, оновлюється і доводиться до відома студентів на початку семестру на першому семінарському занятті. в) виконання модульних контрольних робіт Упродовж семестру проводиться дві модульних контрольні роботи з метою контролю рівня засвоєння студентами знань. На виконання однієї модульної контрольної роботи надається дві академічні години. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Завдання кожної модульної контрольної роботи складається з п’яти теоретичних питань. Контрольні завдання передбачають однакову складність для всіх студентів. Загальна сума балів за однією модульною контрольною роботою складає 4 бали. Результати оцінювання відповідей на модульні контрольні завдання фіксуються на тексті виконаної контрольної роботи і заносяться в журнал обліку поточної успішності студентів. Порядок оцінювання кожного питання контрольної роботи такий:
Перший модульний контроль проводиться на 5-му тижні семестру й охоплює теми 1-7. Другий модульний контроль проводиться на 8-му тижні та охоплює теми 8 - 15: Результати модульної оцінки фіксуються на тексті виконаного контрольного завдання і заносяться в журнал обліку поточної успішності студентів. г) підсумкове оцінювання знань Формою підсумкового контролю знань студентів з дисципліни «Управління ІТ-проектами» є іспит, загальна оцінка якого складається з результатів поточного і підсумкового контролю знань. Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань у відповідності до “Положенням про проведення підсумкового контролю знань студентів з застосуванням потокової системи проведення іспитів”. Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань у відповідності до «Порядку оцінювання знань студентів», що ухвалене Вченою радою університету (протокол № 9 від 28.05.2009). Об’єктом контролю знань студентів є результати виконання письмових екзаменаційних завдань. На іспит виносяться вузлові питання курсу, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач. Екзаменаційний білет складається з двох частин: - перша містить 6 теоретичних питань. Кожне завдання оцінюється за шкалою 10, 8, 6, 0 балів. Максимально студент може набрати за теоретичні питання 60 балів(включно). Порядок оцінювання кожного питання такий: 10 балів – відмінний рівень знань, студент дає обґрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання; 8 балів – добрий рівень знань, студент дає обґрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання, але ним допущені незначні помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків. 6 балів – задовільний рівень знань, студент дає теоретично вірні відповіді на запитання але не здатен продемонструвати знання підручників, посібників, періодичних видань або викладає матеріал без належних узагальнень та висновків, ним допущені незначні помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків. 0 балів – незадовільний рівень знань, студент дає на запитання малообгрунтовану невичерпну відповідь, або дає неправильну відповідь, допускає грубі помилки. - друга частина складається з 30 тестових питань. Максимально студент може отримати за тести 60 балів(включно). Кожне питання оцінюється за шкалою: 1 бал – якщо студент дав правильну відповідь на тест; 0,5 балів(тільки для тестів, що мають множинний вибір) –якщо студент дав частково правильну відповідь; 0 балів - студент дав неправильну відповідь на тест. Загальна оцінка за іспит виводиться як середня арифметична обох оцінок (за теоретичні питання і за тести). Отже, результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно). Для успішного складання іспиту студент повинен набрати не менше 30 балів. Якщо студент на іспиті набрав менше 30 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав не менше 30 балів).Підсумкова оцінка не повинна перевищувати 100 балів. На іспит відводиться 3 академічні години. Іспит проводиться комісією, яка створюється рішенням кафедри. До складу комісії включається лектор потоку і ще два викладачі кафедри інформаційного менеджменту. Підсумкова оцінка формується шляхом складання набраних балів та переведенням отриманого результату до 4-ри бальної системи та шкали за системою ECTS (European Credit Transfer System) за схемою:
8.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯКАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки (дисципліни) «Управління ІТ-проектами» для галузь знань «Інформаційні технології» спеціальність «Системний аналіз» освітня програма «Системний аналіз» Заочна форма навчання
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни). ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни) Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є: -систематична й активна робота під час сесії (25 балів), зокрема:
-виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період (25 балів), зокрема:
Порядок оцінювання кожного виду індивідуальних завдань такий. Виконання модульної контрольної роботи (10 балів) На виконання модульної контрольної роботи надається дві академічні години. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Завдання кожної модульної контрольної роботи складається з десяти теоретичних питань. Контрольні завдання передбачають однакову складність для всіх студентів. Загальна сума балів за однією модульною контрольною роботою складає 10 балів. Результати оцінювання відповідей на модульні контрольні завдання фіксуються на тексті виконаної контрольної роботи і заносяться в журнал обліку поточної успішності студентів. Порядок оцінювання кожного питання модульної контрольної роботи такий:
Оцінювання завдання з опрацювання навчальних ситуацій (5 балів): – якщо завдання виконано правильно і студент дає обґрунтовані відповіді на запитання, демонструє глибокі знання – 5 балів; – якщо завдання виконано правильно, але є зауваження до оформлення звіту, і під час захисту студент допускає незначні помилки або дає недостатньо теоретично обґрунтовані відповіді на запитання – 4 бали; – якщо завдання виконано з незначними помилками, є зауваження до оформлення звіту, і під час захисту студент дає недостатньо теоретично обґрунтовані відповіді на запитання, допускає неточності та помилки у формулюванні термінів, категорій, розрахунків – 3 бали. – якщо завдання не виконано або виконано, але не оформлено відповідним чином, або студент демонструє незнання підручників, посібників, допускає помилки у формулюванні термінів, категорій, розрахунків – 0 балів. Контроль за виконанням лабораторних робіт (10 балів) Порядок оцінювання такий: – якщо лабораторна робота виконана відповідно до методичних вказівок, звіт грамотно і акуратно оформлений, а під час захисту студент дає вірні обґрунтовані відповіді на запитання, демонструє глибокі знання – 10 балів; – якщо лабораторна робота виконана відповідно до методичних вказівок, звіт грамотно й акуратно оформлений, а під час захисту студент допускає незначні помилки або дає недостатньо теоретично обґрунтовані відповіді на запитання – 8 балів; – якщо лабораторна робота виконана з незначними відхиленнями від методичних вказівок, є зауваження до оформлення звіту, і під час захисту студент дає недостатньо теоретично обґрунтовані відповіді на запитання, допускає неточності та помилки формуванні термінів, категорій, розрахунків – 6 балів; – якщо лабораторна робота не виконана або виконана, але не оформлена відповідним чином, або студент дає невірні відповіді на запитання, демонструє незнання підручників, посібників, допускає помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків – 0 балів. Студенти повинні самостійно виконати лабораторні роботи № 1–5 за варіантом, узгодженим під час установочної лекції. Лабораторні роботи виконується згідно з вимогами, наведеними у "Методичних вказівках до виконання лабораторних робіт", з дисципліни "Управління ІТ-проектами", розміщених на сайті університету. Захист лабораторних робіт відбувається у ході співбесіди з викладачем під час проведення практичних і лабораторних занять. Оцінювання індивідуального завдання з управління ризиком – якщо завдання виконано правильно і студент дає обґрунтовані відповіді на запитання, демонструє глибокі знання – 10 балів; – якщо завдання виконано правильно, але є зауваження до оформлення звіту, і під час захисту студент допускає незначні помилки або дає недостатньо теоретично обґрунтовані відповіді на запитання – 8 балів; – якщо завдання виконано з незначними помилками, є зауваження до оформлення звіту, і під час захисту студент дає недостатньо теоретично обґрунтовані відповіді на запитання, допускає неточності та помилки у формулюванні термінів, категорій, розрахунків – 6 балів. – якщо завдання не виконано або виконано, але не оформлено відповідним чином, або студент дає невірні відповіді на запитання, демонструє незнання підручників, посібників, допускає помилки у формулюванні термінів, категорій, розрахунків – 0 балів. Оцінювання реферату (або перекладу іншомовних текстів, підготовки реферативних матеріалів з публікацій) (5 балів) Порядок оцінювання такий: –якщо опрацьований самостійно матеріал, представлений у звіті (рефераті, есе, огляді, перекладі тощо), викладений грамотно, професійно, а сам звіт акуратно оформлений, своєчасно представлений викладачеві, а студент демонструє глибокі знання при захисті або обговоренні його доповіді в аудиторії – 10 балів; –якщо опрацьований самостійно матеріал, представлений у звіті (рефераті, есе, огляді, перекладі тощо), викладений грамотно, професійно, а сам звіт акуратно оформлений, своєчасно представлений викладачеві, але студент показав недостатньо глибокі знання при захисті або обговоренні доповіді в аудиторії – 8 бали; –якщо звіт про виконану самостійну роботу не оформлений відповідним чином але відбувся захист або обговорення доповіді в аудиторії – 6 балів; –якщо звіт про виконану самостійну роботу не оформлено відповідним чином і не було захисту або доповіді в аудиторії – 0 балів. Перелік тем рефератів (есе), наукових статей для перекладу та самостійного опрацювання щорічно переглядається, оновлюється і доводиться до відома студентів на початку семестру на першому занятті. Оцінювання індивідуальних практичних завдань, що виконуються на основі інформації з місця роботи (5 балів); Питання для виконання індивідуального практичного завдання:
- якщо внутрішній проект — участь вищого керівництва у координації робіт; - якщо зовнішній проект — участь замовника та інших учасників;
формування проектної команди; структури проектної команди; розподілу обов'язків всередині команди; і т.ін.
які методи визначення обсягів робіт і їх вартості застосовуються; за якими формами договорів укладаються угоди; як організовано розрахунки за виконану роботу й т.ін.
Якщо в організації відсутня проектна організація робіт, студенти повинні надати і обґрунтувати пропозиції щодо доцільності її використання, спираючись на теоретичні матеріали курсу. Результати проведеного аналізу та пропозиції щодо удосконалення проектної організації робіт оформляються як письмовий звіт і здаються керівникові курсу для оцінювання. За виконання індивідуального практичного завдання студент може отримати максимально 5 балів. Порядок оцінювання такий: 5 балів - студент дав обґрунтовані, глибоко продумані відповіді на запитання; виклав матеріал у логічній послідовності; навів узагальнення і висновки; грамотно і акуратно оформив завдання; 4 бали - студент володіє знанням матеріалу на рівні попереднього пункту, але викладений ним матеріал має деякі вади, пов’язані з повнотою та глибиною висвітлення питань, є незначні недоліки в оформленні звіту; 3 бали- якщо звіт про виконану самостійну роботу не оформлений відповідним чином але відбувся захист або обговорення доповіді в аудиторії; 0 балів- звіт про виконану самостійну роботу не представлено. У міжсесійний період проводяться групові й індивідуальні консультації за графіком складеним кафедрою, який доводиться до відома студентів під час начитки лекцій. За місяць до початку сесії студенти здають або пересилають електронною поштою на кафедру виконані домашні роботи. Дата подання робіт фіксується на кафедрі в спеціальному журналі. Підсумковою формою контролю знань студентів заочної форми навчання є екзамен, загальна оцінка якого складається з результатів поточного і підсумкового контролю знань. На іспиті студент максимально може набрати 50 балів. Структура білета і порядок оцінювання такий самий як для студентів денної і вечірньої форм навчання. Але кількість тестів складає 25, а рівневих питань – 5. Екзаменаційний білет складається з двох частин: - перша містить 5 теоретичних питань. Кожне завдання оцінюється за шкалою 10, 8, 6, 0 балів. Максимально студент може набрати за теоретичні питання 50 балів. Порядок оцінювання кожного питання такий: 10 балів – відмінний рівень знань, студент дає обґрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання; 8 балів – добрий рівень знань, студент дає обґрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання, але ним допущені незначні помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків. 6 балів – задовільний рівень знань, студент дає теоретично вірні відповіді на запитання але не здатен продемонструвати знання підручників, посібників, періодичних видань або викладає матеріал без належних узагальнень та висновків, ним допущені незначні помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків. 0 балів – незадовільний рівень знань, студент дає малообґрунтовану невичерпну відповідь на питання , або дає неправильну відповідь, допускає грубі помилки. - друга частина складається з 25 тестових питань. Максимально студент може отримати за тести 50 балів(включно). Кожне питання оцінюється за шкалою: 2 бали – якщо студент дав правильну відповідь на тест; 1 бал (тільки для тестів, що мають множинний вибір) – якщо студент дав частково правильну відповідь; 0 балів - студент дав неправильну відповідь на тест. Загальна оцінка за іспит виводиться як середня арифметична обох оцінок (за теоретичні питання і за тести).Отже, результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Для успішного складання іспиту студент повинен набрати не менше 30 балів. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав не менше 30 балів). Якщо студент на іспиті набрав менше 30 балів, і, отже, отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю. Підсумкова оцінка формується шляхом складання набраних балів та переведенням отриманого результату до 4-ри бальної системи та шкали за системою ECTS (European Credit Transfer System) за схемою:
На іспит відводиться 3 академічні години. Іспит проводиться комісією, яка створюється рішенням кафедри. До складу комісії включається лектор потоку і ще два викладачі кафедри інформаційного менеджменту.
1. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРАОсновна
Додаткова
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||