МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ, СОЦІОЛОГІЇ

ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКИ ПРАЦІ

          ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

______________А.М. Колот

“___” ________________2020 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ЩОДО

ПІДГОТОВКИ КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІН ФАХОВОГО СПРЯМУВАННЯ IV КУРСУ

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ

 «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ І ЕКОНОМІКА ПРАЦІ»

(для здобувачів бакалаврського рівня вищої освіти усіх форм навчання)

Затверджено

на засіданні кафедри управління

персоналом та економіки праці

Протокол № 4  від 15 жовтня 2020 р.

Завідувач кафедри

Г.С. Лопушняк _______________

Київ 2020

Укладачі:

1. Колот А.М., доктор екон. наук, професор,
2. Лопушняк Г.С., доктор екон. наук, професор,
3. Василенко А.О., старший викладач,
4. Василик А.В., канд. екон. наук, доцент.
5. Данилевич Н.С., канд. екон. наук, доцент
6. Даниленко О.А., канд. екон. наук, доцент,
7. Ільєнко А.В., старший викладач
8. Кицак Т.Г., канд. екон. наук, доцент
9. Петюх В.М., канд. екон. наук, професор,
10. Рябоконь І.О., старший викладач

1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ

КУРСОВИХ РОБІТ

Курсова робота здобувача бакалаврського рівня вищої освіти освітньої програми "Управління персоналом та економіка праці" (далі – здобувач) являє собою науково-практичне дослідження обраної теми і оформлюється відповідно до вимог, прийнятих у ДВНЗ «Київський національний економічний університет  імені Вадима Гетьмана». Курсова робота з дисциплін професійного спрямування як одна з основних і ефективних форм самостійної роботи є важливим етапом підготовки здобувачів.

Мета курсової роботи полягає у поглибленні та закріпленні теоретичних знань і практичних навичок, отриманих здобувачем в процесі вивчення зазначених далі дисциплін. Виконання курсової роботи дозволяє визначити й оцінити ступінь засвоєння теоретичного матеріалу і вміння застосовувати теорію при вирішенні конкретних практичних ситуацій.

В процесі виконання курсової роботи здобувач повинен отримати навички самостійного опрацювання різноманітних сучасних інформаційних джерел з обраної теми (наукова та періодична література, законодавчо-нормативна база з досліджуваної проблеми (у тому числі внутрішні нормативні документи організації, дані статистичної і бухгалтерської звітності,  матеріали, які розміщені в Інтернеті тощо) та аналізу конкретних виробничих ситуацій. Отже, підготовка курсової роботи дасть можливість здобувачу глибше вивчити основні питання професійного спрямування й на підставі цього робити самостійні висновки і прогнози.

У курсовій роботі здобувач повинен всебічно й глибоко розкрити зміст обраної теми, показати знання літературних джерел. Зміст роботи повинен відповідати плану, який, у свою чергу, має розкривати сутність теми, що розглядається, її внутрішню структуру і логіку дослідження.

Вимоги до змісту курсової роботи

         Титульний аркуш курсової роботи містить:

найменування вищого навчального закладу;

назву факультету, де навчається здобувач;

шифр, найменування спеціальності та освітньої програми, номер групи, де навчається здобувач;

прізвище, ім’я, по батькові автора;

назву курсової роботи;

науковий ступінь, посаду, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника;

місто і рік.

Зміст подають на початку курсової роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Вступ розкриває сутність та стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обгрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі подають загальну характеристику курсової роботи у такій послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми чітко, аргументовано обгрунтовують актуальність і доцільність роботи.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які потрібно вирішити для її досягнення.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом.

Наукове і практичне значення отриманих результатів. У цьому пункті необхідно зазначити сферу застосування отриманих автором результатів дослідження, можливий ефект від запровадження запропонованих заходів для науки та економічної практики.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів. Кожен розділ починають із нової сторінки. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із лаконічним викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів.

Основна частина складається з трьох розділів:

І. Критичний аналіз теоретико-методичних положень досліджуваної проблеми (явища, процесу).

ІІ.   Аналіз та оцінювання стану (рівня розвитку, тенденцій тощо) досліджуваного явища, процесу.

ІІІ.  Формування комплексної програми підвищення ефективності процесу (покращення ситуації щодо обраної проблематики).

Зміст теоретичного розділу курсової роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки.

 Здобувач повинен висвітлити теоретико-методичні аспекти обраної теми курсової роботи відповідно до сучасного рівня розвитку економічної науки. Він має проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних. Тлумачення різних авторів стосовно конкретних аспектів досліджуваної теми  мають бути ґрунтовно проаналізовані здобувачем.

Автор курсової роботи повинен висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз щодо сутності досліджуваних основних категорій і понять в підрозділах першого розділу курсової роботи, сформулювати дискусійні питання.

Для більшої наочності розглянемо декілька прикладів визначення здобувачами ключових понять у теоретичному розділі курсової роботи.

Приклад перший. Здобувач Воронович М. О., досліджуючи сутність поняття «розвиток персоналу», зазначає наступне: «В економічній літературі відсутній єдиний підхід до сутності розвитку персоналу. Так, Р. Марр і Г. Шмідт розглядають розвиток персоналу як навчання та підвищення кваліфікації персоналу [55, 49]. Однак даний підхід дещо звужує таке складне і багатогранне поняття як «розвиток персоналу», оскільки ототожнює його із процесом навчання. Хоча провідну роль у розвитку людини відіграє саме навчання, між цими термінами існує певна різниця, суть якої зводиться до наступного:

• суб’єктом розвитку є особа, що навчається, при цьому особиста присутність спеціаліста або інструктора не обов’язкова;
• люди набувають знань різними шляхами, а не тільки шляхом викладання чи навчання;
• набуття знань можливе безпосередньо на робочому місці, а не лише в результаті відвідування навчальних курсів;
• існує відмінність між тим, що люди почули і тим, що вони запам’ятали;

Савченко В. А. розглядає «розвиток персоналу» дещо ширше, аніж попередні автори. Згідно його точки зору, розвиток персоналу ― це системно організований процес безперервного професійного навчання працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу [48, 17].

Ряд вчених розглядає розвиток персоналу з точки зору формування виробничих навичок та вмінь працівників з метою забезпечення  виконання ними своїх функціональних обов’язків. Зокрема, В. Р. Вєснін під розвитком персоналу розуміє проведення заходів, що сприяють повній реалізації особистісного потенціалу працівників та підвищенню їх здатності вносити вклад у діяльність організації [3, 190].

Такої ж думки дотримуються Журавльов П. В., Кібанов А. Я., Одегов Ю. Г., проте вони дають визначення розвитку персоналу більш широко, із зазначенням конкретних заходів, що реалізуються в даному процесі.

Так, Ю. Г. Одегов та Журавльов П. В. під розвитком персоналу розуміють комплекс заходів, що передбачають професійне навчання випускників шкіл, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, а також планування кар’єри персоналу організації [36, 357].

Досить широко підходить до визначення розвитку персоналу американський економіст Д. Джой-Меттьюз. Він визначає сутність поняття «розвиток персоналу» як цілісний та активний процес удосконалення пов’язаних з виробничою діяльністю знань та умінь із використанням широкого спектру навчальних методів та стратегій.

Разом з тим, заслуговує на увагу те, що Д. Джой-Меттьюз розглядає розвиток персоналу з кількісної та якісної точок зору. Кількісний підхід передбачає відбір певної кількості людей, що володіють необхідними характеристиками та об’єднання їх у певному місці в певний час з метою виконання функцій організації. Якісні ж аспекти розвитку людини передбачають розвиток її здібностей [9, 21].

Отже, під сутністю поняття «розвиток персоналу» ми будемо розуміти цілісний активний процес удосконалення знань, умінь та навичок, а також реалізації потенційних можливостей працівників підприємства, що здійснюється через систему організаційно-економічних заходів, які передбачають навчання персоналу, його адаптацію, атестацію та планування трудової кар’єри».

Приклад другий.  Здобувач Притула А. А., аналізуючи функції, які виконує заробітна плата, вказує на наступне: «Важливим є питання визначення функцій, які виконує заробітна плата. Функція заробітної плати ― це її призначення і роль як складова сфери практичної діяльності з узгодження й реалізації інтересів головних суб’єктів соціально-трудових відносин – найманих працівників та роботодавців [24, 551].

Автори наукових та періодичних видань наводять різний перелік функцій заробітної плати. Зокрема, колектив авторів Колот А.М., Грішнова О.А., Герасименко О.О., Петрова І.Л., Петюх В.М., Цимбалюк С.О. та інші представники кафедри Управління персоналом та економіки праці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» визначає такі функції заробітної плати:

Відтворюючу – заробітна плата покликана забезпечувати нормальні умови життя людини, вона є джерелом коштів для відтворення робочої сили.

Мотиваційну – цю функцію інші автори часто ототожнюють із стимулюючою, проте терміни «мотивація» та «стимулювання» не взаємозамінні, вони співвідносяться як загальне і часткове. Стимулююча функція заробітної плати трактується як засіб впливу роботодавця на трудову поведінку працівників через політику заробітної плати, а інколи – як  засіб дії внутрішніх мотивів найманих працівників. Під стимулом розуміють зовнішні спонукання, а мотив може базуватися як на стимулах, так і на особистих причинах (прагнення самореалізації, обов’язок перед собою та іншими тощо). Так чи інакше, заробітна плата має бути основним засобом мотивації до виконання складних, відповідальних робіт, поліпшення результатів праці.

Регулювальну – ця функція є проміжною між відтворювальною та мотиваційною, так як виконує інтеграційну роль для досягнення балансу інтересів найманих працівників та роботодавців. ЇЇ сутність полягає у впливі на співвідношення  між попитом і пропозицією на ринку праці, на формування персоналу підприємств, рівень його зайнятості, галузеву та регіональну диференціації заробітної плати.

Соціальну – забезпечення соціальної справедливості за принципом однакова винагорода за однакову працю.

Оптимізаційна – заробітна плата як складова собівартості продукції є чинником мотивації власника до  вдосконалення технічної бази виробництва, підвищення продуктивності праці [24, 511-515].

Дядик Т.В. додатково до перелічених функцій додає ще й облікову, яка полягає в тому, що заробітна плата нарахована в грошовому виразі за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, у грошовому виразі відбиває міру участі живої праці в процесі формування витрат виробництва [21, 221].

Махсма М.Б. в своєму переліку функцій заробітної плати наводить таку функцію як формування платоспроможного попиту населення, яка покликана узгоджувати платоспроможний попит з одного боку, і виробництво споживчих товарів – з іншого [27, 86].

Осипов С. виокремлює такі дві групи функцій заробітної плати:

1. Економічні: а) функція залучення трудівників до праці; б) відтворення робочої сили; в)стимулювання; г)неухильне підвищення матеріального добробуту; д)забезпечення рівності працівників до результатів виробництва продукту; е) облік; є)формування платоспроможного попиту;

2. Соціальні: а) функція поєднання суспільних та особистих інтересів; б) виховання інтересу до праці; в)виховання і розвиток творчих здібностей; г)розвиток почуття колективізму; д)стимулювання гармонійного розвитку особистості; е)розвиток морально-престижних настанов [37, 15-19].

Наведена класифікація функцій заробітної плати є дуже цікавою та широкою, проте, на мій погляд, вона може бути доцільною лише при ефективній організації заробітної плати. Сьогодні заробітна плата в Україні не виконує майже жодної з перелічених функцій. Через важку, тривалу економічну та політичну кризу заробітна плата в країні знаходиться на безпрецедентно низькому рівні. Тому, на мій погляд, в сучасній економіці нашої країни заробітна плата повинна виконувати такі функції:

• відтворювальну (70% оплати праці має становити основна частина – тоді ця функція буде виконуватися);
• мотиваційну, що поділяється на дві підфункції:

1. стимулювання до виконання складних, відповідальних робіт, поліпшення результатів праці;
2. мотивація до саморозвитку, професійного становлення, самореалізації.

Саме остання підфункція є, на мій погляд, запорукою перетворення заробітної плати із джерела реалізації потреб людини та організації в мотив професійного розвитку особистості. Всі інші важливі функції заробітної плати (регулювальна, облікова, соціальна, оптимізаційна) обов’язково повинні виконуватися, проте лише тоді, коли оплата праці буде забезпечувати відтворення та мотивацію працівників.

Для забезпечення реалізації заробітною платою своїх функцій необхідне дотримання таких принципів:

• Підвищення реальної заробітної плати на основі зростання ефективності суспільного виробництва та праці;
• Диференціація заробітної плати залежно від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від соціально-економічної значущості роботи, від місцеположення підприємства, його галузевої належності тощо;
• Недопущення дискримінації в оплаті праці;
• Державне регулювання оплати праці на основі встановлення державної мінімальної заробітної плати, підтримання певного рівня життя населення;
• Врахування впливу ринку праці на рівень оплати праці;
• Простота і зрозумілість форм і систем оплати праці для працівників, які повинні чітко усвідомлювати від чого саме залежить розмір їхньої заробітної плати».

Важливе значення у теоретичному розділі курсової роботи здобувач має приділити обґрунтуванню вибору методики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналітичному розділі роботи. При цьому особливу увагу слід звернути на якість і глибину теоретико-методологічного аналізу досліджуваної проблеми з управління персоналом чи економіки праці.

Оскільки теоретичний розділ курсової роботи передбачає наявність критичного огляду літературних джерел, наукової полеміки, то це вимагає дотримання здобувачем етики цитування (посилання на використані джерела, у тому числі Інтернет), правил оформлення списку використаних джерел інформації.

Етика цитування та посилання на літературні джерела. У процесі підготовки курсової роботи для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей з цитованого документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати зміст, мову тексту тощо. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише у тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке посилаються.

На запозичену з літературних і статистичних джерел інформацію (формули, таблиці, схеми, графіки, узагальнення, висновки тощо) обов’язково слід робити посилання або внизу цієї самої сторінки, або у тексті, наводячи (у квадратних дужках) порядковий номер джерела в списку використаної літератури та через кому номери сторінок, з яких узято інформацію.

Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором курсової роботи. До списку використаної літератури слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукових праць), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна отримати з таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, ЮТ)”, ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».

Для нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання (Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газета «Урядовий кур’єр», Зібрання постанов Уряду України). Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ У курсовій роботі

Книга одного, двох і трьох авторів

1. Колот А. М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку : монографія. К. : КНЕУ, 2010. 251 c.

2.Маршавін Ю.М. Ринок праці та державне регулювання зайнятості: навч. посібн. К.: ІПК ДСЗУ, 2019. 321 с.

3. Лопушняк Г.С., Рибчанська Х.В. Вища школа України: державне регулювання та перспективи розвитку. Львів: Ліга Прес, 2018. 283 с.

4. Цимбалюк С.О. Гідна оплата праці: теоретико-методологічні засади та механізм реалізації. Київ : КНЕУ, 2019. 294 с.

5. Цимбалюк С.О. Рекрутинг персоналу : підручник К. : КНЕУ. 2018. 356 с.

6. Шкода Т., Василик І. КСВ-практики Національної асоціації адвокатів України: Європейські бізнес-практики корпоративної соціальної відповідальності: кейси. Практикум. / За ред. проф. Л. Петрашко, доц. О. Мартинюк. К.: КНЕУ, 2019.239 с.

Книги чотирьох авторів

1. Управління персоналом: підручник / [В.М. Данюк. А.М. Колот, Г.С. Суков та ін.]; за заг. та наук. ред. к.е.н., проф. В.М. Данюка. — К.: КНЕУ; Краматорськ: НКМЗ, 2013. — 666с. 42

Книги п’ятьох і більше авторів

1. Гідна праця: імперативи, українські реалії, механізми забезпечення :

монографія / [А. М. Колот, В. М. Данюк, О. О. Герасименко та ін.] ; за наук. ред. д.е.н., проф. А. М. Колота. К. : КНЕУ, 2017. 500, [4] с.

2. Ефективність діяльності державної служби зайнятості: концептуальні засади та практичні аспекти : колективна монографія / [Петюх В. М., Щетініна Л. В., Фокас Л. М., та ін.] ; за наук. ред. к.е.н., проф. В.М. Петюха. К.: КНЕУ, 2015. 175, [1] c.

3. Кадрове адміністрування: навч. посіб. / В.М. Петюх, С. Г. Рудакова, Л. В. Щетініна та ін. К. : КНЕУ. 2018. 339 с.

4. Організація та нормування праці : навч. посіб. / Н.С. Данилевич, А.В. Калина, Т.Б. Твердушка, та ін. К. : КНЕУ. 2015. 389 с.

5. Соціальна відповідальність: навч. посіб. / [А.М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.]; за заг. ред. д.е.н., проф. А.М. Колота. Київ: КНЕУ, 2015. 519, [1] c.

6. Створення власного бізнесу [Електронний ресурс] : навч. посіб. / А. М. Колот, Г. О. Швиданенко, К. С. Бойченко та ін. ; за заг. ред.: А. М. Колота, Г. О. Швиданенко ; Електрон. текстові дані. Київ : КНЕУ, 2017. 311 [1] с.

Видання без автора

1. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри / за ред. С. І. Юрія, Є. В. Савельква. - К.: Знання, 2007. - 595с.

Багатотомний документ

1. Человек. Общество. Экономика. Том 2: Управление персоналом. Человеческий капитал. [ред. М.А. Пашкович, А. Гриненко, Б. Петрулевич]. Зелёногурский университет, Зелена Гура. 2015. 129 с.

Статті з книг, журналів, газет, матеріали конференцій та ін.

1.Василик А. В., Іщенко О. В. Використання соціальних мереж у сучасному рекрутингу України. Економічний простір. 2018. №131. С. 53-63

2.Білик О.М., Данилевич Н.С., Задорожнюк В.М. Типові помилки при оцінюванні персоналу: аналіз та способи їх уникнення. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. №6, 2017. (286 с.) С.52-56.

3. Колот А. М., Герасименко О. О. Концепт «Праця 4.0»: теоретикоприкладні засади формування та розвитку. Економіка та прогнозування. 2020. № 1. С. 7–29.

4.Кравчук О.І. Професійні стандарти з управління персоналом: розроблення і впровадженя в Україні. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2019. №9(1), С.71-84. doi:10.21511/slrtp.9(1).2019.07 43

5. Лопушняк Г.С., Миляник Р.В. Вплив цифрових технологій на формування компетенцій управлінського персоналу //Інвестиції: практика та досвід, К., 2019. С.10-17.

6.Лопушняк Г.С., Шандар А.М. Гендерна диференціація оплати праці в Україні. Соціально-трудові відносини: теорія і практика. 2019. №1. С. 1-14.

7.Петрова І.Л. Інноваційний сегмент ринку праці: оцінка тенденцій та перспектив. Демографія та соціальна економіка, 2018, № 1 (32), С. 166-180.

8.Рудакова С.Г., Щетініна Л.В., Касяненко Я. Протиборство тенденцій, які будуть формувати робоче середовище в майбутньому. Стратегія бізнесу: футурологічні виклики. Зб. Матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернетконференції у ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», 20-22 листопада 2019. К.: КНЕУ, 2019. С. 155-162

9. Цимбалюк С.О. Науково-прикладні засади та інструментарій імплементації нових підходів до побудови єдиної тарифної сітки для оплати праці працівників бюджетної сфери. Бізнес Інформ. 2017. № 10. С. 210-217. Нормативні і законодавчі акти

1.Господарський кодекс України: за станом на 16 січня 2003р. Верховна Рада України. Офіц. вид. Офіційний Вісник України. 2003. №11. Ст. 462.

2.Кодекс законів про працю України: станом на 20.03.2020р. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08

3.Про схвалення Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 909-р. Офіційний вісник України. № 102, 2017. С. 3157.

4.Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423. Офіційний вісник України. № 51, 2015. С. 1655

Перекладні видання

1.Управление персоналом: учебник. Пер. с укр. [В. М. Данюк, А. М. Колот, Г. С. Суков и др.]; под общ. и науч. ред. В. М. Данюка. Киев: КНЭУ; Краматорск : НКМЗ, 2015. 693 с.

2.Сухар М. Рекрутинг персоналу / перекл. З польськ. Я. Казмеркевич. К. : Азімут- Україна, 2007. 120 с.

Іноземні видання

1. Bell A.S., Rajendran D., Theiler S. Job Stress, Wellbeing, Work-Life Balance and Work-Life Conflict Among Australian Academics. Electronic Journal of Applied Psychology. 2012. 8(1). Р. 25-37.

2. Kolot, A., Kozmenko, S., Herasymenko, O. Development of a Decent Work Institute as a Social Quality Imperative: Lessons for Ukraine. Economics and Sociology. 44 2020. Vol. 13, № 2. Scopus. pp. 70-85. https://www.economicssociology.eu/files/5_945_Kolot%20et%20al.pdf

3. Lopushniak H., Kravchuk О. Conceptual Frameworks for Personnel Management Processes Reengineering in the Digital Economy. The Baltic Scientific Journals. Vol.08., Issue 01. 2020. P.40-50

4. Clayton, Y. Motivation, Existence, relatedness, and growth: Human needs in organizational settings. New York: The Free Press. 2002. 483 р.

5. Noe R.A., Hollenbeck J.R., Gerhart B. & Wright, P.M. Human Resources Management Gaining a Competitive Advantage. 4th ed. New York, McGraw Hill. 2006. 672 р.

6.Yadav T., Rani S. Work life balance: challenges and opportunities, International Journal of Applied Research. 2015. no 1(11). P.680-684.

Електронні ресурси

1.Поляков В.А. Оцінка кандидатів за компетенціями. URL: tps://hrliga.com/index.php?module=profession&op=view&id=1715. (Дата звернення: 20.12.2019).

2.Sam Holzman. 8 Important Recruiting Metrics for the Modern Staffer. URL:

https://blog.zoominfo.com/recruiting-metrics/. (Accessed: 24.01.2020).

Словники

1. Праця і соціально-трудові відносини: словник-довідник / за ред. В.М. Данюка. К.: КНЕУ, 2018. 451, [5] с.

Автореферати дисертацій

1. Волобоєва І. О. Формування компетентнісної компоненти людських ресурсів (на прикладі банківських установ) Автореф. дис... кандидата екон. наук. КНЕУ, 2019. 22 с.

Дисертації

1.Чакалова К. О. Організаційно-економічний механізм функціонування та розвитку внутрішнього ринку праці: Дис... канд. екон. наук : 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Київ, КНЕУ, 2019. 265

Зміст аналітичного розділу (II)та рекомендовані джерела фактичних даних для розрахунків наведено у відповідних розділах методичних вказівок (рекомендацій).

Рекомендації, пропозиції, прогнози та заходи щодо  вдосконалення досліджуваної проблеми (III розділ) можуть бути розроблені здобувачем як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і практичну цінність.

Висновки: повинні містити узагальнення щодо результатів дослідження автора за заданою тематикою.

Головна вимога до написання курсових робіт – це самостійність, особиста ініціативність, творчий підхід.

У разі списування із літературних та інших джерел курсова робота не допускається до захисту.

В методичних вказівках наведено орієнтовні питання, що можуть бути використані при написанні курсових робіт. Кожен здобувач – автор курсової роботи може на свій розсуд, проконсультувавшись з викладачем, сформувати зміст роботи.

Загальні вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота оформлюється відповідно до:

– Наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження вимог до оформлення дисертацій» від 12.01.17 р. № 40 ( зі змінами та доповненнями);

державних стандартів України:

– ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання»;

– ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».

• Методичних рекомендацій щодо підготовки та захисту кваліфікаційних бакалаврських робіт здобувачів на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти освітньо-професійної програми «Управління персоналом та економіка праці» спеціальності 051 - «Економіка»

Обсяг курсової роботи має бути в межах до 35 сторінок (не рахуючи сторінок індивідуального завдання до курсової роботи, яке кожен здобувач отримує від керівника та яке не нумерується), з приблизно рівномірним поділом кількості сторінок між трьома розділами роботи (теоретичним, аналітичним та рекомендаціями).

Текст роботи друкують за допомогою принтера з однієї сторони білого аркуша формату А4 (210 297 мм), залишаючи поля таких розмірів:

– ліве – 2,5 см;

– праве – 1,0 см;

– верхнє – 2,0 см;

– нижнє – 2,0 см.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи – однакова. Міжрядковий інтервал 1,5. Розмір шрифту Times New Roman текстового редактора 14. Абзацний відступ – 1,5 см.

Критерії оцінювання курсових робіт

Підсумкову, диференційовану оцінку курсової роботи визначає комісія, що призначається кафедрою.

1. Курсова  робота не допускається до захисту і повертається на доопрацювання, якщо:

• роботу надано на кафедру (на перевірку) для рецензування  з порушенням термінів, установлених кафедрою (викладачем, який викладає дану дисципліну);
• роботу написано на тему, що не включена до переліку тем курсових робіт з відповідної дисципліни або не погоджена з викладачем;
• роботу виконано не самостійно;
• структура і логіка побудови  змісту роботи не відповідає вимогам та темі курсової роботи;
• курсову роботу не зброшуровано (тобто аркуші не скріплені).

2. У процесі оцінювання враховується низка важливих показників якості курсової роботи, а саме:

• • чіткість формулювання мети і завдань курсової роботи, складність досліджуваних у роботі проблем, відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;
  • якість і глибина теоретико-методичного аналізу проблеми; широта й адекватність методологічного апарату; якість критичного огляду літературних джерел, наявність наукової полеміки, посилань на літературні джерела та формулювання власної думки здобувача-автора курсової роботи;
  • системність і глибина аналізу статистичних і фактичних матеріалів, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, наявність і якість ілюстративних матеріалів у тексті роботи, використання економіко-математичних методів, соціологічних та інших досліджень;
  • наявність та логічний зв'язок заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, яка досліджується у роботі, з проведеним у роботі аналізом фактичних та статистичних матеріалів, їх актуальність, реалістичність та економіко-соціальна обґрунтованість, наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;
  • володіння культурою презентації, вміння стисло (в межах регламенту), послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження, здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди; повнота і ґрунтовність відповідей на запитання членів комісії, що приймає захист курсових робіт, на зауваження і пропозиції, що містяться у рецензії на курсову роботу.

Критерії експертного оцінювання науковим керівником тексту та комісією знань здобувачів вищої освіти на захисті курсової роботи з дисциплін фахового спрямування

         Таким чином, якість тексту даної курсової роботи оцінюється в діапазоні від 0 до 70 балів, а результати захисту курсової роботи оцінюються в діапазоні від 0 до 30 балів.

Загальна підсумкова оцінка при захисті курсових робіт складається з суми балів, отриманих за якість виконання курсових робіт, та кількості балів, отриманих при захисті.

До залікової відомості заносяться сумарні результати в балах, отримані при попередньому ознайомленні та при захисті курсових робіт.

         Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу за системою          ECTS здійснюється в такому порядку:

2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЗІОЛОГІЯ І ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ»

2.1. Тема 1. Заходи щодо підтримання працездатності працівників на виробництві

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Сутність, фактори і динаміка працездатності.

1. 1. Сутність працездатності, її рушійні сили і межа;
   2. Взаємозв’язок працездатності і продуктивності праці;
   3. Закономірності динаміки працездатності протягом зміни, доби, тижня, причини наявності різних типів динаміки працездатності

Розділ ІІ. Аналіз рівня працездатності працівників.

2.1. Визначення інтегрального показника працездатності в динаміці робочої зміни за окремими функціями.

2.2.Визначення інтегрального показника працездатності в динаміці робочої зміни методом непараметричної статистики.

Розділ ІІІ. Заходи щодо підтримання працездатності працівників на виробництві.

3.1. Основні напрями забезпечення працездатності працівників та їх місце в well-being стратегії організації.

3.2. Розробка заходів щодо підтримання стійкого стану працівників на виробництві

3.3. Розробка системи заходів щодо забезпечення високої працездатності працівників.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі «Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт».

Теоретична частина роботи повинна ґрунтуватися на опрацюванні літературних джерел і розкривати наступні питання:

• сутність працездатності, її рушійні сили і межа;
• оцінка різних підходів до визначення категорії «працездатність»;
• взаємозв’язок працездатності і продуктивності праці;
• фактори впливу на працездатність працівників;
• методологічні підходи до вибору показників працездатності при виконанні різних робіт;
• закономірності динаміки працездатності протягом зміни, доби, тижня, причини наявності різних типів динаміки працездатності.

Аналітична частина курсової роботи передбачає обробку статистичної інформації, розрахунки відповідних показників, побудову кривих працездатності та їх оцінку. Для виконання цього завдання необхідно опрацювати рекомендовані матеріали, які відображають певні ситуації, і зробити відповідні висновки.

Конструктивна частина роботи полягає:

• у розробленні основних напрямів забезпечення працездатності працівників у well-being стратегії організації;
• у розробці та обґрунтуванні організаційно-економічних, психофізіологічних і соціальних заходів, спрямованих на збільшення фази стійкого стану працівників на виробництві;
• в обчисленні  показників приросту продуктивності праці за рахунок фактора «працездатність».

Фактичні матеріали і ситуації для виконання 2-го розділу

Аналітична частина роботи виконується за матеріалами підприємства по виробництву плат друкованого монтажу та гальванопокриття, яке займається  виробництвом одно-, двосторонніх, багатошарових і гнучко-жорстких друкованих плат; виготовленням друкованих плат на підкладці з алюмінію (для світлодіодних матриць) з коефіцієнтом теплопередачі 2,0 та ін.

На дільниці друкованих плат здійснюється механічна обробка заготовок, нанесення фоторезистів, хімічна і гальванічна обробка плат.

В гальванічному цеху виконуються операції підготовки деталей перед нанесенням гальванопокриття (хімічне та електрохімічне знежирення, травлення, зняття травильного шламу), фарбувальні роботи (хромування, цинкування, нікелювання, кадміювання, фосфоритування, анодування та ін.). Стоками гальванічної ділянки є відпрацьовані розчини гальванічних ванн, які надходять на станцію нейтралізації з реагентним способом очищення.

На малярній дільниці виконуються фарбувальні роботи з використанням емалей, лаків, розчинників, а також сушка виробів. Там же розташований склад фарби в тарі. Поруч знаходиться хімічна лабораторія, обладнана витяжними шафами.

На зварювальній дільниці здійснюється аргонне зварювання, електродугове зварювання електродами, газове різання металу.

Термічна дільниця обладнана електропечами різних марок, гартівними ваннами, установкою ТВЧ, верстатами іскрового різання, профільного шліфування, сушильною піччю, різьбошліфувальним верстатом.

У п. 2.1 курсової роботи потрібно здійснити розрахунки та аналіз інтегральних показників працездатності.

На основі наведених у табл. 1 даних, що характеризують динаміку показників окремих функцій працівників, необхідно:

• зробити стандартизацію показників;
• визначити середнє стандартизоване значення кожної функції;
• трансформувати показники функцій, які збільшуються зі зменшенням працездатності, в обернені величини;
• визначити інтегральний показник працездатності за кожний момент спостереження;
• побудувати криву працездатності і зробити її аналіз.

Таблиця 1 - Абсолютні показники досліджених функцій (оператор автоматичних та напівавтоматичних ліній на виробництві друкованих плат)

* Показники потребують трансформації в обернені величини

У п. 2.2. курсової роботи за методом непараметричної статистики необхідно розрахувати інтегральні показники працездатності в кожний момент спостереження для групи робітників за наступних змін окремих фізіологічних функцій порівняно з доробочим періодом (випадків) (Табл. 2), побудувати криву працездатності і дати відповідні пояснення.

В цеху по виробництву друкованих плат зайнято 48 робітників. Праця пов’язана із значними фізичними зусиллями, в несприятливих умовах виробничого середовища (підвищена температура, наявні хімічні отрути, поза стоячи з нахилом, ходіння). Обідня перерва тривалістю – 1 год. і 2 перерви на відпочинок (8 і 10 хвилин).

Методичні вказівки щодо виконання розділу 3

3.1. Дослідити з додаткових джерел сучасні підходи до розроблення well-being стратегії організацій та підприємств. Ознайомитись із прогресивним досвідом закордонних та вітчизняних компаній у цьому напрямі. Визначити місце заходів із забезпечення працездатності працівників у well-being стратегії організацій, розглянути наукові рекомендації та практику їх реалізації на підприємствах.

Таблиця 2- Динаміка зрушень окремих фізіологічних функцій робітників цеху по виробництву друкованих плат порівняно з доробочим періодом (випадків)

3.2. Обґрунтувати заходи щодо збільшення тривалості фази стійкого стану і розрахувати приріст продуктивності праці за рахунок цього фактора.

На основі вивчення додаткових джерел інформації ознайомитись із особливостями трудової діяльності робітників підприємства по виробництву друкованих плат.

Обґрунтувати заходи щодо підвищення працездатності робітників цеху по виробництву друкованих плат з метою збільшення питомої ваги фази стійкого стану в загальній тривалості робочої зміни з 53% до 61% і розраховувати приріст продуктивності праці за рахунок цього фактора.

3.3 Ситуації для обґрунтування системи заходів, спрямованих на підвищення працездатності робітників.

Друковані плати виготовляються з фольгованого текстоліту. Вирізка заготовок і свердління технологічних і монтажних отворів здійснюється на фрезерних і свердлильних верстатах. В атмосферу виділяються пил склотекстоліту. Далі заготовки піддаються хімічній підготовці і підтравлюванню поверхні, а потім на них наносяться фоторезисти і фарби, обробляються на ділянці фотодруку, надходять на лінію проявлення. Ретушування малюнка проводиться на 8-ми робочих столах. В процесі виготовлення друкованих плат застосовується їх гальвано-хімічна обробка.

7 робітників вирізають заготовки та проводять свердління технологічних і монтажних отворів і переносять заготовки на відстань 3 м. За 20 хв. вони переносять 38 заготовок. Робота характеризується середньою важкістю. Споживання кисню становить 1,20 – 1,23 л/хв. Частота пульсу 92 – 98 уд/хв.

Обґрунтувати систему заходів щодо підвищення працездатності робітників і розрахувати приріст продуктивності праці за наступних даних (Табл. 3).

Таблиця 3 - Показники тривалості фаз працездатності та виробітку робітників цеху по виробництву друкованих плат

2.2. Тема 2. Виробнича втома та заходи запобігання перевтомі працівників

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Сутність і методика дослідження втоми.

1. 1. Втома як етап у динаміці працездатності. Сучасна концепція втоми та її аргументація
   2. Механізм і сутність втоми, перевтоми та професійного вигорання працівників.
   3. Особливості втоми при виконанні фізичних та інтелектуальних  робіт.

Розділ ІІ. Аналіз та оцінка втоми працівників.

2.1. Визначення ступеня втоми і функціонального напруження працівників.

2.2. Визначення показника втоми на основі змін фізіологічних функцій.

2.3. Визначення загального коефіцієнта стомлення і відновлення працездатності.

Розділ ІІІ. Заходи щодо запобігання перевтомі працівників на виробництві.

3.1. Основні напрями запобігання перевтомі і професійному вигоранню працівників та їх місце в well-being стратегії організації

3.2. Розроблення заходів щодо зниження втоми працівників.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”.

Теоретична частина роботи повинна розкривати наступні питання:

• втома як етап у динаміці працездатності;
• сутність і оцінка локально-гуморальних теорій втоми;
• сучасна концепція втоми та її аргументація;
• механізм і сутність втоми;
• показники і стадії втоми;
• методики оцінки втоми;
• особливості втоми при виконанні різних робіт.

Аналітична частина курсової роботи полягає в обробці і аналізі статистичної інформації та визначенні ступеня втоми і функціонального напруження працівників.

Конструктивна частина курсової роботи повинна містити обґрунтування системи заходів, спрямованих на профілактику перевтоми працівників.

Статистичні матеріали і ситуації для виконання 2-го розділу

ІІ розділ курсової роботи виконується на матеріалах підприємства з виробництва меблів. Зокрема, на прикладі робочих місць операторів форматно-розкроювального, кромко-облицювального, шліфувального, свердлильного і фрезерного верстатів, на яких виконують такі види робіт: розпил, свердління, нанесення плівкового покриття, установка фурнітури, шліфування.

Дослідження показали, що при виконанні всіх цих видів робіт генерується широкосмуговий непостійний шум. Джерелами шуму на меблевій фабриці є деревообробні верстати, електродвигуни і рухливі частини технологічних ліній, а також вентиляційна система очищення повітря, причому близьке розташування обладнання і його недостатня шумоізоляція призводять до створення значного шумового фону на всіх розташованих в одному приміщенні робочих місцях. Гігієнічна оцінка штучного освітлення показала, що його рівні були нижче допустимих величин на 29 лк на робочому місці оператора кромко-облицювального верстата і на 71 лк на робочому місці оператора свердлильного верстата.

Клас умов праці на даних робочих місцях - шкідливий.

П. 2.1. За наведеними в табл. 1 даними розрахувати:

• • показники напруження по кожній функції (ПФІ);
  • загальний показник трудового напруження (Пт.н.);
  • показник напруження по кожній функції на кожний момент спостереження (Пфt);
  • загальний показник трудового напруження на кожний момент спостереження (Пm.н.t);
  • побудувати криву трудового напруження;
  • за показником трудового напруження визначити ступінь втоми.

Таблиця 1 - Показники досліджених функцій в динаміці робочої зміни (оператор цеху меблевих фасадів)

П. 2.2. За наведеними в таблиці даними, визначити показник втоми працівників за відповідних змін фізіологічних функцій порівняно з доробочим періодом (кількість випадків).

Таблиця 2 - Показники зміни фізіологічних функцій робітників шліфувального цеху підприємства з виробництва меблів (випадки)

П. 2.3. За наведеними даними для робітників цеху меблевих фасадів, розрахувати загальний коефіцієнт стомлення (Кс), коефіцієнт відновлення працездатності (Кв.п.) і ступінь трудового напруження (Кс.т.н.) і зробити відповідні висновки.

Загальна чисельність робітників – 341

Чисельність робітників, які не втомилися – 46

Чисельність робітників, які помірно втомилися – 153

Чисельність робітників, які сильно втомилися – 142

Чисельність робітників, які наступного дня приступили до роботи не втомленими або помірно втомленими – 292

Методичні вказівки щодо виконання розділу 3

П. 3.1. Основні напрями запобігання перевтомі і професійному вигоранню працівників та їх місце в well-being стратегії організації

На основі вивчення літературних джерел дослідити та систематизувати існуючі в науці і практиці заходи щодо запобігання перевтомі працівників, професійному вигоранню співробітників, негативним наслідкам професійної діяльності (професійним деформаціям, деструкціям), забезпечення сприятливих фізіолого-психологічних аспектів якості трудового життя, розроблення професійних оздоровчих програм тощо.

Ознайомитись із прогресивним досвідом закордонних та вітчизняних компаній у цьому напрямі. Визначити місце заходів із запобігання перевтомі та професійному вигоранню працівників у well-being стратегії організацій, розглянути наукові рекомендації та практику їх реалізації на підприємствах.

Дослідити можливі корпоративні заходи із формування та розвитку ортобіотичних компетенцій і компетенцій well-being працівників організації.

П. 3.2. Розробіть рекомендації щодо подолання синдрому професійного вигорання персоналу. Запропонуйте систему заходів щодо побудови well-being стратегії даної організації та можливі корпоративні заходи із формування та розвитку ортобіотичних компетенцій і компетенцій well-being працівників організації.

Практична ситуація

Директор з персоналу підприємства з виробництва меблів провів дослідження серед адміністративного персоналу, яке показало прояви професійного вигорання серед працівників. На «відсутність умов для відпочинку та саморозвитку, погані умови праці» вказали 20,5% працівників. Виникнення внаслідок роботи негативних емоцій та станів відмітили 33,3% працівників. Переважна більшість опитаних зазначили про наявність втоми у процесі здійснення трудової діяльності. У 21,6% втома досягає високого рівня, а у 66,9% - середнього рівня. І лише 11,5%, тобто, зовсім незначна кількість опитаних, зазначили про наявність у них втоми низького рівня. Майже половина опитаних респондентів (47,7%) відчуває втому у формі «емоційного виснаження», Майже третина респондентів (29,8%) зазначили, що відчувають втому, як «зменшення захопленості роботою і втратою відчуття досягнення цілей» (28,9%) та «розумовою втомою» (24,5%). І найменше всього опитані респонденти (18,5%) переживають втому, як «зміну ставлення до підлеглих».

Також опитані відмічали такі симптоми професійного вигорання:

• порушення сну (як безсоння, так і надлишковий сон);

• постійне відчуття втоми;

• зниження або підвищення апетиту;

• зниження або підвищення ваги;

• загострення хронічних захворювань;

• зловживання лікарськими препаратами;

• часте вживання тютюну, кави або шоколаду;

• уникнення контактів з колегами по роботі / конфлікти;

• уникнення контактів з клієнтами тощо;

• уникнення контактів з керівництвом;

• уникнення контактів у власній родині;

• гостре бажання змінити місце роботи;

• безпричинна тривога або відчуття тяжкості («камінь на душі»);

• апатія до роботи;

• інтелектуальне спустошення (проблеми із запам’ятовуванням інформації, труднощі з систематизацією та класифікацією);

• уникнення своїх професійних обов’язків;

• почуття «загнаності в клітку».

Проаналізуйте наявну ситуацію, запропонуйте систему заходів із подолання професійного та емоційного вигорання серед персоналу підприємства.

П. 3.3. Розробка заходів щодо зниження втоми працівників.

На підприємстві з виробництва меблів працюють водії вантажних автомобілів. На основі вивчення додаткових джерел інформації ознайомитись із особливостями трудової діяльності водіїв вантажних автомобілів, положеннями щодо регламентації їх режимів праці та відпочинку, організації робочого місця тощо. Вивчити психофізіологічний опис роботи водія вантажного автомобіля та чинники формування його втоми. Розробити заходи щодо зниження втоми водія вантажного автомобіля.

Психофізіологічний опис роботи водія вантажного автомобіля:

Надійність водіїв в значній мірі залежить від їх працездатності. Висока працездатність забезпечує виконання роботи з високою продуктивністю і високими якісними показниками. При управлінні автомобілем в стані зниженої працездатності водії припускаються помилок, які іноді призводять до аварійних ситуацій, пошкодження автомобіля чи вантажу. Причинами зниження працездатності водіїв найчастіше є втома, шкідливі звички, хворобливий стан, прийом деяких лікарських речовин.

Для роботи водія характерний змішаний / комбінований вид втоми, адже це робота, при якій елементи фізичної праці поєднуються з інтенсивною розумовою роботою, що протікає на тлі вираженого емоційного напруження. Причому емоційне стомлення домінує і є основним фактором, що визначає розвиток втоми.

Емоційне стомлення водія викликано постійною готовністю реагувати на різні раптові зміни дорожньої обстановки. Він повинен бути готовий виконати швидкі і точні дії, що виключають можливість ДТП. В деякі періоди роботи водій змушений виконувати дії з управління автомобілем в дуже швидкому темпі, близькому до межі його психофізіологічних можливостей, що сприяє розвитку втоми.

Додатковими причинами емоційної напруги водіїв є: швидкість руху, яка не відповідає швидкості потоку транспортних засобів; почуття відповідальності за збереження вантажу, безпеку пасажирів і свою власну безпеку; нерівномірність надходження інформації, яка коливається від повної відсутності значимих подразників до десятків в хвилину; часте прийняття дуже відповідальних рішень.

Фізична втома, пов'язана з великим фізичним навантаженням, нерідко виникає у водіїв важких вантажних автомобілів, коли вони при русі по поганих дорогах, оперуючи важелями управління і рульовим колесом протягом тривалого часу, виконують велику фізичну роботу. Іноді водії займаються укладанням і розвантаженням вантажів. Якщо це робота з великим фізичним навантаженням, то її виконання буде сприяти більш швидкому розвитку фізичної втоми в дорозі. Однак у більшості водіїв фізична втома виникає в результаті малорухомої робочої пози і одноманітності керуючих дій.

При управлінні автомобілем має місце значне статичне напруження, яке виникає не тільки в м'язах тулуба, але і в м'язах кінцівок. Руки водія трохи підняті, витягнуті вперед і напівзігнуті в ліктьових суглобах. Такий стан поступово призводить до тривалого, часткового скорочення м'язів кистей, передпліч і плечового пояса без повної фази розслаблення. В результаті розвивається втома, яка виражається у м'язовій слабкості і ослабленні рульового управління. Водії, відчуваючи втому м'язів рук, починають тримати кермо однією рукою і періодично міняти їх. Таке управління, з точки зору безпеки, особливо при водінні вантажного автомобіля і на дорогах з інтенсивним рухом, абсолютно неприпустиме.

Ноги водія постійно знаходяться в напівзігнутому, злегка відведеному стані. Такий стан сприяє частковому венозному застою і порушенню нормального кровообігу, особливо в стопах і гомілках. В результаті через деякий час виникає відчуття оніміння стоп, гомілок і їх слабкість, що ускладнює роботу водія з органами управління та знижує його надійність.

Розумова втома виникає за тривалої та інтенсивної розумової роботи. Розумова робота водія в умовах інтенсивного дорожнього руху або при русі на великих швидкостях виражається в безперервній оцінці мінливої обстановки і прийнятті відповідних рішень. Часто ця робота виконується в нав'язаному темпі в умовах дефіциту часу і в стані емоційної напруги.

Фізична і розумова роботи взаємопов'язані у водія. Це виражається в тому, що його дії є наслідком оцінки ним обстановки та прийнятого рішення, тобто розумової роботи. Виконання цих дій (фізична робота) створює нову обстановку, що знову вимагає її оцінки та прийняття нового рішення і т.д.

Також на працездатність водія впливає організація робочого місця. Правильна підготовка робочого місця водія перед поїздкою дозволяє істотно зменшити його стомлюваність, поліпшує фізичний і психічний стан в процесі руху, а отже, - робить роботу, пов'язану з керуванням автомобілем, більш комфортною і безпечною.

Особливості кабіни водія, такі як конструкція сидіння і можливість регулювання його положення, розташування рульового колеса, контрольно-вимірювальних приладів, важелів, перемикачів управління основним і допоміжним обладнанням, розташування педалей, оглядовість і ін. істотно впливають на працездатність водія, виникненні у нього втоми, безпеку його роботи.

2.3. Тема 3. Монотонність праці та шляхи підвищення змістовності праці

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Сутність, види і критерії монотонності праці.

Розділ ІІ. Психофізіологічний аналіз трудових операцій та оцінка монотонності праці.

2.1. Методика і завдання психофізіологічного аналізу трудових операцій.

2.2. Порівняльний психофізіологічний аналіз трудових операцій і визначення ступеня їх монотонності.

2.3. Визначення класу умов праці за показником монотонності праці

Розділ ІІІ. Зходи щодо запобігання монотонності праці.

3.1. Основні напрямки запобігання монотонності і підвищення змістовності праці.

3.2. Розробка заходів щодо зниження монотонності праці.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”.

Теоретична частина роботи повинна ґрунтуватися на опрацюванні літературних джерел і розкривати наступні питання:

• вплив науково-технічного прогресу на характер і  зміст праці;
• оцінка потоково-конвеєрного способу виробництва як основного чинника монотонності праці;
• сутність, критерії і види монотонності;
• психічні стани працівників при виконанні монотонних робіт;
• монотоностійкість та її показники.

Аналітична частина курсової роботи передбачає аналіз конкретних трудових операцій і визначення ступеня їх монотонності.

Конструктивна частина роботи полягає у розробці та обґрунтуванні заходів, спрямованих на зниження монотонності конкретних робіт (трудових операцій).

Матеріали для виконання 2-го розділу

Зробити порівняльний психофізіологічний аналіз двох трудових операцій, що виконуються на конвеєрі, визначити їх рухові і часові особливості, встановити ступінь монотонності, фізичну важкість, нервову напруженість і ступінь втоми працівників.

Таблиця 1 - Основні характеристики трудових операцій

Визначити клас умов праці за показником «монотонність навантажень» для:

1. головного бухгалтера, що здійснює збирання-розбирання простих механізмів.

Вихідні дані:

- число елементів (прийомів) на реалізацію завдання (операції) - 12;

- тривалість (с) виконання операції - 1200;

- час активних дій (у відсотках до тривалості зміни) - 40;

- монотонність виробничої обстановки (час пасивного спостереження за ходом техпроцесу, в процентах від часу зміни) - відсутня.

2) оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній станків та установок, що здійснює зварювання деталей.

Вихідні дані:

- число елементів (прийомів) на реалізацію завдання (операції) - 17;

- тривалість (с) виконання операції - 90;

- час активних дій (у відсотках до тривалості зміни) - 25;

- монотонність виробничої обстановки (час пасивного спостереження за ходом техпроцесу, в процентах від часу зміни) - 75.

Скористайтесь табл. 2.

Таблиця 2 - Класи умов праці за показником «Монотонність навантажень»

Методичні вказівки щодо виконання розділу 3

На основі аналізу трудових операцій і висновків, зроблених у розділі ІІ, обґрунтувати заходи щодо раціоналізації організації праці та зниження монотонності роботи, врахувавши додатково наступні характеристики робіт.

А. Обробка головок швейної машини. Робота вимагає певного напруження зору, активної участі м’язів рук, передпліччя, кистей, пальців під час кріплення деталей середнього розміру. Під час утримання інструментів або піднімання і утримання важких деталей динамічні і статичні навантаження припадають на крупні м’язи тіла. Загальна маса вантажу, що піднімається, становить від 5 до 10 тонн за зміну. На робочих місцях рівень шуму становить 85 – 95 дБ. М’язова витривалість у робітниць знижується через 1,5 – 2 год. роботи в першій половині робочого дня і в кінці робочої зміни більш ніж на 40%. Збільшується систолічний і діастолічний тиск крові та частота пульсу до 90 ударів за хвилину. Лабільність зорового аналізатора знижується, а час сенсомоторної реакції зростає. Робітники працюють стоячи і переміщуються з ходом конвеєра. Працездатність знижується через 1 – 1,5 год. роботи протягом робочого дня. Діючий режим праці і відпочинку передбачає годинну перерву на обід та по одній 10-хвилинній перерві на відпочинок у першій і другій половині робочої зміни.

Б. Складання вантажних автомобілів. Робота характеризується дуже великими м’язовими напруженнями. Маса вантажу, що піднімається, становить до 30 тонн за зміну. Робота виконується стоячи з переміщенням по ходу конвеєра. Динамічні і статичні навантаження припадають на крупні м’язи.

Умови праці несприятливі: рівень шуму 85 – 95 дБ, повітря забруднене парами бензину. Робота зводиться до виконання елементів "взяти" і "покласти" або до кріплення окремих деталей за допомогою спеціальних інструментів. Робоча поза стоячи, незручна. Працездатність робітників знижується уже через 1 – 1,5 год. роботи протягом робочої зміни. М’язова витривалість значно знижується як в першій, так і в другій половині робочої зміни. Частота пульсу становить 100 – 120 ударів за хвилину. Систолічний тиск знижується в кінці першої і другої половини робочого дня. Час сенсомоторної реакції збільшується протягом робочого дня. Режим праці і відпочинку: обідня перерва – 1 година та 10-хвилинна перерва на відпочинок у першій та другій половині робочого дня.

2.4. Тема 4. Розроблення заходів щодо зниження важкості та напруженості роботи

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Суть, фактори і методика оцінки важкості праці.

1. 1. Проблема важкості праці та оцінка різних підходів до її вивчення.
   2. Сутність і фактори важкості праці.
   3. Медико-фізіологічна класифікація важкості праці.
   4. Методика оцінки важкості праці.
   5. Важкість, напруженість та інтенсивність праці.

Розділ ІІ. Оцінка важкості та напруженості праці.

2.1. Оцінювання важкості праці за бальною оцінкою факторів трудового процесу і виробничого середовища та тривалістю їх дії

2.2. Оцінювання умов праці за важкістю праці

2.3. Оцінювання напруженості трудового процесу.

Розділ ІІІ. Заходи щодо зниження важкості та напруженості  праці та їх ефективність.

3.1. Соціально-економічна ефективність зменшення важкості і напруженості праці.

3.2. Визначення інтегральних показників важкості праці, працездатності і приросту продуктивності праці за умови зниження важкості роботи.

3.3. Розробка заходів , спрямованих на зниження важкості конкретної роботи, і розрахунок можливого приросту продуктивності праці.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”.

На основі опрацювання літературних джерел у теоретичній частині курсової роботи необхідно розглянути наступні питання:

• методологічні підходи до вивчення проблеми важкості праці;
• оцінка існуючих методик визначення важкості праці та сфера їх застосування;
• сучасна концепція важкості праці на основі інтегрального критерію її оцінки;
• сутність методики інтегральної бальної оцінки важкості праці;
• взаємозв’язок між важкістю, напруженістю та інтенсивністю праці.

Аналітична частина курсової роботи передбачає обробку і аналіз статистичної інформації, розрахунки відповідних показників та їх аргументацію.

Конструктивна частина роботи полягає у розробці та обґрунтуванні заходів щодо зниження важкості і напруженості праці і розрахунках приросту продуктивності праці.

Статистичні матеріали і конкретні ситуації для виконання 2-го розділу

Виконання 2 розділу курсової роботи здійснюється на матеріалах хлібозаводу, за показниками трудових процесів, умов праці, виробничого середовища на конкретних робочих місцях.

2.1. Оцінювання важкості праці за бальною оцінкою факторів трудового процесу і виробничого середовища та тривалістю їх дії

Визначити категорію важкості праці, ступінь втоми, і працездатності робітника на основі показників трудового процесу і факторів виробничого середовища на робочому місці.

Таблиця 1 - Показники трудового процесу і факторів виробничого середовища на робочому місці оператора дисплея автоматичної лінії