|
|
Главная \ Методичні вказівки \ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ« Назад
УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ 14.02.2015 02:04
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Інститут економіки і управління
Кафедра маркетингового менеджменту
УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ В УМОВАХ ECTS
для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»
ДонНУЕТ Донецьк 2014 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Інститут економіки і управління
Кафедра маркетингового менеджменту
УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ В УМОВАХ ECTS для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»
ДонНУЕТ Донецьк
2014 УДК 378.147:005.95/96(076.5)ББК 74.58я73Б 20
Рецензенти: доктор екон. наук, проф., зав. кафедри економіки підприємства ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського Л. В. Фролова
доктор екон. наук, проф. кафедри маркетингового менеджменту ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського А. В. Балабаниць
Б 20 Управління персоналом [Текст] : навч.-метод. реком. щодо викон. курс. роботи в умовах ECTS для студ. галузі знань 0306 «Менедж. і адмін.» напряму підг. 6.030601 «Менедж.» / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак, С. І. Коломицева ; М-во освіти і науки України ; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського ; Каф. маркетинг. менедж. – Донецьк : [ДонНУЕТ] , 2014. – 88 с.
Навчально-методичні рекомендації розроблено з метою забезпечення виконання курсових робіт студентами ОКР «Бакалавр» галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» денної та заочної форм навчання. У навчально-методичних рекомендаціях охарактеризовано загальні положення та зміст основних етапів виконання курсової роботи, висвітлено методологію проведення наукових досліджень, визначено структуру курсової роботи і вимоги, які пред’являються до її змісту та оформлення, акцентовано увагу на процесі підготовки та захисту курсової роботи. Навчально-методичні рекомендації містять актуальну тематику курсових робіт, яка відповідає профілю підготовки бакалаврів, зразки планів курсових робіт з окремих тем, список джерел, які рекомендовано використовувати при виконанні курсових робіт. УДК 378.147:005.95/96(076.5)ББК 74.58я73
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП
Сучасні умови характеризуються підвищенням ролі персоналу у підприємствах, що обумовлено наступними чинниками: зміни у змісті праці, які викликані застосуванням нових техніки, технологій; трансформація функції контролю, підвищення значущості самоконтролю і самодисципліни; макроекономічні чинники (загострення конкуренції на ринку, орієнтація підприємств на задоволення попиту покупців, підвищення уваги до якості товарів); зміна форм організації праці на підприємствах; підвищення освітнього та культурного рівня робітників; зміна пріоритетів у системі цінностей персоналу. У зв'язку з цим особливої актуальності на сучасному етапі набувають питання управління персоналом у підприємствах.Вивчення дисципліни “Управління персоналом” передбачається освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент». Програма дисципліни “Управління персоналом” виходить з необхідності підготовки висококваліфікованих фахівців, які володіють новими підходами до вирішення проблем управління персоналом в умовах ринкової економіки. Метою дисципліни є формування комплексу теоретичних знань і практичних навичок щодо формування та реалізації кадрової політики в сучасних підприємствах, раціонального відбору працівників на посади та формування дієвого трудового колективу, оцінювання та розвитку працівників, а також цілеспрямованого використання їх потенціалу. На сучасному етапі розвитку вищої школи згідно вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра галузі знань «Менеджмент і адміністрування» все більша увага зосереджується на спонуканні студентів до активної розумової і практичної діяльності при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін, розвитку у них творчих здібностей, потреб у самостійному самовдосконаленні. Навчання в університеті повинно озброїти студентів методикою наукових досліджень і, зокрема, виконання курсових робіт. Навчальними планами підготовки студентів напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» передбачено виконання курсової роботи з дисципліни “Управління персоналом”. Результати наукових досліджень, які викладені у курсовій роботі з дисципліни “Управління персоналом”, наочно ілюструють рівень засвоєння теорії, методики управління персоналом та набуті навички їх використання у практиці діяльності торговельних підприємств, на матеріалах яких студентами здійснюється дослідження. Для виконання курсової роботи з дисципліни “Управління персоналом” кафедра маркетингового менеджменту повинна забезпечити студентів навчально-методичними рекомендаціями, у яких доцільно визначити напрямки, методологію дослідження, зміст та вимоги до написання курсової роботи, рекомендувати нову наукову, монографічну, методичну, довідкову літературу з управління персоналом, навести типові плани курсових робіт з основних тем, приклади наочних матеріалів за результатами наукового дослідження та розробленими рекомендаціями. Це визначає актуальність, необхідність і значимість проведення науково-дослідної роботи студентів, зокрема виконання курсової роботи з дисципліни “Управління персоналом”, та забезпечення зацікавленості студентів в активній науково-дослідній роботі.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕТАПІВ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота з дисципліни “Управління персоналом” - це трудомістка та відповідальна частина навчання студентів – майбутніх менеджерів, фахівців з управління персоналом. У процесі виконання курсової роботи підводиться підсумок роботі, що виконана студентом при вивченні теоретичної частини дисципліни, і набуті знання з теорії та методології управління персоналом використовуються для вирішення конкретних управлінських завдань, а також певних управлінських проблем. Курсова робота з дисципліни “Управління персоналом” відповідно з навчальним планом виконується студентами інституту економіки і управління напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» денної (на IV курсі) та заочної (на V курсі) форм навчання. Основна мета виконання курсової роботи з дисципліни “Управління персоналом” - розвинути у студентів навички самостійної творчої роботи, комплексного підходу до вирішення проблем з управління персоналом у торговельних підприємствах в умовах ринкової економіки. Завдання курсової роботи - поглиблення та поширення теоретичних знань з управління персоналом, вироблення вмінь і навичок, необхідних для здійснення конкретної управлінської діяльності торговельного підприємства; набуття навичок щодо управління персоналом як соціальною системою; використання конкретних прийомів формування колективу підприємства, впливу на соціальний розвиток колективу, організації діяльності служб персоналу, розробки і реалізації кадрової політики, кадрового планування у підприємстві, організації набору і добору кадрів, оцінки і атестації персоналу; вироблення вмінь щодо управління процесом розвитку і рухом персоналу, управління процесом вивільнення персоналу, забезпечення соціального партнерства у підприємстві, оцінки ефективності управління персоналом та забезпечення її підвищення. Курсова робота, будучи складовою частиною науково-дослідницької роботи студентів, повинна узгоджуватися та бути логічним продовженням реферату з проблемних питань управління персоналом та важливим підготовчим етапом виконання дипломної роботи за ОКР «бакалавр» студентами галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент. Тему курсової роботи студент повинен обирати з затвердженої кафедрою маркетингового менеджменту тематики самостійно, з урахуванням своїх наукових інтересів, рівня теоретичної підготовки, необхідності та можливості продовження досліджень у дипломній роботі, можливості отримання інформації в торговельному підприємстві, на матеріалах якого буде проводитися дослідження. Для студентів заочної форми навчання тема курсової роботи, окрім того, доцільно пов`язати з місцем їх роботи, посадою, яку вони займають, кваліфікацією, набутим досвідом і мати практичне значення для конкретного торговельного підприємства. Тему курсової роботи слід обов`язково узгоджувати з керівником роботи. Вибір теми, закріплення її за студентами денної форми навчання, призначення керівника роботи необхідно здійснювати наприкінці шостого семестру (до виробничих зборів щодо проходження студентами нормативної комплексної практики з фаху), а для студентів заочної форми навчання - в період заліково-екзаменаційної сесії, що передує семестру, на протязі якого виконується робота. Тема курсової роботи згідно з заявою студента та призначений кафедрою маркетингового менеджменту керівник з числа викладачів затверджуються розпорядженням директора інституту економіки і управління. Організація виконання курсової роботи передбачає одержання студентом у керівника завдання на курсову роботу, складання графіку виконання курсової роботи із вказівкою за окремими розділами роботи конкретних термінів подання підготовлених матеріалів керівнику для контролю за ходом роботи. Керівники протягом усього терміну виконання курсових робіт проводять індивідуальні та групові консультації. Першим етапом виконання курсової роботи з дисципліни “Управління персоналом” є моніторинг, підбір і вивчення літературних джерел з обраної теми, складення бібліографії відповідно з вимогами, що містяться у розділі 3 представлених навчально-методичних рекомендацій, та планом роботи. При вивченні конкретного джерела інформації доцільно максимально його використовувати для всієї роботи, для чого необхідно конспектувати основні положення, думки та судження, що стосуються відповідних розділів курсової роботи. Робочі записи слід періодично переглядати, уточнювати і після необхідних доповнень класти в основу викладення сутності питань, що передбачені планом роботи. План роботи складається студентом на підставі планів, що рекомендовані кафедрою як зразки, та узгоджується з керівником. На другому етапі студент здійснює збір вторинної зовнішньої та внутрішньої інформації у конкретному торговельному підприємстві, яка дозволяє провести діагностику стану системи управління підприємством, а також проаналізувати проблему, яка є предметом дослідження. Окремі теми курсових робіт передбачають також одержання первинної інформації на засадах проведення опитувань, тому студент повинен завчасно розробити анкету та визначити чисельність і склад опитуваних. Третій етап передбачає обробку зібраної інформації, її аналіз за допомогою комплексу традиційних та сучасних методів з використанням комп’ютерних програм, які рекомендуються кафедрою або розроблені самостійно студентами, формулювання обґрунтованих висновків і проблем практичної реалізації питань, що були розглянуті у роботі. На четвертому етапі за результатами дослідження і на підставі узагальнення теорії та світового досвіду студентом розробляються напрямки (варіанти) вирішення виявлених в діяльності торговельного підприємства проблем управління персоналом. На п`ятому етапі здійснюється написання тексту курсової роботи та її оформлення відповідно з вимогами, поданими у навчально-методичних рекомендаціях. Особливу увагу доцільно приділяти наочності подання результатів дослідження та розроблених рекомендацій. Обсяг курсової роботи повинен бути в межах 50 сторінок тексту. Курсова робота у визначений термін повинна бути представлена студентами денної форми навчання на кафедру маркетингового менеджменту, а заочної форми навчання – спочатку до директорату інституту економіки і управління для реєстрації, а потім - передати на кафедру для перевірки керівником. За результатами перевірки роботи керівник приймає рішення про допуск її до захисту, або повертає студентові на доопрацювання відповідно з зауваженнями. Для забезпечення високого рівня виконання курсових робіт з дисципліни “Управління персоналом” студенти повинні оволодіти методологією наукових досліджень.
2 МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно освітньо-кваліфікаційної характеристики при підготовці принципово нових фахівців з менеджменту важливими завданнями є оволодіння студентами методологією наукових досліджень, зокрема методами самостійного розв’язання науково-практичних завдань, набуття навичок їх застосування у практичній діяльності з найбільшою ефективністю. Знання з методології наукових досліджень студенти повинні застосовувати при виконанні курсових робіт. Необхідно засвоїти, що наукові дослідження – це цілеспрямований процес пізнання, який здійснюється з метою відкриття стану закономірностей зміни об’єктів, що вивчаються, залежно від конкретних умов, місця та терміну їх функціонування для подальшого використання у практичній діяльності. При проведенні наукових досліджень слід керуватися “Міжнародним кодексом з практики маркетингових і соціальних досліджень”, у якому визначені основні принципи проведення досліджень, терміни, правила. Важливим елементом методології наукових досліджень є принципи, тобто постійно діючі основні положення, які характерні для усієї системи наукових досліджень. Необхідно дотримуватись таких принципів: системний та ситуаційний підхід до проведення наукового дослідження, багатоваріантність, диференціація підходів до організації проведення дослідження залежно від особливостей об’єкту дослідження, його мети, завдань; динамічний, безперервний характер процесу наукового дослідження; наявність концепції проведення наукових досліджень, яку зрозуміли б усі виконавці, замовники, користувачі; цільова спрямованість на пріоритетні економічні і соціальні проблеми. Наукові дослідження повинні відповідати профілю навчання студентів напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент». Мета наукових досліджень студентів - розвиток, використання їх творчого і трудового потенціалу для вирішення проблем підвищення ефективності управління торговельними підприємствами, задоволення попиту та потреб споживачів. Дослідницька діяльність передбачає високу спроможність студентів до творчого науково-дослідного мислення, головною передумовою якого є обсяг та глибина наукових знань, їх постійне і систематичне поповнення та оновлення. Найважливішою складовою творчого мислення є здатність до прогностичного мислення. Завдання наукового дослідження: - оволодіння студентами науковими методами пізнання, поглиблення і творче засвоєння навчального матеріалу з професійно-орієнтованих дисциплін, а особливо з блоків “Менеджмент” і “Маркетинг”; - вивчення методики та засобів самостійного вирішення наукових проблем з дисципліни «Управління персоналом». Враховуючи характер навчального процесу в інституті економіки і управління ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, дослідницька діяльність студентів повинна здійснюватися у різних формах. Студентам необхідно опанувати теоретичні засади та методологію проведення наукових досліджень за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент», застосовувати здобуті знання з методики досліджень при опрацюванні конкретних актуальних тем. Формуванню науково-дослідницьких навичок студентів сприятимуть: моніторинг та складання оглядів спеціальної, методичної, довідкової літератури та інших джерел з обраної теми, підготовка реферату з конкретної проблеми. Це дозволяє студенту ознайомитися зі станом інформаційного забезпечення визначеної теми, ураховувати і максимально використовувати результати досліджень, які були проведені раніше. У процесі навчання студенти, працюючи у наукових семінарах на кафедрі маркетингового менеджменту, повинні готувати спеціальні наукові доповіді на засадах поглибленого, всебічного вивчення теоретичних джерел і конкретних матеріалів діяльності торговельних підприємств, виступати з ними на засіданнях семінарів з проблем менеджменту, маркетингу, захищати свої висновки і пропозиції. Кращі доповіді рекомендуються для повідомлення на науковій конференції студентів ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського або в інших вузах, опублікування тез доповідей, наукових статей у збірниках НДРС. Студенти ІV-V курсів, які виявили здібності до проведення наукових досліджень та активно беруть участь у НДР, залучаються кафедрою маркетингового менеджменту до виконання держбюджетних та госпдоговірних тем. Виконуючи курсові роботи з дисципліни “Управління персоналом”, студенти закріплюють елементи досліджень на етапі початкового наукового пошуку з обраного напрямку, а у подальшому узагальнюють і відображають результати НДР у дипломній роботі. Складність наукових досліджень, комплексність та тривалість їх виконання викликає необхідність розподілу процесу НДРС на логічно взаємообумовлені та взаємопов’язані етапи:
Розглянемо зміст кожного етапу наукового дослідження. Вибір теми наукового дослідження студенти повинні здійснювати самостійно, керуючись тематикою, що затверджена кафедрою маркетингового менеджменту, та враховуючи такі критерії: актуальність теми (значимість, необхідність і невідкладність її вирішення для потреб торгівлі); очікувана ефективність розробки; новизна і перспективність теми дослідження; відповідність теми, яку обирає студент, профілю навчання менеджерів; можливість розробки теми у ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського з точки зору часу, забезпечення літературою, методиками, матеріалами; відповідність теми напрямкам НДР кафедри маркетингового менеджменту, що полегшує пошук відповідних наукових методів і рішень, прискорює процес впровадження результатів дослідження. Обираючи тему, студент повинен ознайомитися з переліком і змістом робіт з даної проблеми, виділити та систематизувати питання, які недостатньо розроблені, дискутуються, потребують подальшої розробки, не розроблені, такі, що випливають із висновків проведених досліджень. Відповідно до обраної теми наукового дослідження студенту слід самостійно підібрати спеціальні літературні джерела (книги, брошури, статті), нормативні документи, статистичні матеріали і вивчити теоретичні засади та історію питання. З урахуванням цього остаточно формулюється тема. Студент повинен акцентувати увагу на тому, що ефективність наукового дослідження обумовлена правильним використанням методології. Методологія – наука (вчення) про методи та засоби дослідження. Розвиток методології науки пов’язаний з розвитком методів наукового пізнання дійсності, загальними законами розвитку наукового знання, перевіркою істинності теорії практикою. Головною метою методології є вивчення засобів, методів і прийомів дослідження, за допомогою яких набуваються нові знання в науці. Предмет вивчення методології – це поняття і методи самої науки, сфера їх застосування, обґрунтованість наукових результатів, осмислення досягнень науки. У зв’язку з цим необхідно опанувати терміни: метод, методика, методологія наукового дослідження та їх взаємозв’язок. Стосовно наукового дослідження методом є засіб або система засобів дослідження і пізнання визначеного об’єкта або явища. На засадах вибору методів, які використовуються на окремих етапах дослідження, визначається методика дослідження – сукупність методів і прийомів правильного і цілеспрямованого вивчення явищ, процесів. Слід знати, що методологічним інструментом, який організує процес дослідження та визначає його логіку, є робоча гіпотеза. Робоча гіпотеза – це направляюча наукова ідея, яка потребує подальшої перевірки. Після перевірки гіпотеза перетворюється або у достовірну теорію, або у достовірне знання певного факту. Відмовлення від гіпотези, яка виявилася неправильною, також є суттєвим кроком вперед у пошуках істини, оскільки помилкові гіпотези поглиблюють пізнання, вказують на труднощі проблеми та спонукають до пошуку кращих рішень. Студенту необхідно пам’ятати, що науковий рівень дослідження визначається його методом. Відносно процесу пізнання метод дослідження є формою практичного і теоретичного вивчення певного об’єкта шляхом використання різних засобів. Методи дослідження можна розділити на загальні і спеціальні. Загальні методи використовуються в окремих сферах науки на відповідних етапах дослідження. Спеціальні методи використовуються для вирішення специфічних груп завдань у кожній сфері науки. Методологія науки виділяє теоретичний та емпіричний рівні пізнання. Теоретичне пізнання базується на наукових теоріях. До емпіричних відносяться знання з повсякденної усвідомленої практики, спеціальні наукові дані, які одержані у процесі спостереження, експерименту. У зв’язку з рівнями пізнання виділяють і види методів дослідження. До емпіричних методів наукового дослідження відносяться спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент. До теоретичних методів наукового дослідження відносяться узагальнюючі (сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізація, формалізація, аксіоматизація) та часткові (визначення, опис і інтерпретація). Студент повинен знати, що системний підхід до вивчення предметів і явищ обумовлює необхідність комплексного використання різних методів дослідження. Спеціальні методи, що застосовуються у наукових дослідженнях у сфері торгівлі, розподіляються відповідно до окремих етапів проведення досліджень на методи збору інформації, її обробки, аналізу, програмних (планових) розрахунків і методи прогнозування. На засадах вибраних методів, які використовуються на окремих етапах дослідження, повинна визначатися загальна методика дослідження. Майбутнім фахівцям напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» слід засвоїти, що методичні засади дослідження складаються із загальнонаукових, аналітичних, прогностичних методів. Загальнонаукові методи – це системний, ситуаційний аналіз, програмно-цільовий підхід, комплексні дослідження. Вони використовуються при дослідженні ринкової ситуації, обґрунтуванні цілей управлінської діяльності у взаємозв’язку з цілями функціонування підприємства, розробці стратегії і тактики досягнення цілей, управлінських програм, при вивченні взаємозв’язку витрат і результатів діяльності. Аналітичні методи включають: - методи порівняння, групування, балансовий, графічний, табличний, ланцюгових підстановок, індексний; - лінійне програмування - використовується для рішення екстремальних задач; - сітьове планування - призначене для дослідження і управління взаємопов’язаними роботами, які виконуються для досягнення однієї або декількох цілей (розробка програм комплексних заходів, що спрямовані на одержання визначеного прибутку та ін.); - теорію масового обслуговування - доцільно використовувати для визначення тривалості та черговості обслуговування замовників, покупців, складання графіків постачання, управління товарними запасами; - метод ділових ігор - слід застосовувати для дослідження та визначення оптимальної стратегії в ситуаціях, що мають ігровий характер, для вибору оптимального варіанту із різних рішень; - теорію зв’язку - розглядає механізм зворотних зв’язків, дозволяє отримати інформацію з ринку і більш ефективно її використовувати; - факторний аналіз - дозволяє визначити вплив чинників на результати маркетингової діяльності; - кластерний аналіз - це розподіл сукупності об’єктів на відносно однорідні групи відповідно з їх потребами; - багатомірне шкалування - дозволяє одержати просторове відображення відносин, які існують між об’єктами (наприклад: оцінка конкурентоспроможності товарів у порівнянні із зразком; співставлення іміджу двох підприємств); - контент-аналіз – це формалізований, кількісний аналіз (вивчення) документів з метою одержання достовірної, надійної інформації, у якій зацікавлені маркетологи; він використовується, головним чином, при роботі з вторинними даними соціально-психологічної спрямованості, а також при аналізі результатів опитувань; напрямки використання контент-аналізу: виявлення та оцінка характеристик тексту, як індикаторів певних сторін об’єкту, що вивчається; виявлення причин, які викликали повідомлення; оцінка ефекту впливу повідомлення; - моніторинг маркетингової діяльності – це механізм здійснення спеціалістами-маркетологами підприємства постійного спостереження за найважливішими поточними результатами маркетингової діяльності та фінансового стану підприємства в умовах динамічного маркетингового середовища; - дисперсійний аналіз - необхідно використовувати для оцінки однорідності сукупності, що досліджується, та ступеня впливу чинників на процес, який вивчається; - кореляційний аналіз - слід використовувати для визначення напрямку та тісноти зв’язку за допомогою коефіцієнта кореляції, кореляційного відношення, ступенів змінювання результативних показників під впливом різних чинників за допомогою коефіцієнта детермінації; - регресійний аналіз - дозволяє визначити форми зв’язку та ступінь впливу чинників на конкретні показники діяльності підприємства. Для розробки різних видів прогнозів слід використовувати прогностичні методи (прогнози попиту, збуту, маркетингових витрат, товарних запасів та ін.). Це методи експертних оцінок (метод Дельфі, метод кібернетичних сесій, метод мозкових атак, метод номінального колективного мислення); методи економіко-математичного моделювання за допомогою динамічних коефіцієнтів еластичності, трендових моделей, одно- та багатофакторних статичних та динамічних рівнянь регресії; комплексні методи. Дотепер не існує однозначного підходу до того, чи є у маркетингу власні методи дослідження, що складає вимогу будь-якої самостійної науки. Але безперечно те, що існує комплекс технологій, які притаманні саме маркетингу і орієнтовані на вирішення специфічних маркетингових проблем: маркетинговий (ситуаційний) аналіз; SWOT-аналіз; STP-маркетинг, ABC-аналіз асортименту товарів; матричний метод; організаційні механізми для реалізації теорії маркетингу в практиці (організаційні структури служби маркетингу, маркетингове програмування, розробка маркетингового бюджету). Аналітичні та прогностичні методи на сучасному етапі доцільно використовувати на засадах комп’ютерних програм. З урахуванням гіпотези та методики дослідження студент разом з науковим керівником повинен розробляти програму досліджень, у якій визначає: ü уточнену назву (формулювання) теми; ü загальні та окремі завдання роботи (цільова постанова); ü стан питання та обґрунтування вибраного напрямку роботи; ü зміст, об’єкт, предмет та методи дослідження; ü етапи роботи із зазначенням змісту і термінів завершення кожного етапу (календарний план роботи); ü форму представлення результатів дослідження. При проведенні наукових досліджень студентам слід керуватися програмою. При організації збору інформації у торговельному підприємстві необхідно передбачити:
Об’єкт дослідження - це предмет або явище дійсності, що досліджується з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливості подальшого використання результатів пізнання у практичній діяльності. Об’єкт дослідження – процес управління персоналом в цілому або за окремими етапами (функціями) у підприємствах різних форм власності, що функціонують у конкретному населеному пункті, регіоні України. Предметом дослідження є механізми, методи, засоби формування колективу підприємства, соціальний розвиток колективу, організація діяльності служби персоналу, кадрова політика, набір і відбір кадрів, оцінка і атестація персоналу; процес розвитку і руху персоналу, процес вивільнення персоналу, соціальне партнерство у підприємстві, ефективність управління персоналом. Правильне визначення об’єкту та предмету дослідження сприяє обґрунтованості його результатів. Сформулювавши об’єкт та предмет дослідження, необхідно визначити параметри торговельного підприємства, на матеріалах якого здійснюється дослідження, тобто повноту вивчення окремого аспекту управління персоналом підприємства відповідно до мети дослідження. Тому завдання дослідника полягає у діагностиці стану системи управління підприємством згідно розробленої схеми. Збір показників у торговельних підприємствах повинен проводитися в декілька етапів: - розробка переліку всіх вихідних показників з кожного питання, що вивчається, та методики їх одержання; - формування зведеного переліку вихідних показників щодо теми; - визначення джерел одержання інформації, розробка форм збору показників (таблиці, анкети). Зібрані інформативні матеріали необхідно обробити і систематизувати за допомогою таких методичних прийомів як класифікація, типологія, ранжирування. За результатами систематизації даних повинні бути розраховані відносні та середні величини, оброблені ряди динаміки, визначені основні тенденції розвитку, розроблені таблиці, графіки з використанням персональних комп’ютерів, комп’ютерних програм. Отриману первинну і повторну інформацію потрібно перевірити з точки зору її логічної відповідності кінцевим результатам дослідження. Оброблені інформативні матеріали студент повинен глибоко проаналізувати за допомогою комплексу економічного, маркетингового, функціонально-вартісного аналізу, довести або відкинути висунуті на попередніх етапах дослідження гіпотези. Перш ніж робити висновки (короткий виклад отриманих результатів) студенту слід ще раз перевірити завершеність кожного розділу роботи та доведеність аргументації роботи у цілому. Лише після цього слід формулювати висновки за суттю поставленої проблеми, питаннями практичного значення, впровадженням і використанням одержаних результатів. На засадах результатів аналізу студент повинен сформулювати чіткі, точні, не переобтяжені цифровими даними, випадковостями висновки щодо поставленої проблеми, перевірити, апробувати їх. Обґрунтовані висновки необхідно викласти у відповідних розділах роботи. Пропозиції щодо практичного використання висновків при вирішенні конкретного завдання в певних умовах повинні бути перспективними. Висуваючи ті або інші пропозиції, дослідник повинен розрахувати їх ефективність. Без такої оцінки неможливо визначити ступінь реальності проведення та окупності заходу. У тому разі, коли при дослідженні рекомендується використовувати одну з декількох конкуруючих пропозицій, необхідно провести порівняльний розрахунок ефекту і витрат з кожного варіанту і вибрати той, який забезпечує найкращі показники. Зібрані і оброблені у процесі дослідження матеріали, результати аналізу та обґрунтування рекомендацій необхідно перетворити у злагоджений, послідовний, науково-аргументований виклад. Ознайомившись із загальною методологією наукового дослідження, студенту необхідно адаптувати її до виконання курсової роботи з дисципліни “Управління персоналом”.
3 СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ВИМОГИ, ЯКІ ПРЕД’ЯВЛЯЮТЬСЯ ДО ЇЇ ЗМІСТУ
Курсова робота з дисципліни “Управління персоналом” повинна відповідати вимогам стандартів (зокрема стандарту ДСТУ 3008-95) і складатися з таких елементів: ü титульний аркуш (додаток А); ü зміст роботи; ü перелік умовних позначень (додаток Б); ü вступ; ü розділи основної частини роботи згідно плану; ü висновки з розділів роботи; ü висновки та пропозиції; ü список літератури; ü додатки. У змісті роботи необхідно послідовно вказати (з зазначенням сторінки початку) вступ, перелік розділів і підрозділів, висновки з розділів, висновки та пропозиції, список літератури, додатки. У вступі (1-2 сторінки) повинно бути обґрунтовано актуальність теми, її наукове та практичне значення в умовах ринку, зазначено ступінь її розробленості у зарубіжній і вітчизняній літературі, сформульовано мету та завдання, які передбачається вирішити в процесі виконання роботи, визначено об’єкт та предмет дослідження, зазначено методику проведення дослідження, вказано комп’ютерні програми, що використовувались студентом в процесі роботи, розроблені викладачами кафедри маркетингового менеджменту або особисто студентом. Мета роботи – це її конкретний кінцевий стан, бажані результати, які намічає отримати дослідник. Початкова мета курсової роботи, із-за відсутності достатньої інформації про проблему, може бути сформульована студентом в самому загальному вигляді, щоб виділити її головні питання, формулювання мети може уточнюватися на наступних етапах роботи по мірі одержання додаткової інформації та оволодіння нею. Мета роботи полягає у дослідженні та оцінці стану управління персоналом на підприємстві згідно теми, що розглядається, виявленні невирішених питань і визначенні шляхів, конкретних резервів підприємства щодо їх практичної реалізації. Мета курсової роботи повинна формулюватися чітко, без зайвої деталізації. Наприклад: Розробити систему заходів, яка забезпечить ефективне управління персоналом підприємства. Після формулювання мети роботи слід визначити конкретні завдання, рішення яких дозволить її досягти. Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів, які повинні розкрити зміст теми. У першому (теоретичному) розділі курсової роботи слід розкрити сутність проблеми, що розглядається, дати характеристику сучасного стану теорії того питання управління персоналом, яке є предметом дослідження, тобто потрібно розглянути різні точки зору, що зустрічаються у спеціальній літературі з цього приводу, висловити власне ставлення до них, сконцентрувати увагу на питаннях, які потребують вирішення, і показати їх значення для удосконалення управління персоналом торговельного підприємства у сучасних умовах. Перший розділ необхідно завершувати структурним елементом “Висновки з розділу 1”, в яких доцільно узагальнити основні теоретичні положення теми курсової роботи, наявні теоретичні та практичні проблеми, перелічити особливості управління персоналом у підприємствах в умовах ринкової економіки в Україні. Висновки з розділу повинні мати одинарну нумерацію. Другий (аналітичний) розділ роботи повинен відображати результати самостійно проведеного студентом дослідження проблеми за матеріалами конкретного торговельного підприємства, на базі якого виконується робота та складатися з двох частин: діагностика стану системи управління торговельним підприємством (підрозділ 2.1) та дослідження практичного аспекту основних питань теми курсової роботи (підрозділи 2.2 та 2.3). Діагностика стану системи управління торговельним підприємством (досьє торговельного підприємства) повинна проводитися у певній послідовності і складатися з таких елементів: 1. Місія і загальна характеристика підприємства (додаток В). 2. Моніторинг макросередовища підприємства. 3. Дослідження мікросередовища підприємства. 3.1. Дослідження чинників безпосереднього оточення. 3.2. Аналіз факторів внутрішнього середовища. 4. Побудова зведеного профілю маркетингового середовища та складання матриці SWOT. Проте деякі елементи діагностики системи управління торговельним підприємством можуть бути розкриті в підрозділах 2.2 і 2.3 залежно від теми курсової роботи з відповідним посиланням у підрозділі 2.1. Загальна характеристика торговельного підприємства передбачає визначення на підставі вивчення статуту підприємства форми власності, року створення, визначення стадії життєвого циклу підприємства (ЖЦП), місії, цілей підприємства, напрямків та видів його діяльності (додаток В). Моніторинг основних чинників макросередовища торговельного підприємства передбачає аналіз факторів, які в найбільшому ступені впливають на ефективність і фінансову стійкість підприємства, але які воно не може контролювати, а повинно адаптуватися до них. Це так званні PEST- фактори. При аналізі політико-правових факторів доцільно досліджувати відношення уряду до бізнесу, закони та укази щодо антимонопольної політики, конкуренції, податкової політики, сертифікації товарів та послуг. З економічних факторів слід аналізувати: рівень зайнятості, інфляцію, економічний розвиток, купівельну спроможність населення тощо. Соціально-демографічні фактори повинні охоплювати: чисельність та склад населення за різними ознаками, рівень народжуваності, демографічний тиск, географічний розподіл населення, рівень освіти. Вивчення техніко-технологічних факторів повинно виявити технологічні можливості щодо отримання товарів відповідної якості, можливості їх доведення до споживача, перспективи технологічного розвитку, технологічний рівень інших аналогічних підприємств. У результаті дослідження необхідно визначити значущість зовнішніх факторів, вивчити їх стан, визначити ступінь та характер впливу на галузь в цілому (торгівлю) і на конкретне торговельне підприємство, темпи змін, можливості та загрози для підприємства (додатки Д.1 – Д.3). Дослідження мікросередовища торговельного підприємства слід розпочинати з дослідження факторів безпосереднього оточення - споживачів, постачальників, конкурентів, контактних аудиторій і маркетингових посередників. При дослідженні споживачів необхідно, використовуючи власні спостереження та метод анкетування, виявити основні характеристики споживачів, мотиви, що спонукають їх приймати рішення щодо купівлі товарів, ступінь їх впливу на діяльність торговельних підприємств і підприємств-конкурентів, їх попит. В результаті даного дослідження слід побудувати типологію споживачів з урахуванням виявлених соціально-демографічних (вік, статус, освіта), економічних (доходи, ціни) чинників, чинників, що визначають поведінку (стиль поведінки, мотивація купівель), а також виявлення тих змінних, які у найбільшому ступені впливають на торговельну силу споживачів (доходи, купівельна спроможність населення, наявність стандартизованих товарів і товарів-замінювачів, інформованість покупців, організація захисту прав споживачів) (додатки Ж.1 – Ж.4). Дослідження постачальників повинно охоплювати вибір каналів збуту постачальників; вивчення їх основних характеристик; визначення ступеня їх впливу на результати діяльності торговельного підприємства; оцінку конкурентоспроможності їх товарів; вивчення цін, умов постачання, форм оплати. Результатом дослідження постачальників повинно бути: виявлення факторів, які в найбільшому ступені впливають на діяльність торговельного підприємства (ціни, якість, умови постачання, перелік послуг, що надаються), а також визначення найбільш ефективних каналів збуту і вибір постачальників, які в найбільшому ступені відповідають вимогам торговельного підприємства (додатки К.1 – К.2). Дослідження конкурентів повинно бути спрямовано на встановлення інтенсивності конкуренції, виявлення діючих та потенційних конкурентів, їх стратегії, ринкової частки кожного конкурента, визначення сильних і слабких сторін конкурентів, їх конкурентних переваг. Дляоцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства необхідно провести порівняльний аналіз його діяльності з діяльністю активного конкурента. Для цього доцільно використовувати бальну шкалу оцінок кількісних показників і метод експертних оцінок для порівняння якісних показників. За підсумками порівняльного аналізу необхідно скласти “профіль діяльності” та “профіль полярностей” (додатки Л.1 – Л.4). Дослідження контактних аудиторій передбачає виявлення типу (прямий, зворотний) та щільності зв`язків, що склалися у торговельного підприємства з контролюючими органами та установами (державною податковою інспекцією, управлінням з контролю за цінами, санепідемстанцією, управлінням з контролю за екологічною безпекою та ядерною енергетикою, управлінням у справах захисту прав споживачів, комітетом зі стандартизації, метрології та сертифікації тощо); засобами масової інформації (телебаченням, радіо, пресою); фінансовими установами (банками, страховими компаніями); рекламними агентствами. Дослідження маркетингових посередників передбачає виявлення активних торговельних посередників і транспортно-експедиційних посередників. При вивченні торговельних посередників необхідно визначити співвідношення між залежними посередниками (брокерами, закупівельними конторами, агентами, аукціонами, комісіонерами) та незалежними торговельними посередниками (дистриб`юторами і торговельними маклерами). Для оцінки торговельних посередників можна використовувати наступні критерії: наявність досвіду ведення справ у даній галузі; рівень організації збутової діяльності (темпи зростання збуту, збутовий персонал, наявність збутової мережі, номенклатура продукції, широта та глибина асортименту); репутація (імідж) посередника; ціна послуг, що пропонує посередник. Для транспортно-експедиційних посередників критеріями оцінки можуть бути: тарифи на послуги та умови перевезення (термін, обсяг партії товарів, що перевозиться, тощо). За результатами дослідження факторів безпосереднього оточення мікросередовища торговельного підприємства складається відповідний “профіль” (додаток М). Внутрішнє середовище торговельного підприємства – це частка мікросередовища, яка знаходиться у межах підприємства. Внутрішнє середовище має декілька аспектів, кожен з яких включає набір ключових процесів торговельного підприємства, а у сукупності вони визначають потенціал підприємства (додаток Н). Кадровий аспект внутрішнього середовища охоплює такі процеси як: склад, структура та динаміка руху персоналу; взаємодія менеджерів та інших працівників; найом, навчання та просування персоналу; оцінка результатів праці і стимулювання; створення позитивного соціально-психологічного клімату та ін. Характеризуючи організаційний аспект внутрішнього середовища слід на підставі статутних документів та штатного розкладу скласти блок-схему апарату управління, дати оцінку типу організаційної структури управління, що використовується в торговельному підприємстві; розробити матрицю розподілу функцій, використовуючи для цього положення про функціональні підрозділи, посадові інструкції провідних фахівців апарату управління та власні спостереження, і розрахувати коефіцієнти повноти охоплення функцій для основних функціональних підрозділів (фахівців) підприємства. Технологічний аспект охоплює характеристику роздрібної мережі, основних технологічних процесів щодо реалізації товарів та послуг, постачання та логістики, обслуговування технологічного устаткування та ін. Економічний аспект пов`язаний з ефективним використанням економічного потенціалу підприємства, забезпеченням його фінансової сталості та інвестиційних можливостей. Аналіз економічного потенціалу торговельного підприємства передбачає аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності за два порівнювальні періоди (за два останні роки); оцінку становища та ефективності використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів підприємства; розрахунок показників фінансової стійкості підприємства та оцінку погрози банкрутства (додатки П.1 – П.3). Маркетинговий аспект передбачає характеристику основних елементів комплексу маркетингу: товарної, цінової, збутової та комунікаційної політики торговельного підприємства. За результатами дослідження маркетингового середовища торговельного підприємства слід виявити фактори, що домінують, можливість і ступінь їх впливу на діяльність підприємства, можливі варіанти відповідних реакцій підприємства. З цією метою доцільно побудувати “профіль маркетингового середовища” торговельного підприємства. Завершувати діагностику стану системи управління підприємством необхідно складанням матриці SWOT (додаток Р), що відображає можливості та погрози чинників макросередовища і мікросередовища безпосереднього оточення, сильні та слабкі сторони внутрішнього потенціалу торговельного підприємства, що дозволить виявити його проблеми, які слід вирішити у першу чергу. В інших підрозділах другого розділу (2.2 і 2.3) необхідно відобразити результати дослідження стану питань теми і дати їх критичну оцінку, зосередивши увагу на виявленні та вимірюванні чинників, які обумовили позитивні та негативні моменти у діяльності торговельного підприємства (додатки С.1-С.4, Т.1-Т.8, Ф.1-Ф.5, Х.1, Ц.1, Ц.2, Ш.1-Ш.4, Щ.1-Щ.9). У процесі дослідження студенту необхідно використовувати у комплексі кабінетні і польові методи збору вторинної і первинної інформації, традиційні та сучасні методи обробки та аналізу з використанням персональних комп’ютерів. Завершується другий розділ структурним елементом “Висновки з розділу 2”, в яких в стислій формі містяться основні підсумки проведеного аналітичного дослідження. Висновки з розділу повинні мати одинарну нумерацію. У третьому (рекомендаційному) розділі студентам необхідно відобразити аргументовані напрямки вирішення виявлених проблем і обґрунтувати необхідність і можливість удосконалення управління персоналом у торговельному підприємстві. Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваного питання повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. Завершується третій розділ структурним елементом “Висновки з розділу 3”. Висновки з розділу повинні мати одинарну нумерацію. Висновки та пропозиції– це стисле викладення підсумків роботи. При цьому слід окремо представити “Висновки” і “Пропозиції”. У висновкахзкурсової роботи студент повинен сформулювати узагальнені висновки, тобто стисло викласти результати теоретичних та практичних досліджень з поставлених завдань роботи, показати їх використання на практиці. Висновки слід формулювати чітко, точно, не перевантажувати подробицями, цифровою інформацією, оскільки всі докази та обґрунтовування повинні бути викладені у відповідних розділах роботи, додатках. Висновки можуть бути як позитивними, так і негативними, в цьому випадку необхідно сформулювати проблеми, що вимагають рішення. Висновки повинні мати одинарну нумерацію. У пропозиціях до курсової роботи студенту необхідно викласти основні і найбільш важливі для підприємства пропозиції щодо вдосконалення управління персоналом. Пропозиції у роботі можуть носити організаційно-методичний або практичний характер і враховувати дійсні і потенційні умови роботи підприємства. Пропозиції повинні мати одинарну нумерацію (окремо від висновків). Висновки та пропозиції повинні бути чітко пов’язані із метою і завданнями курсової роботи (які сформульовані у вступі).
4 ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
При написанні курсової роботи слід додержуватися вимог щодо оформлення наукових праць відповідно чинного ГОСТу України ДСТУ 3008 -95. Курсову роботу необхідно виконувати машинописним або машинним (за допомогою комп`ютерної техніки) способом на одному боці стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). За необхідністю допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм). За машинописного способу виконання текст роботи друкують через півтора інтервали; за машинного - з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм. Допускається окремі частини звіту виконувати різними способами - машинописним або машинним. Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхній, лівий і нижній - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм. Під час виконання роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усього тексту. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними. Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору. Скорочення слів і словосполучень у роботі не допускається (крім загальноприйнятих). Структурні елементи курсової роботи «Зміст», «Вступ», «Висновки та пропозиції», «Список літератури», «Додатки» не нумерують, а їх назви виступають заголовками структурних елементів. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти й підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи та заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати прописними літерами, крім першої заголовної, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п`яти знакам. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути: - за машинописного способу - не менш, ніж три інтервали; - за машинного способу - не менш, ніж два рядки. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи курсової роботи повинні мати порядкову нумерацію і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Нумерація пунктів і підпунктів (при їх наявності) здійснюється за тією ж схемою. При оформлені курсової роботи слід правильно подавати таблиці, ілюстрації (графіки, схеми, рисунки, креслення, діаграми, фотознімки) та формули. Таблиці та ілюстрації слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці та ілюстрації мають бути посилання у роботі. Якщо таблиці чи ілюстрації створені не автором роботи, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права. Таблиці, так само як й ілюстрації, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць (ілюстрацій), які наводяться у додатках. Номер таблиці (ілюстрації) складається з номера розділу і порядкового номера таблиці (ілюстрації), відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу. Таблиця повинна мати назву, яку друкують прописними літерами (крім першої заголовної) і вміщують над таблицею після слова «Таблиця ___» з зазначенням її номера. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово «Таблиця» та її номер слід писати один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці______» з зазначенням номера таблиці. Заголовки граф таблиці починають з заголовної літери, а підзаголовки - з прописної, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з заголовної літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Ілюстрації повинні також мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок___», яке разом з номером і назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 2.1 - Схема апарату управління». Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, зазначаючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рисунок ___, аркуш____». У разі необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації в роботі використовують примітки. Примітка розташовується безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «примітка» ставлять крапку і з заголовної літери в тому ж рядку подають текст примітки. Приклад Примітка._______________________________________________________ Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з заголовної літери подають текст примітки. Приклад Примітка: 1.______________________________________________________________ 2.______________________________________________________________ Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками, які позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки. Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання роботи через один інтервал, за машинного способу - з мінімальним міжрядковим інтервалом. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Номер формули та рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, та зазначається на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки. При написанні роботи студент повинен творчо використовувати інформацію, що подається в літературі, а при використанні матеріалу, окремих результатів, факторів, цифр робити посилання на відповідне джерело. Посилання у тексті роботи на джерело слід зазначати його порядковим номером у переліку джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, [54]. Список літератури, що використовувалася при написанні курсової роботи, відображає ступінь опанування студентом даної проблеми. При складенні списку джерел треба дотримуватися вимог, що пред`являються до їх оформлення. Як зразок студенти можуть використовувати наведений наприкінці представлених навчально-методичних рекомендацій список джерел інформації, що рекомендуються використовувати при написанні курсових робіт з дисципліни “Управління персоналом”. У списку літератури спочатку доцільно навести законодавчі акти (декрети, закони, постанови, укази), а потім в алфавітному порядку подати перелік монографій, підручників, статей тощо. У додатках до курсової роботи поміщають матеріал, який: - є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його в основую частину може змінити впорядковане і логічне уявлення про роботу; - не може бути послідовно розміщено в основній частині курсової роботи через великий об'єм або способи відтворення; У додатки можуть бути включені: - додаткові ілюстрації або таблиці; - матеріали, які через великий об'єм, специфіку викладення або форми подання не можуть бути внесені до основної частини (формули, розрахунки, інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, розроблених в процесі виконання роботи та ін.) Додатки слід оформляти як продовження курсової роботи на його подальших сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них в тексті курсової роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі рядковими буквами з першої прописної симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком рядковими буквами з першою прописною повинно бути надруковане слово «Додаток __» і прописна буква,_ що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту, за виключенням Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.п. Один додаток позначається як додаток А. Додатки повинні мати загальну з рештою частин курсової роботи наскрізну нумерацію сторінок. При необхідності текст додатку може бути розділено на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку відповідно до вимог. При цьому, перед кожним номером проставляють позначення додатку (букву) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А; Д. 3.1. – підрозділ 3.1. додатку Д. Наявні в тексті додатку ілюстрації, таблиці, формули і рівняння слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Д.3 – третій рисунок додатку Д; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А. Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1). Якщо в курсовій роботі як додаток використовується документ, що має самостійне значення і що оформлюється згідно вимогам до документа даного виду, його копію поміщають в курсовій роботі без змін в оригіналі. Перед копією документа поміщають аркуш, на якому посередині друкують слово «ДОДАТОК __» і його найменування (за наявності), в правому верхньому куті сторінки проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок курсової роботи (не зачіпаючи власної нумерації сторінок документа).
5 ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
У процесі підготовки до захисту курсової роботи студент повинен ознайомитися із зауваженнями керівника щодо змісту та оформлення роботи і, при необхідності, внести зміни згідно зауважень керівника, які зроблені до роботи. Захист роботи відбувається у терміни, що зазначені розпорядженням по інситуту. Захист курсової роботи повинна приймати комісія у складі двох викладачів кафедри маркетингового менеджменту. Оцінка курсової роботи здійснюється комісією з урахуванням її якості, повноти змісту, оформлення роботи, вміння студента пов`язувати теоретичні знання з маркетингу з практикою роботи торговельного підприємства, та враховує використання комп’ютерних програм, точність і повноту відповідей на поставлені питання. Оцінка за курсову роботу виставляється у відповідну відомість і залікову книжку студента. Роботи, які захищені, здаються керівником старшому лаборанту кафедри маркетингового менеджменту. Студент, який не подав до захисту курсову роботу або отримав при захисті оцінку «незадовільно», до складання екзамену з дисципліни “Управління персоналом” не допускається і повинен в установлений термін з урахуванням зауважень і рекомендацій комісії повторно захищати роботу. У випадку встановлення того, що курсова робота виконувалася не самостійно або дослідження здійснювалось за незатвердженими темою та підприємством, студенту затверджується нова тема, за якою він виконує нову курсову роботу.
6 ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ “УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ”
7 ЗРАЗКИ ПЛАНІВ КУРСОВИХ РОБІТ З ОКРЕМИХ ТЕМ
Тема: “Політика управління персоналом підприємства в умовах ринкової економіки” Зміст Розділ 1. Особливості політики управління персоналом підприємств в умовах ринку. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Дослідження політики управління персоналом підприємства. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Аналіз політики управління персоналом підприємства. 2.3. Дослідження стратегії управління персоналом підприємства. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Удосконалення політики управління персоналом в умовах маркетингової орієнтації підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури. Додатки.
Тема: “Управління персоналом підприємства в умовах ринкових відносин” Зміст Розділ 1. Особливості управління персоналом підприємств в умовах ринку. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Діагностика управління персоналом у підприємстві. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Дослідження процесу управління персоналом у підприємстві. 2.3. Аналіз ефективності управління персоналом підприємства. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Удосконалення управління персоналом в умовах маркетингової орієнтації підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури. Додатки.
Тема: “Стратегія управління персоналом підприємства в умовах ринкових відносин” Зміст Розділ 1. Стратегічне управління персоналом підприємств в умовах ринкової економіки. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Діагностика стратегії управління персоналом підприємства. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Аналіз кадрової політики підприємства. 2.3. Дослідження стратегії управління персоналом підприємства. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Розробка стратегії управління персоналом в умовах маркетингової орієнтації підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури.
Тема: “Ефективність управління персоналом підприємства та шляхи її підвищення» Зміст Розділ 1. Моніторинг ефективності управління персоналом підприємств в умовах ринку. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Аналіз ефективності управління персоналом підприємства. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Дослідження процесу управління персоналом підприємства. 2.3. Оцінка ефективності управління персоналом підприємства. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності управління персоналом в умовах маркетингової орієнтації підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури.
Тема: “Управління процесом найму персоналу у підприємстві в умовах ринку» Зміст Розділ 1. Особливості процесу найму персоналу в умовах ринкової економіки. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Аналіз процесу найму персоналу у підприємстві. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Дослідження процедури залучення персоналу до підприємства. 2.3. Оцінка практики відбору персоналу у підприємстві. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Удосконалення процесу найму персоналу в умовах маркетингової орієнтації підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури.
Тема: «Система управління персоналом в умовах маркетингової орієнтації підприємства» Зміст Розділ 1. Специфіка системи управління персоналом підприємств в умовах ринкової економіки. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Дослідження системи управління персоналом підприємства. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Моніторинг системи управління персоналом підприємства. 2.3. Аналіз ефективності управління персоналом підприємства. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Удосконалення системи управління персоналом в умовах маркетингової орієнтації підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури. Додатки.
Тема: «Система управління розвитком персоналу підприємства в умовах ринку» Зміст Розділ 1. Особливості системи управління розвитком персоналу підприємств в умовах ринкової економіки. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Діагностика системи управління розвитком персоналу підприємства. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Дослідження практики навчання персоналу у підприємстві. 2.3. Аналіз процесу управління кар'єрою і формування кадрового резерву у підприємстві. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Удосконалення системи управління розвитком персоналу в умовах маркетингової орієнтації підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури. Додатки.
Тема: “Управління персонал – маркетингом в системі маркетингового менеджменту підприємства” Зміст Розділ 1. Особливості управління персонал-маркетингом в системі маркетингового менеджменту підприємств. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Дослідження управління персонал-маркетингом у підприємстві. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Аналіз управління HR-потенціалом підприємства. 2.3. Дослідження управління маркетинговою організаційною поведінкою персоналу та HR-брендом підприємства. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Удосконалення управління персонал-маркетингом у підприємстві. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури. Додатки.
Тема: “Управління HR-потенціалом в умовах маркетингової орієнтації підприємства” Зміст Розділ 1. Специфіка управління HR-потенціаломпідприємств в умовах ринку. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Дослідження управління HR-потенціаломпідприємства. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Аналіз управління формуванням і використанням HR-потенціалу підприємства. 2.3. Дослідження управління розвитком та активізацією HR-потенціалу підприємства. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Удосконалення управління HR-потенціаломв умовах маркетингової орієнтації підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури. Додатки.
Тема: “Система управління маркетинговою організаційною поведінкою персоналу підприємства” Зміст Розділ 1. Особливості управління маркетинговою організаційною поведінкою персоналу підприємств в умовах ринку. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Дослідження системи управління маркетинговою організаційною поведінкою персоналу підприємства. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Аналіз підсистеми маркетингу в сфері організаційної поведінки персоналу. 2.3. Дослідження підсистеми управління в сфері організаційної поведінки персоналу. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Удосконалення системи управління маркетинговою організаційною поведінкою персоналу підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури. Додатки.
Тема: “Управління лояльністю персоналу в умовах маркетингової орієнтації підприємства” Зміст Розділ 1. Управління лояльністю в системі управління маркетинговою організаційною поведінкою персоналу підприємств. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Дослідження управління лояльністю персоналу у підприємстві. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Аналіз процесу управління лояльністю персоналу у підприємстві. 2.3. Маркетинговий моніторинг лояльності персоналу підприємства. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Удосконалення управління лояльністю персоналу в умовах маркетингової орієнтації підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури. Додатки.
Тема: “Управління HR-брендом в умовах маркетингової орієнтації підприємства” Зміст Розділ 1. Особливості управління HR-брендомпідприємств в умовах ринкової економіки. Висновки з розділу 1. Розділ 2. Дослідження управління HR-брендомпідприємства. 2.1. Діагностика стану системи управління підприємством. 2.2. Аналіз практики управління брендом підприємства-роботодавця. 2.3. Дослідження управління брендомперсоналупідприємства. Висновки з розділу 2. Розділ 3. Удосконалення управління HR-брендомв умовах маркетингової орієнтації підприємства. Висновки з розділу 3. Висновки та пропозиції. Список літератури. Додатки.
8 СПИСОК ДЖЕРЕЛ, ЯКІ РЕКОМЕНДОВАНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ПРИ ВИКОНАННІ КУРСОВОЇ РОБОТИ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |