
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Управління конкурентоспроможністю підприємства
Управління конкурентоспроможністю підприємства« Назад
Управління конкурентоспроможністю підприємства 24.09.2016 03:37
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана» Факультет ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Кафедра МЕНЕДЖМЕНТУ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково - педагогічної роботи _____________ А.М. Колот
27 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знать з науки «Управління конкурентоспроможністю підприємства»
освітній ступінь бакалавр галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» спеціальність 6.030601 «Менеджмент» спеціалізація «Менеджмент промислових підприємств»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри менеджменту ________________ С.М. Соболь
Начальник навчально – методичного відділу ________________ Т.В. Гуть
Київ 2016
1. ВСТУП Наука «Управління конкурентоспроможністю підприємства» є нормативною, тобто обов’язковою для засвоєння студентами освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом підготовки “Менеджмент”. Предметом науки “Управління конкурентоспроможністю підприємства” є принципи, методи й інструменти формування, підтримки та підвищення конкурентоспроможності підприємства. Метою викладання науки “Управління конкурентоспроможністю підприємства” є формування у майбутніх фахівців системи знань щодо об’єктивних закономірностей, механізму та особливостей сучасної конкуренції та про систему, процес і функції управління конкурентоспроможністю підприємства. Завдання викладання науки:
Викладання науки «Управління конкурентоспроможністю підприємства» орієнтоване на формування у студентів нижченаведених компетенцій – здатностей фахівця виконувати функціональні завдання професійної діяльності: 1.1. Адміністративно-координаційні: - розробляти конкурентну стратегію підприємства; - оперативно корегувати обрану стратегію відповідно до змін у структурі конкурентного ринку та споживчих вподобань; - координувати діяльність виробничої, збутової, маркетингової та фінансової підсистем підприємства для забезпечення його конкурентних переваг; - приймати стратегічні й оперативні управлінські рішення на базі результатів аналізу конкурентоспроможності підприємства і ринкових прогнозів. 1.2. Аналітично-діагностичні: - аналізувати середовище функціонування підприємства та його конкурентну позицію; - оцінювати стан реалізації конкурентної стратегії, результативність змін ринкової поведінки; - аналізувати результати та ефективність господарської діяльності підприємства, ступінь виконання планів і програм підвищення конкурентоспроможності; - діагностувати особливості впливу поведінки конкурентів на реалізацію обраної підприємством конкурентної стратегії; - знаходити, узагальнювати та використовувати в процесі прийняття управлінських рішень інформацію про конкурентів, що наводиться у відкритих і закритих джерелах; - використовувати інструментарій конкурентного ціноутворення; - аналізувати структуру витрат і використовувати принципи управління витратами з метою їх оптимізації; - застосовувати аналітичний і перфекційний інструментарій управління якістю; - відстежувати причинно-наслідковий зв’язок між управлінськими рішеннями і результатами діяльності підприємства; - визначати потребу в матеріальних, фінансових, людських, інформаційних ресурсах для забезпечення реалізації конкурентної стратегії підприємства, проектів і програм підвищення конкурентоспроможності; - здійснювати порівняльно-аналітичний моніторинг ринкової діяльності конкурентів; - використовувати пакети прикладних програм Excel, Power Point, Microsoft Project. 1.3. Планово-прогностичні: - розробляти та обґрунтовувати систему конкурентоорієнтованих цілей підприємства; - прогнозувати параметри середовища функціонування підприємства; - пов’язувати ринкову модель поведінки з конкурентними субстратегіями; - застосовувати сценарне планування для корегування конкурентної позиції підприємства; - планувати очікувані результати та показники діяльності підприємства; - планувати ресурси для створення, підтримки та розвитку конкурентних переваг підприємства; - визначати шляхи забезпечення планового рівня конкурентоспроможності; - оцінювати ризики, що можуть виникнути в процесі реалізації проектів і програм підвищення конкурентоспроможності підприємства; - прогнозувати вплив прийнятих управлінських рішень на результати діяльності підприємства, майбутній рівень його конкурентоспроможності. 1.4. Організаційно-правові: - формувати інформаційну систему підтримки процесу прийняття управлінських рішень; - організовувати реалізацію конкурентної стратегії підприємства; - забезпечувати ефективне використання всіх наявних ресурсів підприємства; - організовувати командну роботу з підтримки та підвищення конкурентоспроможності; - розподіляти між виконавцями обов’язки, права та відповідальність, делегувати повноваження. 1.5. Мотиваційні: - формувати систему цінностей, що підтримуватимуть та мотивуватимуть колектив підприємства до ефективної взаємодії; - розробляти та здійснювати заходи щодо стимулювання активності учасників команди, генерації ідей, раціоналізаторських та новаторських пропозицій тощо; - забезпечувати узгодження інтересів всіх зацікавлених сторін; - заохочувати поширення нових знань та набуття практичних навичок як визначальних пріоритетів професійної діяльності. 1.6. Контрольні: - здійснювати моніторинг досягнення цілей і реалізації конкурентної стратегії підприємства; - контролювати основні показники діяльності підприємства; - оцінювати ефективність реалізації прийнятих управлінських рішень, запущених проектів і програм підвищення конкурентоспроможності; - коригувати цілі, стратегії, плани діяльності підприємства відповідно до конкурентного контексту. 1.7. Комунікаційні: - забезпечувати ефективний зворотний зв'язок в процесі розроблення і реалізації конкурентної стратегії, проектів і програм підвищення конкурентоспроможності; - координувати діяльність учасників команди та обмін інформацією між ними; - набувати навичок колективного прийняття рішень; - розвивати навички ділового спілкування; - здійснювати презентацію результатів командної роботи. 1.8. Інноваційні: - розробляти та впроваджувати нововведення; - запускати на підприємстві процес безперервного вдосконалення; - здійснювати пошук і генерацію нових ідей у процесі прийняття управлінських рішень; - забезпечувати формування і розвиток інноваційного потенціалу членів команди, колективу підприємства. 1.9. Навчальні та науково-дослідницькі: - проводити попередні наукові дослідження; - управляти знаннями, використовуючи креативні технології; - знаходити актуальні джерела інформації для дослідження ситуацій щодо діяльності підприємства; - обирати форми та методи дослідження змін, що відбуваються; - збирати та обробляти первинну інформацію; - узагальнювати та структурувати матеріал; - виявляти загальні тенденції; - аналізувати статистичну інформацію; - використовувати наукові публікації, методичні розробки, інформацію про практичний досвід підприємств при прийнятті управлінських рішень. Предметомнауки “Управління конкурентоспроможністю підприємства” є принципи, методи й інструменти формування, підтримки та підвищення конкурентоспроможності підприємства. Структурно-логічне місце науки в навчальному процесі підготовки фахівців: вивченню науки передує засвоєння таких наук як “Основи менеджменту”, “Мікроекономіка”, “Економіка підприємства”, “Маркетинг”. Зазначена наука передує вивченню наук магістерського циклу підготовки “Стратегічне управління”, “Управління корпораціями”, “Управління фірмою малого бізнесу”, “Стратегічне управління інноваційним розвитком”. Нормативний час, відведений на вивчення науки “Управління конкурентоспроможністю підприємства”, складає 120 годин (4,0 кредити). Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного контролю знань та іспиту. 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН науки Таблиця 1
Примітка: Л – лекції, С, П – семінарські, практичні заняття; ІКР – індивідуально-консультативна робота; ПК – підсумковий контроль; СРС – самостійна робота студентів; КЗ – контактні заняття.
3. ЗМІСТ науки (ЗА ТЕМАМИ) ТЕМА 1. ВВЕДЕННЯ ДО НАУКИ “УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА”Конкурентоспроможність як базова детермінанта ефективного функціонування підприємства в ринковому середовищі. Конкуренція, її сутність та ознаки. Ринок як спільнота конкуруючих компаній. Конкурентоспроможність - основа виживання та досягнення підприємством довготривалого ринкового успіху. Предмет і завдання науки. Предмет, мета і завдання науки, її місце в системі наук економічного та управлінського циклу. Зміст та логіко-структурна побудова науки. Роль та місце науки «Управління конкурентоспроможністю підприємства» у системі підготовки менеджерів та економістів. Теоретичні основи та методологічна база управління конкурентоспроможністю підприємства. Понятійно-категоріальний апарат науки: ринкова економічна система, ринок, конкуренція, фірма, компанія, підприємство, конкурентний контекст, конкурентна відмінність, конкурентна перевага, конкурентна стратегія, конкурентоспроможність. Системний та процесний підходи як методологічна база управління конкурентоспроможністю підприємства. Ключові положення теорії ринку, теорії конкуренції та конкурентних переваг, концепції стратегічного управління, сучасної управлінської парадигми як наукові основи та найважливіші складові методології науки. Форми організації навчального процесу; методичне та бібліографічне забезпечення науки. Матеріал, що виноситься на розгляд на лекціях і на практичних заняттях; характеристика самостійної роботи студентів з вивчення науки; система підсумкового контролю знань студентів з науки. Основна та додаткова рекомендована література.
Розділ 1. Теорія конкуренції: категоріальний тааналітичний базисТЕМА 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ГЕНЕЗИС ТЕОРІЇ КОНКУРЕНЦІЇСутність та види економічної конкуренції. Визначення поняття “економічна конкуренція”. Об’єкт, суб’єкт та предмет економічної конкуренції. Види економічної конкуренції – внутрішньогалузева/міжгалузева, цінова/нецінова, конкуренція продавців/покупців. Рівні конкуренції – міжфірмова, міжгалузева, міждержавна, міжрегіональна. Внутрішньоорганізаційна конкуренція. Глобальна конкуренція. Конкурентоспроможність суб’єкта конкуренції та її основні ознаки. Взаємозв’язок категорій “ринок”, “конкуренція” та “конкурентоспроможність”. Сутність та види ринків. Моделі ринкової поведінки підприємства: агресія, суперництво, індивідуалізм, рівність, кооперація, альтруїзм. Типи ринкових структур та властивий їм характер конкурентних відносин. Багатозначність трактувань поняття “конкурентоспроможність”. Класифікація об’єктів, що характеризуються такою властивістю, як конкурентоспроможність. Основні ознаки конкурентоспроможності. Еволюція поглядів на конкуренцію та джерела набуття підприємствами конкурентних переваг. Опрацювання теорії конкуренції класичною та неокласичною школами політекономії. Ринковий напрям теорії конкурентних переваг. Ресурсний напрям теорії конкурентних переваг. ТЕМА 3. КОНКУРЕНТНИЙ КОНТЕКСТ ПІДПРИЄМСТВАОсновні складові конкурентного середовища. Конкурентний контекст, поле конкуренції і конкурентне середовище.Склад та структура конкурентного середовища підприємства. Модель “п’яти сил конкуренції” М.Портера та її елементи (суперництво між існуючими конкурентами, загроза входу нових фірм у галузь, здатність покупців збивати ціну, здатність постачальників завищувати ціну, загроза заміщення товарів) як основні чинники конкурентного середовища. Державна політика в сфері регулювання конкуренції. Державне регулювання конкуренції як “шостий” чинник конкурентного середовища. Основні елементи державної політики регулювання конкуренції в Україні. Закони та підзаконні акти, що регулюють конкурентні відносини в Україні. Діагностика рушійних сил ринку та оцінювання інтенсивності конкуренції. Рушійні сили ринку та причини змін умов конкуренції. Чинники, що впливають на силу конкурентної боротьби. Методики оцінювання інтенсивності конкуренції: за розподілом ринкових часток між конкурентами; за темпами зростання ринку; за рентабельністю ринку. Показники концентрації виробництва в галузі: коефіцієнт Херфіндаля-Хіршмана, коефіцієнт концентрації (CR), коефіцієнт відносної концентрації (K), коефіцієнт Лінда тощо. Аналіз діяльності конкурентів. Сутність поняття “галузь”; необхідність та структура аналізу галузі. Сутність поняття “конкурент”; визначення та типологія конкурентів. Інформаційне забезпечення та структура аналізу діяльності конкурентів. Методика побудови та інтерпретації конкурентної карти ринку. Методика побудови та інтерпретації карти стратегічних груп. Аналіз потенціалу як основа для порівняння підприємства з найближчими конкурентами. ТЕМА 4. КОНКУРЕНТНА ВІДМІННІСТЬ ПІДПРИЄМСТВАКонкурентна відмінність як основа ринкового успіху підприємства. Поняття конкурентної відмінності підприємства.Ключові чинники успіху: поняття та класифікація. Зовнішній аспект конкурентної відмінності: ринкові чинники успіху. Внутрішній аспект конкурентної відмінності: ключові компетенції. Тактичні та стратегічні чинники конкурентної відмінності підприємства. Ступінь задоволення споживача як головна детермінанта успіху в конкурентній боротьбі. Конкурентна перевага як втілення конкурентної відмінності підприємства. Поняття конкурентної переваги. Властивості конкурентних переваг. Життєвий цикл конкурентної переваги. Конкурентна вада як прояв конкурентної відмінності. Сфери формування та реалізації конкурентних переваг. Формування та реалізація конкурентних переваг підприємства: внутрішня та зовнішня сфери. Концепція „Ланцюгу створення вартості” та її застосування при формуванні конкурентних переваг. Концепція „Стратегічних зон господарювання” та її застосування при реалізації конкурентних переваг. Види та джерела формування конкурентних переваг. Класифікація конкурентних переваг за критеріями: відношення до системи (підприємства);сфера прояву;джерела створення та можливість імітації;тривалість дії;місце формування;вид ефекту, який отримує підприємство від реалізації переваги. Продуктивність, якість, гнучкість та інновації як специфічні стадії еволюції джерел формування конкурентних переваг упродовж 20 ст. Взаємозв’язок базової стратегії конкуренції та конкурентних переваг.
Розділ 2. управління конкурентоспроможністю підприємства: системна характеристикаТЕМА 5. СИСТЕМА ТА ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВАЧинники, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства. Сутність поняття «конкурентоспроможність підприємства». Чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках. Аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємства: виробничий, маркетинговий, фінансовий, інноваційний, організаційно-культурний, кадровий, управлінський. Методи оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства. Принципи та загальний порядок оцінювання конкурентоспроможності підприємства. Показники, що характеризують конкурентоспроможність підприємства. Класифікація методів оцінювання конкурентоспроможності підприємства. Методики оцінювання конкурентоспроможності підприємства. Системний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства. Базове визначення сутності поняття “управління конкурентоспроможністю”. Мета управління конкурентоспроможністю підприємства. Система управління конкурентоспроможністю підприємства: основні елементи та їх взаємозв’язок, організаційна побудова. Загальні та специфічні функції управління конкурентоспроможністю. Процес управління конкурентоспроможністю підприємства. Етапи процесу управління конкурентоспроможністю. Цикл управління конкурентоспроможністю. Підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі процесного підходу.
ТЕМА 6. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТОВАРУТА МЕТОДИ ЇЇ ОЦІНЮВАННЯКритерії та чинники конкурентоспроможності товару. Сутність поняття “конкурентоспроможність товару”. Конкурентоспроможність продукції та послуг - основа формування конкурентоспроможності підприємства. Критерії конкурентоспроможності товарів: рівень якості продукції, споживча новизна, імідж, інформативність, ціна. Чинники, що визначають конкурентоспроможність товару на ринку: зовнішні/внутрішні; нетоварні/товарні. Методи оцінювання конкурентоспроможності продукції. Принципи та загальний порядок оцінювання конкурентоспроможності товарів. Класифікація методів оцінювання конкурентоспроможності товарів. Методики кількісного оцінювання конкурентоспроможності продукції. Мета управління конкурентоспроможністю товару. Оптимізація співвідношення ціни, якості та обслуговування як основна мета управління конкурентоспроможністю товару. Роль стандартизації, сертифікації та систем якості в забезпеченні конкурентоспроможності товарів. Ціна товару як ключова конкурентна перевага на сучасних ринках. Роль обслуговування в забезпеченні конкурентоспроможності товару. Основні підходи до управління конкурентоспроможністю товару. Системний, відтворювально-еволюційний, комплексний, функціональний, маркетинговий, інтеграційний підходи. Структура та склад елементів системи управління конкурентоспроможністю продукції (послуг). Основні шляхи забезпечення конкурентоспроможності продукції.
ТЕМА 7. КОНКУРЕНТНА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВАКонкурентна стратегія як комплексна стратегія підприємства. Сутність поняття “конкурентна стратегія”. Співвідношення та взаємозв’язок конкурентної стратегії з іншими стратегіями організації. Найбільш поширені класифікації стратегій ринкової конкуренції (підхід Ф.Котлера, підхід П.Друкера, підхід І.Ансоффа, підхід М.Портера тощо). Складові конкурентної стратегії підприємства: стратегія надбання конкурентної переваги, стратегія забезпечення конкурентоспроможності, стратегія конкурентної поведінки. Стратегія надбання конкурентної переваги. Генеричні стратегії конкуренції (канонічний підхід М.Портера): стратегія найменших сукупних витрат, стратегія диференціації, стратегія зосередження. Базові стратегії конкуренції - 1 (модифікація підходу М.Портера): стратегія лідерства по витратах, стратегія широкої диференціація, стратегія оптимальних витрат, сфокусована стратегія на базі низьких витрат, сфокусована стратегія на базі диференціації продукції. Базові стратегії конкуренції - 2 (доповнення та розвиток підходу М.Портера): зниження собівартості, диференціація продукту, сегментування ринку, впровадження інновацій, негайне реагування на потреби ринку. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності. Основні складові стратегії забезпечення конкурентоспроможності: товарно–ринкова, ресурсно–ринкова, технологічна, інтеграційна, інвестиційно-фінансова, соціальна, управлінська стратегії. Стратегія конкурентної поведінки. Основні різновиди наступальних та захисних стратегій (фронтальний наступ, фланговий наступ, контрнаступ, оточення, позиційна оборона, флангова оборона, партизанська війна та інші). Кооперація як сучасний варіант конкурентної поведінки підприємств. Опрацювання конкурентної стратегії підприємства. Принципи формування конкурентної стратегії. Основні етапи процесу розроблення стратегії конкуренції. Інструментарій, застосовуваний при опрацюванні конкурентної стратегії підприємства.
ТЕМА 8. РОЗРОБЛЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇПРОГРАМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ Концепція розроблення та забезпечення реалізації програми підвищення конкурентоспроможності підприємства. Концепція розроблення та основні елементи програми підвищення конкурентоспроможності (організаційні форми підвищення конкурентоспроможності, сфери підвищення конкурентоспроможності, прийоми та методи підвищення конкурентоспроможності). Зовнішні та внутрішні передумови, що визначають необхідність розроблення програм підвищення конкурентоспроможності. Етапи розроблення програми підвищення конкурентоспроможності. Основні етапи розроблення програми підвищення конкурентоспроможності: визначення та впорядкування пріоритетності цілей; конкретизація цілей та діагностика ресурсних та часових обмежень; формулювання стратегій реалізації програми; планування дій та визначення фаз програми; створення організаційної структури програми; встановлення методів та вибір інструментарію виміру досягнутих результатів; визначення витрат, що пов’язані з реалізацією програми; оцінка ефективності заходів, що запропоновані. Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності та моніторинг її ходу. Програми підвищення продуктивності та якості як складові програм підвищення конкурентоспроможності підприємства. Підвищення продуктивності та якості – важливі цільові орієнтири діяльності підприємства. Досвід реалізації програм підвищення продуктивності. Організація підвищення якості на підприємстві: програмний підхід. Програми підвищення конкурентоспроможності галузі та країни. Вітчизняний підхід до забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. Міжнародний досвід реалізації програм підвищення конкурентоспроможності.
Розділ 3. управління конкурентоспроможністю підприємства: ситуаційний підхід
ТЕМА 9. вектори розвитку сучасного конкурентного середовищаТрансформація конкурентних відносин в сучасному економічному просторі. Глобалізація ринків і конкурентної взаємодії. Віртуалізація бізнесу. Інтеграція та кооперування: актуальні тенденції зміни конкурентного простору. Глобалізація світової економіки та її вплив на конкурентну взаємодію підприємств. Тенденції розвитку світової економіки. Ознаки глобалізації та зміни в конкуренції. Діяльність підприємства в глобальній галузі. Віртуалізація виробництва як відповідь на глобалізаційні виклики. Передумови та характерні риси процесу віртуалізації. Віртуальна економіка та віртуальне підприємство: досягнення реальних конкурентних переваг. Кооперування та інтеграція: доцентрові процеси. Кооперація як поширена форма конкурентної взаємодії. Цілі утворення коопераційних об’єднань. Форми кооперації та інтеграції підприємств. ТЕМА 10. ситуаційне проектування Конкурентної поведінки підприємстваЗастосування ситуаційного підходу в управлінні конкурентоспроможністю підприємства. Вихідні положення ситуаційного підходу до управління. Адаптація управління конкурентоспроможністю підприємства до реальних умов: концептуальна модель. Ситуаційне проектування конкурентної поведінки: стратегічний підхід. Проектування стратегії конкуренції для підприємств з різним ступенем домінування на ринку. Адаптація стратегії конкуренції до особливостей структури конкурентного середовища. Адаптація стратегії конкуренції до особливостей динаміки ринку. Специфічні особливості забезпечення конкурентоспроможності бізнес-організацій різних типів. Типологія бізнес-організацій за різними ознаками (розмір, організаційно-правова форма, сфера діяльності / галузева приналежність, характер орієнтації тощо) та відповідні підходи до формування та підтримки їх конкурентних переваг.
ТЕМА 11. новітні бізнес-моделі та КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНіСТь ПІДПРИЄМСТВА Передумови та причини виникнення нових бізнес-моделей. Динамічність середовища як передумова безупинної появи нових моделей бізнесу. Бізнес-модель як товар: комерційні причини розроблення нових бізнес-моделей. Підходи до вдосконалення існуючої моделі бізнесу. Сучасні концепції бізнесу. Масова кастомізація. Електронний бізнес. Аутсорсинг. Сітьова організація бізнесу. Реінжиніринг бізнес-процесів. Ощадливе виробництво. Якість – всесвітнє поле конкуренції на початку ХХІ століття. Лідерство компаній на основі якості – ключова ідея сучасного бізнесу.Досвід застосування моделі TQM провідними компаніями світу. Конкурси та премії якості як інструменти визнання конкурентоспроможності продукції та послуг. 4. ПЛАНИ занять
4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Заняття 1. (семінар-розгорнута бесіда) Загальна характеристика науки «Управління конкурентоспроможністю підприємства» і форм організації навчального процесу Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
Ключові програмні питання
Література для підготовки до заняття
Порядок проведення заняття
Заняття 2. (семінар-розгорнута бесіда) Конкурентоспроможність як категорія і як властивість підприємства, що функціонує в умовах ринкової економіки Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
Ключові програмні питання
Література для підготовки до заняття
Порядок проведення заняття
Заняття 3. (практичне заняття) Конкурентний контекст підприємства Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
Ключові програмні питання
Література для підготовки до заняття
Порядок проведення заняття
Заняття 4. (семінар з використанням кейс-методу) Конкурентна відмінність підприємства
Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
Ключові програмні питання
Література для підготовки до заняття
Порядок проведення заняття
Заняття 5. (практичне заняття) Система та процес управління конкурентоспроможністю підприємства
Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
Ключові програмні питання
Література для підготовки до заняття
Порядок проведення заняття
Заняття 6. Перший проміжний модульний контроль
Порядок проведення заняття
Заняття 7. (практичне заняття) Конкурентоспроможність товару та методи її оцінювання
Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
Ключові програмні питання
Література для підготовки до заняття
Порядок проведення заняття
Заняття 8. (семінар з використанням кейс-методу) Конкурентна стратегія підприємства Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
Ключові програмні питання
Література для підготовки до заняття
Порядок проведення заняття
Заняття 9. (семінар-розгорнута бесіда) Розробка та забезпечення реалізації програм підвищення конкурентоспроможності Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
Ключові програмні питання
Література для підготовки до заняття
Порядок проведення заняття
Заняття 10. (семінар з використанням кейс-методу) Ситуаційний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства
Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
Ключові програмні питання
Література для підготовки до заняття
Порядок проведення заняття
Заняття 11. Другий проміжний модульний контроль
Порядок проведення заняття
Заняття 12. (семінар-розгорнута бесіда) Підсумкове заняття
Порядок проведення заняття
4.2. ПЛАНИ контактних ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Заняття 1. (міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією) Тема 1. Введення до науки “Управління конкурентоспроможністю підприємства” Тема 2. Основні поняття та генезис теорії конкуренції
Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітленням питань:
2. Міні-семінар з обговоренням дискусійних питань; оцінюванням ступеня активності студентів та якості їхніх виступів і коментарів при проведенні дискусії. Література для підготовки до заняття
Заняття 2. (міні-лекція, міні-семінар з використанням кейс-методу) Тема 3. Конкурентний контекст підприємства
Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітленням питань:
2. Міні-семінар з використанням кейс-методу: у ході розбору кейсу студенти на конкретному прикладі діагностують основні елементи конкурентного середовища підприємства та оцінюють силу їх впливу на конкуренцію. Література для підготовки до заняття
Заняття 3. (міні-лекція, міні-семінар з використанням кейс-методу) Тема 4. Конкурентна відмінність підприємства
Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітленням питань:
2. Міні-семінар з використанням кейс-методу: у ході розбору кейсу студенти на конкретному прикладі діагностують основні чинники успіху в галузі та конкурентні переваги обраного українського підприємства.
Література для підготовки до заняття
Заняття 4. (Міні-лекція, міні-семінар з розв’язуванням задач) Тема. 5. Система та процес управління конкурентоспроможністю підприємства Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітленням питань:
2. Міні-семінар з розв’язуванням типових задач.
Література для підготовки до заняття
Заняття 5-6. (Лекція-дискуссія, семінар з розв’язуванням задач) Тема 6. Конкурентоспроможність товару та методи її оцінювання
Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
План заняття. 1. Лекція-дискуссія з висвітленням питань:
2. Семінар з розв’язуванням типових задач. Література для підготовки до заняття
Заняття 7. (Міні-лекція, міні-семінар з використанням кейс-методу) Тема 7. Конкурентна стратегія підприємства Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітленням питань:
2. Міні-семінар з використанням кейс-методу: у ході розбору кейсу студенти визначають основні недоліки проведеного SWOT-аналізу, пропонують власні пропозиції щодо можливих стратегій у відповідних квадрантах результуючої матриці SWOT-аналізу, визначають перелік даних по підприємству, необхідних для формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Література для підготовки до заняття
Заняття 8. (міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією) Тема 8. Розробка та забезпечення реалізації програм підвищення конкурентоспроможності Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітленням питань:
2. Міні-семінар з дискусією щодо перспективних складових програми підвищення конкурентоспроможності ВНЗ. Література для підготовки до заняття
Заняття 9. (міні-лекція, міні-семінар з дискусією, поточний модульний контроль) Ситуаційний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства Проведення заняття має на меті формування таких фахових компетентностей:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітленням питань:
2. Міні-семінар з дискусією стосовно перспектив застосування сучасних концепцій бізнесу в діяльності вітчизняних організацій. 3. Поточний модульний контроль. Експрес-тестування з 10 тестових запитань закритого та відкритого типу. Література для підготовки до заняття
4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТів ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД Відповідно до наказу №84 від 13.02.2014 р. в міжсесійний період для студентів заочної форми навчання передбачено виконання обов’язкових та вибіркових видів робіт згідно карти самостійної роботи студентів. Так, обов’язково має бути виконано домашню письмову роботу, яка передбачає підготовку реферату з аргументованими прикладами з практики вітчизняних компаній. Тематика письмових робіт наведена в 8 розділі РНП. Серед пропозицій вибіркових завдань за картою самостійної роботи студентів заочної форми навчання студент самостійно обирає одне з завдань та виконує його в міжсесійний період. Студент повинен захистити домашню письмову роботу та вибіркове завдання за два тижні до екзаменаційної сесії протягом міжсесійного періоду у відповідності до графіку проведення «Дня заочника». 5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Самостійна робота студента (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Основними формами СРС є такі: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання; - підготовка до семінарських, практичних (лабораторних) занять та виконання домашніх завдань; - систематизація вивченого матеріалу перед написанням модулів та іспитом та підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю; - виконання групових завдань (розробка та презентація проекту з удосконалення управління конкурентоспроможністю підприємства, розробка та проведення вікторини з науки тощо); - виконання індивідуальних завдань (написання аналітичної записки по результатах екскурсії на підприємство, здійснення наукових досліджень з підготовкою доповіді на науковій студентській конференції та/або публікацією статті (тез доповіді) у науковому збірнику, розробка виробничої ситуації, пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою науки, підготовка та проведення студентом на практичному занятті міні-лекції, складання словника науки, розробка тематичного кросворду, написання реферату за заданою тематикою тощо); - підготовка практикуму з науки з використанням програмного забезпечення тощо.
Довідкова інформація:
6. ПОТОЧНий І ПІДСУМКОВий КОНТРОЛь знань
6.1. Очна форма навчання:
У відповідності до „Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у КНЕУ”, затвердженого Вченою радою КНЕУ 20.12.2012, було розроблено „Карти самостійної роботи студентів” (Карти СРС) для організації самостійної роботи студентів з науки «Управління конкурентоспроможністю підприємства», які відображають перелік форм самостійної роботи студента, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Карту СРС студентів очної форми навчання з науки «Управління конкурентоспроможністю підприємства» подано в табл. 5. Студентам надається інформація про всі обов’язкові та вибіркові завдання з «Управління конкурентоспроможністю підприємства» та максимальну кількість балів, які можливо набрати за їх виконання. Кожен студент самостійно роздруковує для себе Карту СРС із «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», розміщених на сайті КНЕУ, визначається щодо вибіркової складової своєї самостійної роботи, виконує обов’язкові та вибіркові завдання та відповідно до вказаних термінів звітує викладачу про їх виконання. Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів СРС, фіксуються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів. Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС та підведення підсумків з деяких видів виконаних робіт здійснюються під час індивідуально-консультативної роботи (ІКР). Система контролю знань студентів базується на застосуванні уніфікованого підходу до організації контролю їх якості, але з урахуванням специфічних особливостей організації навчального процесу на очній та заочній формах навчання. Основними завданнями контролю є: - оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу науки; - мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом семестру; - інформування студентів про якість їхньої роботи щодо вивчення науки. Система контролю знань студентів з науки “Управління конкурентоспроможністю” включає в себе поточний та підсумковий контроль знань (іспит). Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються таким чином, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати навчальний матеріал нормативного та поглибленого рівнів, здатності осмислити зміст теми чи розділу науки, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь публічно та письмово представити результати самостійної роботи. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до сучасних проблем економічної конкуренції та забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Кінцеве оцінювання знань студентів з науки здійснюється за 100-бальною шкалою на основі підсумовування результатів поточного (здійснюваного протягом семестру) контролю знань і підсумкового (результатів складання іспиту) контролю знань, при цьому і завдання поточного контролю і завдання, що виносяться на іспит, оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).
Таблиця 5 КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Управління конкурентоспроможністю підприємства» для студентів напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» Денна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
Поточний контроль та оцінювання рівня знань студентів очної форми навчання
Для студентів очної форми навчання об’єктами поточного контролю є: - систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях (максимальна оцінка – 30 балів); - якість виконання модульних (контрольних) завдань (максимальна оцінка – 10 балів); - якість виконання індивідуальних завдань (максимальна оцінка – 10 балів). Результати поточного контролю знань студентів в цілому (з урахуванням систематичності і активності роботи, рівня якості виконання індивідуальних завдань опрацювання та модульних завдань) оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності без переведення їх у 4-бальну шкалу і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування науки. У разі невиконання завдань поточного контролю у встановлені терміни з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.
Об’єктами контролю є: - ступінь засвоєння матеріалу нормативного рівня, визначений шляхом проведення усних опитувань по програмних питаннях науки; - активність, рівень знань, оригінальність та аргументованість висловлених точок зору, яскравість та змістовність доповідей, виступів та коментарів студентів, продемонстровані при обговоренні ринково-виробничих ситуацій та дискусійних питань науки; - ступінь активності студентів та якість набутих ними в процесі розв’язку типових задач практичних навичок вибору та обґрунтування управлінських рішень; - результати експрес-контролю. Також при контролі систематичності та активності роботи студентів протягом семестру буде оцінюватись регулярність відвідування семінарських і практичних занять. Основними формами здійснення контролю є: - усні опитування на лекціях та практичних заняттях по контрольних програмних питаннях поточної та попередніх тем; - експрес-тестування по ключових аспектах тем науки, яке може здійснюватися на початку, в процесі або ж наприкінці практичного заняття; - оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань; - перевірка практичних навичок розв’язання типових задач і ринково-виробничих ситуацій, набутих студентами в процесі вивчення науки; - оцінювання ступеню активності студентів та якості їхніх виступів та коментарів при проведенні дискусій на семінарських заняттях. Оцінювання систематичності та активності роботи студентів по кожному з об’єктів контролю здійснюється за шкалою від 0 до 2 балів (з інтервалом 0, 1, 2). Кількість балів, отриманих кожним студентом на кожному практичному (семінарському) занятті, підсумовується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи, виконання індивідуальних завдань тощо.
При виконанні модульних контрольних робіт оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Протягом семестру передбачається проведення двох модульних контрольних робіт. Перша контрольна робота складається з п’яти завдань за темами 1 - 5 програми науки і проводиться у 8-й або 9-й тиждень навчального семестру; друга контрольна робота складається з п’яти завдань за темами 6 - 11 програми науки і проводиться у 16-й або 17-й тиждень навчального семестру. До складу завдань конкретної модульної контрольної роботи, зважаючи на форму навчання, специфіку спеціальності, потоку, групи, середній рівень засвоєння програмного матеріалу студентами, а також в залежності від ступеню підготовленості та активності групи, продемонстрованих на попередніх семінарських та практичних заняттях, можуть, у різній кількості та співвідношенні, включатися: - теоретичні питання нормативного або проблемного характеру; - тестові завдання (закритого та відкритого типу); - графоаналітичні завдання; - аналітико-розрахункові завдання. Для оцінювання рівня відповідей на запитання модульної контрольної роботи, використовуються такі критерії: Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні запитання використовуються такі критерії: – задовільному рівню (1 бал) відповідає: виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем управління конкурентоспроможністю підприємства; – незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарне володіння базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки. Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії: - задовільному рівню (1 бал) відповідає правильне розв’язання задачі з повним викладенням ходу її розв’язку та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; - незадовільному рівню (0 балів) відповідає: невірне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо ходу її розв’язку. Для оцінювання рівня відповідей на запитання, що супроводжують графоаналітичні завдання, використовуються такі критерії: - задовільний рівень (1 бал) – в наданих студентом відповідях правильними є від 50 до 100 відсотків усіх відповідей; - незадовільний рівень (0 балів) – в наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 40 відсотків усіх відповідей. Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії: - задовільний рівень (1 бал) – в наданих студентом відповідях правильними є від 50 до 100 відсотків усіх відповідей; - незадовільний рівень (0 балів) – в наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 40 відсотків усіх відповідей. Порядок і час проведення модульних контрольних робіт визначається викладачем, відповідальним за науку, включається до робочої програми науки і доводиться до студентів на початку семестру. Максимальний рівень сумарної оцінки за виконання протягом семестру модульних контрольних робіт не може перевищувати 10 балів із тих 50 балів, якими оцінюється вся поточна робота. Перескладання модульних контрольних робіт з метою підвищення рівня оцінки не дозволяється. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.
Рівень виконання студентами завдань для самостійного опрацювання протягом семестру оцінюється в діапазоні від 1 до 5 балів (кожне завдання) за умови вчасного та повного виконання поставлених завдань, та на 0 балів за невчасного або неякісного виконання завдань. Об’єктами контролю є: - характер результатів, отриманих в процесі виконання індивідуальних завдань (самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) і оприлюднених на семінарських заняттях; - рівень підготовки та презентації рефератів, доповідей, повідомлень, есе; - якість підготовки конспектів навчальних чи наукових текстів; - якість виконання завдань науково-дослідного і прикладного характеру. Основними формами здійснення контролю є: - оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань щодо самостійного опрацювання тем в цілому чи окремих питань, конспектування навчальних та наукових текстів; - оцінювання змісту, глибини, якості доповідей, повідомлень, рефератів, есе; перевірка глибини опрацювання індивідуальних завдань науково-дослідного та прикладного характеру; - перевірка дотримання графіка виконання завдань науково-дослідного та прикладного характеру. Різновиди індивідуальних завдань наведені в карті СРС. Тематика індивідуальних завдань та терміни їх виконання визначаються лектором потоку та викладачами, які проводять семінарські та практичні заняття.
6.2. Зачна форма навчання:
Поточний контроль та оцінювання рівня знань студентів заочної форми навчання Для студентів заочної форми навчання об’єктами поточного контролю є: - ступінь засвоєння матеріалу нормативного рівня, визначений шляхом проведення усних опитувань по програмних питаннях науки; - активність, рівень знань, оригінальність та аргументованість висловлених точок зору, яскравість та змістовність доповідей, виступів та коментарів студентів, продемонстровані при обговоренні ринково-виробничих ситуацій та дискусійних питань науки; - ступінь активності студентів та якість набутих ними в процесі розв’язку типових задач практичних навичок вибору та обґрунтування управлінських рішень (загалом під час проведення контактних занять максимальна оцінка – 15 балів); Таблиця 6 КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Управління конкурентоспроможністю підприємства» для студентів напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
- якість виконання модульної (контрольної) роботи, що виконується в аудиторії під контролем викладача (максимальна оцінка – 10 балів); - якість виконання індивідуальни завдань, у тому числі: - якість виконання домашніх завдань (контрольних робіт для заочної форми навчання) (максимальна оцінка – 15 балів); - якість підготовки одного з вибіркових завдань для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 10 балів).
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
При формуванні оцінки за індивідуальні завдання (контрольну роботу), які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період, заплановано її поділ на дві частини: бали за виконане завдання та бали за захист даного завдання. Більшу частину загальної оцінки за виконання індивідуальних завдань (контрольних робіт) в міжсесійний період повинен передбачати захист виконаного завдання, так: – оцінювання виконання студентами домашньої письмової роботи здійснюється за 15-бальною системою: за виконане завдання – 7 балів та за захист даного завдання – 8 балів. Для оцінювання індивідуальних робіт за вибором передбачено максимальну 10-ти бальну оцінку: 4 бали студент може отримати при перевірці роботи та 6 балів – під час її захисту. За два тижні до початку сесії студенти здають на кафедру або пересилають електронною поштою викладачу виконані письмові домашні роботи. Дата надходження робіт фіксується на кафедрі в спеціальному журналі. Результати поточного контролю знань студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів і вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності (без переведення їх у 4-бальну шкалу) з наступним урахуванням при виставленні підсумкового балу за опанування науки.
Написання і перевірка модульних (контрольних) завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом. На поточний контроль виноситься завдання одного модуля, що охоплює ключові теми науки. Об'єктом оцінювання є знання студентів, набуті шляхом самостійного опрацювання матеріалу науки нормативного та проблемного характеру (за конспектом лекцій, навчальними підручниками, навчально-методичними посібниками тощо), здійснюваного в міжсесійний період. До складу завдань модульної контрольної роботи можуть (у різній кількості та співвідношенні) включаються: - теоретичні питання нормативного або проблемного характеру; - тестові завдання; - графоаналітичні завдання; - аналітико-розрахункові завдання. Загальна кількість завдань – 10; максимальний рівень сумарної оцінки за виконання завдань модульного контролю – 10 балів. Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні запитання використовуються такі критерії: – задовільному рівню (1 бал) відповідає: виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем управління конкурентоспроможністю підприємства; – незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарне володіння базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки. Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії: - задовільному рівню (1 бал) відповідає правильне розв’язання задачі з повним викладенням ходу її розв’язку та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; - незадовільному рівню (0 балів) відповідає: невірне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо ходу її розв’язку. Для оцінювання рівня відповідей на запитання, що супроводжують графоаналітичні завдання, використовуються такі критерії: - задовільний рівень (1 бал) – в наданих студентом відповідях правильними є від 50 до 100 відсотків усіх відповідей; - незадовільний рівень (0 балів) – в наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 40 відсотків усіх відповідей. Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії: - задовільний рівень (1 бал) – в наданих студентом відповідях правильними є від 50 до 100 відсотків усіх відповідей; - незадовільний рівень (0 балів) – в наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 40 відсотків усіх відповідей. Перескладання модульної контрольної роботи з метою підвищення рівня оцінки не дозволяється.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен Оцінювання знань студентів очної та заочної форм навчання з науки “Управління конкурентоспроможністю підприємства” здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту). Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. Завданнями іспиту є: - перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами науки; - оцінка здатності студента до творчого використання накопичених знань; - аналіз умінь студента сформувати своє ставлення до конкретних проблем управління конкурентоспроможністю організацій, що функціонують в складних умовах ринкової економіки. Об’єктом підсумкового контролю знань є результати виконання письмових екзаменаційних завдань. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). В разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).
Всі білети з науки «Управління конкурентоспроможністю підприємства» є рівноцінними за складністю, охоплюють значну частину навчального матеріалу та складені таким чином, щоб стимулювати студентів надати глибоку та творчу відповідь. На іспит виносяться вузлові питання, типові задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення практичних задач. Кожен екзаменаційний білет містить п'ять завдань, оцінка виконання яких дозволяє визначити рівень знань студентів з точки зору репродуктивного та аналітико-прикладного аспектів.
Виконання перших трьох завдань (завдання з 1-го по 3-тє) здійснюється з метою оцінити рівень знань студента з точки зору репродуктивного аспекту, тобто має на меті з'ясувати - як студент засвоїв та наскільки спроможний відтворити (повторити, викласти у своїй відповіді на папері) набуті знання нормативного характеру. До складу цього блоку завдань включено чотири теоретичних питання, що мають чіткий конкретний характер.
Відповідь на кожне питання також має бути чіткою, конкретною, розгорнутою, повною (обсягом від половини до цілої сторінки (зважаючи на рівень знань та на специфіку почерку студента)). Основна мета, що переслідується при перевірці відповідей на кожне з цих питань – визначити рівень знання студентом нормативного матеріалу по конкретному питанню певної теми; таким чином, основна мета, що її має досягти студент при виконанні цього завдання – продемонструвати свій рівень володіння конкретикою предмету. Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні запитання конкретного характеру використовуються такі критерії :
Наступне завдання білету (4-те завдання) може бути представленим тестом одиничного або множинного вибору, або відкритим тестом (тестом, що включає набір пунктів, кожен з яких являє собою розпочату, але не завершену фразу; завдання студента полягає в тому, щоб правильно завершивши це твердження, надати стислу, але змістовну відповідь на фактично поставлене, але не сформульоване у запитальній формі питання).
Основна мета, що переслідується при перевірці відповідей по пунктах цього завдання – оцінити конкретний рівень володіння студентом нормативним матеріалом науки «Управління конкурентоспроможністю підприємства». Для оцінювання рівня відповідей на так звані «відкриті» питання використовуються такі критерії: - відмінний рівень (10 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 90 до 100 відсотків усіх відповідей; - достатній рівень (8 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 70 до 90 відсотків усіх відповідей; - задовільний рівень (6 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 60 до 70 відсотків усіх відповідей; - незадовільний рівень (0 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 60 відсотків усіх відповідей.
Останнє завдання (5-те завдання) включене в екзаменаційний білет з метою оцінити рівень вмінь та навичок студента з точки зору аналітико-прикладного аспекту, тобто, з одного боку, з’ясувати, чи набув студент взагалі, і якщо набув, - то в якій мірі, спроможностей аналізувати запропонований матеріал та робити на базі цього аналізу самостійні висновки (наприклад, визначати, яка інформація є зайвою для розв’язання конкретного завдання, а яка, навпаки – відсутня). З іншого боку, виконання цього завдання передбачає, що студент має продемонструвати в процесі розв’язку запропонованої задачі свої вміння застосовувати набуті знання в типових ситуаціях. Основна мета, що переслідується при перевірці розв’язку - оцінити рівень вмінь та навичок студента здійснювати техніко-економічні розрахунки щодо обґрунтування вибору рішень, що мають прийматися в типових для сфери управління конкурентоспроможністю фірми ситуаціях; таким чином - основна мета, що її має досягти студент при виконанні цих завдань - продемонструвати набуті вміння та навички аналізувати наданий матеріал та здійснювати необхідні розрахунки задля обґрунтування вибору управлінських рішень в сфері управління конкурентоспроможністю. Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичної задачі застосовуються такі критерії:
Загальна підсумкова оцінка знань з науки складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо на іспиту студент набрав менше 30 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка). Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється за загальними правилами. Система ліквідації академзаборгованостей За викладеного порядку система ліквідації академзаборгованостей має такий зміст: - студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів (з урахуванням 30 і більше балів, що студент набрав на іспиті), після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою; - студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів (якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, то результати підсумкового контролю не враховуються), зобов’язані пройти повторний курс вивчення науки перед повторним складанням іспиту.
6.4. Зразок екзаменаційного білета для студентів денної та заочної форми навчання ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року № 384 Форма № Н-5.05
ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Освітньо-кваліф. рівень_______________Напрям підготовки_______________ Спеціальність: __________________________ Семестр __________
ІСПИТ З НАУКИ «УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА»
Екзаменаційний білет №
1-3. – Теоретичні запитання (надати повні, розгорнуті відповіді):
4. – Відкриті питання (розкрити сутність понять, дати стислі, але змістовні відповіді): А. Ринок являє собою … Б. Конкуренція являє собою … В. Конкурентоспроможність фірми (підприємства) – це … Г. Олігополія відрізняється від монополії тим, що … Д. Складові стратегії забезпечення конкурентоспроможності є такими ......
5. – Аналітико-розрахункове завдання:
У таблиці наведені вихідні дані для розрахунку рівня конкурентоспроможності комп’ютерів фірми «ВІСТ». Ці вироби пройшли повні випробування у незалежній лабораторії товариства споживачів. Оцінки якості обслуговування встановлені експертами в балах (від 1 до 5). За зразок прийнято модель комп’ютеру фірми Hewlett-Packard 200/32. Експертна комісія підприємства також встановила коефіцієнти вагомості параметрів, наведені в таблиці.
Вихідні дані для розрахунку рівня конкурентоспроможності комп’ютерів фірми «ВІСТ»
Розрахувати рівень конкурентоспроможності комп’ютерів фірми «ВІСТ». Зробити висновки щодо перспектив продажу кожної моделі на ринку.
Затверджено на засіданні кафедри менеджменту Протокол № ______ від ________________
Зав. кафедрою ________ /Соболь С.М. Екзаменатор _______ / Барабась Д.О. (підпис) (прізвище, ініціали) (підпис) (прізвище, ініціали)
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Додаткова:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||